До уваги відповідачів 1-34 у справі № 908/1955/22(908/2314/24)- рішення суду

  номер провадження справи  26/30/22   

      р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 30.04.2026                                                                 Справа №  908/1955/22(908/2314/25)

 м.Запоріжжя Запорізької області  

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді             Юлдашева О.О., при секретарі Лісовик О.В.                          (далі – Суд), розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект” (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 24821569) (далі - Позивач).

до відповідачів:

1.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Публічного акціонерного товариства “Газпром”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700070518 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 197229, Санкт-Петербург, Лахтинський проспект, будинок 2, корп. 3, будівля 1 (далі – ПАО Газпром або Газпром або Відповідач 01);
2.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Експорт”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027739898284 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 191023, Санкт-Петербург, площа Островського, будинок 2А, літера А (далі – Газпром Експорт або Відповідач 02);
3.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Публічного акціонерного товариства “Газпром Нєфть”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1025501701686 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 190000, Санкт-Петербург, Поштамтська вулиця, будинок 3-5, літер А, частина приміщення 1Н, кабінет 2401 (далі – Газпром Нєфть або Відповідач 03);
4.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Акціонерного товариства “Газпромбанк”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700167110 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 117420, Москва, вулиця Наметкіна, будинок 16, корпус 1 (далі – Газпромбанк або Відповідач 04);
5.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Капітал”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1087746212388 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 195277, Санкт-Петербург, Великий Сампсонієвський проспект, будинок 28, корпус 2, літера Д, приміщення 43-Н (далі – Газпром Капітал або Відповідач 05);
6.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед”, зареєстрованої в Російській Федерації за номером 1223900013952 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 236006, Калінінградська область, Калінінград, Сонячний бульвар, будівля 3, офіс 4 (далі – Газпром Інтернешнл або Відповідач 06);
7.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Товариства з обмеженою відповідальністю “Западная Азія”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1207800041206 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 190068, Санкт-Петербург, набережна Рєкі Мойки, будинок 74, літер А, приміщення 1-Н, частина приміщення 61, робоче місце 2 (далі – West Asia або Відповідач 07);
8.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Gazprom Neft Badra B.V., компанії, зареєстрованої в Нідерландах під номером 34266014 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 817566302; адреса: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands (далі – GPN Badra BV або Відповідач 08);
9.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Gazprom Neft Middle East B.V., компанії, зареєстрованої в Нідерландах під номером 55653464 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 851803854; адреса: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands (далі – GPN Middle East BV або Відповідач 09);
10.                                                                                                                                                                                                                           Товариства з обмеженою відповідальністю “ГПН-Інвест”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 5087746602510 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 191014, Санкт-Петербург, Парадна вулиця, будинок 1, літера А, приміщення 2-Н, робоче місце №1202. (далі – ГПН-Інвест або Відповідач 10);
11.                                                                                                                                                                                                                           Maritime Villa Holdings SNC, юридична особа, зареєстрована у Французькій Республіці за номером SIREN: 519 193 080 у Французькому національному реєстрі компаній; адреса: c/o Bordes & Son 19 Boulevard de Marechal Leclerc 06310 Beulieu-Sur-Mer, France (далі – Maritime Villa або Відповідач 11);
12.                                                                                                                                                                                                                                  Leyson Holdings Limited, компанія, зареєстрована в Республіці Кіпр за номером публічного реєстру Кіпра HE320189; адреса: Byzantium, 5, Spyrides Tower, Strovolos, 2064, Nicosia, Cyprus (далі – Leyson Holdings або Відповідач 12);
13.                                                                                                                                                                                                                           Акціонерного товариства “Рязанська нєфтєпєрєрабативающая компанія”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1026200870321 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 390011, Рязанська область, Рязань, район Южний промузел, будинок 8 (далі – Рязанська нєфтєпєрєрабативающая компанія або Відповідач 13);
14.                                                                                                                                                                                                                                               Товариства з обмеженою відповідальністю “РН-Аеро”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1087746656711 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 119071, Москва, вул. Мала Калузька, будинок 15, поверх 2 (далі – РН-Аеро або Відповідач 14);
15.                                                                                                                                                                                                                                             Публічного акціонерного товариства “Нєфтяная компанія “Роснєфть”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700043502 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 115035, Москва, Софійська набережна, будинок 26/1 (далі – ПАО Роснєфть або Відповідач 15);
16.                                                                                                                                                                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю “РН - Іностранниє проекти”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1107746925692 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 119071, Москва, Мала Калузька вулиця, будинок 15, будова 17, офіс 144/7, 1 поверх (далі – RN-Foreign Projects                          або Відповідач 16);
17.                                                                                                                                                                                                                           RN Refining & Marketing GmbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччина під номером HRB 167578 у Комерційному Реєстрі Берлінського окружного суду (Шарлоттенбург); адреса: BehrenstraSe 18, D - 10117 Berlin, Germany (далі – Rosneft Refining або Відповідач 17);
18.                                                                                                                                                                                                                           AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччини за номером HRB 9880 у Комерційному Реєстрі окружного суду Нейруппіна; адреса: Passower Chaussee, 16303, Schwedt/Oder, Germany (далі – Rosneft AET або Відповідач 18);
19.                                                                                                                                                                                                                           Rosneft Holdings Ltd S.A., компанії, зареєстрованої в Люксембурзі під номером В117914; адреса: 16 Allee Marconi L  - 2120, Luxembourg, Luxembourg (далі – Rosneft Luxembourg або Відповідач 19);
20.                                                                                                                                                                                                                               Rosneft Deutschland GmbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччини за номером HRB 184025 у Комерційному Реєстрі Берлінського окружного суду (Шарлоттенбург); адреса: BehrenstraSe 18, D - 10117 Berlin, Germany (далі – Rosneft Deutschland або Відповідач 20);
21.                                                                                                                                                                                                                                  Акціонерного товариства “Новомосковська акціонерна компанія “Азот”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027100507378 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 301651, Тульська область, Новомосковський район, Новомосковськ, вулиця Связі, будинок 10 (далі – Новомосковський Азот або Відповідач 21);
22.                                                                                                                                                                                                                           Акціонерного товариства “Нєвінномисский Азот”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1022603620885 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 357107, Ставропольський край, Невинномиськ, вул. Нізяєва, будинок 1 (далі – Нєвінномисский Азот або Відповідач 22);
23.                                                                                                                                                                                                                           EuroChem Group AG, компанії, зареєстрованій у Швейцарії під номером CHE-306.864.578 у торговому реєстрі Швейцарії; адреса: Baarerstrasse 37, 6300 Zug, Switzerland (далі – EAG або Відповідач 23);
24.                                                                                                                                                                                                                                 AIM Capital Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 133817; адреса: Vasili Michaelidi 23, ARETI Tower, CY-3026, Limassol, Cyprus (далі – AIM Capital або Відповідач 24);
25.                                                                                                                                                                                                                           Linea (CY) Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 378886; адреса: Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus (далі – Linea (CY) або Відповідач 25);
26.                                                                                                                                                                                                                           Linetrust PTC Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 377863; адреса: Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus (далі – Linetrust PTC або Відповідач 26);
27.                                                                                                                                                                                                                           Мельниченка Андрія Ігоровича, громадянина Російської Федерації; адреса: Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, 7500, Switzerland (далі – Пан Мельниченко або Відповідач 27);
28.                                                                                                                                                                                                          Олександри Мельниченко, громадянки Хорватії та Сербії; адреса: Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, 7500, Switzerland (далі – Пані Мельниченко або Відповідач 28);
29.                                                                                                                                                                                                                           EuroChem International Holding B.V., компанії зареєстрованої в Нідерландах за номером 34319332 у Торговому реєстрі Нідерландів; адреса: Siriusdreef 17, 2132WT Hoofddorp, Netherlands (далі – EuroChem International або Відповідач 29);
30.                                                                                                                                                                                                                           Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1077328004841 в Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 432064, Ульяновська область, Ульяновськ, вул. Карбишева, будинок 14 (далі – Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр або Відповідач 30);
31.                                                                                                                                                                                                                           Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700590521 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 141411, Москва, Міжнародне шосе, будинок 28Б, будова 3 (далі – Волга-Днєпр-Москва або Відповідач 31);
32.                                                                                                                                                                                                                           Volga-Dnepr Logistics B.V., компанії зареєстрованої в Нідерландах за номером RSIN у торговому реєстрі Нідерландів 815198024; адреса: Schiphol Boulevard 127, 1118BG Schiphol, Netherlands (далі – Volga-Dnepr BV                          або Відповідач 32);
33.                                                                                                                                                                                                                           Ісайкіна Олексія Івановича, громадянина Російської Федерації та Республіки Кіпр; адреса: Російська Федерація, 119334, Москва, вулиця Косигіна, 19 корп. 1, квартира 54 (далі – Пан Ісайкін або Відповідач 33);
34.                                                                                                                                                                                                                           Шкляника Сергія Івановича, громадянина Російської Федерації та Республіки Кіпр; адреса: Російська Федерація, 129010, Москва, Грохольський провулок, 28-100 (далі – Пан Шкляник або Відповідач 34).

                         

про стягнення 40 557 216 000,00 грн,

в межах справи № 908/1955/22                         

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект” (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 24821569)

кредитори:

1) Приватне акціонерне товариство “Компанія з управління активами “Славутич-Інвест”, код ЄДРПОУ 23848885 (69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. 21);

2) Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області

За участю:

1) Представник Позивача: адвокат Нечипоренко Ліна Олександрівна, ордер серія АР № 1253926 від 23.07.2025

2) Представник відповідача 18 - адвокат Сидоренко Ігор Олександрович, ордер серія АІ № 2065549 від 01.12.2025 ( присутній 28.04.26)

Представники Відповідачів 1-9, 13-17, 19-33: не з’явились

 

Свідки: Ковиліна Аліна Андріївна (в режимі відеоконференції в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва 28.04.26);

Ракша Іван Валерійович (в режимі відеоконференції в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва 28.04.26);  

Нагул Ярослав Віталійович (в режимі відеоконференції в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва 28.04.26);

 

ВСТАНОВИВ наступне:

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

1. Рух справи

 

1. Відкриття провадження у справі

 

1. Позов

 

1. Позивач

 

1. Суть Позову

 

1. Використання термінології у Позові

 

2. Ухвала про Відкриття Провадження

 

1. Підготовче провадження у справі

 

1. Клопотання Позивача від 15 серпня 2026 року про витребування у Відповідача 23 (EAG) документів щодо структури власності та контролю Групи ЄвроХім, Ухвала Суду від 19 серпня 2025 року, та її невиконання Відповідачем 23 (ЕАG)

 

2. Подальші дії Суду щодо повідомлення сторін

 

3. Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року на Позов Позивача

 

4. Ухвала від 2 січня 2026 року про поновлення провадження у справі

 

5. Заява Позивача від 5 січня 2026 року

 

6. Ухвала Суду від 7 січня 2026 року про залишення позовних вимог до деяких Відповідачів без розгляду за клопотанням Позивача

 

7. Відзив Відповідачa 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року

 

8. Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року

 

9. Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року

 

10. Заява Відповідачів 24, 25, 26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC, відповідно) від 3 лютого 2026 року

 

11. Перший Відзив Відповідачa 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року

 

12. Заперечення та пояснення Позивача від 9 лютого 2026 року щодо Заяв і Відзивів Відповідачів від 23 січня – 4 лютого 2026 року

 

13. Підготовче засідання у справі та Ухвала Суду від 10 лютого 2026 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

 

1. Підготовче засідання у справі

 

1. Явка сторін

 

1. Відводи

 

iii.   Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Огляд Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Рух справи між закриттям підготовчого провадження і судовим засіданням з розгляду справи

 

1. Ухвала про виправлення описки в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження та апеляційна скарга на неї Відповідача 18 (Rosneft AET)

 

2. Додаткові пояснення Відповідача 18 (Rosneft AET) від 16 березня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 3 квітня 2026 року

 

1. Огляд пояснень сторін

 

1. Додаткові клопотання, які містилися в поясненнях

 

1. Допомога Відповідачам у пошуку загальнодоступних доказів за допомогою гіперпосилань, наданих Позивачем

 

1. Клопотання Позивача про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи (Звіт Єльського університету про Незаконне Переміщення Дітей)

 

iii.   Клопотання Позивача про приєднання до матеріалів справи повної версії Заяви Свідка Ракші

 

3. Відповідь Позивача від 19 березня 2026 року на Відзиви Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) та Відповідача 18 (Rosneft AET)

 

4. Заява Відповідача 18 (Rosneft AET) від 1 квітня 2026 року про відвід судді

 

5. Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь Позивача на Відзиви від 2 квітня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року

 

1. Заяви Rosneft AET і Позивача по суті справи

 

1. Заперечення Rosneft AET в судовому засіданні з розгляду справи по суті стосовно Пояснень Позивача від 23 квітня 2026 року по суті справи

 

1. Клопотання Rosneft AET про повернення на стадію підготовчого провадження, щоб Rosneft AET відповів на Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот)

 

1. Клопотання Rosneft AET “витребувати у Позивача оригінали … електронних доказів, доданих Позивачем до Позовної заяви та Заяви Позивача від 5 січня 2026 року”

 

6. Заява Відповідача 18 (Rosneft AET) про Зловживання Позивачем процесуальними правами від 16 квітня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 26 квітня 2026 року

 

7. Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року

 

8. Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року “про припинення провадження у справі або про залишення позовної заяви без розгляду, або про відкладення судового засідання” та відповідні заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

1. Фактичні твердження Новомосковського Азоту (та подібні заяви інших Відповідачів) про те, що вони нібито не можуть отримати кваліфіковану юридичну допомогу та представництво своїх інтересів у Суді, не можуть брати участь у судових засіданнях, не можуть оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції тощо

 

1. Короткий огляд

 

1. Твердження Новомосковського Азоту (та інших Відповідачів) про те, що жоден з українських адвокатів нібито не погодився надавати їм юридичну допомогу

 

iii.   Аргументи Відповідачів, що вони не можуть сплатити за послуги українських адвокатів через українські банки

 

1. Твердження Новомосковського Азоту про кримінальне переслідування українських адвокатів нібито “за представництво інтересів російських клієнтів”

 

1. Заяви Новомосковського Азоту про позбавлення українських адвокатів права на заняття адвокатською діяльністю нібито за представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб

 

1. Твердження Новомосковського Азоту про “ототожнення адвокатів із клієнтами” як “системну тенденцію”

 

vii.  Заява Новомосковського Азоту про “тиск” на адвокатів у ЗМІ, а також про те, що його колишній адвокат Шкаровський нібито припинив представництво інтересів Новомосковського Азоту в іншій справі “під тиском” у ЗМІ

 

viii. Заява Новомосковського Азоту щодо вбивства адвоката Юрія Грабовського

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту щодо ризику накладення санкцій на адвокатів нібито через їхнє представництво російських або пов'язаних з Росією осіб

 

1. Твердження Новомосковського Азоту про здійснення тиску на адвокатів під час мобілізаційних заходів

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту про те, що його “внутрішні юристи … не можуть брати участь у судових засіданнях у справі через неможливість отримання дозвільних документів для в'їзду на територію України”

 

xii.  Аргументи щодо неможливості дистанційної участі відповідачів у судовому засіданні за допомогою відеоконференції через систему ЄСІТС

 

xiii. Аргументи Новомосковського Азоту щодо особистої участі відповідачів безпосередньо в залі судового засідання

 

xiv. Твердження Новомосковського Азоту про реалізацію права надсилання процесуальних документів та ознайомлення з матеріалами справи

 

1. Висновки Суду щодо фактичних тверджень Новомосковського Азоту

 

1. Аргументи щодо порушення процесуальних прав Відповідачів

 

1. Аргументи щодо порушення прав, гарантованих статтею 6 ЄКПЛ

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту щодо статті 55 Конституції України

 

iii.   Аргументи Новомосковського Азоту щодо статей 2, 7 та 13 ГПК

 

1. Вирішення нерозглянутих клопотань Новомосковського Азоту, що містяться у Клопотанні Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення

 

1. Клопотання Новомосковського Азоту про “припинення” провадження у справі

 

1. Клопотання Новомосковського Азоту про залишення позовної заяви без розгляду

 

iii.   Клопотання Новомосковського Азоту про відкладення судового засідання

 

9. Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про залучення до справи Славутича та ДПС як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та відповідні заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

1. Стаття 50 ГПК не передбачає можливості залучати осіб, які мають опосередковану зацікавленість в ухваленні рішення у справі (наприклад, кредиторів або акціонерів сторони), як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

 

1. Строк залучення третіх осіб у цій справі сплинув 10 лютого 2026 року

 

1. Незважаючи на твердження Новомосковського Азоту, Кодекс про Банкрутство не містить норм, які вимагають залучення кредиторів у справах за позовами, які подаються боржниками.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту про порушення статті 6 ЄКПЛ є абсолютно безпідставними

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту про “Стратегічне процесуальне значення залучення третіх осіб” та клопотання про витребування документів від Позивача та Славутича

 

1. Інші клопотання Новомосковського Азоту

 

10. Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про виключення додатку А-0390 з матеріалів справи як неналежного та недопустимого доказу та відповідні заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

1. Належність доказу

 

1. Допустимість доказу

 

1. Достовірність доказу

 

1. Вірогідність доказу

 

1. Висновки Суду

 

11. Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про виклик свідків та відповідні заперечення Позивача від 25 квітня 2026 року

 

1. Огляд Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків та Заперечень Позивача

 

1. Рішення Суду щодо Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків

 

1. Підстави відмови у задоволенні Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків

 

1. Rosneft AET не конкретизував або не довів, що “обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам”

 

1. Rosneft AET не навів поважних та обґрунтованих причин незвернення з клопотанням про виклик свідків до закриття підготовчого провадження

 

1. Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків було зловживанням процесуальними правами

 

12. Заява Позивача від 23 квітня 2026 року про надання оригіналів письмових доказів

 

13. Ухвала Суду від 24 квітня 2026 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції

 

14. Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року про Експертизу Договору Поставки та відповідні заперечення Позивача від 27 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

1. Обставини, що стосуються Договору Поставки

 

1. Процесуальні аспекти Клопотання Rosneft AET про Експертизу Договору Поставки

 

1. Питання щодо ступеня належності та значущості Договору Поставки для ухвалення рішення у цій справі

 

 

1. Висновки Суду

 

15. Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року щодо Оцінки Збитків та відповідні заперечення Позивача від 27 квітня 2026 року

 

1. Зміст Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків та вирішення його Судом

 

1. Так Звана Рецензія на Звіт про Оцінку Збитків

 

1. Розгляд клопотання Rosneft AET щодо призначення Судом Судової Експертизи з Оцінки Збитків та повернення до підготовчого провадження у справі з метою її призначення

 

1. Стислий виклад підстав для відмови у задоволенні клопотання

 

1. Способи та процесуальні строки доведення збитків у разі втрати ЄМК, та наслідки їх порушення

 

iii.   Застосування вказаних положень до обставин справи

 

1. Обгрунтування призначення Судової Експертизи з Оцінки Збитків Судом у цій справі у відповідності до статті 99 ГПК

 

1. Посилання Rosneft AET на практику ЄСПЛ відносно судової експертизи

 

1. Клопотання Rosneft AET про виклик пана Нагула і пані Гірної для допиту

 

1. Розгляд Судом клопотання Rosneft AET про виклик пана Нагула та пані Гірної для допиту

 

1. Невикористання Rosneft AET подальшої процесуальної можливості допитати пана Нагула

 

16. Окреме клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про повернення до стадії підготовчого провадження від 27 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

1. Аргументи щодо передчасності закриття підготовчого провадження.

 

1. Аргумент Rosneft AET щодо “процесуальних підстав повернення до стадії підготовчого провадження”

 

1. Висновки Суду

 

17. Клопотання Позивача від 26 та 27 квітня 2026 року щодо приєднання до матеріалів справи узагальненої інформації про повідомлення Відповідачів

 

18. Клопотання Позивача про надання додаткових розрахунків інфляційних втрат та 3% річних від 27 та 29 квітня 2026 року

 

1. Cудове засідання з розгляду справи по суті

 

1. Явка сторін

 

2. Відводи

 

3. Розгляд заяв та клопотань

 

4. Виклик свідків для допиту в судовому засіданні

 

5. Вступне слово учасників справи

 

6. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

 

7. Допит свідків

 

1. Допит свідка Ковиліної Аліни Андріївни (далі – Свідок Ковиліна)

 

1. Допит свідка Ракші Івана Валерійовича (далі – Свідок Ракша)

 

1. Допит свідка Нагула Ярослава Віталійовича (далі – Свідок Нагул)

 

8. Перша перерва у судовому засіданні

 

9. Продовження судового засідання о 10:00 годині 29 квітня 2026 року і друга перерва у судовому засіданні

 

10. Продовження судового засідання о 13:00 годині 29 квітня 2026 року

 

1. Явка сторін

 

1. Обставини неявки представника Rosneft AET в судове засідання після його відновлення о 13:00 годині 29 квітня 2026 року

 

1. Питання продовження судового засідання за відсутності представника Rosneft AET відповідно до ГПК

 

iii.   Питання відповідності частині 1 статті 6 ЄКПЛ

 

1. Висновок Суду про продовження розгляду справи за відсутності представнка Відповідача 18 (Rosneft AET)

 

1. Продовження дослідження доказів Судом

 

11. Третя перерва у судовому засіданні

 

12. Продовження судового засідання 30 квітня 2026 року

 

13. Оголошення Судом вступної та резолютивної частини рішення

 

1. СТОРОНИ

 

1. Позивач

 

1. Відповідачі

 

1. Відповідачі Групи Газпром

 

1. Відповідач 01 - Публічне акціонерне товариство “Газпром” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 02 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром експорт” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 03 - Публічне акціонерне товариство “Газпром Нєфть” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 04 - Акціонерне товариство “Газпромбанк” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 05 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром капітал” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 06 – Міжнародна компанія товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 07 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Западная Азія” West Asia (раніше відома як “ГПН Бліжнєвосточниє проекти”) (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 08 – Gazprom Neft Badra B.V. (Нідерланди)

 

1. Відповідач 09 – Gazprom Neft Middle East B.V. (Нідерланди)

 

1. Відповідач 10 - Товариствозобмеженоювідповідальністю“ГПН-Інвест” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 11 – Maritime Villa Holding (Франція)

 

1. Відповідач 12 – Leyson Holdings Limited (Кіпр)

 

2. ВідповідачіГрупиРоснєфть

 

1. Відповідач 13 – Акціонернетовариство “Рязанськанєфтєперерабативающаякомпанія” (РосійськаФедерація)

 

1. Відповідач 14 – Товариствозобмеженоювідповідальністю“РН-Аеро” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 15 - Публічне акціонерне товариство “Нєфтяная компанія “Роснєфть” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 16 - Товариство з обмеженою відповідальністю “РН-Іностранниє проекти” (Російська Федерація)

 

1. Відповідач 17 – RN Refining & Marketing GmbH (Німеччина)

 

1. Відповідач 18 - AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH (Німеччина)

 

1. Відповідач 19 – Rosneft Holdings Ltd S.A. (Люксембург)

 

1. Відповідач 20 - Rosneft Deutschland GmbH (Німеччина)

 

3. ВідповідачіГрупиЄвроХім

 

1. Відповідач 21 - Акціонернетовариство “Новомосковськаакціонернакомпанія “Азот” (Росія)

 

1. Відповідач 22 - Акціонерне товариство “Нєвінномисский Азот” (Росія)

 

1. Відповідач 23 – EuroChem Group AG (Швейцарія) (“EAG”)

 

1. Відповідач 24 - AIM Capital Ltd (Кіпр)

 

1. Відповідач 25 - Linea (CY) Ltd (Кіпр)

 

1. Відповідач 26 - Linetrust PTC Ltd (Кіпр)

 

1. Відповідач 27 - Мельниченко Андрій Ігорович

 

1. Відповідач 28 – Олександра Мельниченко

 

1. Відповідач 29 – EuroChem International Holding B.V. (Нідерланди)

 

4. Відповідачі Групи Волга-Днєпр

 

1. Відповідач 30 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр” (Росія)

 

1. Відповідач 31 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва” (Росія)

 

1. Відповідач 32 - Volga-Dnepr Logistics B.V. (Нідерланди)

 

1. Відповідач 33 - Олексій Іванович Ісайкін (також відомий як ‘Alexey Ivanovich Isaikin’, ‘Aleksei Ivanovich Isaikin’ та ‘Alexey Ivanovich Isaykin’)

 

1. Відповідач 34 - Сергій Іванович Шкляник (також відомий на ім’я ‘Sergey’ та ‘Sergei’ та прізвище ‘Shklyanik’ та ‘Shklianik’)

 

1. Питання про те, чи повинні бути названі інші співзаподіювачі шкоди відповідачами у цьому провадженні, і Клопотання Відповідача 23 (EAG) залучити Російську Федерацію та(або) Нєдра ДНР як відповідачів у цьому провадженні

 

1. Огляд

 

2. Позов Позивача заявлено лише до деяких (але не до всіх) співзаподіювачів шкоди, що прямо передбачено законодавством України.

 

3. Клопотання Відповідача 23 (EAG) про залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як відповідачів у цьому провадженні

 

4. Аргумент Відповідача 23 (EAG) про те, що відсутність Нєдра ДНР у цьому проваджені порушить права EAG щодо отримання доказів

 

5. Питання зловживання Позивачем правами при пред'явленні ним позову лише до кількох з відповідних відповідачів

 

6. Висновки Суду щодо залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як відповідачів у цій справі

 

1. Питання про те, чи має це провадження бути припинено або Позов залишено без розгляду, стосовно Відповідачів, які вважають себе “неналежними відповідачами”

 

1. Аргументи Відповідачів

 

2. Правові норми, що застосовуються до поняття “неналежного відповідача” і до процесуальних наслідків за наявності “неналежних відповідачів” у судовому провадженні у справі

 

1. Поняття “неналежного відповідача”

 

1. Позовні вимоги до Співзаподіювачів Шкоди (таких як Відповідач 21, (Новомосковський Азот))

 

1. Позовні вимоги до Відповідачів Альтер-Его (таких як Відповідачі 23, 24, 25, 26 і 29)

 

1. Процесуальні наслідки наявності “неналежного відповідача” у справі

 

3. Висновки Суду

 

1. Клопотання Відповідачів про залучення Російської Федерації як третьої особи у справі

 

1. Клопотання Відповідачів і Позивача

 

2. Правові норми, що застосовуються до залучення осіб як третіх осіб у справі

 

3. Застосування правових норм до обставин справи

 

4. Розгляд аргументів відповідачів, за якими вони вимагають залучення Російської Федерації як третьої особи

 

1. Аргумент EAG про те, що рішення Суду у цій справі “стосується дій” Російської Федерації

 

1. Аргумент EAG про те, що “права Росії як потенційного спільного боржника будуть порушені” рішенням Суду у цій справі

 

1. Аргумент EuroChem International про те, що рішення Cуду у цій справі “вплине на правові інтереси” Російської Федерації

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що в будь-якому майбутньому регресному провадженні, порушеному Відповідачами проти Російської Федерації, її права та обов'язки будуть порушені, оскільки на неї буде покладено інший тягар доказування

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що згідно з Законом про Окуповані Території, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації, повинно бути стягнуто виключно з Російської Федерації, а не інших співзаподіювачів шкоди, і, отже, майбутнє рішення у цій справі вплине на права та обов'язки Російської Федерації

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що оскільки Російська Федерація була відповідачем і третьою особою в попередніх провадженнях щодо збитків, завданих Позивачу, вона повинна бути залучена як третя особа в цьому провадженні

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту стосовно Плана Санації Позивача

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту щодо принципа “естопель” та його застосування до того факту, що у Попередньому Провадженні Позивач залучив Російську Федерацію як третю особу

 

1. Посилання Новомосковського Азоту на дві постанови Верховного Суду в пункті 78 Другого Відзиву Новомосковського Азоту щодо залучення Російської Федерації як відповідача

 

5. Загальний висновок Суду щодо залучення Російської Федерації як третьої особи до цього провадження

 

1. Повідомлення Відповідачів

 

1. Повідомлення Відповідачів Групи Газпром

 

1. Відповідач 01 – ПАО Газпром (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 02 – Газпром Експорт (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 03 – Газпром Нєфть (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 04 – Газпромбанк (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 05 – Газпром Капітал (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 06 – Газпром Інтернешнл (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 07 – West Asia (“Западная Азія” раніше відома як “ГПН Бліжнєвосточниє проекти” (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 08 – GPN-Badra BV (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 09 – GPN Middle East BV (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

2. Повідомлення Відповідачів Групи Роснєфть

 

1. Відповідач 13 – Рязанська нєфтєперерабативающая компанія (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 14 – РН-Аеро (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 15 – ПАО Роснєфть (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 16 – RN Foreign Projects (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 17 – RN Refining (Німеччина)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 18 – Rosneft АЕТ (Німеччина)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 19 – Rosneft Luxembourg (Люксембург)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 20 – Rosneft Deutschland GmbH (Німеччина)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

3. Повідомлення Відповідачів Групи ЄвроХім

 

1. Відповідач 21 – Новомосковський Азот (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 22 – Нєвінномисский Азот

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 23 – EAG (Швейцарія)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали суду про витребування доказів

 

1. Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 24 – AIM Capital Ltd (Кіпр)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 25 – Linea (CY) Ltd (Кіпр)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 26 – Linetrust PTC Ltd (Кіпр)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 27 – пан Мельниченко (Швейцарія)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 28 – пані Мельниченко (Швейцарія)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 29 – EuroChem International (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

4. Повідомлення Відповідачів Групи Волга-Днєпр

 

1. Відповідач 30 – Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Волга-Днєпр” (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 31 – Волга-Днєпр-Москва (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 32 – Volga-Dnepr BV (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1. Відповідач 33 – пан Ісайкін (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

iii.   Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

III. процесуальні питання: Юрисдикція, питання судового імунітету, докази

 

1. Підсудність

 

1. Застосовні правові положення Закону про МПП

 

2. Застосування частини 1 статті 76 Закону про МПП до фактів справи

 

1. “подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України” (пункт 7 частини 1 статті 76)

 

1. “Дія …, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України” (пункт 3 частини 1 статті 76)

 

1. “Шкода, якщо її було завдано на території України” (пункт 3 частини 1 статті 76)

 

1. Висновок Суду щодо юрисдикції у справі

 

3. Питання, чи мають юрисдикційні вимоги частини 1 статті 76 Закону про МПП бути задоволені щодо кожного Відповідача окремо (і, зокрема, для кожного Відповідача Альтер-его)

 

4. Застосування Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності

 

5. Аргумент Відповідачів про те, що частина 1 статті 76 Закону про МПП прямо не передбачає юрисдикцію українських судів щодо “підняття корпоративної завіси”

 

6. Заяви Відповідачів, щодо відсутності у Суду юрисдикції у справі через відсутність у Суду “персональної юрисдикції” над ними, є такими, що не відносяться до справи. “Персональна юрисдикція” не є частиною українських норм про юрисдикцію.

 

1. Основний аргумент Відповідачів про відсутність “персональної юрисдикції”

 

1. Додаткові аргументи Відповідачів, які стосуються “персональної юрисдикції”

 

1. Аргумент Відповідачів про порушення їх прав на справедливий судовий розгляд, оскільки “міжнародне право” не дозволяє визначати “персональну юрисдикцію” за відсутності певних критеріїв зв'язку між відповідачем та Судом

 

1. Заяви Відповідачів про те, що Суд має відмовитися від юрисдикції у цій справі, оскільки суди інших держав можуть мати юрисдикцію “над” кількома Відповідачами

 

7. Попри заяви Відповідачів, навіть якщо будь-який Відповідач у справі є “неналежним”, це саме по собі не призводить до відсутності у Суду юрисдикції щодо такого Відповідача

 

8. Заяви Відповідачів про те, що Суд має відмовитися від юрисдикції у цій справі, оскільки поточна політична і військова ситуація між Росією та Україною нібито не дозволить Суду неупереджено та об'єктивно розглянути цю справу

 

1. Аргументи Відповідачів

 

1. Заперечення Позивача

 

1. Розгляд доводів сторін Судом

 

1. Твердження Відповідачів про те, що українські суди загалом не можуть винести об'єктивне та неупереджене рішення у справах про стягнення збитків, спростовується судовою практикою

 

1. Відповідачі мали можливість порушити питання щодо сумнівів у неупередженості цього Суду через заяву про відвід суду, чого Відповідачі не зробили у відповідний строк

 

iii.   Відповідно до практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6(1) ЄКПЛ, неупередженість судді презюмується, доки не буде доведено протилежне, але Відповідачі не надали жодних таких доказів.

 

1. У будь-якому випадку заява Відповідачів про те, що Суд має (або може) відмовитися від юрисдикції у справі на користь судів ЄС, суперечить законодавству України

 

9. Заперечення Відповідачів на юрисдикцію Суду на підставі того, що Відповідачі нібито не можуть отримати кваліфіковану юридичну допомогу для представництва їх інтересів в Суді, не можуть брати участь у судових засіданнях, не можуть оплатити послуги адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції, тощо

 

10. Додаткові заперечення Відповідачів щодо юрисдикції Суду з підстав обмеження їх прав на справедливий судовий розгляд та інші права, гарантовані ЄКПЛ

 

1. Питання суверенного судового імунітету

 

1. Правові положення, що застосовуються до питань суверенного судового імунітету

 

1. Закон про МПП

 

1. Конвенція ООН про Імунітети не застосовується до цієї справи

 

1. Законодавство та судова практика Нідерландів (та інших іноземних держав про суверенний судовий імунітет) не можуть бути застосовані у цій справі

 

1. Висновки Суду відносно правових норм щодо підстав, які можуть бути використані українським Судом для застосування суверенного судового імунітету

 

2. Застосування правил щодо судового суверенного імунітету в цій справі

 

3. Аргументи Відповідачів щодо застосування суверенного судового імунітету

 

1. Загальний огляд аргументів Відповідачів про суверенний імунітет

 

1. Аргумент Відповідачів, що Позов “стосується” суверенного судового імунітету

 

1. Аргумент Відповідачів, що згідно з “принципами міжнародного права”, іноземна держава користується імунітетом від юрисдикції судів іншої держави за свої суверенні дії (acta jure imperii)

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що “реальний спір” ведеться з Російською Федерацією і оскільки вона має суверенний судовий імунітет, Суд не має юрисдикції у справі

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що оцінка Судом дій інших держав та їх правомірності в рамках цього провадження порушує принцип суверенного імунітету та норми міжнародного права

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що Позивач зловживає своїми процесуальними правами тим, що він не залучив Російську Федерацію в цій справі як відповідача

 

4. Висновки Суду щодо питань суверенного судового імунітету

 

1. Підвідомчість

 

1. ДОКАЗИ

 

1. Українські процесуальні норми щодо форми, в якій мають бути надані докази (тією мірою, якою це стосується даної справи), та їх застосування до обставин справи

 

1. Відмінності між “письмовими доказами” та “електронними доказами”

 

1. Письмові докази

 

1. Електронні докази

 

1. Письмові докази (форма подання та переклад)

 

1. Форма подання письмових доказів

 

1. Форма перекладу письмових доказів українською мовою

 

1. Електронні докази (форма подання та переклад)

 

1. Форма подання електронних доказів

 

1. Аргументи Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо форми подання електронних доказів

 

iii.   Форма перекладу електронних доказів українською мовою

 

1. Аргументи Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо форми перекладу електронних доказів

 

2. Розгляд інших заперечень Rosneft AET щодо доказів, наданих Позивачем

 

1. Посилання на документи, які нібито не відкриваються

 

1. Скарга Rosneft AET щодо того, що деякі частини перекладу Google є нечіткими або неправильними

 

1. Аргумент Rosneft AET щодо Додатку A-0066

 

1. Застосовне матеріальне право і застосовні норми матеріального права

 

1. Застосування колізійних норм

 

1. Норми колізійного права щодо матеріального права, яке застосовується для встановлення деліктної відповідальності

 

1. Норми частини 1 статті 49 Закону про МПП

 

1. Якщо Позивач довів, що до його Позову застосовується українське право, чи може право іншої держави також застосовуватися до тих самих обставин, наприклад, якщо деліктні “дії” були вчинені за межами України, але інші “обставини, що стали підставою для позву про відшкодування шкоди, мали місце”?

 

1. Аргументи Відповідачів щодо матеріального права, яке застосовується для встановлення відповідальності за делікт

 

1. Законодавство, яке застосовується до питання чи була дія (або бездіяльність), що завдала шкоду “неправомірною”

 

1. Застосування колізійних норм до питань альтер-его (зняття корпоративної завіси)

 

1. Застосовні правові положення українського права щодо встановлення відповідальності у деліктах

 

1. Загальні положення законодавства України про відшкодування шкоди, завданої деліктом

 

1. Елемент (а) – шкода

 

1. Елемент (b) – “неправомірність” поведінки особи, яка заподіяла шкоду

 

1. “Неправомірність” в межах загального обов’язку утримуватися від дій, які можуть заподіяти шкоду іншим особам

 

1. “Неправомірність” за міжнародним правом

 

1. Елемент (с) – причинно-наслідковий зв'язок

 

1. Елемент (d) – вина

 

2. Розрахунок розміру шкоди

 

1. Розрахунок реальних збитків

 

1. Визначення реальних збитків

 

1. Застосовний підхід та метод оцінки відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року

 

iii.   31 грудня 2021 року як базова дата оцінки збитків за Методикою Оцінки Збитків 2022 року

 

1. Формула відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року

 

1. Інфляційні втрати та проценти річних

 

1. Інфляційні втрати

 

1. 3 % річних

 

iii.   Аргументи Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо нарахування втрат від інфляції та річних процентів

 

3. Відповідальність за деліктне правопорушення на основі теорії альтер-его (зняття корпоративної завіси) за українським законодавством

 

1. Українська судова практика

 

1. Рішення у Справі Жеваго (Справа № 910/268/23)

 

1. Рішення у Справі Авдіївського заводу (Справа № 905/671/19)

 

1. Всупереч аргументам Відповідачів, для визнання відповідальності Відповідача-Альтер-Его за Критеріями Рішення у Справі Жеваго не потрібно встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між Відповідачем-Альтер-Его та шкодою, завданою Позивачу.

 

1. Момент часу щодо якого слід застосовувати Критерії Рішення у Справі Жеваго для проникнення за корпоративну завісу

 

1. Застосування Рішення у Справі Жеваго не обмежується випадками забезпечення позову

 

1. Повноваження Суду щодо проникнення за корпоративну завісу обмежуються “винятковими обставинами, коли немає інших засобів забезпечення справедливості, зокрема цілей цивільного судочинства”, і такі умови в даному випадку є виконаними.

 

1. Солідарна відповідальність та вимоги до солідарних боржників за українським законодавством

 

1. Застосування норм права до обставин справи

 

1. Бізнес та діяльність Позивача

 

1. Права Позивача на видобування корисних копалин та землекористування

 

1. Ліцензія на видобування корисних копалин

 

2. Гірничий відвід

 

3. Права землекористування

 

1. Баланс запасів на кар'єрі Позивача

 

1. Територія, на якій знаходився ЄМК позивача

 

1. Історія бізнесу та операцій Позивача до незаконного привласнення його підприємства

 

1. Діяльність до 2020 року

 

2. Реструктуризація Бізнесу 2020/21 років

 

1. Славутич та його роль у придбанні та подальшому управлінні справами Позивача

 

1. Корпоративна Реструктуризація

 

1. Комерційна реструктуризація бізнесу Позивача

 

1. Договір оренди земельної ділянки

 

1. Угоди про виробництво та переробку

 

iii.   Потенційні та фактичні покупці, і Договір Поставки

 

1. Заключна узагальнена інформація

 

1. Розгляд Судом аргументів Відповідачів про те, що Позов Позивача ґрунтується на шахрайстві

 

1. Аргументи Відповідачів щодо статусу та діяльності Позивача

 

1. Підозри Відповідачів щодо перенесення Позивачем своєї зареєстрованої адреси до Запоріжжя “з незрозумілих причин” є необґрунтованими.

 

1. Твердження Відповідачів про те, що Позивач “не надав жодних доказів того, що в гранітному кар'єрі коли-небудь проводилися будь-які фактичні роботи” спростовуються численними доказами

 

1. Посилання Відповідача 18 (Rosneft AET) на штатний розклад Позивача, де, нібито, рахується лише один працівник

 

1. Всупереч аргументам Відповідачів, те, що Позивач не був зареєстрований як платник ПДВ, не свідчить про те, що він був “неактивним”. Позивач не потребував реєстрації як платник ПДВ для “подальшої торговельної діяльності”.

 

1. Припущення Відповідачів щодо ринкової вартості підприємства Позивача не мають жодних раціональних, доказових або правових підстав

 

1. Всупереч аргументам Відповідачів, Договір Поставки не відіграє істотної ролі в оцінці збитків у цій справі

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що прибуток Позивача є “неправдоподібним”, є оманливим і в будь-якому разі не має значення ні для договору поставки, ні для Позову Позивача в цьому судовому процесі.

 

1. Заява Славутича про банкрутство щодо Позивача.

 

2. Твердження Відповідачів про те, що Покупець за Договором Поставки не мав економічної сутності і що Договір Поставки був шахрайським

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що D&D Immobilien була лише фіктивною компанією без економічної сутності, яка логістично та фінансово не була здатна виконати Договір Поставки, є грубо оманливим

 

1. D&D Immobilien входила до складу корпоративної групи відомого українського бізнесмена пана Долеска, який має багаторічний досвід у сфері будівництва та девелопменту нерухомості.

 

1. Всупереч твердженням Відповідачів, D&D Immobilien мала достатньо коштів для оплати за Договором Поставки

 

iii.   Припущення Відповідачів щодо транспортної логістики за Договором Поставки є необґрунтованими

 

1. Аргументи Відповідачів щодо відсутності складських приміщень у D&D Immobilien за умови EXW не мають сенсу

 

1. Кількість співробітників D&D Immobilien не є репрезентативною

 

1. Аргумент Gazprom International щодо ліквідації D&D Immobilien суперечить самому Gazprom International і в будь-якому разі не має логічного сенсу.

 

vii.  Підозри Відповідачів щодо адреси електронної пошти компанії D&D Immobilien, зазначеної в Договорі Поставки, не мають сенсу

 

3. Всупереч аргументам Відповідачів, не існує жодних законодавчих вимог щодо того, що підписант Договору Поставки повинен бути допитаний як свідок; крім того, у втраті контакту з колишнім директором Позивача немає нічого підозрілого (в результаті Російської Кампанії 2022 року було втрачено контакт з багатьма людьми).

 

1. Твердження Відповідачів про те, що пан Долеско був “пов'язаний з шахрайством в Україні”, є невизначеними, необґрунтованими, непідтвердженими і в будь-якому випадку не мають відношення до Договору Поставки, а тим більше до Позову Позивача в даній справі.

 

4. Домовленості Позивача з іншими підрядниками

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що компанія Полар, з якою Позивач уклав договір на виконання певних робіт на кар'єрі, не мала можливості виконувати ці роботи, є безпідставним.

 

1. Анадольський Граніт мав деяких спільних акціонерів із Позивачем, що було передбачено в рамках Реструктуризації Бізнесу 2020/21 років і в цьому немає нічого підозрілого

 

1. Заяви Відповідачів про фальсифікацію документів не є достатньо конкретними та не підтверджені доказами.

 

5. Висновки

 

1. Російська Кампанія 2022 року

 

1. Введення

 

1. Російська Кримська Кампанія 2014 року

 

1. Короткий огляд

 

2. Події, що призвели до анексії Криму Росією

 

3. Анексія Криму Російською Федерацією

 

4. Масове привласнення і перерозподіл активів, що належать українським державним органам, підприємствам і приватним особам

 

1. Усю кримську мережу видобутку і розподілу газу було неправомірно привласнено в українського “Нафтогазу” в тісній координації між (невизнаною) кримською владою, російським урядом, російськими військовими і Групою Газпром.

 

1. Права на запаси та газову інфраструктуру Криму до анексії Криму Російською Федерацією

 

1. Експропріація кримських газових запасів і газової інфраструктури (невизнаною) кримською владою в координації з російською центральною владою, російськими військовими і Групою Газпром

 

iii.   Газпром вимушено відмовився від придбання частки в Російському Черноморнєфтєгазі, побоюючись вторинних санкцій США

 

1. Висновки про неправомірне привласнення активів Нафтогазу в Криму і підготовку Групи Газпром до захоплення цих активів

 

1. Майже всю електророзподільну мережу в Криму було неправомірно відібрано в української енергетичної групи і передано новоствореній російській державній компанії

 

1. Після захоплення найбільшої приватної мережі автозаправних станцій, її було передано новоствореній російській державній компанії, а російські нафтові компанії захопили кримський ринок постачання нафтопродуктів

 

1. Державний російський банк поглинув більшу частину банківських активів Криму, що належали українським банкам

 

1. Російська Кампанія на Донбасі 2014 року

 

1. Протести 2014 року, захоплення влади підтримуваними Росією сепаратистами і проголошення незалежності

 

2. Широко поширене неправомірне привласнення українських комерційних і приватних активів було ключовою частиною Російської Кампанії на Донбасі 2014 року

 

3. Мінські угоди та заморожений конфлікт (2015-2021 роки)

 

4. Ескалація на Донбасі напередодні Російської Кампанії 2022 року

 

1. Російська Кампанія 2022 року

 

1. Події, що передували Російській Кампанії 2022 року

 

2. Російське військове вторгнення в Україну у 2022 році та подальша окупація

 

3. Зрештою Російська Кампанія 2022 року була спрямована на привласнення та перерозподіл економічних ресурсів України, таких як бізнес Позивача, або на надання можливості такого привласнення російським державним і приватним суб'єктам.

 

1. Заяви російських державних чиновників про захоплення комерційних та економічних активів

 

1. На окупованих територіях України російські війська та російські державні компанії в промислових масштабах грабували зерно та іншу продукцію українських сільськогосподарських підприємств і експортували їх через глобальну логістичну та торговельну мережу.

 

1. Масове привласнення нерухомості на окупованих територіях під час Російської Кампанії 2022 року

 

1. Розкрадання та перерозподіл гірничодобувних підприємств

 

1. Умови на окупованих Росією українських територіях

 

1. Висновки про масове неправомірне привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року

 

1. Російська Кампанія 2022 року є неправомірною, і ті, хто їй сприяв, не могли про це не знати

 

1. Російська Кампанія 2022 року була неправомірною відповідно до застосовного українського права, оскільки вона порушила загальний обов'язок, передбачений застосовним українським матеріальним правом, утримуватися від дій, що можуть заподіяти шкоду іншим особам.

 

2. Російська Кампанія 2022 року також була неправомірною з точки зору міжнародного права (яке є невід'ємною частиною українського права)

 

1. Привласнення українських активів було порушенням Гаазького Положення.

 

1. Привласнення приватних українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є воєнним злочином відповідно до Римського Статуту.

 

1. Вторгнення та окупація Російською Федерацією як засобу привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є порушенням міжнародного права (включно зі Статутом ООН).

 

1. Вторгнення та окупація Російської Федерації як засіб систематичного привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є злочином агресії

 

1. Російська Кампанія 2022 року також, з 16 березня 2022 року, є порушенням міжнародного права, оскільки вона порушила Постанову 16 III 22 Міжнародного Суду, яка вимагала від Російської Федерації “негайно призупинити військові операції” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть спрямовуватися або підтримуватися нею, а також будь-які організації і особи, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом, не вживали жодних кроків на підтримку Російської Кампанії 2022 року”.

 

1. Як постановив ЄСПЛ, у рамках Російської Кампанії 2022 року (а також Російської Кампанії на Донбасі 2014 року, що переросла в Російську Кампанію 2022 року) мала місце практика знищення, пограбування та експропріації майна приватних підприємств та порушення прав, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 ЄКПЛ, а також практика незабезпечення таких прав.

 

1. Внесок інших суб'єктів у Російську Кампанію 2022, що призвів до збитків для Позивача

 

VII.    Неправомірне привласнення бізнесу позивача

 

1. Обставини і місцезнаходження ЄМК Позивача з початку Російської Кампанії 2022 року

 

1. Неправомірне привласнення ЄМК Позивача

 

1. неплатоспроможність позивача внаслідок неправомірного привласнення його підприємства

 

1. Висновок

 

VIII.  Підтримка Російської Кампанії 2022 року Республікою Білорусь

 

1. Вступ

 

1. Білорусь надала свою територію, транспортну і військову інфраструктуру як плацдарм для наземного і повітряного нападу Росії на Україну

 

1. Білорусь надала свою територію великому контингенту російських військ перед російським вторгненням в Україну і не могла не знати про плани Росії щодо вторгнення в Україну

 

2. Білорусь надала свою військову і цивільну авіаційну інфраструктуру для розгортання російської військової авіації та запусків ракет і дронів у цілях Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Білорусь також надала свою військову і цивільну авіаційну інфраструктуру для розгортання російської військової авіації.

 

1. Білорусь дозволила Російській Федерації використовувати свою територію для запуску ракет проти України, що прямо визнав президент Білорусі Лукашенко

 

1. Білорусь дозволила Російській Федерації використовувати свою територію для запуску безпілотників “Шахед” проти України

 

3. Білорусь дозволила використовувати свою залізничну інфраструктуру для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

4. Білорусь дозволила використовувати свої автомобільні дороги для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1. Білорусь дозволила російським збройним силам здійснити (зрештою невдалу) спробу швидкого захоплення столиці України Києва з самого початку Російської Кампанії 2022 року задля усунення від влади президента України Зеленського та його уряду з метою швидкого встановлення російського контролю над усією Україною

 

1. Водночас Білорусь дозволила російським збройним силам масштабно стримувати українські збройні сили (які були значно меншими за російські) на північному та північно-західному українських театрах, що, своєю чергою, відтягувало українські сили зі східного т південного українських театрів воєнних дій і тим самим забезпечувало значне та швидке просування російських сил та окупацію на останніх (зокрема на територіях, де розташовувався бізнес Позивача)

 

1. Коли Росія зазнала поразки на північному українському театрі воєнних дій, Білорусь дозволила і сприяла перекиданню вцілілих російських сил з північного українського театру воєнних дій на східний і південний українські театри (де знаходився бізнес Позивач)

 

1. Білорусь була значним постачальником боєприпасів і військової техніки спеціально для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1. Білорусь надавала полігони і допомагала Росії в підготовці російських військ для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1. Міжнародне визнання того, що Білорусь “сприяє” Російській Кампанії 2022 року, і санкції проти Білорусі

 

1. Висновки та неправомірність поведінки Білорусі при створенні умов для Російської Кампанії 2022 року та її підтримки

 

1. Висновки про те, що Білорусь сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року

 

2. Дії Білорусі щодо створення умов і підтримки Російської Кампанії 2022 року були неправомірними

 

1. Дії Білорусі є неправомірними відповідно до застосовного українського законодавства, оскільки вони порушили загальний обов'язок, передбачений застосовним українським матеріальним правом, утримуватися від дій, які можуть заподіяти шкоду іншим особам.

 

1. Дії Білорусі щодо створення умов та надання допомоги Росії у проведенні Російської Кампанії 2022 року також є неправомірними відповідно до міжнародного права (яке є невід'ємною частиною українського права)

 

1. За підтримку Російської Кампанії 2022 року Білорусь була винагороджена тим, що Група Газпром продавала газ Білорусі за некомерційно низькими цінами протягом 2022-2025 років

 

1. Підтримка Російської кампанії 2022 року Групою Газпром

 

1. Огляд

 

1. Передісторія дій Групи Газпром як Співзаподіювачів Шкоди

 

1. Група Газпром активно допомагала Російській Федерації в підготовці до Російської Кампанії 2022 року, “пом'якшуючи” ЄС за допомогою підтримання низьких обсягів і високих цін на постачання природного газу в ЄС.

 

2. Після початку Російської Кампанії 2022 року ПАО Газпром і Газпром Експорт підтримали геополітичні зусилля Росії щодо заохочення тих країн, які або зайняли прокремлівську позицію у війні Росії проти України, або виступили проти зусиль ЄС у питанні припинення Російської Кампанії 2022 року.

 

1. У квітні 2022 року президент Путін погодив нові поставки газу до Сербії (яка відмовилася вводити санкції проти Росії у відповідь на Російську Кампанію 2022 року)

 

1. 21 липня 2022 року міністр закордонних справ Росії вів переговори від імені Групи Газпром щодо збільшення поставок російського газу до Угорщини, оскільки Угорщина чинила опір введенню загальноєвропейських санкцій проти Росії у відповідь на Російську Кампанію 2022 року.

 

1. У травні 2022 року Угорщина зірвала, а потім обмежила запровадження санкцій проти Росії

 

1. 21 липня 2022 року міністр закордонних справ Росії провів переговори про збільшення поставок російського газу до Угорщини, тоді як Угорщина чинила опір введенню загальноєвропейських санкцій проти Росії у відповідь на російську військову агресію.

 

iii.   У вересні 2022 року Угорщина намагалася перешкодити введенню санкцій проти Росії, які ЄС запропонував у відповідь на фіктивні референдуми про анексію українських територій.

 

1. У грудні 2022 року Угорщина заблокувала виділення 18 млрд.. євро фінансування ЄС для України.

 

1. З грудня 2023 року по лютий 2024 року Угорщина блокувала виділення 50 млрд. євро фінансування ЄС для України

 

1. У січні 2025 року Угорщина намагалася зірвати чергове шестимісячне продовження санкцій проти Росії

 

1. На відміну від надання збільшених і дешевих постачань газу державам, які прямо або побічно підтримали Російську Кампанію 2022 року, у вересні 2022 року Путін пригрозив ухвалити “політичне рішення” про те, що юридично зобов'язуючі контракти на поставку гау, згідно з якими суб'єкти Групи Газпром повинні були постачати газу “недружнім державам”, “не будуть [виконуватися]”.

 

1. ПАО Газпром і Газпром Експорт виступили як механізм винагороди Білорусі за її пряму підтримку Російської Кампанії 2022 року за допомогою продажу Газпром Експортом газу Білорусі за неекономічно низькими цінами

 

1. Обставини справи

 

2. Напередодні Російської Кампанії 2022 року президент Путін погодив, а Газпром і Газпром Експорт здійснили постачання газу в Білорусь за неекономічно низькими цінами.

 

3. Оскільки підтримка Білоруссю Російської Кампанії 2022 року тривала, ПАО Газпром і Газпром Експорт продовжували виступати каналами винагороди Білорусі за її підтримку Російської Кампанії 2022 року протягом 2022 і 2023 років.

 

4. Висновки про ПАО Газпром і Газпром Експорт як про канали винагороди Білорусі за підтримку Російської Кампанії 2022 року

 

1. Після початку Російської Кампанії 2022 року Група Газпром набирала, споряджала, відправляла та оплачувала озброєні групи, завербовані нібито як персонал підрозділів безпеки, для їхнього використання з метою вторгнення, окупації та(або) анексії українських територій

 

1. Газпромбанк виступив як канал для виплати “бойових премій” солдатам у Російській Кампанії 2022 року

 

1. Відповідно до застосовного права Співзаподіювачі Шкоди Газпрому несуть відповідальність перед Позивачем за майнову шкоду, понесену Позивачем.

 

1. Короткий виклад фактів

 

2. Короткий виклад матеріального права, застосовного до деліктної відповідальності

 

3. Застосування застосовного матеріального права до фактів

 

1. Реальна шкода

 

1. “Неправомірність” поведінки Відповідачів

 

1. Причинно-наслідковий зв'язок

 

1. Вина з боку Відповідачів

 

4. Висновки щодо відповідальності Співзаподіювачів Шкоди Газпрому

 

1. У зв'язку з володінням, контролем та управлінням Групою Газпром Відповідачі Альтер-Его Газпрому несуть перед Позивачем солідарну відповідальність із Співзаподіювачами Шкоди Газпрому.

 

1. Короткий виклад застосовного закону про відповідальність Альтер-Его

 

2. Результатом застосування критеріїв Рішення у Справі Жеваго до структури власності, корпоративного управління та діяльності Групи Газпром є те, що Відповідачі Альтер-Его Газпрому мають нести солідарну відповідальність із Співзаподіювачами Шкоди Газпрому майнову шкоду, заподіяну Позивачу

 

1. Газовий бізнес Групи Газпром і Відповідачі Альтер-Его Газпрому, що займається цим бізнесом

 

1. Газпром Капітал (Відповідач 05) і Газпром Інтернешнл (Відповідач 06)

 

1. Газпром Експорт (Відповідач 02)

 

1. Нафтовий бізнес Групи Газпром: Газпром Нєфть (Відповідач 03) і Відповідачі Альтер-Его Газпрому, що займаються цим бізнесом

 

1. Газпром Нєфть (Відповідач 03)

 

1. Повністю контрольовані дочірні компанії Газпром Нєфті: West Asia (Відповідач 07), GPN Middle East BV (Відповідач 09) і GPN Badra BV (Відповідач 08).

 

1. Незважаючи на формальний поділ активів між окремими суб'єктами Групи Газпром, регулярно відбувається їх переміщення, перерозподіл або відчуження на розсуд ПАО Газпром

 

1. Висновки про відповідальність Відповідачів Альтер-Его Газпром 05, 06, 07, 08, 09, та 10

 

1. Підтримка російської кампанії 2022 року групою Роснєфть

 

1. Вступ

 

1. Група Роснєфть у цифрах

 

2. Голова ради директорів і головний виконавчий директор Роснєфті Сєчін був близьким соратником і протеже президента Путіна.

 

3. Попередні неправомірні привласнення Роснєфтю за допомогою президента Путіна роблять більш імовірним той факт, що Роснєфть розраховує на частину здобутого під час Російської Кампанії 2022 року.

 

4. Група Роснєфть і російські військові

 

1. Група Роснєфть забезпечила та сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року, надавши російським збройним силам моторне та авіаційне пальне для цілей Російської Кампанії 2022 року, що завдало майнової Шкоди Позивачеві, внаслідок чого Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті несуть солідарну відповідальність за цю Шкоду

 

1. Постачальник авіаційного палива РН-Аеро, що повністю належить Роснєфті, був одним із головних посібників російських повітряних атак на Україну в рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

2. Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія, яка повністю належить Роснєфті, була - як наполягав російський прокурор, ухвалив російський суд і визнала сама Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія - одним із “підприємств військово-промислового комплексу Російської Федерації”, яке “працює в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії та флоту в ході проведення спеціальної воєнної операції”.

 

3. ПАО Роснєфть змусило РН-Аеро і Рязанську Нєфтєперерабативающую Компанію вчинити вищевказані дії

 

1. Загальна інформація про структуру власності, контроль та управління Групою Роснєфть

 

1. РН-Аеро (Відповідач 14) і Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 13) повністю контролювалися і управлялися ПАО Роснєфть (Відповідач 15)

 

1. Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 13) повністю контролювалась ПАО Роснєфть (Відповідач 15)

 

1. РН-Аеро (Відповідач 14) повністю контролювалася ПАО Роснєфть (Відповідач 15)

 

1. Висновки про взаємозв'язок між ПАО Роснєфть, РН-Aeрo і Рязанською Нєфтєперерабативающей Компанією, а також про відповідальність ПАО Роснєфть за їхні дії

 

4. Короткий виклад фактів та заперечень Відповідачів щодо них

 

5. Згідно з чинним законодавством, Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті несуть відповідальність перед Позивачем за майнову шкоду, завдану Позивачу.

 

1. Короткий виклад норм матеріального права, застосовних до деліктної відповідальності

 

1. Застосування матеріального права до фактів справи

 

1. Шкода

 

1. “Неправомірність” поведінки відповідачів

 

iii.   Причинно-наслідковий зв'язок

 

1. Вина відповідачів

 

1. Висновки про відповідальність Співзаподіювачів Шкоди Роснефті

 

1. В силу володіння, контролю та управління Групою Роснєфть Відповідачі Альтер-Его Роснєфті несуть відповідальність перед Позивачем солідарно зі Співзаподіювачами шкоди Роснєфті

 

1. Огляд володіння, контролю та управління Групою Роснєфть

 

2. Крім того, що ПАО Роснєфть є одним із Співзаподіювачів Шкоди, воно також кваліфікується як Відповідач Альтер-Его двох інших Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті: РН-Аеро і Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 14) і (Відповідач 13).

 

3. Відповідальність Відповідачів 16-20 відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго

 

1. Огляд фактів

 

1. Спроба Rosneft AET вимагати застосовувати елементи делікту до визначення відповідальності Відповідачів-Альтер-Его на основі проколювання корпоративної завіси

 

1. Аргумент Rosneft AET у його Відзиві про те, що “Позивaч фaктично намагається поклaсти вiдповідaльність за деякі дії російської держaви нa [Rosneft AET]” на тій підставі, що Rosneft AET є органом Російської Федерації

 

1. Ланцюжок володіння, контролю та управління між ПАО Роснєфть і Відповідачами 16-20

 

1. Відповідач 16 (RN-Foreign Projects)

 

1. Відповідач 17 (RN Refining)

 

iii.   Відповідач 18 (Rosneft AET)

 

1. Відповідач 20 (Rosneft Deutschland)

 

1. Розгляд Судом аргументів Rosneft AET про те, що він не контролюється і не контролювався ПАО Роснєфть або Групою Роснєфть

 

1. Заяви Rosneft AET у своєму Відзиві про те, що він є лише холдинговою компанією, тільки підтверджують Позов Позивача

 

1. Rosneft AET продовжує вважати RN Refining (а не Enilive) своїм контролером

 

1. Вплив довірчого управління Федеральним Мережевим Агентством Німеччини на застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго

 

4. Висновки щодо відповідальності Відповідачів 16-20

 

1. Підтримка Російської кампанії 2022 року Групою ЄвроХім

 

1. Огляд

 

1. Постачання Групою ЄвроХім інгредієнтів для вибухових речовин російському військовому заводу сприяло та полегшило Російську Кампанію 2022 року, що завдала майнової Шкоди Позивачеві, а отже, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму солідарно відповідальні за цю Шкоду

 

1. Факти

 

1. Звіт Reuters про інгредієнти для вибухових речовин

 

1. Поставки компаній Групи ЄвроХім

 

1. Постачальники інгредієнтів для вибухових речовин Групи ЄвроХім (Новомосковський Азот і Нєвінномисский Азот)

 

1. Покупець - Завод ім. Свердлова

 

iii.   Постачання інгредієнтів для вибухових речовин (азотна кислота та оцтова кислота)

 

1. Українські військові завдали авіаударів по Нєвінномисскому Азоту

 

1. Заперечення Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) щодо поставок інгредієнтів для виробництва вибухових речовин

 

1. Докази поставок та їх використання, надані сторонами

 

1. Докази Позивача

 

1. Заперечення Новомосковського Азоту

 

1. Підсумковий опис фактів

 

2. За застосовним правом, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму несуть відповідальність перед Позивачем за завдану йому майнову шкоду.

 

1. Короткий виклад матеріального права, застосовного до деліктної відповідальності

 

1. Застосування застосовного матеріального права до фактів

 

1. Реальна шкода

 

1. “Неправомірність” поведінки Відповідачів

 

iii.   Причинно-наслідковий зв'язок

 

1. Вина з боку Відповідачів

 

1. Висновки про відповідальність Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму

 

1. З огляду на їхнє володіння, контроль та управління Групою ЄвроХім, Відповідачі Альтер-Его Єврохіму несуть перед Позивачем солідарну відповідальність разом із Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму

 

1. Огляд власності, контролю та управління Групою ЄвроХім

 

2. У відповідний час EAG володів (через Російську Холдингову Компанію ЄвроХім) та контролював Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму.

 

3. У відповідний час AIM Capital володів 90% акцій EAG

 

1. Право власності

 

1. Спроби AIM Capital позиціонувати себе як незалежного менеджера акцій EAG суперечать численним доказам, включаючи власні заяви компанії.

 

1. Якби керівництво AIM Capital діяло незалежно і компетентно (як воно стверджує), воно б вжило заходів для запобігання вельми вірогідної майнової шкоди, заподіяної бізнесом, в якому воно було контролюючим акціонером.

 

4. Linea (CY) LTD (Кіпр) володіла 99,38% AIM Capital LTD (Кіпр), і наведені вище міркування щодо AIM Capital повністю застосовні до Linea (CY). Зі свого боку, Linetrust PTC (Кіпр) володіє 75,1%, а пані Мельниченко володіє 24,9% у Linea (CY) LTD.

 

1. Право власності

 

1. Linea (CY) діє виключно як фасад

 

1. Якби керівництво Linea (CY) діяло незалежно і компетентно (як стверджувалося), воно вжило б заходів для запобігання вельми вірогідної майнової шкоди, заподіяної бізнесом, у якому воно було контролюючим акціонером.

 

1. Пані Мельниченко володіла 24,9% акцій Linea (CY), що (у поєднанні з іншими її повноваженнями) давало їй значний ефективний контроль над Групою ЄвроХім.

 

5. Firstline Trust, його довірчий управитель Linetrust PTC LTD (Кіпр) і його бенефіціари (пан і пані Мельниченки)

 

1. Факти, відоміпро Firstline Trust

 

1. Основні характеристики трастів, у які власники бізнесу передають свій бізнес

 

1. Загальна концепція трасту

 

1. Однією з основних цілей розміщення активів або акцій підприємства в офшорному трасті є захист цих активів від претензій кредиторів і від примусового виконання судових рішень щодо таких активів.

 

iii.   Хоча теоретично засновник або бенефіціар трасту не може і не повинен давати вказівки довірчому керуючому щодо того, як управляти бізнесом, переданим у траст, а довірчий керуючий не повинен їх виконувати, на практиці контролювати такі комунікації практично неможливо.

 

1. Після початку Російської Кампанії 2022 року, коли пан Мельниченко продовжував залишатися фактичним власником і контролером Групи ЄвроХім, він знав (або мав знати), що постачання Групою ЄвроХім інгредієнтів для вибухових речовин може заподіяти шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача.

 

1. Юридична роль пана Мельниченка в Групі ЄвроХім напередодні та протягом перших кількох тижнів Російської Кампанії 2022 року

 

1. Фактична роль пана Мельниченка

 

iii.   Суд ЄС дійшов аналогічного висновку щодо ролі пана Мельниченка в Групі ЄвроХім.

 

1. Висновки про роль пана Мельниченка в Групі ЄвроХім напередодні Російської Кампанії 2022 року

 

1. Задекларовані зміни в структурі власності та контролю Групи ЄвроХім 8 березня 2022 року не змінили того факту, що пан Мельниченко, як і раніше, є її власником і контролером, і, більше того, перетворили його дружину на інструмент володіння та контролю Групи ЄвроХім (оскільки постачання інгредієнтів для вибухових речовин Групою ЄвроХім на російські військові заводи з виробництва вибухових речовин фактично тривало).

 

1. Роль пана Фокіна у здійсненні контролю пана Мельниченка над Групою ЄвроХім

 

1. Заяви пана Мельниченка та ставлення до нього керівництва Групи ЄвроХім після його нібито відставки в березні 2022 року

 

iii.   Роль пана Мельниченка в Групі ЄвроХім після змін від 8 березня 2022 року.

 

1. Роль пані Мельниченко в Групі ЄвроХім після змін від 8 березня 2022 року.

 

1. Висновки Суду ЄС щодо ролей пана та пані Мельниченків після змін від 8 березня 2022 року

 

1. Висновки в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму щодо ролі пана та пані Мельниченків у Групі ЄвроХім після змін 8 березня 2022 року

 

vii.  Висновки цього Суду щодо ролі пана та пані Мельниченків в Групі ЄвроХім після змін від 8 березня 2022 року

 

6. Починаючи з EAG і далі по ланцюжку корпоративної власності ЄвроХіма - як і Російська Холдингова Компанія ЄвроХім, EuroChem International (Відповідач 29) є всього лише наскрізною компанією або просто підрозділом EAG.

 

7. Відповідальність Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму (Відповідачі 23 - 29)

 

8. Аргументи Новомосковського Азоту щодо відповідальності Відповідачів Альтер-Его

 

1. Викривлення Новомосковським Азотом змісту законів України та постанов Верховного Суду

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що доктрина “проколювання корпоративної завіси” виняток, а не правило

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту щодо неможливості застосувати Критерії Рішення у Справі Жеваго до даної справи через “спеціальний банківський контекст”

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту щодо відсутності умислу на ухилення від особистих зобов'язань

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту, що “жоден із шести критеріїв у справі Жеваго не виконано”

 

1. Kритерій об'єднання майна групи в “єдине ціле”

 

1. Критерій використання юридичної особи як “фасаду”

 

iii.   Критерій “зловживання корпоративною структурою”

 

1. Kритерій “інтереси справедливості”

 

1. Посилання Новомосковського Азоту на рішення у справі №908/2635/25

 

1. Висновки щодо аргументів Новомосковського Азоту щодо відповідальності Відповідачів Альтер-Его

 

XII.    Підтримка російської Кампанії 2022 року групою Волга-Днєпр

 

1. Огляд Групи Волга-Днєпр

 

1. Група Волга-Днєпр сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року, надаючи транспортні послуги російським збройним силам під час підготовки та проведення Російської Кампанії 2022 року, що завдало Позивачу майнової шкоди, а отже, Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр несе солідарну відповідальність за цю шкоду

 

1. Транспортні послуги, надані Групою Волга-Днєпр для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1. Спільне дослідження Київської школи економіки та Національного агентства з питань запобігання корупції

 

1. Рішення Вищого антикорупційного суду України від 29 серпня 2023 року

 

2. Санкції проти Групи Волга-Днєпр

 

3. Короткий виклад фактів

 

4. Згідно з чинним законодавством Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр несе відповідальність перед Позивачем за майнову шкоду, заподіяну Позивачу.

 

1. Короткий виклад норм матеріального права, застосовних до деліктної відповідальності

 

1. Застосування матеріального права до цих фактів

 

1. Шкода

 

1. “Неправомірність” поведінки відповідачів

 

iii.   “Причинно-наслідковий зв'язок”

 

1. Вина з боку відповідачів

 

1. Висновки про відповідальність Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр

 

1. В силу володіння, контролю та управління Групою Волга-Днєпр Відповідачі Альтер-Его Волга-Днєпр несуть відповідальність перед Позивачем солідарно з Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр.

 

1. Огляд володіння, контролю та управління Групою Волга-Днєпр на початковому етапі Російської Кампанії 2022 року

 

1. Відповідач 31 (Волга-Днєпр-Москва)

 

1. Відповідач 32 (Volga-Dnepr BV)

 

iii.   Відповідач 33 пан Ісайкін

 

1. Застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго до Групи Волга-Днєпр

 

1. Відчуження часток, яке нібито мало місце, у Групі Волга-Днєпр паном Ісайкіним і паном Шкляніком після введення міжнародних санкцій не має значення

 

XIII.  Розрахунок збитків

 

1. Введення

 

1. Реальні Збитки

 

1. Форма та процесуальні строки подання та доведення реальних збитків та заперечень щодо них

 

1. Способи та процесуальні строки доведення збитків у разі втрати ЄМК, та наслідки їх порушення

 

1. Застосування вказаних положень до обставин справи

 

2. Розмір компенсації відповідно до Цивільного Кодексу

 

3. Оціночна вартість реальних збитків

 

4. Підхід і метод оцінки реальних збитків

 

5. Визначення дати спричинення збитку та базової дати оцінки збитків

 

6. Аргумент Rosneft AET щодо того, що оцінювач Позивача не проводив особистий огляд підприємства Позивача

 

7. Аргумент Rosneft AET про відсутність “визначеного законодавством документа” про втрату ЄМК Позивача

 

8. Аргументи Rosneft AET про відсутність документальної бази Звіту про Оцінку Збитків

 

9. Аргумент Rosneft AET про те, що підприємство Позивача нібито не являло собою “ЄМК”

 

10. Аргумент Так Званої Рецензії Rosneft AET та Новомосковського Азоту щодо “безперервного функціонування існуючого бізнесу”

 

11. Аргументи Rosneft AET щодо неврахування поточного фінансового стану підприємства Позивача у Звіті про Оцінку Збитків

 

12. Аргумент Так Званої Рецензії щодо застосування порівняльного підходу для оцінки збитків Позивача

 

13. Аргумент Так Званої Рецензії щодо порівняння собівартості щебня на підприємстві Позивача з іншими виробниками

 

14. Аргумент Новомосковського Азоту, що ціна за Договором Поставки з D&D Immobilien не могла використовуватися як “ринкова” для розрахунку вартості ЄМК Позивача

 

15. Аргументи Так Званої Рецензії щодо розрахунку збитків експертом Давидовою за Договором Поставки з D&D Immobilien

 

16. Аргументи Rosneft AET щодо недостатньої кількості співробітників у штатному розкладі Позивача

 

17. Аргумент Новомосковського Азоту щодо сумнівності можливості зростання видобутку на ЄМК Позивача

 

18. Аргумент Новомосковського Азоту про семирічний горизонт

 

19. Аргумент Новомосковського Азоту про неправильне застосування ставки дисконтування

 

20. Посилання Rosneft AET на частину 6 статті 11 Закону про Окуповані Території

 

21. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що розрахунок реальних збитків не відповідає “правовим стандартам доведення збитків, встановленим українським законодавством та судовою практикою”

 

22. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що розрахунок реальних збитків не відповідає судовій практиці ЄСПЛ

 

23. Висновки Суду стосовно аргументів Відповідачів щодо оцінки реальних збитків, понесених Позивачем

 

1. Інфляційні втрати та річні проценти

 

1. Вимоги Позивача щодо нарахування “інфляційних втрат” та процентів за ставкою 3% річних і заперечення Rosneft AET

 

2. Інфляційні втрати та проценти за ставкою 3% річних

 

1. Інфляційні втрати

 

1. 3% річних, які додаються до інфляційних втрат

 

1. Зведена інформація про розмiр збиткiв

 

1. Зменшення суми стягнення на користь Позивача із урахуванням суми збитків, підтверджених рішеннями у Попередніх Провадженнях щодо збитків за Договором Поставки з D&D Immobilien

 

XIV.  РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА РІШЕННЯ СУДУ

 

 

 

 

1. Рух справи

 

1. Відкриття провадження у справі

 

1. Позов

 

1. 28 липня 2025 року Суд отримав позовну заяву Позивача про стягнення компенсації за майнову шкоду, завдану Позивачу цивільним деліктом, а також пов’язаних з нею сум, до Відповідачів 01-34 (далі - Позов).

 

1. Позивач

 

2. Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 13 листопада 2006 року відповідно до законодавства України. Згідно з Позовом, Позивач володів гірничодобувним комплексом із видобутку гранітів та діоритів з Анадольського родовища у Донецькій області України (далі - Родовище) (на що Позивач мав відповідний спеціальний дозвіл, термін якого спливав у 2033 році та підлягав автоматичному продовженню). До втрати підприємства Позивачем, як описано в Розділі VII цього Рішення, Позивач займався видобутком та переробкою копалин в гранітний щебінь та гранітний відсів, які використовуються в будівництві.

 

3. Після втрати підприємства Позивачем, як описано в Розділі VII цього Рішення, з 27 жовтня 2022 року, стосовно Позивача розпочато процедуру банкрутства.[1] Відповідно до статті 50 Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс про Банкрутство), на час проведення процедури санації повноваження органів управління неплатоспроможного підприємства призупиняються та передаються призначеному судом керуючому санацією, який, серед іншого, “зобов'язаний: ... - здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості…” і який подав Позов від імені Позивача.

 

1. Суть Позову

 

4. В обґрунтування заявлених вимог Позивач стверджував, що з лютого 2022 року Російська Федерація спільно з, та за добровільного, прямого та активного фінансування, логістичної та матеріальної підтримки з боку низки компаній російських промислових груп, у тому числі корпоративних груп “Газпром”, “Роснєфть”, “ЄвроХім” і “Волга-Днєпр” (іменованих у позові “Співзаподіювачами Шкоди” (Відповідачі 01-04, 13-15, 21-22 і 30), розгорнули те, що Позивач називає “Російською Кампанією 2022 року”, яка включала вторгнення в Україну, окупацію територій та масове незаконне привласнення і перерозподіл між російськими промисловими групами українських комерційних активів, таких як підприємство Позивача).

 

5. Зокрема, щодо Співзаподіювачів Шкоди Групи Газпром:

 

5.1                  ПАО Газпром (Відповідач 01, головна компанія Групи Газпром) і Газпром Експорт (Відповідач 02, його 100% дочірня компанія) по суті виступали як канал для виплати винагород із власних активів Республіці Білорусь з метою надання та продовження сприяння Російській Федерації в нападі на Україну з території Білорусі, а також подальшої матеріальної підтримки Російської Кампанії 2022 року;

 

5.2                  Газпром Нєфть (Відповідач 03, холдінгова компанія яка належить на 95,68% ПАО Газпром), функція якої полягає у володінні та управлінні нафтовидобувними ресурсами групи Газпром у вербуванні, оснащенні, відправленні та оплаті збройних груп (завербованих нібито як співробітників служб безпеки) для здійснення від імені Російської Федерації дій збройних сил з метою, зокрема, вторгнення, військової окупації та анексії українських територій Російською Федерацією в рамках безпосередньої участі в Російській Кампанії 2022 року; і

 

5.3                  Газпромбанк (Відповідач 04, банк, більшістю акцій у якому володіють ПАО Газпром та Російська Федерація, що дозволяє ПАО Газпром контролювати його спільно з Російською Федерацією) виступав як інструмент для виплати “бойових премій” особовому складу, залученому до Російської Кампанії 2022 року.

 

6. Співзаподіювачів Шкоди Групи Роснєфть - Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 13), і постачальник авіаційного палива РН-Аеро (Відповідач 14), які опосередковано повністю належать ПАО Роснєфть (Відповідачю 15, головній компанії Групи Роснєфть), займалися забезпеченням потреб російської армії та флоту під час проведення спеціальної воєнної операції, активно сприяли та створювали умови для проведення Російської Кампанії 2022 року, а сам ПАО Роснєфть забезпечив, щоб вони здійснювали вказане забезпечення.

 

7. Співзаподіювачі Шкоди Групи ЄвроХіму - дві російські виробничі компанії Групи ЄвроХім (Новомосковський Азот і Нєвінномисский Азот, Відповідачі 21 і 22) - постачали у великих кількостях та на регулярній основі інгредієнти для вибухових речовин російському виробнику вибухових речовин, який повністю належить державі - Завод Свердлова, який є єдиним російським виробником октогену і гексогену для виробництва озброєнь, які Російська Федерація широко використала в Російській Кампанії 2022 року.

 

8. Співзаподіювач Шкоди Групи Волга-Днєпр - Авіакомпанія Волга-Днєпр (Відповідач 30) –забезпечувала повітряні перевезення військового обладнання для цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

9. Позивач стверджував про те, що у вересні 2022 року, після вторгнення та окупації території, де знаходилося його підприємство, в рамках зазначеної Російської Кампанії 2022 року, “Нєдра ДНР” (“державна” компанія невизнаної “Донецької народної республіки”), неправомірно привласнила підприємство Позивача, почала продавати продукцію Позивача та видобувати корисні копалини з Родовища, на яке Позивач мав права. Позивач стверджує, що зазначене неправомірне привласнення його підприємства з боку “Нєдра ДНР” стало можливим завдяки вищезазначеним “взаємопов’язаним, сукупним діям, або діям з єдністю наміру” вказаних Співзаподіювачів Шкоди та інших осіб, що брали участь чи сприяли зазначеній кампанії. Використовуючи аналогію, Позивач порівнює вищезазначені обставини з діями банди, одні члени якої надали відмичку, інші відчинили замок, а інші тримали двері відчиненими, поки “Нєдра ДНР” забирала здобич.

 

10. Зважаючи на вищевказане, на підставі загальних положень Цивільного кодексу України (далі - Цивільний Кодекс або ЦК) про делікти, Позивач просив стягнути із Співзаподіювачів Шкоди солідарно реальні збитки за неправомірне привласнення гірничодобувного комплексу Позивача (розраховані як справедлива ринкова вартість єдиного майнового комплексу Позивача безпосередньо до моменту неправомірного привласнення), а також інфляційні втрати та проценти річних від дати завдання шкоди Позивачу.

 

11. Крім вимог до Співзаподіювачів Шкоди, Позивач просив визнати солідарно відповідальними за завдану шкоду кілька осіб, які входять до відповідних корпоративних груп Співзаподіювачів Шкоди (Відповідачі 05-12, 16-20, 23-29 і 31-34) відповідно до української судової практики зі встановлення відповідальності на підставі принципу альтер-его (інакше відомого, як принцип підняття корпоративної завіси).

 

1. Використання термінології у Позові

 

12. У своєму Позові Позивач надав низку визначених термінів, більшість з яких містять поняття, що можуть пов’язувати Відповідачів із корпоративними групами Газпром, Роснєфть, ЄвроХім та Волга-Днєпр. Суд використовував багато з цих визначень у цьому Рішенні (а також у своїх попередніх судових актах) виключно для зручності посилання (переважно тому, що в Позові кожній такій групі Відповідачів приписуються однакові обставин). Семантика таких визначених термінів не має на меті виводити будь-які правові висновки стосовно таких Відповідачів, доки Суд прямо не встановив приналежність такого Відповідача до такої корпоративної групи на підставі відповідних доказів, досліджених Судом.

 

2. Ухвала про Відкриття Провадження

 

13. Ухвалою про відкриття провадження у справі від 31 липня 2025 року (далі – Ухвала про Відкриття Провадження) Суд ухвалив (серед іншого):

 

13.1               прийняти Позов до розгляду та відкрити провадження у справі;

 

13.2               вжити заходів до повідомлення Відповідачів про відкриття провадження у справі (у тому числі, зобов’язати Позивача вчинити дії для повідомлення Відповідачів про відкриття провадження та надати Суду до підготовчого засідання докази надсилання Відповідачам копій Ухвали про Відкриття Провадження та, за можливості, документи, які підтверджують їх отримання, та звернутися до компетентних органів іноземних держав із судовими дорученнями про вручення документів);

 

13.3               встановити процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті справи (для подання відзиву на Позов - 30 днів з дати отримання Відповідачем Ухвали про Відкриття Провадження; для подачі відповіді на відзив – 15 днів з дати отримання Позивачем відзиву; та для подачі заперечень на відповідь на відзив - 15 днів з дати отримання Відповідачем відповіді Позивача) та звернути увагу кожної сторони, що відповідно до статті 119 ГПК, вона має право клопотати про продовження процесуального строку (в тому числі на подання відзиву, відповіді на відзив і заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень), подавши вмотивоване клопотання до Суду;

 

13.4               беручи до уваги, що Відповідачі у справі – іноземні особи, повідомити сторони про практичні аспекти документообігу у справі, у тому числі, що: (а) сторони, які не мають електронного кабінету, підключеного до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІКС), можуть направляти документи на адресу Суду поштою або електронною поштою (inbох@zp.arbitr.gov.ua); (б) у зв'язку із призупиненням прямого поштового сполучення між Україною та Російською Федерацією, з 25.02.2022 року, рекомендувати сторонам надсилати документи з території третіх країн; і (в) враховуючи заяву Позивача, надсилати йому всі документи на адресу його електронної пошти avtodorkomplektmariupol@gmail.com; та (г) для пришвидшення та спрощення обміну документами у цій справі, рекомендувати сторонам, які не мають електронного кабінету в ЄСІКС, звернутися до Суду з подібною заявою, яку Суд доведе до відома інших сторін справи;

 

13.5               звернути увагу сторін, що отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Зокрема інформація щодо стадії розгляду судової справи (що включає призначені судові засідання у справі) доступна за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud5009

 

13.6               призначити підготовче засідання на 6 січня 2026 року; та

 

13.7               зупинити провадження у справі до виконання судових доручень щодо повідомлення Відповідачів про відкриття провадження у справі або отримання повідомлення про неможливість їх виконання.

 

1. Підготовче провадження у справі

 

1. Клопотання Позивача від 15 серпня 2025 року про витребування у Відповідача 23 (EAG) документів щодо структури власності та контролю Групи ЄвроХім, Ухвала Суду від 19 серпня 2025 року, та її невиконання Відповідачем 23 (ЕАG)

 

14. 18 серпня 2025 року Суд отримав клопотання Позивача від 15 серпня 2025 року про витребування доказів – 13 категорій документів, що стосуються структури власності та контролю Групи ЄвроХім. Документи, запитані цим Судом у EAG і які цей Суд визнав тими, що містять інформацію, яка має безпосереднє відношення до цієї справи та є предметом доказування у ній, раніше були подані EAG Високому Суду Англії у провадженні, яке значною мірою стосувалося структури власності та контролю Групи ЄвроХім. Кожен із зазначених документів був згаданий у Рішенні Високого Суду Англії у справі LLC EuroChem North-West-2 & Anor v Société Générale S.A. & Ors [2025] EWHC 1938 (Comm)[2] (далі - Англійське Рішення щодо ЄвроХіму).

 

15. Ухвалою Суду від 19 серпня 2025 року (далі – Ухвала Суду від 19 серпня 2025 року), Суд, серед іншого,[3] зобов'язав EAG надати Суду до дня підготовчого засідання (запланованого на 6 січня 2026 року) 13 категорій документів, що стосуються структури власності та контролю Групи ЄвроХім, про витребування яких клопотав Позивач, а саме:

 

15.1               електронний лист від пана Фокіна до пана Мельниченка від 10 березня 2022 року, в якому згадується додаток із зазначенням банківських залишків, на який посилається пункт 82 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.2               проект угоди про відшкодування збитків (за якою пану Мельниченку та пані Мельниченко фактично було дозволено продовжувати користуватися трастовими активами), на який посилається пункт 83 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.3               декларація про довірче управління від 24 вересня 2015 року, на яку посилається пункт 102 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.4               документ, що підтверджує призначення паном Мельниченком, “як особою, що має повноваження призначати на посади в трасті Lineboro, пана Фокіна протектором трасту Lineboro в червні 2020 року”, як зазначено в пункті 109 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.5               підписана версія листа про відставку пана Мельниченка з посади бенефіціара Firstline Trust від 9 березня 2022 року разом з метаданими, що вказують найбільш ранню дату, коли його підпис з'явився на документі, як зазначено в пункті 113 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.6               документ або документи, датовані приблизно 17 березня 2022 року, якими пані Мельниченко призначила пана Фокіна протектором Firstline Trust і якими пані Мельниченко подала у відставку з посади протектора Firstline Trust, про що йдеться в пункті 114 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.7               рішення ради директорів Linetrust PTC в особі її тодішніх директорів, пані Скіттідес та пана Константінідеса, та за згодою пана Фокіна як протектора про передачу 8 750 акцій Linea та 2 000 акцій AIM Capital пані Мельниченко, датоване 7 травня 2022 року, на яке посилається пункт 116 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.8               меморандум під назвою “Майбутнє ЄвроХім” та електронний лист від 14 березня 2022 року, яким було розповсюджено меморандум, як зазначено в пункті 128 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.9               заява MCC EuroChem про передачу російських активів групи EuroChem, розглянута в пунктах134-136 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.10            письмові зобов'язання про те, що вони не укладали жодних угод або інших домовленостей, юридичних чи фактичних, які б дозволяли пану або пані Мельниченкам впливати на діяльність EuroChem AG, як зазначено в пункті 140 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.11            “ланцюг електронних листів від січня 2022 року, що стосується бюджету групи EuroChem”, згаданий у пункті 146 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

15.12            “окремий ланцюг електронних листів від січня 2022 року, що стосується протоколу засідання стратегічного комітету EuroChem”, згаданий у пункті 147 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму; і

 

15.13            Електронний лист від пана Ширяєва (на той час генерального директора MCC EuroChem) до пана Мельниченка, датований 6 березня 2022 року, та відповідь пана Мельниченка на нього, в якій він назвав детальні розрахунки пана Ширяєва щодо рентабельності інвестицій у виробництво аміаку “нісенітницею” (або подібним словом) та наполягав на перерахунку, як зазначено в пункті 148 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму.

 

16. EAG отримав копію Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року:

 

16.1               19 вересня 2025 року через Центральний Орган Кантону Цуг (Швейцарія) (відповідно до статті 5 Гаазької Конвенції про Повідомлення);[4]

 

16.2               16 грудня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу EAG.[5]

 

17. Докази, витребувані Судом у EAG були у вільному доступі EAG, оскільки в недавньому минулому були використані ним в рамках судочинства у Високому Суді Англії. Незважаючи на отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року ще 19 вересня 2025 року, та отримання нагадування про це в Ухвалі Суду від 10 лютого 2026 року,[6] EAG так ніколи і не надав зазначені документи і не повідомив Суду жодної причини такого ненадання. За цих обставин Суд не може оцінити таке ненадання документів з боку EAG інакше, ніж відверте і явно навмисне невиконання ухвали Суду, спрямоване на саботування цього провадження у справі.

 

18. Ненадання EAG запитуваних документів щодо структури власності та контролю над Групою ЄвроХіму (включно з тими, що могли б бути корисними для захисту EAG), а також ненадання EAG відзиву на Позов або доказів на підтримку своїх заперечень (якщо такі є) проти Позову Позивача, не залишають Суду іншого вибору, як розглядати аспекти власності та контролю над Групою ЄвроХіму виключно на підставі наявних матеріалів справи.

 

2. Подальші дії Суду щодо повідомлення сторін

 

19. 26 серпня 2025 року до Суду, у відповідь на його запит про вручення Відповідачам Ухвали про Відкриття Провадження у цій справі через Центральний Орган Російської Федерації (Міністерство юстиції Російської Федерації), надійшов лист Міністерства юстиції України, в якому повідомлено про те, що передача судових доручень до Центрального Органу Російської Федерації через Міністерство юстиції України, у тому числі дипломатичними каналами, унеможливлена.

 

20. У зв'язку з цим та з клопотанням Позивача з цього приводу, Ухвалою Суду від 1 жовтня 2025 року (далі – Ухвала про Судове Доручення) Суд, поновивши провадження у справі, ухвалив звернутися безпосередньо до Центрального Органу Російської Федерації із судовими дорученнями про вручення документів від імені та за дорученням Суду.

 

21. Суд також змінив назву Відповідача 07 – з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГПН-Бліжнєвосточниє проекти” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Западная Азія”.

 

22. Розглянувши вищезазначені процесуальні питання, Суд зупинив провадження у справі до виконання наданих раніше судових доручень або отримання повідомлення про неможливість їх виконання.

 

3. Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року на Позов Позивача

 

23. 24 грудня 2025 року Суд отримав від Відповідача 23 (EAG) електронною поштою документ під назвою “Відзив на позовну заяву” (далі - Заява EAG від 23 грудня 2025 року). У прохальній частині Заяви EAG від 23 грудня 2025 року, він просив:

 

23.1               “ 1. відмовити в переході до розгляду справи по суті до завершення підготовчої стадії провадження та отримання письмової згоди всіх відповідачів відповідно до статті 183(6) ГПК України”[7] - Суд відмовив в задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 480-482, 533.2.1). Зокрема, Суд постановив, що частина 6 статті 183 ГПК (на яку посилався EAG) передбачає, що під час підготовчого засідання суд може перейти до розгляду справи по суті того ж дня без необхідності призначення окремого засідання для цієї мети, лише за умови письмової згоди всіх сторін. Оскільки питання про перехід до розгляду справи по суті в день підготовчого засідання не порушувалося, клопотання EAG не мало правових або фактичних підстав і тому не підлягало задоволенню.

 

23.2               “ 2. відкласти судове засідання для надання сторонам можливості підготувати позицію у справі з урахуванням результатів виконання судового доручення”[8] - Суд відмовив в задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 483– 502, 533.2.2), оскільки:

 

23.2.1          кожен Відповідач мав достатньо можливостей для отримання кваліфікованої юридичної допомоги і жоден Відповідач не подав до Суду достовірних доказів неможливості своєчасного отримання такої допомоги[9] (зокрема, EАG подав до Нідерландського Суду детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката з питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем, що свідчить про те, що задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов 02 лютого 2026 року, EAG мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні[10]);

 

23.2.2          кожен Відповідач мав кілька місяців (у випадку з EАG - більше 6 місяців[11]) з дати отримання Позову та доказів у справі, для його вивчення та підготовки і подання відзиву на Позов із доказами,[12] або, як мінімум, для подачі клопотання про продовження строку для подання відзиву, про що вони були чітко поінформовані в Ухвалі про Відкриття Провадження. Усі відповідні Відповідачі мали достатні засоби для документообміну з Судом у цьому провадженні; та

 

23.2.3          у будь-якому випадку, стаття 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення дозволяє суду прийняти рішення у справі за деяких обставин (які застосовні у цій справі) і без формального завершення процесу повідомлення сторони про відкриття провадження у справі;

 

23.3               “ 3. визнати відсутність юрисдикції українського суду в цій справі у зв'язку з юрисдикційним імунітетом іноземної держави та залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України”[13] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 516.3, 533.2.3) на підставах, зазначених у Розділі III(В) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (і Розділі III(В) цього Рішення), оскільки:

 

23.3.1          питання про суверенний судовий імунітет у даній справі не виникає, оскільки: (а) згідно з частиною 1 статті 79 Закону України “Про міжнародне приватне право” № 2709-IV від 23 червня 2005 року (далі – Закон про МПП), питання про суверенний судовий імунітет виникає лише при подачі позову до іноземної держави або участі у справі іноземної держави як третьої особи, до чого в цій справі немає підстав, (б) міжнародне звичаєве право не містить іншої норми, та (в) Конвенція ООН про Імунітети не набула чинності і не має сили для України; і

 

23.3.2          Суд встановив, що Суд має юрисдикцію у цій справі; а також

 

23.3.3          у Суду немає жодних інших підстав для залишення Позову без розгляду, передбачених частиною 1 статті 226 ГПК (яка встановлює вичерпний перелік підстав, за якими Позов може бути залишений без розгляду);

 

23.4               “ 4. як альтернатива пункту 3: закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК”[14] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 516.4, 533.2.4) на підставах, зазначених у Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (які також викладені в Розділі III цього Рішення), а саме, оскільки пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК встановлює, що суд “закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства”, а в цій справі Суд встановив, що Суд має юрисдикцію у справі;

 

23.5               “ 5. залучити до участі у справі як співвідповідачів Російську Федерацію та ДК “Нєдра ДНР””[15] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 516.5, 533.2.5) оскільки, як викладено в Розділі ІІ(А) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (і Розділі ІІ(E) цього Рішення), відповідно до частини 1 статті 48 ГПК, тільки позивач, а не відповідачі або суд, має право залучити особу як співвідповідача.

 

24. Крім того, у Заяві EAG від 23 грудня 2025 року EAG також скаржився на “неможливість отримання кваліфікованої юридичної допомоги” - при цьому Суд встановив, що аргументи EAG не відповідають дійсності, хоча б тому, що ще у 2025 роцi, EAG (разом з Відповідачем 29, EuroChem International) подав до Нідерландського Суду детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[16] Це свідчить про те, що задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов 02 лютого 2026 року, EAG мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні.

 

25. Крім того, у Заяві EAG від 23 грудня 2025 року EAG також скаржився на те, що EAG “не має можливості своєчасно отримувати всі судові повідомлення та процесуальні документи у цій справі” - Суд розглянув вказані аргументи EAG та надав їм оцінку у пунктах 395–402 Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, та крім того, як встановлено у Розділі II(F) цього Рішення, EAG своєчасно отримав усі відповідні повідомлення у справі.

 

4. Ухвала від 2 січня 2026 року про поновлення провадження у справі

 

26. Ухвалою Суду від 2 січня 2026 року, Суд:

 

26.1               поновив провадження у справі, та

 

26.2               задовольнив заяву представника Відповідача 18 (Rosneft AET) адвоката Сидоренка І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

 

5. Заява Позивача від 5 січня 2026 року

 

27. 5 січня 2026 року Суд отримав заяву Позивача про участь в судовому засіданні у цій справі в режимі відеоконференції, призначення представника Позивача і доказами його повноважень.

 

28. 5 січня 2026 року Суд також отримав Заяву Позивача від 5 січня 2026 року (далі - Заява Позивача від 5 січня 2026 року), яка включає:

 

28.1               узагальнену інформацію та документи, що підтверджують повідомлення Відповідачів про відкриття провадження у справі (їх Суд зобов'язав Позивача надати Ухвалою про Відкриття Провадження) - які Суд приєднав до матеріалів справи Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункт 533.1);

 

28.2               заяву про залишення без розгляду Позову в частині позовних вимог до Відповідачів 10, 11, 12 та 34 (Товариства з обмеженою відповідальністю “ГПН-Інвест”, Maritime Villa Holdings SNC, Leyson Holdings Limited та Шкляника Сергія Івановича, відповідно), а також зміни підстав Позову щодо Відповідача 04 (Акціонерного товариства “Газпромбанк”) - Суд задовольнив цю заяву Позивача своєю Ухвалою від 7 січня 2026 року, враховуючи безумовне право Позивача на залишення позовних вимог без розгляду за його заявою;

 

28.3               заперечення та пояснення Позивача щодо Заяви Відповідача 23 (ЕAG) від 23 грудня 2025 року - які Суд прийняв до уваги при розгляді вказаної Заяви ЕAG від 23 грудня 2025 року, як описано в Розділі I(B)(3) цього Рішення вище;

 

28.4               клопотання Позивача про надання дозволу подати додаткові пояснення щодо окремих питань щодо суті справи, викладені у Розділі V Заяви Позивача від 5 січня 2026 року, та приєднання до матеріалів справи таких пояснень з доданими до них документами. В своїй Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 503– 505, 533.11) - Суд виснував, що поданими поясненнями Позивач повідомляє про відомі йому обставини, які стосуються справи та можуть бути враховані під час її розгляду, а тому - з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи задовольнив клопотання Позивача про подання додаткових пояснень щодо окремих питань по суті справи з доданими до них документами та вирішив досліджувати їх в судовому засіданні при розгляді справи по суті. Позивач 05 лютого 2026 року надав Суду документи, які підтверджують направлення Відповідачам копії Заяви Позивача від 05 січня 2026 року з доданими до них документами;

 

28.5               проект ухвали, яку він просить Суд постановити, користуючись положеннями частини 3 статті 170 ГПК України.

 

6. Ухвала Суду від 7 січня 2026 року про залишення позовних вимог до деяких Відповідачів без розгляду за клопотанням Позивача

 

29. За клопотанням Позивача, викладеним у Заяві Позивача від 5 січня 2026 року, Ухвалою від 7 січня 2026 року, Суд:

 

29.1               залишив без розгляду Позов в частині позовних вимог до Відповідачів 10, 11, 12 та 34 (Товариства з обмеженою відповідальністю “ГПН-Інвест”, Maritime Villa Holdings SNC, Leyson Holdings Limited та Шкляника Сергія Івановича, відповідно);

 

29.2               ухвалив розглядати позовні вимоги до Відповідача 04 (Акціонерного товариства “Газпромбанк”) без урахування підстав, викладених у Розділі IX(G)(2)(e) Позову.

 

7. Відзив Відповідачa 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року

 

30. 2 грудня 2025 року Відповідач 18 (Rosneft AET) подав клопотання з проханням надати його представнику, адвокату Сидоренку І.О., доступ до електронної справи. Суд 4 грудня 2025 року задовольнив це клопотання та повідомив про це адвоката.

 

31. 28 січня 2026 року Суд отримав від Rosneft AET через підсистему “Електронний суд” в системі ЄСІКС Відзив Rosneft AET від 23 cічня 2026 року (далі - Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 cічня 2026 року). У Відзиві Rosneft AET просив Суд:

 

31.1               “ 1. долучити цей Відзив [Rosneft AET] до матеріалів справи”[17] - своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункт 533.3.1) Суд задовольнив вказане клопотання;

 

31.2               “ 3. поновити [Rosneft AET] строк для подання відзиву на [Позов Позивача] та надати додатковий строк для подання такого відзиву до 08 лютого 2026 року включно”[18] - Суд залишив такі клопотання без розгляду своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 518.2, 533.3.2), оскільки в судовому засіданні 5 лютого 2026 року Rosneft AET пояснив, що він просив Суд надати йому додатковий строк для подання відзиву на той випадок, якщо Суд визнає строк на подання відзиву Rosneft AET пропущеним, але оскільки Суд погодився з позицією Rosneft AET про те, що зазначений строк повинен був обчислюватися лише з дати поновлення провадження у справі (2 січня 2026 року), строк закінчувався лише 02 лютого 2026 року та додатковий строк йому не потрібен;

 

31.3               “ 4. відмовити [Позивачу] в задоволенні позову до [Rosneft AET], зважаючи на, серед іншого, зловживання Позивачем своїми процесуальними правами …, a caмe, Позивач свідомо та нa шкоду іншим відповідачам не включає в число відповідачів російську федерацію [sic], діючи при цьому недобросовісно та формально роблячи видимість щодо підсудності справи українському суду”.[19] На підставах, зазначених у Розділах II(А)(5) і III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (та Розділах II(C)(5) і III цього Рішення), Суд установив, що дії Позивача, на які посилається Відповідач 18 не є зловживанням правами, оскільки, зокрема, (а) відповідно до частини 1 статті 48 ГПК, тільки Позивач, а не відповідачі або суд, можуть вимагати залучення особи як співвідповідача; (б) Суд встановив свою юрисдикцію у справі на підставах, на які посилався Позивач, та (в) непритягнення Російської Федерації як відповідача у справі є розумною процесуальною стратегією Позивача щодо стягнення збитків, завданих (за заявою Позивача) декількома співзаподіювачами шкоди, що здійснюється в рамках закону, і перешкоджання Судом у її здійсненні являло б собою порушення прав Позивача, гарантованих статтями 6(1) та 13 Європейської Конвенції з Прав Людини (далі - ЄКПЛ) та статтею 1 Протоколу №1 ЄКПЛ.

 

31.4               “ 5. закрити провадження в справі … щодо [Rosneft AET]”[20] - Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання на підставах, зазначених у пунктах 508-515 Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, оскільки, всупереч твердженням Rosneft AET, спір з предметом, викладеним в Позові продовжував існувати, що було підтверджено з одного боку, Позовом Позивача, у якому Позивач вимагав стягнення збитків з (у тому числі) з Rosneft AET, та з іншого боку, Відзивом Rosneft AET по суті справи, в якому Rosneft AET заперечував, що збитки, які стягуються Позивачем, підлягають стягненню з Rosneft AET, що само по собі і свідчить про наявність спору з цим предметом, що продовжує існувати;

 

31.5               “закрити провадження у справі на підставі того, що в українського суду немає необхідної юрисдикції для розгляду Позовної заяви”[21] - Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 518.3, 533.3.4), на підставах, зазначених у Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (та Розділі III цього Рішення), а саме, що Суд має юрисдикцію у цій справі, в тому числі стосовно Відповідачів Альтер-Его (таких як Rosneft AET).

 

32. Заперечення по суті спору, викладені у Відзиві Rosneft AET від 23 cічня 2026 року, розглянуті нижче в цьому Рішенні.

 

8. Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року

 

33. 3 лютого 2026 року Суд отримав від Відповідача 23 (EAG) заяву від 2 лютого 2026 року, названу “Заява про відмову у відкритті провадження та клопотання про залишення позову без розгляду” (далі - Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року). У Заяві від 2 лютого 2026 року EAG скаржився на відсутність юрисдикції Суду і на цій підставі просив Суд:

 

33.1               “відмовити у відкритті провадження через відсутність юрисдикції для розгляду позовів [Позивача] до EAG”[22] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 519.1, 533.4.1), оскільки: (a) на підставах, зазначених у Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (які також викладені в Розділі III цього Рішення) Суд встановив, що він має юрисдикцію у справі, а також (б) питання про відкриття провадження вирішується судом протягом пʼяти днів з дня надходження позовної заяви і це провадження вже було відкрито Судом 31 липня 2025 року;

 

33.2               в якості альтернативи, “залишити Позов без розгляду”[23] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 519.2, 533.4.2), оскільки: (a) як зазначено вище, Суд встановив, що він має юрисдикцію у справі, і (б) у Суду немає жодних інших підстав для залишення Позову без розгляду, передбачених частиною 1 статті 226 ГПК (яка встановлює вичерпний перелік підстав, за якими позов може бути залишений без розгляду);

 

33.3               в якості альтернативи, “припинити провадження”[24] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 519.3, 533.4.3), оскільки: (a) як зазначено вище, Суд встановив, що він має юрисдикцію у справі, і (б) у Суду відсутні підстави для закриття провадження, передбачені частиною 1 статті 231 ГПК (яка встановлює вичерпний перелік підстав, за якими суд може закрити провадження); та

 

33.4               “надати EAG відстрочення для подання [Заяви EAG від 2 лютого 2026 року] про відмову у відкритті провадження”[25] - оскільки провадження вже було відкрито 31 липня 2025 року, клопотання EAG у його вказаному формулюванні не має сенсу. Однак, як видається, метою клопотання EAG є продовження строку для подання заперечень EAG щодо юрисдикції Суду у справі (що EAG позначив метою своєї Заяви від 2 лютого 2026 року). Оскільки EAG мав право подати заяву з такого питання в будь-який час до закриття підготовчого провадження у цій справі, що він вчасно і зробив, заявлене клопотання “надати EAG відстрочення” було передчасним, отже Суд відмовив у його задоволенні, але Суд приєднав Заяву EAG від 2 лютого 2026 року до матеріалів справи та розглянув усі заперечення EAG щодо юрисдикції Суду у справі у Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (і також виклав свої висновки в Розділі III цього Рішення).

 

9. Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року

 

34. 4 лютого 2026 року Суд отримав електронною поштою від Відповідача 29 (EuroChem International) його заяву від 3 лютого 2026 року, під назвою “Заперечення щодо юрисдикції для розгляду позову” (далі - Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року). У Заяві Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року він просив Суд:

 

34.1               “залишити позов без розгляду відповідно до статті 226 Господарського процесуального кодексу України через відсутність юрисдикції”[26] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 520.1, 533.6.1), оскільки з підстав, викладених в Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (які також викладені в Розділі III цього Рішення), Суд встановив, що має юрисдикцію у цій справі;

 

34.2               як альтернативу, “припинити провадження відповідно до статті [231] Господарського процесуального кодексу України”[27] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 520.2, 533.6.2), оскільки (a) як зазначено вище, Суд встановив, що він має юрисдикцію у справі, і (б) у Суду відсутні підстави для закриття провадження, передбачені статтею 231 ГПК (яка встановлює вичерпний перелік підстав, за якими суд може закрити провадження);

 

34.3               “надати відстрочку для подання цих заперечень щодо юрисдикції відповідно до статей 117, 118 Господарського процесуального кодексу України”[28] - Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 520.3, 533.6.3), оскільки заперечення щодо юрисдикції могли бути подані в будь-який час до закриття підготовчого провадження у цій справі, отже EuroChem International подав їх без пропуску процесуального строку, і відповідно, заявлене клопотання було передчасним, але у будь-якому випадку, Суд приєднав Заяву EuroChem International від 3 лютого 2026 року до матеріалів справи та розглянув усі заперечення EuroChem International на юрисдикцію Суду у справі у Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (і також виклав свої висновки у Розділі III цього Рішення).

 

10. Заява Відповідачів 24, 25, 26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC, відповідно) від 3 лютого 2026 року

 

35. 4 лютого 2026 року Суд отримав електронною поштою від Відповідачів 24, 25, 26 (AIM Capital, Linea CY Linetrust PTC, відповідно) спільну заяву від 3 лютого 2026 року (далі - Заява Відповідачів 24, 25, 26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року). У Заяві Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року вони просили Суд:

 

35.1               “визнати відсутність своєї [Суду] юрисдикції (компетенції/підсудності)”.[29] Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 521.1, 533.5.1), оскільки з підстав, викладених в Розділі III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (які також викладені в Розділі III цього Рішення), Суд встановив, що має юрисдикцію у цій справі та, відповідно;

 

35.2               “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”[30] - Суд відмовив у задоволенні зазначених клопотань своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 521.2, 521.3, 533.5.2, 533.5.3), оскільки (a) як зазначено вище, Суд встановив, що він має юрисдикцію у справі і (б) Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року не містить жодних інших підстав, з яких Суд міг би правомірно закрити провадження у справі, так само, як і не містить підстав для закриття провадження, передбачених частиною 1 статті 231 ГПК.

 

11. Перший Відзив Відповідачa 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року

 

36. 10 лютого 2026 року до Суду надійшов Відзив на Позов Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року (далі – Перший Відзив Відповідачa 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року), який Позивач отримав електронною поштою 5 лютого 2026 року. У Першому Відзиві Відповідачa 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року він просив Суд:

 

36.1               “поновити строк на подання [відзиву]”.[31] Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 522.1, 533.7.1), оскільки Новомосковський Азот не довів поважність причин пропуску строку на подання відзиву на Позов. Однак з власної ініціативи Суду, з метою повного об`єктивного та всебічного розгляду справи, Суд поновив цей строк та приєднав до матеріалів справи Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року;

 

36.2               “залишити позов [Позивача] без розгляду”.[32] Суд відмовив у задоволенні цього клопотання своєю Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження (пункти 522.2, 533.7.2), оскільки на підставах, зазначених у Розділах II-III Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження (які також викладені в Розділі III цього Рішення) Суд встановив, що має юрисдикцію у цій справі, а також оскільки у Суду немає жодних інших підстав для залишення Позову без розгляду, передбачених частиною 1 статті 226 ГПК (яка встановлює вичерпний перелік підстав, за якими суд може залишити позов без розгляду).

 

37. Заперечення по суті спору, викладені у Першому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, розглянуті нижче у Розділі XI цього Рішення.

 

12. Заперечення та пояснення Позивача від 9 лютого 2026 року щодо Заяв і Відзивів Відповідачів від 23 січня – 4 лютого 2026 року

 

38. 10 лютого 2026 року, до початку судового засідання, на електронну пошту Суду надійшли заперечення та пояснення Позивача від 9 лютого 2026 року щодо питань юрисдикції та процесуальних питань, порушених у Заявах і Відзивах Відповідачів від 23 січня – 4 лютого 2026 року (далі – Заява Позивача від 9 лютого 2026 року). (Позивач вказав, що він надасть свої заперечення на Відзиви Відповідачів щодо суті справи у відповідний термін). У Заяві Позивача від 9 лютого 2026 року, щодо питань юрисдикції та процесуальних питань, Позивач просив Суд:

 

38.1               визнати юрисдикцію Суду у цій справі;

 

38.2               відмовити Відповідачам у задоволенні їх клопотань про закриття провадження у справі та залишення Позову без розгляду;

 

38.3               відмовити відповідачам у поновленні та продовженні строків на надання відзивів та заяв.

 

39. Оскільки Заява Позивача від 9 лютого 2026 року є письмовим поясненнями та міркуваннями Позивача щодо клопотань інших учасників справи, Суд врахував думку Позивача при розгляді вказаних клопотань по суті (але не завжди погодився з ними з підстав, викладених в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження).

 

13. Підготовче засідання у справі та Ухвала Суду від 10 лютого 2026 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

 

1. Підготовче засідання у справі

 

40. Підготовче засідання було відкрито 6 січня 2026 року і складалося із судових засідань 6 січня 2026 року (у якому було оголошено перерву до 7 січня 2026 року за клопотанням адвоката Rosneft АЕТ для отримання інструкцій від його клієнта щодо Заяви Позивача від 05 січня 2026 року), 7 січня 2026 року (у якому було оголошено перерву до 5 лютого 2026 року у зв`язку з оповіщенням у місті Запоріжжя сигналу “повітряна тривога”), 5 лютого 2026 року (у якому було оголошено перерву до 10 лютого 2026 року у зв'язку з надходженням великої кількості об'ємних заяв Сторін протягом кількох днів, що передують дню продовження підготовчого засідання) і 10 лютого 2026 року.

 

1. Явка сторін

 

41. У підготовчому судовому засіданні брали участь представник Позивача та представник Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що у матеріалах справи є відомості про направлення Відповідачам 1-17 та 19-34 ухвали з повідомленням про дату, час та місце підготовчого засідання, представники Відповідачів 1-17 та 19-34 не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

 

1. Відводи

 

42. Відповідно до частини 3 статті 38 ГПК, “Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання … ”. У цій справі підготовче засідання розпочалось 6 січня 2026 року, і з огляду на поінформованість всіх учасників справи про дату підготовчого засідання, 6 січня 2026 року було кінцевим строком для подання заяв про відводи.

 

43. На питання Суду на початку підготовчого засідання чи мають учасники справи заяви про відводи, присутні учасники (Позивач і Відповідача 18 (Rosneft АЕТ)) про такі не заявили.

 

44. Письмові заяви про відводи від будь-яких інших учасників справи не надходили.

 

iii.            Закриття Підготовчого Провадження

 

45. Після розгляду клопотань сторін, як зазначено вище, та отримання відповіді від представників сторін, які брали участь у засіданні про те, що у них немає подальших заяв та клопотань, Судом не було встановлено підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені статтею 183 ГПК України. Тому Суд закрив підготовче засідання постановленням Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження.

 

1. Огляд Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

46. 10 лютого 2026 року, за підсумками підготовчого засідання, Суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (далі – Ухвала про Закриття Підготовчого Провадження), резолютивна частина якої була проголошена в залі судового засідання після завершення підготовчого засідання, повний текст якої був підписаний судом 5 березня 2026 року, оприлюднений 9 березня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою https://reyestr.court.gov.ua/Review/134577265 та надісланий учасникам справи, як зазначено в Розділі II(F) цього Рішення.

 

47. Зокрема, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження, розглянувши заяви сторін у справі, отримані Судом до 10 лютого 2026 року включно, Суд:

 

47.1               відмовив у задоволенні клопотань кількох Відповідачів про закриття провадження щодо них та залишення позову до них без розгляду, а також відмовив у задоволенні клопотань кількох Відповідачів про залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як співвідповідачів або третіх осіб, таким чином визначив склад сторін у справі;

 

47.2               визнав, що Суд має юрисдикцію у справі та що у цій справі не виникає питання судового суверенного імунітету відповідно до чинного процесуального законодавства;

 

47.3               вирішив інші процесуальні клопотання сторін;

 

47.4               зобов’язав Позивача надати розрахунок інфляційних втрат та 3% річних станом на день проведення судового засідання з розгляду справи по суті;

 

47.5               закрив підготовче провадження у справі;

 

47.6               призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні 28 квітня 2026 року об 11:00 годині у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, та нагадав сторонам у справі про їхнє право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; та

 

47.7               вжив заходів для надсилання копій Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження учасникам справи, у тому числі відповідно до норм Гаазької Конвенції про Повідомлення через Центральні Органи відповідних держав, та додаткову розсилку її копій Відповідачам поштою та електронною поштою (у разі її наявності) та її публікації в електронній системі.

 

1. Рух справи між закриттям підготовчого провадження і судовим засіданням з розгляду справи

 

1. Ухвала про виправлення описки в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження та апеляційна скарга на неї Відповідача 18 (Rosneft AET)

 

48. У Розділі III(A) описової (не резолютивної) частини Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, яка іменована “Підсудність” та присвячена застосуванню частини 1 статті 76 Закону про МПП до визначення юрисдикції Суду, Суд процитував частину 1 статті 76 Закону про МПП, далі застосував її до аргументів сторін, продовжуючи цитувати положення з неї.

 

49. При цьому, в пунктах 349, 350, 351 та 356 того ж Розділу III(A) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, Суд чотири рази послався не на “частину 1 статті 76 Закону про МПП”, а як на “частину 1 статті 76 ГПК” (виділення додано).

 

50. 9 березня 2026 року Суд постановив Ухвалу про виправлення описки, якою виправив чотири вищезазначені описки (далі – Ухвала про Виправлення Описки).

 

51. 19 березня 2026 року Відповідач 18 (Rosneft AET) подав апеляційну скаргу на Ухвалу про Виправлення Описки. В ній Rosneft AET стверджував, що Ухвала про Виправлення Описки має бути скасована, оскільки вона не виправляє описки, а нібито змінює підстави за якими Суд постановив Ухвалу про Закриття Підготовчого Провадження, чим нібито порушує процесуальні права Rosneft AET, аж до права на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6(1) ЄКПЛ.

 

52. 20 березня 2026 року Позивач подав зауваження на апеляційну скаргу Rosneft AET на Ухвалу про Виправлення Описки. У своїх зауваженнях Позивач зазначив що в пунктах, в яких Суд допустив описки: (а) чотири (помилкові) посилання продовжували супроводжуватись цитатами з частини 1 статті 76 Закону про МПП; (б) з контексту було цілком зрозуміло, що Суд мав намір послатися саме на Закон про МПП, а не на ГПК; та (в) Суд не мав наміру посилатися на “частину 1 статті 76 ГПК” (виділення додано), оскільки вказане положення ГПК містить норми про належність доказів,[33] а не підсудність (про яку йде мова в Розділі III(A) взагалі, та в пунктах 349, 350, 351 та 356, зокрема. Таким чином, у вказаних пунктах, Суд припустився явної “описки” в розумінні процесуальних правових норм.

 

53. Позивач також зазначив, що незалежно від (необгрунтованого) змісту апеляційної скарги, вона підлягає поверненню, оскільки оскаржувана Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Як на підставу про наявність права апеляційного оскарження вказаної ухвали, Rosneft AET послався на пункт 18 частини 1 статті 255 ГПК. Але вона передбачає, що: “ 1. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції:... 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення;” (виділення додано.) Відповідно, посилання Rosneft AET на вищевказане положення є необгрунтованим, оскільки воно застосовується виключно до оскаржень виправлень в судових рішеннях, які самі по собі можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. (Інакше кажучи, якщо ухвала до якої вносяться зміни, не підлягає апеляційному оскарженню, то і похідна – ухвала якою зміни вносяться – теж). Саме це було визначено Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 916/992/25. В ній Верховний Суд відступив від попередніх підходів у застосуванні норм права та виклав правову позицію щодо можливості оскарження ухвали про виправлення описки, де зазначив: “ 8.29. … ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід`ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться ... 8.30. З урахуванням наведеного, вирішуючи питання стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні, суд має виходити з того, до якого саме процесуального документа відповідні виправлення вносяться, … відповідно, чи передбачає процесуальний кодекс можливість оскарження цього документа (зокрема, якщо йдеться про ухвалу окремо від рішення суду). 8.31. Ухвала ж про виправлення описки у рішенні суду підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України ... 8.32. Виходячи із цих міркувань Велика Палата Верховного Суду виснує, що за змістом пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України під “внесенням виправлень у рішення” розуміють саме внесення виправлень в рішення суду, у той час як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, зокрема міститься в переліку частини першої статті 255 ГПК України (частині другій статті 353 ЦПК України) як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.” (Виділення додано). У переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначеному статтею 255 ГПК, “ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті” не зазначена i не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Виходячи з наведеного вище, Позивач просив повернути апеляційну скаргу Rosneft AET на підставі статті 260 ГПК.

 

54. Ухвалою від 30 березня 2026 року, на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК Центральний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу Rosneft AET на Ухвалу про Виправлення Описки, оскільки вона була подана на ухвалу такого виду, що не підлягає оскарженню окремо від остаточного рішення суду у справі (тобто цього Рішення).

 

55. Заперечення на Ухвалу про Виправлення Описки можуть бути включені до апеляційної скарги на це Рішення Суду.

 

2. Додаткові пояснення Відповідача 18 (Rosneft AET) від 16 березня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 3 квітня 2026 року

 

1. Огляд пояснень сторін

 

56. 16 березня 2026 року Суд отримав від Відповідача18 (Rosneft AET) його “додаткові пояснення” щодо пояснень Позивача, викладених в Заяві Позивача від 5 січня 2026 року (далі - Пояснення Rosneft АЕТ від 16 березня 2026 року), а 9 квітня 2026 року Суд отримав відповідні пояснення Позивача (далі - Пояснення Позивача від 3 квітня 2026 року). Обидві сторони звернулися до Суду з клопотанням приєднати їх відповідні пояснення до матеріалів справи, що й було зроблено Судом.

 

57. Зазначені Пояснення Rosneft АЕТ від 16 березня 2026 року стосувалися переважно зауважень Rosneft AET щодо процедурних питань, зокрема (а) зауважень Rosneft AET стосовно документів, що підтверджують надсилання Відповідачам Позову Позивача, Заяви Позивача від 5 січня 2026 року, доказів Позивача та ухвал Суду, а також отримання Відповідачами цих документів, (б) скарги Rosneft AET щодо доказів, поданих Позивачем, (в) скарги Rosneft AET щодо певних питань, розглянутих під час підготовчого провадження та вирішених в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження. Усі скарги Rosneft AET та відповіді Позивача на ці скарги розглядаються у відповідних Розділах цього Рішення нижче.

 

1. Додаткові клопотання, які містилися в поясненнях

 

58. У своїх Поясненнях від 3 квітня 2026 року Позивач звернувся до Суду з клопотаннями щодо деяких додаткових питань, пов’язаних із доказами.

 

1. Допомога Відповідачам у пошуку загальнодоступних доказів за допомогою гіперпосилань, наданих Позивачем

 

59. Rosneft AET порушив кілька питань, стверджуючи, що не зміг відкрити окремі гіперпосилання, зазначені у Позові Позивача, або знайти відповідні докази після їх відкриття. (Інші Відповідачі не порушували подібних питань.) Щоб допомогти Відповідачам та Суду з більшою легкістю відкрити відповідні загальнодоступні докази за допомогою зазначених гіперпосилань, Позивач додав як Додаток А-0480 - перелік доказів Позивача що містить більш детальні інструкції з цього приводу. Суд приєднав до матеріалів справи вказаний додаток.

 

1. Клопотання Позивача про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи (Звіт Єльського університету про Незаконне Переміщення Дітей)

 

60. 25 березня 2026 року Школа громадського здоров’я Єльського університету опублікувала дослідницький звіт під назвою “Добровільні спільники: роль “Газпрому” та “Роснєфті” у транспортуванні та індоктринації дітей України”[34] (далі - Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей).

 

61. У звіті Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей зроблено висновок, що ПАО Газпром та ПАО Роснєфть, “у співпраці зі своїми дочірніми компаніями та профспілками, умисно займалися логістичним плануванням, фінансуванням та оперативною координацією, що безпосередньо сприяло так званому “патріотичному перевихованню” дітей України. Ці дії відбувалися на території Росії та тимчасово окупованих територіях України, часто в таборах, які досі належать цим корпораціям і управляються ними. Докази висновків, представлених у цьому дослідженні, майже повністю походять із публічних заяв, відео, соціальних мереж та інших документів, створених самими “Газпромом” і “Роснєфтью” для просування проросійської ідеологічної обробки дітей з України”. [35]

 

62. Позивач зазначив, що Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей був опублікований 25 березня 2026 року, тобто після подання Позивачем Позову та після завершення підготовчого провадження у цій справі. Відповідно, Позивач не мав можливості подати його як доказ на підготовчій стадії провадження.

 

63. Суд визнає, що Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей має значення для Позову Позивача, що Позивач обґрунтував неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, а також те, що Позивач надіслав копії цього доказу всім Відповідачам. Однак, Суд зазначає, що Суд немає ані доказів, ані іншої впевненості (особливо з огляду на те, що Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей був надісланий так близько до дати розгляду справи по суті), що всі Відповідачі отримали його або отримали його за достатній час до розгляду справи по суті, щоб мати достатню можливість оцінити його та подати будь-які пояснення щодо нього. Нові докази у справі можуть з'являтися постійно, у тому числі незадовго до (або навіть під час) давно призначеного розгляду у справі. У таких обставинах, Суд повинен балансувати між, з одного боку, інтересами сторони, яка бажає подати новий доказ, і з іншого боку, правами та інтересами інших сторін, які повинні володіти достатнім часом для його вивчення та підготовки своїх пояснень щодо нього, і, нарешті, обов'язками суду ефективного здійснення правосуддя. В даному випадку, зазначений доказ хоч і є порівняно невеликим за обсягом, відкриває порівняно нову тему обставин у цій справі, що поставить під загрозу своєчасний розгляд справи, призначений на 28 квітня 2026 року. З цих причин, Суд не братиме до уваги у цьому Рішенні Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей.

 

iii.            Клопотання Позивача про приєднання до матеріалів справи повної версії Заяви Свідка Ракші

 

64. Rosneft AET у своїх додаткових поясненнях від 16 березня 2026 року звертав увагу, що копії кількох актів про прийняття Позивачем робіт підрядників Позивача (далі - Акти Приймання-Передачі), не були включені до копії Додатка A-0126 Позивача (Заява Свідка Ракші, тобто показання свідка, гірничого інженера пана Ракші), який описує Акти Приймання-Передачі робіт і який був поданий разом з Позовом.

 

65. Позивач визнав, що це сталося через технічну помилку з його боку, і подав повну версію Заяви Свідка Ракші як Додаток A-0126А, який просив Суд приєднати до матеріалів справи.

 

66. Суд зазначає, що частина 5 статті 80 ГПК, на яку послався Позивач, передбачає, що “y випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів”. Єдиною причиною, яку Позивач навів для подання Актів Приймання-Передачі, є власна помилка Позивача при поданні Позову. Навіть у разі подання об’ємних документів така помилка не може становити “поважної причини” у значенні частини 5 статті 80 ГПК.

 

67. З цих причин Суд не братиме до уваги Акти Приймання-Передачі як такі, оскільки це може порушити право Відповідачів на справедливий судовий розгляд.

 

68. Однак Суд також зазначає, що у Заяві Свідка Ракші (тобто у заяві з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання гірничого інженера) розглянуто весь виробничий цикл підприємства Позивача та різні документи, що стосуються його, і ці документи (включно із зазначеними Актами Приймання-Передачі) описано досить детально. Відповідно, у цьому Рішенні Суд візьме до уваги такі інші докази, щоб встановити чи доповнюють вони доказові прогалини, залишені неприйняттям Судом до уваги Актів Приймання-Передачі.

 

3. Відповідь Позивача від 19 березня 2026 року на Відзиви Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) та Відповідача 18 (Rosneft AET)

 

69. 24 березня 2026 року Суд отримав від Позивача через підсистему “Електронний суд” Відповідь від 19 березня 2026 року на Відзиви (далі – Відповідь Позивача на Відзиви), яка є поясненнями та аргументами Позивача по суті справи і Відповіддю Позивача на Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, та на Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року.

 

70. Суд зазначає, що Позивач подав Відповідь Позивача на Відзиви після закінчення строку, встановленого Судом. При цьому, разом з Відповіддю на Відзиви Позивач подав клопотання про поновлення строку на її подання, на підставі того, що Позивач не мав безперешкодної можливості в робочий час організувати скоординовану роботу з адвокатом для підготовки своєї Відповіді на Відзиви через постійні масовані обстріли, ракетні удари, та спричинені пошкодження об’єктів енергетики та інфраструктури, відсутність електропостачання (які Позивач підтвердив інформацією, наданою Запорізькою міською радою упродовж лютого – першої декади березня 2026 року, яка зазначала, що у місті Запоріжжя було оголошено 149 повітряних тривог загальною тривалістю понад 255 годин[36]). Позивач зазначив, що враховуючи вищевикладене, а також те, що раніше Суд з власної ініціативи поновив пропущений строк для подання відзиву Відповідачем 21 (Новомосковським Азотом) навіть за відсутності поважної причини пропуску строку, то з урахуванням принципу рівності сторін та задля надання учасникам справи однакових процесуальних можливостей для захисту своїх інтересів, Позивач просив Суд поновити йому строк для подання цієї Відповіді на Відзиви. Суд встановив, що вищезазначені причини пропуску строку Позивачем є поважними, та також прийняв до уваги попереднє поновлення Судом пропущеного строку для подання відзиву Новомосковським Азотом навіть за відсутності поважної причини. У вищезгаданих обставинах, з урахуванням принципу рівності сторін та для надання учасникам справи однакових процесуальних можливостей для захисту своїх інтересів, відповідно до частини 2 статті 119 ГПК, Суд за своєю ініціативою продовжив Позивачу строк на подачу його Відповіді на Відзиви.

 

71. Суд приєднав Відповідь Позивача на Відзиви до матеріалів справи та розглянув аргументи Позивача, у відповідних частинах цього Рішення нижче.

 

72. Для повноти, Суд зазначає, що згодом, Rosneft AET стверджував, що “відповідно до положень ГПК України noдача i прийняття судом заяв no суті справи можлива лише на стадії nідготoвчoго провадження”[37], “станом на 13 лютого 2026 року був переконаний, що виходячи з noлoжень українськoгo процесуального закону Позивача вичерпав свoї можливості подати суду Відповідь на Відзив”[38], а отже, несвоєчасне подання Позивачем Відповіді на Відзиви нібито заважає сторонам та іншим учасникам процесу планувати свій час у цій справі, а отже “порушує баланс процесуальних npав та обов’язків сторін, a також ставить інших учасників справи у нерівне процесуальне становище”.[39]

 

73. Суд знаходить аргументи Rosneft AET необґрунтованими як з фактичної, так і з юридичної точки зору, та погоджується у цій частині з Позивачем.[40]

 

74. По-перше, в українському процесуальному праві немає положення, яке б передбачало, що “пoдача i прийняття судом заяв no суті справи можлива лише на стадії підготoвчoго провадження”. Подання Rosneft AET своїх Заперечень на Відповіді на Відзиви 2 квітня 2026 року, тобто після завершення підготовчого провадження, чітко свідчить про це.

 

75. По-друге, та впевненість у судовому процесі, яку намагається створити Rosneft AET, є цілком ілюзорною. За своєю природою судові процеси є невизначеними через обставини, що не залежать від волі відповідної сторони та суду, дискреційні повноваження суду та інші подібні чинники. Наприклад, Rosneft AET, очевидно, не був впевнений, чи прийме Суд його Відзив на Позов – інакше він не просив би про продовження строку для його подання.[41] Відповідач 21 (Новомосковський Азот) надіслав свій Відзив на Позов 4 лютого 2026 року (тобто після закінчення відповідного строку) та звернувся з проханням про поновлення строку; Суд не визнав жодну з підстав, на які посилався Новомосковський Азот, поважною, але все одно поновив строк з власної ініціативи.[42] У своїх Запереченнях на Відповідь на Відзиви Rosneft AET (безпідставно) висловив клопотання про повернення всього цього судового розгляду на стадію підготовчого провадження,[43] що (у випадку задоволення Судом цього клопотання) призвело б до того, що терміни проведення цього судового розгляду опинилися б у стані повної невизначеності.

 

76. Головне питання полягає в тому, чи мала кожна сторона достатню можливість викласти свою позицію. Безумовно, Rosneft AET (який висловлює скарги з цього приводу) таку можливість мав:

 

76.1              28 січня 2026 року Rosneft AET подав детальний Відзив на Позов разом із доказами.

 

76.2              Під час підготовчого засідання 10 лютого 2026 року представнику Rosneft AET було поставлено запитання, чи бажає вiн подати якісь додаткові матеріали, на що адвокат Rosneft AET відповів негативно.

 

76.3              Проте 16 квітня 2026 року Rosneft AET подав “додаткові пояснення”, які містили численні зауваження щодо доказів Позивача, поданих ще раніше — разом із Позовом Позивача та Заявою Позивача від 5 січня 2026 року.

 

76.4              2 квітня 2026 року Rosneft AET подав Заперечення (від 2 квітня 2026 року) на Відповідь Позивача на Відзиви, у яких Rosneft AET зосередився на Відповіді на Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року.

 

76.5              У цьому ж документі (Запереченнях на Відповідь на Відзиви) Rosneft AET також зазначив, що бажає подати додаткові пояснення щодо тієї частини Відповіді на Відзиви, яка стосується Відзиву Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року.

 

77. Що стосується Заперечень Rosneft AET (від 2 квітня 2026 року) на Відповідь Позивача на Відзиви, то Rosneft AET також стверджував, що “через процесуальну недобросовісність Позивача, [Rosneft AET] станом на сьогоднішній день [2 квітня 2026 року] позбавлений можливості подати суду свої письмовi пояснення на відповідь на відзив відповідача Новомосковський Азот, адже ч. 2 ст. 184 ГПК України чітко встановлює, що тaкi пояснення можуть бути надані суду до закінчення підготовчого провадження, у зв’язку з чим, у випадку поновлення чи продовження Позивачу процесуального строку на подання Відповіді на Відзив, Відповідач буде вимушений просити суд повернутися на стадію підготовчого провадження 3 метою належної реалізації своїх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов’язків”.[44] (Виділення додано). Аргумент Rosneft AET є неправильним. Частина 2 статті 184 ГПК обмежує право на подання пояснень під час підготовчого провадження лише тими учасниками, які не є “позивачем” або “відповідачем” у справі, і прямо передбачає, що навіть це обмеження може бути продовжене судом після закінчення підготовчого провадження, що й було зроблено Судом у даній справі. Стаття 184 ГПК передбачає наступне:

 

“Стаття 184. Подання відповіді на відзив та заперечення

 

1. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

 

2. Інші учасники справи мають право подати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.” (Виділення додано)

 

78. Rosneft AET є Відповідачем, а не “іншим учасником справи”, і, відповідно, у частині 2 статті 184 ГПК не передбачено жодних обмежень щодо строку, протягом якого Rosneft AET має право надати свої пояснення щодо Відзиву Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року.

 

79. 19 березня 2026 року, коли Rosneft AET отримав Відповідь Позивача на Відзиви,[45] у Rosneft AET було більше п'яти тижнів до початку розгляду справи по суті, щоб надати будь-які пояснення, які він вважав за потрібне надати щодо Відповіді на Відзив Новомосковського Азоту від 4 лютого 2026 року. Rosneft AET так цього й не зробив.

 

80. Таким чином, Rosneft AET мав всі можливості для захисту своїх інтересів у рамках даного судового розгляду, а його твердження про те, що несвоєчасне подання Позивачем Відповіді на Відзиви обмежило його можливості щодо захисту своїх інтересів, є цілком безпідставними.

 

4. Заява Відповідача 18 (Rosneft AET) від 1 квітня 2026 року про відвід судді

 

81. Після закриття підготовчого провадження та до початку розгляду справи по суті, 1 квітня 2026 року через підсистему “Електронний суд” від Відповідача 18 (Rosneft AET) до Суду надійшла заява про відвід судді Юлдашеву О.О. від розгляду цієї справи (далі – Заява про Відвід). Обґрунтовуючи Заяву про Відвід, Rosneft AET, зокрема, заявив, що: (1) українська судова система загалом є корумпованою, що підтверджується кримінальним провадженням, яке ведеться щодо колишнього Голови Верховного Суду; (2) факти в ряді публікацій, на які посилається заявник, є підставою для відводу судді; (3) протягом останніх років на суддю Юлдашева О.О. було подано щонайменше 9 скарг до Вищої ради правосуддя; (4) Суд порушив встановлений законом строк складання повного тексту Ухвали від 10.02.2026; (5) вступна та резолютивна частини Ухвали від 10.02.2026 нібито не відповідають вказаним частинам в повному тексті Ухвали; (6) Суд нібито ввів заявника в оману, вказавши в Ухвалі від 09.03.2026, що вона “підлягає оскарженню”, тоді як вона не може бути оскаржена окремо від рішення суду; (7) використання Судом в Ухвалі від 10.02.2026 терміну “Rosneft AET” стосовно заявника показує, що Суд мав наперед сформовану думку, що заявник є Альтер-Его ПАО Роснєфть; (8) Ухвалою від 10.02.2026 Суд прийняв докази, додані Позивачем до його Заяви від 05 січня 2026 року, нібито попри відсутність належного обґрунтування причин їх несвоєчасного подання і попри те, що значна частина таких доказів була подана із Заявою Позивача від 05 січня 2026 року лише до Суду “без належного попереднього надання їх копій іншим учасникам справи”; (9) коли заявник подав апеляційну скаргу на Ухвалу від 09.03.2026 Позивач заперечував проти її прийняття до розгляду; (10) Суд ухвалив рішення про задоволення позовів у межах справи про банкрутство Позивача; (11) формат Ухвали Суду від 10.02.2026 схожий з письмовими заявами Позивача (включаючи нумерацію, заголовки та Розділ “зміст”); і (12) Суд нібито допустив інші процесуальні порушення.

 

82. Ухвалою від 3 квітня 2026 року Суд призначив судове засідання на 16 квітня 2026 року для розгляду Заяви про Відвід, надав сторонам право подати заперечення щодо Заяви про Відвід, а також докази на підтвердження своєї позиції, і нагадав про можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

 

83. 15 квітня 2026 року через підсистему “Електронний суд” від Позивача надійшли його Пояснення щодо Заяви про Відвід разом з доказами на підтвердження викладеної позиції (далі – Пояснення Позивача щодо Відводу).

 

Після відкриття судового засідання 16 квітня 2026 року щодо розгляду Заяви про Відвід, представник Відповідача 18 (Rosneft AET) адвокат Сидоренко І.О. заявив клопотання про відкладення судового засідання (проти чого заперечував Позивач). Суд задовольнив клопотання Rosneft AET та оголосив про перерву в судовому засіданні до 21 квітня 2026 року.

 

84. Ухвалою Суду від 21 квітня 2026 року Суд у складі судді Юлдашева О.О. визнав Заяву про Відвід необгрунтованою та передав її на автоматизований розподіл для визначення іншого суді, який не входить до складу Суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід. Зокрема, в Ухвалі від 21 квітня 2026 року, Суд у складі судді Юлдашева О.О., серед іншого, зазначив про те, що:

 

84.1               Твердження Rosneft AET про те, що “корупція в українській судовій системі є однією з найгостріших проблем країни” (щодо яких Rosneft AET не навів жодних доказів) не можуть призвести до “розумних та обґрунтованих” “сумнів у неупередженості чи об’єктивності судді” у конкретній справі. А те, що колишнього Голову Верховного Суду переслідують за ймовірне отримання хабара, свідчить про те, що українська антикорупційна система функціонує належним чином, зокрема, стосовно української судової влади з неупередженістю до старшинства.

 

84.2               Щодо п’яти інтернет-статей, на які посилався заявник: інформація у першій інтернет-статті (на Znaj.UA від 16 серпня 2025 року) була прямо спростована джерелом, з якого вона була нібито взята (тобто правоохоронними органами); інформація у другій (на Ternopol-Іnform від 21 травня 2025 року) виражає незгоду сторони справи з рішеннями апеляційного суду та двох складів колегії Верховного Суду в конкретній справі, а також містить скаргу тієї ж сторони на дії арбітражного керуючого у конкретній справі, яку Дисциплінарна комісія (вищий дисциплінарний орган арбітражних керуючих) відхилила як “необґрунтовану”; третя інтернет-стаття (на Zp.nashigroshi.org від 13 травня 2014 року) заснована на викривленій статистиці судових рішень у справах про банкрутство, що вводить в оману; четверта (на Аnticor.info 26 червня 2014 року) не має жодного відношення до діяльності судді Юлдашева О.О.; а п’ята (на сайті Subbota.UA від 09 вересня 2020 року) критикує рішення судді Юлдашева О.О. в іншій справі, яке було залишено без змін незважаючи на оскарження зазначеного рішення аж до Верховного Суду, і було скасовано лише внаслідок наступних змін у законодавстві про банкрутство. При цьому сам заявник не стверджує, що інформація в них є достовірною, а говорить лише те, “що суддя Юлдашев О.О., як видається, неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань щодо корупції в системі українських судів”. Вищезазначені обставини не можуть викликати “розумні та обґрунтовані” “сумніви у неупередженості чи об’єктивності судді” у цій справі.

 

84.3               Щодо дисциплінарних проваджень проти судді Юлдашева О.О., із наведених заявником девʼяти гіперпосилань на матеріали дисциплінарних скарг, три з дев’яти гіперпосилань є дублюванням інших гіперпосилань; а кожна з шести дисциплінарних скарг, які справді існували, була відхилена Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя; i лише щодо однієї скарги, шість років тому, Дисциплінарна палата встановила порушення суддею Юлдашевим О.О. кількох процесуальних норм і притягнула його до відповідальності у вигляді другого (із шести) за своєю слабкістю дисциплінарного стягнення. Ні в українському законодавстві, ні в судовій практиці ЄСПЛ немає норми, згідно з якою дисциплінарна відповідальність, зокрема історична, автоматично позбавляє суддю можливості виконання його обов’язків, і заявник не посилався на жодну з таких норм. Натомість і українське законодавство, і практика ЄСПЛ зосереджуються на тому, чи існують “розумні та обґрунтовані” “сумніви у неупередженості або об’єктивності судді” у конкретній справі, яку має вирішити суддя.

 

84.4               Спроба оскарження з боку Rosneft AET Ухвали Суду від 09.03.2026, не чекаючи на винесення рішення суду, стало наслідком неправильного розуміння Rosneft AET процесуального законодавства, а не введенням його в оману Судом. За Rosneft AET залишається право оскаржити Ухвалу від 09.03.2026 (разом із цим Рішенням суду).

 

84.5               Термін “Rosneft AET” стосовно Відповідача 18 є терміном, введеним Позивачем у його Позові і використовується Судом для зручності, та не призводить до висновків Суду щодо суті справи.

 

84.6               Факт винесення суддею Юлдашевим О.О. двох попередніх рішень на користь Позивача у двох інших справах про стягнення збитків, пов’язаних із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, обидва з яких не були оскаржені та набрали законної сили, самі по собі не свідчать про “розумні та обґрунтовані” “сумніви у неупередженості або об’єктивності судді”.

 

84.7               Схожість формату Ухвали суду від 10.02.2026 з письмовими заявами Позивача (включаючи нумерацію та заголовки), пояснюється тим, що Суд підготував Ухвалу від 10.02.2026 на основі шаблону, поданого Позивачем з інформацією про повідомлення Відповідачів, який Суд знайшов корисним, беручи до уваги значну кількість Відповідачів і великий обсяг аргументів різних сторін, і не може свідчити про “розумні та обґрунтовані” “сумніви у неупередженості або об’єктивності судді”, особливо враховуючи, що частина 3 статті 170 ГПК прямо дозволяє учасникам справи подавати до суду проекти ухвал. Ухвала суду від 10.02.2026 докладно і об’єктивно відображає всі основні аргументи сторін і дає їм відповідну детальну вмотивовану оцінку.

 

84.8               Щодо скарги заявника на те, що вступна та резолютивна частини скороченої ухвали від 10.02.2026 відрізняються від її повного тексту, - незачитування суто технічних положень вступної та резолютивної частини ухвали від 10.02.2026 (таких, як повний перелік сторін, їх адреси та реквізити, положення про порядок направлення ухвали сторонам) не ставить жодну із сторін у більш вигідне процесуальне становище та не надає жодних переваг. Затримка з підготовкою повного тексту Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження була спричинена перебоями у нормальній роботі суду. Отже, жодна з вищезгаданих обставин не може викликати “розумних та обґрунтованих” “сумнівів у неупередженості чи об’єктивності судді”.

 

84.9               Твердження Rosneft AET, що скорочена ухвала від 10.02.2026, підписана складом суду не додана до справи, не відповідає дійсності.

 

84.10            Щодо скарги Rosneft AET про те, що Суд не опублікував скорочену ухвалу в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пункт 1 Розділу ІІ “Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень” передбачає обов’язкове виготовлення електронного примірника лише повного тексту судового рішення, а не його скороченої версії.

 

84.11            Незгода Rosneft AET з певними процесуальними рішеннями Суду та з певних юридичних питань не може бути підставою для відводу.

 

84.12            Посилання Rosneft AET на практику ЄСПЛ не враховують те, що відповідно до позиції ЄСПЛ об’єктивний підхід до неупередженості судді повинен проводити оцінку законних сумнівів щодо його неупередженості, на підставі сприйняття об’єктивного, “розсудливого спостерігача”. Всі наведені Rosneft AET посилання не мають жодного відношення до обставин цієї справи. Отже, Заява Rosneft AET про Відвід (і додаткові пояснення, надані під час судового засідання 21.04.2026), не містять обставин, які є підставою для відводу судді Юлдашева О.О., згідно зі ст. 35 ГПК України, оскільки ґрунтуються лише на власних міркуваннях та припущеннях заявника, та є його незгодою з винесеними Судом процесуальними рішеннями. Численні рішення ЄСПЛ, на які послався заявник, містять лише загальні норми, що повторюються, про застосування об’єктивного та суб’єктивного підходу до питання про неупередженість та незалежність суду, які Суд врахував при розгляді питання відводу вище. При цьому жодне з численних рішень ЄСПЛ, на які послався заявник, у кожному з яких ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 6(1) ЄКПЛ внаслідок відсутності неупередженості та незалежності національних судів, - не містить обставин, подібних до обставин цієї справи. При спробі Суду в судовому засіданні 21.04.2026 з’ясувати релевантність зазначених заявником рішень ЄСПЛ, адвокат Rosneft AET Сидоренко не зміг згадати в чому полягала їхня суть або сформулювати їхню релевантність до обставин, викладених в заяві про відвід, і врешті-решт заявив, що вибрав лише окремі ключові фрази з них, які є маркером упередженості суду.

 

84.13            Більше того, якби навіть якась із заявлених заявником обставин (саме вона або у сукупності з іншими обставинами, зазначеними у Rosneft AET) могла бути підставою для відводу та являла собою винятковий випадок за змістом частини 3 статті 38 ГПК України, Заява про Відвід могла бути подана не пізніше двох днів з дати, коли заявнику стало відомо про такі підстави. Rosneft AET не вказав і не довів, чому йому не могло бути відомо про наведені ним підстави раніше, ніж за два дні до дати подання ним Заяви про Відвід. Зокрема, публікації, на які посилається заявник (навіть якби вони були правдивими та не вводили в оману) датовані ще 2014, 2020 та 2025 роком, всі дисциплінарні провадження, на які посилається заявник, були завершені не пізніше 2025 року, а процесуальні дії Суду та Позивача вчинені не пізніше 20.03.2026, у той час, як Заяву про Відвід заявником було подано до Суду лише 01 квітня 2026 року.

 

85. Визнавши Заяву про Відвід необгрунтованою Суд у складі судді Юлдашева О.О. передав її на автоматизований розподіл для визначення іншого суді, який не входить до складу Суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2026 року у складі судді Сушко Л.М. (далі - Ухвала від 27 квітня 2026 року), суд відмовив в задоволенні Заяви про Відвід.

 

85.1               Суд, у складі судді Сушко Л.М. в Ухвалі від 27 квітня 2026 року, серед іншого, зазначено. що підстави для відводу судді Юлдашева О.О., є суб`єктивною, нічим не підкріпленою думкою Rosneft AET, яка ґрунтується на його припущеннях та міркуваннях, та зводиться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про наявність упередженості або необ`єктивності судді в розгляді справи та бути підставою для його відводу.

 

85.2               Також Ухвала від 27 квітня 2026 року зазначає про те, що Rosneft AET не надав переконливого, або будь-якого, пояснення того, чому заява про відвід не була подана до початку підготовчого засідання 06.01.2026, на якому адвокат Rosneft AET Сидоренко був присутній і де Суд запитав, чи мають сторони заяви про відвід, особливо з огляду на те, що інформація та документи, на яких Rosneft AET базував свою заяву про відвід (окрім подальших процесуальних подій у справі), мали місце багато місяців або навіть років тому.

 

86. Особливо через останній підпункт, на думку Суду, так само як і ціла низка інших процесуальних дій адвоката Rosneft AET Сидоренка (розглянуті нижче), Заява про Відвід мала в основі не розумні та обґрунтовані сумніви у неупередженості чи об’єктивності судді у справі, а намір затягнути розгляд цієї справи (інакше б Rosneft AET подав би Заяву про Відвід найпізніше у перший день підготовчого засідання (06 січня 2026 року), як вимагає частина 3 статті 38 ГПК). Суд ще повернеться до цієї теми нижче у цьому Рішенні.

 

5. Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь Позивача на Відзиви від 2 квітня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року

 

87. 2 квітня 2026 року Суд отримав від Відповідача18 (Rosneft AET) його заперечення на Відповідь Позивача на Відзиви (далі – Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви), а 24 квітня 2026 року Суд отримав відповідні пояснення Позивача (далі – Пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року). Обидві сторони звернулися до Суду з клопотанням приєднати їх відповідні процесуальні документи до матеріалів справи, що й було зроблено Судом.

 

1. Заяви Rosneft AET і Позивача по суті справи

 

88. Зазначені пояснення стосувалися переважно зауважень Rosneft AET щодо прийнятності та допустимості доказів, застосовних норм матеріального права, а також деяких обставин справи. Усі заперечення Rosneft AET та відповіді Позивача на них розглядаються у відповідних Розділах цього Рішення.

 

1. Заперечення Rosneft AET в судовому засіданні з розгляду справи по суті стосовно Пояснень Позивача від 23 квітня 2026 року по суті справи

 

89. В судовому засіданні з розгляду справи по суті 28 квітня 2026 року адвокат Rosneft AET Сидоренко висловив заперечення на Пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року на тій підставі, що нібито “в заявах по суті справи останньою заявою є заперечення відповідача, тобто відповідач завжди має останнє слово, а не ініціатор справи”.

 

90. Адвокат Rosneft AET Сидоренко, мабуть, переплутав норми кримінального та господарського процесу. Українське процесуальне законодавство не містить такої норми стосовно господарського процесу.

 

91. При тому, що норми ГПК передбачають право сторін на чотири заяви по суті справи (позов позивача, відзив відповідача на позов, відповідь позивача на відзив, та заперечення відповідача на відповідь на відзив), пункт 3 частини 1 статті 42 ГПК також прямо передбачає право учасників справи “подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, що виникають під час судового розгляду, та заперечення проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб”. Це означає, що у судовій практиці, після подання вищезгаданих чотирьох заяв по суті справи, учасники справи можуть подавати, і нерідко подають, як усно, так і письмово, свої пояснення, доводи та міркування щодо питань, висвітлених у зазначених чотирьох заявах.

 

92. Зважаючи на вищезазначене, подання Пояснень Позивача від 23 квітня 2026 року, було вчинено відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК.

 

93. Згідно з матеріалами справи, Rosneft AET отримав копію Пояснень Позивача від 23 квітня 2026 року через систему Електронного суду 24 квітня 2026 року, за чотири дні до судового засідання з розгляду справи по суті. Нічого не заважало Rosneft AET, також реалізуючи своє право відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК, подати свої відповідні пояснення щодо Пояснень Позивача від 23 квітня 2026 року або письмово, або усно у самому судовому засіданні з розгляду справи.

 

94. Для повноти, Суд зазначає, що хоча в принципі право учасників справи за пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК подавати свої пояснення, доводи та міркування докладно не регламентується ГПК, реальна можливість цього природно обмежується датою призначеного судового засідання з розгляду справи. Інакше кажучи, учасники справи не мають безумовного автоматичного права вимагати відкладення судового засідання у справі (або повернення на стадію підготовчого провадження, чого вимагав Rosneft AET) лише на підставі того, що учасник справи бажає подати чергові пояснення, доводи та міркування. Такий учасник повинен обирати той формат пояснень, доказів та міркувань (і, за потреби, процесуальних клопотань), що диктується реаліями руху справи. Інший підхід спричинив би реальну неможливість суду ефективного здійснення правосуддя.

 

1. Клопотання Rosneft AET про повернення на стадію підготовчого провадження, щоб Rosneft AET відповів на Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот)

 

95. В своїх Запереченнях на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET також просив Суд “постановити ухвалу про повернення на стадію підготовчого провадження”,[46] оскільки Rosneft AET “вважає за необхідне надати свої письмові пояснення щодо Відповіді на Відзив у частині інших відповідачів [насправді, єдиним іншим Відповідачем на Відзив якого Позивач подав Відповідь був Відповідач 21 (Новомосковський Азот)], проте в силу приписів ч. 2 ст. 184 ГПК України та через недобросовісні дії Позивача позбавлений можливості це зробити, а тому шанобливо просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження, щоби отримати законну можливість надати суду такі письмові пояснення”.[47]

 

96. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання при розгляді справи по суті.

 

97. Суд зазначає, що як уже говорилося вище, в українському процесуальному праві немає положення, яке б передбачало, що “подання та прийняття судом заяв щодо суті справи можливе лише на стадії підготовчого провадження”. Нічого не заважало Rosneft AET подати свої пояснення по суті справи з урахуванням аргументів, викладених у Відзиві Новомосковського Азоту на будь-якій стадії провадження (усно чи письмово) відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК, і для цього зовсім не потрібно повертати справу на стадію підготовчого провадження.

 

98. Rosneft AET так і не подав такі пояснення до закінчення провадження у справі. Беручи до уваги цей факт, а також цілу низку інших процесуальних дій адвоката Rosneft AET Сидоренка І.О. (розглянуті нижче), на думку Суду, вищевказане клопотання було кероване не бажанням Rosneft AET зробити будь-які заяви або пояснення з приводу Відзиву Новомосковського Азоту (інакше б Rosneft AET їх просто надав Суду), а намаганням повернути цю справу на стадію підготовчого провадження, щоб затягнути розгляд цієї справи на багато місяців. Суд ще повернеться до цієї теми нижче у цьому Рішенні.

 

1. Клопотання Rosneft AET “витребувати у Позивача оригінали … електронних доказів, доданих Позивачем до Позовної заяви та Заяви Позивача від 5 січня 2026 року”

 

99. В своїх Запереченнях на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET також просив Суд “витребувати у Позивача оригінали … електронних доказів, доданих Позивачем до Позовної заяви та Заяви Позивача від 5 січня 2026 року”.[48]

 

100. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання при розгляді справи по суті.

 

101. Як Суд роз’яснив сторонам, якщо оригіналом електронного доказу є веб-сторінка, розміщена у мережі Інтернет, він вважається таким, що не може бути доставлений до суду. Проте як Суд, так і кожен учасник справи, може провести огляд і дослідження таких документів у місці їх знаходження (на відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним стороною справи посиланням).

 

102. Позивач вказав відповідні гіперпосилання в описі електронних доказів у своєму Позові і в Заяві Позивача від 5 січня 2026 року, а також для зручності сторін та Суду, направивши на їх адресу Додаток А-0480 з більш докладними інструкціями для більш простого доступу до зазначених доказів. При розгляді справи по суті Суд використав Додаток А-0480 під час безпосереднього дослідження доказів. Таким же чином, Rosneft AET (та інші Відповідачі) могли використовувати Додаток А-0480 при підготовці до судового засідання з розгляду справи, якщо вони мали будь-які складності у доступі до електронних доказів або мали розумні сумніви щодо відповідності електронним оригіналам паперових копій, наданих Позивачем.

 

103. Клопотання Rosneft AET явно не переслідувало жодної практичної мети. На думку Суду, так само як і попереднє клопотання адвоката Сидоренка (про повернення на стадію підготовчого провадження, щоб Rosneft AET відповів на Відзив Новомосковського Азоту), клопотання “витребувати у Позивача оригінали … електронних доказів” було спрямоване на затягування розгляду цієї справи (інакше б Rosneft AET просто відкрив би всі електронні докази, використовуючи гіперпосилання та (або) Додаток А-0480). Суд ще повернеться до цієї теми нижче у цьому Рішенні.

 

6. Заява Відповідача 18 (Rosneft AET) про Зловживання Позивачем процесуальними правами від 16 квітня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 26 квітня 2026 року

 

104. 16 квітня 2026 року від Відповідача 18 (Rosneft AET) до Суду надійшла “Заява про зловживання Позивачем процесуальними правами та клопотання про застосування наслідків” (далі – Заява Rosneft AET про Зловживання), в якій Rosneft AET просив Суд:

 

104.1            Визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами подання ним до суду позовної заяви, яка не відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 ГПК України і встановити Позивачу строк для усунення вказаних недоліків та у випадку їх неусунення – залишити позов без розгляду.

 

104.2            Визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами подання Позивачем до суду наступних документів і повернути їх Позивачу:

 

104.2.1       Заяви Позивача від 5 січня 2026 року;

 

104.2.2       Заперечення та пояснення Позивача на заперечення Відповідачів з юрисдикції Суду та заяви з процесуальних питань, подані Відповідачами у період з 23 січня по 4 лютого 2026 року”, на підставі того, що Позивач подав їх напередодні судового засідання;

 

104.2.3       Відповідь Позивача на Відзиви Відповідачів 18 та 21 на підставі того, що вона була подана з пропуском процесуального строку, який нібито не підлягає поновленню, з клопотанням про таке поновлення; і

 

104.2.4       “Пояснення Позивача від 3 квітня 2026 року щодо “Додаткових пояснень” Відповідача 18 від 16 березня 2026 року та клопотання позивача про приєднання доказів щодо деяких додаткових питань”.

 

104.3            Зобов’язати Позивача подавати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи у порядку, встановленому ГПК України, у строки, встановлені судом, та заздалегідь – не пізніше, ніж за 5 днів до призначеного судового засідання у справі.

 

104.4            Визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами незалучення ним до участі у справі у якості відповідача Російську Федерацію і залучити до участі у справі Російську Федерацію у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

 

104.5            Визнати позов Позивача “завідомо безпідставним та таким, що носить штучний характер, у зв’язку з чим залишити його без розгляду”.

 

105. 27 квітня 2026 року Суд отримав від Позивача заперечення та пояснення Позивача від 26 квітня 2026 на Заяву Rosneft AET про Зловживання (далі – Пояснення Позивача від 26 квітня 2026), у яких Позивач просив Суд відмовити у задоволенні всіх вищевказаних клопотань.

 

106. Суд розглянув Заяву Rosneft AET про Зловживання у судовому засіданні з розгляду справи та відмовив у задоволенні кожного з викладених в ньому клопотань з наступних підстав.

 

107. Стаття 43 ГПК, що регулює питання зловживання правами у господарському судочинстві, встановлює наступне (виділення додано):

 

“Стаття 43. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

 

1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

 

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

 

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

 

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

 

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

 

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

 

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

 

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

 

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом”.

 

108. Щодо клопотання Rosneft AET визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами подання ним до Cуду позовної заяви, “яка не відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 ГПК України і встановити Позивачу строк для усунення вказаних недоліків та у випадку їх неусунення – залишити позов без розгляду”,[49] у зв'язку з чим Rosneft AET посилається на кілька нібито наявних формальних порушень (як то відсутність у Позові посилання на особу, яка має оригінал доказу – незважаючи на очевидність цього з опису кожного доказового матеріалу, наведеного в Позові), як вірно зазначено в Поясненні Позивача від 26 квітня 2026, такі обставини не тільки не кваліфікуються як зловживання правом згідно зі статтею 43 ГПК, але й Суд не мав би можливості залишити Позов без розгляду, оскільки це було б рівнозначне порушенню прав Позивача на доступ до суду через те, що ЄСПЛ у своїй судовій практиці назвав “надмірним формалізмом” у застосуванні процесуальних норм.[50] Суд вирішив питання про прийняття Позову Позивача ще 31 липня 2025 року (в Ухвалі про Відкриття Провадження), сам Rosneft AET подав докладний відзив на Позов ще 28 січня 2026 року. Порушення цих питань з боку Rosneft AET вперше лише 16 квітня 2026 року менше, ніж за два тижні до судового засідання з розгляду справи по суті з проханням “встановити Позивачу строк для усунення вказаних недоліків та у випадку їх неусунення – залишити позов без розгляду” є не лише позбавленим будь-якої логіки та юридично необґрунтованим, але й ще однією спробою Rosneft AET зірвати розгляд справи, призначений на 28 квітня 2026 року, та (як справедливо зазначено в Поясненні Позивача від 26 квітня 2026 року) сама по собі є зловживанням процесуальними правами з боку Rosneft AET, оскільки підпадає під визначення зловживання правами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК: "подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, … вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи".

 

109. Щодо клопотання Rosneft AET визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами подання ним до Cуду п'яти пояснень по питанням юрисдикції, процесуальним питанням і по суті справи, Заява Rosneft AET не пояснює під яке саме формулювання частини 2 статті 43 ГПК (повний текст якої викладено вище) підпадає подання Позивачем зазначених документів до Суду, і Суд не знаходить, що за якимось із таких формулювань подання зазначених документів Позивачем може кваліфікуватися як зловживання його процесуальними правами. Тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

 

110. Деякі скарги Rosneft AET щодо п'яти пояснень Позивача зводяться до того, що Позивач подав деякі з них незадовго до судового засідання, і тим самим нібито на практиці обмежив можливість Rosneft AET подати відповідні пояснення. Ця скарга стосується скоріше питання прав на захист Rosneft AET, а не питання зловживання правами Позивачем. Щодо цього питання, Суд зазначає, що ГПК у принципі дозволяє сторонам надавати свої пояснення у справі (зокрема у письмовій формі), не встановлюючи конкретних норм у тому, коли вони повинні подаватися. Завданням суду є досягнення балансу інтересів сторін та ефективного здійснення правосуддя. У цій справі кілька сторін (особливо Позивач, Відповідач 18 (Rosneft AET) та Відповідач 21 (Новомосковський Азот)) подали або велику кількість письмових пояснень та заяв та/або пояснення та заяви великого обсягу, причому багато з них подавалися незадовго до судових засідань або у перервах у судових засіданнях. При тому, що подання необмежених раундів відповідних пояснень учасниками процесу не є їх абсолютним правом, з метою повного та всебічного вивчення справи, Суд не перешкоджав можливості будь-якої сторони подавати такі пояснення та заяви (у деяких випадках, надавав можливість подання після пропуску відповідного строку стороною без поважних причин та(або) подання документів невстановленої форми (як це було двічі у випадку з поданням Відповідачем 21 (Новомосковським Азотом) його “відзивів”), та взяв усі такі пояснення та заяви до уваги як при постановленні Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, так і при ухваленні цього Рішення. Суд також не обмежував можливості сторін клопотати про додатковий час для ознайомлення з такими поясненнями та заявами, надаючи сторонам щонайменше той період, про який вони клопотали для підготовки відповідних аргументів (як це було тричі у випадках з Відповідачем 18 (Rosneft AET), коли у судових засіданнях оголошувалась тривала перерва - у тому числі на тиждень - для цих цілей). Один із випадків, на який послався Rosneft AET полягає в тому, що він отримав Заперечення та пояснення Позивача від 9 лютого 2026 року на заперечення Відповідачів з юрисдикції Суду та заяви з процесуальних питань, подані Відповідачами у період з 23 січня по 4 лютого 2026 року, напередодні судового засідання. Rosneft AET мав право попросити перерву в підготовчому засіданні, якщо Rosneft AET хотів відповісти на вказаний документ, але на питання Суду про те, чи є в учасників процесу які-небудь додаткові клопотання, адвокат Rosneft AET Сидоренко І.О. відповів негативно. З вищезазначених причин Суд не вважає, що процесуальна поведінка Позивача щодо подання вищезазначених пояснень могла вплинути на право Rosneft AET на захист, і в жодному разі не є зловживанням процесуальними правами у визначенні цього терміна статтею 43 ГПК.

 

111. Інші скарги Rosneft AET щодо п'яти пояснень Позивача є скаргами на нібито наявні процесуальні порушення в поданні доказів і пояснень Позивачем, і критикою відповідних пояснень Позивача. Жодна з таких скарг не описує обставин, що є зловживанням процесуальними правами у визначенні цього терміну статтею 43 ГПК, але у будь-якому випадку, у цьому Рішенні Суд уважно розглянув відповідні питання допустимості та належності доказів, і допустимість та сутність аргументів усіх сторін, які отримав Суд.

 

112. Щодо клопотання Rosneft AET визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами незалучення ним до участі у справі у якості відповідача Російську Федерацію і залучити до участі у справі Російську Федерацію у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів, - в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Суд вже докладно розглянув питання про залучення Російської Федерації (а) і як відповідача (встановивши, що для цього немає підстав оскільки відповідно до норм ГПК та правової позиції Верховного Суду саме за Позивачем, а не за Відповідачами чи Судом, є право вибору кола осіб, до яких пред'являється позов),[51] і (б) як третьої особи на стороні Відповідачів (встановивши, що в цій справі немає підстав для цього).[52] На цій підставі, зазначене клопотання задоволенню не підлягає. Суд також не може не відзначити, що питання складу сторін вирішуються на стадії підготовчого провадження, яке включало чотири судові засідання, в кожному з яких брав участь адвокат Rosneft AEТ, та яке завершилося 10 лютого 2026 року. Клопотання Rosneft AEТ наново розглядати ці питання, подане не лише задовго після закриття підготовчого провадження, а й менше, ніж за два тижні до судового засідання з розгляду справи по суті, є не лише свідомо юридично неспроможною, але й ще однією спробою Rosneft AET зірвати розгляд справи, призначений на 28 квітня 2026 року, та сама по собі є зловживанням процесуальними правами з боку Rosneft AET, оскільки підпадає під визначення зловживання правами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК: “подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, … вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення”.

 

113. Щодо клопотання Rosneft AET визнати Позов Позивача “завідомо безпідставним та таким, що носить штучний характер, у зв’язку з чим залишити його без розгляду”, на думку Суду, незважаючи на великі за обсягом аргументи, подані Відповідачами з питань юрисдикції та суті справи, жоден з них (включно з Відповідачем 18) не довів наявність такої підстави. На цій підставі зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

 

114. Щодо клопотання Rosneft AET зобов’язати Позивача подавати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи у порядку, встановленому ГПК України, у строки, встановлені судом, та заздалегідь – не пізніше, ніж за 5 днів до призначеного судового засідання у справі, - Суд зазначає, що сам Rosneft AET пізніше, ніж за 5 днів до призначеного судового засідання у справі, подав три абсолютно нові процесуальні клопотання, які є значними як за обсягом, так і за вагомістю викладених у них вимог.[53] Rosneft AET не може розумно розраховувати, що інші сторони не побажають подати щодо них письмові заперечення, та вимагати від Суду позбавити їх такої можливості. Суд вважає, що процесуальні права та обов’язки сторін достатньо регламентовані як у ГПК, так і в попередніх ухвалах Суду. Суд також зазначає, що це провадження вже перейшло до розгляду справи по суті. Тому ухвала Суду, про яку клопоче Rosneft AET (зобов’язати Позивача подавати заяви у порядку, встановленому ГПК та Судом) буде зайвою, на підставі чого Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.

 

7. Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року та відповідні пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року

 

115. 26 квітня 2026 року на електронну пошту Суду надійшов документ, датований 21 квітня 2026 року, під назвою “Відзив АТ “Новомосковська Акціонерна Компанія “Азот”” на позовну заяву про відшкодування шкоди” (далі – Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року). В своєму Другому Відзиві Відповідач 21 виклав, серед іншого, свої аргументи по суті спору, а також долучив два додатки іменовані як “Внутрішні меморандуми”, та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

 

116. 29 квітня 2026 року від Позивача до Суду надійшли Пояснення на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року (далі – Пояснення Позивача від 28 квітня 2026 року), в яких Позивач просив залишити без розгляду Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року або в іншому випадку – приєднати відповідні Пояснення Позивача до матеріалів справи та відмовити Відповідачу 21 у задоволенні його клопотань.

 

117. Враховуючи пропуск Відповідачем 21 (Новомосковським Азотом) процесуальних строків для подання відзиву на Позов, Суд приєднав до матеріалів справи Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року та Внутрішні меморандуми в якості письмових пояснень Відповідача 21 по суті справи та відповідні пояснення Позивача.

 

118. Окрім того, у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року він заявив клопотання, в яких просив Суд:

 

118.1            “припинити провадження у цій справі або залишити позовну заяву без розгляду у зв’язку з грубим порушенням права Відповідача на справедливий судовий розгляд та ефективний судовий захист”. Цe клопотання потім дублюється у окремому клопотанні Новомосковського Азоту від тієї ж дати (Клопотання Новомосковського Азоту про Припинення/ Залишення без розгляду/ Відкладення), яке розглянуто Судом у наступному Розділі,[54] та

 

118.2            “залучити в порядку ч. 2 ст. 50 ЦПК України Російську Федерацію як третю особу на стороні відповідачів”.[55] Судом вже вирішувалось питання щодо необхідності залучення Російської Федерації як третьої особи в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження. Таким чином, Суд відмовив в задоволенні цього клопотання з підстав, детально описаних в Розділі II(E) цього Рішення нижче.

 

119. До Другого Відзиву Новомосковського Азоту також було додано два “внутрішні меморандуми” Новомосковського Азоту, які, згідно з твердженнями в них самих, були складені внутрішніми юристами Новомосковського Азоту (далі – Перший Меморандум Новомосковського Азоту та Другий Меморандум Новомосковського Азоту відповідно). Як такі, вони не є доказами у справі, але по суті є додатковими поясненнями Новомосковського Азоту щодо процесуальних питань та суті справи. Суд долучив їх до матеріалів справи та розглянув їх як такі нижче в цьому Рішенні.

 

8. Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року “про припинення провадження у справі або про залишення позовної заяви без розгляду, або про відкладення судового засідання” та відповідні заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

120. На електронну пошту Суду 26 квітня 2026 року надійшло клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року “про припинення провадження у справі або про залишення позовної заяви без розгляду, або про відкладення судового засідання” (далі – Клопотання Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення), в якому він просив Суд:

 

120.1            “ 1. Припинити провадження у справі … у зв’язку з тим, що розгляд справи за наявності задокументованого та підтвердженого судовим актом (рішення у справі № 9901/527/21) тотального позбавлення [Новомосковського Азоту] всіх процесуальних інструментів захисту є несумісним із принципом справедливого судового розгляду, гарантованим статтею 6 ЄКПЛ, статтею 55 Конституції України та статтею 2 ГПК України”;

 

120.2            “ 2. Альтернативно: залишити позовну заяву Позивача в частині вимог до [Новомосковського Азоту] без розгляду до моменту, коли [він] отримає реальну можливість залучити кваліфікованого юридичного представника, який має право здійснювати адвокатську діяльність в Україні, без ризику кримінального переслідування, дисциплінарних санкцій або введення санкційних обмежень у зв'язку з прийняттям даного доручення”;

 

120.3            “ 3. Альтернативно: … відкласти судове засідання у цій справі на строк не менше шести місяців, надавши [Новомосковському Азоту] розумний строк для пошуку кваліфікованого юридичного представника та повідомивши [Новомосковський Азот] про необхідність до наступного призначеного засідання повідомити суд про результати такого пошуку”;

 

120.4            “ 4. Додатково: роз'яснити [Новомосковському Азоту] у письмовій формі, яким процесуальним механізмом іноземна юридична особа, щодо якої введено санкції України, може забезпечити оплату послуг українського адвоката без порушення санкційного законодавства”;

 

120.5            “ 5. Додатково: запросити позицію Національної асоціації адвокатів України (НААУ) щодо допустимості представлення інтересів російських юридичних осіб у господарських справах цивільно-правового характеру та наявності/відсутності ризиків дисциплінарного або кримінального переслідування для адвокатів, які приймають такі доручення”;

 

120.6            “ 6. Додатково: зафіксувати в матеріалах справи, що [Новомосковський Азот] не мав реальної можливості забезпечити кваліфіковане юридичне представництво у цій справі, а Відзив та всі процесуальні документи підготовлені внутрішніми юристами, які не мають кваліфікації з українського права, з тим, щоб ця обставина могла бути врахована при оцінці повноти позиції [Новомосковського Азоту] судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також при розгляді питань про визнання та виконання рішення в іноземних юрисдикціях”.

 

121. 29 квітня 2026 року від Позивача надійшли відповідні заперечення.

 

122. Приєднавши Клопотання Новомосковського Азоту про Припинення/ Залишення/ Відкладення та відповідні на них заперечення Позивача до матеріалів справи, і розглянувши їх у судовому засіданні з розгляду справи по суті, на підставах, викладених нижче, Суд:

 

122.1            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотання “ 1. Припинити провадження у справі … у зв’язку з тим, що розгляд справи за наявності задокументованого та підтвердженого судовим актом (рішення у справі № 9901/527/21) тотального позбавлення [Новомосковського Азоту] всіх процесуальних інструментів захисту є несумісним із принципом справедливого судового розгляду, гарантованим статтею 6 ЄКПЛ, статтею 55 Конституції України та статтею 2 ГПК України”, оскільки правової норми, яка б дозволяла припинити провадження у справі за таких обставин, не існує (і в будь-якому разі Суд встановив, що твердження Новомосковського Азоту щодо “наявності задокументованого та підтвердженого судовим актом (рішення у справі № 9901/527/21) тотального позбавлення [Новомосковського Азоту] всіх процесуальних інструментів захисту” є помилковими);

 

122.2            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотання “ 2. Альтернативно: залишити позовну заяву Позивача в частині вимог до [Новомосковського Азоту] без розгляду до моменту, коли [він] отримає реальну можливість залучити кваліфікованого юридичного представника, який має право здійснювати адвокатську діяльність в Україні, без ризику кримінального переслідування, дисциплінарних санкцій або введення санкційних обмежень у зв'язку з прийняттям даного доручення”, оскільки правової норми, яка б дозволяла залишити позовну заяву без розгляду за таких обставин, не існує (і в будь-якому разі Суд встановив, що Новомосковський Азот не довів неможливості найняти кваліфікованого юридичного представника у відповідний строк);

 

122.3            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотання “ 3. Альтернативно: … відкласти судове засідання у цій справі на строк не менше шести місяців, надавши [Новомосковському Азоту] розумний строк для пошуку кваліфікованого юридичного представника та повідомивши [Новомосковський Азот] про необхідність до наступного призначеного засідання повідомити суд про результати такого пошуку”, оскільки Суд встановив, що обставини, наведені Новомосковським Азотом, є або такими, що не відповідають дійсності, або такими, що не доведені Новомосковським Азотом, і тому Новомосковський Азот не навів поважних причин своєї відсутності на судовому засіданні, на підставі яких воно могло б бути відкладено;

 

122.4            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотання “ 4. Додатково: роз'яснити [Новомосковському Азоту] у письмовій формі, яким процесуальним механізмом іноземна юридична особа, щодо якої введено санкції України, може забезпечити оплату послуг українського адвоката без порушення санкційного законодавства”, оскільки до повноважень Суду не належить надавати такого роду роз'яснення, при цьому такі роз'яснення вже по суті було надано в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, в якій Суд зазначив, що зазначені санкції не поширюються на оплату адвокатських послуг, і що в разі виникнення практичних проблем з такими платежами в українських банках, ніщо не заважає відповідному адвокату прийняти платіж від клієнта на рахунок адвоката в банку за межами України;

 

122.5            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотання “ 5. Додатково: запросити позицію Національної асоціації адвокатів України (НААУ) щодо допустимості представлення інтересів російських юридичних осіб у господарських справах цивільно-правового характеру та наявності/відсутності ризиків дисциплінарного або кримінального переслідування для адвокатів, які приймають такі доручення”, що не передбачено жодною правовою нормою, не є необхідною умовою розгляду справи та винесення рішення щодо неї, і призводить лише до невиправданої затримки розгляду справи та винесення рішення;

 

122.6            відмовив у задоволенні клопотання Новомосковського Азоту № 6. Додатково: зафіксувати в матеріалах справи, що [Новомосковський Азот] не мав реальної можливості забезпечити кваліфіковане юридичне представництво у цій справі, а Відзив та всі процесуальні документи підготовлені внутрішніми юристами без кваліфікації з українського права з тим, щоб ця обставина могла бути врахована при оцінці повноти позиції [Новомосковського Азоту] судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також при розгляді питань про визнання та виконання рішення в іноземних юрисдикціях”, з огляду на те, що це твердження не відповідає дійсності та вводить в оману.

 

1. Фактичні твердження Новомосковського Азоту (та подібні заяви інших Відповідачів) про те, що вони нібито не можуть отримати кваліфіковану юридичну допомогу та представництво своїх інтересів у Суді, не можуть брати участь у судових засіданнях, не можуть оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції тощо

 

1. Короткий огляд

 

123. Клопотання Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення ґрунтується на заявах Новомосковського Азоту про те, що він нібито не може отримати кваліфіковану юридичну допомогу та представництво своїх інтересів у Суді, не може надсилати до Суду та своєчасно отримувати від Суду процесуальні документи, не може брати участь у судових засіданнях, не може оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції тощо.

 

124. Заяви про зазначені обставини не є новими у цьому провадженні.

 

125. Частина аргументів з цього приводу була викладена у заявах Відповідачів 21, 23, 24, 25, 26 та 29 (Новомосковський Азот, EAG, AIM Capital, Linea CY, Linetrust PTC та EuroChem International відповідно) на етапі попереднього розгляду, коли на цих підставах Відповідачі заперечували проти юрисдикції Суду у цій справі. Більш ранні заяви щодо цих обставин були розглянуті Судом у Розділі III(А)(8) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, в якій Суд встановив, що такі аргументи є недоведеними та (або) безпідставними, і що Відповідачі не тільки могли (а й що щонайменше п'ятеро з Відповідачів насправді широко користувалися послугами українського адвоката щодо даної справи) і, що за цих обставин заперечення Відповідачів щодо юрисдикції Суду у цій справі на цих підставах були необґрунтованими.

 

126. У Клопотанні Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення та у Другому Відзиві Новомосковського Азоту (і доданому до нього Першому Меморандумі) від 21 квітня 2026 року він робить ті самі або подібні заяви, але з викладенням більш детальних аргументів та з посиланням на додаткові докази.

 

127. З огляду на те, що Новомосковський Азот та інші Відповідачі стверджували, що заявлені ними обставини порушують їхні права, гарантовані статтею 6 ЄКПЛ, для ще більш ретельного розгляду всіх цих аргументів та доказів, Суд ще раз розглянув нижче в цьому Розділі III(А)(9)-(10) Рішення як попередні, так і нові аргументи та докази з цього приводу, у їхньому комплексі та взаємозв’язку.

 

128. На підставі такого розгляду, навіть з урахуванням додаткових аргументів та доказів, Суд дійшов того самого висновку — що заяви Новомосковського Азоту та інших Відповідачів про те, що вони нібито не могли отримати кваліфіковану юридичну допомогу у справі, оскільки не могли знайти українських адвокатів, які б погодилися представляти їхні інтереси, не могли брати участь у судових засіданнях, не могли надсилати до Суду та своєчасно отримувати із Суду процесуальні документи, не могли оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції тощо, – є повністю необґрунтованими. Як Новомосковський Азот, так і інші Відповідачі, мали право та реальну можливість ефективно реалізувати своє право на захист, зокрема, право скористатися професійною допомогою кваліфікованого українського адвоката, право брати участь у судових засіданнях, право робити заяви та подавати клопотання (кожне з яких Суд уважно розглянув) тощо. Права Новомосковського Азоту та інших Відповідачів, гарантовані статтею 6 ЄКПЛ, статтею 55 Конституції України та статтями 2, 7 і 13 ГПК, були дотримані.

 

129. Таким чином, навіть з урахуванням нових аргументів і доказів, у Суду не було б підстав задовольнити клопотання Відповідачів про відсутність у Суду юрисдикції у цій справі, так само як і у Суду не було фактичних підстав відкладати розгляд цієї справи (про що клопотав Новомосковський Азот).

 

1. Твердження Новомосковського Азоту (та інших Відповідачів) про те, що жоден з українських адвокатів нібито не погодився надавати їм юридичну допомогу

 

130. Новомосковський Азот заявив, що після того, як на нього були накладені українські санкції (за причетність Новомосковського Азоту до військової агресії Російської Федерації), оскільки Новомосковський Азот є російською компанією, представляти його інтереси в українських судах “відмовилися три українські адвокати”, що “жодна українська юридична фірма не погодилася представляти [його] інтереси … у цій справі”; і що Відзиви Новомосковського Азоту нібито були “підготовлені внутрішніми юристами Відповідача, які не мають кваліфікації з українського права”.[56]

 

131. Аналогічні твердження були зроблені в цьому провадженні також Відповідачами 23, 24, 25, 26 та 29 (EAG, AIM Capital, Linea CY, Linetrust PTC та EuroChem International відповідно), які заявили, що вони нібито не змогли знайти українських адвокатів для представництва своїх інтересів у Суді у цій справі. Зокрема:

 

131.1           Відповідач 23 (EAG) заявив (без подання до Суду будь-яких доказів) про “неможливість отримання кваліфікованої юридичної допомоги”, що “жодна українська юридична фірма не погодилася представляти інтереси [EAG] у цій справі. Незважаючи на неодноразові звернення до провідних українських юридичних компаній, усі вони відмовилися від співпраці з [EAG]. Цей відгук підготовлено силами внутрішніх юристів [EAG]”.[57]

 

131.2           Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував (без вказівки на якісь конкретні обставини та без подання до Суду будь-яких доказів), що він “не може залучити жодного українського адвоката для представлення своїх інтересів у провадженні та не може бути особисто присутнім на судовому засіданні”.[58]

 

131.3           Відповідачі 24– 26 заявляли, що “суб’єкти, які вважаються пов’язаними з Російською Федерацією, [під якими відповідачі 24– 26, очевидно, мають на увазі себе] не мають доступу до правової допомоги в Україні”,[59] і далі стверджували (без подання до Суду будь-яких доказів), що “жодна українська юридична фірма не погодилася представляти інтереси відповідачів у даній справі”.[60]

 

132. Відповідачу 21 (Новомосковському Азоту) стало відомо про відкриття провадження у справі 12 серпня 2025 року,[61] Відповідачам 24, 25 і 26 (AIM Capital, Linea (CY) і Linetrust PTC відповідно) - 5 вересня 2025 року, Відповідачу 29 (EuroChem International) - 1 жовтня 2025 року, Відповідачу 23 (EAG) – 19 вересня 2025 року. Таким чином, у цих Відповідачів було від чотирьох до майже шести місяців з дати отримання ними Позову та доказів, поданих разом з ним, до кінцевої дати подання відзиву на Позов, для того, щоб знайти адвоката для отримання необхідних юридичних консультацій, складання відзивів на Позов Позивача та представлення інтересів Відповідачів у Суді. (Інші Відповідачі мали порівняно таку саму кількість часу.[62])

 

133. Як правильно зазначив Позивач, і що є загальновідомим, Національна Асоціація Адвокатів України (далі — НААУ) налічує понад 70 000 адвокатів, включаючи адвокатів, які проживають на територіях України, окупованих Російською Федерацією, зокрема в Автономній Республіці Крим, та в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Також загальновідомим є те, що адвокати, які ведуть діяльність на окупованих Російською Федерацією територіях, продовжують бути зареєстрованими в у загальнодоступному Єдиному реєстрі адвокатів України, і одночасно в державному реєстрі адвокатів Міністерства юстиції Російської Федерації. Такі адвокати мають повні права вести адвокатську діяльність на території України, включаючи представництво інтересів сторін у судових засіданнях, у тому числі участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції (як і проводилися всі засідання у цій справі). Зазначене особливо стосується аргументів про те, що українські адвокати нібито відмовляються надавати юридичні послуги Відповідачам, оскільки вони нібито побоюються накладення на них українських санкцій, кримінального переслідування тощо (питання про що більш детально розглянуто нижче).

 

134. Один із показових прикладів цього, наведений Позивачем:[63] досвідчений адвокат Халаімов Володимир Геннадійович (свідоцтво українського адвоката № 1546, видане 22 квітня 2013 року), який (згідно з його ж заявами) веде діяльність в Автономній Республіці Крим, що знаходиться під окупацією Російської Федерації ще з 2014 року. Після того, як Позивач наклав арешт на майно кількох Відповідачів як забезпечення виконання в Нідерландах майбутнього рішення у цій справі, декілька Відповідачів оскаржили ці арешти в судах Нідерландів (далі – Нідерландський Розгляд) і в рамках Нідерландського Розгляду подали до судів Нідерландів докладні звіти адвоката Халаімова щодо питань українського права стосовно їхнього спору з Позивачем. Зокрема:

 

134.1           ще у 2025 році Відповідачі 06-09 (Газпром Інтернешнл, West Asia, GPN Badra BV, GPN Middle East BV відповідно) подали до Апеляційного суду Амстердама детальний (42-сторінковий) експертний висновок адвоката Халаімова щодо питань українського права стосовно їхнього спору з Позивачем;[64]

 

134.2           також ще у 2025 році Відповідачі 23 і 29 (EAG та EuroChem International відповідно) – тобто саме ті Відповідачі, які зараз стверджують про “неможливість отримання кваліфікованої юридичної допомоги” і що їхні заперечення були “підготовлені силами внутрішніх юристів”, які нібито не є кваліфікованими в українському праві[65] (їхні 100-відсоткові власники - Відповідачі 24-26 - стверджували, що нібито “жодна українська юридична фірма не погодилася представляти інтереси відповідачів у даній справі”)[66] подали ще більш детальний (73-сторінковий) експертний звіт адвоката Халаімова щодо українського законодавства стосовно питань їхнього спору з Позивачем.[67]

 

135. (Для повної картини Суд також зазначає, що Відповідач 18 (Rosneft AET) представлений у цій справі досвідченим українським адвокатом (паном Сидоренком І.О.), який подав від його імені відзив на Позов та цілий ряд детальних процесуальних клопотань і який брав участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції.)

 

136. Отже, твердження Відповідачів про те, що за багато місяців з дати повідомлення Відповідачів про відкриття провадження у справі, з-поміж понад 70 000 адвокатів (багато з яких ведуть діяльність на територіях, окупованих Російською Федерацією), Відповідачі не змогли знайти жодного, у якого вони могли б отримати відповідну консультацію і який би представляв їхні інтереси у цій справі – не тільки позбавлені будь-якої достовірності, але й суперечать фактам.

 

137. Не дивно, що Відповідачі не можуть навести не лише достатніх, а й взагалі жодних доказів того, що вони вжили всіх розумних заходів, але не змогли отримати кваліфіковану юридичну допомогу у справі. Максимум доказів, які були наведені Відповідачами з цього приводу:

 

137.1           докази Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) про те, що три (з понад 70 000) українських адвокатів відмовилися представляти його інтереси у справі про санкції (що не стосується цієї справи);[68] (У тій мірі, в якій Новомосковський Азот посилається на те, що зазначені три адвокати (Видай, Шкаровський та Гаврилова) відмовилися представляти Новомосковський Азот, мотивуючи свою відмову тим, що “подальше представництво несумісне з принципом верховенства права та публічним порядком”, оскільки позивач є резидентом Російської Федерації”,[69] - зазначена підстава не ґрунтується на жодній нормі українського законодавства. Суд не має наміру гадати, у чому полягає справжня причина відмови адвокатів представляти Новомосковський Азот – у незгоді між адвокатами та клієнтом щодо стратегії у цій справі, суперечці між адвокатами та клієнтом про розмір їхніх рахунків, особистій політичній позиції адвокатів чи чомусь іншому. Якщо Новомосковський Азот намагався натякнути, що ці три адвокати відмовились представляти інтереси через свої особисті політичні погляди на представництво російського клієнта, були б інші з понад 70 000 адвокатів (які, зокрема, проживають на територіях України, окупованих Російською Федерацією), для яких цей фактор не становив би політичної чи моральної проблеми – як, наприклад, для адвоката Халаімова;) та

 

137.2           докази Відповідачів 24– 26, які свідчать про відмову однієї української юридичної фірми та двох українських адвокатів.[70] (Як також справедливо зазначив Позивач, ці докази було написано в підозріло однаковому стилі, з посиланням на рішення Високого Суду Англії обсягом понад 100 сторінок, яке зазначена фірма та два адвокати нібито проаналізували, лише для того, щоб скласти відмову Відповідачам 24-26. На думку Суду, зазначені докази є щонайменше сумнівними.)

 

iii.            Аргументи Відповідачів, що вони не можуть сплатити за послуги українських адвокатів через українські банки

 

138. Новомосковський Азот заявляв, що “унеможливлює отримання [Новомосковським Азотом] юридичної допомоги de facto, оскільки: … українські банки не здійснюють платежі підсанкційних осіб, на яких накладено санкції”,[71] а також що “унаслідок введення санкцій [він] не може оплатити послуги адвоката прямим банківським переказом. Будь-яка інша схема оплати може бути кваліфікована як обхід санкцій, що створює правовий та репутаційний ризик як для [Новомосковського Азоту], так і для потенційного адвоката”.[72]

 

139. Аналогічно, Відповідач 23 (EAG) заявив, що “EAG не може на законних підставах оплатити послуги українського адвоката, оскільки підпадає під українські санкції. EAG потрапляє у процесуальну пастку. Судовий розгляд вимагає юридичного представництва для захисту, проте українські санкції фактично перешкоджають EAG на законних підставах сплачувати за послуги адвоката. Отже, EAG позбавлена права на справедливий суд, оскільки не має практичних засобів отримання повноцінної правової допомоги”.[73]

 

140. Ці твердження вже були розглянуті в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, в якій зазначалося, що дія будь-яких обмежень, встановлених Президентом України, Кабінетом Міністрів України та/або Національним банком України щодо прийняття платежів від підсанкційних осіб, обмежується правом на судовий захист, гарантованим статтею 55 Конституції України та статтею 6(1) ЄКПЛ. Відповідні особи мають право вимагати від українського банку прийняття та розпорядження коштами, переведеними на такі цілі.[74]

 

141. В Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року також зазначалося, що, якщо на практиці у користувача юридичними послугами або послугами адвоката виникає проблема з такими платежами через невиправдані побоювання конкретного банку або банків, в українському законодавстві не існує жодної вимоги про те, що вони мають приймати такі платежі виключно в українських банках. Таким чином, у практичній ситуації затримка здійснення термінового платежу за юридичні послуги через український банк нічим не заважає клієнту здійснити платіж українському адвокату на його банківський рахунок в іноземному банку за межами України.[75] Всупереч заяві Новомосковського Азоту, ні той, ні інший спосіб оплати не є “обходом санкцій і тому не може “створювати правовий та репутаційний ризик як для [клієнта], так і для потенційного адвоката”.

 

142. З огляду на те, що багато хто з 70 000 адвокатів, які мають кваліфікацію в Україні, проживають і ведуть діяльність на окупованих територіях (як, наприклад, адвокат Халаімов), було б неймовірним, якби такі адвокати мали банківські рахунки виключно в українських банках (при тому, що загальновідомо, що українські банки не мають можливості вести діяльність на території України, окупованій Російською Федерацією).

 

143. Жоден із Відповідачів (включно з Новомосковським Азотом) не надав жодних доказів того, що вони намагалися, але не змогли, здійснити відповідну оплату, як зазначено в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Питання відсутності таких доказів особливо гостро стоїть щодо Відповідачів 23 і 29 (EAG та EuroChem International відповідно), які, з одного боку, стверджують про “неможливість отримання кваліфікованої юридичної допомоги” і що їхні заперечення в цьому провадженні були “підготовлені силами внутрішніх юристів”, які нібито не є кваліфікованими фахівцями в українському законодавстві,[76] а з іншого боку, як уже зазначено вище, подають до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката Халаімова щодо питань українського права стосовно їхнього спору з Позивачем.[77] (Аналогічний, 42-сторінковий звіт адвоката Халаімова також був поданий до Амстердамського суду в Нідерландах Відповідачами 06-09 (Газпром Інтернешнл, West Asia, GPN Badra BV, GPN Middle East BV відповідно).[78] ) Було б малоймовірно, якби адвокат Халаімов взявся виконувати всю цю роботу безкоштовно.

 

144. З огляду на вищезазначене, аргументи Відповідачів (включаючи Новомосковський Азот) про те, що вони нібито не можуть сплатити за послуги українських адвокатів, є надуманими.

 

145. У клопотанні Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення він просив, щоб Суд “ 4. … роз’яснив [Новомосковському Азоту] у письмовій формі, яким процесуальним механізмом іноземна юридична особа, щодо якої введено санкції України, може забезпечити оплату послуг українського адвоката без порушення санкційного законодавства”. До повноважень Суду не входить обов’язок надавати такого роду роз’яснення, але, як зазначено вище, такі роз’яснення вже по суті було надано в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. У зв’язку з цим, Суд відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотання в цій частині.

 

1. Твердження Новомосковського Азоту про кримінальне переслідування українських адвокатів нібито “за представництво інтересів російських клієнтів”

 

146. У Першому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року він заявляв, що “надання [йому] юридичної допомоги з високою ймовірністю може бути кваліфіковано за українським законодавством як злочин, зокрема, як “сприяння підривній діяльності проти України, що надається іноземній організації”, або “дія, що умисно вчиняється на шкоду суверенітету, територіальній цілісності України””.[79]

 

147. Як Суд уже зазначив в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження, всупереч таким твердженням, стаття 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон про Адвокатуру) передбачає, що українські адвокати не можуть бути притягнуті до кримінальної чи іншої відповідальності або зазнавати погроз у зв’язку з їхньою діяльністю чи заявами, зробленими в якості адвоката клієнта. Вона передбачає наступне:

 

“Стаття 23. Гарантії адвокатської діяльності

 

1. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: ...

 

14) забороняється притягати до кримінальної або іншої відповідальності адвоката ... або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності ...;

 

15) не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта…;

 

16) забороняється ототожнення адвоката з клієнтом”.

 

148. Незважаючи на те, що Новомосковський Азот заявив, що “є безліч конкретних випадків, коли українські адвокати, які представляють російських резидентів, потрапляють під українські санкції та стають жертвами кримінального переслідування”,[80] на стадії підготовчого провадження ні Новомосковський Азот, ні інші Відповідачі не надали жодних відомостей або доказів з цього приводу.

 

149. Як справедливо зазначено Позивачем,[81] адвоката в Україні можуть притягнути до відповідальності за всілякі правопорушення, включаючи порушення правил дорожнього руху, корупцію (у тому числі, наприклад, давання хабара представникам слідчих органів з метою закриття кримінальної справи щодо клієнта), шахрайство, крадіжку тощо. Однак це не означає, що такі звинувачення чи кримінальні переслідування обов’язково пов’язані саме з “представленням інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб”.

 

150. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, за сім днів до розгляду справи по суті він нарешті стверджував, що “документально підтверджено три конкретні випадки кримінального переслідування адвокатів саме за представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб” (виділення додано):[82] адвоката Рибіна (та його батька)[83] , адвоката Монтян[84] та адвоката Новицької.[85] Але Новомосковський Азот категорично не зміг довести, що вони звинувачувалися або переслідувалися в судовому порядку у зв’язку з представництвом ними інтересів російських клієнтів. Зокрема:

 

150.1        Щодо адвоката Рибіна, відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень свідчать, що він був засуджений у справі № 12023230000000666 від 29.04.2023 за те, що “… не пізніше 01.11.2022, реалізуючи прямий умисел, прийняв пропозицію та добровільно обійняв посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: так званого (мовою оригіналу (російською) - “исполняющего обязаности директора организационно-правового и административно-хозяйственного департамента Министерства информационной политики Херсонской области”. У разі визнання адвоката винним він буде позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до пункту 6 частини 1 статті 32 Закону про Адвокатуру, що й сталося у цьому випадку з адвокатом Рибіним. Отже, Суд встановив, що адвокат Рибін був засуджений зовсім не за “представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб”.

 

150.2           Щодо батька адвоката Рибіна, відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень свідчать, що батько адвоката Рибіна згадується в судових рішеннях у зв’язку з “…виявленням фактів колабораційної діяльності, а саме вчинення публічних закликів з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій”, розміщення в Інтернет-мережі публікацій “щодо підтримки дій РФ на території України, підтримки введення військ РФ на територію т.зв. “ДНР” та “ЛНР””.[86] Отже, Суд встановив, що батько адвоката Рибіна був засуджений зовсім не за “представлення інтересів російських або пов'язаних з Росією осіб” адвокатом Рибіним.

 

150.3           Щодо адвоката Монтян, Новомосковський Азот сам зазначає, що згідно з прес-релізом Служби безпеки України: “Їй інкримінуються публічні заклики до насильницької зміни або повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; колабораційну діяльність; виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікацію її учасників (ч. 3 ст. 109, ч.ч. 1, 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України). Розслідуванням встановлено, що обвинувачена з березня 2022 року на пропагандистських каналах систематично публічно висловлюється з приводу суспільно-політичної ситуації в Україні. Ідеологічно обґрунтовуючи існування самопроголошених республік, вона виправдовує військову агресію Російської Федерації. Публічно закликає до насильницької зміни або повалення конституційного ладу України, зміни меж території та державного кордону України”.[87] Отже, виходячи з цитат, наведених самим Новомосковським Азотом, адвокатка Монтян була притягнута до кримінальної відповідальності не за свою діяльність як адвокатки, а за “систематичну” антиукраїнську пропаганду та виправдовування збройної агресії Росії “на пропагандистських каналах”.

 

150.4           Щодо адвоката Новицької – Новомосковський Азот сам вказує, що згідно з публікацією на офіційному сайті Львівської обласної прокуратури Світлані Новицькій: “повідомлено про підозру у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). За даними слідства, адвокат протягом кількох років у мережі Інтернет поширювала серед населення антиукраїнську пропагандистську інформацію. Для цього підозрювана, … вказувала на наявність неонацистів і фашистів при владі в Україні та існування нацистських воєнізованих формувань. … що Україна є “мертвонародженою дитиною, яку видали за живу”, “країною 404”, і є російською територією”.[88] Отже, виходячи з цитат, наведених самим Новомосковським Азотом, адвокат Новицька була притягнута до кримінальної відповідальності не за свою діяльність як адвоката, а за систематичну пропаганду в мережі Інтернет насильницької зміни державних кордонів України на користь Російської Федерації.

 

151. За аналогією, одна справа, коли адвокат захищає в суді особу, яка пропагує нацизм, зовсім інша справа, коли адвокат сам публікує в Інтернеті статтю, глорифікує Адольфа Гітлера у країні, де це є злочином, або приєднується до організації, метою якої є пропаганда нацизму.

 

152. Отже, твердження Новомосковського Азоту про те, що адвокат Рибін (та його батько), адвокат Монтян та адвокат Новицька зазнали кримінального переслідування та (або) позбавлення статусу адвоката “за представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб”, не відповідають дійсності.

 

153. З тих самих причин твердження Новомосковського Азоту, що “Кількість виправдувальних вироків в Україні за статтями, що включають державну зраду та колабораціонізм, дорівнює нулю”, зовсім не стосується справи (та нічим не підтверджено). Подальші висновки Новомосковського Азоту про те, що “Це означає, що будь-який адвокат, який прийняв доручення у справах з російським елементом, наражає себе на ризик кримінального переслідування при практично нульових шансах на виправдання”, та що “Наявність такого ризику для потенційних представників [Новомосковського Азоту] в Україні повністю нейтралізує для [Новомосковського Азоту] право на отримання кваліфікованої юридичної допомоги”,[89] Суд вважає цілком необґрунтованими.

 

154. Для повноти, Суд зазначає, що посилання Новомосковського Азоту на те, що “У заяві Асоціації правозахисників України від 16 червня 2025 року зафіксовано: “повідомлення про підозру адвокатам у зв’язку з наданням правової допомоги; затримання адвоката у справі, де він був захисником …”,[90] самі по собі не свідчать про будь-які серйозні та поширені труднощі у доступі до правосуддя. Наприклад, той факт, що “зафіксовано: “повідомлення про підозру адвокатам у зв'язку з наданням правової допомоги”, може означати не лише неправомірне повідомлення про підозру адвокату, а й випадки, коли адвокату, наприклад, висунули підозру у дачі хабара представнику слідчого органу з метою неправомірного закриття кримінальної справи тощо. Суд не може брати до уваги такі факти, без надання стороною докладних пояснень та доказів щодо відповідних обставин.

 

1. Заяви Новомосковського Азоту про позбавлення українських адвокатів права на заняття адвокатською діяльністю нібито за представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб

 

155. Новомосковський Азот також посилався на випадки, в яких шістьом адвокатам було припинено право на заняття адвокатською діяльністю.[91]

 

156. Підстави для припинення права на заняття адвокатською діяльністю регулюються частинами 1 і 2 статті 32 Закону про Адвокатуру, яка встановлює наступне у відповідній частині:

 

“Стаття 32. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю

 

1. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі:

 

…

 

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

 

…

 

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

 

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

 

1) порушення присяги адвоката України;

 

2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

 

3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

 

4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.”

 

157. Всупереч інсинуаціям Новомосковського Азоту, застосування до адвоката економічних санкцій не є підставою для позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю.

 

158. Згідно з Єдиним реєстром адвокатів НААУ, на який посилається Новомосковський Азот, усі шість адвокатів, на яких він посилається, були позбавлені права на заняття адвокатською діяльністю рішеннями дисциплінарних комісій відповідних регіональних підрозділів НААУ. Самі рішення не знаходяться у публічному доступі, але позбавлення їх права на заняття адвокатською діяльністю могло бути прийнято виключно на чотирьох підставах, зазначених у частині 2 статті 32 Закону про Адвокатуру вище.

 

159. Суд не має наміру гадати, у чому саме полягали підстави для позбавлення їх права на заняття адвокатською діяльністю, але зазначає, що, наприклад, стосовно адвоката Рибіна факт того, що він був засуджений Судом за вчинення злочину, “добровільно обійнявши посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території”, був би достатнім для позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю згідно з пунктом 6 частини 1 статті 32 Закону про Адвокатуру.

 

160. Відповідно, Новомосковський Азот не довів, що когось із названих ним адвокатів було позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю “за представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб”.

 

1. Твердження Новомосковського Азоту про “ототожнення адвокатів із клієнтами” як “системну тенденцію”

 

161. Новомосковський Азот стверджував, що “згідно зі звітом Комітету НААУ щодо захисту прав адвокатів від 28 серпня 2025 року, кількість зафіксованих випадків ототожнення адвокатів із клієнтами демонструє стійке зростання: 13 у 2022 році, 21 у 2023 році, 28 у 2024 році та вже 32 за перше півріччя 2025 року. Загальна кількість звернень адвокатів збільшилася з 59 у 2022 році до 98 у 2023 році. НААУ констатує наявність системної проблеми, посиленої умовами воєнного стану”.[92]

 

162. Як визнає сам Новомосковський Азот, метою НААУ (яка об’єднує всіх адвокатів України) є, зокрема, “захист професійних та інших прав адвокатів”[93] (так само, як метою Асоціації правозахисників України (далі — АПУ), на звіти якої також посилається Новомосковський Азот, є “захист професійних прав членів АПУ”.[94] Тому не випадково, що вони акцентують увагу громадськості та державних органів України на випадках, у яких, на думку НААУ та АПУ, мало місце порушення прав адвокатів або правозахисників. Безсумнівно, що і НААУ, і АПУ відіграють важливу роль у зміцненні правового поля, в якому здійснюється адвокатська діяльність та реалізація прав сторін на захист. При цьому Суд зазначає, що не завжди висновки НААУ та АПУ ґрунтуються на повному вивченні фактів і доказів, і далеко не завжди вони вказують на частку таких ймовірних порушень, щоб зробити висновки щодо загальної ситуації в Україні. Тому для прийняття Судом публікацій НААУ (та АПУ) до уваги при розгляді питання про те, чи мав конкретний учасник реальну можливість реалізувати своє право на захист, Суд повинен об’єктивно та всебічно вивчити відповідні обставини та наявні докази.

 

163. Загальновідомо, що випадки ототожнення адвокатів із клієнтами не є проблемою виключно України – питання скоріше у тому, наскільки ця проблема є поширеною в Україні, щоб ускладнити доступ до правосуддя та наскільки вона справила реальний вплив у конкретній справі.

 

164. У зв'язку з цим Суд зазначає, що, наводячи кількість випадків, у яких нібито мало місце ототожнення адвоката з клієнтом, ані НААУ, ані Новомосковський Азот не навели статистику загальної кількості справ у відповідному році, щоб можна було визначити поширеність зазначеної проблеми. Суд зазначає, що, наприклад, у 2025 році (рік, у якому було подано Позов Позивача та відповідачі були зацікавлені у зверненні до адвокатів), на розгляді українських судів лише у першій інстанції перебувало понад 5 172 363 справ. Відповідно кількість випадків ототожнення, наведених Новомосковським Азотом (“ 32 за перше півріччя 2025 року”), становить близько тисячної частки відсотка від цього числа. З цієї причини, ймовірні випадки ототожнення адвоката з клієнтом, зазначені у звіті НААУ, слід розглядати в перспективі.

 

165. Крім того, навіть та статистика, яку представив Новомосковський Азот, не розкриває суті зазначених справ, на підставі якої можна було б зробити висновок про те, що згадані дані є даними про кількість адвокатів, які були ототожнені з російськими клієнтами або з Російською Федерацією, та що це було причиною того, що адвокат відмовився представляти інтереси клієнта у цій конкретній справі. Отже, статистика, яку навів Новомосковський Азот, є абсолютно марною для доведення того, що ототожнення адвоката з клієнтом в Україні настільки поширене, що перешкоджає доступу до правосуддя в цілому або в цій конкретній справі.

 

166. У будь-якому разі, Суд зазначає, що українське законодавство містить відповідні норми, які передбачають засоби судового захисту проти ототожнення адвоката з клієнтом. Наприклад, пункт 16 частини 1 статті 23 Закону про Адвокатуру, який встановлює, що “Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: ... 16) забороняється ототожнення адвоката з клієнтом”, і адвокат може скористатися громадською інфраструктурою (у тому числі своїм членством у НААУ, однією з функцій якої, як зазначає сам Новомосковський Азот, є “захист професійних та інших прав адвокатів”[95] ), щоб захистити свої права. Наводячи аналогію, якщо в якійсь державі трапляються вбивства – це автоматично не означає, що в цій державі неможливо вижити, або що ця держава порушує право на життя, гарантоване статтею 2 ЄКПЛ. Питання зводиться до того, чи є в такій державі законодавство, що забезпечує захист права на життя, і чи діє воно достатньо ефективно, щоб вбивства були рідкісним винятком, а не правилом.

 

vii.           Заява Новомосковського Азоту про “тиск” на адвокатів у ЗМІ, а також про те, що його колишній адвокат Шкаровський нібито припинив представництво інтересів Новомосковського Азоту в іншій справі “під тиском” у ЗМІ

 

167. Новомосковський Азот також посилається на те, що “У заяві АПУ від 16.06.2025 зазначається: … “дедалі частіше фіксуються випадки інформаційного тиску на адвокатів через медіа та соцмережі, що дискредитує сторону захисту”,[96] та стверджував про те, що адвокат Шкаровський зазнав “утисків у ЗМІ” (де його нібито називали “підривом національної безпеки”, “роботою на Кремль” та “сприянням продовженню агресії Росії проти України”), що, нібито, змусило пана Шкаровського у 2022 році (задовго до подання Позову у цій Справі) відмовитися від представництва російських клієнтів (Новомосковського Азоту та пана Мельниченка – Відповідачі 21 та 27 відповідно).[97]

 

168. Загальновідомо, що ЗМІ, громадські організації та фізичні особи часто публікують (особливо в мережі Інтернет) неправдиві, незаслужені та образливі твердження про публічних осіб, включаючи відомих акторів, політиків, адвокатів, суддів тощо. Неправдиві та оманливі відомості про цей Суд, опубліковані в Інтернеті (на які Суд посилався вище в цьому Рішенні), є одним із прикладів таких публікацій. Примітно, що Новомосковський Азот посилається на ті самі вебсайти (наприклад, Anticor.info).

 

169. Новомосковський Азот послався на чотири статті[98] та на базу під назвою “Миротворець”, яка містить перелік осіб (що далеко не обмежується адвокатами), які нібито становлять загрозу національній безпеці України (як визнав сам Новомосковський Азот, база “Миротворець” не має відношення до українських державних структур і публікується громадською організацією). [99]

 

170. Особи, які фігурують у таких публікаціях, завжди стоять перед вибором: або (а) скористатися засобами судового захисту щодо них (а в Україні, як зазначалося вище, є як законодавство, що містить відповідні норми, як, наприклад, пункт 16 частини 1 статті 23 Закону про Адвокатуру, так і громадська інфраструктура, наприклад, НААУ, яка здійснює “захист професійних та інших прав адвокатів” – і відповідні норми для такого захисту – наприклад, на підставі, як зазначено вище), або (б) проігнорувати їх і продовжувати вести свою діяльність, або (в) перестати займатися своєю діяльністю. Це питання особистого вибору відповідної особи.

 

171. З огляду на вищезазначене, публікації, на які посилається Новомосковський Азот, по суті, ототожнюють адвокатів з їхніми російськими клієнтами, не підтверджують ані того, що проблема такого ототожнення є переважаючою в Україні, ані того, що засоби судового захисту проти такого ототожнення є настільки неефективними, що здійснення адвокатської діяльності на користь російських клієнтів є в реальності неможливим. (І навіть якби це було так, Новомосковський Азот так і не пояснив, чому він не зміг скористатися послугами українських адвокатів, які перебувають на території України, окупованій Російською Федерацією, як, наприклад, послугами адвоката Халаімова.)

 

172. Що стосується адвоката Шкаровського, який, за твердженням Новомосковського Азоту, перестав представляти його інтереси “під тиском” ЗМІ, то докази, надані Новомосковським Азотом, навіть у найкращому випадку є суперечливими. Зокрема, українське право не встановлює обов’язку адвоката пояснювати своє рішення про припинення представництва суду. При цьому, згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у матеріалах судової справи за 2022 рік його відмова від двох справ описана наступним чином: в одній справі за участю адвоката Шкаровського “ 9.07.2022 від представника позивача — адвоката Шкаровського Дениса Олеговича надійшла заява про відмову від представництва, в якій заявник вказує, що у справі № 9901/527/21 він надавав правову допомогу позивачу. Оскільки позивач є резидентом Російської Федерації, вважає, що подальше представництво інтересів позивача є несумісним із принципом верховенства права та публічним порядком”[100] (Як згадано вище, така підстава не ґрунтується на жодній нормі українського законодавства.) В іншій справі за участю адвоката Шкаровського, “ 23 серпня 2022 року до суду від адвоката Шкаровського Д.О. засобами електронного зв’язку надійшла заява про відмову від представництва інтересів ОСОБА_1 у справі №9901/522/21” (без подальшого пояснення причин).[101] З точки зору українського законодавства, зазначені причини не мають сенсу. Більш імовірно, що вони відображають особисту політичну позицію адвоката Шкаровського щодо представництва російського клієнта. Але Суд не має необхідності висувати жодних припущень щодо справжніх причин, через які вони вирішили припинити представництво у тих справах: незгоду між адвокатами та клієнтом щодо стратегії у тій справі, суперечку між адвокатами та клієнтом про розмір їхніх гонорарів, особисту політичну позицію адвоката, чи якісь інші причини. Якщо адвокат Шкаровський подав заяву про відмову від представництва через свої особисті політичні погляди щодо представництва російського клієнта, були б інші з понад 70 000 адвокатів (які, зокрема, проживають на територіях України, окупованих Російською Федерацією), для яких цей фактор не становив би політичної чи моральної проблеми — як, наприклад, адвокат Халаімов.) Що Суд може констатувати, так це те, що Новомосковський Азот не надав переконливих доказів того, що адвокат Шкаровський відмовився від представництва через тиск у ЗМІ, а не з інших причин.

 

viii.         Заява Новомосковського Азоту щодо вбивства адвоката Юрія Грабовського

 

173. Посилаючись на твердження у звіті HAAУ, Новомосковський Азот стверджує, що вбивство адвоката Грабовського нібито було пов’язане з тим, що він представляв інтереси російського військовослужбовця.[102] Проте відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень вироком суду встановлено, що вбивство було скоєно з корисливих мотивів,[103] а не у зв’язку із професійною діяльністю. Суду не відомо, на підставі яких доказів НААУ дійшов свого висновку. Але Суд повинен констатувати, що у Суду немає доказів, які б дозволили Суду зробити висновок, що вбивство адвоката Грабовського стало результатом представлення ним російського військовослужбовця або що зазначене вбивство було більш ніж поодиноким випадком, і що воно могло обґрунтовано призвести до небажання українських адвокатів загалом (у тому числі тих, які ведуть діяльність на території України, окупованій Російською Федерацією (як, наприклад, адвокат Халаімов) представляти російських відповідачів (як, наприклад, Новомосковський Азот).

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту щодо ризику накладення санкцій на адвокатів нібито через їхнє представництво російських або пов'язаних з Росією осіб

 

174. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту ) від 21 квітня 2026 року стверджувалося, що згідно з рішенням Ради національної безпеки та оборони від 8 жовтня 2024 року, введеним у дію Указом Президента України № 698/2024, до 27 адвокатів було застосовано санкції строком на десять років, зокрема позбавлення права користуватися та розпоряджатися майном, неможливість здійснювати господарські операції тощо[104] (що відповідає дійсності), що у відкритих джерелах, з посиланням на слова Президента України, було зазначено, що санкції були застосовані “щодо тих, хто зрадив Україну”,[105] Новомосковський Азот далі робить висновок: “Це рішення фактично означає наступне: будь-який адвокат, який прийме доручення на представлення інтересів Відповідача у цій справі, може в будь-який момент опинитися у санкційному списку без пояснення причин”.[106]

 

175. Суд вважає послідовність аргументів Новомосковського Азоту хибною.

 

176. Загальновідомо, що Україна наклала санкції на багатьох осіб за їхню підтримку збройної агресії Російської Федерації проти України (наприклад, за входження до керівного складу окупаційної адміністрації Російської Федерації, за заклики до насильницької зміни кордонів України тощо (багато з яких дійсно підпадають під юридичне визначення “державної зради”), і що серед них були адвокати (так само як і представники інших найрізноманітніших професій).

 

177. Два конкретні приклади, які наводить Новомосковський Азот, - це включення до зазначеного списку адвокатів Рибіна та Монтян.[107] Однак, ані їхнє включення до санкційного списку, ані слова Президента України про них – не є дивними, зважаючи на те, що адвокат Рибін був засуджений судом за те, що він “добровільно обійняв посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: так званого (мовою оригіналу (російською) - “исполняющего обязаности директора организационно-правового и административно-хозяйственного департамента Министерства информационной политики Херсонской области”, а адвокату Монтян “інкримінуються публічні заклики до насильницької зміни або повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; колабораційну діяльність; виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікацію її учасників … на пропагандистських каналах [де вона] … публічно закликає до насильницької зміни або повалення конституційного ладу України, зміни меж території та державного кордону України”. Виходячи з цитат, наведених самим Новомосковським Азотом, адвокатка Монтян була притягнута до кримінальної відповідальності, і щодо вказаних осіб були висловлені рекомендації не за їхню діяльність як адвокатів, а за вищезазначену діяльність, яка порушує українське законодавство.[108]

 

178. Ніщо з вищезазначеного ніяк не наближає Новомосковський Азот до доведення того, що Україна накладає санкції на адвокатів “за представлення інтересів російських або пов’язаних з Росією осіб”, що намагався довести Новомосковський Азот.

 

179. Новомосковський Азот також зазначає, що в рішенні Ради національної безпеки та оборони щодо застосування санкцій не вказано причин включення до санкційного списку[109] (що відповідає дійсності). У зв’язку з цим Новомосковський Азот посилається на рішення ЄСПЛ у справі М.С.Л., TOV v Ukraine (заява № 18049/18), в якому одним із критичних зауважень щодо введення санкцій проти заявника (М.С.Л., ТОВ) було: “Жодне з цих рішень [РНБОУ та Президента, якими проти заявника були введені санкції] не містило жодних індивідуалізованих обґрунтувань, механічно відтворюючи всі підстави для застосування різних обмежень, передбачених Законом про санкції, без пояснення того, як вони застосовувалися конкретно до компанії-заявника, тоді як для компанії-заявника було важливо мати можливість з'ясувати суть причин для них та підготувати свою правову аргументацію.” Рішення ЄСПЛ не розкриває всіх фактів справи, з яких можна було б зробити повноцінний висновок для застосування до інших справ. Відповідно до українського законодавства про санкції, індивідуалізоване обґрунтування санкцій міститься не в опублікованих рішеннях РНБОУ або Президента, а в матеріалах СБУ, копію яких особа, до якої застосовано санкції, може отримати шляхом подання заяви до Верховного Суду, який запитує такі матеріали у СБУ та надає їх заявнику. Таким чином, висловлюючи ситуацію словами ЄСПЛ, заявник “матиме можливість з’ясувати суть причин для [санкцій] та підготувати свою правову аргументацію” для їх скасування. (У рішенні у справі М.S.L., ТОВ проти України саме відсутність такої можливості становила одне з двох порушень Україною статті 1 протоколу №1 до ЄКПЛ, у поєднанні зі статтею 13 ЄКПЛ.)

 

180. Другим порушенням, яке встановив ЄСПЛ у справі М.С.Л., ТОВ в Україні, було те, що Верховний Суд, розглядаючи обґрунтованість накладення санкцій проти М.С.Л., TOV “обмежив свій аналіз виключно питанням того, чи відповідали рішення РНБО та указ Президента формальним вимогам Закону про санкції, не розглядаючи суть звинувачень СБУ проти компанії-заявника”, а саме “чи давали фактичні висновки СБУ щодо компанії-заявника справжні та достатні підстави вважати її діяльність загрозою національній безпеці”, тоді як в інших справах Верховний Суд оцінив фактичну обґрунтованість запроваджених санкцій. Це порушення стосувалося саме цієї конкретної справи, і ЄСПЛ особливо зазначив, що “Обсяг судового перегляду, здійснюваного Верховним Судом відповідно до Закону про санкції у подібних справах, вказував на те, що за умови його наявності без надмірної затримки такий засіб правового захисту може, в принципі, відповідати вимогам статті 13. Відповідно, вищезазначений висновок стосувався виключно цієї справи і не ставить під сумнів ефективність розгляду справ Верховним Судом у подібних справах”.

 

181. На підставі вищевикладеного, Суд встановив, що (а) конкретні приклади, наведені Новомосковським Азотом, зовсім не доводять, що до українських адвокатів застосовувалися економічні санкції через їхнє представництво російських або пов’язаних з Росією осіб, (б) що, відповідно, Новомосковський Азот взагалі не надав жодних доказів ризику введення санкцій проти українських адвокатів через їхнє представництво російських або пов’язаних з Росією осіб, та (в) що санкційний режим України в принципі надає особам, щодо яких введено санкції, ефективну можливість їх оскарження, як цього вимагають статті 6 та 13 ЄКПЛ та стаття 1 протоколу №1 до ЄКПЛ.

 

1. Твердження Новомосковського Азоту про здійснення тиску на адвокатів під час мобілізаційних заходів

 

182. Загальновідомо, що в умовах збройної агресії Російської Федерації Україна вживає всіх можливих заходів для захисту. Вони включають заходи щодо комплектування особового складу Збройних Сил України (далі – ЗСУ), які реалізуються територіальними центрами комплектування (далі – ТЦК). В умовах нестачі особового складу ЗСУ та випадків ухилення від військового обліку, ТЦК вживає заходів щодо перевірки документів та, спільно з поліцією, щодо доставки до ТЦК для відповідної реєстрації, у тому числі примусовою у разі непокори, зокрема з місць роботи громадян. Загальновідомо, що багато дій ТЦК викликають незгоду, конфліктні ситуації та критику в ЗМІ.

 

183. Але дії ТЦК зачіпають усі верстви населення призовного віку та представників усіх професій, а не лише адвокатів. Той факт, що НААУ (як організація, однією з цілей якої є захист прав адвокатів), порушує питання про дії ТЦК щодо цієї професії, зовсім не означає, що зазначені дії вчиняються саме стосовно адвокатів і з метою тиску на них.

 

184. Зокрема, цитата зі звіту НААУ, наведена Новомосковським Азотом у пункті 88 Першого Меморандуму Новомосковського Азоту (єдиний доказ, на який він посилався), не може розумно тлумачитися як така, що означає, що дії ТЦК є “однією з форм впливу на професійну діяльність адвокатів”, як стверджується в пункті 87 Першого Меморандуму Новомосковського Азоту.

 

185. Для повноти викладу Суд зазначає, що твердження Новомосковського Азоту про те, що Україна не була серед перших 13 держав-членів Ради Європи, які підписали Конвенцію про захист професії адвоката, яке має натякати, що в Україні не захищені права адвокатів,[110] не підтверджує його аргументацію хоча б тому, що до Ради Європи входить 46 держав (включно з усіма державами ЄС), які також ще не підписали зазначену Конвенцію.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту про те, що його “внутрішні юристи … не можуть брати участь у судових засіданнях у справі через неможливість отримання дозвільних документів для в'їзду на територію України”

 

186. Новомосковський Азот правильно зазначає,[111] що відповідно до статті 56 ГПК, юридична особа (у тому числі іноземна) має право брати участь у справі в порядку самопредставництва – “через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)”. На практиці це означає, що в судових засіданнях у справі могли брати участь, наприклад, внутрішні юристи Відповідачів, наділені відповідними повноваженнями.

 

187. Однак міркування Новомосковського Азоту про те, що його керівнику або штатному юристу не буде видано візу для участі в судових засіданнях у цій справі або не буде дозволено в’їхати в Україну на тій підставі, що Новомосковський Азот перебуває під санкціями,[112] – нічим не обґрунтовані.

 

188. Новомосковський Азот посилався на те, що після скасування безвізового режиму між Україною та Російською Федерацією громадянам Російської Федерації стало складно отримати українські візи, що відсоток виданих віз російським громадянам порівняно із загальною кількістю заяв на візи є низьким, і що навіть у разі наявності візи Державна прикордонна служба України має право не дозволити в’їзд до України.[113] (Суду не зрозумілі аргументи Новомосковського Азоту щодо отримання віз особами, що перебувають під санкціями, оскільки під санкціями перебуває саме Новомосковський Азот, а не його персонал.)

 

189. Суд зазначає, що ні Новомосковський Азот, ні інші Відповідачі не стверджували і не надали Суду жодних доказів того, що (а) їхні представники подали заяви на візу для цілей участі в цьому провадженні, але їм у видачі віз було відмовлено, або (б) вони мали відповідну візу, але їм було відмовлено у в’їзді в Україну з метою участі у судовому засіданні у цій справі. Але в обставинах, за яких жоден із Відповідачів (включно з Новомосковським Азотом) не вжив навіть найелементарніших заходів для отримання віз для себе та своїх представників, які нібито мали намір брати участь у судових засіданнях у справі, Суд не може визнати аргументи про неможливість особистої участі його представників у судових засіданнях у справі обґрунтованими.

 

xii.           Аргументи щодо неможливості дистанційної участі відповідачів у судовому засіданні за допомогою відеоконференції через систему ЄСІТС

 

190. Новомосковський Азот також стверджував, що він нібито позбавлений можливості дистанційної участі у судовому засіданні по каналу відеозв’язку через систему ЄСІТС, оскільки вона нібито “недоступна через неможливість отримання російськими представниками кваліфікованого електронного підпису для створення персонального електронного кабінету”.[114] Але Суд зазначає, що українські центри сертифікації ключів (Кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, КНЕДП), тобто акредитовані організації, які видають електронні підписи (КЕП/ЕЦП) та сертифікати до них, підтверджуючи автентичність особи користувача, працюють як в Україні, так і за її межами, а видача ними КЕП/ЕЦП не обмежується громадянами чи резидентами України.

 

191. Знову ж таки, ні Новомосковський Азот, ні інші Відповідачі не стверджували і не надали Суду жодних доказів того, що подали заявку на КЕП/ЕЦП, але заявку було відхилено. За обставин, за яких жоден із Відповідачів (включно з Новомосковським Азотом) не вжив навіть найелементарніших заходів для отримання кваліфікованого електронного підпису, Суд не може визнати аргументи про те, що такий Відповідач був позбавлений реальної можливості дистанційної участі в судових засіданнях у цьому провадженні.

 

192. (Суду не зрозумілі аргументи Новомосковського Азоту щодо отримання кваліфікованого електронного підпису особами, що перебувають під санкціями. Санкційне законодавство України жодним чином не обмежує отримання кваліфікованих електронних підписів, реєстрацію в ЄСІТС або участь у судових засіданнях через ЄСІТС.)

 

xiii.         Аргументи Новомосковського Азоту щодо особистої участі відповідачів безпосередньо в залі судового засідання

 

193. Суду не зрозуміла суть аргументації Новомосковського Азоту щодо його “особистої” участі в судових засіданнях, оскільки Новомосковський Азот є юридичною (а не фізичною) особою і може діяти в Суді виключно через своїх представників (таких як генеральний директор, внутрішні юристи з відповідними повноваженнями, адвокати тощо).

 

194. Оскільки право на особисту участь стосується відповідачів, які є фізичними особами, Суд зазначає, що, всупереч твердженням Новомосковського Азоту, стаття 6 ЄКПЛ не містить автоматичної, безумовної гарантії особистої участі сторін у господарському провадженні (на відміну від кримінального провадження).[115] Зокрема, пункт (с) частини 3 статті 6 ЄКПЛ, на який посилається Новомосковський Азот, містить гарантії виключно щодо кримінального провадження. Право на особисту присутність у цивільних та господарських справах, гарантоване статтею 6 ЄКПЛ, залежить від контексту. ЄСПЛ визнав, що особиста присутність та усні слухання можуть вважатися необхідними згідно зі статтею 6 ЄКПЛ, коли справа стосується питань особистого характеру сторони, як-от коли судді потрібно безпосередньо встановити особу сторони чи заслухати усні свідчення, але навіть у цих випадках національні суди мають широкі повноваження щодо цього питання.

 

195. Суд не вбачає жодної необхідності чи доцільності особистої присутності Відповідачів, які є фізичними особами, на судових засіданнях у цій справі, але й не обмежував їх у такій можливості. При цьому жоден із Відповідачів не стверджував і не надав до Суду жодних доказів того, що він вжив необхідних заходів для такої участі, але був позбавлений такої можливості з об’єктивних причин. На цих підставах Суд не може визнати аргументи про неможливість особистої участі Відповідачів у судових засіданнях у цій справі обґрунтованими.

 

xiv.          Твердження Новомосковського Азоту про реалізацію права надсилання процесуальних документів та ознайомлення з матеріалами справи

 

196. Новомосковський Азот також стверджував, що він нібито позбавлений можливості реалізації свого права на надсилання процесуальних документів та ознайомлення з матеріалами справи з трьох причин:[116]

 

196.1           поштове сполучення між Російською Федерацією та Україною припинено — що, як роз’яснено в цьому Розділі вище, не має особливого значення для цього провадження,

 

196.2           представник Новомосковського Азоту нібито не може в'їхати в Україну, оскільки не може отримати візу – що, як роз'яснено вище, не відповідає дійсності, і

 

196.3           представник Новомосковського Азоту нібито не може отримати кваліфікований електронний підпис, щоб скористатися ЄСІТС — що, як пояснено вище, не відповідає дійсності.

 

197. Що стосується призупинення поштового сполучення між Україною та Російською Федерацією з 24 лютого 2022 року, Суд зазначає, що в Ухвалі про Відкриття Провадження Суд вказав на можливі способи надання документів, включаючи поштою через треті країни та електронною поштою на електронну адресу Суду.

 

198. Ні Новомосковський Азот, ні інші Відповідачі не навели жодного конкретного випадку, в якому пересилання ним процесуальних документів було ускладненим або неможливим. Зокрема, Новомосковський Азот подав два відзива на Позов, які містять його заперечення щодо юрисдикції Суду (які були розглянуті Судом) та заперечення щодо суті позовних вимог Позивача (які розглянуті Судом під час розгляду справи по суті), а також цілу низку докладних клопотань. Суд уважно розглянув усі матеріали Новомосковського Азоту, навіть у тому випадку, коли їх було подано після закінчення відповідного процесуального строку. Також Новомосковський Азот не заявив жодних клопотань щодо труднощів із ознайомленням з матеріалами справи. Якщо такі труднощі виникали, Новомосковському Азоту слід було звернутися до Суду з відповідним клопотанням, але таких клопотань не надходило. Також Новомосковський Азот не вказав, яке саме судове доручення він нібито не отримав своєчасно, і яким чином це вплинуло на його процесуальні права чи можливість їх реалізації.

 

1. Висновки Суду щодо фактичних тверджень Новомосковського Азоту

 

199. Отже, уважно розглянувши фактичні твердження Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) у сукупності та взаємозв’язку з попередніми заявами Відповідачів 23, 24, 25, 26 та 29 (EAG, AIM Capital, Linea CY, Linetrust PTC та EuroChem International відповідно), що вони нібито не можуть отримати кваліфіковану юридичну допомогу та представництво своїх інтересів у Суді, не можуть надсилати до Суду та своєчасно отримувати від Суду процесуальні документи, не можуть брати участь у судових засіданнях, не можуть оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції тощо, — навіть з урахуванням додаткової аргументації та доказів, Суд дійшов висновку, що заяви Новомосковського Азоту та інших Відповідачів є повністю необґрунтованими.

 

200. Зокрема, твердження Новомосковського Азоту про те, що його заяви у цій справі були підготовлені його “штатними юристами, які не мають кваліфікації з українського права, виключно тому, що іншої можливості брати участь у процесі у Новомосковського Азоту немає”,[117] навіть якби відповідали дійсності, відображають результат вільного вибору Новомосковського Азоту, а не його нездатності у цьому провадженні звернутися за допомогою до українського адвоката.

 

201. Як Новомосковський Азот, так і інші Відповідачі в даному провадженні мали не лише право, а й реальну можливість ефективно реалізувати своє право на захист, зокрема право скористатися професійною допомогою кваліфікованого українського адвоката (що й зробили шість Відповідачів у цьому провадженні — Відповідачі 18, 23-26 та 29, хоча п’ятеро з них (Відповідачі 23-26 та 29) не користувалися послугами раніше найнятого ними українського адвоката під час судових засідань у цій справі), правом брати участь у судових засіданнях, правом робити заяви та подавати клопотання (кожне з яких Суд уважно розглянув), тощо.

 

1. Аргументи щодо порушення процесуальних прав Відповідачів

 

202. З огляду на вищезазначене, Суд відхиляє аргументи Новомосковського Азоту (та інших Відповідачів) щодо порушення їх прав, гарантованих статтею 6 ЄКПЛ, статтею 55 Конституції України та статтями 2, 7 і 13 ГПК.

 

1. Аргументи щодо порушення прав, гарантованих статтею 6 ЄКПЛ

 

203. Незважаючи на твердження Новомосковського Азоту,[118] відповідно до статті 15 ЄКПЛ, держави-учасниці ЄКПЛ можуть правомірно тимчасово призупинити певні зобов'язання щодо прав, гарантованих ЄКПЛ, під час війни, що загрожує життю нації, про що заявила Україна у двох випадках. Але обидві заяви про відступ (дерогацію) України від статті 6 ЄКПЛ стосуються виключно провадження у кримінальних справах, але аж ніяк не провадження у господарських справах, як у даній справі.[119] Зокрема, перший відступ був пов'язаний з прийняттям Закону України від 3 березня 2022 року № 2111-IX “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України “Про попереднє ув'язнення” щодо додаткового врегулювання правоохоронної діяльності в умовах воєнного стану”. Другий відступ був наслідком прийняття Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201 “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку ведення кримінального провадження в умовах воєнного стану”, який викладає нове формулювання статті 615 Кримінального процесуального кодексу України “Спеціальний режим кримінального провадження в умовах воєнного стану”. Отже, обидві заяви України про дерогацію від статті 6 ЄКПЛ стосуються виключно кримінального провадження, яким це провадження не є. Стаття 6 ЄКПЛ продовжувала дію протягом усього провадження у цій справі і продовжує діяти для України повною мірою.

 

204. З цього приводу Суд також зазначає, що три рішення судів ЄС (Італії, Франції та Швеції), в яких вони відмовили в екстрадиції громадян України з метою кримінального провадження в Україні, які були згадані Новомосковським Азотом,[120] саме з цієї причини не можуть вважатися релевантними ні для господарського провадження в Україні в цілому, ні для цього провадження, зокрема.

 

205. Твердження Новомосковського Азоту про те, що стаття 6 ЄКПЛ гарантує кожній особі право на справедливий судовий розгляд, включаючи право бути представленим адвокатом у судочинстві, є правильним.[121] Але як Суд встановив вище, Новомосковський Азот мав практичні та ефективні можливості реалізувати зазначене право, і Новомосковський Азот не довів протилежного.

 

206. У тій мірі, як Новомосковський Азот послався на право на безкоштовного адвоката, призначеного державою згідно зі статтею 6 ЄКПЛ, таке право не є автоматичним і необмеженим у господарському процесі. Стаття 6(3)(c) ЄКПЛ прямо гарантує безкоштовну правову допомогу для обвинувачених у кримінальних справах, але це не поширюється автоматично на корпоративні або комерційні сторони в судових процесах. У даній справі, як Суд встановив вище, Новомосковський Азот мав практичні та ефективні можливості реалізувати зазначене право, і Новомосковський Азот не довів зворотного. Відповідно до матеріалів справи, Новомосковський Азот є великим промисловим підприємством. За таких обставин Україна не має обов'язку надавати Новомосковському Азоту безкоштовного адвоката.

 

207. Обставини двох рішень ЄСПЛ щодо тлумачення статті 6 ЄКПЛ, на які послався Новомосковський Азот,[122] не мають нічого спільного з обставинами цієї справи.

 

208. У справі Artico проти Італії (заява № 6694/74, рішення від 13.05.1980) йшлося про те, що безкоштовний адвокат, призначений державою Італії для представлення інтересів малозабезпеченого обвинуваченого у кримінальній справі, не зміг забезпечити належного рівня правової допомоги (адвокат стверджував, що він був надто зайнятий і надто хворий, щоб працювати над справою). ЄСПЛ встановив, що Італія порушила статтю 6(3)(c) ЄКПЛ, оскільки офіційно призначений адвокат не представляв інтереси заявника належним чином, і що держави повинні надавати правову допомогу (у кримінальних справах), яка є “практичною та ефективною”, а не лише теоретичною. Натомість у цій справі держава не тільки не повинна була призначати безкоштовного адвоката Новомосковському Азоту, а й не призначала його.

 

209. У справі Öcalan v. Turkey (№ 46221/99, рішення від 12.05.2005), після арешту пана Оджалана у 1999 році, його утримували під вартою без права зв’язку зі світом на острові Імралі, який був оголошений забороненою військовою зоною. Неодноразові прохання його адвокатів зустрітися з ним зіткнулися зі значними фізичними та адміністративними перешкодами, що унеможливило спілкування наодинці, особливо на початкових етапах поліцейського допиту. ЄСПЛ дійшов висновку, що утримання під вартою без зв’язку зі світом та суворі обмеження, накладені на його адвокатську команду на досудовому етапі, суттєво перешкоджали його підготовці до захисту, що порушило права пана Оджалана, гарантовані статтею 6 ЄКПЛ. Натомість у цій справі Новомосковський Азот мав безперешкодний, практичний і реальний доступ до десятків тисяч українських адвокатів, багато з яких (як, наприклад, адвокат Халаімов) здійснюють свою діяльність на території України, окупованій Російською Федерацією.

 

210. Суд також зазначає, що, попри твердження Новомосковського Азоту,[123] режим санкцій не застосовується до права на захист, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 ЄКПЛ. З огляду на це, твердження Новомосковського Азоту про те, що “у разі наявності в українських державних органах або інших осіб відомостей про те, що іноземна фізична або юридична особа пов'язана з громадянином Російської Федерації, така особа [Новомосковський Азот очевидно натякає на українських адвокатів, яких може найняти] може бути обмежена у правах, оскільки до неї застосовуватимуться обмеження, що діють стосовно такої російської особи (у тому числі санкційні)”,[124] є необгрунтованим.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту щодо статті 55 Конституції України

 

211. З огляду на встановлені Судом обставини, у Суду немає жодних підстав вважати, що права Новомосковського Азоту, гарантовані статтею 55 Конституції України, були порушені.

 

iii.            Аргументи Новомосковського Азоту щодо статей 2, 7 та 13 ГПК

 

212. З урахуванням встановлених Судом обставин (у тому числі наявність у Новомосковського Азоту реальної та ефективної можливості найняти українського адвоката, і відсутність доказів зворотного), Суд не має жодних підстав вважати, що права Новомосковського Азоту, гарантовані статтями 2 та 7 ГПК (право на справедливе, неупереджене судочинство, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом) та 13 ГПК (принцип змагальності та рівні права на подання доказів та участь у їхньому дослідженні), були порушені.

 

1. Вирішення нерозглянутих клопотань Новомосковського Азоту, що містяться у Клопотанні Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення

 

1. Клопотання Новомосковського Азоту про “припинення” провадження у справі

 

213. Новомосковський Азот просить Суд “припинити” (під чим, як розуміє Суд, Новомосковський Азот мав на увазі клопотати про “закриття”) провадження у справі “у зв’язку з тим, що розгляд справи за наявності задокументованого та підтвердженого судовим актом (рішення у справі № 9901/527/21) тотального позбавлення [Новомосковського Азоту] всіх процесуальних інструментів захисту є несумісним із принципом справедливого судового розгляду, гарантованим статтею 6 ЄКПЛ, статтею 55 Конституції України та статтею 2 ГПК України”.[125]

 

214. Стаття 231 ГПК передбачає вичерпний перелік підстав, за яких провадження може бути “закрите”:

 

“Стаття 231. Закриття провадження у справі

 

1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

 

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

 

2) відсутній предмет спору;

 

3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

 

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

 

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

 

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

 

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом”.

 

215. Навіть якби обставини, зазначені Новомосковським Азотом, були правдивими (що не відповідає дійсності), клопотання Новомосковського Азоту не містить жодних підстав, на яких це провадження може бути закрите. Таким чином, клопотання Новомосковського Азоту про “припинення” (або, якщо бути точним, “закриття”) не може бути задоволено.

 

1. Клопотання Новомосковського Азоту про залишення позовної заяви без розгляду

 

216. Новомосковський Азот просить “2. Альтернативно: залишити позовну заяву Позивача в частині вимог до [“Новомосковського Азоту”] без розгляду до моменту, коли [він] отримає реальну можливість залучити кваліфікованого юридичного представника, який має право здійснювати адвокатську діяльність в Україні, без ризику кримінального переслідування, дисциплінарних санкцій або введення санкційних обмежень у зв'язку з прийняттям даного доручення”.[126]

 

217. Стаття 226 ГПК передбачає вичерпний перелік підстав, за яких позовна заява може бути залишена без розгляду:

 

“Стаття 226. Залишення позову без розгляду

 

1. Суд залишає позов без розгляду, якщо:

 

1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

 

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

 

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

 

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився на підготовче засідання чи на судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору;

 

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

 

6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

 

7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

 

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

 

9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

 

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не ухвалено рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

 

11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана”.

 

218. Клопотання Новомосковського Азоту не містить жодних підстав, на підставі яких Позов Позивача може бути залишено без розгляду. Таким чином, клопотання Новомосковського Азоту про залишення Позову Позивача без розгляду не може бути задоволено.

 

iii.            Клопотання Новомосковського Азоту про відкладення судового засідання

 

219. Новомосковський Азот просить “3. Альтернативно: … відкласти судове засідання у цій справі на строк не менше шести місяців, надавши [Новомосковському Азоту] розумний строк для пошуку кваліфікованого юридичного представника та повідомивши [Новомосковський Азот] про необхідність до наступного призначеного засідання повідомити суд про результати такого пошуку”.[127]

 

220. ГПК передбачає вичерпний перелік підстав, за яких судове засідання може бути відкладено. Частина 2 статті 202 ГПК встановлює таке:

 

“ 2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

 

1) неявка на судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

 

2) перша неявка на судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

 

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

 

4) необхідність витребування нових доказів, у разі коли учасник справи обґрунтував неможливість подання відповідного клопотання в межах підготовчого провадження”. (Виділення додано)

 

221. Єдина підстава, яка гіпотетично могла б застосовуватися в обставинах цієї справи, – це пункт 2 частини 2 статті 202 ГПК (виділений вище).

 

222. Застосовуючи критерії пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК:

 

222.1    Новомосковський Азот був повідомлений про дату, час і місце судового засідання. (Зокрема, на додаток до направлення повідомлення про дату, час і місце судового засідання (яке містилося в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року) відповідно до Гаазької Конвенції про Повідомлення через Центральний орган Російської Федерації, Новомосковський Азот отримав його 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Новомосковського Азоту[128] та 20 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу Новомосковського Азоту.[129] Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду з 09 березня 2026 року).

 

222.2    Новомосковський Азот не з’явився у судове засідання, і це була його перша неявка.

 

222.3    У тій мірі, в якій такі обставини, викладені в Розділі II Клопотання Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення та у посиланнях у ньому, Суд припускає, що Новомосковський Азот повідомив про причини неявки. Таким чином, питання про відкладення судового засідання зводиться до вирішення питання про те, чи будуть такі причини визнані Судом поважними. Ці обставини детально розглянуті Судом у Розділі III(A)(9)-(10) вище, і Суд встановив, що вони не відповідають дійсності, та (або) не були доведені Новомосковським Азотом, та (або) є необґрунтованими, і, відповідно, Суд не може визнати їх поважними.

 

223. Таким чином, клопотання Новомосковського Азоту про відкладення судового засідання не може бути задоволено.

 

224. Для повноти Суд зазначає, що він вважає аргументи Новомосковського Азоту щодо балансу інтересів сторін[130] непереконливими. Згідно з Позовом Позивача, весь його бізнес був неправомірно привласнений, у тому числі завдяки діям Новомосковського Азоту. Як результат, згідно зі статтями 6 та 13 ЄКПЛ та статтею 1 протоколу №1 ЄКПЛ, Позивач має право на ефективний розгляд його позовних вимог до Новомосковського Азоту у розумний термін. Без цього для Позивача буде або складно, або неможливо відновити свою платоспроможність. Що стосується Новомосковського Азоту, Суд не тільки встановив, що його аргументи щодо неможливості знайти адвоката та брати участь у даному провадженні не відповідають дійсності та (або) не підтверджені жодними доказами, а й зазначає, що за останні дев'ять місяців (з 25 липня 2025 року, коли Новомосковський Азот отримав копію Позову з доказами у справі), [131] він не надав Суду інформації (та доказів) про реальні та конструктивні кроки, які він вжив або вживає, щоб скористатися послугами українського адвоката у справі (або подолати інші складнощі своєї участі). У такій ситуації, навіть якщо судове засідання буде відкладено строком на 6 місяців (про що клопоче Новомосковський Азот), Суд не має жодних підстав вважати, що через 6 місяців Новомосковський Азот справді найме українського адвоката, а не знову посилатиметься на ті самі обставини (які Суд вже визнав необґрунтованими). Тим часом, Позивач все більше наблизиться до ймовірності оголошення його банкрутом та ліквідації, що буде незворотною обставиною і зробить дане провадження повністю безцільним. Це суперечитиме обов'язку Суду в частині ефективного здійснення правосуддя.

 

9. Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про залучення до справи Славутича та ДПС як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та відповідні заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

225. 26 квітня 2026 року на електронну пошту Суду надійшло клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 (далі – Клопотання Новомосковського Азоту про Третіх Осіб), в якому він просив Суд:

 

225.1            залучити до участі у цій справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні Позивача, кредиторів Позивача:

 

225.1.1       Приватне акціонерне товариство “Компанія з управління активами “Славутич-Інвест”” (далі - Славутич) “у зв'язку з тим, що судове рішення у цій справі безпосередньо зачіпає його майнові права як єдиного реєстрового кредитора четвертої черги, єдиного джерела фінансування санації та фактичного бенефіціара цього Позову”, та

 

225.1.2       Державну податкову службу України (далі - ДПС), “у зв'язку з тим, що судове рішення у цій справі безпосередньо зачіпає її майнові права як реєстрового кредитора першої та третьої черги у справі про банкрутство Позивача”;

 

225.2            надати їм розумний строк для ознайомлення з матеріалами справи та викладення своєї позиції щодо таких питань: (а) “відповідність даного провадження цілям та умовам затвердженого плану санації”; (б) “співвідношення вимог у цій справі з сумами, раніше стягнутими у паралельних справах “Славутич-Інвест” за аналогічний збиток”; та (в) “механізм зарахування, передбачений Позивачем у позовній заяві, та його вплив на права кредиторів”;

 

225.3            відкласти судове засідання “для забезпечення їх належного повідомлення та надання їм можливості реалізувати процесуальні права, передбачені статтею 42 ГПК України”; та

 

225.4            на підставі статті 81 ГПК України вимагати від Позивача та від Славутича такі документи: (а) “повний текст плану санації в редакції, що діє на дату розгляду цього клопотання, з усіма змінами та доповненнями”; (б) “відомості про виконання рішень у справах № 908/1955/22(908/747/23), № 908/1955/22(908/2806/23) та № 908/1955/22(908/1534/24), включаючи інформацію про суми, що фактично надійшли до конкурсної маси за даними справами”; та (в) “відомості про наявність у “Славутич-Інвест” будь-яких проваджень в іноземних юрисдикціях, спрямованих на виконання рішень українських судів за аналогічними вимогами”.

 

226. 29 квітня 2026 року від Позивача надійшли його відповідні заперечення на Клопотання Новомосковського Азоту про Третіх Осіб.

 

227. Приєднавши Клопотання Новомосковського Азоту про Третіх Осіб та відповідні заперечення Позивача на них до матеріалів справи, і розглянувши їх у судовому засіданні з розгляду справи по суті, на підставах, викладених нижче, Суд відмовив Новомосковському Азоту у кожному з вищезазначених клопотань.

 

1. Стаття 50 ГПК не передбачає можливості залучати осіб, які мають опосередковану зацікавленість в ухваленні рішення у справі (наприклад, кредиторів або акціонерів сторони), як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

 

228. Залучення у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, регулюється статтею 50 ГПК (як зазначає і сам Новомосковський Азот).

 

229. Стаття 50 ГПК передбачає наступне:

 

“Стаття 50. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

 

1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі … у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

 

2. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. (Виділення додано)

 

230. Отже, обов’язковою умовою залучення Славутича та ДПС до цього провадження як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що “рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін”. Новомосковський Азот не показав як це Рiшення “може вплинути на … права або обов’язки [Славутича та ДПС] щодо однієї із сторін” справи.

 

231. Будь-яке рішення, яке Суд може прийняти у цій справі, буде визначати лише права та обов'язки сторін у цій справі, іншими словами, чи несуть Відповідачі (а не будь-яка інша сторона) відповідальність перед Позивачем, а не Славутича та ДПС.

 

232. Вказані положення статті 50 ГПК ніколи не тлумачились як можливість для осіб з опосередкованою зацікавленістю в рішенні у справі (як, наприклад кредитори або акціонери сторони спору) бути залученими чи вступити у справу як треті особи. Інше трактування статті 50 ГПК призвело б до того, що до будь-якого спору повинна була б залучатися необмежена кількість осіб, в тому числі кредиторів та акціонерів сторони, і навіть кредитори та акціонери останніх. Це б зробило ефективне здійснення правосуддя на практиці надто ускладненим або неможливим.

 

233. Твердження Новомосковського Азоту про те, що Славутич “є прямим майновим вигодонабувачем будь-якого позитивного рішення у цій справі”[132] не відповідає дійсності. По-перше, як відмічає сам Новомосковський Азот, кредитором Позивача є також ДПС, і ДПС є кредитором більш ранньої черги. По-друге, якщо коштів, стягнутих в процедурі санації Позивача буде достатньо для відновлення платоспроможності Позивача, то стягнуті кошти будуть коштами Позивача, а не його кредиторів. Після задоволення вимог кредиторів (432 837,21 гривень, які належать Славутичу та 492 002 гривень, які належать ДПС), Позивач зможе використати вказані кошти на свій розсуд, зокрема для розвитку бізнесу, виплати дивідендів та ін. Така опосередкована зацікавленість не є підставою для залучення ані Славутича, ані ДПС в якості третіх осіб на підставі статті 50 ГПК. (З тієї ж причини неспроможним є і аргумент Новомосковського Азоту про ризик, пов’язаний з механізмом зарахування, про який йдеться у Розділі ХIII(F) Позову.[133])

 

234. У зв’язку з цим же, посилання Новомосковського Азоту на те, що План санації Позивача “прямо пов'язує погашення вимог кредиторів із результатами цього та аналогічних судових проваджень у Плані санації позивача”[134] є помилковим для цілей, для яких він згадується Новомосковським Азотом. Метою плану санації будь-якого боржника є закріплення основних заходів, які керуючий санацією буде застосовувати задля відновлення платоспроможності боржника, щоб він мав можливість погасити заборгованості перед кредиторами та продовжити свою господарську діяльність. Одним із головних положень планів санації зазвичай є заходи щодо стягнення боржником заборгованості з третіх осіб за договорами та внаслідок зобов’язань з відшкодування шкоди. Вказане стягнення відбувається таким же чином, як описано у попередньому пункті, і класифікація такого стягнення як “пряме” є юридично некоректним – принаймні в контексті застосування статті 50 ГПК.

 

235. Посилання Новомосковського Азоту на рішення у справах № 908/1955/22(908/747/23), № 908/1955/22(908/2806/23) та № 908/1955/22(908/1534/24) [135] – взагалі не відносяться до цієї справи (в тому числі до питання про залучення Славутича як третьої особи). У тих справах Славутич (як позивач та як потерпіла особа) стягував шкоду, завдану його власному майну, яке жодним чином не стосується ані майна, яке є предметом позову у цій справі, ані Позивача у цій справі. Тому твердження Новомосковського Азоту про нібито наявність “ризику порушення принципу недопустимості подвійного стягнення” в цьому випадку не має жодного сенсу.

 

236. Також неспроможні і аргументи Новомосковського Азоту щодо “прихованого конфлікту інтересів” між Славутичем як кредитором, Славутичем як “фактичним спонсором Позову” та Славутичем як позивачем за своїми власними позовами. Навіть якби Новомосковський Азот довів, що Славутич є тим, кого він називає “фактичним спонсором Позову” (щоб це фактично не означало), це не породжує конфлікту інтересів, який би за українським законодавством вимагав би інформування Суду чи розгляду Судом. Новомосковський Азот не послався на жодну норму, яка б зобов’язувала Славутич повідомити відповідні обставини Суду, а Суд розглянути їх.

 

237. Думка Новомосковського Азоту щодо зацікавленості ДПС[136] є явно надуманим приводом необґрунтовано штучно застосувати статтю 50 ГПК до обставин справи. Текст статті 50 ГПК вимагає порушення конкретних “прав та обов’язків” особи рішенням суду у справі, а не абстрактною “зацікавленістю”.

 

238. У зв’язку з вищевикладеним, твердження Новомосковського Азоту про те, що права Славутича та ДПС “порушуються цим рiшенням”[137], якщо вони не будуть залучені до справи як треті особи, є абсолютно надуманими та безпідставними.

 

1. Строк залучення третіх осіб у цій справі сплинув 10 лютого 2026 року

 

239. Відповідно до частини 1 статті 50 ГПК вступити у справу на стороні позивача треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть лише “до закінчення підготовчого провадження”.

 

240. Підготовче провадження у цій справі було закрите Судом Ухвалою від 10 лютого 2026 року. Отже строк залучення третіх осіб у цій справі сплинув 10 лютого 2026 року, задовго до часу подання Клопотання Новомосковського Азоту про Третіх Осіб.

 

1. Незважаючи на твердження Новомосковського Азоту, Кодекс про Банкрутство не містить норм, які вимагають залучення кредиторів у справах за позовами, які подаються боржниками.

 

241. Незважаючи на твердження Новомосковського Азоту,[138] Кодекс про Банкрутство, який регулює провадження у справах про банкрутство, не містить правових норм, які передбачають обовʼязкову участь всіх кредиторів у будь-яких справах у якості третіх осіб на стороні боржника.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту про порушення статті 6 ЄКПЛ є абсолютно безпідставними

 

242. Всупереч аргументам Новомосковського Азоту, що “Винесення рішення, що безпосередньо зачіпає майнові права реєстрових кредиторів без їхньої участі в процесі, порушує їх права за статтею 6 ЄКПЛ”,[139] ані прямі норми статті 6 ЄКПЛ, ані їх тлумачення судовою практикою ЄСПЛ, не гарантує права кредиторів боржника автоматично втручатися в кожен позов, поданий боржником (або проти нього). Національні суди мають широкі дискреційні повноваження щодо структурування провадження та управління об’єднанням справ взагалі, та у справах про банкрутство, зокрема.

 

243. Висуваючи вказаний аргумент, Новомосковський Азот не послався на жодне рішення ЄСПЛ з цього приводу.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту про “Стратегічне процесуальне значення залучення третіх осіб” та клопотання про витребування документів від Позивача та Славутича

 

244. Під час вирішення питання про залучення третіх осіб Суд повинен керуватися застосовним законодавством (зокрема статтею 50 ГПК), а не абстрактними стратегічними Роздумами сторін. З огляду на це, “стратегічні” Роздуми Новомосковського Азоту жодним чином не наближують його ані на крок до доведення необхідності залучення Славутича та ДПС як третіх осіб у цій справі.

 

245. Зокрема:

 

245.1            Мета Позову Позивача цілком зрозуміла із самого Позову, і завданням Суду відповідно до ГПК є розгляд Позову та вирішення спору в тому вигляді, як він сформульований;

 

245.2            Той факт, що інші особи (такі як Славутич) могли подати позови стосовно шкоди, яка була завдана їхньому власному майну тими самими відповідачами та(або) на тих самих або подібних підставах, - не стосується Позову, який розглядається у цій справі;

 

245.3            Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, жодних позовів щодо втрати Позивачем його підприємства Славутичем не подавалось, та жодних сум на користь Славутича щодо підприємства Позивача не стягувалось. З огляду на це, міркування Новомосковського Азоту про подвійне стягнення Славутичем не має логічного сенсу; на цій же підставі, Суд відмовив Новомосковському Азоту в задоволенні його клопотання про витребування у Позивача та Славутича “відомості про виконання рішень у справах № 908/1955/22(908/747/23), № 908/1955/22(908/2806/23) та № 908/1955/22(908/1534/24)”, а також “відомості будь-яких проваджень в іноземних юрисдикціях, спрямованих на виконання рішень українських судів за аналогічними вимогами”, оскільки вказані відомості не мають жодного стосунку до позовних вимог Позивача у цьому провадженні;

 

245.4            Питання “перевірки обґрунтованості плану санації” не є, та відповідно до Кодексу з Банкрутства, не може бути, предметом цього провадження. На цій же підставі, Суд відмовляє Новомосковському Азоту в задоволенні його клопотання про витребування у Позивача та Славутича тексту плану санації.

 

1. Інші клопотання Новомосковського Азоту

 

246. Оскільки (з підстав, викладених вище) Суд відмовив у задоволенні клопотань Новомосковського Азоту, (а) залучити Славутич та ДПС до участі у цій справі як третіх осіб та (б) вимагати від Позивача та Славутича вищевказаних документів та відомостей, які Новомосковський Азот вимагав в пункті 5 прохальної частини свого Клопотання Новомосковського Азоту про Третіх Осіб, Суд також відмовив в задоволенні клопотань:

 

246.1            надати Славутичу та ДПС розумний строк для ознайомлення з матеріалами справи та викладення своєї позиції, та

 

246.2            відкласти судове засідання.

 

10. Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про виключення додатку А-0390 з матеріалів справи як неналежного та недопустимого доказу та відповідні заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

247. 26 квітня 2026 року на електронну пошту Суду надійшло клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про виключення з матеріалів справи як нібито неналежного та недопустимого доказу (далі – Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу) - Додатку А-0390 до Позову, а саме Звіту інформаційного агенства Reuters від 30 грудня 2024 року під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, в якому наводиться аналіз залізничних і фінансових даних, які нібито демонструють, що зокрема, Новомосковський Азот та Нєвінномисський Азот (Відповідачі 21 та 22, відповідно) нібито постачали інгредієнти для вибухових речовин на завод Свердлова, який виготовляв вибухові речовини, що використовувались російськими військовими в Російській Кампанії 2022 року (далі - Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки).[140] Зокрема, Новомосковський Азот просив Суд:

 

247.1            “Визнати [Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки] неналежним, неприпустимим та недостовірним доказом”;

 

247.2            “Виключити [його] з матеріалів справи та не брати [його] до уваги при оцінці доказів по суті даної справи”; та

 

247.3            “Встановити, що за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів факту поставок [Новомосковським Азотом] хімічної продукції на Завод Свердлова Позивач не виконав тягар доказування даної обставини, що є необхідним елементом його деліктної конструкції.”

 

248. 29 квітня 2026 року від Позивача надійшли заперечення на Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу.

 

249. Приєднавши Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу та відповідні заперечення Позивача на них до матеріалів справи, і розглянувши їх у судовому засіданні за розглядом справи, на підставах, викладених нижче, Суд:

 

249.1            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотань:

 

249.1.1           визнати Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “неналежним, неприпустимим та недостовірним доказом”; та

 

249.1.2           “Виключити [його] з матеріалів справи та не брати [його]до уваги при оцінці доказів по суті даної справи”; та

 

249.2            ухвалив провести оцінку Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки і розглянути питання про те, чи довів Позивач свої твердження про те, що Новомосковський Азот поставляв хімічну продукцію на Завод Свердлова - безпосередньо на етапі дослідження доказів у цій справі і розгляду справи по суті.

 

1. Належність доказу

 

250. Новомосковський Азот стверджує, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки є неналежним доказом. В обгрунтування цього твердження Новомосковський Азот посилався на частину 1 статті 73 та частину 1 статті 76 ГПК. Вони встановлюють наступне:

 

“Стаття 73. Докази

 

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги …, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.”

 

“Стаття 76. Належність доказів

 

1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.”

 

251. Зокрема, Новомосковський Азот стверджує, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “не містить жодної обставини, що має самостійне правове значення для даної справи”,[141] тому, що він “не доводить протиправність дій” Новомосковського Азоту[142] та “не встановлює причинно-наслідкового зв'язку”.[143] Цей аргумент є невірним.

 

252. Всупереч аргументу Новомосковського Азоту, жодна з норм права, на які посилається Новомосковський Азот, не вимагає, що для того, щоб доказ був “належним” він повинен встановлювати наявність усіх обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК, доказ може підтверджувати будь-яку з “обставин, які мають значення для вирішення справи”.

 

253. У позові стверджувалось, що Позивачеві було завдано майнової шкоди у вигляді неправомірного привласнення його бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року. Дії Новомосковського Азоту та Нєвінномисського Азоту (поряд з діями інших співзаподіювачів шкоди) активно допомагали та сприяли проведенню Російської Кампанії 2022 року. Зазначені дії Новомосковського Азоту та Нєвінномисського Азоту полягали в постачанні інгредієнтів для вибухових речовин на військовий Завод Свердлова, який виготовляв боєприпаси, які використовувались у Російській Кампанії 2022 року, що, з високою вірогідністю, завдасть шкоди особам, які перебувають у становищі Позивача.[144]

 

254. Отже, обставина постачання Новомосковським Азотом та Нєвінномисським Азотом інгредієнтів для вибухових речовин на військовий Завод Свердлова, “має значення для вирішення справи”. На підставі змісту Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки Суд в принципі може встановити, що Новомосковський Азот та Нєвінномисський Азот дійсно вчиняли такі дії. Отже, аргумент Новомосковского Азоту про те, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів є “неналежним” доказом, є неправильним.

 

255. Неправомірність дій Новомосковського Азоту та інші елементи причинно-наслідкового зв'язку (які містяться в Клопотанні Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390) доводяться Позивачем окремо, зокрема з посиланням на інші докази.

 

1. Допустимість доказу

 

256. Новомосковський Азот також стверджує, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки є недопустимим доказом. В якості обгрунтування цього твердження, Новомосковський Азот посилається на статтю 77 ГПК. Вона встановлює наступне:

 

257. “Стаття 77. Допустимість доказів

 

258. 1. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

 

259. 2. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.”

 

260. Новомосковський Азот не послався на жодну норму українського законодавства, яка б встановлювала певнi засоби доказування обставини постачання товару (як то постачання Новомосковським Азотом та Нєвінномисським Азотом інгредієнтів для вибухових речовин на військовий Завод Свердлова). В дійсності, таких норм не існує.

 

261. Твердження Новомосковського Азоту, що “Допустимими доказами поставок продукції відповідно до … ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” [далі - Закон про Бухоблік] можуть бути виключно первинні документи: договори поставки, видаткові накладні, рахунки-фактури, вантажні маніфести, банківські платіжні доручення, дані митної звітності”,[145] є таким, що вводить в оману. Як встановлено в преамбулі Закону про Бухоблік, “Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні” (виділення додано). Закон про Бухоблік не регламентує та не обмежує види доказів, які підтверджують факт поставки товару в господарському судочинстві.

 

262. Отже, висновок Новомосковського Азоту, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки нібито “не є допустимим у розумінні ст. 77 ГПК, оскільки не має встановленої законом форми, якою підтверджуються факти господарської діяльності”,[146] є необгрунтованим.

 

263. В дійсності факт постачання товару може бути встановлений різними видами доказів (наприклад показаннями свідків, відеозаписами та ін), і законодавство не встановлює жодних особливих обмежень в цій частині. Стаття 73 ГПК на яку посилається і сам Новомосковський Азот, встановлює, що “Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги …, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи”. Репортажі незалежних та авторитетних засобів масової інформації (таких як Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки) відповідають визначенню в статті 73 ГПК і жодним чином не суперечать статті 77 ГПК.

 

264. Особливо за відсутності ефективних слідчих повноважень у третіх країнах, таких як Російська Федерація, здатність Суду (як і Позивача) отримувати докази та їх оцінка може спиратися на такі загальнодоступні джерела інформації, звіти, статті в пресі, розвідувальні звіти або інші подібні інформаційні джерела.[147] У відповідному Розділі цього Рішення описані питання застосування Судом правил статті 86 ГПК до таких видів доказів (у тому числі Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки).

 

265. Для повноти викладу, Суд відмічає, що заява Новомосковського Азоту про те, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “ґрунтується на непрямих даних та припущеннях, а не на первинних джерелах”,[148] не відповідає дійсності. Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки вказує, які первинні документи були використані для його складання. Він вказує, що він був складений на основі аналізу руху понад 600 000 залізничних вантажів, вилучених з двох російських комерційних баз даних, в яких детально вказано тип вантажу в кожному залізничному вагоні, вагу, місце відправлення та призначення, а також назви компаній, які відправили та отримали вантаж (далі - Залізничні Дані ЦВД) і що Reuters потім перевірив дані з двох баз даних, щоб підтвердити їх точність. Але навіть якби Reuters і користувався вторинними даними це б жодним чином не змінило вирішення питання про допустимість доказу.

 

1. Достовірність доказу

 

266. Стаття 78 ГПК, на яку також послався Новомосковський Азот, встановлює наступне:

 

“Стаття 78. Достовірність доказів

 

1. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.”

 

267. При цьому, пославшись на статтю 78 ГПК, Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390 не наводить жодних обставин, які б вказували, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки був створений або отриманий під “впливом, спрямованим на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи”.

 

268. Те, що автори Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “не несуть процесуальної відповідальності за достовірність своїх суджень і не можуть бути допитані судом як свідки або експерти”[149] не є ознакою його “недостовірності” відповідно до статті 78 ГПК. (А принцип змагальності та рівності сторін, на який Новомосковський Азот посилається в цьому ж пункті, взагалі не застосовується у цьому питанні.)

 

1. Вірогідність доказу

 

269. Стаття 79 ГПК, на яку також посилався Новомосковський Азот, встановлює наступне:

 

“Стаття 79. Вірогідність доказів

 

1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог …, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

 

2. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.”

 

270. Питання вірогідності Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки – це питання, яке підлягає вирішенню на стадії оцінки доказів під час розгляду справи по суті. Суд розглянув його разом із заявами Новомосковського Азоту про обставини справи нижче в цьому Рішенні, відповідно до статті 86 ГПК, яка встановлює наступне:

 

“Стаття 86. Оцінка доказів

 

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

 

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

 

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).”

 

1. Висновки Суду

 

271. На підставі викладеного, в Клопотанні Новомосковського Азоту про Виключення Доказу, він не довів, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки є “неналежним, неприпустимим та недостовірним доказом”.

 

272. На цій підставі, Суд:

 

272.1            відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні його клопотань:

 

272.1.1           визнати Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “неналежним, неприпустимим та недостовірним доказом”; та

 

272.1.2           “Виключити [його] з матеріалів справи та не брати [його] до уваги при оцінці доказів по суті даної справи”; та

 

272.2            ухвалив провести оцінку Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки і розглянути питання про те, чи довів Позивач свої твердження про те, що Новомосковський Азот поставляв хімічну продукцію на Завод Свердлова - безпосередньо на етапі дослідження доказів у цій справі і розгляду справи по суті.

 

11. Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про виклик свідків та відповідні заперечення Позивача від 25 квітня 2026 року

 

1. Огляд Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків та Заперечень Позивача

 

273. 22 квітня 2026 року (тобто за шість днів до судового засідання з розгляду справи) від Відповідача 18 (Rosneft AET) до Суду надійшло клопотання, датоване тим же днем, про поновлення строку та виклик для допиту свідків:

 

273.1     Ковиліної Аліни Андріївни (голови правління материнської компанії Позивача, Приватного акціонерного товариства “Компанії з управління активів “Славутич-Інвест”” (далі - Славутич) яка дала письмові показання про обставини функціонування підприємства Позивача до його присвоєння Нєдрами ДНР),[150] та

 

273.2     Ракші Івана Валерійовича (гірничого інженера, який дав письмові показання про роботу виробничого циклу та обсяги виробництва на підприємстві Позивача) [151] (далі – Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків).

 

274. 27 квітня 2026 року Суд отримав відповідні заперечення Позивача від 25 квітня 2026 року на Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків (далі – Заперечення на Клопотання про Виклик Свідків), у якому Позивач заперечував проти виклику зазначених свідків. При цьому, до розгляду Клопотання про Виклик Свідків, Позивач повідомив Суд, що обидва свідки присутні в приміщенні суду з якого представник Позивача зв'язався за допомогою відеозв'язку з Судом для участі в судовому засіданні з розгляду справи, і тому, у разі, якщо Суд тим не менш задовольнить зазначене клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків, обидва свідки можуть бути допитані у судовому засіданні без затягування розгляду справи.

 

1. Рішення Суду щодо Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків

 

275. Розглянувши Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків та Заперечення Позивача на Клопотання про Виклик Свідків у судовому засіданні з розгляду справи, Суд:

 

275.1     на підставах, викладених нижче, відмовив Rosneft AET у його Клопотання про Виклик Свідків, але,

 

275.2     беручи до уваги, що обидва свідки були доступні для допиту без будь-якої затримки у розгляді справи, для надання Rosneft AET практичної можливості допиту свідків, про допит яких Rosneft AET клопотав, Суд за власною ініціативою викликав свідків Ковиліну Аліну Андріївну (далі – пані Ковиліна, Свідок Ковиліна) та Ракшу Івана Валерійовича (далі – пан Ракша, Свідок Ракша) і надав сторонам можливість поставити кожному свідку будь-які питання, які сторони, які брали участь у судовому засіданні, вважали за необхідне.

 

1. Підстави відмови у задоволенні Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків

 

276. Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків не підлягало задоволенню з двох підстав.

 

1. Rosneft AET не конкретизував або не довів, що “обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам”

 

277. По-перше, відповідно до положень частини 1 статті 89 ГПК, сторона може клопотати про виклик свідка лише в тому випадку, “якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам”. Частина 1 статті 89 ГПК в цій частині передбачає наступне:

 

“ 1. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.” (Виділення додано.)

 

278. Незважаючи на те, що Клопотання про Виклик Свідків посилається на правильну правову норму,[152] воно не містить жодної вказівки на те, яка саме обставина, викладена свідком у заяві, суперечить іншим доказам. Натомість, Rosneft AET (а) ставить під сумнів компетентність пана Ракші давати оцінку юридичної достатності дозвільних документів, на підставі яких Позивач здійснював свою діяльність[153] (при тому, що в будь-якому випадку сам Суд може оцінити відповідні обставини на підставі копій таких документів, які були додані до Позову), (б) ставить під сумнів автентичність деяких доказів лише на тій підставі, що в засвідчувальному написі їхніх копій особа, що засвідчила їх – пані Венська, яка керує санацією Позивача - не вказала свою посаду[154] (хоча така посада вказана в кожному документі, поданому Позивачем із зазначеними доказами, та в Ухвалі самого Суду, який і призначив пані Венську на зазначену посаду), (в) що документи, які пан Ракша використав для аналізу потужності підприємства Позивача є документами самого Позивача,[155] (г) що деякі обставини, на які посилається пані Ковиліна не підтверджені іншими доказами[156] (закон цього і не вимагає). При цьому жодна з вищезгаданих обставин не доводить того, що Rosneft AET дійсно повинен був довести для звернення з клопотанням про виклик свідка, – що “обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам”.

 

279. Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків також посилалось на Ухвалу Слідчого судді від 13 березня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019050630002075 (далі - Ухвала Слідчого судді 2020 року)[157], стверджуючи, що з неї “можна дійти висновку, що в період часу, зазначений в ухвалі … Позивач навряд чи здійснював інтенсивну виробничу діяльність в Кар’єрі, а його власники, відповідно, навряд чи могли упродовж 2020 – першої половини 2021 років модернізувати виробничі потужності Кар’єру, про що йдеться в Заяві свідка Ковиліної, щоб, серед іншого, виконати Договір поставки”.[158] Навіть ігноруючи той факт, що Rosneft AET не клопотав про приєднання до матеріалів справи вказаної Ухвали Слідчого судді 2020 року в якості доказу у відповідний строк (тобто до закриття підготовчого провадження) та послався на неї лише за шість днів до розгляду справи по суті взагалі без обгрунтування причин, в силу чого Суд не може прийняти Ухвалу Слідчого судді 2020 року до уваги, викладені в ній факти не тільки не свідчать про будь-які суперечності між обставинами, викладеними свідками, але і доводять обставини справи, викладені Позивачем.

 

280. Зокрема, Ухвала Слідчого судді 2020 року вказує, що “ 29.12.2019 року … надійшло повідомлення від директора ТОВ “Анадольський гранітний кар`єр” …, про те, що невідомі особи, … намагаються викрасти з території вказаного кар`єру за допомогою вантажівки щебінь, який знаходиться на зберіганні на території кар`єру. … фактичного підтвердження здійснення видобутку корисних копалин на даний час [тобто березень 2020 року] на території кар`єру немає, а замість цього здійснюється викрадення готової продукції належної ТОВ “Анадольский гранітний кар`єр” під виглядом роботи кар`єру “Донецького облавтодора””. Таким чином, обставини, вказані в Ухвалі Слідчого судді 2020 року, відносяться до періоду грудня 2019 – березня 2020 років.

 

281. Як слідує із Заяви Позивача від 05 січня 2026 року та доданих до неї доказів, цей період відноситься до часу корпоративних конфліктів між Позивачем та ТОВ “Анадольський гранітний кар`єр” (далі – Анадольський Граніт).[159] Врегулювання відносин між Позивачем та Анадольським гранітом під егідою Славутича, а також подальша корпоративна та бізнес-реструктуризація розпочалися лише з літа 2020 року. Нарешті, обставини відновлення виробництва підприємства Позивача та перезапуск виробництва – які й описані у Заявах Свідків Ракші та Ковиліної, розпочалися лише у 2021 році.

 

282. Відповідно, навіть якби Ухвала Слідчого судді 2020 року й була додана до матеріалів справи як доказ (що не може бути зроблено у зв’язку з пізнім посиланням на неї з боку Rosneft AET), всупереч заявам Rosneft AET, між обставинами, викладеними у Заявах Свідків Ракші та Ковиліної, з одного боку, та Ухвалою Слідчого судді 2020 року, з іншого, в принципі не могло б бути жодних суперечностей. Як уже зазначалося, навпаки, Ухвала Слідчого судді 2020 року лише підтверджує обставини, на які посилався Позивач.

 

283. Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків також посилалось на те, що відповідно до відповіді Державної служби геології та надр України (далі – Державна служба геології), яку адвокат Rosneft AET Сидоренко отримав на свій запит від 27 березня 2026 року (а) “Позивачем сплачено збір у розмірі 1282,3 тис. грн” за спеціальний дозвіл на користування надрами (далі - Ліцензія) та (б) що “протоколом … від 27.01.2020 у рамках кримінального провадження № 12019050630002075 від 29.12.2019 було вилучено … із архіва … ліцензійну справу”, на підставі якої була видана Ліцензія[160] (далі – Відповідь Державної служби геології). При цьому, Rosneft AET не пояснив в чому “обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам”. Суд відмічає, що у Відповіді Державної служби геології також говориться, що Ліцензія є дійсною, та що дати кримінального провадження, на які посилається Відповідь Державної служби геології, відносяться до часу корпоративних конфліктів між Позивачем та Анадольським Гранітом,[161] та що обставини відновлення виробництва підприємства Позивача та перезапуск виробництва, які описано в Заявах Свідків Ракші та Ковиліної, почалися лише в 2021 році. Отже, обставини, викладені в Заявах Свідків Ракші та Ковиліної, не суперечать Відповіді Державної служби геології, навіть якби вона і могла бути приєднана до матеріалів справи в якості доказу, що не може бути зроблено, оскільки Rosneft AET не навів причин, які були б поважними та обгрунтованими, чому (як свідчить сама Відповідь Державної служби геології) він звернувся до Державної служби геології лише 27 березня 2026 року (тобто через декілька тижнів після закінчення підготовчого провадження, не дивлячись на те, що до закриття підготовчого провадження в судовому засіданні 10 лютого 2026 року Суд запитав у присутніх представників сторін (у тому числі адвоката Rosneft AET Сидоренка) про те, чи мають вони будь-які додаткові заяви та клопотання, на що адвокат Сидоренко відповів негативно).

 

284. Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків також стверджує, що “зі змісту ухвал від 08.12.2022 №760/12902/22 та від 15.01.2026 № 761/42561/25 Київського апеляційного суду вбачається, що [Славутич] … входить до бізнес групи HD-Груп, бенефіціари якої зараз є фігурантами низки кримінальних проваджень” (далі – Ухвали Київського Суду).[162] Ухвали Київського Суду не були долучені до справи як докази: незважаючи на те, що вони датовані до дати закриття підготовчого провадження (10.02.2026), Rosneft AET не клопотав про долучення їх як доказів у відповідний строк. Але, навіть якби Ухвали Київського Суду й були долучені у відповідному порядку як докази, - (а) всупереч твердженням Rosneft AET, з їх змісту Суд не може обґрунтовано зробити висновок, що Славутич входить до бізнес-групи HD-Груп, (б) навіть якби це було доведено, що бенефіціари HD-Груп зараз є фігурантами низки кримінальних проваджень, і (в) навіть якщо б останнє було доведено, Rosneft AET зовсім не показав належність таких припущень до даної справи, а тим більше до Заяв Свідків Ракші та Ковиліної).

 

285. Таким чином, жодна з вищезгаданих заяв Rosneft AET не доводить того, що Rosneft AET дійсно повинен був довести для звернення з клопотанням про виклик свідка – що “обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам”. Лише на цих підставах Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків задоволенню не підлягає.

 

1. Rosneft AET не навів поважних та обґрунтованих причин незвернення з клопотанням про виклик свідків до закриття підготовчого провадження

 

286. Клопотання сторони про виклик свідків мало бути заявлене до закінчення підготовчого провадження. (Ясна мета цієї норми полягає в тому, що виклик свідків був забезпечений завчасно до судового засідання з розгляду справи по суті, і щоб таке засідання не було зірвано через несвоєчасний виклик свідків.) Отже, одночасно в Клопотанні про Виклик Свідків, Rosneft AET просив Суд “постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі”.[163]

 

287. Rosneft AET пояснив, що “підстави для подання цього клопотання про виклик та допит свідків виникли, в тому числі, після закриття підготовчого провадження, а саме, внаслідок подання Позивачем “повної” версії заяви свідка Ракші разом із додатками лише 03 квітня 2026 року”. При цьому, відмінність того, що Rosneft AET називає ““повною” версією заяви свідка Ракші” (Додаток А-0126А), від раніше наданої версії полягає лише в тому, що до останньої були додані Акти Приймання-Передачі (описані в Розділі I(С)(2)(b)(iii) цього Рішення), які Позивач через свою необачність не додав до першої. При цьому, Rosneft AET так і не вказав, які саме обставини, викладені свідком Ракшою у його Заяві, суперечать Актам Приймання-Передачі, які б дозволили Rosneft AET подавати клопотання про виклик пана Ракші до закриття підготовчого провадження. Відповідно, цей аргумент не може бути прийнятий Судом як обґрунтований.

 

288. Аналогічно, Rosneft AET не пояснив чому він не мав змоги отримати інші документи, якими обгрунтовано Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків, до закриття підготовчого провадження 10 лютого 2026 року (оскільки всі вони датовані до вказаної дати (за виключенням Відповіді Державної служби геології, але Rosneft AET звернувся за нею лише 27 березня 2026 року).

 

1. Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків було зловживанням процесуальними правами

 

289. Суд не може окремо не відзначити, що в судовому засіданні з розгляду справи по суті 28 квітня 2026 року, після того, як, з метою надання Rosneft AET практичної можливості допиту свідків, про допит яких Rosneft AET клопотав, Суд за власною ініціативою викликав Свідків Ковиліну та Ракшу і надав сторонам можливість поставити кожному свідку будь-які питання, адвокат Rosneft AET Сидоренко заявив, що він не готовий допитувати свідків.

 

290. Суд визнав цю заяву адвоката Сидоренка безпідставною.

 

291. Судове засідання з розгляду справи проводиться саме для того, щоб, зокрема, надати сторонам та представникам сторін заключну можливість надати узагальнюючі аргументи щодо застосовного права, обставин справи та поданих доказів. Це передбачає, що представники сторін, зокрема, ретельно підготувалися до дебатів за кожним аспектом показань свідків, і особливо якщо сторона клопотала про виклик свідка – до допиту цього свідка.

 

292. Як вказано нижче, в кінцевому підсумку адвокат Сидоренко поставив лише кілька питань Свідкам Ковиліній та Ракші.

 

293. Звертає на себе увагу те, що жодне з трьох питань адвоката Сидоренка Свідку Ракші (чи має той юридичну освіту, чи відвідував карʼєр та чи спілкувався він з будь-ким із працівників Позивача для складання своєї заяви) не стосувалося будь-яких обставин та документів на які посилалось Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків (направлене до Суду за шість днів до цього), в якості обгрунтування необхідності виклику свідків.

 

294. Вищезазначені обставини могли означати лише одне – дійсною метою Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків був не допит свідків, а затягування розгляду справи шляхом повернення його на стадію підготовчого провадження.

 

12. Заява Позивача від 23 квітня 2026 року про надання оригіналів письмових доказів

 

295. 27 квітня 2026 року від Позивача до Суду були надані оригінали письмових доказів, доданих до Позову Позивача, для їх огляду в судовому засіданні при розгляді справи по суті та встановлення їх відповідності копіям, які містяться в матеріалах справи.

 

13. Ухвала Суду від 24 квітня 2026 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції

 

296. 24 квітня 2026 року від Позивача до Суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 28 квітня 2026 року, в режимі відеоконференції з приміщення Дарницького районного суду міста Києва.

 

297. Ухвалою від 24 квітня 2026 року Суд задовольнив клопотання Позивача та доручив Дарницькому районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 28 квітня 2024 року об 11:00 годині.

 

14. Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року про Експертизу Договору Поставки та відповідні заперечення Позивача від 27 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

298. 27 квітня 2026 року від Відповідача 18 (Rosneft AET) до Суду надійшло клопотання від 24 квітня 2026 року (далі – Клопотання Rosneft AET про Експертизу Договору Поставки), в якому він просив:

 

298.1               повернути справу на стадію підготовчого провадження;

 

298.2               поновити строк для подання Rosneft AET клопотання про призначення судової експертизи, та призначити судову експертизу про встановлення відносної давності виготовлення договору від 22 листопада 2021 року між Позивачем та австрійською компанією D&D Immobilien Invest GMBH, Відень, Австрія (далі - D&D Immobilien або Покупець), відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець - придбати у Позивача щорічний обсяг в 3,5 млн тон гранітного щебеню та гранітного відсіву, який видобувається в Кар'єрі, за ціною 51 275 000,00 євро щороку впродовж п'яти років, починаючи з 1 травня 2022 року (далі - Договір Поставки)[164] за такими питаннями (далі - Експертиза Договору Поставки):

 

298.2.1       Чи відповідає давність виконання документа вказаній в ньому даті?

 

298.2.2       В який період були виконані підписи та зроблений відбиток печатки на документі?

 

298.2.3       Чи могли підписи на документі та відбиток печатки бути виконаними після вересня 2022 року?

 

298.2.4       Чи міг документ бути створений пізніше 2022 року?

 

298.2.5       Чи є на документі ознаки впливу, що призвели до “штучного” старіння його реквізитів? та

 

298.3               зупинити провадження у справі у зв’язку з призначенням судової експертизи Договору Поставки.

 

299. 28 квітня 2026 року Суд отримав відповідні заперечення Позивача на Клопотання Rosneft AET про Експертизу Договору Поставки.

 

300. Приєднавши Клопотання Rosneft AET про Експертизу Договору Поставки та відповідні заперечення Позивача на них до матеріалів справи, і розглянувши їх у судовому засіданні з розгляду справи по суті, на підставах, викладених нижче, Суд відмовив Rosneft AET у задоволенні його вищезазначених клопотань.

 

1. Обставини, що стосуються Договору Поставки

 

301. В Позові Позивача стверджується, що на останніх етапах поновлення видобутку та переробки граніту з Родовища, 22 листопада 2021 року Позивач та D&D Immobilien уклали Договір Поставки, та з метою виконання його умов, до 11 січня 2022 року Позивач розпочав видобуток з Кар'єру і переробку граніту.[165] D&D Immobilien належала і управлялася українським бізнесменом паном Долеско, який працював в сфері будівництва та нерухомості.[166] Загальний обсяг граніту, який мав бути поставлений за Договором Поставки, становив не більше 15,1% від загального обсягу запасів Родовища Позивача.[167]

 

302. До 6 березня 2022 територія, на якій Позивач здійснював свою діяльність, була захоплена російськими військами, і в Кар'єрі Позивача розмістилися російські військовослужбовці та техніка; в результаті діяльність Позивача на той момент не могла бути відновлена.[168]

 

303. 25 березня 2022 року Позивач формально повідомив D&D Immobilien про обставини, у зв'язку з якими Позивач був вимушений призупинити свою діяльність, та запропонував відтермінувати поставку першої партії продукції, з чим погодився D&D Immobilien. Протягом літа 2022 року Позивач і надалі не мав можливості продовжувати видобуток та переробку граніту, а також відвантаження своєї продукції, і сторони Договору Поставки продовжували підтримувати зв’язок щодо затримок у виконанні Договору Поставки.[169]

 

304. З огляду на триваючу невизначеність щодо можливості для Позивача відновити видобуток та переробку граніту, до кінця серпня 2022 року сторони домовилися розірвати Договір Поставки без будь-якої відповідальності одна перед одною. Угоду про розірвання Договору Поставки між Позивачем та D&D Immobilien було підписано 29 серпня 2022 року.[170]

 

305. На той час (серпень 2022 року), незважаючи на вищеописані перебої в роботі підприємства, Позивач все ще сподівався, що зможе відновити виробництво, коли ситуація стабілізується. Однак у вересні 2022 року, Нєдра ДНР фізично захопили територію, обладнання та документацію підприємства Позивача.[171] Не пізніше листопада 2022 року Нєдра ДНР (тоді перейменована у Державну Корпорацію “Нєдра”) почало реалізацію продукції, видобутої безпосередньо з Кар'єру Позивача;[172] не пізніше весни та літа 2023 року - активні гірничі роботи на Кар'єрі Позивача, а 10 липня 2023 року Державна Корпорація “Нєдра” опублікувала на своєму сайті статтю під назвою “Держкорпорація “НЄДРА” активно розробляє Анадольське родовище корисних копалин”.[173]

 

306. У справі № 908/1955/22(908/2261/23) та справі № 908/1955/22(908/1654/24) (далі – Попередні Провадження щодо Збитків за Договором Поставки), Позивач вимагав відшкодування упущеної вигоди за Договором Поставки, понесеної не пізніше серпня 2022 року (від Російської Федерації, ВЕБ РФ та трьох компаній Групи Газпром). В цьому судовому процесі Позивач не просить Суд присудити збитки за Договором Поставки. Позивач вимагає присудження компенсації у розмірі справедливої ринкової вартості свого підприємства, втрата якого відбулась пізніше - у вересні 2022 року.

 

307. У Розділі V(B) Заяви Позивача від 5 січня 2026 року (отримання якої Rosneft AET підтвердив під час слухання 6 січня 2026 року), Позивач (а) зазначив, що інші Відповідачі у цій справі також висловили цілу низку аргументів, які по суті спрямовувалися на створення сумнівів щодо існування Договору Поставки, та (б) надав розгорнуті пояснення та докази для спростування цих аргументів (які Суд розглянув на стадії розгляду справи по суті).

 

1. Процесуальні аспекти Клопотання Rosneft AET про Експертизу Договору Поставки

 

308. Клопотання Rosneft AET про Експертизу Договору Поставки було подано після закінчення встановленого строку (10 лютого 2026 року, коли Суд закрив підготовче провадження), і Rosneft AET не вказав жодної причини, яка об’єктивно могла б перешкодити Rosneft AET звернутися із зазначеним Клопотанням до закінчення цього строку.

 

309. По-перше, у Клопотанні про Експертизу Договору Поставки Rosneft AET стверджував, що нібито “після закриття підготовчого провадження у справі … [тобто після 10 лютого 2026 року, йому] стали відомі факти, які мають суттєве значення для розгляду справи”. Які саме факти — Rosneft AET не уточнює.

 

310. Замість цього Rosneft AET стверджує, що на підставі таких до сих пір неназваних фактів, у нього нібито з’явилися вагомі сумніви, що “D&D Immobilien Invest GMBH була в змозі укласти Договір поставки в строки, вказані в ньому, та могла виконати умови такого Договору поставки належним чином. Наприклад, компанія D&D Immobilien Invest GMBH не мала попереднього досвіду ведення бізнесу, пов’язаного з купівлею та продажем гранітного щебню або аналогічних товарів, як в Україні, так і за кордоном; вона не мала достатніх грошових потоків, щоб виконати свої обов’язки за Договором поставки; а також, серед іншого, не мала достатніх людських та/або матеріальних ресурсів для належного виконання Договору поставки. Крім того, після розірвання Договору поставки немає жодних ознак того, що компанія D&D Immobilien Invest GmbH шукала альтернативних постачальників гранітного щебню з метою продовження або розвитку будь-якої діяльності у цьому секторі, а натомість вирішила розпочати процедуру ліквідації через кілька років після розірвання Договору поставки”. (див. Додатки D-0006 та D-0008)”.

 

311. Однак Суд наголошує, що:

 

311.1               всі ці питання вже детально обговорювалися у Розділі V(B) Заяви Позивача від 5 січня 2026 року, отримання якої Rosneft AET підтвердив під час слухання 6 січня 2026 року,

 

311.2               після цього Rosneft AET клопотав перед Судом про перерву в підготовчому судовому засіданні для більш повного вивчення Заяви Позивача від 05 січня 2026, і Суд задовольнив таке клопотання,

 

311.3               через 3 тижні після цього (28 січня 2026 року, навіть за кілька днів до закінчення процесуального терміну 02 лютого 2026 року) Rosneft AET подав свій Відзив по суті Позова; цей Відзив не містив жодних аргументів щодо зазначених сумнівів відносно D&D Immobilien або Договора Поставки,

 

311.4               оскільки Відзив Rosneft AET також містив клопотання про надання Rosneft AET додаткового терміну для надання відзиву на Позов, у продовженому підготовчому судовому засіданні 09 лютого 2026 року, Суд поставив Rosneft AET питання про те, чи підтверджує Rosneft AET своє клопотання про надання йому додаткового строку (зважаючи на те, що Rosneft AET вже подав свій Відзив на Позов), на що адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів негативно,

 

311.5               у продовженому підготовчому судовому засіданні 10 лютого 2026 року, безпосередньо перед ухваленням Судом рішення про закриття підготовчого провадження, Суд запитав у учасників слухання про те, чи є у них якісь додаткові заяви чи клопотання, на що адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів негативно.

 

312. Отже, за таких обставин, ключовим питанням при вирішенні Судом того, чи були поважними причини, внаслідок яких Rosneft AET пропустив строк для подання свого клопотання є питання, чи дійсно Rosneft AET дізнався про якісь нові факти лише після закриття підготовчого провадження. При цьому за відсутності конкретизації, які саме нові факти Rosneft AET нібито дізнався лише після закриття підготовчого провадження, Суд не може визнати, що він пропустив строк з поважних причин.

 

313. По-друге, Клопотання про Експертизу Договору Поставки не пояснює чому Rosneft AET не “отримав з відкритих джерел інформацію” до 10 лютого 2026 року – більш, ніж через місяць після того, як підняті Rosneft AET сумніви вже були детально висвітлені у Розділі V(B) Заяви Позивача від 05 січня 2026 року (отримання якої представник Rosneft AET підтвердив на слуханні 6 січня 2026 року). Rosneft AET стверджує, що він “самостійно отримав з відкритих джерел інформацію, що стосується компанії D&D Immobilien”. При цьому кожен із документів, з яких Rosneft AET нібито дізнався про нові (досі не названі) факти, датований за кілька місяців або років до закінчення відповідного терміну (10 лютого 2026 року). Зокрема:

 

313.1               Кожен із додатків D-0001-D-0005 (копії річних фінансових звітів D&D Immobilien за 2021-2024 роки), містить дати їх завантаження у форматі PDF між серпнем 2021 та вереснем 2025 років;[174]

 

313.2               Додаток D-0006 (виписка з Австрійського торгового реєстру щодо D&D Immobilien) датовано 21 січня 2026 року;

 

313.3               додаток D-0007 (Витяг з персональних даних про пана Долеско) датований 21 січня 2026 року;

 

313.4               Додаток D-0008 (нотаріальний акт про реорганізацію D&D Immobilien у 2024 році з доданим до нього балансом від 31 грудня 2024 року) датований “ 30.09.2025 р”.

 

314. По-третє, з огляду на те, що сам Rosneft AET так і не вказав, які саме нові факти він нібито дізнався з додатків D-0001–D-0008 щодо D&D Immobilien, які нібито викликали його сумніви щодо Договору Поставки, Суд не може виявити жодного зв’язку між додатками D-0001 - D-0008 та сумнівами, про які стверджує Rosneft AET, за винятком документів D-0001 та D-0002, але вони, навпаки, підтверджують твердження Позивача, що як у період укладення Договору Поставки у 2021 році, так і протягом 2022 року, D&D Immobilien мав достатні кошти, щоб оплатити принаймні місячну партію поставок.[175] У них Позивач зазначає, що було б дивно очікувати, що у пана Долеска мали бути сотні мільйонів євро на банківському рахунку D&D Immobilien з першого дня, щоб покрити всю вартість 5-річного Договору Поставки. Договір Поставки передбачав поставку 3,5 мільйона тонн гранітних виробів на рік (і “щонайменше” 290 000 тон на місяць)[176], та щомісячну оплату після поставки.[177] Ціна щомісячної кількості Продукції за Договором Поставки становила б 4 272 916 євро. Додаток D-0002 Відповідача 18 Rosneft AET (фінансовий звіт за 2021рік) вказує, що залишки готівки на рахунках D&D Immobilien на кінець 2021 року становили близько 6,2 млн євро.

 

315. Виходячи з вищезазначеного, єдиний висновок, який може зробити Суд, полягає в тому, що у своїй спробі затягнути судове засідання з розгляду справи шляхом повернення справи на стадію підготовчого провадження, Rosneft AET зібрав випадкові документи, що стосуються D&D Immobilien, та намагався використати їх з метою твердження про те, що він нібито щойно виявив нові факти (які він навіть не спромігся сформулювати), що викликали вищезазначені підозри (які насправді вже детально обговорювалися в цьому провадженні чотири місяці тому, у Заяві Позивача від 05 січня 2026 року).

 

316. Отже, Клопотання про Експертизу Договору Поставки було подано через два з половиною місяці після закінчення встановленого строку та лише за два робочих дні до судового засідання з розгляду справи по суті, незважаючи на те, що не існувало жодної причини, яка об’єктивно могла б перешкодити Rosneft AET звернутися із зазначеним Клопотанням до закінчення підготовчого провадження 10 лютого 2026 року. Лише на цій підставі Клопотання про Експертизу Договору Поставки не підлягає задоволенню.

 

317. Крім того, наслідки задоволення Клопотання про Експертизу Договору Поставки (включно з поверненням справи на стадію підготовчого провадження, проведенням відповідної експертизи, та новим повідомленням понад 30 відповідачів у справі в іноземних юрисдикціях відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, включаючи переклади таких повідомлень на іноземні мови) призведе до істотного (багатомісячного) затягнення строку розгляду справи.

 

1. Питання щодо ступеня належності та значущості Договору Поставки для ухвалення рішення у цій справі

 

318. Проте Суд розглянув питання щодо ступеня належності та значущості Договору Поставки (а також дати його укладення та підписання) для ухвалення Рішення у цій справі, щоб визначити, чи є вагомі підстави для задоволення Клопотання про Експертизу Договору Поставки.

 

319. Rosneft AET пояснив необхідність проведення експертизи Договору Поставки таким чином:

 

“Позовні вимоги у справі … ґрунтуються, зокрема, на твердженні Позивача про те, що він нібито зазнав значної фінансової шкоди у вигляді зниження вартості бізнесу та упущеної вигоди, що, на думку Позивача, безпосередньо пов’язано з неможливістю виконання [Договору Поставки].

 

Договір поставки є ключовим доказом у цій справі, оскільки він є основою для твердження Позивача щодо наявності стабільного покупця продукції та розрахунку потенційних доходів, що лежить в основі оцінки збитків.

 

Предметом позову в справі … є відшкодування майнової шкоди, розмір якої безпосередньо залежить від дійсності Договору поставки, часу його укладення (підписання) та можливості його виконання протягом зазначеного періоду.

 

Якщо буде встановлено, що Договір поставки був укладений після настання подій, на які посилається Позивач, або що докази мають ознаки створення з метою ретроактивного закріплення фактів, це вказуватиме на неприпустимість таких доказів. За таких обставин розрахунок збитків не може вважатися обґрунтованим, а також неможливо встановити причинно-наслідковий зв’язок між заявленими обставинами та збитками.”[178]

 

320. Суд не вважає жодну з причин, зазначених Rosneft AET, обґрунтованою. Зокрема:

 

320.1               Твердження Rosneft AET про те, що “Позовні вимоги у справі … ґрунтуються, зокрема, на твердженні Позивача про те, що він нібито зазнав значної фінансової шкоди у вигляді … упущеної вигоди, що, на думку Позивача, безпосередньо пов’язано з неможливістю виконання [Договору Поставки]” не відповідає позовним вимогам, зазначеним у Позові. На відміну від своїх позовів у Попередніх Провадженнях, у цій справі Позивач не вимагає стягнення “упущеної вигоди”, та не заявляє, що заподіяна йому шкода (а саме, неправомірне привласнення його ЄМК “Нєдра ДНР”) була спричинена або “безпосередньо пов’язана з неможливістю виконання [Договору Поставки]” (як про це заявляє Rosneft AET). Згідно з Позовом, неможливість виконання Договору Поставки мала місце до серпня 2022 року, і Договір Поставки був припинений, а збиток за ним настав не пізніше 29 серпня 2022 року, тоді як неправомірне привласнення його ЄМК “Нєдра ДНР” відбулося у вересні 2022 року.

 

320.2               Твердження Rosneft AET про те, що “Договір поставки є ключовим доказом у цій справі, оскільки він є основою для твердження Позивача щодо наявності стабільного покупця продукції та розрахунку потенційних доходів, що лежить в основі оцінки збитків” також є необгрунтованим і суперечить Звіту про Оцінку Збитків, в якому чітко вказано, що на момент укладення Позивачем Договору Поставки спостерігалося “збільшення потреби у щебені у зв'язку з розвитком будівельної сфери в Україні призводить до інтенсивного зростання його виробництва”[179] та оскільки український уряд запустив програму “Велике Будівництво”: “За даними Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, за 7 місяців 2020 року динаміка будівництва впала на 4,6%. Проте потреба в щебені не знижується завдяки активізації дорожнього будівництва в рамках реалізації урядової програми “Велике будівництво””.[180] Отже, у відповідний період часу в Україні відмічалося зростання ринку продукції щодо якої був укладений Договір Поставки. У Звіті про Оцінку Збитків також було проаналізовано ринкові ціни на гранітну крихту та гранітний щебінь на основі фактичних оголошень про продаж на той час і встановлено, що ціни за Договором Поставки були в межах цього діапазону.[181]

 

320.3               Твердження Rosneft AET про те, що “Предметом позову в справі … є відшкодування майнової шкоди, розмір якої безпосередньо залежить від дійсності Договору поставки, часу його укладення (підписання) та можливості його виконання протягом зазначеного періоду” є неправильним з причин, зазначених у двох попередніх підпунктах.

 

320.4               Твердження Rosneft AET про те, що “Якщо буде встановлено, що Договір поставки був укладений після настання подій, на які посилається Позивач, або що докази мають ознаки створення з метою ретроактивного закріплення фактів, це вказуватиме на неприпустимість таких доказів. За таких обставин розрахунок збитків не може вважатися обґрунтованим, а також неможливо встановити причинно-наслідковий зв’язок між заявленими обставинами та збитками” - неправильне з тих самих причин. Всупереч заявам Rosneft AET, ніщо в Позові Позивача не вказує на причинно-наслідковий зв’язок між Договором Поставки або неможливістю його виконання, з одного боку, та неправомірним привласненням ЄМК Позивача “Нєдра ДНР”, щодо якого Позивач стягує збитки у цій справі.

 

321. Іншими словами, навіть якби Договору Поставки й не існувало взагалі – на що явно натякає Rosneft AET, Суд не вважає, що це в будь-якій (або в будь-якій істотній) мірі вплинуло б на його рішення щодо стягнення збитків за неправомірне привласнення ЄМК Позивача “Нєдра ДНР”.

 

322. За таких обставин, релевантність та значущість Договору Поставки для вирішення цієї справи, була вкрай низькою.

 

323. З огляду на це, Суд не вбачає вагомих підстав, щоб фактично зірвати давно призначене судове засідання з розгляду справи, і в результаті затягувати винесення рішення у цій справі.

 

324. Це особливо так з огляду на те, що Клопотання про Експертизу Договору Поставки було подано за два робочі дні до такого судового засідання, із запізненням у 2,5 місяці, без будь-яких поважних причин.

 

1. Висновки Суду

 

325. У звʼязку із вищевикладеним, Суд відмовив Rosneft AET у задоволенні Клопотання про Експертизу Договору Поставки.

 

15. Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року щодо Оцінки Збитків та відповідні заперечення Позивача від 27 квітня 2026 року

 

1. Зміст Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків та вирішення його Судом

 

326. 27 квітня 2026 року від Відповідача18 (Rosneft AET) до Суду надійшло клопотання від 24 квітня 2026 року (далі – Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків), в якому він просив Суд:

 

326.1            Постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі;

 

326.2            Призначити судову експертизу з оцінки збитків, проведення якої доручити Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставити наступне питання: “Який розмір збитків, завданих [Позивачу] внаслідок знищення та пошкодження його майна у звʼязку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності?” (далі – Судова Експертиза з Оцінки Збитків), покласти на Rosneft AET витрати з її оплати, та поновити Rosneft AET строк для подання клопотання про її призначення;

 

326.3            Викликати для допиту у судове засідання оцінювачів Нагула Ярослава Віталійовича (далі – пан Нагул, Свідок Нагул) та Гірну Наталію Дмитрівну (далі - пані Гірна), що підписали Звіт незалежного оцінювача від 10 липня 2025 року про oцінку збитків, на якому Позивач базував розрахунок своїх збитків, який було додано до Позову в якості Додатка А-0115 (далі – Звіт про Оцінку Збитків).

 

327. До Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, Rosneft AET додав “рецензію суб’єкта оціночної діяльності” - ТОВ “Нерухомість-Футура” від 23 квітня 2026 року на Звіт про Оцінку Збитків (далі – Так Звана Рецензія). Раніше в цьому провадженні Так Звана Рецензія не подавалась.

 

328. 28 квітня 2026 року до Суду надійшли відповідні заперечення Позивача від 27 квітня 2026 року на Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків.

 

329. Розглянувши у судовому засіданні Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків та відповідні заперечення Позивача, Суд:

 

329.1            на підставах, викладених нижче, відмовив Rosneft AET у його клопотаннях, викладених у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, але

 

329.2            беручи до уваги, що пан Нагул був доступний для негайного допиту без будь-якої затримки у судовому засіданні з розгляду справи по суті, для надання Rosneft AET практичної можливості його допиту, Суд з власної ініціативи викликав пана Нагула і надав сторонам, присутнім у судовому засіданні, можливість поставити пану Нагулу будь-які питання, які вони вважали за необхідне.

 

1. Так Звана Рецензія на Звіт про Оцінку Збитків

 

330. Для цілей наступного розгляду Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, Суд зазначає, що за обставин, описаних нижче, (тобто через відсутність у виконавця (ТОВ “Нерухомість-Футура”) та у оцінювача (Ставніченко Олександра Миколайовича) встановлених законом кваліфікації та кваліфікаційних свідоцтв), вони не мали права рецензувати Звіт про Оцінку Збитків Позивача. Тому Так Звана Рецензія не має статусу “рецензії” у розумінні Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі – Закон про Оцінку).

 

331. На цій підставі, навіть у разі своєчасного подання до Суду, Так Звана Рецензія не могла б бути доказом у справі.

 

332. Оціночна діяльність (і рецензування, як її різновид) є регульованою діяльністю в Україні. Відповідно до чинних норм, як виконавець, так і оцінювач повинні мати кваліфікацію та кваліфікаційний сертифікат за відповідним напрямом для здійснення оціночної діяльності.

 

333. Відповідно до статті 15 Закону про Оцінку, для здійснення оціночної діяльності в Україні необхідна відповідна кваліфікація за відповідним напрямом та спеціалізацією оціночної діяльності, а саме: “оцінка об’єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них; оцінка рухомого майна; та оцінка бізнесу, інтересів у бізнесі, фінансових інструментів та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності” (виділення додано). Пункт 63 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2003 р. № 144 (далі – НСО №1) встановлює, що “ 63. Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою … відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва” (виділення додано).

 

334. Предметом Так Званої Рецензії (та Звіту про Оцінку Збитків, який вона начебто рецензує) є “оцінка бізнесу”. Однак, згідно зі свідоцтвами, доданими до Так Званої Рецензії:

 

334.1               пану Ставніченку Олександру Миколайовичу, якого у Так Званій Рецензії зазначено як “Оцінювача”[182] та який підписав її, було видано “Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача [яке] надає право на здійснення професійної оціночної діяльності за напрямом Оцінка об'єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них”,[183] а не за напрямом “оцінка бізнесу, інтересів у бізнесі, фінансових інструментів та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності”, що вимагається у даному випадку;

 

334.2               ТОВ “Нерухомість – Футура”, яке зазначено у Так Званій Рецензії у якості “виконавця”[184], (в решті решт) також було видано сертифікат за “Напрямом оцінки майна, щодо яких дозволена практична оціночна діяльність - Оцінка об'єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них”.[185]

 

335. Таким чином, Так Звана Рецензія, була підготовлена та видана особами, які не мали на це права, її видача суперечить Закону про Оцінку та НСО №1, і тому не може прийматися Судом як “рецензія” в розумінні Закону про Оцінку, навіть якби вона була подана до Суду у встановлений строк.

 

336. Для цілей наступного розгляду Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, Суд також не може не вказати, що 23 січня 2026 року, коли, як стверджував Rosneft AET, він замовив рецензію у ТОВ “Нерухомість-Футура” (він зазначає: “Реалізуючи своє право на подання суду доказів, 23 січня 2026 р. Відповідач замовив у ТОВ “НЕРУХОМІСТЬ-ФУТУРА”[186]) у останнього взагалі не було жодного сертифіката на оціночну діяльність, і воно не могло займатися жодною оціночною діяльністю. ТОВ “Нерухомість-Футура” отримало сертифікат на здійснення оціночної діяльності, не тільки лише у сфері оцінки нерухомості, але й лише 10 лютого 2026 року, тобто значно пізніше, ніж було розпочато рецензування.[187]

 

1. Розгляд клопотання Rosneft AET щодо призначення Судом Судової Експертизи з Оцінки Збитків та повернення до підготовчого провадження у справі з метою її призначення

 

1. Стислий виклад підстав для відмови у задоволенні клопотання

 

337. З огляду на підстави, описані нижче, у цій справі Суд не має підстав для призначення Судової Експертизи з Оцінки Збитків, а тим більше — для повернення до підготовчого провадження з цією метою. Як більш детально пояснено Судом нижче:

 

337.1               По-перше, судова експертиза, яка призначається самим судом (щодо якої подає клопотання Rosneft AET), є лише одним із можливих способів доведення чи оспорення розміру збитків — поряд з “оцінкою” збитків оцінювачем, рецензією такої оцінки та судовою експертизою, яку замовляє сама сторона, кожним із яких Rosneft AET мав право та реальну можливість скористатися у відповідні терміни, але цього не зробив без поважних причин.

 

337.2               По-друге, оскільки Відзив Rosneft AET на Позов не містив вказівки про його незгоду з оцінкою реальних збитків, розрахованих у Позові, та доданому до нього Звіті про Оцінку Збитків, Rosneft AET позбавляється права заперечувати проти такої оцінки реальних збитків під час розгляду справи по суті. Такої незгоди також не вбачається з доказів, наданих разом із Відзивом Rosneft AET на Позов, що обґрунтовують його заперечення щодо суті позовних вимог. Rosneft AET також не довів, що не заперечував проти оцінки реальних збитків, розрахованих у Позові та доданому до нього Звіті про Оцінку Збитків, з підстав, що не залежали від нього.

 

337.3               По-третє, для призначення судової експертизи судом необхідне дотримання певних умов, чого у цій справі не виконано. Крім того, клопотання про призначення судової експертизи мало бути подано ще до закриття підготовчого провадження, чого не було зроблено, і жодних поважних причин пропуску цих термінів Rosneft AET не навів.

 

1. Способи та процесуальні строки доведення збитків у разі втрати ЄМК, та наслідки їх порушення

 

338. Відповідно до частини 3 статті 162 ГПК, розрахунок ціни позову (що в даній справі становить розмір завданої Позивачу шкоди та пов’язаних з нею нарахувань) повинен бути поданий Позивачем в його позовній заяві,[188] копія якої направляється всім учасникам справи до подання позовної заяви до суду.[189]

 

339. Відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, відповідач, у свою чергу, зобов’язаний надати свої заперечення щодо наведених позивачем обставин, зокрема і розміру позовних вимог, у відзиві на позовну заяву.[190] При цьому частина 4 статті 165 ГПК передбачає, що “якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього”. Частина 4 статті 13 ГПК встановлює, що “Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій”.

 

340. Щодо форм доведення збитків у разі втрати ЄМК в позові та відзиві, будь-яка сторона у справі могла доводити чи спростовувати певну оцінку ЄМК Позивача:

 

340.1               або шляхом “судової експертизи”, виконаної “експертом або експертною установою” у відповідності до статті 98 ГПК та статті 7-1 Закону України “Про судову експертизу” (далі – Закон про Судову Експертизу) (яка дозволяє будь-якій особі укласти договір з експертом чи експертною установою), або

 

340.2               шляхом подання звіту про “оцінку майна та майнових прав” або “рецензією” на оцінку, виконану “оцінювачем”, як встановлено Законом про Оцінку.

 

341. Зокрема, відповідно до частини 4 пункту 1 Розділу I Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика Оцінки Збитків 2022 року) (на яку посилаються як Позивач, так і Rosneft AET як на таку, що застосовується у цій справі), встановлено, що “оцінка (визначення розміру) збитків … здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами [Закону про Оцінку] або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із [Законом про Судову Експертизу]”. (Виділення додано)

 

342. Різниця між “експертом” та “оцінювачем” полягає у формальних вимогах до їхньої кваліфікації та сертифікації, які передбачені Законом про Судову Експертизу, з одного боку, та Законом про Оцінку, з іншого боку.

 

iii.            Застосування вказаних положень до обставин справи

 

343. 25 липня 2025 року, Позивач подав Позов із визначенням збитків та їх розрахунком, до якого додав Звіт про Оцінку Збитків від 10 липня 2025 року,[191] складений на підставі Закону про Оцінку незалежним ліцензованим українським оцінювачем компанією “Nexia DK. Valuation Services LLC”.

 

344. З урахуванням кількох випадків призупинення провадження у справі, строк подання відзивів, а отже, і відповідних заперечень у справі, закінчився 2 лютого 2026 року. Таким чином, будь-яка незгода з розрахунком збитків, наведеним у Позові та Звіті про Оцінку Збитків, мала бути заявлена Rosneft AET до закінчення цього строку разом із відповідними доказами (якщо Rosneft AET мав намір посилатися на докази).

 

345. Rosneft AET подав Відзив на Позов (від 23 січня 2026 року) 28 січня 2026 року. У ньому Rosneft AET заперечував виключно правомірність нарахувань інфляційних втрат та відсотків річних, але не наводив жодних заперечень щодо розрахунку реальних збитків Позивача (або зміст Звіту про Оцінку Збитків).

 

346. Далі, відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, постають два питання:

 

346.1            Перше питання - чи вбачається незгода Rosneft AET щодо розрахунку реальних збитків (та змісту Звіту про Оцінку Збитків) з наданих разом із його Відзивом на Позов доказів, “що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог”. Відповідь на це питання – ні, не вбачається.

 

346.2            Друге питання – чи довiв Rosneft AET, що незаперечення ним у його Відзиві на Позов розрахунку реальних збитків (та змісту Звіту про Оцінку Збитків), мало місце “з підстав, що не залежали від нього”. Якщо відповідь на це питання також є негативною, то, відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, Rosneft AET “позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті”. Як наслідок Rosneft AET не може порушувати питання про долучення до справи доказів з цього приводу (таких як Так Звана Рецензія або висновки судової експертизи з оцінки збитків), а клопотання, кінцевою метою яких є таке долучення, не підлягають задоволенню.

 

347. Розглянувши це друге питання, Суд дійшов висновку, що Rosneft AET не довів, що відсутність його заперечень у Відзиві на Позов щодо розрахунку реальних збитків (та змісту доданого до нього Звіту про Оцінку Збитків) стала наслідком “підстав, що не залежали від нього”.

 

348. Зокрема, Rosneft AET вперше послався на свою незгоду із розрахунком реальних збитків (та з відповідними частинами Звіту про Оцінку Збитків), лише за два робочих дні до судового засідання з розгляду справи, призначеного на 28 квітня 2026 року, у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків. Водночас, ніщо в ньому не вказує на будь-які “підстави, що не залежали від нього”, за якими Rosneft AET не включив до Відзиву на Позов вказівку на таку незгоду. Зокрема:

 

348.1            По-перше, Rosneft AET стверджував, що Звіт про Оцінку Збитків начебто не відповідає вимогам (а) Закону про Оцінку, (б) Методиці Оцінки Збитків 2022 року, (в) НСО №1, та (г) Національному стандарту №3 “Оцінка цілісних майнових комплексів”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1655 (далі – НСО №3).[192] При цьому Rosneft AET навіть не намагається пояснити, чому його твердження щодо нібито наявної невідповідності Звіту про Оцінку Збитків зазначеним нормативним актам не могли бути викладені у його Відзиві з “підстав, що не залежали від нього”. Відповідність чи невідповідність Звіту про Оцінку Збитків зазначеним нормативним актам була б очевидною з самого Звіту про Оцінку Збитків, до якого Rosneft AET мав доступ ще з 4 грудня 2025 року, тобто приблизно за два місяці до закінчення строку подання Відзиву на Позов (який закінчувався 2 лютого 2026 року), і міг би мати ще з 23 вересня 2025 року, коли його було повідомлено про порушення провадження у цій справі.[193] Проте, незважаючи на те, що Rosneft AET порушив питання щодо нібито невідповідності Звіту про Оцінку Збитків вищезазначеним нормативним актам значно пізніше встановленого терміну, для повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи, Суд, тим не менш, розгляне його аргументи (як ті, що наведені як у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки збитків, так і ті, шо містяться у Так Званій Рецензії, на якій воно ґрунтується) — у Розділі XIII цього Рішення.

 

348.2            По-друге, Rosneft AET стверджував, що “в його розпорядженні немає ні оригіналів, ні копій правовстановлюючих документів на об'єкти, які, на думку Позивача, входять до складу втраченого ним єдиного майнового комплексу, і отримати ці документи [Rosneft AET] не може (ліцензійна справа Позивача була вилучена відповідно до ухвали слідчого судді у рамках кримінального провадження). Як свідчить зміст Звіту про оцінку від 10 липня 2025 року, такі документи можуть бути у [Позивача].”[194] Суд знаходить вказаний аргумент повністю необгунтованим та безпідставним. Rosneft AET не уточнює, на які саме “правовстановлюючі документи на об’єкти” з “ліцензійної справи Позивача” він посилався, і навіть не намагається довести, чому відсутність таких документів нібито унеможливила для нього викладення заперечень щодо розрахунку реальних збитків (та змісту Звіту про Оцінку Збитків) у Відзиві на Позов. Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, Ліцензія була видана Позивачу ще 7 лютого 2013 року,[195] і, отже, будь-які документи в ліцензійній справі були б актуальними щонайбільше станом на ту дату. Для оцінки ЄМК Позивача станом на кінець 2021 року ліцензійна справа Позивача була б абсолютно марною. До Позову Позивача були додані копії документів, на які Позивач посилався як на докази складу свого ЄМК (станом на кінець 2021 року), компенсація за привласнення якого є предметом цього Позову (зокрема, Ліцензія на видобуток граніту, залишок розвіданих запасів,[196] Договір Оренди Земельної Ділянки,[197] відповідні договори на проведення робіт з видобутку та переробки граніту тощо). Ці ж документи були перелічені у Звіті про Оцінку Збитків, на підставі яких він був складений. Тому посилання Rosneft AET на якісь (неконкретизовані) документи, які могли міститися у ліцензійній справі Позивача 2013 року, є повністю необґрунтованим. Крім того, Rosneft AET також зазначив, що “як свідчить зміст Звіту про оцінку від 10 липня 2025 року, такі документи можуть бути у [Позивача]”. Якщо це так, то Rosneft AET навіть не намагався довести, що він своєчасно запросив такі документи у   Позивача, але Позивач відмовився їх надавати.

 

348.3            По-третє, тією мірою, якою Rosneft AET посилався на пізнє отримання ним кількох інших документів, на які він посилався у Клопотанні щодо Оцінки Збитків (а саме, корпоративні документи D&D Immobilien (Додатки D-0001 – D-0008) та відповідь від Державної служби геології щодо ліцензійної справи Позивача), Rosneft AET не довів, у чому полягала необхідність зазначених документів для подання заперечень щодо розрахунків реальних збитків, і в будь-якому разі не довів, що їх пізнє отримання відбулося “з підстав, що не залежали від нього”. Адже обрання часу, коли Rosneft AET міг (завчасно до закінчення строку подання відзиву (2 лютого 2026 року)) завантажити зазначені документи із загальнодоступних джерел або запросити їх у відповідних державних органах є саме його рішенням і залежить виключно від нього.[198]

 

348.4            По-четверте, у наступному Окремому Клопотанні Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження від 27 квітня 2026 року (тобто за день до давно призначеного судового засідання з розгляду справи по суті), він описав обставини виготовлення Так Званої Рецензії наступним чином: “Реалізуючи своє право на подання суду доказів, 23 січня 2026 року Відповідач [розуміючи, що кінцевий термін подання Відзиву на Позов Позивача та відповідних доказів спливає 2 лютого 2026 року] замовив у ТОВ “НЕРУХОМІСТЬ-ФУТУРА” …, рецензування Звіту про оцінку збитків … 23 квітня 2026 р. рецензування було завершене, та у розпорядження [Rosneft AET] була надана Рецензія”,[199] та заявив, що причиною подання Так Званої Рецензії із пропуском встановлених термінів був: “великий обсяг досліджуваних рецензентом питань, підготовка ним рецензії зайняла певний час, що зумовило неможливість подання цієї рецензії до завершення підготовчого судового засідання”.[200]

 

348.5            В цьому контексті Суд відмічає наступне:

 

348.5.1         Навіть не беручи до уваги той факт, що (як роз'яснено у Розділі I(C)(15)(b) вище) ТОВ “Нерухомість-Футура” ніколи не мало відповідної кваліфікації та кваліфікаційного свідоцтва за необхідним напрямом для проведення рецензування Звіту про Оцінку Збитків, 23 січня 2026 року, коли Rosneft AET замовив рецензію у ТОВ “Нерухомість-Футура” у останнього взагалі не було жодного сертифіката на оціночну діяльність, і воно не мало права займатися діяльністю, повʼязаною з оцінкою. За таких обставин, кількість часу для проведення (некваліфікованому) ТОВ “Нерухомість-Футура” нібито “рецензування” - не має значення ні у цій справі, ні взагалі.

 

348.5.2         Чому Rosneft AET не замовив власну оцінку або рецензію у оцінювача, який має відповідну кваліфікацію та сертифікати (або судову експертизу у судового експерта) — і не зробив цього заздалегідь, до закінчення терміну подання, тобто набагато раніше —Rosneft AET не пояснив.

 

349. Стосовно термінів та реальних можливостей, які мав Rosneft AET для того, щоб замовити та подати власні оцінку, рецензію або судову експертизу з питань розрахунку реальних збитків, Суд зазначає наступне:

 

349.1               Rosneft AET отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження ще 23 вересня 2025 року,[201] але його адвокат звернувся до Суду щодо надання йому доступу до електронної справи (яка містила, зокрема, Позов та Звіт про Оцінку Збитків) лише 1 грудня 2025 року, так і не пояснивши причину більш ніж двомісячної затримки.

 

349.2               При цьому, навіть на даному етапі, у Rosneft AET залишався майже двомісячний термін для того, щоб замовити оцінку, рецензію або судову експертизу щодо розрахунку реальних збитків. Чому Rosneft AET чекав майже до його закінчення (23 січня 2026 року), щоб замовити рецензію (не кажучи вже про те, що замовив її у компанії, яка не має права на таку діяльність), Rosneft AET також не пояснив.

 

349.3               Як зазначив Суд в Ухвалі про Відкриття Провадження, відповідно до статті 119 ГПК України кожна сторона має право клопотати про продовження процесуального строку (у тому числі на подання відзиву), подавши до Суду вмотивоване клопотання, однак Rosneft AET прямо відмовився від такої можливості. У Відзиві на Позов (від 23 січня 2026 року) Rosneft AET включив клопотання про надання Rosneft AET додаткового строку для подання відзиву до 8 лютого 2026 року.[202] Це було незрозуміле клопотання, оскільки воно було включено до Відзиву, який компанія Rosneft AET вже подала 28 січня 2026 року, але коли Суд під час підготовчого засідання запитав у адвоката Rosneft AET Сидоренка, чи наполягає він на цьому клопотанні, адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів “ні”.

 

349.4               Нарешті, на запитання Суду безпосередньо перед закриттям підготовчого провадження у справі 10 лютого 2026 року про те, чи має він якісь додаткові заяви та клопотання, адвокат Rosneft AET Сидоренко також відповів негативно, і не повідомив Суд про будь-які причини, що заважали йому висловити незгоду з розрахунком реальних збитків (або змістом Звіту про Оцінку Збитків) або про подання доказів, які він бажав подати до Суду, але не мав часу для їх отримання.

 

350. Отже, Суд встановив, що Rosneft AET не довiв, що незаперечення ним в його Відзиві розрахунку реальних збитків (та змісту Звіту про Оцінку Збитків), відбулося “з підстав, що не залежали від нього”. Як результат, відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, Rosneft AET “позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті”. Відповідно, Rosneft AET тепер не може порушувати питання про долучення до справи доказів з цього приводу (таких як Так Звана Рецензія, оцінка та рецензія у розумінні Закону про Оцінку, а також судова експертиза щодо оцінки збитків, призначена судом), а клопотання, кінцевою метою яких є таке долучення, не підлягають задоволенню лише на цій підставі.

 

351. Як встановлено вище, Rosneft AET мав право та реальну можливість висловити заперечення щодо розрахунку реальних збитків на відповідній стадії провадження, але прямо відмовився від цього. Частина 4 статті 13 ГПК встановлює, що “Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій”.

 

352. Посилання з боку Rosneft AET на загальні положення статті 42 (“Учасники справи мають право: … 2) подавати докази …”) та статті 74 ГПК (“Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень”) – зовсім не означає, що Rosneft AET може робити це коли завгодно. Пункт 4 частини 2 статті 42 ГПК прямо встановлює, що “Учасники справи зобов’язані: … 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом”.

 

1. Обгрунтування призначення Судової Експертизи з Оцінки Збитків Судом у цій справі у відповідності до статті 99 ГПК

 

353. Посилаючись на ст. 99 ГПК Rosneft AET вимагав призначення Судом Судової Експертизи Оцінки Збитків із наступними питаннями:

 

“Який розмір збитків, завданих [Позивачу] внаслідок знищення та пошкодження його майна у звʼязку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності?”

 

354. Таке питання взагалі не має відношення до справи, і лише на цій підставі клопотання Rosneft AET про призначення судової експертизи щодо оцінки збитків не підлягає задоволенню. Позовні вимоги Позивача не ґрунтуються на твердженнях про те, що його майно було “знищено або пошкоджено” або про те, що у він зазнав “упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності”. Позивач вимагає компенсації реальних збитків, яких він зазнав внаслідок неправомірного привласнення його підприємства.

 

355. Проте, щоб уникнути надмірного формалізму, Суд розгляне питання про те, чи необхідно Суду призначати судову експертизу щодо питання, яке є релевантним, а саме розрахунку збитків, яких Позивач зазнав у результаті неправомірного привласнення його підприємства.

 

356. Як розʼяснено вище, Rosneft AET мав право та реальну можливість самостійно замовити або висновки експерта, або оцінку, або рецензію з указаного питання, та подати їх до Суду разом зі своїм Відзивом на Позов у відповідний строк. Вище Суд також встановив, що Rosneft AET не довів, що не вказав на відповідну незгоду щодо розрахунку реальних збитків (та відповідних частин Звіту про Оцінку Збитків) у своєму Відзиві на Позов від 23 січня 2026 року, “з підстав, що не залежали від нього”.

 

357. Водночас, у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, поданому за два робочих дні до давно призначеного судового засідання з розгляду справи по суті, він вимагає аби Суд з власної ініціативи призначив Судову Експертизу з Оцінки Збитків.

 

358. Питання полягає в тому, чи є в даному випадку підстави для призначення Судом експертизи відповідно до статті 99 ГПК (на яку посилався сам Rosneft AET). Стаття 99 ГПК встановлює наступне:

 

“Стаття 99. Призначення експертизи судом

 

1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

 

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

 

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів”.

 

359. Що стосується пункту 2 частини 1 статті 99 ГПК, то справді, у цій справі жодна зі сторін не надала “висновок експерта”. Суд погоджується з твердженням Rosneft AET, що Звіт про Оцінку Збитків, поданий Позивачем, “не є висновком експерта в розумінні ст. 98 ГПК” (натомість він є “оцінкою”, складеною відповідно до статті 3 Закону про Оцінку), та тим, що пан Нагул і пані Гірна не є “експертами” у розумінні статті 98 ГПК (вони є “оцінювачами” відповідного профілю в розумінні статті 6 Закону про Оцінку і на цій підставі мали повноваження на складання Звіту про Оцінку Збитків, який вони підписали). Але, як роз’яснено вище, як на докази у справі, Суд може покладатися як на “висновок експерта”, так і на “оцінку”, складену “оцінювачем”.

 

360. Отже, питання зводиться до пункту 1 частини 1 статті 99 ГПК, а саме, чи “необхідні” “спеціальні знання в іншій сфері, ніж право”, якими володіє саме “судовий експерт” (до діяльності яких застосовується стаття 99 ГПК), а не володіють інші особи (наприклад, “оцінювачі” у розумінні Закону про Оцінку), “без яких встановити відповідні обставини”, що мають значення для справи — у даному випадку оцінку реальних збитків Позивача від неправомірного привласнення його ЄМК — “неможливо”.

 

361. По-перше, як Суд уже зазначив, сама Методика Оцінки Збитків 2022 року (частина 4 пункту 1 Розділу I), на яку посилаються як Позивач, так і Rosneft AET як на таку, що застосовується у цій справі, встановлює, що така оцінка збитків може здійснюватися як “судовим експертом” згідно із Законом про Судову Експертизу, так і “оцінювачем” на підставі Закону про Оцінку. Таким чином, сама Методика Оцінки 2022 року дає чітку відповідь на це питання – проведення призначеної Судом судової експертизи в даному випадку не є обов’язковим. Отже, умова, встановлена пунктом 1 частини 1 статті 99 ГПК, не виконується і, відповідно, Суд не має підстав для задоволення клопотання Rosneft AET про призначення Судом судової експертизи щодо оцінки збитків у цій справі відповідно до статті 99 ГПК.

 

362. По-друге, у будь-якому разі, клопотання про призначення будь-якої судової експертизи Судом мало бути подане Rosneft AET ще до закриття підготовчого провадження у справі. Отже, Rosneft AET клопотав повернутися до стадії підготовчого провадження та поновити Rosneft AET строк для подання Клопотання щодо Оцінки Збитків, щоб Rosneft AET зміг порушити питання про призначення Судом судової експертизи щодо оцінки збитків. Rosneft AET намагається обґрунтувати таке клопотання тим, що “факти та обставини, викладені вище в [Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків], стали відомі [Rosneft AET] після … закриття підготовчого провадження у справі”. При цьому Rosneft AET навіть не вказує “факти та обставини”, на які він посилається. У Суду немає підстав вважати, що Rosneft AET не міг знати до закриття підготовчого провадження про будь-які “факти та обставини”, зазначені в його Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків (і які б мали значення для цього клопотання).

 

363. Відповідно, Суд відхиляє клопотання Rosneft AET про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення для Rosneft AET строку для подання Клопотання щодо Оцінки Збитків у цій частині.

 

1. Посилання Rosneft AET на практику ЄСПЛ відносно судової експертизи

 

364. Посилаючись на судову практику ЄСПЛ, Rosneft AET стверджує, що призначення судової експертизи нібито є обов’язковим. Це не так. Пункт 71 рішення ЄСПЛ у справі Dulskiy v Ukraine, заява № 61679/00 (на яку посилається Rosneft AET), — не має жодної подібності до цієї справи. Rosneft AET навів неповну цитату і явно не розібрався, у чому полягало рішення у тій справі. У рішенні у справі Dulskiy v Ukraine ЄСПЛ встановив, що “Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи, і тому є невід'ємною частиною судового провадження. Більше того, до компетенції суду належить вирішення питання про звернення за зовнішньою консультацією та встановлення строку для її отримання. Отже, сам факт офіційного зупинення провадження не виключає зазначені проміжки часу із загальної тривалості провадження, обґрунтованість якої суд розгляне нижче”. Далі ЄСПЛ встановив, що строк розгляду справи українським судом (який фактично включав строк зупинення провадження для проведення судової експертизи) був надмірно тривалим, і на цій підставі визнав, що Україна допустила порушення частини 1 статті 6 ЄКПЛ. При цьому, всупереч твердженням Rosneft AET, ЄСПЛ не встановлював, що судова експертиза є обов’язковою в будь-якому провадженні.

 

1. Клопотання Rosneft AET про виклик пана Нагула і пані Гірної для допиту

 

1. Розгляд Судом клопотання Rosneft AET про виклик пана Нагула та пані Гірної для допиту

 

365. Стосовно клопотання Rosneft AET про виклик пана Нагула та пані Гірної для допиту Суд зазначає наступне. Як стверджував сам Rosneft AET, Звіт про Оцінку Збитків не є “висновком експерта”, а пан Нагул та пані Гірна не є “експертами” у розумінні ГПК. Тому посилання Rosneft AET на їх виклик у порядку частини 4 статті 69 ГПК є некоректним. Rosneft AET слід було посилатися на положення ГПК, що стосуються виклику “свідків”, а не “експертів”.

 

366. Окрім того, клопотання сторони про виклик свідків (так само як і про виклик експертів) мало бути подане до закриття підготовчого провадження (тобто до 10 лютого 2026 року). Очевидна мета цієї норми полягає в тому, щоб виклик свідків (так само, як і виклик експертів) був забезпечений завчасно до судового засідання з розгляду справи по суті, і щоб таке засідання не було зірвано через несвоєчасний виклик свідків або експертів.

 

367. Не подавши клопотання про виклик пана Нагула та пані Гірної для допиту своєчасно (тобто до закриття підготовчого провадження), у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, він просив “постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі”.[203]

 

368. При цьому, Rosneft AET не навів жодних поважних причин, через які він не викликав пана Нагула та пані Гірну до закінчення відповідного строку (тобто до закриття підготовчого провадження 10 лютого 2026 року). Матеріальні обґрунтування, на які посилається Rosneft AET (тобто те, що (а) Звіт про Оцінку Збитків нібито “містить принципові відхилення від вимог” Закону про Оцінку, НСО №1 та НСО №3,[204] і (б) те, що зі змісту Звіту про Оцінку Збитків нібито “не вбачається, які саме первинні документи були використані оцінювачами для підтвердження: існування цілісного майнового комплексу, його складу та технічних характеристик; можливості фактичного здійснення господарської діяльності на дату оцінки; реальності та економічної обґрунтованості очікуваної упущеної вигоди”[205]), були б цілком очевидні для Rosneft AET найпізніше ще з початку грудня 2025 року, коли адвокат Rosneft AET Сидоренко отримав доступ до матеріалів справи, зокрема до Звіту про Оцінку Збитків. Отже, Rosneft AET мав реальну можливість викликати для допиту пана Нагула та пані Гірну ще до закриття підготовчого провадження 10 лютого 2026 року. Проте навіть на запитання Суду під час судового засідання 10 лютого 2026 року, безпосередньо перед закриттям підготовчого провадження, щодо того, чи мають сторони якісь додаткові заяви та клопотання, адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів негативно.

 

369. Rosneft AET не навів жодних поважних причин для пропуску строку подання Клопотання про виклик пана Нагула та пані Гірної.

 

370. За цих обставин, Суд відмовив у задоволенні клопотання Rosneft AET про виклик пана Нагула та пані Гірної для допиту.

 

371. Однак, беручи до уваги, що пан Нагул був доступний для негайного допиту без будь-якої затримки у судовому засіданні з розгляду справи по суті, для надання Rosneft AET практичної можливості його допиту, Суд з власної ініціативи викликав пана Нагула і надав сторонам, присутнім у судовому засіданні, можливість поставити пану Нагулу будь-які питання, які вони вважали за необхідне.

 

1. Невикористання Rosneft AET подальшої процесуальної можливості допитати пана Нагула

 

372. Якби у Rosneft AET справді були питання, зазначені в його Клопотанні Rosneft щодо Оцінки Збитків, отримавши практичну можливість допитати пана Нагула, адвокат Rosneft AET Сидоренко поставив би їх.

 

373. Однак, як зазначено в Розділі I(D)(7)(c) нижче, під час допиту пана Нагула в судовому засіданні адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив йому жодного запитання.

 

374. Це могло означати лише те, що адвокат Rosneft AET Сидоренко намагався використати своє Клопотання про виклик для допиту оцінювачів (подане за два робочі дні до давно призначеного засідання з розгляду справи) виключно як привід для повернення до стадії підготовчого провадження у справі, що невиправдано зірвало б давно призначене судове засідання та безпідставно затягнуло б розгляд справи.

 

375. За таких обставин, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК, процесуальна поведінка адвоката Rosneft AET Сидоренка, безсумнівно, становила зловживання процесуальними правами (визначене як “дія, спрямована на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи”). Суд ще повернеться до цього питання.

 

16. Окреме клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про повернення до стадії підготовчого провадження від 27 квітня 2026 року

 

1. Зміст клопотання та ухвала Суду щодо нього

 

376. 27 квітня 2026 року (за день до початку розгляду справи по суті) від Відповідача 18 (Rosneft AET) до Суду надійшло клопотання від 27 квітня 2026 року, в якому він просив повернутися до розгляду справи на стадію підготовчого провадження (далі — Окреме Клопотання Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження).

 

377. Rosneft AET обґрунтовував його тими ж причинами, що й свої попередні клопотання (а саме Клопотання про Виклик Свідків, Клопотання про Експертизу Договору Поставки, та Клопотання про Експертизу Оцінки Збитків), які вже були розглянуті Судом вище, а також двома додатковими аргументами, які Суд розглянув нижче: (а) “передчасність закриття підготовчого провадження”,[206] та (б) наявність “процесуальних підстав повернення до стадії підготовчого провадження”.[207]

 

378. Приєднавши Окреме Клопотання Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження до матеріалів справи та розглянувши його у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, на підставах, викладених нижче, Суд відмовив Rosneft AET у його задоволенні.

 

1. Аргументи щодо передчасності закриття підготовчого провадження.

 

379. Rosneft AET стверджував, що “оскільки на момент закриття підготовчого провадження у справі сторони ще не реалізували своє право на подання заяв по суті справи, а відповідь на відзив та заперечення Відповідача надійшли після закриття підготовчого провадження, таке закриття підготовчого провадження вочевидь було передчасним”. Як Суд уже зазначив у Розділі I(С)(5)(с) вище, в українському процесуальному праві немає положення, яке б передбачало, що “подання та прийняття судом заяв по суті справи можливе лише на стадії підготовчого провадження”.

 

380. Суд приєднав до матеріалів справи як (а) Відповідь Позивача від 19 березня 2026 року на Відзив Новомосковського Азоту та Rosneft AET, так і (б) Заперечення на них від Rosneft AET від 2 квітня 2026 року, (в) Пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року щодо Заперечень Rosneft AET від 2 квітня 2026 року на Відповідь Позивача на Відзив, так і (г) документ, який по суті був запереченнями або поясненнями Новомосковського Азоту від 21 квітня 2026 року на Відповідь Позивача (хоча Новомосковський Азот назвав його своїм “Другим Відзивом”). Суд розглянув усі аргументи сторін по суті справи, що в них містяться, під час ухвалення рішення та відобразив їх у цьому Рішенні нижче.

 

381. Також Rosneft AET зазначив: “Крім того, зважаючи на обсяги та кількість спродукованих Позивачем заяв по суті справи, заяв, що по своїй суті є заявами по суті справи, доданих до них матеріалів, порядок і строки їх подачі (напередодні судового засідання, щоби унеможливити ознайомлення з їх змістом іншими учасниками справи; крім того вбачається фізична неможливість ознайомлення з їх змістом і судом) та термін, у який суд провів підготовче провадження, явно такому обсягу і порядку подачі не відповідає, та порушує баланс рівності сторін перед законом і судом на користь Позивача, адже його процесуальні дії ніяким чином не обмежуються ні часовими рамками, ні процесуальними.” Щодо тих частин цієї заяви, з яких Суд зміг зрозуміти хоч якийсь логічний зміст, Суд зазначає, що:

 

381.1               Тією мірою, якою Rosneft AET посилається на Пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року щодо Заперечень Rosneft AET від 2 квітня 2026 року на Відповідь Позивача на Відзив, Пояснення Позивача були додатковими поясненнями Позивача по суті справи у відповідь на аргументи Rosneft AET по суті справи. Як Суд встановив у Розділі I(С)(5)(b) вище, Позивач подав зазначені Пояснення від 23 квітня 2026 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК; Rosneft AET отримав їх 24 квітня 2026 (за чотири дні до судового засідання щодо розгляду справи); до цього, Rosneft AET вже надав дві докладні заяви по суті справи (по-перше, Відзив на Позов, по-друге, Заперечення на Відповідь Позивача на Відзив); нічого не заважало Rosneft AET, також реалізуючи своє право відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК, подати свої відповідні пояснення на Пояснення Позивача від 23 квітня 2026 року або письмово до судового засідання з розгляду справи по суті, або усно в судовому засіданні з розгляду справи. Для цього не було ніякої необхідності повертатися на стадію підготовчого провадження у справі (про що клопотав Rosneft AET).

 

381.2               У зв'язку з цим Суд зазначає, що хоча в принципі право учасників справи за пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК подавати свої пояснення, доводи та міркування докладно ГПК не регламентується, реальна можливість цього природно обмежується датою призначеного судового засідання з розгляду справи. Інакше кажучи, учасники справи не мають безумовного автоматичного права вимагати відкладення судового засідання у справі (або повернення на стадію підготовчого провадження, чого вимагав Rosneft AET) лише на підставі того, що учасник справи бажає подати чергові пояснення, доводи та міркування. Такий учасник повинен обирати той формат пояснень, доказів та міркувань (і, за потреби, процесуальних клопотань), що диктується реаліями руху справи. Інший підхід спричинив би реальну неможливість суду ефективного здійснення правосуддя.

 

381.3               Позивач також письмово відповів на процесуальні клопотання Rosneft AET (які описані вище і кожне з яких було подано з порушенням відповідних процесуальних строків без поважних причин, зокрема лише за лічені дні до давно призначеного судового засідання щодо розгляду справи по суті). За цих обставин Rosneft AET не може скаржитися на пізнє подання Позивачем заперечень у відповідь, на “фізичну неможливість ознайомлення з їхнім змістом” та на “порушення балансу рівності сторін”. Навпаки, “Порушенням балансу рівності сторін” було б відмовити Позивачу викласти свою думку щодо заявлених клопотань.

 

382. Суд не погоджується з логікою висновку Rosneft AET - “Отже, суд закрив підготовче провадження передчасно, не з’ясувавши попередньо думку учасників справи про можливість його закриття” (ні в контексті вищезазначених аргументів Rosneft AET, ні з урахуванням обставин закриття підготовчого провадження). Він явно суперечить обставинам, за яких було закрито підготовче провадження. Як уже зазначалося вище:

 

382.1               підготовче провадження у цій справі тривало понад шість місяців і включало в себе чотири судові засідання за участю адвоката Rosneft AET;

 

382.2               на підготовчому судовому засіданні 6 січня 2026 року, Rosneft AET подав клопотання про перерву в судовому засіданні для більш повного ознайомлення з матеріалами, поданими Позивачем, і Суд його задовольнив, оголосивши запитану перерву до наступного дня; подальших подібних клопотань у підготовчому провадженні Rosneft AET не подавав;

 

382.3               через 3 тижні після цього (28 січня 2026 року, навіть за кілька днів до закінчення процесуального строку 02 лютого 2026 року) Rosneft AET подав свій Відзив на Позов разом із тими доказами, які він вважав необхідними;

 

382.4               оскільки Відзив Rosneft AET також містив клопотання про надання Rosneft AET додаткового строку для подання відзиву на Позов, з відновленням підготовчого судового засідання після його перерви, 09 лютого 2026 року Суд поставив Rosneft AET питання про те, чи підтримує Rosneft AET своє клопотання про надання йому додаткового строку (зважаючи на те, що Rosneft AET вже подав свій Відзив на Позов), на що адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів, що більше не наполягає на своєму клопотанні,

 

382.5               наприкінці підготовчого судового засідання 10 лютого 2026 року, безпосередньо перед ухваленням Судом рішення про закриття підготовчого провадження, Суд запитав присутніх учасників справи про те, чи є у них якісь додаткові заяви чи клопотання, на що адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів негативно;

 

382.6               після отримання вищезазначеної відповіді від представників сторін, які брали участь у засіданні, Судом не було встановлено передбачених статтею 183 ГПК підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у підготовчому засіданні. За їх відсутності Суд закрив підготовче засідання постановленням Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року.

 

383. На підставі вищевикладеного, Суд встановив, що твердження Rosneft AET про те, що “суд закрив підготовче провадження передчасно, не з’ясувавши попередньо думку учасників справи про можливість його закриття”, не тільки не відповідає дійсності, але й – як і саме Окреме Клопотання Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження – мало на меті безпідставно зірвати судовий розгляд справи, призначений на 28 квітня 2026 року, та затягнути ухвалення Судом рішення по суті справи.

 

1. Аргумент Rosneft AET щодо “процесуальних підстав повернення до стадії підготовчого провадження”

 

384. Rosneft AET правильно зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 ГПК, “завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, … з метою ефективного захисту порушених … прав”. На підставі вищезазначених обставин провадження у цій справі, Rosneft AET отримав реальну можливість реалізувати своє право на захист під час справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом цього спору. Повернення цієї справи на стадію підготовчого провадження (про що клопотав Rosneft AET за день до давно призначеного судового засідання з розгляду справи по суті, при тому, що Rosneft AET мав реальну можливість заявляти всі свої клопотання ще в січні 2026 року, до закриття підготовчого провадження) призведе до порушення того самого принципу, на який посилався сам Rosneft AET.

 

385. Rosneft AET також посилався на пункти 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК, звертаючи увагу на те, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

 

386. Щодо принципу змагальності сторін, частина 4 статті 13 ГПК встановлює, що “Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій”, Суд зазначає, що з обставин перебігу цієї справи випливає, що задовго до закриття підготовчого провадження у справі, Rosneft AET мав всю необхідну фактичну базу та реальну процесуальну можливість, щоб оцінити необхідність, і в разі її наявності – клопотати про призначення експертизи Договору Поставки, замовлення та приєднання до матеріалів справи рецензії на Звіт Позивача про Оцінку Збитків (та подальшого включення до Відзиву Rosneft AET заперечень щодо розрахунків збитків Позивачем), та виклик для допиту свідків. З невідомих причин, які Rosneft AET так і не зміг переконливо та логічно пояснити Суду, Rosneft AET цього не зробив. Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК Rosneft AET несе ризик настання наслідків, пов’язаних з невчиненням ним процесуальних дій на відповідній процесуальній стадії. Як Суд встановив вище в цьому Рішенні, пояснення Rosneft AET про те, що лише після закриття підготовчого провадження, Rosneft AET нібито дізнався про якісь (у тому числі зовсім не сформульовані) факти, які нібито призвели до необхідності заявити всі ці клопотання за лічені дні до давно призначеного судового засідання з розгляду справи, є повністю необґрунтованими.

 

387. Застосовність інших принципів, на які посилається Rosneft AET (верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність) до обговорюваних обставин, в Окремому Клопотанні Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження, не пояснюється.

 

388. Також Rosneft AET не пояснює своє посилання на пункти 1– 3 частини 1 статті 177 ГПК (які встановлюють завдання підготовчого провадження). Зокрема, Rosneft AET не вказав, які з зазначених там завдань не були досягнуті, а також не пояснює, чому – якщо Rosneft AET дійсно вважає, що вони не були виконані, на запитання Суду безпосередньо перед закриттям підготовчого провадження 10 лютого 2026 року про те, чи є у сторін, присутніх на тому судовому засіданні, невирішені питання, адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів негативно.

 

389. Як заявляє сам Rosneft AET, тлумачення пункту 1 статті 6 ЄКПЛ у практиці ЄСПЛ передбачає, що “кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух”. Саме такі правила і встановлені в ГПК – зокрема вимога, що такі клопотання, як клопотання про проведення експертизи та виклик свідків, повинні заявлятися саме на етапі підготовчого провадження, а не за лічені дні до судового засідання з розгляду справи по суті. І саме цими правилами Суд і керується, відмовляючи в Окремому Клопотанні Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження. Якби кожній стороні було дозволено чекати, коли до судового засідання з розгляду справи залишаються лічені дні, і без поважних причин подавати на такій пізній стадії процесуальні клопотання, які мали бути подані ще на стадії підготовчого провадження, і на цій підставі вимагати повернення справи на стадію підготовчого провадження, то судовий процес дійсно міг би перетворитися на безладний хаос.

 

390. Постанова Верховного Суду від 05.10.2022 р. у справі № 204/6085/20, на яку посилався Rosneft AET, лише підтверджує, що за обставин цієї справи у поверненні на стадію підготовчого провадження має бути відмовлено. У зазначеній постанові Верховний Суд роз’яснив, що “суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті”. У тій справі, після того, як міськрада пред’явила власнику квартири позов про припинення права власності, власник фізично поділив квартиру на два окремі об’єкти нерухомості та перестав бути власником кожного з них. За таких обставин розгляд позову в його первісному формулюванні, тобто до єдиного (первісного) власника щодо вже неіснуючого (єдиного) об’єкта нерухомості, втратив будь-який сенс. Міськраді було необхідно змінити як склад відповідачів, так і підстави для свого позову, що могло бути зроблено лише шляхом повернення справи на стадію підготовчого провадження. Верховний Суд визнав зазначені обставини “вагомими” для цієї мети.

 

391. Обставини цієї справи докорінно відрізняються від справи № 204/6085/20. У цьому провадженні процесуальна поведінка самого заявника, щодо якої немає поважних причин, є підставою для його клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження. На думку Суду, такі обставини не можуть бути класифіковані як “вагомі” у значенні вищезазначеної Постанови Верховного Суду.

 

1. Висновки Суду

 

392. На підставі вищевикладеного, Суд відмовив у задоволенні Окремого Клопотання Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження.

 

393. Суд також не може не зазначити, що, виходячи з обставин, розглянутих вище, Окреме Клопотання Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження (заявлене за день до давно призначеного судового засідання з розгляду справи по суті) стало черговою – у цілій серії – спробою Rosneft AET зірвати давно призначене судове засідання у цій справі та безпідставно затягнути винесення рішення. Суд ще повернеться до цього питання.

 

17. Клопотання Позивача від 26 та 27 квітня 2026 року щодо приєднання до матеріалів справи узагальненої інформації про повідомлення Відповідачів

 

394. 27 та 28 квітня 2026 року від Позивача до Суду надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи узагальненої інформації про повідомлення Відповідачів та відповідних документів, що підтверджують такі направлення та вручення повідомлень. Суд приєднав надані документи до матеріалів справи.

 

18. Клопотання Позивача про надання додаткових розрахунків інфляційних втрат та 3% річних від 27 та 29 квітня 2026 року

 

395. 28 та 30 квітня 2026 року від Позивача до Суду надійшли розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних станом на 28 та 30 квітня 2026 року відповідно, які Суд приєднав до матеріалів справи.

 

1. Cудове засідання з розгляду справи по суті

 

396. Судове засідання з розгляду справи по суті (призначене Ухвалою про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року) було відкрито 28 квітня 2026 року.

 

1. Явка сторін

 

397. У судовому засіданні брали участь в режимі відеоконференції представник Позивача (з приміщення Дарницького районного суду міста Києва) та представник Відповідача 18 (Rosneft АЕТ).

 

398. Інші Відповідачі в судове засідання не з’явились та не повідомили Суду про причини своєї неявки. З огляду на відомості про повідомлення вказаних Відповідачів (описані вище), Суд вирішив проводити судове засідання за їх відсутності з наступних підстав.

 

399. Детальні відомості про повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи містяться в Розділі II(F) цього Рiшення. Узагальнюючи цю інформацію, Суд встановив наступне.

 

400. Ухвалa про Закриття Підготовчого Провадження, яка містила повідомлення про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи, була направлена всім особам, які залишилися Відповідачами у цій справі, в тому числі (а) через відповідний Центральний Орган в державі місцезнаходження такого Відповідача відповідно до Гаазької Конвенції про Повідомлення, якщо держава такого Відповідача зробила застереження стосовно свободи направлення повідомлень поштовими каналами безпосередньо особам в такій державі; (б) у будь-якому випадку, поштою напряму за поштовими адресами всіх Відповідачів, та (в) за всіма відомими електронними адресами Відповідачів.

 

401. Стосовно Відповідачів, які не з’явились – матеріали справи містять документи, які підтверджують що Відповідачі 08, 09, 19, 23 - 29, 32 отримали вказане повідомлення “належним чином” (в розумінні частини 3 статті 202 ГПК) – тобто або через відповідний Центральний Орган (у разі застосування), або напряму поштою. Суд вирішив проводити судове засідання за відсутності вказаних Відповідачів відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК, який встановлює наступне:

 

“ 3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

 

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) … без повідомлення причин неявки;”

 

402. Стосовно Відповідачів 01-07, 13-17, 20-22, 30-31 та 33, не дивлячись на те, що в матеріалах справи містяться відомості та документи, які підтверджують направлення їм “належним чином” (в розумінні частини 3 статті 202 ГПК) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, яка містила повідомлення про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, у матеріалах справи відсутні відомості про отримання ними вказаного повідомлення “належним чином” (в розумінні частини 3 статті 202 ГПК) – тобто через відповідний Центральний Орган. (Незважаючи на те, що переважна кількість з них отримала відповідне повідомлення альтернативними засобами, як зазначено нижче). Стосовно Відповідачів 01-07, 13-17, 20-22, 30-31 та 33 Суд посилається на статтю 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, яка передбачає наступне:

 

“Стаття 15

 

…

 

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

 

(а) документ [яким повідомлено відповідача про відкриття стосовно нього провадження у справі] було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

 

(б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;

 

(в) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.”

 

403. При приєднанні до Гаазької Конвенції про Повідомлення Україна зробила необхідну заяву відповідно до статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення.[208]

 

404. Матеріали справи містять документи, які підтверджують, що стосовно Відповідачів 01-07, 13-17, 20-22, 30-31 та 33:

 

404.1           документ, яким повідомлено відповідача про відкриття стосовно нього провадження у справі (а саме Ухвалу про Відкриття Провадження) було передано одним із способів, передбачених Гаазькою Конвенцією про Повідомлення, а саме через відповідний Центральний Орган;

 

404.2           з дати направлення документа сплинув шестимісячний термін, який Суд визначив як достатній для даної справи; та

 

404.3           незважаючи на всі розумні зусилля Суду для отримання підтвердження про вручення або безпосередню доставку Ухвали про Відкриття Провадження від 31 липня 2025 року (в тому числі нагадування відповідним Центральним Органам), не було отримано будь-якого підтвердження.

 

405. У вищезазначених обставинах, відповідно до статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може постановити рішення у цій справі стосовно Відповідачів 01-07, 13-17, 20-22, 30-31 та 33 за їх відсутності на судовому засіданні з розгляду справи по суті.

 

406. У будь-якому випадку, Суд також відмічає, що, як детально описано в Розділі II(F) цього Рішення, додатково до виконання формальних вимог щодо повідомлення Відповідачам про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи:

 

406.1           Відповідачі 01-06, 08-09, 13-32 фактично отримали Ухвалу про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка містила повідомлення про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті;

 

406.2           всі Відповідачі фактично отримали Ухвалу про Відкриття Провадження від 31 липня 2025 року і тому фактично знали не тільки про судове провадження щодо них, але і те, що, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також мали бути опубліковані на веб-сайті Суду[209] та в дійсності були опубліковані на веб-сайті Суду 09 березня 2026 року.

 

2. Відводи

 

407. На початку судового засідання адвокат Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) Сидоренко І.О. усно заявив про відвід судді Юлдашеву О.О. на підставі того, що, на думку адвоката Сидоренка, у судді Юлдашева О.О. “існує якась особлива заінтересованість у тому, щоб розглянути цю справу, не дивлячись на те, що в місті Запоріжжі відповідно до … карти повітряних тривог, триває повітряна тривога”.

 

408. Адвокат Сидоренко (який був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції) не стверджував, що він особисто знаходиться у місті Запоріжжя; не вказував на жодні реальні обставини в місті Запоріжжя або локації Суду; не пояснив яким чином проведення судового засідання нібито в період повітряної тривоги в місті Запоріжжя доводить “якусь особливу заінтересованість” судді Юлдашева О.О., не зміг сформулювати в чому саме складається ймовірний “інтерес” судді Юлдашева О.О., а також не вказав, що (і не пояснив яким чином) які-небудь з обставин, на які посилався адвокат Сидоренко, викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Юлдашева О.О. (що є підставами, на яких відвід судді може бути обґрунтовано заявлений відповідно до статті 35 ГПК).

 

409. Стаття 39 ГПК з цього приводу передбачає наступне:

 

“ 3… Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу…

 

7. Питання про відвід вирішується невідкладно…”.

 

410. Оскільки відвід було заявлено безпосередньо у судовому засіданні, Суд розглянув його невідкладно.

 

411. Враховуючи, що заява про відвід судді не містила обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а підставами заявленого відводу була незгода заявника із процесуальними рішеннями судді, Суд відмовив в задоволенні заяви про відвід.

 

412. Суд не може не відмітити, що враховуючи низку клопотань Rosneft АЕТ, поданих за кілька днів до судового засідання з розгляду справи по суті без поважних причин для цього, в яких Rosneft АЕТ систематично вимагав повернення справи на стадію підготовчого провадження, вищевказанa заява про відвід судді (друга за рахунком заява Rosneft АЕТ про відвід судді у цьому провадженні), в задоволенні якого Суд відмовив, не могла бути нічим іншим, як черговою спробою Rosneft АЕТ зірвати судове засідання з розгляду справи по суті та безпідставно затягнути ухвалення рішення у справі.

 

3. Розгляд заяв та клопотань

 

413. Як Суд зазначив в Розділі I(С) цього Рішення, після закриття підготовчого провадження та до початку судового засідання, призначеного на 28 квітня 2026 року, Суд отримав від учасників справи низку письмових заяв, клопотань та пояснень. В судовому засіданні з розгляду справи по суті Суд розглянув невирішені на той момент процесуальні питання, які містилися у вказаних письмових заявах, клопотаннях та поясненнях.

 

4. Виклик свідків для допиту в судовому засіданні

 

414. Як Суд зазначив у Розділах I(С)(11) та I(С)(15) вище, після закриття підготовчого провадження, Відповідач 18 (Rosneft AET) подав клопотання про виклик для допиту в судовому засіданні з розгляду справи пані Ковиліної (голови правління компанії, яка є власником Позивача – Славутич, яка дала письмові показання про обставини функціонування підприємства Позивача до його присвоєння Нєдрами ДНР)[210], пана Ракші (гірничого інженера, який дав письмові показання про роботу виробничого циклу та обсяги виробництва на підприємстві Позивача),[211] а також оцінювачів пана Нагула та пані Гірну (двох підписантів Звіту Позивача про Оцінку Збитків).

 

415. До розгляду вказаних клопотань в судовому засіданні 28 квітня 2026 року, Позивач повідомив Суд, що незважаючи на те, що Позивач заперечував проти клопотань Rosneft AET про виклик вказаних осіб для допиту (оскільки Rosneft AET повинен був заявляти такі клопотання до закінчення підготовчого провадження), Позивачу в той же час вдалось забезпечити явку трьох із чотирьох осіб, на допиті яких наполягав Rosneft AET, до приміщення Дарницького районного суду міста Києва, де, у випадку задоволення клопотань Rosneft AET, вони могли бути допитані в режимі відеоконференції без відкладення судового засідання з розгляду справи.

 

416. На підставах, докладно викладених у Розділах I(С)(11) и I(С)(15) вище, Суд відмовив Rosneft AET у його клопотаннях про виклик в якості свідків пані Ковиліної, пана Ракші, а також оцінювачів пана Нагула та пані Гірної. Але, беручи до уваги, що пані Ковиліна, пан Ракша і пан Нагул були доступні для допиту без будь-якої затримки у розгляді справи, для надання Rosneft AET практичної можливості їх допиту, за власною ініціативою Суду, Суд вирішив викликати пані Ковиліну, пана Ракшу і пана Нагула для допиту і надав сторонам, які брали участь у судовому засіданні, можливість поставити кожному свідку будь-які питання, які вони вважали за необхідне.

 

417. Отже, в судовому засіданні 28 квітня 2026 року, Суд ухвалив:

 

417.1           за власною ініціативою викликати для допиту в судовому засіданні Свідків Ракшу, Ковиліну та Нагула;

 

417.2           дозволити свідкам брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Дарницького районного суду міста Києва;

 

417.3           попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання; та

 

417.4           з урахуванням явки свідків, змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, а саме спочатку Суд безпосередньо ознайомиться з письмовими Заявами Свідків Ракші та Ковиліної, а також поданим Позивачем Звітом про Оцінку Збитків, після чого буде проведено допит свідків в судовому засіданні, а потім Суд продовжить дослідження інших доказів в матеріалах справи, після чого сторонам буде надана можливість надати свої пояснення щодо доказів чи звернути увагу Суду на важливі деталі.

 

418. Після того, як, з метою надання Rosneft AET практичної можливості допиту свідків, про допит яких Rosneft AET клопотав, Суд за власною ініціативою викликав пані Ковиліну, пана Ракшу і пана Нагула для допиту та надав сторонам можливість поставити кожному свідку будь-які питання, адвокат Rosneft AET Сидоренко заявив, що він не готовий допитувати свідків, та клопотав про відкладення допиту.

 

419. Як вже зазначалося, Суд визнав цю заяву адвоката Сидоренка надзвичайною.

 

420. Судове засідання з розгляду справи проводиться саме для того, щоб, зокрема, надати сторонам та представникам сторін заключну можливість висловити узагальнюючі аргументи щодо застосовного права, обставин справи та поданих доказів, тощо. Це передбачає, що представники сторін, зокрема, ретельно підготувалися до дебатів за кожним аспектом показань свідків, і особливо якщо сторона клопотала про виклик свідка, вона очевидно мала бути готовою допитати цього свідка. Отже, Суд відмовив в задоволенні клопотання адвоката Rosneft АЕТ Сидоренка про відкладення допиту викликаних ним самим свідків.

 

421. У підсумку (після своєї первісної відмови ставити будь-які питання свідкам, на виклику яких він сам наполягав) адвокат Сидоренко:

 

421.1           поставив лише кілька питань Свідку Ковиліній;

 

421.2           поставив лише три питання Свідку Ракші – при цьому жодне з цих питань не стосувалось підстав, якими адвокат Сидоренко обгрунтовував необхідність допиту пана Ракші або повернення справи на стадію підготовчого провадження (адвокат Сидоренко запитав, чи має Свідок Ракша юридичну освіту, чи відвідував карʼєр та чи спілкувався він з будь-ким із працівників Позивача для складання своєї заяви); і

 

421.3           не поставив жодного питання Свідку Нагулу.

 

422. Як Суд зазначив вище в цьому Рішенні, три клопотання Rosneft AET про повернення справи на стадію підготовчого провадження були обгрунтовані нібито наявністю необхідності допиту вказаних свідків. Вищезазначені обставини могли означати лише одне: дійсною метою трьох клопотань Rosneft AET про повернення справи на стадію підготовчого провадження, які він надав Суду за декілька днів до давно призначеного судового засідання з розгляду справи по суті (а саме, Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків, і Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків та Окреме Клопотання Rosneft AET про Повернення до Стадії Підготовчого Провадження) був не допит свідків, а зрив давно призначеного судового засідання з розгляду справи та затягування розгляду справи шляхом повернення його на стадію підготовчого провадження. Суд ще повернеться до цього питання нижче в цьому Рішенні.

 

5. Вступне слово учасників справи

 

423. Суд заслухав вступне слово учасників справи, які з'явилися на судове засідання (Позивача та Rosneft AET). Жоден із них не вичерпав часу, встановленого Судом для вступного слова, і не клопотав про надання додаткового часу для вступного слова.

 

6. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

 

424. Суд далі перейшов до з’ясування обставин, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

425. Суд дослідив докази в Додатках А-0127 (Заява Свідка Ковиліної), А-0126 (Заява Свідка Ракші), i А-0115 (Звіт про Оцінку Збитків), встановив відповідність копій доказів їх оригіналам та перейшов до допиту свідків.

 

7. Допит свідків

 

426. Перед допитом кожного свідка уповноваженою особою Дарницького районного суду міста Києва було перевірено їх особи, а також Судом роз’яснено права та попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань.

 

427. Суд не обмежував учасників процесу ані кількістю питань, які вони могли поставити свідкам, ані темами цих питань, ані часом протягом якого вони могли поставити свої питання.

 

428. Після закінчення допиту свідків, враховуючи відсутність питань та заперечень у сторін, Суд дозволив всім свідкам залишити залу судового засідання.

 

429. Суд взяв до уваги показання Свідків у цьому Рішенні нижче.

 

1. Допит свідка Ковиліної Аліни Андріївни (далі – Свідок Ковиліна)

 

430. Свідок Ковиліна була допитана у зв’язку з її Заявою Свідка (Додаток A-0127).

 

431. Представником Позивача адвокатом Нечипоренко були поставлені питання Свідку Ковиліній та отримані відповіді на них. Зокрема, Свідок Ковиліна надала свідчення про те, що з 2005 року вона є головою правління компанії з управління активами Славутич-Інвест, яка управляла більше, ніж 26 фондами, яким належали частки у більше, ніж 200 компаніях. Позивач є однією з таких компаній. Cлавутич за грошові кошти інвесторів купує частки в різноманітних промислових активах, усіма доступними засобами (в том числі шляхом поділу або консолідації придбаних активів) підвищує ефективність їх виробництва, що у свою чергу призводить до збільшення їх ринкової вартості, а в подальшому продає їх з прибутком. Зокрема, одним із напрямків діяльності Славутича (і пані Ковиліної зокрема) є участь у компаніях, які здійснюють розробку та видобуток надр. З початку 2010-х років, до складу активів фондів під управлінням Славутича входили корпоративні права гранітних кар'єрів у Запорізькій області. В рамках своєї діяльності Славутич (і, зокрема, пані Ковиліна) відшукував і у подальшому набував права на перспективні з огляду потенціалу розвитку та прибутковості кар'єри. Особлива зацікавленість Славутича до гранітних кар'єрів полягала у тому, що на фоні низької собівартості виробництва, вони показували дуже високий економічний ефект. Важливе значення в цьому зіграла національна програма інфраструктурного будівництва “Велике будівництво”. Свідок Ковиліна через свої ділові контакти дізналась про Кар’єр Позивача і те, що Позивач знаходився в тривалому корпоративному конфлікті з іншим підприємством, яке наполягало на власних правах на розробку Карʼєру, через що виробництво вже тривалий час повноцінно не функціонувало. Протягом 2020-2021 років Славутич (за активної участі Свідка Ковиліної) реорганізував структуру обох конфліктуючих підприємств на взаємовигідній основі, отримав у кожному з них частку, та (за активної участі Свідка Ковиліної і директора Позивача Кірєєва) відновив повний виробничий процес на підприємстві Позивача до закінчення 2021 року. Свідок Ковиліна покроково пояснила механізм відновлення процесу видобутку та переробки каменю та послалась на відповідні документи (акти приймання-передачі різних видів робіт, які становили частини виробничого процесу Позивача), в тому числі на підставі виписок з них, (якими вона користувалась під час допиту в судовому засіданні, які Суд приєднав до матеріалів справи як записи свідка). Вона також зупинилась на своїх перемовинах з Анатолієм Долеско (власником компанії D&D Immobilien) щодо укладання Договора Поставки. Свідок Ковиліна також описала подробиці порушення виробничої діяльності Позивача після початку збройної агресії Російської Федерації та рішення про зупинення виробництва, прийняте нею разом з директором Позивача Кірєєвим. Вона також описала обставини зупинення дії та наступного розірвання Договору Поставки в серпні 2022 року внаслідок триваючої неможливості відновити виробництво, та що у вересні 2022 року Позивач втратив контроль над Кар’єром, та що надалі зв'язок з директором Кірєєвим було втрачено.

 

432. Представником Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) Сидоренком Cвідку Ковиліній були поставлені питання та отримані відповіді на них. Вони стосувались головним чином: (а) питань чисельності штатних працівників Позивача в 2020 році (яку він описав як 1) - на що Свідок Ковиліна відповіла, що вона не була ознайомлена зі штатним розкладом, але, як вона вже пояснила, виробнича діяльність Позивача майже повністю базувалася на підрядних договорах із третіми особами, і тому кількість штатних співробітників не відігравала жодної ролі; (б) питань про імовірність можливості відновлення виробництва та збільшення продажів Позивача у 58 разів з 2020 року, при лише одному співробітнику у штаті — на що Свідок Ковиліна відповіла аналогічно та зазначила, що у 2020 році підприємство практично не займалося продажами, оскільки проходило реорганізацію та відновлення виробничого процесу; (в) чи розрахувався Позивач зі своїми підрядниками та чи подав він податкові накладні з постачальниками — на що Свідок Ковиліна відповіла, що за це відповідав директор підприємства Позивача, а вона (з огляду на свою роль як голови правління фонду-учасника Позивача) займалася налагодженням виробничого процесу підприємства Позивача; (г) питань укладення Договору Поставки — на що Свідок Ковиліна відповіла, що переговори з комерційних питань Договору Поставки вона вела з паном Долеском з середини 2021 року, а сам текст Договору Поставки узгоджувався між юристами Славутича та паном Долеском, і що вона не знає, чому пан Долеско визначив австрійську компанію як контрагента за Договором Поставки.

 

433. Суд протокольно ухвалив приєднати до матеріалів справи письмові записи Свідка Ковиліної, якими вона користувалась даючи показання.

 

1. Допит свідка Ракші Івана Валерійовича (далі – Свідок Ракша)

 

434. Свідок Ракша був допитаний у зв’язку з його Заявою Свідка (Додаток A-0126).

 

435. Представником Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) адвокатом Сидоренком Cвідку Ракші були поставлені питання та отримані відповіді на них. Він запитав Cвідка Ракшу чи має він юридичну освіту, чи відвідував карʼєр та чи спілкувався він з будь-ким із працівників Позивача для складання своєї заяви, на кожне з яких Свідок Ракша відповів негативно.

 

436. Жодне із запитань, поставлених Свідку Ракші, не стосувалося обставин, на які посилалася компанія Rosneft АЕТ на обґрунтування свого клопотання про виклик Свідка Ракші для допиту, та чим адвокат Сидоренко обґрунтував свої два клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження.

 

437. Як Суд уже зазначав, це могло свідчити лише про те, що клопотання Rosneft АЕТ про допит пана Ракші, необхідністю якого адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко обґрунтовував вимогу щодо повернення справи на стадію підготовчого провадження, були лише приводом, щоб зірвати судове засідання з розгляду справи та затягнути винесення рішення у справі на кілька місяців.

 

438. Позивач не мав питань до Свідка Ракші.

 

1. Допит свідка Нагула Ярослава Віталійовича (далі – Свідок Нагул)

 

439. Свідок Нагул був допитаний у зв’язку зі Звітом про Оцінку Збитків (Додаток А-0115), складений та підписаний ним як особою, яка очолювала робочу групу оцінювачів.

 

440. Представник Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) адвокат Сидоренко заявив, що не має питань до пана Нагула, як до свідка, оскільки вважав оцінювача експертом.

 

441. З цього приводу, Суд зазначає, що суб'єкт оціночної діяльності не призначався Судом та не залучався учасником справи для проведення судової експертизи, а тому не є експертом в розумінні норм ГПК. Натомість, Звіт про Оцінку Збитків є документом, який фіксує послідовність дій суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених Законом про Оцінку. Таким чином оцінювач може повідомити про вчинені ним під час оцінки дії. Оскільки Звіт про Оцінку Збитків містить інформацію, яка підтверджує обставини на які Позивач посилається у своєму Позові, то оцінювач є особою, якій відомі обставини, що стосуються справи.[212]

 

442. У будь-якому разі, незалежно від того, в якій якості пан Нагул був присутній на судовому засіданні, саме адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко наполягав на його допиті і навіть вимагав, щоб Суд повернув справу на стадію підготовчого провадження (що означало б відкладення цього давно призначеного судового засідання з розгляду справи на кілька місяців), щоб подати клопотання про допит пана Нагула (яке не могло бути правомірно подане після закриття підготовчого провадження). Тепер же, коли пан Нагул перебував у судовому засіданні і був готовий відповідати на запитання адвоката Сидоренка, останній відмовився їх ставити.

 

443. Як Суд уже зазначав, це могло свідчити лише про те, що клопотання Rosneft АЕТ про допит пана Нагула (а також пані Гірної), необхідністю яких адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко обгрунтовував вимогу щодо повернення справи на стадію підготовчого провадження, були лише приводом, щоб зірвати судове засідання з розгляду справи та затягнути винесення рішення у справі на кілька місяців.

 

444. Представником Позивача адвокатом Нечипоренко Свідку Нагулу були поставлені питання та отримані відповіді на них. Так, (а) на питання Позивача про значення Договору Поставки для складання Звіту про Оцінку Збитків - Свідок Нагул надав свідчення про те, що Договір Поставки використовувався так само, як і решта інших джерел, зокрема як аналіз ринку гранітного щебня в період 2020-2021 років, i що Покупець за Договором Поставки розглядався лише як один з потенційних, на той момент, фактичних покупців продукції Позивача; та було встановлено, що саме в цей період ринок виробництва щебню переживав небувалий ріст, повʼязаний із урядовою програмою “Велике будівництво”, яка передбачала інвестиції на рівні країни порядка 100 мільярдів гривень на рік, а щебінь є одним з основних будівельних матеріалів, що ця програма створила шалений попит, та навіть спостерігався деякий дефіцит, ціни росли, при тому собівартість залишалася досить стабільною завдяки відносно низьким цінам на енергоносії; (б) на питання щодо динаміки попиту Свідок Нагул пояснив, що дослідження ринку вказували, що динаміка попиту щебню була позитивною і прогнози розвитку ринку щебня були теж позитивними, та що передбачалося, що ринок продовжить рости і в 2022, і в 2023 роках за звичайних умов, якби не повномасштабне вторгнення; (в) на питання чи врахована у Звіті про Оцінку Збитків сума збитків від втрати Договору Поставки, Свідок Нагул засвідчив, що розрахунок збитків виконано саме від втрати єдиного майнового комплексу або бізнесу в цілому, а не збитків за Договором Поставки, та пояснив, що у випадку оцінки іншого аналогічного кар'єру, але без контракту на поставку, отриманий результат суттєво не змінився б, оскільки дані, які були використані для оцінки з контрактом, були верифіковані через незалежні ринкові джерела, та ціна поставки за контрактом цілком відповідала ринковим цінам, що підтвердив аналіз цін на ринку щебня на кінець 2021- початку 2022 років; Свідок Нагул також відмітив, що обсяг поставок за Договором Поставки не перевищує 15 відсотків від загальних запасів кар'єру. Тобто його вплив на бізнес-модель не є визначальним в перспективі довготривалої роботи цього кар'єру.

 

8. Перша перерва у судовому засіданні

 

445. У зв’язку з вичерпанням часу, відведеного для організації відеоконференції з приміщення Дарницького районного суду міста Києва, Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10:00 години 29 квітня 2026 року.

 

9. Продовження судового засідання о 10:00 годині 29 квітня 2026 року і друга перерва у судовому засіданні

 

446. Суд продовжив розгляд справи о 10:00 годині 29 квітня 2026 року.

 

447. В судове засідання, яке продовжилось о 10:00 годині 29 квітня 2026 року в режимі відеоконференції з’явилася представник Позивача адвокат Нечипоренко.

 

448. До початку засідання від представника Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) адвоката Сидоренка до Суду надійшло клопотання від 29 квітня 2026 року про відкладення розгляду справи (далі – Перше Клопотання Сидоренка про Відкладення) в якому було зазначено, що Сидоренко “бере участь у судовому засіданні, що призначене Солом’янським районним судом міста Києва на 29.04.2026 р. об 11:00 у справі № 760/7596/21 як представник відповідача (головуючий суддя Майстренко О.М.), у зв’язку з чим з поважної причини не зможе взяти участь у судовому засіданні господарського суду Запорізької області у [цій] справі”.[213]

 

449. Суд відмічає, що оскільки судове засідання з розгляду справи по суті вже розпочалось (28 квітня 2026 року), відповідно до частини 2 статті 216 ГПК, судове засідання більше не може бути “відкладено”. Судом лише може бути “оголошено перерву … тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали”. Відповідно, Суд нижче розгляне питання про “оголошення перерви” в судовому засіданні, (а не про “відкладення” судового засідання, про яке клопотав адвокат Сидоренко).

 

450. При цьому Суд не може не зазначити, що згідно з Реєстром адвокатів України адвокат Сидоренко є адвокатом із приблизно 30-річним стажем і не міг не знати про зазначену вище різницю. (Суд також зазначає, що на судовому засіданні 6 січня 2026 року адвокат Сидоренко — правильно — клопотав про “перерву в судовому засіданні”, і Суд задовольнив його, оголосивши перерву до 7 січня 2026 року.) Проте, у цьому судовому засіданні адвокат Сидоренко письмово клопотав саме про “відкладення розгляду справи”, що (у разі задоволення клопотання) вимагало б відкладення судового засідання у цій справі на кілька місяців, з урахуванням необхідності нового повідомлення всіх сторін, у тому числі відповідачів, які перебувають за межами України. Це б невиправдано затягнуло розгляд Судом цієї справи на кілька місяців. Беручи до уваги попередню процесуальну поведінку адвоката Rosneft AET Сидоренка у цій справі, а саме цілу низку його спроб необґрунтовано затягнути розгляд справи та винесення рішення по справі, вимога про “відкладення розгляду справи” не могла бути нічим іншим, ніж черговою такою спробою.

 

451. Суд далі зазначає, що незалежно від участі адвоката Сидоренка в судовому засіданні в Солом’янському районному суді міста Києва об 11:00, адвокат Сидоренко не надав жодних пояснень про те, що перешкоджало йому бути присутнім у цьому судовому засіданні о 10:00 протягом кількох хвилин в режимі відеоконференції (як він приймав участь у всіх судових засіданнях у цій справі), з метою узгодження із Судом та іншими учасниками справи, які з’явились у судове засідання, зручну для всіх тривалість такої перерви, а після цього взяти участь в засіданні в Солом’янському районному суді міста Києва об 11:00, як адвокат Сидоренко і планував.

 

452. В зазначених обставинах, Суд не може визнати поважними причини неявки представника Rosneft АЕТ о 10:00 годині 29 квітня 2026 року.

 

453. Особливо з огляду на численні попередні спроби адвоката Сидоренка затягнути розгляд цієї справи, Суд не може вважати Перше Клопотання Сидоренка про Відкладення, яке супроводжувалося неявкою до Суду адвоката Сидоренка, нічим іншим, ніж його черговою спробою зірвати судове засідання з розгляду справи та затягнути завершення розгляду справи і винесення рішення у справі.

 

454. У будь-якому випадку, при вирішенні питання про тривалість перерви в судовому засіданні, Суд врахував, що згідно з розкладом судових засідань судді Майстренка в Солом'янському районному суді міста Києва на 29 квітня 2026 року (що знаходиться в публічному доступі), судове засідання за участю адвоката Сидоренка мало тривати 30 хвилин (до 11:30 години 29 квітня 2026 року), після чого у судді призначені інші судові засідання до 16:00 години 29 квітня 2026 року.[214]

 

455. З огляду на це, Суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 13:00 години 29 квітня 2026 року.

 

456. Секретар судового засідання за дорученням Суду 29 квітня 2026 року о 10:35 годині повідомила адвоката Сидоренка телефоном за його мобільним номером про відмову в задоволенні Першого Клопотання Сидоренка про Відкладення та оголошення перерви у засіданні до 13:00 години 29 квітня 2026 року. Окрім того, повідомлення аналогічного змісту було доставлено адвокату Сидоренку в месенджері Telegram 29 квітня 2026 року о 10:36 годині.

 

457. Адвокат Сидоренко підтвердив отримання і усного і текстового повідомлення та не висловив жодних зауважень ані протягом телефонної розмови з секретарем судового засідання, ані будь-яким іншим способом після нього.

 

458. Суд відмічає, що наступне Клопотання Rosneft AET про відкладення засідання, заявлене наступного дня, 30 квітня 2026 року (далі – Друге Клопотання Сидоренка про Відкладення) посилається на частину 3 статті 216 ГПК, яка встановлює, що “Про … перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, …які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, …, які не прибули [в судовe засідання], повідомляються про судове засідання ухвалами.” При цьому, адвокат Сидоренко не враховує положення частини 6 статті 120 ГПК, яка встановлює: “Суд … повідомляє … у випадках термінової необхідності, … учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику”.

 

10. Продовження судового засідання о 13:00 годині 29 квітня 2026 року

 

1. Явка сторін

 

459. О 13:00 годині 29 квітня 2026 року по місту Запоріжжю було оголошено повітряну тривогу у зв’язку із “Загрозою балістики”. Як Суд встановив в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження, в такому випадку судове засідання було відновлено 29 квітня 2026 року о 14:12 годині.

 

460. В судове засідання після його відновлення о 14:12 годині 29 квітня 2026 з’явилася представник Позивача адвокат Нечипоренко.

 

461. На запитання Суду секретар судового засідання повідомила про відсутність представника Відповідача 18 (Rosneft AET) у підсистемі “Електронний суд”, як о 13:00 годині, так і на час відновлення засідання о 14:12 годині.

 

1. Обставини неявки представника Rosneft AET в судове засідання після його відновлення о 13:00 годині 29 квітня 2026 року

 

462. Про причини неявки свого представника Rosneft AET не повідомив.

 

463. Як Суд вже зазначав вище, оголошені часові рамки вищезазначеної перерви у судовому засіданні (до 13:00 години 29 квітня 2026 року) були встановлені Судом з урахуванням розкладу судових засідань судді Майстренка в Солом’янському районному суді міста Києва, згідно з яким, судове засідання за участю адвоката Сидоренка у судді Майстренка мало тривати 30 хвилин (з 11:00 до 11:30 години 29 квітня 2026 року), після чого у судді Майстренка були призначені інші судові засідання без перерви до 16:00 години 29 квітня 2026 року. Суд зазначає, що згодом, у Другому Клопотанні Сидоренка про Відкладення, він заявив, що на практиці початок і закінчення судових слухань часто затримуються за межі часу, зазначеного в розкладі судових засідань. Це дійсно так, але у разі виходу судового засідання у судді Майстренка за межі встановленого в розкладі часу закінчення того судового засідання (тобто пізніше 11:30 години 29 квітня 2026 року), у адвоката Сидоренка була б очевидна поважна причина просити суддю Майстренка про перерву в тому судовому засіданні на тій підставі, що у адвоката Сидоренка вже було призначено судове засідання в цьому Суді на 13:00 годину 29 квітня 2026 року.

 

464. Суд особливо зауважує, що, незважаючи на те, що в Другому Клопотанні Сидоренка про Відкладення адвокат Сидоренко надав ґрунтовні аргументи щодо відкладення судового засідання 29 квітня 2026 року, адвокат Сидоренко не включив до своїх аргументів одне просте питання – о котрій годині насправді розпочалося та закінчилося судове засідання за його участю у судді Майстренка, і, відповідно, чи насправді перешкоджала його участь у засіданні у судді Майстренка його явці у судове засідання о 14:12 годині 29 квітня 2026 року в цьому Суді.

 

1. Питання продовження судового засідання за відсутності представника Rosneft AET відповідно до ГПК

 

465. Отже, неявка адвоката Сидоренка в судове засідання о 14:12 годині 29 квітня 2026 року не викликана жодними поважними причинами, про які Rosneft AET повідомив Суд. Частина 3 статті 202 ГПК передбачає, що “Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;”.

 

466. За таких обставин Суд ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності представника Rosneft AET, оскільки він був належним чином повідомлений про судове засідання, проте без повідомлення причин у судове засідання не з’явився.

 

iii.            Питання відповідності частині 1 статті 6 ЄКПЛ

 

467. При вирішенні питання про продовження розгляду справи за відсутності представника Rosneft AET, додатково до положень частини 3 статті 202 ГПК, Суд також взяв до уваги положення частини 1 статті 6 ЄКПЛ та судову практику ЄСПЛ відносно права на справедливий суд.

 

468. Судова практика ЄСПЛ не виключає можливості винесення судом рішення за відсутності сторони (в конкретному судовому засіданні або під час провадження у справі в цілому). ЄСПЛ зазначає, що стаття 6 вимагає та дозволяє державам організовувати свої правові системи таким чином, щоб це сприяло швидкому та ефективному судовому провадженню, включаючи передбачення можливості винесення рішень заочно (Zavodnik v Slovenia, заява № 30459/13, пункт34, та пункт 49, 8 жовтня 2015 року, та Gankin and Others v. Russia, Zavodnik v Slovenia, заяви № 2430/06, 1454/08, 11670/10 та 12938/12, пункт 26, 31 травня 2016 року). Звичайно, це має бути зроблено з дотриманням процесуальних гарантій, включаючи принцип рівності сторін (див. вищезазначені рішення ЄСПЛ, а також рішення у справі Zavodnik v Slovenia, заява № 53723/13, пункт 72).

 

469. Принцип рівності сторін вимагає, щоб сторонa цивільного провадження отримала розумну можливість ознайомитися та прокоментувати зауваження або докази, надані іншою стороною, представити свою справу за умов, які не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див., серед багатьох інших джерел, Bartaia v Geogia, заява № 10978/06, пункт 26, Ternovskis v Latvia, № 33637/02, пункт 65, 29 квітня 2014 року, Larin v Russian Federation, № 15034/02, пункти 35-36, 20 травня 2010 року, Nideröst-Huber v. Switzerland, 18 лютого 1997 року, пункт 23, Kress v. France [GC], заява № 39594/98, пункт 72, ECHR 2001 VI; Yvon v. France, заява № 44962/98, пункт 31, ECHR 2003 V; та Gorraiz Lizarraga and Others v. Spain, № 62543/00, пункт 56, ECHR 2004-III, Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія A, № 274). Суд встановив, що в провадженні у цій справі Суд дотримав зазначеного принципу. В цій справі, Rosneft AET безсумнівно отримав розумну можливість ознайомитися та прокоментувати зауваження або докази, надані іншою стороною, представити свою справу за умов, які не ставлять його у суттєво невигідніше становище порівняно з його опонентом. Зокрема:

 

469.1           Адвокат Rosneft AET отримав доступ до матеріалів справи (в тому числі Позов Позивача та додані до нього документи) 4 грудня 2025 року, а також отримав копію Заяви Позивача від 5 січня 2026 року та додані до неї документи в цей же день.

 

469.2           28 січня 2026 року Rosneft AET подав детальний Відзив на Позов разом із доказами, які Суд уважно розглянув у цьому Рішенні.

 

469.3           Під час підготовчого засідання 10 лютого 2026 року представнику Rosneft AET було поставлено запитання, чи бажає вiн подати додаткові матеріали, на що адвокат Rosneft AET відповів негативно.

 

469.4           2 квітня 2026 року Rosneft AET подав до Суду Заперечення (від 2 квітня 2026 року) на Відповідь на Відзиви, у яких Rosneft AET зосередився на Відповіді на Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року.

 

469.5           16 квітня 2026 року Rosneft AET подав “додаткові пояснення”, які містили численні зауваження щодо доказів Позивача, поданих ще раніше — разом із Позовом Позивача та Заявою Позивача від 5 січня 2026 року, які Суд уважно розглянув у цьому Рішенні.

 

469.6           У цьому ж документі (Запереченнях на Відповідь на Відзиви) Rosneft AET також зазначив, що бажав подати додаткові пояснення щодо тієї частини Відповіді на Відзиви, яка стосується Відзиву Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, і як вказав Суд вище, ніщо не заважало Rosneft AET подати такі пояснення (чи письмово, чи усно в судовому засіданні з розгляду справи), але Rosneft AET так і не подав такі пояснення з невідомих причин.

 

469.7           1 квітня 2026 року, Rosneft AET (який не заявляв в підготовчому провадженні щодо наявності підстав для відводу судді) подав Заяву про Відвід, яка була розглянута по суті як цим Судом, так і іншим суддею, не дивлячись на її подання з пропуском встановленого законом строку.

 

469.8           Як встановлено Судом вище, Rosneft AET також подав низку додаткових клопотань між 16 березня та 29 квітня 2026 року, кожне з яких було детально розглянуто Судом.

 

469.9           З’явившись в судове засідання 28 квітня 2026 року, адвокат Rosneft AET Сидоренко мав можливість, без жодного обмеження у часі, надати позицію Rosneft AET в судовому засіданні.

 

469.10        Незважаючи на те, що адвокат Rosneft AET Сидоренко подав клопотання про допит свідків після закінчення встановленого законом строку, Суд надав йому практичну можливість поставити трьом із чотирьох свідків будь-які запитання без будь-яких обмежень щодо тривалості допиту.

 

469.11        Нарешті, незважаючи на те, що адвокат Сидоренко не з’явився на судове засідання о 10:00 годині 29 квітня 2026 року без поважних причин, Суд оголосив перерву в судовому засіданні, щоб він міг, без шкоди для своєї участі в судовому засіданні у цій справі, взяти участь у судовому засіданні в іншому суді у іншій справі.

 

470. Хоча юриспруденція ЄСПЛ вимагає дотримання національними судами принципу рівності сторін, ЄСПЛ також встановив, що право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6 ЄКПЛ, не є абсолютним, і що сторони у справі повинні реалізовувати це право в межах національних процесуальних норм. Зокрема, без дотримання сторонами відповідних процесуальних норм суди не змогли б забезпечити ефективне судове провадження. Отже, Rosneft AET мав подавати відповідні клопотання (як, наприклад, клопотання про залучення до участі у справі Російської Федерації, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Клопотання про Виклик Свідків, Клопотання про Експертизу Договору Поставки, Клопотання щодо Оцінки Збитків) та докази у справі (як, наприклад, Так Звану Рецензію на Звіт про Оцінку Збитків) – у встановлені процесуальним законодавством строки. Наслідки недотримання Rosneft AET відповідних процесуальних норм не є порушенням права на доступ до суду, гарантованого частиною 1 статті 6 ЄКПЛ).

 

471. У справі Ranđelović and Others v. Montenegro (заява № 66641/10) ЄСПЛ постановив, що право на справедливий суд має бути збалансоване з ефективним здійсненням правосуддя. Зокрема, ЄСПЛ постановив, що якщо сторона постійно використовує процесуальні клопотання для затягування розгляду справи, суд має право відмовити в подальшому відкладенні, щоб забезпечити завершення судового розгляду в розумні строки. (Див. також Bartaia v Geogia, заява № 10978/06, пункт 33, де ЄСПЛ встановив, що суд повинен встановити чи діяла сторона та її адвокат “добросовісно або намагалися безпідставно затягнути провадження”.) У цій справі, як детально описано вище, адвокат Сидоренко подав цілу низку клопотань з очевидною метою невиправдано затягнути розгляд цієї справи та винесення рішення у ній. Як більш детально встановлено вище в цьому Рішенні:

 

471.1           19 березня 2026 року, адвокат Rosneft AET Сидоренко подав апеляційну скаргу на Ухвалу про Виправлення Описки (зайшовши у своїх аргументах настільки далеко, що він стверджував, нібито виправлення тривіальних і очевидних помилок у тексті є порушенням частини 1 статті 6 ЄКПЛ) – і в будь-якому випадку знаючи, що така апеляційна скарга може бути подана виключно після ухвалення Рішення (про що і зазначив Центральний апеляційний господарський суд повернувши апеляційну скаргу). (Дивитись Розділ I(C)(1) цього Рішення вище.)

 

471.2           1 квітня 2026 року, адвокат Rosneft AET Сидоренко (який в підготовчому провадженні не заявляв про наявність підстав для відводу судді) подав Заяву про Відвід, яка не тільки була безпідставною (як встановили двоє суддів, які розглядали її), але і не грунтувалась на доказах, що не були доступні адвокату Сидоренку у відповідний строк для своєчасної заяви про відвід судді. (Дивитись Розділ I(C)(4) цього Рішення вище.)

 

471.3           2 квітня 2026 року адвокат Rosneft AET Сидоренко подав Заперечення на Відповідь Позивача на Відзиви Rosneft AET і Відповідача 21 (Новомосковського Азоту), у якому адвокат Сидоренко клопотав про повернення на стадію підготовчого провадження, щоб Rosneft AET відповів на Відзив Новомосковського Азоту. Як пояснено вище, нічого не заважало Rosneft AET надати свої письмові пояснення тоді, коли Rosneft AET цього бажав, і для цього зовсім не було потреби повертатися до стадії підготовчого провадження (що невиправдано затягнуло б розгляд цієї справи та ухвалення Рішення на багато місяців). Rosneft AET так і не подав такі пояснення до закінчення провадження у справі. Його клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження було нічим іншим, як спробою невиправдано затягнути розгляд цієї справи та ухвалення рішення у ній. (Дивитись Розділ I(C)(5)(с) цього Рішення вище.)

 

471.4           16 квітня 2026 року (тобто менше, ніж за два тижні до давно призначеного судового засідання з розгляду справи) адвокат Сидоренко подав Заяву про Зловживання, в якій просив Суд визнати зловживанням Позивачем процесуальними правами незалучення ним до участі у справі у якості відповідача Російську Федерацію і залучити до участі у справі Російську Федерацію у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Як Суд вже встановив вище в цьому Рішенні, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Суд вже докладно розглянув питання про залучення Російської Федерації (а) і як відповідача,[215] і (б) як третьої особи на стороні Відповідачів, встановивши, що в цій справі немає підстав для цього.[216] На цій підставі, зазначене клопотання задоволенню не підлягало, і Суд відзначив, що питання складу сторін вирішуються на стадії підготовчого провадження, яке включало чотири судові засідання, в кожному з яких брав участь адвокат Сидоренко, та яке завершилося 10 лютого 2026 року. Отже клопотання адвоката Сидоренка наново розглядати ці питання, подане і задовго після закриття підготовчого провадження, і менше, ніж за два тижні до судового засідання з розгляду справи по суті, є не тільки свідомо юридично неспроможним, але й таким, що не може бути нічим іншим ніж спробою Rosneft AET зірвати розгляд справи, давно призначений на 28 квітня 2026 року. (Дивитись Розділ I(C)(6) цього Рішення вище.)

 

471.5           22 квітня 2026 року (тобто за шість днів до давно призначеного судового засідання з розгляду справи) адвокат Сидоренко подав Клопотання про Виклик Свідків Ковиліної та Ракші, для чого знов просив повернути справу на стадію підготовчого провадження. Якщо адвокат Сидоренко дійсно вважав за необхідне допит вказаних свідків, таке клопотання мало бути подане ще до закриття підготовчого провадження 10 лютого 2026 року, але безпосередньо перед закриттям підготовчого провадження на запитання Суду про те, чи має адвокат Сидоренко якісь інші заяви чи клопотання, він відповів негативно. В своєму клопотанні від 22 квітня 2026 року, адвокат Сидоренко намагався пояснити запізнення з подачею свого клопотання явно надуманими приводами. Коли ж Суд, аби надати адвокату Сидоренку практичну можливість допитати свідків Ковиліну та Ракшу, викликав їх на допит з власної ініціативи, адвокат Сидоренко спочатку взагалі відмовився їх допитувати, а потім поставив кілька обмежених запитань свідку Ковиліній, а свідку Ракші — лише три запитання, жодне з яких не стосувалося підстав для його виклику на допит, зазначених у клопотанні адвоката Сидоренка. (Дивитись Розділ I(C)(11) цього Рішення вище.)

 

471.6           24 квітня 2026 року (тобто за чотири дні до давно призначеного судового засідання з розгляду справи) адвокат Сидоренко подав Клопотання про Експертизу Договору Поставки, в якому він в черговий раз (і під черговим необґрунтованим приводом) просив повернути справу на стадію підготовчого провадження, провести Експертизу Договору Поставки (для чого взагалі зупинити провадження у справі). Якщо адвокат Сидоренко дійсно вважав необхідним проведення Експертизи Договору Поставки, таке клопотання мало бути подано ще до закриття підготовчого провадження 10 лютого 2026 року, але безпосередньо перед закриттям підготовчого провадження на запитання Суду про те, чи має адвокат Сидоренко якісь інші заяви або клопотання, він відповів негативно. У своєму Клопотанні Rosneft АЕТ про Експертизу Договору Поставки адвокат Сидоренко намагався виправдати пізнє подання свого клопотання також явно надуманими приводами. (Дивитись Розділ I(C)(14) цього Рішення вище.)

 

471.7           24 квітня 2026 року (тобто за чотири дні до давно призначеного судового засідання з розгляду справи) адвокат Сидоренко подав Клопотання про Експертизу Оцінки Збитків, в якому знов просив Суд повернутися до стадії підготовчого провадження, призначити Судову Експертизу з Оцінки Збитків, а також викликати для допиту у судове засідання оцінювачів Нагула та Гірну, що підписали Звіт про Оцінку Збитків. До Клопотання про Експертизу Оцінки Збитків, адвокат Сидоренко додав Так Звану Рецензію на Звіт про Оцінку Збитків, наданий Позивачем. Раніше в цьому провадженні вказана Рецензія не подавалась. Як більш детально встановлено вище в цьому Рішенні, адвокат Сидоренко не надав і не довів об’єктивних причин того, (а) чому Рецензія (яку можна було подати ще до закінчення підготовчого провадження 10 лютого 2026 року) не була подана вчасно; (б) чому адвокат Сидоренко не замовляв Так Звану Рецензію аж до дати Відзиву Rosneft AET на Позов (23 січня 2026 року); (в) у тому випадку, якщо на дату закінчення підготовчого провадження 10 лютого 2026 року Так Звана Рецензія все ще потребувала доопрацювання, чому на запитання Суду безпосередньо до закриття підготовчого провадження адвокат Сидоренко повідомив Суду, що у нього немає жодних подальших заяв та клопотань; (г) якби ця Так Звана Рецензія була належним чином складена та подана, у чому полягала необхідність додаткової Судової Експертизи з Оцінки Збитків, тоді як повноцінна рецензія могла охопити всі відповідні питання; (д) у будь-якому разі, чому адвокат Сидоренко не звернувся з клопотанням про призначення судової експертизи з оцінки збитків у рамках підготовчого провадження, а безпосередньо під час закриття підготовчого провадження заявив Суду, що у нього немає додаткових клопотань; та (е) чому адвокат Сидоренко не звернувся з клопотанням про виклик пана Нагула та пані Гірної на допит у рамках підготовчого провадження, а безпосередньо під час закриття підготовчого провадження заявив Суду, що у нього немає додаткових клопотань. Щодо останнього, як Суд вже встановив вище, незважаючи на пропуск адвокатом Сидоренком строку для виклику пана Нагула та пані Гірної на допит, коли Суд надав адвокату Сидоренку практичну можливість допитати пана Нагула на цьому засіданні, адвокат Сидоренко заявив, що не має до нього жодних питань. Як вже встановив Суд, ці обставини можуть вказувати лише на те, що подане адвокатом Сидоренко Клопотання Rosneft AET про Експертизу Оцінки Збитків було нічим іншим, як черговою спробою затягнути розгляд цієї справи та винесення цього Рішення. (Дивитись Розділ I(C)(15) цього Рішення вище.)

 

471.8           27 квітня 2026 року (за день до судового засідання у справі) адвокат Сидоренко подав Окреме Клопотання Rosneft AET про Повернення до Підготовчого Провадження, обґрунтовував його тими ж причинами, що й свої попередні клопотання, а також двома додатковими аргументами, про “передчасність закриття підготовчого провадження”, та “процесуальних підстав повернення до стадії підготовчого провадження”. З підстав, які Суд детально виклав вище в цьому Рішенні, Суд встановив, що Окреме Клопотання про Повернення до Підготовчого Провадження (заявлене за день до давно призначеного судового засідання з розгляду справи по суті) було не тільки безпідставним по суті, але і являло собою чергову – у цілій серії – спробою адвоката Rosneft AET Сидоренка зірвати давно призначене судове засідання у цій справі та безпідставно затягнути винесення рішення. (Дивитись Розділ I(C)(16), цього Рішення вище.)

 

471.9           Зранку 29 квітня 2026 року, не з’явившись на судове засідання о 10:00 годині, адвокат Сидоренко подав у письмовій формі Перше Клопотання Сидоренка про Відкладення, нібито у зв’язку з його участю в судовому процесі у судді Майстренка в Солом’янському районному суді міста Києва. На підставах, детально описаних вище, Суд визнав це клопотання про “відкладення” справи юридично необґрунтованим, а причини його неявки на судове засідання – неповажними, проте Суд оголосив перерву в судовому засіданні (про що повідомив адвокату Сидоренку), щоб той мав можливість взяти участь у судовому засіданні в Солом’янському районному суді міста Києва, а після нього взяти участь у судовому засіданні у цій справі. (Дивитись Розділ I(D)(9) цього Рішення вище.)

 

471.10        Як Суд встановив вище, адвокат Сидоренко підтвердив отримання повідомлення про перерву в судовому засіданні, не висловивши жодних зауважень, при цьому не з’явився на судове засідання о 14:12 годині 29 квітня 2026 року, не повідомивши про причини своєї неявки.

 

472. Отже, зазначені обставини у сукупності чітко свідчать про те, що протягом півтора місяця, з 19 березня по 29 квітня 2026 року, адвокат Сидоренко здійснив щонайменше 10 цілеспрямованих спроб безпідставно затягнути розгляд цієї справи, зірвати давно призначене судове засідання у справі, і тим самим безпідставно затягнути винесення рішення у справі. З урахуванням вищезазначених обставин, неявка адвоката Сидоренка на судове засідання о 14:12 годині 29 квітня 2026 року без будь-якого повідомлення про причини його неявки не може перешкоджати подальшому розгляду справи Судом за відсутності представника Rosneft AET.

 

473. Судова практика ЄСПЛ також вимагає, щоб особу, проти якої було порушено провадження, було повідомлено про цей факт та про судове засідання у справі (Dilipak and Karakaya v. Turkey, заяви № 7942/05 та №24838/05, пункт 77, 4 березня 2014 р.). У цій справі Rosneft AET була добре поінформована про провадження, а адвокат Rosneft AET Сидоренко був повідомлений про дату, час та місце (включаючи відповідну відеоконференцію) судового засідання о 14:12 годині 29 квітня 2026 року, як зазначено вище.

 

474. На завершення, ЄСПЛ також зазначив, що коли проти сторони виноситься заочне рішення, національне законодавство повинно надавати цій стороні ефективні засоби для отримання нового рішення по суті справи в змагальному порядку в новому судовому розгляді або в апеляційному порядку (див. Gakharia v Georgia, заява № 30459/13, пункт 35, Colozza v. Italy, 12 лютого 1985 року, пункт 29, Серія A № 89; Einhorn v. France (ріш.), заява № 71555/01, пункт 33, ЄСПЛ 2001 XI; Krombach v. France, заява № 29731/96, пункт 85, ЄСПЛ 2001 II; та Sejdovic v. Italy, заява № 56581/00, пункт 82, ЕСПЧ 2006 II). Стаття 275 ГПК у відповідній частині передбачає, що:

 

Стаття 275. Повноваження суду апеляційної інстанції

 

1. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

 

…

 

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

 

…”

 

475. Отже, якщо Rosneft AET не погоджується з цим Рішенням Суду, він може оскаржити його в апеляційному порядку, і апеляційний суд може ухвалити нове рішення у справі.

 

476. Суд відмічає, що обговорюючи продовження судового засідання о 14:12 годині 29 квітня 2026 року, Друге Клопотання Сидоренка про Відкладення посилалось на рішення ЄСПЛ у справі Bartaia v Geogia, заява № 10978/06, в якому ЄСПЛ встановив порушення права заявника на справедливий суд, гарантоване статтею 6 ЄКПЛ. При цьому, обставини справи Bartaia v Geogia суттєво відрізнялись від обставин цієї справи. Зокрема,

 

476.1           у справі Bartaia v Geogiа ЄСПЛ встановив, що згідно з грузинським правом оскарження заочного рішення до суду вищої інстанції як таке не передбачає перегляду справи по суті - на відміну від цього, українське право прямо передбачає таку можливість;

 

476.2           у справі Bartaia v Geogiа ЄСПЛ встановив, що апеляційна та касаційна інстанції грузинських судів дійшли висновку, що участь адвоката в іншому судовому засіданні не є поважною причиною для скасування рішення за відсутності заявника, і що це саме по собі суперечить практиці ЄСПЛ – на противагу цьому, у цій справі Суд, навпаки, оголошував перерви з урахуванням необхідності явки адвоката Сидоренка на судові засідання в інших судах;

 

476.3           у справі Bartaia v Geogiа грузинський суд взагалі не розглянув клопотання пана Бартая про відкладення справи, та просто перейшов до розгляду справи по суті у той час, як адвокат пана Бартая приймав участь у судовому засіданні в Верховному Суді Грузії у іншій справі. ЄСПЛ постановив, що ЄКПЛ “не передбачає автоматичного права на юридичне представництво у цивільному провадженні, … Тим не менш, коли сторона клопоче … про перенесення розгляду справи на підставі відсутності свого адвоката, стверджуючи, що це створює перешкоди для захисту, національний суд повинен розглянути це клопотання та відповісти на нього” (пункт 32). У цій справі Суд уважно розглянув клопотання адвоката Сидоренка по суті та провів судове засідання таким чином, щоб адвокат Сидоренко мав змогу взяти участь в судовому засіданні у іншій справі.

 

476.4           нарешті, нічого в процесуальній поведінці пана Бартая та його адвоката не свідчило про те, що вони діяли недобросовісно або намагалися безпідставно затягнути розгляд справи (це було їхнє перше клопотання про відкладення, належним чином подане до суду як заявником, так і його адвокатом, і ЄСПЛ зазначив: “У цій справі районний суд не розглянув, чи були докази того, що заявник або його адвокат, які посилалися на серйозну та перевірену причину для перенесення розгляду справи, діяли недобросовісно або намагалися безпідставно затягнути провадження. Це було їхнє перше клопотання про перенесення розгляду справи, яке було належним чином подано до суду як заявником, так і його адвокатом” (пункт 33). На противагу процесуальній поведінці пана Бартая та його адвоката, у цій справі процесуальна поведінка адвоката Rosneft AET Сидоренка безсумнівно свідчить про його систематичні спроби за майже два місяця до та протягом судового засідання з розгляду справи по суті невиправдано затягнути розгляд справи та ухвалення рішення у справі.

 

1. Висновок Суду про продовження розгляду справи за відсутності представника Відповідача 18 (Rosneft AET)

 

477. Отже, відповідно до частини 3 статті 202 ГПК і з урахуванням судової практики ЄСПЛ щодо тлумачення частини 1статті 6 ЄКПЛ, Суд ухвалив продовжити розгляд справи у судовому засіданні, розпочатому о 14:12 годині 29 квітня 2029 року, за відсутності представника Rosneft AET.

 

1. Продовження дослідження доказів Судом

 

478. Розглянувши питання явки сторін в судове засідання о 13:00 і 14:12 годині 29 квітня 2026 року, Суд продовжив дослідження доказів у справі, ознайомився з письмовими та електронними доказами, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків. Коротко викладав суть доказів, оглядав оригінали окремих з них, ознайомлювався з доказами у мережі інтернет, пересвідчувався у відповідності змісту веб-сторінок їх паперовим копіям, наявним в матеріалах справи.

 

479. Оскільки попередній розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних, наданий Позивачем, був складений станом на 28 квітня 2026 року, адвокат Позивача Нечипоренко подала клопотання про перерву в судовому засіданні для надання додаткового розрахунку інфляційних втрат та процентів річних станом на нову передбачувану дату закінчення судового засідання з розгляду справи, 30 квітня 2026 року (інакше кажучи, за два додаткові дні).

 

11. Третя перерва у судовому засіданні

 

480. Судом було оголошено про перерву в судовому засіданні до 30 квітня 2026 року о 09:00 годині.

 

481. До оголошення о 15:43 годині 29 квітня 2026 року про вищевказану перерву у судовому засіданні, представник Rosneft АЕТ так і не з’явився в судове засідання та не пояснив причини неявки.

 

482. Представника Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) адвоката Сидоренко повідомлено про оголошену перерву до 30 квітня 2026 року о 09:00 годині шляхом направлення листа на його офіційну електронну пошту. Окрім того, повідомлення аналогічного змісту було доставлено адвокату Сидоренку в месенджері Telegram 29 квітня 2026 року о 17:42 годині.

 

483. Адвокат Сидоренко підтвердив отримання текстового повідомлення.

 

12. Продовження судового засідання 30 квітня 2026 року

 

484. Суд продовжив судове засідання з розгляду справи о 09:00 годині 30 квітня 2026 року.

 

485. В судове засідання, відновлене після перерви о 09:00 годині 30 квітня 2026 року з'явилася представник Позивача адвокат Нечипоренко в режимі відеоконференції.

 

486. До початку засідання від представника Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) адвоката Сидоренка до Суду надійшло клопотання від 30 квітня 2026 року про відкладення розгляду справи (далі – Друге Клопотання Сидоренка про Відкладення) в якому було зазначено, що Сидоренко І.О. “бере участь у судовому засіданні, що призначене Святошинським районним судом міста Києва на 30.04.2026 р. о 14:00 у справі № 759/30167/25 з розгляду кримінального провадження (головуючий суддя Бандура І.С.), у зв’язку з чим з поважної причини (оскільки робочий графік адвоката Сидоренко І.О. був спланований заздалегідь і включає підготовку до цього судового засідання, а не лише формальну участь у ньому) не зможе взяти участь у судовому засіданні господарського суду Запорізької області [у цій] справі”.

 

487. По-перше, так само, як і у випадку з Першим Клопотанням Сидоренка про Відкладення, чергове клопотання про “відкладення розгляду справи”, (у разі його задоволення) вимагало б відкладення судового засідання у цій справі на кілька місяців, з урахуванням необхідності нового повідомлення всіх сторін, у тому числі відповідачів, які перебувають за межами України. Це б невиправдано затягнуло розгляд Судом цієї справи на кілька місяців. Як зазначалось вище, адвокат Сидоренко є адвокатом із приблизно 30-річним стажем і не міг не знати про зазначені наслідки свого клопотання. Беручи до уваги попередню процесуальну поведінку адвоката Rosneft AET Сидоренка у цій справі, описану в пункті 450 вище, Суд висновує, що зазначене клопотання було черговою спробою адвоката Сидоренка зірвати це судове засідання та безпідставно затягнути ухвалення рішення у справі.

 

488. По-друге, беручи до уваги попередню ту ж саму процесуальну поведінку адвоката Rosneft AET Сидоренка яка описана в пункті 450 вище, Суд вважає пояснення адвоката Сидоренка про те, що знаючи про давно призначене судове засідання в іншій справі, він нібито “заздалегідь спланував … підготовку” до того судового засідання в іншій справі на ранок перед засіданням, непереконливими та сумнівними. Крім того, якщо адвокат Rosneft AET Сидоренко дійсно був зайнятий підготовкою до судового засідання в іншій справі вранці 30 квітня 2026 року і не міг перенести свою підготовку, нічого не заважало йому подати до Суду в письмовій формі свою промову (заключне слово), або принаймні тези своєї промови, додавши їх до Другого Клопотання Сидоренка про Відкладення, щоб Суд взяв до уваги або сам зміст такого документа, або принаймні оцінив його обсяг для визначення тривалості перерви в судовому засіданні.

 

489. По-третє, Суд відмічає, що судове засідання в іншій справі, яке нібито унеможливлювало участь у судовому засіданні в цій справі, було призначено на значно пізніший час - 14:00 годину. За таких обставин, єдино вірною процесуальною дією адвоката Сидоренка було приєднатися до участі в судовому засіданні о 09:00 годині в режимі відеоконференції (як він приймав участь у всіх судових засіданнях у цій справі), за необхідності узгодити за кілька хвилин із Судом та іншими учасниками, присутніми на судовому засіданні, зручну для Суду та учасників справи перерву в судовому засіданні, а потім продовжувати готуватися до іншого судового засідання та прийняти участь в ньому. Знову-таки, беручи до уваги попередню таку саму процесуальну поведінку адвоката Rosneft AET Сидоренка, яка описана в пункті 450 вище, неявка адвоката Сидоренка в судове засідання у цій справі о 09:00 годині в режимі відеоконференції лише підтверджувала, що його Друге Клопотання про Відкладення не містило поважних причин неявки в судове засідання та було ще однією спробою невиправдано затягнути розгляд справи.

 

490. Суд взяв до уваги, що в судовому засіданні 28 квітня 2026 року Суд заслухав вступне слово учасників справи, які з'явилися на судове засідання (Позивача та Rosneft AET) і Представники Позивача та Rosneft AET допитали трьох свідків у справі. В судовому засіданні 29 квітня 2026 року Суд дослідив докази у справі.

 

491. Єдині стадії процесу, які залишились на 30 квітня 2026 року, були судові дебати (де представники сторін мали право надати свої заключні пояснення по суті справи), та стадія ухвалення судового рішення і проголошення його вступної та резолютивної частин.

 

492. Суд також врахував, що до початку судового засідання з розгляду справи (28 квітня 2026 року), сторони у справі вже надали детальні письмові аргументи та докази у справі (як описано вище). Відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, на цьому етапі провадження відповідачі не мали права висловлювати свою додаткову незгоду з обставинами, зазначеними в позові, або інші додаткові заперечення щодо суті позовних вимог, які виходили б за межі їхньої незгоди та заперечень, зазначених у їхніх відзивах на позов (крім випадків, коли відповідач доведе, що не заперечував проти будь-якої з обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з причин, що не залежали від нього).

 

493. Ні у Першому, ні у Другому Клопотанні Сидоренка про Відкладення, адвокат не повідомив Суду, що має раніше не висловлені незгоди або заперечення по справі, які він не міг висловити “з причин, що не залежали від нього”.

 

494. За відсутності таких причин (чи навіть посилання на них) Суд не міг очікувати отримання від адвоката Сидоренка будь – яких нових відомостей, а отже дійшов до висновку, що справа містить усі можливі (або принаймні, ті що кожна із сторін вважала за такі), матеріали.

 

495. На підставі вищевикладеного, відповідно до частини 3 статті 202 ГПК і з урахуванням судової практики ЄСПЛ щодо тлумачення частини 1 статті 6 ЄКПЛ, Суд ухвалив продовжити розгляд справи у судовому засіданні 30 квітня 2026 року, за відсутності представника Rosneft AET.

 

496. Реальний хід судового засідання у справі 30 квітня 2026 року полягав в наступному:

 

496.1           Судове засідання було відновлено Судом о 09:04 годині.

 

496.2           Оскільки адвокат Сидоренко не направив Позивачу копію Другого Клопотання Сидоренка про Відкладення, за клопотанням Позивача о 09:07 годині Суд оголосив перерву на 30 хвилин для ознайомлення Позивача з ним.

 

496.3           О 09:55 годині Суд відновив засідання у справі. Позивач заперечував щодо задоволення Другого Клопотання Сидоренка про Відкладення та надав свої аргументи відносно Другого Клопотання Сидоренка про Відкладення. Суд ухвалив продовжити розгляд справи у судовому засіданні за відсутності представника Rosneft AET.

 

496.4           О 10:01 годині Суд оголосив про закінчення з’ясування обставин і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів. Адвокат Позивача Нечипоренко виступила з промовою (яка тривала близько трьох хвилин) та просила задовольнити Позов Позивача в повному обсязі.

 

496.5           О 10:03 годині (тобто за 4 години до запланованого початку судового засідання за участю адвоката Сидоренка в іншій справі) Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та видалився для ухвалення цього Рішення.

 

497. (Вищезазначене ще раз підтверджує, що Друге Клопотання Сидоренка про Відкладення розгляду справи та неявка представника Rosneft AET в судове засідання 30 квітня 2026 року було ще однією спробою невиправдано затягнути розгляд справи.)

 

13. Оголошення Судом вступної та резолютивної частини рішення

 

498. О 13:41 годині 30 квітня 2026 року Судом були проголошені вступна та резолютивна частини рішення Суду.

 

1. СТОРОНИ

 

1. Позивач

 

499. Позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект” (далі - Позивач).

 

500. Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 13 листопада 2006 року відповідно до законодавства України, номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України - 24821569.[217]

 

501. Юридична адреса Позивача: Україна, 69019, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, 39-Б. [218]

 

502. До неправомірного привласнення всього бізнесу та активів Позивача, як описано в Розділі VII його Позову, Позивач займався видобутком граніту та діориту на Анадольському родовищі, що розташоване в Хлібодарівській сільській територіальній громаді Волноваського району Донецької області України, переробкою цих корисних копалин на будівельні матеріали та постачанням їх на експорт.

 

503. Наразі стосовно Позивача розпочато процедуру банкрутства, яка розглядається Судом з 27 жовтня 2022 року.[219] Процедура банкрутства була розпочата за заявою кредитора Позивача, оскільки після неправомірного привласнення бізнесу та активів Позивач не зміг погасити свої борги у встановлений строк.[220] Відповідно до українського законодавства, процедура банкрутства може призвести або (а) до відновлення платоспроможності неплатоспроможного підприємства на підставі плану санації, затвердженого судом, або (б) до оголошення про банкрутство та ліквідації. Якщо кредитори, які володіють більшістю боргу, на зборах кредиторів вважають, що існує життєздатна альтернатива банкрутству та ліквідації неплатоспроможного підприємства за допомогою плану санації, вони можуть прийняти рішення про застосування процедури санації на основі схваленого ними плану санації. 29 березня 2023 року Суд затвердив план санації Позивача, який запровадив процедуру санації, та призначив пані Оксану Венську керуючою санацією Позивача.[221]

 

504. Відповідно до статті 50 Кодексу про Банкрутство, на час проведення процедури санації повноваження органів управління неплатоспроможного підприємства призупиняються та передаються призначеному судом керуючому санацією. Стаття 50 передбачає наступне щодо цього:

 

“ 2. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом. ...

 

4. З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації: члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією;

 

...

 

6. Керуючий санацією зобов'язаний: ...

 

- здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості…”.

 

505. Таким чином, керуючий санацією Позивача має повноваження від імені Позивача представляти Позивача в будь-яких судових розглядах, включно, inter alia, з правом пред'являти позови (зокрема, й Позов Позивача у цій справі) і призначати адвокатів для представлення інтересів Позивача в будь-яких судових розглядах.

 

1. Відповідачі

 

1. Відповідачі Групи Газпром

 

506. Згідно з власною заявою, “Група Газпром є глобальною вертикально інтегрованою енергетичною групою, що здійснює геологорозвідку, видобуток, транспортування, зберігання, переробку і реалізацію газу, газового конденсату, нафти та продуктів нафтопереробки, а також виробництво і продаж теплової та електричної енергії. Материнською компанією Групи є ПАО “Газпром”.[222]

 

507. У Додатку А-0005 наведено (часткову) схему корпоративної структури Групи Газпром у частині, що стосується опису Відповідачів Групи Газпром. [223]

 

508. Таким чином, до складу Відповідачів, що належать до Групи Газпром (далі - Відповідачі Газпрому), входять:

 

508.1        чотири Співзаподіювача Шкоди (Відповідачі 01, 02, 03 та 04), які названі Відповідачами в Позові Позивача, оскільки, як описано в Позові та Розділах IX(B), (C), (D) та (E) нижче, вони за допомогою “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру” з іншими Співзаподіювачами Шкоди, які проводили Російську Кампанію 2022 року або допомагали їй, суттєво сприяли Російській Кампанії 2022 року, внаслідок чого Позивач зазнав майнової шкоди, яка є предметом Позову; як такі, відповідно до застосовного матеріального права, вони несуть солідарну відповідальність з іншими Співзаподіювачами Шкоди за вказану шкоду (далі - Співзаподіювачі Шкоди Газпрому); та

 

508.2        кількох Відповідачів-альтер-его (Відповідачі 05-12), які названі Відповідачами за Позовом, оскільки вони є юридичними особами, що входять до “вертикально інтегрованої групи компаній”, яку сама Група Газпром називає “вертикально інтегрованою групою компаній”; як такі та з причин, викладених у Розділі IV(B)(3), вони несуть солідарну відповідальність з Співзаподіювачами Шкоди за зазначену шкоду відповідно до Критеріїв Рішення у Справі “Жеваго”, як цей термін визначений у пункті 1049 нижче у цьому Рішенні (далі - Відповідачі Альтер-его Газпрому).

 

509. До складу Співзаподіювачів Шкоди Газпрому входять наступні особи:

 

1. Відповідач 01 - Публічне акціонерне товариство “Газпром” (Російська Федерація)

 

510. Відповідач 01 - Публічне акціонерне товариство “Газпром” (далі - Газпром або ПАО Газпром або Відповідач 01), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1027700070518 в Російському Державному Реєстрі.[224]

 

511. ПАО Газпром є “материнською компанією” Групи Газпром. Згідно з інформацією ПАО “Газпром”, “Група Газпром - глобальна вертикально-інтегрована енергетична група, що здійснює геологорозвідку, видобуток, транспортування, зберігання, переробку і реалізацію газу, газового конденсату, нафти та продуктів їх переробки, а також виробництво і реалізацію теплової та електричної енергії”.[225] 50,23% акцій Газпрому належать Російській Федерації.[226]

 

512. Юридична адреса ПАО Газпром, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на офіційному веб-сайті ПАО Газпром https://www.gazprom.ru (далі - Веб-сайт Газпрому): Російська Федерація, 197229, Санкт-Петербург, Лахтинський проспект, будинок 2, корпус 3, будівля 1. Адреса електронної пошти, вказана на Веб-сайті Газпрому: gazprom@gazprom.ru.[227]

 

1. Відповідач 02 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром експорт” (Російська Федерація)

 

513. Відповідач 02 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром експорт” (далі - Газпром Експорт або Відповідач 02), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1027739898284 в Російському Державному Реєстрі.[228]

 

514. Газпром Експорт є дочірньою компанією ПАО Газпром (Відповідач 01), що перебуває у повній власності ПАО “Газпром”. Газпром Експорт використовується Групою Газпром як основний експортер природного газу, видобутого Групою Газпром, на зовнішні ринки.[229]

 

515. Юридична адреса Газпром Експорту, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на веб-сайті Газпром Експорт (далі - Веб-сайт Газпром Експорт): Російська Федерація, 191023, Санкт-Петербург, площа Островського, будинок 2А, літера А.[230] Адреса електронної пошти, зазначена на Веб-сайті Газпром Експорту: info@gazpromexport.gazprom.ru

 

1. Відповідач 03 - Публічне акціонерне товариство “Газпром Нєфть” (Російська Федерація)

 

516. Відповідач 03 - Публічне акціонерне товариство “Газпром Нєфть” (далі - Газпром Нєфть або Відповідач 03), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1025501701686 в Російському Державному Реєстрі.[231]

 

517. Як пояснюється в Розділі IX(G)(2)(b) нижче, Газпром Нєфть є, по суті, нафтовим підрозділом Групи Газпром. Газпром описує себе як вертикально інтегровану нафтову компанію, основними видами діяльності якої є розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, нафтопереробка, виробництво та реалізація нафтопродуктів.[232] Однак, як юридична особа, Газпром Нєфть сама не видобуває, не переробляє і не транспортує нафту або нафтопродукти; натомість Газпром Нєфть є холдинговою компанією у складі Групи Газпром, яка контролює (переважно через володіння 100% акцій) компанії, що займаються цими видами діяльності. Газпром Нєфть контролюється ПАО Газпром (Відповідач 01), якому належить 95,68% акцій Газпром Нєфть.

 

518. Юридична адреса Газпром Нєфті, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на веб-сайті “Газпром Нєфть” https://gazprom-neft.ru/ (далі - Веб-сайт Газпром Нєфть): Російська Федерація, 190000, Санкт-Петербург, вулиця Поштамтська, будинок 3-5, літера А, частина приміщення 1Н, кабінет 2401. Адреса електронної пошти, вказана на Веб-сайті Газпром Нєфті: info@gazprom-neft.ru.[233]

 

1. Відповідач 04 - Акціонерне товариство “Газпромбанк” (Російська Федерація)

 

519. Відповідачем 04 є Акціонерне товариство “Газпромбанк” (далі - Газпромбанк або Відповідач 04), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1027700167110 в Російському Державному Реєстрі.[234]

 

520. Як пояснюється в Розділі IX(E) нижче, Газпромбанк є однією з найбільших універсальних фінансових установ Росії, що обслуговує ключові сектори російської економіки.[235] ПАО Газпром (Відповідач 01) володіє 49,88% акцій Газпромбанку, а Російська Федерація (якій належить 50,23% акцій ПАО “Газпром”) також володіє 8,02% акцій Газпромбанку, що дозволяє ПАО Газпром контролювати Газпромбанк спільно з Російською Федерацією.

 

521. Юридична адреса Газпромбанку, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на веб-сайті Газпромбанку https://gazprombank.ru (далі - Веб-сайт Газпромбанку): Російська Федерація, 117420, Москва, вулиця Наметкіна, будинок 16, корпус 1. Адреса електронної пошти Газпромбанку, зазначена на Веб-сайті Газпромбанку: mailbox@gazprombank.ru.[236]

 

522. Нижче наведені Відповідачі Альтер-его Газпрому:

 

1. Відповідач 05 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром капітал” (Російська Федерація)

 

523. Відповідач 05 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром капітал” (далі - Газпром Капітал або Відповідач 05), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1087746212388 в Російському Державному Реєстрі.[237]

 

524. Як пояснюється в Розділі IX(G)(2)(a)(i) нижче, Газпром Капітал на 100% належить і контролюється ПАО Газпром (Відповідач 01).[238] Газпром Капітал використовується Групою Газпром як посередницька холдингова компанія Групи Газпром, у тому числі для отримання фінансування для інших компаній Групи Газпром.

 

525. Юридична адреса Газпром Капіталу, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на офіційному веб-сайті Газпром Капітал https://www.gazpromcapital.ru (далі - Веб-сайт Газпром Капітал): Російська Федерація, 195277, Санкт-Петербург, Великий Сампсоніївський проспект, будинок 28, корпус 2, літера Д, приміщення 43-Н. Адреса електронної пошти, зазначена на Веб-сайті Газпром Капітала: info.gazprom_capital@adm.gazprom.ru .[239]

 

1. Відповідач 06 – Міжнародна компанія товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед” (Російська Федерація)

 

526. Відповідачем 06 є Міжнародна компанія товариство з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед” (далі - Газпром Інтернешнл або Відповідач 06), зареєстрована в Російській Федерації за номером 1223900013952 в Російському Державному Реєстрі.[240]

 

527. Як пояснюється в Розділі IX(G)(2)(a)(i) нижче, Газпром Інтернешнл на 100% належить компанії Газпром Капітал (Відповідач 05), яка, в свою чергу, повністю належить і контролюється ПАО Газпром (Відповідач 01). Газпром Інтернешнл використовується Групою Газпром як оператор зарубіжних проектів Групи Газпром у сфері пошуку, розвідки та розробки родовищ природного газу та інших вуглеводнів.[241]

 

528. Контактні дані Газпром Інтернешнл наведені нижче:

 

528.1        Юридична адреса Газпром Інтернешнл, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на офіційному веб-сайті Газпром Інтернешнл https://www.gazprom-international.ru/ (далі - Веб-сайт Газпром Інтернешнл): Російська Федерація, 236006, Калінінградська область, Калінінград, бульвар Солнєчний, будинок 3, офіс 4. Адреса електронної пошти, зазначена на Веб-сайті Газпром Інтернешнл: info@gazprom-international.com .[242]

 

528.2        Поштова адреса та адреса електронної пошти Представництва Газпром Інтернешнл в Республіці Узбекистан, зазначені на Веб-сайті Газпром Інтернешнл: 107-B Amir Temur Ave., Tashkent, 100084, Republic of Uzbekistan, uzzng@zargaz.ru[243]

 

1. Відповідач 07 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Западная Азія” West Asia (раніше відома як “ГПН Бліжнєвосточниє проекти”) (Російська Федерація)

 

529. Відповідачем 07 є Товариство з обмеженою відповідальністю “Западная Азія” (далі - West Asia або Відповідач 07), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1207800041206 в Російському Державному Реєстрі.[244]

 

530. Як пояснюється в Розділі IX(G)(2)(b)(ii) нижче, West Asia на 100% належить Газпром Нєфті (Відповідач 03), яка, в свою чергу, на 95,68% належить і контролюється ПАО Газпром (Відповідач 01). West Asia використовується Групою Газпром як проміжна холдингова компанія для реалізації інвестиційних проектів на Близькому Сході.

 

531. Юридична адреса West Asia, зазначена в Російському Державному Реєстрі: Російська Федерація, 190068, Санкт-Петербург, набережна Рекі Мойкі, будинок 74, літера А, приміщення 1-Н, частина приміщення 61, робоче місце 2.[245]

 

1. Відповідач 08 – Gazprom Neft Badra B.V. (Нідерланди)

 

532. Відповідачем 08 є Gazprom Neft Badra B.V. (далі - GPN-Badra BV або Відповідач 08), компанія, зареєстрована в Нідерландах під номером 34266014 в комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 817566302.[246]

 

533. Як пояснюється в розділі IX(G)(2)(b)(ii) нижче, GPN-Badra BV на 100% належить компанії West Asia (Відповідач 07), яка, в свою чергу, на 100% належить Газпром Нєфті (Відповідач 03), яка, в свою чергу, перебуває під контролем ПАО “Газпром”.

 

534. Адреса GPN-Badra BV, зазначена в комерційному реєстрі Нідерландів: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands.. [247]

 

1. Відповідач 09 – Gazprom Neft Middle East B.V. (Нідерланди)

 

535. Відповідачем 09 є Gazprom Neft Middle East B.V. (далі - GPN Middle East BV або Відповідач 09), компанія, зареєстрована в Нідерландах під номером 55653464 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 851803854.[248]

 

536. Як пояснюється в Розділі IX(G)(2)(b)(ii) нижче, GPN Middle East BV на 100% належить West Asia (Відповідач 07), яке, в свою чергу, на 100% належить Газпром Нєфті (Відповідач 03), яке, в свою чергу, на 95,68% належить і контролюється ПАО Газпром (Відповідач 01). GPN Middle East BV використовується Групою Газпром як одна з проміжних холдингових компаній Групи Газпром.

 

537. Адреса GPN Middle East BV, зазначена в комерційному реєстрі Нідерландів: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands.[249]

 

1. Відповідач 10 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ГПН-Інвест” (Російська Федерація)

 

538. За заявою Позивача Суд залишив без розгляду Позов в частині позовних вимог до Відповідача 10 (ГПН-ІНВЕСТ) своєю Ухвалою від 7 січня 2026 року, як про це зазначено у Розділі І вище.

 

1. Відповідач 11 – Maritime Villa Holding (Франція)

 

539. За заявою Позивача Суд залишив без розгляду Позов в частині позовних вимог до Відповідача 11 (Maritime Villa) своєю Ухвалою від 7 січня 2026 року, як про це зазначено у Розділі І вище.

 

1. Відповідач 12 – Leyson Holdings Limited (Кіпр)

 

540. За заявою Позивача Суд залишив без розгляду Позов в частині позовних вимог до Відповідача 12 (Leyson Holdings) своєю Ухвалою від 7 січня 2026 року, як про це зазначено у Розділі І вище.

 

2. Відповідачі Групи Роснєфть

 

541. Група Роснєфть є великою російською та міжнародною нафтовою компанією. Відповідно до заяв, розміщених на офіційному веб-сайті її материнської компанії, Публічного акціонерного товариства “Нафтова компанія “Роснєфть” (далі - Роснєфть або “ПАО Роснєфть), https://www.rosneft.ru/ (далі - Веб-сайт Роснєфті), Група Роснєфть займає “ 6% у світовому видобутку нафти”, “ 40% у видобутку нафти в Росії”, “ 8% у видобутку газу в Росії”, “ 35% на російському ринку нафтопереробки”, і є “найбільшим платником податків у Росії”.[250]

 

542. У Додатку А-0037 наведено (часткову) схему корпоративної структури Групи Роснєфть у частині, що стосується опису Відповідачів Групи Роснєфть.[251]

 

543. До складу Відповідачів, що належать до Групи Роснєфть (далі - Відповідачі Роснєфть), входять:

 

543.1        три Співзаподіювача Шкоди (Акціонерне товариство “Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія”, товариство з обмеженою відповідальністю “РН-Аеро” та ПАО “Роснєфть” (Відповідачі 13, 14 та 15 відповідно, а також спільно іменовані Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті; які вказані в якості відповідачів у Позові, оскільки, як описано в Позові та Розділі X(B) нижче, вони є частиною російського військово-промислового комплексу та основними постачальниками авіаційного та моторного палива для збройних сил Росії для цілей Російської Кампанії 2022 року, і тим самим шляхом “взаємопов'язаних, сукупних дій, або дії з єдністю наміру” з іншими співзаподіювачами шкоди, які реалізовували або сприяли реалізації Російської Кампанії 2022 року, суттєво сприяли проведенню Російської Кампанії 2022 року, в результаті чого Позивачу було завдано майнової шкоди, яка є предметом Позову; у зв'язку з чим, відповідно до застосовного матеріального права, Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті несуть солідарну відповідальність з іншими Співзаподіювачами Шкоди за вказану шкоду; та

 

543.2        п'ять Відповідачів Альтер-Его (Відповідачі з 16 по 20), які названі Відповідачами за Позовом, оскільки вони є особами, що входять до тісно пов'язаної корпоративної групи компаній, контрольованої ПАО Роснєфть; як такі, а також з причин, викладених у Позові та у Розділі IV(B)(3) нижче, вони несуть солідарну відповідальність з Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті за вказану шкоду відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго (далі - Відповідачі Альтер-Его Роснєфті).

 

544. До числа Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті входять:

 

1. Відповідач 13 – Акціонерне товариство “Рязанська нєфтєперерабативающая компанія” (Російська Федерація)

 

545. Відповідач 13 - Акціонерне товариство “Рязанська нєфтєперерабативающая компанія” (далі – Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія або Відповідач 13), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1026200870321 в Російському Державному Реєстрі.[252]

 

546. Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія є непрямою дочірньою компанією ПАО Роснєфть, головної холдингової компанії Групи Роснєфть. Зокрема, Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія перебуває у повній власності російського товариства з обмеженою відповідальністю “РН-Коммерція” (також названого ПАО Роснєфть як “RN-Commerce”) (далі — РН-Коммерція).[253] У свою чергу, РН-Коммерція на 99,9999992654766% належить ПАО Роснєфть, а на 0,0000007345234% — російському Товариству з обмеженою відповідальністю “РН-Трейд”,[254] яка, в свою чергу, на 99,9999996437604% належить ПАО Роснєфть і на 0,0000003562396% — ТОВ “РН-Коммерція”.[255]

 

547. Юридична адреса Рязанскої Нєфтєперерабативающей Компанії, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на офіційному сайті Роснєфти https://www.rosneft.com (далі - Сайт Роснєфті): Російська Федерація, 390011, Рязань, Південний Промузел, будинок 8. Адреса електронної пошти Рязанскої Нєфтєперерабативающей Компанії, вказана на Сайті Роснєфті — rnpk@rnpk.rosneft.ru.[256]

 

1. Відповідач 14 – Товариство з обмеженою відповідальністю “РН-Аеро” (Російська Федерація)

 

548. Відповідач 14 – Товариство з обмеженою відповідальністю “РН-Аеро” (далі – РН-Аеро або Відповідач 14), зареєстроване в Російській Федерації під номером 1087746656711 в Російському Державному Реєстрі.[257]

 

549. РН-Аеро є непрямою дочірньою компанією ПАО Роснєфть, головної холдингової компанії Групи Роснєфть. Зокрема, РН-Аеро на 99,9999% належить РН-Коммерція і на 0,0001% – російському товариству з обмеженою відповідальністю “РН-Трейд” (далі – РН-Трейд).[258] У свою чергу:

 

549.1        РН-Коммерція на 99,9999992654766% належить ПАО Роснєфть, головній холдинговій компанії Групи Роснєфть та на 0,0000007345234% —РН-Трейд,[259]

 

549.2        РН-Трейд на 99,9999996437604% належить ПАО Роснєфть і на 0,0000003562396% — РН-Коммерція.[260]

 

550. Юридична адреса РН-Аеро, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на Веб-сайті Роснєфті: Російська Федерація, 119071, Москва, вулиця Мала Калузька, будинок 15.

 

551. Адреси електронної пошти РН-Аеро, вказані на Веб-Сайті Роснєфти: info@rn-aero.rosneft.ru, sales@rn-aero.rosneft.ru.[261]

 

1. Відповідач 15 - Публічне акціонерне товариство “Нєфтяная компанія “Роснєфть” (Російська Федерація)

 

552. Відповідач 15 - Публічне акціонерне товариство “Нєфтяная компанія “Роснєфть” (далі – ПАО Роснєфть або Відповідач 15), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1027700043502 в Російському Державному Реєстрі.[262]

 

553. ПАО Роснєфть є материнською компанією Групи Роснєфть.

 

554. Відповідно до реєстру акціонерів, розміщеного на сайті ПАО Роснєфть, 40,4% акцій ПАО Роснєфть належать державній компанії АТ “Роснєфтєгаз”, яка на 100% належить Російській Федерації. Дві інші компанії Групи Роснєфть - ТОВ “РН-НєфтьКапіталІнвест”[263] та ТОВ “РН-Капітал”[264] - володіють 9,6% та 0,76% акцій ПАО Роснєфть відповідно.[265]

 

555. Юридична адреса ПАО Роснєфть, зазначена в Російському Державному Реєстрі: Російська Федерація, 115035, Москва, Софійська набережна, будинок 26/1.[266] Адреса електронної пошти, вказана на Веб-Сайті Роснєфті: postman@rosneft.ru.[267]

 

556. Нижче наведені Відповідачі Альтер-Его Роснєфті:

 

1. Відповідач 16 - Товариство з обмеженою відповідальністю “РН-Іностранниє проекти” (Російська Федерація)

 

557. Відповідач 16 - Товариство з обмеженою відповідальністю “РН-Іностранниє проекти” (далі - RN-Foreign Projects або Відповідач 16), зареєстроване в Російській Федерації за номером 1107746925692 в Російському державному реєстрі.[268]

 

558. Як показано на схемі часткової корпоративної структури Групи Роснєфть,[269] RN-Foreign Projects є прямою дочірньою компанією, що повністю належить ПАО Роснєфть (Відповідач 15),[270] і є однією з кількох проміжних холдингових компаній між ПАО Роснєфть, з однієї сторони, великими міноритарними чи мажоритарними пакетами акцій в трьох стратегічних німецьких компаніях з переробки нафти: (і) PCK Raffinerie GmbH, в якій ПАО Роснєфть (опосередковано) контролює 62,5% акцій, (іі) MiRO Mineraloelraffinerie Oberrhein GmbH & Co. KG, в якій ПАО Роснєфть (опосередковано) контролює 28,57% акцій. По суті, RN-Foreign Projects виступає холдинговою компанією для інвестицій Групи Роснєфть в Німеччині, Франції та Італії.

 

559. Юридична адреса RN-Foreign Projects, зазначена в Російському Державному Реєстрі: Російська Федерація, 119071, Москва, вулиця Малая Калужская, будинок 15, будівля 17, офіс 144/7, 1-й поверх. Електронні адреси RN-Foreign Projects, вказані в загальнодоступних інформаційних джерелах: e.kostrominova@uchet.23krd.ru та AYGortunov@rosneft.ru. [271]

 

1. Відповідач 17 – RN Refining & Marketing GmbH (Німеччина)

 

560. Відповідач 17 – RN Refining & Marketing GmbH (Німеччина) (далі - RN Refining абоВідповідач 17), компанія, зареєстрованауФедеративнійРеспубліціНімеччинапідномером HRB 167578 уКомерційномуРеєстріБерлінськогоокружногосуду (Шарлоттенбург).[272],[273]

 

561. ЯкпоказаноначастковійсхемікорпоративноїструктуриГрупиРоснєфть[274] іякдаліописановРозділі X(C) нижче, RN Refining єопосередкованоюдочірньоюкомпанією, щоповністюналежитьПАОРоснєфть (Відповідач 15), ієоднієюзкількохпроміжниххолдинговихкомпанійміжПАОРоснєфтьінімецькоюнафтопереробноюкомпанією PCK Raffinerie GmbH, вякійПАОРоснєфть (опосередковано) володіє 62,5% акцій.

 

562. Єдинимакціонером RN Refining є RN-Foreign Projects (Відповідач 16)[275], якає 100% прямоюросійськоюдочірньоюкомпанієюПАОРоснєфть.[276]

 

563. ЯкописановРозділі X(C) нижче, відповіднодосвоєїфінансовоїзвітності, єдинимфункціями RN Refining є (і) наданняадміністративнихпослугіншійдочірнійкомпанії, якаконтролюваласьПАОРоснєфтьувідповіднийперіод - Rosneft Deutschland (Відповідач 20), та (іі) діятиуякостіхолдинговоїкомпанії, якаволодіє 66,67% часткивіншійдочірнійкомпанії, якаконтролюваласьПАОРоснєфтьнавідповідниймоментчасу - Rosneft AET (Відповідач 18).

 

564. 16 вересня 2022 року (приблизно через сім місяців після початку Російської Кампанії 2022 року) Міністерство економіки Німеччини передало всі акції RN Refining разом з Rosneft Deutschland (Відповідач 20) в управління Федерального Мережевого Агенства Німеччини на тій підставі, що “без [...] управління відповідно до статті 17 Закону про енергетичну безпеку компанії Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing більше не зможуть виконувати свої завдання, спрямовані на забезпечення життєдіяльності суспільства в енергетичному секторі. Це загрожує безпеці постачання” (далі – Довірче Управління Федеральним Мережевим Агенством Німеччини).[277] Права голосу, пов'язані з акціями RN Refining (та Rosneft Deutschland), були передані Федеральному Мережевому Агентству Німеччини, а повноваження керівництва з управління та розпорядження активами компанії були обмежені та підпорядковані схваленню Федеральним Мережевим Агентством Німеччини.[278] Таким чином, з цього моменту ПАО Роснєфть більше не могло контролювати чи керувати діяльністю RN Refining (як і Rosneft Deutschland, Відповідач 20, і Rosneft AET — Відповідач 18, у якій RN Refining володіє 66,67% акцій).

 

565. Однак, незважаючи на Довірче Управління Федеральним Мережевим Агентством Німеччини, в Позові Позивача RN Refining (а також Rosneft Deutschland - Відповідач 20, і Rosneft AET, дочірня компанія RN Refining, що належить їй на 66,67% - Відповідач 18) вказані в якості Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті, як такі, що несуть відповідальність перед Позивачем відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго, солідарно зі Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті з двох причин:

 

565.1        По-перше, як пояснюється в Розділі X нижче, Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті вчиняли свої неправомірні дії, які послужили підставою для Позову, коли RN Refining (а також Rosneft Deutschland і Rosneft AET) контролювались і керувалися ПАО Роснєфть і, таким чином, RN Refining, Rosneft Deutschland таRosneft AET підпадали під Критерії Рішення у Справі Жеваго; і

 

565.2        По-друге, незважаючи на Довірче Управління Федеральним Мережевим Агентством Німеччини, ПАО Роснєфть продовжує володіти залишковими економічними та юридичними правами щодо Rosneft Deutschland (а також щодо RN Refining і, через останню, щодо Rosnert AET), як пояснюється в Розділі X(C), яка підпадає під Критерії Рішення у Справі Жеваго як будь-який інший актив групи.

 

566. Адреса RN Refining: Behrenstraße 18, D – 10117 Berlin, Germany.[279]

 

1. Відповідач 18 - AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH (Німеччина)

 

567. Відповідач 18 - AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH (далі - Rosneft AET абоВідповідач 18), зареєстрованауФедеративнійРеспубліціНімеччинапідномером HRB 9880 уКомерційномуРеєстріокружногосудуНойруппіна. [280]

 

568. Якпояснюєтьсявище, 66,67% акцій Rosneft AET належить RN Refining (Відповідач 17). [281] ДовведенняДовірчогоУправлінняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини 66,67 % акцій, щоналежали RN Refining, фактичноозначали, що Rosneft AET контролювалася RN Refining і, вкінцевомурахунку, ПАОРоснєфть (Відповідач 15). Єдиноюфункцією Rosneft AET буловиконанняроліхолдинговоїкомпаніїдляволодіння 25 % частоквстратегічнійнімецькійнафтопереробнійкомпанії PCK Raffinerie GmbH.

 

569. Однак, якпояснюєтьсявРозділі II(B)(2)(e) вище, змоментувведенняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччинидовірчогоуправління 16 вересня 2022 рокуПАОРоснєфтьбільшенеконтролює RN Refining і, отже, Rosneft AET. Зокрема, праваголосу, пов'язанізакціями RN Refining, булипереданіФедеральномуМережевомуАгентствуНімеччини, аповноваженнякерівництвазуправліннятарозпорядженняактивами Rosneft AET сталиобмеженимиіпідлягаютьзатвердженнюФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини.[282]

 

570. Однак, незважаючинаДовірчеУправлінняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини, вПозові Rosneft AET (разомз RN Refining і Rosneft Deutschland, середінших) вказанавякостіВідповідачівАльтер-ЕгоРоснєфті, якінесутьвідповідальністьпередПозивачемвідповіднодоКритеріївРішенняуСправіЖеваго, солідарнозіСпівзаподіювачамиШкодиРоснєфті, оскільки (i) СпівзаподіювачіШкодиРоснєфтівчинялисвоїнеправомірнідії, якісталипідставоюдляПозову, втойчасяк Rosneft AET контролюваласяіуправляласяПАОРоснєфть, і, такимчином, Rosneft AET (середінших) підпадалапідКритеріїРішенняуСправіЖеваго; і (ii) незважаючинаДовірчеУправлінняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини, ПАОРоснєфтьпродовжуєволодітизалишковимиекономічнимитаюридичнимиправамищодо 66,67% акцій Rosneft AET, якіпідпадаютьпідКритеріїРішенняуСправіЖевагоякбудь-якийіншийактивгрупи.

 

571. Адреса Rosneft AET: Passower Chaussee, 16303 Schwedt/Oder, Germany.[283]

 

1. Відповідач 19 – Rosneft Holdings Ltd S.A. (Люксембург)

 

572. Відповідач 19 – Rosneft Holdings Ltd S.A. (далі - Rosneft Luxembourg абоВідповідач 19), компанія, зареєстрованавЛюксембурзіпідномеромВ117914.[284]

 

573. ЯкпоказанонасхемічастковоїкорпоративноїструктуриГрупиРоснєфть[285] іякдаліописановРозділі X(С) нижче, Rosneft Luxembourg єоднієюздекількохпроміжниххолдинговихкомпаній (опосередковано), щона 100% належатьПАОРоснєфть, якевкінцевомупідсумкуволодіємажоритарнимитазначнимиміноритарнимичасткамивищевказанихтрьохстратегічнихнімецькихнафтопереробнихзаводів. Зокрема, Rosneft Luxembourg єнепрямою 100% дочірньоюкомпанієюПАОРоснєфть (Відповідач 15), яканалежитьПАОРоснєфтьчерезсвоюпряму 100% дочірнюкомпанію, зареєстрованувРосії, RN-Foreign Projects (Відповідач 16).[286]

 

574. Компанія Rosneft Luxembourg володіє 100% акційзареєстрованоївНімеччинікомпанії Rosneft Deutschland (Відповідач 20), яка, всвоючергу, володієміноритарнимичасткамивстратегічнихнімецькихнафтопереробнихзаводах: (і) PCK Raffinerie GmbH (37,5%), (іі) MiRO Mineraloelraffinerie Oberrhein GmbH & Co. KG (24%) та (ііі) Bayernoil Raffineriegesellschaft mbH (28,57%).[287]

 

575. Адресакомпанії Rosneft Luxembourg: 16 Allée Marconi L - 2120, Luxembourg, Luxembourg. [288]

 

1. Відповідач 20 - Rosneft Deutschland GmbH (Німеччина)

 

576. Відповідач 20 - Rosneft Deutschland GmbH (далі – Rosneft Deutschland абоВідповідач 20), зареєстрованауФедеративнійРеспубліціНімеччинапідномером HRB 184025 уКомерційномуРеєстріБерлінськогоокружногосуду (Шарлоттенбург). [289]

 

577. Якпояснювалосявище, Rosneft Deutschland єоднієюздекількохпроміжниххолдинговихкомпаній, які (опосередковано) на 100% належатьПАОРоснєфть, щоволоділамажоритарнимиабозначнимиміноритарнимичасткамитрьохнімецькихнафтопереробнихзаводів. Цебулоосновноюфункцією Rosneft Deutschland. Зокрема, Rosneft Deutschland на 100% належить Rosneft Luxembourg (Відповідач 19), яка, всвоючергу, на 100% належить RN-Foreign Projects (Відповідач 16), яка, всвоючергу, на 100% належитьПАОРоснєфть (Відповідач 15).

 

578. ЯкпояснювалосявРозділі II(B)(2)(h) вище, змоментувведенняДовірчогоУправлінняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччиниз 16 вересня 2022 року, ПАОРоснєфтьбільшенеконтролює Rosneft Deutschland. Зокрема, праваголосу, пов'язанізакціями Rosneft Deutschland, булипереданіФедеральномуМережевомуАгентствуНімеччини, аповноваженнякерівництвазуправліннятарозпорядженняактивами Rosneft Deutschland сталиобмеженимиіпідлягаютьзатвердженнюФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини.[290]

 

579. Проте, незважаючинаДовірчеУправлінняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини, вПозові Rosneft Deutschland (разомз RN Refining і Rosneft AET, середінших) вказанавякостіВідповідачівАльтер-ЕгоРоснєфті, якінесутьвідповідальністьпередПозивачемвідповіднодоКритеріївРішенняуСправіЖеваго, солідарнозСпівзаподіювачамиШкодиРоснєфті, оскільки (i) СпівзаподіювачіШкодиРоснєфтіздійснювалисвоїнеправомірнідії, якісталипідставоюдляПозову, втойчасяк Rosneft Deutschland контролюваласяіуправляласяПАОРоснєфть, і, такимчином, Rosneft Deutschland (середінших) підпадалапідКритеріїРішенняуСправіЖеваго; і (ii) незважаючинаДовірчеУправлінняФедеральнимМережевимАгентствомНімеччини, ПАОРоснєфтьпродовжуєволодітизалишковимиекономічнимитаюридичнимиправамищодо Rosneft Deutschland, якапідпадаєпідКритеріїРішенняуСправіЖевагоякбудь-якийіншийактивгрупи.

 

580. Адресакомпанії Rosneft Deutschland: Behrenstraße 18 D – 10117 Berlin, Germany таадресаелектронноїпошти: info@rosneft.de.[291]

 

3. ВідповідачіГрупиЄвроХім

 

581. ГрупаЄвроХімє “глобальнимвиробникоміпостачальникомповногоспектрудобривіпромисловоїпродукції”[292] іявляєсобою“вертикально інтегровану групу компаній, управління якою здійснюється через спільну корпоративну власність”.[293]

 

582. У Додатку А-0074 наведено (часткову) схему корпоративної структури Групи Єврохім, яка має відношення до опису Відповідачів Групи Єврохім.[294]

 

583. Загалом, Відповідачі, що належать до Групи ЄвроХім (далі - Відповідачі ЄвроХіму), включають в себе наступних осіб:

 

583.1        двох Співзаподіювачів Шкоди (Відповідачі 21 та 22), які є російськими виробничими компаніями Групи ЄвроХім, які названі Відповідачами у Позові, оскільки, як описано в Позові та Розділі XI(B) нижче, протягом 2022 та 2023 років вони займалися постачанням інгредієнтів вибухових речовин для виробництва боєприпасів для цілей Російської Кампанії 2022 року, внаслідок чого Позивач зазнав шкоди, яка є предметом Позову, а отже, відповідно до застосовного матеріального права, вони несуть солідарну відповідальність разом з іншими Співзаподіювачами Шкоди (далі - Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму) за цю шкоду, а також

 

583.2        кількох Відповідачів Альтер-его (Відповідачі 23-29), які названі Відповідачами за Позовом, оскільки вони є особами, що входять до групи компаній, яку сама Група ЄвроХім описує як “вертикально інтегровану групу компаній, управління якою здійснюється через спільну корпоративну власність”, або її контролюючими особами; як такі, а також з причин, викладених у Позові та Розділі IV(B)(3) нижче, вони несуть солідарну відповідальність із Співзаподіювачами Шкоди за зазначену шкоду відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго (далі - Відповідачі Альтер-его ЄвроХіму).

 

584. До складу Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму входять наступні особи:

 

1. Відповідач 21 - Акціонерне товариство “Новомосковська акціонерна компанія “Азот” (Росія)

 

585. Відповідач 21 - Акціонерне товариство “Новомосковська акціонерна компанія “Азот” (далі - Новомосковський Азот або Відповідач 21). Новомосковський Азот - це акціонерне товариство, зареєстроване в Російській Федерації за номером 1027100507378 в Російському Державному Реєстрі.[295]

 

586. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, Новомосковський Азот є однією з найбільших операційних компаній Групи ЄвроХім. Новомосковський Азот повністю належить і контролюється російським Акціонерним товариством “Мінерально-хімічна компанія “ЄвроХім”, російським акціонерним товариством (далі - Російська Холдингова Компанія ЄвроХім), яке, в свою чергу, повністю належить і контролюється EAG (Відповідач 23), швейцарською компанією, яку Група ЄвроХім намагається позиціонувати як центральну компанію Групи ЄвроХім.

 

587. Юридична адреса Новомосковського Азоту, зазначена в Російському Державному Реєстрі та на офіційному веб-сайті Новомосковського Азоту www.nak-azot.com (далі - Веб-сайт Новомосковського Азоту), є такою: Російська Федерація, 301651, Тульська область, Новомосковський район, Новомосковськ, вулиця Связі, будинок 10.[296] На Веб-сайті Новомосковського Азоту також вказана адреса електронної пошти: info@nak-azot.com.

 

1. Відповідач 22 - Акціонерне товариство “Нєвінномисский Азот” (Росія)

 

588. Відповідачем 22 є Акціонерне товариство “Нєвінномисский Азот” (далі - Нєвінномисский Азот або Відповідач 22). Нєвінномисский Азот - це акціонерне товариство, зареєстроване в Російській Федерації за номером 1022603620885 в Російському Державному Реєстрі.[297]

 

589. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, Нєвінномисский Азот є однією з найбільших операційних компаній Групи ЄвроХім. Як і Новомосковський Азот, він повністю належить і контролюється Російською Холдинговою Компанією ЄвроХім (Акціонерне товариство “Мінерально-хімічна компанія “ЄвроХім”), яка, в свою чергу, повністю належить і контролюється EAG (Відповідач 23).

 

590. Юридична адреса Нєвінномисского Азоту, зазначена в Російському Державному Реєстрі: Російська Федерація, 357107, Ставропольський край, Нєвінномисск, вул. Нізяєва, будинок 1.[298] Адреса електронної пошти Нєвінномисского Азоту, зазначена на його веб-сайті: nevinazot@eurochem.ru та info@euro-chem.org.[299]

 

591. Нижче перераховані Відповідачі Альтер-его ЄвроХіму:

 

1. Відповідач 23 – EuroChem Group AG (Швейцарія) (“EAG”)

 

592. Відповідач 23 – EuroChem Group AG (далі – EAG або Відповідач 23), компанія, зареєстрована у Швейцарії під номером CHE-306.864.578 у Швейцарському торговому реєстрі.[300]

 

593. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, EAG є (опосередковано) 100% материнською компанією Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму. EAG на 90% належить AIM Capital (Відповідач 24), а на 10% - Російській Холдинговій Компанії ЄвроХім, АТ “Мінерально-хімічна компанія “ЄвроХім”.

 

594. Юридична адреса EAG, зазначена у Швейцарському торговому реєстрі та на офіційному веб-сайті EAG www.eurochemgroup.com (далі - Веб-сайт EAG), знаходиться за адресою: Baarerstrasse 37, 6300 Zug, Switzerland.[301] На Веб-сайті EAG вказана адреса електронної пошти: info@eurochemgroup.com

 

1. Відповідач 24 - AIM Capital Ltd (Кіпр)

 

595. Відповідачем 24 є AIM Capital Ltd (далі - AIM Capital абоВідповідач 24). AIM Capital - це компанія, зареєстрована в Республіці Кіпр під державним реєстраційним номером UN 133817.[302]

 

596. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, AIM Capital володіє 90% акцій EAG. 99,38% випущеного акціонерного капіталу AIM Capital належить компанії Linea (CY) (Відповідач 25).

 

597. Юридична адреса AIM Capital, зазначена в Державному реєстрі Республіки Кіпр на офіційному веб-сайті “AIM Капітал” www.aimcapital.eu (далі - Веб-сайт AIM Capital): Vasili Michaelidi 23, ARETI Tower, CY-3026, Limassol, Cyprus.[303] Адреса електронної пошти, вказана в публічних оголошеннях AIM Capital: hkadyrova@aimcapital.ae.[304]

 

1. Відповідач 25 - Linea (CY) Ltd (Кіпр)

 

598. Відповідачем 25 є Linea (CY) Ltd (далі - Linea (CY) або Відповідач 25). Linea (CY) - це компанія, зареєстрована в Республіці Кіпр під державним реєстраційним номером UN 378886.[305]

 

599. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, Linea (CY) є єдиним акціонером AIM Capital (Відповідач 24). 75,1% акцій Linea (CY) належить Linetrust PTC Ltd (Відповідач 26), а 24,9% - Пані Мельниченко (Відповідач 28).

 

600. Зареєстрована адреса компанії Linea (CY), зазначена в Державному реєстрі Республіки Кіпр - Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Republic of Cyprus.[306]

 

1. Відповідач 26 - Linetrust PTC Ltd (Кіпр)

 

601. Відповідачем 26 єкомпанія Linetrust PTC Ltd (далі - Linetrust PTC абоВідповідач 26). Linetrust PTC єкомпанією, зареєстрованоювРеспубліціКіпрпіддержавнимреєстраційнимномером UN 377863.[307]

 

602. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, AIM Capital та EAG заявили, що “кінцевий контроль над Групою [ЄвроХім] належить Linetrust PTC Ltd, приватній трастовій компанії, яка виступає довіреною особою безвідкличного дискреційного трасту, відомого як Firstline Trust”. Зокрема, Linetrust PTC є єдиним акціонером AIM Capital (Відповідач 24).

 

603. Зареєстрована адреса Linetrust PTC, вказана в Державному реєстрі Республіки Кіпр: Vasilis Michaelides, 23, Floor 4, 3026, Limassol, Cyprus.[308]

 

1. Відповідач 27 - Мельниченко Андрій Ігорович

 

604. Відповідачем 27 є пан Андрій Ігорович Мельниченко (далі - Пан Мельниченко або Відповідач 27). Пан Мельниченко є громадянином Російської Федерації, народився 8 березня 1972 року в Гомелі, СРСР (нині Білорусь).[309]

 

605. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, Пан Мельниченко був членом Ради директорів EAG та бенефіціаром Firstline Trust до 8 березня 2022 року, та на підставі наявних доказів, був і залишається фактичним власником і контролером Групи ЄвроХім.

 

606. Основною адресою Пана Мельниченка є вілла за адресою: Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, 7500, Switzerland (далі - Адреса Пана Мельниченка в Санкт-Моріці). У заяві та матеріалах, поданих Паном Мельниченком до Суду Європейського союзу (далі - Європейський Суд) у справі № Т-271/22, рішення в якій було винесено 25 січня 2025 року (без повідомлення Паном Мельниченком Європейському Суду будь-якої іншої адреси), його основне місце проживання було вказано в Санкт-Моріці (Швейцарія). У рішенні зазначено:

 

“У справі Т-271/22,

 

Андрій Мельниченко, який проживає у м. Санкт-Моріц (Швейцарія), ..., заявник,

 

v

 

Рада Європейського Союзу, ..., відповідач”

 

(...)

 

“ 114. [Пан Мельниченко стверджує, по суті, що включення його імені до списків [санкцій ЄС] є невиправданим, свавільним і непропорційним обмеженням його основних прав, які включають, зокрема, право на повагу до його приватного і сімейного життя і житла, а також право на власність. Тому він більше не може подорожувати до держав-членів ЄС або користуватися своєю власністю в Європейському Союзі і в Швейцарії, де він має основне місце проживання”.[310]

 

607. Численні інформаційні агентства мають фотографії майна Пана Мельниченка в Санкт-Моріці. [311] В подальшому нерухомість прив'язується до вищевказаної адреси на сайті www.maps.google.com. [312]

 

608. Інші контактні дані Пана Мельниченка - це дані його адвокатів, які представляли його в Європейському Суді у вищезгаданому провадженні (Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22)), яке завершилося нещодавнім рішенням від 22 січня 2025 року. На титульній сторінці рішення Європейського Суду зазначено наступне:

 

“У справі Т-271/22,

 

Андрій Мельниченко, який проживає у м. Санкт-Моріц (Швейцарія), представлений адвокатами А. Мироном, Д. Мюллером, Х. Баєр Пелле, Р. П'єрі, А. Бошменом та старшим радником К. Затлером, ...” [313]

 

609. Відповідно до публічно доступної професійної інформації адвокатів Пана Мельниченка, їхні адреси є наступними:

 

609.1        пані А. Мирон, пан Д. Мюллер, пані Х. Байєр Пелле, пан Р. П'єрі, FAR Avocats, 22 rue de Lisbonne, 75008 Paris, France, адреси електронної пошти: contact@far-avocats.fr,alina.miron@far-avocats.fr, та romain.pieri@far-avocats.fr[314]

 

609.2        пані А. Бошмен, WJ Avocats, 55 rue de Prony - 75017 Paris, France; адреса електронної пошти: info@wjavocats.com.[315]

 

609.3        C. Затшлер, старший адвокат, Brick Court Chambers 7-8 Essex Street London WC2R 3LD; адреса електронної пошти: carsten.zatschler@lawlibrary.ie; cz@zatschler.com.[316]

 

1. Відповідач 28 – Олександра Мельниченко

 

610. Відповідачем 28 є пані Олександра Мельниченко (далі - Пані Мельниченко або Відповідач 28). Пані Мельниченко є громадянкою Хорватії та Сербії, народилася 21 квітня 1977 року в Белграді, Югославія (нині Республіка Сербія).[317]

 

611. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, Пані Мельниченко є дружиною Пана Мельниченка (Відповідач 27), а також бенефіціаром і контролером Firstline Trust і власником 24,99% акцій компанії Linea (CY) (Відповідач 25), і, таким чином, є інструментом фактичного володіння і контролю над Групою ЄвроХім.

 

612. Основною адресою Пані Мельниченко є вілла за адресою: Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, 7500, Switzerland (далі - Адреса Пані Мельниченко в Санкт-Моріці). У заяві Пані Мельниченко та поданих нею матеріалах до Європейського Суду у справі № T- 498/22, рішення у якій було винесено 26 лютого 2025 року (без повідомлення Пані Мельниченко про будь-яку іншу адресу), її основним місцем проживання був і залишається Санкт-Моріц (Швейцарія). У рішенні зазначено:

 

“У справі T-498/22,

 

Олександра Мельниченко, яка проживає в м. Санкт-Моріц (Швейцарія), ..., заявниця,

 

v

 

Рада Європейського Союзу, ..., відповідач

 

...

 

104. [Пані Мельниченко стверджує, що включення її імені до оскаржуваних списків є невиправданим, свавільним та непропорційним обмеженням її основоположних прав, які включають, серед іншого, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та засобів зв'язку, а також право на власність. ...”[318]

 

613. Це узгоджується з інформацією про основне місце проживання її чоловіка, Пана Мельниченка, наведеною у попередньому розділі:

 

“ 114. [Пан Мельниченко стверджує, по суті, що включення його імені до списків [санкцій ЄС], про які йдеться, є невиправданим, свавільним і непропорційним обмеженням його основних прав, які включають, серед іншого, право на повагу до приватного і сімейного життя і житла, а також право на власність. Таким чином, він більше не може подорожувати до держав-членів ЄС або користуватися своїм майном в Європейському Союзі та Швейцарії, де він має основне місце проживання”.[319]

 

614. Як і у випадку з основним місцем проживання Пана Мельниченка, численні інформаційні агентства містять фотографії нерухомості в Санкт-Моріці.[320] Потім нерухомість прив'язується до вищевказаної адреси за допомогою сайту www.maps.google.com. [321]

 

615. Інші контактні дані Пані Мельниченко - це дані її адвокатів, які представляли її інтереси в Європейському суді у вищезгаданому провадженні (Aleksandra Melnichenko v Council of the European Union (Case T-498/22)), яке завершилося нещодавнім рішенням від 26 лютого 2025 року. На титульній сторінці рішення Європейського суду зазначено наступне:

 

“У справі T-498/22,

 

Олександра Мельниченко, яка проживає в м. Санкт-Моріц (Швейцарія), яку представляли А. Мирон, Д. Мюллер, Х. Байєр Пелле, Р. П'єрі, А. Бошмен, адвокати, та К. Затшлер, старший радник,...”[322]

 

616. Як і у випадку з Паном Мельниченком, згідно з публічно доступною професійною інформацією адвокатів Пані Мельниченко, їхні відповідні адреси є наступними:

 

616.1        пані А. Мирон, пан Д. Мюллер, пані Х. Байєр Пелле, пан Р. П'єрі, FAR Avocats, 22 rue de Lisbonne, 75008 Paris, France, адреси електронної пошти: contact@far-avocats.fr, alina.miron@far-avocats.fr, та romain.pieri@far-avocats.fr.[323]

 

616.2        пані А. Бошмен, WJ Avocats, 55 rue de Prony - 75017 Paris, France; адреса електронної пошти: info@wjavocats.com.[324]

 

616.3        C. Затшлер, старший радник, Brick Court Chambers 7-8 Essex Street London WC2R 3LD; адреса електронної пошти: carsten.zatschler@lawlibrary.ie; cz@zatschler.com.[325]

 

1. Відповідач 29 – EuroChem International Holding B.V. (Нідерланди)

 

617. Відповідач 29 – EuroChem International Holding B.V. (далі - EuroChem International абоВідповідач 29). EuroChem International є компанією, зареєстрованою в Нідерландах за номером 34319332 в Торговому реєстрі Нідерландів.[326]

 

618. Як пояснюється в Розділі XI(C) нижче, EuroChem International повністю належить і контролюється EAG і використовується Групою ЄвроХім як проміжна холдингова компанія для деяких з її операційних компаній.

 

619. Юридична адреса та адреса електронної пошти EuroChem International, зазначені в Торговому реєстрі Нідерландів: Siriusdreef 17, 2I32WT Hoofddorp, Netherlands та v.skIiar@eihbv.com відповідно.[327]

 

4. Відповідачі Групи Волга-Днєпр

 

620. Група Волга-Днєпр є російською вантажною авіакомпанією та логістичною групою, яка, серед іншого, підтримала Російську Кампанію 2022 року шляхом перевезення військового обладнання для використання в Російській Кампанії 2022 року.

 

621. У Додатку А-0103 наведено (часткову) схему корпоративної структури Групи Волга-Днєпр, яка має відношення до цього Позову.[328]

 

622. Таким чином, Відповідачі, що належать до Групи Волга-Днєпр (далі - Відповідачі Волга-Днєпр), включають:

 

622.1        одного Співзаподіювача Шкоди - Відповідач 30, російську компанію ТОВ “Авіакомпанія “Волга-Днєпр” (далі - Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр), яка, як описано в Позові та Розділі XII(B) нижче, підтримала Російську Кампанію 2022 року шляхом перевезення військового обладнання для використання в Російській Кампанії 2022 року, внаслідок чого Позивач зазнав шкоди, яка є предметом цього Позову. Отже, відповідно до застосовних норм матеріального права Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр несе солідарну відповідальність з іншими Співзаподіювачами Шкоди за цю шкоду, і тому в Позові він названий Співзаподіювачем Шкоди; а також

 

622.2        чотирьох Відповідачів Альтер-Его (Відповідачі 31-34), які названі Відповідачами у Позові, оскільки, як пояснюється у Позові та Розділі XII(C) нижче, на момент вчинення неправомірної поведінки Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр вони були контролерами Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, а тому несуть солідарну відповідальність із Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр за зазначену шкоду відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго (далі - Відповідачі Альтер-Его Волга-Днєпр).

 

623. Відповідна ідентифікаційна інформація про Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр наведена нижче.

 

1. Відповідач 30 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр” (Росія)

 

624. Відповідач 30 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр” (далі - Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр або Відповідач 30) - це товариство з обмеженою відповідальністю, зареєстроване в Російській Федерації за номером 1077328004841 в Російському Державному Реєстрі.[329]

 

625. Як зазначалося вище, Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр названий Відповідачем у Позові, оскільки він допомагав Російській Кампанії 2022 року шляхом перевезення військового обладнання для використання в Російській Кампанії 2022 року, внаслідок чого Позивачу було завдано шкоди, яка є предметом Позову.

 

626. Юридична адреса Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, згідно з даними Російського Державного Реєстру, є такою: Російська Федерація, 432064, Ульяновська область, Ульяновськ, вул. Карбишева, будинок 14.[330] Ця ж поштова адреса, а також адреса електронної пошти sales@volga-dnepr.com вказана на офіційному веб-сайті Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.[331]

 

* * *

 

627. Нижче наведені Відповідачі Альтер-Его Волга-Днєпр, які слідують за Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр вгору по ланцюжку корпоративної власності та контролю:

 

1. Відповідач 31 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва” (Росія)

 

628. Відповідач 31 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва” (далі - Волга-Днєпр-Москва або Відповідач 31). Волга-Днєпр є товариством з обмеженою відповідальністю, зареєстрованим у Російській Федерації за номером 1027700590521 у Російському Державному Реєстрі. [332]

 

629. Як описано в Розділі XII(C) нижче, станом на лютий 2022 року (коли Група Волга-Днєпр долучилася до підтримки Російської Кампанії 2022 року) Волга-Днєпр-Москва використовувалася Групою Волга-Днєпр як одна з основних холдингових компаній для контролю над Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр. Зокрема, Волга-Днєпр Москва була проміжною холдинговою компанією, яка дозволяла її 100% власнику, Volga Dnepr BV (Відповідач 32), володіти 100% часткою в Співзаподіювачі Шкоди Волга-Днєпр. Volga Dnepr BV володіла:

 

629.1        51% у Співзаподіювачі Шкоди Волга-Днєпр безпосередньо, та

 

629.2        решта 49% - через Волга-Днєпр Москва.

 

630. Зрештою, Волга-Днєпр Москва контролювалася панами Ісайкіним та Шкляником (Відповідачі 33 та 34 відповідно) через Volga Dnepr BV.

 

631. Юридична адреса Волга-Днєпр Москва, як зазначено в Російському Державному Реєстрі[333] та на веб-сайті Волга-Днєпр Москва: Російська Федерація, 141411, Москва, Міжнародне шосе, будинок 28Б, будівля 3, а також адреса електронної пошти: info@volga-dnepr.com.[334]

 

1. Відповідач 32 - Volga-Dnepr Logistics B.V. (Нідерланди)

 

632. Відповідач 32 - Volga-Dnepr Logistics B.V. (далі - Volga-Dnepr BV або Відповідач 32). Volga-Dnepr BV є приватною компанією з обмеженою відповідальністю, зареєстрованою в Нідерландах під номером RSIN в торговому реєстрі Нідерландів 815198024.[335]

 

633. Як описано в Розділі XII(C) нижче, станом на лютий 2022 року (коли Група Волга-Днєпр долучилася до підтримки Російської Кампанії 2022 року) Volga-Dnepr BV використовувалася Групою Волга-Днєпр як основна холдингова компанія для контролю над Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр. Як зазначалося вище, Volga-Dnepr BV була 100% (частково прямим, частково опосередкованим) власником Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр - їй належало:

 

633.1        51% у Співзаподіювачі Шкоди Волга-Днєпр безпосередньо, та

 

633.2        решта 49% через свою 100% російську дочірню компанію Волга-Днєпр Москва (Відповідач 31).

 

634. У свою чергу, Volga-Dnepr BV безпосередньо належала двом кінцевим власникам Групи Волга-Днєпр, панам Ісайкіну та Шклянику (Відповідачі 33 та 34 відповідно).

 

635. Юридична адреса та електронна адреса компанії Volga-Dnepr BV, згідно з даними Торгового реєстру Нідерландів: Schiphol Boulevard 127, 1118BG Schiphol, Netherlands, та finance.vdlbv@volga-dnepr.com відповідно.[336]

 

1. Відповідач 33 - Олексій Іванович Ісайкін (також відомий як ‘Alexey Ivanovich Isaikin’, ‘Aleksei Ivanovich Isaikin’ та ‘Alexey Ivanovich Isaykin’)

 

636. Відповідач 33 - пан Олексій Іванович Ісайкін (також відомий як ‘Alexey Ivanovich Isaikin’, ‘Aleksei Ivanovich Isaikin’ и ‘Alexey Ivanovich Isaykin’) (далі -Пан Ісайкін або Відповідач 33). Пан Ісайкін є громадянином Російської Федерації та Республіки Кіпр, народився 09 вересня 1952 року в м. Талас, Киргизька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР, має паспорт № 550074072, виданий Російською Федерацією, російський ідентифікаційний податковий номер 770405603410.[337]

 

637. Як пояснюється в Розділі XII(C) нижче, Пан Ісайкін є засновником, а на момент заподіяння шкоди Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр був основним власником і президентом Групи Волга-Днєпр. Таким чином, він був основним контролером Групи Волга-Днєпр та Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.

 

638. Адреса Пана Ісайкіна: Російська Федерація, 119334, Москва, вулиця Косигіна, 19 корп. 1, квартира 54.[338]

 

1. Відповідач 34 - Сергій Іванович Шкляник (також відомий на ім’я ‘Sergey’ та ‘Sergei’ та прізвище ‘Shklyanik’ та ‘Shklianik’)

 

639. За заявою Позивача Суд залишив без розгляду Позов в частині позовних вимог до Відповідача 34 (Пана Шкляника) своєю Ухвалою від 7 січня 2026 року, як про це зазначено у Розділі І вище.

 

1. Питання про те, чи повинні бути названі інші співзаподіювачі шкоди відповідачами у цьому провадженні, і Клопотання Відповідача 23 (EAG) залучити Російську Федерацію та(або) Нєдра ДНР як відповідачів у цьому провадженні

 

1. Огляд

 

640. Стисло позиція Позивача полягає в тому, що шкода Позивачу була заподіяна “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, але з огляду на відсутність юридичних вимог, а також фактичну неможливість називати всіх співзаподіювачів шкоди відповідачами у цьому провадженні, Позивач міг назвати будь-яких з них (але не обов'язково всіх) відповідачами у своєму Позові, зокрема, Позивач мав право не називати як відповідачів у справі Російську Федерацію і Нєдра ДНР.

 

641. Позиція декількох Відповідачів полягає в тому, що усі особи, які дійсно спричинили шкоду Позивачу, мають бути названі в якості відповідачів у цьому провадженні, і зокрема, нібито “справжніми” співзаподіювачами шкоди є Російська Федерація та(або) Нєдра ДНР, і один iз Відповідачів (Відповідач 23 (EAG)) просив Суд залучити Російську Федерацію та(або) Нєдра ДНР у якості відповідачів у цьому провадженні.

 

2. Позов Позивача заявлено лише до деяких (але не до всіх) співзаподіювачів шкоди, що прямо передбачено законодавством України.

 

642. Як пояснює Позивач у своєму Позові, Позов заявлено до (відносно невеликої) кількості Співзаподіювачів Шкоди та до осіб, яких Позивач називає “Відповідачами Альтер-Его”. Однак, як пояснив Позивач,[339] як легко побачити з обставин справи, на яких ґрунтується Позов, тоді як кількість співзаподіювачів шкоди, чиї “взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру” в рамках Російської Кампанії 2022 року завдали шкоду Позивачу, може бути значною, не всі з них могли бути встановлені на момент подання Позову. Лише в якості прикладу:

 

642.1             Позивач уперше дізнався про роль Групи ЄвроХім у Російській Кампанії 2022 року і, отже, про її роль у шкоді, завданій Позивачу, лише у грудні 2024 року, коли інформаційна агенція Reuters опублікувала звіт з цього питання;[340]

 

642.2           Аналогічно, Позивач вперше дізнався про роль Газпром Нєфті в Російській Кампанії 2022 року, а отже, про її роль у шкоді, заподіяній Позивачу, (лише дуже стисло) зі звіту Головного управління розвідки Міністерства оборони України, опублікованого 7 лютого 2023 року, а потім (більш детально) зі звіту, опублікованого виданням Financial Times лише 2 червня 2023 року;[341]

 

642.3           У майбутньому Позивач може дізнатися додаткову інформацію про інших співзаподіювачів шкоди.

 

643. Отже, на практиці Позивач не може встановити та назвати Відповідачами в Позові всіх співзаподіювачів шкоди, чиї “взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру” завдали шкоди Позивачу (не кажучи вже про всіх їхніх відповідних альтер-его). Але це також не вимагається законом.

 

644. Як правильно пояснив Позивач,[342] у разі вчинення делікту кількома співзаподіювачами шкоди Позивач має право подати Позов лише до деяких з них, але не обов'язково до всіх. Статті 1190 та 543 Цивільного кодексу України передбачають наступне з цього приводу:

 

“Стаття 1190. Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами

 

1. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.”.

 

“Стаття 543. Солідарний обов'язок боржників

 

1. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

 

2. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників” (Виділення додано.)

 

645. Позивач зазначив про те, що позиція, зокрема Відповідачів 23 i 29 (EAG i EuroChem International відповідно) та їх експерта з українського права адвоката Халаімова, висловлена в ході Нідерландського Розгляду, полягає в тому, що в Позові, який подається до суду, мають бути зазначені всі співзаподіювачі шкоди.[343] Незважаючи на те, що в даному провадженні ніхто з Відповідачів не сформулював аргумент саме таким чином, зважаючи на клопотання Відповідача 23 (EAG) залучити Російську Федерацію як відповідача у справі, Суд вважає важливим розглянути цей аргумент.

 

646. Як правильно роз'яснив Позивач,[344] залучення Російської Федерації як відповідача у справі є необґрунтованим.

 

646.1            По-перше, коли особи всіх співзаподіювачів шкоди можуть бути невстановлені на момент подання позову (що й сталося у цій справі), позивач просто не зможе назвати всіх співзаподіювачів шкоди. Тому вимога до позивача назвати всіх співзаподіювачів шкоди у позові призвела б до того, що жертви групових деліктів мали б чекати, можливо, нескінченно довго, перш ніж вони могли б пред'явити свої позови, якщо взагалі могли б це зробити. Це саме по собі порушило б їхнє право, серед іншого, на ефективний засіб правового захисту відповідно до статті 13 Європейської конвенції з прав людини (далі - ЄКПЛ). Дійсно, у справі, в якій позивач не зміг встановити особи всіх співзаподіювачів шкоди, Верховний Суд України у своїй постанові № 910/11202/22 від 23 січня 2025 року постановив наступне: “Покладення на позивача обов`язку доведення правильності формування кола осіб, відповідальних за завдання збитків … свідчить про застосування [нижчим судом] завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін”.

 

646.2            По-друге, якби закон вимагав те, що позивач має вказати всіх співзаподіювачів шкоди у своєму позові як відповідачів у справі, то закономірно виникало б питання про те, що станеться, якщо (як у прикладі, наведеному Позивачем) після винесення рішення проти деяких співзаподіювачів шкоди позивач дізнається, що інші особи також брали участь у заподіянні потерпілому шкоди, яка охоплюється рішенням. Українське законодавство не передбачає можливості перегляду рішення в таких обставинах. Однак воно дозволяє подати новий позов проти таких нововиявлених співзаподіювачів шкоди пізніше (тобто після першого рішення). Дійсно, пункт 3 частини 1 статті 175 ГПК забороняє лише позови “між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав”; отже, подання позову “про той самий предмет і з тих самих підстав”, але проти інших сторін, буде допустимим. (Звичайно, в такому випадку, співзаподіювачі шкоди, які раніше були визнані відповідальними, повинні бути зазначені як треті особи в такому подальшому позові, оскільки відповідальність цих нововстановлених співзаподіювачів шкоди, яку суд визначить лише в новому судовому процесі, буде розділена між усіма співзаподіювачами шкоди на солідарній основі).

 

646.3            По-третє, пояснення експерта EAG i EuroChem International у Нідерладському Розгляді, що положення статей 1190 та 534 Цивільного Кодексу “стосуються відповідальності” i “надають позивачу, який довів усі елементи делікту проти всіх відповідних заподіювачів, право вибрати, з кого стягувати відшкодування” але “не звільняють Позивача від необхідності довести делікт проти кожного спільного заподіювача”,[345] є необґрунтованим. Як вірно зазначив Позивач, українське законодавство не встановлює таку “необхідність”.

 

646.4            По-четверте, як правильно зазначив Позивач, жодного утиску прав співзаподіювачів шкоди, які не були залучені до справи як відповідачі, також не виникає. Позивач роз'яснив це на гіпотетичному прикладі, наведеному експертом EAG i EuroChem International адвокатом Халаімовим, в якому три особи були причетні до розбиття вікна за допомогою рогатки: одна надала каміння, інша – рогатку, а третя фактично розбила вікно за допомогою цих предметів. Експерт Відповідачів висловив думку, що суд “не може встановлювати відповідальність, посилаючись лише на двох заподіювачів, які надали каміння та рогатку третьому заподіювачу, який фактично розбив вікно, без оцінки поведінки цього третього заподіювача та обмежуючи висновок про делікт допоміжними діями перших двох заподіювачів (помічників)”.[346] Це є неправильним для цілей цього провадження з кількох причин. Якщо встановлено, що перші дві особи надали рогатку та каміння (або з наміром розбити вікно, або не зважаючи на те, що вікно, ймовірно, буде розбите, тобто вони вважаються винними доти, доки відповідач не доведе протилежне в суді), і вікно було розбите, потерпіла особа мала б право пред'явити позов про відшкодування шкоди до двох перших її співзаподіювачів (або одного з них) навіть без доведення того, що третя особа (яка фактично розбила вікно) вчинила правопорушення. По-друге (і що більш важливо для питання про те, чи потрібно називати третього співзаподіювача шкоди відповідачем у справі), оскільки було необхідно довести, що особа, яка розбила вікно, вчинила делікт, суд може зробити такий висновок з метою встановлення, що дві інші особи вчинили делікт і несуть за це відповідальність, навіть без ідентифікації третьої особи або пред'явлення позову до неї, як до відповідача. Як правильно пояснив Позивач у пунктах 210-211 свого Позову, права третього співзаподіювача шкоди будуть захищені: рішення за Позовом проти перших двох співзаподіювачів шкоди не може призвести до визнання відповідальності третього співзаподіювача шкоди; як постановив Верховний Суд України у своїй постанові від 20 березня 2020 року у справі № 910/2360/19, будь-який висновок в судовому рішенні щодо поведінки сторони не створює незаперечної презумпції щодо такої поведінки, і заінтересована сторона може, по суті, оскаржити відповідні висновки попереднього суду про відповідні фактичні обставини в будь-якому подальшому судовому процесі, порушеному проти неї на підставі такого рішення.

 

647. Отже, у разі заподіяння шкоди декількома співзаподіювачами шкоди, українське законодавство дає позивачу право вибору подавати його позов щодо стягнення компенсації за заподіяння шкоди або до всіх співзаподіювачів шкоди, або до будь-якого із них.

 

3. Клопотання Відповідача 23 (EAG) про залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як відповідачів у цьому провадженні

 

648. Відповідач 23 (EAG) просив “залучити до участі у справі як співвідповідачів Російську Федерацію та ДК “Нєдра ДНР””.[347] (Для повноти викладення Суд зазначає, що декілька Відповідачів стверджували, що нібито “справжніми” співзаподіювачами шкоди є Російська Федерація та(або) Нєдра ДНР, але лише EAG просив залучити їх до участі у справі у якості співвідповідачів.)

 

649. Це клопотання EAG є безпідставним, оскільки українське законодавство не передбачає право відповідачів подавати заяву про залучення особи як співвідповідача у справі. Це може зробити лише позивач. Зокрема, як було роз'яснено в Розділі II(C) вище, саме Позивачу належить право вибору кого із співзаподіювачів шкоди він вказує як відповідачів у справі. Відповідачі у справі не мають права вимагати залучення будь-яких осіб як відповідачів.

 

650. Відповідне положення міститься у частині 1 статті 48 ГПК і має такий зміст:

 

“Стаття 48. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача

 

1. Суд першої інстанції має право, за клопотанням позивача, до закінчення підготовчого провадження, … залучити до участі у ній співвідповідача”.

 

651. Відповідно, клопотання EAG про залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як відповідачів у цій справі не підлягає задоволенню.

 

4. Аргумент Відповідача 23 (EAG) про те, що відсутність Нєдра ДНР у цьому проваджені порушить права EAG щодо отримання доказів

 

652. Відповідач 23 (EAG) також стверджував, що відсутність Нєдра ДНР у цьому проваджені буде “фундаментальною процедурною помилкою в даному провадженні, яка завдає шкоди [EAG], оскільки вона не має знань або доказів щодо нібито експропріації активів і, отже, її здатність захищатися є обмеженою і зазнає значної шкоди”.[348]

 

653. Вищезазначений аргумент EAG є безпідставним.

 

653.1            По-перше, Суд не може залучити сторону як відповідача з порушенням чинних процесуальних норм лише тому, що для іншої сторони може бути доцільніше отримати від неї докази.

 

653.2            По-друге, навіть якщо таке залучення було б можливим, не може бути жодної гарантії, що новозалучений відповідач надасть запитувані докази. Процесуальна поведінка EAG у цій справі чітко продемонструвала це. Ухвалою Суду від 19 серпня 2025 року EAG було зобов’язано надати додаткові докази, але Відповідач 23 до цього часу їх Суду не надав.

 

654. Українське процесуальне законодавство встановлює способи, за допомогою яких суд може домагатися отримання доказів від інших осіб. Така допомога може також надаватися судами інших держав. Сторони судового спору повинні прагнути використовувати доступні способи отримання доказів, передбачені законом, і не протидіяти цьому.

 

5. Питання зловживання Позивачем правами при пред'явленні ним позову лише до кількох з відповідних відповідачів

 

655. Відповідач 18 (Rosneft AET) заявляв про те, що Позивач не подав клопотання про залучення до участі у справі Російської Федерації як співвідповідача, що на думку Rosneft AET свідчить про те, що Позивач нібито зловживає своїми процесуальними правами і діє недобросовісно.[349]

 

656. Суд знаходить зазначені заяви необґрунтованими.

 

657. Як роз'яснено вище, українське процесуальне законодавство наділяє виключно позивача (а не відповідачів) правом вибору до кого із потенційних належних відповідачів позивач бажає пред'явити позов. Надання такого права вибору позивачу не випадкове. В його основі лежить право на ефективний засіб правового захисту та принцип ефективності судочинства.

 

658. Зокрема, якщо позивач свідомо вважає, що виконання майбутнього рішення проти будь-якого з потенційних відповідачів буде складним або неможливим (а загальновідомо, що Російська Федерація десятиліттями не виконує винесені проти неї судові та міжнародні арбітражні рішення), то подання позову проти такого відповідача буде неефективним засобом стягнення збитків за завдану шкоду та, як наслідок, нераціональним.

 

659. Також, якщо Позивач розумно підозрює, що Російська Федерація у разі зазначення її як відповідача (або третьої особи, про що викладено нижче) по суті спробує заблокувати весь судовий процес заявивши про свій суверенний судовий імунітет (тим самим позбавляючи позивача права на ефективний засіб правового захисту щодо інших потенційних відповідачів), то логічною процесуальною стратегією Позивача щодо захисту свого порушеного права у суді буде неподання позову до такого відповідача.

 

660. Такий вибір Позивача є його розумним стратегічним рішенням, прийнятим в межах законодавства з метою захисту своїх прав (і зокрема, права на ефективний засіб правового захисту зі стягнення заподіяних позивачу збитків), а зовсім не “зловживанням процесуальними правами” або “несумлінною поведінкою”, як стверджує Відповідач 18.

 

661. Висновок про зворотнє призвів би до фактичного позбавлення позивачів реальної можливості стягувати компенсацію за заподіяну їм шкоду з відповідача, з якого таке стягнення передбачено законом, лише тому, що такий відповідач ховався б за спинами інших відповідачів, з яких стягнення ускладнене або фактично неможливе. Така ситуація призвела б до грубого порушення прав позивачів на ефективний судовий захист своїх прав щодо стягнення компенсації за завдану їм шкоду, що є порушенням статті 13 ЄКПЛ, права на справедливий судовий розгляд, що є порушенням статті 6 ЄКПЛ, та права на захист власності, що є порушенням статті 1 Протоколу №1 ЄКПЛ.

 

662. Щодо прав інших відповідачів, залучених у такій якості, то всупереч заявам Rosneft AET, їхні права продовжують бути належним чином захищені. Зокрема такі відповідачі мають повне юридичне право та практичну можливість оскаржити як підстави, так і фактичні обставини і докази, на підставі яких позивач вимагає стягнення з них відшкодування шкоди. Наявність практичної можливості реалізувати таке право було повністю продемонстровано Відповідачем 18, який подав до Суду докладний Відзив на Позов, у якому Відповідач 18 заперечує проти юрисдикції Суду, матеріальних підстав своєї відповідальності, фактичних обставин справи, тощо.

 

6. Висновки Суду щодо залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як відповідачів у цій справі

 

663. Таким чином, українське законодавство не вимагає, щоб усі співзаподіювачі шкоди були названі відповідачами у Позові. Лише ті співзаподіювачі шкоди, від яких Позивач вимагає відшкодування заподіяної шкоди, повинні бути названі відповідачами у позові.

 

664. Будь-які висновки суду щодо поведінки співзаподіювача шкоди, який не був названий відповідачем (або іншим чином не брав участі в провадженні), не створюють неспростовної презумпції щодо такого співзаподіювача шкоди. Якщо позов проти такого співзаподіювача шкоди подається на підставі такого висновку в попередньому судовому рішенні щодо його поведінки, цей співзаподіювач шкоди може спростувати зазначений висновок у подальшому судовому процесі.

 

665. Тільки Позивач, а не Відповідачі, може подати клопотання про залучення особи як співвідповідача. З цієї причини клопотання EAG про залучення Російської Федерації та Нєдра ДНР як відповідачів у цьому судовому процесі не має правової основи і не підлягає задоволенню.

 

666. Вибір Позивача до кого з потенційних співзаподіювачів шкоди пред'являти позов є розумним стратегічним рішенням Позивача, прийнятим в межах законодавства з метою захисту своїх прав (і зокрема, права на ефективний засіб правового захисту зі стягнення спричинених позивачу збитків), а зовсім не “зловживанням процесуальними правами” або “несумлінною поведінкою”. Позбавлення Позивача права такого вибору порушило б права Позивача на ефективний судовий захист своїх прав щодо стягнення компенсації за завдану йому шкоду, що є порушенням статті 13 ЄКПЛ, право на справедливий судовий розгляд, що є порушенням статті 6 ЄКПЛ та право на захист власності, що є порушенням статті 1 Протоколу №1 ЄКПЛ.

 

1. Питання про те, чи має це провадження бути припинено або Позов залишено без розгляду, стосовно Відповідачів, які вважають себе “неналежними відповідачами”

 

1. Аргументи Відповідачів

 

667. Як було зазначено в Розділі II(C) вище, кілька Відповідачів заявили, що нібито “справжніми” заподіювачами шкоди є Російська Федерація та/або Нєдра ДНР, і один iз Відповідачів (Відповідач 23 (EAG)) просив Суд залучити Російську Федерацію та(або) Нєдра ДНР у якості відповідачів у цьому провадженні. При цьому, кілька Відповідачів у цьому провадженні заявляли про те, що вони не є “неналежними відповідачами”, і тому це провадження має бути припинено або Позов залишено без розгляду стосовно таких Відповідачів.

 

668. Зокрема, Відповідач 21 (Новомосковський Азот) у своєму Відзиві (неправильно) натякнув, що нібито згідно з позицією Позивача та українських судів, шкода Позивачу була заподіяна лише Російською Федерацією.[350] На підставі цього твердження, яке Позивач назвав “однобоким і оманливим”, Новомосковський Азот стверджував, що “тим часом Позивач безпідставно висуває вимоги про відшкодування шкоди не до Російської Федерації, а до [Новомосковського Азоту]”.[351] Потім Новомосковський Азот стверджує, що він “є неналежним відповідачем”, оскільки: (а) “Судовими актами українських судів встановлено, що шкода Позивачу заподіяна Російською Федерацією”; та “Згідно із законодавством та судовою практикою України належним відповідачем є заподіювач шкоди, тобто Російська Федерація”;[352] та зробив висновок, що “Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду вимог відносно” нього, оскільки Новомосковський Азот “не є належним відповідачем за заявленими вимогами”.[353] На цій підставі, Новомосковський Азот просить Суд “залишити позов [Позивача] без розгляду”.[354]

 

669. Відповідач 23 (EAG) стверджував, що нібито “Справжнім та єдиним належним відповідачем за ймовірною позовною вимогою про відшкодування збитків у справі … є Російська Федерація. Позов проти EAG є незаконною спробою покласти відповідальність за суверенні дії держави на приватну організацію”;[355] і що оскільки заявлена шкода полягає у протиправному привласненні[356] підприємства Позивача “третьою стороною, компанією “Надрами ДНР”, яка не пов’язана з EAG”[357] і оскільки Нєдра ДНР “не має жодного стосунку”[358] до EAG, і “не має жодного реального зв'язку між заявленою шкодою та діями [EAG]”,[359] EAG є неналежним відповідачем. Отже, EAG просив Суд “відмовити у відкритті провадження через відсутність юрисдикції для розгляду позовів [Позивача] до EAG”, або в якості альтернативи, “залишити Позов без розгляду, або в якості альтернативи, “припинити провадження”.[360]

 

670. Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував, що оскільки Позивач не встановив “прямого та передбачуваного зв'язку [між EuroChem International та шкодою, нібито заподіяною Позивачу], необхідного для обґрунтування юрисдикції та/або відповідальності”,[361] EuroChem International є “неналежним відповідачем, що позбавляє Суд юрисдикції розглядати справу проти нього по суті”.[362] EuroChem International просив Суд “залишити позов без розгляду відповідно до статті 226 Господарського процесуального кодексу України через відсутність юрисдикції” або як альтернативу, “припинити провадження відповідно до статті [231] Господарського процесуального кодексу України”.[363]

 

671. Відповідачі 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC, відповідно) заявили, що вони є “неналежними відповідачами” оскільки:

 

671.1               нібито “Заявлений збиток, нібито понесений Позивачем, є наслідком дій Російської Федерації, яка і є належним відповідачем”, чи альтернативно нібито “Згідно з позовною заявою ... “Корпорація “Надра ДНР”, будучи агентом Російської Федерації, взяла під повний контроль кар'єр Позивача”[364] (інакше кажучи, компанією організованої групи озброєних повстанців). Відповідачі 24-26 також (некоректно) стверджують, що “Корпорація “Надра ДНР” виступає як орган державної влади, що виконує функції управління державним майном в інтересах та від імені Російської Федерації”.[365] Відповідачі 24-26 також стверджують, що “вони не виконують жодних публічних функцій держави та не перебувають під контролем Російської Федерації”.[366] Відповідачі 24-26 також стверджують, що “Самі Відповідачі [24-26] не звинувачуються у заподіянні шкоди Позивачові”.[367] На підставі вищевикладеного, висновок Відповідачів 24-26, що Російська Федерація “є єдиним належним відповідачем за позовною заявою, а [Відповідачі 24-26] такими вважатися не можуть”.[368]

 

671.2               Альтернативно, Відповідачі 24-26 (некоректно) стверджували, що нібито “Позивач сам зазначає, що “Надра ДНР” несе основну відповідальність за завдану шкоду і зобов'язаний її відшкодувати (пункт 505 позовної заяви)”.[369] Відповідачі 24-26 далі стверджують, що “якщо Суд не переконається вищенаведеним аргументом [про те, що Російська Федерація “є єдиним належним відповідачем”], йому слід вважати державну корпорацію “Надра ДНР” іншим належним відповідачем за цією позовною вимогою”[370] і “корпорація “Надра ДНР” вважається основним правопорушником, і, таким чином, належним відповідачем за позовом, а Відповідачів такими вважати не можна”.[371]

 

672. Отже, Відповідачі 24-26 просили Суд “визнати відсутність своєї [Суду] юрисдикції (компетенції/підсудності)” та “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”.[372]

 

2. Правові норми, що застосовуються до поняття “неналежного відповідача” і до процесуальних наслідків за наявності “неналежних відповідачів” у судовому провадженні у справі

 

673. Незалежно від некоректності заяв Відповідачів за змістом Позову, на яку звернув увагу Позивач у своїй заяві від 9 лютого 2026 року та яка була коротко розглянута у Розділі II(С)(1) вище, аналіз заяв Відповідачів необхідно розпочати з правових норм, що застосовуються до поняття “неналежного відповідача” та процесуальних наслідків наявності “неналежного відповідача” у справі.

 

674. Як пояснюється нижче в цьому Розділі, застосувавши такі норми до обставин справи, Суд робить висновок, що:

 

674.1               По-перше, згідно з позовними вимогами, викладеними у Позові Позивача до Відповідачів 21, 23, 24, 25, 26 та 29, жодний з них не підпадає під визначення “неналежного відповідача”. Чи доведе Позивач наявність підстав для покладання відповідальності на Відповідачів-Співзаподіювачів Шкоди (як то Відповідач 21) та на Відповідачів-Альтер-Его (таких як Відповідачі 23, 24, 25, 26 та 29) - це питання, яке підлягає вирішенню Судом на відповідній стадії розгляду справи, а саме при розгляді справи по суті.

 

674.2               По-друге, навіть якщо зазначені Відповідачі справді були б “неналежними відповідачами”, лише Позивачу (але не будь-яким іншим учасникам процесу) належить право вимагати заміну “неналежного відповідача” на “належного відповідача”. Навіть Суд не має повноважень залишити Позов без розгляду, припинити провадження або признати відсутність своєї юрисдикції, щодо таких нібито “неналежних відповідачів”. Належним процесуальним кроком для Відповідача, який вважає, що він є “неналежним відповідачем” є захист позиції по суті шляхом подання відзиву на Позов з проханням до Суду “відмовити в задоволенні позову” щодо такого Відповідача.

 

674.3               По-третє, те, що особи, не названі відповідачами в Позові Позивача (такі, як Російська Федерація або Нєдра ДНР) можуть бути відповідачами в даній справі (у разі, якщо Позивач назвав їх такими), не скасовує норму українського процесуального законодавства про те, що саме позивачу належить вибір, яку особу назвати відповідачем у позові. Якщо позивач називає відповідачем “неналежного відповідача”, то Суд зобов'язаний відмовити в позові після розгляду справи по суті.

 

1. Поняття “неналежного відповідача”

 

675. По-перше, як показано нижче, виходячи з фактів, наведених Позивачем у його Позові (якими Суд має керуватися на цьому етапі провадження у справі), немає жодних ознак того, що Відповідачі 21, 23, 24, 25, 26 або 29 (які стверджують, що вони є “неналежними відповідачами”) підпадають під юридичне визначення “неналежних відповідачів”.

 

676. Верховний Суд пояснив, що “неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві”.[373]

 

1. Позовні вимоги до Співзаподіювачів Шкоди (таких як Відповідач 21, (Новомосковський Азот))

 

677. Заява Новомосковського Азоту про те, що “Єдиним потенційним належним відповідачем за вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної Російською Федерацією, є Російська Федерація, а не [Новомосковський] Азот”,[374] є безпідставною. Як роз'яснив Позивач у своєму Позові, в обставинах, коли шкода була заподіяна “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” цілого ряду співзаподіювачів шкоди, співзаподіювачі шкоди несуть солідарну відповідальність за загальну шкоду, заподіяну такими діями.

 

678. Суть Позову Позивача щодо Співзаподіювачів Шкоди (таких як Відповідач 21), як вона була викладена в Позові,[375] полягає в наступному. “Взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру” Російської Федерації, російських індустріальних груп (що включають, зокрема, Новомосковський Азот) та компанії Нєдра ДНР призвели до неправомірного привласнення підприємства Позивача компанією Нєдра ДНР. По суті, військове вторгнення і окупація України (якій, за заявою Позивача, надавали підтримку, зокрема, Новомосковський Азот) були лише деякими із засобів розграбування і перерозподілу активів українського бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року. Використовуючи аналогію, вищевказані державні та приватні суб'єкти, які створили умови для реалізації, реалізували або допомагали реалізувати Російську Кампанію 2022 року, діяли (деякі як постійні, деякі як тимчасові) члени банди, яка грабувала магазин. Одні суб'єкти надали відмичку, інші відчинили замок, а треті тримали двері відчиненими, доки “Нєдра ДНР” забирала здобич.

 

679. Як пояснив Позивач у Позові,[376] згідно з українським законодавством, для встановлення відповідальності за заподіяння Шкоди необхідна наявність таких елементів: (і) реальна шкода, (іі) неправомірність поведінки, що заподіяла шкоду, (ііі) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та поведінкою Відповідача чи “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів шкоди, та (іv) вина співзаподіювача шкоди (Хоча позивач повинен довести перші три елементи делікту, четвертий елемент - вина - презюмується). Позивач стверджує, що шкода була завдана шляхом неправомірного привласнення його підприємства компанією “Нєдра ДНР”. Позивач також стверджує, що Новомосковський Азот займався постачанням інгредієнтів для вибухових речовин, щодо яких, на думку Позивача, Новомосковський Азот “передбачав або повинен був передбачити”, що вони, з високою ймовірністю, будуть використані для виробництва боєприпасів, які застосовувалися в Російській Кампанії 2022 року, і що, таким чином, його “взаємопов'язані [або] сукупні дії” з іншими співзаподіювачами шкоди з високою ймовірністю могли заподіяти шкоду особам, які перебували в положенні Позивача, що врешті-решт і сталося. Позивач стверджує, що така поведінка була неправомірною, оскільки, серед іншого, вона порушувала загальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України, “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”.

 

680. Чи доведе Позивач наявність відповідних елементів делікту в діях Новомосковського Азоту доказами, поданими до Суду, для встановлення відповідальності за заподіяну шкоду - це питання, яке підлягає вирішенню Судом на відповідній стадії розгляду справи, а саме при розгляді цієї справи по суті. При цьому, аргументи Новомосковського Азоту, про те, що нібито згідно з позицією Позивача та українських судів, шкода Позивачу була заподіяна лише Російською Федерацією, і тому він є “неналежним відповідачем”,[377] цього не доводять.

 

681. Зокрема, аргументи Новомосковського Азоту про те, що “Судовими актами українських судів встановлено, що шкода Позивачу заподіяна Російською Федерацією”, [378] не відносяться до провадження у цій справі.

 

681.1            Одне рішення, на яке посилається Новомосковський Азот – це рішення від 19 вересня 2023 року у справі № 908/1955/22(908/2261/23), за яким на користь Позивача з Російської Федерації стягнуто упущену вигоду в розмірі 242 185 552 євро, яку визначено, як стверджує Новомосковський Азот, “як неотримання очікуваного доходу від використання Підприємства”[379]. При цьому, як правильно зазначив Позивач,[380] у тій справі предметом позову була шкода, заподіяна Позивачу блокуванням його доступу до Карʼєру шляхом розміщення Російською Федерацією техніки та персоналу, внаслідок чого Позивач не зміг виконати конкретний Договір Поставки. Той збиток (далі – Втрачена Вигода за Договором Поставки) був спричинений Російською Федерацією і був завданий ще до неправомірного привласнення підприємства Позивача компанією “Нєдра ДНР” (далі – Збиток від Наступного Привласнення Підприємства), який Позивач стягує у провадженні у цій справі, що становило окремий збиток і відповідно окремий предмет позову. Це і підтверджується цитатою з рішення у справі № 908/1955/22(908/2261/23), наведеною Відповідачем 21 (Новомосковським Азотом) у пункті 36 його Відзиву.

 

681.2            Друге рішення Господарського суду Запорізької області, на яке Новомосковський Азот посилається в пункті 37 свого Відзиву, а саме рішення від 27 серпня 2024 року у справі №908/1955/22(908/1654/24), - це рішення винесене Судом також за попереднім предметом позову, тобто, Втраченою Вигодою за Договором Поставки, а не за Збитками від Наступного Привласнення Підприємства (але стосовно осіб, які, як встановив Суд щодо відповідних обставин, були альтер-его Російської Федерації). Як правильно зазначив Позивач,[381] описуючи подальші події (тобто ті, що виникли після заподіяння шкоди, яка була предметом позову в двох попередніх провадженнях), суд дійсно описав, що подальше привласнення підприємства Позивача було здійснено Російською Федерацією.

 

682. Як правильно зазначив Позивач,[382] значимість вищезазначеного полягає в наступному. Преюдиційними є лише ті висновки суду, які зроблені щодо предмета спору. Опис судом у судовому акті фонових подій (у тому числі подальших) не має преюдиційності. Новомосковський Азот заявляє, що “Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (“ГПК України”), обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. … Таким чином, Господарським судом Запорізької області встановлено факт, який не може бути перевизначений при розгляді даного спору, – шкода Позивачу заподіяна діями Російської Федерації”.[383] При цьому, Новомосковський Азот повністю ігнорує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в Постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2022 року № 904/1427/21 наступним чином:

 

“Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. ... Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи” (Виділення додано).

 

683. На підставі вищевикладеного, висновки суду в попередніх справах, на які посилається Новомосковський Азот, не мають преюдиційності, оскільки вони не “належать до предмета доказування” (інакше кажучи, предмету позову) в цій справі. На цій підставі посилання Новомосковського Азоту на вищезазначені висновки суду в попередніх справах не можуть застосовуватись до цього провадження, і сторони повинні довести обставини участі осіб, названих Відповідачами у цій справі, у заподіянні шкоди Позивачу, що є предметом цього Позову Позивача, заново. З огляду на це, змішування Новомосковським Азотом попередніх справ з даною справою є безпідставним.

 

684. Новомосковський Азот також стверджує, що “Відповідно до усталеної практики Верховного Суду України, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної державою, є сама держава в особі органу, який заподіяв шкоду”.[384] Однак, як правильно зазначив Позивач,[385] це загалом вірне твердження стосується розподілу відповідальності за заподіяння шкоди між державою та її органом. До даної справи воно не відноситься, оскільки таке питання в цій справі не порушено, і держава не є відповідачем у цій справі.

 

685. Новомосковський Азот також стверджує, що “згідно з частиною 9 статті 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, відшкодування шкоди, заподіяної “внаслідок тимчасової окупації” юридичним особам, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на “державу, що здійснює окупацію”.[386] Виходячи із заяв Новомосковського Азоту, останній інтерпретує словосполучення “у повному обсязі покладається на Російську Федерацію” як “виключно покладається на Російську Федерацію”, що, як правильно пояснив Позивач,[387] є невірним.

 

686. По-перше, Новомосковський Азот, як видається, ігнорує мету Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі – Закон про Окуповані Території) та формулювання “держава, що здійснює окупацію” в частині 9 статті 5 Закону про Окуповані Території. Особливо слід звернути увагу на посилання в десятому пункті преамбули на Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року, що вносить зміни до Женевських конвенцій, щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, які становлять основу міжнародного гуманітарного права та встановлюють міжнародні правові стандарти поводження з некомбатантами в міжнародних збройних конфліктах. Частина 9 статті 5 Закону про Окуповані Території лише відображає те, що вже передбачено цими документами, а саме, що компенсація за шкоду, заподіяну в результаті окупації, повинна бути понесена Російською Федерацією “як державою, що здійснює окупацію” (що є ключовим формулюванням у частині 9 статті 5 Закону про Окуповані Території). Таким чином, частина 9 статті 5 Закону про Окуповані Території має виключно декларативний характер і відображає те, що вже передбачено вищезазначеними міжнародними договорами. Закон про Окуповані Території не намагався змінити і не змінив положень Цивільного кодексу або ГПК (що застосовуються в цьому провадженні) щодо прав у сфері деліктного права або того, як ці права повинні бути забезпечені. Якби метою Закону про Окуповані Території було внести такі зміни до цих положень, то відповідно до усталеної української законодавчої практики в Законі про Окуповані Території про це було б зазначено, чого не відбулося.

 

687. По-друге, термін “у повному обсязі” (покладений на Російську Федерацію, як використовується в частині 9 статті 5 Закону про Окуповані Території) не означає “виключно”. Така інтерпретація повністю змінює значення решти інших законодавчих норм щодо відшкодування шкоди. (За аналогією, частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу використовує те саме формулювання, коли передбачає, що “ 1. … шкода, завдана майну …, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала”, але все ж, якщо декілька заподіювачів завдали шкоду, стаття 1190 Цивільного кодексу передбачає, що “ 1. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим”. Такі співзаподіювачі шкоди зобов'язані відшкодувати шкоду “у повному обсязі” (відповідно до статті 1190 Цивільного кодексу), але вони несуть солідарну відповідальність за таке відшкодування шкоди). Таким чином, навіть якщо частина 9 статті 5 Закону про Окуповані Території застосовувалася б до відповідальності за делікт (а це не так), інтерпретація Новомосковського Азоту українського права про те, що частина 9 статті 5 Закону про Окуповані Території виключає засоби правового захисту проти осіб (таких як Співзаподіювачі Шкоди, які названі Відповідачами в Позові Позивача), є явно невірною.

 

688. На підставі вищевикладеного, твердження Новомосковського Азоту, що в даній справі він “є неналежним відповідачем, оскільки не повинен відповідати за шкоду, заподіяну Російською Федерацією”,[388] є безпідставними. Згідно з Позовом, Новомосковський Азот був названий в якості Відповідача не через дії Російської Федерації, а за його власні дії.

 

1. Позовні вимоги до Відповідачів Альтер-Его (таких як Відповідачі 23, 24, 25, 26 і 29)

 

689. Суть Позову Позивача щодо осіб, яких Позивач назвав “Відповідачі Альтер-Его” (таких як Відповідачі 23, 24, 25, 26 і 29),[389] полягає в тому, що Відповідачі Альтер-Его були членами корпоративних груп Співзаподіювачів Шкоди та підпадали під Критерії Рішення у Справі Жеваго, на основі яких Суд може визнати Відповідачі Альтер-Его зобов'язаними відшкодувати шкоду солідарно із відповідними Співзаподіювачами Шкоди.

 

690. Зокрема, як правильно зазначив Позивач, для притягнення Відповідачів Альтер-Его до деліктної відповідальності солідарно зі Співзаподіювачами Шкоди, Позивачу зовсім не обов'язково доводити, що Відповідачі Альтер-Его заподіяли Позивачу шкоду, що є прямий (або опосередкований) причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю Відповідачів Альтер-Его та завданою шкодою. Позивачу достатньо довести, що шкода була завдана за участю осіб (Співзаподіювачів Шкоди), зв'язок яких з Відповідачами Альтер-Его є таким, що підпадає під Критерії Рішення у Справі Жеваго.

 

691. Чи доведе Позивач відповідність Відповідачів Альтер-Его (таким як Відповідачі 23, 24, 25, 26 та 29) Критеріям Рішення у Справі Жеваго, для того, щоб встановити їх відповідальність за завдану шкоду - це питання, яке підлягає вирішенню Судом на відповідній стадії розгляду справи, а саме при розгляді справи по суті.

 

692. Отже, різні аргументи, якими Відповідачі 23, 24, 25, 26 та 29 намагаються довести, що вони є “неналежними відповідачами”, цього зовсім не доводять. До таких аргументів належать, зокрема (лише як приклади):

 

692.1            твердження Відповідачів 24-26 що “Самі Відповідачі [24-26] не звинувачуються у заподіянні шкоди Позивачеві”;[390]

 

692.2            твердження Відповідача 23 (EAG), серед іншого, що заявлена шкода полягає у неправомірному привласненні[391] підприємства Позивача “третьою стороною, компанією “Надрами ДНР”, яка не пов’язана з EAG”.[392] і вона “не має жодного стосунку”[393] до EAG, що EAG “не має жодного реального зв'язку між заявленою шкодою та діями [EAG]”;[394]

 

692.3            твердження Відповідача 29 (EuroChem International) про те, що він “не має правового зв'язку з нібито заподіяною шкодою”,[395] що Позивач не встановив “прямого та передбачуваного зв'язку [між EuroChem International та шкодою, заподіяною Позивачу]”,[396] що “Надра ДНР не має юридичного зв'язку чи афіліації з Відповідачем”,[397] що EuroChem International не є “співучасником “Надра ДНР”,[398] що EuroChem International також “заперечує будь-який зв'язок з постачанням хімікатів для військових цілей”.[399]

 

693. Отже, згідно з позовними вимогами, викладеними в Позові до Відповідачів 23, 24, 25, 26 і 29, на підставі наведених сторонами аргументів, у Суду відсутні підстави вважати Відповідачів 23, 24, 25, 26 і 29 “неналежними відповідачами”.

 

1. Процесуальні наслідки наявності “неналежного відповідача” у справі

 

694. Навіть якщо Відповідачі 21, 23, 24, 25, 26 або 29 підпадають під юридичне визначення “неналежних відповідачів”, вони ігнорують процесуальні наслідки наявності “неналежного відповідача” у провадженні у справі, передбачені українським процесуальним законодавством.

 

695. Як правильно пояснив Позивач,[400] визначення та заміна неналежного відповідача в судовому процесі належить до процесуальних прав позивача, оскільки саме він формує позовні вимоги та визначає коло осіб, яких вважає причетними до порушення його прав. Зокрема, частина 2 статті 48 ГПК передбачає наступне:

 

“Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, … за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі”. (Виділення додано.)

 

696. Ні суд не має повноважень замінити нібито неналежного відповідача іншою особою за власною ініціативою, ні сторона, крім позивача, не має процесуального права вимагати такої заміни.

 

697. Крім того, Суд не має жодних повноважень залишити Позов без розгляду, припинити провадження або визнати відсутність своєї юрисдикції щодо таких нібито “неналежних відповідачів”. Недарма Відповідачі у своїх заявах не змогли послатися на будь-яку правову норму, яка б дозволяла Суду вчинити такі процесуальні дії. Зважаючи на зазначене, Суд зобов'язаний відмовити у задоволенні клопотання Відповідачів про це (обгрунтовуючи тим, що такі Відповідачі є “неналежними відповідачами”).

 

698. Тоді виникає питання, що відбувається, якщо справа розглядається відносно особи, яка неправильно названа відповідачем.

 

699. Якщо позивач дійсно подав позов не до тієї особи, яка повинна відповідати, та позивач не скористався правом на заміну відповідача, за результатами розгляду справи по суті суд відмовляє у позові до неналежного відповідача. У такому випадку неналежний відповідач може вимагати від позивача відшкодування судових витрат, а позивач буде змушений порушити нову справу проти належного відповідача. Таким чином, баланс прав та інтересів сторін зберігається.

 

700. Отже, належним процесуальним кроком для Відповідача, який вважає, що він є “неналежним відповідачем”, є захист позиції по суті шляхом подання відзиву на Позов та прохання до Суду “відмовити у задоволенні позову” щодо такого Відповідача, що й зробили Bідповідачі 18 та 21 (Rosneft AET і Новомосковський Азот відповідно).

 

3. Висновки Суду

 

701. Отже, згідно з позовними вимогами, викладеними в Позові Позивача до Відповідачів 21, 23, 24, 25, 26 і 29, жоден з них не підпадає під визначення “неналежного відповідача”. Чи доведе Позивач наявність відповідних елементів делікту стосовно Відповідачів-Співзаподіювачів Шкоди (як-от Відповідач 21) або відповідність Відповідачів Альтер-Его (таких як Відповідачі 23, 24, 25, 26 та 29) Критеріям Рішення по Справі Жеваго, для того, щоб встановити їх відповідальність за заподіяну шкоду - це питання, яке підлягає вирішенню Судом на відповідній стадії розгляду справи, а саме при розгляді справи по суті. Але навіть якби зазначені Відповідачі справді були “неналежними відповідачами”, Суд не має повноважень залишити Позов без розгляду, припинити провадження або визнати відсутність своєї юрисдикції, щодо таких нібито “неналежних відповідачів”. Належним процесуальним кроком, для Відповідача, який вважає, що він є “неналежним відповідачем” є захист позиції по суті шляхом подання відзиву на Позов та прохання до Суду “відмовити у задоволенні позову” щодо нього.

 

702. Деякі з Відповідачів стверджують, що оскільки вони нібито є “неналежними відповідачами”, Суд не має юрисдикції у цій справі щодо таких відповідачів. Як вірно зазначив Позивач і як роз'яснено у Розділі III нижче, навіть якби якийсь із Відповідачів був “неналежним відповідачем”, це саме по собі не призводить до відсутності у Суду юрисдикції щодо такого Відповідача. В українському законодавстві немає правової норми, на підставі якої цей Суд може відмовити у юрисдикції на цій підставі.

 

1. Клопотання Відповідачів про залучення Російської Федерації як третьої особи у справі

 

1. Клопотання Відповідачів і Позивача

 

703. Відповідачі 23 і 29 (EAG і EuroChem International відповідно) заявляли, що Російська Федерація має бути залучена у цій справі як “необхідна сторона” (під чим Відповідачі, мабуть, мали на увазі як “третю особу”). Зокрема:

 

703.1            Відповідач 23 (EAG) стверджував, що “Суд повинен залучити Росію, оскільки рішення суду стосується дій держави. Сам позивач заявив, що Росія є “саме тим суб’єктом, дії якого спричинили шкоду, і що права Росії як потенційного спільного боржника будуть порушені. Тому Суд зобов’язаний залучити Росію як необхідну сторону, якщо він прагне розглянути позов по суті”.[401]

 

703.2            Аналогічно, EuroChem International стверджував, що “ 14. Оскільки справа ґрунтується на передбачуваних діях Російської Федерації, вона повинна бути приєднана до цього провадження. 15 У власних заявах позивач визначає Російську Федерацію як правопорушника. Рішення про відповідальність за сприяння суверенним діям неминуче і безпосередньо вплине на правові інтереси самої суверенної держави. Отже, Російська Федерація є необхідною стороною в будь-якому судовому процесі, що має на меті розгляд цієї справи та дій, нібито вчинених її збройними силами. 16 Вищезазначене призводить до перешкоди в юрисдикції: (i) Суд з процедурної точки зору зобов'язаний залучити Росію як необхідну сторону для належного проведення судового процесу”.[402]

 

704. Як Позивач повідомив Суд, питання про залучення Російської Федерації як третьої особи у цьому провадженнi також порушувалося деякими Відповідачами в рамках Нідерландського Розгляду. Зважаючи на це, Позивач зазначив, що відповідно до частини 2 статті 50 ГПК, “Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору”. Тому Позивач просив Суд до завершення підготовчого провадження розглянути питання про те, чи може його рішення у цій справі вплинути на права та обов'язки Російської Федерації (яка не була названа стороною у цій справі), і, відповідно, чи слід відповідно до частини 2 статті 50 ГПК залучити Російську Федерацію до цього провадження як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з урахуванням аргументів Відповідачів, поданих у ході Нідерландського Розгляду, та пояснень Позивача.

 

705. Як пояснюється нижче, рішення Суду у цій справі не може вплинути на права та обов'язки Російської Федерації (або інших осіб, не зазначених сторонами у цій справі) щодо однієї із сторін цієї справи, і відповідно, Суд не має підстав залучати Російську Федерацію (або інших осіб) як третю особу в цій справі.

 

2. Правові норми, що застосовуються до залучення осіб як третіх осіб у справі

 

706. Як правильно пояснив Позивач у Розділі II(C)(1) свого Позову, ГПК передбачає два типи третіх осіб: (i) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, для залучення яких застосовується стаття 49 ГПК, та (ii) треті сторони, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, для залучення яких застосовується стаття 50 ГПК.

 

707. Частина 1 статті 49 ГПК передбачає таке:

 

“Стаття 49. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

 

1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до першого судового засідання, якщо справа розглядається у спрощеному позові, шляхом подання позову до однієї або кількох сторін.

 

…” (Виділення додано.)

 

708. Жодна третя особа не висунула самостійних вимог у цьому провадженні, отже, стаття 49 ГПК не має значення в цій справі. Звідси Суд робить висновок, що коли Відповідачі посилалися на залучення Російської Федерації як “необхідної сторони”, вони мали намір послатися на залучення її як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

 

709. Стаття 50 ГПК у відповідній частині передбачає наступне:

 

“Стаття 50. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

 

1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або Відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі … у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

 

2. Якщо суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі або під час підготовки справи до розгляду, встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є учасниками справи, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

 

…” (Виділення додано.)

 

710. Отже, вимога щодо залучення співзаподіювачів шкоди, які не є відповідачами, до цього провадження як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що “рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін”. У цій справі це неможливо.

 

3. Застосування правових норм до обставин справи

 

711. Як правильно зазначив Позивач у своєму Позові, будь-яке рішення, яке Суд може прийняти у цій справі, буде визначати лише права та обов'язки сторін у цій справі, іншими словами, чи несуть Відповідачі (а не будь-яка інша сторона) відповідальність перед Позивачем. Таке рішення не буде і не може бути обов'язковим для осіб, які не були сторонами у цьому провадженні (таких як Російська Федерація).

 

4. Розгляд аргументів відповідачів, за якими вони вимагають залучення Російської Федерації як третьої особи

 

1. Аргумент EAG про те, що рішення Суду у цій справі “стосується дій” Російської Федерації

 

712. Як викладено вище, Відповідач 23 (EAG) вимагає залучення Російської Федерації як третьої особи “оскільки рішення суду стосується дій держави”.[403] Проте це не є належною правовою підставою згідно зі статтею 50 ГПК.

 

713. Звичайно, в процесі прийняття рішення у цій справі (як і в будь-якій іншій справі щодо стягнення шкоди, завданої кількома співзаподіювачами шкоди), Суд може зробити висновки щодо фактів, які стосуються багатьох інших суб'єктів, включаючи, але не обмежуючись, співзаподіювачами шкоди, які не є сторонами у справі (відомими або невідомими), членами їхнього керівництва, їх контролерами тощо. Однак такі висновки щодо фактів не можуть бути використані як неспростовна основа для встановлення відповідальності або стягнення з осіб, які не є сторонами у справі, але причетні до вчинення правопорушення. Будь-які такі фактичні висновки створюватимуть лише спростовну презумпцію таких фактів для майбутніх справ, в яких можуть бути визначені права та обов'язки таких осіб, які не є сторонами у справі, але причетні до вчинення правопорушення (відомих або невідомих), та інших подібних суб'єктів. Такі презумпції можуть бути спростовані зацікавленою стороною, яка надасть власні докази у відповідній майбутній справі, після чого суд у такій майбутній справі повинен провести нову, незалежну переоцінку фактів з урахуванням таких доказів.

 

714. Це було підтверджено в правовій позиції[404] Верховного Суду України від 20 березня 2020 року у справі № 910/2360/19. Верховний Суд України постановив наступне:

 

715. “звільнення від доказування [фактів], навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у [іншому] рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах.

 

716. Для спростування преюдиційних обставин [встановлених у попередній справі], передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

 

717. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин [встановлених у попередній справі]) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм”.

 

718. Відповідно, використовуючи формулювання частини 1 статті 50 ГПК, рішення у цій справі не може впливати на права або обов'язки співзаподіювачів шкоди, які не є Відповідачами (відомих або невідомих, включаючи Російську Федерацію), щодо однієї зі сторін у цій справі – чи то Позивача, чи то Відповідачів. Як наслідок, не існує підстав для залучення будь-якого із співзаподіювачів шкоди, які не є відповідачами (відомих або невідомих, включаючи Російську Федерацію), як “третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору”.

 

1. Аргумент EAG про те, що “права Росії як потенційного спільного боржника будуть порушені” рішенням Суду у цій справі

 

719. EAG також посилався на те, що “Сам позивач заявив, що Росія є “саме тим суб’єктом, дії якого спричинили шкоду, і що права Росії як потенційного спільного боржника будуть порушені. Тому Суд зобов’язаний залучити Росію як необхідну сторону, якщо він прагне розглянути позов по суті” (Виділення додано).[405]

 

720. По-перше, у матеріалах справи не міститься заяв Позивача, які EAG йому приписує.

 

721. По-друге, EAG не пояснив, яким саме чином може статися таке порушення. Як роз'яснено вище, якщо Російська Федерація (або будь-який інший співзаподіювач шкоди) не зазначена як відповідач або третя особа, Суд просто не має повноважень винести рішення, яке впливає на її права та обов'язки. Для того, щоб такий вплив був, потерпілий або інший співзаподіювач шкоди повинен порушити нове провадження, в якому, наприклад, Російську Федерацію (або іншу особу, що не брала участі в цій справі) буде визнано (використовуючи лексику EAG “спільним боржником”. При цьому, як роз'яснено в попередньому Розділі II(E), в такому новому провадженні, Російська Федерація (або інша особа, що не брала участі в цій справі), матиме можливість оскаржити відповідні факти, навіть якщо вони встановлені Судом, надати власні докази у справі і так далі.

 

722. Тому вищезазначена підстава, на яку посилався EAG, також не є належною правовою підставою згідно зі статтею 50 ГПК.

 

1. Аргумент EuroChem International про те, що рішення Cуду у цій справі “вплине на правові інтереси” Російської Федерації

 

723. EuroChem International посилався на те, що у цій справі “неминуче і безпосередньо вплине на правові інтереси” Російської Федерації і на цій підставі стверджував, що “Суд з процедурної точки зору зобов'язаний залучити Росію як необхідну сторону для належного проведення судового процесу”.[406]

 

724. При цьому EuroChem International не пояснив, у чому полягає зміст поняття “правові інтереси”, на яке він посилався. У будь-якому випадку, як зазначено вище, відповідний критерій полягає в тому, що “рішення у справі може впливати на їхні права чи обов'язки щодо однієї із сторін”. Відповідно до частини 1 статті 50 ГПК, вплив на “правові інтереси” особи не є підставою, за якою Суд може залучити її як третю особу у справі.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що в будь-якому майбутньому регресному провадженні, порушеному Відповідачами проти Російської Федерації, її права та обов'язки будуть порушені, оскільки на неї буде покладено інший тягар доказування

 

725. Як повідомив Позивач, в ході Нідерландського Розгляду експерт EAG i EuroChem International з українського права адвокат Халаімов стверджував, що якщо Відповідачі у цьому судовому розгляді пізніше подадуть регресний позов до співзаподіювачів шкоди, які не є відповідачами (таких як Російська Федерація), у таких нових провадженнях останні “постраждають” від спростовної презумпції фактів, встановлених у цих провадженнях, оскільки це поставить їх “у процесуально невигідне становище з самого початку та перекладе тягар доказування на них”.[407] Як вказав Позивач, на думку Халаімова, це нібито процесуально невигідне становище саме по собі становить “вплив на права або обов'язки” співзаподіювачів шкоди, які не є відповідачами (таких як Російська Федерація), і тому вони повинні бути названі третіми особами в цьому провадженні відповідно до статті 50 ГПК.

 

726. Як пояснив Позивач,[408] цей аргумент є неправильним.

 

727. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК, “Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень”. Це означає, що закон вимагає однакового тягаря та стандарту доказування: (а) для відповідача (або третьої сторони), який бере участь у першому судовому процесі, оскаржити факт, доведений доказами позивача, та (б) для сторони, яка не брала участі в попередньому судовому процесі, спростувати в наступному судовому процесі спростовну презумпцію, зроблену в першому судовому процесі.

 

728. Наприклад, якщо в першому судовому процесі позивач доводить за допомогою представлених доказів, що він зазнав збитків внаслідок неправомірного привласнення його підприємства, то відповідачі (або третя сторона, яка бере участь у першому судовому процесі) повинні довести протилежне (наприклад, що позивач не зазнав заявлених збитків, оскільки продовжує виробляти товари на своєму підприємстві). Якщо відповідачі не зможуть довести це в першому судовому процесі, суд ухвалить рішення в цьому першому судовому процесі про те, що позивач зазнав заявленого збитку. Це рішення буде становити спростовну презумпцію щодо цього питання. Однак будь-яка сторона, яка не брала участі в першому судовому процесі, може спростувати цю презумпцію точно такими ж процесуальними засобами, як і відповідачі (або треті особи), які брали участь у першому судовому процесі, наприклад, у цьому прикладі, продемонструвавши, що позивач продовжує виробляти товари на своєму підприємстві.

 

729. Таким чином, в обставинах, описаних EAG, не виникає жодних процедурних недоліків або додаткового перенесення тягаря доказування.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що згідно з Законом про Окуповані Території, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації, повинно бути стягнуто виключно з Російської Федерації, а не інших співзаподіювачів шкоди, і, отже, майбутнє рішення у цій справі вплине на права та обов'язки Російської Федерації

 

730. Як Позивач повідомив Суду, у ході Нідерландського Розгляду експерт EAG i EuroChem International з українського права адвокат Халаімов стверджував, що частина 9 статті 5 Закону про Окуповані Території повинна тлумачитися як така, що покладає відповідальність за “шкоду, заподіяну внаслідок тимчасової окупації” виключно на Російську Федерацію (незалежно від того, чи брали участь інші особи у заподіянні шкоди). Потім Відповідачі стверджували, що неправомірне привласнення підприємства Позивача “відбулося в результаті тимчасової окупації відповідної території Росією”, і незалежно від того, чи брали участь інші особи у заподіянні шкоди, зазначена шкода “повинна бути повністю відшкодована виключно Росією”, отже, майбутнє рішення у цій справі вплине на “права, обов'язки та законні інтереси Росії”, а тому Російська Федерація повинна бути залучена до цієї справи як третя особа відповідно до статті 50 ГПК, що, відповідно, порушує питання про суверенний імунітет Росії:[409]

 

731. “ 184. Це положення безпосередньо застосовується до даної справи. Автодор правильно зазначає у своїй Позовній заяві, що Хлібодарівська територіальна громада, на території якої розташоване Родовище, визнана Кабінетом Міністрів України тимчасово окупованою Росією ... Як я розумію, незалежно від процесуальної позиції Автодору, безперечно, що шкода, заподіяна Автодору у вигляді привласнення Родовища, у будь-якому випадку сталася в результаті тимчасової окупації відповідної території Росією”.

 

732. 185. Таким чином, українське законодавство у цьому випадку прямо передбачає, що передбачувана шкода, заподіяна Автодору в результаті тимчасової окупації родовища російськими військами, повинна бути відшкодована в повному обсязі виключно Росією. У будь-якому випадку, навіть якщо в такому позові разом з Росією будуть названі інші співвинуватці або Росія взагалі не буде названа Відповідачем, будь-яке гіпотетичне рішення українського суду про присудження такого відшкодування, як у поточній українській справі, покладатиме на Росію обов’язок відшкодування шкоди у повному обсязі. Це є окремим прикладом прямого впливу рішення українського суду в поточній українській справі на права, обов’язки та законні інтереси Росії, що порушує її імунітет”.[410]

 

733. Як пояснив Позивач[411] і та з причин, роз'яснених в Розділі II(E)(4) вищe, зазначені висновки є неправильними з ряду причин.

 

734. По-перше, частина 9 статті 5 має виключно декларативний характер і відображає те, що вже передбачено вищезазначеними міжнародними договорами. Вказане положення не намагалось змінити і не змінило положень Цивільного кодексу або ГПК (що застосовуються в цьому провадженні) щодо прав у сфері деліктного права або того, як ці права повинні бути забезпечені.

 

735. По-друге, термін “у повному обсязі” не означає “виключно”.

 

736. По-третє, згідно з фактами, наведеними Позивачем у Позові, характер Позову, який пред'являє Позивач, є Позовом про делікт відповідно до внутрішнього цивільного права України (застосовність якого була правильно пояснена Позивачем у Розділі IV(A) Позову). Він не є Позовом за міжнародним правом проти Росії як “держави, що здійснює окупацію”, про яку йдеться у частині 9 статті 5 Закону про Окуповані Території. Виходячи з фактів, викладених у Позові Позивача, роль, яку відіграла Російська Федерація, могла б відіграти будь-яка приватна особа. Таким чином, Суду не потрібно визначати, чи були дії Російської Федерації, на які скаржиться Позивач, acta jure imperii. Насправді, як стверджує Позивач, особи з компанії Нєдра ДНР (яка, як стверджується, належала невизнаній Донецькій Народній Республіці, тобто групі озброєних повстанців) прийшли і захопили єдиний майновий комплекс Позивача, включаючи офісні приміщення, документацію, обладнання та кар'єр. Отже, виходячи з викладених фактів, Позов Позивача є Позовом про делікт за неправомірне привласнення його єдиного майнового комплексу компанією Нєдра ДНР, що стало можливим та було здійснено за сприяння кількох інших співзаподіювачів шкоди, і саме цей Позов має вирішити цей Суд відповідно до положень українського деліктного права. У цьому провадженні Позивач не пред'являє жодних вимог за міжнародним правом, викладеним у частині 9 статті 5 Закону про Окуповані Території; коли (якщо взагалі) Позивач пред'явить останні, інший суд повинен буде застосувати такі процесуальні засоби, які є в його розпорядженні згідно з відповідними правилами, щоб гарантувати процесуальні права Російської Федерації, в тому числі щоб дати їй можливість оскаржити будь-які висновки, які цей Суд може зробити за відсутності Російської Федерації в цьому провадженні.

 

737. З кожної з вищезазначених причин твердження про те, що “Таким чином, українське законодавство в цій справі прямо передбачає, що передбачувана шкода, заподіяна [Позивачу] в результаті тимчасової окупації Родовища російськими військами, повинна бути повністю відшкодована виключно Росією”,[412] є фактично і юридично невірним. Також є принципово неправильним висновок, що йде одразу за ним: “навіть якщо в такому Позові разом з Росією будуть названі інші співзаподіювачі шкоди або Росія взагалі не буде названа Відповідачем, будь-яке гіпотетичне рішення українського суду про присудження такого відшкодування, як у [цьому провадженні], покладатиме на Росію обов'язок повністю відшкодувати шкоду” (Виділення додано).[413]

 

738. Цей Суд може покласти на Російську Федерацію обов'язок виплатити відшкодування лише в тому випадку, якщо Росія зазначена Відповідачем у Позові Позивача, чого не відбулося. Отже, висновок експерта Відповідачів з українського права у Нідерландському Розгляді про те, що “це є окремим прикладом прямого впливу рішення українського суду в Поточному українському провадженні на права, обов'язки та законні інтереси Росії, що порушує її імунітет”, є невірним. Такий вплив не може виникнути навіть теоретично.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що оскільки Російська Федерація була відповідачем і третьою особою в попередніх провадженнях щодо збитків, завданих Позивачу, вона повинна бути залучена як третя особа в цьому провадженні

 

739. Як повідомив Суду Позивач, у ході Нідерландського Розгляду експерт EAG i EuroChem International з українського права адвокат Халаімов також стверджував, що Російська Федерація повинна бути залучена як третя особа в цьому провадженні, оскільки в двох Попередніх Провадженнях (справа №908/1955/22(908/2261/23) та справа №908/1955/22(908/1654/24), далі – Попередні Провадження) Російська Федерація була названа відповідачем та третьою особою відповідно, і, як стверджував адвокат Халаімов, два Попередні Провадження “базуються на однакових фактичних обставинах, що стосуються одного і того ж порушення та подальшого незаконного привласнення одного і того ж Родовища [Позивача]”.[414]

 

740. По-перше, як було роз'яснено в Розділі II(I)(4)(f) вище, висновок адвокатa Халаімовa є невірним. Попередні Провадження не “базуються на тих самих фактичних обставинах”, що й поточне провадження.

 

740.1               У першому з Попередніх Проваджень Позивач стверджував, а Суд визнав, що фізичне знаходження у Кар'єрі Позивача російських військ та військової техніки змусило Позивача призупинити видобуток та переробку граніту, який мав бути поставлений замовнику, тому Позивач не зміг виконати зобов’язання за Договором Поставки вчасно і змушений був погодитися на його розірвання на прохання замовника у серпні 2022 року. В результаті у серпні 2022 року Позивач зазнав збитків у вигляді втрати прибутку за Договором Поставки. Це було предметом першого Попереднього Провадження. Російська Федерація була названа відповідачем у першому Попередньому Провадженні як особа, яка спричинила зазначені збитки. Суд задовольнив Позов.

 

740.2               У другому Попередньому Провадженні Позивач стверджував, що відповідно до української судової практики три підприємства Групи Газпром були альтер-его Росії і тому несли солідарну відповідальність з Росією за збитки, присуджені в першому Попередньому Провадженні.

 

740.3               Ані компанія Нєдра ДНР, ані її дії не були предметом Позовів Позивача в Попередніх Провадженнях, в яких збитки Позивача були визначені, а підстава для Позову виникла до серпня 2022 року. Позивач не стверджував, а Суд не встановив, що Нєдра ДНР відігравала будь-яку роль у розірванні Договору Поставки або у виникненні збитків, що стали наслідком цього. Неправомірне привласнення підприємства Позивача компанією Нєдра ДНР було згадано в рішенні у другому Попередньому Провадженні лише як подальша подія виключно для контексту, і очевидно, що її наявність або відсутність не мала б жодного впливу ні на позов Позивача, ні на судове рішення у справі у Попередньому Провадженні.

 

740.4               Предметом поточного провадження є неправомірне привласнення Нєдра ДНР всього підприємства Позивача у вересні 2022 року (тобто після подій, які були предметом позову Позивача в Попередньому Провадженні). Позивач стверджує, що кілька інших осіб сприяли або допомагали цьому неправомірному привласненню.

 

740.5               Таким чином, твердження експерта Відповідачів з українського права є невірним щодо фактичних обставин. Попередні Провадження не “базуються на однакових фактичних обставинах”.

 

741. По-друге, подібність фактів у двох справах не є визначальною для питання про те, чи може (або повинна) особа бути залучена як третя особа до участі у справі. Як зазначено вище, юридичним критерієм для залучення Росії як третьої особи відповідно до частини 1 статті 50 ГПК є те, що “рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін”.

 

741.1               У першому Попередньому Провадженні Росія була названа відповідачем, тобто стороною, до якої подано Позов. У поточному провадженні таких вимог не висувається. У цьому провадженні Позивач не вимагає винесення рішення проти Росії.

 

741.2               У другому Попередньому Провадженні рішення, яке просив ухвалити Позивач, могло (і в кінцевому підсумку так і сталося) розподілити зобов'язання Росії щодо виплати Позивачу (суми, визначеної рішенням у першому Попередньому Провадженні) між Росією та трьома підприємствами Групи Газпром. Це означало, що рішення у другому Попередньому Провадженні могло вплинути (фактично зменшити) на зобов'язання Росії щодо виплати Позивачу, якщо інші три сторони виплатили б Позивачу. За таких обставин рішення у другому Попередньому Провадженні могло б “вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін”. Натомість у цій справі така можливість не виникає.

 

742. Таким чином, як зазначено вище, подібності (якщо такі є) між Попередніми Провадженнями та цим провадженням не є визначальними для питання про те, чи може Росія бути залучена як третя особа. Юридичний критерій для залучення особи як третьої особи встановлений частиною 1 статті 50 ГПК: чи “рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін”. З причин, пояснених вище, хоча в другому Попередньому Провадженні це було можливо, в цьому провадженні це неможливо.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту стосовно Плана Санації Позивача

 

743. Новомосковський Азот зазначав, що план санації Позивача містить положення про те, що “погашення вимог кредиторів першої черги буде здійснюватися за рахунок грошових коштів, отриманих як компенсація збитків, спричинених незаконними діями держави-агресора Російської Федерації, і будуть стягнуті за рахунок накладення арешту на майно, що належить державі Російська Федерація та іншим установам, підприємствам, організаціям, які виконують функції держави Російська Федерація”. [415] З цього Новомосковський Азот робить висновок, що це обмежує правоздатність керуючого санацією звертатися з іншими позовами з метою погашення вимог кредиторів, зокрема з Позовом у цій справі. Однак це твердження є невірним.

 

744. Кодекс з Банкрутства закріплює за керуючим санацією загальний обов’язок здійснювати заходи з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення вимог кредиторів.

 

745. План санації – це дорожня карта, яка хоча і оформлюється як систематизований перелік взаємопов'язаних заходів, однак законодавство не вимагає, щоб вона включала вичерпний перелік всіх теоретично можливих дій, а фокусується на тих, які мають бути достатнім для виконання мети (відновлення платоспроможності). Тобто план санації не виключає можливості вчинення керуючим санацією додаткових заходів, які він повинен чи може здійснити для досягнення мети санації.

 

1. Аргументи Новомосковського Азоту щодо принципа “естопель” та його застосування до того факту, що у Попередньому Провадженні Позивач залучив Російську Федерацію як третю особу

 

746. Новомосковський Азот також стверджував, що оскільки Позивач назвав Російську Федерацію як третю особу у попередній справі (у якій Позивач стягував Втрачену Вигоду за Договором Поставки, яка утворилася ще до безпідставного присвоєння підприємства Позивача), принцип “естопеля” вимагає, щоб Позивач залучив Російську Федерацію як третю особу у цій справі.[416]

 

747. По-перше, принцип “естопеля” не використовується в українському законодавстві.

 

748. Проте, навіть якби він мав застосовуватись, у даному випадку немає суперечностей між позицією Позивача у цій справі та його позиціями у Попередніх Справах.

 

749. В Попередньому Рішенні проти Трьох Відповідачів Газпрому (Друге Рішення) Позивач зазначав, що воно може вплинути на права та обов’язки РФ, оскільки позов у тій справі стосувався Втраченої Вигоди за Договором Поставки, яка вже була стягнута з РФ в Попередньому Рішенні проти Росії (Перше Рішення). Отже РФ була залучена як третя особа, оскільки у випадку відшкодування Відповідачами Газпрому Втраченої Вигоди за Договором Поставки, обсяг відповідальності РФ перед Позивачем був би зменшений чи взагалі перестав існувати.

 

750. У цій справі предметом Позову є стягнення Збитків від Наступного Привласнення Підприємства, тобто вартості неправомірно привласненого єдиного майнового комплексу Позивача, яка не залежить від Втраченої Вигоди за Договором Поставки.

 

751. Якщо в цій справі буде прийнято рішення про стягнення шкоди з Відповідачів та в подальшому Позивач вирішить звернутися з окремим позовом до Російської Федерації про стягнення Збитку від Наступного Привласнення Підприємства, то безумовно всі Відповідачі у цій справі мають бути залучені до нового позову як треті особи, оскільки таке майбутнє рішення буде впливати на їхні права та обов’язки так само, як Друге Рішення впливало на права та обов’язки РФ.

 

1. Посилання Новомосковського Азоту на дві постанови Верховного Суду в пункті 78 Другого Відзиву Новомосковського Азоту щодо залучення Російської Федерації як відповідача

 

752. Крім того, у своєму Другому Відзиві, Новомосковський Азот стверджував, що “Згідно зі стабільною позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Великої Палати від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та в постанові від 12.04.2021 у справі № 201/7038/20, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної державою, є сама держава”.[417] При цьому у зазначених постановах Верховного Суду йдеться про те, що держава відповідальна за дії своїх органів та посадових осіб. Цей принцип є беззаперечним, але нерелевантним до цієї справи.

 

5. Загальний висновок Суду щодо залучення Російської Федерації як третьої особи до цього провадження

 

753. На підставі вищевикладеного,

 

753.1               Російська Федерація не заявила самостійних вимог щодо предмета спору в цьому провадженні, а отже, немає підстав залучати Російську Федерацію до цього провадження як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги відповідно до статті 49 ГПК; та

 

753.2               крім того, рішення Суду у цій справі не може вплинути на права або обов'язки Російської Федерації, а отже, немає підстав для залучення Російської Федерації до цього провадження як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відповідно до частини 1 статті 50 ГПК.

 

754. Відповідачі не навели і не довели жодних підстав, через які Російська Федерація (або інший заподіювач шкоди) могла або повинна була бути залучена в даній справі як третя особа. Відповідно, клопотання Відповідачів 21, 23 і 29 (Новомосковського Азоту, EAG i EuroChem International відповідно) про залучення Російської Федерації третьою особою у цій справі, не можуть бути задоволені.

 

1. Повідомлення Відповідачів

 

755. Нижче в цьому Розділі викладено інформацію про надсилання Відповідачам та отримання Відповідачами, серед іншого:

 

755.1            копій Позову Позивача до Відповідачів та додатків до нього (у тому числі доказів та інших документів),

 

755.2            копій Ухвали Суду про Відкриття Провадження від 31 липня 2025 року, яка містила інформацію про відкриття провадження за Позовом Позивача до Відповідачів та процесуальних прав та обов'язків сторін, включаючи право на подання кожним Відповідачем відзиву на Позов та заперечень на відповідь Позивача на такий відзив, включаючи інформацію та рекомендації Суду про документообіг у даній справі, враховуючи призупинення з 24 лютого 2022 року поштового повідомлення між Російською Федерацією та Україною, та

 

755.3            копій Ухвали Суду від 10 лютого 2026 року про Закриття Підготовчого Провадження у справі та призначення на 28 квітня 2026 року розгляду справи.

 

1. Повідомлення Відповідачів Групи Газпром

 

1. Відповідач 01 – ПАО Газпром (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

756. Відповідач 01 (ПАО Газпром) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

756.1            25-26 липня 2025 року електронною поштою[418] на адресу електронної пошти, опубліковану на його офіційному веб-сайті (gazprom@gazprom.ru[419]); та

 

756.2            14 серпня 2025 року поштою[420] на юридичну адресу, зазначену в Російському Державному Реєстрі (197229, Російська Федерація, Санкт-Петербург, проспект Лахтинський, будинок 2, корпус 3, будівля 1[421]).

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

757. Відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, 20 жовтня 2025 року Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Центрального органу Російської Федерації (Міністерства юстиції Російської Федерації за адресою: Російська Федерація, 119991, Москва, вулиця Житня, 14, будівля 1) (далі – Російський Центральний Орган) з проханням вручити їх ПАО Газпром (а також Відповідачам 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34). Російський Центральний Орган отримав їх 21 листопада 2025 року,[422] але Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення. Тому 04 лютого 2026 року Суд надіслав Російському Центральному Органу нагадування про свій запит, вимагаючи нарешті надати підтвердження про вручення. Цей лист був отриманий Російським Центральним Органом 26 лютого 2026 року,[423] але Суд так і не отримав від Російського Центрального Органу ані свідоцтва про вручення, ані іншого повідомлення про стан виконання запиту. 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, ще одне нагадування, але так і не отримав жодної відповіді.

 

758. Стаття 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення передбачає наступне:

 

“Стаття 15

 

…

 

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

 

1. a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

 

1. b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;

 

1. c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.”

 

759. При приєднанні до Гаазької Конвенції про Повідомлення Україна зробила необхідну заяву відповідно до статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення.[424]

 

760. Застосовуючи вищезазначені вимоги статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення до обставин справи: (а) Судові Доручення щодо повідомлення Відповідачів 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34, щодо яких не було отримано жодних повідомлень, були передані через Російський Центральний Орган відповідно до статей 2-6 Гаазької Конвенції про Повідомлення; (b) вони були передані 20 жовтня 2025 року, що означає, що шестимісячний строк, зазначений у статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення (який Суд вважає достатнім для цієї справи), скінчився 20 квітня 2026 року; і (с) Суд надсилав до Російського Центрального Органу два нагадування з проханням остаточно надати повідомлення про вручення Ухвали про Відкриття Провадження вищевказаним Відповідачам, але не отримав ніякої відповіді. За таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно ПАО Газпром (а також стосовно Відповідачів 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34).

 

761. У будь-якому випадку, ПАО Газпром отримало копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

761.1            29 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу ПАО Газпром,[425] та

 

761.2            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену електронну адресу ПАО Газпром.[426]

 

762. Вищезазначене свідчить про те, що ПАО Газпром фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов, справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

763. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій ПАО Газпром та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) у режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена ПАО Газпром, він не з'явився у підготовче засідання і не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

764. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, ПАО Газпром відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[427] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно ПАО Газпром.

 

765. У будь-якому разі ПАО Газпром отримав копію зазначеної ухвали суду:

 

765.1            20 квітня 2026 року поштою на юридичну адресу ПАО Газпром[428]

 

765.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу ПАО Газпром.[429]

 

766. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

767. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно ПАО Газпром, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 02 – Газпром Експорт (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

768. Відповідач 02 (Газпром Експорт) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

768.1            25 та 26 липня 2025 року електронною поштою[430] на електронну адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті (info@gazpromexport.gazprom.ru[431]); та

 

768.2            18 серпня 2025 року поштою[432] за юридичною адресою, зазначеною в Російському Державному Реєстрі (191023, Російська Федерація, Санкт-Петербург, площа Островського, будинок 2А, літера А[433]).

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

769. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Газпром Експорту відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[434] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Експорта.

 

770. У будь-якому разі, Газпром Експорт отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлює для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

770.1            29 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу Газпром Експорт,[435] та

 

770.2            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену електронну адресу Газпром Експорт.[436]

 

771. Вищезазначене свідчить про те, що Газпром Експорт фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

772. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Газпром Експорту та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) у режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Газпром Експорту, він не з'явився у засідання і не повідомив причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

773. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Газпром Експорту відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[437] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Експорта.

 

774. У будь-якому разі Газпром Експорт отримав копію зазначеної ухвали суду:

 

774.1            20 квітня 2026 року поштою на юридичну адресу Газпром Експорт[438]

 

774.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Газпром Експорт.[439]

 

775. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

776. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Експорта, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 03 – Газпром Нєфть (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

777. Відповідач 03 (Газпром Нєфть) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

777.1            25 липня 2025 року електронною поштою[440] на адресу електронної пошти, опубліковану на її офіційному веб-сайті (info@gazprom-neft.ru[441]); та

 

777.2            14 серпня 2025 року поштою[442] на юридичну адресу, зазначену в Російському Державному Реєстрі (190000, Російська Федерація, Санкт-Петербург, вулиця Поштамтська, будинок 3-5, літер А, частина приміщення 1Н, кабінет 2401[443]).

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

778. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Газпром Нєфті відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[444] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Нєфті.

 

779. У будь-якому випадку, Газпром Нєфть отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

779.1            01 вересня 2025 року поштою на юридичну адресу Газпром Нєфть, що зазначена вище,[445] та

 

779.2            12 серпня 2025 року електронною поштою на електронну адресу Газпром Нєфть, що зазначена вище.[446]

 

780. Вищезазначене свідчить про те, що Газпром Нєфть фактично мала кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

781. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Газпром Нєфті та (або) отриманій нею, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Газпром Нєфті, він не з'явився у засідання і не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

782. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Газпром Нєфть відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[447] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 4-6 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Нєфті.

 

783. У будь-якому разі Газпром Нєфть отримала копію зазначеної ухвали Суду:

 

783.1            21 квітня 2026 року поштою на юридичну адресу Газпром Нєфть[448]

 

783.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Газпром Нєфті.[449]

 

784. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

785. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Нєфті, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 04 – Газпромбанк (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

786. Відповідач 04 (Газпромбанк) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25 липня 2025 року на адресу[450], опубліковану на його офіційному веб-сайті (mailbox@gazprombank.ru[451]). (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу Газпромбанку, зазначену в Російському Державному Реєстрі (117420, Російська Федерація, Москва, вул. Наметкіна, будинок 16, корпус 1[452]), була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[453]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

787. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Газпромбанку відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[454] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпромбанка.

 

788. У будь-якому випадку, Газпромбанк отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену адресу електронної пошти Газпромбанку.[455] (Копія Ухвали про Відкриття Провадження, направлена поштою на юридичну адресу Газпромбанку (117420, Російська Федерація, місто Москва, вул. Наметкіна, будинок 16, корпус 1), була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[456]

 

789. Вищезазначене свідчить про те, що Газпромбанк фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів справи.

 

790. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Газпромбанку та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Газпромбанку, він не з'явився у засідання і не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

791. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Газпромбанку відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[457] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 4-6 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпромбанка.

 

792. У будь-якому разі Газпромбанк отримав копію зазначеної ухвали суду 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Газпромбанка.[458]

 

793. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

794. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпромбанка, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 05 – Газпром Капітал (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

795. Відповідач 05 (Газпром Капітал) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

795.1           25-26 липня 2025 року електронною поштою[459] на електронну адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті (info.gazprom_capital@adm.gazprom.ru[460]); та

 

795.2           21 серпня 2025 року поштою[461] за юридичною адресою, зазначеною в Російському Державному Реєстрі (195277, Російська Федерація, Санкт-Петербург, Великий Сампсонієвський проспект, 28, корпус 2, літера Д, приміщення 43-Н).[462]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

796. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Газпром Капіталу відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[463] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760  вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Капітала.

 

797. У будь-якому випадку, Газпром Капітал отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

797.1            01 вересня 2025 року поштою на юридичну адресу Газпром Капітал, що зазначена вище,[464] та

 

797.2            12 серпня 2025 року електронною поштою на електронну адресу Газпром Капітал, що зазначена вище.[465]

 

798. Вищезазначене свідчить про те, що Газпром Капітал фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

799. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Газпром Капітал та (або) отриманій нею, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином надіслана Газпром Капітал, він не з'явився у засідання і не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

800. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Газпром Капіталу відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[466] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Капітала.

 

801. У будь-якому разі Газпром Капітал отримав копію зазначеної ухвали Суду:

 

801.1            23 квітня 2026 року поштою на юридичну адресу Газпром Капітал[467]

 

801.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Газпром Капітал.[468]

 

802. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

803. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Капітала, i, у будь якому разі,  вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 06 – Газпром Інтернешнл (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

804. Відповідач 06 (Газпром Інтернешнл) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

804.1            25-26 липня 2025 року у своєму головному офісі в Росії електронною поштою[469] на адресу електронної пошти свого головного офісу в Росії, опубліковану на офіційному веб-сайті (info@gazprom-international.com).[470] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу Газпром Інтернешнл в Росії, зазначену в Російському Державному Реєстрі (236006, Російська Федерація, Калінінградська область, Калінінград, Сонячний бульвар, будівля 3, офіс 4),[471] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[472]

 

804.2            у своєму представництві в Республіці Узбекистан:

 

804.2.1       25-26 липня 2025 рок електронною поштою[473] на адресу представництва, опубліковану на офіційному веб-сайті Газпром Інтернешнл (uzzng@zargaz.ru[474]); та

 

804.2.2       4 серпня 2025 року поштою[475] на адресу представництва Газпром Інтернешнл в Узбекистані, опубліковану на офіційному веб-сайті Газпром Інтернешнл (Представництво Газпром Інтернешнл в Республіці Узбекистан, проспект Аміра Темура, 107-Б, Ташкент, 100084, Республіка Узбекистан).[476]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

805. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Газпром Інтернешнл відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[477] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 4-6 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Інтернешнл.

 

806. У будь-якому разі, Газпром Інтернешнл отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлює для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

806.1            у своєму головному офісі в Росії:

 

806.1.1         25 серпня 2025 року поштою за юридичною адресою Газпром Інтернешнл,[478] , та

 

806.1.2         12 серпня 2025 року електронною поштою на вищевказану адресу електронної пошти Газпром Інтернешнл;[479]

 

806.2            у його представництві в Республіці Узбекистан:

 

806.2.1         18 серпня 2025 року поштою на вищевказану адресу представництва Газпром Інтернешнл;[480] та

 

806.2.2         12 серпня 2025 року на вищезазначену електронну адресу представництва.[481]

 

807. Вищезазначене свідчить про те, що Газпром Інтернешнл фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів справи.

 

808. Як Суд уже згадав у пункті 134 цього Рішення, варто зазначити, що ще у 2025 роцi Газпром Інтернешнл (разом з West Asia, GPN-Badra BV і GPN Middle East BV (Відповідачі 07, 08 та 09, відповідно)) подав до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (42-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[482] Це свідчить про те, що задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов, Газпром Інтернешнл мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні, та знав або повинен був знати з такої юридичної консультації, що цей Суд має право виносити рішення проти Газпром Інтернешнл незалежно від того, чи подав він відзив, та чи з’явився він у засідання в цій справі. Отже, Газпром Інтернешнл мав достатню можливість представити свою повну позицію щодо юрисдикції та суті Позову перед цим Судом, але свідомо вирішив цього не робити.

 

809. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Газпром Інтернешнл та (або) отриманій нею, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Газпром Інтернешнл, він не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

810. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Газпром Інтернешнл відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[483] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Інтернешнл.

 

811. У будь-якому разі Газпром Інтернешнл отримав копію зазначеної ухвали суду:

 

811.1            22 квітня 2026 року поштою за юридичною адресою Газпром Інтернешнл[484]

 

811.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Газпром Інтернешнл.[485]

 

812. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

813. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Газпром Інтернешнл, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 07 – West Asia (“Западная Азія” раніше відома як “ГПН Бліжнєвосточниє проекти” (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

814. Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу Відповідача 07 (West Asia) (190068, Російська Федерація, Санкт-Петербург, набережна Рєкі Мойки, будинок 74, літер А, приміщення 1-Н, частина приміщення 61, робоче місце 2),[486] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин.[487] (West Asia не має загальнодоступної електронної адреси).

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

815. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, West Asia відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[488] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно West Asia.

 

816. Копія Ухвали про Відкриття Провадження, направлена за дорученням Cуду поштою на вищезазначену юридичну адресу West Asia, також була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин.[489] (Як зазначено вище, компанія West Asia не має загальнодоступної електронної адреси).

 

817. Як Суд уже згадав у пункті 134 цього Рішення, варто зазначити, що ще у 2025 роцi, West Asia (разом з Газпром Інтернешнл, GPN-Badra BV і GPN Middle East BV (Відповідачі 06, 08 та 09, відповідно)) подав до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (42-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[490] Це свідчить про те, що West Asia фактично знав про відкрите проти нього (і проти трьох інших відповідачів Групи Газпром, з якими він подав Звіт Халаiмова-1) провадження у цій справі задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов, West Asia мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні, та знав або повинен був знати з такої юридичної консультації, що цей Суд має право виносити рішення проти West Asia незалежно від того, чи подав він відзив, та чи з’явився він у засідання в цій справі. Отже, West Asia мав достатню можливість представити свою повну позицію щодо юрисдикції та суті Позову перед цим Судом, але свідомо вирішив цього не робити.

 

818. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій West Asia та (або) отриманій нею, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час та місце проведення підготовчого провадження у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена West Asia (і було відомо West Asia), він не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

819. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, West Asia відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[491] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно West Asia.

 

820. У будь-якому разі, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

821. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно West Asia, i, у будь якому разі,  вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 08 – GPN-Badra BV (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

822. Відповідач 08 (GPN-Badra BV) отримав копію Позову з доданими до нього документами поштою 5 серпня 2025 року[492] на адресу свого зареєстрованого офісу (Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands).[493]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

823. GPN-Badra BV отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 29 серпня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу GPN-Badra BV[494] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(а) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Нідерланди не заперечують проти свободи надсилання судових документів поштовим каналом безпосередньо особам за кордоном).

 

824. Вищезазначене свідчить про те, що GPN-Badra BV фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

825. Як Суд уже згадав у пункті 134 цього Рішення, варто зазначити, що ще у 2025 роцi, GPN-Badra BV (разом з Газпром Інтернешнл, West Asia і GPN Middle East BV (Відповідачі 06, 07 та 09, відповідно)) подав до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (42-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[495] Це свідчить про те, що задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов, GPN-Badra BV мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні, та знав або повинен був знати з такої юридичної консультації, що цей Суд має право виносити рішення проти GPN-Badra BV незалежно від того, чи подав він відзив, та чи з’явився він у засідання в цій справі. Отже, GPN-Badra BV мав достатню можливість представити свою повну позицію щодо юрисдикції та суті Позову перед цим Судом, але свідомо вирішив цього не робити.

 

826. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій GPN-Badra BV, як зазначено вище) також було встановлено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) у режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена GPN-Badra BV (і отримана ним), він не з'явився у засідання і не повідомив причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

827. GPN-Badra BV отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

827.1            03 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу GPN-Badra BV відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення;[496] та

 

827.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу GPN-Badra BV.[497]

 

828. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

829. З огляду на вищезазначене, GPN-Badra BV був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї неявки. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 09 – GPN Middle East BV (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

830. Відповідач 09 (GPN Middle East BV) отримав копію Позову з доданими до нього документами поштою 5 серпня 2025 року[498] за адресою свого зареєстрованого офісу (Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands).[499]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

831. GPN Middle East BV отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 29 серпня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу GPN Middle East BV[500] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(а) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Нідерланди не заперечують проти свободи надсилання судових документів поштовим каналом безпосередньо особам за кордоном).

 

832. Вищезазначенесвідчитьпроте, що GPN Middle East BV фактичномавкількамісяцівздатиотриманнякопіїПозовуздоданимидоньогодокументами, щобпідготуватитаподативідзивабо, якщойомубувпотрібендодатковийчас, податиобґрунтованеклопотанняпропродовженнястрокудляцього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

833. Як Суд уже згадав у пункті 134 цього Рішення, варто зазначити, що ще у 2025 роцi, GPN Middle East BV (разом з Газпром Інтернешнл, West Asia і GPN Badra BV (Відповідачі 06, 07 та 08, відповідно)) подав до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (42-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[501] Це свідчить про те, що задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов, GPN Middle East BV мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні, та знав або повинен був знати з такої юридичної консультації, що цей Суд має право виносити рішення проти GPN Middle East BV незалежно від того, чи подав він відзив, та чи з’явився він у засідання в цій справі. Отже, GPN Middle East BV мав достатню можливість представити свою повну позицію щодо юрисдикції та суті Позову перед цим Судом, але свідомо вирішив цього не робити.

 

834. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій GPN Middle East BV, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) у режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена GPN Middle East BV (і отримано нею), він не з'явився на засідання та не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

835. GPN Middle East BV отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

835.1            03 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу GPN Middle East BV відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення;[502] та

 

835.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу GPN Middle East BV.[503]

 

836. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

837. З огляду на вищезазначене, GPN Middle East BV був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї неявки. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, і в будь-якому разі.

 

2. Повідомлення Відповідачів Групи Роснєфть

 

1. Відповідач 13 – Рязанська нєфтєперерабативающая компанія (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

838. Відповідач 13 (Рязанська нєфтєперерабативающая компанія) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25-26 липня 2025 року[504] на адресу електронної пошти, опубліковану на його офіційному веб-сайті (rnpk@rnpk.rosneft.ru[505]). (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу Рязанської нєфтєперерабативающої компанії (Російська Федерація, 390011, Рязанська область, Рязань, район Южний промузєл, будинок 8),[506] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[507]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

839. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Рязанській нєфтєперерабативающій компанії відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[508] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Рязанської нєфтєперерабативающої компанії.

 

840. У будь-якому випадку, 12 серпня 2025 року Рязанська нєфтєперерабативающая компанія отримала копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованої заяви про продовження строку для подання відзиву) електронною поштою на вищезазначену адресу електронної пошти Рязанської нєфтєперерабативающої компанії.[509] (Копія Ухвали про Відкриття Провадження, направлена Рязанській нєфтєперерабативающій компанії поштою на вищезазначену юридичну адресу Рязанської нєфтєперерабативающої компанії, була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[510]

 

841. Вищезазначене свідчить про те, що Рязанська нєфтєперерабативающая компанія фактично мала кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що знаходяться в справі.

 

842. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Рязанській нєфтєперерабативающій компанії та (або) отриманій нею, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) у режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Рязанській нєфтєперерабативающій компанії, вона не з'явилася у засідання і не повідомила причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

843. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Рязанській нєфтєперерабативающій компанії відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[511] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Рязанськой нєфтєперерабативающєй компанії.

 

844. У будь-якому разі Рязанська нєфтєперерабативающая компанія отримала копію зазначеної ухвали суду 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Рязанськой нєфтєперерабативающєй компанії.[512]

 

845. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

846. Незважаючи на вищезазначене, Рязанська нєфтєперерабативающа компанія не з’явилась у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомила Суд про причини своєї відсутності.

 

847. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Рязанськой нєфтєперерабативающєй компанії, i, у будь якому разі, вона була повідомлена про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, вона не з’явилась у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомила Суд про причини своєї неявки, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно неї за її відсутності.

 

1. Відповідач 14 – РН-Аеро (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

848. Відповідач 14 (РН-Аеро) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25-26 липня 2025 року на адресу,[513] опубліковану на його офіційному веб-сайті (info@rn-aero.rosneft.ru та sales@rn-aero.rosneft.ru).[514] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу РН-Аеро, зазначену в Російському Державному Реєстрі (Російська Федерація, 119071, Москва, вул. Мала Калузька, будинок 15, поверх 2),[515] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[516]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

849. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, РН-Аеро відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[517] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно РН-Аеро.

 

850. У будь-якому разі, РН-Аеро отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлює для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

850.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначені електронні адреси РН-Аеро [518] та

 

850.2            27 серпня 2025 року поштою на вищезазначену юридичну адресу РН-Аеро.[519]

 

851. Вищезазначене свідчить про те, що РН-Аеро фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

852. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій РН-Аеро та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена РН-Аеро, він не з'явився на засіданні і не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

853. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, РН-Аеро відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[520] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно РН-Аеро.

 

854. У будь-якому разі РН-Аеро отримала копію зазначеної ухвали суду 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу РН-Аеро.[521]

 

855. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

856. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно РН-Аеро, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 15 – ПАО Роснєфть (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

857. Відповідач 15 (ПАО Роснєфть) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25-26 липня 2025 року на адресу,[522] опубліковану на його офіційному веб-сайті (postman@rosneft.ru)[523] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу ПАО Роснєфть, зазначену в Російському Державному Реєстрі (Російська Федерація, 115035,Москва, Софійська набережна, будинок 26/1),[524] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[525]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

858. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, ПАО Роснєфть відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[526] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно ПАО Роснєфть.

 

859. У будь-якому разі, ПАО Роснєфть отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

859.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену електронну адресу ПАО Роснєфть[527] та

 

859.2            9 вересня 2025 року поштою на вищезазначену юридичну адресу ПАО Роснєфть.[528]

 

860. Вищезазначене свідчить про те, що ПАО Роснєфть фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо було потрібно додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів справи.

 

861. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій ПАО Роснєфть та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засіданні у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена ПАО Роснєфть, він не з'явився у засідання і не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

862. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, ПАО Роснєфть відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[529] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно ПАО Роснєфть.

 

863. У будь-якому разі ПАО Роснєфть отримав копію зазначеної ухвали суду 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу ПАО Роснєфть.[530]

 

864. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

865. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно ПАО Роснєфть, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 16 – RN Foreign Projects (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

866. Відповідач 16 (RN - Foreign Projects) отримавкопіюПозову з доданими до нього документами електронною поштою 25-26 липня 2025 року на адресу,[531] вказану в загальнодоступних джерелах інформації (e.kostrominova@uchet.23krd.ru та AYGortunov@rosneft.ru).[532] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу RN-Foreign Projects (Російська Федерація, 119071, Москва, вул. Мала Калузька, будинок 15, будова 17, офіс 144/7, 1-й поверх),[533] була повернута Поштою Росії як недоставлена).[534]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

867. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, RN-Foreign Projects відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[535] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760  вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно RN - Foreign Projects.

 

868. У будь-якому випадку, RN-Foreign Projects отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

868.1               12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену адресу електронної пошти RN - Foreign Projects;[536] та

 

868.2               16 жовтня 2025 року поштою на вищезазначену юридичну адресу RN - Foreign Projects.[537]

 

869. Вищезазначене свідчить про те, що RN - Foreign Projects мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

870. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій до RN - Foreign Projects та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена RN - Foreign Projects, він не з'явився на засіданні та не повідомив причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

871. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, RN - Foreign Projects відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[538] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно RN - Foreign Projects.

 

872. У будь-якому разі RN - Foreign Projects отримав копію зазначеної ухвали суду 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу RN - Foreign Projects.[539]

 

873. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

874. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно RN - Foreign Projects, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 17 – RN Refining (Німеччина)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

875. Відповідач 17 (RN-Refining) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25-26 липня 2025 року[540] на адресу електронної пошти свого довіреного представника, Федерального Мережевого Агентства Німеччини, info@bnetza.de.[541] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на поштову адресу RN-Refining, зазначену в Німецькому комерційному реєстрі підприємств (Behrenstraße 18, D – 10117 Berlin, Germany),[542] була повернута Поштою Німеччини як недоставлена без пояснення причин).[543]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

876. Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до відповідного Центрального Органу Федеративної Республіки Німеччина (Адміністрація Сенату з питань юстиції та захисту прав споживачів, Senatsverwaltungs für Justiz und Verbraucherschutz, Salzburger Strasse 21-25 10825 Berlin, Germany, далі - Центральний Орган Берліна) з проханням вручити її компанії RN-Refining відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Центральний Орган Берліна отримав її 5 вересня 2025 року.[544] Не отримавши жодної відповіді від Центрального Органу Берліна, 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Центрального Органу Берліна на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, ще одне нагадування, але так і не отримав жодної відповіді. Таким чином, незважаючи на всі розумні зусилля Суду щодо отримання від Центрального Органу Берліна підтвердження вручення Ухвали про Відкриття Провадження, таке підтвердження не було отримано від Центрального Органу Берліна протягом шести місяців з моменту надсилання Судом запиту до Центрального Органу Берліна про його вручення. За таких обставин згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно RN-Refining.

 

877. У будь-якому випадку, RN-Refining отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

877.1            12 серпня 2025 року електронною поштою до довіреної особи RN-Refining, Федерального Мережевого Агентства Німеччини, на адресу info@bnetza.de;[545] та

 

877.2            26 серпня 2025 року поштою на вищезазначену поштову адресу RN-Refining, вказану в Німецькому комерційному реєстрі підприємств.[546]

 

878. Вищезазначене свідчить про те, що RN-Refining фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

879. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій RN-Refining та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена RN-Refining, він не з'явився на засіданні та не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

880. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 19 березня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Центрального Органу Берліна з проханням вручити її RN-Refining відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[547] На сьогоднішній день Суд не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно RN-Refining.

 

881. У будь-якому разі RN-Refining отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження:

 

881.1            10 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу RN-Refining,[548] та

 

881.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу RN-Refining.[549]

 

882. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

883. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно RN-Refining, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 18 – Rosneft АЕТ (Німеччина)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

884. Хоча Позивач до подання Позову до Суду направив його копію з доданими до нього документами Відповідачу 18 (Rosneft АЕТ) на адресу для повідомлень Rosneft АЕТ, зазначену в Німецькому комерційному реєстрі підприємств (Eni Deutschland GmbH, Theresienhohe 30, 80339, Мюнхен, Німеччина)[550],[551], немає доказів того, що Позов та додані до нього документи були фактично доставлені Rosneft АЕТ в результаті першого відсилання його Позивачем.

 

885. Однак, отримавши 23 вересня 2025 року (як описано нижче) копію Ухвали про Відкриття Провадження, 01 грудня 2025 року український адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко І.О. подав до суду письмову заяву з проханням надати доступ до всієї справи в електронному вигляді. Суд надав такий доступ 4 грудня 2025 року.[552] Таким чином, Rosneft АЕТ фактично мав доступ до Позову Позивача та доданих до нього доказів у справі принаймні з 4 грудня 2025 року. Rosneft АЕТ отримав би такий доступ до Позову Позивача ще у вересні 2025 року, якби звернувся до Суду без затримки після отримання Ухвали про Відкриття Провадження. У чому була причина такої затримки, Rosneft АЕТ не повідомив Суд.

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

886. 23 вересня 2025 року відповідно до статей 2-6 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Rosneft АЕТ отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження через відповідний Центральний Орган Федеративної Республіки Німеччина (Міністерство юстиції землі Бранденбург (Ministerium der Justiz des Landes Brandenburg, Heinrich-Mann-Allee 107 14460 Potsdam, Germany (далі - Центральний Орган Бранденбурга).[553]

 

887. 28 січня 2026 року до Суду та Позивача надійшов Відзив Rosneft АЕТ на 32 сторінках, що містить заперечення на юрисдикцію Суду, аргументи по суті Позову та низку процесуальних клопотань, описаних у Розділі I(B)(7) вище. Суд долучив Відзив Rosneft АЕТ до матеріалів справи. Адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко з’явився у кожному з чотирьох підготовчих судових засідань (6 і 7 січня і 5 і 10 лютого 2026 року) у режимі відеоконференції.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

888. Rosneft АЕТ отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

888.1            9 березня 2026 року через підсистему “Електроний Суд” на адресу адвоката Rosneft АЕТ Сидоренко; та

 

888.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу адвоката Rosneft АЕТ Сидоренка;[554]

 

888.3            08 квітня 2026 року поштою безпосередньо на зазначену юридичну адресу Rosneft АЕТ;[555] та

 

888.4            23 квітня 2026 року через Центральний Орган Бранденбурга на зазначену юридичну адресу Rosneft АЕТ (який здійснив вручення через Центральний Орган відповідно до статей 2-5 Гаазької Конвенції про Повідомлення).

 

889. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

890. З огляду на вищезазначене, Rosneft АЕТ був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко з’явився у судове засідання 28 квітня 2026 року у режимі відеоконференції

 

891. (Адвокат Rosneft АЕТ Сидоренко не з’явився у судові засідання 29 і 30 квітня 2026 року (після перерви, оголошеної у судовому засіданні 28 квітня 2026 року). Суд знайшов причини його відсутності на продовженому судовому засіданні неповажними, як детальніше описано в Розділах I(D)(9) - (12) цього Рішення вище. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка адвоката Сидоренка після перерви, оголошеної у судовому засіданні 28 квітня 2026 року, не перешкоджає продовженню розгляду справи по суті.)

 

1. Відповідач 19 – Rosneft Luxembourg (Люксембург)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

892. Відповідач 19 (Rosneft Luxembourg) отримав копію Позову з доданими до нього документами поштою 18 серпня 2025 року[556] за своєю зареєстрованою адресою (16 Allée Marconi L - 2120, Luxembourg, Luxembourg).[557]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

893. Rosneft Luxembourg отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 02 вересня 2025 року поштою на вищезазначену зареєстровану адресу,[558] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(а) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Люксембург не заперечує проти свободи надсилання судових документів поштовим каналом безпосередньо особам за кордоном).

 

894. Вищезазначене означає, що Rosneft Luxembourg фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

895. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій Rosneft Luxembourg, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Rosneft Luxembourg (і отримана ним), він не з'явився на засідання і не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

896. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 19 березня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Rosneft Luxembourg відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[559]

 

897. Rosneft Luxembourg отримав копію зазначеної ухвали суду 03 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу Rosneft Luxembourg.[560]

 

898. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

899. З огляду на вищезазначене, Rosneft Luxembourg був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї неявки. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 20 – Rosneft Deutschland GmbH (Німеччина)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

900. Відповідач 20 (Rosneft Deutschland) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

900.1            25 липня 2025 року електронною поштою[561] на адресу електронної пошти, опубліковану на її веб-сайті (info@rosneft.de);[562]

 

900.2            25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу[563] на електронну адресу свого довіреного керуючого, Федерального Мережевого Агентства Німеччини, info@bnetza.de,[564] та

 

900.3            14 серпня 2025 року поштою на адресу,[565] вказану в Німецькому комерційному реєстрі підприємств (Behrenstraße 18, D – 10117 Berlin, Germany).[566]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

901. Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до відповідного Центрального Органу Берліна з проханням вручити її Rosneft Deutschland відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Центральний Орган Берліна отримав її 5 вересня 2025 року.[567] Не отримавши жодної відповіді від Центрального Органу Берліна, 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Центрального Органу Берліна на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, ще одне нагадування, але так і не отримав жодної відповіді. Таким чином, незважаючи на всі розумні зусилля Суду щодо отримання від Центрального Органу Берліна підтвердження вручення Ухвали про Відкриття Провадження, таке підтвердження не було отримано від Центрального Органу Берліна протягом шести місяців з моменту надсилання Судом запиту до Центрального Органу Берліна про його вручення. За таких обставин згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Rosneft Deutschland.

 

902. У будь-якому випадку, Rosneft Deutschland отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

902.1            електронною поштою 12 серпня 2025 року на адресу, опубліковану на її веб-сайті (info@rosneft.de);[568]

 

902.2            електронною поштою 12 серпня 2025 року на адресу електронної пошти свого довіреного представника, Федерального Мережевого Агентства Німеччини, info@bnetza.de;[569] та

 

902.3            поштою 26 серпня 2025 року на поштову адресу Rosneft Deutschland, зазначену у Німецькому комерційному реєстрі підприємств.[570]

 

903. Вищезазначене свідчить про те, що Rosneft Deutschland фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

904. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Rosneft Deutschland та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Rosneft Deutschland, він не з'явився у засідання і не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

905. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття підготовчого провадження від 10 лютого 2026 року, 19 березня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Центрального Органу Берліна з проханням вручити її Rosneft Deutschland відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[571] Суд не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Rosneft Deutschland.

 

906. У будь-якому разі Rosneft Deutschland отримав копію зазначеної ухвали суду:

 

906.1            10 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу Rosneft Deutschland;[572] та

 

906.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Rosneft Deutschland.[573]

 

907. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Cуду (з 09 березня 2026 року).

 

908. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Rosneft Deutschland, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

3. Повідомлення Відповідачів Групи ЄвроХім

 

1. Відповідач 21 – Новомосковський Азот (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

909. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25 липня 2025 року на адресу,[574] опубліковану на його офіційному веб-сайті (info@nak-azot.com).[575] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на юридичну адресу Новомосковського Азоту (301651, Російська Федерація, Тульська область, Новомосковський район, Новомосковськ, вулиця Связі, будинок 10),[576] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[577]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

910. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Новомосковському Азоту відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[578] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Новомосковського Азоту.

 

911. У будь-якому разі, Новомосковський Азот отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

911.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену електронну адресу Новомосковського Азоту;[579] та

 

911.2            2 вересня 2025 року поштою на вищезазначену юридичну адресу Новомосковського Азоту.[580]

 

912. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Новомосковському Азоту та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Новомосковському Азоту, він не з'явився на засіданні і не повідомив причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

913. 10 лютого 2026 року (до закінчення підготовчого засідання, яке розпочалося 6 січня 2026 року, але у зв'язку з оголошенням кількох перерв, було завершено 10 лютого 2026 року) Суд отримав Відзив Новомосковського Азоту від 4 лютого 2026 року. Відзив Новомосковського Азоту на 21 сторінках містив заперечення щодо юрисдикції Суду, аргументи по суті Позову та клопотання “поновити строк на подання [відзиву]”[581] і “залишити позов [Позивача] без розгляду”. Як викладається нижче, Суд задовольнив клопотання Новомосковського Азоту поновити строк на подання відзиву і долучив Відзив Новомосковського Азоту до матеріалів справи, проте з підстав, описаних нижче, встановив, що незважаючи на аргументи Новомосковського Азоту, Суд має юрисдикцію у справі і, відповідно, відмовив у задоволенні його клопотання залишити Позов без розгляду, і призначив розгляд справи по суті на 28 квітня 2026 року.

 

914. 26 квітня 2026 року, Cуд отримав електронною поштою документ - Другий Відзив Новомосковського Азоту, датований 21 квітня 2026 року, в якому Новомосковський Азот виклав додаткові детальні аргументи щодо юрисдикції цього Суду та суті Позову Позивача. З причин, описаних у Розділі I(C)(7) нижче, Суд не прийняв Другий Відзив Новомосковського Азоту як такий або як заперечення на відповідь Позивача на Перший Відзив Новомосковського Азоту, але за власною ініціативою, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, Суд додав Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року як його пояснення у справі та детально розглянув аргументи, викладені в ньому, у цьому Рішенні нижче.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

915. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Новомосковському Азоту відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[582] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Новомосковського Азоту.

 

916. У будь-якому разі Новомосковський Азот отримав копію зазначеної ухвали Суду:

 

916.1            20 квітня 2026 року поштою на вищезазначену юридичну адресу Новомосковського Азоту[583]

 

916.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Новомосковського Азоту.[584]

 

917. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

918. Незважаючи на вищезазначене, Новомосковський Азот не з’явився у засідання та не повідомив Суд про причини своєї відсутності.

 

919. У доповненні до аргументів у Першому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року про те, що він нібито не міг знайти кваліфікованих юристів для представлення своїх інтересів у цьому провадженні, Новомосковський Азот представив те ж і додаткові аргументи на цей рахунок у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року. Він також клопотав “Припинити провадження у цій справі або залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з грубим порушенням права Відповідача на справедливий судовий розгляд та ефективний судовий захист, гарантованого ст. 6 та 13 ЄКПЛ, ст. 55 Конституції України та ст. 2 ГПК України, що виражається в тому, що Відповідач повністю позбавлений усіх без винятку інструментів участі в процесі: особистої присутності, дистанційної участі, подання документів, найму адвоката та ознайомлення з матеріалами справи”. Докладно розглянувши всі аргументи Новомосковського Азоту з цього приводу, Суд дійшов висновку, що з причин, зазначених у Розділі I(C)(8) цього Рішення, зазначені аргументи є безпідставними, і відмовив Новомосковському Азоту у задоволенні зазначеного клопотання. З тих же причин, Суд знайшов причини його неявки в судове засідання необгрунтованими та неповажними.

 

920. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Новомосковського Азоту, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 22 – Нєвінномисский Азот

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

921. Відповідач 22 (Нєвінномисский Азот) отримав копію Позову з доданими до нього документами електронною поштою 25 липня 2025 року на адресу[585] , опубліковану на його офіційному веб-сайті (nevinazot@eurochem.ru та info@euro-chem.org).[586] (Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем на юридичну адресу Нєвінномисского Азоту (357107, Російська Федерація, Ставропольський край, Нєвінномисск, вул. Нізяєва, будинок 1[587]), була повернута Поштою Росії як недоставлена).[588]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

922. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Нєвінномисскому Азоту відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[589] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Нєвінномисского Азоту.

 

923. У будь-якому випадку, Нєвінномисский Азот отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

923.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначені електронні адреси Нєвінномисского Азоту;[590]

 

923.2            26 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу Нєвінномисского Азоту, що зазначена вище,[591] та

 

924. Вищевказане свідчить про те, що Нєвінномисский Азот фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав жодного з них, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі наявних в ній матеріалів.

 

925. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Нєвінномисскому Азоту та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) у режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Нєвінномисскому Азоту, він не з'явився у засідання і не повідомив про причини неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

926. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Нєвінномисскому Азоту відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[592] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Нєвінномисского Азота.

 

927. У будь-якому разі Нєвінномисский Азот отримав копію зазначеної ухвали Суду:

 

927.1            22 квітня 2026 року поштою на юридичну адресу Нєвінномисского Азоту, що зазначена вище[593]

 

927.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Нєвінномисскому Азоту.[594]

 

928. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

929. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Нєвінномисского Азоту, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 23 – EAG (Швейцарія)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

930. Відповідач 23 (EAG) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

930.1            25 липня 2025 року електронною поштою[595] на адресу електронної пошти, вказану на веб-сайті EAG (info@eurochemgroup.com),[596] та

 

930.2            5 серпня 2025 року поштою[597] на адресу зареєстрованого офісу EAG (Baarerstrasse 37, 6300 Zug, Switzerland).[598]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

931. EAG отримала копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлює для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

931.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену адресу електронної пошти EAG.[599]

 

931.2            21 серпня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу ЕАG,[600] та

 

931.3            8 вересня 2025 року через Центральний Орган Кантону Цуг – Вищий Суд Цуга (Obergericht Zug Rechtshilfe, Kirchenstrasse 6, Postfach 760 6301 Zug, Switzerland),[601] (який здійснив вручення відповідно до статей 2-6 Гаазької Конвенції про Повідомлення).

 

932. 24 грудня 2025 року Суд отримав від Відповідача 23 (EAG) електронною поштою документ, під назвою, “Відзив на позовну заяву” (Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року). Хоча Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року містить кілька (обмежених і узагальнених) тверджень по суті Позову Позивача (без додавання будь-яких доказів), EAG заявляє, що документ було подано “виключно з метою оспорювання юрисдикції суду”[602] і містить клопотання суто процесуального характеру, які детально розглядаються нижче.

 

933. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій EAG, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена EAG (і отримана ним), він не з'явився на засідання та не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

934. 3 лютого 2026 року (до закінчення підготовчого засідання, яке розпочалося 6 січня 2026 року, але у зв'язку з оголошенням кількох перерв, було завершено 10 лютого 2026 року) Суд отримав ще одну заяву Заяву EAG від 2 лютого 2026 року (названу “Заява про відмову у відкритті провадження та клопотання про залишення позову без розгляд”). Заява EAG від 2 лютого 2026 року містила заперечення щодо юрисдикцію Суду (але не аргументи по суті Позову) та клопотання “надати EAG відстрочення для подання” Заяви EAG від 2 лютого 2026 року, “відмовити у відкритті провадження через відсутність юрисдикції для розгляду позовів [Позивача] до EAG”, в якості альтернативи, “залишити Позов без розгляду; і в якості альтернативи, “припинити провадження”.[603] Суд долучив Заяву EAG від 2 лютого 2026 року до матеріалів справи, проте з підстав, описаних нижче, встановив, що незважаючи на аргументи EAG, Суд має юрисдикцію у справі і, відповідно, відмовив у задоволенні його клопотань “відмовити у відкритті провадження через відсутність юрисдикції”, “залишити Позов без розгляду, та “припинити провадження”, і призначив розгляд справи по суті на 28 квітня 2026 року.

 

935. Чому EAG обмежив свою Заяву Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року та Заяву EAG від 2 лютого 2026 року лише питаннями юрисдикції та процесуальними питаннями, вiн не пояснив (крім тверджень про те, що EAG нібито не міг знайти кваліфікованих українських юристів для цієї мети, що спростовується матеріалами справи, та розглядаються у Розділі I(B)(8) та у наступному пункті).

 

936. Як Суд уже згадав у пункті 134 цього Рішення, варто зазначити, що ще у 2025 роцi EAG (разом з Відповідачем 29 (EuroChem International)) подав до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[604] Це свідчить про те, що всупереч викладеним ним аргументам, задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов, EAG мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні, та знав або повинен був знати з такої юридичної консультації, що цей Суд має право виносити рішення проти EAG незалежно від того, чи подав він відзив, та чи з’явився він у засідання в цій справі. Отже, EAG мав достатню можливість представити свою повну позицію щодо юрисдикції та суті Позову перед цим Судом, але свідомо вирішив цього не робити.

 

937. Суд також зазначає той факт, що суттєва частина (загалом 14 сторінок) Другого Відзиву Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року складається з детальних і високопрофесійно структурованих аргументів про те, що Відповідачі Альтер-Его ЄвроХіму (включаючи EAG) не повинні відповідати за дії Новомосковського Азоту.[605] Це примітно тому, що відповідальність самого Новомосковського Азоту зовсім не залежить від цих питань. Єдина розумна причина, навіщо ця частина була включена ним у Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року полягає в тому, що Новомосковський Азот фактично виступав у ролі представника Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму, при цьому залишаючи теоретичну можливість для Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму згодом стверджувати, що вони самі нібито не могли взяти участі в даному провадженні і тому не робили жодних заяв щодо суті справи. Для повного і всебічного вивчення справи, Суд уважно розгляне в цьому Рішенні всі аргументи по суті справи, зроблені Новомосковським Азотом по суті від імені Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму (включаючи EАG).

 

iii.            Отримання Ухвали суду про витребування доказів

 

938. Ухвалою від 19 серпня 2025 року Суд зобов'язав EAG надати Суду до дня підготовчого засідання (запланованого на 6 січня 2026 року) 13 категорій документів, що стосуються структури власності та контролю Групи ЄвроХім. Документи, запитані цім Судом у EAG і які цей Суд визнав тими, що містять інформацію, яка має безпосереднє відношення до цієї справи та є предметом доказування у ній, раніше були подані EAG Високому Суду Англії у судочинстві, яке значною мірою стосувалося структури власності та контролю Групи ЄвроХім. Кожен із зазначених документів був згаданий у Рішенні Високого Суду Англії у справі LLC EuroChem North-West-2 & Anor v Société Générale S.A. & Ors [2025] EWHC 1938 (Comm)[606] (далі - Англійське Судове Рішення щодо ЄвроХіму). Зазначені категорії документів, які цей Суд запросив у EAG були такими:

 

938.1            електронний лист від пана Фокіна до пана Мельниченка від 10 березня 2022 року, в якому згадується додаток із зазначенням банківських залишків, на який посилається пункт 82 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.2            проект угоди про відшкодування збитків (за якою пану Мельниченку та пані Мельниченко фактично було дозволено продовжувати користуватися трастовими активами), на який посилається пункт 83 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.3            декларація про довірче управління від 24 вересня 2015 року, на яку посилається пункт 102 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.4            документ, що підтверджує призначення паном Мельниченком, “як особою, що має повноваження призначати на посади в трасті Lineboro, пана Фокіна протектором трасту Lineboro в червні 2020 року”, як зазначено в пункті 109 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.5            підписана версія листа про відставку пана Мельниченка з посади бенефіціара Firstline Trust від 9 березня 2022 року разом з метаданими, що вказують найбільш ранню дату, коли його підпис з'явився на документі, як зазначено в пункті 113 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.6            документ або документи, датовані приблизно 17 березня 2022 року, якими пані Мельниченко призначила пана Фокіна протектором Firstline Trust і якими пані Мельниченко подала у відставку з посади протектора Firstline Trust, про що йдеться в пункті 114 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.7            рішення ради директорів Linetrust PTC в особі її тодішніх директорів, пані Скіттідес та пана Константінідеса, та за згодою пана Фокіна як протектора про передачу 8 750 акцій Linea та 2 000 акцій AIM Capital пані Мельниченко, датоване 7 травня 2022 року, на яке посилається пункт 116 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.8            меморандум під назвою “Майбутнє ЄвроХім” та електронний лист від 14 березня 2022 року, яким було розповсюджено меморандум, як зазначено в пункті 128 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.9            заява MCC EuroChem про передачу російських активів групи EuroChem, розглянута в пунктах134-136 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.10         письмові зобов'язання про те, що вони не укладали жодних угод або інших домовленостей, юридичних чи фактичних, які б дозволяли пану або пані Мельниченку впливати на діяльність EuroChem AG, як зазначено в пункті 140 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.11         “ланцюг електронних листів від січня 2022 року, що стосується бюджету групи EuroChem”, згаданий у пункті 146 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

938.12         “окремий ланцюг електронних листів від січня 2022 року, що стосується протоколу нещодавнього засідання стратегічного комітету EuroChem”, згаданий у пункті 147 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму; і

 

938.13         eлектронний лист від пана Ширяєва (на той час генерального директора MCC EuroChem) до пана Мельниченка, датований 6 березня 2022 року, та відповідь пана Мельниченка на нього, в якій він назвав детальні розрахунки пана Ширяєва щодо рентабельності інвестицій у виробництво аміаку “нісенітницею” (або подібним словом) та наполягав на перерахунку, як зазначено в пункті 148 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму.

 

939. EAG отримав копію Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року:

 

939.1            19 вересня 2025 року через Центральний Орган Кантону Цуг (Швейцарія) (відповідно до статті 5 Гаазької Конвенції про Повідомлення);[607] і

 

939.2            16 грудня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу AEG.[608]

 

940. Докази, витребувані Судом у EAG були у вільному доступі EAG, оскільки в недавньому минулому були використані нею в рамках судочинства у Високому Суді Англії. Незважаючи на отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року ще 19 вересня 2025 року, EAG так і не надав зазначені документи (навіть після нагадування про це в Ухвалі Суду від 10 лютого 2026 року) [609], і не надав Суду жодної причини такого ненадання. За цих обставин Суд не може оцінити таке ненадання документів з боку EAG інакше, як відверте і явно навмисне невиконання ухвали Суду, спрямоване на саботування цього провадження у справі.

 

941. Ненадання EAG запитуваних документів щодо структури власності та контролю над Групою ЄвроХім (включно з тими, що могли б бути корисними для захисту EAG), а також ненадання EAG захисту або доказів на підтримку своїх заперечень (якщо такі є) проти Позову Позивача, не залишають Суду іншого вибору, як розглядати аспекти власності та контролю над Групою ЄвроХім виключно на підставі наявних матеріалів справи.

 

1. Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

942. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 19 березня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Центрального Органу Кантону Цуг з проханням вручити її EAG відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[610] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Центрального Органу Кантону Цуг на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Ухвали Суду від 10 лютого 2026 року Відповідачам та 29 квітня 2026 року Суд отримав повідомлення про вручення.

 

943. Таким чином EAG отримав копію зазначеної ухвали Суду:

 

943.1            13 квітня 2026 року через Центральний Орган Кантону Цуг (Швейцарія) (відповідно до статті 5 Гаазької Конвенції про Повідомлення);

 

943.2            02 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу EAG;[611] та

 

943.3            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу EAG.[612]

 

944. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

945. З огляду на вищезазначене, в кінцевому підсумку EAG був належним чином повідомлений, про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності. Для повноти викладу, з причин, докладно викладених у Розділі I(B)(8) цього Рішення, Суд знаходить аргументи EAG про те, що він нібито не зміг знайти кваліфікованих українських юристів для представлення його інтересів у цій справі є повністю необґрунтованими. Відповідно до статті 202 ГПК вищезгадана неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 24 – AIM Capital Ltd (Кіпр)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

946. Відповідач 24 (AIM Capital) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

946.1            25 та 26 липня 2025 року[613] електронною поштою на адресу, вказану в публічних оголошеннях AIM Capital (hkadyrova@aimcapital.ae),[614] та

 

946.2            6 серпня 2025 року[615] поштою на його зареєстровану адресу (Vasili Michaelidi 23, ARETI Tower, CY-3026, Limassol, Cyprus).[616]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

947. AIM Capital отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлює для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

947.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану в публічних оголошеннях AIM Capital;[617] та

 

947.2            5 вересня 2025 року поштою на вищезазначену зареєстровану адресу:[618] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(a) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Республіка Кіпр не заперечує проти свободи надсилання судових документів поштовим каналом безпосередньо особам за кордоном).

 

948. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій AIM Capital, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена AIM Capital (і отримано ним), він не з'явився на засідання та не повідомив про причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

949. 4 лютого 2026 року (до закінчення підготовчого засідання, яке розпочалося 6 січня 2026 року, але у зв'язку з оголошенням кількох перерв, було завершено 10 лютого 2026 року) Суд отримав спільну Заяву Відповідачів 24-26 (тобто AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC, відповідно) від 3 лютого 2026 року. У Заяві Відповідачів 24-26 від 3 лютого 2026 року містив заперечення щодо юрисдикцію Суду (але не аргументи по суті Позову) та клопотання “визнати відсутність своєї [Суду] юрисдикції (компетенції/підсудності)”[619] та “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”.[620] Суд долучив Заяву Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року до матеріалів справи, проте з підстав, описаних нижче, встановив, що незважаючи на аргументи Відповідачів 24-26, Суд має юрисдикцію у справі і, відповідно, відмовив у задоволенні їх клопотань “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”, і призначив розгляд справи по суті на 28 квітня 2026 року.

 

950. Чому AIM Capital (і два інших Відповідача, зазначені як підписанти Заяви Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року) обмежили його лише питаннями юрисдикції та процесуальними питаннями, вони не пояснили. Обставини, описані вище, означають, що AIM Capital фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив по суті справи або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

951. AIM Capital отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

951.1            06 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу AIM Capital відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення;[621] і 

 

951.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу AIM Capital.[622]

 

952. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

953. З огляду на вищезазначене, в кінцевому підсумку AIM Capital був належним чином повідомлений, про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності. Відповідно до статті 202 ГПК вищезгадана неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 25 – Linea (CY) Ltd (Кіпр)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

954. Відповідач 25 (Linea (CY)) отримав копію Позову з доданими до нього документами 6 серпня 2025 року поштою[623] на адресу свого зареєстрованого офісу (Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus).[624]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

955. Linea (CY) отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 5 вересня 2025 року поштою на вищезазначену зареєстровану адресу[625] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(а) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Республіка Кіпр не заперечує проти свободи надсилання судових документів поштовим каналом безпосередньо особам за кордоном).

 

956. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій Linea (CY), як зазначено вище) також було встановлено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Linea (CY) (і отримана ним), він не з'явився в засідання та не повідомив причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

957. Як зазначалося вище, 4 лютого 2026 року (до закінчення підготовчого засідання, яке розпочалося 6 січня 2026 року, але у зв'язку з оголошенням кількох перерв, було завершено 10 лютого 2026 року) Суд отримав спільну Заяву Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року. У Заяві Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року містив заперечення щодо юрисдикції Суду (але не аргументи по суті Позову) та клопотання “визнати відсутність своєї [Суду] юрисдикції (компетенції/підсудності)”[626] та “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”.[627] Суд долучив Заяву Відповідачів 24-26 від 3 лютого 2026 року до матеріалів справи, проте з підстав, описаних нижче, встановив, що незважаючи на аргументи Відповідачів 24-26, Суд має юрисдикцію у справі і, відповідно, відмовив у задоволенні їх клопотань “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”, і призначив розгляд справи по суті на 28 квітня 2026 року.

 

958. Чому Linea CY (і два інших Відповідача, зазначені як підписанти Заяви Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року) обмежили його лише питаннями юрисдикції та процесуальними питаннями, вони не пояснили. Обставини, описані вище, означають, що Linea CY фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив по суті справи або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

959. Linea CY отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї 06 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу Linea CY відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[628]

 

960. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

961. З огляду на вищезазначене, в кінцевому підсумку Linea CY був належним чином повідомлений, про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності. Відповідно до статті 202 ГПК вищезгадана неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 26 – Linetrust PTC Ltd (Кіпр)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

962. Відповідач 26 (Linetrust PTC) отримав копію Позову з доданими до нього документами 6 серпня 2025 року поштою[629] на адресу свого зареєстрованого офісу (Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Republic of Cyprus).[630]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

963. Linetrust PTC отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 5 вересня 2025 року поштою на вищезазначену зареєстровану адресу[631] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(а) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Республіка Кіпр не заперечує проти свободи надсилання судових документів поштовими каналами безпосередньо особам за кордоном).

 

964. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій Linetrust PTC, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Linetrust PTC (і отримана ним), він не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

965. Як зазначалося вище, 4 лютого 2026 року (до закінчення підготовчого засідання, яке розпочалося 6 січня 2026 року, але у зв'язку з оголошенням кількох перерв, було завершено 10 лютого 2026 року) Суд отримав спільну Заяву Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року. Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року містить заперечення щодо юрисдикцію Суду (але не аргументи по суті Позову) та клопотання “визнати відсутність своєї [Суду] юрисдикції (компетенції/підсудності)”[632] та “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”.[633] Суд долучив Заяву Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року до матеріалів справи, проте з підстав, описаних нижче, встановив, що незважаючи на аргументи Відповідачів 24-26, Суд має юрисдикцію у справі і, відповідно, відмовив у задоволенні їх клопотань “припинити провадження у справі” або в якості альтернативи “залишити позов без розгляду”, і призначив розгляд справи по суті на 28 квітня 2026 року.

 

966. Чому Linetrust PTC (і два інших Відповідача, зазначені як підписанти Заяви Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року) обмежили його лише питаннями юрисдикції та процесуальними питаннями, вони не пояснили. Обставини, описані вище, означають, що Linetrust PTC фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив по суті справи або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

967. Linetrust PTC отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї 06 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу Linetrust PTC відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[634]

 

968. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

969. З огляду на вищезазначене, в кінцевому підсумку Linetrust PTC був належним чином повідомлений, про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності. Відповідно до статті 202 ГПК вищезгадана неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 27 – пан Мельниченко (Швейцарія)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

970. Відповідач 27 (Пан Мельниченко) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

970.1            25 липня 2025 року електронною поштою[635] на адреси електронної пошти його адвокатів, які представляли його в справі № T-271/22 в Суді ЄС (contact@far-avocats.fr, alina.miron@far-avocats.fr, romain.pieri@far-avocats.fr, info@wjavocats.com, carsten.zatschler@lawlibrary.ie таcz@zatschler.com);[636] та

 

970.2            5 серпня 2025 року поштою[637] на його адресу проживання у Швейцарії (Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, 7500, Switzerland)[638].

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

971. Пан Мельниченко отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

971.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначені адреси електронної пошти його адвокатів, які представляли його в справі № T-271/22 в Суді ЄС;[639]

 

971.2            18 вересня 2025 року поштою на його вищезазначену адресу проживання у Швейцарії;[640] та

 

971.3            8 жовтня 2025 року через Центральний Орган Кантону Граубюнден (Швейцарія) на його вищезазначену адресу проживання у Швейцарії,[641] (який здійснив вручення через Центральний Орган відповідно до статей 2-5 Гаазької Конвенції про Повідомлення).

 

972. Вищезазначене означає, що Пан Мельниченко фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзиву або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

973. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій Паном Мельниченком, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Пану Мельниченку (і отримана ним), він не з'явився на засіданні і не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

974. Пан Мельниченко отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

974.1            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронні адреси Пана Мельниченка;[642]

 

974.2            08 квітня 2026 року через Центральний Орган Кантону Граубюнден (Швейцарія) на його вищезазначену адресу проживання у Швейцарії, (який здійснив вручення через Центральний Орган відповідно до статей 2-5 Гаазької Конвенції про Повідомлення); та

 

974.3            08 квітня 2026 року поштою безпосередньо на зазначену адресу Пана Мельниченка.[643]

 

975. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

976. З огляду на вищезазначене, Пан Мельниченко був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 28 – пані Мельниченко (Швейцарія)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

977. Відповідач 28 (Пані Мельниченко) отримала копію Позову з доданими до нього доказами:

 

977.1            5 серпня 2025 року поштою[644] на її адресу проживання у Швейцарії (Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, 7500, Switzerland),[645] на

 

977.2            25 липня 2025 року електронною поштою[646] на адреси електронної пошти її адвокатів, які представляли її в справі № T-271/22 в Суді ЄС (contact@far-avocats.fr, alina.miron@far-avocats.fr, romain.pieri@far-avocats.fr, info@wjavocats.com, carsten.zatschler@lawlibrary.ie таcz@zatschler.com).[647]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

978. Пані Мельниченко отримала копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

978.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначені адреси електронної пошти її адвокатів, які представляли її в справі № T-498/22 в Суді ЄС;[648]

 

978.2            18 вересня 2025 року поштою на її вищезазначену адресу проживання у Швейцарії,[649] та

 

978.3            8 жовтня 2025 року через Центральний Орган Кантону Граубюнден (Швейцарія) за її вищезазначеною адресою проживання у Швейцарії через її чоловіка (пана Мельниченка, Відповідача 27),[650] (який здійснив вручення через Центральний Орган відповідно до статей 2-5 Гаазької Конвенції про Повідомлення).

 

979. Вищезазначене означає, що Пані Мельниченко фактично мала кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

980. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій Пані Мельниченко, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином надіслана Пані Мельниченко (і отримана нею), вона не з'явилася у засідання і не повідомила про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

981. Пані Мельниченко отримала копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

981.1            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронні адреси Пані Мельниченко.[651]

 

981.2            08 квітня 2026 року поштою безпосередньо на зазначену адресу Пані Мельниченко;[652] та

 

981.3            15 квітня 2026 року через Центральний Орган Кантону Граубюнден (Швейцарія) на його вищезазначену адресу проживання у Швейцарії, (який здійснив вручення через Центральний Орган відповідно до статей 2-5 Гаазької Конвенції про Повідомлення).

 

982. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

983. З огляду на вищезазначене, Пані Мельниченко була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, вона не з’явилася у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомила Суд про причини своєї відсутності. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 29 – EuroChem International (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

984. Відповідач 29 (EuroChem International) отримав копію Позову з доданими до нього документами 5 серпня 2025 року поштою[653] на адресу зареєстрованого офісу EuroChem International, зазначену в Нідерландському торговому реєстрі (Siriusdreef 17, 2I32WT Hoofddorp, Netherlands).[654]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

985. EuroChem International отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювало для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 01 жовтня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу EuroChem International[655] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(a) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Нідерланди не заперечують проти свободи надсилання судових документів поштовим каналом безпосередньо особам за кордоном).

 

986. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій EuroChem International, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена EuroChem International (і отримано ним), він не з'явився у засідання та не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

987. 4 лютого 2026 року (до закінчення підготовчого засідання, яке розпочалося 6 січня 2026 року, але у зв'язку з оголошенням кількох перерв, було завершено 10 лютого 2026 року) Суд отримав Заяву Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року (названу “Заперечення щодо юрисдикції для розгляду позову”). Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року містила заперечення щодо юрисдикції Суду (але не аргументи по суті Позову) та клопотання “надати відстрочку для подання цих заперечень щодо юрисдикції”;[656] та “залишити позов без розгляду відповідно до статті 226 ГПК через відсутність юрисдикції”;[657] або як альтернативу, “припинити провадження відповідно до статті [231] ГПК”.[658] Суд долучив Заяву Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року до матеріалів справи, проте з підстав, описаних нижче, встановив, що незважаючи на аргументи EuroChem International, Суд має юрисдикцію у справі і, відповідно, відмовив у задоволенні його клопотань “залишити позов без розгляду … через відсутність юрисдикції” або як альтернативу, “припинити провадження”, і призначив розгляд справи по суті на 28 квітня 2026 року.

 

988. Чому EuroChem International обмежив Заяву Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року лише питаннями юрисдикції та процесуальними питаннями, вiн не пояснив.

 

989. Як Суд уже згадав у пункті 134 цього Рішення, варто зазначити, що ще у 2025 роцi EuroChem International (разом з Відповідачем 23 (EAG)) подав до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права щодо їхнього спору з Позивачем.[659] Це свідчить про те, що всупереч викладеним ним аргументам, задовго до закінчення терміну подання відзиву на Позов, EuroChem International мав доступ до детальної консультації досвідченого адвоката, допущеного до практики в Україні, та знав або повинен був знати з такої юридичної консультації, що цей Суд має право виносити рішення проти EuroChem International незалежно від того, чи подав він відзив, та чи з’явився він у засідання в цій справі. Отже, EuroChem International мав достатню можливість представити свою повну позицію щодо юрисдикції та суті Позову перед цим Судом, але свідомо вирішив цього не робити.

 

990. Суд також зазначає той факт, що суттєва частина (загалом 14 сторінок) Другого Відзиву Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року складається з детальних і високопрофесійно структурованих аргументів про те, що Відповідачі Альтер-Его ЄвроХіму (включаючи EuroChem International) не повинні відповідати за дії Новомосковського Азоту.[660] Це примітно тому, що відповідальність самого Новомосковського Азоту зовсім не залежить від цих питань. Єдина розумна причина, навіщо ця частина була включена ним у Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року полягає в тому, що Новомосковський Азот фактично виступав у ролі представника Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму, при цьому залишаючи теоретичну можливість для Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму згодом стверджувати, що вони самі нібито не могли взяти участі в даному провадженні і тому не робили жодних заяв щодо суті справи. З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, Суд уважно розгляне в цьому Рішенні всі аргументи по суті справи, зроблені Новомосковським Азотом по суті від імені Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму (включаючи EuroChem International).

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

991. EuroChem International отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

991.1            03 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу EuroChem International відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення;[661] та

 

991.2            10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу EuroChem International.[662]

 

992. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

993. З огляду на вищезазначене, EuroChem International був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї неявки. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

4. Повідомлення Відповідачів Групи Волга-Днєпр

 

1. Відповідач 30 – Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Волга-Днєпр” (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

994. Відповідач 30 (Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

994.1            25 липня 2025 року електронною поштою на адресу[663] , вказану на офіційному веб-сайті (sales@volga-dnepr.com),[664]

 

994.2            01 вересня 2025 року поштою[665] на юридичну адресу, зазначену в Російському Державному Реєстрі (Російська Федерація, 432064, Ульяновська область, Ульяновськ, вул. Карбишева, будинок 14).[666]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

995. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Співзаподіювачу Шкоди Волга-Днєпр відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[667] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.

 

996. У будь-якому випадку, Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

996.1            12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену електронну адресу Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр;[668] та

 

996.2            29 серпня 2025 року поштою на вищезазначену юридичну адресу Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.[669]

 

997. Вищезазначене свідчить про те, що Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо їй був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву проти Позову справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

998. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Співзаподіювачу Шкоди Волга-Днєпр та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Співзаподіювачу Шкоди Волга-Днєпр, він не з'явився у судове засідання і не повідомив про причини неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

999. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Співзаподіювачу Шкоди Волга-Днєпр відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[670] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.

 

1000. У будь-якому разі Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр отримав копію зазначеної ухвали суду:

 

1000.1         24 квітня 2026 року поштою на вищезазначену юридичну адресу Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр;[671] та

 

1000.2         10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.[672]

 

1001. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

1002. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 31 – Волга-Днєпр-Москва (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1003. Відповідач 31 (Волга-Днєпр-Москва) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

1003.1         25 липня 2025 року електронною поштою[673] на адреси електронної пошти, вказані на його офіційному веб-сайті (info@volga-dnepr.com),[674]

 

1003.2         28 серпня 2025 року поштою[675] на юридичну адресу, зазначену в Російському Державному Реєстрі (Російська Федерація, 141411, Російська Федерація, Москва, Міжнародне шосе, будинок 28Б, будова 3).[676]

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

1004. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Волга-Днєпр-Москва відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[677] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Волга-Днєпр-Москва.

 

1005. У будь-якому випадку, компанія Волга-Днєпр-Москва отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

1005.1         12 серпня 2025 року електронною поштою на вищезазначену адресу електронної пошти Волга-Днєпр-Москва;[678] та

 

1005.2         26 вересня 2025 року поштою на вищезазначену юридичну адресу компанії Волга-Днєпр-Москва.[679]

 

1006. Вищезазначене свідчить про те, що Волга-Днєпр-Москва фактично мав кілька місяців між датою отримання копії Позову з доданими до нього документами та кінцевим терміном для подання відзиву, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

1007. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Волга-Днєпр-Москва та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Волга-Днєпр-Москва, він не з'явився на засідання та не повідомив про причини неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1008. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття підготовчого провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Волга-Днєпр-Москва відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[680] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Волга-Днєпр-Москва.

 

1009. У будь-якому разі Волга-Днєпр-Москва отримав копію зазначеної ухвали суду 10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Волга-Днєпр-Москва.[681]

 

1010. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

1011. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Волга-Днєпр-Москва, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

1. Відповідач 32 – Volga-Dnepr BV (Нідерланди)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1012. Відповідач 32 (Volga-Dnepr BV) отримав копію Позову з доданими до нього документами:

 

1012.1         25 липня 2025 року електронною поштою[682] на свою електронну адресу, зазначену в Нідерландському торговому реєстрі (finance.vdlbv@volga-dnepr.com)[683]; та

 

1012.2         5 серпня 2025 року поштою[684] на адресу зареєстрованого офісу Volga-Dnepr BV, зазначену в Нідерландському торговому реєстрі (Schiphol Boulevard 127, 1118BG Schiphol, Netherlands)[685].

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

1013. Volga-Dnepr BV отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яке, серед іншого, встановлює для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву):

 

1013.1         12 серпня 2025 року електронною поштою на вказану вище адресу електронної пошти; [686]

 

1013.2         29 серпня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу Volga-Dnepr BV, зазначену вище[687] (що завершило процес вручення відповідно до статті 10(a) Гаазької Конвенції про Повідомлення, оскільки Нідерланди не заперечують проти свободи надсилання судових документів поштовими каналами безпосередньо особам за кордоном).

 

1014. Вищезазначене означає, що Volga-Dnepr BV фактично мав кілька місяців з дати отримання копії Позову з доданими до нього документами, щоб підготувати та подати відзив або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження терміну для цього. Однак Суд не отримав ні того, ні іншого, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

1015. В Ухвалі про Відкриття Провадження (отриманій компанією Volga-Dnepr BV, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином надіслана Volga-Dnepr BV (і отримана ним), він не з'явився у засідання і не повідомив про причин своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1016. Volga-Dnepr BV отримав копію Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, яка визначала дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї:

 

1016.1         07 квітня 2026 року поштою на зазначену юридичну адресу Volga-Dnepr BV відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення ;[688] та

 

1016.2         10 березня 2026 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу Volga-Dnepr BV [689]

 

1017. Крім того, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті суду (з 09 березня 2026 року).

 

1018. З огляду на вищезазначене, Volga-Dnepr BV був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї неявки. Відповідно до статті 202 ГПК така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

 

1. Відповідач 33 – пан Ісайкін (Російська Федерація)

 

1. Отримання копії Позову та доданих до нього документів

 

1019. Копія Позову з доданими до нього документами, направлена Позивачем поштою на адресу проживання Відповідача 33 (Пан Ісайкін) (Російська Федерація, 119334, Москва, вул. Косигіна, 19 корп. 1, квартира 54),[690] була повернута Поштою Росії як недоставлена без пояснення причин).[691] (Пан Ісайкін не має публічно доступної електронної адреси.)

 

1. Отримання Ухвали про Відкриття Провадження

 

1020. Як Суд вказав у пункті 757 вище, Суд направив копію Ухвали про Відкриття Провадження поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, серед іншого, Пану Ісайкіну відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, Російський Центральний Орган отримав її 21 листопада 2025 року,[692] але, незважаючи на два наступні нагадування Російському Центральному Органу, так і не отримав від Російського Центрального Органу ні підтвердження про вручення, ні повідомлення про те, що вручення є неможливим. Як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Пана Ісайкіна.

 

1021. У будь-якому випадку, пан Ісайкін отримав копію Ухвали про Відкриття Провадження (яка, серед іншого, встановлювала для кожного Відповідача строк у 30 днів з дати її отримання для подання відзиву або обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відзиву) 10 вересня 2025 року поштою за вищевказаною адресою проживання.[693]

 

1022. Вищезазначене свідчить про те, що Пан Ісайкін мав 30 днів з моменту отримання Ухвали про Відкриття Провадження, щоб запросити в Суді повну копію Позову та доданих до нього документів, а також підготувати та подати відзив, або, якщо йому був потрібен додатковий час, подати обґрунтоване клопотання про продовження строку для цього. Однак Суд не отримав жодного з них, незважаючи на чітке попередження в Ухвалі про Відкриття Провадження про те, що в разі несвоєчасного подання відзиву на Позов справа може бути розглянута на підставі матеріалів, що містяться в справі.

 

1023. В Ухвалі про Відкриття Провадження (надісланій Пану Ісайкіну та (або) отриманій ним, як зазначено вище) також було визначено дату (6 січня 2026 року), час і місце проведення підготовчого засідання у справі та передбачено, що будь-яка сторона може взяти участь у підготовчому засіданні (та будь-якому іншому засіданні у справі) в режимі відеоконференції. Незважаючи на те, що Ухвала про Відкриття Провадження була належним чином направлена Пану Ісайкіну, він не з'явився у засідання і не повідомив про причини своєї неявки. За таких обставин, відповідно до статті 183 ГПК, підготовче засідання було проведено за відсутності такої сторони.

 

iii.            Отримання Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження

 

1024. Визначивши дату (28 квітня 2026 року), час та місце розгляду справи по суті, а також передбачивши, що будь-яка сторона може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї, в Ухвалі про Закриття підготовчого провадження від 10 лютого 2026 року, 17 квітня 2026 року Суд надіслав зазначену ухвалу поштою до Російського Центрального Органу з проханням вручити її, зокрема, Пану Ісайкіну відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення.[694] 24 квітня 2026 року Суд надіслав до Російського Центрального Органу на його електронну пошту, вказану на його офіційному вебсайті, нагадування про необхідність вручення Відповідачам Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року. Суд так і не отримав підтвердження про виконання запиту на вручення, але, як пояснено у пунктах 758-760 вище, відповідно до заяви, зробленої Україною згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької Конвенції про Повідомлення, Суд може ухвалити рішення у цій справі стосовно Пана Ісайкіна.

 

1025. У будь-якому разі, як було повідомлено сторонам в Ухвалі про Відкриття Провадження, дата, час та місце розгляду справи також були опубліковані на веб-сайті Суду (з 09 березня 2026 року).

 

1026. З огляду на вищезазначене, як Суд пояснив у пунктах 758-760 вище, за таких обставин, згідно з другим абзацом статті 15 Гаазької конвенції про Повідомлення, Суд може тепер ухвалити рішення у цій справі стосовно Пана Ісайкіна, i, у будь якому разі, вiн був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті методами, зазначеними вище. Незважаючи на це, він не з’явився у судове засідання з розгляду справи по суті та не повідомив Суд про причини своєї відсутності, але за таких обставин, Суд може тепер ухвалити рішення у справі стосовно нього за його відсутності.

 

III.                 процесуальні питання: Юрисдикція, питання судового імунітету, докази

 

1. Підсудність

 

1027. Відповідно до Закону України “Про міжнародне приватне право” № 2709-IV від 23 червня 2005 року (далі – Закон про МПП) цей спір належить до юрисдикції судів України, оскільки (і) “шкода ... була завдана на території України”, а також, як альтернатива, (іі) “дія або подія” (включаючи наслідки дій Співзаподіювачів Шкоди та шкоду, заподіяну Позивачу), що стали підставою для подання цього Позову про відшкодування шкоди, мали місце на території України.

 

1. Застосовні правові положення Закону про МПП

 

1028. Частина 1 статті 76 Закону про МПП передбачає наступне:

 

“Стаття 76. Підстави визначення підсудності справ судам України

 

1. Суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

 

…

 

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

 

…

 

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України”. (Виділення додано.)

 

1029. Слід звернути увагу на такі аспекти зазначених правових положень.

 

1030. Що стосується пункту 3 частини 1 статті 76 Закону про МПП зазначеної вище, то просте значення українського терміну “завдано” у поєднанні з місцем, де “вона [тобто шкода] була завдана”, означає місце, де (i) настала шкода, або (ii) було вчинено неправомірне діяння, яке призвело до завдання шкоди, або (iii) відбулася взаємодія між обома вказаними обставинами.

 

1031. Що стосується пункту 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП, а саме положень про те, що “дія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України”, то суть спільно заподіяної шкоди полягає в тому, що її виникнення є результатом “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру”.[695] Закон не вимагає, щоб кожна з таких “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру” відбувалася на території України. Якщо будь-яка з “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру” відбувається на території України, цього достатньо для встановлення юрисдикції українського суду у справі. Це також стосується випадків, коли позивач не називає відповідачем у справі єдиного співзаподіювача шкоди, який вчинив дії в Україні саме тому, що в таких випадках шкода була заподіяна поєднанням “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру”. Отже, якщо будь-яка з “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру”, що призвели до завдання шкоди, була вчинена в Україні, така дія підпадає під визначення терміну “дія, що стала підставою для подання позову” відповідно до пункту 3 частини 1 статті 76 Закону про МПП, незалежно від того, чи особа, яка вчинила цю дію, зазначена як відповідач (або третя особа) у позові.

 

1032. Також стосовно пункту 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП, вказаного вище, закон не обмежує значення українського терміну “подія”, який використовується у фразі “подія, що стала підставою для подання позову”. Не може бути жодних обґрунтованих сумнівів, що цей термін охоплює широкий спектр таких подій, зокрема, що неправомірні дії мали запланований, передбачуваний, або фактичний ефект на території України, або що шкода була завдана в Україні. Так само, як і у випадку з “діями”, не існує вимоги, щоб усі такі “події” мали відбутися в Україні. Наявність будь-якої відповідної події в Україні є достатньою для встановлення юрисдикції українського суду у справі.

 

2. Застосування частини 1 статті 76 Закону про МПП до фактів справи

 

1033. Згідно з фактами, викладеними в Розділах IX-XII нижче, дії, які стали підставою для подання Позову у цій справі, були завдані та/або мали передбачуваний, можливий та/або фактичний ефект на території України, а шкода, яка є предметом Позову, була завдана (або понесена) на території України.

 

1. “подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України” (пункт 7 частини 1 статті 76)

 

1034. Згідно з фактами, викладеними у Позові, дії, на яких ґрунтується Позов, мали свій передбачуваний, очікуваний, можливий та/або фактичний ефект на території України. Зокрема:

 

1034.1            ПАО Газпром та Газпром Експорт (Відповідачі 01 та 02 відповідно) фактично виступали посередниками у виплатах Республіці Білорусь за її матеріальну підтримку Російської Кампанії 2022 року. Такі “виплати” здійснювалися у формі поставок природного газу за неекономічно низькими цінами, які, як свідчать докази, надані Позивачем, були у кілька разів нижчими за ціни продажу газу на ринкових умовах.[696]

 

1034.2            Газпром Нєфть (Відповідач 03) вербувала, оснащувала, відправляла та оплачувала збройні формування (вербовані під виглядом співробітників служби безпеки Групи Газпром) для використання в цілях Російської Кампанії 2022 року.[697]

 

1034.3            Газпромбанк (Відповідач 04) виступав посередником у виплаті “бойових премій” солдатам за їхню участь у Російській Кампанії 2022 року;[698]

 

1034.4            ПАО Роснєфть, Рязанська нєфтєперерабативающая компанія та РН-Аеро (Відповідачі 15, 13 та 14 відповідно) постачали моторне та авіаційне паливо для потреб російської армії та флоту в ході Російської Кампанії 2022 року;[699]

 

1034.5            Виробничі компанії Групи ЄвроХім, Новомосковський Азот та Нєвінномисcкий Азот (Відповідачі 21 та 22 відповідно) регулярно постачали російським військовим заводам інгредієнти для виробництва вибухових речовин, які потім передбачувано використовувалися для цілей Російської Кампанії 2022 року;[700] та

 

1034.6            Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр (Відповідач 30) здійснював авіаперевезення вантажів для цілей Російської Кампанії 2022 року.[701]

 

1035. Згідно з фактами, викладеними в Розділах VI-XII нижче, вищезазначені дії були явно “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” для реалізації та сприяння Російській Кампанії 2022 року, включаючи створення умов та сприяння неправомірному привласненню українських підприємств російськими або про-російськими суб'єктами, зокрема неправомірному привласненню підприємства Позивача “державною” компанією невизнаної Донецької Народної Республіки “Нєдра ДНР”.[702] Наприклад, в результаті Кримської Кампанії 2014 року Група Газпром отримала можливість поглинути великий український газовий бізнес.[703] Отже, можна обґрунтовано припустити, що Група Газпром очікувала подібних вигод від своєї підтримки Російської Кампанії 2022 року і тому мала стимул, наприклад, “заплатити” Білорусі за її підтримку Російської Кампанії 2022 року. Виходячи з вищезазначеного, навіть якщо багато з вищезазначених дій самі по собі не були вчинені на території України, вони мали свої передбачувані та/або фактичні наслідки на території України. Такі наслідки становлять “подію, що стала підставою для подання позову, [яка] мала місце на території України” в розумінні пункту 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП. Лише на цій підставі ця справа підпадає під юрисдикцію українських судів.

 

1. “Дія …, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України” (пункт 3 частини 1 статті 76)

 

1036. У Позові також описано “ді[ї], що стал[и] підставою для подання позову, [що] мал[и] місце на території України”.

 

1037. Зокрема, деякі з таких “дій” були вчинені Співзаподіювачами Шкоди, названими Відповідачами в Позові: наприклад, дії Газпром Нєфті щодо відправлення озброєних формувань (набраних під виглядом співробітників служби безпеки Групи Газпром) для цілей Російської Кампанії 2022 року.[704]

 

1038. Багато інших “дій” – включаючи неправомірне привласнення бізнесу та майна Позивача компанією Нєдра ДНР (“державною” компанією невизнаної Донецької Народної Республіки)[705] – були вчинені особами, які не зазначені як Відповідачі в Позові. Однак, як пояснено вище, пункт 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП не вимагає, щоб у випадках спільного заподіяння шкоди співзаподіювач, який вчинив дії на території України, був названий Відповідачем у справі як передумова для юрисдикції у справі українськими судами. Іншими словами, якщо будь-які “взаємопов'язані, сукупні дії або дії з єдністю наміру”, що призвели до завдання шкоди, були завдані в Україні, такі дії підпадають під визначення терміну “дія … що стала підставою для подання позову” відповідно до пункту 3 частини 1 статті 76 Закону про МПП, незалежно від того, чи зазначена особа, яка вчинила цей акт, як відповідач (або третя особа) у позові.

 

1039. Як також пояснено вище, пункт 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП також не вимагає, щоб кожна з “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру” була вчинена на території України. Якщо будь-яка з таких дій була вчинена на території України, цього достатньо для встановлення юрисдикції у справі українським судом.

 

1040. Таким чином ця справа підпадає під юрисдикцію українських судів відповідно до пункту 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП на тій підставі, що “дія…, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України”.

 

1. “Шкода, якщо її було завдано на території України” (пункт 3 частини 1 статті 76)

 

1041. Як пояснено вище, просте значення українського терміну “завдано”, що використовується у поєднанні з місцем, де “її [тобто шкоду] було завдано” у пункті 3 частини 1 статті 76 Закону про МПП, є місцем, де або (i) настала шкода, або (ii) було вчинено неправомірне діяння, що спричинило шкоду, або (iii) відбулася взаємодія між (i) та (ii).

 

1042. Виходячи з фактів Позову, шкода, завдана Позивачу, полягала в неправомірному привласненні компанією Нєдра ДНР бізнесу Позивача (єдиного майнового комплексу), який розташовувався на території України.[706] Отже, виходячи з фактів справи, “шкоду” безсумнівно було “завдано на території України”. Відповідно, ця справа підпадає під юрисдикцію українських судів відповідно до пункту 3 частини 1 статті 76 Закону про МПП.

 

1. Висновок Суду щодо юрисдикції у справі

 

1043. На підставі вищевикладеного, українські суди мають юрисдикцію у цій справі. Заперечення Відповідачів на юрисдикцію українських судів розглядаються у наступних розділах.

 

3. Питання, чи мають юрисдикційні вимоги частини 1 статті 76 Закону про МПП бути задоволені щодо кожного Відповідача окремо (і, зокрема, для кожного Відповідача Альтер-его)

 

1044. Хоча Відповідач 18 (Rosneft AET) не заперечував, що питання про те, чи має цей Суд юрисдикцію у цій справі повинно бути вирішене відповідно до пункту 3 частини 1 статті 76 або пункту 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП, Rosneft AET заперечував юрисдикцію Суду на підставі того, що нібито “юрисдикційні вимоги мають бути дотримані щодо кожного відповідача окремо”,[707] що невірно.

 

1045. На підставі такого неправильного тлумачення частини 1 статті 76 Закону про МПП, Rosneft AET потім намагався довести, що вимоги частини 1 статті 76 Закону про МПП не застосовуються до Rosneft AET, і що Rosneft AET зовсім не має відношення до справи. Зокрема, Rosneft AET стверджував, що у своєму Позові Позивач “не пояснює як зазначені пункти [статті 76(1)(3) та статті 76(1)(7) Закону про МПП] застосовуються відносно німецьких юридичних осіб [таких, як Rosneft AET], яких Позивач вважає “альтер его””;[708] що Позивач “не довів, в чому дії Відповідача [18] є “взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру і що саме із зазначеного з боку [Rosneft AET] мало місце на території України”;[709] що “між [Rosneft AET] і Позивачем немає жодних правових або фактичних правовідносин”;[710] що [Rosneft AET] не “перебував у причинно наслідковому зв’язку з деліктною поведінкою, яку Позивач описує у Позові”.[711]

 

1046. Попри аргументи Rosneft AET, частина 1 статті 76 Закону про МПП не вимагає, щоб викладені в ній критерії виконувались стосовно кожного відповідача у справі. Навпаки, вона прямо передбачає, що українські суди мають юрисдикцію щодо “будь-якої справи” (а не щодо позовних вимог “проти конкретного відповідача”), якщо виконується будь-яка із зазначених у частині 1 статті 76 Закону про МПП умов: “ 1. Суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: … 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; … 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України”. (Виділення додано.)

 

1047. На практиці застосування частини 1 статті 76 Закону про МПП до справ з іноземним елементом щодо заподіяння шкоди “сукупними, взаємопов'язаними діями або діями з єдністю наміру”, означає, що для визначення юрисдикції українського суду, позивачу достатньо показати, що відповідно до його позову, “шкоду … було завдано на території України”, або “дія [будь-якого з співзаподіювачів шкоди] …, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України” або “подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України”. Як показано в Розділі III(A)(2) вище, Позов Позивача містить достатні елементи щодо цього.

 

1048. З огляду на це, вказані вище конкретні аргументи Rosneft AET щодо визначення юрисдикції Суду вказані вище - не мають значення.

 

1049. Rosneft AET також заявляв про те, що “Позивач позбавляє Відповідача права на належний судовий захист, оскільки він самостійно визначає причетність [Rosneft AET] (тa інших відповідачів — “альтер его”) до підстав Позову без нaлежного причинно-наслідкового обґрунтування; не встановлює прив’язки, необхідної для визначення юрисдикції”.[712] Суд зазначає, що в даному випадку Rosneft AET очевидно помилково сприймає суть і характер позовних вимог проти Rosneft AET (та інших Відповідачів Альтер-Его). Позов Позивача є позовом про відшкодування збитків, що виникли внаслідок делікту. Відповідно до Розділу IV(B)(3) Позову, за українським законодавством відповідальність за делікт можуть нести не тільки співзаподіювачі шкоди, а й інші особи (яких Позивач називає “Відповідачами Альтер-Его”), які відповідають критеріям тісного зв'язку з принаймні одним із співзаподіювачів шкоди, незалежно від того, чи існує прямий причинно-наслідковий зв’язок між Відповідачем Альтер-Его та шкодою, завданою Позивачу (вище і далі – Критерії Рішення у Справі Жеваго). (Українська правова доктрина щодо покладення відповідальності на таких інших осіб (“підняття корпоративної завіси”) була нещодавно узагальнена в рішенні Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23).[713] Отже, для встановлення відповідальності Відповідача Альтер-его, Позивач має довести, що Відповідач Альтер-Его у відповідний час відповідав Критеріям Рішення у Справі Жеваго відносно до принаймні одного із Співзаподіювачів Шкоди, на якого покладено відповідальність за завдану шкоду. При цьому Суду не потрібно встановлювати, що Відповідач-Альтер-Его вчинив будь-які дії (самостійно або спільно з іншими), які завдали шкоду Позивачу, або що Відповідач-Альтер-Его перебував у будь-яких інших прямих правових відносинах з Позивачем. Отже, багато з вищезазначених аргументів Rosneft AET (наприклад, що “між Відповідачем [Rosneft AET] і Позивачем немає жодних правових або фактичних правовідносин”;[714] що Rosneft AET не “перебував у причинно наслідковому зв’язку з деліктною поведінкою, яку Позивач описує у Позові”[715]), зовсім не відносяться до справи ні з погляду юрисдикції Суду, ні в контексті предмету доказування у справі, а заяви Rosneft AET про те, що “Позивач позбавляє [Rosneft AET] права на належний судовий захист, оскільки він самостійно визначає причетність … відповідачів — “альтер его” до підстав Позову без належного причинно-наслідкового обґрунтування [i] не встановлює прив’язки, необхідної для визначення юрисдикції”, є повністю безпідставними.

 

4. Застосування Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності

 

1050. У своєму Позові Позивач також стверджував, що цей Суд має юрисдикцію у даній справі відповідно до статті 42 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року.[716]

 

1051. Відповідач 18 (Rosneft AET) заперечив проти цієї підстави для юрисдикції, стверджуючи, що він є німецькою компанією і, як така, не зареєстрована як юридична особа та не розташована в жодній із держав-учасниць жодного з цих міжнародних договорів, а отже, жоден із цих двох міжнародних договорів не застосовується до питань юрисдикції у цій справі.[717]

 

1052. Суд вже встановив свою юрисдикцію відповідно до частини 1 статті 76 Закону про МПП. За таких обставин у Суду немає необхідності розглядати питання про те, чи має він юрисдикцію на будь-якій іншій підставі.

 

5. Аргумент Відповідачів про те, що частина 1 статті 76 Закону про МПП прямо не передбачає юрисдикцію українських судів щодо “підняття корпоративної завіси”

 

1053. Відповідач 18 (Rosneft AET) стверджував про те, що цей Суд не має юрисдикції у цій справі на підставі того, що “доктрина “альтер его” не є підставою для визначення юрисдикції відповідно до статті 76 Закону про МПП”.[718]

 

1054. Цей аргумент є неправильним.

 

1055. Як показано вище в Розділі III(А)(1), частина 1 статті 76 Закону про МПП встановлює правила юрисдикції українських судів у “справі”, а не щодо кожної окремої позовної вимоги. Позивач у своєму Позові чітко продемонстрував, що вимоги пунктів 3 та 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП у цій “справі” виконані. Цього достатньо для встановлення Судом юрисдикції у цій “справі”. Складовою цієї “справи” є вирішення питання, хто з осіб, названих Відповідачами у цій “справі” несе відповідальність за заподіяну шкоду.

 

6. Заяви Відповідачів, щодо відсутності у Суду юрисдикції у справі через відсутність у Суду “персональної юрисдикції” над ними, є такими, що не відносяться до справи. “Персональна юрисдикція” не є частиною українських норм про юрисдикцію.

 

1. Основний аргумент Відповідачів про відсутність “персональної юрисдикції”

 

1056. У своїх заявах кілька Відповідачів стверджували, що цей Суд не має юрисдикції у цій справі, оскільки цей Суд не має “персональної юрисдикції” над Відповідачами (інакше відомої у міжнародній юриспруденції як “in personam” юрисдикція). Зокрема:

 

1056.1         Відповідач 23 (EAG) стверджував, що цей “Суд не має особистої юрисдикції над EAG”[719] і що “міжнародна судова практика не підтримує поширення персональної юрисдикції на такі [як це називає EAG] ослаблені зв'язки”;[720]

 

1056.2         Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував, що вiн “не має юридично визнаної присутності або цілеспрямованої афіліації з Україною”, “не має зареєстрованого офісу, філії, дочірнього підприємства, постійного представництва, фізичних активів або призначеного юридичного представника на території України”,[721] i цей “Суд не має особистої юрисдикції щодо [EuroChem International]. Це заперечення ґрунтується на загальновизнаних принципах юрисдикційної належності, належної правової процедури та міжнародної ввічливості”.[722]

 

1056.3         Аналогічний аргумент висував Відповідач 18 (Rosneft AET).[723]

 

1057. Загальновідомо, що юрисдикційні правила деяких іноземних держав вимагають, щоб для встановлення юрисдикції у справі суд повинен переконатися, що він має як предметну юрисдикцію щодо спору, так і “персональну юрисдикцію” (яку також називають “особистою юрисдикцією”) над відповідним відповідачем.

 

1058. Але цей Суд повинен вирішити всі питання юрисдикції відповідно до українських процесуальних норм (якщо інше не передбачено міжнародним договором, який має юридичну силу для України). Не існує такого міжнародного договору, який би вимагав застосування принципу “персональної юрисдикції” у цій справі. Тому Суд застосовує українські процесуальні норми щодо встановлення юрисдикції в цій справі. Узагальнення EAG щодо “міжнародної судової практики”[724] і “конституційних принципів у всьому світі”[725] та твердження EuroChem International про “міжнародну ввічливість” і “загальновизнані принципи юрисдикційної належності”[726] (жодне з яких Відповідачі не підкріпили жодними доказами), є нерелевантними.

 

1059. Застосовні норми викладені в Розділі III(A)(1) цього Рішення. Українські правила юрисдикції є відмінними від тих, що є в інших державах. Вони описують низку обставин, за яких українські суди мають юрисдикцію, і “персональна юрисдикція” не є частиною українських юрисдикційних норм.

 

1060. Отже, заяви Відповідачів про відсутність у Суду “персональної” юрисдикції є нерелевантними у цій справі.

 

1. Додаткові аргументи Відповідачів, які стосуються “персональної юрисдикції”

 

1. Аргумент Відповідачів про порушення їх прав на справедливий судовий розгляд, оскільки “міжнародне право” не дозволяє визначати “персональну юрисдикцію” за відсутності певних критеріїв зв'язку між відповідачем та Судом

 

1061. Низка Відповідачів заявили, що встановлення Судом “персональної юрисдикції” над Відповідачами без встановлення певних критеріїв зв'язку між Відповідачами та Судом суперечить правам Відповідачів на справедливий судовий розгляд та загальний критерій справедливості. Зокрема:

 

1061.1     Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував, що “Міжнародне право не дозволяє визначати персональну юрисдикцію на основі спекулятивного та багаторівневого зв’язку. Необхідний “прямий та передбачуваний вплив” відсутній. За цих обставин, припущення Судом юрисдикції in personam порушило б права Відповідача на справедливий суд”.[727] EuroChem International також заявив (без посилання на жодне джерело права), що встановлення щодо нього юрисдикції Суду “за цих обставин становитиме порушення фундаментальної справедливості, екстериторіальне перевищення меж законних повноважень Суду та порушення права Відповідача бути поданим до суду в органі, з яким він має значущі зв'язки”.[728]

 

1061.2     Аналогічно, Відповідач 23 (EAG) стверджував, що нібито відбудеться порушення його права на справедливий судовий розгляд, оскільки “компанія, яка працює виключно зі Швейцарії, не могла обґрунтовано передбачити, що їй буде подано позов до українського суду за збитки, пов'язані з нібито експропріацією кар'єру непов’язаною третьою стороною. Це суперечить основному обґрунтуванню справедливості, що стоїть за межами персональної юрисдикції”.[729] EAG також заявляв, що порушення його права на справедливий судовий розгляд нібито відбудеться, “оскільки захист у складній судовій справі з високими ставками в далекому суді, іноземною мовою, за незнайомими процесуальними правилами, покладає на EAG надмірне і непропорційне навантаження”, особливо “з огляду на відсутність будь-якої цілеспрямованої діяльності EAG в Україні”.[730]

 

1062. Суд загалом погоджується з думкою Позивача[731] стосовно цього та вважає вищезазначені аргументи безпідставними.

 

1063. Право на справедливий судовий розгляд (на яке посилаються Відповідачі) закріплене у статті 6(1) ЄКПЛ. Проте Відповідачі не посилаються на жодну судову практику ЄСПЛ, яка б підтверджувала їхні аргументи про те, що всупереч власним юрисдикційним нормам, український суд зобов'язаний враховувати наявність “персональної юрисдикції” над відповідачами з метою визначення своєї юрисдикції у справі, не кажучи вже про те, які саме критерії український суд має враховувати при визначенні “персональної юрисдикції”. Насправді, судової практики ЄСПЛ щодо цього не існує.

 

1064. Відповідачі також не послалися на жодну іншу норму міжнародного договору, що є чинним для України, або міжнародного звичаєвого права, що передбачає право на справедливий судовий розгляд або “право відповідача бути поданим до суду в органі, з яким він має значущі зв'язки”, який Суд нібито порушив, не врахувавши відсутність “персональної юрисдикції” над ними.

 

1. Заяви Відповідачів про те, що Суд має відмовитися від юрисдикції у цій справі, оскільки суди інших держав можуть мати юрисдикцію “над” кількома Відповідачами

 

1065. Відповідач 29 (EuroChem International) також стверджував - не посилаючись на жодне чинне правове положення з цього приводу, що “принципи судової стриманості та необхідності зобов’язують Суд відмовитися від юрисдикції на користь судів ЄС [якщо] (i) Держава походження Відповідача або суди ЄС, як правило здійснюють юрисдикцію над Відповідачем. Такий форум [тобто Суд] здатний забезпечити справжню неупередженість, гарантуючи безперешкодне право Відповідача на адвоката, тим самим пропонуючи життєздатний шлях до справедливого та виконавчого вирішення”.[732]

 

1066. Аналогічно, Відповідач 18 (Rosneft AET) скаржився на те, що Позивач нібито “не надає Відповідачу права на розгляд справи судом за його місцезнаходженням”.[733]

 

1067. Відповідачі не надали жодних доказів про те, що будь-які суди, на додаток до цього Суду, можуть мати юрисдикцію за позовними вимогами Позивача. Але Суд не вбачає чогось незвичайного у тому, що суди кількох країн можуть мати юрисдикцію щодо позовних вимог, що за своїм фактичним складом стосуються кількох країн або в якому беруть участь сторони з кількох країн.

 

1068. Однак, по-перше, питання про те, чи мають суди інших країн, крім українських, юрисдикцію щодо Позову Позивача, не має значення для цього провадження. Позов Позивача було подано до українського суду, і єдине питання, яке стоїть перед цим Судом, полягає в тому, чи мають українські суди (і, зокрема, цей Суд), відповідно до чинних правил юрисдикції, юрисдикцію розглядати Позов Позивача. Як було продемонстровано вище, вони мають таку юрисдикцію.

 

1069. По-друге, згідно з чинними правилами юрисдикції (тобто українським процесуальним законодавством), те, що деякі іноземні суди можуть мати юрисдикцію над Відповідачем або щодо позовних вимог Позивача, саме по собі не є підставою, на якій цей Суд повинен – або може - відмовити у юрисдикції у цій справі.

 

1070. По-третє, пропозиції Відповідачів, зареєстрованих у різних державах - від Російської Федерації, до Кіпру, Швейцарії, Німеччини тощо - про те, що Позов Позивача має розглядатися в юрисдикціях за місцезнаходженням кожного з Відповідачів, є не лише юридично неприйнятним, а й практично неможливим.

 

7. Попри заяви Відповідачів, навіть якщо будь-який Відповідач у справі є “неналежним”, це саме по собі не призводить до відсутності у Суду юрисдикції щодо такого Відповідача

 

1071. Твердження Відповідачів 21, 23, 24, 25, 26 та 29 (Новомосковський Азот, EAG, AIM Capital, Linea CY, Linetrust PTC та EuroChem International, відповідно) про те, що вони нібито є “неналежними відповідачами” та процесуальні наслідки наявності у справі “неналежних відповідачів” було детально розглянуто у Розділі II(B) вище, який стосується сторін у справі.

 

1072. Коротко кажучи, навіть якби зазначені Відповідачі справді були “неналежними відповідачами”, Суд не має повноважень залишити Позов без розгляду, припинити провадження або визнати відсутність своєї юрисдикції, щодо таких нібито “неналежних відповідачів”. Належним процесуальним кроком, для відповідача який вважає, що він є “неналежним відповідачем”, є захист позиції по суті шляхом подання відзиву на Позов та прохання до Суду “відмовити у задоволенні позову” щодо такого відповідача.

 

1073. При цьому, деякі Відповідачі порушили це питання у розрізі своїх заперечень на юрисдикцію Суду. Зокрема:

 

1073.1         Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував, що він є “неналежним відповідачем, що позбавляє Суд юрисдикції розглядати справу проти нього по суті”;[734]

 

1073.2         Відповідач 23 (EAG) стверджував: “Позови проти EAG є неприйнятними та не можуть бути розглянуті Судом через відсутність юрисдикції. Автодор подає до суду на неналежну сторону, що позбавляє суд юрисдикції розглядати справу проти EAG по суті”. [735]

 

1074. Суд погоджується з Позивачем, що навіть якби якийсь із Відповідачів був “неналежним відповідачем”, це само по собі не призводить до відсутності у Суду юрисдикції щодо такого Відповідача. В українському законодавстві немає правової норми, керуючись якою цей Суд може відмовити у юрисдикції на цій підставі. Відповідачі також не змогли послатися на таку норму у своїх запереченнях на юрисдикцію Суду.

 

8. Заяви Відповідачів про те, що Суд має відмовитися від юрисдикції у цій справі, оскільки поточна політична і військова ситуація між Росією та Україною нібито не дозволить Суду неупереджено та об'єктивно розглянути цю справу

 

1. Аргументи Відповідачів

 

1075. Відповідачі 23, 24, 25, 26 та 29 (EAG, AIM Capital, Linea CY, Linetrust PTC та EuroChem International, відповідно) заявили про те, що Суд має відмовитися від юрисдикції у цій справі, оскільки нинішня політична і військова ситуація між Росією та Україною нібито не дозволить Суду неупереджено та об'єктивно розглянути Позов Позивача. Зокрема:

 

1075.1         У Заяві Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, він просив цей Суд відмовити у юрисдикції “оскільки існуюча правова та політична обстановка в Україні унеможливлює для EAG захист своїх прав перед Судом”,[736] і пояснив, що “якщо триваючий збройний конфлікт суттєво скомпрометував судовий процес, Суд має конституційний обов’язок відмовитися від юрисдикції на користь швейцарських судів або альтернативних неупереджених судів (наприклад, судів ЄС). Розгляд справи, самі факти якої пов’язані з активними воєнними діями, не лише поставив би під загрозу право на справедливий суд, але й сам по собі являв би собою відмову в правосудді. За обставин, що склалися, Суд не може винести об’єктивне і неупереджене рішення щодо дій іноземних держав на спірній території”.[737]

 

1075.2         Аналогічно, у Заяві Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року (частині під заголовком “Упередженість та доступ до правосуддя: юрисдикція судів ЄС”) він стверджував, що “принципи судової стриманості та необхідності зобов’язують Суд відмовитися від юрисдикції на користь судів ЄС”[738] в обставинах, “коли судове провадження настільки скомпрометовано зовнішніми обставинами (військовими діями), що воно не може гарантувати права на справедливий суд”, оскільки “єдиним конституційно обґрунтованим курсом для Суду є відмова від юрисдикції на користь судів ЄС. Діяти в умовах активного збройного конфлікту, який безпосередньо лежить в основі позову, означає брати участь у відмові у правосудді”.[739]

 

1075.3         Аналогічно, у Заяві Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY і Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, вони стверджують, що “ключові факти поточного провадження тісно пов'язані з військово-політичним конфліктом між … Російською Федерацією та Україною, — а точніше, з нібито завданими збитками українській юридичній особі внаслідок дій Російської Федерації. … Оскільки Відповідачі звинувачуються як частина групи компаній, які нібито сприяли одній зі сторін конфлікту, а судовий розгляд справи відбувається в суді іншої сторони, це порушує процесуальні права Відповідача”;[740] “компанії, які вважаються пов'язаними з Російською Федерацією, позбавлені права на справедливий судовий розгляд в Україні”;[741] “суд може виявити схильність до захисту української організації за рахунок приватних організацій”;[742] “У таких провадженнях результат заздалегідь визначений: позови українських позивачів автоматично задовольняються без права Відповідачів бути заслуханими”;[743] “Рішення, що виноситься за таких обставин, за визначенням не може вважатися незалежним і неупередженим”.[744] “Отже, за цих обставин відповідач позбавлений права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у статті 6 [ЄКПЛ]”.[745]

 

1075.4         Додатково, у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, він стверджував (не надавши жодних джерел чи доказів на підтвердження заявлених статистичних даних), що “Аналіз статистики судових рішень у справах із російським елементом підтверджує обґрунтованість [його] побоювань щодо неупередженості розгляду [українськими судами позовів до російських суб'єктів]. За даними відкритих джерел, з 2022 року українські суди ухвалили 639 рішень про відшкодування збитків з російських осіб: із них 549 задоволено повністю, 87 частково. Лише три позови (0,5%) від загальної кількості отримали відмову”.[746]

 

1. Заперечення Позивача

 

1076. Позивач заперечував проти аргументів Відповідачів, заявляючи, зокрема, що:

 

1076.1         всупереч аргументам Відповідачів про упередженість українських судів, українські суди неодноразово відмовляли у позовах українським сторонам щодо стягнення шкоди, пов'язаної із збройним конфліктом між Російською Федерацією та Україною;[747]

 

1076.2         заяви Відповідачів про те, що Суд має (або може) відмовитися від юрисдикції у справі на користь судів ЄС, суперечить законодавству України;[748]

 

1076.3         заяви Відповідачів про порушення їхніх прав за статтею 6(1) ЄКПЛ є лише теоретичними, і у будь-якому випадку, якщо Суд справді їх порушить, то Відповідачі мають право на оскарження такого рішення в українських судах та подальше оскарження до ЄСПЛ.[749]

 

1. Розгляд доводів сторін Судом

 

1077. На підставах, описаних нижче, Суд знаходить аргументи Відповідачів безпідставними.

 

1. Твердження Відповідачів про те, що українські суди загалом не можуть винести об'єктивне та неупереджене рішення у справах про стягнення збитків, спростовується судовою практикою

 

1078. Твердження Відповідачів про те, що українські суди загалом не можуть або не будуть виносити об'єктивне та неупереджене рішення у справах про стягнення збитків, пов'язаних із збройним конфліктом між Російською Федерацією та Україною, суперечать численним рішенням українських судів, зокрема Господарського суду Запорізької області, в яких було відмовлено у задоволенні позовів проти Російської Федерації або російських сторін, незважаючи на військові дії, що ведуться між Російською Федерацією та Україною.[750] Наприклад:

 

1078.1         27 серпня 2025 року Господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні позову української торгової компанії ТОВ “Омега” до ПАО Газпром, Газпром Капітал та Газпром Інтернешнл про відшкодування збитків, яких зазнало ТОВ “Омега” внаслідок протиправного заволодіння її комерційними приміщеннями в окупованих районах Запорізької області, на тій підставі, що ТОВ “Омега” не надало достатніх доказів того, що підприємства “Газпрому” є альтер-его російської держави.[751]

 

1078.2         7 серпня 2025 року Господарський суд Луганської області відмовив у задоволенні позову українського власника великої комерційної нерухомості в окупованому Луганську, компанії “Восток Інвест Груп”, до Російської Федерації на тій підставі, що позивач не довів розмір заявлених збитків.[752]

 

1078.3         26 вересня 2023 року Господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні позову великого українського фармацевтичного виробника “Запоріжбіосинтез” до Російської Федерації за військові збитки, заподіяні будівлям позивача, на тій підставі, що позивач “не довів шляхом подання відповідних і допустимих доказів факт заподіяння йому збитків у заявленій сумі”.[753]

 

1078.4         24 червня 2025 року Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову одного з найбільших українських агрохолдингів і найбільшого виробника яєць та сухих яєчних продуктів - ПАТ “Агрохолдинг “Авангард” до Російської Федерації про відшкодування упущеної вигоди, пов'язаної з російським вторгненням в Україну. Суд вирішив, що “на підставі наданих позивачем доказів неможливо дійти висновку про розумний рівень впевненості в отриманні позивачем доходів [упущену вигоду], про відшкодування яких заявлено у даній справі”.[754]

 

1078.5         27 травня 2025 року Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову української рекламної агенції ТОВ “Мастерскоп” до Російської Федерації про часткову втрату доходів позивача, спричинену російською агресією проти України. У позові було відмовлено на підставі недостатності доказів того, що нібито втрачені доходи можна було б обґрунтовано очікувати за звичайних обставин.[755]

 

1078.6         9 червня 2025 року Господарський суд Харківської області відхилив позов українського столяра Віктора Василевського до Російської Федерації про відшкодування вартості його майна, нібито викраденого російськими військовослужбовцями, на підставі того, що “жодних доказів того, що розкрадання майна було здійснено саме військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації до суду не надано”.[756]

 

1079. Суд зазначає, що існує багато інших рішень подібного характеру, в яких українські суди відмовили у задоволенні позовів українських позивачів у аналогічних справах, але наведених вище прикладів достатньо для того, щоб Суд дійшов висновку, що твердження Відповідачів про те, що “існуюча правова та політична обстановка в Україні унеможливлює захист прав” Відповідачів в українських судах загалом (та інші аналогічні заяви Відповідачів), не відповідають дійсності.

 

1080. Щодо нібито статистичних даних, наведених Новомосковським Азотом щодо рішень українських судів за позовами до російських суб'єктів,[757] як уже зазначено вище, Новомосковський Азот не надав жодних джерел чи доказів на підтвердження заявлених статистичних даних. Суд погоджується з Позивачем[758] у тому, що навіть побіжний розгляд зазначених даних показує, що навряд чи вони є коректними.

 

1081. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, він стверджував, що “Державні органи та посадові особи України відкрито закликають громадян звертатися до судів із позовами до Російської Федерації та російських юридичних осіб, публічно характеризуючи “ймовірність отримання компенсації” як високу. Депутати місцевих рад розробили та поширюють методичні рекомендації щодо подання таких позовів, прямо вказуючи, що судові рішення “фіксують факт російської агресії та створюють юридичну основу для компенсації””.[759] Новомосковський Азот не надав жодних доказів цього, але якщо обставини, на які він посилався, відповідають дійсності, як справедливо зазначив Позивач,[760] такі політичні заяви не є чимось несподіваним. Загальновідомо, що політичні промови та памфлети часто містять гіперболічні, надмірно оптимістичні або незбалансовані твердження, які не обов'язково відображають правові положення чи фактичну правову практику. Це, однак, не доводить, що загалом не можуть винести об'єктивне та неупереджене рішення у справах про стягнення збитків, або що Відповідачі не здатні захищати себе в суді.

 

1082. Тепер, коли узагальнені заяви Відповідачів про нібито відсутність неупередженості українських судів загалом, як було показано, суперечать фактичним рішенням українських судів, твердження Відповідачів про те, що цьому конкретному Суду бракує неупередженості, розглянуті Судом нижче.

 

1. Відповідачі мали можливість порушити питання щодо сумнівів у неупередженості цього Суду через заяву про відвід суду, чого Відповідачі не зробили у відповідний строк

 

1083. Якщо Відповідачам було відомо про обставини, що викликають сумніви щодо неупередженості чи об'єктивності цього Суду (що складається з одноособового судді), відповідно до положень ГПК Відповідачі мали право заявити Суду про відвід, зокрема, на підставах, встановлених пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК, а саме якщо “є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді”.

 

1084. Як роз’яснено вище, відповідно до частини 3 статті 38 ГПК, “Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання …”. Частина 3 статті 38 ГПК далі встановлює, що “Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу” (Виділення додано)

 

1085. Застосовуючи зазначені положення закону щодо обставин справи, Суд зазначає, що у цій справі підготовче засідання розпочалось 6 січня 2026 року, і з огляду на поінформованість всіх учасників справи про дату підготовчого засідання, саме 6 січня 2026 року було кінцевим строком для подання заяв про відводи Суду. На питання Суду на початку підготовчого засідання 6 січня 2026 року чи є в учасників справи заяви про відводи Суду, присутні учасники (Позивач і Відповідач 18 (Rosneft АЕТ)) про такі не заявили. Заяви (письмові або усні) про відводи складу Суду від інших Відповідачів у названий строк також не надійшли.

 

1086. Вперше Відповідачі порушили питання про неупередженість цього Суду на початку лютого 2026 року – майже через місяць після закінчення передбаченого законом строку. Підстави, на які посилаються Відповідачі (тобто військова та політична ворожнеча між Російською Федерацією та Україною), були загальновідомі ще з лютого 2022 року; інших підстав, що стосуються цього конкретного Суду Відповідачі не вказали, і, отже, ці обставини не належать до категорії “виняткових випадків” як цей термін визначено у частині статті 38 ГПК. Відповідно, у даних обставинах, Відповідачі не можуть більше заявити відвід цьому Суду на вищезазначених підставах.

 

1087. (Для повноти викладення Суд зазначає, що в подальшому, 1 та 28 квітня 2026 року Відповідач 18 (Rosneft АЕТ) заявив відводи судді, однак вони не обґрунтовувалися упередженістю та необ’єктивністю судді щодо російських Відповідачів у цій справі.)

 

1088. Суд також розглянув питання про те, чи обумовлене неподання Відповідачами заяви про відвід Суду у встановлений строк з нібито неможливістю знайти українських юристів. Як Суд зазначив у Розділі III(A)(9), заяви Відповідачів про неможливість знайти українських юристів є повністю необґрунтованими та непідтвердженими, і у Суду немає жодних сумнівів, що за бажання, будь-який з Відповідачів міг би отримати та(або) дійсно отримав послуги щодо юридичних консультацій та представництва своїх інтересів у цьому провадженні від кваліфікованих українських юристів. Враховуючи вказане, Суд встановлює, що неподання Відповідачами заяв про відвід Суду у встановлений строк не було пов'язане із заявленою Відповідачами неможливістю знайти українських юристів.

 

iii.            Відповідно до практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6(1) ЄКПЛ, неупередженість судді презюмується, доки не буде доведено протилежне, але Відповідачі не надали жодних таких доказів.

 

1089. Зважаючи на посилання Відповідачів на право на справедливий суд, гарантоване статтею 6(1) ЄКПЛ в межах аргументів Відповідачів про те, що цей Суд не має необхідної неупередженості, Суд також дослідив, як це питання вирішується на практиці ЄСПЛ і застосував таку практику до обставин справи.

 

1090. У судовій практиці ЄСПЛ з цього питання пояснюється, що: “Відповідно до постійної практики [ЄСПЛ], існування неупередженості [тобто відсутність упередженості] для цілей статті 6 пункту 1 має визначатися на основі суб’єктивного критерію, де необхідно враховувати особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя будь-яку особисту упередженість чи упередженість у даній справі…”. “Що стосується суб'єктивних критеріїв, презумпція того, що суд повинен бути вільним від упередженості і необ’єктивності, давно закріплена в практиці [ЄСПЛ] (див., наприклад, Kyprianou проти Кіпру [ВП], № 73797/01, пункт 119, ECHR 2005 XIII). [ЄСПЛ] постановив, що неупередженість судді презюмується, доки не буде доведено протилежне (див. [Wettstein проти Швейцарії, № 33958/96, ЄКПЛ 2000-XII], пункт 43). Що стосується типу необхідних доказів, [ЄСПЛ], наприклад, намагався з’ясувати, чи виявив суддя ворожість або злу волю з особистих причин (див. Де Куббер проти Бельгії, 26 жовтня 1984 року, пункт 25, Серія A, № 86)”.[761]

 

1091. Відповідачі не надали жодних доказів того, що цей конкретний Суд (що складається з одноособового судді) має “упередженість чи необ’єктивність” до будь-кого з Відповідачів у цій справі (незалежно від того, чи це пов’язано з ворожнечею між Російською Федерацією та Україною).[762] Отже, Суд відхиляє аргумент Відповідачів про те, що він має “упередженість чи необ’єктивність” до будь-кого з Відповідачів у цій справі або що їхнє право на справедливий суд, гарантоване статтею 6(1) ЄКПЛ, було або буде порушено у зв’язку із зазначеною військовою і політичною ворожнечею між Російською Федерацією та Україною.

 

1092. Як справедливо зазначив Позивач, якщо цей Суд дійсно порушує право Відповідачів на справедливий судовий розгляд, це саме по собі є підставою для апеляційного оскарження, для касаційного перегляду рішення Верховним Судом, а також для скарги до ЄСПЛ. Відповідно, на думку Суду, права Відповідачів у цьому провадженні на справедливий суд, гарантовані статтею 6(1) ЄКПЛ, адекватно захищені.

 

1. У будь-якому випадку заява Відповідачів про те, що Суд має (або може) відмовитися від юрисдикції у справі на користь судів ЄС, суперечить законодавству України

 

1093. Заяви Відповідачів про те, що оскільки вони вважають, що через військовий конфлікт між Російською Федерацією та Україною, Суд “не може винести об’єктивне і неупереджене рішення” у справі і тому “Суд має конституційний обов’язок відмовитись від юрисдикції на користь швейцарських судів або альтернативних неупереджених судів (наприклад, судів ЄС)”,[763] не ґрунтуються на жодному положенні Конституції України, ГПК чи іншого закону України.

 

1094. Згідно з українським процесуальним законодавством, якщо до суду надійшов позов, суд має визначити на підставі застосовних правових норм, чи має він юрисдикцію у справі. Застосовні правові норми були описані у Розділі III(A) вище. Якщо Суд, застосувавши вищезгадані правові норми встановив, що він має юрисдикцію у справі, Суд не може потім “відмовитися від юрисдикції на користь судів” якоїсь іноземної держави, як це вимагають Відповідачі незалежно від того, якою б ефективною та неупередженою не була судова система такої держави.

 

1095. Зважаючи на вищезазначене, доводи Відповідачів 23 і 29 (EAG i EuroChem International відповідно) щодо необхідності Суду відмовитись від юрисдикції на користь швейцарських судів або альтернативних неупереджених судів (наприклад, судів ЄС) є необґрунтованими та не можуть бути задоволені.

 

9. Заперечення Відповідачів на юрисдикцію Суду на підставі того, що Відповідачі нібито не можуть отримати кваліфіковану юридичну допомогу для представництва їх інтересів в Суді, не можуть брати участь у судових засіданнях, не можуть оплатити послуги адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції, тощо

 

1096. Заяви Відповідачів 21, 23, 24, 25, 26 та 29 (Новомосковський Азот, EAG, AIM Capital, Linea CY, Linetrust PTC та EuroChem International відповідно) заявляли, що вони нібито не могли отримати кваліфіковану юридичну допомогу у справі, оскільки не змогли знайти українських адвокатів, які б погодилися представляти їхні інтереси, не могли брати участь у судових засіданнях, не могли оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції, тощо, є повністю необґрунтованими. Посилаючись на ці обставини Відповідачі заперечували проти юрисдикції Суду у цій справі.

 

1097. Частина їхніх аргументів з цього приводу була викладена в їхніх заявах до закриття підготовчого провадження та розглянута Судом у Розділі III(А)(9) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження, в якій Суд встановив, що такі аргументи є недоведеними та (або) безпідставними, і що Відповідачі не тільки могли, а й що щонайменше п’ятеро з Відповідачів насправді широко користувалися послугами українського адвоката щодо цієї справи, і що тому заперечення Відповідачів щодо юрисдикції Суду у цій справі на цих підставах є необґрунтованими.

 

1098. Інша частина тих самих або схожих, але більш детальних аргументів, з додатковими доказами, була представлена за кілька днів до судового засідання щодо розгляду справи у Клопотанні Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення, а також у Другому Відзиві Новомосковського Азоту (та доданому до нього Першому Меморандумі) від 21 квітня 2026 року. З огляду на те, що Відповідачі стверджували, що заявлені ними обставини порушували їхні права, гарантовані статтею 6 ЄКПЛ, для ще більш ретельного розгляду всіх цих аргументів і доказів Суд ще раз розглянув як попередні, так і нові аргументи та докази з цього приводу в їхньому комплексі та взаємозв’язку під час розгляду Клопотання Новомосковського Азоту про Припинення/Залишення/Відкладення у Розділі I(А)(10) цього Рішення.

 

1099. Як зазначено у Розділі I(А)(9)-(10) цього Рішення, навіть з урахуванням додаткових аргументів та доказів, Суд дійшов того самого висновку — заяви Відповідачів про те, що вони нібито не могли отримати кваліфіковану юридичну допомогу у справі, оскільки не могли знайти українських адвокатів, які б погодилися представляти їхні інтереси, не могли брати участь у судових засіданнях, не могли оплатити послуги таких адвокатів і що таким адвокатам загрожує кримінальне переслідування, інше переслідування або вплив, або санкції тощо, є повністю необґрунтованими. Таким чином, навіть з урахуванням нових аргументів і доказів, у Суду не було б підстав задовольнити клопотання відповідачів про відсутність у Суду юрисдикції у цій справі.

 

10. Додаткові заперечення Відповідачів щодо юрисдикції Суду з підстав обмеження їх прав на справедливий судовий розгляд та інші права, гарантовані ЄКПЛ

 

1100. Відповідачі скаржилися на порушення їхніх прав на судовий захист загалом, із посиланням на статтю 6(1) ЄКПЛ, покладаючись на цілу низку аргументів. Більшість таких скарг було розглянуто Судом у попередніх Розділах. У цьому Розділі Суд розглядає заяви Відповідачів про порушення їх прав на судовий захист та інші права, гарантовані ЄКПЛ, які ще не були розглянуті раніше.

 

1101. Єдиний аргумент, який залишився нерозглянутим, це аргумент Відповідача 23 (EAG), у якому він заявляв, що порушення його права на справедливий судовий розгляд відбудеться, оскільки “захист у складному, відповідальному судовому процесі у віддаленому суді, іноземною мовою, в умовах незнайомих процесуальних правил, накладає на EAG надмірне та несорозмірне навантаження”, особливо “з огляду на відсутність будь-якої цілеспрямованої діяльності EAG в Україні”.[764] EAG не посилається на жодну судову практику ЄСПЛ, яка б підтримувала його аргумент, і насправді про таку судову практику не повідомлялося. У будь-якому разі, як описано вище, EAG мав можливість, і отримав всеосяжну та докладну консультацію у справі досвідченого українського адвоката Халаімова, а також подав до Суду два докладні заперечення на юрисдикцію Суду, які Суд розглянув.

 

1102. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) заявляв про те, що “Україна внаслідок запровадження воєнного стану заявила про відмову від своїх зобов'язань”[765] за ЄКПЛ, включаючи право на судовий захист, що є невірним і в цілому некоректним. Стаття 15 ЄКПЛ дозволяє державам-учасницям тимчасово призупиняти або обмежувати певні права людини під час “війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації”. Вжиті заходи повинні бути виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища. Україна заявляла про відступ від окремих зобов’язань, що було зумовлено воєнним станом, але водночас встановила межу такого відступу. В повідомленні Генеральному секретарю Ради Європи про заходи[766] щодо відступу України від її зобов'язань за ЄКПЛ, відступ від статті 6 ЄКПЛ стосувався виключно змін в кримінальному процесі. Здійснення інших видів судочинства (зокрема господарського чи цивільного) та реалізація права на судовий захист жодним чином не обмежувались. Господарський суд Запорізької області в цих обставинах продовжував та продовжує здійснювати правосуддя в повному обсязі, і Новомосковський Азот не навів жодних фактів, за якими вищезазначений відступ торкнувся його прав у провадженні у цій справі, та не довів це.

 

1. Питання суверенного судового імунітету

 

1. Правові положення, що застосовуються до питань суверенного судового імунітету

 

1. Закон про МПП

 

1103. Питання судового суверенного імунітету регулюються статтею 79 Закону про МПП, яка в відповідній частині передбачає наступне:

 

“Стаття 79. Судовий імунітет

 

 

 

1. Пред’явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.” (Виділення додано.)

 

 

 

1104. Іншими словами, українське законодавство встановлює вичерпний перелік підстав, за якими українські суди можуть застосовувати суверенний судовий імунітет, а саме лише коли:

 

1104.1            іноземна держава є або залучається (а не тільки теоретично може бути) відповідачем,

 

1104.2            іноземна держава залучається (а не тільки теоретично може бути залучена) третьою особою, або

 

1104.3            майно іноземної держави підлягає арешту, заходу забезпечення позову або виконанню.

 

1105. Зокрема, українське законодавство не дозволяє посилатися на суверенний імунітет лише на тій підставі, що:

 

1105.1            позов стосується суверенних дій іншої держави (“acta jure imperii”), але не пред'являється до неї та іноземна держава не залучається як відповідач чи третя особа; або

 

1105.2            український суд може у своєму рішенні встановити факти або дати оцінку поведінці іноземної держави (без впливу на права або обов'язки іноземної держави); або

 

1105.3            інша держава не зазначена як сторона у провадженні, але провадження фактично може вплинути на “інтереси або діяльність” цієї іншої держави (при цьому не впливаючи на його юридичні права та обов'язки);

 

1105.4            тощо.

 

1. Конвенція ООН про Імунітети не застосовується до цієї справи

 

1106. У своїх заявах до Суду Відповідачі 21 i 23 (Новомосковський Азот i EAG відповідно) посилалися на положення статті 6(2)(b) Конвенції ООН про імунітети держав та їх власності 2004 року (далі - Конвенція ООН про Імунітети).[767]

 

1107. Стаття 6 передбачає наступне:

 

“Стаття 6. Способи забезпечення імунітету держави

 

 

 

1. Держава забезпечує імунітет держав, передбачений статтею 5, утримуючись від здійснення юрисдикції при розгляді в своїх судах справ, порушених проти іншої держави, і з цією метою забезпечує, щоб її суди за власною ініціативою ухвалювали рішення про дотримання імунітету іншої держави відповідно до статті 5.

 

 

 

2. Судовий процес у суді держави вважається порушеним проти іншої держави, якщо ця інша держава:

 

 

 

(a)           є стороною такого судового розгляду; або

 

 

 

(b)           не зазначена як сторона у провадженні, але провадження фактично має на меті вплинути на власність, права, інтереси або діяльність цієї іншої держави”. (Виділення додано.)

 

 

 

1108. Суд зазначає, що пункт b частини 2 статті 6 Конвенції ООН про Імунітети, на який посилалися Відповідачі, не може бути застосований в цьому провадженні.

 

1109. По-перше, Україна не є стороною Конвенції ООН про Імунітети. Таким чином, Конвенція ООН про Імунітети сама по собі не може застосовуватися в цьому провадженні.

 

1110. По-друге, положення пункту b частини 2 статті 6 Конвенції ООН про Імунітети могли б потенційно застосовуватися в цьому випадку (незалежно від того, чи є Україна її учасницею), за умови, що було встановлено, що ці положення становлять норму міжнародного звичаєвого права. (У цьому випадку застосовується не стільки сама Конвенція ООН про Імунітети, скільки конкретний текст у ній, який відображає норму міжнародного звичаєвого права). Однак, як пояснюється нижче, текст пункту b частини 2 статті 6 Конвенції ООН про Імунітети не є нормою міжнародного звичаєвого права.

 

1111. Щоб положення стало нормою звичаєвого права, воно повинно застосовуватися послідовно і майже одностайно на міжнародному рівні. Норма звичаєвого права вимагає послідовної практики держав у поєднанні з переконанням, що застосування відповідної норми є обов'язковим (opinio juris). У відповідній частині доповіді Комісії ООН з Міжнародного Права (яка також підготувала проект Конвенції ООН про Імунітети) зазначено:

 

“Для визначення існування та змісту норми міжнародного звичаєвого права необхідно встановити, чи існує загальна практика, яка визнається як право (opinio juris).

 

…

 

Кожен із двох складових елементів має бути встановлений окремо. Це вимагає оцінки доказів для кожного елемента.

 

…

 

Якщо існування загальної практики, прийнятої як закон, не може бути встановлено, висновок буде таким, що передбачуване правило міжнародного звичаєвого права не існує”. [768]

 

1112. Однак, ніхто з Відповідачів навіть не намагався довести, і не довів, існування зазначених елементів. При цьому, як довів Позивач,[769] з питань, що охоплюються положеннями пункту b частини 2 статті 6 Конвенції ООН про Імунітети, на міжнародному рівні не існує “загальноприйнятої практики, що визнається законом”. Зокрема:

 

1112.1            Як пояснюється вище, українське законодавство не дозволяє посилатися на суверенний імунітет лише на тій підставі, що іноземна держава “не зазначена як сторона у провадженні, але провадження фактично має на меті вплинути на власність, права, інтереси або діяльність цієї іншої держави”. Українське законодавство встановлює вичерпний перелік підстав, для можливості застосування українськими судами суверенного судового імунітету, а саме коли іноземна держава фактично зазначена як відповідач або третя особа у провадженні.

 

1112.2            У Бельгії, коли Бельгійська держава була притягнута до відповідальності в бельгійських судах за незаконну участь у військових операціях, що проводилися під прапором НАТО, Апеляційний суд Брюсселя відхилив імунітет на користь НАТО та її держав-членів, оскільки рішення про те, що Бельгія брала участь у незаконних діях НАТО та її держав-членів, не становило порушення “власності, прав, інтересів або діяльності” держав-членів НАТО.[770]

 

1112.3            Коли британський міністр Джек Строу був притягнутий до англійських судів за незаконну поведінку за сприяння в нібито незаконній поведінці (acta juri imperii) з боку США, Верховний Суд Великої Британії у 2017 році постановив, що США не мають права вимагати суверенного імунітету, оскільки США не були стороною у провадженні, а результат справи не мав би впливу на “правове становище” США та/або на майнові права США.[771]

 

1112.4            У 2020 році німецький суд постановив, що “визнаний звичаєвим міжнародним правом принцип, згідно з яким держава не підлягає жодній іноземній національній юрисдикції (принцип державного імунітету), не забороняє судове рішення щодо законності суверенних актів інших держав у контексті попередніх питань”.[772]

 

1112.5            Коли компанія була звинувачена в суді Південної Африки в незаконній поведінці за те, що вона отримала вигоду від незаконного тендеру Ірану, Верховний Суд Південної Африки відхилив імунітет на користь Ірану на тій підставі, що Іран не був стороною в судовому процесі, а результат справи “не впливає на права іноземної держави”.[773]

 

1113. Отже, українське законодавство і вищезазначені докази з деяких юрисдикцій світу чітко демонструють, що не існує “загальноприйнятої практики, яка визнається законом”. Отже, положення пункту b частини 2 статті 6 Конвенції ООН про Імунітети не є нормою звичаєвого міжнародного права і тому не можуть застосовуватися як такі в цьому провадженні.

 

1. Законодавство та судова практика Нідерландів (та інших іноземних держав про суверенний судовий імунітет) не можуть бути застосовані у цій справі

 

1114. У своїх заявах до Суду Відповідачі 21, 23, 24, 25 і 26 (Новомосковський Азот, EAG, AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC, відповідно) посилалися на судову практику Нідерландів щодо застосування їхнього національного законодавства та міжнародних договорів, сторонами яких є такі держави.[774]

 

1115. Оскільки Відповідачі мали намір довести існування норм міжнародного загального права шляхом посилання на рішення судів Нідерландів, посилання на рішення іноземного суду єдиної держави (Нідерландів) є явно недостатнім. Як було роз'яснено вище, щоб положення стало нормою звичаєвого права, “загальноприйняту практику, що визнається законом”, яка повинна застосовуватися послідовно і майже одностайно на міжнародному рівні. Якщо це не доведено, це означає, що таке правило міжнародного звичаєвого права не існує.

 

1116. Проте, як було продемонстровано Позивачем,[775] а також у Розділі III(В)(1)(d) вище, законодавство і судова практика різних держав щодо норм суверенного судового імунітету значно різниться. У зв'язку з цим, посилання Відповідачів на судову практику Нідерландів, хоча і є інформативним, однак вона не може бути застосована у цьому провадженні. За відсутності норми міжнародного договірного та звичаєвого права, український суд зобов'язаний застосувати український закон до питань суверенного судового імунітету.

 

1. Висновки Суду відносно правових норм щодо підстав, які можуть бути використані українським Судом для застосування суверенного судового імунітету

 

1117. На підставі викладеного, до питання про суверенний імунітет у даній справі застосовується виключно українське право, а саме частина 1 статті 79 Закону про МПП, яке передбачає, що у провадженнях в українських судах судовий суверенний імунітет може бути застосований лише у чітко визначених випадках.

 

1118. Також Суд у цій справі не вбачає підстав, відповідно до яких українські суди можуть застосовувати суверенний судовий імунітет.

 

2. Застосування правил щодо судового суверенного імунітету в цій справі

 

1119. Застосовуючи правові норми, описані в попередньому розділі, до обставин справи, а саме три підстави, вказані у частині 1 статті 79 Закону про МПП (єдиного джерела права щодо суверенного імунітету, що застосовується у цій справі), за якими Суд може послатися на суверенний судовий імунітет, - у цьому провадженні:

 

1119.1            жодна іноземна держава не є відповідачем у цій справі (і як роз'яснено у Розділі II(С) вище, не може стати відповідачем, якщо тільки сам Позивач не залучить її до справи як відповідача, чого зроблено не було);

 

1119.2            жодна іноземна держава не є третьою особою в цій справі (і як роз'яснено у Розділі II(C) вище, немає юридичних підстав для залучення будь-якої іноземної держави як третьої особи в цій справі); і

 

1119.3            не порушується питання про те, що майно іноземної держави підлягає арешту, заходу забезпечення позову або виконанню.

 

1120. Отже, у цьому провадженні питання застосування суверенного судового імунітету не виникає.

 

3. Аргументи Відповідачів щодо застосування суверенного судового імунітету

 

1. Загальний огляд аргументів Відповідачів про суверенний імунітет

 

1121. У своїх заявах до Суду, датованих у період між 23 грудня 2025 року та 4 лютого 2026 року, деякі Відповідачі стверджували, що Суд нібито не має юрисдикції у справі, оскільки в цьому провадженні нібито виникає питання про суверенний судовий імунітет. Спільна риса всіх цих заяв полягає в тому, що вони базувалися на загальних міркуваннях про суверенний імунітет (без будь-яких доказів, що відповідна норма є частиною міжнародного договірного чи звичаєвого права), Конвенцію ООН про Імунітети (яка не має жодної сили для України і також не є частиною міжнародного звичаєвого права), і практику Нідерландських судів (яка не може бути застосована в даному провадженні).

 

1122. При цьому жодна така заява Відповідачів не спиралась на правові норми, які дійсно підлягають застосуванню в даному провадженні, тобто частину 1 статті 79 Закону про МПП, які, як роз'яснено вище, обмежуються лише трьома підставами за якими Суд має (і може) застосувати суверенний судовий імунітет.

 

1123. Останнє означає, що Суд не має необхідності розглядати кожен аргумент Відповідачів щодо суверенного імунітету, оскільки жоден з них навіть не намагається показати, що в даній справі є хоча б одна з підстав, встановлених частиною 1 статті 79 Закону про МПП. Проте, для повноти картини і лише як приклади, Суд розглядає нижче деякі з аргументів Відповідачів.

 

1. Аргумент Відповідачів, що Позов “стосується” суверенного судового імунітету

 

1124. Відповідач 23 (EAG) стверджував, що Позов Позивача повинен бути залишений без розгляду в частині, що стосується EAG, або, як альтернатива, це провадження повинно бути закрите “оскільки [Позов] зачіпає юрисдикційний імунітет іноземної держави”.[776] Ці заяви EAG щодо суверенного імунітету та клопотання про залишення Позову Позивача без розгляду або про закриття цього провадження на цій же підставі були підтримані Відповідачем 18 (Rosneft АЕТ).[777]

 

1125. Як роз'яснено вище, для того, аби Суд застосував суверенний судовий імунітет, іноземна держава повинна бути названа (Позивачем) як відповідач або залучена як третя особа (згідно з правилами статті 50 ГПК). У цій справі жодна з цих умов не виконана. Те, що, на думку Відповідачів, Позов “зачіпає” суверенний судовий імунітет іноземної держави, не дає Суду повноваження застосувати його.

 

1. Аргумент Відповідачів, що згідно з “принципами міжнародного права”, іноземна держава користується імунітетом від юрисдикції судів іншої держави за свої суверенні дії (acta jure imperii)

 

1126. Декілька Відповідачів стверджували, що згідно з “принципами міжнародного права”, іноземна держава користується імунітетом від юрисдикції судів іншої держави за свої суверенні дії (acta jure imperii). Зокрема (Суд не розглядає на цьому етапі неточності, допущені Відповідачами в описі позовних вимог Позивача):

 

1126.1         Відповідач 23 (EAG) стверджував, що відповідно до “фундаментального принципу міжнародного права, … іноземна держава користується імунітетом від юрисдикції судів іншої держави за свої суверенні дії (acta jure imperii). Цей імунітет поширюється на делікти, скоєні збройними силами держави під час збройного конфлікту. Таким чином, Суд не має юрисдикції розглядати позов, який за своєю правовою природою є деліктом, що вимагає відшкодування за військові дії, скоєні суверенною державою”.[778]

 

1126.2         Аналогічно, Відповідачі 24-26 (AIM Capital, Linea (CY) i Linetrust PTC, відповідно) стверджували, що “Військові дії та пов'язане з ними вилучення майна (експропріація, націоналізація) є хрестоматійним прикладом суверенного акту держави, щодо якої застосовується абсолютний юрисдикційний імунітет.”[779] “Таким чином, дії Російської Федерації, спрямовані на вилучення майна, що належить Позивачеві, розглядаються як публічні дії держави, що імплікує надання Російській Федерації абсолютного юрисдикційного імунітету щодо себе та свого майна відповідно до загальних принципів міжнародного права”, роблять висновок Відповідачі 24-26.[780]

 

1127. Такі аргументи Відповідачів є безпідставним.

 

1128. Хоча Відповідачі загалом посилалися на “загальні принципи міжнародного права” і “фундаментального принципу міжнародного права” (під якими вони, ймовірно, мають на увазі міжнародне звичаєве право), вони не посилаються на жодне джерело міжнародного звичаєвого права, в якому міститься нібито згадана Відповідачами норма. Як зазначено вище, у такому разі Суд зобов'язаний застосувати виключно українське право, а саме частину 1 статті 79 Закону про МПП. Але, як зазначено вище, підстави, передбачені нею для застосування суверенного судового імунітету у даній справі відсутні.

 

1129. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) заявляв, що “Позивач вказує, що шкода його майну заподіяна Збройними силами Російської Федерації та російською державною корпорацією “Надра ДНР””[781] (що, як справедливо зазначив Позивач, є досить однобічним і некоректним описом Позову, оскільки згідно з Позовом, шкода була заподіяна “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” цілого ряду співзаподіювачів шкоди, більшість з яких були недержавними промисловими компаніями, включаючи “Нєдра ДНР”, яка на дату заподіяння шкоди не мала відношення до Російської Федерації).[782] Ґрунтуючись на цьому описі Позову, Новомосковський Азот зазначає, що “На підставі статті 5 [Конвенції ООН про Імунітети], держава користується імунітетом … від юрисдикції судів іншої держави відповідно до положень Конвенції ООН”.[783] (При цьому, як роз'яснено вище, Конвенція ООН про Імунітети не має сили для України, оскільки Україна не є її стороною.) Новомосковський Азот також посилався на рішення Міжнародного Суду ООН у справі “Німеччина проти Італії” від 3 лютого 2012 року, в якому йдеться, що “міжнародне звичаєве право продовжує вимагати надання державі імунітету у провадженнях стосовно деліктів, нібито вчинених на території іншої держави її збройними силами та іншими її органами під час ведення збройного конфлікту”.[784] На підставі цього, Новомосковський Азот далі доходить висновку про те, що Суд не має юрисдикції у цій справі.

 

1130. При цьому, у всіх своїх аргументах, Новомосковський Азот явно не враховує, що ключовим у цитаті, яку він сам навів, є те, кому надається імунітет – він надається “державі”.

 

1131. Суверенний судовий імунітет є лише процесуальним інструментом, який перешкоджає суду розглядати справу та ухвалювати рішення, що впливає на права та обов'язки іншої держави. При цьому, у разі делікту, суверенний судовий імунітет не скасовує матеріально-правову відповідальність іноземної держави за делікт. Якщо ж делікт скоїли кілька співзаподіювачів шкоди, то в той час, як суд не зможе розглядати справу і ухвалювати рішення проти держави (якщо тільки вона не заявила про відмову від імунітету), немає жодних підстав, за якими співзаподіювачі шкоди, які не є державою або її органами, могли б перешкодити такому провадженню через суверенний судовий імунітет одного з потенційних співвідповідачів. Інший підхід безпідставно позбавив би потерпілого від делікту права на доступ до правосуддя в порушення статті 6(1) ЄКПЛ і права на ефективний судовий захист в порушення статті 13 ЄКПЛ, щодо недержавних співзаподіювачів шкоди, які не мають суверенного імунітету.

 

1132. Відповідачі у цій справі не є іноземними державами та ані Позивач, ані вони самі не довели (і не намагалися довести) у цій справі, що вони є органами іноземних держав. З огляду на це, особи, названі Відповідачами у цій справі, не є носіями суверенного судового імунітету. Їхні спроби поширити на себе суверенний судовий імунітет держави, яка навіть не є відповідачем чи третьою особою у справі, є безпідставними. Жоден із Відповідачів не довів, що таке поширення суверенного імунітету на несуверенних осіб можливе або за українським правом, або за міжнародним договірним або звичаєвим правом.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що “реальний спір” ведеться з Російською Федерацією і оскільки вона має суверенний судовий імунітет, Суд не має юрисдикції у справі

 

1133. Декілька відповідачів стверджували, що “реальний спір” ведеться не з особами, до яких Позивач подав свій Позов, а з Російською Федерацією, і оскільки вона має суверенний судовий імунітет, Суд не має юрисдикції у справі, Зокрема:

 

1133.1         Відповідачі 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC відповідно) оскаржили юрисдикцію Суду, стверджуючи, що оскільки “шкода, відшкодування якої вимагає Позивач, була завдана діями Російської Федерації, яка є єдиним належним відповідачем за позовом” і “як держава, Російська Федерація користується юрисдикційним імунітетом щодо себе та своєї власності”.[785] Відповідачі 24-26 також стверджували, що “розгляд позовних вимог Позивача неминуче вплине на права та інтереси Російської Федерації, оскільки передбачає: - фактичне покладання відповідальності за суверенні дії держави, пов'язані з військовими операціями, на треті сторони, які є приватними компаніями без будь-якої участі уряду.[786] Таким чином, ця позовна вимога порушує юрисдикційний імунітет Російської Федерації”.[787]

 

1133.2         Аналогічно, Відповідач 23 (EAG) заявляв, що “Суд не має юрисдикції, оскільки реальний спір ведеться з Російською Федерацією щодо її суверенних актів, що охоплюються імунітетом”,[788] і що “Спроба Позивача перекласти відповідальність за дії суверенних органів на EAG …”.[789]

 

1134. По-перше, аргументи Відповідачів базуються на викривленому викладенні Позову Позивача. Згідно з фактами, наведеними Позивачем, збитки Позивачу були заподіяні “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” ряду співзаподіювачів шкоди. Російська Федерація була лише одним із співзаподіювачів шкоди. Як описано в Розділі II вище, Позивач мав право, але не обов'язок назвати Російську Федерацію в якості одного з відповідачів у цій справі. Позивач правомірно міг вказати в якості відповідачів інших співзаподіювачів шкоди, що він і зробив. Таким чином, всупереч аргументам Відповідачів, Російська Федерація не є єдиною особою, проти якої міг би бути пред'явлений Позов Позивача, а відтак “перекладання” Позивачем відповідальності з Російської Федерації на Відповідачів не відбувається.

 

1135. У будь-якому випадку, в даній справі Російська Федерація не була названа як відповідач і не була залучена як третя особа. За цих обставин, відповідно до застосовних правових норм (а саме, частини 1 статті 79 Закону про МПП), Суд не має підстав застосовувати суверенний судовий імунітет.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що оцінка Судом дій інших держав та їх правомірності в рамках цього провадження порушує принцип суверенного імунітету та норми міжнародного права

 

1136. Кілька Відповідачів стверджували, що оцінка Судом дій іноземної держави та їх законності заборонена “доктриною державного імунітету” або “обов’язковою нормою міжнародного права”. Зокрема:

 

1136.1         Відповідач 23 (EAG) стверджує, що “розгляд цього позову обов'язково передбачає оцінку Судом законності суверенних дій Росії, що суворо заборонено через принципи суверенного імунітету”.[790]

 

1136.2         Аналогічно, Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував, що “розгляд позову вимагає від цього Суду виконання забороненої функції: проведення судової оцінки законності суверенних актів (acta jure imperii) іноземної держави під час збройного конфлікту. Таке розслідування категорично заборонено доктриною державного імунітету, обов'язковою нормою міжнародного права, вираженою в принципі par in parem non habet imperium (рівний не має влади над рівним).”[791]

 

1136.3         Відповідачі 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC, відповідно) стверджували, що “розгляд позовних вимог Позивача неминуче вплине на права та інтереси Російської Федерації, оскільки передбачає: - оцінку законності суверенних дій російської держави щодо вилучення майна; - кваліфікацію дій державних структур (“Надра ДНР”) як незаконних.[792] Таким чином, ця позовна вимога порушує юрисдикційний імунітет Російської Федерації”.[793]

 

1136.4         Відповідач 21 (Новомосковський Азот) заявляв про те, що “Розгляд вимог Позивача безумовно зачіпає діяльність та інтереси Російської Федерації, оскільки при вирішенні даного спору суд буде зобов'язаний: оцінити законність суверенних дій Російської Федерації щодо ведення військових дій і ймовірної експропріації майна Позивача”.[794]

 

1137. Однак, жоден з Відповідачів не пояснив, яка норма українського права або міжнародного права (тобто правило, встановлене в міжнародному договорі, що діє в Україні, або правило міжнародного звичаєвого права) нібито забороняє оцінку законності суверенних актів іноземної держави. Отже посилання Відповідачів на “принципи суверенного імунітету” і “доктрину державного імунітету, обов'язковою нормою міжнародного права, вираженою в принципі par in parem non habet imperium (рівний не має влади над рівним)”, з цього приводу, залишаються безпідставними та недоведеними.

 

1138. Насправді, як роз'яснено в Розділі III(B)(1) вище, в українському законодавстві, а також у застосовному міжнародному договірному та звичаєвому праві не існує правила, за яким українські суди були б позбавлені можливості встановлювати факти або оцінювати дії іноземних держав у рамках розгляду справ. Так само, як і суди в декількох інших державах (приклади чого були наведені у Розділі III(B)(1) вище), українські суди можуть оцінювати поведінку іноземної держави без порушення її судового суверенного імунітету.

 

1139. Єдине, чим така функція українських судів обмежена – то це тим, що український суд не може на підставі такої оцінки винести рішення, що впливає юридичні права та обов'язки іноземної держави. Але відповідно до українського процесуального законодавства, Суд і так не може цього зробити, якщо тільки така іноземна держава не названа відповідачем або третьою особою.

 

1140. Якщо тільки така іноземна держава не названа відповідачем або третьою особою, оцінка правомірності дій іноземної держави (як і встановлення будь-яких фактів, що стосуються дій іноземної держави), яка надана українським судом, не може бути обов'язковою для іноземної держави (або її державних структур) і не може створювати незаперечних презумпцій проти іноземної держави. Отже, такі висновки не можуть впливати на права або обов'язки Російської Федерації.

 

1141. Таким чином, аргументи Відповідачів про те, що оцінка Судом дій інших держав та їх правомірності в рамках цього провадження порушує принцип суверенного імунітету та норми міжнародного права є невірними.

 

1142. Для повноти викладення, згідно з Позовом Позивача, в період безпідставного присвоєння його ЄМК компанією “Нєдра ДНР”, остання не була державною компанією Російської Федерації. У будь-якому випадку, Нєдра ДНР не була залучена до справи як відповідач або третя особа. Тому, навіть якби вона і була “державною структурою”, згідно з частиною 1 статті 79 Закону про МПП питання про суверенний судовий імунітет також не виникало б.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що Позивач зловживає своїми процесуальними правами тим, що він не залучив Російську Федерацію в цій справі як відповідача

 

1143. У Розділі II(С) вище було розглянуто аргумент Відповідача 18 (Rosneft AET) про те, що Позивач зловживав своїми процесуальними правами, оскільки не залучив Російську Федерацію відповідачем у цій справі. Інші Відповідачі висунули подібний аргумент (що Позов Позивача “є зловживанням процесом”),[795] однак переформулювали його як заперечення юрисдикції на підставі суверенного імунітету. Зокрема:

 

1143.1         Відповідач 21 (Новомосковський Азот) стверджував, що “Подання позову до [нього], а не до Російської Федерації, є недобросовісним обходом юрисдикційного імунітету Російської Федерації”.[796] Новомосковський Азот заявляє, що Позивач, розуміючи, що Російська Федерація може зробити заяву про імунітет, якщо буде залучена в якості відповідача (що є коректним), нібито “розуміючи, що Російська Федерація та російська державна корпорація “Надра ДНР”, які нібито заподіяли йому шкоду, захищені юрисдикційним імунітетом”, “подає позов до Відповідача”.[797]

 

1143.2         Відповідач 23 (EAG) стверджував (не посилаючись на жодну правову норму українського законодавства, застосовного міжнародного договірного права або міжнародного звичаєвого права), що “Розгляд справи не може тривати, якщо Російська Федерація не буде приєднана”,[798] “в результаті визнана міжнародним публічним правом…” “Суд не має юрисдикції”[799] і що “Якщо Суд продовжить розгляд цієї справи, це порушить міжнародне публічне право”.[800]

 

1144. Відповідачі також посилались на рішення Апеляційного суду Амстердама, який розглядав питання щодо заходів забезпечення виконання майбутнього рішення, яке може бути прийнято цим Судом. Зокрема, у цитаті, на яку посилаються Відповідачі, Апеляційний суд Амстердаму охарактеризував дії Позивача за поданням Позову без вказівки Російської Федерації як Відповідача, як “явно спрямовані на обхід імунітету від юрисдикції”. Апеляційний суд Амстердама зазначив, що “Компанія Автодор … не заперечує, що вона навмисно структурувала свої вимоги в основному позові таким чином, щоб імунітет від юрисдикції не відігравав ролі у виконанні рішення, яке було винесено в Нідерландах ... ”.[801]

 

1145. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) також стверджував, що “сформована судова практика українських судів” (хоча Новомосковський Азот посилався лише на одне рішення), згідно з якою українські суди нібито “відмовляють позивачам у подібних недобросовісних спробах обходу юрисдикційного імунітету та покладення відповідальності Російської Федерації на приватних осіб”.[802] В аналогічному аргументі Відповідач 23 (EAG) стверджував, що українські суди відхилили аналогічні позови проти приватних компаній, пов'язані з військовими діями Російської Федерації, нібито “через відсутність юрисдикції суду”.[803]

 

1146. Ці аргументи Відповідачів є безпідставними.

 

1147. Щодо цитат Відповідачів з рішення Нідерландського суду, цей Суд не має наміру давати оцінку висновкам Апеляційного суду Амстердама. Зокрема, цей Суд не може і не повинен вирішувати, чи вважається Позов Позивача зловживанням правами згідно із законодавством Нідерландів.

 

1148. У цьому провадженні застосовується українське процесуальне право. Згідно з ним, пред'явлення Позивачем позову до осіб, які не є іноземними державами, є розумною процесуальною стратегією Позивача, а не зловживанням процесуальними правами.

 

1149. Судовий суверенний імунітет є процесуальним механізмом, який лише звільняє державу (та її органи) від юрисдикції судів іншої держави. Іншими словами, суверенний судовий імунітет означає лише те, що держава не може бути (без її згоди) притягнута до відповідальності в судах іншої держави. Однак це не звільняє державу від відповідної відповідальності. Тим більше, судовий суверенний імунітет не звільняє від відповідальності та не надає імунітету від судового переслідування недержавним суб’єктам, які брали участь у спричиненні шкоди разом із державою. Існує причина, чому це називається “суверенним” імунітетом.

 

1150. Таким чином, подання Позивачем позову до тих осіб, з яких Позивач може реалістично стягнути заподіяну йому шкоду (а не до тих, з яких він заздалегідь не зможе це зробити) є реалізацією Позивачем свого права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6(1) ЄКПЛ, та права на ефективний засіб правового захисту гарантованого статтею 13 ЄКПЛ. Перешкоджання Позивачу у реалізації таких прав під приводом зловживання Позивачем своїми правами саме по собі представляло б порушення Судом прав Позивача, гарантованих вищезазначеними статтями 6(1) та 13 ЄКПЛ, оскільки перешкоджає будь-якій ефективній можливості компенсації Позивачу заподіяної йому шкоди.

 

1151. Зрештою, що стосується посилання EAG і Новомосковського Азоту на нібито “сформовану судову практику українських судів”, згідно з якою українські суди нібито “також відмовляють позивачам у подібних недобросовісних спробах обходу юрисдикційного імунітету та покладення відповідальності Російської Федерації на приватних осіб”[804] “через відсутність юрисдикції суду”,[805] по-перше, рішення українських судів, на які посилаються Відповідачі, цього не підтверджують. Зокрема:

 

1151.1            У справі №908/2635/25 (на яку посилалися і EAG, і Новомосковський Азот) Господарський суд Запорізької області відхилив позов, очевидно, по суті (оскільки позивач не довів причинно-наслідковий зв'язок), а не через відсутність юрисдикції;

 

1151.2            У справі №910/410/25 (на яку посилався EAG) Господарський суд міста Києва також відмовив у задоволенні позову по суті, а не через відсутність юрисдикції (оскільки, очевидно, подавши позов на підставі теорії, що компанія-відповідач (Інтер РАО) є альтер-его Російської Федерації, позивач не довів, що вона дійсно є альтер-его Російської Федерації). Позов позивача в цьому провадженні не ґрунтується на теорії, що відповідачі є альтер-его Російської Федерації.

 

1151.3            У справі №911/11775/24 (на яку посилався EAG) Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову по суті, а не через відсутність юрисдикції (оскільки позивач не надав достатніх доказів того, що відповідачі виконували функції державного органу Російської Федерації). Цей позов, очевидно, ґрунтувався на теорії, що відповідачі є альтер-его Російської Федерації, чого не можна сказати про Позов Позивача в цьому провадженні.

 

1151.4            І нарешті, у справі №908/1017/25 (на яку посилався EAG) Господарський суд Запорізької області відхилив позов через відсутність доказів, а не через відсутність юрисдикції.

 

1152. Отже, релевантність вищезазначених справ, на які посилалися EAG і Новомосковський Азот, до їхніх власних аргументів або, власне, до питання юрисдикції, є абсолютно незрозумілою. Однак Суд не може не зауважити, що наведені Відповідачами приклади лише ще раз демонструють об'єктивність українських судів у справах проти російських відповідачів.

 

1153. У будь-якому випадку, навіть якби вищезазначені рішення і були б релевантні до питання імунітету і підтримували позицію сторін у даній справі, Суд не міг би розглядати такі поодинокі судові рішення при вирішенні цієї справи. Відповідно до українського процесуального законодавства, а саме частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, обов'язковою для застосування українськими судами є лише практика Верховного Суду України, а не рішення судів першої інстанції, на які посилаються EAG і Новомосковський Азот.

 

4. Висновки Суду щодо питань суверенного судового імунітету

 

1154. На підставі викладеного у Розділі III(B), у цій справі відсутні будь-які підстави, встановлені українським законодавством (а саме, частиною 1 статті 79 Закону про МПП), або застосовним міжнародним договірним та звичаєвим правом, для застосування Судом суверенного судового імунітету.

 

1155. Зокрема, Російська Федерація не є і не залучається у якості відповідача у цій справі, не залучається третьою особою у справі (і підстави для такого залучення не існують), та майно іноземної держави не підлягає арешту, заходу забезпечення позову або виконання у межах цієї справи.

 

1156. Зважаючи на вищезазначене, клопотання Відповідачів визнати відсутність юрисдикції Суду у справі, припинити провадження у справі та залишити Позов Позивача без розгляду, на підставі відсутності у Суду юрисдикції у справі у зв'язку з суверенним судовим імунітетом, задоволенню не підлягають.

 

1. Підвідомчість

 

1157. Підвідомчість в цій справі, тобто питання про те, який саме український суд має юрисдикцію в цій справі, має бути визначено відповідно до законодавства України. Як зазначено вище, в провадженні цього Суду перебуває справа про банкрутство Позивача.

 

1158. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18 жовтня 2018 року:

 

“Стаття 7. Порядок розгляду спорів стороною яких є боржник

 

…

 

2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника …”.

 

1159. Відповідно, оскільки справа про банкрутство Позивача перебуває на розгляді в даному Суді, саме цей Суд має вирішити в межах зазначеної справи про банкрутство всі майнові спори, стороною яких є Позивач. На підставі вищевикладеного, позов було передано до Суду в рамках зазначеної справи про банкрутство

 

1160. Позивач звернув увагу на те, що у ході Нідерландського Розгляду деякі Відповідачі намагалися викликати підозри щодо того, що всі позови, подані Позивачем (включаючи позов у справі №908/1955/22(908/1654/24) та Позов Позивача, поданий у рамках цього судового розгляду), випадково розглядаються одним і тим самим суддею. Як правильно зазначив Позивач, вищезазначені правові положення дають чітку відповідь на підозри Відповідачів: це тому, що саме цей Суд розглядає справу про банкрутство Позивача.[806]

 

1. ДОКАЗИ

 

1161. В ході розгляду справи в письмових заявах Відповідачів неодноразово виникало питання щодо належності та допустимості доказів Позивача у цій справі.

 

1162. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) в своєму Клопотанні про Виключення Доказу вважав неналежним, недопустимим та недостовірним доказом Додаток Позивача А-0390 - статтю інформаційного агентства Reuters від 30 грудня 2024 року “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії” посилаючись безпосередньо на зміст зазначеної статті. Суд надав свою оцінку та виклав висновки по суті вказаного доказу у Розділі XI нижче.

 

1163. Відповідач 18 (Rosneft AET) висловив численні зауваження щодо форми доказів, поданих Позивачем до Суду, та звернувся до Суду з проханням не брати до уваги більшість доказів Позивача.[807]

 

1. Українські процесуальні норми щодо форми, в якій мають бути надані докази (тією мірою, якою це стосується даної справи), та їх застосування до обставин справи

 

1164. Суд відзначає, що значна частина питань виникла через те, що Rosneft AET, очевидно, змішав поняття “письмові докази” та “електронні докази”, а внаслідок цього, правові вимоги, що застосовуються до (і) форми, в якій докази вищезазначених видів мають бути подані до Суду; та (іі) форми, в якій переклади доказів кожного з вищезазначених видів (якщо вони викладені не українською мовою) мають бути подані до Суду.

 

1. Відмінності між “письмовими доказами” та “електронними доказами”

 

1165. Як зазначено вище, заяви Rosneft AET свідчать про те, що Rosneft AET змішує поняття (i) “письмових доказів”, та (ii) “електронних доказів”.

 

1. Письмові докази

 

1166. Поняття “письмові докази” не потребує особливого пояснення, але для повноти викладу, частина 1 статті 91 ГПК встановлює, що “письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору”. (Виділення додано.)

 

1167. Багато із поданих Позивачем документів є “письмовими доказами”, наприклад, Звіт про Оцінку Збитків,[808] дозвільні документи, видані Позивачу,[809] договори, стороною яких є Позивач[810] та переписка з контрагентом.[811]

 

1. Електронні докази

 

1168. Як вірно зазначає Rosneft AET, велика кількість інших доказів, на які посилається Позивач в своєму Позові, являє собою статті та інтерв’ю з різних Інтернет-видань,[812] дані з електронних реєстрів, тексти законів іноземних держав та ін., які були отримані з публічно доступних електронних джерел (таких як електронні державні реєстри, офіційні та інформаційні сайти та бази даних).

 

1169. Визначення “електронних доказів” міститься в частині 1 статті 96 ГПК, та встановлює наступне:

 

“Стаття 96. Електронні докази

 

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет)”.

 

1. Письмові докази (форма подання та переклад)

 

1. Форма подання письмових доказів

 

1170. Відповідно до частини 2 статті 91 ГПК, письмові докази повинні надаватися до Суду або у вигляді оригіналу, або у вигляді належним чином засвідченій копії:

 

“ 2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.”

 

1171. Серед інших варіантів, відповідним “належним чином засвідчена копія” є копія, засвідчена учасником справи. Згідно з частиною 5 статті 91 ГПК:

 

“ 5. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення”.

 

1172. В цій справі, всі надані Позивачем “письмові докази” були засвідчені керуючим санацією Позивача. Враховуючи значний обсяг доказів, які були додані до Позову, Позивач належним чином засвідчив копії доказів саме шляхом їх прошнуровування та нанесення єдиного посвідчувального напису. Таким чином, Позивач виконав відповідні вимоги подання письмових доказів.

 

1173. Rosneft AET в своїх Запереченнях на Відповідь на Відзив помилково стверджував про те, що матеріали справи містять письмові докази, які не засвідчені керуючим санацією Позивача.[813] При цьому, з матеріалів справи випливає, що станом на дату подачі Заперечень на Відповідь на Відзив, Rosneft AET не ознайомився з матеріалами справи у їх паперовій версії, а тому прийшов до такого помилкового висновку з огляду на відсутність посвідчувального напису на кожному окремо взятому документі, залишаючи поза увагою можливість подання документів у копіях, які засвідчені єдиним посвідчувальним написом на останній сторінці загальної кількості прошитих сторінок.

 

1174. З метою уникнення сумнівів щодо відповідності поданих копій письмових доказів їхнім оригіналам, Позивач направив на адресу Суду оригінали письмових доказів, копії яких містяться в матеріалах справи, для їх огляду в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

 

1. Форма перекладу письмових доказів українською мовою

 

1175. Відповідно до позиції Верховного Суду “до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України “Про нотаріат””.[814] (Виділення додано.)

 

1176. В цій справі, всі подані Позивачем “письмові докази” були подані українською мовою, тому питання щодо їх перекладу взагалі не виникає.

 

1. Електронні докази (форма подання та переклад)

 

1. Форма подання електронних доказів

 

1177. Електронний доказ існує на його носії (наприклад, на відповідній сторінці в мережі Інтернет). Стороні справи, яка посилається на електронний доказ достатньо надати посилання, за яким до нього може бути здійснено доступ, наприклад, посилання на конкретну Інтернет-сторінку. Верховний Суд в своїй постанові від 23 вересня 2021 року у справі №910/17662/19[815] виклав наступну правову позицію з цього приводу:

 

“ 5.11. … Правовий аналіз положень статті 96 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що оригінал електронного доказу - це первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання. …

 

При цьому чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронних доказів …”

 

1178. У цій справі, у своєму Позові та в Заяві Позивача від 5 січня 2026 року, а в подальшому додатково в Переліку Доказів із інструкцією щодо процедури відкриття гіперпосилань (Додаток А-0480) Позивач вказав всі відповідні посилання на всі електронні докази, тобто Позивач виконав відповідні вимоги закону щодо форми надання електронних доказів.

 

1179. Далі, сторона справи має право, але не зобов’язана, подати електронні докази в паперових копіях. Українське законодавство передбачає, щоб такі паперові копії були посвідченими “в порядку, передбаченому законом”. Проте на дату подання Позивачем паперових копій електронних доказів, законодавство не містило жодних норм, які б встановлювали такий “порядок”.

 

1180. З цього приводу, Верховний Суд в своїй постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 910/5174/21[816] зазначив наступне:

 

“ 52. Чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронних доказів, зокрема поданих у паперових копіях, ураховуючи також те, що деякі з цих доказів (відео-, звукозаписи) не можуть бути відображені у паперовому виді.

 

53. Невизначеність порядку засвідчення електронного документа, поданого у паперовій його копії зумовлює на практиці необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом ...

 

56. Слід також враховувати, що у разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів …”

 

1181. Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу лише у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. По причині, зазначеній вище, в даному випадку таких обставин немає.

 

1182. Частини 3 та 5 статті 96 ГПК з цього приводу встановлюють наступне:

 

“ 3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

 

…

 

5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.”

 

1183. Верховний Суд в своїй постанові від 23 вересня 2021 року у справі №910/17662/19[817] виклав наступну правову позицію щодо застосування статті 96 ГПК:

 

“ 5.11. … чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронних доказів, зокрема поданих у паперових копіях, ураховуючи також те, що деякі з таких доказів (відео, звукозаписи) не можуть бути відображені у паперовому виді…

 

5.12. в силу приписів частин третьої та п`ятої статті 96 Господарського процесуального кодексу України праву учасника справи подати до суду паперову копію електронного доказу відповідає право суду витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу з власної ініціативи, зокрема, у випадку, якщо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. При цьому невзяття судом до уваги паперової копії оригіналу електронного доказу є процесуальним наслідком саме неподання оригіналу електронного доказу на вимогу суду (а не неподання його разом із позовом чи відзивом на нього).” (Виділення додано.)

 

1184. В цій справі, Позивач (для зручності Суду та Відповідачів) надав паперові копії всіх електронних доказів, які засвідчив разом з копіями письмових доказів шляхом прошивання та проставлення єдиного посвідчувального напису на їх останній сторінці.

 

1185. В судовому засіданні 29 квітня 2026 року під час розгляду справи по суті Суд відкривав на екрані комп’ютера та оглядав оригінали окремих електронних доказів за відповідними посиланнями, пересвідчувався у відповідності змісту веб-сторінок їх паперовим копіям, наявним в матеріалах справи.

 

1186. При цьому Суд враховував, що Верховний Суд неодноразово зазначав “про відсутність підстав для дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу”.[818]

 

1. Аргументи Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо форми подання електронних доказів

 

1187. Rosneft AET стверджував, шо при поданні електронного доказу не достатньо тільки самого посилання на конкретну Інтернет-сторінку, а належною формою подання електронних доказів відповідно до положень частини 2 статті 96 ГПК є їх подання “у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги””.[819]

 

1188. Це, явно помилкове твердження, базується на припущенні, що вказана норма частини 2 статті 96 ГПК є єдино правильною та універсальною до всіх видів електронних доказів. Разом з тим, частина 1 статті 96 ГПК, яка дає визначення електронному доказу передбачає зокрема, що “електронними доказами є … дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет)”. Тому очевидним є те, що дане положення є обов’язковим для застосування щодо електронних документів, в той же час неможливо накласти електронний цифровий підпис на портативний пристрій чи місце збереження даних, зокрема в мережі Інтернет. Для таких випадків частина 3 статті 96 ГПК надає учасникам справи право подавати електронні докази в паперових копіях (без необхідності накладання електронного цифрового підпису).

 

1189. З цього приводу Верховний Суд в своїй постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 910/5408/21[820] зазначив:

 

“ 54. … відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених ГПК, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченого ст.79 ГПК.

 

55. У Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони)...

 

56. Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та / або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого, кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).

 

57. Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом”. (Виділення додано.)

 

1190. Rosneft AET скаржився, що “у більшості випадків Позивач додавав дo Позовної заяви лише кoмп’ютерні переклади, без oригіналу або належним чинoм засвідченої кoпії доказів мовою oригіналу”.[821] (Виділення додано.)

 

1191. Як пояснено вище всі докази, що за визначенням є “письмовими доказами” (наприклад, Звіт про Оцінку Збитків,[822] дозвільні документи, видані Позивачу,[823] договори, стороною яких є Позивач[824] та переписка з контрагентом[825]), були подані Позивачем (а) українською мовою і (б) в копіях, засвідчених керуючим санацією Позивача (як і вимагалося законодавством). “Електронні докази” Позивач подав у вигляді посилань на інтернет-ресурси, які містять відповідну інформацію та дані, що мають значення для вирішення справи та додатково подав паперові копії таких електронних доказів, які засвідчено керуючим санацією Позивача.

 

1192. Незважаючи на всі положення щодо необхідності розмежування понять “письмових” та “електронних” доказів, Rosneft AET наводив аргумент про те, що “надані Позивачем докази, а саме, викопіювання з вебсайту самі по собі не можуть бути доказом у справі, оскільки вони виготовлені, видані і засвідчені не власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером”, посилаючись при цьому на постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2019 року в справі № 711/9146/16-ц, від 7 липня 2021 року в справі № 587/2051/18.

 

1193. Однак Rosneft AET залишив поза увагою той факт, що у вказаних постановах Верховний Суд описав алгоритм за яким електронний доказ набуває статусу письмового і саме для такого випадку обов’язковим є виготовлення та засвідчення документу власником Інтернет-ресурсу. В іншому випадку в цих же постановах зазначено, що “Веб-сторінки є електронними документами, які фізично не можуть надаватися суду, однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи, тому суд може провести огляд і дослідження таких документів у місці їх знаходження (на відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним стороною справи посиланням) ...”.[826]

 

1194. Rosneft AET також заявляв, що “згiдно з пунктом 8 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява, серед iншого, повинна мiстити зазначення щодо наявностi у позивача або iншої особи оригiналiв письмових або електронних доказів, копiї яких додано до заяви. Позивач не виконав зазначену вимогу статтi 162 ГПК України”.[827] Принаймні стосовно електронних доказів, поданих Позивачем, за твердженнями самого Rosneft AET, з їх опису та вказаних в Позові та(або) додатках до нього гіперпосилань цілком очевидно в якому з джерел інформації міститься оригінал такого доказу. Наприклад, публікації різноманітних інформаційних агенств – в цих інформаційних агенствах, дані реєстрів – у операторів відповідних реєстрів, інформація з сайтів компаній – у таких компаній і т.д.

 

1195. З огляду на вказане, жодне із заперечень Rosneft AET з приводу форми наданих Позивачем електронних доказів не є обґрунтованим.

 

iii.            Форма перекладу електронних доказів українською мовою

 

1196. Українське законодавство не містить жодних вимог стосовно перекладу електронних доказів на українську мову. Зокрема, законодавство не містить вимоги щодо нотаріального посвідчення такого перекладу.

 

1197. Насправді, нотаріальне посвідчення перекладу є неможливим, оскільки українське законодавство встановлює певні вимоги до документів, переклад яких може бути нотаріально посвідчений, а паперові копії електронних доказів таким вимогам не відповідають. Простіше - український нотаріус не має повноважень нотаріально посвідчити переклад роздруківки сторінки з екрану комп’ютера.

 

1198. Зокрема, стаття 79 Закону України “Про нотаріат” (далі – Закон про Нотаріат) в цій частині передбачає два різновиди нотаріального посвідчення перекладу – (i) коли безпосередньо нотаріус (який володіє відповідною іноземною мовою засвідчує переклад, та (ii) коли переклад виконаний кваліфікованим перекладачем, а нотаріус посвідчує його підпис:

 

“нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус”

 

1199. При цьому, відповідно до частини 3 статті 47 Закону про Нотаріат, в обох випадках (i) та (ii), “електронний документ”, який підлягає нотаріально посвідченому перекладу, повинен відповідати певним вимогам:

 

“для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства”.

 

1200. Такі “вимоги законодавства” щодо “електронних документів” передбачені Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг” (далі – Закон про Електронні Документи), де стаття 1 під обов'язковим реквізитом електронного документа розуміє “обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили”. За приписами частини 3 статті 6 Закону про Електронні Документи таким обов’язковим реквізитом є “накладання електронного підпису та/або електронної печатки”, яким “завершується створення електронного документа”.

 

1201. Отже, візуальна форма подання інформації з мережі Інтернет на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (скріншоти, роздруківки інтернет сторінок, веб-сайтів) не вважається “документом” для цілей вищевказаних норм Закону про Нотаріат, а отже нотаріус не має повноважень завіряти такі переклади паперових копій таких електронних доказів.

 

1202. Відповідно, Позивач взагалі не міг надати нотаріально посвідчені переклади “електронних доказів”, доданих до його Позову та Заяви від 5 січня 2026 року.

 

1203. При цьому, оскільки українське законодавство не містить будь-яких вимог стосовно перекладу електронних доказів на українську мову, Позивач міг надати їх у тій формі, яку вважав розумною.

 

1204. У будь-якому випадку, в цій справі Позивач надав переклади електронних доказів на українську мову в якості паперових копій:

 

1204.1         автоматичного відображення на екрані комп’ютера сторінки українською мовою за допомогою системи Google (є автоматичною функцією електронної системи Google), доступ до якої здійснюється за тим же посиланням, що зазначена в Позові (чи Заяві Позивача від 5 січня 2026 року), та

 

1204.2         автоматичного відображення на екрані комп'ютера нейронного машинного перекладу електронних доказів у системі DeepL, що саме по собі також є електронним доказом та тому не потребує будь-якого особливого посвідчення (див. Розділ III(D)).

 

1205. Як загальновідомо, Google та DeepL є одними з найрозповсюдженіших машинних перекладацьких систем. Надання паперових роздруківок з них можна порівняти з використанням електронного калькулятора для розрахунків.

 

1206. Так само, як і щодо інших електронних доказів, Суд перевірив їх відповідність оригіналам під час розгляду справи по суті шляхом відкриття на екрані комп’ютера оригіналу відповідного електронного доказу за відповідним посиланням.

 

1207. Суд зазначає, що кожний учасник справи, який мав заперечення щодо змісту наданих перекладів, мав можливість оскаржити їх під час подання заперечень та відзивів, наприклад, залучивши відповідних лінгвістичних експертів. Однак, окрім загальних заяв Rosneft AET, електронні переклади електронних доказів, надані Позивачем, не були оскаржені.

 

1. Аргументи Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо форми перекладу електронних доказів

 

1208. Заявляючи про те, що машинні переклади, надані Позивачем, не відповідають нібито встановленій законом нотаріальній формі Rosneft AET посилався на постанови Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 910/20940/21 (910/19964/23) та від 03 березня 2025 року у справі №910/628/20, стверджуючи, що в них Верховний Суд “підтвердив, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином” та що вираз “належним чином” означає “нотаріально”.[828]

 

1209. Це дійсно так, але як зазначив сам Rosneft AET, постанова Верховного Суду в цій частині стосується перекладу “письмових доказів”.

 

1210. Однак, як роз’яснено вище, машинні переклади є “електронними доказами”, а не “письмовими доказами”. З огляду на це, аргумент Rosneft AET, що “Отже, дoдатки, щo містять примiтку “Перекладено автоматично системою Google”, не можуть вважатися належним чинoм пoсвідченими перекладами українськoю мовою. Вiдпoвіднo дo статті 79 Закoну України “Прo нотаріат” відпoвідні докази не вважаються дійсними, oскільки вoни не складені відпoвідно дo встанoвленoї законом процедури”,[829] є невірним. Відповідно, аргумент Rosneft AET про те, що згідно із статтею 76 ГПК, машинні переклади без нотаріального посвідчення не повинні прийматися Судом в якості доказів,[830] є також невірним.

 

1211. Rosneft AET також заявляв, що “згiдно з пунктом 8 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява, серед iншого, повинна мiстити зазначення щодо наявностi у позивача або iншої особи оригiналiв письмових або електронних доказів, копiї яких додано до заяви. Позивач не виконав зазначену вимогу статтi 162 ГПК України”.[831] Принаймні стосовно машинних перекладів електронних доказів, наданих Позивачем, за твердженням самого Rosneft AET, з перекладів досить очевидно, що оригінали перекладів були згенеровані (та відповідно доступні) у відповідної компанії, яка надає такий переклад (наприклад, Google).

 

1212. З огляду на вищевикладене, жодне із заперечень Rosneft AET щодо форми наданих Позивачем перекладів електронних доказів не є обґрунтованим.

 

2. Розгляд інших заперечень Rosneft AET щодо доказів, наданих Позивачем

 

1. Посилання на документи, які нібито не відкриваються

 

1213. Rosneft AET скаржився, що “посилання в додатку А-0059 не працює (видає помилку), a посилання на веб-сторінки в інших додатках або не працює (з’являється інформація “Сторінку не знайдено”), або ж перенаправляє на веб-сторінки іноземною мовою. Наприклад, гіперактивне посилання в електронній версії додатка А-0004, посилання в додатку A-0007, А-0012, А-0013, А-0016, А-0030 і т.д.”.[832] Розглянемо конкретні додатки по черзі:

 

1213.1         Додаток А-0059 – Розпорядження Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року про передачу акцій компаній Rosneft Deutschland та RN Refining в довірче управління відповідно до пункт 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини (далі - Розпорядження Федерального Мережевого Агенства Німеччини про Довірче Управління) - відповідне веб-посилання наведено у Додатку, що додається до Позову. Зазначене посилання перенаправляє користувача до бази даних Уряду Німеччини, яка не містить окремого прямого посилання на відповідний документ, але де цей документ можна знайти, ввівши дані, наведені в описі Додатку до Позову. Для зручності (і без будь-якого зобов’язання це робити) Позивач додав до Позову паперову копію Додатку, яка сама по собі є паперовою копією відповідного електронного доказу. Суд пересвідчився у вказаному та у відповідності паперової копії оригіналу під час розгляду справи по суті;

 

1213.2         Додаток A-0007 - Офіційний веб-сайт ПАО Газпром https://www.gazprom.ru/, розділ “Про Газпром”, https://web.archive.org/web/20220202175418/https://www.gazprom.ru/about/ - гіперпосилання відкривається за допомогою VPN;

 

1213.3         Додаток A-0012 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпром Нєфть (Відповідач 03) станом на 19 березня 2025 року – відповідне гіперпосилання наведено в тексті Додатка; перехід за цим гіперпосиланням перенаправляє читача до пошукової системи Російського Державного Реєстру, де для відображення відповідної інформації необхідно ввести назву або номер відповідної компанії. Для зручності (без будь-якого зобов’язання це робити) Позивач додав до Позову паперову копію Додатка, яка сама по собі є паперовою копією відповідного електронного доказу. Суд пересвідчився у вказаному та у відповідності паперової копії оригіналу під час розгляду справи по суті;

 

1213.4         Додаток A-0013 – Офіційний веб-сайт Газпром Нєфті https://www.gazprom-neft.ru/ сторінка під назвою “Про “Газпром Нєфть”, https://www.gazprom-neft.ru/company/about/- гіперпосилання відкривається за допомогою VPN;

 

1213.5         Додаток A-0016 – Офіційний веб-сайт “Газпромбанку”, https://www.gazprombank.ru/about/bank/, сторінка під назвою “Про Газпромбанк” - гіперпосилання відкривається за допомогою VPN;

 

1213.6         Додаток A-0030 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “ГПН-Інвест” станом на 18 березня 2025 року - для зручності (без будь-якого зобов’язання це робити) Позивач додав до Позову паперову копію Додатка, яка сама по собі є паперовою копією відповідного електронного доказу. Суд пересвідчився у вказаному та у відповідності паперової копії оригіналу під час розгляду справи по суті;

 

1213.7         Посилання Rosneft AET на інші документи, позначені як “тощо”, не дають Суду можливості встановити, які саме документи Rosneft AET нібито не зміг відкрити.

 

1. Скарга Rosneft AET щодо того, що деякі частини перекладу Google є нечіткими або неправильними

 

1214. Rosneft AET у своєму Відзиві на Позов заявив про те, що машинний переклад певних електронних доказів на українську мову “дає незрозумілий/некоректний переклад на українську мову, або взагалі спотворює зміст перекладеного документа”.[833]

 

1215. Сторона зобов’язана забезпечити щоб переклад (або його відповідна частина) підтверджував обставини, яких він стосується.

 

1216. Якщо Rosneft AET (або будь-який інший учасник справи) вважав будь-який переклад, поданий Позивачем, неправильним або іншим чином недосконалим, Rosneft AET (або будь-який інший учасник справи) мали можливість подати разом зі своїм Відзивом на Позов переклад, який вони вважали правильним, у формі іншого машинного перекладу або у формі висновку лінгвістичного експерта.

 

1217. За відсутності цього Суд оцінив докази, подані Позивачем, у тому вигляді, в якому вони були подані, та зробив відповідні висновки щодо того, чи підтверджує переклад обставини, які Позивач прагне довести.

 

1218. Що стосується машинного перекладу, то це загальновідома проблема, яка виникає, зокрема, при роботі з дуже великими обсягами тексту (коли якість перекладу іноді погіршується) або з дуже короткими текстами (коли алгоритми перекладу, судячи з усього, не в змозі визначити контекст, у якому використовуються відповідні терміни). Але, зрештою, роль Суду полягає в тому, щоб оцінити, чи, на розсуд Суду, докази (або їхня відповідна частина), включаючи машинний переклад або електронні докази, навіть з очевидними помилками перекладу, доводять обставини, які сторона прагне довести.

 

1219. Аргумент Rosneft AET про те, що відсутність обов’язку щодо нотаріального перекладу електронних доказів може призвести до ситуації, яка дозволить “недобросовісному учаснику судового процесу “переводити” письмові докази, викладені іноземною мовою, у електронну форму, та подавати їх паперову копію з машинним перекладом”[834] є надуманим, оскільки виготовлення з паперового документу його копії у цифровій (електронній) формі не позбавляє оригінал такого документу статусу письмового доказу про що очевидно свідчить положення частини 3 статті 91 ГПК: “Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом”.

 

1220. Rosneft AET в своїх Запереченнях на Відповідь на Відзив справедливо зазначає, що “будь-який документ, який подається до суду (незалежно від форми - паперовий, електронний, сканкопія, файл тощо), має бути зрозумілим суду та сторонам, а отже має бути належним чином перекладений на українську мову”,[835] проте помиляється в тому, що ГПК “не проводив і не проводить розмежування між письмовими доказами й електронними доказами для цілей перекладу”.[836] По-перше, ГПК взагалі не містить вимог щодо перекладу будь-яких доказів, це питання регулюється іншими нормативними актами. По-друге, ГПК чітко розмежовує поняття письмових та електронних доказів, зокрема звертає увагу на різні форми існування електронних доказів, які в окремих випадках фізично не можуть бути піддані перекладу, в тому числі нотаріально посвідченому перекладу (з огляду на спеціальні вимоги, які ставляться до документів відносно яких вчиняється нотаріальна дія). Натомість, як зазначено вище Позивач надав всі докази та їх переклад на українську мову у зрозумілій формі для прочитання та розуміння змісту та у формі, яка була можлива з урахуванням вимог та обмежень чинного законодавства України.

 

1221. Щодо дотримання вимоги про здійснення правосуддя державною мовою про яку заявляє Rosneft AET в своїх Запереченнях на Відповідь на Відзив,[837] то слід зазначити, що вказана вимога, на думку Верховного Суду, поширюється лише на процесуальні документи у судовій справі, але не на докази. Верховний Суд зазначив про те, що відсутність перекладу доказу не є перешкодою для вирішення спору, якщо суд має можливість встановити наявність порушеного права враховуючи всі обставини справи. В цій частині постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/354/20[838] передбачає:

 

“Нормативно-правові акти, … (ГПК України, Закон України "Про судоустрій та статус суддів", Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України) визначають українську мову як державну мову та встановлюють обов`язок суддів використовувати державну мову у судочинстві, оскільки господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

 

Проте, скаржник помилково ототожнює мову процесуальних документів, які мають складатись українською мовою (як то заяви/апеляційні та касаційні скарги, які подаються з боку учасників справи до суду) з мовою договорів, які укладаються між суб`єктами господарювання та є письмовими доказами наявності між сторонами певних правовідносин.

 

У разі необхідності перекладу [документа] на державну мову України з підстав наявності у відповідача труднощів у розумінні змісту … [документа], викладеного російською мовою [відповідач] мав право подавати до суду заяву/клопотання про необхідність перекладу [документа] або про залучення до справи перекладача, чого зроблено не було.

 

Аргументи скаржника щодо відсутності перекладу [документа] державною мовою України жодним чином не спростовують висновків судів … про … порушення …, що і стало підставою задоволення позову”.

 

1222. У зв’язку із зазначеним аргумент Rosneft AET щодо нібито неможливості суду здійснити правосуддя через відсутність нотаріально посвідченого перекладу електронних доказів є безпідставним.

 

1. Аргумент Rosneft AET щодо Додатку A-0066

 

1223. Позивач подав Позов 5 мовами (українською, російською, англійською, німецькою та французькою). У своєму Відзиві на Позов Rosneft AET, як видається, стверджує (хоча цей аргумент не є цілком зрозумілим), що, оскільки Позов був поданий 5 мовами, він мав також містити переклади всіх додатків на всі 5 мов, і скаржиться, що Додаток А-0066 – Доказ надсилання Позову та Додатків до нього на адресу Rosneft AET, не був перекладений німецькою мовою.[839]

 

1224. Українське законодавство не містить вимог щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів якоюсь іншою мовою, окрім української, або на подання перекладів на будь-яку іншу мову, окрім української.

 

1225. Позивач пояснив, що Позов було підготовлено п’ятьма мовами виключно з міркувань професійної ввічливості щодо Відповідачів, які, можливо, не володіють українською мовою, з метою допомогти їм з’ясувати суть позовних вимог Позивача. Матеріали як паперової так і електронної справи містять відповідні примірники Позову з доданими доказами.

 

1226. Rosneft AET не заперечує, що Додаток А-0066 було подано до Суду українською мовою (як того вимагає українське законодавство). Тому аргумент Rosneft AET щодо цього питання є зайвим.

 

1. Застосовне матеріальне право і застосовні норми матеріального права

 

1. Застосування колізійних норм

 

1227. Коротко кажучи, відповідно до колізійних норм, встановлених у внутрішньому законодавстві України (а саме, статті 49 Закону про МПП), матеріальним правом, що застосовується в даному випадку, є українське право.

 

1. Норми колізійного права щодо матеріального права, яке застосовується для встановлення деліктної відповідальності

 

1. Норми частини 1 статті 49 Закону про МПП

 

1228. Частина 1 статті 49 Закону про МПП передбачає:

 

“Стаття 49. Право, що застосовується до зобов'язань про відшкодування шкоди

 

1. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди” (Виділення додано).

 

1229. У всіх істотних аспектах, що мають відношення до даного Позову, формулювання частини 1 статті 49 Закону про МПП (“дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди”) є аналогічним формулюванню пункту 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП (“дія або подія, що стала підставою для подання позову”), що було пояснено у Розділі III(A)(1) та застосовано до фактів справи у Розділі III(A)(2). Таким чином, “дія” або “інша обставина” (така як навмисні, передбачувані та/або фактичні наслідки дій Співзаподіювачів Шкоди, а також настання шкоди), “що стала підставою для подання позову”, мала місце на території України. Отже, відповідно до частини 1 статті 49 Закону про МПП, до обставин цієї справи застосовується матеріальне право України.

 

1. Якщо Позивач довів, що до його Позову застосовується українське право, чи може право іншої держави також застосовуватися до тих самих обставин, наприклад, якщо деліктні “дії” були вчинені за межами України, але інші “обставини, що стали підставою для позову про відшкодування шкоди, мали місце”?

 

1230. Для встановлення того, що до делікту застосовується українське право, норми українського колізійного права не вимагають, щоб усі дії або всі обставини, що стали підставою для подання позову про відшкодування шкоди, мали місце на території України. Для цього достатньо, аби будь-яка з них відбулася в Україні.

 

1231. Це можна продемонструвати наведеним Позивачем гіпотетичним прикладом. Припустимо, що особа в Бельгії виготовила прихований вибуховий пристрій, особа у Франції підробила документи з безпеки та митні документи для його експорту, а ще одна особа відправила вибуховий пристрій за допомогою цих документів з Нідерландів до України, де пристрій вибухнув і травмував жертву, як це було заплановано (або мало розумно припускатися) трьома винуватцями.

 

1232. За таких обставин потерпілий може розпочати провадження у справі про делікт в українських судах, оскільки (і) “шкоду ... було завдано на території України” (що створює підстави для юрисдикції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 76 Закону про МПП) та (іі) крім того, оскільки “подія, що стала підставою для подання позову [у цьому гіпотетичному сценарії вибух, який спричинив шкоду, та сама шкода] мала місце на території України” (що також створює підстави для юрисдикції згідно з пунктом 7 частини 1 статті 76 Закону про МПП). Не має значення, що деякі або всі “дії” співзаподіювачів шкоди, які стали підставою для подання позову, були вчинені за межами України.

 

1233. Щодо питання, чи може право іншої держави також застосовуватися до тих самих обставин, відповідь є ствердною.

 

1234. Наприклад, замість того, щоб подавати позов проти всіх трьох співзаподіювачів шкоди, потерпілий може вирішити подати позов виключно проти правопорушника, який відправив вибуховий пристрій з Нідерландів, аргументуючи це тим, що до позову про делікт застосовується право Нідерландів, оскільки саме там було вчинено деліктне діяння – відправлення вибухового пристрою. І якщо фактів достатньо для встановлення того, що застосовується право Нідерландів і що за нідерландським правом також мав місце делікт, то потерпілий цілком може отримати судове рішення проти одного відповідача.

 

1235. Рішення про те, за яким законодавством – і в якому суді – позивач буде домагатися задоволення свого позову, є вибором позивача. Один варіант не виключає іншого, якщо позивач може довести, що обраний ним суд має юрисдикцію відповідно до чинних правил юрисдикції і що обране ним матеріальне право може застосовуватися відповідно до чинних колізійних норм.

 

1236. У даному випадку, як пояснено вище, українські суди мають юрисдикцію щодо Позову Позивача і що українське законодавство є матеріальним правом, яке застосовується до його Позову.

 

1237. Чи міг би Позивач, як альтернатива, подати свій позов, наприклад, до суду Російської Федерації за російським правом на тій підставі, що дії деяких співзаподіювачів шкоди були вчинені в Росії? Це не є питання, яке повинно бути розглянуто цим Судом, оскільки було доведено, що Позов, який Позивач фактично подав до цього Суду, підпадає під юрисдикцію українських судів і що до нього застосовується матеріальне право України.

 

1. Аргументи Відповідачів щодо матеріального права, яке застосовується для встановлення відповідальності за делікт

 

1238. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) стверджував, що відповідно до тверджень самого Позивача у його Позові Новомосковський Азот постачав вибухові речовини на території Російської Федерації. Тому – стверджує Новомосковський Азот – “з огляду на те, що нібито шкідливі дії вчинялися на території Російської Федерації, до вимог Позивача відносно Відповідача підлягає застосуванню російське законодавство, тоді як позовна заява Відповідача ґрунтується на українському законодавстві, яке в даному випадку не застосовується”.[840] З підстав, пояснених вище, аргументи Новомосковського Азоту є некоректними.

 

1239. У своєму аналізі Новомосковський Азот звертає увагу виключно на ту частину положення частини 1 статті 49 Закону про МПП, в якій зазначено, що матеріальним правом, яке застосовується, є “право держави, в якій дія… що стала підставою для позову про відшкодування збитків, мала місце”, та ігнорує повний текст положення, в якому зазначено, що застосовним матеріальним правом є “право держави, в якій відбулася дія або інша обставина, що стала підставою для позову про відшкодування збитків” (виділення додано). Фактично, збитки, яких зазнав Позивач в Україні, самі по собі були тією “іншою обставиною”, яка дозволила Позивачу подати позов про відшкодування збитків за деліктом відповідно до українського матеріального права.

 

1240. Новомосковський Азот також стверджував, що українські суди “послідовно застосовують саме принцип lex loci actus при вирішенні колізійного питання згідно зі ст. 49(1)”.[841] Однак єдиною справою, на яку посилався Новомосковський Азот, є справа, в якій фігурує дружина померлого українського моряка, який, як стверджується, загинув внаслідок харчового отруєння на борту судна під прапором Мальти (далі - Справа Керченського Міського Суду). Позиція суду у тій справі не є обов’язковою для цього Суду, а також не є доречною чи правильною з цілої низки причин.

 

1240.1         По-перше, позовна заява у даній справі була розглянута тільки судом першої інстанції — Керченським міським судом (і після розгляду суддею без проведення судового засідання була повернута без розгляду через відсутність юрисдикції на етапі прийняття рішення про відкриття провадження у справі). Лише постанови Верховного Суду є обов’язковими для нижчих судів України в частині застосування ними норм права. Судові рішення судів першої інстанції такими не є.

 

1240.2         По-друге, виходячи з фактів, викладених у Справі Керченського Міського Суду, сторони прямо домовилися про застосування до їхніх правовідносин матеріального права Мальти.

 

1240.3         Провадження у справі було закрите, коли український суд повернув її без розгляду на етапі вирішення питання про доцільність порушення судового провадження на тій підставі, що сторони домовилися про юрисдикцію іноземного суду (а саме, згідно з однією частиною рішення – судів Мальти, а згідно з іншою частиною рішення – судів Мумбаї).

 

1240.4         З юридичної точки зору на даному етапі розгляду справи Керченський міський  суд не мав ані обов’язку, ані повноважень вирішувати питання щодо застосовного права чи встановлення фактів. Тому дивно, що Керченський міський суд на цьому етапі почав обговорювати питання застосовного права, що для цієї стадії не мало жодного значення. У будь-якому разі, Керченський міський суд у своїй ухвалі встановив, що сторони домовилися в договорі про те, що до їхніх відносин застосовуватиметься право Мальти.

 

1240.5         Потім суд (правильно) процитував частину 1 статті 49 Закону про МПП, але, застосовуючи її до обставин справи, так само як це зробив Новомосковський Азот, Керченський міський суд не врахував у цих обставинах ключове формулювання “або інші обставини”.

 

1240.6         Незрозуміло, чому суд перейшов до розгляду частини 1 статті 49 Закону про МПП, хоча він уже встановив, що сторони домовилися в договорі застосовувати мальтійське право.

 

1. Законодавство, яке застосовується до питання чи була дія (або бездіяльність), що завдала шкоду “неправомірною”

 

1241. Як більш детально пояснено в Розділі IV(B)(1) нижче, одним з елементів, який Позивач повинен довести для встановлення відповідальності за делікт, є те що дія, яка завдала шкоду, була “неправомірною”.[842]

 

1242. Українські колізійні норми не передбачають окремих колізійних норм для визначення “неправомірності” таких дій (або бездіяльності). Іншими словами, питання про те, чи була дія (або бездіяльність) “неправомірною” (для цілей частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України), має вирішуватися на основі тих самих колізійних норм, що застосовуються до деліктної відповідальності загалом, тобто за “правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди”. Як пояснено вище, у даному випадку – за законодавством України.

 

1243. Варто зазначити, що особисте право російських Співзаподіювачів Шкоди за цим Позовом лише підтверджує таке тлумачення. Зокрема, стаття 1219 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачає, що:

 

“... У разі, якщо в результаті такого діяння [яке послужило підставою для позову про відшкодування шкоди] або інших обставин шкода була заподіяна в іншій державі [у даному випадку в Україні], може застосовуватися право цієї держави [тобто України], якщо правопорушник передбачав або повинен був передбачити настання шкоди в цій державі [тобто в Україні]”.[843]

 

1244. Хоча українські колізійні норми не містять аналогічної вимоги (щоб правопорушник “передбачав або повинен був передбачити настання шкоди” в Україні, щоб українське матеріальне право застосовувалося для визначення “неправомірності” діяння), у Розділах IX-XII Позову пояснюється, що фактично кожен Співзаподіювач Шкоди “передбачав або повинен був передбачити” настання шкоди в Україні, допомагаючи та сприяючи проведенню Російської Кампанії 2022 року.

 

1245. Відповідач 18 (Rosneft AET) у своєму Відзиві зазначив, що “Позивач абсолютно не може послідовно пояснити, чому для визначення протиправності дій Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті слід застосовувати українське законодавство”.[844] З підстав, викладених вище, цей аргумент Rosneft AET є необгрунтованим.

 

1. Застосування колізійних норм до питань альтер-его (зняття корпоративної завіси)

 

1246. Як пояснюється в Розділі IV(A) нижче, деякі з вимог Позивача стосуються дій Співзаподіювачів Шкоди. Інші позовні вимоги Позивача ґрунтуються на теорії альтер-его (зняття корпоративної завіси) і спрямовані проти Відповідачів-Альтер-Его (тобто Відповідачів, які самі по собі, можливо, не вчиняли дій, якими завдали шкоду Позивачу, але які, виходячи з фактів, у відповідний час фактично були пов'язані зі Співзаподіювачами Шкоди настільки, що, згідно з твердженнями Позивача, по суті, фактично та економічно, становили частину особистості Співзаподіювача Шкоди). У своїх позовних вимогах до альтер-его Позивач просить Суд визнати Відповідачів-Альтер-Его солідарно відповідальними разом із відповідними Співзаподіювачами Шкоди за дії останніх, які завдали шкоду Позивачу.

 

1247. Норми колізійного права щодо відповідальності за делікт, встановлені Законом про МПП, є однаковими незалежно від підстав, на яких виникає деліктна відповідальність: чи виникає вона за діяння, яке завдало шкоди, чи за бездіяльність, чи за іншими підставами, встановленими законом держави, матеріальне право якої застосовується. Ця норма колізійного права полягає в тому, що будь-яка відповідальність за делікт визначається “правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди”.

 

1248. Як пояснюється вище у Розділі IV(A) на підставі вищезазначеного правила, у даному випадку застосовним матеріальним правом є законодавство України, і, отже, українське право регулює всі питання деліктної відповідальності незалежно від того, чи вони ґрунтуються на дії, що заподіяла шкоду, чи на теорії альтер-его (зняття корпоративної завіси).

 

1249. Для повноти картини варто зазначити, що покладення відповідальності на Відповідачів-Альтер-Его на підставі теорії альтер-его не має на меті заперечити, що правовий статус Відповідачів-Альтер-Его може бути визначений на підставі законодавства держави їх реєстрації або що за таким законодавством вони можуть бути окремими юридичними особами. [845] Так само, як законодавство або судова практика принаймні декількох інших країн, українська судова практика покладає відповідальність альтер-его на відповідача, який є альтер-его іншої особи, не тому, що такий відповідач не має окремої правосуб'єктності, а незважаючи на його окрему правосуб'єктність, оскільки економічна та фактична реальність є такою, що відповідач та особа, альтер-его якої є відповідач, по суті діють як одне ціле.

 

1250. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) у своєму Відзиві стверджував, що до питання ““проколювання корпоративної завіси” як різновид відповідальності за заподіяння шкоди, … має застосовуватися російське право”;[846] що “український суд може використовувати підхід до визначення застосовного права за особистим законом осіб, що притягуються до відповідальності”;[847] та що “питання судового подолання автономності та правосуб'єктності юридичних осіб є питанням корпоративного права, а саме правоздатності юридичної особи. Якщо припустити, що активи певних компаній для цілей відповідальності консолідуються з активами інших компаній, це безпосередньо впливає на правоздатність таких осіб, дезавуюючи їх незалежний статус як окремих юридичних осіб.”[848] При цьому, Новомосковський Азот не навів жодних норм українського права згідно з якими це було б так.

 

1251. Аналогічно, Новомосковський Азот стверджував, що “Закон України про МПП не містить спеціальної норми, прямо присвяченої визначенню права, що застосовується до “проколювання корпоративної завіси”. Це означає, що суд повинен кваліфікувати дане питання самостійно, віднісши його до однієї з двох категорій: або до деліктних зобов'язань, або до питань корпоративного права правоздатності та статусу юридичної особи”.[849]

 

1252. У статтях 25 та 26 Закону про МПП чітко передбачено, що юридичне існування та правоздатність юридичної особи визначаються відповідно до законодавства держави, в якій зареєстровано цю юридичну особу. У них передбачено наступне:

 

“Стаття 25. Особистий закон юридичної особи

 

1. Особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

 

2. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

 

…

 

Стаття 26. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи

 

1. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи”.

 

1253. Однак у цій справі не виникає жодних питань чи суперечок щодо юридичного існування, правоздатності та дієздатності Відповідачів, зокрема щодо того, чи існують Відповідачі - юридичні особи як окремі суб’єкти права відповідно до законодавства держави, в якому вони зареєстровані.

 

1254. Концепція “підняття корпоративної завіси” існує не тому, що два суб’єкти не мають окремої правосуб’єктності, а незважаючи на їхню окрему правосуб’єктність, завдяки чому за певних обставин (таких як тісний контроль, управління або розпорядження активами один одного) суд може не брати до уваги їхню окрему правосуб’єктність для певних обмежених цілей (наприклад, у питаннях деліктної відповідальності), оскільки з точки зору фактичної та економічної реальності вони діють як єдине ціле. Таким чином, це не є питання юридичного існування та правоздатності Відповідачів, щодо яких чіткі положення викладені у статтях 25 та 26 Закону про МПП. Це є питання відповідальності за делікт, щодо якого колізійні норми викладені у частині 1 статті 49 Закону про МПП, що вже було розглянуто.

 

1255. З причин, викладених вище в цьому Розділі, аргумент Новомосковського Азоту є необгрунтованим. Відповідно, висновки Новомосковського Азоту про те, що “до вимог про відшкодування шкоди з Притягуваних осіб має застосовуватися право Швейцарії, Кіпру, Нідерландів, Хорватії та Російської Федерації, відповідно”, є невірним.[850]

 

1. Застосовні правові положення українського права щодо встановлення відповідальності у деліктах

 

1. Загальні положення законодавства України про відшкодування шкоди, завданої деліктом

 

1256. У частині, що стосується вимог Позивача, основоположні правові норми про деліктну відповідальність викладені у статтях 22, 1166 та 1190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – Цивільний Кодекс або ЦК), а також у відповідній судовій практиці.

 

1257. Статті 22 та 1166 Цивільного Кодексу передбачають, що особа, якій завдано збитків внаслідок порушення її цивільного права, має право на їх повне відшкодування.

 

Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

 

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

 

…

 

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

 

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. (Виділення додано)

 

1258. Як докладно зазначив Верховний Суд, для встановлення відповідальності в делікті необхідна наявність таких елементів: (а) фактична шкода, (б) неправомірність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, (в) причинно-наслідковий зв'язок між цією поведінкою і шкодою та (г) вина правопорушника.[851]

 

1259. У той час як позивач повинен довести перші три елементи делікту, четвертий елемент - вина - презюмується. Якщо ця презумпція не буде спростована під час судового розгляду, вона буде правовою підставою для висновку про наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.[852]

 

1. Елемент (а) – шкода

 

1260. Зі статті 1166 Цивільного Кодексу України випливає, що “шкода” як елемент делікту може бути, зокрема, у формі “майнової шкоди ... а також шкоди, завданої майну”.

 

1261. У своєму Позові Позивач стверджував, що йому було завдано збитків у вигляді втрати всього бізнесу (включно з основними засобами, установками, устаткуванням і правами на видобуток і переробку корисних копалин), який в українському законодавстві називається “єдиний майновий комплекс”.

 

1. Елемент (b) – “неправомірність” поведінки особи, яка заподіяла шкоду

 

1262. “Неправомірність” поведінки особи, яка заподіяла шкоду, може бути умисною дією, необережною поведінкою чи бездіяльністю, коли існував обов’язок це зробити.

 

1263. Як пояснюється вище, український закон, як матеріальне право, що регулює правовідносини, які виникають із делікту в даній справі, також застосовується для визначення того, чи була дія (або бездіяльність) Співзаподіювачів Шкоди “неправомірною”.

 

1264. Крім того, якщо шкода була завдана “взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, “неправомірність” визначається з огляду на такі “взаємопов’язані, сукупні дії або дії з єдністю наміру”, розглянуті в сукупності. Іншими словами, не обов’язково, щоб дія кожного окремого співзаподіювача шкоди в таких ситуаціях сама по собі була “неправомірною”.

 

1. “Неправомірність” в межах загального обов’язку утримуватися від дій, які можуть заподіяти шкоду іншим особам

 

1265. Українське законодавство покладає на всіх осіб загальний обов'язок “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”. Частина 2 статті 13 Цивільного Кодексу України у цьому контексті передбачає таке:

 

“Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

 

...

 

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб …

 

...

 

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.”

 

1266. Відповідно, порушення вищевказаного обов'язку, наприклад, завдання шкоди іншим особам, буде являти собою “неправомірне” діяння, що тягне за собою деліктну відповідальність (за умови дотримання інших елементів делікту).

 

1267. Порушення статті 13 Цивільного Кодексу України може бути як умисним, так і ненавмисним.

 

1268. Як встановлено в Розділах VI-XII нижче, спільні дії Співзаподіювачів Шкоди завдали Позивачу майнову шкоду. Як такі, вони порушили загальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 13 Цивільного Кодексу України, “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”, а відтак були “неправомірними” для цілей встановлення відповідальності в делікті.

 

1. “Неправомірність” за міжнародним правом

 

1269. Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, “Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.” (Виділення додано).

 

1270. Відповідно, діяння в порушення положень міжнародного договору, чинного на території України, також може бути “неправомірним” діянням для цілей деліктної відповідальності.

 

1271. Як встановлено в Розділі VI(E)(2) нижче:

 

1271.1     в рамках Російської Кампанії 2022 року (а також Російської Кампанії на Донбасі 2014 року, яка переросла в Російську Кампанію 2022 року) застосовувалась адміністративна практика знищення, розграбування та експропріації майна приватних підприємств, що порушує права, встановлені статтею 1 Протоколу №1 до ЄКПЛ, а також адміністративна практика незабезпечення таких прав;

 

1271.2     систематичне спричинення та/або сприяння Російською Федерацією неправомірному привласненню українських активів на окупованих територіях становить порушення звичаєвого міжнародного права, кодифікованого в Гаазькій конвенції 1907 року (IV) про закони та звичаї війни на суходолі та доданих до неї Регламентах (далі - Гаазькі Положення);

 

1271.3     конфіскація приватних активів України в рамках Російської Кампанії 2022 року є військовим злочином відповідно до статті 8(2)(b)(xiii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду від (далі – Римський Статут);

 

1271.4     вторгнення та окупація українських територій, що було використано як засіб неправомірного привласнення, становило порушення міжнародного права (включно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй (далі - Статут ООН);

 

1271.5     вторгнення та окупація (як засіб неправомірного привласнення українських активів на користь російських приватних або державних інтересів в рамках Російської Кампанії 2022 року) становлять злочин агресії відповідно до міжнародного кримінального права, зокрема відповідно до статті 8bis(1) Римського Статуту; та

 

1271.6     починаючи з 16 березня 2022 року, вторгнення та окупація (як засоби неправомірного привласнення українських активів на користь російських приватних або державних інтересів) є порушенням постанови Міжнародного Суду ООН від 16 березня 2022 року, який зобов'язав Російську Федерацію “негайно припинити військові операції” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, якими вона може керувати або які вона може підтримувати, а також будь-які організації та особи, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом, не здійснювали жодних кроків для сприяння” зазначеним військовим операціям, чого Російська Федерація не зробила.

 

1272. Відповідно, дії Співзаподіювачів Шкоди з надання активної допомоги або сприяння Російській Кампанії 2022 року (зокрема у формі постачання та оплати озброєного персоналу, постачання інгредієнтів для вибухових речовин тощо), встановлені нижче у цьому Рішенні, є неправомірними.

 

1. Елемент (с) – причинно-наслідковий зв'язок

 

1273. Між неправомірною дією відповідача і завданою позивачу шкодою має існувати причинно-наслідковий зв'язок. Інакше кажучи, шкода має бути результатом дії або бездіяльності відповідача.

 

1274. Українське законодавство та судова практика передбачають, що шкода може бути заподіяна не лише одним заподіювачем шкоди, а й спільними діями (або/та бездіяльністю) кількох осіб, як зазначено у Розділах IX-XII Позову. Роль кожного з таких співзаподіювачів шкоди у заподіянні шкоди позивачу може бути різною за формою та відносним значенням, але якщо шкода була заподіяна “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” відповідачів, вони будуть нести солідарну відповідальність перед позивачем незалежно від відносного внеску кожного відповідача у заподіянні такої шкоди.[853]

 

1275. У таких випадках позивач не зобов’язаний доводити наявність прямого причинно-наслідкового зв’язку між діями кожного відповідача та завданою шкодою. Натомість позивач повинен довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру”, розглянутими в сукупності, та завданою шкодою. Суд для наочності погоджується із наведеним Позивачем гіпотетичним прикладом. Якщо у пограбуванні магазину брали участь 10 осіб, одна з яких була на сторожі, то ця особа все одно може бути притягнута до відповідальності за шкоду, заподіяну власнику магазину, на підставі того, що правопорушення було вчинене “взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” усіх 10 осіб, незалежно від того, чи брала особа, що стояла на сторожі, особисто якісь речі з магазину. Іншими словами, для визнання відповідача відповідальним за заподіяну шкоду у ситуації, коли шкода, як стверджується, була заподіяна “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру”, позивачу не потрібно доводити, що якби не дія цього відповідача, шкода не була б заподіяна.

 

1276. Це ґрунтується на статті 1190 Цивільного Кодексу та відповідній судовій практиці. Зокрема, відповідні положення статті 1190 встановлюють наступне:

 

“Стаття 1190. Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами

 

1. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. …”

 

1277. Обставини, за яких шкода визнається завданою спільними діями відповідачів, роз’яснені в судовій практиці Верховного Суду, яка є обов’язковою для судів нижчих інстанцій.[854] Підсумовуючи, Верховний Суд постановив, що відповідачі несуть солідарну відповідальність за “неподільну шкоду” (тобто якщо “неможливо встановити, яка їхня дія та в якій мірі спричинила настання … шкоди”), якщо їхні дії були “взаємопов’язані, сукупні… або [мали] єдність наміру”, зокрема в Постанові Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, встановлено, що: “ 3. ... Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими”.

 

1278. У справі № 369/7171/16-с Верховний Суд роз’яснив значення “неподільної шкоди”. У цій справі декілька (неназваних) осіб подали позов до місцевого постачальника комунальних послуг та місцевої влади Київської області, вимагаючи заборонити постачальнику комунальних послуг продовжувати свою діяльність на полігоні твердих побутових відходів і вимагаючи грошової компенсації на солідарній основі як до постачальника комунальних послуг, так і до місцевої влади. Верховний Суд постановив, що спричинення шкоди спільними заподіювачами шкоди у значенні статті 1190 Цивільного Кодексу має місце, зокрема, якщо “неможливо встановити, яка їхня дія та в якій мірі спричинила настання … шкоди”.[855]

 

1279. Застосовуючи ці принципи в нещодавній справі, справа № 753/21343/14-с, позов банку про відшкодування шкоди, заподіяної банку шахрайським шляхом отриманим кредитом, коли позичальник подав банку підроблені документи для отримання кредиту, а банківський службовець порушив свої обов’язки під час прийняття цих документів, Верховний Суд постановив у своїй постанові від 4 червня 2021 року, що відповідно до статті 1190 Цивільного Кодексу, “особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим”.[856]

 

1280. Отже, стосовно групових деліктів Верховний Суд дотримується підходу, згідно з яким безпосередній причинно-наслідковий зв’язок має існувати не між діями кожного окремого співзаподіювача шкоди та завданою шкодою, а між “взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” співзаподіювачів шкоди, розглянутими в сукупності, та завданою шкодою.

 

1281. Як зазначено в Розділах VI-XII нижче, неподільну матеріальну шкоду було завдано Позивачу “внаслідок взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру” кількох Співзаподіювачів Шкоди. Тому вони несуть солідарну відповідальність з відшкодування цієї шкоди Позивачу на підставі вищевказаних положень.

 

1282. Зміст солідарної відповідальності та процесуальні аспекти позовів до осіб, які несуть солідарну відповідальність за українським законодавством, роз'яснюються в Розділі IV(B)(3)(f) нижче.

 

1. Елемент (d) – вина

 

1283. Як зазначалося вище, у цивільному праві вина презюмується, якщо тільки відповідач не спростує цю презумпцію. Як зазначено вище, частина 2 статті 1166 Цивільного Кодексу встановлює: “ 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини”. Перефразовуючи цю норму, Верховний Суд постановив: “цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди”.[857] Вина може полягати в недбалості (непроявлення розумної обережності) або умислі (умисне заподіяння шкоди). У деяких випадках вина може не вимагатися, наприклад, у разі деліктів із суворою відповідальністю.

 

1284. Таким чином, на Позивача не покладається тягар доведення вини Співзаподіювачів Шкоди, і тому він не намагався довести вину Співзаподіювачів Шкоди в своєму Позові.

 

1285. Вищевказані правові положення щодо деліктної відповідальності застосовуються до поведінки кожного зі Співзаподіювачів Шкоди в Розділах IX-XII цього Рішення нижче.

 

2. Розрахунок розміру шкоди

 

1. Розрахунок реальних збитків

 

1. Визначення реальних збитків

 

1286. Збитки, що підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства України включають:

 

1286.1     “реальні збитки”, тобто втрати у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які позивач зробив або повинен зробити для відновлення свого порушеного права; та

 

1286.2     “упущену вигоду”, тобто дохід (після вирахування витрат), який позивач міг би отримати за звичайних обставин, але фактично не отримав через порушення його прав.

 

1287. Відповідні положення Цивільного Кодексу (частини 2 і 3 статті 22) передбачають наступне з цього приводу:

 

“Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

 

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

 

2. Збитками є:

 

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

 

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

 

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. …”

 

1288. У своєму Позові Позивач стверджував, що зазнав збитків у вигляді втрати свого бізнесу (який в українському законодавстві та національній практиці бухгалтерського обліку іменовано “єдиним майновим комплексом” (далі - ЄМК). Відповідним засобом правового захисту, на який позивач має право за таких обставин згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу, є відшкодування “реальних збитків”, тобто такого відшкодування, яке б повернуло його у становище до порушення його прав (тобто “втрати, яких [позивач] зазнав у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права”).

 

1. Застосовний підхід та метод оцінки відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року

 

1289. 18 жовтня 2022 року спільним наказом № 3904/1223 Міністерство економіки України та Фонд державного майна України затвердили Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика Оцінки Збитків 2022 року).

 

1290. Пункти III(7.1) та III(7.2) Методики Оцінки Збитків 2022 року передбачають, що оцінка збитків внаслідок пошкодження, втрати чи знищення ЄМК має проводитися шляхом визначення вартості відновлення ЄМК з використанням, залежно від обставин, або підходу, що ґрунтується на оцінці активів (майновий підхід), або підходу, що ґрунтується на оцінці доходів (дохідний підхід):

 

“ 7. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення єдиних майнових комплексів підприємств (далі - ЄМК), установ та організацій усіх форм власності здійснюється із такими особливостями:

 

7.1. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок зменшення вірогідності одержання майбутніх економічних вигід від дебіторської заборгованості, пошкодження, втрати та(або) знищення ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для відновлення такого майна як об’єктів у цілому з урахуванням стану, яке це майно мало на дату заподіяння шкоди, беручи до уваги його склад, вік, стан активів та склад зобов’язань.

 

7.2. Для оцінки реальних збитків щодо ЄМК підприємств, які знищені, застосовують майновий та дохідний підходи”. (Виділення додано).

 

1291. У пункті III(7.5) Методики Оцінки Збитків 2022 року пояснюється, що дохідний (а не майновий) підхід має застосовуватися за обставин, (а) коли нематеріальні активи та гудвіл (такі як договірні та адміністративні права) становлять значну частину вартості знищеного ЄМК, та для використання дохідного підходу наявні достатні дані, або (б) використання дохідного приводить до більшого значення реальних збитків, ніж використання майнового підходу. Пункт III(7.5) у відповідній частині говорить таке:

 

“Дохідний підхід застосовують за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для застосування такого підходу у випадках коли вартість знищеного, втраченого ЄМК значною мірою формувалася нематеріальними активами та гудвілом. Значення реальних збитків, що отримане з використанням дохідного підходу, береться за основу в тих випадках, коли воно перевищує значення реальних збитків, яке отримане з використанням майнового підходу”.

 

1292. Як роз'яснено у Розділі XIII, підхід, який є застосовним до оцінки реальних збитків у звʼязку з втратою ЄМК Позивача, є дохідний (а не майновий). Це тому, що (а) нематеріальні активи (у тому числі права Позивача на видобуток та переробку корисних копалин) становили значну частину вартості знищеного ЄМК Позивача (фактично значно більшу частину порівняно з обладнанням Позивача), та для використання дохідного підходу наявні достатні дані, а також (б) використання дохідного підходу приводить до більшого значення реальних збитків, ніж використання майнового підходу.

 

iii.            31 грудня 2021 року як базова дата оцінки збитків за Методикою Оцінки Збитків 2022 року

 

1293. Методика Оцінки Збитків 2022 року передбачає, що незалежно від (пізнішої) дати, коли відбулася втрата активу в ході Російської Кампанії 2022 року, базова сума збитків повинна розраховуватися на основі фінансових даних станом на 31 грудня 2021 року (далі - Базова Дата Оцінки). Як пояснено у Звіті про Оцінку Збитків, це відповідає міжнародній практиці оцінки. Наприклад, у міжнародній практиці оцінки для визначення суми компенсації за експропріацію дата, яка використовується для визначення справедливої ринкової вартості майна, що вилучається, визначається моментом безпосередньо перед експропріацією або безпосередньо перед тим, як експропріація стала відомою ринку або вплинула на вартість інвестиції, залежно від того, що настало раніше.[858] У випадку збитків, понесених в результаті Російської Кампанії 2022 року, надзвичайна ймовірність Російської Кампанії 2022 року з (як було відомо з попередніх кампаній Росії проти України) масовим протиправним привласненням українських бізнес-активів на користь російських приватних або державних інтересів, стала відомою ринку і призвела до серйозного негативного впливу на вартість бізнес-активів в Україні. Суд також зазначає, що це аналогічно оцінці вартості в контексті поступової експропріації, де стандартним підходом є вибір дати, що передує першій з низки протиправних дій, які спричинили зниження вартості, що гарантує виплату компенсації на основі справедливої ринкової вартості, а не зниженої вартості. У справі Позивача, хоча неправомірне привласнення було завершено на початку вересня 2022 року, дії Співзаподіювачів Шкоди могли спричинити падіння вартості підприємства Позивача з початку Російської Кампанії 2022 року.

 

1294. Методика Оцінки Збитків 2022 року також передбачає, що:

 

1294.1     вартість (привласненого або пошкодженого) активу на Базову Дату Оцінки потім конвертується в долари США за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на Базову Дату Оцінки (27,28 грн за 1 долар США); та

 

1294.2     на дату фактичних збитків вартість у доларах США перераховується в українські гривні за офіційним курсом НБУ, що діє на той момент.

 

1295. Відповідні положення Методики Оцінки Збитків 2022 року в частині III, пункті 7.4 містять такі положення з цього приводу:

 

“ 7.4. …

 

Значення облікових показників вартості майна станом на 31 грудня 2021 року, що використовують для вказаних видів активів та зобов’язань для визначення розміру складових реальних збитків, спочатку враховують в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Значення курсу для перерахунку облікових показників вартості засноване на офіційному курсі гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року та становить 27,28 гривні за умовну грошову одиницю. Після визначення розміру реальних збитків для вказаних видів активів в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.”

 

1. Формула відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року

 

1296. Методика Оцінки Збитків 2022 року не містить формули або детальнішого опису розрахунку реальних збитків відповідно до дохідного підходу. Натомість вона посилається на “оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою”, та передбачає, що відповідна оцінка має бути подана у формі “звіту про оцінку збитків (висновку експерта)”. Пункт I(1), абзац 3 Методики Оцінки Збитків 2022 року полягає в наступному:

 

“У разі якщо певні питання, пов’язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).” (Виділення додано).

 

1297. (Для повноти розуміння, для позивачів, які перебувають у ситуації Позивача за цим Позовом, Методика Оцінки Збитків 2022 року не змінює звичайну судову практику в Україні до введення в дію Методики Оцінки Збитків 2022 року, оскільки в аналогічних обставинах для кількісної оцінки реальних збитків у разі втрати ЄМК позивачі надавали висновок експерта про оцінку збитків з використанням дохідного підходу).

 

1298. Підсумовуючи вищевикладене, за обставин викладених в Позові Позивача, належною мірою відшкодування є “реальні збитки”, які мають бути оцінені в експертному висновку із застосуванням дохідного (а не майнового) підходу відповідно до “процедур оцінки, передбачених міжнародними та національними стандартами оцінки, [та] міжнародною практикою оцінки”. Зміст оціночних процедур, передбачених міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою, та їх застосування до оцінки збитків Позивача викладено у Звіті про Оцінку Збитків, поданому разом з Позовом (Додаток А-0115).

 

1. Інфляційні втрати та проценти річних

 

1299. Відповідно до статей 22 і 1166 Цивільного Кодексу право потерпілого від делікту на відшкодування заподіяної шкоди виникає з моменту заподіяння шкоди.

 

1300. З цього моменту і до фактичної виплати компенсації потерпілий також набуває права на: (і) “інфляційні втрати” та (іі) “річні проценти”.

 

1. Інфляційні втрати

 

1301. Компенсація інфляційних втрат регулюється частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу, яка передбачає наступне:

 

“Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

 

...

 

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.” (Виділення додано.)

 

1302. Таким чином, інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості (в даному випадку - суми реальних збитків) на сукупний індекс інфляції за весь період з моменту настання строку платежу.

 

1303. Відповідно, формула розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу виглядає наступним чином:[859]

 

Інфляційні втрати = Реальні збитки × Сукупний індекс інфляції / 100% - Реальні збитки

 

де Сукупний індекс інфляції - це сукупний індекс інфляції за період від дати привласнення до дати розрахунку, тобто добуток щомісячних індексів за вказаний період.

 

1304. На офіційному сайті Верховної Ради України пояснюється:

 

“Індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України щомісяця та публікуються у пресі (зокрема, у газеті “Урядовий кур'єр”) не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Ці показники, повідомлені засобами масової інформації з посиланням на Держкомстат України, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум.”

 

1305. Відповідно до пункту 1-1(3) Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078:

 

“Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.”

 

1306. Таким чином, індекс інфляції визначається за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері статистики.

 

1. 3 % річних

 

1307. Як це передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу, до інфляційних втрат додаються проценти річних:

 

“Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

 

...

 

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.” (Виділення додано.)

 

1308. Відповідно, формула для розрахунку суми річних процентів у цьому випадку згідно зі статтею 625 Цивільного Кодексу виглядає наступним чином:[860]

 

Річні проценти = Реальні збитки × 3% / 100% × Кількість днів прострочення / Кількість днів у році

 

iii.            Аргументи Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо нарахування втрат від інфляції та річних процентів

 

1309. У Розділі V свого Відзиву Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року Rosneft AET стверджував, що ні збитки від інфляції, ні 3% річних не застосовуються до зобов'язання Rosneft AET (і, ймовірно, інших Відповідачів-Альтер-Его) на тій підставі, що в даному випадку “прострочення такого [грошового] зобов'язання не настало”,[861] оскільки початком строку виконання “деліктного зобов'язання” є дата “пред'явлення вимоги”.[862]

 

1310. Як зазначив Позивач у Відповіді на Відзиви,[863] Rosneft AET не посилався на жодне правове положення або судову практику Верховного Суду, які б підтверджували його аргумент.

 

1311. Суд погоджується з Позивачем, цей аргумент Rosneft AET є помилковим. [864]

 

1312. Як пояснено вище, право потерпілого від делікту на відшкодування завданої шкоди виникає з моменту її завдання.

 

1313. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного Кодексу “Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: … 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі”. (Виділення додано.)

 

1314. Отже, цілком очевидно, що саме з цього моменту, тобто з моменту “завдання майнової (матеріальної) шкоди”, виникає право потерпілого на відшкодування та обов'язок того, кого закон визначає як зобов'язаного, виплатити таке відшкодування (правопорушника, батька дитини тощо).

 

1315. Беззаперечно розумним та логічним є те, що, коли підприємство потерпілого привласнюється неправомірно іншою особою (як у випадку Позивача), потерпілий втрачає доходи, які він би отримав з першого дня. Якщо потерпілому виплачується компенсація відразу після такого неправомірного привласнення, він мав би можливість негайно використати цю компенсацію на свій розсуд. Наприклад, міг би придбати подібне підприємство або обладнання, що приносить дохід, або розмістити компенсацію на банківському депозиті під відсотки. Немає логічної причини позбавляти жертву таких можливостей до тих пір, поки вона не звернеться з позовом чи вимогою. Це особливо актуально в ситуаціях, коли подання позову може зайняти час, наприклад, для отримання експертної оцінки збитків або формулювання позову, що, як легко демонструють матеріали цієї справи, може вимагати багатьох тижнів або місяців юридичної та експертної роботи. Тим часом сума компенсації може бути знецінена інфляцією та(або) потерпілий втратить дохід, який міг би отримати.

 

1316. Позивач також має рацію в тому, що позбавлення потерпілого від делікту розумного способу компенсації очевидних збитків між моментом завдання шкоди та деяким майбутнім моментом (наприклад, коли потерпілий остаточно підготує та подасть позов, коли суд винесе рішення або коли зобов'язана особа сплатить за таким рішенням) порушуватиме право потерпілого на ефективний засіб правового захисту, гарантоване статтею 13 ЄКПЛ, та право на захист власності, гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ. [865]

 

1317. Таким чином, з урахуванням частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу, (і) “втрати від інфляції” та (іі) “річні проценти” за ставкою 3 % відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу починають нараховуватися на суму реальних збитків з дати їх завдання, а не з якоїсь майбутньої дати.

 

3. Відповідальність за деліктне правопорушення на основі теорії альтер-его (зняття корпоративної завіси) за українським законодавством

 

1318. За українським правом до деліктної відповідальності можуть бути притягнуті не лише винні особи, але й інші особи, тісно пов'язані з заподіювачем (незалежно від того, чи існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між такими третіми особами та шкодою, заподіяною Позивачу).

 

1319. Українська доктрина зняття корпоративної завіси в останній раз була узагальнена в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №910/268/23 (далі – Рішення у Справі Жеваго).[866] При цьому Суд зазначає, що сама концепція закладена, зокрема, у пункті 6 частини 1 статті 3 Цивільного Кодексу, встановлює як загальні засади цивільного законодавства України поняття справедливості та добросовісності.

 

1. Українська судова практика

 

1. Рішення у Справі Жеваго (Справа № 910/268/23)

 

1320. Коротко кажучи, факти в Рішенні у Справі Жеваго полягали в наступному. У 2015 році НБУ визнав неплатоспроможним один із найбільших на той час українських банків, АТ “Банк “Фінанси та Кредит” (далі - Банк ФК), і почав його ліквідацію. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) виявив низку підозрілих кредитів, виданих Банком ФК українським компаніям, які контролюються неназваною особою, яка також контролювала Банк ФК (загальновідомий український мільярдер Костянтин Жеваго, який іменується таким нижче). Надходження від цих позик потім були розпорошені позичальниками компаніям за межами України, що робило повернення позичених сум сумнівним і зрештою призвело до неплатоспроможності Банку ФК. Фонд пред’явив до пана Жеваго деліктний позов на суму 45 мільярдів гривень за збитки, завдані Банку ФК вищевказаними кредитами, і домігся арешту акцій та інших часток, якими бенефіціарно володіє пан Жеваго у низці українських, швейцарських, британських та сінгапурських компаній (разом - Група Ferrexpo) на основі “проколу корпоративної вуалі”, як потенційного джерела виконання майбутнього рішення.

 

1321. Кілька компаній Групи Ferrexpo оскаржили арешт в українських судах аж до Верховного Суду. Українські суди відхилили позов. Одним із ключових питань перед Верховним Судом було те, чи мав суд достатні підстави для застосування доктрини зняття корпоративної вуалі (тобто ігнорування правосуб’єктності суб’єктів Групи Ferrexpo).

 

1322. У своєму рішенні Верховний Суд не обмежився встановленням конкретних правил, застосовних до фактів в Рішенні у Справі Жеваго, а виклав ширшу доктрину українського права щодо “підняття корпоративної завіси”.

 

1323. Верховний Суд пояснив, що “підняття корпоративної завіси означає, що майно, права та обов'язки, що належать певній юридичній особі, розглядаються як майно, права та обов'язки іншої особи, найчастіше її учасників, керівників або інших компаній групи”.[867] Верховний Суд зазначив, що суди можуть зняти корпоративну завісу лише в конкретному спорі та в конкретних правовідносинах, але це не означає, що відповідна юридична особа припиняє своє існування.[868]

 

1324. Верховний Суд визнав, що українське законодавство не передбачає конкретних правил з цього питання [869] чи вичерпного переліку обставин, за яких суд має зняти корпоративну завісу.[870] Натомість Верховний Суд постановив, що “для визначення випадків, коли судом може застосовуватися ця доктрина необхідно звернутися до доктринальних джерел та судової практики”[871] і надав низку прикладів, коли підняття корпоративної завіси було б доречним (Критерії Рішення у Справі Жеваго). Щоб уникнути сумнівів, у Рішенні у Справі Жеваго не встановлено вимоги про те, що повинні бути виконані всі або принаймні певна кількість Критеріїв Рішення у Справі Жеваго (у Рішенні у Справі Жеваго зазначено, що “наступні випадки найчастіше наводяться як підстави для зняття корпоративної завіси судом” (виділення додано). Ці приклади включають такі підстави, але на цьому етапі важливо відзначити, що вони є саме прикладами, а не вичерпним списком обставин, в яких суд може підняти корпоративну завісу:

 

1324.1         якщо відповідні особи “складають єдине ціле”, і, зокрема, якщо їх “майно, діяльність, інтереси … настільки тісно пов’язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежувати їх”;[872]

 

1324.2         якщо учасник використовує свою компанію “як фасад…” (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально, [а компанія] створена виключно з метою уникнення відповідальності перед кредиторами або для легального обходу приписів закону”);[873]

 

1324.3         де “юридична особа … діяла як агент або володіла майном в інтересах учасника… ”;[874]

 

1324.4         у разі “зловживання корпоративною структурою з метою ухилення від виконання зобов’язань, зокрема й щодо відшкодування завданої шкоди”,[875]

 

1324.5         у разі “фактичного управління активами групи компаній як власними;[876] і

 

1324.6         “в інтересах справедливості ([тобто там, де] усі інші випадки, коли визнання за компанією самостійної правосуб'єктності призводить до очевидно несправедливого результату)”.[877] Далі Верховний Суд нагадав, що “Загальними засадами цивільного законодавства згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК є справедливість, добросовісність та розумність. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині”[878],[879]

 

1325. У Рішенні у Справі Жеваго Верховний Суд встановив, що, незважаючи на те, що формально вони належали різним особам, компанії Групи Ferrexpo по суті належали пану Жеваго, що “відповідач свідомо і протягом тривалого часу використовує схему володіння майном, яке юридично оформлено на інших підконтрольних йому осіб, вочевидь для уникнення будь-якої відповідальності за будь-якими персональними зобов'язаннями” [880] і “що захист такого майна від арешту та подальшого стягнення корпоративною завісою ... у цій справі суперечив би принципам розумності та справедливості, призвів би до вочевидь абсурдного результату”.[881]

 

1. Рішення у Справі Авдіївського заводу (Справа № 905/671/19)

 

1326. Верховний Суд застосував подібні принципи у більш ранній справі №905/671/19[882] (далі - Рішення у Справі Авдіївського Заводу). У цій справі (неназваний) міноритарний акціонер ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод” (далі - Авдіївський Завод) поскаржився на те, що його акції були піддані примусовому продажу в рамках процедури сквіз-аут, яку застосував інший акціонер, за штучно заниженою ціною. Позивач вимагав (i) визнання недійсним рішення спостережної ради Авдіївського заводу, яке затвердило таку ціну акцій, та (ii) компенсації різниці між цією ціною та справедливою ринковою ціною його акцій.

 

1327. Згідно з українським законодавством, сквіз-аут може здійснити акціонер, який разом зі своїми афілійованими особами володіє домінуючим пакетом акцій компанії. Як встановив Верховний Суд, на момент сквіз-ауту троє акціонерів володіли домінуючим пакетом акцій Авдіївського Заводу та були афілійованими з корпоративною групою українського олігарха Ріната Ахметова: (i) зареєстрована в Нідерландах компанія Metinvest BV (далі - Метінвест), яка володіла 94,6%, і дві інші компанії, які контролювали Метінвест: (ii) зареєстроване в Україні ПрАТ “Фірма верхнього одягу “Фея” (далі - Фея), яке володіло 0,2%, і (iii) зареєстрована на Кіпрі компанія Barlenco Ltd (далі - Barlenco), яка придбала незначну частку в Авдіївському Заводі безпосередньо перед сквіз-аутом. Права примусового викупу проти позивача були використані Barlenco.

 

1328. Суди нижчих інстанцій відмовили позивачу у задоволенні вимог. Верховний Суд визнав неправомірною оцінку акцій, затверджену наглядовою радою Авдіївського Заводу. Він також зобов’язав Метінвест, Фею та Barlenco на солідарній основі виплатити компенсацію позивачу, хоча Метінвест та Фея не були сторонами примусового продажу.

 

1329. Зокрема, Верховний Суд постановив, що Метінвест, Фея і Barlenco “становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються”; [883] що “Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут … була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V.… як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини “підняття корпоративної завіси””; [884] і що “підняття корпоративної завіси щодо [Авдіївського Заводу] та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди ([тобто] підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб’єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з” Авдіївський заводом і Метінвест.[885] Верховний Суд дійшов висновку, що: “міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина “підняття корпоративної завіси””.[886]

 

1330. У той час як Рішення у Справі Авдіївського Заводу стосувалося конкретної ситуації в контексті реалізації прав на сквіз-аут згідно з українським законодавством про акціонерні товариства, зміст постанови Верховного Суду в цій справі не може бути більш ясним: українські суди повинні мати право знімати корпоративну завісу, щоб запобігти “можливому зловживанню правами” та “захистити … слабку сторону”, і з цією метою позов може бути пред’явлений до кількох осіб, суб’єктів, які “складають, по суті, єдину економічну групу, і їхні інтереси збігаються”, і “формальна юридична відокремленість зазначених осіб у даному випадку не має значення”.

 

1. Всупереч аргументам Відповідачів, для визнання відповідальності Відповідача-Альтер-Его за Критеріями Рішення у Справі Жеваго не потрібно встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між Відповідачем-Альтер-Его та шкодою, завданою Позивачу.

 

1331. У своїх заявах щодо юрисдикції та відзивах на позов, декілька Відповідачів-Альтер-Его порушили питання про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) Відповідача-Альтер-Его, з однієї сторони, та завданою шкодою, з іншої сторони. Зокрема:

 

1331.1         Відповідач 23 (EAG) стверджував: “ймовірна шкода, заподіяна внаслідок ймовірної експропріації з боку компанії “Надри ДНР”, є самостійною дією третьої сторони. Навіть якщо суд гіпотетично прийме версію Автодора, передбачувана участь ЄАГ як alter ego в постачанні хімічних компонентів іншому суб’єкту знаходиться набагато кроків далі від цієї конкретної шкоди. “Ефект” в Україні не є ні прямим, ні значною мірою спричиненим особистими діями, чи контролем третіх осіб. Це непрямий, віддалений та непередбачуваний наслідок загальної комерційної угоди, що відбувається повністю за межами України”,[887]

 

1331.2         Аналогічно, Відповідач 29 (EuroChem International) стверджував, що “нібито прямою причиною шкоди є незалежна дія суб’єкта [Надра ДНР], який повністю не пов'язаний з Відповідачем [29]. Нібито ланцюг причинно-наслідкового зв’язку є неприпустимо спекулятивним, включає кількох незалежних учасників і не встановлює прямого та передбачуваного зв’язку, необхідного для обґрунтування … відповідальності”,[888] “(іі) немає жодного заявленого твердження про спільний намір або єдиний план між Відповідачем [29] та “Надрами ДНР” щодо експропріації цього конкретного активу;(ііі) ці дві дії не є взаємозалежними; експропріація могла відбутися незалежно від поставок Відповідача. Таким чином вони не створюють “неподільної шкоди”, що є передумовою для відповідальності перед співвинуватцем”.[889]

 

1331.3         Відповідач 18 (Rosneft AET) стверджував про те, що “Відсутні первинні докази (рішення, накази, контракти на постачання, платіжні доручення, акти передачі майна, інструкції щодо захоплення/перерозподілу), що підтверджують активну участь Відповідачів 13-20 [тобто не тільки Співзаподіювачів Шкоди, але й Відповідачів Альтер-Его] у конкретному делікті проти Позивача”.[890] Rosneft AET заявив аналогічний аргумент у своїх Запереченнях на Відповідь на Відзиви.[891]

 

1332. Всупереч аргументам декількох Відповідачів-Альтер-Его, для визнання відповідальності Відповідача-Альтер-Его за Критеріями Рішення у Справі Жеваго не потрібно встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між діями Відповідача-Альтер-Его та шкодою, завданою Позивачу. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням та шкодою, завданою потерпілому, має значення лише для встановлення відповідальності фактичного правопорушника, але не його альтер-его.

 

1. Момент часу щодо якого слід застосовувати Критерії Рішення у Справі Жеваго для проникнення за корпоративну завісу

 

1333. З причин, викладених нижче, відповідним моментом часу щодо якого потерпілий від делікту повинен довести дотримання Критеріїв Рішення у Справі Жеваго для проникнення за корпоративну завісу між правопорушником та пов’язаною з ним особою, є або (i) момент вчинення делікту, або (ii) момент подання позову.

 

1334. Позов Позивача обґрунтований тим, що Критерії Рішення у Справі Жеваго були дотримані стосовно Співзаподіювачів Шкоди та їхніх відповідних Відповідачів-Альтер-Его на момент вчинення ними правопорушень, що призвели до завдання шкоди Позивачу.

 

1335. На відміну від цього, Відповідач 18 (Rosneft АЕТ) стверджував, що “у доктрині alter ego, нa яку фaктичнo пoсилaється Пoзивaч, ключoвим є саме питaння кoнтрoлю нa мoмент пoдaння пoзoву”.[892]

 

1336. З Рішення у Справі Жеваго випливає, що основною метою проникнення за корпоративну завісу є запобігання зловживанню правами (наприклад, ухиленню від відповідальності) або завданню шкоди слабкій стороні та уникненню відповідальності шляхом корпоративного структурування власності та контролю над активами.

 

1337. Rosneft АЕТ має рацію в тому, що якщо правопорушник, який вчинив делікт деякий час тому, володіє активом через корпоративну структуру, яку він контролює на момент подання позову, потерпілому має бути дозволено отримати справедливу компенсацію за збитки, яких він зазнав внаслідок делікту, з цього активу (особливо в обставинах, коли правопорушник використовує корпоративну структуру, щоб ускладнити або унеможливити це для потерпілого).

 

1338. Однак Суд погоджується з Позивачем, що у випадку, коли правопорушник вчинив делікт, що породжує відповідальність перед потерпілим, а потім реалізував свої активи (незалежно від того, добровільно це було чи ні), що ускладнило або унеможливило відшкодування збитків потерпілому, останній повинен мати право на стягнення таких відчужених активів. Незастосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго на момент вчинення делікту (як того вимагає Rosneft АЕТ) лише заохочуватиме правопорушників завдавати шкоди іншим, а потім виводити свої активи з-під досяжності потерпілих шляхом їх переведення. Це суперечило б самому змісту та меті доктрини проникнення за корпоративну завісу та принципам українського права, на яких вона ґрунтується. (Для повноти картини Суд зазначає, що треті особи, які придбали такі активи, будуть захищені запевненням та гарантією, що є стандартним у операціях з купівлі-продажу активів та акцій, про те, що продавець (у цьому випадку – правопорушники) не знає (після належного та ретельного з’ясування) про будь-які факти чи обставини, які могли б вплинути на актив або пакет акцій, що є предметом такого переведення).

 

1339. Таким чином, відповідним моментом часу щодо якого потерпілий від делікту може застосувати Критерії Рішення у Справі Жеваго для проникнення за корпоративну завісу між правопорушником та відповідачем, є або (i) час вчинення делікту, або (ii) час подання позову.

 

1. Застосування Рішення у Справі Жеваго не обмежується випадками забезпечення позову

 

1340. Відповідач 18 (Rosneft АЕТ) фактично стверджував, що викладений висновок Рішення у Справі Жеваго не може бути застосований у цій справі, оскільки Рішення у Справі Жеваго стосувалося тимчасових заходів для забезпечення позову, а ця справа стосується стягнення компенсації за шкоду. (Зокрема, Rosneft АЕТ заявив, що Рішення у Справі Жеваго “стосується інших правовідносин і розглядалося в іншому фактичному та правовому контексті.[893] )

 

1341. На підтримку своєї (неправильної) аргументації Rosneft АЕТ посилався на визначення “подібних правовідносин”, наведене Верховним Судом в іншій справі. Це визначення містить цілу низку критеріїв, які повинні бути виконані: “під судовим рішенням в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин”[894] (Виділення додано).

 

1342. Однак визначення, на яке посилається Rosneft АЕТ застосовується лише до підстав, на яких може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду, як зазначено в главі 2 Розділу IV ГПК. (Саме в цьому контексті Верховний Суд посилався на ці підстави у своїй постанові, на яку посилається Rosneft АЕТ). Наприклад, якщо апеляційний суд ухвалив рішення, яке відрізняється від рішення Верховного Суду у справі, в якій виконуються всі вищезазначені критерії, таке рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду.

 

1343. Натомість, що стосується застосування судами першої інстанції (такими як цей Суд) постанов Верховного Суду, то тут правило є іншим і набагато ширшим. Воно викладено в частині 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон про Судоустрій) і передбачає таке:

 

“Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права”.

 

1344. Отже, суд першої інстанції не зобов'язаний встановлювати, що справа, яка розглядається ним, має той самий предмет спору, ті самі підстави для позову, той самий зміст позовних вимог тощо, що і справа у Верховному Суді.

 

1345. Таким чином, функція суду першої інстанції (такого як цей Суд) у цьому відношенні полягає у визначенні, які правові норми потенційно застосовуються до справи, що розглядається ним, встановленні, чи містяться висновки щодо застосування цих правових норм в постановах Верховного Суду, і якщо так, то у врахуванні таких висновків при застосуванні цих правових норм до фактів справи.

 

1346. У даному випадку правовими нормами, про які йдеться, є загальні принципи цивільного права відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного Кодексу, щодо яких були розроблені Критерії Рішення у Справі Жеваго. На підставі вищезазначеного, відповідно до частини 6 статті 13 Закону про Судоустрій, цей Суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду.

 

1. Повноваження Суду щодо проникнення за корпоративну завісу обмежуються “винятковими обставинами, коли немає інших засобів забезпечення справедливості, зокрема цілей цивільного судочинства”, і такі умови в даному випадку є виконаними.

 

1347. Верховний Суд наголосив, що проникнення за корпоративну завісу є винятковим механізмом, який дозволяє відступити від загального правила індивідуальної відповідальності в конкретних обставинах. У Рішенні у Справі Жеваго зазначено:

 

“ 139. У п.66 рішення від 24.10.1995 у справі Agrotexim and Others v. Greece (заява №14807/89) ЄСПЛ зазначив, що підходи “проникнення за корпоративну завісу” або “ігнорування статусу юридичної особи” можуть застосуватись тільки у виняткових випадках..

 

140. Механізм підняття корпоративної завіси є виключенням із загальноприйнятного принципу відокремленості юридичної особи з метою додержання справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільного обороту. Він полягає у відступі від принципів відокремленості та обмеженої відповідальності”.[895]

 

1348. Пояснюючи походження доктрини з цієї точки зору, Верховний Суд посилався на справу “Barcelona Traction”, вирішену Міжнародним Судом ООН, зазначивши:

 

“Міжнародний суд ООН у справі Barcelona Traction ... зробив застереження, що “форми інкорпорації та юридична особистість іноді застосовувались не тільки для цілей, для яких вони були призначені. Іноді корпоративна особа не могла захистити права тих, хто передав їй свої фінансові ресурси; тому виникли ризики зловживання, як і в багатьох інших інститутах права. Отже, тут, як і в інших випадках, право, діючи в рамках економічної реальності, мало надати захисні заходи та механізми в інтересах тих, хто знаходився всередині корпоративних осіб, так і тих хто був ззовні, хто взаємодіяв з ними: незалежне існування юридичних осіб не може вважатись абсолютним. В цьому контексті процеси “підняття корпоративної завіси”, або “зневажання юридичною особою” були визнані виправданими та справедливими в деяких обставинах та для деяких цілей. Практика, акумульована щодо цього питання на національному рівні, вказує на те, що вуаль піднімається для запобігання зловживання привілеями юридичної особи, як у деяких випадках шахрайства, для захисту третіх осіб таких як кредитори або набувачі, або для запобігання уникненню юридичних вимог або обов`язків”.[896]

 

1349. Однак Верховний Суд також пояснив, що наявність таких виняткових обставин у даній справі має бути проаналізована в кожному конкретному випадку, а тягар доказування для цього лежить на стороні, яка вимагає зняття корпоративної завіси:

 

“ 143. У п. 132 постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 22-з/824/316/2023 зазначено:

 

“Висновок Верховного Суду у справі №910/4210/20, викладений у постанові від 20 липня 2022 року, не просто стосується узагальненої можливості застосування доктрини “підняття корпоративної завіси”, він спирається на ідеї світової практики міжнародного судового вирішення спорів, у тому числі ЄСПЛ, та уточнює, що застосування цієї доктрини можливе фактично у виключних випадках, коли іншого шляху досягнення справедливості, зокрема завдань цивільного судочинства, не вбачається. Інший підхід до застосування цієї доктрини означав би повне ігнорування положень ЦК України та Закону про ТОВ, принципів, закладених у них, які стосуються відповідальності юридичних осіб. А доведення наявності таких випадків покладається насамперед на особу, яка вимагає її застосування”.[897]

 

1350. З огляду на факти, описані нижче, такі виняткові обставини явно існують у цій справі, і без зняття корпоративної завіси Позивач не матиме інших засобів забезпечення справедливості, зокрема досягнення цілей цивільного (господарського) судочинства.

 

1351. Коротко підсумовуючи, Позов Позивача полягає в тому, що Російська Федерація спільно з кількома російськими промисловими групами (члени яких були названі Відповідачами в Позові Позивача) та за їх добровільного, прямого та активного фінансування, логістичної та матеріальної підтримки проводила кампанію, яка включала вторгнення в Україну, окупацію територій та масове привласнення та перерозподіл між російськими промисловими групами українських комерційних активів, таких як підприємство Позивача.

 

1351.1         Група Газпром, серед іншого, вербувала, оснащувала, відправляла та оплачувала збройні угруповання для участі в Російській Кампанії 2022 року під виглядом приватної охорони групи Газпром;[898]

 

1351.2         Група Роснєфть через свої нафтопереробні заводи та спеціалізованих постачальників, зареєстрованих у Росії, “працювала в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії та флоту в ході проведення спеціальної військової операції”;[899]

 

1351.3         Група ЄвроХім через два своїх заводи, зареєстровані як окремі юридичні особи в Росії, регулярно постачала російським військовим заводам інгредієнти для виробництва вибухових речовин, які потім використовувалися в Російській Кампанії 2022 року;[900] та

 

1351.4         Група Волга-Днєпр надавала послуги авіаперевезення для підтримки Російської Кампанії 2022 року.[901]

 

1352. Ці “взаємопов'язані, сукупні дії або дії з єдністю наміру” дали змогу та сприяли іншому промисловому суб'єкту, Нєдра ДНР, неправомірно привласнити підприємство Позивача.

 

1353. Згідно з фактами, хоча ці дії були вчинені Співзаподіювачами Шкоди, зареєстрованими як російські компанії, вони були вчинені з метою отримання негайного прибутку від цих дій для корпоративної групи в цілому та(або) для розширення бізнесу всієї корпоративної групи.

 

1354. На підставі фактів цієї справи, викладених у Позові Позивача та з якими погоджується Суд, не може бути жодних розумних сумнівів, що Відповідачі - Співзаподіювачі Шкоди, всі з яких зареєстровані в Росії, добровільно не виконають рішення суду, ухвалене на користь Позивача, про стягнення шкоди, заподіяної їхніми діями Позивачу або особам, що перебувають у положенні Позивача.

 

1355. Також не може бути жодних обґрунтованих сумнівів у тому, що Росія (яка діяла спільно з Відповідачами - Співзаподіювачами Шкоди у кампанії по неправомірному привласненню активів в Україні) не дозволить визнання або виконання таких судових рішень на своїй території. Навпаки, Росія намагалася захистити ці компанії від сплати таких зобов'язань і, ймовірно, продовжуватиме це робити. Серед іншого:

 

1355.1         Незважаючи на те, що Росія чітко погодилася на арбітраж у низці міжнародних договорів про захист іноземних інвестицій, після 2014 року, коли Росія, за активної участі своїх промислових груп (зокрема Газпрому), неправомірно привласнила основні українські комерційні активи, Росія не виконала добровільно арбітражні рішення, які зобов'язують Росію виплатити компенсацію за таке неправомірне привласнення.[902]

 

1355.2         Упродовж Російської Кампанії 2022 року, протягом останніх кількох років, Росія надавала допомогу своїм компаніям, які були піддані санкціям за участь у Російській Кампанії 2022 року або які діють на окупованих Росією територіях України, шляхом приховування їхньої корпоративної інформації від кредиторів, а Відповідачі - Співзаподіювачі Шкоди охоче скористалися цими обмеженнями.[903]

 

1356. Відповідно, у даних обставинах “виключний випадок” у значенні Рішення у Справі Жеваго явно існує, і без зняття корпоративної завіси Позивач не матиме іншого шляху досягнення справедливості, зокрема досягнення завдань цивільного судочинства.

 

1357. У своїх відповідних Відзивах Відповідачі 18 та 21 (Rosneft АЕТ і Новомосковський Азот відповідно) намагалися невірно обмежити сферу застосування поняття “виняткові обставини”, а потім (принаймні, невірно) натякнули, що обставини у цій справі не є “винятковими обставинами” і тому цей Суд не має повноважень проникати за корпоративну завісу відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго. Зокрема:

 

1357.1     Новомосковський Азот стверджував, що “у Справі Жеваго Верховний Суд України вказав, що механізм “проколювання корпоративної завіси” є винятком із загальноприйнятого принципу поділу юридичних осіб з метою забезпечення справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільних правовідносин”[904] та що “саме виняткові обставини, пов’язані із зловживанням конструкцією юридичної особи, були встановлені у Справі Жеваго, що дозволило “проколоти корпоративну завісу””.[905]

 

1357.2     Аналогічно, Rosneft АЕТ стверджував, що “Верховний Суд виходив з того, що відповідач протягом тривалого часу системно приховував належні йому активи, використовуючи підконтрольні корпоративні структури з метою унеможливлення виконання потенційного судового рішення. Саме доведений характер такого зловживання став ключовою передумовою допустимості втручання суду y формальну корпоративну структуру та застосування доктрини підняття корпоративної вуалі”.[906]

 

1358. З причин, наведених вище, ці аргументи Відповідачів є необґрунтованими.

 

1359. Правові положення про відповідальність альтер-его застосовуються до обставин кожного Відповідача Альтер-Его в Розділах IX-XII цього Рішення нижче.

 

1. Солідарна відповідальність та вимоги до солідарних боржників за українським законодавством

 

1360. Зміст солідарної відповідальності роз’яснюється в статтях 541-543 Цивільного Кодексу України.

 

1361. Зокрема, стаття 541 передбачає:

 

“Стаття 541. Солідарне зобов’язання

 

1. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.”

 

1362. У цій справі Позивач стверджує, що солідарна відповідальність виникла в результаті застосування українського законодавства про деліктну відповідальність. (Зокрема, деякі відповідачі (Співзаподіювачі Шкоди) несуть відповідальність, оскільки їхні дії завдали Позивачу майнову шкоду, і тому вони несуть солідарну відповідальність перед Позивачем; тоді як інші відповідачі (Відповідачі Альтер-Его) несуть солідарну відповідальність за ту саму шкоду відповідно до чинних українських правових положень про альтер-его).

 

1363. Стаття 543 Цивільного Кодексу також передбачає:

 

“Стаття 543. Солідарний обов’язок боржників

 

1. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

 

2. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. … ”

 

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. …”.

 

1364. Таким чином, відповідно до статті 543 Цивільного Кодексу, у разі солідарної відповідальності Позивач має право пред'явити позов до усіх чи будь-якої особи, яка несе солідарну відповідальність перед Позивачем, незалежно від того, яку відносну роль відіграла така особа у фактичному заподіянні шкоди Позивачу. З цієї причини, як зазначено в Розділі II(C) Позову Позивача (“Потенційні Треті Особи”), Позов Позивача пред'явлено лише до деяких (але не до всіх) співзаподіювачів шкоди (позначені терміном “Співзаподіювачі Шкоди”) та їх альтер-его, тобто Відповідачів Альтер-Его, як це прямо дозволено українським законодавством.

 

1. Застосування норм права до обставин справи

 

1365. Застосування вищевказаних норм матеріального права до обставин цієї справи стосовно кожної групи Відповідачів викладено у відповідних Розділах нижче.

 

1. Бізнес та діяльність Позивача

 

1366. Позивач є українською гірничодобувною компанією, створеною у 2006 році.[907] До неправомірного заволодіння всією господарською діяльністю та активами Позивача, як описано в Розділі VII цього Рішення, Позивач займався видобутком граніту та діориту відкритим способом на Анадольському родовищі, розташованому в Хлібодарівській сільській громаді, Волноваського району Донецької області України, приблизно за 65 кілометрів від міста Маріуполь (у Донецькій області України) (далі — Родовище), а також переробкою їх на гранітний щебінь та гранітний відсів, які використовуються у будівництві.

 

1. Права Позивача на видобування корисних копалин та землекористування

 

1. Ліцензія на видобування корисних копалин

 

1367. 7 лютого 2013 року Державна служба геології та надр України видала Позивачеві ліцензію на видобування гранітів та діоритів на Родовищі (далі - Ліцензія).[908] Відповідно до умов Ліцензії, вона була видана строком на 20 років і закінчується 7 лютого 2033 року.

 

1368. Відповідно до Кодексу України про надра (далі - Кодекс про Надра) Позивач мав переважне право на продовження строку дії Ліцензії ще на 20 років. Зокрема, відповідно до статті 16-4(2) Кодексу про Надра, для продовження строку дії ліцензії надрокористувач: “подає заявку ... на отримання відповідного спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону”; згідно зі статтею 16-4(3) Кодексу про надра, “строк продовження дії спеціального дозволу на користування надрами не може перевищувати строку, на який його було видано”.

 

1369. Хоча декілька Відповідачів подали у цій справі обширні матеріали, жоден із них не поставив під сумнів дійсність Ліцензії Позивача.

 

2. Гірничий відвід

 

1370. 9 квітня 2013 року Державна служба України з гірничого нагляду та промислової безпеки видала Позивачеві гірничий відвід на розробку Родовища відповідно до Ліцензії.[909] Хоча декілька Відповідачів подали у цій справі обширні матеріали, жоден із них не поставив під сумнів законність надання Позивачеві Гірничого відводу.

 

3. Права землекористування

 

1371. 1 вересня 2021 року Позивач орендував у Хлібодарівської сільської територіальної громади земельну ділянку загальною площею 47,2086 га (кадастровий номер 1421580400:04:000:0432) з числа земель комунальної власності під відкритими розробками, шахтами, кар'єрами, торф'яними розробками та відповідними спорудами для розміщення та експлуатації основних будівель і споруд підприємствами, що пов'язані з використанням надр (для розміщення кар'єру з видобутку гранітів, діоритів Анадольського родовища) (далі - Договір Оренди Земельної Ділянки). Строк дії Договору Оренди Земельної Ділянки становить 7 років. За умовами Договору Оренди Земельної Ділянки Позивач має переважне право на продовження строку оренди.[910] Відповідно до змін, внесених до частини 4 статті 66 Земельного кодексу України від 19 грудня 2019 року “земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на … видобування корисних копалин … шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії … (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами)”.

 

1372. Хоча декілька Відповідачів подали у цій справі обширні матеріали, жоден із них не поставив під сумнів дійсність прав Позивача на користування земельною ділянкою, яка була необхідна для видобутку та переробки гранітних порід на Родовищі.

 

1373. Таким чином, Суд встановив, що Позивач мав достатні нормативно-правові підстави для здійснення видобутку гранітів та діоритів на Родовищі, а також для переробки гранітів та діоритів на кар'єрі в промислових обсягах з повним виробничим циклом.

 

1. Баланс запасів на кар'єрі Позивача

 

1374. Згідно з протоколом засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин при Міністерстві геології УРСР № 3238 від 06 липня 1971 року запаси гранітів і діоритів на родовищі становили 47 586,2 тисяч м3.[911]

 

1375. Ліцензія Позивача передбачала, що на момент її видачі у 2013 році загальні залишкові запаси гранітів та діоритів на родовищі становили 42 910 500 м3.[912] Після видачі ліцензії розробка Родовища не могла бути розпочата до отримання відповідного землевідведення, що, як зазначалось вище, відбулось 1 вересня 2021 року. Таким чином, видобуток на Родовищі не міг бути розпочатий до кінця 2021 року, і вищезазначені резерви залишалися незмінними. Таким чином, видобуток на Родовищі не міг бути розпочатий до кінця 2021 року, і вищезазначені резерви залишалися незмінними.

 

1376. Згідно з даними статистичної форма 5-гр, поданої Позивачем до Державної служби геології та надр України, підтверджено, що станом на 1 січня 2022 року залишок запасів на родовищі становив 42 910 500 м3, а з урахуванням розподілу за категоріями на родовищі вони були такими: [913]

 

1376.1     A - 2 675,1 тис. м3; B - 2 874,6 тис. м3; C1 - 10 559,0 тис. м3

 

1376.2     A + B + C1 - 16 108,7 тис. м3

 

1376.3     C2 - 26 729,0 тис. м3

 

1377. Кар'єр являв собою відкритий рудник.

 

1378. Хоча декілька Відповідачів подали у цій справі обширні матеріали, жоден із них не висловив зауважень щодо запасів і ресурсів Родовища або документів, поданих на підтвердження або заперечення цього аспекту справи.

 

1. Територія, на якій знаходився ЄМК позивача

 

1379. Кар'єр Позивача і його виробничий комплекс розташовувалися в Хлібодарівській сільській територіальній громаді Волноваського району Донецької області України, приблизно за 65 кілометрів від міста Маріуполя (Донецька область України).

 

1380. У 2014 році на сході України, зокрема в Луганській і Донецькій областях, спалахнули проросійські заворушення. Заворушення 2014 року були розпочаті проросійськими та антиурядовими групами і підтримувалися російськими військовими та розвідувальними службами.[914] Озброєні сепаратисти захопили урядові будівлі і проголосили Луганську народну республіку (далі - ЛНР) і Донецьку народну республіку (далі - ДНР) як незалежні держави (які продовжують залишатися невизнаними міжнародним співтовариством). Це призвело до війни на Донбасі (тобто в промисловому регіоні на сході України, що включає в себе Донецьку та Луганську адміністративні області України), яка тривала до початку Російської Кампанії 2022 року.

 

1381. Однак та частина Донецької області, де знаходився єдиний майновий комплекс (далі – ЄМК) Позивача, не була зачеплена заворушеннями 2014 року та перейшла під контроль Росії тільки під час Російської Кампанії 2022 року.[915] Позивач зміг продовжувати свою господарську діяльність, незважаючи на те, що інші райони Донецької області перейшли під контроль підтримуваних Російською Федерацією сепаратистів. Таке становище зберігалося до початку Російської Кампанії 2022 року, як описано нижче.

 

1. Історія бізнесу та операцій Позивача до незаконного привласнення його підприємства

 

1382. Позивач виклав історію своєї діяльності та докази, які переконливо та досить детально її підтверджують, у своїх Поясненнях від 05 січня 2026 року. Суд вважає важливим викласти дані обставини в цьому Рішенні разом із своїми зауваженнями, а також посиланнями на свідчення свідків, надані у судовому засіданні 28 квітня 2026 року. Це пояснюється тим, що Позивач повідомив Суд, що в Нідерландському Розгляді деякі Відповідачі у цій справі висунули розлогі твердження про те, що заяви Позивача у Позові щодо його діяльності та Договору Поставки були шахрайськими. Суд розглянув всі висунуті в Нідерландському Розгляді твердження про шахрайство (кожне з яких якомога чіткіше визначено нижче), про яке Суд був повідомлений Позивачем, та надав їм оцінку з огляду на усі наявні, у тому числі письмові і електронні докази, а також свідчення свідків, представлені у цій справі.

 

1383. На основі викладеного нижче аналізу Суд не вважає звинувачення у шахрайстві, про які йому було повідомлено, такими, що мають будь-яку обґрунтованість.

 

1. Діяльність до 2020 року

 

1384. Відповідно до наданих Позивачем доказів, у радянські часи Родовище розроблялося та управлялося Анадольським гранітним кар'єром Курського Треста “Будматеріалів” (далі - Трест).[916] Після розпаду СРСР у 1991 році на основі частини активів Тресту було створено товариство з обмеженою відповідальністю “Анадольський гранітний кар'єр” (далі - Анадольський Граніт).[917] Однак, як і багато інших пострадянських гірничодобувних проектів, подальша гірничодобувна діяльність на Родовищі була в основному припинена компанією Анадольський Граніт, хоча остання зберегла права власності на кілька будівель, інфраструктуру та певне гірничодобувне обладнання на території Родовища.[918]

 

1385. У 2008 році компанія Анадольський Граніт, очевидно, мала намір відновити видобуток на Родовищі, оскільки завершила підготовку пакету документів для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток граніту на Родовищі.[919] Однак немає жодних відомостей або доказів про те, що вона коли-небудь подавала таку заявку. Причини цього Позивачу невідомі.

 

1386. У 2012 році Позивач (який на той час повністю належав українському бізнесмену пану Ткаченку) подав заявку і в 2013 році отримав Ліцензію на Родовище.[920]

 

1387. Між компанією Анадольський Граніт та Позивачем (який продовжував повністю належати пану Ткаченку) виникла низка тривалих суперечок щодо прав на Родовище, діяльності на території Родовища та прав на великий історичний відвал[921] на території Родовища.[922] Поки ці суперечки залишалися невирішеними, Позивач, очевидно, не бажав приступати до активної розробки Родовища.

 

2. Реструктуризація Бізнесу 2020/21 років

 

1. Славутич та його роль у придбанні та подальшому управлінні справами Позивача

 

1388. У 2019 році в конфліктну ситуацію втрутилося Приватне акціонерне товариство “Компанія з управління активами “Славутич-Інвест” (далі - Славутич). Славутич – пайовий інвестиційний фонд, заснований в 2001 році в Україні, що спеціалізується на придбанні пакетів акцій українських компаній у різних секторах (включаючи гірничодобувну промисловість), раціоналізації їх діяльності та продажу таких акцій з прибутком.[923]

 

1389. Одним зі свідків, про допит якого на судовому засіданні з розгляду справи клопотав Відповідач 18 Rosneft AET, була свідок Ковиліна A.A., Голова правління Славутичa. Раніше вона надала письмові свідчення у справі.[924] Як зазначалося вище, незважаючи на те, що Rosneft AET без поважних причин порушив строки для подачі клопотання про допит Ковиліної А.А., Суд з власної ініціативи дозволив сторонам поставити пані Ковиліній будь-які запитання, які вони бажали. Пані Ковиліна дала детальні та корисні свідчення, надавши додаткові пояснення щодо історії діяльності Позивача.

 

1390. Згідно з усними свідченнями пані Ковиліної, даними в судовому засіданні з розгляду справи, вона обіймає посаду голови правління ПАТ Славутич з 2005 року. Вона має під своїм менеджментом 26 фондів, в які входять понад 200 підприємств, якими Славутич керує. Її обов’язки полягають у відшукуванні компаній чи інших активів, в які Славутич міг би інвестувати кошти інвесторів, забезпечити підвищення ефективності інвестицій (у тому числі через розділ або консолідацію придбаних активів), ефективності виробництва, що, у свою чергу, призводить до збільшення їх ринкової вартості, та подальшим перепродажем таких активів з прибутком. Згідно зі свідченнями пані Ковиліної, вона була безпосередньо залучена у формування конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності активів, які купує Славутич, і ці рішення потім реалізувалися через директорів відповідних компаній.

 

1391. Однією із галузей спеціалізації Славутича (і пані Ковиліної зокрема) є володіння та експлуатація підприємств надрокористування. З початку 2010х років до складу активів фондів під її управлінням у Славутичі входили корпоративні права в цілій низці гранітних кар'єрів в Запорізькій області. В рамках своєї діяльності Славутич (і, зокрема, пані Ковиліна) ідентифіковував перспективні з погляду на потенціал розвитку та прибутковості кар'єри для їхнього набуття у власність. Особливий інтерес Славутича до гранітних кар'єрів полягав у тому, що за дуже низької собівартості виробництва вони демонстрували дуже високу ефективність. Важливу роль у цьому відіграла національна програма будівництва інфраструктури “Велике будівництво”. Пані Ковиліна засвідчила, що має багаторічний досвід роботи в гірничодобувному секторі та знає багатьох постачальників, покупців та кінцевих користувачів відповідних товарів.[925]

 

1392. Приблизно в 2019 році Славутич дізнався про суперечку між Позивачем та компанією Анадольський Граніт від місцевої компанії, що спеціалізувалася на постачанні матеріалів та послуг для будівельного сектору, - товариства з обмеженою відповідальністю “Полар” (далі - Полар). На думку Позивача, на той час Полар мав намір розпочати виробництво плитки з гранітного відсіву, хоча не мав потужностей або не бажав брати на себе зобов'язання щодо видобутку значних обсягів продукції з Родовища. Іншими словами, можливості, які відкривало Родовище, були занадто великими для Полар. Однак Славутич вважав ці можливості корисними і прийнятними для своєї бізнес-моделі. Полар представив Славутич Позивачу та Анадольському Граніту.[926]

 

1. Корпоративна Реструктуризація

 

1393. До 2020 року Славутичу вдалося посприяти укладенню такої угоди між Анадольським Гранітом та Позивачем, за якою вони мали врегулювати свої тривалі суперечки та співпрацювати у розробці Родовища з кінцевою метою отримання прибутку від Родовища (далі - Реструктуризація Бізнесу 2020/21 років).[927] Серед іншого, угода передбачала, що:

 

1393.1         Структура власності в Анадольському Граніті та Позивачі буде змінена з метою зацікавити всі сторони в успішній розробці Родовища та отриманні прибутку від нього. Зокрема:

 

1393.1.1      Славутич придбає 50% акцій Позивача у єдиного власника Позивача пана Ткаченка, а також 75% акцій Анадольського Граніту; та

 

1393.1.2      Славутич передасть 50% акцій Анадольського Граніту (тобто частину 75% акцій, придбаних вищезазначеним чином) пану Ткаченку;

 

1393.2         Анадольський Граніт подасть клопотання про залишення без розгляду (іншими словами, про відкликання) своїх судових позовів проти Позивача;

 

1393.3         У подальшій діяльності Анадольський Граніт дозволить Позивачу використовувати свої будівлі та інфраструктуру на території Родовища та продаватиме Позивачу певні послуги з видобутку та переробки гірських порід (наприклад, частину дроблення гірських порід); та

 

1393.4         Славутич реалізує транзакцію та допоможе Позивачу створити відповідну операційну структуру для відновлення видобутку з Родовища, переробки граніту в готову продукцію та її продажу; та

 

1393.5         До відновлення промислового виробництва Славутич забезпечуватиме фінансування діяльності Позивача та Анадольського Граніту за рахунок позикових коштів, оскільки їх власних фінансових ресурсів було недостатньо.

 

1394. Фактично, в рамках Реструктуризації Бізнесу 2020/21 років Славутич придбав дві компанії, які тривалий час не здійснювали операційної діяльності та конфліктували між собою щодо основних прав на виробництво, щоб перетворити їх на повноцінні діючі підприємства. Як описано нижче, до кінця 2021 року Славутич досяг цієї мети.

 

1395. Угода почала реалізовуватися з березня 2020 року з відкликання Анадольським Гранітом своєї останньої претензії до Позивача.[928]

 

1396. До липня 2020 року було завершено узгоджену передачу часток в Анадольському Граніті та Позивачі. В результаті:

 

1396.1     Анадольський Граніт перейшов у власність: 25% Славутича, 50% — пана Ткаченка, та 25% — попереднього власника;[929]

 

1396.2     Позивач перейшов у власність: 50% Славутича і 50% пана Ткаченка.[930]

 

1397. Як правильно зазначив Позивач,[931] якби потужність Родовища або бізнес-потенціал відновлення видобутку та продажу з нього були фіктивними, як стверджували Відповідачі в ході Нідерландського Розгляду, то Славутич не мав би жодного сенсу брати участь у вищезазначених операціях.

 

1. Комерційна реструктуризація бізнесу Позивача

 

1398. Вже маючи Ліцензію та Горний відвід на видобуток корисних копалин на Родовищі,[932] протягом наступних 1,5 років Позивач за допомогою Славутича розробив операційні та комерційні домовленості, щоб нарешті відновити виробництво та продажі з Родовища, як описано та підтверджено в Позові Позивача.[933] Серед іншого, це включало наступне.

 

1. Договір оренди земельної ділянки

 

1399. Як зазначалося вище, 1 вересня 2021 року Позивач орендував у Хлібодарівській сільській територіальній громаді ділянку площею понад 47 гектарів поблизу Родовища строком на сім років з правом автоматичного продовження.[934] Договір оренди землі був зареєстрований у Реєстрі прав власності України 21 вересня 2021 року.[935] (Як слушно підкреслено Позивачем,[936] не може бути жодних обґрунтованих сумнівів у тому, що договір оренди землі був справжнім як з точки зору його укладення не пізніше вересня 2021 року (тобто задовго до неправомірного привласнення підприємства, щодо якого він заявив свій Позов), так і з точки зору того, що він був укладений з метою забезпечення видобутку граніту з Родовища (не може бути іншого розумного пояснення оренди такої великої площі, що відповідає розташуванню Родовища). Оренда такої великої ділянки (понад 47 гектарів) також дозволила Позивачу не тільки видобувати граніт на цій території, але й переробляти гранітну породу в готову продукцію та зберігати її на цій території для відвантаження покупцям на умовах EXW.[937]

 

1. Угоди про виробництво та переробку

 

1400. В ході розгляду справи Суд встановив, що цикл виробництва та переробки Позивача був наступним.[938] Кар'єр Позивача є відкритим. Спочатку порода підривалася вибухівкою, щоб її розпушити та зменшити до розмірів, придатних для транспортування і подальшої переробки. Потім породу завантажували екскаваторами на вантажівки, транспортували на певну відстань до конвеєрної стрічки, яка скидала її у велику (первинну) дробарку, що подрібнювала гірську породу на середні шматки, які потім транспортували двома іншими конвеєрними стрічками до двох вторинних дробарок, які переробляли ці шматки на гранітний щебінь та гранітний відсів (кінцева продукція Позивача для продажу). Відсів додатково відокремлювався від піску на модулі збагачення. Гранітний щебінь та гранітний відсів потім зберігалися на території Кар'єру, готові до завантаження покупцями на умовах EXW або для доставки до одного з двох великих транспортних вузлів, розташованих у радіусі 50 кілометрів від Кар'єру Позивача (Маріупольський вантажний порт або Маріупольська залізнична станція).

 

1401. Після вищеописаної передачі прав власності на акції відповідних компаній та одночасно з проведенням переговорів, укладенням та реєстрацією Договору Оренди Землі, в період з літа 2020 року по січень 2022 року Позивач за допомогою Славутича вжив заходів для впровадження нижчезазначеного виробничого процесу.[939] Зокрема:

 

1401.1         До весни 2021 року було відновлено електропостачання Кар'єру Позивача від лінії електропередачі 35 кВ розподільчої зони Волноваха до підстанції КТП 160/10-0,4, а також встановлено внутрішню мережу розподілу електроенергії на об'єкті.[940]

 

1401.2         З метою забезпечення можливості вибухових робіт, 23 грудня 2021 року Позивач уклав договір з українською компанією TОВ “Семат” (спеціалізується на постачанні обладнання), у якої Позивач орендував автономну дизельну гусеничну бурову установку Leopard DI550 з екіпажем, призначену для буріння свердловин великої потужності (фотографія якої з веб-сайту виробника наведена в Заяві Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 356.2[941])[942]. Буріння було виконано у два етапи (4 та 28 січня 2022 року) для встановлення вибухових речовин у свердловинах (щоб одразу після цього можна було провести два етапи підривання)[943], за що Позивач сплатив на початку лютого 2022 року.[944]

 

1401.3         Позивач уклав договір на надання послуг з підривання з Державним підприємством “НВО “Павлоградський хімічний завод” (далі - Підрядник з Підривання). Перший договір на підривання був укладений 10 січня 2022 року,[945] перші послуги з підривання були надані 13 та 28 січня 2022 року на загальний обсяг 16 535 м3 (що еквівалентно 44,64 тис. тон, або приблизно 17 % від першої партії, яка мала бути поставлена в травні 2025 року відповідно до Договору Поставки),[946] а перші платежі Підряднику з Підривання були здійснені Позивачем 12 та 24 січня 2022 року.[947]

 

1401.4         Щодо видобутку гірської породи з кар'єру для її подальшого транспортування до первинної дробарки гірської породи, Позивач уклав договір на надання таких послуг з Поларом.

 

1401.4.1      Наприклад, один з договорів з Полар від 8 грудня 2021 року передбачав у відповідній частині: “ 1.1. … Виконавець [тобто Полар] бере на себе зобов’язання надати послуги транспортним засобом … при виконанні робіт по видобуванню гірських порід та при виробництві щебеню гранітного та відсіву на території кар'єру Анадольського Родовища граніту … . 1.2. Виконання послуг за цим Договором здійснюється … Навантажувач[ем] фронтальний[м] LIUGONG CLG856H…”.[948] (в пунктi 356.4.1 своєї Заяви вiд 05 сiчня 2026 року Позивач навiв фото навантажувача з вебсайта виробника[949]). Полар володів цим фронтальним навантажувачем, придбавши його за три місяці до того.[950] У січні 2022 року Полар надав Позивачу послуги з використанням зазначеного навантажувача фронтального загальною тривалістю 78 годин.[951] (Це саме по собі спростовує аргумент Відповідачів, який обговорюється нижче, про те, що діяльність Полар обмежувалася “виробництвом вікон та металопластикових конструкцій” і що “немає жодних ознак того, що Полар могла б допомогти [Позивачу] в обробці та завантаженні щебеню на спеціальне важке промислове обладнання, не кажучи вже про постачання або технічне обслуговування такого обладнання”.[952])

 

1401.4.2      Інший (майже ідентичний) контракт з компанією Полар, укладений того ж дня (8 грудня 2021 року), передбачав використання “гусеничного екскаватора VOLVO EC 460BLC PRIME”[953] (в пунктi 356.4.2 своєї Заяви вiд 05 сiчня Позивач навiв фото навантажувача з вебсайта виробника[954]). У січні 2022 року компанія Полар надала Позивачу послуги з використанням зазначеного гусеничного екскаватора протягом загалом 78 годин.[955]

 

1401.5         Щодо транспортування каменю з кар'єру до первинної дробарки, Позивач також уклав договір на надання таких послуг з компанією Полар з використанням п'яти 40-тонних (16м³) вантажівок “IVECO TRAKKER, модель AD 380T41 (6x4) з кузовом IVECO-AMT (16 м³)”.[956] Наприклад, у січні 2022 року компанія Полар надала Позивачу послуги з використанням зазначених вантажівок протягом загалом 358 годин.[957]

 

1401.6         Щодо первинного дроблення гірської породи за допомогою первинної дробарки, Позивач уклав договір на надання таких послуг з компанією Анадольський Граніт. Договір на надання цих послуг був укладений 4 січня 2022 року на обсяг 3,5 мільйона тон на рік (що відповідало запланованому обсягу виробництва Позивача та обсягу, встановленому в Договорі Поставки).[958] 14 грудня 2020 року компанія Анадольський Граніт придбала у компанії Полар компоненти для комплексу для первинного дроблення гірської породи,[959] а на початку вересня 2021 року зібрала та успішно випробувала комплекс на території Кар'єру. Позивач надав до суду у Додатку А-0462 відео успішного випробування первинної дробарки, зняте на території Позивача після встановлення та випробування приблизно у вересні 2021 року, и навів його фрагмент в пункті 366.6 Заяви Позивача від 05 січня 2026 року.[960] У січні 2022 року Анадольський Граніт надав Позивачу перші послуги з первинного дроблення гірських порід загальним обсягом 44 640 тон.[961]

 

1401.7         Щодо подальшого дроблення гірської породи за допомогою двох менших дробарок, Позивач уклав договір на надання таких послуг також з компанією Полар. Як пояснив Позивач, на фотографії у Додатку A-0462 (та в пункті 366.6 Заяви Позивача від 05 січня 2026 року) зображено конвеєр посередині, який подає гірську породу до первинної дробарки (частково видно на фотографії за та під середньою конвеєрною стрічкою), звідки каміння далі транспортується (меншими) конвеєрними стрічками (частково видно на фотографіях ліворуч і праворуч від середньої конвеєрної стрічки) до двох менших дробарок, поставлених (разом з послугами з дроблення каміння) Полар (дві менші дробарки не видно на відео, оскільки вони були поставлені та встановлені після зйомки відео). Договір з компанією Полар на надання цих послуг був укладений 7 грудня 2021 року на обсяг 3,5 мільйона тон на рік (що відповідало запланованому обсягу виробництва Позивача та обсягу, встановленому в Договорі Поставки), який Полар мав перетворити на 75% гранітного щебеню (розміром 5 мм x 20 мм) та 25% гранітного відсіву.[962] У період з вересня по листопад 2021 року Полар поставив дві (менші) дробарки для каменю на Карʼєр Позивача, де вони були додані та інтегровані в загальний виробничий комплекс, який на той час включав (первинну) дробарку для каменю, поставлену компанією Анадольський Граніт (як показано на фотографії в Додатку A-0462 (та в пункті 366.6 Заяви Позивача від 05 січня 2026 року)). У листопаді 2021 року весь комплекс був успішно випробуваний, і після успішного завершення випробувань між Позивачем і Поларом був підписаний контракт. У січні 2022 року Полар надав Позивачу послуги з дроблення каменю загальним обсягом 44 640 тон.[963]

 

1401.8         Під час виконання вищезазначених процесів гранітний щебінь був кінцевим продуктом для продажу, а гранітний відсів потрібно було додатково збагачувати в модулі збагачення MO-20. Позивач придбав обладнання для сортування та транспортування а також модуль збагачення піску MO-20 у Полара у грудні 2020 року, а Полар встановив його на місці до червня 2021 року.[964]

 

1401.9         На цьому етапі гранітний щебінь та гранітний відсів (які були кінцевими продуктами для продажу) транспортувалися на відстань приблизно 100 метрів від кар'єру та складувалися на території Карʼєру Позивача для завантаження покупцями на умовах EXW. Ці послуги з транспортування та складування були надані Позивачу Поларом. Ці послуги надавалися:

 

1401.9.1      п'ятьма вантажівками, що належать Полару, відповідно до вже згаданого вище контракту;[965]

 

1401.9.2      середньовантажним колісним навантажувачем Caterpillar 950 GC,[966] що належить Полару, за окремим контрактом;[967] у січні 2022 року такі послуги надавалися загалом 74 години з 15 по 21 січня, а потім з 29 по 31 січня 2022 року;[968] та

 

1401.9.3      меншим навантажувачем Caterpillar 216B[969], за іншим окремим контрактом;[970] у січні 2022 року такі послуги надавалися загалом 46 годин з 7 по 10 та з 24 по 25 січня 2022 року.[971]

 

1402. 17 грудня 2021 року Позивач провів засідання технічної ради, на якому було затверджено План розвитку гірничих робіт на родовищі на 2022 рік.[972] План розвитку гірничих робіт включав, зокрема, такі роботи:

 

1402.1     Роботи з видобутку, що включають комплекс робіт з вилучення корисних копалин з Родовища в загальному обсязі 1 500 000 м3;

 

1402.2     Розкривні роботи, включно з роботами з видалення та переміщення порід, що вкривають і містять корисні копалини, загальним обсягом 65,8000 м3.

 

1403. На засіданні технічної ради Позивача також було затверджено планові показники виробництва готової продукції на 2022 рік у загальному обсязі 3 500 000 тон щорічно, що включають виробництво гранітного щебеню фракції 5*20 мм у загальному обсязі 2 625 000 тон та відсіву у загальному обсязі 875 000 тон.

 

1404. Пан Ракша Іван Валерійович, гірничий інженер та експерт з розробки та видобутку надр,[973] надав письмові Свідчення від 12 жовтня 2024 року (далі – Заява Свідка Ракші), в яких міститься висновок про те, що Позивач володів достатньою кількістю машин та устаткування для видобутку необхідної кількості гранітів та їхньої переробки у 3,5 млн тон гранітного щебеню та гранітного відсіву на рік. Зокрема, у Заяві Свідка Ракші пояснюється, що “...виробнича потужність дробильно-сортувального комплексу Анадольського гранітного кар'єру [Позивача] ... може становити понад 3 500 000 тон готової продукції на рік”.[974]

 

1405. До кінця січня 2022 року (до того, як діяльність Позивача було вперше порушено (як описано нижче)), Позивач видобув 16 535 м3 граніту та переробив його на 44,64 тис. тон готової продукції, а саме 33,48 тис. тон гранітного щебеню та 11,16 тис. тон гранітного відсіву,[975],[976],[977] готових до відвантаження покупцю.

 

iii.            Потенційні та фактичні покупці, і Договір Поставки

 

1406. Як пояснено в Звіті про Оцінку Збитків, наприкінці 2022 року “збільшення потреби у щебені у зв'язку з розвитком будівельної сфери в Україні призводить до інтенсивного зростання його виробництва”[978], і навіть пандемія COVID не зменшила попит, оскільки український уряд запустив програму “Велике Будівництво”: “За даними Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, за 7 місяців 2020 року динаміка будівництва впала на 4,6%. Проте потреба в щебені не знижується завдяки активізації дорожнього будівництва в рамках реалізації урядової програми “Велике будівництво””.[979]

 

1407. Суд вважає важливим згадати вказані ринкові умови, оскільки деякі Відповідачі стверджували, що договір поставки (далі - Договір Поставки), який Позивач уклав 22 листопада 2021 року з Австрійською компанією D&D Immobilien Invest GMBH (далі - D&D Immobilien або Покупець), або був укладений не на ринкових умовах, або був удаваним.

 

1408. Так само, як і інші домовленості, укладені Позивачем, Договір постачання був укладений завдяки зусиллям та діловим контактам Славутича, в даному випадку – з відомим українським бізнесменом Анатолієм Долеско.[980] Згідно з доказами, наданими самими Відповідачами у Нідерландському Розгляді (які Позивач подав у цьому провадженні), пан Долеско та його дружина мали багаторічний досвід роботи і розгалужені ділові зв'язки у сфері будівництва і нерухомості. Зокрема, згідно з доказами, поданими Відповідачами в ході Нідерландського Розгляду, пан Долеско з 1990-х років працював у секторах нерухомості, будівництва та електроніки, був основним акціонером великого заводу радіоелектронного обладнання (який, до всього іншого, був постачальником Міністерства оборони України), а також входив до складу правлінь кількох великих девелоперських компаній, в яких його дружина була основним акціонером.[981]

 

1409. Переговори щодо Договору Поставки велися з середини 2021 року між головою правління Славутича та паном Долеско, а сам Договір Поставки був підписаний між Позивачем та D&D Immobilien, в якій він був єдиним акціонером і директором[982]. Чому пан Долеско вирішив використовувати австрійську (а не українську) компанію як покупця, Позивачу не відомо.[983] Суд згоден з Позивачем, що для цього може бути безліч цілком законних причин, і в цьому судовому процесі не було висловлено або доведено жодної незаконної причини такого вибору. Як свідчать судові рішення, вже наведені в цій справі,[984] для українських (або російських) бізнесменів і підприємств зовсім не є незвичним структурувати свою діяльність через іноземні компанії, навіть якщо для цього немає очевидної ділової необхідності (як це робить, наприклад, Група ЄвроХім, що докладніше описано нижче); така реальність ринку. Важливим і суттєвим є те, що відповідно до матеріалів справи, у Суду немає підстав вважати, що пан Долеско або його корпоративна група не мали економічної сутності. Фактично, будь-який такий аргумент суперечив би доказам, поданим самими Відповідачами в ході Нідерландського Розгляду (які Позивач подав у цьому провадженні).

 

1410. Договір Поставки був укладений 22 листопада 2021 року. Відповідно до його умов, Позивач зобов'язався поставити D&D Immobilien, а D&D Immobilien - придбати у Позивача щорічний обсяг в 3,5 млн тонн гранітного щебеню та гранітного відсіву, який видобувається в Кар'єрі, за ціною 51 275 000,00 євро щороку впродовж п'яти років, починаючи з 1 травня 2022 року[985] на умовах EXW (тобто) з території Кар'єру Позивача.[986] На підставі доказів, розглянутих вище в цьому розділі, Позивач довів, що цей річний обсяг відповідав початковій потужності виробництва ЄМК Позивача, [987],[988] і за необхідності, Позивач міг збільшити цей обсяг виробітку.

 

1411. Позивач зазначив, що не знає, чи мав пан Долеско намір використовувати Продукцію Позивача у своїй діяльності або діяльності своєї дружини, чи перепродавати її з метою отримання прибутку своїм діловим партнерам в Україні або Європі. Як справедливо зазначив Позивач, у більшості випадків (особливо якщо пан Долеско мав намір перепродати Продукцію третім особам) було б дивно, якби він добровільно надав цю інформацію Позивачу, що потенційно дозволило б останньому обійти пана Долеско і поставити продукцію кінцевим споживачам безпосередньо.

 

1412. Декілька Відповідачів ставили під сумнів ціну на продукцію Позивача, зазначену в Договорі Поставки, стверджуючи, що вона не тільки може свідчити про відсутність самого Договору Поставки (або про його укладання не у зазначену в ньому дату), але і спростовує висновки, викладені у Звіті про Оцінку Збитків, наданому Позивачем. Суд вважає ці аргументи необгрунтованими. У Звіті про Оцінку Збитків також було проаналізовано ринкові ціни на гранітний відсів та гранітний щебінь на основі фактичних оголошень про продаж на той час і встановлено, що ціни за Договором Поставки з D&D Immobilien були в межах цього діапазону.[989]

 

1413. У рамках допиту свідка Нагула (який склав та підписав Звіт про Оцінку Збитків) у судовому засіданні з розгляду справи, він ще раз підтвердив ці факти, та пояснив, що Договір Поставки був використаний у Звіті про Оцінку Збитків як одне з інформаційних джерел, і використовувався так само, як і інші джерела. Свідок Нагул також підкреслив, що динаміка споживання щебеню була позитивною і прогнози розвитку ринку щебеню були також позитивними. Передбачалося, що ринок продовжить рости і в 2022, і в 2023 році, і що, з огляду на динаміку зростання ринку та певний дефіцит продукції, яку виробляв Позивач, у Позивача були всі підстави розраховувати навіть на збільшення потужності виробництва. Єдиним Відповідачем, представник якого брав участь у судовому засіданні з розгляду справи, був Відповідач 18 (Rosneft AET). Незважаючи на те, що Rosneft AET був саме тією стороною, яка наполягала на допиті свідка Нагула, адвокат Rosneft AET Сидоренко не став ставити будь-яких питань цьому свідку.

 

1414. Таким чином, Позивач міг продавати гранітний щебінь та гранітний відсів безпосередньо кінцевим споживачам за ціною, схожою на ціну в Договорі Поставки з D&D Immobilien, оскільки на ці продукти був значний попит. У той же час Суд вважає переконливими та вирогідними пояснення Позивача, що природно було зручніше і менш обтяжливо, особливо на момент відновлення видобутку з Родовища, мати або одного, або невелику кількість покупців.

 

1415. Після укладення Договору Поставки, з метою виконання його умов, до 11 січня 2022 року Позивач розпочав видобуток і переробку граніту з Кар'єру. Як вказано вище, до кінця січня 2022 року (до того, як діяльність Позивача було вперше порушено (як описано нижче), Позивач видобув 16 535 м3 граніту та переробив його на 44,64 тис. тонн готової продукції, а саме 33,48 тис. тонн гранітного щебеню та 11,16 тис. тонн гранітного відсіву,[990],[991],[992] готових до відвантаження D&D Immobilien.

 

1416. Важливо, що в цій справі Позивач не просить Суд присудити збитки за Договором Поставки. Позивач вимагає присудження компенсації справедливої ринкової вартості свого підприємства. На підставі доказів, зазначених вище, значення Договору Поставки для функціонування підприємства Позивача та його оцінки не було вирішальним. Зокрема:

 

1416.1         Договір Поставки був далеко не єдиною угодою про купівлю, доступною Позивачу на ринку на аналогічних цінових умовах.[993]

 

1416.2         Загальний обсяг граніту, який мав бути видобутий за Договором Поставки, становив не більше 15,1% від загального обсягу запасів Родовища.[994]

 

1416.3         Прогнози виробництва, використані для оцінки підприємства Позивача, базувалися на поступовому збільшенні обсягів виробництва Позивача з 3,5 млн тон гранітних виробів на рік у 2022 році до 7,2 млн тон на рік до 2028 року, що призводило до щорічного зменшення питомої ваги продажу за Договором Поставки.[995]

 

1416.4         П'ятирічний термін дії Договору Поставки був істотно коротшим за семирічний горизонт, який використовувався для розрахунку справедливої ринкової вартості українських компаній, таких як Позивач.[996]

 

1417. Отже, на підставі матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Договір Поставки був далеко не незамінним або життєво важливим для діяльності підприємства Позивача, а втрата Договору Поставки (або його відсутність, про яку стверджували Відповідачі) не змінила б діяльність Позивача і не відіграла б істотної ролі в оцінці його підприємства.

 

1. Заключна узагальнена інформація

 

1418. Отже, по-перше, хоча більшість доказів вищезазначених операцій більше не доступні Позивачу після того, як його офіси на місці були захоплені Нєдра ДНР, наявні докази переконливо демонструють, що до кінця 2021 року Позивач налагодив виробничий процес, а в січні 2022 року розпочав видобуток з Родовища в обсягах, що у подальшому були враховані та дозволили зробити висновки, викладені у Звіті про Оцінку Збитків.

 

1419. По-друге, на підставі матеріалів справи, вищезазначені домовленості (з D&D Immobilien) були укладені та почали реалізовуватися на практиці до початку Російської Кампанії 2022 року і подальшого неправомірного привласнення підприємства Позивача та виникнення підстав для Позову Позивача. Якби діяльність Позивача була міфом, як, очевидно, намагалися стверджувати Відповідачі в ході Нідерландського Розгляду, Позивачу не було б сенсу робити будь-що з вищезазначеного.

 

1420. По-третє, хоча Договір Поставки був одним з способів реалізації продукції Позивача, матеріалами справи доведено, що він був далеко не незамінним або життєво важливим для діяльності підприємства Позивача. З огляду на матеріали справи, втрата Договору Поставки (або його відсутність, як стверджують Відповідачі) не змінила б діяльність Позивача і не відіграла б істотної ролі в оцінці його підприємства.

 

1421. Беручи до уваги зазначене, у наступних Розділах Суд розглянув кожне з тверджень про шахрайство, яке (як Позивач інформував Суд) Відповідачі висунули в ході Нідерландського Розгляду.

 

1. Розгляд Судом аргументів Відповідачів про те, що Позов Позивача ґрунтується на шахрайстві

 

1. Аргументи Відповідачів щодо статусу та діяльності Позивача

 

1. Підозри Відповідачів щодо перенесення Позивачем своєї зареєстрованої адреси до Запоріжжя “з незрозумілих причин” є необґрунтованими.

 

1422. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду Відповідач 06 (Gazprom International) стверджував, що Позивач змінив свою зареєстровану адресу з Маріуполя (Донецька область) на Запоріжжя “з незрозумілих причин”, а також стверджував, що це могло бути зроблено з метою передачі судових позовів Позивача на розгляд конкретному судді в Запоріжжі[997].

 

1423. Суд встановив, що цей аргумент є необґрунтованим. Згідно з українським законодавством, компанії, юридична адреса яких знаходилася на територіях, що потрапили під тимчасову окупацію Російської Федерації, були зобов'язані змінити свою реєстрацію на неокуповані території для продовження своєї діяльності[998].

 

1424. Позивач пояснив,[999] що він та кілька інших компаній перебували під контролем Славутича. Коли юридичні адреси компаній Славутича опинилися на окупованих територіях (що Суд встановив відповідною випискою щодо Позивача), Славутич перереєстрував їх у тій самій області, де був зареєстрований сам Славутич, тобто в Запорізькій області. Позивач пояснив, шо це було цілком логічно з адміністративної та комерційної точки зору. Незважаючи на обширні аргументи, подані Відповідачами у цьому провадженні, жоден із них це не заперечив. Суд знаходить таке пояснення цілком логічним.

 

1. Твердження Відповідачів про те, що Позивач “не надав жодних доказів того, що в гранітному кар'єрі коли-небудь проводилися будь-які фактичні роботи”, спростовуються численними доказами

 

1425. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду Відповідачі 23 та 29 (EAG та EuroChem International, відповідно) стверджували, що Позивач “не надав жодних доказів того, що в гранітному кар'єрі коли-небудь проводилися будь-які фактичні роботи”.[1000]

 

1426. Твердження Відповідачів суперечить численним доказам, які вже були подані разом із Позовом Позивача та із Поясненнями Позивача від 05 січня 2026 року, зокрема свідченнями незалежного гірничого інженера[1001] та іншими, наведеними у попередньому підрозділі. Зокрема, як достеменно встановив Суд вище, Позивачем були налагоджені всі виробничі процеси і до січня 2022 року він розпочав повноцінну виробничу діяльність.

 

1. Посилання Відповідача 18 (Rosneft AET) на штатний розклад Позивача, де, нібито, рахується лише один працівник

 

1427. Під час розгляду справи по суті адвокат Відповідача 18 пан Сидоренко повідомив, що штатний розклад Позивача у 2020, 2021 та 2022 році містить лише одного працівника. Отримавши можливість допиту свідка Ковиліної він запитав: “як це підприємство збиралось організувати бізнес, у якому виручка у 58 разів більше, чим була в 2020 році” та “як ви в той момент збирались силами одного співробітника добувати 3,5 млн тон на рік”. Навіть припустивши, що наведені адвокатом дані відповідають дійсності, його питання явно ігнорували не лише докладні пояснення Позивача про побудований виробничий процес, які він надав у Розділі V(B) Заяви Позивача від 05 січня 2026 року разом з доданими до цієї Заяви доказами, а й свідчення, попередньо надані пані Ковиліною у засіданні. Якщо коротко, діяльність Позивача базувалася насамперед на наявності Ліцензії, договору оренди земельної ділянки та комплексі договорів з підрядниками , які забезпечували усі необхідні елементи видобутку та переробки сировини, які описано вище. Свідок Ковиліна ще раз повторила адвокату Сидоренку раніше надані свідчення узагальнивши їх таким чином: “Ми отримували бізнес-процес, ми не отримували співробітників. … Кількість співробітників … не має жодного важливого значення [за таких обставин]”.[1002]

 

1428. Суд не може з цим не погодитися та відзначає, що, застосовуючи аналогію, не слід очікувати, що успішний бізнес із доставки їжі буде мати у своєму штаті кухарів, а у власності – кухонне приладдя, рівно як і сервіси таксі здебільшого не наймають водіїв і не купують автомобілі у власність. На практиці всі ці речі досягаються шляхом створення мережі підрядників на контрактній основі.

 

1429. При тому, що суд не перевіряв достовірність розрахунків 58-разової різниці між виручкою позивача у 2020 році та гіпотетичною виручкою 2022 року (про яку заявив адвокат Сидоренко), вважаю за необхідне наголосити, що, як пояснила свідок Ковиліна та підтверджено іншими доказами у справі, підприємство Позивача у 2020 році практично не здійснювало виробничої діяльності, її поновлення якої відбулося лише наприкінці 2021 – початку 2022 року. Отже, таке зростання виручки (практично з нульового рівня) жодним чином не видається дивним.

 

1430. В матеріалах справи відсутні дані щодо того, хто був саме тим єдиним працівником Позивача, відомості про якого включено у його офіційну звітність. Суду не відомо, чи укладався трудовий договір з директором Позивача Кірєєвим. Відповідно до свідчень свідка Ковиліної, саме вона (і персонал Славутича) займалася плануванням відновлення виробничої діяльності Позивача, його виробничих процесів, укладання контрактних домовленостей Позивача з третіми особами, тощо. Пан Кірєєв відповідав за практичну реалізацію цих планів і домовленостей, про що доповідав пані Ковиліній. Також матеріали справи не містять відомостей щодо того, чи є бухгалтер працівником Позивача, чи він виконував свою роботу як підрядник на підставі відповідного договору і не зарахований до штату. Знову ж таки зі свідчень свідка Ковиліної видно, що переважна більшість адміністративних функцій Позивача виконувалася співробітниками Славутича. Проте це тільки підкреслює, що з урахуванням моделі діяльності Позивача, кількість формально працевлаштованих у нього працівників не є показовим чинником для доведення будь – якої гіпотези.

 

1. Всупереч аргументам Відповідачів, те, що Позивач не був зареєстрований як платник ПДВ, не свідчить про те, що він був “неактивним”. Позивач не потребував реєстрації як платник ПДВ для “подальшої торговельної діяльності”.

 

1431. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду компанія Gazprom International стверджувала, що Позивач “був неактивним принаймні з 19 травня 2021 року [оскільки] його реєстраційний номер платника ПДВ був анульований з цієї причини. Без номера платника ПДВ він нібито не міг здійснювати подальшу торговельну діяльність. Як і чому Автодор міг би попередньо профінансувати поставку товарів компанії D&D Immobilien?”.[1003]

 

1432. Цей аргумент є некоректним як юридично так і фактично.

 

1433. Як правильно пояснив Позивач,[1004] згідно з податковим законодавством України, компанія повинна подати заявку на реєстрацію як платник ПДВ, якщо протягом попередніх 12 місяців її загальний обсяг продажів перевищив 1 мільйон гривень. Якщо після отримання реєстрації платника ПДВ компанія протягом 12 місяців поспіль не подає декларації з ПДВ та/або подає декларації, які не містять операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, податкові органи автоматично скасовують її реєстрацію платника ПДВ. (Компанія повинна повторно подати заявку на реєстрацію платника ПДВ, коли її обсяг продажів знову перевищить 1 мільйон гривень за 12 місяців).

 

1434. Податковий кодекс України у відповідній частині передбачає наступне:

 

“РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

(…)

 

Стаття 181. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку

 

181.1. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ..., нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень ..., така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку …

 

(…)

 

Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку

 

184.1. Реєстрація діє до дати анулювання ..., яка ... відбувається у разі якщо: ... г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію ..., яка … свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг ...”

 

1435. Виходячи з викладених вище фактів, протягом 12 місяців безпосередньо перед травнем 2021 року (коли реєстрація Позивача як платника ПДВ була автоматично скасована), Позивач, вочевидь, не здійснював операцій, що підлягали оподаткуванню ПДВ, оскільки відбувалася Реструктуризація його Бізнесу 2020/21 років. Це було очевидною причиною автоматичного скасування реєстрації Позивача як платника ПДВ.

 

1436. Однак було б неправильно стверджувати, що Позивач “не здійснював діяльності у цей період”. На підставі наявних у матеріалах справи доказів, - це був вирішальний період, протягом якого Позивач активно займався підготовкою до відновлення видобутку та продажів з Родовища, як описано вище.

 

1437. Позивач мав повторно подати заявку на реєстрацію платника ПДВ після того, як його продажі перевищили б 1 млн грн за 12 місяців, що, згідно з договірними домовленостями Позивача, мало відбутися 1 червня 2022 року (за умови, що Позивач здійснив би фактичну поставку в травні 2022 року, чого не сталося).[1005] Таким чином, аргумент про те, що “без реєстраційного номера платника ПДВ [Позивач] нібито не міг би здійснювати подальшу торговельну діяльність”, є юридично некоректним. Він міг би. Так само безпідставним є риторичне запитання: “Як і чому Автодор міг би попередньо профінансувати поставку товарів компанії D&D Immobilien?”. Таке попереднє фінансування не вимагає реєстрації як платника ПДВ.

 

1. Припущення Відповідачів щодо ринкової вартості підприємства Позивача не мають жодних раціональних, доказових або правових підстав

 

1438. Позивач пояснив, що в рамках Реструктуризації Бізнесу 2020/2021 років компанія Славутич почала надавати позики на поповнення обігових коштів Позивачу та компанії Анадольський граніт з метою відновлення виробництва на Родовищі. Одна з таких позик у розмірі 432 837,21 грн (приблизно 9 000 євро) була надана Позивачу.[1006]

 

1439. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду EAG та EuroChem International намагалися прирівняти суму позики від Славутича Позивачу в розмірі 9 000 євро до справедливої ринкової вартості підприємства Позивача. Суд не вбачає нічого спільного між цими двома обставинами (ні у цьому випадку, ні як загальний принцип). Позивач повiдомив Суд, що Gazprom International заявив в ході Нідерландського Розгляду: “У 2021 році Славутич придбав 50% акцій Автодор, які незабаром були збільшені до 100%. В обмін Славутич 24 грудня 2021 року надав Автодору позику в розмірі 8 920,05 євро (432 837,21 грн). Таким чином, на той момент вартість Автодору становила менше 10 000 євро”. [1007] Незважаючи на надання кількох заяв після Пояснень Позивача від 05 січня 2026 року, в яких було спростовано ці твердження, EAG та EuroChem International не пояснили i не надали докази того, що позика була надана “в обмін” на придбання. Таке твердження не має логічного сенсу. Сума, яку акціонер-покупець згодом надає у вигляді позики об'єкту придбання, не має нічого спільного з ринковою вартістю об'єкта. Якщо акціонер-покупець не надав жодної позики об'єкту придбання, це, звичайно, не означає, що об'єкт придбання має нульову вартість.

 

1440. З обставин, описаних вище, випливає, що Славутич по суті отримав частку в підприємстві Позивача (а також в Анадольському Граніті) за те (або принаймні за те), що зміг примирити дві сторони, що давно ворогують, і відновити виробничі та комерційні процеси на підприємстві, які простоювали більше десятиліття.

 

1441. Позивач також повiдомив Суд, що Gazprom International заявив у ході Нідерландського Розгляду, що “Славутич придбав 50% акцій Автодору приблизно в 2021 році. За якою ціною? Примітно, що ні Автодор, ні його експерт з оцінки збитків не згадують про це, хоча така інформація про фактичну ринкову ціну є важливим показником і критерієм ринкової вартості для професійного експерта з оцінки. Абсолютно немислимо, що Славутич придбав цю 50% частку за суму в розмірі 15 млрд грн (295 млн євро). Це не могла бути вартість, оскільки Славутич просто не мав для цього фінансових ресурсів і тому не міг фінансувати це ззовні”.[1008] Щодо цих аргументів, як вірно відзначив Позивач[1009] і як установив Суд вище:

 

1441.1         Славутич одночасно придбав частки в двох компаніях, що перебували у конфлікті (Анадольський Граніт та Позивач), і чиї тривалі суперечки щодо прав на Родовище протягом багатьох років практично паралізували його розробку. За таких обставин на момент придбання їхня ринкова вартість була б значно нижчою за справедливу ринкову вартість діючого підприємства.

 

1441.2         Протягом наступних 1,5 років, до січня 2022 року, Славутич послідовно врегулював ці суперечки та організував для Позивача весь функціонуючий процес виробництва і продажу. За цих докорінно нових обставин стан підприємства Позивача, а отже, і його справедлива ринкова вартість, стали зовсім іншими, ніж ті, що були на момент придбання Позивача 1,5 роки до цього.

 

1442. Отже, як вірно відзначив Позивач,[1010] виходячи з доведених обставин, ціна, сплачена компанією Славутич за частку в Позивачі у 2020 році, не може бути релевантною для справедливої ринкової вартості повністю функціонуючого підприємства Позивача.

 

1443. Позивач також повiдомив Суд, що Gazprom International заявив, що “в іншому місці України (у Житомирі, на захід від Києва) є гранітний кар'єр із порівнянним підтвердженим запасом у 20 мільйонів тон граніту, а також повністю обладнаний переробний завод, який продається за ціною лише 3 мільйони доларів США”.[1011] Однак у цьому провадженні ніхто з Відповідачів не надав жодних доказів цієї своєї заяви, а також будь-якої іншої інформації про нібито гранітний кар’єр або обставини, за яких він продавався. Суд не може прийняти вказане посилання на оголошення з продажу гранітного кар'єру в Житомирській області як спростування висновків Звіту про Оцінку Збитків, поданого Позивачем з цілого ряду причин. Відповідно до Методики Оцінки 2022 року, яка є обов'язковою для мети даного провадження, оцінка ЄМК Позивача повинна була проводитися за станом на 31 грудня 2021 року (тобто до початку Російської Кампанії 2022 року), у той час як, з вищенаведеної інформації випливає, що кар'єр у Житомирській області продавався за вказаною ціною у 2025 році. Крім того, у матеріалах справи немає жодних відомостей про інші фактори, які могли б вплинути на оцінку кар'єру в Житомирській області, як-то про його потужності, близькість до відповідних розвантажувально-вантажних майданчиків на залізниці та морських портах, і так далі. Тому пряме порівняння ціни пропозиції вказаного кар'єру в Житомирській області, який власники вирішили виставити на продаж під час війни, з ринковою вартістю ЄМК Позивача – зовсім некоректно.

 

1444. У будь якому випадку, як вірно пояснено в Розділі IV(B)(2)(a) Позову Позивача, відповідно до українського законодавства, оцінка збитків у такій справі повинна проводитися відповідно до Методики оцінки збитків 2022 року, яку Позивач подав у формі Звіту про оцінку разом із Позовом. Звіт про Оцінку Збитків[1012] ЄМК Позивача докладно розглядається у відповідних розділах цього Рішення.

 

1. Всупереч аргументам Відповідачів, Договір Поставки не відіграє істотної ролі в оцінці збитків у цій справі

 

1445. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду Відповідачі, приділяючи значну увагу спростуванню існування Договору Поставки, намагалися довести, що цей Договір “є єдиною підставою для збитків, яких вимагає “Автодор”.[1013] Як вже встановив Суд вище, це абсолютно невірно.

 

1446. У своїй Позовній заяві Позивач не вимагає відшкодування збитків за Договором Поставки (які були б розраховані як різниця між ціною договору та звичайними витратами Позивача, понесеними при виконанні договору). Натомість у Позові стверджується про збитки у розмірі справедливої ринкової вартості незаконно привласненого підприємства. Ця сума була розрахована у звіті про оцінку збитків на основі аналізу дисконтованих грошових потоків (DCF), методу, який вимагається в таких обставинах згідно з Методикою оцінки збитків 2022 року (як визначено в Позові).

 

1447. Як вже зазначалося у цьому Розділі вище,

 

1447.1         По-перше, Договір Поставки з D&D Immobilien був далеко не єдиною угодою поставки, доступною для Позивача на ринку на порівнянних цінових умовах.[1014] Як зазначено у Звіті про Оцінку Збитків, на момент укладення Позивачем Договору Поставки спостерігалося “збільшення потреби у щебені у зв'язку з розвитком будівельної сфери в Україні призводить до інтенсивного зростання його виробництва”[1015], і навіть пандемія COVID не зменшила попит, оскільки український уряд запустив програму “Велике Будівництво”: “За даними Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, за 7 місяців 2020 року динаміка будівництва впала на 4,6%. Проте потреба в щебені не знижується завдяки активізації дорожнього будівництва в рамках реалізації урядової програми “Велике будівництво””.[1016] У Звіті про Оцінку Збитків також було проаналізовано ринкові ціни на гранітний відсів та гранітний щебінь на основі фактичних оголошень про продаж на той час і встановлено, що ціни за Договором Поставки були в межах цього діапазону.[1017] Відповідно, Позивач мав достатньо можливостей для реалізації продукції за подібними цінами, навіть якщо б не було Договору Поставки.

 

1447.2         По-друге, загальний обсяг граніту, який мав бути видобутий за Договором Поставки, становив не більше 15,1% від загального обсягу запасів Родовища.[1018]

 

1447.3         По-третє, прогнози виробництва, використані для оцінки підприємства Позивача, базувалися на поступовому збільшенні обсягів виробництва Позивача з 3,5 млн тон гранітних виробів на рік у 2022 році до 7,2 млн тон на рік до 2028 року, що призводило до щорічного зменшення питомої ваги продажу за Договором Поставки.[1019]

 

1447.4         По-четверте, п'ятирічний термін дії Договору Поставки був істотно коротшим за семирічний горизонт, який використовувався для розрахунку справедливої ринкової вартості українських компаній, таких як Позивач.[1020]

 

1448. Відповідно, на підставі доказів, Договір Поставки був далеко не незамінним або життєво важливим для діяльності підприємства Позивача. На підставі доказів, втрата Договору Поставки (або його відсутність, як стверджують Відповідачі) не змінила б діяльність Позивача і не відіграла б істотної ролі в оцінці його підприємства на основі DCF.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що прибуток Позивача є “неправдоподібним”, є оманливим і в будь-якому разі не має значення ні для договору поставки, ні для Позову Позивача в цьому судовому процесі.

 

1449. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду Gazprom International також стверджує, що “абсолютно неправдоподібним є те, що Автодор міг би досягти прибутку не менше 94 % за [Договором Поставки]”.[1021]

 

1449.1         Суд погоджується з Позивачем,[1022] що по-перше, загальновідомо, що в секторі природних ресурсів загалом вартість виробництва має або незначний або взагалі не має впливу на ринкову ціну сировини. Наприклад, за даними російського урядового агентства “Інтерфакс”, собівартість видобутку природного газу групою Газпром (без урахування податків) становила 60 доларів США за 1000 м³ (з них 13 доларів США — виробничі витрати, 27 доларів США — витрати на транспортування в Росії та 20 доларів США — витрати на транспортування до пунктів передачі в Європі).[1023] Ціни на газ в Європі у 2022 році становили від 816,5 до 3800 доларів США за 1000 м3,[1024] що дало Групі Газпром прибуток у розмірі від 92,65% до 98,42%. Проте Gazprom International називає рівень прибутку в 94% (який він спочатку неправильно розрахував) нiбито “неправдоподібним”.

 

1449.2         По-друге, як також вірно зазначив Позивач,[1025] згідно з практикою українських судів,[1026] втрачений прибуток за договором розраховується як дохід за договором (тобто договірна ціна) мінус регулярні витрати, пов'язані з цим доходом (на відміну від підприємства в цілому). Серед іншого, не існує конкретної законодавчої вимоги (і Відповідачі не посилалися на жодну таку вимогу) щодо вирахування загальних витрат підприємства в цілому (таких як адміністративні витрати підприємства в цілому) з контрактної ціни. Це неминуче призводить до вищої рентабельності за конкретним контрактом порівняно з рентабельністю підприємства в цілому, розрахованою за іншими методологіями.

 

1449.3         По-третє, зрештою, як також вірно зазначив Позивач,[1027] маржа прибутку, розрахована Gazprom International, базується на (а) ціні за Договором Поставки та (б) витратах. Однак Gazprom International не надав жодних деталей або доказів того, що (а) ціна за Договором Поставки була вищою за ринкову ціну, або що (б) собівартість виробництва за Договором Поставки була нижчою за ринкову ціну.

 

1450. По-четверте, як також вірно зазначив Позивач,[1028] маржа прибутку, розрахована Відповідачами за Договором Поставки, не має жодного відношення до справедливої ринкової вартості підприємства Позивача, яка була розрахована заново на основі аналізу DCF, як того вимагає українське законодавство для цілей цього провадження. Таким чином, аргумент Gazprom International з цього питання є повністю нерелевантним.

 

1. Заява Славутича про банкрутство щодо Позивача.

 

1451. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду Відповідачі намагалися викликати підозри щодо подання Славутичем заяви про банкрутство Позивача на суму всього 432 837,21 грн (менше 9 000 євро). Зокрема, Gazprom International заявив у ході Нідерландського Розгляду: “Якщо [Позивач] був вартий сотні мільйонів євро, як він стверджує, чому тоді Славутич (50% акціонер Автодору) подав заяву про банкрутство [Позивача] через таку незначну суму?”.[1029]

 

1452. Як вірно пояснив Позивач,[1030] після розірвання Договору Поставки та неправомірного привласнення його підприємства компанією Нєдра ДНР (як встановлено нижче), Позивач підпадав під визначення неплатоспроможного суб'єкта господарювання відповідно до статті 1 Кодексу про банкрутство, тобто “юридична особа, яка не може виконати свої грошові зобов'язання у встановлений строк”. Це пов'язано з тим, що Позивач не міг погасити кредит Славутича та заборгованість перед Державною податковою службою без відновлення своєї звичайної діяльності.

 

1453. Зокрема, за оцінкою Позивача, на той момент було очевидно, що привласнення було незворотним, і що єдиним способом для Позивача відновити платоспроможність було вжиття правових заходів для відшкодування збитків, яких зазнав Позивач. Це не вимагало укомплектування персоналом та інших адміністративних заходів, прийнятних для звичайного ходу бізнесу Позивача. Введення Позивача в процедуру банкрутства під час тривання заходів з відшкодування збитків зменшило б адміністративне та фінансове навантаження до моменту такого відшкодування.

 

1454. З вищезазначених причин компанія Славутич подала заяву про банкрутство щодо Позивача, що є цілком логічним кроком кредитора (особливо якщо він є власником боржника).

 

1455. При цьому суд погоджується, що сума вимоги Славутича не є і не може бути показовою для вартості позову Позивача. Це дві абсолютно різні речі.

 

2. Твердження Відповідачів про те, що Покупець за Договором Поставки не мав економічної сутності і що Договір Поставки був шахрайським

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що D&D Immobilien була лише фіктивною компанією без економічної сутності, яка логістично та фінансово не була здатна виконати Договір Поставки, є грубо оманливим

 

1456. Позивач повiдомив Суд, що кілька Відповідачів в ході Нідерландського Розгляду стверджували, що покупець за Договором Поставки, - D&D Immobilien, був лише фіктивною компанією, яка “не мала співробітників”, “не здійснювала господарську діяльність” і “не мала жодних ресурсів, не кажучи вже про можливість щорічно платити 51 млн євро за граніт”, а крім того, належала “українцю Анатолію Долеско, який пов'язаний із шахрайством в Україні”.[1031] Ці аргументи розглядаються нижче по черзі.

 

1456.1         По-перше, Суд зазначає, що, як вказано вище, навіть якби Договір Поставки не існував, це не змінило б діяльність Позивача і не відіграло б істотної ролі в оцінці його підприємства на основі DCF.

 

1456.2         По-друге, Суд не може вимагати від Позивача обґрунтовувати або пояснювати комерційне рішення D&D Immobilien укласти договір з Позивачем. D&D Immobilien була частиною складної комерційної групи, це була комерційна операція, і за винятком явних ознак шахрайства, жодних доказів якого в цьому провадженні не було надано, Позивач не мав би розумних підстав для будь-яких побоювань.

 

1456.3         По-третє, позиція D&D Immobilien за Договором Поставки не робить Позивача відповідальним за будь-які порушення з боку D&D Immobilien, які можуть бути виявлені або заявлені в майбутньому.

 

1. D&D Immobilien входила до складу корпоративної групи відомого українського бізнесмена пана Долеска, який має багаторічний досвід у сфері будівництва та девелопменту нерухомості.

 

1457. Позивач вже пояснив, що D&D Immobilien дійсно повністю належала і управлялася українським бізнесменом паном Долеском, і що пан Долеско мав тривалий і загальновідомий досвід роботи в будівельному секторі та секторі нерухомості. Згідно з власними доказами Gazprom International, поданими в ході Нідерландського Розгляду (які Позивач представив у цьому провадженні), з 1990-х років пан Долеско працював в українських секторах нерухомості, будівництва та електроніки, був основним акціонером великого заводу радіоелектронного обладнання (який, серед іншого, був постачальником Міністерства оборони України), а також входив до складу правлінь кількох великих девелоперських компаній, в яких його дружина була основним акціонером.[1032]

 

1458. Саме пан Долеско мав вирішувати, як він бажає структурувати свої бізнес-інтереси та джерела доходу.[1033] Позивач зазначив, що йому не відомо чи мав пан Долеско намір використовувати D&D Immobilien для придбання та використання продукції Позивача у своїх власних будівельних проектах, чи, навпаки, для придбання та подальшого перепродажу її з прибутком своїм діловим партнерам в Україні або Європі. Так само Позивач не знає точної причини, чому пан Долеско вирішив використовувати австрійську компанію (D&D Immobilien) в якості покупця. Для цього може бути безліч цілком законних причин. Як свідчать вже згадані в цьому провадженні справи українських судів, українські бізнесмени та підприємства регулярно використовують неукраїнські компанії для ведення бізнесу, який можна було б вести через українські компанії. У будь-якому випадку, якими б то не були припущення про те, що D&D Immobilien або її власник пан Долеско не мали комерційної сутності для укладення Договору Поставки, вони очевидно суперечать матеріалам справи.

 

1. Всупереч твердженням Відповідачів, D&D Immobilien мала достатньо коштів для оплати за Договором Поставки

 

1459. Щодо аргументу Відповідачів про те, що D&D Immobilien “не мала жодних ресурсів, не кажучи вже про можливість сплачувати 51 млн євро щорічно за граніт”[1034], було б дивно очікувати, що у пана Долеска мали бути сотні мільйонів євро на банківському рахунку D&D Immobilien з першого дня, щоб покрити всю вартість 5-річного Договору Поставки. Договір Поставки передбачав поставку 3,5 мільйона тон гранітних виробів на рік (і “щонайменше” 290 000 тон на місяць),[1035] та щомісячну оплату після поставки.[1036] Ціна щомісячної кількості Продукції за Договором Поставки становила б 4 272 916 євро. Показово, що згідно з власними доказами одразу кількох Відповідачів, (представленими як в ході Нідерландського Розгляду, та і у цьому Суді) на кінець 2021 року залишки на рахунках D&D Immobilien становили близько 6,2 млн євро готівки.[1037] Цього було більш ніж достатньо для оплати всього першого траншу за граніт, який мав бути поставлений у травні 2022 року.

 

1460. Крім того, було б щонайменше необгрунтовано припускати, що пан Долеско мав намір придбати ці гранітні вироби для накопичення. Більш імовірно, що пан Долеско або використав би їх у своїх будівельних проектах, або продав би з прибутком третім особам (що, ймовірно, принесло б D&D Immobilien дохід, необхідний для оплати наступних поставок).

 

iii.            Припущення Відповідачів щодо транспортної логістики за Договором Поставки є необґрунтованими

 

1461. Компанія Gazprom International також стверджувала, що D&D Immobilien “не мала жодних транспортних засобів…, а тим більше великої кількості вантажівок, необхідних для безперервного транспортування цього величезного обсягу продукції, що становив щонайменше 300 вантажівок на робочий день”.[1038] Аналогічне зауваження зробили EAG та EuroChem International, за винятком того, що за їхніми розрахунками, кількість необхідних вантажівок становила б “ 13 вантажівок на годину, 24 години на добу”.[1039]

 

1462. Як переконливо пояснено Позивачем,[1040] обидва розрахунки є неправильними. Річний обсяг відвантаження з об'єкта Позивача за Договором Поставки встановлений на рівні 3,5 млн тон гранітних виробів,[1041] тобто в середньому 9590 тон на день. Типовими вантажівками, що використовуються для перевезення цього виду вантажів, є 40-тоні вантажівки, такі як Scania G440 8x4 XT та Iveco Trakker AD 410T44 тощо. Якщо гранітні вироби не споживаються поблизу Карʼєра Позивача, вони транспортуються вантажівками до Маріупольського вантажного порту або до Маріупольської залізничної станції (кожна з яких знаходиться приблизно в 50 км від Карʼєра Позивача). Кожній вантажівці потрібно приблизно 2 години, щоб завантажити товари, доставити їх до місця призначення, розвантажити товари та повернутися до Карʼєра Позивача. Виходячи з консервативного підрахунку, що день складається з 2 змін (чого багато вантажних компаній намагаються уникати, оскільки вантажівки простоять 1/3 часу), для транспортування продукції знадобився б парк приблизно з 30 вантажівок (а не 300, як стверджує Gazprom International).

 

1463. Крім того, загальновідомим є те, що вантажні операції зазвичай передаються на аутсорсинг постачальникам вантажних послуг. Суд погоджується з аналогією, наведеною Позивачем - стверджувати, що D&D Immobilien мала володіти будь-якою кількістю транспортних засобів, було б тим самим, що стверджувати, що Uber є фіктивною компанією, оскільки вона не володіє автомобілями і не наймає водіїв. Крім того, вищезазначене не враховує тих потенційних покупців, які б організували вивезення продукції Карʼєру власним транспортом.

 

1464. Додаткові аргументи EAG та EuroChem International про те, що об'єкт Позивача був “віддаленим кар'єром у Донецькій області, де транспортна інфраструктура також обмежена”[1042] є фактично невірними. Як зазначено вище, Кар'єр Позивача розташований у межах години їзди вантажівкою від декількох основних залізничних та морських вантажних терміналів України.

 

1. Аргументи Відповідачів щодо відсутності складських приміщень у D&D Immobilien за умови EXW не мають сенсу

 

1465. Аргументи EAG та EuroChem International про те, що умова EXW для поставок (тобто покупець забирає товари на території продавця), передбачена Договором Поставки, була “некомерційною” для D&D Immobilien,[1043] не має сенсу, особливо якщо розглядати його разом з аргументом Gazprom International про те, що D&D Immobilien “не мала жодних ... складських приміщень”.[1044]

 

1466. Суд згоден з тим, що умова EXW була доречною і комерційною як для Позивача, так і для D&D Immobilien за даних обставин.

 

1467. Згідно з матеріалами справи, на території свого Кар'єру Позивач мав договір оренди землі на велику територію площею понад 47 гектарів, термін дії якого закінчувався у 2028 році (тобто після закінчення терміну дії Договору Поставки і договір оренди міг бути автоматично продовжений).[1045] Як пояснено у Розділі V(B) вище, саме тут Позивач зберігав свою продукцію. Умова EXW (яка в будь-якому випадку є широко використовуваною умовою для комерційних товарів в Україні) дозволяла D&D Immobilien (або іншим особам, що діють від імені D&D Immobilien, таким як підрядники або покупці, яким D&D Immobilien може перепродавати продукцію) забирати товари з майданчика Позивача в міру фактичної потреби в них (наприклад, коли вони були потрібні для будь-яких будівельних проектів пана Долеско або для проектів сторонніх покупців, яким D&D Immobilien могла перепродати продукцію) без необхідності для D&D Immobilien мати окремі складські приміщення в іншому місці.

 

1468. Згідно з Договором Поставки, Позивач не стягував би з D&D Immobilien плату за зберігання у разі затримки з отриманням Продукції.

 

1469. Дійсно некомерційним було б для D&D Immobilien володіти або орендувати окремі складські приміщення, коли вона вже могла безкоштовно використовувати для цієї мети велику територію Позивача.

 

1470. У будь-якому випадку, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що саме D&D Immobilien збирався робити з гранітним щебенем, і, зокрема, чи збирався він взагалі експортувати його до Австрії.

 

1. Кількість співробітників D&D Immobilien не є репрезентативною

 

1471. Подальший, висловлений в ході Нідерландського Розгляду, аргумент Відповідачів про те, що D&D Immobilien не мала співробітників,[1046] (навіть якщо це правда) за всіх описаних вище обставин, також нічого не доводить. D&D Immobilien могла постачати гранітні вироби, придбані за її рахунок, для інших проектів пана Долеска або продавати їх своїм діловим партнерам. Для діяльності такого типу пан Долеско міг використовувати персонал, найнятий або залучений іншими його компаніями (або безпосередньо ним самим).

 

1. Аргумент Gazprom International щодо ліквідації D&D Immobilien суперечить самому Gazprom International і в будь-якому разі не має логічного сенсу.

 

1472. Позивачем надано матеріали, відповідно до яких Gazprom International заявив у ході Нідерландського Розгляду, що “D&D Immobilien була ліквідована з негайним вступом рішення в силу 23 жовтня 2025 року після того, як [голландський адвокат Gazprom International, Юр'єн де Корте] 14 жовтня 2025 року зробив [телефонний] запит до трастового офісу/сів”,[1047] що, на думку Gazprom International, є достатньо підозрілим, щоб підтвердити її теорію про причетність D&D Immobilien до шахрайства.

 

1473. Але ці факти і теорія суперечать як словам самого пана де Корте, так і іншим, наявним у справі доказам.

 

1474. Насамперед, відповідно до наданого Суду Відповідачем 18 (Rosneft AET) у якості додатку D-0008 “нотаріального акту”, який насправді є посвідченим нотаріусом Договором про реорганізацію D&D Immobilien, нібито “ліквідація” цього підприємства не лише не відбулася, але і не планувалася. Згідно з п.b ст. 1 названого договору, 31.12.2024 року відбулася “реорганізація шляхом злиття Компанії, що здійснює передачу [D&D Immobilien], з Єдиним учасником – правонабувачем [пан Долеско] відповідно до положень Закону про реорганізацію”, про що сторони “укладають наступний Договір про реорганізацію відповідно до параграфу 2 Закону про реорганізацію.”. Стаття 2 вказаного договору прямо вказує: “Компанія, що здійснює передачу [D&D Immobilien], шляхом передачі всього свого майна як єдиного цілого разом з усіма правами та обовʼязками і без проведення ліквідації, у порядку універсального правонаступництва на підставі положень Закону про реорганізацію із застосуванням податкових пільг при реорганізації, передбачених статтею ІІ Закону про оподаткування при реорганізації, зі зворотною дією станом на 31.12.2024 року (…), на кінець дня переходить до Єдиного учасника- правонабувача [пана Долеска]”.

 

1475. Це не лише спростовує факт нібито “ліквідації” D&D Immobilien, але й ставить під серйозний сумнів правдивість викладення паном де Корте змісту його телефонної розмови з трастовим офісом D&D Immobilien.

 

1476. Зокрема, після зазначеного телефонного дзвінка пан де Корте надіслав електронного листа до Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії, в якому повідомив, що підозрює, що компанія D&D Immobilien “могла бути використана для створення фальшивих Позовів в українських судових процесах”.[1048] У тому ж електронному листі пан де Корте описав вищезазначений дзвінок наступним чином: “Ми зателефонували до трастової компанії [яка управляла адміністрацією D&D Immobilien], і вони повідомили нам, що D&D Immobilien Invest GmbH незабаром буде ліквідована. Вони не мали права повідомляти нам причину”.[1049] Навіть якщо б саме така розмова мала місце, що не надто вірогідно, з огляду на обставини, викладені у п. 105 цього Рішення вище, це лише чітко засвідчило б те, що нібито “ліквідація” D&D Immobilien вже була розпочата до дзвінка пана де Корте і, всупереч враженню, яке намагалася створити Gazprom International, не була наслідком цього дзвінка.

 

1477. Те, що трастова компанія “не мала права повідомляти нам причину” нібито “ліквідації” D&D Immobilien, не є дивним. Натомість, було б дуже незвично, якби професійний постачальник послуг почав розкривати інформацію про свого клієнта будь-якій випадковій особі, що дзвонить, а особливо тому, хто виступає в судовому процесі проти колишнього контрагента клієнта.

 

1478. Жоден з Відповідачів у цій справі (або в Нідерландському Розгляді) не надав доказів того, чому компанія D&D Immobilien була нібито “ліквідована”. Оскільки Відповідачі намагаються надати негативної конотації такій нібито “ліквідації”, вони мають процедурний обов'язок у цій справі чітко конкретизувати це питання та довести його відповідними доказами. Ні Gazprom International, ні інші Відповідачі навіть не спробували цього зробити, незважаючи на те, що мали для цього достатньо можливостей у своїх відзивах на Позов Позивача і пізніше.

 

1479. Суд звертає увагу, що компанії дійсно реорганізуються (і навіть ліквідуються) з різних цілком законних причин. У даному випадку, хоча і не обов'язково, на одну з них може вказувати наведена вище цитата з Договору про реорганізацію - “із застосуванням податкових пільг при реорганізації”.

 

1480. Згідно з доказами, компанія D&D Immobilien була зареєстрована в 2005 році (тобто за кілька років до того, як Позивач отримав права на видобуток, і за понад десять років до підписання Договору Поставки), а реорганізована — через три роки після розірвання Договору. За таких обставин припущення, що компанія D&D Immobilien була створена спеціально для здійснення шахрайства, пов'язаного з Договором Поставки, та/або була нібито “ліквідована” для приховування слідів після розірвання Договору Поставки, суперечить і фактам і логіці.

 

vii.           Підозри Відповідачів щодо адреси електронної пошти компанії D&D Immobilien, зазначеної в Договорі Поставки, не мають сенсу

 

1481. У ході Нідерландського Розгляду Gazprom International також намагалася висловити підозри щодо адреси електронної пошти 4315323102@gmail.com, зазначеної в Договорі Поставки як контактна адреса електронної пошти компанії D&D Immobilien. Gazprom International заявила:

 

“Електронна адреса, вказана для D&D Immobilien у [Договорі Поставки], не існує. Це також не є електронною адресою D&D Immobilien, відомою австрійському трастовому офісу/співдиректору. Комбінація цифр також не є дійсним телефонним номером. [Договір Поставки] не містить жодних інших контактних даних.”[1050]

 

1482. Як пояснив Позивач,[1051] він не мав потреби використовувати електронну адресу для спілкування з D&D Immobilien. Контактною особою для D&D Immobilien був пан Долеско. Усі комерційні питання могли бути і були вирішені з паном Долеско по телефону (що є звичайною комерційною практикою в Україні) як на етапі переговорів щодо Договору Поставки, так і на етапі зриву його виконання та розірвання. Офіційна документація (яка була необхідна для офіційного обліку як D&D Immobilien, так і Позивача) була заздалегідь узгоджена, підготовлена, підписана, завірена печаткою і після цього обміняна в фізичній формі в Києві, де базувалися як пан Долеско, так і адміністративний персонал Позивача, відповідальний за Реструктуризацію Бізнесу 2020/21 років та пов'язані з цим питання.

 

1483. Позивач не знає, чи була зазначена електронна адреса правильно вказана в Договорі Поставки, що може означати послідовність цифр в електронній адресі, чи була електронна адреса створена D&D Immobilien з метою комунікації щодо Договору Поставки і чи була вона пізніше покинута після того, як така комунікація не відбулася (загальновідомо, що Gmail зазвичай видаляє електронні акаунти, які залишаються неактивними протягом 24 місяців).

 

1484. Суд знаходить переконливим аргумент Позивача, що якби той хотів сфальсифікувати Договір Поставки (як, очевидно, припускає Gazprom International), йому не потрібно було вказувати в Договорі Поставки будь-яку електронну адресу D&D Immobilien (достатньо було вказати зареєстровану адресу D&D Immobilien, зазначену в Договорі Поставки), або він міг зареєструвати більш підходящу адресу, наприклад D&DImmobilien@gmail.com або подібну. Таким чином, аргументи Відповідачів з цього питання не мають сенсу.

 

3. Всупереч аргументам Відповідачів, не існує жодних законодавчих вимог щодо того, що підписант Договору Поставки повинен бути допитаний як свідок; крім того, у втраті контакту з колишнім директором Позивача немає нічого підозрілого (в результаті Російської Кампанії 2022 року було втрачено контакт з багатьма людьми).

 

1485. Як Позивач повідомив Суд, Компанія Gazprom International в ході Нідерландського Розгляду стверджувала, що “особа, яка нібито підписала ці документи [ймовірно, Договір Поставки] від імені компанії Автодор, дехто Кірєєв, не був запрошений в якості свідка і, за інформацією компанії Автодор, зник безслідно”.[1052]

 

1486. По-перше, загальновідомо, що в результаті Російської Кампанії 2022 року було втрачено контакт з великою кількістю людей, які перебували на території, яка згодом була окупована Російською Федерацією, і що багатьох з цих людей не вдалося знайти, і вони фактично зникли. Наприклад, у звіті Human Rights Watch зазначається:

 

“Наше дослідження виявило, що тисячі цивільних осіб загинули під час облоги Росією [міста Маріуполь, регіонального центру, поблизу якого розташовувався Карʼєр Позивача] та в наступні місяці. Однак повна кількість загиблих, поранених під час боїв або зниклих безвісти може так і залишитися невідомою. Наша оцінка супутникових знімків та аналіз фотографій і відеозаписів міських кладовищ, на яких спостерігається значне збільшення кількості могил, показує, що з березня 2022 року по лютий 2023 року в Маріуполі було поховано понад 10 000 осіб, з яких, за нашими оцінками, щонайменше 8000, ймовірно, загинули від причин, пов’язаних з війною, будь то прямі атаки або відсутність медичної допомоги чи чистої води.”[1053]

 

1487. Тому немає нічого незвичайного або підозрілого в заявленій Позивачем неможливості зв'язатися з його колишнім директором, паном Кірєєвим.

 

1488. Особливого цинізму аргументу Відповідачів додає те, що він був висунутий Gazprom International, яка, згідно з доказами, є 100% дочірньою компанією Відповідача ПАТ Газпром, яке, у свою чергу, безпосередньо сприяло та допомагало проведенню Російської Кампанії 2022 року, невід’ємною частиною якої були насильницькі зникнення, про які йшлося вище.

 

1489. По-друге, за українським законодавством не існує процесуальної вимоги, згідно з якою договір повинен бути підтверджений свідченнями особи, яка його підписала, а також не існує процесуальної вимоги, згідно з якою така особа повинна бути запрошена як свідок у судовому процесі.

 

1490. У будь-якому випадку, за таких обставин, як обставини цієї справи, Позивач не міг би запропонувати пана Кірєєва в якості свідка, навіть якби він цього хотів, оскільки пан Кірєєв був одним із багатьох, з якими не можна було зв'язатися саме через наслідки Російської Кампанії 2022 року.

 

1491. Суд також враховує, що наявні у матеріалах справи докази, зокрема, докладні свідчення інших осіб, письмові та електронні докази, тощо не містять суперечностей, які б потребували усунення, зокрема шляхом допиту пана Кірєєва. Також суд бере до уваги, що роль пана Кірєєва, як директора Позивача, в умовах бізнес-моделі, описаної вище (де фактичне керівництво здійснювалося Славутичем), не передбачає можливість отримання від нього корисних відомостей, які неможливо отримати в інший спосіб, що, власне, і було зроблено під час розгляду справи по суті.

 

1. Твердження Відповідачів про те, що пан Долеско був “пов'язаний з шахрайством в Україні”, є невизначеними, необґрунтованими, непідтвердженими і в будь-якому випадку не мають відношення до Договору Поставки, а тим більше до Позову Позивача в даній справі.

 

1492. Відповідно до наданих Позивачем матеріалів, в рамках Нідерландського Розгляду Gazprom International стверджує, що пан Долеско був “пов'язаний” з шахрайством в Україні.

 

1493. Зокрема, в ході Нідерландського Розгляду Gazprom International представив двосторінковий документ, підписаний “Департаментом корпоративної безпеки” (імовірно, Групи Газпром), в якому стверджується, що пан Долеско був членом Наглядової ради ПрАТ “Нерухомість Столиці” (НЕСТ), материнської компанії Групи НЕСТ, компанії якої “за повідомленнями ЗМІ, була тісно пов'язана з шахрайством, пов'язаним з елітними будинками в Києві - Еліта-Центр і Покровський Посад, у 2004-2010 роках”. Далі у цьому двосторінковому документі стверджується, що “шахрайство полягало в продажі одних і тих же квартир в недобудованих будівлях різним покупцям [і] подальшому банкрутстві підрядників, що в кінцевому підсумку призвело до тривалих судових тяжб з приводу недобудованої нерухомості ...”.[1054]

 

1493.1         Як достатньо докладно і переконливо пояснено Позивачем у його Поясненях від 5 січня 2026 року,[1055] указаний двосторінковий документ не містить нічого, що обгрунтовано свідчило б про наявність зв'язку між проектом Еліта-Центр, з одного боку, і паном Долеском та/або Групою НЕСТ, з іншого боку. З численних матеріалів українських ЗМІ широко відомо щодо проекту Еліта-Центр, що кілька інвестиційних девелоперських компаній вчинили шахрайство, нібито продаючи кожну квартиру в житловому комплексі Еліта-Центр у Києві кільком покупцям по кілька разів. З метою створення видимості надійного житлового будівельного проекту, згадані компанії найняли авторитетних підрядників, які приступили до роботи. Однак, зібравши серію поетапних платежів від декількох інвесторів за одні й ті ж квартири, компанії зникли із зібраними коштами, залишивши підрядників без подальших платежів, необхідних для завершення проекту, а інвесторів без квартир і в правовій невизначеності один до одного.[1056] Стосовно осіб, які стоять за компаніями, що продавали права на одні й ті ж квартири кільком інвесторам, було порушено кримінальну справу.[1057] Однак ні у цьому провадженні (ні під час Нідерландського Розгляду) ні Gazprom International, ні жоден з інших Відповідачів не представили жодної статті в ЗМІ (або будь-яких інших доказів), в якій стверджувалося б (не кажучи вже про спроби довести), що пан Долеско або компанії Групи НЕСТ мали будь-яку дотичність якимось чином залучені до проекту Еліта-Центр, не говорячи вже про будь-яке шахрайство, пов'язане з ним.

 

1493.2         Відповідно до неспростованих жодним з Відповідачів пояснень Позивача стосовно участі НЕСТ у нібито шахрайстві,[1058] пов'язаному з житловим комплексом “Покровський Пасад” у Києві, єдині результати, що містять негативні відомості про Групу НЕСТ, знайдені в Google за запитом “НЕСТ + Покровський Пасад”, обмежуються серією статей одного автора - Олексія Святогора.[1059] Судячи з наявних доказів, пан Святогор проводив складну кампанію дезінформації в Інтернеті з метою дискредитувати Групу НЕСТ і її житловий комплекс “Покровський Пасад”, зареєструвавши власну компанію під назвою “Інвестиційно-будівельна компанія “НЕСТ-Покровський Пасад””, яка насправді не мала жодного відношення ні до (реальної) Групи НЕСТ, ні до (реального) проекту Групи НЕСТ – “Покровський Пасад”.[1060] Потім пан Святогор почав поширювати наклепницьку інформацію про свою власну компанію (тобто “НЕСТ-Покровський Пасад”) з метою ввести інвесторів в оману, змусивши їх помилково вважати, що ця наклепницька інформація стосується (реального) житлового комплексу “Покровський Пасад” і (реальної) Групи НЕСТ, і викликати паніку серед інвесторів. Одна з таких статей, написана паном Святогором і названа “НЕСТ-Покровський Пасад” оголосила дефолт. Навіть Молдова шукає організаторів шахрайства”, містила зображення, схоже на оголошення в газеті, адресоване “інвесторам (вкладникам)” НЕСТ-Покровський Пасад, в якому говорилося, що “НЕСТ-Покровський Пасад ... цим оголошує, що у зв'язку з явищами глобальної фінансової кризи, складною матеріально-фінансовою ситуацією і відсутністю подальшої матеріально-технічної бази відмовляється від подальших намірів побудувати офісно-житловий комплекс” за адресою (реального) Покровського Пасаду (хоча немає жодних доказів того, що “НЕСТ-Покровський Пасад” пана Святогора коли-небудь мала намір або приступала до реалізації цього проекту), і далі, що “у зв'язку з втратою довіри” до тих, хто, мабуть, є забудовниками та інвесторами проекту, компанія (пана Святогора) “НЕСТ-Покровський Пасад” просить вважати всі укладені з ними договори недійсними (хоча немає жодних доказів того, що такі договори коли-небудь укладалися з компанією пана Святогора “НЕСТ-Покровський Пасад”). Далі у нібито газеті йдеться: “ми рекомендуємо вам негайно звернутися до суду та правоохоронних органів України” “з приводу компенсації заподіяної шкоди”. Далі в статті стверджується: “Ми перевірили достовірність реклами: дійсно, за вказаною адресою жодне будівництво не ведеться”. Стаття закінчується попередженням інвесторам: “У будь-якому випадку, і незалежно від того, як будуть розвиватися події, приблизно половина тих, хто довірив свої гроші “НЕСТ-Покровський Пасад” (загальна назва всієї афери), залишаться ні з чим”.[1061] У статті не згадується, що за “НЕСТ-Покровський Пасад” стояв особисто пан Святогор: він був директором інвестиційно-будівельної компанії “НЕСТ-Покровський Пасад”, а також єдиним власником і директором приватного підприємства “ПолісЮрСервіс”. Невідомо, чи були дії пана Святогора мотивовані наміром вимагати грошову вигоду від (справжньої) Групи НЕСТ або якоюсь (раціональною чи ірраціональною) ворожістю по відношенню до неї. Суд погоджується з висновком Позивача - статті пана Святогора жодним чином не можуть слугувати доказом або навіть найменшою ознакою шахрайства з боку (справжньої) Групи НЕСТ або пана Долеска щодо проекту “Покровський Пасад”. Швидше, ці статті демонструють навмисно нечесну поведінку пана Святогора.

 

1494. Gazprom International також стверджував під час Нідерландського Розгляду, що пан Долеско “та його дружина Світлана також причетні до шахрайства, пов'язаного з банкрутством”.[1062] Єдиним обгрунтуванням цієї тези, представленим Gazprom International, є стаття з інтернет-видання Liga.net.[1063] Однак у статті не стверджується і не йдеться про будь-яке шахрайство з боку пана Долеска або його дружини. Стисло говорячи, в статті йдеться про те, що пан Долеско був інвестором найбільшого радіоелектронного заводу в Чернігові; “до 2014 року Росія була основним замовником компанії”; але “після 2014 року компанія втратила більшу частину своїх оборонних контрактів і поступово закрилася”; Міністерство оборони України не підписувало нових контрактів із заводом з 2020 року, завод припиняв виробництво і продавав свої активи для покриття боргів. У процесі закриття заводу дружина пана Долеско створила, мабуть, набагато дрібніше виробництво електронного обладнання (і заявленим виторгом у 2024 році всього 31 мільйон гривень (менше 620 000 євро) і прибутком менше 1 мільйона гривень (21 000 євро)). Цілком ймовірно, хоча зі статті це і не випливає, що компанія дружини використовувала частину активів, проданих Чернігівським заводом, який тоді припиняв свою діяльність, а також частину звільнених співробітників, але саме по собі це не свідчить про шахрайство у зв'язку з банкрутством, про яке заявляє Gazprom International.

 

1495. І нарешті, Суд наголошує, що навіть якщо пан Долеско нібито був залучений до якогось шахрайства в абсолютно не пов'язаному з цією справою проекті в 2004-2010 роках (про що, судячи з матеріалів, представлених Відповідачами в ході Нідерландського Розгляду, немає жодних доказів), Відповідачі абсолютно не пояснюють, яке відношення такі звинувачення мають до припущеного ними шахрайства у зв'язку з Договором Поставки, укладеним Позивачем більше десяти років потому. Простіше кажучи, навіть якщо пан Долеско був би шахраєм (про що немає жодних доказів), то для дійсності Договору Поставки в Позові Позивача має значення не його поведінка (навіть якщо вона була б шахрайською), а поведінка Позивача. Як пояснюється в інших Розділах, Відповідачі не надали суду жодних доказів шахрайської поведінки Позивача ні безпосередньо (незважаючи на те, що у Відповідачів була достатня можливість для цього), ні опосередковано через Нідерландський Розгляд.

 

4. Домовленості Позивача з іншими підрядниками

 

1496. У Позові і у Розділі V(B)(1) Заяви Позивача від 05 січня 2026 року, Позивач зазначив, що в грудні 2021 року та січні 2022 року він уклав низку договорів з постачальниками відповідних послуг та обладнання і створив повноцикловий виробничий комплекс для видобутку граніту та діориту та їх переробки на гранітний щебінь і гранітний відсів, що використовуються в будівництві, що дозволило б Позивачу досягти прогнозованої річної виробничої потужності в 3,5 мільйона тон, яку в разі потреби можна було б значно збільшити.[1064]

 

1497. Хоча Відповідачі не ставили під сумнів ці домовленості в цьому провадженнi (незважаючи на те, що мали для цього достатньо можливостей у своїх відзивах на Позов), Позивач повiдомив Суд, що у Нідерландському Розгляді вони стверджували, що ці домовленості були шахрайськими. Нижче в цьому Рішенні Суд розглянув цi твердження Відповідачів.

 

1. Аргумент Відповідачів про те, що компанія Полар, з якою Позивач уклав договір на виконання певних робіт на кар'єрі, не мала можливості виконувати ці роботи, є безпідставним.

 

1498. Як встановив Суд, згідно з низкою договорів, укладених між компанією Полар та Позивачем, компанія Полар використовуючи своє обладнання мала надавати Позивачу, серед іншого, такі послуги,: (i) переміщення, навантаження гірської породи з Кар'єру для її подальшого транспортування до первинної дробарки, використовуючи, серед іншого, “фронтальний навантажувач Liugong CLG856H”;[1065] (ii) транспортування гірської породи з Кар'єру до первинної дробарки за допомогою п'яти 40-тонних вантажівок;[1066] (iii) подальше дроблення гірської породи за допомогою двох менших дробарок, що належать Полар.[1067] (У цьому Рішенні вище ці послуги розглянуто в контексті всього виробничого процесу Позивача із відповідними посиланнями на докази виконання цих робіт протягом січня 2022 року.)

 

1499. Також Позивач повiдомив Суд, що у Нідерландському Розгляді EAG та EuroChem International заявили про “серйозні підозри у шахрайстві” в ході Нідерландського Розгляду, на підставі того, що “згідно з офіційним веб-сайтом”, Полар “спеціалізується на виробництві вікон та металопластикових конструкцій” і “немає жодних ознак того, що Полар міг би допомогти [Позивачу] в обробці та завантаженні щебеню на спеціальному важкому промисловому обладнанні, не кажучи вже про постачання або обслуговування такого обладнання”.[1068]

 

1500. Як пояснив Позивач,[1069] бізнес Полара потрапив під російську окупацію, Позивач більше не має контактів з Полар, не знає, чи Полар ще існує, не може отримати всі докази, що мають відношення до цього питання, а більша частина власних доказів Позивача більше не доступна для нього після того, як його офіси на місці були захоплені Нєдра ДНР. Однак одним із документів, який Позивач зберіг з часів укладення зазначених договорів з Полар, була копія угоди, за якою у вересні 2020 року (тобто за 15 місяців до відновлення видобутку з Родовища) Полар придбав фронтальний навантажувач Liugong CLG856H (далі - Фронтальний Навантажувач) у місцевого дилера обладнання.[1070]

 

1501. У пункті 438 Пояснень Позивача від 5 січня 2026 року він розмістив фотографію з веб-сайта дилера, який продав Фронтальний Навантажувач Полару (вона також міститься у Додатку A-0459). Розмір та призначення цього Фронтального Навантажувача явно демонструють, що він може використовуватися для екскавації та навантаження значних обсягів сипучих речовин, як то земля, пісок, каміння, однак за жодних обставин – для виробництва “вікон та металопластикових конструкцій”[1071] або для транспортування таких виробів, які є єдиною продукцією Полар, згідно з твердженнями EAG та EuroChem International в Нідерландському Розгляді. Таким чином Суд вважає доведеним, що “виробництво вікон та металопластикових конструкцій” не могло бути єдиною діяльністю Полар.

 

1502. На користь такого висновку свідчать і інші докази, наявні у справі. Зокрема, як вказано вище, через 15 місяців після того, як Полар очевидно придбав Фронтальний Навантажувач, він був конкретно зазначений (разом з іншою важкою технікою для навантаження, транспортування та переробки гранітного щебеню) у договорі Позивача з компанією Полар:

 

“ 1.1. ... Підрядник [тобто Полар] зобов'язується надавати послуги за допомогою транспорту ... під час виконання робіт з видобутку гірських порід та виробництва гранітного щебеню та просіювання на території кар'єру Родовища граніту ... . 1.2. Послуги за цим договором виконуються за допомогою ... фронтального навантажувача LIUGONG CLG856H ...”.[1072]

 

1503. Позивач також надав докази того, що 14 грудня 2020 року, Полар продав гірничодобувній компанії Анадольський Граніт комплекс для дроблення гірських порід ДРО-1.[1073] У випадку, якщо б Полар займався виключно “виробництвом вікон та металопластикових конструкцій”, у Полар не було б необхідності мати у власності комплекс для подрібнення гірських порід .

 

1504. Вищезазначене свідчить про те, що “виробництва вікон та металопластикових конструкцій” не було єдиною діяльністю Полара, і що Полар фактично володів принаймні частиною важкої техніки, яку він зобов'язався використовувати для надання Позивачу відповідних послуг.

 

1505. Як справедливо зазначив Позивач, подальша спроба EAG та EuroChem International в Нідерландському Розгляді “викликати підозру” тим, що офіси Позивача та Полар розташовувалися за однією адресою, також нічого не доводить і демонструє лише те, що ніхто і не приховував – Позивач сам заявляв, що ще у 2019 році саме Полар повідомив Славутичу про суперечку між Позивачем та компанією Анадольський Граніт і можливості, які з цього випливають.[1074] Окрім того, згідно з Google Streetview, зазначена адреса є офісним приміщенням, де може розміщуватися більше ніж одна компанія, з великою парковкою поруч.[1075]

 

1. Анадольський Граніт мав деяких спільних акціонерів із Позивачем, що було передбачено в рамках Реструктуризації Бізнесу 2020/21 років і в цьому немає нічого підозрілого

 

1506. Як зазначено вище, Анадольський Граніт мав надавати Позивачу послуги з первинного дроблення гірських порід.[1076] Як пояснив Позивач, [1077] Анадольський Граніт мав для цього необхідні потужності, оскільки володів комплексом з дроблення гірських порід, яке він змонтував та успішно випробував на Карʼєрі Позивача.[1078] (Позивач не мав такого обладнання, тому йому довелося залучати підрядників для надання послуг).

 

1507. Позивач повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду EAG та EuroChem International заявили, що мають “серйозні підозри у шахрайстві” через те, що деякі акціонери Позивача та Анадольського Граніту є одними й тими ж особами.[1079]

 

1508. Як встановив Суд вище, дійсно, на момент укладення договору між Позивачем та Анадольським Гранітом, обидві компанії мали деяких спільних акціонерів. Однак це не “викритий” Відповідачами факт, а ключова частина власноруч розкритої Позивачем Реструктуризації Бізнесу 2020/21 років: щоб компанія Славутич досягла такого перехресного володіння в раніше конфліктуючих Позивачеві і Анадольському Граніті, щоб вони врегулювали свої суперечки та мали спільний інтерес у відновленні розробки Родовища. Як вже зазначалося вище, до липня 2020 року:

 

1508.1         Славутич придбав 50% акцій Позивача у єдиного власника Позивача пана Ткаченка, а також 75% акцій Анадольський Граніт; і

 

1508.2         Славутич потім передав 50% акцій Анадольського Граніту (тобто частину 75% акцій, придбаних як зазначено вище) пану Ткаченку.

 

1509. У підсумку, станом на липень 2020 року:

 

1509.1         Позивач належав: 50% Славутич і 50% пану Ткаченку;[1080]

 

1509.2         Анадольський Граніт належав: 25% Славутич, 50% пану Ткаченку та 25% іншій фізичній особі.[1081]

 

1510. Як детальніше пояснено вище, протягом наступних 1,5 років Славутич домігся повного оздоровлення компаній Анадольський Граніт та Позивача, залучивши їх до спільної участі в успішному відновленні видобутку на Родовищі. Отже, Суд знаходить що “Серйозні підозри у шахрайстві”, висловлені EAG та EuroChem International, у цьому відношенні є повністю безпідставними.

 

1. Заяви Відповідачів про фальсифікацію документів не є достатньо конкретними та не підтверджені доказами.

 

1511. Позивач також повiдомив Суд, що у ході Нідерландського Розгляду компанія Gazprom International стверджувала, що “документи, на які посилається компанія Автодор у суді, згодом будуть визнані підробленими”.[1082]

 

1512. У цьому провадженні, кожному Відповідачу було надано достатньо можливостей для подання та підтвердження таких звинувачень у своїх відзивах на Позов Позивача. Однак жоден з Відповідачів цього не зробив, принаймні щодо документів, які мають значення для цієї справи. Таким чином, у Суду немає жодних підстав брати до уваги нічим не обґрунтовані звинувачення у фальсифікації документів.

 

5. Висновки

 

1513. На підставі вищевикладеного, Суд встановив, що твердження Відповідачів про шахрайство, про які Суду повідомив Позивач як про викладені в Нідерландському Розгляді, а також ті, які були заявлені у цьому провадженні, є повністю необґрунтованими.

 

1. Російська Кампанія 2022 року

 

1. Введення

 

1514. Щоб уникнути сумнівів, Російську Федерацію не вказано як Відповідача у цій справі. Однак, як зазначено нижче, події, пов'язані з Російською Федерацією, стосуються цієї справи як важливе тло для фактів, викладених у розділах нижче, та їх аналізу.

 

1515. Російська Кампанія 2022 року була третьою за рахунком російською кампанією, що включала захоплення суверенних територій України, а також дозволила привласнення і перерозподіл українських економічних активів (включно з активами Позивача). Наведений нижче опис двох попередніх кампаній – Російської Кримської Кампанії 2014 року і Російської Кампанії на Донбасі 2014 року - подано як важливу довідкову інформацію, необхідну для розуміння рушійних сил, цілей і методів Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Російська Кримська Кампанія 2014 року

 

1. Короткий огляд

 

1516. Якщо коротко, у лютому-березні 2014 року, на тлі прагнення України до зближення з ЄС і виходу з орбіти російського впливу, Росія вторглася на Кримський півострів (який є міжнародно-визнаною частиною України), використовуючи своїх військових, які нібито не перебувають на службі, без розпізнавальних знаків під час майже безкровного перевороту. Потім Росія організувала в Криму референдум про незалежність і приєднання, нібито на підставі результатів якого Росія анексувала Крим. Потім Росія привласнила або дозволила іншим особам неправомірно привласнити широкий спектр господарських активів у Криму, що належали українським власникам, і перерозподілила їх або допустила такий перерозподіл серед російських державних і приватних інтересів.

 

2. Події, що призвели до анексії Криму Росією

 

1517. У листопаді 2013 року в Україні пройшла хвиля протестів і демонстрацій, спричинених рішенням тодішнього Президента України Віктора Януковича не підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а натомість обрати тісніші зв'язки з Росією. Ці протести і демонстрації зосередилися навколо площі в центрі Києва —Майдану Незалежності, і стали відомі як “Євромайдан” і “Революція гідності”.[1083] (До того, як президент Янукович під тиском Росії відкинув Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, вона вже була схвалена переважною більшістю голосів (315 з 349) Верховної Ради, (українським парламентом).[1084]

 

1518. На цьому тлі протести Євромайдану впродовж наступних трьох місяців розросталися, поширювалися на інші міста України, а їхній акцент змістився з гнівної реакції на розрив зв'язків з ЄС, на вимоги відставки Президента Януковича та його уряду, якого населення вважало корумпованим і підпорядкованим інтересам Росії.[1085]

 

1519. З кінця листопада 2013 року озброєна міліція почала жорстокі репресії проти демонстрантів, унаслідок яких з кінця листопада 2013 року до кінця січня 2014 року було госпіталізовано до 700 осіб.[1086] Протести і збройна відповідь міліції досягли кульмінації 18-20 лютого 2013 року, коли внаслідок жорстокого розгону демонстрантів озброєним спецпідрозділом президента Януковича “Беркут” загинула значна кількість людей.[1087],[1088]

 

1520. Після цих подій багато членів партії президента Януковича втекли або дезертирували, внаслідок чого партія втратила більшість у Верховній Раді. У Верховній Раді залишилася достатня кількість опозиціонерів, щоб сформувати необхідний кворум, що дало змогу Верховній Раді 22 лютого 2014 року ухвалити низку законів, які вивели міліцію з Києва, скасували антипротестні операції, звільнили політичних в'язнів і встановити самоусунення президента Януковича від здійснення своїх конституційних повноважень. Після цього Янукович втік - спочатку до другого за величиною міста України Харкова, а потім до Росії, - відмовившись визнати рішення Верховної Ради. Парламент призначив дострокові вибори на травень 2014 року.[1089] Того самого дня спікер Верховної Ради Олександр Турчинов почав виконання обов'язків Президента України до обрання і вступу на пост нового Президента України і у своєму телезверненні запропонував, щоб Україна відновила переговори з ЄС щодо тісніших зв'язків, але також заявив, що він “відкритий для діалогу з Росією” за умови, що Росія поважатиме “європейський вибір України”.[1090]

 

3. Анексія Криму Російською Федерацією

 

1521. Після вищезазначених подій у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Президент Росії Володимир Путін “віддав наказ про роботу з “повернення Криму” одразу після самоусунення президента Януковича.[1091]

 

1522. 23 лютого 2014 року лідер кримської “Партії російської єдності” Сергій Аксьонов розповів про створення “груп швидкого реагування” і патрулів у столиці Криму Сімферополі для захисту “інтересів кримчан і кримських росіян, які проживають в автономній республіці”. 27 лютого 2014 року озброєні люди у військовій формі без розпізнавальних знаків увірвалися до Сімферопольського регіонального адміністративного комплексу, встановили контроль над Верховною Радою Криму, піднявши над її будівлею російський прапор; встановили блокпости між Кримським півостровом і материковою частиною України, оточили й домоглися здачі українських військових баз і захопили контроль над аеропортами Криму.[1092] (Після двох місяців заперечень, 17 квітня 2014 року президент Путін підтвердив, що на території України діяли російські військові).[1093] Того ж дня (27 лютого 2014 року) Верховна Рада Криму провела надзвичайну сесію, на якій обрала пана Аксьонова новим прем'єр-міністром регіону і ухвалила рішення про проведення референдуму про статус Криму.[1094]

 

1523. Референдум відбувся 16 березня 2014 року. За даними організаторів референдуму, більшість тих, хто проголосував, висловилися за “возз'єднання” Криму з Російською Федерацією. Наступного дня, 17 березня 2014 року, проросійська псевдовлада Криму проголосила незалежність і звернулася з проханням про приєднання до Росії.[1095] Того ж дня президент Путін своїм указом офіційно визнав Республіку Крим “суверенною і незалежною державою”. [1096]

 

1524. Наступного дня (18 березня 2014 року) між представниками Республіки Крим та Російської Федерації було підписано Договір про приєднання Республіки Крим до Росії, в якому було зафіксовано умови негайного прийняття Республіки Крим до складу Росії як суб'єкта федерації.[1097] Наступного дня (19 березня 2014 року) Конституційний суд Росії визнав Договір “таким, що відповідає Конституції Російської Федерації”, після чого Договір було схвалено нижньою і верхньою палатами російського парламенту 20 і 21 березня 2014 року відповідно. Російський парламент також схвалив законодавство на підтримку включення Криму до складу Росії: Федеральний конституційний закон Російської Федерації № 6-ФКЗ “Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів: Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя”. З точки зору Росії, анексія Криму була завершена.

 

1525. На міжнародному рівні референдум і анексію Криму широко розглядали як нелегітимні. Серед іншого, 27 березня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка не має обов'язкової юридичної сили, у якій референдум у Криму та подальшу зміну його статусу визнали недійсними, проголосувавши 100 голосами “за” та 11 - “проти”, 58 утримались і 24 були відсутні.[1098]

 

4. Масове привласнення і перерозподіл активів, що належать українським державним органам, підприємствам і приватним особам

 

1526. Після анексії Криму, Росія і проросійський псевдоуряд Криму розпочали широкомасштабне привласнення і перерозподіл майна, яке належить українській державі, юридичним і фізичним особам. Нижче наводиться кілька показових прикладів, які подано без обмеження для демонстрації загального характеру масштабів Російської Кампанії з привласнення та перерозподілу власності.

 

1527. Перший приклад (привласнення українського виробника і дистриб'ютора природного газу ЧорноморНафтогаз) подано детальніше, ніж інші, з двох причин. По-перше, він безпосередньо пов'язаний з корпоративною групою, члени якої є Відповідачами у цій справі. По-друге, він є яскравим прикладом того, як Співзаподіювачі Шкоди (у цьому випадку невизнана місцева псевдовлада, російський центральний уряд, російські військові та російська зацікавлена промислова група) за допомогою того, що українське законодавство описує як “взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру”, привласнили і перерозподілили український бізнес.

 

1. Усю кримську мережу видобутку і розподілу газу було неправомірно привласнено в українського “Нафтогазу” в тісній координації між (невизнаною) кримською владою, російським урядом, російськими військовими і Групою Газпром.

 

1528. Коротко кажучи, ще до формальної анексії Криму Російською Федерацією, новий встановлений Росією кримський уряд, у координації з центральним урядом Росії, російськими військовими та Групою Газпром, експропріював усю мережу видобутку, транспортування та розподілу нафти, яка належить українській Національній акціонерній компанії “Нафтогаз” (далі - Нафтогаз). Група Газпром мала намір, і почала робити конкретні кроки, щоб отримати частку в активах Нафтогазу в Криму. Хоча в кінцевому підсумку Групі Газпром довелося вимушено відмовитися від свого плану, через вторинні санкції США, цей приклад наочно демонструє деякі мотиви участі російських промислових компаній у Російській Кримській Кампанії 2014 року.

 

1. Права на запаси та газову інфраструктуру Криму до анексії Криму Російською Федерацією

 

1529. До анексії Криму Російською Федерацією Нафтогаз здійснював у Криму такі масштабні операції, які проводилися через операційні дочірні компанії Нафтогазу:[1099],[1100]

 

1529.1     Національна акціонерна компанія “ЧорноморНафтогаз” (далі - ЧорноморНафтогаз) здійснювала свою діяльність Виключно в Криму та її діяльність включала розвідку та видобуток газу, конденсату і нафти на суходолі й на морі, пряму реалізацію газу промисловим споживачам і непряму реалізацію іншим споживачам і місцевим розподільним компаніям, пряму реалізацію конденсату та нафти нафтопереробним та торговельним компаніям, експлуатацію і обслуговування газопроводів високого тиску, експлуатацію й обслуговування газосховищ.

 

1529.2     Акціонерне товариство “Укртрансгаз” (далі - УТГ) - компанія з транспортування та зберігання газу, що експлуатувала 38 600 км трубопроводів і систему підземних газосховищ, з яких 429-кілометрова газотранспортна система знаходилась у Криму і була з'єднана з більшою трубопровідною системою, яку УТГ експлуатує на континентальній частині України;

 

1529.3     Акціонерне товариство “Укргазвидобування” спільно з ЧорноморНафтогазом розробляло морські газоконденсатні родовища в Чорному та Азовському морях (Кримський півострів має у своєму розпорядженні величезні запаси нафти і газу на шельфі Чорного моря, які оцінюються в 4-13 трлн кубометрів природного газу); і

 

1529.4     АТ “УкртрансНафта” - компанія з транспортування і зберігання газу, діяльність якої в Криму включала експлуатацію та обслуговування газопроводів високого тиску і газорозподільних трубопроводів у Криму.

 

1530. Масштаб вищевказаних активів показано на діаграмі,[1101] відтвореній з Остаточного рішення у справі НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, справа PCA № 2017-16,[1102], в якому на підставі договору про захист інвестицій між Росією та Україною Трибунал ЮНСІТРАЛ зобов'язав Російську Федерацію виплатити Нафтогазу компенсацію за експропріацію його активів у Криму.

 

1. Експропріація кримських газових запасів і газової інфраструктури (невизнаною) кримською владою в координації з російською центральною владою, російськими військовими і Групою Газпром

 

1531. Кримські активи Нафтогазу були захоплені в результаті добре спланованої схеми Російської Федерації, (невизнаної) кримської псевдовлади та Групи Газпром, згідно з якою активи Нафтогазу мали бути неправомірно привласнені та поділені між (невизнаною) кримською псевдовладою та Групою Газпром.

 

1532. 3 березня 2014 року прем'єр-міністр Криму Аксьонов видав розпорядження, яким призначив Андрія Ільїна новим головою правління ЧорноморНафтогазу замість призначеного Нафтогазом Сергія Головіна. [1103]

 

1533. 6 березня 2014 року віце-прем'єр Криму Теміргалієв оголосив, що “всі українські державні підприємства будуть націоналізовані і передані у власність Автономної Республіки Крим”. [1104]

 

1534. 10 березня 2014 року прем'єр-міністр Криму Аксьонов заявив російському інформаційному агентству РИА Новости, що “енергетичні та мінеральні ресурси належать народу Автономної Республіки [Крим]. Усі державні підприємства енергетичного сектора стануть власністю Автономної Республіки”. [1105]

 

1535. 12 березня 2014 року віце-прем'єр Криму Теміргалієв “публічно назвав ЧорноморНафтогаз і його активи об'єктами націоналізації”, заявивши на сайті (використовуючи російську назву ЧорноморНафтогазу - “Черноморнєфтєгаз”): “Найближчим часом Верховна Рада Криму ухвалить рішення про передачу низки об'єктів, що раніше належали Україні і розташовані на території Криму. Йдеться про компанію Черноморнєфтєгаз і всі її активи, включно з виробничими вишками, розташованими далеко від кримського узбережжя. Ця компанія буде націоналізована”.[1106] Того самого дня спікер Верховної Ради Криму Константинов заявив, що нафтогазові родовища в Чорному та Азовському морях, зокрема й ті, на яких ЧорноморНафтогаз мав права на розвідку та видобуток, “повністю належатимуть Республіці Крим” і що кримська влада одержує вказівки від російської влади і координує свої дії з нею. [1107]

 

1536. У репортажі CNN від 13 березня 2014 року віце-прем'єр Криму Теміргалієв заявив, що тривають “консультації” з приводу того, чи залишиться ЧорноморНафтогаз “власністю Республіки Крим або стане частиною Газпрому”. [1108]

 

1537. 13 березня 2014 року прем'єр-міністр Криму Аксьонов своїм розпорядженням призначив нового голову правління ЧорноморНафтогазу Миколу Хартинова.[1109] Віце-прем'єр Криму Теміргалієв у супроводі озброєних людей того ж дня з'явився в штаб-квартиру ЧорноморНафтогазу в Сімферополі, щоб виконати це розпорядження. [1110]

 

1538. 14 березня 2014 року агентство Reuters (з посиланням на контрольоване російським урядом інформаційне агентство “Інтерфакс”) повідомило, що перший віце-прем'єр уряду Криму Рустам Теміргалієв знову заявив, що його уряд може продати активи ЧорноморНафтогазу російській компанії “типу Газпрому”, щойно уряд Криму, контрольований Росією, візьме його під свій контроль.[1111] Відповідаючи на запитання, чи отримував його уряд пропозиції від російських компаній щодо розвитку нафтогазової галузі в Криму, Теміргалієв сказав: “Звичайно, Газпром першим звернувся до нас (із пропозицією)”. [1112]

 

1539. 15 березня 2014 року український парламент позбавив кримський парламент усіх законних повноважень. Проте 17 березня 2014 року парламент Криму, позбавлений конституційних повноважень, ухвалив постанову (далі - Постанова про Експропріацію ЧорноморНафтогазу), яка нібито експропріювала права ЧорноморНафтогазу на кримські газові родовища, газопровід у Криму, підземне сховище газу та всі інші активи у Криму, на континентальному шельфі та у виключній морській економічній зоні.[1113] Постанова про Експропріацію ЧорноморНафтогазу також нібито уповноважувала Раду міністрів Республіки Крим створити підприємство “Кримське республіканське підприємство “Черноморнєфтєгаз”[1114], що належить Республіці Крим (далі - Російський Черноморнєфтєгаз), якому мало бути передане майно ЧорноморНафтогазу та УТГ, і яке повинно було здійснювати діяльність на підставі вже виданих ЧорноморНафтогазу дозволів.[1115] Того ж дня віце-прем'єр Криму Теміргалієв заявив в інтерв'ю російському телеканалу RT, що “Черноморнєфтєгаз стане частиною потужного російського енергетичного комплексу”.[1116]

 

1540. 18 березня 2014 року озброєні особи прибули в офіс ЧорноморНафтогазу в Сімферополі. 19 березня 2014 року в офіс ЧорноморНафтогазу прибули співробітники Групи Газпром. Співробітники Групи Газпром намагалися переконати працівників ЧорноморНафтогазу залишитися в Криму в якості співробітників Російського Черноморнєфтєгазу. [1117]

 

1541. Того ж дня, 18 березня 2014 року, підконтрольне російському уряду інформаційне агентство “Інтерфакс” повідомило: “Влада Криму має намір передати державне акціонерне товариство “ЧорноморНафтогаз” російському Газпрому, фахівці якого вже встановили фактичний контроль над підприємством, заявив заступник голови правління ЧорноморНафтогазу Володимир Плечун. “Спочатку ЧорноморНафтогаз буде націоналізовано, буде організовано нове підприємство, якому буде видано всі ліцензії на розробку чорноморського шельфу в Криму. А потім воно стане структурним підрозділом “Газпрому”, - сказав Плечун в інтерв'ю Forbes із посиланням на першого віце-прем'єра Криму Рустама Теміргалієва. За його словами, у головному офісі ЧорноморНафтогазу вже працює група представників Газпрому, зокрема начальник управління з розвитку бізнесу. “Вони буквально відразу почали вивчати документи і встановлювати контроль”.[1118]

 

1542. 26 березня 2014 року (невизнане) Міністерство палива та енергетики Республіки Крим передало “націоналізоване” майно ЧорноморНафтогазу і УТГ Російському Черноморнєфтєгазу і уповноважило його на “оперативне управління” майном.[1119]

 

1543. 27 березня 2014 року віце-прем'єр Криму Теміргалієв оголосив, що Російський Чорноморнафтогаз буде продано через “відкритий тендер” великим інвесторам, “таким як Газпром”.[1120] Незважаючи на те, що продаж був представлений як нібито “відкритий тендер”, приблизно в той самий час “жінка-керівник Газпрому прибула для контролю за переходом відділу закупівель [ЧорноморНафтогазу в Криму] в Російський Черноморнєфтєгаз”.[1121]

 

1544. Регулярні збройні сили Росії продовжували посилювати процес привласнення активів ЧорноморНафтогазу. Зокрема, 27 березня 2014 року до офісу ЧорноморНафтогазу в Сімферополі прибули військовослужбовці на “ГАЗ “Тигр” - транспортному засобі, що перебуває на озброєнні Збройних сил РФ. 29 березня 2014 року співробітників ЧорноморНафтогазу, які перебували на борту моторного катера, що прямував до морської платформи на Одеському газовому родовищі в Чорному морі, перехопили російські військові. Військовослужбовці повідомили співробітникам ЧорноморНафтогазу, що вони є військовослужбовцями Псковської дивізії ВДВ Збройних сил РФ і що їхнє завдання - охороняти платформу від Служби безпеки України. Із середини квітня 2014 року до лютого 2015 року на самопідіймальних бурових установках ЧорноморНафтогазу в Чорному морі перебували російські військовослужбовці Псковської, Тамбовської і Костромської дивізій Збройних Сил РФ.[1122]

 

1545. 11 квітня 2014 року Державна рада Республіки Крим, що діє в тепер уже (тобто після анексії Криму Росією) нібито відповідно до законодавчих повноважень, наданих Конституцією Російської Федерації, ухвалила три постанови про ухвалення та здійснення “націоналізації” активів “Нафтогазу”, зокрема системи газопостачання Криму, трубопроводів і непрофільних активів, що належать дочірнім компаніям “Нафтогазу”.[1123]

 

1546. 30 квітня 2014 року Державна рада Криму видала постанову, в якій оголосила, що протягом перехідного періоду з 18 березня 2014 року до 1 січня 2015 року “все українське державне майно і так зване “покинуте майно”, яке перебуває на території Республіки Крим, буде вважатися власністю Республіки Крим”.[1124] Ця постанова “додатково уповноважила Раду міністрів Криму визначити й оформити права Республіки Крим на це майно”, а також “уповноважила Раду міністрів реорганізувати та ліквідувати державні підприємства та інші юридичні особи, які використовуються для управління державним майном або майном, що перебуває у віданні державних організацій”. 21 травня 2014 року Державна рада Криму ухвалила ще одну постанову, яка поширює “націоналізацію” на газ Нафтогазу, що зберігався в Кримському підземному сховищі газу, а також на газ, видобутий ЧорноморНафтогазом на родовищах, які підпадають під дію Постанови про Експропріацію ЧорноморНафтогазу. Надалі газ було передано Російському Черноморнєфтєгазу. До цього моменту “націоналізація” була завершена.[1125] Нафтогаз так і не отримав жодної компенсації від Російської Федерації або Російського Черноморнєфтєгазу за нібито “націоналізовані” активи Нафтогазу.

 

iii.            Газпром вимушено відмовився від придбання частки в Російському Черноморнєфтєгазі, побоюючись вторинних санкцій США

 

1547. Намірам Групи Газпром і масштабній підготовці до отримання контролю над активами ЧорноморНафтогазу настав кінець у квітні 2014 року, коли США та ЄС запровадили санкції проти Російського Черноморнєфтєгазу, якраз у той момент, коли Група Газпром мала взяти участь у начебто “відкритому конкурсі” на купівлю частки в Російському Черноморнєфтєгазі, та з'явились попередження про те, що до Газпрому може бути застосовано санкції в разі придбання ним частки в Російському Черноморнєфтєгазі або ведення з ним бізнесу.[1126]

 

1548. Санкції було запроваджено у зв'язку з тим, що Російський Черноморнєфтєгаз було визнано “причетним до неправомірного привласнення державних активів України” після анексії Криму. Санкції заборонили американським особам брати участь в угодах з Російським Черноморнєфтєгазом, фактично поставивши його поза зоною доступу Групи Газпром. Напередодні введення санкцій агентство Reuters процитувало слова американського чиновника: “Ми говоримо всьому світу: “Ви не будете безкарно інвестувати в Крим”. ... Якщо Газпром придбає частину [російського] Черноморнєфтєгазу або матиме з ним справу, російська нафтова компанія може зіткнутися із санкціями”.[1127]

 

1. Висновки про неправомірне привласнення активів Нафтогазу в Криму і підготовку Групи Газпром до захоплення цих активів

 

1549. Хоча Групі Газпром зрештою довелося відмовитися від спроб заволодіти активами Нафтогазу в Криму, насправді вона явно мала намір зробити це, робила активні кроки для досягнення цієї мети і тісно координувала ці кроки з місцевою псевдовладою, центральним урядом Росії та російськими військовими. Це має велике значення для цієї справи, оскільки наочно пояснює мотив участі Газпрому в Російській Кампанії 2022 року, а також мотиви інших російських бізнес-груп, які сприяли Російській Кампанії 2022 року. Таким мотивом було бажання розділити видобуток або отримати іншу економічну вигоду від таких кампаній. Це також демонструє механіку того, що українське законодавство називає “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з привласнення та перерозподілу українських активів під час таких кампаній.

 

1550. Кілька інших прикладів, наведених нижче в цьому Розділі, зазначено у більш стислому вигляді, але вони лише підтверджують вищевикладені висновки.

 

1. Майже всю електророзподільну мережу в Криму було неправомірно відібрано в української енергетичної групи і передано новоствореній російській державній компанії

 

1551. До початку Російської Кримської Кампанії велика українська приватна енергетична група DTEK Energy Group (далі - ДТЕК) через свою дочірню компанію “Крименерго” експлуатувала систему розподілу електроенергії та здійснювала розподіл електроенергії на Кримському півострові (за винятком мереж міста Севастополя та Щолкіне, які експлуатувалися окремими організаціями). ДТЕК обслуговувала територію площею близько 27 000 квадратних кілометрів, забезпечуючи електроенергією понад 780 000 споживачів. Цю діяльність підтримувала, зокрема, низка активів у Криму, включно з нерухомим майном, обладнанням та рухомим майном, нематеріальними активами, такими як ліцензії та контракти.

 

1552. Після вторгнення Російської Федерації до Криму та його анексії Росією в лютому і березні 2014 року, 30 квітня 2014 року Державна рада Криму видала постанову про експропріацію деяких об'єктів нерухомості на території Республіки Крим, включно з українською державною власністю та “покинутим майном”. Щоб уникнути експропріації своїх активів під приводом того, що ці об'єкти “покинуті”, ДТЕК реструктурував свою діяльність у Криму як філія української компанії та завершив реєстрацію в російських органах влади. Однак це допомогло лише на певний час. 21 січня 2015 року Державна рада Криму внесла зміни до постанови про експропріацію, включивши до переліку експропрійованого майна всі матеріальні та нематеріальні активи ДТЕК у Криму, а також, передавши рухоме й нерухоме майно “Крименерго” в Криму під контроль окремої компанії, створеної Російською Федерацією і відомої як “Російське Крименерго”. Того самого дня співробітники “Російського Крименерго” в супроводі співробітників служби безпеки увійшли до офісу філії і взяли на себе управління її діяльністю.[1128] У 2023 році Російська Федерація передала акції “Російського Крименерго” анексованій і невизнаній Республіці Крим.[1129]

 

1. Після захоплення найбільшої приватної мережі автозаправних станцій, її було передано новоствореній російській державній компанії, а російські нафтові компанії захопили кримський ринок постачання нафтопродуктів

 

1553. Як встановив арбітражний суд ЮНСІТРАЛ у справі Stabil LLC et al v Russian Federation, до анексії Криму група компаній (далі - Stabil Group), бенефіціарним власником якої був український бізнесмен Ігор Коломойський, володіла та управляла в Криму великою мережею автозаправних станцій, допоміжною інфраструктурою та офісами. Після анексії Криму, 22 квітня 2014 року, озброєні люди захопили офіси Stabil Group, відібрали мобільні телефони та викрали співробітників, а також викрали комп'ютери та документи. Ці воєнізовані формування були спрямовані російською владою Криму. [1130]

 

1554. 7 жовтня 2014 року Рада міністрів Республіки Крим ухвалила розпорядження про передачу “права господарського відання” автозаправних станцій Stabil Group російському державному підприємству “Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами”, яке згодом було перейменоване на ДУП “Кримський паливний альянс”. 11 листопада 2014 року Севастополь (велике місто в Криму, анексоване Росією як окремий “суб'єкт федерації”) видав розпорядження про націоналізацію севастопольських автозаправних станцій Stabil Group, передавши права власності російському державному підприємству ДУП “Міський автозаправний комплекс”. 11 березня 2015 року Рада міністрів Республіки Крим видала постанову про приєднання ДУП “Кримський паливний альянс” до іншого російського державного підприємства - “Черноморнєфтєгаз” (яке поглинуло неправомірно привласнені активи ЧорноморНафтогазу). Після цього автозаправні станції, які раніше належали або були орендовані Stabil Group, стали експлуатуватися Російським Черноморнєфтєгазом. [1131]

 

1555. У той час як володіння та експлуатація автозаправних станцій Stabil Group були передані Російському Черноморнєфтєгазу, російські нафтові компанії захопили кримський ринок постачання нафтопродуктів. У результаті розслідування, проведеного агентством Reuters, з'ясувалося, що одна з найбільших російських нафтових компаній, “Татнєфть”, продавала свої нафтопродукти через колишні АЗС Stabil Group у Криму. За даними Reuters, компанія ЗАТ Фірма “КОНЦ”, що управляла заправними станціями в Криму, контролювалася підрозділами “Татнєфті”, згідно з інформацією про право власності в державному податковому реєстрі та службі державної статистики Росії. У чеках, виданих АЗС, зазначено, що паливо постачалося компанією “Татнєфть-АЗС-ЮГ”, яка значиться в офіційному реєстрі податкової служби Росії як стовідсоткове дочірнє підприємство “Татнєфті”.[1132] “Татнєфть” (офіційна назва - ПАТ “Татнєфть”) - велика російська вертикально-інтегрована нафтогазова компанія, що займається розвідкою, видобутком, переробкою і реалізацією нафти і нафтопродуктів на території Росії і за її межами. Основними акціонерами компанії є Республіка Татарстан (суб'єкт Російської Федерації) і російський олігарх Матвій Єжиков. Республіка Татарстан через свою холдингову компанію “Связьінвестнєфтєхім” володіє приблизно 34% акцій ПАТ “Татнєфть”, а пан Єжиков через свою холдингову компанію Guernsey №3 - 51%.

 

1. Державний російський банк поглинув більшу частину банківських активів Криму, що належали українським банкам

 

1556. Ощадбанк був одним із найбільших комерційних банків України. Зокрема, до початку Російської Кримської Кампанії 2014 року Ощадбанк посідав друге місце за часткою ринку в банківському секторі Криму.

 

1557. У рамках Російської Кримської Кампанії 2014 року кримський бізнес Ощадбанку було знищено після анексії Криму внаслідок дій Російської Федерації, які були частиною цілеспрямованої кампанії із заміни українських банків у Криму на російські банки. Російська Федерація закрила кримську філію Ощадбанку в травні 2014 року (через два місяці після анексії Криму), а його активи на Кримському півострові були захоплені Російською Федерацією. Арбітражний суд ЮНСІТРАЛ, сформований відповідно до російсько-української двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій, який засідав у Парижі, ухвалив, що захоплення кримських активів Ощадбанку є неправомірною експропріацією, і присудив Ощадбанку 1,11 мільярда доларів США (плюс відсотки і витрати) проти Російської Федерації. [1133]

 

1558. Російський Національний Комерційний Банк (далі - РНКБ), що належить російському Федеральному агентству з управління державним майном, отримав в управління численні філії, які раніше належали українським банкам, і став найбільшим банком Криму. У 2023 році РНКБ був придбаний російським банком ВТБ, у якому три російські державні відомства володіють 90% акцій, а у 2025 році був повністю поглинений банком ВТБ.[1134]

 

1. Російська Кампанія на Донбасі 2014 року

 

1559. Коротко узагальнюючи події, Російська Кампанія на Донбасі 2014 року (що торкнулася значної частини Луганської та Донецької областей України на сході України) почалася навесні 2014 року після протестів Євромайдану і анексії Криму Росією. Те, що почалося як проросійські протести, швидко переросло в захоплення влади в цих регіонах сепаратистами, підтримуваними Російською Федерацією, що призвело до затяжної війни, визнання Росією цих територій незалежними державами напередодні Російської Кампанії 2022 року, їхньої подальшої окупації Росією в рамках Російської Кампанії 2022 року та анексії Росією у вересні 2022 року. Масове привласнення українських комерційних активів було - як і у випадку з Pосійською Кримською Кампанією 2014 року - ключовою частиною Російської Кампанії на Донбасі 2014 року.

 

1. Протести 2014 року, захоплення влади підтримуваними Росією сепаратистами і проголошення незалежності

 

1560. Регіон з його значним російськомовним населенням і тісними промисловими зв'язками з Росією значною мірою споживав російські ЗМІ, які зображували уряд України після повалення проросійського президента Віктора Януковича як нелегітимну “фашистську хунту”, і стверджували, що етнічним росіянам загрожує неминуча небезпека.[1135] У лютому 2014 року невдовзі після відсторонення від влади президента Януковича[1136] проросійськими та антиурядовими групами було розпочато протести, які підтримувалися російськими військовими і спецслужбами.[1137] Витоки електронних листів і телефонних розмов пізніше показали, що російська держава фінансувала й організовувала сепаратистів. [1138]

 

1561. На початку квітня 2014 року ці протести переросли у збройне повстання, і озброєні проросійські сепаратисти захопили урядові будівлі, міліцейські дільниці та стратегічні об'єкти інфраструктури в обласних центрах Донбасу - Донецьку та Луганську. Зокрема, 6 квітня 2014 року сотні озброєних людей у масках захопили урядові будівлі в Донецьку і зажадали від обласної ради проголосувати за проведення референдуму про приєднання до Росії на наступний день, погрожуючи в іншому разі взяти під контроль регіональний уряд за допомогою “народного мандата”. Оскільки ці вимоги не були виконані, наступного дня ополченці і протестувальники проголосили Донецьку народну республіку (ДНР) як незалежну державу. Аналогічним чином того ж дня в Луганську сотні протестувальників увірвалися в будівлю обласного управління Служби безпеки України (СБУ) і зайняли її, захопивши зброю.[1139] Потім ополченці і протестувальники проголосили Луганську народну республіку (ЛНР) незалежною державою.

 

1562. Український уряд під керівництвом Олександра Турчинова розпочав “Антитерористичну операцію” (відому в Україні під абревіатурою “АТО”), щоб придушити заворушення. Однак сепаратисти за таємної підтримки Росії - включно з наданням зброї, навчанням і, зрештою, прямою військовою участю - змогли зміцнити свій контроль над значними територіями в Донецькій і Луганській областях.[1140]

 

1563. У травні 2014 року в самопроголошених ДНР і ЛНР пройшли референдуми про незалежність, організатори яких заявили про переважну підтримку самоврядування. Ці декларації про незалежність не були визнані жодною державою-членом ООН доти, доки їх не визнала Росія напередодні Російської Кампанії 2022 року.

 

1564. У міру ескалації конфлікту в травні 2014 року Росія застосувала “гібридний підхід”, використовуючи комбінацію дезінформації, нерегулярних бойовиків, регулярних російських військ і звичайної військової підтримки для дестабілізації обстановки на Донбасі. Серед іншого, 14 серпня колона з приблизно двох десятків бронетранспортерів та інших транспортних засобів з офіційними російськими військовими номерами перетнула кордон України в районі контрольованого повстанцями прикордонного пункту Ізварине, і Генеральний секретар НАТО підтвердив, що відбулося “російське вторгнення” в Україну.[1141] До 28 серпня 2014 року НАТО визнала, що в зоні конфлікту в Донбасі діють “понад” 1000 російських солдатів. [1142]

 

2. Широко поширене неправомірне привласнення українських комерційних і приватних активів було ключовою частиною Російської Кампанії на Донбасі 2014 року

 

1565. Неправомірне привласнення підприємств та іншого майна в рамках Російської Кампанії на Донбасі 2014 року було широко поширеним явищем. Як деякі приклади, наведені ЄСПЛ у справі “Україна та Нідерланди проти Росії” від 9 липня 2025 року:

 

“ 1392. УВКПЛ повідомило, що 1 липня 2014 року група з 10 озброєних чоловіків у камуфляжній формі, які представилися “самообороною” (самооборона), викрала місцевого підприємця з будинку його батьків у Донецькій області. Члени озброєної групи намагалися вимагати гроші у жертви перед його викраденням. Його доправили до підвалу захопленої будівлі, яку використовували як штаб збройної групи “НКВД Комендатура”. За повідомленнями, злочинці запросили в будівлю нотаріуса і змусили жертву відмовитися від права власності на все своє майно на користь лідера озброєної групи на прізвисько “Васильович”. Коли жертва відмовився це зробити, йому сказали, що чеченські бойовики зґвалтують його дружину і неповнолітніх дочок на його очах. Того ж дня лідер озброєної групи та невідомий чоловік увірвалися до квартири дружини жертви, погрожували їй та їхній неповнолітній доньці ножем і викрали всі їхні цінності ....

 

1393. УВКПЛ повідомило про випадки у 2014 році, коли озброєні групи використовували танкові обстріли для пошкодження житлових будинків, вибухові пристрої для повного знищення логістичного підприємства та гранатомети для обстрілу будинків і магазинів в окупованих районах. Наприклад, 27 червня 2014 року чоловік був, як стверджується, затриманий озброєними групами, а потім допитаний і підданий тортурам трьома особами, які представилися представниками Головного розвідувального управління Російської Федерації. Він стверджував, що озброєні групи знищили його логістичне підприємство, зокрема 30 вантажівок, кілька складів, гаражів, автомобілів та обладнання на загальну суму 20 000 000 українських гривень (UAH) (приблизно 780 000 доларів США (USD)). За словами свідків, озброєні групи використовували вибухові пристрої, наражаючи на небезпеку життя людей, які проживають поблизу ...

 

1394. УВКПЛ повідомило, що в липні 2014 року в Дружківці озброєна група протягом п'яти днів утримувала бізнесмена, який чинив опір експропріації свого бізнесу та відмовлявся “співпрацювати з новою владою”. Його дружину і доньку погрожували зґвалтувати, а його бізнес і майно були розграбовані ...

 

1395. За даними УВКПЛ, 10 серпня 2014 року вісім озброєних чоловіків у камуфляжній формі без розпізнавальних знаків увірвалися до будинку місцевих волонтерів, які постачали продовольство українським солдатам. Після обшуку і пограбування будинку озброєні чоловіки вивезли чоловіка і жінку. Протягом наступних десяти днів озброєні люди тричі поверталися до будинку, грабували його та утримували під загрозою зброї 75-річного батька одного з викрадених. У тому ж селі 22 серпня 2014 року четверо членів однієї сім'ї були страчені біля свого будинку за ймовірну допомогу українським збройним силам, а їхнє майно було розграбовано...

 

1396. УВКПЛ повідомило, що 25 вересня 2014 року в одному із сіл Донецької області жінку і двох її колег (чоловіка і жінку) викрали на своєму робочому місці озброєні люди з “групи Безлера”, яку очолює місцевий житель. Їх відвезли в захоплену адміністративну будівлю вугільної шахти в Горлівці, де одна з жінок побачила написи “Горлівський НКВС” і “Смерш”, які стосуються груп, що використовують цю будівлю. Обидві жінки були побиті, їх допитували про місцезнаходження грошей і цінностей. Через відчинені двері одна з жінок побачила кімнату, заповнену цінностями, серед яких вона впізнала деякі свої речі. Пізніше вона дізналася, що поки її та її колег катували, озброєні групи пограбували їхні будинки. Пізніше злочинці привели адвоката і змусили жертву відмовитися від права власності на свою квартиру та земельну ділянку на користь злочинців ...

 

1397. 27 жовтня 2014 року президент “ЛНР” заявив МСМ ОБСЄ в місті Луганську, що зрештою “ЛНР” і “ДНР” утворять єдину державу - так звану “Новоросію” - і що ключові економічні ресурси та галузі будуть “націоналізовані” ... У 2016, 2017 і 2018 роках надходили повідомлення про використання житла озброєними групами ...

 

1398. У 2014-2015 роках “Рада міністрів ДНР” офіційно запровадила “тимчасові державні адміністрації” приватних структур у “ДНР”, призначивши тимчасового адміністратора для управління майном, яке розташоване в “ДНР” і належить “нерезидентам-юридичним особам, нерезидентам-індивідуальним підприємцям, а також для управління економічними суб'єктами (організаціями), які є резидентами”. Підстави, які виправдовували таке “державне управління”, варіювалися від “самоусунення” адміністрації підприємства до недотримання “Конституції ДНР, законів і постанов Ради міністрів” ...

 

1399. Згідно з доповіддю УВКПЛ від 15 листопада 2014 року, озброєні групи “ЛНР” організували продаж близько 100 автомобілів, викрадених у місцевих мешканців або автосалонів, і примушували місцевих мешканців Лутугиного продавати свої будинки за суму від 100 до 1000 доларів США... .

 

1408. Згідно з публічною заявою представника “донецької міської влади” у 2016 році, майно “ворогів”, які залишили території, що контролюються озброєними групами “ДНР”, буде конфісковане і передане в комунальну власність .... 4 липня 2017 року фонд державного майна “ДНР” оголосив про подання апеляції до “арбітражного суду” з проханням визнати права власності на “покинуте” майно. 28 квітня 2021 року в “ДНР” ухвалили правила, що дозволяють експропріацію приватної нерухомості, яку вважають покинутою або залишеною без спадкоємців після смерті власника ...

 

1410. УВКПЛ висловило занепокоєння планами озброєних груп, оголошеними 10 лютого 2017 року, запровадити “зовнішнє управління” приватними підприємствами, включно з металургійними та вугільними компаніями, які не зареєструвалися як платники податків у “ДНР” і “ЛНР” (там само). 2 березня 2017 року “адміністрація ДНР” опублікувала список із 43 приватних компаній, щодо яких було призначено “зовнішнє управління” .... У квітні 2017 року аналогічний указ ухвалили в “ЛНР”, який втратив чинність тільки 31 грудня 2022 року, коли “Рада міністрів ЛНР” завершила передачу майна, яким тимчасово управляють, перерахованим у списку компаніям ...

 

1414. 5 липня 2017 року член “Народної ради” “ДНР” повідомив, що з квітня 2017 року в державну власність перейшли 109 приватних ринків ...

 

1418. 3 листопада 2017 року “адміністрація ДНР” опублікувала “указ” про “націоналізацію” врожаю, вирощеного на земельних ділянках, включених до “державного” або “муніципального майнового фонду”, які були “окуповані” юридичними або фізичними особами без дозволу. “Міністерству податків ДНР” було надано безперешкодний доступ до складів юридичних осіб та фізичних осіб для виконання указу, що мав зворотну силу...”.[1143]

 

3. Мінські угоди та заморожений конфлікт (2015-2021 роки)

 

1566. Ескалація насильства з травня 2014 року та загроза повномасштабного російського вторгнення спонукали міжнародні посередницькі зусилля, що призвели до підписання Мінського протоколу у вересні 2014 року та Угоди Мінськ II у лютому 2015 року (далі - Мінськ-2). Ці угоди, досягнуті за посередництва Німеччини та Франції (що утворюють “Нормандський формат” поряд з Україною та Росією), були спрямовані на створення “дорожньої карти” миру. Основні положення Мінська-2 включали: негайне і всеосяжне припинення вогню, відведення всіх важких озброєнь обома сторонами, моніторинг Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), обмін полоненими, доступ гуманітарної допомоги, відновлення соціально-економічних зв'язків, конституційну реформу в Україні, включно з децентралізацією та особливим статусом для деяких районів Донбасу, і відновлення повного контролю над державним кордоном України після проведення місцевих виборів. [1144]

 

1567. Однак, незважаючи на підписання Мінська-2, конфлікт так і не був по-справжньому завершений. Виникла ситуація “замороженого конфлікту”, що характеризується регулярними порушеннями режиму припинення вогню, локальними сутичками і постійними жертвами. Обидві сторони звинувачували одна одну в невиконанні угод. Україна наполягала на повному виведенні російських військ і найманців, відновленні прикордонного контролю, перш ніж проводити місцеві вибори. Росія і сепаратисти, навпаки, вимагали, щоб Україна надала особливий статус регіонам Донбасу і провела вибори на їхніх умовах, фактично узаконивши свій контроль.[1145]

 

1568. Самопроголошені ДНР і ЛНР діяли як де-факто держави, які значною мірою залежали від російської фінансової та військової підтримки.[1146] Правозахисні організації повідомляли про широко розповсюджені зловживання, включно зі свавільними затриманнями, тортурами та обмеженнями основних свобод.[1147] “Лінія зіткнення”, сильно укріплена і замінована демаркаційна лінія, розділяла сім'ї та громади, роблячи пересування і доступ до основних послуг дуже важкими. Економічна інфраструктура регіону, який колись був процвітаючим промисловим центром, сильно постраждала внаслідок багаторічного конфлікту та запустіння.

 

1569. Невдовзі після проголошення незалежності самопроголошена ДНР фактично захопила все майно, що належало українській державі, та комунальну власність, а від квітня 2021 року видала указ про передачу майна, яке вважали “безхазяйним”, у власність самопроголошеної ДНР. [1148]

 

1570. Міжнародні дипломатичні зусилля тривали в рамках Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ), проте політичне врегулювання практично не просунулося.[1149] Санкції, введені ЄС і США проти Росії, залишалися чинними, але не змогли стримати підтримку Москвою сепаратистів. Конфлікт перетворився на війну з низькою інтенсивністю і високими втратами, в якій щорічно фіксувалися тисячі порушень режиму припинення вогню і сотні жертв з обох сторін. [1150]

 

4. Ескалація на Донбасі напередодні Російської Кампанії 2022 року

 

1571. Як детальніше описано в наступних розділах, патова ситуація на Донбасі почала різко змінюватися наприкінці 2021 року, коли Росія почала масштабне нарощування військової потужності вздовж кордонів територій, контрольованих Україною, зокрема в Білорусі та Криму, що значно перевищувало масштаби будь-яких попередніх навчань. 21 лютого 2022 року, фактично анулювавши Мінські угоди, президент Путін офіційно визнав незалежність ДНР і ЛНР. Потім він ввів на ці території російські війська, нібито як “миротворців”, що поклало початок Російській Кампанії 2022 року, яка почалася в повному масштабі 24 лютого 2022 року.

 

1572. Таким чином, на відміну від Криму (який був швидко анексований Росією в 2014 році, після чого його економічні ресурси були перерозподілені між російськими інтересами), конфлікт на Донбасі перетворився з локального збройного повстання, що фінансується, готується та підтримується Росією, на затяжний “заморожений конфлікт” у рамках, здебільшого невиконаних, Мінських угод. Росія анексувала ці території тільки у вересні 2022 року. Проміжний період характеризувався зануренням регіону у ще глибшу гуманітарну катастрофу та економічний спад.

 

1573. Як зазначено Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у його рішенні у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”:

 

“з огляду на наявні в його розпорядженні численні докази він переконаний, що всі збройні дії [на Донбасі], розпочаті сепаратистами, відображали загальну стратегію і тактику, повністю розроблену Російською Федерацією. Крім того, немає жодних сумнівів у тому, що [Росія] з найбільш ранніх етапів збройного конфлікту надавала пряму і вирішальну бойову підтримку... Реальність відносин між сепаратистами, з одного боку, і [Росією], з іншого, була такою, що, незалежно від їхнього правового статусу, сепаратисти були повністю залежні від військової, політичної та економічної підтримки [Росії] для здійснення своєї діяльності та, в кінцевому рахунку, були лише інструментом цієї держави. Саме з цих причин Суд дійшов до переконання, що з 11 травня 2014 року відносини сепаратистів з Російською Федерацією носили настільки характер залежності з одного боку та контролю з іншого, що було б правильним прирівняти сепаратистів у “ДНР” та “ЛНР” до де-факто органів Російської Федерації у розумінні статті 4 [Статті про відповідальність держав за міжнародно-правові неправомірні діяння, ухваленої Комісією міжнародного права (КМП) у 2001 році (“ARISWA”). Будь-яке інше рішення дозволило б державам ухилятися від своїх зобов'язань за Конвенцією, діючи через структури, чия уявна незалежність є суто фіктивною”.[1151]

 

1. Російська Кампанія 2022 року

 

1. Події, що передували Російській Кампанії 2022 року

 

1574. Починаючи з березня 2021 року (тобто за 11 місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну), уздовж кордону з Україною Росія розміщувала свої війська і техніку, включно з бронетехнікою, ракетами і важким озброєнням.[1152] Частину військ було виведено до червня 2021 року, але тільки для того, щоб із жовтня 2021 року збільшити їхню чисельність до значно більшої кількості та розмістити вздовж трьох боків України, зокрема й уздовж українсько-білоруського кордону.[1153] Російські офіційні особи продовжували заперечувати наявність у Росії планів вторгнення в Україну аж до самого вторгнення.

 

1575. Як загальновідомо, 21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін виступив по телебаченню з промовою, в якій поставив під сумнів легітимність української державності і заявив про намір негайно визнати незалежність самопроголошених ДНР і ЛНР.

 

1576. Того ж дня Рада Безпеки Російської Федерації одноголосно проголосувала за визнання ДНР і ЛНР незалежними державами.[1154],[1155] (Примітно, що ДНР і ЛНР були визнані незалежними державами “в адміністративних кордонах” Донецької та Луганської областей України, тобто включали території України, що не контролювалися підтримуваними Росією повстанцями та не були окуповані Росією навіть на момент подачі Позову у цій справі). Як пояснюється нижче, це офіційне визнання було згодом використано як привід для повномасштабного вторгнення Росії в Україну три дні потому.

 

1577. Наступного дня, 22 лютого 2022 року, Росія оголосила, що направляє війська на ці території як “миротворців”,[1156] а Федеральна Рада Росії санкціонувала застосування військової сили за кордоном.[1157]

 

1578. Рано вранці 24 лютого 2022 року в телезверненні президент Путін оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну, яке він назвав “спеціальною військовою операцією”. Президент Путін заявив, що операцію проводять для “захисту населення” підконтрольних Росії республік, що відкололися, ДНР і ЛНР. Він брехливо і без будь-яких доказів стверджував, що вони “зіткнулися з приниженням і геноцидом з боку київського режиму”, що українські урядовці - неонацисти, які перебувають під контролем Заходу, що Україна розробляє ядерну зброю, а вороже НАТО нарощує свої сили і військову інфраструктуру в Україні. Він заявив, що Росія прагне до “демілітаризації та денацифікації” України, і відстоює погляди, які заперечують легітимність української держави.[1158]

 

1579. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну розпочалося за кілька хвилин після виступу Путіна,[1159] і триває досі.

 

2. Російське військове вторгнення в Україну у 2022 році та подальша окупація

 

1580. Росія розпочала одночасний наземний і повітряний наступ, що згодом було названо як найбільший напад на європейську країну і перша повномасштабна війна в Європі з часів Другої світової війни. Російські ракети вразили цілі по всій території України, а російські війська вторглися з півночі, сходу і півдня.[1160]

 

1581. У перші тижні війни російські війська захопили частину території України, включно зі значними частинами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Територія, на якій знаходилося підприємство Позивача, потрапила під російську окупацію. Ця територія залишається під російською окупацією досі.[1161]

 

3. Зрештою Російська Кампанія 2022 року була спрямована на привласнення та перерозподіл економічних ресурсів України, таких як бізнес Позивача, або на надання можливості такого привласнення російським державним і приватним суб'єктам.

 

1582. Як і Російська Кримська Кампанія 2014 року, Російська Кампанія 2022 року зрештою була спрямована на привласнення та перерозподіл економічних ресурсів України - як державних, так і приватних (таких як бізнес, що належить Позивачу) - серед російських або проросійських підприємств, лояльних до режиму президента Путіна.

 

1. Заяви російських державних чиновників про захоплення комерційних та економічних активів

 

1583. 6 січня 2025 року, у відеоінтерв'ю “Курск-Новости” Андрій Гурульов, депутат Держдуми РФ від правлячої партії “Единая Россия” президента Путіна, заявив: “Дуже важливо забрати економічно розвинені райони Донбасу. І сьогодні це завдання, наскільки я розумію, послідовно виконується. Це те, що відбувається на Донбасі. Тому основні сили й основне просування - на Донбасі”.[1162] Пан Гурульов є членом Комітету з аудиту видатків на оборону, національну безпеку та правоохоронну діяльність і Комітету з оборони.

 

1584. Два місяці потому українські родовища рідкісноземельних металів (критично важливі для виробництва комп'ютерних чіпів) набули широкого розголосу в міжнародних ЗМІ та політиці після того, як Президент України Зеленський запропонував США обговорити права на розвідку цих корисних копалин в обмін на продовження американської допомоги Україні. США виявили жвавий інтерес і негайно розпочали переговори про укладення угоди. У зв'язку з цим в інтерв'ю російському державному телебаченню 24 лютого 2025 року, яке послідувало за засіданням кабінету міністрів РФ з питань природних ресурсів Росії, президент Путін заявив, що готовий “запропонувати” ресурси “американським партнерам” у межах спільних проєктів, включно з видобутком на “нових територіях” Росії - так російське керівництво зазвичай називає частини східної України, які Росія окупувала в межах Російської Кампанії 2022 року. Президент Путін заявив, що Росія, “безсумнівно, володіє значно більшими ресурсами такого роду, ніж Україна. .... Що стосується нових територій, то тут те ж саме. Ми готові залучати іноземних партнерів на так звані нові, на наші історичні території, які повернулися до складу Російської Федерації”.[1163] Це було чітке визнання того факту, що невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року було привласнення або дозвіл на привласнення мінеральних ресурсів України та їхній перерозподіл між російськими діловими й політичними інтересами.

 

1585. Таке привласнення і перерозподіл стосувалося підприємств і активів практично в кожному секторі економіки - як державному, так і приватному. Нижче наведено лише деякі приклади того, як це робилося.

 

1. На окупованих територіях України російські війська та російські державні компанії в промислових масштабах грабували зерно та іншу продукцію українських сільськогосподарських підприємств і експортували їх через глобальну логістичну та торговельну мережу.

 

1586. У випадку з постачальником зерна Фермерським Господарством “СЮ Жнива” (далі - Жнива), на початку Російської Кампанії 2022 року Жнива володіли зерновими культурами, такими як пшениця, кукурудза, соняшник і його олійне насіння, вартістю понад 3,8 млрд. гривень (що на цей час еквівалентно 80 млн євро), які зберігалися в елеваторах на територіях Запорізької та Херсонської областей. Після того як ці області були окуповані Російською Федерацією, персонал Жнив зіткнувся з перешкодами в доступі до її зерносховищ, а невідомі особи в російській військовій формі викрали врожай та вивезли його автомобільним транспортом з місць зберігання.[1164]

 

1587. Випадок зі Жнивами - один із багатьох подібних випадків, коли російські війська в окупованих регіонах України систематично викрадали зерно та інші продукти у місцевих фермерів і торговців.

 

1588. Докладне розслідування британською інформаційною агенцією “BBC” (далі ВВС), під час якого було проведено інтерв'ю з фермерами, проаналізовано записи камер відеоспостереження та супутникові знімки, а також прослідковано інформацію про те, куди дівається викрадене зерно, призвело до висновку, що більша частина зерна, вкраденого з українських елеваторів та інших сховищ, було перевезено в контрольовані Росією порти в Криму, потім завантажено на морські судна і з відключеними транспондерами доправлено в порти Сирії (контрольовані союзником президента Путіна, сирійським президентом Башаром аль-Асадом) і в Туреччину для продажу.[1165] За даними Міністерства оборони України, тільки за перші три роки Російської Кампанії 2022 року з окупованої Росією території України в такий спосіб було викрадено і вивезено щонайменше 400 000 тон зерна.[1166]

 

1589. Ще одне докладне розслідування, проведене газетою Financial Times (далі - FT), показало, що в широкомасштабній крадіжці українського зерна брали участь як приватні компанії, так і російські державні оператори.[1167] FT вивчила масу документів, включно з рахунками-фактурами, вантажними накладними, квитанціями і сертифікатами походження, і встановила повний паперовий слід однієї партії зерна з окупованого Запоріжжя — регіону, в якому знаходилися Жнива і який опинився під російською окупацією на початку Російської Кампанії 2022 року - на світовий ринок. Документи, вивчені FT, простежують шлях партії борошномельної пшениці вагою 2 675 тон, підтверджений супутниковими знімками, даними транспондерів, виявленими на півночі Туреччини, а також інтерв'ю з контрабандистами і торговцями. Ця (відносно невелика) партія, що вийшла з тихого порту, дає уявлення про те, як функціонує неправомірна торгівля і як різні російські інституції здійснюють спільні дії, щоб забезпечити прикриття для приватних компаній і суден, що беруть участь у ній. FT з'ясувала, що в центрі торгівлі краденим зерном перебувала нещодавно створена компанія, що повністю належить “військово-цивільній адміністрації”, призначеній Російською Федерацією на окупованій території Запорізької області, під назвою “Державне унітарне підприємство “Державний зерновий оператор” (далі - ДЗО). ДЗО було створено 15 травня 2022 року нібито для закупівлі зерна у місцевих фермерів та його перепродажу на експорт. Згідно з власним рекламним відеороликом ДЗО, голова ДЗО розповідає: “Ми знаходимо занедбаний актив, заходимо туди і беремо це підприємство під свій контроль, проводимо повну інвентаризацію, створюємо умови для продовження роботи співробітників”. Іншими словами, ДЗО захоплює зерносховища, які вважає “занедбаними”, і розграбовує їхній вміст. Один із фермерів сказав FT, що “у фермерів немає вибору, - додає менеджер,- або вони віддають зерно, або його в них забирають”. Після того як ДЗО забрала зерно у фермерів, вона перевезла награбоване на кораблях із прилеглого невеликого порту Бердянськ на Азовському морі. У документах, отриманих FT (і наведених у звіті), ДЗО прямо вказується як продавець зерна, перевезення зернового вантажу до Сирії здійснювалося на судні Pawell під прапором Сирії. Судно Pawell належало британському Товариству з обмеженою відповідальністю Pawell Shipping Co LLP, яке, згідно з розслідуванням FT, не вело жодних операцій за зареєстрованою лондонською адресою[1168], але, згідно з корпоративними документами Великої Британії, належало та керувалося двома його членами, що проживають у Ростовській області Росії.[1169] (Pawell Shipping Co LLP було ліквідовано 19 грудня 2023 року після того, як вона потрапила під санкції Великої Британії.[1170] ) Розслідування FT показало, що ще до прибуття на окуповану частину України, судно Pawell приховало свої сліди. Показання його транспондера AIS - пристрою, що передає інформацію про його місцезнаходження іншим суднам, - свідчать про те, що 31 липня 2022 року воно прибуло до Керченської протоки, водоймища в межах одного дня плавання від порту, де й чекало. Потім, раптово, рано ввечері 10 серпня 2022 року, судно відключило свою сигнальну систему і зникло з радарів. Судно Pawell знову з'явилося 15 серпня 2022 року - за два дні після того, як, згідно з документами, що потрапили в поле зору FT, судно було заповнене зерном у Бердянську - окупованому місті України. Воно знову було в Керченській протоці, тільки тепер його глибину у воді - так звану осадку - було вказано як значно більшу: причина в тому, що на його борту вже був вантаж. Упродовж наступних двох тижнів завантажене судно стояло біля протоки. Випадковий спостерігач міг би припустити, що воно було завантажене у Керченській протоці. Один з комплектів документів, з яким ознайомився FT, був підготовлений на підтвердження цієї ідеї. Ці документи - сертифікати походження, вантажні маніфести - підписані в останні дні серпня, містили змінену історію щодо джерел походження зерна. У цих нових документах портом відправлення значиться не окупований український порт Бердянськ, а порт Кавказ, російський хаб, який тепер сумнозвісний тим, що відмиває неправомірні поставки зерна з України. Існування двох паралельних комплектів документів можна пояснити тільки тим, що порт Кавказ використовували як прикриття для обходу міжнародних санкцій, що застосовуються до поставок з окупованих територій України. У той час як у первісному коносаменті було вказано як ДЗО, так і російську компанію Geos, у пізніших документах згадується тільки Geos, який нібито не має жодного стосунку до окупованих територій України. 3 вересня 2022 року судно Pawell прибуло в порт Самсун на чорноморському узбережжі Туреччини, маючи на руках документи порту Кавказ. Зрештою зерно було продано невідомому покупцеві в Туреччині.[1171]

 

1590. Під час іншого розслідування, проведеного Bloomberg, було встановлено, що для маскування постачань краденого зерна з окупованих українських територій використовували ще один метод - передачу зерна з судна на судно і змішування краденого зерна з легальним.[1172]

 

1591. Як було показано вище, у розкраданні зерна на окупованих українських територіях брало участь широке коло осіб, як приватних, так і державних. За допомогою Російської Кампанії 2022 року Російська Федерація створила умови, які дозволили здійснювати розкрадання, зокрема, російськими державними компаніями, часто створеними саме для цієї мети (такими як ДЗО). У реалізації цієї схеми брала участь значна кількість суб'єктів, як державних, так і приватних, наприклад, тіньовий флот, а також російська влада, яка видавала завідомо неправдиві документи, включно з експортними ліцензіями та документами про походження викрадених товарів. По суті, ці приватні та державні суб'єкти керували складною злочинною організацією, покликаною забезпечити і здійснити привласнення і перерозподіл українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Масове привласнення нерухомості на окупованих територіях під час Російської Кампанії 2022 року

 

1592. У рамках Російської Кампанії 2022 року кілька цінних прибережних земельних ділянок забудовника нерухомості Товариства з обмеженою відповідальністю “Іртіс” (далі - Іртіс) на окупованій території Запорізької області України були фактично привласнені невідомими особами, яким це дозволила російська окупаційна влада. Персонал Іртіса був позбавлений доступу до землі невідомими особами за вказівкою або за сприяння російської окупаційної влади. Після цього російською окупаційною владою ця земля була внесена до реєстру як “безхазяйна” для подальшого відчуження.[1173] Зокрема, з літа 2022 року місцева окупаційна влада на своєму сайті поступово публікує списки так званих “виявлених об'єктів безхазяйного майна”,[1174] закликаючи власників нерухомості в окупованих районах Запорізької області ідентифікувати свої об'єкти та надати до російських податкових органів свідоцтво про реєстрацію права власності, під загрозою того, що невиконання цих вимог протягом трьох днів після оголошення призведе до того, що об'єкти буде визнано “безхазяйним майном”[1175] та, як наслідок, до їхнього переходу у власність місцевої влади, яка згодом розподілить їх серед інших осіб.

 

1593. Практика привласнення нерухомості в такий спосіб була широко поширена і стала предметом широкого висвітлення в міжнародних ЗМІ, міжнародних організаціях і відомих дослідницьких інститутах. Наприклад, Інститут вивчення війни (далі - ISW) повідомив, що “Росія проводить інвентаризацію нерухомості в окупованій Україні з метою вилучення майна в українських мешканців, ймовірно, почасти для того, щоб сприяти переїзду російських громадян на окуповані території”. За даними ISW, віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін заявив, що “ 251 750 об'єктів нерухомості” в окупованій Україні були внесені “в російський Єдиний державний реєстр нерухомості”.[1176]

 

1594. На цю практику також звернуло увагу Управління Верховного комісара ООН з прав людини (далі - УВКПЛ) у своїй доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні за 2024 рік, в якій зазначалося, що російська влада в Україні ухвалила закон про експропріацію житлової “покинутої нерухомості” на окупованій території, згідно з яким люди повинні довести право власності або ризикують тим, що нерухомість буде передано місцевим радам окупаційної влади. УВКПЛ зазначило, що право збройних конфліктів забороняє державі, що окупує, конфісковувати приватну власність і забороняє вносити далекосяжні зміни до існуючого правового порядку на окупованій території, що більш детально розглядається в Розділі VI(E) цього Рішення.

 

1. Розкрадання та перерозподіл гірничодобувних підприємств

 

1595. Як уже було продемонстровано у зв'язку з Російською Кримською Кампанією 2014 року, і як наголошувалося російськими офіційними особами після початку Російської Кампанії 2022 року, українські підприємства, що працюють у секторі мінеральних ресурсів, представляли особливий інтерес для російського політичного керівництва і великого російського бізнесу.

 

1596. Як більш детально описано в Розділі VII цього Рішення, у випадку Позивача, після того, як місцевість, в якій знаходився його гранітний кар'єр, була окупована Росією, до директора Позивача (який продовжував перебувати в цьому районі) звернулася так звана “Нєдра ДНР” — компанія, яка належить (невизнаній) так званій “Донецькій народній республіці” (ДНР). Вони повідомили, що кар'єр Позивача “націоналізовано” (невизнаною) ДНР, і під погрозою застосування фізичної сили змусили директора передати їм документацію з видобутку. Відтоді зв'язатися з директором не вдалося. За кілька тижнів після цього так звана ДНР була анексована Росією, і “Нєдра ДНР” була перереєстрована на російську державну корпорацію “Нєдра”, яка почала розміщувати на своєму сайті рекламу про продаж продукції з Карʼєру Позивача і приступила до розробки Родовища Позивача.

 

1597. Підприємство Позивача було далеко не єдиним, яке зазнало неправомірного захоплення в рамках Російської Кампанії 2022 року. Іншою компанією, що займається видобутком корисних копалин, була українська золотодобувна компанія, заснована 1997 року, ТОВ “Донецький кряж”. Вона мала права на видобуток золота та срібла на родовищі в Луганській області України - Бобриківському золотосрібному родовищі,[1177] запаси якого оцінювали в 3,3 млн унцій золота та 16,3 млн унцій срібла, як було встановлено сертифікованими міжнародними експертами в галузі гірничої справи.[1178] Територія, на якій розташовувалося родовище і виробничі потужності компанії, потрапила під окупацію озброєних повстанців, що фінансуються і підтримуються Російською Федерацією, внаслідок Російської Кампанії на Донбасі 2014 року. Навесні 2014 року цю територію було проголошено частиною незалежної “Луганської народної республіки” (ЛНР). Як описано вище, 21 лютого 2022 року, незадовго до початку Російської Кампанії 2022 року, Російська Федерація офіційно визнала ЛНР. За півроку після початку Російської Кампанії 2022 року, до вересня 2022 року, Росія анексувала її, і 13 серпня 2024 року Російське агентство з надрокористування (далі - Роснєдра), оголосило аукціон із продажу прав на розвідку і видобуток на Бобриківському родовищі, заявивши, що воно перебуває в російській “федеральній власності”.[1179] Роснєдра описані в Положенні, затвердженому Урядом РФ, як “федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції ... управління державним майном у сфері надрокористування”, який “підпорядковується Міністерству природних ресурсів та екології Російської Федерації”.[1180] У цьому випадку Росія знову використовувала повстанців на Донбасі (яких вона фінансувала, озброювала і підтримувала військовим шляхом) як тимчасове сховище українських активів, щоб захопити і перерозподілити їх у рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

1598. Дослідження канадського аналітичного центру SecDev дійшло висновку, що внаслідок Російських Кампаній в Україні Росія контролює енергоресурси, метали та корисні копалини на суму щонайменше 12,4 трлн доларів США на окупованих територіях України, включно з 41 вугільним родовищем (63% запасів вугілля України), 27 родовищами природного газу, дев'ятьма нафтовими родовищами, шістьма родовищами залізної руди, двома родовищами титанової руди, одним родовищем стронцію та одним родовищем урану, одним родовищем золота і великим кар'єром вапняних руд та іншим. Загальна вартість мінеральних ресурсів України на територіях, захоплених Росією, оцінюється в більш ніж 26 трлн доларів.[1181] SecDev пояснив, що Україна володіє величезними і різноманітними природними ресурсами. Донбас і Крим, які з 2014 року є центрами російської окупації, володіють значними запасами вугілля, родовищами природного газу і найважливішими корисними копалинами. Найбільш прибуткові активи включали понад 56% запасів кам'яного вугілля України, які є одними з найбільших у світі та оцінюються приблизно в 12 трлн доларів США.[1182] Росія також контролювала 20% газових родовищ України та 11% нафтових родовищ, других за величиною в Європі. До того ж до кінця 2022 року Росія контролювала від 50% до 100% запасів України літію, танталу, цезію і стронцію - металів, критично важливих для технологій зеленої енергетики та оборонної промисловості. До 2022 року Україна була великим постачальником залізної руди, літію, марганцю і сталі до Європи, проте російське вторгнення порушило ці маршрути поставок.[1183]

 

1. Умови на, окупованих Росією, українських територіях

 

1599. Масове розкрадання активів підприємств було наочно описано в рішенні ЄСПЛ від 9 липня 2025 року у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”. Наприклад, ЄСПЛ встановив, що:

 

“ 1427. Московський механізм ОБСЄ повідомив у квітні 2022 року, що в соціальних мережах було поширено відеоролики, на яких російські війська грабують продуктові магазини, супермаркети, заправні станції та банки...

 

1428 ... Військовослужбовці російських збройних сил конфісковували автомобілі з будинків, приватних підприємств і церков, а також на блокпостах, як для військових, так і для особистих потреб. У Херсоні ФСБ здійснила наліт на дилерський центр Toyota і використовувала автомобілі для залякування та затримання жителів. ... У Харківській області комп'ютери, мультимедійне обладнання, кухонну техніку та меблі було розграбовано зі шкіл у трьох різних районах, над якими Україна відновила контроль у вересні 2022 року. Російські солдати також розграбували і знищили безліч аптек у Харківській і Херсонській областях...

 

1429. На окупованій території в Донецькій, Луганській і Херсонській областях російські збройні сили здійснювали нальоти на місцеві друковані видання та змушували співробітників поширювати матеріали про “успішне звільнення російськими збройними силами” або захопили їхню техніку та приміщення ...

 

1432. Експерти Московського механізму ОБСЄ дійшли висновку, що акти пограбувань і мародерства вчиняли окремі військовослужбовці російських збройних сил, які, користуючись беззаконням на нещодавно окупованій території, для особистого збагачення, знаючи, що їхнє начальство, скоріш за все, буде терпіти подібну поведінку, якщо не заохочуватиме її ... За даними Головного управління розвідки України, російські командири дозволили своїм солдатам грабувати цивільні підприємства і домогосподарства і перейти на “самозабезпечення”, щоб компенсувати триваючі проблеми з поставками... В інших повідомленнях стверджувалося, що в деяких місцях кампанія грабежів була організованою, і солдати діяли за списками членів громад, зокрема підприємців ...

 

1435. Московський механізм ОБСЄ повідомив про організований грабіж зерна з посиланням на заяви російської влади від 30 травня 2022 року про те, що вона почала експортувати зерно з Херсона в Росію і працювала над експортом насіння соняшнику...”. [1184]

 

1600. Окрім здійснення або, залежно від обставин, сприяння відкритому розкраданню або неправомірному привласненню підприємств і активів української держави, компаній та окремих осіб (що й сталося з підприємством Позивача), Російська Федерація намагалася нав'язати або сприяла нав'язуванню інших умов, щоб фактично заморозити діяльність українських підприємств на окупованих територіях, що, своєю чергою, призвело до появи великого обсягу (тимчасово чи назавжди) покинутого господарського і особистого майна, які Росія потім також подібно неправомірно привласнила або сприяла неправомірному привласненню особами, лояльними її політичному керівництву.

 

1601. У Доповіді ООН про становище в галузі прав людини під час російської окупації території України та її наслідки, 24 лютого 2022 року - 31 грудня 2023 року (далі - Доповідь ООН), обставини, що склалися в районах, захоплених і окупованих Російською Федерацією після збройного вторгнення військовослужбовців, описуються наступним чином:

 

“ 81. Російська Федерація здійснила три головні кроки для впровадження своїх систем управління й адміністрування на окупованій території. По-перше, вона шляхом насильства і залякування змусила державних службовців продовжити працювати на ключових посадах для управління цією територією. По-друге, незадовго до незаконної анексії окупованої території та після неї вона застосувала російські правову та адміністративну системи, що торкнулося усіх сфер політичного, суспільного, культурного та економічного життя. Нарешті, вона зобов'язала населення продемонструвати вірність новим російським інституціям, отримавши російські паспорти. На кожному з цих кроків відбувалися порушення МГП [міжнародного гуманітарного права] і МППЛ [міжнародного права в галузі прав людини].

 

82. Оскільки МГП вимагає від окупаційної держави управляти окупованою територією на благо місцевого населення і дозволити йому жити “якомога більш нормальним життям”, воно передбачає безперервність державних послуг і продовження роботи працівників державного сектору(...). Проте працівникам державного сектору має бути дозволено працювати в рамках наявних систем (...). Підхід Російської Федерації порушив ці норми. Вона змінила систему державної служби, узгодивши її з російськими стандартами, застосувала примус, щоб змусити працівників державної сфери продовжувати працювати на ключових посадах, і домоглася, що вони продемонстрували вірність російським інституціям.

 

...

 

112. Російська Федерація впровадила свої системи регулювання підприємницької діяльності та прав власності. Власники підприємств на окупованій території були зобов'язані перереєструвати свої підприємства відповідно до російського законодавства, платити податки та отримати дозволи на ведення діяльності. Крім того для проходження процедури перереєстрації вони були зобов'язані мати російське громадянство або дозвіл на проживання. Ті, хто відмовилися виконати цю вимогу, зазнавали ризику, зокрема затримання і насильства.

 

...

 

114. Ці далекосяжні зміни в законах та адміністративних процедурах окупованої території порушили зобов'язання Російської Федерації поважати закони та інституції, що діють на окупованій території. Ці зміни спричинили значні наслідки для повсякденного життя місцевих жителів і продовжать впливати на них в майбутньому.

 

115. Після незаконної анексії української території Російська Федерація активізувала тиск на місцеве населення з метою отримання ним російського громадянства та російських паспортів, що тягнуло за собою присягання на вірність окупаційній державі. Ті, хто не мав російських паспортів, стикалися з дискримінацією у сфері реалізації трудових прав, прав власності, свободи пересування, права на соціальне забезпечення та права на доступ до медичної та гуманітарної допомоги, чим порушувалися зобов'язання окупаційної держави за МГП і МППЛ. Багато жителів повідомили, що відчувають себе вимушеними виконати вищезгадані вимоги, враховуючи атмосферу сильного страху, погіршену значним економічним тиском. Російська окупаційна влада застосовувала багато різноманітних підходів для того, що змусити людей отримати російські паспорти.

 

...

 

123. Отримання російського громадянства мало серйозні наслідки для молодих чоловіків-жителів окупованої території. Після отримання російського паспорту вони були зобов'язані з'явитися до військкомату для перевірки придатності до служби в Збройних силах Російської Федерації”.[1185]

 

1602. У своєму рішенні від 9 липня 2025 року у справі “Україна та Нідерланди проти Росії” ЄСПЛ також відзначив масове привласнення понад 400 підприємств у “ДНР” і “ЛНР” під виглядом їхньої “націоналізації”. ЄСПЛ постановив:

 

“ 1434. Процедура, аналогічна процедурі націоналізації, яка мала місце в “ДНР” і “ЛНР” (див. пункти 1397-1398 вище), застосовувалася у 2022 році щодо підприємств на новоокупованій території. За словами “голови” Запорізької обласної адміністрації, таку процедуру застосовували щодо понад 400 підприємств тільки в його області, або через зупинку підприємств, або через “навмисне скорочення” обсягів виробництва, або через відсутність власника на підконтрольній Росії території, або через здійснення ним “антиросійської” діяльності...”.[1186]

 

1. Висновки про масове неправомірне привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року

 

1603. Російська Кампанія 2022 року зазвичай розглядається через призму її військового та окупаційного виміру. Але інший, не менш обґрунтований підхід - розглядати Російську Кампанію 2022 року (як і Російські Кампанії 2014 року в Криму та на Донбасі) як бізнес із здійснення та/або створення умов для масового привласнення і перерозподілу українських активів, в якому військовий та окупаційний аспект був лише засобом.

 

1604. Як висловився канадський аналітичний центр SecDev: “Розважливий акцент Росії на багаті на ресурси Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, а також Криму та Чорного моря підкреслює економічні та стратегічні аспекти війни. Ці морські райони та прикордонні території, багаті на вуглеводні та найважливіші мінерали, такі як графіт, літій та уран, мають вирішальне значення не лише для суверенітету України, а й для енергетичної незалежності Європи та конкуренції між США та Китаєм за технологічне панування. Контроль над цими ресурсами є вирішальним, хоча й недооціненим фактором у визначенні траєкторії конфлікту і майже напевно вплине на контури його вирішення. Хоча про це часто не пишуть у заголовках, природні ресурси України є центральним елементом геополітичної шахової дошки, що розвивається”.[1187]

 

1605. Як було показано вище, за допомогою Російської Кампанії 2022 року Російська Федерація разом із приватними і контрольованими державою суб'єктами дозволила та/або допомогла своїм призначенцям - приватним або контрольованим державою суб'єктам (таким як російські державні компанії) - привласнити великі комерційні та приватні українські активи та перерозподілити їх серед російських або проросійських підприємств, лояльних до режиму президента Путіна. У цьому сенсі Російська Кампанія 2022 року була схожа на спонсорований державою злочинний бізнес.

 

1. Російська Кампанія 2022 року є неправомірною, і ті, хто їй сприяв, не могли про це не знати

 

1606. Будучи бізнесом із привласнення та розподілу українських активів, Російська Кампанія 2022 року була неправомірною як із погляду засобів, так і з погляду цілей.

 

1607. Як показано нижче, ця неправомірність була настільки очевидною, що особи, які сприяли Російській Кампанії 2022 року, зокрема особи, названі в цій справі Відповідачами - Співзаподіювачами Шкоди, кожний з яких був вельми досвідченим суб'єктом, не могли не знати про таку неправомірність.

 

1. Російська Кампанія 2022 року була неправомірною відповідно до застосовного українського права, оскільки вона порушила загальний обов'язок, передбачений застосовним українським матеріальним правом, утримуватися від дій, що можуть заподіяти шкоду іншим особам.

 

1608. Українське законодавство покладає на всіх осіб загальний обов'язок “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”. Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає щодо цього таке:

 

“Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

 

...

 

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб ...

 

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, встановлених частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом”.

 

1609. Відповідно, порушення вищевказаного обов'язку, наприклад, заподіяння шкоди іншим особам, є “неправомірним” діянням, що тягне за собою деліктну відповідальність (за умови присутності інших елементів делікту).

 

1610. Кожен співзаподіювач шкоди, який створив умови для здійснення, здійснював або допомагав здійсненню Російської Кампанії 2022 року і названий Відповідачем у цій справі, був досвідченим субʼєктом зі значними операціями в інших країнах. Він передбачав або повинен був передбачити, що його дії зі створення умов для здійснення, здійснення або допомоги у здійсненні Російської Кампанії 2022 року можуть призвести до того, що особи, які перебувають у становищі Позивача, зазнають майнової шкоди внаслідок їхніх взаємопов'язаних дій. Таким чином, вони знали або повинні були знати, що відповідно до внутрішнього українського законодавства, на момент вчинення їхніх дій існував загальний обов'язок “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”.

 

2. Російська Кампанія 2022 року також була неправомірною з точки зору міжнародного права (яке є невід'ємною частиною українського права)

 

1611. Російська Кампанія 2022 року також була неправомірною з точки зору міжнародного права, оскільки, як пояснюється нижче:

 

1611.1     систематичне заподіяння та/або створення Російською Федерацією умов для привласнення українських активів на окупованих територіях є порушенням звичаєвого міжнародного права, кодифікованого в Гаазькому Положенні;

 

1611.2     захоплення українських приватних активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є воєнним злочином згідно зі статтею 8(2)(b)(xiii) Римського Статуту;

 

1611.3     вторгнення та окупація українських територій, які використовувалися як засіб привласнення, є порушенням міжнародного права (включно зі Статутом ООН);

 

1611.4     вторгнення та окупація (як засіб привласнення українських активів у межах Російської Кампанії 2022 року) становили злочин агресії за міжнародним кримінальним правом, зокрема за статтею 8bis(1) Римського Статуту; і

 

1611.5     з 16 березня 2022 року вторгнення та окупація (як засіб неправомірного привласнення у тому числі) є порушенням постанови Міжнародного Суду від 16 ІІІ 22, яка вимагала від Російської Федерації “негайно призупинити військові операції, розпочаті нею 24 лютого 2022 року на території України” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, що можуть спрямовуватись або підтримуватись нею, а також будь-які організації та особи, що можуть знаходитися під її контролем чи керівництвом, не вживали жодних кроків на підтримку” указу.

 

1611.6     як встановив ЄСПЛ, у рамках Російської Кампанії 2022 року (і Російської Кампанії на Донбасі 2014 року, що переросла в Російську Кампанію 2022 року) мала місце адміністративна практика знищення, пограбування та експропріації майна приватних підприємств на порушення прав, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 ЄКПЛ, а також адміністративна практика незабезпечення таких прав.

 

1612. Відповідно до Конституції України, міжнародне право є невід'ємною частиною української правової системи. Зокрема, відповідно до статті 9 (1) Конституції України, “Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України” (виділення додано). Таким чином, порушення міжнародного права Російською Кампанією 2022 року робить дії зі створення умов для здійснення, здійснення та допомоги у здійсненні Російської Кампанії 2022 року неправомірними відповідно до застосовного українського матеріального права.

 

1. Привласнення українських активів було порушенням Гаазького Положення.

 

1613. Систематичне заподіяння та/або створення Російською Федерацією умов для неправомірного привласнення українських активів на окупованих територіях є порушенням Гаазького Положення.

 

1614. Росія і Україна є сторонами Гаазької конвенції IV і, отже, пов'язані правилами, викладеними в Гаазькому Положенні. До того ж ці правила також, безсумнівно, відображають звичаєве міжнародне право, обов'язкове для всіх держав, незалежно від того, чи є вони учасниками цього документа, чи ні. Як зазначив Міжнародний військовий трибунал (далі - МВТ) у Нюрнберзі, на початок Другої світової війни Гаазьке Положення “було визнане всіма цивілізованими країнами і розглядалося як таке, що декларує закони і звичаї війни”[1188]. Міжнародний суд погодився з цією характеристикою у своєму консультативному висновку щодо ядерної зброї.[1189]

 

1615. Перш ніж перейти до більш детального аналізу питання про те, чи підпадає привласнення українських активів під дію Гаазького Положення, необхідно встановити правовий статус цих територій як “окупованої території” відповідно до міжнародного права. Стаття 42 Гаазького Положення говорить: “Територія визнається окупованою, коли вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції”. Російська Федерація здійснювала ефективний контроль над значною частиною української території (враховуючи територію, на якій розташовувалося та було неправомірно привласнене підприємство Позивача), включно з одностороннім нав'язуванням своєї адміністрації, валюти, законів і системи освіти, тим самим задовольняючи критерії окупації. Важливо зазначити, що згідно зі статтею 43 Гаазького Положення під час окупації держава-окупант не набуває суверенітету над територією. Її влада має тимчасовий та адміністративний характер і обмежується підтриманням громадського порядку та безпеки. Цей принцип лежить в основі суворих обмежень на правоздатність держави-окупанта поводитися з майном.[1190] Крім того, хоча Російська Федерація нібито анексувала українську територію, на якій відбулося неправомірне привласнення майна Позивача, так звана “анексія” не має юридичної сили ні за правом збройних конфліктів, ні за міжнародним правом загалом, як зазначалося вище.

 

1616. Гаазьке Положення конкретно стосується як державної, так і приватної власності.

 

1616.1     Що стосується державної власності (нерухомої та рухомої), то стаття 55 Гаазького Положення передбачає: “Держава-окупант розглядається тільки як управитель і узуфруктуарій адміністративних будівель, нерухомості, лісів і сільськогосподарських угідь, які належать державі-супротивнику і знаходяться на окупованій території. Держава-окупант повинна зберігати капітальну цінність цих майнових об'єктів і управляти ними згідно з правилами узуфрукту”. Це положення чітко забороняє пряме привласнення або продаж таких активів. Держава-окупант може лише управляти ними та отримувати від них дохід за умови, що вона зберігає їхню схоронність і не зменшує їхню капітальну вартість. Неправомірне привласнення, за визначенням, виходить за рамки простого управління або узуфрукту, маючи на увазі постійне позбавлення прав власності та часто, передбачаючи передання активів окупаційній державі або її довіреним особам. Тут можна зазначити захоплення державних підприємств, природних ресурсів та інфраструктури, реальні приклади яких наведені вище у зв'язку з Російською Кримською Кампанією 2014 року і Російською Кампанією 2022 року.

 

1616.2     Що стосується приватної власності (рухомої та нерухомої), то тут заборони на захоплення значно суворіші:

 

1616.2.1      Стаття 46 Гаазького Положення прямо передбачає: “приватна власність ... повинна поважатися. Приватна власність не підлягає конфіскації”. Під конфіскацією розуміється вилучення майна шляхом видання офіційного акту.

 

1616.2.2      Крім того, стаття 47 забороняє мародерство. Вона недвозначно заявляє: “Мародерство офіційно забороняється”. Під мародерством розуміється примусове або насильницьке привласнення майна окупаційними силами для використання в особистих або громадських цілях.

 

1616.3     Ці заборони, застосовні до приватної власності, є абсолютними.

 

1617. Відповідно, будь-яка примусова передача права власності на українську власність суперечитиме як договірному, так і звичаєвому міжнародному праву. Це буде так, навіть якщо власникам буде виплачено компенсацію за їхні втрати (чого не було зроблено); дія залишається неправомірною. Таким чином, привласнення приватних активів, таких як сільськогосподарська продукція, обладнання або примусовий перехід права власності на приватні підприємства і нерухомість до російських юридичних або фізичних осіб, повністю підпадає під заборонену конфіскацію або мародерство. Факти розграбування російськими військами зерна, сільськогосподарської техніки та промислового обладнання, а також спроби інтеграції українських підприємств у російську економічну систему прямо суперечать цим положенням.

 

1618. Таким чином, коли приватні особи, зокрема юридичні, використовують військову окупацію для придбання приватної власності проти волі та згоди колишнього власника, такі дії, невиправдані будь-яким застосовним положенням Гаазького Положення, є порушенням міжнародного права. Сплата вартості або іншого адекватного відшкодування за таких обставин не робить діяння позбавленим від його неправомірного характеру.

 

1619. Більше того, для порушення права збройних конфліктів (також відомого як міжнародне гуманітарне право) не обов'язково передавати право власності. Достатньо, щоб “власник був позбавлений можливості здійснювати свої законні права”.[1191] Заборона на конфіскацію приватної власності поширюється не тільки на пряме захоплення в порушення законів війни, а й на будь-які дії, що за допомогою погроз, залякування чи тиску, шляхом фактичного використання влади держави-окупанта постійно або тимчасово позбавляють власника можливості користуватися такою власністю без його згоди або без повноважень за міжнародним правом.

 

1620. З вищевказаних причин неправомірне привласнення приватних українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року, включно з активами Позивача, є неправомірним відповідно до Гаазького Положення.

 

1. Привласнення приватних українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є воєнним злочином відповідно до Римського Статуту.

 

1621. Захоплення “приватної власності супротивника” є воєнним злочином відповідно до статті 8(2)(b)(xiii) Римського статуту.[1192] У відповідній частині вона говорить:

 

“Стаття 8. Воєнні злочини

 

Суд має юрисдикцію щодо воєнних злочинів, зокрема, коли їх вчиняють як частину плану чи політики або як частину великомасштабного вчинення таких злочинів.

 

Для цілей цього Статуту “воєнні злочини” означають:

 

...

 

(b) інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, а саме: будь-яке з таких діянь:

 

...

 

(xiii) знищення або захоплення майна ворога, крім випадків, коли таке знищення або захоплення настійно вимагається воєнною необхідністю;”.

 

1622. Як показано вище, Російська Кампанія 2022 року включала в себе широкомасштабне та систематичне захоплення українського державного та приватного майна, в тому числі майна Позивача. Відповідно, такі розкрадання (зокрема щодо підприємства Позивача) є воєнним злочином відповідно до Статті 8(2)(b)(xiii) Римського Статуту.

 

1. Вторгнення та окупація Російською Федерацією як засобу привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є порушенням міжнародного права (включно зі Статутом ООН).

 

1623. Росія є членом ООН з грудня 1991 року, коли вона посіла місце Радянського Союзу, що розпався. Статут ООН 1945 року визначає умови, за яких держави-члени ООН можуть законно вдаватися до війни або застосування збройної сили загалом (концепція, що називається jus ad bellum). Статут ООН одностайно розглядають як один із найбільш значущих документів міжнародного публічного права.

 

1624. Стаття 2(4) Статуту ООН свідчить, що всі члени ООН “утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй”.[1193]

 

1625. Аналогічним чином, стаття 2(3) Статуту вимагає від усіх держав-членів “розв'язувати свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не наражати на загрозу міжнародний мир і безпеку, а також справедливість”. Єдиними двома Винятками, закріпленими в Статуті ООН, є самооборона і дозвіл Ради Безпеки.[1194]

 

1626. Російське вторгнення та окупація України у 2022 році можуть бути неправомірними саме через те, що вони порушили Статут ООН, і зокрема статтю 2(4), яка забороняє “застосування сили” проти інших держав.

 

1627. Росія стверджувала, що застосування нею сили проти України є законним згідно зі статтею 51 Статуту ООН, яка зберігає за державами-членами ООН право захищатися від “збройного нападу” і брати участь у “колективній самообороні”. Аргументи Росії є неправильними. Зокрема, Росія стверджувала, що вона може застосувати силу проти України для захисту ДНР і ЛНР, які Росія визнає як незалежні держави. Росія не може покладатися на виправдання самооборони, оскільки Україна не погрожувала і не нападала на жодну іншу державу. Навіть якби Україна планувала напад на Донецьк або Луганськ, Росія не могла б посилатися на положення статті 51 про колективну самооборону, оскільки ці регіони не визнано як окремі держави відповідно до міжнародного права. Аргументи Росії на користь колективної самооборони були б схожими на гіпотетичну ситуацію, коли сучасне утворення, що називає себе незалежною Республікою Техас, пропонує іноземному уряду направити війська для боротьби зі Сполученими Штатами.

 

1628. Так само й аргументи Росії про те, що її вторгнення виправдане з гуманітарних міркувань для захисту російськомовного населення Донбасу (промисловий регіон на сході України, що включає Донецьку та Луганську адміністративні області України). Навіть якщо російськомовне населення Донбасу зазнавало геноциду або порушень прав людини з боку уряду України (чому немає доказів і що заперечується), немає жодної норми міжнародного права (включно зі Статутом ООН і Конвенцією про запобігання злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 року), яка б дозволяла країнам застосовувати силу проти іншої країни для усунення наслідків геноциду або порушень прав людини, як законність гуманітарної інтервенції. Те ж саме стосується і посилання Росії на так звану доктрину захисту громадян, яка, навіть якщо її прийняти, може бути застосована лише до ситуацій меншої інтенсивності (наприклад, захоплення заручників) та вимагає наявності реальної загрози, відсутності співпраці з боку уряду країни, громадянам якої погрожують, і застосування мінімальної сили.

 

1629. У будь-якому разі, гуманітарні обґрунтування вторгнення Росії були лише приводом і не підкріплені жодними доказами того, що Україна вчинила або чинить будь-які дії проти росіян у Донецькій і Луганській областях України, які могли б бути прирівняні до геноциду.

 

1630. 02 березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН (далі - ГА ООН) ухвалила резолюцію, що засуджує російське вторгнення. Резолюцію ГА ООН було ухвалено переважною більшістю в 141-5 голосів, при цьому 35 країн утрималися. Серед іншого, резолюція ГА ООН свідчила:

 

“Генеральна Асамблея, ...

 

нагадуючи про зобов'язання всіх держав згідно зі статтею 2 Статуту утримуватися у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування територіальній цілісності чи політичній незалежності будь-якої держави або в будь-який інший спосіб, несумісний з цілями Організації Об'єднаних Націй, та вирішувати свої міжнародні спори мирними засобами,

 

посилаючись також на свою резолюцію 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, в якій вона затвердила Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, та підтверджуючи принципи, які вона містить, відповідно до яких територія держави не має бути об'єктом набуття іншою державою внаслідок погрози силою або її застосування, а також те, що будь-які спроби, спрямовані на часткове чи повне порушення національної єдності та територіальної цілісності держави чи їхньої політичної незалежності, несумісні з цілями та принципами Статуту.

 

посилаючись далі на свою резолюцію 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, в якій агресія визначається як застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, несумісним зі Статутом,

 

...

 

засуджуючи оголошення Російською Федерацією 24 лютого 2022 року “спеціальної військової операції” в Україні,

 

Підтверджуючи, що жодне територіальне надбання внаслідок погрози силою або її застосування не може бути визнано законним,

 

Визнаючи, що військові операції Російської Федерації на суверенній території України мають такі масштаби, яких міжнародне співтовариство не бачило в Європі впродовж десятиліть, і що потрібні термінові заходи, щоб врятувати це покоління від лих війни,

 

схвалюючи заяву Генерального секретаря від 24 лютого 2022 року, в якій він нагадав, що застосування сили однією країною проти іншої є відступом від принципів, яких кожна країна зобов'язалася дотримуватися, і що нинішній військовий наступ Російської Федерації суперечить Статуту,

 

...

 

Підтверджує свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води;

 

Висловлює найрішучіший жаль з приводу агресії Російської Федерації проти України на порушення статті 2 (4) Статуту;

 

Вимагає, щоб Російська Федерація негайно припинила застосування сили проти України і утримувалася від будь-якої подальшої неправомірної погрози силою або її застосування проти будь-якої держави-члена;

 

Також вимагає, щоб Російська Федерація негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів;

 

5. Висловлює жаль з приводу рішення Російської Федерації від 21 лютого 2022 року, що стосується статусу деяких районів Донецької та Луганської областей України, як такого, що порушує територіальну цілісність і суверенітет України та є несумісним із принципами Статуту;

 

...

 

7. Закликає Російську Федерацію дотримуватися принципів, викладених у Статуті та Декларації про дружні відносини;

 

...”[1195]

 

1631. Крім порушення статті 2(4) Статуту ООН, вторгнення і окупація України Росією також порушили міжнародні угоди, учасником яких є Росія, зокрема:

 

1631.1     Гельсінський заключний акт 1975 року, в якому СРСР обіцяв не порушувати “територіальну цілісність” інших країн, які підписали договір, зокрема із застосуванням сили. (Росія і Україна були створені в результаті розпаду СРСР).

 

1631.2     Будапештський меморандум про гарантії безпеки 1994 року, підписаний у Будапешті (Угорщина) 5 грудня 1994 року, який передбачав гарантії безпеки з боку сторін, що його підписали, у зв'язку з приєднанням Білорусі, Казахстану та України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Згідно з Будапештським меморандумом Росія, США і Велика Британія погодилися “поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України”. Вторгнення та окупація України Росією 2022 року порушили це зобов'язання.

 

1. Вторгнення та окупація Російської Федерації як засіб систематичного привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року є злочином агресії

 

1632. Оскільки це порушення Статуту ООН і щось більше, ніж незначне вторгнення на кордон, військове вторгнення та окупація частини України Росією як засіб систематичного привласнення українських активів у рамках Російської Кампанії 2022 року також кваліфікується як злочин агресії відповідно до статті 8bis(1) Римського Статуту.[1196]

 

1633. Римський статут визначає злочин агресії як “акт агресії, який за своїм характером, тяжкістю і масштабами являє собою явне порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй”.

 

1634. Серед інших діянь “акт агресії” включає “вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави чи будь-яка військова окупація, незалежно від її тимчасового характеру, що є результатом такого вторгнення або нападу, чи будь-яка анексія із застосуванням сили на території іншої держави або її частини”. [1197]

 

1635. Аналогічним чином, у визначенні злочину агресії, погодженому Генеральною Асамблеєю ООН 1974 року, у статті 3 перелічено такі дії, що прирівнюються до агресії:

 

“Будь-яка з таких дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням і відповідно до положень статті 2 кваліфікується як акт агресії:

 

вторгнення або напад збройних сил будь-якої держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би й тимчасова, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія шляхом застосування сили території іншої держави або її частини;

 

бомбардування збройними силами будь-якої держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї будь-якою державою проти території іншої держави;

 

(e) блокада портів або узбережжя будь-якої держави збройними силами іншої держави;

 

напад збройних сил держави на сухопутні, морські або повітряні сили чи морський і повітряний флоти іншої держави;

 

...

 

(g) направлення державою або від її імені збройних банд, груп, нерегулярних формувань або найманців, які здійснюють акти збройної сили проти іншої держави такої тяжкості, що вони прирівнюються до перерахованих вище актів, або її суттєва участь у цьому”.[1198]

 

1636. Як показано вище, Російська Кампанія 2022 року включала в себе всі перераховані вище дії і, отже, являє собою злочин агресії.

 

1. Російська Кампанія 2022 року також, з 16 березня 2022 року, є порушенням міжнародного права, оскільки вона порушила Постанову 16 III 22 Міжнародного Суду, яка вимагала від Російської Федерації “негайно призупинити військові операції” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть спрямовуватися або підтримуватися нею, а також будь-які організації і особи, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом, не вживали жодних кроків на підтримку Російської Кампанії 2022 року”.

 

1637. 26 лютого 2022 року, через два дні після початку Російської Кампанії 2022 року, Україна подала до Міжнародного суду (далі - МС) заяву про порушення справи проти Російської Федерації у зв'язку зі “суперечкою... що стосується тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього” (далі - Конвенція про Геноцид), і просила МС вжити низку тимчасових заходів відповідно до статті 41 Статуту МС і статей 73, 74 і 75 Регламенту МС. І Україна, і Російська Федерація виступили в МС у цій справі.

 

1638. 16 березня 2022 року МС виніс Постанову (далі - Постанова MC 16 III 22), в якій визнав, що має юрисдикцію для винесення зазначеної Постанови[1199] і постановив, зокрема, таке:

 

“(1) Російська Федерація повинна негайно призупинити військові операції, розпочаті нею 24 лютого 2022 року на території України;

 

...

 

(2) Російська Федерація повинна забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть спрямовуватися або підтримуватися нею, а також будь-які організації та особи, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом, не вживали жодних кроків на підтримку військових операцій, згаданих у пункті 1 вище;

 

...”[1200]

 

1639. Далі в Постанові MC 16 III 22 МС чітко підтвердив, що:

 

“його “постанови про тимчасові заходи згідно зі статтею 41 [Статуту] мають обов'язкову силу” (LaGrand (Germany v. United States of America), Judgment, I.C.J. Reports 2001, p. 506, para. 109) і, таким чином, створюють міжнародно-правові зобов'язання для будь-якої сторони, якій адресовані тимчасові заходи”.[1201]

 

1640. Як описано вище, а також загальновідомо, незважаючи на Постанову MC 16 III 22:

 

1640.1     Російська Федерація не призупинила, а натомість, з моменту ухвалення Постанови MC 16 III 22, продовжила та розширила військові операції, розпочаті нею 24 лютого 2022 року на території України; і

 

1640.2     Російська Федерація не забезпечила, а натомість продовжувала змушувати військові та нерегулярні збройні формування, якими вона керувала або підтримувала, а також організації та осіб, що перебували під її контролем або керівництвом, продовжувати вживати кроків на підтримку військових операцій, згаданих у пункті 1 вище, в рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

1641. Як описано вище, а також загальновідомо, незважаючи на Постанову MC 16 III 22, Російська Федерація продовжувала здійснювати дії в межах Російської Кампанії 2022 року, включно, зокрема, з діями, які МС у Постанові MC 16 III 22 прямо наказував припинити.

 

1642. Карти, опубліковані ISW, наочно демонструють зазначене недотримання в період між датою видання Постанови МС 16 III 22[1202] та датою, коли бізнес Позивача було зрештою неправомірно привласнено в рамках Російської Кампанії 2022 року.[1203]

 

1643. Порушення Російською Федерацією Постанови MC 16 III 22 були усвідомленими та навмисними, про що свідчать публічні заяви вищих посадових осіб Росії. Зокрема:

 

1643.1     24 травня 2022 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив: “Незважаючи на масштабну допомогу Заходу київському режиму і санкційний тиск на Росію, ми продовжуватимемо спеціальну воєнну операцію до повного виконання всіх поставлених завдань”;[1204]

 

1643.2     25 квітня 2023 року заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив: “... Спеціальна воєнна операція триває. Можу тільки сказати, що абсолютно впевнений у тому, що всі цілі, які президент нашої країни поставив перед нашими військовослужбовцями щодо проведення спеціальної воєнної операції, будуть досягнуті”;[1205]

 

1643.3     28 червня 2023 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив: “... ми не пішли ні на найменші поступки щодо цілей спеціальної воєнної операції і не втратили жодної позиції на полі бою. ... Від них неможливо відмовитися - від тих цілей, які були поставлені”;[1206] і

 

1643.4     10 грудня 2024 року прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив: “Спеціальна воєнна операція завершиться, коли всі цілі, поставлені президентом і головнокомандувачем, будуть досягнуті”.[1207]

 

1644. За цих обставин, незалежно від порушень міжнародного права Російською Кампанією 2022 року, описаних у вищевказаних підрозділах, продовження Російської Кампанії 2022 року після 16 березня 2022 року стало ще одним порушенням міжнародного права з боку Російської Федерації, оскільки вона порушила Постанову МС 16 ІІІ 22, яка, згідно зі статтею 41 Статуту Міжнародного Суду (сторонами якого в відповідний час були і Росія, і Україна), створила “міжнародно-правові зобов'язання” Російської Федерації щодо яких було вжито тимчасових заходів відповідно до Постанови МС 16 III 22.[1208]

 

1645. Як така, Російська Кампанія 2022 року була неправомірною за міжнародним правом, а оскільки міжнародне право є невід'ємною частиною українського права, то і за застосовним українським матеріальним правом.

 

1646. Постанова МС 16 III 22 була оприлюднена Міжнародним Судом,[1209] і широко висвітлювалася в російській і міжнародній пресі.[1210] Продовження Російською Федерацією Російської Кампанії 2022 року, включно з діями, конкретно забороненими Постановою МС 16 III 22, було загальновідомим у Російській Федерації та в усьому світі, про що свідчать наведені вище факти. Таким чином, Співзаподіювачі Шкоди знали або повинні були знати, що Російська Кампанія 2022 року була неправомірною, і що вони продовжували створювати умови для здійснення, здійснювали та допомагали здійснювати неправомірну Російську Компанію 2022 року.

 

1. Як постановив ЄСПЛ, у рамках Російської Кампанії 2022 року (а також Російської Кампанії на Донбасі 2014 року, що переросла в Російську Кампанію 2022 року) мала місце практика знищення, пограбування та експропріації майна приватних підприємств та порушення прав, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 ЄКПЛ, а також практика незабезпечення таких прав.

 

1647. У рішенні ЄСПЛ від 9 липня 2025 року у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”[1211], що стосувалося Російських Кампаній в Україні, які розпочалися з Російської Кампанії на Донбасі 2014 року, що переросла в Російську Кампанію 2022 року, та закінчилися 16 вересня 2022 року (коли Росія перестала бути учасницею ЄКПЛ, а отже ЄСПЛ не мав юрисдикції щодо подальших подій), ЄСПЛ одностайно постановив, inter alia:

 

“що мала місце адміністративна практика знищення, розграбування та експропріації майна цивільних осіб і приватних підприємств на порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції ...”[1212]

 

“існувала адміністративна практика недотримання прав і свобод, закріплених у ... статті 1 ... Протоколу № 1 Конвенції, без дискримінації за політичними переконаннями та національним походженням, у порушення статті 14 Конвенції”;[1213]

 

1648. Стаття 1(1) Протоколу № 1 до ЄКПЛ говорить:

 

“ 1. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права”.

 

1649. Серед іншого, ЄСПЛ встановив, що (пункти, на які посилається ЄСПЛ у наведеному нижче уривку, можна знайти в Розділі VI(C)(2) цього Рішення):

 

“ 1443. Докази свідчать, що з травня 2014 року приватна власність систематично розкрадалася, грабувалася, неправомірно привласнювалася, націоналізувалася, пошкоджувалася і знищувалася російськими і контрольованими Росією посадовими особами та збройними силами в “ДНР”, “ЛНР” і на українських територіях, контрольованих російськими силами після вторгнення 24 лютого 2022 року. У доповідях УВКПЛ наводяться численні свідчення крадіжок, грабежів і неправомірного привласнення приватної власності в період з 11 травня 2014 року до 16 вересня 2022 року. Озброєні групи грабували громадян на контрольно-пропускних пунктах, вдиралися в будинки і підприємства людей, грабували, захоплювали або знищували їхнє майно (див., наприклад, пункти 1392-1396, 1399-1400, 1402-1406, 1420 і 1424 вище). Випадки знищення майна, описані в доказах, не мали місця в умовах активних бойових дій: вони свідчать про навмисний вандалізм або знищення цивільних автомобілів та іншого приватного майна. Після лютого 2022 року широко розповсюдженим явищем стало масове розкрадання приватної власності членами російських збройних сил (дивитися, наприклад, пункти 1425-1428, 1430-1431 і 1436 вище).

 

1444. У 2014-2017 роках “Влада ДНР” ухвалила низку офіційних рішень щодо призначення лояльних адміністраторів для управління приватною власністю в “ДНР”, що фактично означало масове вилучення приватної власності без будь-якої компенсації; аналогічний указ діяв у “ЛНР” із квітня 2017 року до грудня 2022 року (див., наприклад, пункти 1398 і 1410 вище). Аналогічний процес націоналізації понад 400 приватних компаній було задокументовано 2022 року в Запоріжжі (дивитися пункт 1434 вище). Паралельні системи реєстрації власності розроблялися або вже діяли до серпня 2016 року в “ДНР” і до листопада 2016 року в “ЛНР”. Неучасть у “легалізації” власності відповідно до нових правил призводила до визнання власності “покинутою” і згодом до її націоналізації (дивитися пункти 1407-1409, 1413 і 1418). Незареєстровані транспортні засоби відповідно до нових правил піддавалися штрафам і конфіскації до сплати штрафу (дивитися пункт 1416 вище). У період з 2014 по 2022 рік також були поширені випадки захоплення місць відправлення релігійного культу (дивитися, наприклад, пункти 1270, 1416-1417 і 1423 вище).

 

1445. Безсумнівно, що в період, що розглядається, сепаратисти і російські збройні сили проводили систематичну кампанію з великомасштабної експропріації, націоналізації, знищення і значного пошкодження майна цивільних осіб і приватних підприємств на окупованій території. Такі заходи є посяганням на мирне володіння майном у сенсі першого пункту статті 1 Протоколу № 1.

 

1446. Відповідач не вказав жодних правових підстав для будь-яких з оспорюваних дій.

 

1447. Щодо крадіжок і грабежів Суд зазначає, що мародерство заборонено за будь-яких обставин відповідно до міжнародного гуманітарного права. Таким чином, незалежно від будь-яких передбачуваних правових підстав для таких дій, з урахуванням положень міжнародного гуманітарного права не можна сказати, що експропріація, здійснена російськими і контрольованими Росією збройними силами у формі грабежу для приватного використання, була здійснена “за умов, передбачених законом”, “мала законну мету” та “була розумно співмірна цій меті” (дивитися пункт 1438 вище).

 

1448. Хоча міжнародне гуманітарне право допускає за суворих умов вилучення певного майна державою-окупантом (див. пункт 1439 вище), Суд знову заявляє, що будь-які заходи, вжиті згідно з міжнародним гуманітарним правом, мають бути предметом конкретніших положень держави-окупанта, які задовольняють вимогу “якості права”, властивій поняттю “законність” (див. пункт 608 вище). Щодо експропріації майна, здійсненої на підставі офіційних документів, ухвалених де-факто владою “ДНР” та “ЛНР” і російською військовою адміністрацією на окупованій території, Суд наголошує на тому, що відповідач не надав жодних доказів існування цих офіційних документів та не навів жодних доводів стосовно дійсності таких заходів із точки зору міжнародного гуманітарного права. Суд уже пояснив, чому акти “ДНР” і “ЛНР” не можуть вважатися “законом” для цілей оцінки законності Судом (дивитися пункти 602-605 вище). Він також пояснив, чому заходи, вжиті російською окупаційною владою, не можуть бути визнані дійсною правовою підставою для заходів, вжитих на окупованій території (дивитися пункти 606-609 вище). Таким чином, немає доказів того, що акти експропріації, вчинені “ДНР”, “ЛНР” та іншими окупаційними адміністраціями, були здійснені “в умовах, передбачених законом” у значенні статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

 

1449. Суд далі зазначає, що загальні заходи в цій царині можуть вважатися законними відповідно до міжнародного гуманітарного права тільки в тому разі, якщо вони відповідають встановленим ним умовам (дивитися пункт 1439 вище). Суду не було надано жодних доказів того, що оскаржувані укази самі по собі ґрунтувалися на будь-яких підставах, припустимих за міжнародним гуманітарним правом, що було здійснено або передбачено виплату будь-якої компенсації або що було запроваджено будь-яку процедуру реєстрації законних конфіскацій майна і забезпечення подальшої виплати компенсації. Навпаки, видається, що приватна власність була вилучена і конфіскована з корисливих міркувань з метою розкрадання наявних економічних ресурсів, іноді під політичним прикриттям захисту від “антиросійської діяльності” (дивитися пункти 1433-1435 вище). Таким чином, Суд вважає, що різні загальні заходи, описані вище, є порушенням міжнародного гуманітарного права і, як такі, не задовольняють вимогу “якості права”, закріплену в статті 1 Протоколу № 1.

 

1450. Щодо знищення приватної власності Суд зазначає, що стаття 53 ЖК IV забороняє таке знищення, за винятком випадків, коли воно є абсолютно необхідним для ведення воєнних дій (дивитися пункт 1439 вище). Відповідач не навів жодних доказів і не представив жодних доводів на користь того, що випадки знищення, описані у вищенаведеному стислому викладі доказів, були абсолютно необхідними для військових дій. Суд підкреслює, що приклади, на які є посилання у стислому викладі доказів, мали місце на території, яка вже перебувала під фактичним контролем держави-відповідача. Відповідно, немає очевидних причин, через які ці дії могли бути “абсолютно необхідними для військових дій”. У будь-якому разі, докази свідчать про безпричинне та умисне знищення приватної власності агентами держави-відповідача. Тому Суд також не може погодитися з тим, що знищення власності було здійснено за “умов, передбачених законом” у розумінні статті 1 Протоколу № 1 Конвенції.

 

1451. З цих причин посягання на права власності, вчинені “ДНР” і “ЛНР”, а також російськими збройними силами та окупаційними адміністраціями після 24 лютого 2022 року на окупованій території, не можуть розглядатись як такі, що були вчинені “за умов, передбачених законом” у розумінні статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, а отже, є порушенням цієї статті.

 

1452. Відповідно, Суд із достатнім ступенем упевненості встановлює, що в період з 11 травня 2014 року до 16 вересня 2022 року мало місце накопичення ідентичних або аналогічних порушень статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, які є достатньо численними та взаємопов'язаними, щоб складати систему посягань на право на мирне користування майном. Нормативний характер деяких аспектів передбачуваної практики та її загальне застосування підтверджують наявність як елемента “повторення дій”, так і елемента “офіційної терпимості” в практиці, що стосується експропріації (дивитися також пункти 1617-1621 нижче).

 

1453. Таким чином, Суд визнає державу відповідальною за дії “адміністративних органів” на окупованих територіях України, що полягали у знищенні, пограбуванні та експропріації без компенсації майна цивільних осіб і приватних підприємств у період з 11 травня 2014 року до 16 вересня 2022 року, порушуючи статтю 1 Протоколу № 1 Конвенції. Тією мірою, якою ці дії стосувалися, з 24 лютого 2022 року, знищення і розкрадання будинків та особистого майна (дивитися пункт 1127 вище), вони також порушували статтю 8 Конвенції”.[1214]

 

1. Внесок інших суб'єктів у Російську Кампанію 2022, що призвів до збитків для Позивача

 

1650. У той час як Російська Федерація, можливо, була головною силою, що стоїть за Російською Кампанією 2022 року, кілька інших суб'єктів (як державних, так і приватних) створили умови для її здійснення та сприяли їй, надаючи добровільне, пряме й активне фінансування, логістичну та матеріальну підтримку. Серед них:

 

1650.1     Республіка Білорусь, яка надала свою територію, транспортну і військову інфраструктуру в якості стартового майданчика для Російської Кампанії 2022 року, забезпечивши і полегшивши передислокацію російських сил з північного театру воєнних дій на східний і південний театри України (де знаходились бізнес і активи Позивача), постачала боєприпаси і військову техніку спеціально для цілей Російської Кампанії 2022 року, надавала навчальні майданчики та допомагала Росії у підготовці своїх сил для цілей Російської Кампанії 2022 року, та даючи змогу російським збройним силам масштабно стримувати українські збройні сили (які були значно менші за російські) на північному та північно-західному українських театрах воєнних дій, що, у свою чергу, відтягувало українські сили від східного та південного українських театрів воєнних дій, і тим самим дозволяло російським силам значно й швидко просуватися в останніх (в тому числі і на тих, де розташовано бізнес та активи Позивача).[1215]

 

1650.2     Група Газпром, яка (i) виступала посередником для винагородження Білорусі Російською Федерацією за надання її території, об'єктів і логістики як стартового майданчика для Російської Кампанії 2022 року, (ii) набирала, оснащувала, спрямовувала й оплачувала озброєні групи для участі в Російській Кампанії 2022 року під виглядом співробітників приватних охоронних підприємств Групи Газпром і (iii) далі виступала посередником для виплати солдатам “бойових бонусів” за їхню участь у Російській Кампанії 2022 року;[1216]

 

1650.3     Група Роснєфть, нафтопереробні заводи і спеціалізовані постачальники якої були основними постачальниками моторного і авіаційного палива для цілей Російської Кампанії 2022 року і які, як ухвалив російський суд, входять до складу російського “оборонно-промислового комплексу Російської Федерації” та “працюють у безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії і флоту під час проведення спеціальної воєнної операції”; [1217]

 

1650.4     Група ЄвроХім, великий російський і світовий виробник добрив і хімікатів, який регулярно постачав на російські військові заводи інгредієнти для виготовлення вибухових речовин, які потім використовували під час Російської Кампанії 2022 року;[1218]

 

1650.5     Група компаній Волга-Днєпр, російський авіаперевізник, який забезпечував повітряні перевезення в рамках Російської Кампанії 2022 року.[1219]

 

1651. Сукупні дії вищезазначених та інших суб'єктів, які створювали умови для реалізації, реалізовували або допомагали реалізовувати Російську Кампанію 2022 року, коротко описані вище, були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”, та призвели спершу до відмови в доступі персоналу Позивача до виробничих потужностей Позивача, а зрештою - до привласнення бізнесу Позивача компанією “Нєдра ДНР”, “державною” компанією невизнаної ДНР, яка, як описано в Розділі VII цього Рішення, пізніше була перереєстрована на Російську державну корпорацію “Нєдра” та отримала повний контроль над Кар'єром Позивача та до листопада 2022 року почала продавати продукцію з Кар'єру Позивача і займатися видобутком корисних копалин на Кар'єрі.[1220]

 

1652. У деяких з наведених нижче розділів цього Рішення описується поведінка співзаподіювачів шкоди, які були вказані як Відповідачі у цій справі. В інших описано підтримку Російської Кампанії 2022 року суб'єктами, які не були вказані відповідачами у цій справі. Мета включення цих розділів полягає в наданні більш повної інформації про те, як вся Кампанія, що зрештою призвела до привласнення українських підприємств та активів, таких як активи Позивача, функціонувала за допомогою “взаємопов'язаних, сукупних дій, або дій з єдністю наміру” низки співзаподіювачів шкоди.

 

VII.               Неправомірне привласнення бізнесу позивача

 

1. Обставини і місцезнаходження ЄМК Позивача з початку Російської Кампанії 2022 року

 

1653. Територія, на якій розташовувався ЄМК Позивача (включно з Родовищем, Кар'єром і переробними потужностями), і на якій Позивач здійснював свою діяльність, була однією з перших областей України, яких торкнулася Російська Кампанія 2022 року.

 

1654. Зокрема, починаючи приблизно з полудня 24 лютого 2022 року, територія зазнала активного наземного та повітряного збройного нападу. Незважаючи на відсутність доказів того, що Кар'єр та обладнання було пошкоджено внаслідок воєнних дій, ці обставини створили надзвичайно високий ризик смерті або серйозних травм для співробітників Позивача та його підрядників. Персонал Позивача та його підрядників був змушений сховатися в різних місцях. У зв'язку з цим робота Позивача на Кар'єрі була припинена.[1221]

 

1655. До 6 березня 2022 року територія була захоплена російськими військами, і в Кар'єрі розмістилися російські військовослужбовці та техніка. У результаті діяльність Позивача на той момент не могла бути відновлена.[1222]

 

1656. 25 березня 2022 року Позивач повідомив Покупця за Договором Поставки про обставини, у зв'язку з якими Позивач вимушений призупинити свою діяльність, та запропонував відтермінувати поставку першої партії продукції (строк поставки - 1 травня 2022 року).[1223],[1224] У листі від 4 квітня 2022 року Покупець погодився на відтермінування.[1225],[1226]

 

1657. Незважаючи на припинення активних військових дій у березні 2022 року, Позивач, як і раніше, не міг відновити свою діяльність. Російські військовослужбовці вивезли обладнання, необхідне для видобутку корисних копалин з Родовища, і продовжили заборону доступу персоналу Позивача до Кар'єру.[1227]

 

1658. У листі від 27 червня 2022 року Покупець запросив у Позивача оновлену інформацію про діяльність Позивача і про те, чи може Позивач провести підготовчі роботи для виконання Договору Поставки.[1228],[1229] Отримавши оновлену інформацію від персоналу Позивача з району Кар'єру, 30 червня 2022 року Позивач повідомив Покупця, що відновлення робіт, як і раніше, неможливе.[1230],[1231]

 

1659. ЄМК Позивача, як і раніше, був зайнятий російськими військовослужбовцями, які продовжували перешкоджати доступу персоналу Позивача на його ЄМК до серпня 2022 року (включно). Покупець продовжував регулярно отримувати інформацію про неможливість відновлення операцій до серпня 2022 року.[1232] Листом від 20 серпня 2022 року Покупець зажадав розірвати Договір у зв'язку з неможливістю Позивача відновити свою діяльність та додав проєкт угоди, згідно з якою Договір буде розірвано, а Позивач не повинен буде відшкодовувати Покупцеві жодної шкоди.[1233],[1234] На той момент не було зрозуміло, коли Позивач зможе відновити свою діяльність, і за таких обставин відхилення пропозиції Покупця щодо розірвання Договору Поставки могло наразити Позивача на ризик пред'явлення Покупцем позову про відшкодування шкоди. Таким чином, з метою зменшення можливих збитків, підписати угоду про розірвання було єдиним розумним варіантом дій. 29 серпня 2022 року Позивач був змушений підписати угоду про розірвання договору з Покупцем.[1235],[1236]

 

1. Неправомірне привласнення ЄМК Позивача

 

1660. На той час (серпень 2022 року), незважаючи на вищеописані збої в роботі підприємства, Позивач все ще сподівався, що зможе відновити виробництво, коли ситуація стабілізується.[1237]

 

1661. Однак у вересні 2022 року до директора Позивача (який продовжував час від часу перебувати на території ЄМК Позивача) звернулися представники так званої “Нєдра ДНР”, компанії, створеної (невизнаною) так званою Донецькою Народною Республікою (далі - ДНР).[1238] Вони повідомили директору, що Кар'єр Позивача був “націоналізований” ДНР, оскільки українським підприємствам не дозволялося працювати в ДНР. Вони погрожували директору застосуванням фізичної сили, якщо він чинитиме опір, і вимагали, щоб він передав представникам ДНР документацію, яка стосується Кар'єру. Відтоді зв'язатися з директором не вдалося.[1239] З огляду на факти, саме в цей момент (1 вересня 2022 року) відбулося остаточне привласнення підприємства Позивача “Нєдрами ДНР”. Значення цього моменту полягає в тому, що саме тоді виникла підстава для Позову Позивача про відшкодування збитків, та збитки, обумовлені інфляцією, про які заявляє Позивач, почали нараховуватися саме з цієї дати.

 

1662. Після неправомірного привласнення, 19 вересня псевдооргани влади - Громадські палати Донецької Народної Республіки (ДНР) і Луганської Народної Республіки (ЛНР) звернулися до так званих глав ДНР і ЛНР із проханням “негайно” провести референдум про приєднання до Росії. Референдуми відбулися 23-27 вересня 2022 року. 30 вересня 2022 року ДНР підписала договір із Російською Федерацією про входження до складу РФ. Це приєднання було офіційно закріплено підписанням президентом Росії Путіним конституційного закону 5 жовтня 2022 року після того, як обидві палати російського парламенту ратифікували договір. ДНР, разом із ЛНР, Запорізькою та Херсонською областями, була визнана Російською Федерацією новим суб’єктом Російської Федерації.[1240] Після приєднання ДНР до Росії “Нєдра ДНР” були перереєстровані в російську “Державну корпорацію “Нєдра”.[1241]

 

1663. Не пізніше листопада 2022 року Державна Корпорація “Нєдра” почала реалізацію продукції, видобуту безпосередньо з Кар'єру Позивача.[1242] Не пізніше весни та літа 2023 року вона розпочала активні гірничі роботи на Кар'єрі Позивача, включно з бурінням,[1243] вибуховими роботами[1244] та іншими видами робіт на Родовищі Позивача.[1245] 10 липня 2023 року Державна Корпорація “Нєдра” опублікувала на своєму сайті статтю під назвою “Держкорпорація “НЄДРА” активно розробляє Анадольське родовище корисних копалин”.[1246]

 

1664. Значення цих подальших подій полягає в тому, що вони підтверджують наступне: Позивач мав рацію, вважаючи, що станом на 1 вересня 2022 року “Нєдра ДНР” остаточно привласнила підприємство Позивача.

 

1665. Для повноти картини, хоча “Нєдра ДНР” була одним із ключових Співзаподіювачів Шкоди, оскільки саме “Нєдра ДНР” необґрунтовано отримала контроль над підприємством Позивача, вірогідність виконання будь-якого судового рішення проти “Нєдра ДНР” (або Державної корпорації “Нєдра”, як вона тепер називається) - нікчемна. Суд погоджується із причинами, по яких Позивач не вказав “Нєдра ДНР” як Відповідача у цій справі. Натомість, відповідно до чинного українського законодавства, Позивач подав Позов у цій справі проти кількох інших Співзаподіювачів Шкоди, які своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з підтримки Російської Кампанії 2022 року, створили для “Нєдра ДНР” можливість безпідставно привласнити підприємство Позивача. Користуючись аналогією, зазначеною вище, ці інші співзаподіювачі шкоди надали відмичку, відчинили замок та утримували двері відчиненими, доки “Нєдра ДНР” грабувала магазин.

 

1666. Також для повноти картини Суд зазначає, що деякі Відповідачі заявляли, що твердження, викладені у рішенні у справі №908/1955/22(908/1654/24), мають преюдиційний характер для даного судового розгляду. Якби аргумент Відповідачів був правильним (а це не так), це могло б мати кілька потенційних наслідків для цієї справи, зокрема те, що твердження Позивача у його Позові в даному судовому розгляді про те, що його підприємство було неправомірно привласнене “Нєдрами ДНР”, могло б виявитися неправдивим. Насправді аргумент Відповідачів є неправильним. Правовий критерій того, чи має висновок щодо обставин у одній справі преюдиціальний ефект у наступних справах за участю тих самих сторін, було пояснено в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2022 року № 904/1427/21 наступним чином: “Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. ... Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи”. (Виділення додано). Застосувавши цей правовий критерій до фактів, у рішенні у справі №908/1955/22(908/1654/24) було встановлено, що Позивач зазнав збитків 29 серпня 2022 року, коли було розірвано Договір Поставки. Саме тоді Позивач зазнав збитків, відшкодування яких було присуджено у рішенні у справі №908/1955/22(908/1654/24). Опис того, що згодом сталося з підприємством Позивача, міг би бути цікавим для згадки як загальний контекст, але явно не був “необхідним” для вирішення цієї справи. Отже, відповідне твердження, включене до рішення у справі №908/1955/22(908/1654/24), не є наперед встановленим для даної справи.

 

1. неплатоспроможність позивача внаслідок неправомірного привласнення його підприємства

 

1667. ЄМК Позивача був його єдиним основним активом. Внаслідок неправомірного привласнення ЄМК Позивача, Позивач зіткнувся з відсутністю грошового потоку для задоволення поточних зобов'язань по мірі настання строків їхньої оплати.

 

1668. 27 жовтня 2022 року Суд відкрив провадження у справі про банкрутство Позивача на підставі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, поданої Славутичем, який був одним із кредиторів Позивача.

 

1. Висновок

 

1669. У підсумку, підприємство Позивача було неправомірно привласнено “Нєдрами ДНР” в рамках Російської Кампанії 2022 року. Це було зроблено в результаті “взаємопов'язаних, сукупних дій, або дій з єдністю наміру” низки суб'єктів (включно з, але не обмежуючись, Співзаподіювачами Шкоди, які названі Відповідачами в цій справі), що створили та підтримували відповідні умови для такого привласнення шляхом добровільного, прямого та активного надання фінансування, логістичної та матеріальної підтримки Російській Кампанії 2022 року, як детально описано у наступних розділах цього Рішення.

 

VIII.           Підтримка Російської Кампанії 2022 року Республікою Білорусь

 

1. Вступ

 

1670. Щоб уникнути сумнівів, Республіку Білорусь не вказано як Відповідача у цій Справі. Однак, як зазначено нижче, події, пов'язані з Республікою Білорусь, є важливим тлом для фактів викладених у розділах нижче, та їх аналізу.

 

1671. Білорусь відіграла важливу роль у Російській Кампанії 2022 року. Єнс Столтенберг, тодішній Генеральний секретар НАТО, за повідомленнями агентства Reuters, сказав: “Росія є агресором, а Білорусь - стороною, яка зробила агресію можливою”.[1247]

 

1672. Білорусь розташована на північ від України і має з нею спільний кордон протяжністю 1 084 км. Столиця України Київ (яка є резиденцією президента, уряду і штабу Збройних Сил України) розташована приблизно за 115 км від найближчої точки білорусько-українського кордону.

 

1673. Етапи Російської Кампанії 2022 року, в яких Білорусь надала підтримку і допомогу Росії, не обмежувалися окремими локальними операціями, а мали мету, значення і наслідки для всієї Російської Кампанії 2022 року.

 

1673.1     По-перше, Білорусь надала свою територію, транспортну і військову інфраструктуру як плацдарм для наземного і повітряного наступу Росії з першого дня російської військової агресії з метою захоплення територій на північному театрі воєнних дій України (зокрема, в Житомирській, Сумській, Чернігівській та Київській областях).

 

1673.2     По-друге, Білорусь дозволила російським збройним силам здійснити (зрештою невдалу) спробу швидко захопити столицю України, місто Київ, із самого початку Російської Кампанії 2022 року та відсторонити від влади Президента України Зеленського та його уряд з метою швидкого встановлення російського контролю над усією Україною.

 

1673.3     По-третє, Білорусь дозволяла російським збройним силам масштабно сковувати Збройні сили України (які були значно меншими за російські) на північному та північно-західному театрах воєнних дій України, що, своєю чергою, відтягувало українські сили зі східного та південного театрів воєнних дій і, таким чином, давало змогу російським силам значно та швидко просуватися та закріпити окупацію в останніх (зокрема, на території, де розташовувався бізнес Позивача).

 

1673.4     По-четверте, коли Росія зазнала поразки на північному українському театрі воєнних дій, Білорусь дозволила і сприяла перекиданню російських сил з північного українського театру воєнних дій на східний і південний українські театри (де знаходився бізнес Позивача).

 

1673.5     По-п'яте, Білорусь була великим постачальником боєприпасів і військової техніки спеціально для цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

1673.6     По-шосте, Білорусь надала навчальні полігони і допомогу Росії в підготовці російських військ для цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

1674. Як більш детально описано нижче, три особливості вищевказаної підтримки мають особливе значення для цієї справи.

 

1674.1     По-перше, Білорусь забезпечила проведення Російської Кампанії 2022 року добровільно. Білорусь не була зобов'язана надавати таку підтримку відповідно до будь-якого міжнародного договору або в силу будь-яких інших юридичних зобов'язань.

 

1674.2     По-друге, значна частина вищевказаної підтримки не тільки продовжувалась після ухвалення в березні 2022 року резолюції ГА ООН, яка засуджує Російську Кампанію 2022 року як агресивну війну, і рішення Міжнародного Суду ООН 16 березня 2022 року, яке зобов'язувало Росію “негайно зупинити військові операції” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути направлені або підтримані нею, а також будь-які організації й особи, які можуть перебувати під її контролем чи керівництвом, не вживали ніяких заходів, спрямованих на підтримку” Російської Кампанії 2022 року, але й збільшувалась. Таким чином, Білорусь свідомо і навмисно надавала підтримку Російській Кампанії 2022 року, яка, як їй було відомо, була неправомірною.

 

1674.3     По-третє, вищевказана підтримка з боку Білорусі не обмежувалася лише окремими територіальними цілями Російської Кампанії 2022 року, а була спрямована і фактично вплинула на всю Російську Кампанію 2022 року, зокрема й щодо територій, де знаходилось майно та мала місце діяльність Позивача, що були неправомірно привласнені в рамках Російської Кампанії 2022 року. Це забезпечує достатній причинно-наслідковий зв'язок між діями Білорусі та шкодою, заподіяною Позивачу.

 

1. Білорусь надала свою територію, транспортну і військову інфраструктуру як плацдарм для наземного і повітряного нападу Росії на Україну

 

1675. Білорусь відіграла важливу роль у військовій агресії Росії проти України. Білорусь надала свою військову і цивільну авіаційну, залізничну та дорожню інфраструктуру для розміщення російських військ перед початком Російської Кампанії 2022 року, для нападу на Україну від самого початку Російської Кампанії 2022 року і надалі для підтримки Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Білорусь надала свою територію великому контингенту російських військ перед російським вторгненням в Україну і не могла не знати про плани Росії щодо вторгнення в Україну

 

1676. Хоча Білорусь не відправила свої війська для участі у війні Росії в Україні, вона дозволила Росії використовувати свою територію як плацдарм для повномасштабного вторгнення, яке почалося 24 лютого 2022 року.

 

1677. Станом на 25 січня 2022 року, за місяць до вторгнення в Україну, Росія перекинула в Білорусь щонайменше вісім батальйонних тактичних груп і невстановлені елементи артилерійської і ракетної бригади, і надалі продовжувала перекидати додаткові сили.[1248] Спочатку їх направили в Білорусь нібито для участі у спільних російсько-білоруських військових навчаннях “Союзна рішучість-2022”, які мали проходити з 10 по 20 лютого 2022 року.

 

1678. Однак, коли 20 лютого 2022 року (за чотири дні до початку повномасштабного вторгнення Росії до України) “Союзна рішучість-2022” завершилася, під час пресбрифінгу, присвяченого завершенню “Союзної рішучості-2022”, міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що російські війська, розміщені на той момент у Білорусі, залишаться там на невизначений термін. Пан Хренін заявив, що президент Володимир Путін і президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішили “продовжити навчання” сил Союзної держави нібито у зв'язку із “загостренням ситуації на Донбасі”.[1249] Привід, висунутий паном Хреніним за чотири дні до початку повномасштабного вторгнення, був свідомо неправдивим.

 

1679. Усі світові ЗМІ, світові лідери та розвідувальне співтовариство на той час повідомляли, що вторгнення Росії в Україну неминуче в найкоротший час.

 

1679.1     29 січня 2022 року агентство Reuters повідомило про нарощування чисельності російських військ уздовж кордону з Україною, яка склала понад 100 000 осіб і включала постачання свіжої крові для поранених (при тому, що термін зберігання таких запасів був особливо коротким), що посилило прогнози США про те, що Росія “явно” має намір і можливості вторгнутися в Україну.[1250]

 

1679.2     17 лютого 2022 року в статті під заголовком “Байден попереджає про вторгнення Росії в Україну протягом кількох днів” видання Politico повідомило, що президент США Байден заявив: “Усі ознаки, які в нас є, вказують на те, що вони [тобто, російські війська] готові увійти в Україну, щоб напасти на Україну”.[1251]

 

1679.3     До 20 лютого 2022 року (день, коли пан Хренін зробив свою заяву), міжнародні ЗМІ з посиланням на високопосадовців західних країн і розвідспільноту повідомили, що Росія ухвалила рішення про вторгнення в Україну. Серед іншого 20 лютого 2022 року газета The Guardian, узагальнивши дані міжнародних ЗМІ, повідомила, що чисельність російських військ поблизу кордону з Україною зросла до 150 000 осіб і що “американська розвідка виявила докази того, що російські війська, зосереджені поблизу кордону з Україною, отримали фактичний наказ приступити до вторгнення, згідно з новинними повідомленнями”. CBS News [повідомила], що Кремль дав зелене світло командирам із понад 150 000 військовослужбовців, які перебувають на потенційних позиціях для нападу. “Командири на місцях складають конкретні плани того, як вони будуть маневрувати у своєму секторі поля бою”, - повідомляє Face the Nation. Газета “The New York Times” також повідомила, що Кремль віддав наказ про вторгнення. Газета пише, що ці дані спонукали Джо Байдена заявити того тижня, що президент Росії Володимир Путін ухвалив рішення про напад. Антоні Блінкен, Державний секретар США, заявив телеканалу CBS, що адміністрація США, як і раніше, переконана в тому, що Росія продовжує реалізацію планів нападу. Ллойд Остін, міністр оборони США, заявив в інтерв'ю програмі This Week телеканалу ABC, що масштаби і тип військового потенціалу, що нарощується Росією вздовж кордону, можуть підтримати швидку атаку на столицю України, Київ. “Я не вірю, що це блеф”, - сказав він. “Путін зібрав усе, що потрібно для успішного вторгнення”.[1252]

 

1679.4     Після заяви пана Хреніна Державний секретар США Блінкен прокоментував того ж дня, що продовження військових навчань зі збереженням 30 000 російських військ у Білорусі свідчить про те, що світ стоїть на порозі війни.[1253]

 

1680. Зважаючи на вищезазначене, було б неправдоподібно, якби політичне і військове керівництво Білорусі не знало про справжню мету, заради якої воно дозволяє російським військам у такій великій кількості продовжувати базуватися в Білорусі за чотири дні до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Військове і політичне керівництво Білорусі точно знало, що робить. Воно свідомо і навмисно дозволяло Росії напасти на Україну.

 

1681. У перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, крім російських військ, що атакують Україну з території Росії, повідомлялося, що близько 30 000 російських військовослужбовців перейшли кордон України з боку Білорусі, захопили Чорнобильську АЕС, атакували Чернігів (місто на північному сході Києва) і наблизилися до Києва.[1254] Зокрема, у перший день вторгнення Державна прикордонна служба України повідомила про спробу російських військ прорватися через білорусько-український кордон на прикордонному переході “Вільча”;[1255] CNN опублікував відео, на якому видно, як танки входять в Україну через прикордонний перехід “Сеньківка”, розташований на тристоронньому кордоні з Росією.[1256] До 26 лютого 2022 року американська компанія Maxar Technologies, що займається супутниковою зйомкою, опублікувала супутникові знімки, на яких зображено 150 вертольотів і сотні наземних машин, розміщених поблизу білоруського міста Хойники, приблизно за 50 кілометрів від українського кордону.[1257] 90 вертольотів використовували місцеву пряму дорогу як тимчасову авіабазу.[1258] Таким чином Білорусь забезпечила російський наземний наступ на Україну, відкривши шлях до територій у північному театрі воєнних дій України (включно з Житомирською, Сумською, Чернігівською та Київською областями).

 

2. Білорусь надала свою військову і цивільну авіаційну інфраструктуру для розгортання російської військової авіації та запусків ракет і дронів у цілях Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Білорусь також надала свою військову і цивільну авіаційну інфраструктуру для розгортання російської військової авіації.

 

1682. Найбільша інтенсивність такого використання була зафіксована в період з лютого по квітень 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення, і відбулась (зрештою невдала) наступальна операція в Київській області. Білоруські військові аеродроми і цивільні аеропорти використовували для (i) постачання боєприпасів і продовольства угрупованню російських військ, дислокованому в Білорусі, що наступало в напрямку Києва, (ii) нанесення ударів по українським військовим і цивільним об'єктам, (iii) ведення повітряної розвідки і (iv) транспортування поранених і загиблих російських військовослужбовців. Для цих цілей використовували білоруські військові аеродроми в Ліді, Барановичах, Лунинці, селі Великий Боков (Мозирський район), у Зябровці (Гомельський район), Мачулищах і Бобруйську. Крім військових аеродромів, цивільний аеропорт Гомеля також використовували як для нанесення ударів по Україні з БПЛА, так і в санітарних цілях (зокрема, для зберігання і відправлення в Росію тіл загиблих російських військовослужбовців).[1259] Надалі зазначена діяльність зійшла нанівець, особливо виведення всього російського авіаційного угруповання з Білорусі на початку серпня 2023 року.

 

1. Білорусь дозволила Російській Федерації використовувати свою територію для запуску ракет проти України, що прямо визнав президент Білорусі Лукашенко

 

1683. ISW повідомив, що надання території та повітряного простору дало змогу російським силам підтримувати свої наступальні операції в Україні та завдавати ударів по українських цивільних об'єктах із безпечного місця, використовуючи високоточні боєприпаси. [1260]

 

1684. Дослідження аналітичного центру iSANS, міжнародної експертної ініціативи, створеної 2018 року, яка співпрацює з білоруською моніторинговою групою “Гаюнський проєкт”, у своєму звіті (далі - Звіт iSANS/Гаюн) із посиланнями на численні відео- і фотодокази встановило, що в період від початку Російської Кампанії 2022 року до 6 березня 2023 року з Білорусі було здійснено запуск щонайменше 721 ракети по території України із 6 точок, до того ж перший такий запуск був зафіксований у перші години вторгнення, о 06:20 24 лютого 2022 року.[1261] 24 лютого Головнокомандувач Збройних сил України повідомив, що з Білорусі було запущено чотири балістичні ракети в напрямку південного заходу України.[1262] Незалежно від цього Міністерство оборони США за тиждень після вторгнення (3 березня 2024 року) повідомило, що з 480 російських ракет, націлених на Україну на початку війни, 70 було запущено з Білорусі.[1263]

 

1685. Є неспростовні докази того, що ці ракети були запущені з повного відома і за координації з боку білоруського президента Лукашенка.

 

1686. За даними білоруських державних ЗМІ, президент Лукашенко розмовляв із Путіним о 5-й годині ранку за місцевим часом, лише за кілька годин після початку вторгнення Росії в Україну і обговорював зміцнення західного флангу Білорусі військовою технікою, як-от ракетні системи “Іскандер” і С-400.[1264]

 

1687. Крім того, президент Лукашенко визнав - як у приватному спілкуванні, так і публічно - що дозволив запуск ракет з території Білорусі, хоча і стверджував, що це було зроблено у зв'язку із загрозою нападу України на Білорусь (водночас доказів такої нібито загрози, що існувала, ані він, ані білоруська влада досі не представили). Зокрема:

 

1687.1     У відеоінтерв'ю Президент України Зеленський заявив, що незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії президент Білорусі Лукашенко вибачився перед ним за роль Білорусі у вторгненні і, зокрема, за дозвіл на запуск ракет з території Білорусі. Президент Зеленський сказав: “Через кілька днів після початку війни я говорив із Лукашенком телефоном, і він вибачився... Він сказав: “Це не я, ракети були запущені з моєї території, і запустив їх (президент Росії Володимир) Путін”. Це його слова, у мене є свідки. І я приношу свої вибачення”, - сказав він. Але повірте мені, - ось що він мені сказав, - Володя (звертаючись до Володимира Зеленського), це не я. Я не головний”.[1265] Президент Лукашенко, можливо, і не відповідав за фактичний запуск ракет по Україні, але, за його власним зізнанням, він свідомо дозволив російським силам, що воюють, діяти з території Білорусі для нападу на Україну, що саме по собі має значення для цілей цієї справи.

 

1687.2     27 лютого 2022 року в інтерв'ю пресі президент Лукашенко підтвердив факт запуску в перший день вторгнення “двох або трьох [російських] ракет”, а також те, що він особисто знав про пуски заздалегідь, хоча і стверджував, що це були попереджувальні удари по українських позиціях, і помилково звинувачував Україну у початку війни. Білоруське інформаційне агентство БелТА процитувало слова президента Лукашенка: “Я не віддавав їм [російським військам] наказ запускати ракети. Я сказав: “Так, хлопці, ми бачимо”. І тоді росіяни запустили дві або три ракети по цих позиціях. Після цього позиції зникли. Але хто винен у цьому? Чому ви почали цю війну?” [1266]

 

1687.3     1 березня 2022 року (за 6 днів від початку Російської Кампанії 2022 року) на теленараді з керівництвом Ради безпеки Білорусі президент Лукашенко знову прямо визнав, що Білорусь дозволила Росії запустити ракети з території Білорусі, хоча й стверджував, що це було зроблено для захисту Білорусі від можливого нападу України на Білорусь (доказів чого ані він, ані білоруська влада досі не надали). Президент Лукашенко заявив: “Тому я і кажу, що були пуски з території Білорусі”.[1267]

 

1688. У 2025 році президент Лукашенко на пресконференції з міжнародними ЗМІ, відповідаючи на запитання кореспондента AFP, заявив, що він “не шкодує” про те, що Білорусь допомогла Росії вторгнутися в Україну.[1268] “Я ні про що не шкодую”, - сказав президент Лукашенко.

 

1689. Звіт iSANS/Гаюн зазначив, що найбільша інтенсивність ракетних пусків була зафіксована в період із кінця лютого до початку квітня 2022 року, а потім ракетні удари відновилися наприкінці червня 2022 року. У звіті зазначено, що зниження кількості ракетних ударів від початку квітня пояснюється виведенням основного контингенту російських військ і їхнім переміщенням на східний і південний театри воєнних дій.[1269]

 

1690. У період з лютого по квітень 2022 року вогневі позиції Збройних Сил Росії здебільшого розташовувалися в прикордонних з Україною районах Гомельської області Білорусі (включно з Мозирським, Калинковицьким і Хойницьким районами), хоча окремі пуски ракет було зафіксовано зі Світлогірського району Білорусі, з околиць аеродрому Зябровка (Гомельський район Білорусі), Лунинця (Брестська область Білорусі). Пускові установки ракетних комплексів постійно змінювали свої вогневі позиції і не розташовувалися в одному місці, що вимагало б тісної координації дій російської та білоруської влади. Російські війська використовували для цих ударів переважно ракетні комплекси “Іскандер” і “Точка-У”. Із кінця травня 2022 року з'явилась тенденція до нанесення ракетних ударів російськими військовими літаками, які злітали з російських аеродромів, входили в повітряний простір Білорусі, наносили ракетні удари по цілях в Україні, а потім поверталися в Росію.[1270] Це знову ж таки вимагало б тісної координації між російськими військовими, з одного боку, і військовою та цивільною авіаційною владою Білорусі, з іншого. [1271]

 

1691. У Звіті iSANS/Гаюн повідомляється, що коли під час моніторингу не вдавалося підтвердити, чи була ракета запущена з території Білорусі (наприклад, коли фіксували зліт двох різних літаків з Білорусі і Росії та запуск ракети по цілі в Україні, і не вдавалося точно визначити, який з літаків запустив ракету), такі випадки не брали до уваги під час розрахунків у Звіті iSANS/Гаюн. [1272]

 

1. Білорусь дозволила Російській Федерації використовувати свою територію для запуску безпілотників “Шахед” проти України

 

1692. Запуски російських безпілотних літальних апаратів (таких як “Шахед-136”) з території Білорусі проти України були менш поширеними, хоча повідомлення про їхнє постачання до Білорусі, а також фактичне використання, надходили. Наприклад, Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що 10 жовтня 2022 року російські війська завдали удару по Києву за допомогою безпілотників “Шахед-136”, запущених із білоруської території, і що ще кілька безпілотників доставили з Росії до Білорусі. [1273]

 

3. Білорусь дозволила використовувати свою залізничну інфраструктуру для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1693. Білорусь дозволила російським збройним силам широко використовувати залізничну інфраструктуру Білорусі для цілей Російської Кампанії 2022 року.[1274]

 

1694. Напередодні навчань “Союзна рішучість-2022” у Білорусі, що проходили з 10 до 20 лютого 2022 року, під прикриттям яких Росія перекинула до Білорусі значні сили, які потім були використані для нападу на Україну 24 лютого 2022 року. Впродовж перших кількох місяців Російської Кампанії 2022 року Збройні сили Росії використовували залізничну інфраструктуру Білорусі для перекидання військового угруповання, а потім для транспортування підкріплення військ, постачання угруповання військ, яке наступало на Київ із перших днів Російської Кампанії 2022 року, а також для перевезення поранених солдатів, пошкодженої військової техніки та матеріальних цінностей, захоплених в Україні. Найактивніше використовували залізничні станції в Гомельській області (зокрема Гомель-Північний, Гомель-Непарний, Річиця, Єльськ-Мазир, Хойники, Наровля, Зябровка, Козенки), Мінській області (Калодзіщи) і Брестській області (Люминець і Барановичі).[1275]

 

1695. Після відступу російських військ із Київської області наприкінці березня-початку квітня 2022 року і виведення військ із території Білорусі транзитна активність ЗС РФ білоруськими залізницями знизилася, але потім знову зросла з жовтня 2022 року. Серед залізничних станцій, які найчастіше використовувалися Збройними силами РФ для перекидання своїх підрозділів у ці періоди, можна виділити такі: Могильовська область: Асиповичі-1, Верайці, Палонка, Лясна, Ласвіда і Заслонова. У ці періоди новоприбулі мобілізовані російські військовослужбовці прибували до Білорусі з Росії залізницею на зазначені станції, де проходили військову підготовку на полігонах білоруських військ, а потім залізницею вирушали в зону бойових дій. [1276]

 

1696. Використання залізничної інфраструктури Білорусі російськими військами для цілей Російської Кампанії 2022 року було настільки масштабним, що зустріло активну протидію з боку підпільної мережі залізничників, хакерів і дисидентських силовиків. Наприкінці лютого 2022 року в ЗМІ з'явилися перші повідомлення про диверсії на білоруських залізницях. Найпоширеніші форми Шкоди- підпал обладнання СЦБ, що порушує роботу світлофорів на залізниці, змушуючи поїзди знижувати швидкість до 15-20 км/год; підпал релейних шаф, через що система не знає, чи зайнята колія поїздом. В інших актах саботажу брали участь працівники залізниці, а також хакери, які атакували її комп'ютерну систему.[1277] До 12 квітня 2022 року МВС Білорусі повідомило про щонайменше 80 актів саботажу на білоруських залізницях, а до кінця квітня 2022 року Білорусь почала процес введення смертної кари за акти саботажу на своїй залізничній мережі.[1278]

 

4. Білорусь дозволила використовувати свої автомобільні дороги для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1697. Збройним силам Росії також було дозволено активно використовували дорожню інфраструктуру Білорусі для перекидання своїх підрозділів. Можна виділити такі основні маршрути перекидання техніки російських військ: Мінськ-Бабруйськ-Гомель, Калинковичі-Мазир, Калинковичі-Речиця-Гомель, Гомель-Добруш-Росія, Хойники-Брагін-Комарин тощо.

 

1698. Напередодні та під час Російської Кампанії 2022 року дорогами активно рухалися колони з військовою технікою ЗС РФ, включно з бронетехнікою, ракетними комплексами, вантажівками, бензовозами, позначеними російськими військовими знаками (таблички “О” або “V”).[1279]

 

1699. Зокрема, у перший день Російської Кампанії 2022 року на відеозаписі, зробленому з камер, встановлених на білорусько-українському пункті пропуску Сеньківка-Веселівка (з українського боку), видно, як на територію України в'їжджають військові автомобілі та техніка з російськими військовими знаками (знаки “О” або “V”). Серед них - важка вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек”, щонайменше 4 танки Т-72Б, щонайменше 8 тягачів МТ-ЛБ, а також вантажівка “Урал”.[1280]

 

1. Білорусь дозволила російським збройним силам здійснити (зрештою невдалу) спробу швидкого захоплення столиці України Києва з самого початку Російської Кампанії 2022 року задля усунення від влади президента України Зеленського та його уряду з метою швидкого встановлення російського контролю над усією Україною

 

1700. Як зазначалося вище, Росія атакувала Україну з трьох боків: з боку Криму, що знаходиться на півдні, Донбасу - на сході, і Білорусі - на півночі. Однією з ключових стратегічних переваг використання Росією території Білорусі було те, що столиця України Київ (у якій розташована резиденція президента, уряду та штабу Збройних сил України) розташована приблизно за 115 км від найближчої точки на білорусько-українському кордоні. Тому захоплення Києва і повалення або фізичне усунення українського президента та уряду було однією з очевидних ключових цілей Російської Кампанії 2022 року. Погоджуючись за чотири дні до повномасштабного вторгнення в Україну надати свою територію російським військам як плацдарм для вторгнення, керівництво Білорусі не могло не розуміти цієї ключової мети, а отже, свідомо надавало Росії найкоротший сухопутний шлях до столиці України.

 

1701. Велика кількість доказів показують, що Росія спочатку планувала завершити окупацію Києва, розраховуючи на швидке падіння України протягом декількох днів. На відеозаписі російського солдата, захопленого українськими військами, на якому він стверджує, що його підрозділ був відправлений в Україну із запасами продовольства лише на три дні;[1281] у документах, знайдених усередині російських танків, ідеться про те, що “спеціальна воєнна операція” завершиться за десять днів:[1282] за три дні після вторгнення підконтрольне російському уряду РІА Новості, вочевидь, помилково, опублікувало статтю “Прихід Росії та новий світ”, яку підготували заздалегідь, очікуючи на перемогу Росії. [1283]

 

1702. Рано вранці 24 лютого 2022 року російські повітряно-десантні війська висадилися на військовому аеродромі “Гостомель”, розташованому за 20 км на північний захід від Києва, де вступили в бій з українськими військами. (Подальша спроба російських ВДВ висадитися і захопити аеропорт “Бориспіль” на південний схід від Києва швидко провалилася). [1284]

 

1703. Одночасно російські війська рушили з Білорусі, перетнули кордон з Україною і наступали на Київ по обидва боки річки Дніпро.[1285] Того ж дня російські війська успішно взяли під контроль Чорнобильську зону відчуження і наблизилися до міста Чернігова та захопили кілька міст і селищ. Їхньою очевидною метою була ізоляція Києва та підтримка російських повітряно-десантних військ, які висадилися на прилеглих аеродромах.

 

1704. 28 лютого 2022 року (за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення) компанія Maxar Technologies помітила велику колону російських військових машин і техніки, що перетинає кордон України з боку Білорусі і рухається в напрямку Києва.[1286] До 2 травня 2022 року колона, яку згодом назвали в міжнародних ЗМІ “Російським Київським Конвоєм”, розтяглася на 64 кілометри; за оцінками, в ній перебувало до 15 000 військовослужбовців; сама колона складалася з різних військових машин. На супутникових знімках видно, що машини припарковано по три в ряд на широких ділянках дороги; колона складалася з російських вантажівок з постачанням, військ, зброї та артилерії.[1287] З огляду на маршрут і склад Російського Київського Конвою - який Білорусь дозволила Росії сформувати на своїй території - вона повинна була використовуватися як частина підготовки до передбачуваної битви за Київ.

 

1705. Однак невдачі з логістикою і постачанням, наполегливий опір українців і низький моральний дух призвели до того, що просування на Київ зупинилось. До 7 березня 2022 року Російський Київський Конвой зупинився приблизно за 30 кілометрів від центру Києва через “запеклий український опір, механічні поломки і затори”, за даними британської розвідки.[1288] За даними американських оборонних відомств, Російський Київський Конвой узагалі не рухався протягом кількох днів. [1289] До 11 березня 2022 року під частими атаками українських військ Російський Київський Конвой практично розпався. Як показали знімки Maxar Technologies, деякі елементи відокремилися і зайняли вогневі позиції, деякі частини, включно з артилерією, залишили основну колону і почали займати позиції в навколишніх містах і лісах. [1290]

 

1706. Зазнавши великих втрат і не маючи можливості просуватися далі, Росія у квітні 2022 року вивела свої війська з Київської, Житомирської, Чернігівської та Сумської областей, і українські війська повернули контроль над ними. 2 квітня 2022 року всю Київську область, де була розгорнута військова колона, було оголошено Міністерством оборони України вільною від загарбників після того, як російські війська покинули територію.[1291]

 

1707. Таким чином, спроба Росії взяти Київ і повалити законного українського Президента і Уряд під час бліцкригу в кінцевому підсумку провалилася. Але суть у тому, що без підтримки Білорусі план (який зрештою провалився) Росії зі взяття Києва бліцкригом був би нездійсненним, і Білорусь зіграла в ньому ключову роль.

 

1. Водночас Білорусь дозволила російським збройним силам масштабно стримувати українські збройні сили (які були значно меншими за російські) на північному та північно-західному українських театрах, що, своєю чергою, відтягувало українські сили зі східного та південного українських театрів воєнних дій і тим самим забезпечувало значне та швидке просування російських сил та окупацію на останніх (зокрема на територіях, де розташовувався бізнес Позивача)

 

1708. Незважаючи на невдалу спробу Росії захопити столицю України і на те, що українські війська зрештою відтіснили російські війська з північного українського театру воєнних дій, сприяння з боку Білорусі операціям Росії на півночі України стало важливим інструментом для відтягування українських сил із театрів воєнних дій на сході та півдні України, що дало змогу російським силам значно та швидко просунутись на останніх і успішно утримувати окупацію цих територій (зокрема, на території, де розташовувався бізнес Позивача).

 

1709. Пізніше, до жовтня 2022 року, коли російські війська практично відступили з північного театру воєнних дій, Росія і Білорусь фактично змовилися про нову акцію із закріплення українських військ під Києвом і на північ від Києва. Росія і Білорусь продовжували нарощувати чисельність російських військ у Білорусі. 10 жовтня 2022 року президент Білорусі Лукашенко оголосив, що Білорусь і Росія домовилися про розміщення в Білорусі Регіонального угруповання військ Союзної держави - стратегічного формування, що складається з російських і білоруських частин і покликаного захищати Союзну державу. Президент Лукашенко заявив, що 7 жовтня 2022 року він і президент Росії Володимир Путін домовилися про (неуточнене) “розгортання” російсько-білоруського угруповання військ нібито у “зв'язку з ескалацією на західних кордонах Союзної держави”, але не визначив чітко параметри розгортання.[1292] За оцінкою ISW, у Росії не було можливості швидко сформувати наземні ударні сили з нуля або з наявних у Білорусі підрозділів. ISW прокоментував, що російський компонент Регіонального угруповання військ Союзної держави складається з елементів 1-ї гвардійської танкової армії, 20-ї загальновійськової армії та повітряно-десантних частин - формувань, які зазнали важких бойових втрат в Україні та мають сильно знижений бойовий потенціал. ISW процитував репортера Kyiv Post, який стверджує, що на той час російські солдати масово перекидалися до Білорусі у вагонах для перевезення худоби без механізованої техніки. На думку ISW, у такий спосіб Росія (у тісній координації з Білоруссю) прагнула використати додаткові російські сили в Білорусі для закріплення українських військ під Києвом і запобігання їхньому перекиданню до інших частин країни для участі в контрнаступах, які українські війська на той час проводили на східному та південному українських театрах воєнних дій.[1293]

 

1. Коли Росія зазнала поразки на північному українському театрі воєнних дій, Білорусь дозволила і сприяла перекиданню вцілілих російських сил з північного українського театру воєнних дій на східний і південний українські театри (де знаходився бізнес Позивача)

 

1710. Як зазначалося вище, до 11 березня 2022 року під частими атаками українських військ Російський Київський Конвой практично розпався, і, зазнавши важких втрат і не маючи можливості просуватися далі, Росія у квітні 2022 року вивела свої сили з Київської, Житомирської, Чернігівської та Сумської областей, а українські війська знову встановили контроль над цими регіонами.

 

1711. Після провалу наступу Росії на Київ у березні 2022 року Білорусь знову зіграла важливу роль у Російській Кампанії 2022 року, спершу надавши розбитим російським військам безпечне укриття, а потім забезпечивши й полегшивши швидке перекидання російських сил з північного фронту України для посилення операцій на східному й південному фронтах (де знаходилися бізнес і активи Позивача).

 

1712. Російська Федерація значною мірою покладалася на готовність Білорусі продовжувати служити тиловим ешелоном, забезпечуючи найважливіші логістичні артерії та тимчасові притулки для побитих російських підрозділів. Коли наприкінці березня - на початку квітня 2022 року російські війська почали відхід із Київської, Чернігівської та Сумської областей, їхній відступ проходив територією Білорусі. Це виведення військ до Білорусі не означало припинення участі російських військ у Російській Кампанії 2022 року, а було призначене для перекидання на східний і південний український фронт. Білоруська інфраструктура, яка раніше слугувала плацдармом для початку вторгнення, тепер стала життєво важливим логістичним центром для передислокації, який використовує інфраструктуру Білорусі аналогічно тому, як це описано в розділах вище.

 

1713. Ця допомога з боку Білорусі дозволила Росії прискорити передислокацію, а не загрузнути в тривалих логістичних проблемах або необхідності проводити масштабний ремонт і відпочинок у власних, більш віддалених внутрішніх районах.

 

1714. По суті, Білорусь виступала в ролі стратегічної воронки. Вона вбирала в себе розбиті російські частини з північного фронту, надавала необхідний простір і логістичні артерії для їхнього короткого відновлення та реорганізації, а потім давала змогу відправити їх на активніші ділянки бойових дій на сході та півдні України.

 

1715. Як резюмувала роль Білорусі в цьому аспекті ISW: “Білоруська територія забезпечила критично важливі наземні лінії зв'язку для російських збройних сил під час їхнього невдалого наступу на Київ і подальшого відходу з півночі України”.[1294] Цього неможливо було зробити без прямої згоди й активної підтримки політичного та військового керівництва Білорусі.

 

1. Білорусь була значним постачальником боєприпасів і військової техніки спеціально для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1716. За спостереженнями ISW, Росія встановила достатній адміністративний вплив на Міністерство оборони Білорусі, щоб ефективно закуповувати боєприпаси і транспортні засоби для підтримки російського вторгнення в Україну з 2022 року.[1295] Постачання Білоруссю боєприпасів і військової техніки для використання в Російській Кампанії 2022 року тривало принаймні впродовж періоду з 2022 до 2024 року.

 

1717. Зокрема, але не обмежуючи загального характеру вищевикладеного:

 

1717.1     Протягом менш ніж двох років Російської Кампанії 2022 року Білорусь поставила Росії танки, невизначені запасні частини та понад 10 000 тонн боєприпасів упродовж 2022 і 2023 років.[1296]

 

1717.2     Білоруські офіційні особи визнали, що у 2023 році постачання військової техніки в Росію активізувалося, а газета Wall Street Journal повідомила, що у 2023 році Росія викупила щонайменше шість важких транспортних вертольотів Мі-26, які вона раніше передала Білорусі.[1297]

 

1717.3     У жовтні 2022 року Головне управління військової розвідки України (ГУР) повідомило, що на залізничну станцію Кіровська в окупованому Росією Криму прибув ешелон із 492 тоннами боєприпасів із білоруського 43-го арсеналу зберігання ракет і боєприпасів у Гомелі.[1298]

 

1717.4     Незалежний білоруський моніторинговий проєкт “Беларуский Гаюн” повідомив, що Білорусь передала Росії понад 200 одиниць техніки, включно з танками Т-72А, бойовими машинами піхоти БМП-2 і автомобілями “Урал”, до жовтня 2022 року, тобто за перші вісім місяців Російської Кампанії 2022 року.[1299]

 

1717.5     Білоруські залізничники повідомили, що в період із січня 2022 року до січня 2023 року російські військові перекинули понад 130 000 тонн боєприпасів із білоруських військових складів на плацдарми в Криму і на сході України.[1300]

 

1. Білорусь надавала полігони і допомагала Росії в підготовці російських військ для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

1718. За оцінками ISW, Білорусь надала Росії свою територію як полігони, а білоруські збройні сили допомагали в підготовці російських військ для цілей Російської Кампанії 2022 року, яка активізувалася під час часткової мобілізації в Росії у вересні 2022 року (хоча і сильно скоротила цей напрямок зусиль до кінця 2023 року). [1301]

 

1719. У перших звітах ISW, датованих листопадом 2022 року, зазначалося, що білоруські військові навчали російських мобілізованих військовослужбовців на 230-му загальновійськовому Обуз-Ліснівському полігоні в Бресті (Білорусь) і на інших навчальних об'єктах під Мозирем, Гомелем і Могильовом у Білорусі.[1302]

 

1720. Подальші, більш докладні і широкі оцінки ISW були засновані на дослідженнях незалежної комерційної технологічної компанії Anomaly Six (далі - A6), яка використовувала наявні у продажу дані точного визначення місця розташування, зібрані з мобільних пристроїв. Методологія, використана ISW і A6, була такою: A6 збирала дані про місцезнаходження мобільних пристроїв з мобільних телефонів, планшетів та інших пристроїв, користувачі яких погодилися передавати дані GPS та ідентифікації мобільної реклами (MAID) постачальникам комерційних даних. A6 досліджувала рівні активності мобільних пристроїв на трьох військових полігонах у Білорусі - Лепельському полігоні, розташованому за адресою 28.8754600°E 54.9341437°N; Обуз-Ліснівському полігоні, розташованому за адресою 25.7133510°E 53.0548802°N; та Рєпіще (також відомому як Асіповичі) полігоні, розташованому за адресою 28.4140347°E 53.2943262°N, у період із серпня 2022 року по листопад 2023 року. Аналітики A6 створили полігони навколо трьох білоруських військових полігонів (Лепель, Обуз і Рєпіще) і проаналізували щомісячну активність мобільних пристроїв у межах цих полігонів, відстежуючи рівні активності та місця активності протягом зазначеного періоду. Аналітики A6 зібрали та відсортували унікальні MAID на кожному полігоні та провели аналіз моделі життя (POL) для цих MAID у період із серпня 2022 року по листопад 2023 року, щоб визначити закономірності переміщень та істотні міжнародні поїздки.[1303]

 

1721. Основні результати аналізу A6, проведеного ISW, були такими.

 

1721.1     Аналітики A6 відзначили зростання активності на всіх трьох полігонах у період із серпня 2022 року по жовтень 2022 року (після чого відбувся ще один сплеск активності в період із січня 2023 року по травень 2023 року). Ці спостереження A6 про кількість виявлених сигналів узгоджуються з повідомленнями з відкритих джерел про значне збільшення чисельності російського контингенту в Білорусі у вересні 2022 року.

 

1721.2     Далі А6 відзначив зниження активності в період з червня 2023 року по липень 2023 року, оскільки супутникові знімки зафіксували демонтаж наметів на трьох полігонах. Знову ж таки, спостереження A6 узгоджуються з інформацією з відкритих джерел про те, що військова присутність Росії в Білорусі різко скоротилася після вересня 2023 року, коли майже всі російські війська були виведені з Білорусі.[1304]

 

1721.3     Дані GPS-сигналів мобільних пристроїв, проаналізовані A6, свідчать про збільшення активності мобільних пристроїв на білоруських Обуз-Ліснівському полігоні, Лепельському полігоні та полігоні “Рєпіще” в період із серпня 2022 року по грудень 2022 року.

 

1721.4     Кілька пристроїв, зібраних у Білорусі, вирушили на прикордонні переходи поблизу України. А6 провела полігонний пошук з 1 серпня 2022 року до 24 січня 2024 року в п'яти загальних місцях перетину кордону України (з Білорусі та з Росії) з Україною. Аналітики A6 виявили, що найактивнішим пунктом перетину кордону є пункт пропуску Новоазовськ-Весело-Вознесенка між Донецькою областю та Ростовом-на-Дону. Аналітики A6 також відзначили підвищену активність на всіх пунктах перетину кордону в серпні та на початку вересня 2023 року, що збігалося з піковими рівнями активності на всіх трьох полігонах у Білорусі.

 

1722. Вищевикладене свідчить про те, що Білорусь дозволила використовувати свої полігони для підготовки російських військових і воєнізованих підрозділів спеціально для Російської Кампанії 2022 року. Російські військові регулярно направляли російських військовослужбовців до Білорусі для проходження навчання протягом 2022 року і на початку 2023 року, щоб посилити російські навчальні можливості. Головне управління військової розвідки України у вересні 2022 року повідомило, що білоруська влада підготувала до розміщення в Білорусі до 20 000 російських мобілізованих.[1305] Навчальні можливості Білорусі, за допомогою яких вона підтримала Російську Кампанію 2022 року, включають кваліфікованих інструкторів, навчальне обладнання та приміщення на, спеціально побудованих, полігонах. ISW зазначає, що навчальні можливості Білорусі були стратегічним російським ресурсом.

 

1723. Підготовка російських військ у білоруських таборах була визнана провідними державами. Наприклад, запроваджуючи 9 серпня 2024 року санкції проти білоруських компаній і фізичних осіб, які обслуговують інтереси режиму президента Лукашенка, Міністерство торгівлі США заявило, що “режим Лукашенка продовжує підтримувати повномасштабне вторгнення Росії в Україну, розміщуючи в себе російські військові бази та дозволяючи російським силам використовувати Білорусь як плацдарм для військових операцій”. [1306]

 

1. Міжнародне визнання того, що Білорусь “сприяє” Російській Кампанії 2022 року, і санкції проти Білорусі

 

1724. Роль Білорусі у “сприянні” Російській Кампанії 2022 року була широко визнана провідними державами і міжнародними організаціями. Провідні держави та Європейський Союз також запровадили санкції проти Білорусі за її роль у Російській Кампанії 2022 року.

 

1725. Серед інших, тодішній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг лаконічно і чітко підсумував участь Білорусі в Російській Кампанії 2022 року в інтерв'ю агентству Reuters: “Росія - агресор, а Білорусь - сторона, яка зробила агресію можливою”.[1307]

 

1726. Європейська рада визнала, що “ 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації оголосив про початок військової операції в Україні, і російські збройні сили розпочали напад на Україну, зокрема з території Білорусі. Цей напад є кричущим порушенням територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України”.[1308] 2 березня 2022 року Європейська Рада запровадила обмежувальні заходи “у відповідь на участь Білорусі в російській агресії проти України”.[1309] У своїх висновках від 20 і 21 жовтня 2022 року Європейська Рада закликала білоруську владу “припинити сприяти російській агресивній війні, дозволяючи російським збройним силам використовувати білоруську територію і надаючи підтримку російським військовим”.[1310] У своїх висновках від 23 березня 2023 року та 29 і 30 червня 2023 року Європейська Рада “засудила триваючу військову підтримку агресивної війни Росії з боку Білорусі та підкреслила, що Білорусь має припинити дозволяти російським збройним силам використовувати свою територію”, а 29 червня 2024 року ухвалила обмежувальні заходи щодо білоруської економіки “у зв'язку з участю режиму [президента Лукашенка] в Російській Кампанії 2022 року”. Комплексні заходи спрямовані на дзеркальне відображення низки обмежувальних заходів, уже запроваджених щодо Росії, і спрямовані на торгівлю, сферу послуг і транспортний сектор Білорусі.[1311]

 

1727. 2 березня 2022 року США запровадили жорсткі торговельні санкції проти Білорусі “у відповідь на істотне сприяння Білорусі подальшому вторгненню Росії в Україну”. [1312] У зв'язку з введенням санкцій помічник міністра торгівлі США з питань експортного адміністрування Теа Д. Розман Кендлер заявила: “Вибір Білорусі на користь підтримки жахливого нападу Росії на народ України справедливо викликав міжнародний осуд. Сьогоднішні дії суттєво обмежать можливості Білорусі бути пособником у невиправданій агресії Росії”.[1313] 9 серпня 2024 року США оголосили про введення нових санкцій проти білоруських компаній і приватних осіб, які обслуговують інтереси режиму президента Лукашенка, заявивши, що “режим Лукашенка продовжує підтримувати повномасштабне вторгнення Росії в Україну, розміщуючи в себе російські військові бази і дозволяючи російським силам використовувати Білорусь як плацдарм для військових операцій”. [1314]

 

1728. Аналогічним чином Велика Британія ввела низку санкцій за роль Білорусі в Російській Кампанії 2022 року, заявивши, що санкції було введено “у відповідь на ту роль, яку [Білорусь] відіграє у вторгненні Росії в Україну, включно зі сприянням вторгненню зсередини своїх кордонів”.[1315] Зокрема, 1 березня 2022 року Велика Британія запровадила санкції проти чотирьох високопоставлених чиновників оборонного відомства і двох військових підприємств. До них належать:

 

1728.1     начальник Генерального штабу і перший заступник міністра оборони Білорусі генерал-майор Віктор Гулевич, який “відповідав за керівництво діями білоруських збройних сил, що підтримували і сприяли російському вторгненню на Україну. Він керував спільними військовими навчаннями з Росією і дав згоду на розміщення російських військ уздовж кордону Білорусі з Україною, що безпосередньо сприяло спроможності Росії нападати на Україну, включаючи й з позицій у Білорусі”;[1316] і

 

1728.2     Білоруське державне підприємство ВАТ “ 558 Авіаційний ремонтний завод”, яке “забезпечує технічне обслуговування військових літаків на авіабазі в Барановичах, з якої російські літаки здійснювали вильоти в рамках вторгнення”.[1317]

 

1729. Аналогічним чином Канада ввела санкції щодо 22 високопоставлених чиновників Міністерства оборони Білорусі у зв'язку з тим, що Білорусь сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року, заявивши, що санкції було запроваджено “у відповідь на участь режиму Лукашенка в неправомірному і невиправданому вторгненні Володимира Путіна в Україну”. Ці нові заходи вводять обмеження щодо 22 високопоставлених чиновників Міністерства оборони Білорусі, які підтримали цей напад, зокрема, дозволивши своїй країні послужити стартовим майданчиком для російського вторгнення”.[1318]

 

1. Висновки та неправомірність поведінки Білорусі при створенні умов для Російської Кампанії 2022 року та її підтримки

 

1. Висновки про те, що Білорусь сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року

 

1730. Як показано вище в цьому Розділі VIII, своїми добровільними, навмисними і широкомасштабними діями Білорусь сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року. Наступні особливості поведінки Білорусі мають особливе значення й актуальність для цієї справи.

 

1731. По-перше, Білорусь забезпечила проведення Російської Кампанії 2022 року за своїм вільним вибором. Білорусь не була зобов'язана надавати таку підтримку згідно з будь-яким міжнародним договором або в силу будь-яких інших юридичних зобов'язань.

 

1732. По-друге, значна частина вищевказаної підтримки не тільки продовжувалася після ухвалення в березні 2022 року Резолюції ГА ООН, яка засуджує Російську Кампанію 2022 року як агресивну війну, і рішення Міжнародного Суду ООН 16 березня 2022 року, яке зобов'язувало Росію “негайно зупинити військові операції” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути направлені або підтримані нею, а також будь-які організації й особи, які можуть перебувати під її контролем чи керівництвом, не вживали ніяких заходів, спрямованих на підтримку” Російської Кампанії 2022 року, а й збільшувалась. Таким чином, Білорусь свідомо і навмисно надавала підтримку Російській Кампанії 2022 року, яка, як їй було відомо, була неправомірною.

 

1733. По-третє, вищевказана підтримка з боку Білорусі не обмежувалася лише окремими територіальними цілями Російської Кампанії 2022 року, а була спрямована - та фактично вплинула - на всю Російську Кампанію 2022 року, зокрема й щодо територій, де знаходилось майно та мала місце діяльність Позивача, що були неправомірно привласнені в рамках Російської Кампанії 2022 року. Це забезпечує достатній причинно-наслідковий зв'язок між діями Білорусі та шкодою, завданою Позивачу.

 

1734. По-четверте, дії Білорусі були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з Російською Федерацією і, як буде показано в безпосередньо наступному Розділі IX, з ПАО Газпром і ТОВ “Газпром експорт”.

 

2. Дії Білорусі щодо створення умов і підтримки Російської Кампанії 2022 року були неправомірними

 

1735. Як показано в Розділі VI цього Рішення, Російська Кампанія 2022 року була неправомірною відповідно до внутрішнього законодавства України та міжнародного права. Як було зазначено і доведено вище, Білорусь сприяла проведенню цієї кампанії своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з Російською Федерацією. Крім того, як також зазначалося вище, дії Білорусі не обмежувалися створенням умов і підтримкою Російської Кампанії 2022 року, не обмежувалися окремими територіальними цілями, а були спрямовані на всю Російську Кампанію 2022 року та фактично здійснили на неї вплив, зокрема й щодо промислових активів та операцій Позивача, які було неправомірно привласнено в рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Дії Білорусі є неправомірними відповідно до застосовного українського законодавства, оскільки вони порушили загальний обов'язок, передбачений застосовним українським матеріальним правом, утримуватися від дій, які можуть заподіяти шкоду іншим особам.

 

1736. Як зазначалося вище, українське законодавство, а саме частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України, покладає на всіх осіб загальний обов'язок “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”.

 

1737. Білорусь є досвідченим міжнародним гравцем і знала, передбачала або повинна була передбачити, що її дії зі створення умов для проведення Російської Кампанії 2022 року можуть призвести до того, що особам, які перебувають у становищі Позивача, буде заподіяно майнову шкоду.

 

1738. Як пояснюється в Розділі VII цього Рішення, дії Білорусі в поєднанні з діями інших співзаподіювачів шкоди дійсно призвели до заподіяння шкоди Позивачеві (та іншим особам, які перебувають у становищі Позивача) під час Російської Кампанії 2022 року. Таким чином, дії Білорусі порушили загальний обов'язок, що накладається частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України “утримуватися від дій, що могли б порушити права інших осіб”, а отже, були “неправомірними”.

 

1. Дії Білорусі щодо створення умов та надання допомоги Росії у проведенні Російської Кампанії 2022 року також є неправомірними відповідно до міжнародного права (яке є невід'ємною частиною українського права)

 

1739. Дії Білорусі щодо створення умов та надання допомоги у проведенні Російської Кампанії 2022 року також є неправомірними відповідно до міжнародного права, яке є невід'ємною частиною української правової системи.

 

1740. По-перше, дії Білорусі з надання своєї території в розпорядження Російської Федерації для використання її Російською Федерацією з метою ведення агресивної війни проти України самі по собі є злочином агресії згідно з міжнародним кримінальним правом, зокрема, згідно зі статтею 8bis (2) (f) Римського статуту, яка визначає злочин агресії як “Дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави”.

 

1741. По-друге, створивши умови для Російської Кампанії 2022 року, невід'ємною частиною якої була конфіскація та пограбування українських приватних активів, таких як активи Позивача, та надавши їй сприяння, Білорусь порушила Статтю 46 Гаазького Положення, що прямо передбачає: “приватна власність ... повинна поважатися. Приватна власність не підлягає конфіскації”. Під конфіскацією розуміється вилучення майна шляхом видання офіційного акту, а також статті 47 Гаазького Положення, яка говорить: “Мародерство офіційно забороняється”.

 

1742. По-третє, сприяючи і підтримуючи Російську Кампанію 2022 року, невід'ємною частиною якої було масштабне знищення і привласнення майна, не виправдане військовою необхідністю і здійснене неправомірно та зі злим наміром, Білорусь скоїла воєнний злочин, описаний у статті 8 (2) (a) (iv) Римського статуту як “широкомасштабне знищення та привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю та вчинене незаконно та безпідставно”.

 

1. За підтримку Російської Кампанії 2022 року Білорусь була винагороджена тим, що Група Газпром продавала газ Білорусі за некомерційно низькими цінами протягом 2022-2025 років

 

1743. Як більш детально розглядається в Розділі IX (C) цього Рішення, Білорусь була винагороджена за підтримку Російської Кампанії 2022 року тим, що Група Газпром продавала газ Білорусі за некомерційно низькими цінами протягом 2022-2025 років.

 

1744. Коротко кажучи, за сім місяців до початку Російської Кампанії 2022 року, коли російські війська накопичувалися в Білорусі на білорусько-українському кордоні, готуючись напасти на Україну з території Білорусі, а військова інфраструктура Білорусі готувалася до вторгнення, 9 вересня 2021 року головна державна інформаційна агенція Росії ТАСС повідомила, що президент Росії Путін і президент Білорусі Лукашенко домовилися, що ціни на російський газ для Білорусі на 2022 рік залишаться на рівні 2021 року, тобто на рівні 128,5 дол.США за тисячу кубометрів і навіть не будуть підвищені на рівень інфляції, тоді як європейські ціни на газ на 2022 рік становитимуть від 816,5 до 3800 дол. США. Після укладення угоди Газпром постачав газ за цією ціною, втративши при цьому від 13,6 до 72,62 мільярда доларів США. Такою, по суті, була ціна, сплачена Групою Газпром за підтримку Білоруссю Російської Кампанії 2022 року тільки у 2022 році.

 

1745. У міру того, як Білорусь підтримувала Російську Кампанію 2022 року, Група Газпром продовжувала виступати як посередник для винагороди Білорусі за підтримку Російської Кампанії 2022 року впродовж 2022 і 2023 років. Наприкінці 2022 року президент Путін домовився з президентом Білорусі Лукашенком про продовження, раніше укладеної, угоди про постачання газу на період із 2023 до 2025 року за попередніми (2021 року) цінами в розмірі 128,5 дол. США за 1 000 куб. м, тобто значно нижче за ціни на газ, які на той момент існували, і Група Газпром надалі постачала газ до Білорусі за цими цінами, у такий спосіб продовжуючи винагороджувати Білорусь за підтримку Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Підтримка Російської кампанії 2022 року Групою Газпром

 

1. Огляд

 

1746. Згідно з власними заявами, “Група Газпром - глобальна вертикально інтегрована енергетична група, що займається геологорозвідкою, видобутком, транспортуванням, зберіганням, переробкою і продажем газу, газового конденсату, нафти і нафтопродуктів, а також виробництвом і продажем теплової та електричної енергії. Материнською компанією Групи є ПАО Газпром.[1319] Крім нафтогазової галузі, Група Газпром веде діяльність в інших промислових секторах, включно (відносно цієї справи) з банківською діяльністю. (Структуру Групи Газпром викладено в Розділі IX(G) цього Рішення).

 

1747. Як більш детально описано в Розділах IX(C), (D) і (E) цього Рішення, чотири суб'єкти Групи Газпром вчинили конкретні та активні дії, що були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з іншими співзаподіювачами шкоди, які допомагали та сприяли Російській Кампанії 2022 року шляхом надання матеріальної допомоги Російській Федерації, унаслідок чого позивачеві була заподіяна Шкода, що є предметом цієї справи. Зокрема:

 

1747.1     Після того, як ПАО Газпром (Відповідач 01) і його експортний підрозділ Газпром Експорт (Відповідач 02) допомогли Російській Федерації підготувати ґрунт для Російської Кампанії 2022 року, “пом'якшивши” ЄС, шляхом збереження низьких обсягів постачань природного газу до ЄС та високих цін на нього, щоб відрадити ЄС від підтримки України у Російській Кампанії 2022 року (як описано у Розділі IX(B) цього Рішення), ПАО Газпром та Газпром Експорт виступили в якості каналів для винагороди Білорусі за її пряму підтримку Російської Кампанії 2022 року. За погодженням із президентом Росії Путіним ПАО Газпром змусило Газпром Експорт продавати газ Білорусі за неекономічно низькими цінами, внаслідок чого Група Газпром добровільно зазнала збитків у розмірі від 13,6 млрд.. до 72,62 млрд. доларів США. По суті, це була ціна підтримки Білоруссю Російської Кампанії 2022 року, яка була погоджена між президентом Росії Путіним і президентом Білорусі Лукашенком. (Подробиці і докази дивитися в Розділі IX(C) цього Рішення.)

 

1747.2     Одночасно з вищевикладеним, нафтовидобувний підрозділ Групи Газпром - Газпром Нєфть (Відповідач 03) вербував, оснащував, скеровував і оплачував послуги своїх працівників служби безпеки для участі у військових і окупаційних операціях, які були частиною Російської Кампанії 2022 року. (Подробиці та докази дивитися в Розділі IX(D) цього Рішення.)

 

1747.3     Водночас банківський підрозділ Групи Газпром - Газпромбанк (Відповідач 04), виступав як канал для виплати солдатам “бойових премій” за їхню участь у Російській Кампанії 2022 року. (Детально зазначено у Розділі IX(E) цього Рішення.

 

1748. Як описано нижче, вищевказані дії чотирьох суб'єктів Групи Газпром (далі - Співзаподіювачі Шкоди Газпрому) були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з іншими співзаподіювачами шкоди, які проводили або сприяли Російській Кампанії 2022 року, метою якої було вторгнення та окупація території України і перерозподіл між російськими інтересами економічного багатства на окупованих територіях.

 

1749. Можливо, ніколи не буде напевно відомо, які саме вигоди Група Газпром очікує або отримає в результаті Російської Кампанії 2022 року. Однак, як описано в Розділі VI(B) цього Рішення, після анексії у 2014 році Криму Росією Група Газпром отримала можливість поглинути неправомірно привласнені російською компанією “Чорноморнафтогаз” газові родовища і всю газорозподільчу мережу в Криму.

 

1750. Позивачеві було заподіяно майнову Шкоду внаслідок неправомірного привласнення всього його бізнесу та активів (інакше званих в українському законодавстві “єдиним майновим комплексом”) в рамках Російської Кампанії 2022 року. Вищевказані “взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру” Співзаподіювачів Шкоди Газпрому та інших співзаподіювачів шкоди, що створили умови для реалізації або сприяли Російській Кампанії 2022 року, призвели до зазначеної Шкоди. Відповідно до чинного українського матеріального права Співзаподіювачі Шкоди Газпрому зобов'язані відшкодувати ту саму Шкоду в повному обсязі на солідарній основі з іншими співзаподіювачами шкоди. (Дивитися Розділ IX(F) цього Рішення щодо застосовного права).

 

1751. Крім того, ще сім суб'єктів Групи Газпром (Відповідачі 05-12) названі в цій справі як Відповідачі Альтер-Его. Внаслідок володіння, контролю та управління Відповідачами Альтер-Его Газпрому та їхніми активами, Відповідачі Альтер-Его Газпрому, зокрема, настільки тісно пов'язані із Співзаподіювачами Шкоди Газпрому, що, згідно із застосовним правом (зокрема, критеріями Рішення у Справі Жеваго), Відповідачі Альтер-Его Газпрому несуть відповідальність за зазначену майнову Шкоду, заподіяну на солідарній основі з іншими Співзаподіювачами Шкоди Газпрому. (Дивитися Розділ IX(G) цього Рішення для розгляду питання щодо відповідальності Альтер-Его.)

 

1. Передісторія дій Групи Газпром як Співзаподіювачів Шкоди

 

1. Група Газпром активно допомагала Російській Федерації в підготовці до Російської Кампанії 2022 року, “пом'якшуючи” ЄС за допомогою підтримання низьких обсягів і високих цін на постачання природного газу в ЄС.

 

1752. Протягом 2021 та початку 2022 років Російська Федерація спільно з Групою Газпром спровокувала для Європи крайнє загострення світової енергетичної кризи, яка на той час вже мала місце, й очевидною метою такого загострення було втримати Європу від підтримки України в (тоді запланованій) Російській Кампанії 2022 року.

 

1753. У 2021 році світ переживав глобальну енергетичну кризу. Ціни на енергоносії зростали від початку 2021 року через (i) швидке відновлення економіки після пандемії Covid, коли поставки не одразу встигли за попитом, (ii) погодні умови в різних частинах світу та (iii) роботи з технічного обслуговування, які були відкладені через пандемію Covid.[1320]

 

1754. Саме на цьому тлі з березня 2021 року (тобто за 11 місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну) Росія почала зосереджувати свої війська і техніку вздовж кордону з Україною, включно з бронетехнікою, ракетами і важким озброєнням.[1321] Частину військ вивели до червня 2021 року, але потім їхню чисельність значно збільшили з жовтня 2021 року, і війська розмістили з трьох сторін України, включно з кордоном України з Білоруссю.[1322] У той час російські офіційні особи продовжували заперечувати, що у Росії були плани вторгнення в Україну, аж до самого вторгнення.

 

1755. Саме за цих обставин Росія, як видно, прагнула чинити тиск на європейські країни, давши Європі відчути, що буде, якщо постачання газу Групою Газпром до Європи буде скорочено або припинено, якщо Європа наважиться стати на бік України в Російській Кампанії 2022 року.

 

1756. Як резюмував події міжнародний аналітичний центр “Атлантична Рада”, який базується у США, у своєму звіті під назвою “Газпром привів у рух російське вторгнення в Україну”, напередодні Російської Кампанії 2022 року Газпром вже був зайнятий підготовкою сцени. Його роль полягала в тому, щоб пом'якшити Європейський союз (ЄС), утримуючи запаси природного газу на низькому рівні і високі ціни” напередодні Російської Кампанії 2022 року. Атлантична Рада пояснила, що Росія “хотіла продовжувати тримати європейців вразливими і, отже, менш схильними до втручання, коли Росія вторгнеться в Україну. Газпром виконав своє завдання. Він утримував природний газ на європейських спотових ринках, і, як наслідок, ціни на газ у Європі за зиму злетіли до нечуваних рівнів понад 1000 доларів за тисячу кубометрів. Газпром також відмовився повністю заповнювати європейські сховища, змусивши енергетичних коментаторів по всьому континенту щоденно протягом усієї зими розмірковувати про низький рівень запасів газу. ... Дії Газпрому перетворили те, що могло б стати дорогою зимою, на велику європейську енергетичну кризу”.[1323]

 

1757. Нижче у цьому Розділі пояснюється, як Група Газпром виконала ці задачі.

 

1758. У звіті Атлантичної Ради пояснюється, що з кінця 2000-х років, у міру лібералізації газового ринку, Газпром став великим гравцем на газових торговельних хабах ЄС, таких як голландський хаб TTF. До весни 2021 року Росія безперервно постачала природний газ на такі хаби, як TTF, у межах своїх звичайних комерційних операцій упродовж понад десятиліття. Згодом ціноутворення за хабом стало домінувати в усій європейській торгівлі газом; фактично, це ціноутворення застосовувалося і до довгострокових контрактів на поставку Групи Газпром, ставши настільки домінантним, що приблизно 70% природного газу, що продається за довгостроковими контрактами навесні 2021 року, продавали з урахуванням ціноутворення на хабі, а не шляхом індексації цін на нафту.

 

1759. Водночас Група Газпром влітку поповнювала сховища по всій Європі (деякі з яких належали їй), готуючись до зимового опалювального сезону.

 

1760. Потім раптово, навесні 2021 року - приблизно за рік до початку Російської Кампанії 2022 року - Група Газпром почала змінювати свою практику. Продовжуючи поставки своїм клієнтам за довгостроковими контрактами, вона почала скорочувати поставки на європейський спотовий ринок. Такі хаби, як TTF, стали бачити набагато менше російського газу, пропонованого на ринку. Природно, це скорочення поставок природного газу призвело до зростання спотових цін. Однак, оскільки більшість довгострокових клієнтів Групи Газпром підпадали під ціноутворення на хабах, їхні ціни також зросли. Іншими словами, позбавляючи європейські хаби потоків газу, Газпром підняв ціни як на спотовому ринку, так і за довгостроковими угодами.

 

1761. Вищевказана цінова стратегія була підкріплена припиненням більш ніж десятирічної практики поповнення європейських газових сховищ.

 

1762. Навесні та влітку 2021 року Група Газпром обмежила поповнення сховищ в ЄС - як для власних, так і незалежних власників сховищ. До липня 2021 року Група Газпром спустошила свої газові сховища в Західній Європі до незвично низького рівня перед зимою, що посилило побоювання, що Росія посилила дефіцит поставок. Хоча загалом рівні наповнення європейських сховищ були низькими, аналіз даних щодо європейської газової промисловості засвідчив, що найбільший дефіцит був на європейських об'єктах, які належать або контролюються Групою Газпром, що, за словами критиків, дедалі більше вказувало на спробу скоротити європейські поставки енергоносіїв.[1324]

 

1763. На той момент, у липні 2021 року, Газпром Експорт, торговельний підрозділ Групи Газпром, скоротив постачання газу трубопроводом “Північний Потік-1” - свій основний газовий маршрут до Європи - всього до 20%. Спочатку Група Газпром пов'язувала скорочення із затримкою німецького виробника турбін Siemens Energy - з поверненням турбіни для трубопроводу після її обслуговування в Канаді. Але Siemens Energy заявила, що Газпром повинен надати необхідні митні документи для повернення турбіни.[1325]

 

1764. На початку вересня 2021 року Група Газпром заявила, що, як і раніше, не може збільшити постачання до колишнього рівня за “Північним Потоком-1”, цього разу через те, що нібито виявила витік моторного мастила в останній турбіні, що залишилася в експлуатації, на компресорній станції “Портова”. У відповідь Siemens Energy вказала, що передбачуваний витік масла не є технічною причиною зупинки роботи. “Такі витоки зазвичай не впливають на роботу турбіни і можуть бути герметизовані на місці. Це штатна процедура в межах робіт із технічного обслуговування”, - заявили Siemens. [1326]

 

1765. Нарешті, 27 жовтня 2021 року агентство Reuters повідомило, що президент Путін “доручив голові контрольованого Кремлем енергетичного гіганта Газпром - Олексію Міллеру почати закачування природного газу до європейських газових сховищ, щойно Росія завершить заповнення власних запасів, що може статися до 8 листопада. ... Президент Росії заявив, що це поліпшить ситуацію на європейському енергетичному ринку”.[1327] Те, що Президент Путін давав інструкції ПАО Газпром - нібито незалежному акціонерному товариству, в якому російська держава мала лише незначну більшість акцій (50,23%), - щодо того, на яких умовах його стовідсоткова дочірня компанія Газпром Експорт має постачати газ, свідчить про те, як Російська Федерація, ПАО Газпром і Газпром Експорт працювали пліч-о-пліч, готуючи ґрунт для Російської Кампанії 2022 року (або, використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6, у якій роз'яснювали правила відповідальності співзаподіювачів шкоди, чинили “взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру”).

 

1766. З вищевикладеного стає зрозуміло, що виправдання Групи Газпром з приводу недостатнього постачання газу до Європи не заслуговують на довіру, і що справжньою причиною перебоїв із постачанням газу Групою Газпром до Європи на той час були скоординовані дії Російської Федерації та Групи Газпром, спрямовані на те, щоб продемонструвати Європі напередодні зими, що Європа залишиться лише з невеликою кількістю газу та за дуже завищеними цінами, якщо Європа не поступиться геополітичним інтересам Росії. Таким чином, Група Газпром активно допомагала Росії в цьому процесі.

 

1767. До грудня 2021 року (за два місяці до початку Російської Кампанії 2022 року) європейські газові сховища досягли найнижчої позначки за весь період п'яти попередніх років. Газпром ще більше погіршив ситуацію, спустошивши власні сховища для виконання власних контрактів, а не імпортуючи більше газу. Міжнародне енергетичне агентство (далі - МЕА) підрахувало, що 50% дефіциту в європейських сховищах було спричинено виснаженням сховищ, які належать Групі Газпром, незважаючи на те, що Групі Газпром належало лише 10% європейських сховищ. Таке швидке спустошення сховищ призвело до того, що європейські газові сховища опинилися на небезпечно низькому рівні в розпал зими, що посилило паніку на ринку і ще більше підняло ціни на газ.[1328]

 

1768. Як наголошується у звіті Атлантичної ради, дії Групи Газпром з весни 2021 року і потім взимку 2021-2022 років не можна розглядати як рішення звичайного комерційного постачальника. Її рішення, безумовно, принесли Групі Газпром більший прибуток у короткостроковій перспективі. Однак її рішення також призвели до значного падіння попиту, коли деякі клієнти перейшли на інші види палива, а інші припинили свою діяльність. Що ще більш важливо, Група Газпром зазнала величезних безповоротних витрат на своїх газових родовищах, газосховищах і трубопровідних системах, і переважну частину її експорту газу більше нікуди було направляти.[1329]

 

1769. Таким чином, у Газпрому був величезний комерційний стимул підтримувати свою репутацію надійного і стабільного постачальника газу на європейський ринок. Цю репутацію, принаймні в Західній Європі, було завойовано важкою працею протягом п'ятдесяти років, відтоді як 1967 року в Австрію потік перший радянський газ. Вона підкріплювалася принципом взаємної зацікавленості: Росії потрібно було продавати газ, а Європі - купувати його. Однак цю надійність було відкинуто в скоординованому акті російської держави та Групи Газпром від 2021 року в інтересах перемоги в Російській Кампанії 2022 року.

 

1770. По суті, Російська Федерація використовувала постачання газу Групи Газпром як зброю, щоб здобути перемогу в Російській Кампанії 2022 року, і Група Газпром охоче та з готовністю брала участь у цих зусиллях, вочевидь, очікуючи на винагороду такого ж типу, яку вона отримала після попередньої Російської Кампанії в Україні (як зазначено вище).

 

1771. Зрештою, це пом'якшення не завадило ЄС підтримати Україну. “Однак високі ціни на природний газ і низький рівень запасів, як і раніше, стримують політиків у деяких країнах-членах ЄС, зокрема в Німеччині та Австрії, від висловлення повної підтримки Україні. У цьому сенсі операція Газпрому виявилася успішною”, - зазначила Атлантична рада.[1330]

 

1772. Хоча Позивач не посилався на вищевказане “пом'якшення” ЄС Групою Газпром як на дію, що призвела до збитків, що є предметом цієї справи (натомість Позивач посилався на інші дії Групи Газпром, описані нижче для цієї мети), факти, пов'язані з “пом'якшенням” ЄС, за висновком Суду надають корисну основу, щоб зрозуміти взаємодію між Російською Федерацією та Групою Газпром у зв'язку з Російською Кампанією 2022 року.

 

2. Після початку Російської Кампанії 2022 року ПАО Газпром і Газпром Експорт підтримали геополітичні зусилля Росії щодо заохочення тих країн, які або зайняли прокремлівську позицію у війні Росії проти України, або виступили проти зусиль ЄС у питанні припинення Російської Кампанії 2022 року.

 

1. У квітні 2022 року президент Путін погодив нові поставки газу до Сербії (яка відмовилася вводити санкції проти Росії у відповідь на Російську Кампанію 2022 року)

 

1773. Сербія була однією з країн, яка вступила в союз із Росією, а не з Україною, у зв'язку з Російською Кампанією 2022 року.

 

1774. У той час як Сербія проголосувала (141 з 193 членів ООН) за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року, що засуджує російське вторгнення в Україну,[1331] після цього Сербія послідовно відмовлялася приєднатися до міжнародних санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну. Це не залишилося непоміченим з боку Росії.

 

1775. За два місяці після початку Російської Кампанії 2022 року, 29 травня 2022 року, агентство Reuters повідомило, що, оскільки “ 10-річний контракт на постачання газу Сербії з Газпромом (GZAVI.MM) спливає 31 травня 2002 року”, “президент Сербії Александр Вучич заявив у неділю, що він узгодив новий трирічний контракт на постачання газу в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним”.[1332]

 

1776. Того ж дня, 29 травня 2022 року, державна радіо- і телекомпанія Сербії RTS надала значно докладніший звіт про телефонну розмову Путіна і Вучича, заснований на заяві Вучича:

 

“Александар Вучич сказав, що сьогодні вранці в нього відбулася гарна розмова з президентом Росії, і що вони обговорили кілька різних тем, і що найголовніше для Сербії - це те, що основні елементи нової газової угоди, яка буде підписана на певний період, на три роки, були узгоджені.

 

Він каже, що ці елементи дуже сприятливі для Сербії і що залишиться та сама формула, яка використовувалася досі, тобто ціна буде дуже вигідною.

 

“Ціна на газ становитиме 100 відсотків за нафтовою формулою, тобто від 310 до 408 доларів за тисячу кубометрів газу, тобто ціна за 2,2 мільярда кубометрів газу - це, безумовно, найкраща ціна в Європі ...”.

 

“Після розмови він надіслав листа директору Газпрому Олексію Міллеру [генеральному директору ПАО Газпром], щоб обговорити наступного дня, якими будуть нові обсяги газу”. [тобто ціна за додаткові 800 мільйонів кубометрів газу.]”.

 

“Якщо ми реалізуємо все з угоди з Путіним, то в нас буде безпечна зима з погляду постачань газу, а після перемовин із Газпромом щодо обсягів ми зможемо точно сказати, скільки нам коштуватиме в середньому кубометр. Зараз це буде втричі менше, а взимку в 10-12 разів менше, ніж платитиме решта Європи”.[1333]

 

1777. На тлі російської агресії проти України і прихильності Сербії до позиції Росії, описана Вучичем різниця в цінах - “зараз вона буде втричі меншою, а взимку в 10-12 разів меншою, ніж в інших країнах Європи” - може бути пояснена тільки тим, що Росія винагородила Сербію за її геополітичну лояльність до Росії за рахунок комерційних інтересів Групи Газпром, і що Росія робила це через Групу Газпром.

 

1778. Публічні заяви Вучича також демонструють, як працювали угоди президента Путіна з іншими країнами, що стосуються поставок газу. Президент Путін (який не обіймав жодних посад у Групі Газпром) уклав угоду з урядом іншої держави. ПАО Газпром, незважаючи на те, що воно є нібито незалежною комерційною організацією, в якій російська держава володіє лише незначною більшістю акцій (50,23%), потім реалізував угоду незалежно від комерційної вигоди (або збитків), які така угода принесла Групі Газпром. Оскільки ПАО Газпром є всього лише холдинговою компанією (а не продавцем або експортером газу), саме ПАО Газпром не був контрагентом за угодою про постачання; натомість це був експортний підрозділ Групи Газпром - Газпром Експорт, який отримував інструкції від ПАО Газпром і неухильно їх виконував.

 

1779. Як уже зазначалося, неможливо точно знати, які вигоди Група Газпром очікувала або отримає від російської держави за підтримку Російської Кампанії 2022 року за рахунок доходів Групи Газпром, але, як засвідчили попередні російські кампанії проти України, Група Газпром отримала б змогу збагатитися, якщо Росії вдасться окупувати більшу частину України.

 

1780. У третю річницю Російської Кампанії 2022 року, 25 лютого 2025 року, Сербія від самого початку підтримала резолюцію ООН (розроблену ЄС, Україною та Великою Британією), яка підтвердила “прихильність ООН до суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України”. Резолюцію підтримали 93 держави-члени ООН, включно із Сербією. Але через кілька годин після голосування президент Сербії Александр Вучич заявив по телебаченню Сербії, що Сербія “помилково” проголосувала за резолюцію ООН, заявивши: “Я приношу вибачення громадянам Сербії. Я беру на себе повну відповідальність за це, тому що не можу за всім устежити”. Після публічних вибачень Вучича прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив російському державному агентству ТАСС, що Росія розуміє, що голосування Сербії за “антиросійську” резолюцію ООН було “технічною помилкою”. “Кремль відзначає оперативні вибачення президента Сербії Александра Вучича. Його оперативна реакція на випадкове ухвалення антиросійської резолюції оцінена в Москві. Росія розуміє, що це була технічна помилка”, - заявив Пєсков.[1334]

 

1. 21 липня 2022 року міністр закордонних справ Росії вів переговори від імені Групи Газпром щодо збільшення поставок російського газу до Угорщини, оскільки Угорщина чинила опір введенню загальноєвропейських санкцій проти Росії у відповідь на Російську Кампанію 2022 року.

 

1781. У той час як лідери інших країн були більш стриманими, порівняно з президентом Сербії Вучичем, щодо особливостей своїх відносин із російським урядом стосовно газу, який постачає Група Газпром, загальнодоступна офіційна інформація свідчить про те, що низка інших країн, які проявили лояльність до геополітичних інтересів Росії, отримали аналогічні поставки газу від Групи Газпром.

 

1782. Угорщина була однією з таких держав попри те, що була членом ЄС.

 

1783. У той час, як в Україні вирувала війна, Угорщина систематично намагалася відтермінувати або зірвати запровадження санкцій ЄС проти Росії за вторгнення Росії в Україну та анексію українських територій Росією, а також відтермінувати і зірвати надання фінансової допомоги Україні. Згідно з конституцією ЄС, ухвалення санкцій ЄС і надання фінансової допомоги державам, які не входять до ЄС, вимагало одноголосності. Угорщина була членом ЄС, який використовував вимогу одностайності для блокування санкцій проти Росії та фінансової допомоги Україні знову і знову. Нижче наведено лише кілька прикладів.

 

1. У травні 2022 року Угорщина зірвала, а потім обмежила запровадження санкцій проти Росії

 

1784. 30 травня 2022 року, за два місяці після початку Російської Кампанії 2022 року, провідне французьке видання Le Monde повідомило, що, коли лідери ЄС зібралися в Брюсселі, щоб проголосувати за запровадження нафтового ембарго проти Росії у зв'язку з її повномасштабним вторгненням в Україну, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив Комісію ЄС у тому, що вона підняла питання про нафтове ембарго без попередньої підтримки всіх держав-членів (включно з Угорщиною), публічно розкритикувавши ЄС за “безвідповідальну поведінку” і попередивши, що “наразі не існує прийнятного компромісу...”.[1335]

 

1785. Зрештою внаслідок опору Угорщини повна заборона на постачання російської нафти провалилася, і ЄС вдалося домовитися і прийняти лише часткове ембарго на постачання російської нафти. [1336]

 

1. 21 липня 2022 року міністр закордонних справ Росії провів переговори про збільшення поставок російського газу до Угорщини, тоді як Угорщина чинила опір введенню загальноєвропейських санкцій проти Росії у відповідь на російську військову агресію.

 

1786. Після того, як Угорщина продемонструвала лояльність Росії на тлі Російської Кампанії 2022 року, і в той час, як війна продовжувала вирувати, агентство Reuters повідомило, що “Росія розгляне прохання Угорщини про купівлю більшої кількості російського газу, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у четвер після зустрічі зі своїм угорським колегою в Москві”.[1337] Постачальником такого газу стане газовий торговий підрозділ Групи Газпром - Газпром Експорт.

 

1787. Факт зустрічі зафіксований на фотографії, наданій Міністерством закордонних справ Росії та опублікованій агентством Reuters, з написом: “Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров тисне руку своєму угорському колезі Петеру Сійярто під час спільної пресконференції після їхньої зустрічі в Москві, Росія, 21 липня 2022 року. МЗС Росії/Роздатковий матеріал через Reuters”. [1338]

 

1788. У повідомленні Reuters ідеться: “Член Європейського союзу Угорщина підтримувала те, що вона називає прагматичними відносинами з Москвою після вторгнення Росії в Україну, що створило напруженість із деякими союзниками по ЄС, які прагнуть зайняти більш жорстку позицію. Угорщина, яка приблизно на 85% залежить від російського газу, рішуче виступає проти ідеї будь-яких санкцій ЄС на імпорт російського газу”.[1339]

 

1789. Після угоди, укладеної від імені Групи Газпром міністром закордонних справ Росії, Угорщина послідовно продовжувала не тільки виступати проти санкцій проти Росії, а й блокувати життєво важливу фінансову допомогу, що була покликана дозволити Україні захистити себе від Російської Кампанії 2022 року, як показано нижче.

 

iii.            У вересні 2022 року Угорщина намагалася перешкодити введенню санкцій проти Росії, які ЄС запропонував у відповідь на фіктивні референдуми про анексію українських територій.

 

1790. У вересні 2022 року в контексті Російської Кампанії 2022 року призначені Росією посадові особи в Україні організували так звані референдуми щодо анексії Росією окупованих територій Східної та Південної України (а саме Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України) з метою їх подальшого приєднання до Росії. [1340]

 

1791. На момент проведення референдумів Росія не контролювала повністю жоден із чотирьох регіонів, де тривали воєнні дії, що означало, що значна кількість постійного населення цих територій перебувала в частинах цих областей, які контролюються Україною, і не голосувала. Крім того, велика частина населення була змушена втекти з початку російського вторгнення в Україну.[1341] Таким чином, референдуми широко описувалися коментаторами як фіктивні референдуми. Референдуми відповідно до міжнародного права були неправомірними і були засуджені ООН як такі, що являють собою порушення Статуту ООН.[1342] Дійсність результатів референдумів було визнано тільки Північною Кореєю і Росією.

 

1792. 30 вересня 2022 року президент Росії Путін у своєму зверненні до обох палат російського парламенту на підставі передбачуваних результатів референдумів оголосив про анексію Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей (включно з територією, на якій знаходився весь єдиний майновий комплекс Позивача).

 

1793. Поки готувалися референдуми, 22 вересня 2022 року Комісія ЄС запропонувала восьмий пакет санкцій проти Росії у відповідь на референдуми. [1343]

 

1794. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан різко розкритикував пропоновані санкції. Глава його апарату на брифінгу заявив: “Угорщина вже багато чого зробила для збереження європейської єдності, але якщо пакет включатиме енергетичні санкції, то ми не можемо і не будемо його підтримувати”.[1344]

 

1795. Лише після подальших значних дипломатичних зусиль і затримки 6 жовтня 2022 року Раді ЄС зрештою вдалося схвалити восьмий пакет економічних та індивідуальних санкцій проти Росії.[1345]

 

1. У грудні 2022 року Угорщина заблокувала виділення 18 млрд.. євро фінансування ЄС для України.

 

1796. У грудні 2022 року, коли Україна продовжувала критично залежати від фінансування ЄС і США, продовжуючи вести боротьбу з Російською Кампанією 2022 року, Угорщина заблокувала 18 мільярдів євро фінансової підтримки ЄС для України.[1346]

 

1797. Угорщина заблокувала схвалення нового пакета фінансової допомоги ЄС для України на суму 18 млрд.. євро, яка була конче потрібна Україні для покриття дефіциту державного бюджету, що розростався, і підтримки економіки на тлі Російської Кампанії 2022 року. Допомога розрахована на виплату протягом 2023 року, по 1,5 млрд.. євро на місяць. “Угорщина не підтримує поправку до фінансового регламенту”, - заявив міністр фінансів Угорщини Міхай Варга на зустрічі міністрів фінансів ЄС 6 грудня 2022 року.[1347] (Для схвалення фінансової допомоги в розмірі 18 млрд. євро для України необхідне було одноголосне рішення 27 держав-членів). Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс у відповідь на вето Угорщини заявив таке: “Україна - країна, що перебуває у стані війни, вона відчайдушно потребує нашої підтримки, і ми просто не можемо дозволити, щоб одна держава-член затримала і зірвала цю фінансову підтримку ЄС”.. [1348]

 

1. З грудня 2023 року по лютий 2024 року Угорщина блокувала виділення 50 млрд. євро фінансування ЄС для України

 

1798. У грудні 2023 року прем'єр-міністр Угорщини Орбан оголосив про блокування набагато більшого обсягу фінансової підтримки ЄС Україні - 50 млрд. євро. [1349]

 

1799. Після переговорів у Брюсселі прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив: “Підсумок нічної зміни: накласти вето на додаткові гроші для України”. [1350]

 

1800. Щоб змусити прем'єр-міністра Орбана припинити блокування пакета допомоги в розмірі 50 мільярдів євро для України, інші лідери ЄС об'єдналися перед вирішальним самітом щодо цього питання; у дні й години до спеціального саміту в четвер у Брюсселі лідери - окремо та групами - повідомили пана Орбана, що решта 26 членів ЄС об'єдналися навколо 50 мільярдів євро, й Угорщина зіштовхнеться з наслідками, якщо й надалі блокуватиме рішення, за словами дипломатів та посадовців ЄС, зокрема й заморожування права Угорщини голосувати за рішеннями ЄС. Тільки тоді пакет допомоги в розмірі 50 мільярдів євро для України було остаточно схвалено, через півтора місяця після того, як пакет допомоги в розмірі 50 мільярдів євро мав бути початково схвалений для фінансово вразливої України. [1351]

 

1. У січні 2025 року Угорщина намагалася зірвати чергове шестимісячне продовження санкцій проти Росії

 

1801. У січні 2025 року, хоча ЄС зрештою погодився продовжити санкції проти Росії у зв'язку з Російською Кампанією 2022 року, це сталося тільки після “тижнів зволікань” з боку Угорщини. Повідомлялося, що Угорщина “змусила інші держави-члени кипіти від злості”, відмовившись схвалити продовження санкцій на ще один шестимісячний період. Спочатку Угорщина заявила, що хоче дочекатися інавгурації нового президента США Дональда Трампа, щоб підписати угоду. Щойно це сталося, прем'єр-міністр Орбан наполіг на тому, щоб ЄС підштовхнув Україну до відновлення роботи газопроводу, який веде до Центральної Європи.[1352]

 

1. На відміну від надання збільшених і дешевих постачань газу державам, які прямо або побічно підтримали Російську Кампанію 2022 року, у вересні 2022 року Путін пригрозив ухвалити “політичне рішення” про те, що юридично зобов'язуючі контракти на поставку газу, згідно з якими суб'єкти Групи Газпром повинні були постачати газ “недружнім державам”, “не будуть [виконуватися]”.

 

1802. 2 вересня 2022 року міністри фінансів країн “Великої сімки” - країн із розвиненою демократією - узгодили плани з обмеження цін на експорт російської нафти і нафтопродуктів із метою скорочення можливостей Росії фінансувати триваючу агресивну війну проти України.[1353]

 

1803. 7 вересня 2022 року агентство Reuters повідомило, що, говорячи про плани “Великої сімки” у своїй промові на економічному форумі в тихоокеанському місті Владивосток у той самий день, президент Путін “пригрозив припинити постачання енергоносіїв, якщо буде введено цінові обмеження на експорт нафти й газу з Росії, попередивши Захід, що його буде “заморожено”, як хвіст вовка у відомій російській казці”. “Росія відмовиться від своїх контрактів на постачання, якщо Захід продовжить реалізацію своїх планів. ... Чи будуть якісь політичні рішення, що суперечать контрактам? Так, ми просто не будемо їх виконувати”, - цитує Reuters слова Путіна.[1354]

 

1804. Так само, як і у випадку з допомогою Групи Газпром Російській Федерації у підготовці до Російської Кампанії 2022 року шляхом “пом'якшення” ЄС за допомогою підтримання обсягів поставок газу на низькому рівні, а цін на нього - на високому, у цій справі роль Групи Газпром у наданні допомоги Росії щодо винагороди загальної політичної підтримки іншими державами Російської Кампанії 2022 року не досліджувалась. Однак, ці факти є релевантні як тло для інших дій Групи Газпром, які за висновками Суду є деліктними. Такі дії розглядаються в наступних розділах нижче.

 

1. ПАО Газпром і Газпром Експорт виступили як механізм винагороди Білорусі за її пряму підтримку Російської Кампанії 2022 року за допомогою продажу Газпром Експортом газу Білорусі за неекономічно низькими цінами

 

1. Обставини справи

 

1805. Як детально описано і доведено в Розділі VIII цього Рішення, підтримка Білорусі зіграла важливу роль в організації та реалізації Російської Кампанії 2022 року, включно із захопленням і збереженням контролю над територіями, на яких перебував ЄМК Позивача, і тим самим дозволила його неправомірне привласнення, як описано в Розділі VII цього Рішення. Серед іншого, як описано вище:

 

1805.1         Білорусь надала свою територію, транспортну інфраструктуру та військову інфраструктуру як плацдарм для наземного та повітряного нападу Росії з першого дня її військової агресії з метою вторгнення на території на півночі України (зокрема, в Житомирській, Сумській, Чернігівській та Київській областях);

 

1805.2         Коли Росія зазнала поразки на північноукраїнському театрі воєнних дій, Білорусь забезпечила і сприяла передислокації вцілілих російських сил з північноукраїнського театру воєнних дій на східний і південний українські театри воєнних дій (де знаходилися бізнес і активи Позивача);

 

1805.3         Білорусь була великим постачальником боєприпасів і військової техніки спеціально для цілей Російської Кампанії 2022 року;

 

1805.4         Білорусь надала навчальні полігони і надала допомогу Росії в підготовці її сил для Російської Кампанії 2022 року; і

 

1805.5         Білорусь дозволила російським збройним силам закріпити українські збройні сили (які були значно меншими за російські) на північному і північно-західному театрах воєнних дій України, що, зі свого боку, відволікало українські сили від східного і південного театрів воєнних дій України і, отже, давало змогу російським силам домогтися значного та швидкого прогресу на останніх театрах воєнних дій (зокрема, на територіях, де розташовувалися бізнес і активи Позивача).

 

2. Напередодні Російської Кампанії 2022 року президент Путін погодив, а Газпром і Газпром Експорт здійснили постачання газу в Білорусь за неекономічно низькими цінами.

 

1806. За сім місяців до початку Російської Кампанії 2022 року, коли російські війська скупчувалися в Білорусі на білорусько-українському кордоні, готувалися до нападу на Україну з території Білорусі, а військова інфраструктура Білорусі готувалася до вторгнення, 9 вересня 2021 року головне державне інформаційне агентство Росії ТАСС повідомило, що на пресконференції президента Росії Путіна і президента Білорусі Лукашенка за підсумками перемовин у Москві було досягнуто домовленості про те, що ціни на російський газ для Білорусі у 2022 році збережуться на рівні 2021 року, тобто 128,5 долл. США за тисячу кубометрів, і навіть не будуть підвищуватися на рівень інфляції.

 

1807. Момент цієї пресконференції зафіксований на фотографії, яка опублікована агентством Reuters з написом: “Президент Росії Володимир Путін і його білоруський колега Олександр Лукашенко беруть участь у пресконференції за підсумками переговорів у Кремлі в Москві, Росія, 9 вересня 2021 року”.[1355]

 

1808. У повідомленні ТАСС із посиланням на Путіна у відповідній частині йдеться:

 

“Путін: ціна на російський газ для Білорусії у 2022 році збережеться на рівні 2021 року. Російський лідер наголосив, що ціни на газ для Білорусії у 2022 році навіть не будуть індексуватися на рівень інфляції. ... Як заявив у четвер президент Росії Володимир Путін, такої домовленості було досягнуто під час його переговорів із президентом Білорусії Олександром Лукашенком. ... У результаті тривалого обговорення вдалося виробити взаємоприйнятні підходи щодо газових питань, зазначив російський лідер.

 

“Ціна на російський природний газ для Білорусі на 2022 рік залишиться на рівні поточного року”, - заявив Путін. Він підкреслив, що ціни на газ для Білорусі у 2022 році навіть не будуть індексуватися з урахуванням інфляції. “Ми залишимо цю саму ціну для Білорусі і на наступний рік. На 2022 рік ціна для Білорусі становить 128,5 долара за тисячу кубометрів”, - сказав Путін на пресконференції за підсумками переговорів із президентом республіки Олександром Лукашенком. “Ми навіть не індексуємо ціну для Білорусі з урахуванням доларової інфляції, але вона там пристойна”, - додав президент Росії.

 

Він уточнив, що інфляція планувалася на рівні 2%, а за фактом вона становить понад 5%. “Ми не індексуємо [ціну на газ для Мінська] ні за російською інфляцією, ні за доларовою. Ми залишаємо її в межах поточного року”, - підкреслив президент РФ.[1356]

 

1809. Порівняно з узгодженою між Путіним і Лукашенком ціною у 128,5 дол. США за 1000 кубометрів європейські ціни на газ у 2022 році становили від 816,5 до 3800 дол. США. [1357]

 

1810. За даними російського інформаційного агентства ТАСС, “вартість [газу, що поставляється до Білорусі] 2022 року оцінювали у 2,44 млрд. доларів США”,[1358] що за ціни 128,5 доларів США за 1000 кубометрів становить 19,00 млрд. кубометрів. Це означає, що за угодою президента Путіна з Білоруссю на 2022 рік Група Газпром втратила б прибуток у розмірі від 13,6 млрд. доларів США до 72,62 млрд. доларів США порівняно з тим, що Група Газпром отримала б, якби продала цю кількість газу за переважаючими на той момент ринковими цінами. Це була фактично ціна, сплачена Групою Газпром за підтримку Білоруссю Російської Кампанії 2022 року тільки у 2022 році.

 

1811. Як описано вище, угоди президента Путіна з іншими країнами працювали так: Путін (або російський міністр, який не обіймав жодних посад у корпоративному управлінні Групи Газпром) укладав угоду з урядом іншої держави. ПАО Газпром, незважаючи на те що є нібито незалежною комерційною організацією, потім реалізовувало угоду незалежно від комерційної вигоди (або шкоди), якої така угода зазнала б від Групи Газпром. Оскільки ПАО Газпром є всього лише холдинговою компанією (а не продавцем або експортером газу), саме ПАО Газпром не буде використовуватися як сторона договору за угодою про постачання; натомість це буде експортний підрозділ Групи Газпром, Газпром Експорт, який отримуватиме замовлення від ПАО Газпром та реалізовуватиме угоду, постачаючи газ в обсязі та за ціною, що влаштовують політичне керівництво Росії, незалежно від комерційної вигоди (чи шкоди), незважаючи на те, що він є нібито незалежною комерційною організацією, а потім реалізовуватиме її, незважаючи на те, що він нібито є незалежним підприємством.

 

1812. За сім місяців після досягнення угоди між президентом Путіним і президентом Лукашенком 9 вересня 2021 року, 24 лютого 2022 року, значну частину Російської Кампанії 2022 року розпочато й підтримували з території Білорусі, як описано в Розділі VIII цього Рішення.

 

1813. За описаних вище обставин Суд має дійти висновку, що надзвичайно висока знижка, яку Білорусь отримала від Газпром Експорту за наказом ПАО Газпром, по суті, була винагородою Білорусі за забезпечення проведення Російської Кампанії 2022 року, яка на момент укладення угоди від 9 вересня 2021 року перебувала на завершальній стадії підготовки. Дії Російської Федерації, ПАО Газпром і Газпром Експорт у цьому напрямку були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”.[1359]

 

3. Оскільки підтримка Білоруссю Російської Кампанії 2022 року тривала, ПАО Газпром і Газпром Експорт продовжували виступати каналами винагороди Білорусі за її підтримку Російської Кампанії 2022 року протягом 2022 і 2023 років.

 

1814. Тривалу активну підтримку Білоруссю Російської Кампанії 2022 року після її початку, протягом 2022 і 2023 років, детально описано в Розділі VIII цього Рішення.

 

1815. Саме на цьому тлі наприкінці 2022 року (через 10 місяців Російської Кампанії 2022 року) президент Путін домовився з президентом Білорусі Лукашенком про подовження постачань природного газу до Білорусі на період 2023-2025 років за тими самими цінами 2021 року - 128,5 дол. США за 1000 куб. м, тобто істотно нижчими за європейські ціни на газ 2022 року, які становили від 816,5 до 3800 дол. США.[1360]

 

1816. 20 грудня 2022 року російське урядове інформаційне агентство Interfax повідомило таке:

 

“Росія і Білорусь погодили всі основні параметри ціноутворення в енергетичному секторі, заявив президент Росії Володимир Путін за підсумками російсько-білоруських переговорів. ... Він нагадав, що Росія постачає нафту і газ “на дуже вигідних, пільгових умовах...

 

“Я думаю, що зараз, коли ми з Олександром Григоровичем [Лукашенком, президентом Білорусі] говорили віч-на-віч, ми вважатимемо, що всі основні параметри, зокрема такі чутливі, як ціноутворення в енергетичному секторі, узгоджено”, - підсумував глава російської держави.[1361]

 

1817. Пізніше ТАСС повідомив про реальну ціну, узгоджену між Росією і Білоруссю:

 

“У грудні 2022 року прем'єр-міністр Білорусі Роман Головченко заявив, що Москва і Мінськ зафіксували ціну на газ для республіки [Білорусь] на три роки. Зі свого боку Микола Шульгінов, який очолював тоді Міністерство енергетики РФ, повідомив, що ціну на російський газ для Білорусі 2023 року погоджено на рівні попереднього року (128,5 дол. за 1000 куб. м) у перерахунку на російські рублі”.[1362]

 

1818. Через півтора місяця Група Газпром реалізувала вищевказану угоду, підписавши документацію щодо угоди на шкоду комерційним інтересам Групи Газпром. 7 лютого 2023 року контрольоване Урядом РФ інформаційне агентство ТАСС повідомило:

 

“Газпром і “Газпром трансгаз Білорусь” [білоруська державна газотранспортна компанія] продовжили контракти на поставку газу до Білорусі на 2023-2025 роки ...”, - йдеться в повідомленнях російського холдингу на сайті розкриття корпоративної інформації.

 

Попередні контракти діяли до кінця 2022 року, а 3 лютого поточного року сторони підписали поправки до цих контрактів про продовження їх на період 2023-2025 років ... .

 

... передбачувана вартість газу, що поставляється у 2023-2025 роках, становить 200 млрд. рублів на рік (вартість у 2022 році оцінювалася в 2,44 млрд. доларів США).

 

Раніше глава Міненерго РФ Микола Шульгінов повідомляв, що ціна на російський газ для Білорусі у 2023 році узгоджена на рівні минулого року в перерахунку на рублі. Ціну на російський газ для Білорусії у 2022 році встановлено в розмірі $128,5 за тисячу кубометрів ...”.[1363]

 

4. Висновки про ПАО Газпром і Газпром Експорт як про канали винагороди Білорусі за підтримку Російської Кампанії 2022 року

 

1819. Як пояснювалося в Розділі VIII цього Рішення, Білорусь надала матеріальну підтримку Російській Кампанії 2022 року. Крім того, дії Білорусі, що дозволяють Російській Федерації використовувати свою територію для вчинення акту агресії, самі по собі підпадають під визначення агресії відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX), стаття 3 якої у відповідній частині свідчить наступне: “Будь-яка з наведених нижче дій, незалежно від оголошення війни, має, за умови дотримання і відповідно до положень статті 2, кваліфікуватися як акт агресії: ... (f) дія держави, що дозволяє використовувати свою територію, яку вона надала в розпорядження іншої держави, цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави; ...”.[1364]

 

1820. Як було показано вище, ПАО Газпром і Газпром Експорт, які, імовірно, були незалежними комерційними компаніями, свідомо і добровільно виступили каналами винагороди Білорусі за її власний акт агресії та іншу підтримку Російської Кампанії 2022 року на шкоду собі.

 

1821. Як уже було описано вище, угода працювала так само, як працювали й інші подібні угоди. За власним зізнанням президента Путіна, він вів переговори щодо угод, включно з їхнім ціноутворенням, тет-а-тет із президентом Білорусі Лукашенком, незважаючи на те, що не обіймав жодних посад у корпоративному управлінні в Групі Газпром.

 

1822. Політичне керівництво Російської Федерації потім доручило ПАО Газпром, імовірно незалежній комерційній організації, реалізувати угоду, незважаючи на той факт, що угода з абсолютною впевненістю призведе до десятків мільярдів доларів упущеної вигоди для Групи Газпром. ПАО Газпром, очевидно, погодилося. Очевидно, не отримавши жодного опору з боку керівництва ПАО Газпром (яке очолював давній соратник президента Путіна пан Міллер), ПАО Газпром потім доручило Газпром Експорту (своєму газовому експортному підрозділу та повністю приналежній дочірній компанії, що також була, імовірно, незалежною компанією) здійснити операцію, незважаючи на десятки мільярдів доларів упущеної вигоди, яких, як воно знало, воно зазнає у результаті угоди. Газпром Експорт зробив те, що йому сказало ПАО Газпром.

 

1823. Знову ж таки, можливо, невідомо напевно, які вигоди Група Газпром очікувала або отримає від російської держави за підтримку Російської Кампанії 2022 року за рахунок доходів Групи Газпром, але, як засвідчили дві попередні Російські кампанії проти України, Група Газпром суттєво збагатиться, якщо Росії вдасться окупувати більшу частину України.

 

1824. Насамкінець слід зазначити, що ПАО Газпром і Газпром Експорт діяли пліч-о-пліч з Російською Федерацією, винагороджуючи Білорусь за її власний акт агресії та іншу підтримку Російської Кампанії 2022 року, або, використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6, у якій роз'яснюються правила відповідальності співзаподіювачів шкоди, їхні дії були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”. Таким чином, ПАО Газпром і Газпром Експорт свідомо і добровільно сприяли проведенню Російської Кампанії 2022 року, внаслідок чого Позивач зазнав збитків, які є предметом цієї справи. Таким чином, ПАО Газпром і Газпром Експорт названі в цій справі Співзаподіювачами Шкоди.

 

1. Після початку Російської Кампанії 2022 року Група Газпром набирала, споряджала, відправляла та оплачувала озброєні групи, завербовані нібито як персонал підрозділів безпеки, для їхнього використання з метою вторгнення, окупації та(або) анексії українських територій

 

1825. Головне управління розвідки України 7 лютого 2023 року повідомило, що Газпром Нєфть, нафтовидобувний підрозділ Групи Газпром, який на 95,68% належить ПАО Газпром,[1365] створює власну приватну охоронну організацію, і що прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав відповідний наказ.[1366] Розпорядження прем'єр-міністра Росії від 4 лютого 2023 року № 240-р[1367] (також опубліковане Головним управлінням розвідки України в його доповіді) наказувало, що засновниками приватної охоронної організації стануть Газпром-Нєфть (яке буде володіти 70% статутного капіталу) і “Приватна охоронна організація “СТАФФ-Центр” (яке буде володіти 30% статутного капіталу).

 

1826. ЗМІ повідомили, що Група Газпром спростувала в ЗМІ інформацію про те, що нещодавно створена охоронна компанія буде являти собою приватну військову групу. Однак докази свідчать, що наказ прем'єр-міністра Росії просто формалізував те, що, по суті, вже стало розвиненою і давно функціонуючою системою набору, оснащення та фінансування контрактних військовослужбовців, задіяних у Російській Кампанії 2022 року.

 

1827. У червні 2023 року (через 15 місяців після початку Російської Кампанії 2022 року) Financial Times опублікувала статтю під заголовком “Російська державна газова компанія набрала, оснастила та оплатила охоронців для участі у вторгненні”, у якій докладно пояснювалося, ґрунтуючись на “більш ніж дюжині інтерв'ю з родичами солдатів, нинішніми і колишніми співробітниками “Газпрому”, військовими вербувальниками і соратниками”, в яких точно зафіксовано, як керівництво Газпром Нєфті набирало своїх охоронців для двох приватних військових батальйонів - “Потік” і “Факел”, і як Газпром Нєфть оснащувала та виплачувала зарплату новобранцям для участі у бойових діях в Україні в Російській Кампанії 2022 року. Financial Times зазначила, що інтерв'ю, викладені в її статті, відносяться до подій, які відбулися влітку 2022 року і пізніше, тобто до того часу, коли Позивачу було завдано майнової Шкоди під час Російської Кампанії 2022 року. У статті йдеться:

 

“Поток, або стрім, як і трубопроводи Nord Stream компанії Газпром, включає в себе новобранців з числа охоронців Газпрому, багато з яких були найняті на роботу, отримавши обіцянки щодо пільг, заробітної плати та обладнання, що надаються компанією. Батальйон є частиною мережі напівнезалежних військових частин, які розрослися під впливом військових зусиль Росії після провалу наступу регулярної армії [2022 року]. Financial Times простежила зростання “Потоку” та іншого пов'язаного з “Газпромом” батальйону під назвою “Факел” за допомогою більш ніж дюжини інтерв'ю з родичами солдатів, нинішніми й колишніми працівниками Газпрому, військовими вербувальниками та соратниками, а також документа української розвідки про російських ополченців”.

 

“Для Росії батальйони надають спосіб задовольнити потреби у військовій робочій силі за рахунок приватного набору, не запускаючи нову хвилю примусової мобілізації; призовна кампанія у вересні минулого року спричинила масову паніку та змусила сотні тисяч людей тікати з країни. ... За словами колишнього високопоставленого російського чиновника, для олігархів і корпорацій створення таких військових підрозділів є способом продемонструвати свою відданість справі війни. Це також дає змогу таким компаніям, як Газпром, контролювати, кого з їхніх співробітників призвуть до армії, причому низькокваліфіковані робітники вважаються більш замінними, ніж інженери-газовики.

 

“Є наказ набирати добровольців різними способами, зокрема через багаті державні та приватні структури, у яких достатньо грошей тільки на набір людей”, - розповів колишній чиновник.

 

Газпром перебуває в центрі економіки Росії і є очевидною метою для російської армії, яка прагне збільшити чисельність особового складу, кажуть аналітики. Компанія контролюється державою, в ній працює майже півмільйона людей, а її відділ безпеки має відділення по всій країні. Яковенко, родом із Кабардино-Балкарії на півдні Росії, працював у Газпромі охоронцем, згідно із двома членами його сім'ї та урядовим документом. Його рішення піти на військову службу було ухвалено після того, як він побачив, як багато поранених повертаються в його рідне місто, сказав Олег, член сім'ї. Яковенко добровільно пішов на роботу в батальйон під назвою “Поток”. Олег сказав, що можливість “вступити на службу через газову промисловість” дозволила Яковенку записатися на передову, “не втрачаючи місця роботи”. Такі умови були привабливими для робітників, які боялися втратити роботу в разі призову до регулярних збройних сил. Яковенко загинув у бою під Бахмутом 24 квітня, згідно з пам'ятним постом, опублікованим у соціальних мережах державним департаментом освіти його рідного міста Прохладний. У ньому він описується як “член батальйону “Потік” (Газпром)”. Його вдова і молодша дитина отримають звичайну державну компенсацію, сказав Олег, але Газпром мав надати додаткову компенсацію, оскільки Яковенко “поповнив лави людей, загиблих під час виконання своїх обов'язків у газовій галузі”.

 

...

 

Набір у батальйони розпочався в серпні [2022 року], за словами двох нинішніх працівників Газпрому, які були свідками процесу, і одного родича іншого. “Увага. О 10 ранку на базі лінійного виробничого центру трубопроводів відбудеться зустріч”, - написав менеджер служби безпеки Газпрому в групу WhatsApp для співробітників у серпні [2022 року], згідно з повідомленням, поширеним нинішнім охоронцем, який працює в центральній Росії. “Явка обов'язкова”. Менеджер сказав присутнім, що щонайменше двоє чоловіків мали добровільно піти в бій. “Він почав говорити: Газпром вас забезпечить, ми заплатимо вам більше грошей, ніж отримують звичайні контрактники”, - згадує охоронець, присутній на зустрічі. З його зміни з 15 осіб двоє прийшли і пройшли навчання протягом місяця на військовій базі в Тамбові. “Вони сказали, що зможуть піти, не втрачаючи свого місця на роботі, і отримають відпустку після повернення”, - сказав охоронець.

 

В іншому куточку Росії, у Сибіру, охоронців також викликали на екстрену нараду в серпні [2022 року], згадує дружина одного з присутніх чоловіків. “Вони сказали їм здати телефони і зайти в кабінет начальника невеликими групами”, - сказала вона, додавши, що їх попросили “по одному” заявити про свою зацікавленість у добровольчості. “Їм обіцяли райські умови”, - сказала жінка, чоловік якої відмовився стати добровольцем. “Загалом мільйон [рублів]. Звичайно, всі розумні люди посміялися над цим. Але водночас багато хто швидко уявив, як куплять нову квартиру протягом трьох місяців”. Їхній менеджер пообіцяв, що екіпіровку їм постачатиме тільки Газпром. “Вони сказали: “Не хвилюйтеся, ви не отримаєте всю цю кислу капусту від армії. Усе надамо ми”, - сказала жінка. Лише в жовтні [2022] шість осіб із цієї конкретної зміни Газпрому були фактично розгорнуті, відслуживши за короткими тримісячними контрактами біля Соледара, міста з видобутку солі на північ від Бахмута на сході України. Інша група була відправлена в лютому [2023], цього разу на шість місяців. Дружини залишалися на зв'язку. “Він недалеко від Бахмута... там багато двохсотих”, - написала подруга жінки, використовуючи військовий цифровий код для солдатів, загиблих у бою. Вона поділилася фотографіями чоловіка в камуфляжі і сказала, що він записався на роботу - приєднався до батальйону під назвою “Факел”, що російською означає “факєл”. “Факел” - це також назва корпоративного конкурсу талантів Газпрому, що проводиться двічі на рік, великого фестивалю, на якому команди музичних виконавців різного віку змагаються за призи. Його логотип, як і емблема батальйону “Факел”, містить у собі вертикальний факел. “Факел-Газпром” - це назва команди компанії з настільного тенісу. Російське державне телебачення відвідало батальйон солдатів під назвою “Факел”, і дивізія має крихітну групу в російському месенджері Telegram, де родичі залишають вітання близьким, які служать на передовій. Жодного посилання на Газпром не згадується, за винятком кількох відеозвернень, надісланих у цю чат-групу “Факела” пізно ввечері 31 грудня [2022 року]. В одному з кліпів троє чоловіків сидять у будці охорони з камерами відеоспостереження на задньому плані, одягнені в уніформу з логотипом Газпрому. “Хлопці, ми бажаємо вам щасливого Нового року від “Портової СПГ”, - каже один із них, називаючи компресорну станцію Газпрому в північно-західному місті Виборг. “Повертайтеся швидше додому, здорові та живі”. “З Новим роком наших колег із Виборга (Gazprom Security)”, - йдеться в супровідному повідомленні. На інших відео з офісу охорони є людина, одягнена як Санта-Клаус. На іншому відео, відправленому додому з лінії фронту на початку того самого місяця, троє озброєних до зубів чоловіків стоять у полі та, звертаючись до камери, передають “привіт Виборгу” і “нашим колегам на нашому спільному місці роботи”.

 

...

 

FT зв'язалася з відділами безпеки Газпрому по всій Росії, щоб запитати про існування “Потоку”. Співробітники однієї з філій компанії в Томську, Сибір, заявили, що вся інформація про “Поток” “засекречена”. В іншій філії на Уралі співробітники підтвердили, що “тільки наші працівники” Газпрому можуть записатися в “Поток”. Коли його запитали, чи шукає “Поток” ще рекрутів, один із працівників на третьому об'єкті відповів: “Чому ви питаєте? Ви самі хочете записатися?” Незабаром після цього працівник Газпрому заперечував, що будь-що під назвою “Поток” існує”.[1368]

 

1828. Вербуючи, оснащуючи, відправляючи та оплачуючи бійців для участі в Російській Кампанії 2022 року, Газпром Нєфть надала матеріальну допомогу Російській Федерації в її Російській Кампанії 2022 року, внаслідок якої Позивач зазнав майнової Шкоди, що є предметом цієї справи. Дії Російської Федерації та Газпром Нєфті були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”. Таким чином, Газпром Нафту названо в цій справі Співзаподіювачем Шкоди.

 

1829. Акт “відправки” Газпром Нєфтю збройних груп від імені Російської Федерації для здійснення дій збройних сил з метою, зокрема, вторгнення, військової окупації або анексії українських територій Російською Федерацією, та “суттєва участь у цьому” Газпром Нєфті (така як вербування, оснащення та оплата таких збройних груп) самі по собі є актами агресії з боку Газпром Нєфті, як це визначено у Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX), стаття 3 якої передбачає наступне у відповідній частині:

 

“Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням і відповідно до положень статті 2, кваліфікується як акт агресії:

 

(a) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би якою тимчасовою вона була, спричинена таким вторгненням або нападом, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;

 

...

 

(g) відправлення державою або від її імені озброєних банд, груп, нерегулярних формувань або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави такого серйозного характеру, що вони рівнозначні перерахованим вище актам або її істотній участі в них”.[1369]

 

1. Газпромбанк виступив як канал для виплати “бойових премій” солдатам у Російській Кампанії 2022 року

 

1830. Газпромбанк - російський комерційний банк, 49,88% акцій якого належать ПАО Газпром і 8,02% - ВЕБ.РФ[1370] (спеціальний банк, що повністю належить Російській Федерації). Таким чином, ПАО Газпром і Російська Федерація спільно здійснюють контроль над діяльністю Газпромбанку. Це надає можливість і канал для ПАО Газпром і Уряду Російської Федерації за допомогою їхніх “взаємопов'язаних, сукупних дій, або дій з єдністю наміру” контролювати дії Газпромбанку.

 

1831. Газпромбанк виступив як канал для закупівлі військової техніки для своєї військової агресії в рамках Російської Кампанії 2022 року, а також для виплати своїм солдатам “бойових бонусів”.

 

1832. Низка західних держав (включно зі США, Австралією, Канадою, Новою Зеландією та Великою Британією) запровадила санкції проти Газпромбанку та його дочірніх компаній через його роль у Російській Кампанії 2022 року. Зокрема, 21 листопада 2024 року OFAC США запровадило санкції проти Газпромбанку та його шести дочірніх компаній, що перебувають у повній власності,[1371] на тій підставі, що Газпромбанк є каналом для Росії із закупівлі військових матеріалів для її військових дій проти України. Російський уряд також використовує Газпромбанк для виплати своїм солдатам, зокрема для бойових бонусів, і для виплати компенсацій сім'ям російських солдатів, загиблих у жорстокій війні Путіна проти України”.[1372]

 

1833. Вищевказана діяльність Газпромбанку була спочатку розкрита в результаті розслідування проєкту Schemes Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (далі - РСЄ/РС, Розслідування РСЄ Газпромбанку).[1373] (РСЄ/РС - фінансована урядом США медіа-організація з 70-річною історією, яка транслює новини та аналітику 27 мовами в 23 країнах Східної Європи, Центральної Азії, Кавказу та Близького Сходу, яка здійснює свою діяльність через 21 місцеве бюро з понад 500 основними працівниками, 1300 позаштатними працівниками та 680 працівниками в корпоративних офісах у Вашингтоні, округ Колумбія).

 

1834. Розслідування РСЄ Газпромбанку встановило, що виплата регулярних військових зарплат через Газпромбанк була звичайним явищем задовго до Російської Кампанії 2022 року. Наприклад, у статті про російське споживче фінансування 2020 року йшлося про те, що Газпромбанк видає військовослужбовцям картки для виплати заробітної плати з покроковими інструкціями щодо її отримання. Газпромбанк навіть назвав таку картку “Газпромбанк - Російська армія”. У 2021 році (за рік до Російської Кампанії 2022 року) Газпромбанк опублікував інформацію, в якій йшлося про те, що російські військовослужбовці можуть отримувати свою зарплату на платіжні картки Газпромбанку.[1374] Щоб уникнути сумнівів, ці виплати до Російської Кампанії 2022 року не є предметом цієї справи.

 

1835. Однак після початку Російської Кампанії 2022 року російські військовослужбовці не тільки продовжили отримувати заробітну плату на платіжні картки, випущені Газпромбанком, а й почали отримувати так звані “бойові надбавки”, тобто виплати понад звичайну заробітну плату, зокрема за участь у воєнній агресії, що є невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року, зокрема й на територіях, на яких розташовувалися активи та виробничі потужності Позивача, неправомірне заволодіння якими є предметом цієї справи.

 

1836. Зокрема, Розслідуванням РСЄ Газпромбанку було встановлено, що в російській соціальній мережі Vkontakte існувало співтовариство для російських військовослужбовців під назвою “Nachfin.info”, на якому, зокрема, був розташований форум під назвою “Грошове забезпечення. Кому, де, скільки, в якому банку?” з майже 800 сторінками повідомлень, що стосуються права на виплату “бойових премій” і банків, через які їх можна отримати. Учасниками форуму здебільшого були дружини військовослужбовців, які обговорювали, чи надходять їхнім чоловікам зарплати і бойові премії, зокрема повідомлення від червня 2022 року про отримання (або затримки) “бойових премій” на платіжні картки, випущені Газпромбанком, військовослужбовцями “ЦВО” (тобто Центрального військового округу Росії) та “ПВО”, тобто “Південного військового округу Росії”. Центральний військовий округ Росії на південному сході України, Центральний військовий округ Росії на південному сході України зі штабом у російському місті Ростов-на-Дону,[1375] звідки військовослужбовці здебільшого прямували на південний схід України, до районів, де були розташовані активи та виробничі потужності Позивача, неправомірне привласнення яких є предметом цієї справи. Як приклад:

 

1836.1     одне з повідомлень від 10 червня 2022 року від такої собі Христини Кузьміної свідчить: “[Центральний військовий округ] “Газпромбанк - що-небудь?”;

 

1836.2     у відповіді Христини Волкової від того самого числа йдеться: Газпром - як і раніше тиша [Південний військовий округ]”;

 

1836.3     у наступному повідомленні від Христини Кузьміної того самого дня йдеться: “Газпромбанк - усе ще нічого?”;

 

1836.4     відповідь від того самого дня від Світлани Кликової свідчить: “Христина, тиша”;

 

1836.5     ще два повідомлення від 15 червня 2022 року від якоїсь Лариси Заїки свідчать: “Зарплата прийшла”; Газпром Приморье [тобто округ на Далекому Сході Росії]”;

 

1836.6     Ще одне повідомлення від червня 2022 року від такої собі Людмили Решетнікової свідчить: “Газпром - боевые [платежи] пришли”.[1376]

 

1837. Розслідування РСЄ Газпромбанку на радіостанції РСЄ: у соціальних мережах було виявлено дружин, які опублікували повідомлення на форумі, а звідти - їхніх чоловіків (часто за сімейними фотографіями, розміщеними на форумі та в інших соціальних мережах), а звідти - конкретні підрозділи, у складі яких чоловіки брали участь у Російській Кампанії 2022 року. [1377]

 

1838. Як приклад, Лариса Заїка (яка повідомила в наведеному вище ланцюжку повідомлень на форумі про отримання грошового забезпечення військовослужбовця від Газпромбанку) розмістила на тому ж форумі свою весільну фотографію з чоловіком Володимиром Заїкою, зроблену в жовтні 2014 року. Потім пан Заїка опублікував фотографію у військовій формі 9 червня 2022 року.[1378]

 

1839. Розслідування RСE Газпромбанку на радіостанції: згодом було встановлено, що на той час пан Заїка служив у 60-й окремій мотострілецькій бригаді Росії, місцезнаходження якої було встановлено поблизу населеного пункту Попасна Луганської області на сході України[1379] (приблизно за 140 км від розташування виробничих об'єктів Позивача), який російські війська захопили та суттєво зруйнували на початку травня 2022 року.

 

1840. Аналогічним чином Розслідування РСЄ Газпромбанку виявило низку інших російських військовослужбовців, які брали участь у Російській Кампанії 2022 року та отримували “бойові” виплати на свої картки, випущені Газпромбанком.

 

1841. Як уже зазначалося, низка західних держав (включно зі США, Австралією, Канадою, Новою Зеландією та Великою Британією) запровадила санкції проти Газпромбанку та його дочірніх компаній за його роль у Російській Кампанії 2022 року, водночас OFAC США спеціально пояснило, що Газпромбанк є каналом для Росії для закупівлі військових матеріалів для її воєнних дій проти України. Російський уряд також використовує Газпромбанк для виплати своїм солдатам, зокрема для бойових бонусів, і для компенсації сім'ям російських солдатів, які загинули в жорстокій війні Путіна проти України”.[1380]

 

1842. На підставі вищевикладеного Газпромбанк свідомо і добровільно сприяв і брав активну участь в обробці та виплаті “бойових премій” російським військовослужбовцям спеціально для участі у неправомірній військовій агресії проти України, що була невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року, внаслідок якої Позивачеві було завдано майнової шкоди. Таким чином, Газпромбанк названий Співзаподіювачем Шкоди в цій справі.

 

1. Відповідно до застосовного права Співзаподіювачі Шкоди Газпрому несуть відповідальність перед Позивачем за майнову шкоду, понесену Позивачем.

 

1. Короткий виклад фактів

 

1843. Підсумовуючи, як було показано вище, Позивачеві було завдано майнової шкоди у вигляді фактичного привласнення його активів і бізнесу (інакше іменованих в українському законодавстві “єдиним майновим комплексом”) в рамках Російської Кампанії 2022 року. Дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (поряд із діями інших співзаподіювачів шкоди) активно сприяли Російській Кампанії 2022 року.

 

1844. Як стислий виклад попередніх Розділів цього Рішення, зазначені дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому включали:

 

1844.1     щодо ПАО Газпром і Газпром Експорт - виступаючи як канал для виплати винагород із власних активів Республіці Білорусь з метою надання та продовження сприяння Російській Федерації в нападі на Україну з території Білорусі, а також подальшої матеріальної підтримки Російської Кампанії 2022 року;

 

1844.2     щодо Газпром Нєфті - вербування, оснащення, відправлення та оплата збройних груп (завербованих нібито як співробітники служб безпеки) для здійснення від імені Російської Федерації дій збройних сил з метою, зокрема, вторгнення, військової окупації та анексії українських територій Російською Федерацією в рамках безпосередньої участі в Російській Кампанії 2022 року; і

 

1844.3     що стосується Газпромбанку - він виступає як канал для виплати “бойових премій” солдатам з метою проведення Російської Кампанії 2022 року.

 

1845. Співзаподіювачі Шкоди Газпрому передбачали або повинні були передбачити, що їхні вищевказані дії будуть безпосередньо і суттєво сприяти Російській Кампанії 2022 року, яка з великою часткою ймовірності завдасть шкоди особам, які перебувають у становищі Позивача. Співзаподіювачам Шкоди Газпрому було б очевидно, що така шкода може бути заподіяна:

 

1845.1     або у формі фізичної шкоди майну (наприклад, внаслідок потрапляння снаряда в установку та обладнання),

 

1845.2     або у вигляді втрати доходу через фізичну руйнацію, порушення умов безпеки та економічну дестабілізацію внаслідок воєнних дій і подальшої окупації,

 

1845.3     або у формі привласнення і подальшого переділу бізнес-активів, що, зважаючи на попередні Російські Кампанії в Криму і на Донбасі у 2014 році, було однією з цілком очевидних цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

1846. Цілком очевидно, що дії співзаподіювачів шкоди (включно зі Співзаподіювачами Шкоди Газпрому) були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”.[1381]

 

1847. Крім того, ПАО Газпром мало абсолютний контроль принаймні над компаніями Газпром Експорт (яка була його 100%-вою дочірньою компанією) і Газпром Нєфть (яка була його 95,68%-вою дочірньою компанією), але не вжило ніяких заходів для запобігання діям тих Співзаподіювачів Шкоди Газпрому, які ПАО Газпром передбачало або повинно було передбачити, що своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з іншими Співзаподіювачами Шкоди Газпрому призведуть до заподіяння майнової шкоди особам, які перебувають у становищі Позивача.

 

2. Короткий виклад матеріального права, застосовного до деліктної відповідальності

 

1848. Резюмуючи застосовні правові положення, розглянуті в Розділі IV(А)(1) цього Рішення, відповідно до застосовних колізійних норм українського законодавства та застосовних міжнародних договорів, українське законодавство є правом, яке може бути застосовано до деліктної відповідальності, якщо “дія чи інша обставина”, яка послужила підставою для позову про відшкодування шкоди, заподіяної деліктом, сталася на території України. [1382]

 

1849. Згідно з українським законодавством, для встановлення відповідальності за заподіяння шкоди необхідна наявність наступних елементів: (і) фактична шкода, (іі) неправомірність поведінки, що заподіяла шкоду, (ііі) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та поведінкою (включно з діями або бездіяльністю) Відповідача або “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, та (ііv) вина заподіювача шкоди. [1383]

 

1850. У той час як у справі мають бути доведені перші три елементи делікту, четвертий елемент - вина - презюмується. Якщо ця презумпція не буде спростована в суді, вона буде правовою основою для висновку про те, що винною є особа, яка заподіяла шкоду.[1384]

 

1851. Суд дійшов висновку, що елементи (i)-(iii) були доведені Позивачем, а презумпція вини (елемент (iv)) не була спростована Відповідачами, особи (які заподіяли шкоду “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”) несуть солідарну відповідальність перед потерпілим у повному обсязі такої шкоди, незалежно від їхнього відносного вкладу в заподіяння такої шкоди.[1385]

 

3. Застосування застосовного матеріального права до фактів

 

1852. Застосовуючи до вищевказаних фактів кожен елемент делікту по черзі:

 

1. Реальна шкода

 

1853. Що стосується елемента (i) - шкоди - Суд дійшов висновку про те, що Позивач продемонстрував і довів у цій справі, що він зазнав майнової шкоди у формі неправомірного привласнення всього його бізнесу (включно з майном, заводами, обладнанням і його правами на видобуток та переробку корисних копалин, також відомими в українському законодавстві як “єдиний майновий комплекс”), у рамках Російської Кампанії 2022 року.[1386] Жоден із Відповідачів не заперечував проти факту привласнення Нєдрами ДНР підприємства Позивача, а також не надав жодних доказів, які б це спростовували.

 

1. “Неправомірність” поведінки Відповідачів

 

1854. Що стосується елемента (ii) - “неправомірності” поведінки Відповідачів, - як уже пояснювалося,[1387] закон, що застосовується до зобов'язань, які випливають із заподіяння шкоди (тобто українське право), застосовується також до визначення того, чи були дії співзаподіювачів шкоди “неправомірними”.

 

1855. Фактично дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому були спрямовані на пряме та суттєве сприяння Російській Кампанії 2022 року. Як було показано вище, ці дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (серед інших співзаподіювачів шкоди) були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” та були спрямовані на заподіяння або з високою ймовірністю могли заподіяти шкоду особам, які перебували у становищі Позивача: або через фізичне пошкодження майна, або через втрату доходу через фізичне знищення, порушення безпекового становища й економічну дестабілізацію в результаті воєнних дій та подальшої окупації, або - шляхом фізичного знищення майна. Співзаподіювачі Шкоди Газпрому “передбачали або повинні були передбачити” останнє, тому що, як описано вище, в результаті попередніх російських кампаній, після анексії Криму Росією в 2014 році, Група Газпром отримала можливість взяти під свій контроль енергетичну інфраструктуру.

 

1856. Російська Кампанія 2022 року і, отже, дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому, які допомагали та сприяли їй, були “неправомірними”, оскільки вони суперечили застосовному внутрішньому законодавству України та міжнародним договорам, учасником яких є Україна (і які автоматично є частиною українського законодавства).

 

1857. По-перше, діями Співзаподіювачів Шкоди, внаслідок яких Позивачеві була заподіяна майнова Шкода (та бездіяльністю ПАО Газпром як контролюючого суб'єкта Газпром Експорт, та Газпром Нєфть), порушено загальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України, “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”.[1388]

 

1858. По-друге, далі і як альтернатива, Російська Кампанія 2022 року, якій активно допомагали Співзаподіювачі Шкоди Газпрому, була неправомірною згідно з міжнародним правом, яке є невід'ємною частиною українського законодавства. Зокрема:

 

1858.1     систематичне, масове привласнення та перерозподіл приватних українських активів на окупованих територіях, яке було невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року, являє собою: (i) порушення статей 46 та/або 47 Гаазьких Положень, які забороняють конфіскацію та пограбування приватної власності,[1389] (ii) воєнний злочин згідно зі статтею 8(2)(b)(xiii) Римського Статуту;[1390] та (iii) порушення прав, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ, та адміністративна практика, яка не забезпечує такі права;[1391]

 

1858.2     збройне вторгнення та окупація території України Російською Федерацією, що було невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року та засобом систематичного, масового привласнення та перерозподілу приватної української власності, являє собою: (і) порушення статті 2 (4) Статуту ООН, яка передбачає, що всі члени ООН “утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і в будь-який інший спосіб”,[1392] (ii) злочин агресії відповідно до статті 8bis(1) Римського Статуту[1393] та (iii) (після 16 березня 2022 року) порушення Наказу Міжнародного суду ООН 16 III 22, виданого того дня, який мав обов'язкову силу і створив міжнародно-правове зобов'язання для Російської Федерації та наказував Російській Федерації “негайно припинити військові дії” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути нею направлені або підтримані, а також будь-які організації та особи, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом, не вживали жодних заходів на підтримку” Російської кампанії 2022 року.[1394]

 

1859. По-третє, як уже пояснювалося вище, дії Газпром Нєфті щодо “спрямування” збройних груп від імені Російської Федерації для здійснення дій збройних сил з метою, зокрема, вторгнення, військової окупації або анексії українських територій Російською Федерацією, та “істотна участь у цьому” Газпром Нєфті (така як вербування, оснащення та оплата таких збройних груп) самі по собі являють собою акти агресії з боку Газпром Нєфті, як визначено у Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX), стаття 3 якої у відповідній частині “Будь-яка з наведених нижче дій, незалежно від оголошення війни, з урахуванням і відповідно до положень статті 2, кваліфікується як акт агресії: (a) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би якою тимчасовою вона була, спричинена таким вторгненням або нападом, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;... (g) спрямування державою чи від її імені Держави збройних банд, груп, нерегулярних формувань або найманих військ, які не можуть бути використані у війні... (g) направлення державою або від її імені держави озброєних банд, груп, нерегулярних формувань або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави настільки серйозного ступеня тяжкості, що вони рівнозначні перерахованим вище актам або його істотній участі в них”.[1395]

 

1860. Відповідно, дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому щодо активного надання допомоги та сприяння Російській Кампанії 2022 року, описані вище, були “неправомірними”.

 

1. Причинно-наслідковий зв'язок

 

1861. Що стосується елемента (iii) - причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та поведінкою Відповідача або “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, як було продемонстровано вище, Шкода, якої зазнав Позивач, - неправомірне привласнення його активів і бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року - була спричинена “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів шкоди, причому Російська Федерація очолювала Російську Кампанію 2022 року, а інші співзаподіювачі шкоди – включаючи Співзаподіювачів Шкоди Газпрому – активно допомагали та сприяли Російській Кампанії 2022 року своїми діями (та/або бездіяльністю).

 

1862. Те, що дії (і бездіяльність) Російської Федерації та Співзаподіювачів Шкоди Газпрому були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”, безсумнівно. У Групи Газпром не тільки був мотив допомагати Російській Федерації у сприянні та просуванні Російської Кампанії 2022 року - оскільки вона була щедро винагороджена російською державою після двох попередніх Російських Кампаній у Криму та Донбасі (як описано вище), але також у Російської держави та Групи Газпром були засоби та канали для тісної координації їхніх спільних дій, як описано нижче.

 

1863. За даними офіційного сайту ПАО Газпром, “головною компанією Групи [Газпром] є ПАО Газпром” (Відповідач 01).[1396] Російська держава є контролюючим акціонером ПАО Газпром, володіючи незначною більшістю акцій ПАО Газпром - 50,23%. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті ПАО Газпром, 50,23% акцій належать: (і) Федеральному агентству з управління державним майном (державне агентство) - 38,37%, (іі) АТ “Роснєфтєгаз”, яке, за даними того самого сайту, “контролюється Російською Федерацією”, - 10,97%; і (ііі) АТ “Росгазифікація”, яке, за даними того самого сайту, також “контролюється Російською Федерацією”, - 0,89%. [1397]

 

1864. ПАО Газпром створено у формі публічного акціонерного товариства відповідно до законодавства Російської Федерації.[1398] Структура корпоративного управління виглядає наступним чином:

 

1864.1     Російське законодавство і Статут ПАО Газпром передбачають, що управління Газпромом здійснюється колегіальним органом - радою директорів, яку обирають Загальні збори акціонерів.[1399] Фактично це означає, що російська держава, яка контролює більшість голосів на Загальних зборах, має право обрати всю раду директорів Газпрому. Загальні збори (контрольовані російською державою) також мають право звільняти членів Ради директорів з причини або без причини.[1400]

 

1864.2     Рада директорів Газпрому(призначається на розсуд держави) потім має право призначити колегіальний орган, який керуватиме поточними справами Газпрому, - Правління.[1401]

 

1864.3     Правління (яке з причин, описаних вище, фактично контролюється Російською державою) далі призначає Голову Правління, іншими словами, Генерального директора Газпрому.[1402] З 2001 року, тобто фактично відтоді, як президент Путін перебуває при владі, цю посаду обіймає Олексій Міллер, давній союзник президента Путіна, який з 1991 до 1996 року працював у Комітеті з питань зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга при Володимирі Путіні (який став президентом Росії у 2000 році). [1403]

 

1865. Далі, Газпром Експорт (Відповідач 02) є товариством з обмеженою відповідальністю, що повністю належить ПАО Газпром. [1404]Відповідно до російського законодавства Газпром Експорт управляється одноосібним директором, якого призначають загальні збори “учасників”.[1405] Єдиним учасником Газпром Експорту є ПАО Газпром. Таким чином, Газпром Експорт повністю контролюється ПАО Газпром.

 

1866. Аналогічно, Газпром Нєфть (Відповідач 03) є російським акціонерним товариством, 95,68% акцій якого належать ПАО Газпром (решта 4,32% перебувають у вільному обігу).[1406] Таким чином, Газпром Нєфть повністю контролюється ПАО Газпром, яке, як описано вище, має тісний правовий і практичний зв'язок з Російською державою та загальну зацікавленість у цілях Російської Кампанії 2022 року.

 

1867. Нарешті, що стосується Газпромбанку (Відповідач 04), то хоча ПАО Газпром належить лише 49,88%, ще 8,02% належать ВЕБ.РФ[1407] (спеціальний банк, що повністю належить Російській Федерації).[1408] Таким чином, ПАО Газпром спільно з Російською державою повністю контролюють Газпромбанк, у тому числі спільно мають повноваження призначати та відсторонювати від посади з будь-яких причин або без них членів його керівництва.[1409]

 

1868. Тому не дивно, що коли Президент Путін домовляється про вигідні умови постачання газу з союзниками Росії, щоб винагородити їх за підтримку Російської Кампанії 2022 року, і ПАО Газпром, і Газпром Експорт повністю виконують такі угоди, і однаковою мірою, коли Президент Путін прагне “пом'якшити” або покарати фактичну чи потенційну іноземну опозицію Російській Кампанії 2022 року, ПАО Газпром і Газпром Експорт також повністю співпрацюють, як описано в Розділі IX(B)-(C) цього Рішення. Настільки ж не дивно, що Газпром Нєфть і Газпромбанк об'єднали зусилля з Російською державою та іншими Співзаподіювачами Шкоди Газпрому для просування цілей Російської Кампанії 2022 року, як описано в Розділах IX(D)-(E) цього Рішення.

 

1. Вина з боку Відповідачів

 

1869. Що стосується елемента (iv) - вина з боку Відповідачів, то, як зазначено вище, вина Відповідачів презюмується. Тому не Позивач має доводити вину Відповідачів, а Відповідачі мають доводити її відсутність.

 

4. Висновки щодо відповідальності Співзаподіювачів Шкоди Газпрому

 

1870. Суд дійшов висновку, що Позивач довів три елементи делікту, які він мав довести, за відсутності доказів з боку Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (тобто ПАО Газпром, Газпром Експорт, Газпром Нєфть та Газпромбанк), що спростовують презумпцію їхньої вини. Отже єдиний висновок, який Суд може зробити за цих обставин, це визнати Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (які спільно з іншими співзаподіювачами шкоди заподіяли Позивачеві майнову Шкоду своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”) такими, що зобов'язані відшкодувати майнову Шкоду, заподіяну Позивачу, у повному обсязі солідарно з іншими співзаподіювачами шкоди, незалежно від їх відносного внеску в заподіяння такої шкоди.[1410]

 

1871. З огляду на вищевикладене, Суд відповідно до статей 22, 1166 та 1190 Цивільного кодексу України визнає Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (які спільно з іншими співзаподіювачами шкоди заподіяли Позивачу майнову шкоду своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями, з єдністю наміру”) зобов'язаними відшкодувати майнову шкоду, заподіяну Позивачу, у повному обсязі незалежно від їх відносного внеску у заподіяння такої шкоди.

 

1872. Розмір відповідальності розглядається в Розділі XIII цього Рішення.

 

1. У зв'язку з володінням, контролем та управлінням Групою Газпром Відповідачі Альтер-Его Газпрому несуть перед Позивачем солідарну відповідальність із Співзаподіювачами Шкоди Газпрому.

 

1873. У попередніх Розділах IX(C), (D) та (E) цього Рішення продемонстровано, що дії Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (а саме ПАО Газпром, Газпром Експорт, Газпром Нєфть та Газпромбанк) є спільно “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” з іншими співзаподіювачами шкоди заподіяли Позивачеві шкоду, що є предметом цієї справи, і що вони несуть солідарну відповідальність перед Позивачем за відшкодування шкоди в повному обсязі.

 

1874. У цьому Розділі IX(G) Суд робить висновок про те, що Відповідачі Альтер-Его Газпрому (а саме Газпром Капітал, Газпром Інтернешнл, West Asia, GPN Middle East BV, GPN Badra BV. та ГПН-Інвест мають нести солідарну відповідальність зі Співзаподіювачами Шкоди Газпрому за зазначену шкоду згідно з українським законодавством про відповідальність за доктриною Альтер-Его.

 

1. Короткий виклад застосовного закону про відповідальність Альтер-Его

 

1875. Як детально описано в Розділі IV(B)(3) цього Рішення, українські суди можуть ухвалити, що “майно, права та обов`язки, що належать певній юридичній особі, розглядаються як майно, права та обов`язки іншої особи, найчастіше її учасників, керівників або інших компаній групи”,[1411] та можуть притягнути першу до відповідальності за правопорушення, вчинене останньою, якщо, серед іншого,

 

1875.1     відповідні особи “становлять єдине ціле”, і зокрема, коли їхні “майно, діяльність, інтереси... настільки спільно пов'язані, переплетені, … становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх”;[1412]

 

1875.2     де власник акцій використовує свою компанію “як фасад... (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально, … [а компанію] створена виключно для уникнення відповідальності перед кредиторами або легального обходу приписів закону”;[1413]

 

1875.3     “юридична особа... діяла як агент або володіла майном в інтересах учасника...”;[1414]

 

1875.4     у разі “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди”,[1415]

 

1875.5     у разі “фактичне управління активами групи компаній як власними”;[1416] та

 

1875.6     “інтересах справедливості (усі інші випадки, коли визнання за компанією самостійної правосуб`єктності призводить до очевидно несправедливого результату)”.[1417] Верховний суд далі нагадав, що “Загальними засадами цивільного законодавства згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК є справедливість, добросовісність та розумність. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 ст.13 ЦК)”.[1418],[1419]

 

1876. Як постановив Верховний суд України у справі Авдіївського Заводу, українські суди мають змогу відкривати корпоративну завісу, щоб запобігти “можливому зловживанню правами”, і “для захисту... більш слабкої сторони”, і з цією метою позов може бути пред'явлено до кількох суб'єктів, які “становлять, по суті, єдину економічну групу, та їхні інтереси збігаються”, а “формальний юридичний поділ зазначених осіб у цьому випадку не має значення”.

 

1877. У наступному Розділі пояснюється, як українське законодавство про відповідальність третіх осіб застосовується до фактів, що стосуються Відповідачів Альтер-Его Газпрому.

 

2. Результатом застосування критеріїв Рішення у Справі Жеваго до структури власності, корпоративного управління та діяльності Групи Газпром є те, що Відповідачі Альтер-Его Газпрому мають нести солідарну відповідальність із Співзаподіювачами Шкоди Газпрому за майнову шкоду, заподіяну Позивачу

 

1878. Часткова корпоративна структура Групи Газпром, що має відношення до цієї справи, наведена у Додаток A-0005.[1420]

 

1879. Чотири Співзаподіювачі Шкоди Газпрому (ПАО Газпром (Відповідач 01), Газпром Експорт (Відповідач 02), Газпром Нєфть (Відповідач 03) і Газпромбанк (Відповідач 04) показано в рамках, пофарбованих у кольори військового камуфляжу. Відповідачі Альтер-Его Газпрому показані в рамках, затінених сірим кольором. Компанії Групи Газпром, показані в білих рамках, включені в схему як фон.

 

1880. Згідно з власними заявами, “Група Газпром - глобальна вертикально інтегрована енергетична група, що займається геологорозвідувальними роботами, видобутком, транспортуванням, зберіганням, переробкою та реалізацією газу, газового конденсату, нафти і нафтопродуктів, а також виробництвом і реалізацією теплової та електричної енергії. Материнською компанією Групи є ПАО Газпром (тобто Відповідач 01, один зі Співзаподіювачів Шкоди Газпрому)”.[1421] Крім нафти і газу, Група Газпром веде діяльність у промислових секторах, включно (стосовно цієї справи) з фінансами, які значною мірою обслуговують інтереси Групи Газпром. Група Газпром здійснює свою діяльність через близько 400 консолідованих дочірніх компаній. Як показано нижче, ПАО Газпром жорстко контролює діяльність та активи своїх дочірніх компаній по всій Групі Газпром.

 

1. Газовий бізнес Групи Газпром і Відповідачі Альтер-Его Газпрому, що займається цим бізнесом

 

1881. Газовий бізнес Групи Газпром (показано на синьому тлі на Схемі Додатку А-0005) охоплює видобуток, переробку, розподіл і продаж природного газу.

 

1882. Група Газпром здійснює видобуток природного газу здебільшого на території Росії (російські дочірні видобувні товариства Групи Газпром для простоти на схемі не показані), але також реалізує проєкти за кордоном.[1422]

 

1. Газпром Капітал (Відповідач 05) і Газпром Інтернешнл (Відповідач 06)

 

1883. Управління зарубіжними газовими проектами Групи Газпром здійснюється, зокрема, через дочірню корпоративну структуру Групи Газпром, до якої входять Газпром Капітал і Газпром Інтернешнл.

 

1884. Наприклад, ПАО Газпром через Газпром Капітал і Газпром Інтернешнл володіє частками в “ 36 родовищах за 33 ліцензіями, переважну більшість з яких експлуатується [зареєстрованою в Нідерландах компанією Wintershall Noordzee B.V., в якій Газпром Інтернешнл належить 50% акцій]: 33 родовища за 28 ліцензіями в Нідерландах, 2 родовища за 3 ліцензіями у Великій Британії, 1 родовище за 2 ліцензіями в Данії”. [1423]

 

1885. Газпром Капітал і Газпром Інтернешнл організовані як товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законодавства Російської Федерації. Кожним з них керує одноосібний директор, якого призначають загальні збори “учасників”.[1424] Єдиним учасником Газпром Капітал є ПАО Газпром, а Газпром Інтернешнл - Газпром Капітал. Отже, корпоративне управління Газпром Капітал і Газпром Інтернешнл повністю контролюється ПАО Газпром.

 

1886. У тих випадках, коли суб'єкти Групи Газпром зобов'язані за законом проводити та публікувати відповідну оцінку групового контролю, вони прямо визнають наявність такого контролю. Зокрема, дотримуючись власної оцінки, ПАО Газпром прямо підтверджує, що він “контролює” Газпром Капітал у своїх річних звітах, які ПАО Газпром зобов'язаний публікувати як публічне акціонерне товариство. Як приклад, ПАО Газпром включив Газпром Капітал - унаслідок власної оцінки ПАО Газпром усіх відповідних фактів та обставин - до своєї консолідованої фінансової звітності у своєму останньому аудійованому звіті за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, опублікованому 30 червня 2023 року, зокрема, на тій підставі, що ПАО Газпром контролює Газпром Капітал.[1425] Вимога такого включення встановлена в Законі Російської Федерації “Про консолідовану фінансову звітність”,[1426] який, своєю чергою, включає Міжнародний стандарт фінансової звітності (далі - МСФЗ). МСФЗ 10 вимагає, щоб “інвестор [тут - ПАО Газпром], незалежно від характеру його участі у субʼєкті господарювання (об'єкті інвестування) [тут - Газпром Капітал], визначає, чи є він материнським підприємством шляхом оцінки, чи контролює він об'єкт інвестування”[1427] та “[а] інвестор має розглянути всі факти та обставини, оцінюючи, чи контролює він об'єкт інвестування”.[1428] Планка для висновку материнської компанії про свій “контроль” відповідно до МСФЗ (IFRS) 10 висока. Він передбачає, що “...інвестор контролює об'єкт інвестування, тоді і лише тоді, коли інвестор має все перелічене далі: (a) владні повноваження щодо об'єкта інвестування ...; (б) зазнає ризиків або має права щодо змінних результатів діяльності об’єкта інвестування ...; та (в) здатність використовувати свої владні повноваження щодо об’єкта інвестування з метою впливу на результати інвестора ...”.[1429] Відповідно, на основі власної оцінки Газпрому, який “розглянув[ши] всі факти та обставини при оцінці того, чи контролює він об'єкт інвестування”, не може бути жодних розумних сумнівів у тому, що ПАО Газпром контролює Газпром Капітал.

 

1887. Аналогічним чином, відповідно до МСФЗ (IFRS) 10, Газпром Капітал включив інформацію про діяльність Газпром Інтернешнл до консолідованої фінансової звітності за 2023 рік. Тим самим підтверджено, що Газпром Капітал, будучи єдиним власником 100% статутного капіталу Газпром Інтернешнл, здійснює контроль над останнім.[1430]

 

1888. Таким чином, незважаючи на своє існування як окремі юридичні особи, Газпром Капітал і Газпром Інтернешнл не мають інституційної та операційної незалежності, і, як описано нижче, ПАО Газпром може розпоряджатися або переміщати свої активи на власний розсуд. За цих обставин, використовуючи формулювання Рішення у Справі Жеваго, “майно, діяльність, інтереси... настільки тісно пов'язані, переплетені, становлять єдине ціле, що їх неможливо або не має сенсу юридично розмежовувати”,[1431] а ПАО Газпром здійснює “фактичне управління активами групи компаній як своїми власними”. [1432]

 

1. Газпром Експорт (Відповідач 02)

 

1889. Газпром Експорт - основний підрозділ Групи Газпром, що займається експортом газу. Єдиним джерелом газового торговельного бізнесу Газпром Експорту є Група Газпром. До початку Російської Кампанії 2022 року Газпром Експорт постачав газ у 25 європейських країн. У січні 2023 року внаслідок санкцій, запроваджених проти Росії через вторгнення в Україну у 2022 році, Газпром оголосив, що його експорт газу скоротився зі 185 млрд. куб. м до 101 млрд. куб. м, здебільшого через втрату європейського ринку;[1433] 2023 року експорт знову впав, і Європа закупила лише 28 млрд. куб. м, що є рівнем, небаченим з 1970-х років.[1434]

 

1890. Як зазначалося вище, Газпром Експорт - російське товариство з обмеженою відповідальністю, 100% якого належить ПАО Газпром.[1435] Це дає ПАО Газпром повний контроль над Газпром Експорт та його діяльністю, оскільки ПАО Газпром має повний контроль над призначенням та звільненням з посади членів органів корпоративного управління Газпром Експорт.[1436]

 

1891. Газпром Експорт є одним із Співзаподіювачів Шкоди Газпрому (як описано в Розділах IX(B) та (C) цього Рішення), тому Суд доходить висновку, що Газпром Експорт також відповідає критеріям Рішення у Справі Жеваго, щоб встановити його відповідальність перед Позивачем.

 

1892. Однак діяльність Газпром Експорту, описана в Розділах IX(B) та (C) цього Рішення, коли ПАО Газпром примушує Газпром Експорт постачати газ споживачам на таких умовах та за такими цінами, які ПАО Газпром за узгодженням з російським політичним керівництвом вважає за доцільне, зокрема й за цінами, що призводять до більших збитків для Газпром Експорту, лише підтверджує спосіб, у який ПАО Газпром управляє своїми дочірніми товариствами і розпоряджається їхніми активами. По суті, ПАО Газпром здійснює “фактичне управління активами групи компаній як [своїми] власними”,[1437] “юридична особа... виступала агентом або володіла майном в інтересах учасника...”;[1438] та “майно, діяльність, інтереси... настільки спільно пов'язані, переплетені, … становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх)”. [1439]

 

1. Нафтовий бізнес Групи Газпром: Газпром Нєфть (Відповідач 03) і Відповідачі Альтер-Его Газпрому, що займаються цим бізнесом

 

1893. Нафтовий бізнес Групи Газпром (показано на чорному тлі в наведеній вище схемі структури Групи Газпром) охоплює розвідку, видобуток, переробку, зберігання, транспортування та реалізацію нафти і нафтопродуктів на території Російської Федерації та за кордоном. Група Газпром здійснює свій нафтовий бізнес здебільшого через Газпром Нєфть та її дочірні товариства.[1440]

 

1. Газпром Нєфть (Відповідач 03)

 

1894. 95,68% акцій Газпром Нєфті належать ПАО Газпром (решта 4,32% перебувають у вільному обігу). В аудійованій консолідованій фінансовій звітності Газпром Нєфті від 16 лютого 2022 року (за тиждень до початку Російської Кампанії 2022 року) зазначено:

 

“Компанія [Газпром Нєфть] є публічним акціонерним товариством відповідно до законодавства Російської Федерації. Головною компанією Групи [Газпром], що володіє 95,7% акцій Компанії, є ПАО Газпром (далі - “Материнська компанія”).[1441]

 

1895. Це дає ПАО Газпром повний контроль над Газпром Нєфтю, її діяльністю та активами, оскільки ПАО Газпром має повний контроль над призначенням та звільненням з посади членів органів корпоративного управління Газпром Нєфті. Статут Газпром Нєфті у відповідних частинах передбачає таке:

 

“ 14.1. Вищим органом управління Товариства є Загальні збори акціонерів; ...

 

19.1. Рада директорів - орган управління Товариства, який... здійснює загальне керівництво діяльністю Товариства, за винятком вирішення питань, віднесених до компетенції Загальних зборів акціонерів; ...

 

19.3 Члени Ради директорів обираються Загальними зборами ....;

 

24.1 Виконавчими органами Товариства є Генеральний директор та Правління; ...

 

24.5 Утворення виконавчих органів та дострокове припинення їх повноважень здійснюються за рішенням Ради директорів”.[1442]

 

1896. Крім того, в пункті 3.3 Статуту Газпром Нєфті прямо зазначено:

 

“Компанія є дочірнім товариством [Російського акціонерного товариства] Газпром. [Російське акціонерне товариство] Газпром, як материнська компанія, має право давати Товариству обов'язкові для виконання вказівки”.[1443]

 

1. Повністю контрольовані дочірні компанії Газпром Нєфті: West Asia (Відповідач 07), GPN Middle East BV (Відповідач 09) і GPN Badra BV (Відповідач 08).

 

1897. Газпром Нєфть по суті є холдинговою компанією нафтового бізнесу ПАО Газпром. Згідно з аудійованою консолідованою фінансовою звітністю групи компаній Газпром Нєфть від 16 лютого 2022 року (за тиждень до початку Російської Кампанії 2022 року):[1444]

 

1897.1     Переважну більшість операцій Газпром Нєфті з розвідки та видобутку нафти на території Росії здійснюють приблизно 15 дочірніх компаній (здебільшого зареєстрованих як російські товариства з обмеженою відповідальністю), у переважній більшості з яких Газпром Нєфть володіє 100% або близькою до 100% часткою участі; [1445]

 

1897.2     Діяльність Газпром Нєфті з розвідки та видобутку нафти за межами Росії здійснюється дочірніми товариствами, контрольованими Газпром Нєфтю (і через неї ПАО Газпром). Наприклад, у період з 2021 по 2023 рік Газпром Нєфть (95,68% якої належить ПАО Газпром) була власником 100% акцій російського GPN-Finance, яке, своєю чергою, було власником 100% акцій (нині ліквідованої) голландської компанії Gazprom Neft Finance B.V., яка, своєю чергою, була власником голландської компанії Gazprom Neft Badra B.V. (GPN Badra BV, Відповідач 08). Приблизно у 2021 році право власності на GPN Badra BV було передано в рамках Групи Газпром від (нині ліквідованої) Gazprom Neft Finance B.V. 100%-вої прямої російської дочірньої компанії Газпром Нєфті West Asia (Відповідач 07),[1446] хоча у своїх корпоративних документах GPN Badra BV продовжує прямо визнавати, що її “кінцевою материнською компанією є” ПАО Газпром. [1447]

 

1897.3     Переробкою нафти займаються здебільшого російські акціонерні товариства “Газпромнефть-ОНПЗ” і “Газпромнефть-МНПЗ”, в яких Газпром Нєфті належить 100% акцій;

 

1897.4     Торгівля сирою та очищеною нафтою здійснюється в основному шістьма 100% дочірніми товариствами Газпром Нєфті; [1448]

 

1897.5     Інша діяльність Газпром Нєфті, яка замикає весь цикл її діяльності (включно із забезпеченням розвідки та видобутку, постачанням сировини, закупівлями, транспортуванням, фінансовими послугами, операціями з управління активами тощо), також здійснюється через дочірні товариства, що повністю належать Газпром Нєфті. [1449]

 

1898. Згідно з російським законодавством, володіння контрольним пакетом акцій компанії дає утримувачу частки необмежену можливість призначати, звільняти (з причини або без причини) і, таким чином, контролювати керівництво таких компаній.

 

1898.1     Як було зазначено вище, переважна участь у російському товаристві з обмеженою відповідальністю (організаційно-правова форма, в якій засновано переважну більшість дочірніх товариств Газпром Нєфті, зазначених вище) дає право призначати та звільняти з посади (із зазначенням або без зазначення причини) одноосібний орган управління товариства з обмеженою відповідальністю (директора або генерального директора). Закон РФ “Про товариства з обмеженою відповідальністю” передбачає з цього приводу таке:

 

“Стаття 40. Одноосібний виконавчий орган товариства

 

1. Одноособовий виконавчий орган товариства (директор, генеральний директор тощо) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, що визначається статутом товариства, якщо статутом товариства прийняття рішення про його утворення не віднесено до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства. ...” [1450]

 

1898.2     Акціонер, який володіє контрольним пакетом акцій російського акціонерного товариства (організаційно-правова форма, в якій засновано переважну більшість дочірніх товариств Газпром Нєфті, зазначених вище), вправі призначати та звільняти з посади (з мотивів або без таких) одноосібний орган управління товариства з обмеженою відповідальністю (директора, генерального директора). Закон РФ “Про акціонерні товариства” з цього приводу передбачає таке:

 

1898.2.1      Стаття 66.1.3: “З дозволу загальних зборів акціонерів повноваження всіх членів ради директорів (наглядової ради) товариства можуть бути припинені достроково”.[1451]

 

1898.2.2      Стаття 69.1: “Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) або одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) та колегіальним виконавчим органом товариства (правлінням, дирекцією). Виконавчі органи підзвітні раді директорів (наглядовій раді) товариства та загальним зборам акціонерів”.

 

1898.2.3      Стаття 69.3: “Утворення виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень здійснюються за рішенням загальних зборів акціонерів, якщо статутом товариства вирішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства”.

 

1899. Підсумовуючи вищесказане, з точки зору контролю ПАО Газпром повністю контролює Газпром Нєфть, володіючи 95,68% її акцій, і “як материнська компанія має право давати обов'язкові для виконання вказівки [Газпром Нєфті]”.[1452] Своєю чергою, кожна з компаній, що входять до ланцюжка корпоративної групи Газпром Нєфть (у тому числі, зокрема, тих Відповідачів Газпрому, які є дочірніми компаніями Газпром Нєфть), діє як невід'ємна частина групи, контрольована Газпром Нєфтю, та, у підсумку, як частина Групи Газпром, контрольованої ПАО Газпром.

 

1900. З виробничої точки зору, як було показано вище, ПАО Газпром використовує Газпром Нєфть та її дочірні товариства як свій повністю інтегрований, єдиний бізнес з видобутку та переробки нафти.

 

1901. За таких обставин, застосовуючи формулювання Рішення у Справі Жеваго до ПАО Газпром, Газпром Нєфть та зазначених вище дочірніх товариств Газпром Нєфті (включно з Відповідачами Альтер-Его у складі корпоративної групи Газпром Нєфть), їхні “діяльність, інтереси... настільки тісно пов'язані, переплетені, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх”.[1453]

 

1. Незважаючи на формальний поділ активів між окремими суб'єктами Групи Газпром, регулярно відбувається їх переміщення, перерозподіл або відчуження на розсуд ПАО Газпром

 

1902. Той факт, що ПАО Газпром регулярно ухвалює рішення про передачу та відчуження активів окремих компаній Групи Газпром як таких, що належать ПАО Газпром на власний розсуд, і що дочірні компанії ПАО Газпром володіють цими активами винятково в інтересах та на користь ПАО Газпром, став очевидним зі свідчень, наданих у Високому суді Англії партнером міжнародної юридичної фірми DLA Piper Ліносом Чу під час представництва інтересів ПАО Газпром у провадженні, у якому ПАО Газпром намагалось довести, що відчуження активів дочірніх компаній Газпрому за розпорядженням керівництва Газпрому здійснювалось під час звичайної діяльності Групи Газпром та не є розтратою активів на тій підставі, що вони залишались у складі Групи Газпром.

 

1903. У 2010 році Публічне акціонерне товариство “Нафтогаз України” (далі - Нафтогаз) отримало міжнародне арбітражне рішення проти ПАО Газпром, яке зобов'язує його виплатити Нафтогазу певну суму грошей. У 2018 році Нафтогаз отримав ухвалу Високого суду Англії про замороження активів ПАО Газпром, стверджуючи, що існує ризик розпорошення активів ПАО Газпром, що Нафтогаз намагався довести шляхом продажу ПАО Газпром акцій у проєктній компанії South Stream, тоді запланованого проєкту трубопроводу для транспортування російського природного газу через Чорне море до Європи. (Ризик розпорошення активів є одним з елементів тесту англійського права на видачу та продовження наказу про заморожування). Коли Нафтогаз подав клопотання про продовження наказу про заморожування, ПАО Газпром виступив проти цього клопотання, стверджуючи, що відчуження акцій South Stream було всього лише внутрішньогруповим відчуженням, наказаним ПАО Газпром під час звичайної діяльності, в рамках реструктуризації Групи Газпром, яку керівництво ПАО Газпром зазвичай проводить. Тому - стверджувало ПАО Газпром - відчуження не слід розглядати як спробу розсіювання активів ПАО Газпром.

 

1904. Адвокат і свідок ПАО Газпром пан Чу представив Високому суду Англії річні звіти ПАО Газпром і повідомлення в ЗМІ за багато років, які продемонстрували таке:

 

1904.1     ПАО Газпром у плановому порядку, під час здійснення звичайної діяльності, здійснює переміщення і розпорядження активами своїх дочірніх товариств, що входять до Групи Газпром, на власний розсуд: “внутрішньогрупова передача акцій у рамках Групи Газпром... є частиною звичайної діяльності та спрямована, зокрема, на: вдосконалення корпоративного управління, оптимізацію операційних витрат і потоків доходів”;[1454]

 

1904.2     Рішення про внутрішньогрупові перекази, а також про зовнішнє відчуження активів дочірніх товариств ПАО Газпром ухвалюються керівництвом ПАО Газпром, зокрема, Радою директорів ПАО Газпром і Правлінням ПАО Газпром, наприклад:

 

1904.3     “Рада директорів [ПАО] Газпром розглянула питання про управління майном та іншими активами [ПАО] Газпром і його дочірніх товариств”;[1455]

 

1904.4     “Рада директорів [ПАО Газпром] доручила Голові Правління [ПАО Газпром] розробити програму відчуження непрофільних активів і представити її на розгляд Ради директорів [ПАО Газпром]”;[1456]

 

1904.5     “Рада директорів [ПАО Газпром] ухвалила... рішення з питань схвалення угод і розпорядження майном та іншими активами Групи Газпром та її дочірніх товариств”; [1457]

 

1904.6     “Заступник генерального директора [ПАО Газпром заявив]: “Правління [ПАО Газпром] схвалило загальну мету (реструктуризації європейських активів - Ред.), і який вигляд вона матиме - ми [тобто керівництво ПАО Газпром] ухвалимо рішення пізніше”;[1458] і

 

1904.7     ПАО Газпром не розглядає внутрішньогрупові передання активів і акцій як фактичний продаж, оскільки активи залишаються в Групі Газпром: “63. ... внутрішня передача акцій у компаніях групи Газпром, ... не може розглядатися як розпорошення активів, [оскільки]: [63.1] Ці акції, як і раніше, залишаються в групі Газпром.[1459]

 

1905. Як ще один приклад можна навести той факт, що в 2013 році ПАО Газпром за підсумками переговорів з BASF домовилося про обмін активами, в рамках якого німецький концерн отримав економічний еквівалент у розмірі 25,01% IV і V ділянок ачимовських відкладень Уренгойського газоконденсатного родовища в Західному Сибіру. Згідно з розглянутою і схваленою Європейською комісією заявою про злиття, саме ПАО Газпром набуло одноосібного володіння Wingas GmbH (Німеччина) і Wintershall Erdgas Handelhaus GmbH & Co. KG (“WIEN”, Німеччина), а також спільного контролю з Wintershall Holding GmbH (“Wintershall”, Німеччина) над Wintershall Noordzee B.V.[1460] Фактично формальним власником 100% Gazprom International UK Ltd і 50% Wintershall Noordzee B.V. була Газпром Інтернешнл, яка взагалі не була стороною переговорів, а виконувала лише формальну функцію володіння активом в інтересах ПАО Газпром.

 

1906. Як засвідчив більш нещодавній приклад 2021 року з передачею права власності на GPN Badra BV від однієї 100% дочірньої компанії Газпром Нєфті (нині ліквідованої Gazprom Neft Finance B.V.) до іншої 100% дочірньої компанії Газпром Нєфті (West Asia), описаної вище, така ж сама практика переміщення активів усередині Групи Газпром триває й донині.

 

1. Висновки про відповідальність Відповідачів Альтер-Его Газпром 05, 06, 07, 08, 09, та 10

 

1907. На підставі вищевикладеного, використовуючи формулювання Рішення у Cправі Жеваго, незважаючи на реєстрацію як окремих юридичних осіб та незважаючи на формальну відокремленість їхнього майна, Відповідачі Альтер-Его Газпрому “становлять єдине ціле”, зокрема їхні “майно, діяльність, інтереси... настільки тісно пов'язані, переплетені, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх”;[1461] ПАО Газпром здійснює “фактичне управління активами [Групи Газпром] як [своїми] власними”;[1462] і (прямі та опосередковані) дочірні товариства ПАО Газпром, зазначені вище як Відповідачі Альтер-Его, “фактично діяли як агент або володіли майном в інтересах учасника ...”, а саме ПАО Газпром.[1463] І далі, застосовуючи критерії Авдіївського рішення, суб'єкти Групи Газпром “становлять, по суті, єдину економічну групу, і їхні інтереси збігаються”, та “формальний юридичний поділ зазначених осіб у цьому випадку не має значення”. З вищевказаних причин Суд визнає Відповідачів Альтер-Его Газпрому 05, 06, 07, 08, 09, та 10 солідарно відповідальними зі Співзаподіювачами Шкоди Газпрому за майнову шкоду, заподіяну Співзаподіювачами Шкоди Газпрому.

 

1. Підтримка Російської Кампанії 2022 року групою Роснєфть

 

1. Вступ

 

1. Група Роснєфть у цифрах

 

1908. Група Роснєфть - велика російська і світова нафтова компанія. Згідно із заявами, розміщеними на офіційному сайті материнської компанії, ПАО Роснєфть, Група Роснєфть посідає “ 6 % у світовому видобутку нафти”, “ 40 % у видобутку нафти в Росії”, “ 8 % у видобутку газу в Росії”, “ 35 % на російському ринку нафтоперероблення” і є “найбільшим платником податків у Росії”.[1464]

 

2. Голова ради директорів і головний виконавчий директор Роснєфті Сєчін був близьким соратником і протеже президента Путіна.

 

1909. Суд погоджується з Позивачем у тому, що роль Групи Роснєфть у Російській Кампанії 2022 року неможливо правильно оцінити, не взявши до уваги тісний зв'язок між головою правління Роснєфті Ігорем Сєчіним і президентом Путіним, який Позивач описав з посиланнями на значну кількість доказів, і який Суд наводить як встановлені обставини (з урахуванням відсутності заперечень Відповідачів).

 

1910. Як і Путін, Сєчін народився і виріс у Санкт-Петербурзі. Там же почалося і його кар'єрне зростання. У 1988 році Сєчін влаштувався на роботу до Виконавчого комітету Ленінградської міської ради як інструктор із зовнішньоекономічних зв'язків. Його робота збіглася з приходом Путіна на посаду помічника мера Санкт-Петербурга із зовнішніх зв'язків в 1991 році.

 

1911. Путін і Сєчін просувалися кар'єрними сходами: 1996 року вони обидва переїхали до Москви, щоб працювати в адміністрації тодішнього президента Росії Єльцина. Наприкінці 1990-х років Путін обіймав посаду директора ФСБ, а Сєчін - керівні пости в адміністрації Єльцина. У 1999 році Путін став виконувачем обов'язків президента. Він призначив Сєчіна заступником голови своєї адміністрації. Після того як Путін став президентом у 2000 році, Сєчін вісім років обіймав посаду заступника голови його адміністрації. У липні 2003 року Сєчін став головою ради директорів Роснєфті, залишаючись водночас заступником голови адміністрації президента Путіна.[1465]

 

1912. Конституція Росії забороняла Путіну обіймати посаду президента більше двох строків поспіль, тому він перечекав чотири роки на посаді прем'єр-міністра (з 2008 до 2012 року) і призначив Сєчіна заступником прем'єр-міністра на ці чотири роки, поки Дмитро Медведєв обіймав посаду президента Росії. Коли Путін повернувся на посаду президента Росії у 2012 році, він призначив Сєчіна главою Роснєфті.[1466]

 

1913. “По мірі того як Путін піднімався кар'єрними сходами, Сєчін завжди був поруч”, - зазначив професор Джорджтаунської школи права Тан Густафсон, експерт з російської енергетики. “Він контролював доступ до його кабінету, облаштовував його побут”.[1467]

 

1914. Як зазначає Washington Post, “Путін, колишній полковник КДБ, зберігає жорсткий контроль над економікою, доручаючи Сєчіну та іншим членам свого оточення стежити за тим, щоб вірні союзники управляли промисловою базою країни і потоками доходів”.[1468]

 

1915. “Сєчін ефективно контролював гроші Роснєфті протягом 20 років” [1469], - зазначає російський опозиційний політик і економіст Володимир Мілов, колишній заступник міністра енергетики Росії у 2002 році. Він також зазначив:

 

“Роснєфть - найбільший генератор доходів у Росії. Той, хто вирішує, куди підуть ці гроші, може спрямувати частину туди, куди захоче”.[1470]

 

Коли Сєчін очолив Роснєфть, він був глибоко залучений у діяльність компанії. Будучи головою з 2004 року, він мав вирішальний голос в ухваленні стратегічних рішень завдяки своєму неперевершеному доступу до президента [Путіна]”.[1471]

 

1916. “Він [Сєчін] - лакей Путіна”, “Він поводиться... як совєтський апаратчік”, - так охарактеризував Сєчіна шведський економіст Андерс Ослунд (який на початку 1990-х років був консультантом президента Росії Єльцина з питань ринкових реформ).[1472]

 

1917. За останні два десятиліття Сєчін значно збільшив свої статки завдяки непохитній відданості російському президенту. Точні цифри назвати складно: це майже така саме таємниця, як і багатство Путіна. Офіційно Сєчін володіє тільки акціями Роснєфті. Але, судячи з публічних документів, повідомлень російських ЗМІ та оцінки вартості його яхт, проведеної компанією VesselsValue, статки Сєчіна становлять не менше 800 мільйонів доларів. Саме у стільки Forbes оцінив їх до 28 лютого 2022 року, коли Європейський Союз запровадив санкції.[1473]

 

1918. Водночас фінансовий зв'язок між Сєчіним і Путіним працює в дві сторони. Роснєфть внесла свій внесок в будівництво “палацу Путіна” - розкішного маєтку площею майже 18 000 квадратних метрів поблизу Геленджика (міста-курорту в Краснодарському краї на Чорноморському узбережжі Росії). У постанові ЄС про санкції йдеться, що Роснєфть забезпечила фінансування виноградників палацового комплексу. Розслідувачі Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального стверджують, що Путін особисто володів маєтком, будівництво якого обійшлося приблизно в 1 мільярд доларів.[1474]

 

1919. З квітня 2014 року Сєчіна внесено до санкційного списку США[1475] у зв'язку з незаконним вторгненням Росії в Україну як особу з ближнього кола російського керівництва, що “продемонструвала абсолютну лояльність Володимиру Путіну - ключовий компонент його нинішнього становища”.[1476]

 

1920. Сечін був серед лише 36 російських бізнес-лідерів, яких запросили та які відвідали ключову зустріч із президентом Путіним у перший день вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022 року), на якій, ймовірно, було досягнуто прямої чи неявної домовленості про те, що президент Путін очікує, що запрошені бізнесмени та контрольовані ними підприємства нададуть підтримку Російській Кампанії 2022 року, а в обмін він дозволить їм отримати вигоди від Російської Кампанії 2022 року, як описано в Розділі VI(D)(3)(a) цього Рішення.

 

1921. 28 лютого 2022 року Сєчіна занесли до санкційного списку Європейського Союзу за підтримку дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Серед підстав для застосування обмежувальних заходів щодо Сєчіна ЄС зазначає:

 

“Він є одним із найбільш довірених і найближчих радників Володимира Путіна, а також його особистим другом. Він перебуває у щоденному контакті з Президентом Росії. Він вважається одним із найвпливовіших представників російської політичної еліти. Його зв'язки з Володимиром Путіним давні та глибокі. Він працював з Президентом у мерії Санкт-Петербурга в 1990-х роках і відтоді довів свою відданість. У 1999 році пан Сєчін став заступником глави адміністрації Володимира Путіна, у 2008 році - заступником прем'єр-міністра, а у 2012 році - головним виконавчим директором Роснєфті. Він є одним із російських олігархів, які діють у партнерстві з Російською державою.

 

Він входить до числа тих людей з оточення Путіна, які отримують фінансові вигоди і важливі доручення в обмін на підпорядкування і лояльність. Президент доручає йому важливі і складні завдання, а в нагороду він отримує керівництво Роснєфтю і велике багатство. Компанія Роснєфть Ігоря Сєчіна брала участь у фінансуванні виноградників палацового комплексу під Геленджиком, який вважається особистим користуванням президента Путіна.

 

Таким чином, він активно підтримував матеріально або фінансово і отримував вигоду від російських осіб, відповідальних за анексію Криму і дестабілізацію України.

 

Крім того, “Роснєфть Аеро”, дочірня компанія Роснєфті, генеральним директором якої є пан Сєчін, постачає авіаційне пальне в аеропорт Сімферополя, що забезпечує авіасполучення між територією незаконно анексованого Криму і Севастополя та Росією. Таким чином, він підтримує приєднання незаконно анексованого Кримського півострова до Російської Федерації, що, своєю чергою, ще більше підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України”. [1477]

 

3. Попередні неправомірні привласнення Роснєфтю за допомогою президента Путіна роблять більш імовірним той факт, що Роснєфть розраховує на частину здобутого під час Російської Кампанії 2022 року.

 

1922. Мотиви Роснєфті у створенні умов для проведення Російської Кампанії 2022 року не можуть бути правильно оцінені без урахування попередніх розкрадань чужих активів Роснєфтю за сприяння президента Путіна. Найяскравішим із них були активи ЮКОСа.

 

1923. До 2004 року Роснєфть була відносно невеликою нафтовою компанією, але Путін і Сєчін фактично привласнили ЮКОС, який на той час був однією з найбільших і найуспішніших російських компаній, що видобувала 20% російської нафти. Під час драматичної, ретельно зрежисованої операції активи ЮКОСа були передані Роснєфті.

 

1924. Оскільки більшість російських нафтових активів було приватизовано в 1990-х роках, на початку 2000-х років Роснєфть залишалася відносно невеликим гравцем у російському нафтовому секторі. Водночас у період з 1996 по 2003 рік ЮКОС, основним власником і керівником якого був Михайло Ходорковський, став однією з найбільших і найуспішніших російських компаній, видобуваючи 20% російської нафти. До 2003 року Ходорковський став найбагатшою людиною в Росії.

 

1925. У 2014 році в рішенні про присудження 50 мільярдів доларів США на користь мажоритарних акціонерів ЮКОСа (далі - Рішення ЮКОСа)[1478] арбітражний суд, створений за Арбітражним Регламентом ЮНСIТРАЛ і адміністрований Постійним третейським судом в Гаазі, на підставі поданих йому доказів встановив, що на початку 2003 року, в міру зростання ЮКОСа та посилення активності Ходорковського в соціальній та політичній сферах, зокрема й у фінансуванні опозиційних партій, режим Путіна став сприймати Ходорковського як загрозу. У Генеральній прокуратурі було створено спеціальний підрозділ, що складався приблизно з 50 осіб і займався виключно фабрикацією доказів проти Ходорковського і ЮКОСа. Підрозділ висунув близько 15 можливих теорій для виправдання арешту Ходорковського, серед яких були “схеми ухилення від сплати податків, нібито створені або для особистої вигоди Ходорковського, або для вигоди ЮКОСа”. Спроби Ходорковського публічно висвітлити, зокрема корупцію в уряді Росії, перетнули “червоні лінії” Путіна, і тоді путінський режим ухвалив рішення “подбати” про Ходорковського.[1479]

 

1926. Арбітражний суд також прийняв докази того, що з червня 2003 року Генеральна прокуратура Росії почала серію розслідувань щодо різних членів керівництва ЮКОСа, серед яких найпомітнішим був пан Ходорковський. Керівники, співробітники, юристи та зовнішні консультанти ЮКОСа зазнавали кампанії переслідування і залякування з боку російської влади. Серед іншого офіси і резиденції керівництва ЮКОСа зазнали численних обшуків і вилучень, що практично паралізувало діяльність ЮКОСа. Ходорковського і кількох інших ключових членів керівництва ЮКОСа зрештою заарештували і засудили на строк до дев'яти років позбавлення волі за обвинуваченням у шахрайстві й ухиленні від сплати податків унаслідок судового процесу, який зазнав широкої критики за відсутність належної правової процедури.

 

1927. Арбітражний суд встановив, що у своєму “поводженні з вищим керівництвом ЮКОСа, співробітниками середньої ланки, штатними юристами, зовнішніми юристами та пов'язаними з ними особами... російська влада проводила “безжальну кампанію зі знищення ЮКОСа, привласнення його активів і усунення пана Ходорковського як політичного опонента”[1480] і що “таке залякування та переслідування не тільки порушили діяльність ЮКОСа, а й сприяли його занепаду”.[1481]

 

1928. У другій половині 2004 року ЮКОС зробив кілька пропозицій російській владі щодо врегулювання своєї податкової заборгованості, які арбітражний суд розцінив як “сумлінну спробу компанії почати діалог з Російською Федерацією з приводу погашення податкової заборгованості ЮКОСа”.[1482] Однак Російська Федерація “не виявила жодного інтересу до пропозицій ЮКОСа”.[1483] В арбітражі Росія стверджувала, що переговори щодо податкових зобов'язань є неприпустимими за російським законодавством, але, як зазначив арбітражний суд, Росія насправді вела переговори щодо податкових зобов'язань, зокрема з Роснєфтю, зокрема, щодо основної операційної компанії ЮКОСа - ЮНГ, стосовно якої Росія надала Роснєфті п'ятирічне перенесення термінів погашення податкової заборгованості після того, як Роснєфть придбала ЮНГ на сфальсифікованому аукціоні (про що йдеться нижче).[1484] Арбітражний суд висловив “значні сумніви” в тому, що метою Росії насправді було стягнення податків.[1485]

 

1929. Те, що сталося після того, як спроби ЮКОСа погасити податкову заборгованість було відхилено російською владою, стало, за словами арбітражного суду, “одним із найяскравіших епізодів у сазі про загибель ЮКОСа - аукціон у грудні 2004 року з продажу його основного активу, нафтовидобувної компанії “Юганськнєфтєгаз” (“ЮНГ”), і подальше придбання ЮНГ державною компанією Роснєфть.[1486] Арбітражний суд погодився з твердженнями і доказами позивачів про те, що аукціон був фіктивним, “ретельно зрежисованим, щоб домогтися передання “перлини ЮКОСа” державі за найнижчою ціною, яку можна було б досягти, зберігаючи при цьому видимість законності”.

 

1930. Єдиним учасником аукціону (який тривав лише 10 хвилин) була раніше невідома компанія “Байкал Фінанс Груп” (далі - Байкал), яка була фіктивною, і створеною, щоб приховати інтерес і участь російської держави в цьому процесі.[1487] Трибунал дійшов висновку, що Байкал “очевидно, був інструментом, створеним виключно для участі в аукціоні з продажу ЮНГ”. [1488] Напередодні аукціону Роснєфть запросила і отримала антимонопольний дозвіл на придбання Байкалу, і протягом трьох днів після аукціону Роснєфть придбала Байкал, перш ніж Байкал виплатив залишок купівельної ціни за акції ЮНГ.[1489] Арбітражний суд постановив, що ціна, сплачена Байкалом на аукціоні за акції ЮНГ, “була набагато нижчою від справжньої вартості цих акцій”,[1490] і що накладення протягом кількох тижнів до аукціону величезних податкових зобов'язань на ЮНГ (які було анульовано протягом кількох місяців після придбання ЮНГ Роснєфтю) було “спеціально розроблено, щоб знизити вартість ЮНГ”.[1491] Як висловився арбітражний суд, “коротше кажучи, це була фактично підступна і розрахована експропріація ... ЮНГ”. [1492]

 

1931. Арбітражний суд зазначив, що аукціон мав на меті експропріацію ЮНГ і додавання його до запасів Роснєфті, оскільки президент Путін вважав їх недостатньо великими.[1493] У своєму аналізі арбітражний суд нагадав про виступ Путіна 2003 року, в якому він сказав:

 

“Очевидні деякі речі. [Роснєфть] - державна компанія. У неї недостатні запаси, і вона повинна їх збільшувати. Деякі інші нафтові компанії, такі як ЮКОС, мають надлишкові запаси”.[1494] Арбітражний суд дійшов висновку, що “цей епізод є ще одним переконливим доказом того, що Російська Федерація не займалася сумлінним збиранням податків, а прагнула конфіскувати найцінніший актив ЮКОСа і фактично передати його у власність російської держави”.[1495]

 

1932. Після того як Роснєфть придбала Байкал (основним, якщо не єдиним активом якого була ЮНГ), доля ЮНГ покращилась завдяки зниженню податкових зобов'язань і різкому збільшенню його вартості. [1496]

 

1933. Що стосується самого ЮКОСа, то його було піддано процедурі банкрутства, яку арбітражний суд визнав вельми сумнівною, і в кінцевому підсумку ліквідовано. Серед іншого арбітражний суд зазначив, що “всі позови, подані [в рамках процедури банкрутства] Роснєфтю і Федеральною податковою службою, які обчислюються мільярдами, були безапеляційно задоволені [російським банкрутним] судом, тоді як численні позови, подані афілійованими компаніями ЮКОСа, суд відхилив у дуже спрощеному порядку”.[1497] Арбітражний суд дійшов висновку, що процедура банкрутства “не була частиною процесу стягнення податків, а, як стверджували позивачі, справді була “остаточним актом знищення компанії Російською Федерацією та експропріації її активів виключно в інтересах російської держави і державних компаній Роснєфть та Газпром”.[1498]

 

1934. Що стосується ролі Роснєфті в процесі привласнення ключових активів ЮКОСа через підтасований аукціон, арбітражний суд ухвалив, що “цілком можливо, що, роблячи ці дії, Роснєфть робила це sub rosa за вказівкою російської держави, за вказівкою високопосадовців з оточення президента Путіна, які одночасно керували Роснєфтю. На думку Трибуналу, можна зробити обґрунтований висновок про те, що Роснєфть була під таким керівництвом. Але навіть якщо і ні, то це тому що в цьому не було необхідності; Роснєфть була настільки творінням оточення президента Путіна, що рефлекторно проводила його політику”. [1499]

 

1935. Як і у випадку з Групою Газпром, сторонні можуть ніколи не дізнатися, які саме вигоди Група Роснєфть розраховує отримати від Російської Кампанії 2022 року. Зрозуміло лише те, що існує довга і багата історія привласнення активів Роснєфтю за сприяння президента Путіна, і це стало для Групи Роснєфть сильною мотивацією для участі в Російській Кампанії 2022 року та для очікування отримання частини здобутого.

 

4. Група Роснєфть і російські військові

 

1936. Принаймні з 2014 року Роснєфть є єдиним постачальником моторного та авіаційного палива для російських збройних сил. До 2018 року Роснєфть хвалилася своїми поставками Міністерству оборони Росії.

 

1937. Наприклад, у річному звіті Роснєфті за 2017 рік йшлося про таке:

 

“... постановами Уряду Російської Федерації Дочірні товариства Групи Роснєфть призначено єдиними постачальниками для Міністерства оборони Російської Федерації, Слідчого комітету Росії, [Комітету з надзвичайних ситуацій] Росії, Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації та Служби національної гвардії Росії”.[1500]

 

“Для забезпечення своєчасного постачання палива в рамках державного оборонного замовлення отримано дозволи на використання поліпшених моторних палив виробництва Ангарського, Ачинського, Новокуйбишевського, Башнефть-Уфанафтохім і Рязанського НПЗ для озброєння, військової техніки та спеціального обладнання”.[1501]

 

“Інвестиції в Переробку, Торгівлю і Логістику зосереджені на ... авіазаправних комплексах (використовуваних ... Міністерством оборони), ...”.[1502]

 

1938. На веб-сторінці, створеній у 2019 році для НПЗ “Нєфтєпродукт” компанії Роснєфть у Москві, йдеться: “Компанія має практику приймання продукції військовою комісією 9-го військового округу Міністерства оборони Російської Федерації”.[1503] На своєму Сайті ПАО Роснєфть повідомило, що “до числа внутрішніх споживачів входить Міністерство оборони Росії”. На той момент Група Роснєфть була єдиним постачальником моторного палива для Національної гвардії.[1504] За розпорядженням уряду, за кілька років до початку Російської Кампанії 2022 року Роснєфть була постачальником мастильних матеріалів для Міністерства оборони, Слідчого комітету, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ і Національної гвардії Росії.[1505]

 

1939. Напередодні Російської Кампанії 2022 року детальна інформація про постачання Роснєфтю Збройним силам Росії практично зникла з річних звітів, з Сайту і, що винятково, зі ЗМІ. Однак деякі наявні дані свідчать про те, що Роснєфть продовжувала залишатися щонайменше значним постачальником моторного, суднового та авіаційного пального для Збройних сил Росії під час реалізації Російської Кампанії 2022 року, унаслідок чого Позивачеві було завдано майнової Шкоди.

 

1. Група Роснєфть забезпечила та сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року, надавши російським збройним силам моторне та авіаційне пальне для цілей Російської Кампанії 2022 року, що завдало майнової Шкоди Позивачеві, внаслідок чого Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті несуть солідарну відповідальність за цю Шкоду

 

1. Постачальник авіаційного палива РН-Аеро, що повністю належить Роснєфті, був одним із головних посібників російських повітряних атак на Україну в рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

1940. 21 грудня 2020 року - за 14 місяців до початку Російської Кампанії 2022 року - на розширеному засіданні Колегії Міністерства оборони РФ за участю Президента РФ Путіна, тодішній міністр оборони РФ Сергій Шойгу у своєму виступі повідомив таке:

 

“Міністерство оборони спільно з компаніями Газпром Нєфть і Роснєфть продовжує будівництво шести об'єктів комплексного паливозабезпечення на військових аеродромах. Загалом від початку реалізації цього інвестиційного проєкту побудовано 14 об'єктів комплексного паливозабезпечення”.[1506]

 

1941. Коли до першої половини грудня 2021 року Росія зібрала близько 100 000 військовослужбовців на кордоні з Україною для підготовки до Російської Кампанії 2022 року, а західні країни публічно заявили, що президент Путін “створює потенціал для цього за короткі строки”,[1507] постачання авіаційного пального ПАО Роснєфть для Збройних сил РФ різко зросло у тижні, що передують Російській Кампанії 2022 року. “Згідно з офіційними даними Energy Intelligence, Росія різко збільшила обсяги постачань палива в прикордонні з Україною регіони в рамках нарощування військової потужності”.[1508]

 

1942. Наприкінці грудня 2021 року РН-Аеро оголосила відкритий конкурс на визначення підрядника для перевезення авіаційного гасу з Ярославського НПЗ ПАО Роснєфть на російський військовий аеродром у Торжку на північний захід від Москви. [1509]

 

1943. РН-Аеро є дочірньою компанією ПАО Роснєфть, яке опосередковано перебуває в стовідсотковому володінні Роснєфті. [1510]

 

1944. Згідно з інформацією на сайті Роснєфті, РН-Аеро “є оператором авіазаправного бізнесу ПАТ НК “Роснєфть”. ... “Роснєфть-Аеро” реалізує авіаційний гас, який виробляється на восьми нафтопереробних заводах ПАО Роснєфть.[1511] На військовій авіабазі Торжок, куди було поставлено авіаційне паливо, базується 344-й Центр бойового застосування і перенавчання льотного складу Міністерства оборони РФ. Згідно з офіційним сайтом Кремля, коли в березні 2024 року президент Путін відвідав Торжоцьку військову авіабазу, він спілкувався “з військовими льотчиками, які проходять навчання в 344-му Центрі перенавчання льотного складу Міністерства оборони Російської Федерації, а також із вдовами Героїв Росії - учасників [спеціальної воєнної операції]”, що свідчить про те, що льотчики, які загинули в боях під час Російської Кампанії 2022 року, базувалися на військовій авіабазі Торжок, куди ПАО Роснєфть постачало авіаційне паливо.[1512]

 

1945. Крім того, 8 лютого 2022 року компанія РН-Аеро розмістила оголошення про вакансію “директора заправного комплексу” в Сещі, військовій авіабазі, розташованій за 150 км від українського кордону і приблизно на півдорозі між Москвою і Києвом. За даними американського сайту Global Security, у Сещі базуються військово-транспортні літаки Ан-124 та Іл-76, які можуть використовуватися для перекидання важкої техніки або військ. 22 березня 2022 року (рівно за місяць після початку Російської Кампанії 2022 року) у репортажі під заголовком “Звідки російські літаки обстрілюють ракетами українську територію” “Радіо Свобода” повідомило: “До повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей круглий аеродром незвичної форми в Брянській області, судячи із супутникових знімків, слугував переважно базою для транспортних літаків Іл-76 і Ан-124-100 (“Руслан”). Приблизно за місяць до вторгнення Росії в Україну тут стали з'являтися бомбардувальники і винищувачі. Згідно з останніми супутниковими знімками Planet, станом на 17 березня на аеродромі Сещі перебували бомбардувальники Су-34. Вони також можуть використовуватися проти цілей на півночі України. Це підтверджується тим, що щонайменше один бомбардувальник Су-34 уже було збито в Чернігівській області, а одного з пілотів узято в полон”.[1513] У 2023 році британське Управління оборонної розвідки повідомило, що “Сеща є центром [військово-транспортної авіації] на заході Росії і зіграла важливу роль у забезпеченні вторгнення Росії в Україну. Росія також використовує це місце для запуску безпілотних літальних апаратів камікадзе іранського виробництва в напрямку Києва”.[1514]

 

1946. Простіше кажучи, РН-Аеро була однією із головних осіб, які створили умови для російських повітряних атак на Україну в рамках Російської Кампанії 2022 року.

 

2. Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія, яка повністю належить Роснєфті, була - як наполягав російський прокурор, ухвалив російський суд і визнала сама Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія - одним із “підприємств військово-промислового комплексу Російської Федерації”, яке “працює в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії та флоту в ході проведення спеціальної воєнної операції”.

 

1947. На сторінці сайту Роснєфті, присвяченій “Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії”, зокрема, йдеться про те, що:

 

“Акціонерне товариство “Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія” (АТ “РНПК”) забезпечує присутність Компанії [тобто Роснєфті] в Центральному федеральному окрузі та є найбільшим нафтопереробним підприємством у регіоні.

 

...

 

АТ “РНПК” виробляє широкий спектр високоякісних нафтопродуктів: ...моторне паливо, дизельне паливо ..., авіагас, суднове паливо, ... та інші нафтопродукти”.[1515]

 

1948. Примітно, що тепер на сайті Роснєфті нічого не говориться про постачання Рязанською Нєфтєперерабативающею Компанією цих продуктів (зокрема, дизельного пального, суднового пального та авіаційного гасу) для російських збройних сил і флоту загалом або для цілей Російської Кампанії 2022 року зокрема.

 

1949. 3 січня 2025 року підконтрольне уряду Росії інформаційне агентство ТАСС повідомило, що московський суд зобов'язав найбільший російський інтернет-пошуковик і картографічний сервіс “Яндекс” закрити доступ до карт і фотографій “одного з найбільших російських нафтопереробних заводів” у зв'язку з частими атаками на нього українських безпілотників.[1516] Рішення суду було опубліковано на офіційному сайті судової системи Москви, при цьому деякі деталі, що стосуються нафтопереробного заводу, були відредаговані.[1517]

 

1950. Зокрема, ні в статті ТАСС, ні в судових документах не названо нафтопереробний завод, про який ідеться. Однак, виходячи з відомостей, що містяться в загальнодоступній версії судового рішення, та іншої загальнодоступної інформації, стає зрозумілим, що йдеться про Рязанську Нєфтєперерабативающую Компанію Роснєфті - Відповідача 13 у цій справі. Зокрема, в рішенні суду були вказані:

 

1950.1     російськомовна абревіатура нафтопереробного заводу як “РНПК”, що збігається з російськомовною абревіатурою, що використовується на сайті Роснєфті щодо Рязанської Нєфтєперерабативающої Компанії;[1518]

 

1950.2     висновок суду про те, що завод є “одним з найбільших нафтопереробних заводів Росії”, відповідає опису Роснєфті на Сайті ПАО Роснєфть Рязанської Нєфтєперерабативающої Компанії як “найбільшого нафтопереробного підприємства в регіоні”;

 

1950.3     часткова адреса НПЗ, зазначена в рішенні суду, - “...Промышленный узел, 8” (або “...Промисловий вузол 8”), що збігається з адресою Рязанської Нєфтєперерабативающої Компанії, зазначеною на сайті Роснєфті “ 390011, г. Рязань, ул. Южный промузел, д. 8” (390011, м. Рязань, Південний промвузол, буд. 8,)[1519] і

 

1950.4     нарешті, у рішенні суду зазначено, що 2024 року адреса, за якою розташовувався нафтопереробний завод, “ 13.03.2024, 01.05.2024, 27.07.2024 і 03.08.2024 зазнавала ворожих атак київського режиму з використанням БПЛА [безпілотних літальних апаратів], унаслідок яких постраждала інфраструктура підприємства...”. Численні російські та міжнародні ЗМІ, а також офіційна російська сторона повідомили, що Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія дійсно зазнала атак безпілотників у зазначені дати. Зокрема:

 

1950.4.1      13 березня 2024 року урядовець Рязанської області Павло Мальков повідомив у своєму Telegram-каналі, що “Рязанський нєфтєперерабативающій завод зазнав атаки БПЛА. Унаслідок удару виникла пожежа. За попередньою інформацією, є постраждалі. Я перебуваю на місці події, працюють усі екстрені служби”.[1520] Про атаку також повідомило російське інформаційне агентство РБК під заголовком “У Рязанській області загорівся нафтопереробний завод після атаки безпілотника”.[1521]

 

1950.4.2      Українська Правда з посиланням на Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомила, що “Рязанський нафтопереробний завод у Росії в ніч на 1 травня [2024 року] зазнав удару дронів Головного управління розвідки Міністерства оборони України”, внаслідок чого на заводі виникла пожежа.[1522] Російський Telegram-канал Baza опублікував рано вранці 1 травня 2024 року два відео, заявивши: “Безпілотники атакували Рязань [Нафтопереробний Завод]. Там почалася пожежа”.[1523]

 

1950.4.3      ISW повідомила, що “українські сили, як повідомляється, провели успішні удари безпілотників ... у ніч із 26 на 27 липня [2024]. Джерела в українських спецслужбах повідомили українським ЗМІ, що Головне управління військової розвідки (ГУР) України завдало удару, зокрема, по нафтопереробному заводу в Рязанській області”.[1524]

 

1951. Виходячи з вищевикладеного, не викликає сумнівів, що нафтопереробний завод, про який ідеться в рішенні суду, - це Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія Роснєфті. Російське опозиційне видання “Медіазона” також ідентифікувало НПЗ, згаданий у статті ТАСС та рішенні суду, як Рязанську Нєфтєперерабативающу Компанію.[1525]

 

1952. У своєму рішенні Московський суд вказав:

 

“З матеріалів справи випливає, що на території району ... розташоване нафтопереробне підприємство ..., включене до зведеного реєстру підприємств оборонно-промислового комплексу Російської Федерації, затвердженого наказом Мінпромторгу Росії від 17.01.2024 № 138.

 

[Він] працює в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії і флоту під час проведення спеціальної воєнної операції”[1526], офіційний термін, який використовується Російським Урядом і судами для опису повномасштабного вторгнення в Україну, починаючи з лютого 2022 року.

 

1953. Згідно з рішенням суду, аналогічні факти стверджувала і Російська Прокуратура, яка подала позов до суду, а також сама Рязанська Нєфтєперерабативающа Компанія. У рішенні суду йдеться про таке:

 

“Прокуратура провела перевірку виконання законодавства у сфері оборонно-промислового комплексу. Встановлено, що [нафтопереробний завод] включено до зведеного реєстру підприємств оборонно-промислового комплексу Російської Федерації, затвердженого наказом Мінпромторгу Росії від 17.01.2024 № 138”.[1527]

 

1954. Підконтрольний уряду Росії ТАСС також повідомив, що судові документи, “з якими ознайомився кореспондент ТАСС”, підтверджують, що прокуратура у своєму позові також підтвердила, що нафтопереробний завод “працює в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії і флоту під час проведення спеціальної воєнної операції”. [1528]

 

1955. Примітно, що, згідно з рішенням суду, представник НПЗ не заперечив жодного з фактів, викладених прокуратурою, і “підтримав позовні вимоги в повному обсязі”. У рішенні суду йдеться про таке:

 

“Представник третьої особи [яким за обставин, що склалися, могла бути тільки Рязанська Нєфтєперерабативающа Компанія] у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі”.[1529]

 

1956. Таким чином Суд дійшов до висновку про те, що Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія Роснєфті “працює в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії і флоту в ході проведення спеціальної воєнної операції”, тобто Російської Кампанії 2022 року.

 

3. ПАО Роснєфть змусило РН-Аеро і Рязанську Нєфтєперерабативающую Компанію вчинити вищевказані дії

 

1. Загальна інформація про структуру власності, контроль та управління Групою Роснєфть

 

1957. Аналогічно до Групи Газпром, Група Роснєфть впродовж усього відповідного періоду здійснювала свою діяльність “в якості вертикально інтегрованого підприємства”, в якому “ухвалення управлінських рішень та розподіл ресурсів здійснюється належним чином уповноваженими особами на рівні” ПАО Роснєфть, що також “спирається на консолідовані закупівлі товарів, робіт і послуг для дочірніх компаній Групи”.[1530] Саме так ПАО Роснєфть послідовно описувала себе і Групу Роснєфть до початку Російської Кампанії 2022 року, після чого вона почала приховувати більшу частину інформації про корпоративний контроль і консолідацію.

 

1958. Як приклад можна навести Річний Звіт Роснєфті за 2020 рік:

 

“Компанія, її дочірні та асоційовані компанії (далі - “Група нафтової компанії Роснєфть”) здійснюють свою діяльність як вертикально інтегрований бізнес. Група нафтової компанії Роснєфть здебільшого займається розвідкою, розробкою, видобутком і реалізацією нафти і газу, а також виробництвом, транспортуванням і реалізацією нафтопродуктів у Російській Федерації та за кордоном. Управлінська інформація, яка регулярно аналізується особами, уповноваженими ухвалювати рішення щодо розподілу ресурсів у Компанії [тобто ПАО Роснєфть], і далі оцінюється, готується для цілей бізнесу Групи компаній Роснєфть у цілому. З огляду на той факт, що діяльність Компанії [тобто ПАО Роснєфть] як юридичної особи є невід'ємною частиною управління Групою, ухвалення управлінських рішень та розподіл ресурсів здійснюють належно уповноважені особи на рівні Групи компаній Роснєфть [тобто ПАО Роснєфть]; окремі звіти про результати діяльності, які відображають фінансові результати, суму активів і зобов'язань за сегментами, що стосуються лише діяльності Компанії та не пов'язані з Групою загалом, не складають за бізнес-напрямками. У зв'язку з цим сегментна інформація розкривається в повному обсязі в консолідованій фінансовій звітності Групи нафтової компанії Роснєфть. Інформацію про виручку в розбивці за сегментами наведено в пояснювальних примітках нижче, оскільки ці дані регулярно надаються уповноваженим представникам Компанії”.[1531]

 

“Будучи вертикально інтегрованою холдинговою компанією, Роснєфть спирається на консолідовані закупівлі товарів, робіт і послуг для дочірніх компаній Групи...”.[1532]

 

1959. З початку 2021 року (приблизно за рік до початку Російської Кампанії 2022 року), коли Група Газпром почала активно сприяти Російській Федерації в підготовці ґрунту для Російської Кампанії 2022 року через “розм'якшення” ЄС шляхом низьких обсягів постачань природного газу до ЄС та високих цін (як описано в Розділі IX(B) цього Рішення), а Росія накопичувала війська та техніку вздовж кордону з Україною, зокрема бронетехніку, ракети і важке озброєння, в рамках підготовки до повномасштабного вторгнення в Україну (як описано в Розділі VI(D) цього Рішення), ПАО Роснєфть вочевидь повністю змінило свою політику розкриття інформації та відтоді вже ніколи не говорило про Групу Роснєфть як про вертикально інтегровану компанію, у якій всі важливі комерційні рішення ухвалюються керівництвом ПАО Роснєфть. Однак цікаво, що в структурі власності та контролю Групи Роснєфть не відбулося істотних змін, які дозволили б вважати, що її структура власності, контролю та управління змінилася.

 

1960. Обсяг публічної інформації, що розкривається ПАО Роснєфть (яке завжди залишалося публічним акціонерним товариством), також різко скоротився. Її річні звіти скоротилися з 428 сторінок за 2000 рік[1533] до 113 сторінок за 2024 рік[1534], а консолідована фінансова звітність - з 95 сторінок у 2020 році[1535] до 29 сторінок у 2024 році.[1536] Зокрема, списки консолідованих дочірніх компаній Роснєфті, контрольованих ПАО Роснєфть, повністю зникли з будь-якої публічної звітності ПАО Роснєфть.

 

1961. Можна тільки зробити висновок, що генеральний директор Роснєфті пан Сєчін, який є близьким соратником і протеже президента Путіна, заздалегідь точно знав, що відбуватиметься, і готував Групу Роснєфть до підтримки Російської Кампанії 2022 року, прагнучи водночас обмежити ризики, на які можуть наразитися активи Групи Роснєфть у зв'язку з такими позовами.

 

1. РН-Аеро (Відповідач 14) і Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 13) повністю контролювалися і управлялися ПАО Роснєфть (Відповідач 15)

 

1962. Тією мірою, якою це має відношення до цієї справи, Позивач представив (часткову) структуру власності та контролю Групи Роснєфть у Додатку А-0036.[1537]

 

1. Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 13) повністю контролювалась ПАО Роснєфть (Відповідач 15)

 

1963. Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія є дочірньою компанією ПАО Роснєфть, що повністю опосередковано належить ПАО Роснєфть. Зокрема, Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія повністю належить російському Товариству з обмеженою відповідальністю “РН-Комерція”.[1538] У свою чергу, РН-Комерція:

 

1963.1     99,9999992654766% належить ПАО Роснєфть, і

 

1963.2     0,0000007345234% належить російському товариству з обмеженою відповідальністю “РН Трейд”,[1539] яке, в свою чергу, на:

 

1963.2.1      99,9999996437604% належить ПАО Роснєфть, та

 

1963.2.2      0,0000003562396% належить РН-Комерція.[1540]

 

1964. Як зазначено в Розділі X(С)(1) цього Рішення, щодо Відповідачів Альтер-Его Роснєфті:

 

1964.1     100-відсоткова частка участі РН-Комерція в Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії (зареєстрованій у формі російського акціонерного товариства)[1541] дає РН-Комерція необмежений контроль над Рязанською Нєфтєперерабативающею Компанією, зокрема щодо призначення та звільнення з посади, із причини або без, усього керівництва Рязанськой Нєфтєперерабативающей Компанії;[1542] і

 

1964.2     зі свого боку, майже 100% (точніше, 99,9999992654766%) частка ПАО Роснєфть у РН-Комерція (зареєстрованій у формі російського товариства з обмеженою відповідальністю) надає ПАО Роснєфть необмежений контроль над РН-Комерція, зокрема стосовно призначення та звільнення з посади, із причини або без, усього керівництва РН-Комерція.[1543]

 

1965. Зазначені вище частки участі, що становлять близько 0%, можна не брати до уваги, оскільки вони не дають їхнім власникам якихось істотних прав, але якби вони давали, то така участь становила б собою кругову внутрішньогрупову участь у межах Групи Роснєфть, як продемонстровано на наведеній у Додатку A-0036 Доповненій Частковій Схемі Групи Роснєфть.

 

1966. У своїй аудійованій консолідованій фінансовій звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, тобто менш ніж за два місяці до початку Російської Кампанії 2022 року (далі - Фінансова Звітність Роснєфті за 2021 рік), ПАО Роснєфть описує Рязанську Нєфтєперерабативающую Компанію (зазначену там як “АТ РНПК” - та ж абревіатура, що використовується для неї на Сайті Роснєфти) серед своїх ключових консолідованих дочірніх компаній, у яких Роснєфть володіє “ 100%... голосуючих акцій”.[1544] (З початку Російської Кампанії 2022 року ПАО Роснєфть припинило публікувати цю та іншу інформацію про свої консолідовані дочірні компанії у своїй консолідованій фінансовій звітності, але, як свідчать наведені вище доступні наразі докази, структура власності та контролю Рязанської Нєфтєперерабативающей Компанії залишалась незмінною впродовж усієї Російської Кампанії 2022 року).

 

1967. Таким чином, Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія в усі відповідні моменти часу повністю контролювалася ПАО Роснєфть.

 

1. РН-Аеро (Відповідач 14) повністю контролювалася ПАО Роснєфть (Відповідач 15)

 

1968. РН-Аеро (зареєстрована у формі російського товариства з обмеженою відповідальністю) опосередковано є дочірньою компанією ПАО Роснєфть. Зокрема, РН-Аеро:

 

1968.1     99,9999% належить РН-Комерція, і

 

1968.2     0,0001% - російському товариству з обмеженою відповідальністю “Роснєфть Трейд” (далі - РН Трейд).[1545]

 

1969. У свою чергу:

 

1969.1     РН-Комерція на:

 

1969.1.1      99,9999992654766% належить ПАО Роснєфть, і

 

1969.1.2      0,0000007345234% належить РН Трейд,[1546] і

 

1969.2     РН Трейд на:

 

1969.2.1      99,9999996437604% належить ПАО Роснєфть і

 

1969.2.2      0,0000003562396% належить РН-Комерція. [1547]

 

1970. Як і у випадку з Рязанською Нєфтєперерабативающею Компанією,

 

1970.1     майже 100% (точніше, 99,9999%) частка участі РН-Комерція в РН-Аеро (зареєстрованій у формі російського товариства з обмеженою відповідальністю) дає РН-Комерція необмежений контроль над РН-Аеро, зокрема щодо призначення та звільнення з посади, із причини або без, усього керівництва РН-Аеро;[1548] і

 

1970.2     зі свого боку, майже 100% (точніше, 99,9999992654766%) частка ПАО Роснєфть у РН-Комерція (зареєстрованій у формі російського товариства з обмеженою відповідальністю) надає ПАО Роснєфть необмежений контроль над РН-Комерція, зокрема щодо призначення та звільнення з посади, із причини або без, усього керівництва РН-Комерція.[1549]

 

1971. Знову ж таки, вищезгадані частки участі, що становлять близько 0%, можна не брати до уваги, оскільки вони не дають їхнім власникам якихось істотних прав, але якби вони давали, то така участь становила б собою кругову внутрішньогрупову участь у рамках Групи Роснєфть, як продемонстровано на наведеній у Додатку A-0036 Схемі Групи Роснєфть.

 

1972. Як і у випадку з Рязанською Нєфтєперерабативающею Компанією, у фінансовій звітності Роснєфті за 2021 рік ПАО Роснєфть зазначає РН-Аеро серед своїх ключових консолідованих дочірніх компаній, у яких Роснєфть володіє “ 100% ... голосуючих акцій”.[1550] (Як уже зазначалося, хоча в наступних консолідованих фінансових звітах Роснєфті аналогічної інформації немає, структура власності та контролю над РН-Aеро залишилася незмінною протягом усього періоду Російської Кампанії 2022 року.

 

1973. Таким чином, РН-Aeро в усі відповідні моменти часу повністю контролювалася ПАО Роснєфть.

 

1. Висновки про взаємозв'язок між ПАО Роснєфть, РН-Aeрo і Рязанською Нєфтєперерабативающей Компанією, а також про відповідальність ПАО Роснєфть за їхні дії

 

1974. У зв'язку з вищевказаною структурою власності та контролю очевидно, що ПАО Роснєфть станом на всі відповідні моменти часу володіло повним і необмеженим юридичним і фактичним контролем над РН-Аеро і Рязанською Нєфтєперерабативающею Компанією.

 

1975. Крім того, відповідно до заяв ПАО Роснєфть про те, що Група Роснєфть здійснює свою діяльність “як вертикально інтегрована компанія”, в якій “ухвалення управлінських рішень і розподіл ресурсів здійснюється належним чином уповноваженими особами на рівні” ПАО Роснєфть, яке також “спирається на консолідовані закупівлі товарів, робіт і послуг для дочірніх компаній Групи”,[1551] ПАО Роснєфть активно і в повному обсязі управляло як РН-Аеро, так і Рязанською Нєфтєперерабативающею Компанією.

 

1976. За цих умов слід зробити висновок, що таке управління їхньою діяльністю з боку ПАО Роснєфть безперечно передбачало навмисне створення умов, надання можливості або сприяння їм у продовженні - за словами російського суду - “забезпечення потреб російської армії і флоту під час проведення спеціальної воєнної операції”[1552], або, інакше кажучи, у продовженні сприяння та допомоги у проведенні Російської Кампанії 2022 року.

 

4. Короткий виклад фактів та заперечень Відповідачів щодо них

 

1977. Як викладено вище, Позивачеві завдано майнової Шкоди у вигляді неправомірного привласнення його активів і бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року. Вищеописані дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті (поряд із діями інших Співзаподіювачів Шкоди) (у випадку ПАО Роснєфть) щодо заподіяння, сприяння чи пособництва РН-Аеро та Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії у наданні, а також (у випадку двох останніх компаній) “забезпечення потреб російської армії та флоту під час проведення спеціальної воєнної операції”, активно сприяли та створювали умови для проведення Російської Кампанії 2022 року.

 

1978. Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті не просто “передбачали або повинні були передбачити”, вони мали намір на те, щоб їхні дії створили умови для проведення та просування Російської Кампанії 2022 року, і щоб, таким чином, “взаємопов'язані [та] сукупні дії” Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті та інших співзаподіювачів шкоди з високою ймовірністю заподіяли шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача: або у вигляді фізичної шкоди майну, або втрати доходу внаслідок фізичної руйнації майна, або порушення безпеки навколишнього середовища та економічної дестабілізації внаслідок воєнних дій і подальшої окупації, або - як сталося в цьому разі - неправомірного привласнення й подальшого перерозподілу бізнес-активів Позивача, що, з огляду на попередні кампанії Росії у Криму та Донбасі, Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті передбачали або повинні були передбачити як одну із цілком очевидних цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

1979. Відповідач 18 (Rosneft AET) у своєму Відзиві стверджував про те, що “у тексті Позову відсутня індивідуалізація: не визначено, які саме дії кожного конкретного Відповідача стали необхідною умовою саме для привласнення активів Позивача. Відсутні посилання на акт, рішення, договір, транзакцію чи операцію Відповідача, що могла призвести (навіть опосередковано) до вилучення майна Позивача”.[1553] На думку Суду, твердження Позивача, викладені в Розділі X(B)(2) Позову, а також докази, що їх підтверджують, були як конкретними, так і достатніми для встановлення всіх складових делікту стосовно Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті.

 

1980. Суд погоджується із аргументами Позивача про те, що також безпідставними є твердження Rosneft АЕТ — з посиланням на пункти 826 та 835 Позову — про те, що “oбгрунтовуючи наявність протиправної поведінки, Позивач використовує виключно оціночні судження (“створювали умови”, “сприяли”) та стверджує лише про наміри, не надаючи прямих доказів конкретних неправомірних дій, які перебували б у причинно наслідковому зв’язку саме з привласненням активів Позивача”.[1554] У пунктах, на які посилається Rosneft АЕТ, стверджується, що “Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті не просто “передбачали або повинні були передбачити”, а й мали намір на те, що їхня поведінка створить умови для проведення та просування Російської Кампанії 2022 року, і що, таким чином, “взаємопов'язані [та] сукупні дії” Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті та інших співзаподіювачів шкоди з високою ймовірністю заподіють шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача”. Окрім того, доказами у справі Позивачем доведено що (а) дії були вчинені Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті, (б) що Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті вчинили зазначені дії з наміром заподіяти шкоду та (або) “передбачали або повинні були передбачити”, що внаслідок таких дій настане така шкода, та (в) шкода настала.[1555]

 

1981. Також в своєму Відзиві Відповідач 18 (Rosneft AET) стверджував про те, що “Відсутні первинні докази (рішення, накази, контракти на постачання, платіжні доручення, акти передачі майна, інструкції щодо захоплення/перерозподілу), що підтверджують активну участь Відповідачів 13-20 у конкретному делікті проти Позивача”.[1556] Деякі частини цього твердження не мають відношення до цієї справи, тоді як інші є безпідставними. З причин, викладених у Розділі IV(B)(b) цього Рішення, для встановлення цивільно-правової відповідальності Відповідачів-Альтер-Его не потрібна “активна [або будь-яка інша] участь” у спричиненні шкоди. Щодо “активної участі” Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті у такому спричиненні шкоди, цей аргумент, як видається, стосується двох моментів.

 

1982. По-перше, що стосується твердження Rosneft AET про те, що Позивач мав надати докази фізичного штурму та захоплення контролю над підприємством Позивача Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті, то це твердження не має відношення до справи. Суд посилається на наведений Позивачем гіпотетичний приклад. Зокрема, якщо у пограбуванні магазину брали участь 10 осіб, одна з яких була на сторожі, то ця особа все одно може бути притягнута до відповідальності за шкоду, заподіяну власнику магазину, на підставі того, що правопорушення було вчинене “взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” усіх 10 осіб, незалежно від того, чи брала особа, що стояла на сторожі, особисто якісь речі з магазину. Таким чином, вимога Rosneft AET до Позивача надати “інструкції щодо захоплення/перерозподілу”[1557] з боку або на користь Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті — щодо привласнення підприємства Позивача — є зайвою. У цій справі Позивач стверджував, що Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті “сприяли та надавали допомогу у проведенні Російської Кампанії 2022 року”, зокрема у неправомірному заволодінні підприємством Позивача, зокрема, що (i) РН-Аеро (Відповідач 14), постачальник авіаційного палива, що повністю належить Роснєфті, був одним із головних осіб, що сприяли проведенню російських повітряних атак проти України в рамках Російської Кампанії 2022 року шляхом постачання авіаційного палива на бази російських ВПС, з яких, як РН-Аеро знала або мала знати, Росія бомбила Україну в рамках Російської Кампанії 2022 року.”[1558] (ii) Рязанская Нєфтєперерабативающая Компанія, що повністю належить Роснєфті, була — як стверджував російський прокурор, та як постановив російський суд і як визнала сама Рязанская Нєфтєперерабативающая Компанія — одним із “підприємств військово-промислового комплексу Російської Федерації”, яке “працює в безперебійному режимі, забезпечуючи потреби російської армії та флоту під час проведення спеціальної воєнної операції”;[1559] та (iii) ПАО Роснєфть спонукало компанії РН-Аеро та Рязанскую Нєфтєперерабативающую Компанію вчинити зазначені дії. [1560] На думку Суду докази у цій справі доводять, що такі дії становлять протиправну поведінку, внаслідок якої Позивач зазнав збитків, відшкодування яких є предметом у цій справі.

 

 

1983. Переходячи до другого питання, а саме до доказів, представлених Позивачем на підтвердження обставин, викладених вище, Суд звертає увагу на те, що обмеження можливостей Позивача отримати докази, яких вимагає Rosneft AET (тобто “рішення, накази, контракти на постачання, платіжні доручення, акти передачі майна”[1561]), є надто очевидними. Відповідні документальні докази не перебували у володінні та під контролем Позивача. Крім того, слід зауважити, що конфлікт між Російською Федерацією та Україною на практиці значно ускладнює Позивачеві доступ до певних джерел, визначення першоджерела деякої інформації та, у разі необхідності, збір свідчень від осіб, які погоджуються на розкриття своєї особи. Таким чином, пов’язані з цим труднощі у проведенні розслідування можуть бути, і фактично були в даному випадку, фактором, що перешкоджає наданню певних конкретних доказів та об’єктивної інформації.[1562] Отже, те, що Позивач спирається на докази, наведені в Розділі X(B)(1)–(3) Позову, які є загальнодоступною інформацією (такою як рішення російських судів, веб-сайти Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті та повідомлення міжнародних і російських ЗМІ), є цілком зрозумілим і цілком обґрунтованим. За відсутності ефективних слідчих повноважень у третіх країнах, таких як Російська Федерація, здатність Позивача отримати докази, а також їх оцінка Судом, повинні ґрунтуватися на таких загальнодоступних джерелах інформації, звітах, статтях у пресі, розвідувальних звітах або інших подібних джерелах інформації.[1563] Докази та інформація, подані Позивачем, становлять достатньо конкретний, точний і послідовний масив доказів. На думку Суду, на підставі цих доказів Позивач виконав свій обов’язок доведення, продемонструвавши, що Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті сприяли та допомагали проведенню Російської Кампанії 2022 року (в рамках якої було неправомірно привласнено підприємство Позивача), як зазначено в Розділі X(B) цього Рішення. За таких обставин вимога Rosneft AET про те, щоб Позивач надав “рішення, накази, контракти на постачання, платіжні доручення, акти передачі майна, [1564] які підтверджують вищезазначені дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, є як безпідставною, так і надмірною.

 

1984. Натомість саме такі докази перебували у володінні та під контролем Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті. Кожен із них знав про цю справу щонайменше за п’ять місяців до закінчення строку, протягом якого вони могли подати свої заперечення проти Позову.[1565] Якби твердження Позивача були неправдивими, кожен із Співзаподіювачів Шкоди Роснєфть мав достатньо можливостей надати докази, на які посилається Rosneft AET (або будь-які інші докази, які вони вважали б доречними), щоб довести, що вони не вчиняли дій, зазначених у Позові. Однак жоден із них цього не зробив. Таким чином, їхня відмова надати Суду такі докази можна охарактеризувати лише як невиправдане та навмисне невиконання власного обов’язку щодо доведення своєї позиції у цій справі.

 

1985. Цілком очевидно, що дії співзаподіювачів шкоди (включно зі Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті) були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” - створити умови для проведення Російської Кампанії 2022 року і забезпечити її успіх.[1566]

 

5. Згідно з чинним законодавством, Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті несуть відповідальність перед Позивачем за майнову шкоду, завдану Позивачу.

 

1. Короткий виклад норм матеріального права, застосовних до деліктної відповідальності

 

1986. Посилаючись на застосовні правові норми, розглянуті вище в Розділі IV цього Рішення, згідно з застосовними колізійними нормами українського законодавства та застосовними міжнародними договорами, українське законодавство є правом, застосовним до деліктної відповідальності, якщо “дія або подія”, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України. [1567]

 

1987. Згідно з українським законодавством, для встановлення деліктної відповідальності необхідна наявність таких елементів: (і) фактична шкода, (іі) неправомірність поведінки, що заподіяла шкоду, (ііі) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та поведінкою відповідача чи “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, та (ііі) вина заподіювача шкоди.[1568]

 

1988. У той час як у цій справі має бути доведено перші три елементи делікту, четвертий елемент - вина - презюмується. Якщо ця презумпція не буде спростована під час судового розгляду, вона буде юридичною підставою для висновку про наявність вини особи, яка завдала шкоди.[1569]

 

1989. За висновками Суду, елементи (i)-(iii) доведено Позивачем, а презумпцію вини (елемент (iv)) не спростовано Відповідачами, тому особи (які заподіяли шкоду “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”) несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у повному обсязі, незалежно від їхнього відносного внеску в заподіяння такої шкоди.[1570]

 

1. Застосування матеріального права до фактів справи

 

1990. Застосуємо до наведених вище фактів кожен елемент делікту по черзі:

 

1. Шкода

 

1991. Що стосується елемента (i) - шкода – Суд дійшов до висновку про те, що Позивач продемонстрував і довів у цій справі, що він зазнав реальної шкоди у вигляді неправомірного привласнення всього свого бізнесу (включно з основними засобами, установками, обладнанням і правами на видобуток та переробку корисних копалин, що називається в українському законодавстві “єдиним майновим комплексом”) у рамках Російської Кампанії 2022 року.[1571] Жоден із Відповідачів не заперечував проти факту привласнення Нєдрами ДНР підприємства Позивача, а також не надав жодних доказів які б це спростовували.

 

1. “Неправомірність” поведінки відповідачів

 

1992. Що стосується елемента (ii) - “неправомірність” поведінки відповідачів - як уже пояснювалося,[1572] право, яке застосовується до деліктної відповідальності (тобто українське право), також застосовується до визначення того, чи були дії заподіювачів шкоди “неправомірними”.

 

1993. Як пояснювалося вище, один Співзаподіювач Шкоди Роснєфті змусив двох інших Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті забезпечити, а останні “забезпечували потреби російської армії і флоту в ході проведення спеціальної воєнної операції”. Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті не просто “передбачали або повинні були передбачити”, а й мали намір, що їхні дії забезпечать Російську Кампанію 2022 року, і що, як такі, “взаємопов'язані [і] сукупні дії” Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті й інших співзаподіювачів шкоди з високою ймовірністю заподіють шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача: або у вигляді фізичної шкоди майну, або втрати доходу через фізичну руйнацію майна, або порушення безпеки навколишнього середовища та економічної дестабілізації внаслідок воєнних дій і подальшої окупації, або - як сталося в даному випадку - неправомірного привласнення й подальшого перерозподілу бізнес-активів Позивача, що, з огляду на попередні кампанії Росії в Криму та на Донбасі, Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті передбачали або повинні були передбачити як одну із цілком очевидних цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

1994. Російська Кампанія 2022 року і, відповідно, дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, які створили для неї умови та сприяли їй, були “неправомірними”, оскільки суперечили внутрішньому законодавству України та міжнародним договорам, учасником яких є Україна (і які є частиною українського законодавства). [1573]

 

1995. По-перше, дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, внаслідок яких Позивачу було заподіяно майнову шкоду, порушили загальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України, - “утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб”.[1574]

 

1996. По-друге, Російська Кампанія 2022 року, якій активно сприяли Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті була неправомірною відповідно до міжнародного права, яке є невід'ємною частиною українського законодавства. Зокрема:

 

1996.1     систематичне, масове привласнення та перерозподіл приватних українських активів на окупованих територіях, що було невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року, являло собою (і) порушення статей 46 та/або 47 Гаазького Положення, що забороняють конфіскацію приватної власності та мародерство,[1575] та (іі) воєнний злочин згідно зі статтею 8 (2) (b) (xiii) Римського статуту;[1576] і (iii) порушення прав, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 ЄКПЛ, та практика, що не забезпечує дотримання таких прав;[1577] і

 

1996.2     збройне вторгнення та окупація території України Російською Федерацією, що були невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року та засобом систематичного, масового привласнення та перерозподілу приватних українських активів, є (і) порушенням статті 2(4) Статуту ООН, яка передбачає, що всі члени ООН “утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй”, [1578] (ii) злочином агресії згідно зі статтею 8bis(1) Римського статуту; [1579] та (iii) (після 16 березня 2022 року) порушенням постанови Міжнародного Суду ООН 16 III 22, виданої в цей день, яка мала обов'язкову силу і створила міжнародно-правове зобов'язання для Російської Федерації і яка наказувала Російській Федерації “негайно призупинити військові операції” і “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть скеровуватись або підтримуватись нею, а також будь-які організації та особи, які можуть перебувати під її контролем чи керівництвом, не робили жодних кроків на підтримку” Російської Кампанії 2022 року.[1580]

 

1997. Відповідно, дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті з надання активної допомоги та сприяння Російській Кампанії 2022 року, як описано вище, були “неправомірними”.

 

1998. Rosneft AET стверджує, що, хоча Позивач “посилається на укрaїнські колізійні норми (lex loci delicti commissi), тобто право місця, де було вчинено недбале або протиправне діяння), але не вказує, які конкретні дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, які Позивaч ввaжає протипрaвними, мaли місце в Україні”.[1581] Аргумент Rosneft AET є безпідставним.

 

1999. Як уже зазначалося у Розділі IV(A) цього Рішення, згідно з українськими колізійними нормами при визначенні застосовного права український суд визначає право, яке застосовується до делікту в цілому, а не до кожного його елементу чи до кожного діяння кожного відповідача.

 

2000. Як також пояснено в Розділі IV(A) цього Рішення, згідно з відповідним правовим критерієм, передбаченим частиною 1 статті 49 Закону про МПП, застосовне матеріальне право визначається “правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди”. Якщо будь-яка така “дія” будь-якого із співзаподіювачів шкоди або будь-яка “обставина” (наприклад, місце, де стався збиток), що стала підставою для позову, мала місце в Україні, то позивач може пред’явити позов про відшкодування збитків за матеріальним правом України. Це матеріальне право також застосовуватиметься для визначення “неправомірності” поведінки співзаподіювача шкоди незалежно від того, де така поведінка мала місце. Суд для наочності посилається на гіпотетичний приклад, наведений Позивачем, у якому особа в Бельгії виготовила вибуховий пристрій, особа у Франції підготувала фальшиві документи з безпеки та митні документи для його експорту, а ще одна особа відправила вибуховий пристрій, використовуючи ці документи, з Нідерландів до України, де пристрій вибухнув і завдав шкоди потерпілому, як це було заплановано або передбачалося трьома зловмисниками, матеріальним правом, на підставі якого потерпілий може подати позов про делікт до українського суду, є українське право на тій підставі, що шкода була заподіяна в Україні (тобто “обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди”, мала місце в Україні). Чи був акт відправлення вибухового пристрою з Нідерландів законним за нідерландським правом, чи був акт виготовлення вибухового пристрою у Франції законним за французьким правом, не має значення для цілей позову про стягнення шкоди, завданої деліктом, заявленого за українським правом до українського суду. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону про МПП, український суд застосовуватиме українське право для встановлення протиправності такої поведінки. З цих причин наведені вище аргументи Rosneft AET є безпідставними, а докази у цій справі підтверджують, що дії Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, які полягали у сприянні, допомозі та полегшенні проведення Російської Кампанії 2022 року, як описано вище, були "неправомірними".

 

iii.            Причинно-наслідковий зв'язок

 

2001. Що стосується елемента (iii) - причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та поведінкою відповідача або “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, то, як показано вище, шкода, завдана Позивачу - неправомірне привласнення його активів і бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року - була спричинена “взаємопов'язаними [і] сукупними діями” кількох співзаподіювачів шкоди, включно зі Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті, які активно допомагали і сприяли проведенню Російської Кампанії 2022 року.

 

2002. З причин, викладених у Розділі X(B)(4) цього Рішення, аргумент Rosneft AET про те, що Позивач “не може обґрунтувати ланцюг причинності: - що саме кожен відповідач зробив у зв’язку з привласненням активів Позивача; … - привласнення майна Позивача; - прогнозованість (foreseeability) саме такої шкоди для саме цього Позивача; - правова релевантність (adequacy) цієї діі для покладання відповідальності”,[1582] є безпідставним. Кожен із цих елементів було детально досліджено Судом та підтверджено наявними у цій справі доказами. Щодо аргументу Rosneft AET про те, що Позивач не зміг пояснити “яким чином [дія кожного з відповідачів] була необхідною умовою (conditio sine qua non) саме” щоб Позивач зазнав шкоди,[1583] як пояснюється вище, поняття “conditio sine qua non” (відоме також як критерій “but for”) не є частиною українського деліктного права.

 

1. Вина відповідачів

 

2003. Що стосується елемента (iv) - вини відповідачів, то, як зазначалося вище, вина відповідачів презюмується. Таким чином, не Позивач має доводити наявність вини Відповідачів, а Відповідачі мають довести її відсутність.

 

2004. Жоден із Відповідачів не заперечував, не кажучи вже про те, щоб довести, відсутність вини з боку Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті. Єдиним аргументом, який було висунуто з цього приводу Відповідачами, було твердження Відповідача 18 (Rosneft AET), який стверджував, що “Презумпція вини застосовується лише в тому випaдку, якщо Позивач доводить всі інші елементи, необхідні для встaновлення цивільно-прaвової відповідальності, aлe Позивач цього не зробив.”[1584] Однак, докази у цій справі доводять наявність складових (i)–(iii) делікту стосовно дій Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті. За таких обставин наведений вище аргумент Rosneft AET є цілком безпідставним.

 

1. Висновки про відповідальність Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті

 

2005. Тепер, коли Суд встановив, що Позивач довів три елементи делікту, які він мав довести, за відсутності спростування презумпції вини Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, єдиний висновок, який Суд може зробити за таких обставин, це покласти на Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті (які спільно з іншими співзаподіювачами шкоди заподіяли майнову шкоду Позивачу своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”) відповідальність із відшкодування заподіяної Позивачеві майнової шкоди у повному обсязі, незалежно від їхнього відносного внеску в заподіяння такої шкоди.[1585]

 

2006. З огляду на вищевикладене, Суд, відповідно до статей 22, 1166 та 1190 Цивільного кодексу України, визнає Співзаподіювача Шкоди Роснєфті (які спільно з іншими співзаподіювачами шкоди заподіяли Позивачу майнову шкоду своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями, з єдністю наміру”) зобов'язаними відшкодувати майнову шкоду, заподіяну Позивачу, у повному обсязі незалежно від їх відносного внеску у заподіяння такої шкоди.

 

2007. Розмір зазначеної відповідальності розглядається в Розділі XIII цього Рішення.

 

1. В силу володіння, контролю та управління Групою Роснєфть Відповідачі Альтер-Его Роснєфті несуть відповідальність перед Позивачем солідарно зі Співзаподіювачами шкоди Роснєфті

 

1. Огляд володіння, контролю та управління Групою Роснєфть

 

2008. Структуру власності та управління Групи Роснєфть наведено в Розділі X(С) цього Рішення.

 

2009. По-перше, вона була детально розглянута щодо взаємовідносин між кінцевою материнською компанією Групи Роснєфть - ПАО Роснєфть (яка сама по собі є Співзаподіювачем Шкоди Роснєфть) і двома іншими Співзаподіювачами Шкоди Роснєфть - РН-Аеро і Рязанською Нєфтєперерабативающою Компанією. Аналогічний аналіз наводиться в Розділі X(C)(3) цього Рішення щодо інших Відповідачів Роснєфті - п'яти (прямих і опосередкованих) дочірніх компаній ПАО Роснєфть. Висновок той самий: у відповідний період (тобто коли Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті вчиняли неправомірні дії, сприяючи та полегшуючи проведення Російської Кампанії 2022 року), ПАО Роснєфть повністю контролювала їх. [1586]

 

2010. По-друге, як також встановлено Судом, у відповідний період Група Роснєфть здійснювала свою діяльність “в якості вертикально інтегрованої компанії”, в якій “ухвалення управлінських рішень і розподіл ресурсів здійснюється належним чином уповноваженими особами на рівні” ПАО Роснєфть, яке також “спирається на консолідовані закупівлі товарів, робіт і послуг для дочірніх компаній Групи”.[1587] Саме таким чином ПАО Роснєфть послідовно описувало себе і Групу Роснєфть.

 

2011. Вищесказане можна застосувати, використовуючи формулювання критеріїв, наведених у Рішенні у Справі Жеваго:

 

2011.1     компанії групи “утворюють єдине ціле”, а їхні “майно, діяльність, інтереси ... настільки спільно пов'язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або не має сенсу юридично розмежовувати їх”;[1588]

 

2011.2     утримувач частки (у цьому випадку - ПАО Роснєфть) використовує свої компанії (тобто різні дочірні компанії) “як фасад... (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально”;[1589]

 

2011.3     “юридична особа [тобто дочірні компанії Роснєфті] ... діяла як агент або володіла майном в інтересах учасника...”, тобто ПАО Роснєфть;[1590] і

 

2011.4     явно має місце “фактичне управління активами групи компаній як власними”.[1591]

 

2012. Як пояснювалося вище, за таких обставин українські суди можуть постановити, що “майно, права та обов'язки, що належать певній юридичній особі, розглядаються як майно, права та обов'язки іншої особи, найчастіше її учасників, керівників або інших компаній групи”,[1592] і можуть притягнути першу до відповідальності за делікт, вчинений другою.

 

2. Крім того, що ПАО Роснєфть є одним із Співзаподіювачів Шкоди, воно також кваліфікується як Відповідач Альтер-Его двох інших Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті: РН-Аеро і Рязанська Нєфтєперерабативающая Компанія (Відповідач 14) і (Відповідач 13).

 

2013. У Розділі X(B) цього Рішення було встановлено, що ПАО Роснєфть є одним із Співзаподіювачів Шкоди, оскільки воно спонукало двох інших Співзаподіювачів Шкоди Роснеєфті (РН-Аеро і Рязанську Нєфтєперерабативающую Компанію) здійснювати постачання палива для цілей Російської Кампанії 2022 року, внаслідок чого Позивачеві було завдано майнової Шкоди, і що на цій підставі воно несе пряму відповідальність перед Позивачем за спричинення Шкоди (солідарно з іншими Співзаподіювачами Шкоди).

 

2014. Крім того, на підставі вищевикладених фактів контролю та управління двома іншими Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті, ПАО Роснєфть також кваліфікується як Відповідач Альтер-Его двох інших Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті (РН-Аеро та Рязанської Нєфтєперерабативающей Компанії) відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго. Таким чином на цій підставі вона також несе солідарну відповідальність перед Позивачем разом із двома іншими Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті.

 

3. Відповідальність Відповідачів 16-20 відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго

 

1. Огляд фактів

 

2015. Як Суд встановив нижче, у відповідний період (тобто у період здійснення Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті деліктних дій) ПАО Роснєфть повністю контролювала і Відповідачів 16-20.

 

2016. Як легко видно з часткової схеми корпоративної структури Групи Роснєфть, наданою Позивачем,[1593] і як більш детально описано нижче - єдиною або основною метою Відповідачів 16-20 є контроль більшості або значної міноритарної участі в трьох компаніях, які експлуатують стратегічні нафтопереробні заводи в Німеччині. Ось до чого зводиться ця заплутана схема володіння.

 

2017. Ця схема не надто відрізняється за своєю ідеєю від настільки ж заплутаної схеми, за якою ПАО Роснєфть фактично володіє 100% часткою в РН-Aeрo та Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії, як видно в лівій половині структурної схеми, що включає складні перехресні та кругові володіння без видимої причини, незважаючи на пряме визнання ПАО Роснєфть, що в будь-якому разі саме вона контролює й управляє кожною з цих компаній.

 

2018. Схильність ПАО Роснєфть до структурування своїх холдингів, якими вона за власним визнанням, так чи інакше повністю управляє з головної холдингової компанії - ПАО Роснєфть, ніколи не пояснювалася в публічно розголошеній інформації. Крім того, можливо, вона ніколи не буде повністю зрозуміла. Але ясно одне - судячи із зізнань ПАО Роснєфть, у відповідний період воно контролювало й ухвалювало управлінські рішення “на рівні” ПАО Роснєфть, і такі рішення включали “управлінські рішення”, “розподіл ресурсів”, “закупівлі товарів, робіт і послуг”.

 

2019. Якщо знову звернутися до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго, то, як Суд встановив нижче, це той випадок коли:

 

2019.1        має місце “фактичне управління ПАО Роснєфть активами групи компаній як власними”;[1594]

 

2019.2        Група Роснєфть (включно з Відповідачами 13-20) “являє собою єдине ціле”, і зокрема їхні “майно, діяльність, інтереси... настільки спільно пов'язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або не має сенсу юридично розмежовувати їх”;[1595]

 

2019.3        власник частки, тобто ПАО Роснєфть, використовує свої дочірні товариства “як фасад... (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально”);[1596]

 

2019.4        дочірні товариства ПАО Роснєфть “діяли як агенти, або номінальні власники майна учасника суто в його інтересах”, тобто в інтересах ПАО Роснєфть;[1597] і

 

2019.5        виходячи з фактів, особливо коли доведено, що ПАО Роснєфть навмисно перешкоджає доступу до своєї корпоративної інформації, яка зазвичай є доступною для громадськості (і яку ПАО Роснєфть до початку Російської Кампанії 2022 року послідовно розкривала), більш ніж імовірно, що має місце спроба “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов'язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої Шкоди”.[1598]

 

1. Спроба Rosneft AET вимагати застосовувати елементи делікту до визначення відповідальності Відповідачів-Альтер-Его на основі проколювання корпоративної завіси

 

2020. У своєму Відзиві на Позов Відповідач 18 (Rosneft AET) намагався вимагати застосування чотирьох елементів делікту (а саме: (i) шкоду, (ii) протиправність їхніх дій та (iii) причинно-наслідковий зв’язок між цими діями та шкодою, заподіяною Позивачу) до кожного з Відповідачів Групи Роснєфть 13– 20, до яких належать як Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті (Відповідачі 13– 15), так і Відповідачі-Альтер-Его Роснєфті (Відповідачі 16– 20).

 

2021. Однак, як пояснено у Розділі IV(B) цього Рішення, хоча ці елементи застосовуються для встановлення відповідальності Співзаподіювачів Шкоди (і Позивач виконав свій обов’язок щодо доведення трьох вищезазначених складових делікту стосовно Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті, і в ході цього судового розгляду не було надано жодних доказів, які б спростували презумпцію їхньої вини), вони жодним чином не застосовуються для встановлення відповідальності Відповідачів-Альтер-Его.

 

2022. Отже, єдине питання, яке стоїть перед Судом щодо відповідальності Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті, полягає в тому, чи підпадали Відповідачі-Альтер-Его Роснєфті під Критерії Рішення у Справі Жеваго на момент заподіяння шкоди Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті (а не в тому, чи становили їхні дії делікт). Всупереч аргументу Rosneft AET, питання не полягає в тому, чи відповідали дії Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті складовим делікту, що робить Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті відповідальними у якості співзаподіювачів шкоди.

 

2023. Відповідно, цілий ряд тверджень Rosneft AET щодо цього зовсім не відноситься до справи. Вони включають, зокрема, що:

 

2023.1     “немає жодних підстав для зв’язку між … оперативною діяльністю [Rosneft AET] в Німеччині тa арештом активів Позивaчa нa тимчaсово окуповaній території Укрaїни”;[1599]

 

2023.2     ані Rosneft AET, ані його дочірня компанія PCK Raffinerie GmbH “не вели жодної діяльності, пов’язаної з воєнними діями”[1600] або “не продавали та не продають нафтопродукти, якщо взагалі можна вважати виробництво таких продуктів внеском у воєнний акт або будь-якою іншою формою підтримки Російської Федерації”;[1601]

 

2023.3     “Пoзивaч не кoнкретизує жoдних індивідуaлізoвaних дій [Rosneft AET] в Україні …, які мoгли ввaжaтися причинним фaктoрoм зaявленoї шкoди”,[1602] та подібне,[1603];

 

2023.4     Позивач не довів наявність необхідних складових делікту щодо Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті (Відповідачі 16– 20);[1604]

 

2023.5     “Відсутні первинні докази (рішення, накази, контракти на постачання, платіжні доручення, акти передачі майна, інструкції щодо захоплення/перерозподілу), що підтверджують активну участь Відповідачів 13-20 у конкретному делікті проти Позивача”,[1605] - щодо Відповідачів-Альтер-Его, це не має значення;

 

1. Аргумент Rosneft AET у його Відзиві про те, що “Позивaч фaктично намагається поклaсти вiдповідaльність за деякі дії російської держaви нa [Rosneft AET]” на тій підставі, що Rosneft AET є органом Російської Федерації

 

2024. У своєму Відзиві Rosneft AET також стверджує про те, що “Позивaч фaктично намагається поклaсти відповідaльність за деякі дії російської держaви нa Відповідaчa”, але оскільки Rosneft AET не є органом Російської Федерації, Rosneft AET не несе будь-якої відповідальності перед Позивачем.[1606]

 

2025. Це не відповідає твердженням, викладеним у Позові Позивача. Позивач не стверджував, що Rosneft AET є органом Російської Федерації або що він несе відповідальність перед Позивачем як такий. З Позову цілком зрозуміло, що позиція Позивача полягала в тому, що Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті вчинили делікт, який заподіяв Позивачу шкоду, і що, оскільки Rosneft AET (та інші Відповідачі-Альтер-Его) на відповідний момент відповідали Критеріям Рішення у Справі Жеваго, вони несуть солідарну відповідальність разом із Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті (а не з Російською Федерацією) за заподіяну шкоду.

 

2026. Посилання Rosneft AET на рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1017/2532 щодо того самого питання (у якому, виходячи з доказів, поданих у справі, суд відмовився визнати кілька юридичних осіб Групи Газпром альтер-его Російської Федерації),[1607] не має значення для цієї справи з причин, описаних вище.

 

1. Ланцюжок володіння, контролю та управління між ПАО Роснєфть і Відповідачами 16-20

 

2027. Далі розглядається ланцюжок володіння, контролю та управління між ПАО Роснєфть і кожним із Відповідачів 16-20 по черзі.

 

1. Відповідач 16 (RN-Foreign Projects)

 

2028. RN-Foreign Projects є стовідсотковим дочірнім підприємством ПАО Роснєфть (Відповідач 15),[1608] і являє собою одну з декількох проміжних холдингових компаній між ПАО Роснєфть, з одного боку, і великими міноритарними або мажоритарними пакетами акцій трьох стратегічних німецьких нафтопереробних компаній: (i) PCK Raffinerie GmbH, в якій ПАО Роснєфть контролювало 62,5% акцій, (ii) MiRO Mineraloelraffinerie Oberrhein GmbH & Co. KG, в якій ПАО Роснєфть контролювало 24 % акцій, і (iii) Bayernoil Raffineriegesellschaft mbH, в якій ПАО Роснєфть контролювало 28,57 % акцій. По суті, RN-Foreign Projects виступає як холдингова компанія для інвестицій Групи Роснєфть у Німеччині (серед іншого).

 

1. Відповідач 17 (RN Refining)

 

2029. RN Refining опосередковано є дочірнім підприємством ПАО Роснєфть (Відповідач 15) і однією з декількох проміжних холдингових компаній між ПАО Роснєфть і німецькою нафтопереробною компанією PCK Raffinerie GmbH, в якій ПАО Роснєфть (опосередковано) має частку 62,5%.

 

2030. Єдинимакціонером RN Refining єкомпанія RN-Foreign Projects (Відповідач 16),[1609] якає 100 % прямимросійськимдочірнімпідприємствомПАОРоснєфть.[1610]

 

2031. Згіднозфінансовоюзвітністю, єдинимифункціями RN Refining є (i) наданняадміністративнихпослугіншомудочірньомупідприємству, якеПАОРоснєфтьконтролювалоувідповіднийчас, - Rosneft Deutchland (Відповідач 20) та (ii) виконанняфункційхолдинговоїкомпанії, якаволодіє 66,67% акційіншогодочірньогопідприємства, якеПАОРоснєфтьконтролювалоувідповіднийчас, - Rosneft AET (Відповідач 18). Уфінансовійзвітностізарік, щозакінчився 31 грудня 2021 року, діяльність RN Refining описуєтьсянаступнимчином:

 

“Як сервісна компанія [RN Refining] надає Rosneft Deutschland GmbH (RDG) стандартні адміністративні послуги в галузі контролінгу, бухгалтерського обліку та звітності, а також управління ліквідністю і кредитними ризиками. Вона також володіє 66,67% акцій AET Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, Шведт/Одер, і, таким чином, побічно володіє 16,67% акцій PCK”.[1611]

 

2032. Іншимисловами, використовуючикритеріїРішенняуСправіЖеваго, RN Refining “немаєсамостійногобізнесу”,[1612] іїїєдинафункціяполягаєвобслуговуваннівнутрішньогофункціонуванняГрупиРоснєфть.

 

2033. 16 вересня 2022 року (приблизно через сім місяців після початку Російської Кампанії 2022 року) Міністерство економіки Німеччини передало всі акції RN Refining разом з Rosneft Deutschland (Відповідач 20) в управління Федерального Мережевого Агенства Німеччини на тій підставі, що “без [...] управління відповідно до статті 17 Закону про енергетичну безпеку компанії Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing більше не зможуть виконувати свої завдання, спрямовані на забезпечення життєдіяльності суспільства в енергетичному секторі. Це загрожує безпеці постачання” (далі – Довірче Управління Федеральним Мережевим Агенством Німеччини).[1613] Права голосу, пов'язані з акціями RN Refining (та Rosneft Deutschland), були передані Федеральному Мережевому Агентству Німеччини, а повноваження керівництва з управління та розпорядження активами компанії були обмежені та підпорядковані схваленню Федеральним Мережевим Агентством Німеччини.[1614] Таким чином, з цього моменту ПАО Роснєфть більше не могло контролювати чи керувати діяльністю RN Refining (як і Rosneft Deutschland - Відповідач 20, і Rosneft AET — Відповідач 18, у якій RN Refining володіє 66,67% акцій).

 

iii.            Відповідач 18 (Rosneft AET)

 

2034. І Позивач, і Відповідач 18 (Rosneft AET), погодились у тому, що єдиною функцією Rosneft AET було виконання функцій холдингової компанії для володіння 25-відсотковою часткою в стратегічному німецькому нафтопереробному підприємстві PCK Raffinerie GmbH.[1615]

 

2035. І Позивач, і Rosneft AET, погодились у тому, що RN Refining (Відповідач 17) володів (та володіє) 66,67% акцій Rosneft AET[1616] (хоча після відповідного періоду, з 16 вересня 2022 року, ця частка перейшла до тимчасового довірчого управління Федерального Мережевого Агентства Німеччини), і що компанія Enilive (яка входить до складу Групи Eni) володіла (та володіє) рештою 33,33% акцій Rosneft AET.

 

2036. Позов Позивача стверджував, що до введення довірчого управління Федерального Мережевого Агентства Німеччини 66,67% акцій, що належать RN Refining, фактично означали, що Rosneft AET контролювалася RN Refining і, в кінцевому рахунку, ПАО Роснєфть (Відповідач 15). Із цим не погодився Rosneft AET, чиї аргументи Суд розглянув нижче.

 

1. Відповідач 19 (Rosneft Luxembourg)

 

2037. Rosneft Luxembourg є однією з декількох проміжних холдингових компаній (опосередковано), що на 100% належать ПАО Роснєфть, які в кінцевому підсумку володіють контрольними або значними міноритарними пакетами акцій вищезазначених трьох німецьких нафтопереробних підприємств. Зокрема, Rosneft Luxembourg опосередковано є 100-відсотковою дочірньою компанією ПАО Роснєфть (Відповідач 15), що належить ПАО Роснєфть через його пряму 100-відсоткову дочірню компанію, зареєстровану в Росії, RN-Foreign Projects (Відповідач 16). [1617]

 

2038. Також Rosneft Luxembourg володіє 100% акцій німецької компанії Rosneft Deutschland (Відповідач 20), яка, своєю чергою, володіє міноритарними частками в стратегічних німецьких нафтопереробних заводах: (i) PCK Raffinerie GmbH (37,5%), (ii) MiRO Mineraloelraffinerie Oberrhein GmbH & Co. KG (24 %) та (iii) Bayernoil Raffineriegesellschaft mbH (28,57 %).[1618]

 

1. Відповідач 20 (Rosneft Deutschland)

 

2039. Rosneft Deutschland є однією з декількох проміжних холдингових компаній (опосередковано), що на 100% належать ПАО Роснєфть (Відповідач 15), які володіли контрольними або значними міноритарними пакетами акцій вищезазначених трьох німецьких нафтопереробних заводів. Це було основною функцією Rosneft Deutschland. Зокрема, Rosneft Deutschland на 100% належить Rosneft Luxembourg (Відповідач 19), яка, своєю чергою, на 100 належить RN-Foreign Projects (Відповідач 16), яка, своєю чергою, на 100% належить ПАО Роснєфть (Відповідач 15).

 

1. Розгляд Судом аргументів Rosneft AET про те, що він не контролюється і не контролювався ПАО Роснєфть або Групою Роснєфть

 

2040. У Розділі IV(b) свого Відзиву Rosneft AET заперечує, що Rosneft AET повністю контролювався ПАО Роснєфть протягом відповідного періоду (тобто коли Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті вчиняли свої неправомірні дії).

 

2041. Зокрема, Rosneft AET зазначає, що RN Refining (Відповідач 17) є (і, ймовірно, був на відповідний момент) лише одним із двох акціонерів Rosneft AET і володів 66,67 % акцій Rosneft AET.[1619] Rosneft AET стверджує, що це означало, що, хоча “деякі рішення можуть прийматися простою більшістю голосів”, RN Refining мала координувати “всі важливі дії” з акціонером, що володіє 33,33% акцій, тобто компанією Enilive, яка входить до складу Групи Eni.

 

1. Rosneft AET не зміг довести, що Німецький Закон про ТОВ зменшив фактичний повний контроль ПАО Роснєфть над Rosneft AET, який випливає з доказів Позивача.

 

2042. Незважаючи на свої спроби, Rosneft AET не зміг довести, що Закон про Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Hімецький Закон про ТОВ) зменшив фактичний повний контроль ПАО Роснєфть над Rosneft AET. У Відзиві на Позов Rosneft AET від 23 січня 2026 року він стверджував, що німецьке законодавство вимагає ще більш жорстких порогів для прийняття певних рішень: одностайності або кваліфікованої більшості в 75% для певних рішень.[1620] У цьому зв'язку Rosneft AET надав посилання на Німецький Закон про ТОВ і посилався на його пункти 48, 53 і 60.[1621]

 

2043. Позивачем у Відповіді на Відзиви зазначалось, що по-перше, посилання, надане Rosneft AET, відображає версію Німецького Закону про ТОВ із змінами, внесеними у 2024 році, тобто через два роки після відповідного періоду.[1622] У Запереченнях Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET стверджував, що “Позивач демонструє повне нерозуміння німецького законодавства про товариства з обмеженою відповідальністю (GmbH). стаття 48 Закону про товариства з обмеженою відповідaльністю (GmbHG) як i рaніше регулює принцип прийняття рiшень нa пiдставi рiшень aкцiонерiв. Нещодaвнi змiни до цього положення стосуються виключно формальних вимог (вiдео- тa текстова формa)”.[1623] У даному провадженні не повинно виникати питання про те, чи розуміє Позивач Німецький Закон про ТОВ. Релевантне питання полягає в тому, чи довела сторона, яка послалася на Німецький Закон про ТОВ – тобто Rosneft AET - що Німецький Закон про ТОВ (а) перебував у силі в тій редакції, яку Rosneft AET подав його до Суду (в Додатки B-0004), у відповідний період (тобто з лютого до початку вересня 2022 року), та (б) чи справді Німецький Закон про ТОВ у тій редакції передбачає положення, на які посилається Rosneft AET. З Додатку B-0004 зовсім не випливає, що, як стверджує Rosneft AET “Нещодaвнi змiни до цього положення стосуються виключно формальних вимог (вiдео- тa текстова формa)” та яка редакція Німецького Закону про ТОВ справді мала чинність у відповідний період.

 

2044. Далi, як було зазначено Позивачем у Відповіді на Відзиви,[1624] навіть якщо припустити, що положення, на які Rosneft AET намагався посилатися, не змінилися між початком Російської Кампанії 2022 року та 2024 роком, ці положення не допомагають аргументам Rosneft AET. Зокрема:

 

2044.1        стаття 48 Німецького Закону про ТОВ є абсолютно нерелевантною. Вона просто передбачає, що рішення акціонерів приймаються на зборах, які можуть проводитися різними способами (в тому числі по телефону); якщо всі акціонери згодні з питанням, то в зборах немає необхідності; а також передбачає спеціальні правила, якщо компанія має лише одного акціонера (що не є випадком даної справи).[1625]

 

2044.2        стаття 53 Німецького Закону про ТОВ[1626] вимагає 75% голосів для внесення змін до статуту та одностайного голосування для накладення додаткових зобов'язань на акціонерів;

 

2044.3        стаття 60 Німецького Закону про ТОВ (а точніше, стаття 60(1)(2)) вимагає 75% голосів для ліквідації компанії.[1627]

 

2045. Це випливає зі звичайного значення термінів тексту конкретних положень Hімецького Закону про ТОВ, на які Rosneft AET прямо посилався та які Rosneft AET надав як доказ y Додаткy-0004. Іншими словами, докази, подані Rosneft AET, не підтверджують його твердження щодо цієї частини.

 

2046. Якщо ці положення мали якесь інше значення, ніж те, що випливає зі звичайного значення тексту, то на Rosneft AET лежав тягар доказування цього, наприклад, шляхом подання експертного звіту з німецького корпоративного права. Жодних доказів такого іншого значення Rosneft AET не надав.

 

2047. Для того, щоб Позивач міг спростувати твердження Rosneft AET, Позивачу достатньо продемонструвати, що текст доказів, наданих Rosneft AET, не містить того, що, за твердженням Rosneft AET, він містить. На думку Суду, саме це і зробив Позивач.

 

2048. Отже, аргументи у Запереченнях Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, про те, що “тлумачення Пoзивaчем чи йoгo пpедстaвникoм, який не є квaлiфікoваним німецьким юpистoм, пoлoжень [Нiмецького Закону про ТОВ] є, no свoїй сутi тa в кopeнi, нeвipним та не пoвиннo брaтися судoм дo уваги”[1628] i що “Позивач демонструє повне нерозумiння нiмецького зaконодaвства про товариствa з обмеженою вiдповідальнiстю (GmbH)”[1629], не мають значення. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК, “кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень”, а Rosneft AET не виконав цього обов’язку стосовно своїх тверджень щодо значення статей 48, 53 і 60 Німецького Закону про TOB.

 

2049. У Відзиві Rosneft AET від 23 січня 2026 року Rosneft AET також стверджував (без посилання на конкретну статтю Німецького Закону про ТОВ), що відповідно до Німецького Закону про ТОВ “одностайність, як правило, необхідна, якщо рішення докорінно змінює права окремих акціонерів/учасників у спосіб, не передбачений ні законом, ні статутом”, і стверджує, що відповідно до Німецького Закону про ТОВ одностайність необхідна для зміни розподілу прибутку таким чином, що це ставить певних акціонерів у невигідне становище.[1630] Насправді, як зазначив Позивач, у версії Німецького Закону про ТОВ, який надав Rosneft AET, одностайність згадується лише тричі: у статті 53, що вже обговорювалося вище (яка застосовується для накладення додаткових зобов'язань на акціонерів), та у пункті 2(3) і статті 76 (яка не має відношення до цього обговорення). Таким чином, твердження Rosneft AET у цій частині залишається недоведеним та, відповідно, необґрунтованим. Однак навіть якщо б твердження Rosneft AET з цього приводу було доведено, воно не мало б значення для цієї справи, як показано нижче.

 

2050. Підсумовуючи, з практичної точки зору, відповідно до редакції Німецького Закону про ТОВ, на яку послався Rosneft AET, єдине, чого RN Refining не міг зробити без голосу Enilive, це: (а) внести зміни до статуту, (б) покласти додаткові зобов'язання на Enilive, (в) ліквідувати Rosneft AET та (г) (як стверджував Rosneft AET без будь яких доказів) змінити розподіл прибутку Rosneft AET між акціонерами. Але жодна з вищезазначених вимог щодо голосування не впливала на повний операційний контроль, який ПАО Роснєфть здійснювало (через RN-Foreign Projects та RN Refining) над Rosneft AET.

 

1. Аналогічно, всупереч аргументам Rosneft AET, статут Rosneft AET також не зменшував фактичний повний контроль ПАО Роснєфть над Rosneft AET, який випливає з доказів Позивача.

 

2051. У Відзиві Rosneft AET від 23 січня 2026 року, Rosneft AET також стверджував, що згідно зі Статутом Rosneft AET “бiльшiсть у 80% необхiдна у певних випадках (отже, необхiдна згода Enilive …), a саме, для прийняття рiшень: …, (v) звільнення, призначення або вiдсторонення керуючих директорiв …”[1631].

 

2052. Однак, Позивач цілком справедливо вказав на практичну нездатність положень, на які посилається Rosneft AET, забезпечити необхідність згоди Enilive при прийнятті операційних та комерційних рішень та(або) відмежуватися від контролю мажоритарного акціонера (повністю контрольованого з боку ПАО Роснєфть).

 

2053. Зокрема, як вірно зазначено Позивачем у Відповіді на Відзиви,[1632] у той час як пункт 9.5 Статуту Rosneft AET дійсно вимагає, щоб його директори призначалися та звільнялися 80% голосів (тобто, по суті, за згодою між RN Refining та Enilive),[1633] пункт 11.2 того ж таки Статуту фактично нейтралізує попереднє положення, оскільки передбачає, що “загальні збори учасників [на яких RN Refining, що на той час повністю контролював Rosneft AET, мав більшість голосів] мають право надавати вказівки загального характеру або щодо конкретного випадку, дотримання яких директори зобов'язані забезпечити”.[1634] Фактично це означає, що незалежно від того, хто був призначений директорами Rosneft AET, і якою може бути їхня позиція (чи особиста, чи обумовлена інтересами міноритарного акціонера (Enilive)), ПАО Роснєфть мав право видавати їм обов'язкові інструкції загального або конкретного характеру на свій розсуд за допомогою більшості голосів RN Refining.

 

2054. У Запереченнях Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET виклав довгу, заплутану та незрозумілу аргументацію.[1635] Зокрема:

 

2054.1        Rosneft AET багатослівно, однак без жодних доказів, намагався надати положенням Статуту змісту, який він насправді не містить. Rosneft AET стверджував, що пояснення Позивача “жодним чином не означає, що [RN Refining] може самостійно “видавати обов’язкові інструкції загального або конкретного характеру” керівникам: якщо обов’язкові інструкції/ вказівки стосуються питання, що має істотне економічне значення, або питання, щодо якого статут або чинне законодавство передбачають кваліфіковану більшість, такі обов’язкові інструкції/ вказівки НЕ МОЖУТЬ прийматися самостійно акціонерами RN Refining...”. Проте таке обмеження у пункті 11.2 Статуту Rosneft AET (на який він послався) просто відсутні.

 

2054.2        Rosneft AET також послався на коментар Німецього Закону про ТОВ опублікований виданням “Lutter/Hommelhoff/Bayer” та стверджував, що “Сфера застосування спеціальних вимог щодо більшості в статуті є широкою. Крім того, у німецькій практиці складання договорів прийнято передбачати - як у цьому випадку - кваліфіковану більшість або навіть одностайність, що виходить за межі випадків, передбачених законом (OLG Frankfurt, рішення від 19 жовтня 2009 р., справа No 22 U 248/07; GmbHR 2010, стор. 260, з подальшими посиланнями; Lutter/Hommelhoff/Bayer § 47 GmbHG примітка 7; Rowedder, Schmidt-Leithoff/Ganzer, § 47, примітка 20)”. Rosneft AET не подав до Суду копій жодного з джерел, на які він посилається. Як зазначалося вище, на учаснику процесу лежить тягар доведення значення іноземного права (зокрема іноземної судової практики). Це означає, зокрема, що учасник процесу зобов'язаний подати до Суду копію відповідного нормативного акта, судового рішення та офіційного коментаря, на який посилається учасник справи. Лише посилання на їх найменування та номери пунктів, як і голослівний коментар самого учасника процесу про те, що в такому джерелі нібито написано, не дозволяє Суду (а також іншим учасникам справи) відповідним чином оцінити такий доказ, і не задовольняє такий тягар доказування. Отже Суд не може прийняти аргументи Rosneft AET з цього приводу.

 

2054.3        Суду також не зрозуміла аргументація Rosneft AET, в якій він посилається на “Lutter/Hommelhoff/Bayer §37 GmbHG, примітки 1 та 17”. У будь-якому випадку, через ненадання Суду копії зазначеного джерела, такі аргументи (навіть якби Суд зміг зрозуміти їх зміст) були б недоведеними і тому не можуть бути прийняті Судом до уваги.

 

2054.4        Не допомагає і посилання Rosneft AET на те, що п. 11.2 Статуту є лише відображенням “загального очевидного принципу”.

 

2054.5        Rosneft AET також зазначив “щo кoмпанiєю АЕТ керують двa виконaвчі директори, одного яких признaчaє Enilive …, a iншoго - RN Refining … (вiдпoвiдно до вимог статуту АЕТ щодо признaчення директoрів компанiї АЕТ квaлiфiковaною більшiстю голoсiв). Керівні директори уповноважені представляти AET лише спільно, тобто AET може брати участь у правових операціях лише за умови, що обидва керівні директори діють одностайно. Це випливає із записів у комерційному реєстрі (а саме з частини 4 доданого раніше Витягу з комерційного реєстру), згідно з якими спільні повноваження на представництво існують, якщо призначено декількох керуючих директорів і не зареєстровано індивідуальних повноважень на представництво. Наведемо наочний приклад: AET не може укладати будь-які договори або здійснювати будь-які платежі на користь будь- яких третіх осіб, незалежно від суми, без згоди ОБОХ керуючих директорів, одного з яких призначено за пропозицією Enilive Deutschland GmbH”.[1636] Як би там не було, але з огляду на те, що, як пояснено вище, протягом відповідного періоду RN Refining через збори акціонерів мав право надавати вказівки “загального характеру або щодо конкретного випадку, дотримання яких директори зобов'язані забезпечити”, це повністю нівелює аргументацію Rosneft AET з цього питання. Простіше кажучи, у разі непокори з боку одного або обох директорів ПАО Роснєфть (діючи через RN Refining) мав право скликати збори акціонерів Rosneft AET для видання вказівок “загального характеру або щодо конкретного випадку, дотримання яких директори зобов'язані забезпечити”; у разі (малоймовірного) опору з боку Enilive наполягати на тому, що питання, про яке йдеться, не має “істотного економічного значення” для Rosneft AET та змусити проголосувати простою більшістю за зазначені вказівки, дотримання яких директори зобов'язані забезпечити; а у разі будь-якого подальшого опору з боку Enilive — погрожувати застосувати тактику, якою, як вже докладно описано вище, широко користувалися інші відповідачі у справі, а саме Відповідачі Газпрому, готуючи грунт для Російської Кампанії 2022 року - припинити, або погрожувати припиненням постачання нафти до РСК Raffinerie.

 

2055. Rosneft AET також зазначає, що відповідно до пункт 9.5 її Статуту “Рішення з питань, що мають істотне економічне значення для Компанії, приймаються більшістю не менше 80% капіталу”.[1637] Однак:

 

2055.1     По-перше, термін “істотне економічне значення” не визначений в Статуті, що ускладнює його застосування на практиці. Хоча Rosneft AET стверджував, що “вплив Групи Роснєфть на [Rosneft AET] залежить від дій/поведінки компанії Enilive ..., з якою RN Refining ... має узгоджувати всі важливі дії”,[1638] Rosneft AET явно не надав конкретних прикладів таких “важливих дій” або “рішень [що мають] істотне економічне значення”[1639] , які могли б змінити контроль ПАО Роснєфть над Rosneft AET. Крім того, у Запереченняx Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET заявив, що термін “істотне економічне значення” підлягає “об'єктивному тлумаченню (детальне обговорення тлумачення статутів: Habersack Casper, Lobbe, § 45 GmbHG, примітка 12 та наступні)”[1640] (тією мірою, якою словосполучення “Habersack Casper, Lobbe, § 45 GmbHG, примітка 12 та наступні” означає ще якісь коментарі до Німецького Закону про ТОВ, як уже вказав Суд, без надання Суду копії відповідного джерела, Суд не може прийняти вказане посилання як доказ), але зрештою прямо визнав, що “невизначений юридичний термiн “значне економiчне значення”, … залишається відкритим для тлумачення” навіть після того, як компанія Enilive “десятиліттями” була акціонером Rosneft AET.[1641] Це визнання примітне тим, що воно свідчить про те, що насправді ніколи не існувало жодної правової визначеності щодо випадків, коли Enilive могла б застосовувати вимогу одностайності, про яку заявляє Rosneft AET. Rosneft AET спробував виправдати зазначену відсутність будь-якої правової визначеності щодо передбачуваної вимоги одностайності, заявивши — без будь-яких доказів — що “оскільки за всю довгу iсторiю АЕТ та PCK Raffinerie GmbH ніколи не було суперечливих спорiв”, а також те, що як Rosneft AET, так і Enilive нібито голосували одностайно на кожних зборах акціонерів.[1642]Це пояснення, яке залишається непідкріпленим жодними доказами (навіть якщо й справді Enilive ніколи не суперечила позиції Групи Роснєфть), є абсолютно непереконливим. Суд погоджується із більш правдоподібним поясненням, наведеним у Відповіді на Відзиви, яке наведене нижче.

 

2055.2     По-друге, економічна реальність до та на відповідний момент (тобто між лютим і вереснем 2022 року) полягала в тому, що Група Eni не могла дозволити собі не погоджуватися з Групою Роснєфть у разі виникнення спору щодо управління Rosneft AET (або її єдиною виробничою дочірньою компанією PCK Raffinerie), оскільки Група Роснєфть протягом десятиліть до 2022 року і на відповідний момент була єдиним постачальником сирої нафти для PCK Raffinerie.[1643] Ця залежність була настільки гострою, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну Німеччина вжила заходів для її зменшення, запровадивши з 16 вересня 2022 року опіку Федерального Мережевого Агентства Німеччини. Лише наприкінці 2022 року були розпочаті переговори про заміну російської нафти альтернативними джерелами через порти Гданська та Ростока на наступний рік.[1644] За таких обставин, власна заява Rosneft AET про те, що “за всю довгу iсторiю АЕТ та PCK Raffinerie GmbH ніколи не було суперечливих спорiв [між Enilive та RN Refining]: з того чaсу, як RN Refining & Marketing GmbH стaлa акцiонером АЕТ, не було ЖОДНОГО рiшення загальних зборiв, яке б було nрийнято без схвального голосу всіх aкцiонерiв”,[1645] це лише підтверджує.

 

2056. У Запереченнях Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET стверджував, що “вcя пoзиція Пoзивача у Вiдпoвідi нa Вiдзив ґрунтується на певних пpипущеннях, яким супеpечать кoнкpeтнi дoкументи, пoдані кoмпaнiєю АЕТ, зoкpемa її стaтут. Ha Пoзивaчі лежить тягap дoкaзувaння, якoгo він не змiг викoнaти”.[1646] Цей аргумент знову є неправильним. Так само, як і у випадку з Німецьким Законом про ТОВ, саме Rosneft AET (а не Позивач) стверджував, що положення Статуту Rosneft AET зменшували контроль ПАО Роснєфть над Rosneft AET. Саме Rosneft AET подав Статут. Однак текст Статуту не підтверджує того, що намагається довести Rosneft AET. Як пояснено вище у цьому Рішенні, не тільки практична ефективність положень Статуту, на які посилається Rosneft AET, є вкрай сумнівною, але й Статут містить пряме положення про те, що незалежно від того, хто був призначений директором Rosneft AET або які погляди вони мають, ПАО Роснєфть мало право видавати їм обов'язкові інструкції загального або конкретного характеру на свій розсуд за допомогою більшості голосів RN Refining.

 

2057. Таким чином, протягом відповідного періоду (між лютим та вереснем 2022 року) ПАО Роснєфть фактично повністю контролювало Rosneft AET, а ефективна роль Enilive була зведена до ролі мовчазного акціонера Rosneft AET, позбавленого будь-якої значущої можливості відстоювати свою позицію при прийнятті операційних рішень в Rosneft AET. Зокрема, за власним визнанням Rosneft AET, не існувало жодної правової визначеності щодо тлумачення терміна “питання, що мають істотне економічне значення” (тобто тих питань, які вимагали б 80-відсоткової більшості голосів на загальних зборах), а отже, право Enilive на вето щодо рішень RN Refining було цілком невизначеним. Економічна реальність домінування поставок нафти Групою Роснєфть на єдиний виробничий об’єкт Rosneft AET (PCK Raffinerie) була такою, що Enilive не мав можливості не погодитися з іншим акціонером (RN Refining, який перебував під виключним контролем Групи Роснєфть). З тих самих причин ПАО Роснєфть (через RN Refining) мало повноваження надавати вказівки “загального характеру або щодо конкретного випадку, дотримання яких директори зобов'язані забезпечити”, незалежно від того, хто призначав цих директорів або якими були їхні погляди. Отже, положення Німецького Закону про ТОВ та Статуту Rosneft AET, на які посилається Rosneft AET, ніяк не обмежували фактичний повний операційний контроль ПАО Роснєфть над Rosneft AET.

 

 

 

iii.           Річний звіт Eni SpA за 2024 та 2022 роки не є релевантними, тому що не відображають ситуацію на відповідний період (тобто з лютого по вересень 2022 року).

 

2058. Rosneft AET також стверджує, що ще одним “підтвердженням” того, що вона не контролюється RN Refining, є заява в річному звіті Eni за 2024 рік, в якій зазначено, що Rosneft AET “спільно контролюється” Eni.[1647] Але, як справедливо зазначив Позивач, звіт про ситуацію, що склалася в 2024 році, не є доказом того, що було в відповідний період, тобто між лютим і вереснем 2022 року. Ситуація кардинально змінилася: RN Refining перейшов під контроль Федерального Мережевого Агентства, а PCK Raffinerie (єдина дочірня компанія Rosneft AET, що здійснює операційну діяльність) більше не залежала від поставок нафти Групою Роснєфть. Таким чином, річний звіт Eni за 2024 рік не має жодного відношення до даного питання.

 

2059. На вищезгаданий аргумент Позивача, разом із Запереченнями Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET подав річний звіт Eni SpA за 2022 рік (далі - Звіт Eni за 2022 рік)[1648] та стверджував, що:

 

“як легко помітити, у 2022 році компанія AET також перебувала під СПІЛЬНИМ контролем групи Eni. На сторінці 414 річного звіту Eni за 2022 рік чітко вказано, що AET Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH є компанією, яка “СПІЛЬНО КОНТРОЛЮЄТЬСЯ” Eni S.p.A.. Це випливає з примітки на сторінці 414 річного звіту Eni за 2022 рік (у нижній частині сторінки), де розміщено символ хрестика (U), що пояснює, що компанії, позначені цим символом (U), є спільно контрольованими суб’єктами”.[1649]

 

2060. Те, що Позивач чітко стверджував у своєму Позові – і на що Rosneft AET мав відповісти відповідними доказами у своїх Запереченнях на Відповідь на Відзиви– це те, що такий контроль існував між початком Російської Кампанії 2022 року та неправомірним привласненням ЄМК Позивача (тобто під час вчинення протиправних дій Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті, як доведено у цій справі) – тобто з лютого по 1 вересня 2022 року. Будь-які докази з цього питання мали бути подані разом із Відзивом Rosneft AET від 23 січня 2026 року, і не пізніше. Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК “Відповідач … повинні подати суду докази разом з поданням відзиву...”. Звіт Eni за 2022 рік мав бути у відкритому доступі з 2023 року. Проте, порушуючи частину 3 статті 80 ГПК, Rosneft AET не пояснив, чому подав його лише у квітні 2026 року. Отже, Звіт Eni за 2022 рік не повинен братися до уваги судом.

 

2061. Але, Суд також зазначає, що навіть якщо Звіт Eni за 2022 рік і міг би був прийнятий до уваги Судом, він не доводить відсутність контролю над Rosneft AET з боку RN Refining (і через нього ПАО Роснєфть) у відповідний період – тобто з лютого по 1 вересня 2022 року.

 

2062. Як зазначено у Поясненнях Позивача від 23 квітня 2026 року на Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, Rosneft AET опустив сторінку 386 Звіту Eni за 2022 рік, на якій прямо зазначено, що інформація, на яку Rosneft AET посилається на сторінці 414, стосується “Інвестицій, що належать Eni SpA станом на 31 грудня 2022 року” (виділення додано).[1650] Інформація про інвестиції надається у річних звітах станом на останню дату звітного періоду, а не за кожну дату цього періоду. Зазначена дата знову не входить до відповідного періоду. На цю дату мажоритарний акціонер Rosneft AET - RN Refining, вже перебував під опікою Федерального Мережевого Агентства, і попередні міркування щодо безпеки поставок з боку Групи Роснєфть вже не застосовувалися. Таким чином, сторінка зі Звіту Eni за 2022 рік, який Rosneft AET надав із запізненням, знову не підтверджує того, що Rosneft AET намагається довести. Той факт, що Rosneft AET намагався ввести в оману Суд, навмисно опустивши сторінку 386 Звіту Eni за 2022 рік, викликає занепокоєння.

 

1. Заяви Rosneft AET у своєму Відзиві про те, що він є лише холдинговою компанією, тільки підтверджують Позов Позивача

 

2063. Твердження Rosneft AET у своєму Відзиві про те, що “єдиною метою діяльності [Rosneft AET] є володіння міноритарною часткою в PCK Raffinerie GmbH”,[1651] що Rosneft AET “не бере і ніколи не брав участі в будь-якій “операційній” або “торговельній” діяльності”[1652] та подібні[1653] працюють проти Rosneft AET і на думку Суду підтверджують Позов у цій справі. Як показано на доповненій частковій схемі організаційної структури Групи Роснєфть, що наведена у Додатку A-0036, наданого Позивачем, на відповідний момент часу компанія Rosneft AET використовувалася як одна з декількох суто холдингових компаній Групи Роснєфть (поряд з компаніями RN-Foreign Projects (Відповідач 16), RN Refining (Відповідач 17), Rosneft Luxembourg (Відповідач 19) та Rosneft Deutschland (Відповідач 20), кожна з яких прямо або опосередковано належала ПАО Роснєфть на 100%), для утримання контрольного (а не міноритарного) пакета акцій в оперативному нафтопереробному заводі PCK Raffinerie GmbH. Як зазначено у Розділі X(C) цього Рішення, вищезазначені компанії не мали незалежної господарської діяльності, їхні органи управління були створені лише номінально, а їхня єдина функція полягала в тому, щоб діяти як агент або володіти майном в інтересах власника, тобто ПАО Роснєфть. Це обставини, які цілком відповідають Критеріям Рішення у Справі Жеваго. Вищезазначені заяви Rosneft AET, включені до його Відзиву, лише підкріплюють відповідні висновки.

 

1. Rosneft AET продовжує вважати RN Refining (а не Enilive) своїм контролером

 

2064. Варто також зазначити, що фактично, Rosneft AET продовжує вважати RN Refining (а не Enilive) своїм контролером. Коли 28 січня 2026 року Rosneft AET звернувся до цього Cуду з клопотанням про продовження строку для подання відзиву, він, серед іншого, обґрунтував своє клопотання тим, що Rosneft AET потребує додаткового часу для “узгодження ... тексту Відзиву” з RN Refining.[1654] (Примітно, що Rosneft AET не згадав, що таке узгодження було необхідним від його міноритарного акціонера). Отже, спроби Rosneft AET створити ілюзію своєї незалежності від RN Refining (який зараз перебуває під контролем Федерального Мережевого Агентства, але на відповідний момент повністю контролювався ПАО Роснєфть) не мають успіху.

 

iii.           Більш широка мережа компаній Роснєфті лише підсилює інструменти контролю Групи Роснєфть над німецькими активами

 

2065. Суд також погоджується з аргументом Позивача, що важливо також розглянути більш широку мережу, що охоплює контроль Групи Роснєфть над німецькими нафтопереробними заводами.

 

2065.1     Як показує Доповнена часткова схема організаційної структури Групи Роснєфть, яка наведена у Додатку A-0036, не тільки (непряма) 100% дочірня компанія ПАО Роснєфть RN Refining володіла 66,67% і мала право видавати обов'язкові вказівки директорам Rosneft AET, яка, в свою чергу, володіла 25% в PCK Raffinerie, але й інша (непряма) 100% дочірня компанія ПАО Роснєфть Rosneft Deutschland володіла ще 37,5% часткою в PCK Raffinerie. Це означало, що фактично ПАО Роснєфть контролювало 62,5% PCK Raffinerie.

 

2065.2     Група Eni фактично мала право на 1/3 від 62,5% дивідендів PCK Raffinerie, але не мала оперативного контролю над нею або над Rosneft AET.

 

2065.3     Багато проміжних холдингових компаній Групи Роснєфть (включаючи RN-Foreign Projects, RN Refining, Rosneft Luxembourg і Rosneft Deutschland (Відповідачі 16, 17, 19 і 20 відповідно) та сама Rosneft AET не мали незалежної діяльності та існували виключно для утримання частки ПАО Роснєфть у німецьких нафтопереробних заводах.[1655]

 

2066. Примітно, що Голова Правління та Генеральний директор ПАО Роснєфть пан Сєчін, який є близьким соратником і протеже президента Путіна (як описано та підтверджено у Розділі X(A)(2) цього Рішення), був одним із лише 36 російських бізнес-лідерів, яких було запрошено та які взяли участь у ключовій зустрічі з президентом Путіним у перший день вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022 року), як описано в Розділі VI(D)(3) цього Рішення. У даному випадку важливо підкреслити, що ПАО Роснєфть саме по собі нічого не виробляє. Роснєфть просто володіє акціями виробничих або переробних компаній. Отже, єдиний висновок, який можна зробити із запрошення пана Сєчіна на зазначену зустріч, полягає в тому, що на зустрічі, ймовірно, було досягнуто явного або неявного порозуміння про те, що президент Путін очікував від запрошених та контрольованих ними підприємств надання підтримки Російській Кампанії 2022 року, а в обмін на це він дозволив би їм отримати вигоду від Російської Кампанії 2022 року, як зазначено у Розділі VI(D)(3)(a) цього Рішення. Таким чином, спроба Rosneft AET розглянути Групу Роснєфть із суто формальної точки зору не відображає фактичну або економічну реальність.

 

1. Німецький федеральний суд прямо визнав, що до введення опіки Федерального Мережевого Агенства ПАО Роснєфть контролювало німецькі нафтопереробні заводи

 

2067. Як справедливо зазначив Позивач, тому не дивно, що коли RN-Foreign Projects і Rosneft Luxembourg (Відповідачі 16 і 19 відповідно) оскаржили опіку Федерального Мережевого Агентства, Федеральний адміністративний суд Німеччини прямо визнав, що до введення опіки Федерального Мережевого Агенства ПАО Роснєфть контролювало німецькі нафтопереробні заводи.[1656] Він, серед іншого, постановив наступне:

 

“Для забезпечення безпеки постачання, зокрема під час модернізації нафтопроводу [Росток-Шведт], необхідні додаткові поставки сирої нафти через порт D. Однак Республіка Польща відмовляється від цього через контроль над своїми дочірніми компаніями з боку концерну “Роснєфть”.[1657]

 

“Республіка Польща виключає додаткові поставки на нафтопереробний завод PCK через D., необхідні для забезпечення безпеки постачання, доки зберігається непряма участь “Роснєфті””.[1658]

 

“Уточнення вимоги законодавства ЄС щодо прагнення до незалежності від імпорту російської сирої нафти, вказівка на протилежні інтереси концерну “Роснєфть” та заява про переговори з Республікою Польща щодо майбутніх поставок на нафтопереробний завод [PCK Rafinerie] “у разі, якщо “Роснєфть” більше не буде оператором нафтопереробного заводу...”.[1659]

 

“Передача повноважень щодо здійснення прав голосу акціонерів довіреній особі поклала кінець вирішальному впливу позивачів [тобто RN-Foreign Projects і Rosneft Luxembourg, Відповідачі 16 і 19 у справі] та їх російської материнської компанії [ПАО Роснєфть] на внутрішні дочірні компанії”.[1660]

 

“Республіка Польща відмовилася від додаткових поставок на нафтопереробний завод PCK через порт D., доки материнська компанія позивачів [тобто RN-Foreign Projects і Rosneft Luxembourg, Відповідачі 16 і 19 у цій справі] [тобто ПАО Роснєфть] продовжує володіти непрямою контрольною часткою в PCK Raffinerie GmbH. ... шанси переконати Республіку Польща погодитися на постачання нафтопереробному заводу PCK за угодою про довірче управління є вищими, ніж без неї, оскільки угода про довірче управління для RDG і [RN Refining] позбавляє керівництво концерну [Групи Роснєфть] можливості здійснювати вирішальний вплив”.[1661]

 

1. Вплив довірчого управління Федеральним Мережевим Агентством Німеччини на застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго

 

2068. Як пояснювалося вище, починаючи з 16 вересня 2022 року - через сім місяців після початку Російської Кампанії 2022 року - Федеральне міністерство економіки та захисту клімату (далі - Міністерство економіки Німеччини) передало всі акції компаній RN Refining (Відповідач 17) і Rosneft Deutschland (Відповідач 20) в довірче управління відповідно до статті 17 (1) Закону про енергетичну безпеку Німеччини для забезпечення безпеки поставок у Німеччині та призначило Федеральне Мережеве Агентство Німеччини як довірчого управителя. Серед іншого:

 

2068.1     Федеральному Мережевому Агентству Німеччини були передані права голосу, пов'язані з акціями в Rosneft Deutschland і в RN Refining;

 

2068.2     Федеральне Мережеве Агентство Німеччини було спеціально уповноважене звільняти і призначати нових членів правління, а також давати вказівки правлінню обох компаній; і

 

2068.3     повноваження керівництва обох компаній щодо управління та розпорядження своїми активами були обмежені та підлягали затвердженню Федеральним Мережевим Агентством Німеччини.[1662]

 

2069. У наказі Міністерства економіки Німеччини пояснюється, що “без [...]довірчого управління відповідно до статті 17 Закону про енергетичну безпеку Rosneft Deutschland і RN Refining & Marketing більше не зможуть виконувати свої завдання щодо забезпечення функціонування спільноти в енергетичному секторі. Це може поставити під загрозу безпеку поставок”. [1663]

 

2070. Таким чином, з моменту введення довірчого управління (16 вересня 2022 року) ПАО Роснєфть більше не могло контролювати або управляти діяльністю Rosneft Deutschland (Відповідач 20), RN Refining (Відповідач 17) і, в свою чергу, 66,67% дочірньої компанії RN Refining, Rosneft AET (Відповідач 18).

 

2071. У Розділі IV(d) свого Відзиву (а також у вступній частині до нього) Rosneft AET зазначив, що RN Refining (контролюючий акціонер Rosneft AET) “не контролюється [тобто на даний момент] ПАО Роснєфть/Групою Роснєфть”[1664], оскільки з 16 вересня 2022 року Міністерство економіки Німеччини передало всі акції RN Refining під опіку з метою забезпечення безпеки поставок в Німеччині та призначило Федеральне Мережеве Агенство опікуном. Однак, довірче управління Федерального Мережевого Агенства не впливає на відповідальність Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті (включаючи Rosneft AET, RN Refining та Rosneft Deutschland) за Критеріями Рішення у Справі Жеваго з двох причин:

 

2071.1     По-перше, довіреність Федерального Мережевого Агенства була накладена лише у вересні 2022 року, тобто через сім місяців після початку Російської Кампанії 2022 року, до того часу Співзаподіювачі Шкоди Роснєфті (спільно з іншими) вже вчинили неправомірні дії, що сприяли та/або допомагали неправомірному привласненню підприємства Позивача (яке відбулося на початку вересня 2022 року). Таким чином, на відповідний момент RN Refining та її дочірня компанія Rosneft AET (а також Rosneft Deutschland) контролювалися та управлялися ПАО Роснєфть, а отже, підпадали під Критерії Рішення у Справі Жеваго.

 

2071.2     По-друге, незважаючи на зовнішнє довірче управління Федерального Мережевого Агенства, ПАО Роснєфть продовжувало утримувати економічні та юридичні інтереси в RN Refining, а через останнього – в Rosneft AET (а також в Rosneft Deutschland). Наприклад, у разі націоналізації або продажу акцій RN Refining, а через останнього – в Rosneft AET (а також в Rosneft Deutschland), їхні відповідні акціонери матимуть право на компенсацію. Таким чином, незважаючи на довірче управління Федерального Мережевого Агенства, залишкові юридичні та економічні інтереси ПАО Роснєфть підпадають під Критерії Рішення у Справі Жеваго, як і будь-які інші активи групи.

 

2072. Rosneft AET у своєму Відзиві стверджує, що аргументи Позивача “не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наступним”,[1665] але потім наводить факти, які явно не відповідають аргументам Позивача і в більшості випадків не мають відношення до справи. Наприклад, Rosneft AET стверджує:

 

2072.1     що законність введення зовнішнього довірчого управління Федерального Мережевого Агенства була підтверджена німецьким судом.[1666] Але у цій справі законність введення зовнішнього управління не ставиться під сумнів;

 

2072.2     що з 16 вересня 2022 року, відповідно до рішення Федерального Мережевого Агенства, повноваження призначати/звільняти керівництво RN Refining, давати згоду на відчуження його активів були передані Федеральному Мережевому Агенству,[1667] і, як наслідок, ПАО Роснєфть втратило контроль над Rosneft AET.[1668] Це також не оскаржується у цій справі. Однак, як продемонстрував і пояснив Позивач, така втрата контролю відбулася лише 16 вересня 2022 року, тобто після того, як Група Роснєфть (до складу якої на той час входили Вдповідачі 13-20) зробила можливим та/або сприяла неправомірному привласненню підприємства Позивача (яке було завершено на початку вересня 2022 року). Відповідальність співзаподіювачів шкоди виникає внаслідок їхніх неправомірних дій. Відповідно до теорії підняття корпоративної завіси — невичерпні критерії якої були викладені в Рішенні у Справі Жеваго — суд має право також притягнути до солідарної відповідальності з правопорушником осіб, які тісно з ним пов'язані (і відповідають Критеріям Рішення у Справі Жеваго), за його неправомірні дії (незалежно від того, чи брали такі особи участь у цих діях). Очевидним моментом (або моментами), коли необхідно застосовувати Критерії Рішення у Справі Жеваго, є час вчинення неправомірних дій правопорушником або дата пред'явлення вимоги. Питання полягає в тому, чи відповідали відповідні особи Критеріям Рішення у Справі Жеваго на той момент. Подальша втрата зв'язку між правопорушником і такими особами, що відповідає Критеріям Рішення у Справі Жеваго (через продаж, зовнішнє управління тощо), не має значення;

 

2072.3     що пізніше термін дії довірчого управління Федерального Мережевого Агенства був продовжений до 2026 року[1669] і що це продовження мало на меті “недопущення поверненню контролю російському власнику”,[1670] але знову ж таки це не має значення з тих самих причин;

 

2072.4     що у Рішенні у Справі Жеваго не йшлося про “ситуацію примусового вилучення корпоративного контролю державним органом третьої країни за законом національної безпеки, підтвердженого рішенням вищої адміністративної інстанції”.[1671] Але це знову ж таки не має значення з тих самих причин;

 

2072.5     що Позивач не стверджував про будь-які дії з боку Rosneft AET в Україні, які заподіяли шкоду Позивачу,[1672] але, як чітко пояснено вище, такі дії не є підставою для Позову Позивача проти Rosneft AET (або проти інших Відповідачів-Альтер-Его);

 

2072.6     що будь-які можливі залишкові права, які можуть мати підприємства, що все ще контролюються ПАО Роснєфть (такі як право на компенсацію в разі націоналізації RN Refining або Rosneft Deutschland або в разі їх примусового продажу урядом Німеччини), “не становлять контролю” з боку ПАО Роснєфть.[1673] Однак Позивач у цій справі не стверджує, що це так. Очевидний інтерес Позивача полягає в тому, що ПАО Роснєфть матиме право вимагати компенсацію за націоналізацію або виручку від продажу таких акцій, на які ПАО Роснєфть (через компанії, які воно продовжує контролювати, тобто RN-Foreign Projects та Rosneft Luxembourg (Відповідачі 16 та 19 відповідно)) є власником таких прав, і як таке ПАО Роснєфть продовжує бути кінцевим бенефіціаром таких прав;

 

2072.7     що “сам факт історичного корпоративного контролю не утворює складу делікту”.[1674] Фактично, корпоративний контроль сам по собі не може бути деліктом. Однак, як пояснено вище, корпоративний контроль над суб'єктом господарювання на момент вчинення деліктних дій іншим суб'єктом господарювання або на момент пред'явлення вимоги за відповідну шкоду, що відповідає Критеріям Рішення у Справі Жеваго, може призвести до солідарної відповідальності одного суб'єкта господарювання за деліктні дії іншого суб'єкта господарювання, незважаючи на те, що перший суб'єкт господарювання сам не вчинив деліктних дій.

 

2073. На підставі вищевикладеного висновок Rosneft AET про “отже, посилання Позивача на критерії Рішення у Справі Жеваго є нерелевантними до німецьких резидентів, які перебувають у державному трасті іншої держави”,[1675] є безпідставним.

 

1. Висновки Rosneft AET щодо застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго є необґрунтованими

 

2074. Заперечуючи проти висновків Позивача щодо застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго до обставин цієї справи, у пункті 47 свого Відзиву Rosneft AET наводить такі аргументи.

 

2074.1     По-перше, Rosneft AET стверджував, що ПАО Роснєфть “фактично не управляло активами Відповідачів [sic] як власними, в силу” трьох причин:[1676]

 

2074.1.1        через причини “(і) обставин [історичного, ще в 1991 році] створення Відповідача, в якому ПАО Роснєфть/Група Роснєфть первинно не брала ніякої участі”[1677] i що Rosneft AET був заснований італійськими та французькими компаніями.[1678] Однак історична власність та контроль, що сягають понад 30 років, є абсолютно нерелевантними для питання, чи ПАО Роснєфть контролювало та керувало Rosneft AET (та іншими Відповідачами-Альтер-Его Роснєфті) на момент вчинення делікту у 2022 році.

 

2074.1.2        через причини “(іі) участі італійської енергетичної групи Епі у структурі [Rosneft AET] та положення Закону Федеративної Республіки Німеччина “Про товариства з обмеженою відповідальністю” (GmbH)”. Однак, як детально пояснено вище, ані частка групи Eni в Rosneft AET, ані положення Німецького Закону про ТОВ, на які посилається Rosneft AET, не можуть зменшити фактичну або економічну реальність того, що Rosneft AET (а також інші Відповідачі-Альтер-Его Роснєфті) у відповідні періоди перебували під повним оперативним контролем ПАО Роснєфть;

 

2074.1.3        через причини “(ііі) статуту Відповідача”. Однак Статут Rosneft AET жодним істотним чином не змінює описану вище позицію щодо аргументів Rosneft AET стосовно Німецького Закону про ТОВ (який, фактично, передбачає навіть вищі пороги голосування, ніж Статут Rosneft AET);

 

2074.1.4        через причини “(iv) запровадження Міністерством економіки Німеччини режиму довірчого управління щодо [RN Refining, материнської компанії Rosneft AET] з вересня 2022 року”. Однак, як доведено доказами у цій справі[1679], запровадження німецького режиму довірчого управління через сім місяців після початку неправомірних дій Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті не може зняти відповідальність Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті, які на момент вчинення неправомірних дій відповідали Критеріям Рішення у Справі Жеваго;

 

2074.2     По-друге, Rosneft AET стверджував, що “Відповідно до корпоративної структури [додаток В-0001 до Відзиву Rosneft AET], Rosneft AET не являє собою єдине ціле з Групою Роснєфть, а його майно, діяльність, інтереси не настільки спільно пов’язані, переплетені з Групою Роснєфть, та не становлять єдине ціле з Групою Роснєфть; при цьому, таке майно, діяльність, інтереси можливо розмежовувати від Групи Роснєфть””;[1680] Насправді обидві схеми корпоративної структури – та, що була надана Rosneft AET, та інша, надана Позивачем, – у поєднанні з іншими доказами, наданими як Позивачем, так і Rosneft AET, свідчать про протилежне, як детально пояснено вище;

 

2074.3     По-третє, Rosneft AET стверджував, що “Сумнівним є міркування Позивача щодо того, чи може [Rosneft AET] вважатися дочірньою компанією ПАО Роснєфть в строгому сенсі поняття “дочірня компанія”, тим більше, що за існуючою корпоративною структурою [Rosneft AET] не використовується як фасад ... (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально”.[1681] Аргумент Rosneft AET не відображає фактичну або економічну реальність на момент вчинення неправомірних дій Групою Роснєфть. На той час Rosneft AET, як і інші відповідачі з групи Роснєфть, фактично були лише прозорими структурами без власного бізнесу чи ефективного незалежного управління. Посилання Rosneft AET на свої фінансові звіти за 2023 календарний рік не мають значення, оскільки неправомірні дії були вчинені в період з лютого по вересень 2022 року;

 

2074.4     По-четверте, Rosneft AET стверджував, що “B продовження думки вище в п. 3 щодо “дочірньої компанії” ПАО Роснєфть, не можна стверджувати, що [Rosneft AET] діяв як агент, або номінальний власник майна учасника, суто в його інтересах, тобто ПАО Роснєфть” та “Описані вище відносини контролю та процедура прийняття рішень Відповідачем спростовують це твердження, тому що [Rosneft AET], щонайменше, діяв також в інтересах Enilive”.[1682] Цей аргумент також є необґрунтованим. Як пояснено вище, аналіз доказів, поданих як Позивачем, так і Rosneft AET, доводить, що функція Enilive на практиці зводилася до функції мовчазного партнера, чия єдина роль полягала в отриманні дивідендів від діяльності нафтопереробного заводу, що належав Rosneft AET, а вирішальне слово залишалося за ПАО Роснєфть, оскільки ПАО Роснєфть не тільки володіло більшістю акцій, але й контролювало постачання сирої нафти на нафтопереробний завод.

 

2074.5     Щодо аргументу Rosneft AET про те, що “Позивач жодним чином не продемонстрував та не довів в Позовній заяві, як [Rosneft AET] зловживав корпоративною структурою для уникнення виконання… зобов’язань, зокрема, й щодо відшкодування імовірно завданої Шкоди”,[1683] Позивач не зобов’язаний демонструвати чи доводити зловживання корпоративною структурою з боку Rosneft AET. Позиція ж Суду полягає у тому, що докази Позивача у цій справі доводять, що корпоративна структура, впроваджена ПАО Роснєфть, була створена з метою спотворення економічної та операційної реальності і зараз використовується для приховування активів, які за своєю суттю залишаються активами ПАО Роснєфть (хоча ПАО Роснєфть з того часу втратило операційний контроль над ними), а також для унеможливлення стягнення з таких активів збитків потерпілими від делікту, які зазнали шкоди внаслідок дій ПАО Роснєфть та двох інших Співзаподіювачів Шкоди Роснєфті. Це становить зловживання корпоративною структурою у значенні Критеріїв Рішення у Справі Жеваго.

 

2075. Виходячи з вищевикладеного, наведені вище висновки Rosneft AET щодо застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго до фактів справи є необґрунтованими.

 

1. Посилання Rosneft AET на судову практику Європейського суду з прав людини не мають відношення до даної справи та не підтверджують позицію Rosneft AET

 

2076. У своєму Відзиві Rosneft AET посилався на два рішення ЄСПЛ (“Альберт та інші проти Угорщини”, № 5294/14, ECHR 2020 (7 липня 2020 р.) та “Лекіч проти Словенії” [GC], № 36480/07, ECHR 2018) очевидно прагнучи застосувати деякі підходи, прийняті ЄСПЛ, у цій справі. При цьому Rosneft AET стверджував, що “відповідно до практики [ЄСПЛ] підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник юридичної особи володіє значною часткою у статутному капіталі (значним пакетом акцій), що дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли такий учасник є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від того учасника, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди)”.[1684]

 

2077. Насамперед слід зауважити, що судова практика ЄСПЛ щодо зняття корпоративної завіси, на яку посилається Rosneft AET, хоча й є інформативною, не має на меті бути обов’язковою для держав-членів ЄКПЛ щодо того, як саме вони повинні знімати корпоративну завісу, але навіть якби це було так, рішення ЄСПЛ, на які посилається Rosneft AET, а також їхнє нібито резюме, надане самим Rosneft AET, підтверджують позицію Позивача, а не Rosneft AET.

 

2078. По-перше, ЄСПЛ не має повноважень і не призначений для того, щоб нав’язувати правила цивільної відповідальності (включно з правилами зняття корпоративної завіси) державам-учасницям ЄКПЛ. Ці повноваження належать державам-членам ЄКПЛ. Дійсно, ЄСПЛ послідовно дотримувався позиції – у тому числі у справі, на яку посилається Rosneft AET, – що держава має “широкий простір для розсуду щодо законодавчих та судових рішень” у цих питаннях.[1685] Роль ЄСПЛ стосовно змісту законів та способів їх виконання обмежується визначенням того, чи порушують такі закони або їх виконання права, гарантовані ЄКПЛ.

 

2079. Рішення ЄСПЛ можуть бути інформативними в тому сенсі, що вони часто проводять порівняння між кількома державами щодо того, як у них регулюються подібні питання, але це не означає, що суди в інших державах повинні застосовувати такий самий підхід.

 

2080. По-друге, Rosneft AET не зміг послідовно пояснити, яким чином наведені ним рішення ЄСПЛ є релевантними до цієї справи.

 

2081. Перше рішення ЄСПЛ, на яке посилається Rosneft AET (“Альберт та інші проти Угорщини”), стосувалося нібито порушення Угорщиною права на захист власності згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ. Питання, яке стосувалося проникнення за корпоративну завісу, полягало виключно в тому, чи може акціонер за певних обставин стверджувати, що він є потерпілим відповідно до статті 34 ЄКПЛ, щоб акціонер (на відміну від його компанії) міг подати скаргу до ЄСПЛ. ЄСПЛ зазначив, що “у певних випадках [ЄСПЛ] може дійсно не брати до уваги окрему правосуб’єктність компанії та дозволити акціонерам подавати скарги щодо прав та становища компанії. Винятковий характер обставин, що можуть виправдовувати таке рішення, залежить від того, чи було унеможливлено для відповідної компанії звернення до Суду з відповідною справою від власного імені”.[1686] Таким чином, питання, пов’язані з проникненням за корпоративну завісу, є цілком відмінними від питань у цій справі, а саме: чи, та за яких обставин член корпоративної групи може бути притягнутий до відповідальності за деліктні дії іншого члена корпоративної групи.

 

2082. Друге рішення ЄСПЛ, на яке посилається Rosneft AET (Лекіч проти Словенії), стосувалося нібито порушення права на захист власності згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ через те, що Словенія вчинила так, щоб колишній директор і міноритарний акціонер компанії, яка була “виключена” з реєстру, ніс відповідальність за борги компанії згідно із словенським Законом про фінансові операції компаній (FOCA). ЄСПЛ визнав цей захід пропорційним та таким, що має законну мету захисту кредиторів від безвідповідальних, неактивних компаній. Заявник був міноритарним акціонером (володів 11,11% акцій) та директором компанії. У скарзі до ЄСПЛ заявник стверджував, що особиста відповідальність за борги компанії є непропорційним втручанням у його майнові права. ЄСПЛ встановив, що цей захід не накладав надмірного індивідуального тягаря, оскільки (а) заявник був “активним” акціонером (а не пасивним інвестором), і (б) закон, хоч і суворий, був спрямований на подолання поширеної неплатоспроможності та захист прав кредиторів у перехідний період у словенському законодавстві. ЄСПЛ постановив, що Словенія діяла в межах своєї “широкої свободи розсуду” і, отже, порушення ЄКПЛ не було. Факти цієї справи ЄСПЛ дещо відрізняються від фактів даної справи. Крім того, Rosneft AET не вказав, на які саме частини рішення ЄСПЛ він посилається. Однак, якщо основну логіку рішення ЄСПЛ все ж застосувати до даної справи, вона не підтверджує позицію Rosneft AET. Навпаки, згідно з фактами, наведеними та підтвердженими Позивачем, ПАО Роснєфть було “активним” акціонером. (Фактично, те, що ПАО Роснєфть активно контролювало німецькі холдингові компанії Роснєфті та (через них) три нафтопереробні заводи, було однією з ключових причин, чому німецьке Федеральне агентство з питань енергетичної безпеки запровадило опіку на підставі національної енергетичної безпеки.[1687]) Крім того, явне визнання ЄСПЛ у справі “Лекіч проти Словенії” того, що держава має “широкий простір для оцінки” при накладенні відповідальності у разі проникнення за корпоративну завісу, ще більше шкодить позиції Rosneft AET.

 

2083. У справі “Лекіч проти Словенії” також згадуються порівняльні норми щодо проникнення за корпоративну завісу з кількох європейських держав.[1688] Знову ж таки, не зрозуміло, чи мав намір Rosneft AET провести такий порівняльний аналіз (оскільки Rosneft AET не посилався на конкретні пункти рішення у своєму Відзиві), але, як зазначалося вище, хоча інформація про те, як конкретно інші країни підходять до питання проникнення за корпоративну завісу, є досить інформативною, оскільки в ній часто наводяться порівняння з кількома державами щодо того, як у них регулюються подібні питання, це не означає, що український суд повинен безпосередньо застосовувати закони інших країн щодо проникнення за корпоративну завісу.

 

2084. У будь-якому разі, у своєму Відзиві Rosneft AET наводить таке нібито резюме висновків двох вищезазначених рішень ЄСПЛ, які, ймовірно, він пропонує застосувати у цій справі: “відповідно до практики [ЄСПЛ] підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник юридичної особи володіє значною часткою у статутному капіталі (значним пакетом акцій), що дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли такий учасник є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від того учасника, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди)”.[1689] Навіть якщо б це резюме було точним і навіть якщо воно було б обов’язковим для цього Суду (що не відповідає дійсності), застосування вищезазначених критеріїв, запропонованих Rosneft AET, підтверджує позицію Позивача, а не Rosneft AET.[1690] Зокрема:

 

2084.1     ПАО Роснєфть дійсно володіло у відповідні періоди (прямо або опосередковано) або всім акціонерним капіталом, або значною більшістю в такому капіталі кожного Відповідача-Альтер-Его Роснєфті; (а саме, 100% у кожного з відповідачів 16– 20, тобто RN- Foreign Projects, RN Refining, Rosneft Luxembourg та Rosneft Deutschland; та 66,67% у відповідача 18 (Rosneft AET), який є лише холдинговою компанією для PCK Raffinerie (тобто фактичного нафтопереробного заводу), у якому непряма частка ПАО Роснєфть становить понад 50%);

 

2084.2     З причин, описаних вище та в Розділі X(C) цього Рішення, у відповідні періоди вплив, який ПАО Роснєфть здійснювало на всі вищезазначені компанії – через зазначені частки у капіталі у поєднанні з тим, що воно є основним постачальником ключової сировини (сирої нафти) – був таким, що ПАО Роснєфть фактично “дозволяло [ПАО Роснєфть] одноосібно формувати волю” Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті; та

 

2084.3     Як також описано вище та в Розділі X(C) цього Рішення, ПАО Роснєфть активно керувало Відповідачами-Альтер-Его Роснєфті (а не просто чекало на дивіденди), настільки, що Уряд Німеччини вжив безпрецедентного кроку, запровадивши довірче управління Федерального Мережевого Агенства Німеччини на підставі національної енергетичної безпеки. Якби все, що робило ПАО Роснєфть, полягало лише в очікуванні дивідендів від Відповідачів-Альтер-Его Роснєфті і воно не мало оперативного контролю над ними, то введення довірчого управління з боку Федерального Мережевого Агенства було б абсолютно непотрібним.

 

2085. Таким чином, навіть виходячи з власного резюме Rosneft AET щодо судової практики ЄСПЛ (незалежно від того, чи є воно точним або застосовним), проникнення за корпоративну завісу було б цілком виправданим.

 

4. Висновки щодо відповідальності Відповідачів 16-20

 

2086. Отже, як показано вище на підставі достатніх доказів, це точний випадок:

 

2086.1     “фактичного управління ПАО Роснєфть активами групи компаній як власними”;[1691]

 

2086.2     Група Роснєфть (включно з Відповідачами 13-20) “являє собою єдине ціле”, та зокрема їхні “майно, діяльність, інтереси ... настільки спільно пов'язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або не має сенсу розмежовувати їх”;[1692]

 

2086.3     коли власник частки, тобто ПАО Роснєфть, використовує свої дочірні компанії “як фасад... (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально”;[1693]

 

2086.4     дочірні компанії ПАО Роснєфть “діяли як агенти, або номінальні власники майна учасника, суто в його інтересах”, тобто ПАО Роснєфть;[1694] і

 

2086.5     виходячи з фактів, особливо коли було показано, що ПАО Роснєфть навмисно перешкоджає доступу до своєї корпоративної інформації, що зазвичай є доступною для громадськості (і яку ПАО Роснєфть до початку Російської Кампанії 2022 року послідовно розголошувало), більш ніж імовірно, що має місце спроба “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання ... зобов'язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди”.[1695]

 

2087. За цих обставин Відповідачі Альтер-Его Роснєфті (тобто Відповідачі 16-20) мають нести солідарну відповідальність зі Співзаподіювачами Шкоди Роснєфті відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго.

 

1. Підтримка Російської кампанії 2022 року Групою ЄвроХім

 

1. Огляд

 

2088. Стисло, за власною заявою Групи ЄвроХім, вона є “провідним світовим виробником добрив”,[1696] упродовж 2022 та 2023 років обсяг її продажів становив 12,9 млрд. доларів США та 10,1 млрд. доларів США, а загальні активи оцінювалися у 18,4 млрд. доларів США та 15,9 млрд. доларів США, чистий прибуток, розподілений її єдиному власнику, становив 3,037 млрд. доларів США та 1,485 млрд. доларів США.[1697]

 

2089. Однак, окрім виробництва добрив, від початку Російської Кампанії 2022 року дві компанії Групи ЄвроХім - Новомосковський Азот (Відповідач 21) та Нєвінномисский Азот (Відповідач 22) (спільно іменовані - Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму) - постачали у великих кількостях та на регулярній основі інгредієнти для вибухових речовин російському виробнику вибухових речовин, який повністю належить державі - Заводу Свердлова, як цей термін визначено нижче. Завод Свердлова є єдиним російським виробником октогену (тобто потужної нітроамінової бризантної вибухової речовини) і гексогену (тобто органічної сполуки, широко використовуваної як вибухова речовина), які, як було підтверджено, Росія широко використала в Російській Кампанії 2022 року.

 

2090. З причин, описаних нижче у цьому Розділі, Суд погоджується із твердженнями Позивача про те, що вищевказані дії Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму є “неправомірними” діями, що становлять “взаємопов'язані, сукупні дії, або дії з єдністю наміру” з діями інших співзаподіювачів шкоди та заподіяли Позивачеві майнову шкоду, що є предметом цієї справи. Таким чином, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму несуть відповідальність за вказану шкоду солідарно з іншими співзаподіювачами шкоди.

 

2091. Крім того, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму були (і продовжують залишатися) невід'ємною частиною Групи ЄвроХім (до якої входять, окрім інших осіб, фактичні власники та контролери Групи ЄвроХім російський бізнесмен Андрій Мельниченко та його дружина Олександра Мельниченко). Ґрунтуючись на Критеріях Рішення у Справі Жеваго, перед Судом стоїть питання визнання пана та пані Мельниченків і деяких підприємств Групи ЄвроХім солідарно відповідальними із Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму за майнову шкоду, заподіяну Позивачеві.

 

1. Постачання Групою ЄвроХім інгредієнтів для вибухових речовин російському військовому заводу сприяло та полегшило Російську Кампанію 2022 року, що завдала майнової Шкоди Позивачеві, а отже, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму солідарно відповідальні за цю Шкоду

 

1. Факти

 

1. Звіт Reuters про інгредієнти для вибухових речовин

 

2092. 30 грудня 2024 року інформаційна агенція Reuters опублікувала звіт, у якому (узагальнюючи його) йдеться про те, що проведений нею аналіз залізничних і фінансових даних показує, що кілька хімічних заводів, заснованих або тих, що належать деяким із найбагатших людей Росії, постачали інгредієнти для вибухових речовин на заводи, які виготовляють вибухові речовини, що їх використовували російські військові в Російській Кампанії 2022 року (далі - Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки).[1698]

 

2093. Згідно з аналізом Reuters, ці постачальники інгредієнтів для вибухових речовин забезпечували понад 75% основних хімікатів, відправлених залізницею на деякі найбільші в Росії заводи з виробництва вибухових речовин з початку Російської Кампанії 2022 року, з лютого 2022 року до вересня 2024 року[1699] (що охоплює період, упродовж якого Позивачеві була заподіяна Шкода, що є предметом цієї справи).[1700]

 

2094. Щоб визначити, звідки основні російські заводи з виробництва вибухових речовин отримували свої поставки, Reuters проаналізував рух більш ніж 600 000 залізничних партій, що перевозили хімікати, необхідні для виготовлення вибухових речовин, з моменту вторгнення в Україну в лютому 2022 року по вересень 2024 року. Дані про залізницю з двох комерційних баз даних у Росії були надані Reuters Центром Відкритих Джерел, британською неурядовою організацією, що займається збором загальнодоступних розвідданих і моніторингом потенційних порушень санкцій. У них детально описували тип вантажу в кожному залізничному вагоні, вагу, пункт відправлення і призначення, а також назви компанії, що відправила товари, і компанії, яка їх отримала (далі - Залізничні Дані ЦВД). Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки підтверджує, що Reuters перевірив дані з двох баз даних, щоб підтвердити їхню точність. (Reuters не вдалося встановити, чи охоплюють ці дані усі залізничні поставки на військові заводи з виробництва вибухових речовин, а також, в якій мірі ці заводи отримували поставки автомобільним транспортом).[1701]

 

2095. Використовуючи витік податкових накладних, що охоплюють частину 2023 року, агентство Reuters також змогло перевірити, що чотири постачальники інгредієнтів для вибухівки були постачальниками чотирьох військових заводів з виробництва вибухових речовин.[1702]

 

2096. У той час як більша частина продукції таких постачальників (включно з Групою ЄвроХім) є цивільною продукцією, як то добрива для сільського господарства, речовини що постачалися на військові заводи з виробництва вибухових речовин, імовірно, значною мірою або винятково використовували для військових цілей у Російській Кампанії 2022 року. Інгредієнтами, про які йдеться, є оцтова кислота та азотна кислота.[1703]

 

2097. Як пояснює у своєму звіті експерт з вибухових речовин, ці інгредієнти використовуються для виробництва вибухових речовин тринітротолуолу (TNT), октогену (HMX) і гексогену (RDX).[1704]

 

1. Поставки компаній Групи ЄвроХім

 

1. Постачальники інгредієнтів для вибухових речовин Групи ЄвроХім (Новомосковський Азот і Нєвінномисский Азот)

 

2098. На підставі вищенаведеного аналізу агентство Reuters виявило, зокрема, два хімічні заводи, що належать компаніям Групи ЄвроХім. Згідно зі Звітом Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки, протягом 2022 і 2023 років (період, упродовж якого Позивачу завдано Шкоду внаслідок Російської Кампанії 2022 року) Група ЄвроХім постачала інгредієнти для вибухових речовин російським виробникам вибухових речовин військового призначення з двох своїх виробничих об'єктів:

 

2098.1     Новомосковський Азот (інакше іменований як “Новомосковський азотний завод” або НАК Азот), Відповідач 21 у цій справі, та

 

2098.2     Нєвінномисский Азот (інакше іменований як “Нєвінномисский азотний завод”), Відповідач 22 у цій справі. [1705]

 

2099. На російському сайті Групи ЄвроХім, www.eurochem.ru, зазначено, що “Акціонерне товариство “Новомосковська акціонерна компанія “Азот” (НАК “Азот”) розташоване в місті Новомосковськ Тульської області. ... НАК “Азот” - найстаріше підприємство хімічної промисловості Росії, що спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, одне з найбільших підприємств у Росії та Європі. З 2002 року входить до складу компанії EuroChem. Основні види продукції, що випускається: [серед іншого] аміачна селітра”,[1706] яка є похідним азотної кислоти, а саме сіллю, що утворюється під час реакції аміаку з азотною кислотою, що підтверджується Звітом Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки.

 

2100. На російському сайті Групи ЄвроХім www.eurochem.ru зазначено, що “Підприємство “Нєвінномисский Азот” розташоване в місті Невінномиську Ставропольського краю. ... Нєвінномисский Азот - найбільше підприємство хімічної промисловості на півдні Росії, ... Основні види продукції, що випускається: [серед інших] ... аміачна селітра, азотна кислота, ... оцтова кислота”,[1707] що також підтверджується Звітом Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки.

 

1. Покупець - Завод ім. Свердлова

 

2101. Згідно зі Звітом Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки, протягом 2022 та 2023 років (період, упродовж якого Позивачу була завдана майнова Шкода) інгредієнти для вибухових речовин, які постачали заводи Групи ЄвроХім, відправляли залізницею до Федерального казенного підприємства “Завод імені Я. М. Свердлова” (далі - Федеральне казенне підприємство “Завод імені Я. М. Свердлова”, Завод Свердлова) у Дзержинську, місті Нижегородської області, Росія, приблизно за 370 км від Москви.

 

2102. Завод Свердлова є заводом, що повністю належить Російській державі. Правова форма Заводу Свердлова (“Федеральне казенне підприємство”) вказує на те, що він був створений Урядом Російської Федерації, отримав майно з федерального бюджету Російської Федерації і що Російська Федерація несе солідарну відповідальність за його боргами в разі, якщо власних коштів підприємства виявиться недостатньо для покриття його зобов'язань. [1708]

 

2103. Згідно із записом у реєстрі кодів видів економічної діяльності, (який знаходиться в публічному доступі), єдиним видом діяльності Заводу Свердлова є “Виробництво вибухових речовин”.[1709]

 

2104. На офіційному сайті Заводу Свердлова (www.sverdlova.ru) відображається стаття (яка була у публічному доступі до початку Російської Кампанії 2022 року) під заголовком “Завод ім. Свердлова - лідер серед промислових підприємств з виробництва боєприпасів і спецхімії”, яку згодом було видалено та замінено повідомленням російською мовою “САЙТ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ”. Однак адреса веб-сторінки продовжує відображати вищевказаний заголовок.[1710]

 

2105. На підставі вищевикладеного навіть побіжний пошук в Інтернеті, проведений Групою ЄвроХім або її власниками та контролерами, дав би їм зрозуміти, що вельми вірогідно, що постачання, які вони здійснювали на Завод Свердлова, призначались для виробництва вибухових речовин для боєприпасів, і що після початку Російської Кампанії 2022 року, зважаючи на інтенсивність військових дій збройних сил Росії, їх з великою вірогідністю буде використано в Російській Кампанії 2022 року, що, у свою чергу, з великою часткою ймовірності завдасть майнову шкоду особам, які перебувають у положенні Позивача.

 

2106. 23 червня 2023 року Завод Свердлова потрапив під санкції ЄС на тій підставі, що:

 

“Про Федеральне державне підприємство “Завод імені Я. М. Свердлова” - російське військово-промислове підприємство, яке виробляє вибухові речовини, що використовувалися Збройними силами Росії під час неправомірного та необґрунтованого військового вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Підприємство має щонайменше три чинні контракти з Міністерством оборони Росії на суму понад 608 179 800 рублів. Важливо зазначити, що Федеральне казенне підприємство “Завод імені Я. М. Свердлова” є єдиним російським виробником октогена (тобто октогена, потужної нітроамінової бризантної вибухової речовини) і гексогена (тобто гексогена, органічної сполуки, широко використовуваної як вибухова речовина). Підтверджено, що російські вибухові речовини на основі октогену і гексогену використовувалися в Україні під час агресивної війни Росії проти України.

 

Таким чином, Федеральне казенне підприємство “Завод імені Я. М. Свердлова” матеріально підтримує дії, що підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ба більше, Федеральне казенне підприємство “Завод імені Я. М. Свердлова” матеріально підтримує та отримує вигоду від Уряду Російської Федерації, який несе відповідальність за анексію Криму та дестабілізацію України”.[1711]

 

2107. Аналогічні санкції проти Заводу Свердлова запровадили Україна, Канада, США, а також Велика Британія, Швейцарія та Японія.

 

iii.            Постачання інгредієнтів для вибухових речовин (азотна кислота та оцтова кислота)

 

2108. Згідно із залізничними даними, отриманими агентством Reuters, Група ЄвроХім поставила такі обсяги інгредієнтів для вибухових речовин на Завод Свердлова в період з початку Російської Кампанії 2022 року по грудень 2024 року:

 

2108.1     Новомосковський Азот відправив на Завод Свердлова близько 5000 тонн азотної кислоти, яка використовується для виробництва тринітротолуолу, октогену і гексогену.

 

2108.2     Нєвінномисский Азот відправив на Завод Свердлова щонайменше 38 000 тонн оцтової кислоти, яка використовується для виробництва тринітротолуолу, октогену та гексогену.

 

2109. Цього достатньо для отримання до 3 600 тонн октогену (HMX) або гексогену (RDX), або до 4000 тонн тринітротолуолу (TNT). Цієї кількості вибухових речовин достатньої для спорядження від 470 тисяч до 2,8 мільйона артилерійських снарядів великого калібру, 18 000 ракет типу X-101, 13 500 ракет типу “Іскандер” і “Калібр”.[1712]

 

2110. Оцтова кислота та азотна кислота є обов'язковими компонентами у виробництві як тринітротолуолу, так і октогену та гексогену, трьох поширених вибухових речовин.[1713] Оцтову кислоту часто використовують у поєднанні з оцтовим ангідридом як розчинником, тоді як азотна кислота діє як нітруючий агент, який використовується для введення атомів азоту в молекулярну структуру. [1714]

 

2111. Тринітротолуол (TNT) отримують нітруванням толуолу сумішшю азотної та сірчаної кислоти, де сірчана кислота використовується як водовідвідний агент.[1715]

 

2112. Азотну кислоту віднесено до категорії агентів, що нітрують. Для того щоб уникнути розбавлення азотної кислоти, що виділяється під час нітрації водою, азотну кислоту використовують у суміші зі зв'язувальними речовинами. Частіше використовують концентровану сірчану кислоту, суміш якої з концентрованою азотною кислотою називається нітрувальною сумішшю.[1716]

 

2113. Є різні методи отримання октогену (НМХ) і гексогену (RDX). Найбільш вживаний промисловий спосіб - спосіб оцтового ангідриду, тобто нітрування уротропіну, використовуючи як вхідні компоненти розчин аміачної селітри в концентрованій азотній кислоті, розчин уротропіну в крижаній оцтовій кислоті та ангідрид оцтової кислоти. Особлива увага приділяється досягненню процесу із замкнутим циклом, що досягається шляхом вилучення кислоти і розчинника.[1717]

 

2114. Нітроліз уротропіну в жорстких умовах (підвищена температура, велика кількість оцтового ангідриду) призводить до утворення здебільшого шестичленного циклічного полінітраміну - гексогену (RDX). Такі умови виконуються за оцтово-ангідридного способу, якщо розчини уротропіну в оцтовій кислоті та нітрату амонію в азотній кислоті підливають до оцтового ангідриду.[1718]

 

2115. У більш м'яких умовах, коли оцтовий ангідрид і розчин нітрату амонію в азотній кислоті підливають до розчину уротропіну в оцтовій кислоті, утворюється восьмичленний циклічний полінітрамін - октоген (HMX) з незначними домішками гексогену (RDX).[1719]

 

2116. При синтезі октогену (HMX) використовують приблизно втричі меншу кількість оцтового ангідриду, ніж при синтезі гексогену (RDX).[1720]

 

2117. Тринітротолуол (TNT) - основна бризантна [розривна] вибухова речовина, яку застосовують для спорядження більшості сучасних боєприпасів, включно з артилерійськими снарядами, мінами, ракетами. [1721]

 

2118. Октоген (НМХ) - бризантна вибухова речовина, близька за вибуховими характеристиками або чутливістю до гексогенів. Застосовується для спорядження боєприпасів, що нагріваються, під час експлуатації та бойового застосування.[1722]

 

2119. Октоген (HMX) широко використовується у виробництві сучасних боєприпасів, включно з високоефективними артилерійськими снарядами і ракетами. Він також використовується в кумулятивних зарядах для військових цілей. [1723]

 

2120. Гексоген (RDX) - бризантна вибухова речовина. Застосовується для спорядження боєприпасів і виготовлення детонаторів та вибухових робіт в основному в суміші з тринітротолуолом, алюмінієм, аміачною селітрою або з добавкою флегматизаторів.[1724]

 

2121. Гексоген (RDX) використовують у виробництві різних типів сучасних боєприпасів, включно з артилерійськими снарядами, ракетами, а також у виробництві пластичних вибухових речовин.[1725]

 

2122. Тринітротолуол (TNT), октоген (HMX) і гексоген (RDX) широко використовуються у військових цілях для наповнення значної кількості різновидів боєприпасів, зокрема російського виробництва, які Росія широко застосовувала під час повномасштабного вторгнення на Україну з 2022 року. [1726]

 

1. Українські військові завдали авіаударів по Нєвінномисскому Азоту

 

2123. 14 червня 2025 року Генеральний штаб Збройних Сил України оголосив, що “в рамках скорочення [російських] можливостей із виробництва вибухових речовин і боєприпасів” українські Сили безпілотних систем завдали авіаудару по Нєвінномисскому Азоту, назвавши його “провідним підприємством із виробництва вибухових компонентів”.[1727]

 

1. Заперечення Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) щодо поставок інгредієнтів для виробництва вибухових речовин

 

1. Основні аргументи Новомосковського Азоту щодо поставок

 

2124. З усіх Відповідачів ЄвроХіма, тільки Відповідач 21 (Новомосковський Азот) подав до Суду заперечення щодо суті справи. Все, що було у його Відзивах щодо поставок інгредієнтів для виробництва вибухових речовин, обмежується наступними аргументами (Відповідач 22 (Нєвінномисский Азот) відзиву на Позов не подав):

 

“ 136. [Новомосковський Азот]… вважає висновки зазначеної публікації такими, що не відповідають дійсності, ґрунтуються на довільному тлумаченні посередніх даних і вводять в оману щодо характеру своєї діяльності, оскільки:

 

• Діяльність Відповідача цілком і повністю зосереджена на виробництві хімічної продукції цивільного призначення. Основний обсяг виробництва складають мінеральні добрива, які мають критичне значення для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Поставки іншої промислової хімічної продукції здійснюються в правовому полі для використання в дозволених цивільних галузях.

 

• Відповідач постачає стандартні види хімічної сировини, які мають широке легальне застосування в різних галузях промисловості. Після відвантаження продукції покупцеві Відповідач не має повноважень контролювати її подальший рух і кінцеве використання. Будь-які припущення щодо кінцевого застосування продукції Відповідача третіми особами є бездоказовими.

 

• Наведені в матеріалі висновки сформовані на основі аналізу знеособлених даних про логістику, що саме по собі не є доказом цільового призначення поставок або характеру діяльності відправника. Твердження про “поставки для військових цілей” є суб'єктивною інтерпретацією авторів, яка не підтверджена документально рішеннями або контрактами Відповідача.

 

• Відповідач є самостійною комерційною юридичною особою, що діє у своїх власних інтересах. Його господарські функції суворо обмежені виробництвом продажем цивільної хімічної продукції. Твердження про будь-яку причетність Відповідача до діяльності, що не пов'язана з його прямими статутними цілями, є неправдивими.

 

137. Отже, матеріал інформаційного агентства Reuters від 30 грудня 2024 року є недостовірним. Інших належних (релевантних), допустимих і достовірних доказів поставок Відповідача (накладних, звітності, договорів поставки тощо) Позивач не надав. З огляду на це навіть сам факт поставок продукції Відповідача на Завод Свердлова не є доведеним і не може бути покладений в основу рішення суду з даного спору.

 

138. Таким чином, Відповідач не має відношення до виробництва вибухових речовин, а єдиний доказ шкідливих дій Відповідача є недостовірним.”[1728]

 

1. Новомосковський Азот не заперечує (принаймні прямо) того, що постачав азотну кислоту на Завод Свердлова

 

2125. Новомосковський Азот навіть не заперечував (принаймні прямо) ключові твердження Позивача про те, що Новомосковський Азот постачав азотну кислоту на Завод Свердлова, не говорячи вже про надання будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції захисту. Суд згоден з тим, як Позивач описав цю позицію у своїй Відповіді на Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року: “у пункті 136 свого Першого Відзиву Новомосковського Азоту від 4 лютого 2026 року він ходить колами, роблячи ретельно продумані, ухильні заяви з явним наміром створити враження, що він не зробив нічого поганого, а потім у пунктах 137 і 138 стверджує, що Позивач не довів факт таких поставок”.

 

2126. Дійсно, у Першому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року він не дав однозначної відповіді на просте, але надзвичайно важливе питання, на яке має бути проста відповідь “так” або “ні”: чи постачав він азотну кислоту на Завод Свердлова протягом перших восьми місяців Російської Кампанії 2022 року?

 

1. Докази поставок та їх використання, надані сторонами

 

1. Докази Позивача

 

2127. Як зазначено вище, на обгрунтування обставин, на які посилався Позивач, він додав до свого Позову цілу низку доказів. При тому, що Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки використовувався Позивачем як один з основних доказів, інші незалежні докази, подані Позивачем (і перелічені у виносках вище, як, корпоративна та комерційна інформація Новомосковського Азоту, Нєвінномисского Азоту та Заводу Свердлова, і, нарешті, велика кількість доказів щодо розвитку подій у Російській Кампанії 2022 року, на які Суд послався у Розділі цього VI Рішення) підтверджували обставини, викладені агенцією Reuters.

 

1. Заперечення Новомосковського Азоту

 

2128. У своїй критиці доказів, поданих Позивачем, Новомосковський Азот наводить два аргументи:

 

2128.1     По-перше, що “матеріал інформаційного агентства Reuters від 30 грудня 2024 року є ненадійним”.[1729] (Новомосковський Азот нібито дійшов такого висновку на підставі своїх (абсолютно бездоказових) тверджень у пункті 136 Першого Відзиву Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року), і

 

2128.2     По-друге, що “Інших належних (релевантних), допустимих і достовірних доказів поставок [Новомосковським Азотом] (накладних, звітності, договорів поставки тощо) Позивач не надав)”.[1730]

 

2129. На підставі цього Новомосковський Азот дійшов до висновку, що “З огляду на це, навіть сам факт поставок продукції Відповідача на Завод Свердлова не є доведеним і не може бути покладений в основу рішення суду з даного спору”.[1731]

 

2130. Суд не погоджується з даними аргументами Новомосковського Азоту.

 

2131. Оцінюючи аргумент Новомосковського Азоту, про те, що “Інших [тобто доказів, крім Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки] належних (релевантних), допустимих і достовірних доказів поставок Відповідача (накладних, звітності, договорів поставки тощо) Позивач не надав”,[1732] Суд враховує об'єктивні обмеження можливостей Позивача щодо отримання додаткових доказів. Відповідні документальні докази не перебували у володінні та під контролем Позивача. Крім того, Суд погоджується з Позивачем, що конфлікт між Російською Федерацією та Україною на практиці значно ускладнює Позивачу доступ до певних джерел, визначення первинного джерела деяких відомостей та, у відповідних випадках, збір свідчень від осіб, які погоджуються бути ідентифікованими. Таким чином, пов'язані з цим труднощі в розслідуванні фактів можуть бути, і фактично були в даному випадку, фактором, що перешкоджає наданню конкретних доказів та об'єктивної інформації.[1733] Таким чином, посилання Позивача на Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки та на загальнодоступну інформацію (таку як опублікована Групою ЄвроХім та Заводом Свердлова, що корелює зі Звітом Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки), є цілком зрозумілим і цілком правильним. За відсутності ефективних слідчих повноважень у третіх країнах, таких як Російська Федерація, здатність Позивача отримувати докази та їх оцінка повинні спиратися на такі загальнодоступні джерела інформації, звіти, статті в пресі, розвідувальні звіти або інші подібні інформаційні джерела.[1734],[1735] Докази та інформація, надані Позивачем, складають достатньо конкретний, точний та послідовний масив, що не містить внутрішніх суперечностей, або суперечностей з іншими матеріалами справи. Суд вважає, що на їх підставі Позивач виконав свій обов'язок доведення, продемонструвавши, що Новомосковський Азот (а також Нєвінномисский Азот) постачав інгредієнти для вибухових речовин, які використовуються у виробництві вибухових речовин на Заводі Свердлова (що є одним з основних напрямків його діяльності).

 

2132. Натомість докази, які могли б підтвердити, що Новомосковський Азот не постачав інгредієнти для вибухових речовин на Завод Свердлова, мали б бути у володінні та під контролем Новомосковського Азоту. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК, “Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень”. Як постачальник, Новомосковський Азот міг би легко надати Суду відповідні докази, наприклад, про загальний обсяг азотної кислоти, виробленої ним протягом відповідного періоду, відповідні договори купівлі-продажу та відвантаження клієнтам, а також докази наявності залишків запасів, які б вичерпали цей обсяг виробництва. Новомосковський Азот навіть не спробував надати такі докази, незважаючи на те, що всі такі докази перебували у його володінні або під його контролем. Очевидно, що не може бути жодних сумнівів у тому, що Новомосковський Азот мав достатньо часу для збору та подання таких доказів: він отримав Позов із доказами у справі 25 липня 2025 року,[1736] а Ухвалу про Відкриття Провадження — 12 серпня 2025 року[1737] і знову 2 вересня 2025 року, що дало Новомосковському Азоту понад п'ять місяців для цього.[1738] Таким чином, неподання таких доказів до Суду можна охарактеризувати лише як невиправдане невиконання свого обов'язку щодо доведення своєї позиції в цій справі.[1739]

 

2133. Як зазначалося вище, Суд також докладно розглянув аргументи Новомосковського Азоту про те, що він нібито не міг знайти українських адвокатів для представництва своїх інтересів у цій справі. Суд відкинув ці аргументи як необгрунтовані у Розділі I(B)(11) цього Рішення. Але навіть якби в цих скаргах була хоч якась частка істини, Суд зазначає, що в цій справі Новомосковський Азот представив два дуже суттєві відзиви по суті справи, наводячи аргументи щодо складних юридичних питань – навіть, нібито, – не покладаючись на допомогу українських адвокатів. У даному контексті - доведення відсутності поставок зазначених інгредієнтів на Завод Свердлова - Новомосковський Азот міг би надати відповідні докази і без українського адвоката. Якби такі докази справді існували і були подані до Суду, це призвело б до відмови в Позові Позивача щодо Новомосковського Азоту. Але Новомосковський Азот цього не зробив.

 

iii.            Достовірність Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки

 

2134. Новомосковський Азот не надав жодних доказів того, що, як він стверджував, “висновки [представлені у Звіті Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки] сформовані на основі аналізу знеособлених даних про логістику”[1740] і тому Звіт Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки,[1741] є безпідставним.

 

2135. Як зазначено у Звіті Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки, він був складений на основі аналізу руху понад 600 000 залізничних вантажів, вилучених з двох російських комерційних баз даних, в яких детально вказано тип вантажу в кожному залізничному вагоні, вагу, місце відправлення та призначення, а також назви компаній, які відправили та отримали вантаж (далі - Залізничні Дані ЦВД). У Звіті Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки підтверджується, що Reuters потім перевірив дані з двох баз даних, щоб підтвердити їх точність.[1742]

 

2136. Щодо аргументу Новомосковського Азоту про те, що висновки Звіту Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “не підтверджена документально рішеннями або контрактами [Новомосковського Азоту]”,[1743] то це не було необхідним. З причин, викладених вище, Суд вважає надані Позивачем докази достатніми для виконання ним свого обов'язку щодо доведення своєї позиції. Водночас для спростування Звіту Reuters про Поставки Інгредієнтів для Вибухівки Новомосковський Азот не надав жодного доказу, включаючи “рішення або контракти”, на які сам Новомосковський Азот посилався, хоча відповідні докази мають бути у його розпорядженні та під його контролем.

 

1. Інші твердження Новомосковського Азоту, наведені в пункті 136 Першого Відзиву Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року є повністю бездоказовими та недостовірними

 

2137. У пункті 136 Першого Відзиву Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, він стверджує, що його діяльність була “цілком і повністю зосереджена на виробництві хімічної продукції цивільного призначення”.[1744] Але, як визнав EAG (його материнська компанія) на своєму російському веб-сайті, присвяченому Новомосковському Азоту, одним з “основних видів” продукції Новомосковського Азоту є “азотна кислота”,[1745] яка, як зазначається у Звіті Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки та у Експертному Висновку з Вибухових Речовин, що міститься у цій справі, є необхідним компонентом у виробництві тринітротолуолу, HMX та RDX, які є поширеними вибуховими речовинами.[1746] В Експертному Висновку з Вибухових Речовин також зазначено, що приблизно 5000 тон азотної кислоти, яку (згідно зі Звітом Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки) Новомосковський Азот поставив на Завод Свердлова, було достатньо для наповнення від 470 000 до 2,8 мільйона великокаліберних артилерійських снарядів, 18 000 ракет X-101, 13 500 ракет Іскандер і Калібр.[1747] Загальновідомо, що ці боєприпаси широко використовувалися російською стороною в рамках Російської Кампанії 2022 року. Таким чином, Суд погоджується з Позивачем, що твердження Новомосковського Азоту про те, що його діяльність “цілком і повністю зосереджена на виробництві хімічної продукції цивільного призначення” є явно неправдивими.

 

2138. Суд знаходить слушним зауваження Позивача, що подальші узагальнені твердження Новомосковського Азоту про те, що основна частина його продукції – це добрива, а “поставки іншої промислової хімічної продукції здійснюється в правовому полі для використання в дозволених цивільних галузях”[1748] і що Новомосковський Азот “постачає стандартні види хімічної сировини, які мають широке легальне застосування в різних галузях промисловості”,[1749] не надає однозначної відповіді на те саме просте запитання: чи постачав Новомосковський Азот азотну кислоту на Завод Свердлова, і не містить заперечень на твердження Позивача, що Новомосковський Азот займався такими поставками.[1750]

 

2139. Новомосковський Азот також стверджує: “Після відвантаження продукції покупцеві [Новомосковський Азот] не має повноважень контролювати її подальший рух і кінцеве використання. Будь-які припущення щодо кінцевого застосування продукції Відповідача третіми особами є бездоказовими”.[1751]

 

2139.1     По-перше, загальновідомо, що виробники матеріалів, технологій та обладнання подвійного призначення у всьому світі зазвичай обмежують використання своїх продуктів і накладають на своїх клієнтів широкі зобов'язання щодо звітності та моніторингу в контрактах на поставку як умову для продовження поставок. Ані Новомосковський Азот, ані його власники та контролери не пояснили, не кажучи вже про надання будь-яких доказів, свою нібито нездатність це зробити.

 

2139.2     По-друге, враховуючи, що Новомосковський Азот – велика  спеціалізована хімічна компанія, він знав або повинен був знати, що азотна кислота є матеріалом подвійного призначення і, як пояснюється в Експертному Висновку з Вибухових Речовин, використовується у виробництві тринітротолуолу, HMX та RDX, які є поширеними вибуховими речовинами.[1752] Навіть якщо, що було б неймовірним, в російській або міжнародній хімічній промисловості не було загальновідомо, що єдиним видом діяльності Заводу Свердлова було “виробництво вибухових речовин”, навіть елементарна перевірка клієнтів з боку Новомосковського Азоту (і у рівній мірі зі сторони його власників і контролерів) одразу б виявила це на офіційному веб-сайті Заводу Свердлова.[1753] Тому, як вірно зазначив Позивач та з чим погоджується Суд, було дуже ймовірно, що поставки на Завод Свердлова інгредієнтів, які могли бути використані для виробництва вибухових речовин, які у свою чергу, мали бути використані для виготовлення боєприпасів, і після початку Російської Кампанії 2022 року, з огляду на широко висвітлену інтенсивність військових операцій російських сил, що вони з високим рівнем вірогідності будуть використані в Російській Кампанії 2022 року і, найімовірніше спричинили б майнову шкоду особам, які перебувають у положенні Позивача. Таким чином, спроба Новомосковського Азоту в своєму Першому Відзиві сховати “голову в пісок” не додає жодної достовірності його твердженню, що він не знав, що, ймовірно, відбувалося з його поставками на Завод Свердлова.[1754]

 

2140. Подальші аргументи Новомосковського Азоту про те, що дані у Звіті Reuters про Постачання Інгредієнтів для Вибухівки “самі по собі не є доказом цільового призначення поставок або характеру діяльності відправника” і що “Твердження про “поставки для військових цілей” є суб'єктивною інтерпретацією авторів”,[1755] не мають жодної достовірності з причин, вже описаних вище. Як справедливо зазначив Позивач, Новомосковський Азот постачав інгредієнт, про який він знав або повинен був знати, що його можна використовувати для виробництва вибухових речовин, знав або повинен був знати, що єдиним видом діяльності його державного замовника було “виробництво вибухових речовин”, і продовжував ці поставки, коли Російська Кампанія 2022 року не тільки тривала, але й продовжувала посилюватися та розширюватися.[1756]

 

2141. За таких обставин твердження Новомосковського Азоту про те, що його діяльність “суворо обмежені виробництвом і продажем цивільної хімічної продукції”,[1757] є повністю бездоказовими і не мають жодної вірогідності.

 

1. Висновки

 

2142. На думку Суду, Позивач виконав свій обов'язок доказування, надавши достатньо конкретні, точні та послідовні докази того, що Новомосковський Азот постачав інгредієнти для виробництва вибухових речовин на Завод Свердлова, про які Новомосковський Азот знав або повинен був знати, що вони з високою ймовірністю будуть використані в Російській Кампанії 2022 року і в підсумку завдадуть особам, які перебувають у положенні Позивача, шкоду такого типу, яку завдано Позивачу.

 

2143. Натомість, Новомосковський Азот навмисно та свідомо не виконав свого обов'язку доказування спростувань щодо тверджень та доказів Позивача. Зокрема, якби твердження Позивача були неправдивими, Новомосковський Азот, маючи у своєму розпорядженні та під своїм контролем достатньо доказів для їх спростування та щонайменше п'ять місяців з моменту отримання Позову Позивача та Ухвали про Відкриття Провадження, мав достатньо можливостей щоб подати такі докази та однозначно спростувати твердження Позивача. Проте аргументи Новомосковського Азоту в цій частині обмежуються голослівними та бездоказовими заявами.

 

1. Підсумковий опис фактів

 

2144. Отже, Суд встановив, що як показано вище, Позивачеві було завдано майнової Шкоди у вигляді неправомірного привласнення його активів і бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року. Дії Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму (поряд з діями інших співзаподіювачів шкоди) активно допомагали та сприяли проведенню Російської Кампанії 2022 року.

 

2145. Зазначені дії Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму полягали в постачанні інгредієнтів для вибухових речовин на військовий завод, що належить і контролюється Російською Федерацією.

 

2146. Беручи до уваги масштаб та інтенсивність Російської Кампанії 2022 року, яку щоденно та детально висвітлювали у ЗМІ з моменту її початку, продовжуючи здійснювати зазначені постачання після початку Російської Кампанії 2022 року, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму передбачали або повинні були передбачити, що інгредієнти для вибухових речовин, які вони постачали, з високою вірогідністю будуть використані для виготовлення боєприпасів, які використовують у Російській Кампанії 2022 року, що, з високою вірогідністю, завдасть шкоди особам, які перебувають у становищі Позивача. Було б очевидно, що такої шкоди могло бути завдано:

 

2146.1     або у формі фізичного знищення майна (наприклад, унаслідок потрапляння снаряда в установку та обладнання),

 

2146.2     або у вигляді втрати доходу через фізичну руйнацію, порушення умов безпеки та економічну дестабілізацію внаслідок воєнних дій і подальшої окупації,

 

2146.3     або у формі неправомірного привласнення і подальшого переділу бізнес-активів, що, зважаючи на попередні Російські Кампанії в Криму і на Донбасі 2014 року, було однією з очевидних цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

2147. Цілком очевидно, що дії співзаподіювачів шкоди (включно зі Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму) були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”.[1758]

 

2. За застосовним правом, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму несуть відповідальність перед Позивачем за завдану йому майнову шкоду.

 

1. Короткий виклад матеріального права, застосовного до деліктної відповідальності

 

2148. Підсумовуючи застосовні правові положення, розглянуті в Розділі IV цього Рішення, відповідно до застосовних колізійних норм українського законодавства та застосовних міжнародних договорів, українське законодавство є правом, яке може бути застосовано до деліктної відповідальності, якщо “дія чи інша обставина”, яка стала підставою для позову про стягнення шкоди, заподіяної деліктом, відбулася на території України.[1759]

 

2149. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) стверджував, що відповідно до тверджень самого Позивача у його Позові Новомосковський Азот постачав інгредієнти для виробництва вибухових речовин (що останній у будь-якому випадку вважає недоведеним) на території Російської Федерації. Тому – стверджує Новомосковський Азот – “з огляду на те, що нібито шкідливі дії вчинялися на території Російської Федерації, до вимог Позивача відносно Відповідача підлягає застосуванню російське законодавство, тоді як позовна заява Відповідача ґрунтується на українському законодавстві, яке в даному випадку не застосовується”.[1760]

 

2150. З підстав, детально пояснених в Розділі IV цього Рішення, аргументи Новомосковського Азоту є некоректними.

 

2151. У даному випадку Суд встановив, що українські суди мають юрисдикцію щодо Позову Позивача і що українське законодавство є матеріальним правом, яке застосовується до його Позову.

 

2152. Чи міг би Позивач, альтернативно, подати свій позов, наприклад, до суду Російської Федерації за російським правом на тій підставі, що дії деяких співзаподіювачів шкоди були вчинені в Росії? Це не є питання, яке повинно бути розглянуто цим Судом, оскільки було доведено, що Позов підпадає під юрисдикцію українських судів і що до нього застосовується матеріальне право України.

 

2153. Згідно з українським законодавством, для встановлення відповідальності за заподіяння Шкоди необхідна наявність таких елементів: (і) реальна шкода, (іі) неправомірність поведінки, що завдала шкоду, (ііі) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та поведінкою Відповідача чи “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів шкоди, та (іv) вина співзаподіювача шкоди.[1761]

 

2154. У той час як у справі мають бути доведені перші три елементи делікту, четвертий елемент - вина - презюмується. Якщо ця презумпція не буде спростована в суді, вона буде правовою основою для висновку про те, що винною є особа, яка завдала майнову шкоду.[1762]

 

2155. Нижче Суд дійшов висновку, що елементи (i)-(iii) були доведені Позивачем, а презумпція вини (елемент (iv)) не була спростована Відповідачами, особи (які заподіяли Шкоду “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”) несуть солідарну відповідальність перед потерпілим у повному обсязі такої шкоди, незалежно від їх відносного внеску в заподіяння такої шкоди.[1763]

 

1. Застосування застосовного матеріального права до фактів

 

2156. Застосовуємо до вищевказаних фактів кожен елемент делікту по черзі:

 

1. Реальна шкода

 

2157. Що стосується елемента (i) - шкоди – Суд дійшов до висновку, що Позивач продемонстрував і довів у цій справі, що він зазнав реальної шкоди у формі привласнення всього його бізнесу (включно з основними засобами та правами на видобуток і переробку корисних копалин, які інакше називаються в українському законодавстві “єдиним майновим комплексом”) у рамках Російської Кампанії 2022 року. [1764]

 

2158. Ані Відповідач 21 (Новомосковський Азот) — єдиний Відповідач із Групи ЄвроХіму, який подав заперечення щодо суті Позову, — ані інші Відповідачі не заперечували, що Позивач зазнав шкоди, відшкодування якої є предметом цієї справи, або оцінки цієї шкоди.

 

1. “Неправомірність” поведінки Відповідачів

 

2159. Щодо елемента (ii) - “неправомірності” поведінки Відповідачів, - як уже пояснювалося,[1765] закон, що застосовується до зобов'язань, які випливають із заподіяння Шкоди (тобто українське право), застосовується також до визначення того, чи були дії заподіювачів шкоди “неправомірними”.

 

2160. Як зазначалося вище, протягом 2022 і 2023 років (оскільки Російська Кампанія 2022 року тривала й охоплювала період, протягом якого Позивачеві була завдана майнова Шкода) два Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму продовжували постачати на регулярній основі та у значних обсягах інгредієнти для вибухових речовин на Завод Свердлова - російський військовий завод, повністю належний державі, який “був єдиним російським виробником октогену... і гексогену..., [і] було підтверджено, що російські вибухові речовини на основі октогену і гексогену застосовували в Україні під час агресивної війни Росії проти України”.[1766] Масштабність та інтенсивність воєнних дій у рамках Російської Кампанії 2022 року (і, відповідно, високий рівень споживання вибухових речовин російськими військами) щоденно та детально висвітлювалися у ЗМІ від самого її початку. За таких обставин Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму “передбачали або повинні були передбачити”, що їхні поставки з великою часткою ймовірності будуть використані для виробництва боєприпасів, що використовуються в Російській Кампанії 2022 року, та що, як такі, “взаємопов'язані [та] сукупні дії” Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму та Російської Федерації (серед інших співзаподіювачів шкоди) з великою часткою ймовірності завдадуть шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача: або через фізичне пошкодження майна, або через втрату доходу через фізичне знищення, порушення умов безпеки та економічну дестабілізацію внаслідок воєнних дій та подальшої окупації, або - як це сталося в даному випадку - привласнення та подальший перерозподіл майна Позивача, що, з огляду на попередні Російські Кампанії у Криму та на Донбасі 2014 року, Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму передбачали або повинні були передбачити, і що було однією з цілком очевидних цілей Російської Кампанії 2022 року. (Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму “передбачали або повинні були передбачити” останнє, оскільки в результаті цих попередніх російських кампаній Група ЄвроХім займалася продажем своїх добрив на окупованих територіях Східної України, а її дочірня компанія СУЕК використовувала курорти в окупованому Криму в якості місця відпочинку для своїх співробітників). [1767].

 

2161. Російська Кампанія 2022 року і, отже, дії Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму, які допомагали та сприяли їй, були “неправомірними”, оскільки вони суперечили внутрішньому законодавству України та міжнародним договорам, учасницею яких є Україна (і які в силу цього є частиною українського законодавства).[1768]

 

2162. По-перше, діями Співзаподіювачів Шкоди, внаслідок яких Позивачеві було завдано майнову Шкоду, було порушено загальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України, “утримуватися від дій, що можуть порушити права інших осіб”.[1769]

 

2163. По-друге, далі і як альтернатива, Російська Кампанія 2022 року, якій активно допомагали Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму, була неправомірною відповідно до міжнародного права, яке є невід'ємною частиною українського права. Зокрема:

 

2163.1     систематичне, масове привласнення та перерозподіл приватних українських активів на окупованих територіях, яке було невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року, являє собою: (i) порушення статей 46 та/або 47 Гаазьких Положень, які забороняють конфіскацію та розграбування приватної власності,[1770] (ii) воєнний злочин згідно зі статтею 8(2)(b)(xiii) Римського Статуту;[1771] та (iii) порушення прав, закріплених у статті 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ, та адміністративна практика, яка не забезпечує такі права;[1772] та

 

2163.2     збройне вторгнення та окупація території України Російською Федерацією, що було невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року та засобом систематичного, масового привласнення та перерозподілу приватної української власності, являє собою: (і) порушення статті 2 (4) Статуту ООН, яка передбачає, що всі члени ООН “утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і в будь-який інший спосіб”,[1773] (ii) злочин агресії відповідно до статті 8bis(1) Римського Статуту[1774] та (iii) (після 16 березня 2022 року) порушення Наказу Міжнародного суду ООН 16 III 22, виданого того дня, який мав обов'язкову силу і створив міжнародно-правове зобов'язання для Російської Федерації та наказував Російській Федерації “негайно припинити військові дії” та “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути нею направлені або підтримані, а також будь-які організації та особи, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом, не вживали жодних заходів на підтримку” Російської Кампанії 2022 року.[1775]

 

2164. Відповідно, дії Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму щодо активної допомоги та сприяння Російській Кампанії 2022 року у формі поставок інгредієнтів для вибухових речовин, які, як Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму, передбачали або повинні були передбачити, можна буде використовувати в Російській Кампанії 2022 року, були “неправомірними”.

 

2165. Відповідач 21 (Новомосковський Азот) у своєму Першому Відзиві стверджував, що “згідно з українським правом, у [його] діях відсутній критерій протиправності поведінки заподіювача шкоди, оскільки [його] дії щодо постачання продукції на Завод Свердлова, навіть якби вони мали місце …, є здійсненням підприємницької торговельної діяльності та дозволені українським цивільним законодавством”.[1776] Цей аргумент є необґрунтованим. Якщо розглядати окремо, то одна особа, яка дає ножа іншій особі, без будь-яких додаткових обставин, також не вчиняє неправомірного (або кримінального) діяння. Однак той самий акт стає деліктним (і, можливо, кримінальним) діянням, коли перша особа знає або повинна знати, що інша особа, ймовірно, використає його як зброю для заподіяння тілесних ушкоджень без виправданих підстав або передасть цей ніж комусь, хто це зробить. Згідно з фактами та доказами, які містяться у цій справі (і не спростованими Новомосковським Азотом),[1777] Новомосковський Азот займався постачанням інгредієнтів, про які він знав або повинен був знати, що вони, з високою ймовірністю, будуть використані Заводом Свердлова для виробництва боєприпасів, які, з високою ймовірністю, будуть використані в Російській Кампанії 2022 року для завдання шкоди особам, що знаходяться в положенні Позивача (серед інших), що і перетворює таке постачання Новомосковського Азоту на неправомірну дію.

 

2166. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, останній стверджував, що “Посилання на ч. 2 ст. 13 ЦК України не створює протиправності з наступної причини: дана норма є загальною і вимагає конкретизації актами цивільного законодавства”.[1778] Це не відповідає дійсності. Нібито на підтвердження цього твердження у пункті 194 Другого Відзиву Новомосковського Азоту містилося посилання на Постанову Верховного суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, за якою йдуть дві цитати (виділені жирним шрифтом нижче) без будь-якого подальшого посилання на будь-яке інше джерело, що створює враження, ніби цитовані формулювання є тим, що було визначено у згаданій Постанові Верховного суду. Це не так.

 

“ 194. Протиправною за українським правом вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, в результаті чого порушуються права іншої особи (постанова Верховного суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20). Протиправність - це не абстрактна “небажаність” поведінки і не її суб'єктивна оцінка як шкідливої: це конкретне порушення норми права. Принципово важливо, що обов'язок під час здійснення цивільних прав утримуватися від дій, що порушують права інших осіб, “конкретизується актами цивільного законодавства, що встановлюють ці права” — іншими словами, він не існує в абстрактному вигляді, а завжди передбачає вказівку на конкретну порушену норму”.[1779]

 

2167. Ця нібито цитата не міститься ані в згаданій, ані в будь-якій іншій постанові Верховного Суду, ані в будь-якому іншому джерелі, яке має обов’язкову силу для цього Суду.

 

2168. У будь-якому разі, частина 2 статті 13 Цивільного кодексу передбачає, що “При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб …”. Право власності (яке було порушено внаслідок неправомірного привласнення підприємства Позивача) прямо гарантується статтею 41 Конституції України, яка передбачає “Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, … Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним”, а також статтею 1(1) Протоколу № 1 до ЄКПЛ, яка передбачає: “Кожна фізична або юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, крім як у громадських інтересах та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права”. Таким чином, вищезазначені положення є самодостатніми і не потребують нічого додаткового для того, щоб діяти відповідно до їхніх умов. Законодавцю було б неможливо передбачити в законі всі можливі способи завдання шкоди майну та конкретно охарактеризувати кожну таку дію. Таким чином, подальше твердження Новомосковського Азоту про те, що “Позивач не називає жодної спеціальної норми, яку порушив Відповідач своєю діяльністю”[1780] є некоректним.

 

2169. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що “Протиправність - це не абстрактна “небажаність” поведінки і не її суб'єктивна оцінка як шкідливої” є правильним, але завдання іншій особі конкретної шкоди (наприклад, у вигляді ймовірного неправомірного заволодіння підприємством) не є ані “абстрактна “небажаність” поведінки” ані “її суб'єктивна оцінка як шкідливої”. Отже, ця частина аргументації Новомосковського Азоту не має відношення до справи.

 

iii.            Причинно-наслідковий зв'язок

 

2170. Що стосується елемента (iii) - причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та поведінкою Відповідача або “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” Співзаподіювачів Шкоди, як було продемонстровано вище, шкода, завдана Позивачу, - привласнення його активів і бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року - була спричинена “взаємопов'язаними [і] сукупними діями” декількох Співзаподіювачів Шкоди, включно зі Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму, які активно допомагали та сприяли Російській Кампанії 2022 року.

 

2171. Водночас, декілька Відповідачів стверджували, коротко кажучи, що між діями співзаподіювача шкоди та шкодою, завданою Позивачу, повинен бути прямий причинно-наслідковий зв'язок (або подібна вимога, яка, хоча і не встановлена українським законодавством, може бути встановлена іншими правовими системами), і що, оскільки в даному випадку такого прямого зв'язку нібито немає, правопорушення не було вчинено.

 

2172. Зокрема, Відповідач 21 (Новомосковський Азот) стверджував, що “Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, причинно-наслідковий зв'язок повинен бути безпосереднім: “Суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну [...] юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи”.[1781] На цій підставі Новомосковський Азот стверджує, що Позивач повинен довести безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між діями кожного Співзаподіювача Шкоди та завданою шкодою. Суд погоджується із аргументами Позивача які доводять, що тлумачення Новомосковським Азотом Постанови Пленуму Верховного Суду є неправильним.[1782]

 

2172.1     Метою та завданням тієї частини Постанови Пленуму Верховного Суду, на яку посилається Новомосковський Азот, було надати базовий та стислий виклад елементів делікту (які роззосереджені по декількох статтях Цивільного Кодексу). З тексту Постанови очевидно, що зазначений виклад базується на делікті, вчиненому одним заподіювачем. (Дійсно, у формулюванні цієї частини Постанови термін “особа” вживається в однині, коли йдеться про заподіювача).

 

2172.2     Однак у наступному абзаці Постанови Верховного Суду вводиться поняття деліктів, завданих спільно кількома особами, тобто шкоди, заподіяної “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” кількох осіб. На відміну від помилкового тлумачення Новомосковського Азоту, Постанова Пленуму Верховного Суду не передбачає, що між діями кожного відповідача та шкодою має бути прямий причинно-наслідковий зв'язок. Насправді, наявність такої вимоги не мала б законодавчого підгрунтя.

 

2172.3     Суть деліктної відповідальності, що випливає із “взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру”, полягає в тому, що в багатьох, якщо не в більшості, таких випадків може не бути прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями конкретного заподіювача та завданою шкодою. Як приклад, наведений Позивачем, якщо кілька осіб вчиняють крадіжку в магазині, а одна з них виконує виключно функцію того, хто стоїть на сторожі, між її діями та завданою шкодою не буде прямого причинно-наслідкового зв'язку. Однак, згідно з українським законодавством та судовою практикою, ця особа все одно може бути притягнута до відповідальності за делікт, оскільки саме “взаємопов'язані, сукупні дії або дії з єдністю наміру” усіх десяти осіб призвели до завдання шкоди потерпілому (у даному випадку власнику магазину).

 

2172.4     Суд зазначає, що у випадках, коли шкода була завдана “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” декількох осіб, позивачу не обов'язково доводити прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями кожного відповідача та завданою шкодою. Натомість позивач повинен довести причинно-наслідковий зв'язок між “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” у їх сукупності, та завданою шкодою. Іншими словами, для визнання відповідача винним у ситуації, коли шкода, як стверджується, була завдана “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру”, позивачу не потрібно доводити, що без дії цього відповідача шкода не була б завдана.

 

2173. Новомосковський Азот також посилався на Практичні вказівки ЄСПЛ щодо вимог про справедливу компенсацію[1783] (далі – Практична Інструкція ЄСПЛ щодо Справедливої Компенсації), стверджуючи, що “між шкодою та виявленим порушенням має бути встановлений прямий причинно-наслідковий зв'язок і лише приблизного зв'язку або його гіпотетичного припущення недостатньо”.[1784] Однак Новомосковський Азот не пояснив, не кажучи вже про те, щоб довів чому він вважає, що Практична Інструкція ЄСПЛ щодо Справедливої Компенсації є застосовною в цій справі. Як легко видно з Практичної Інструкції ЄСПЛ щодо Справедливої Компенсації, це не так. Воно застосовується виключно в провадженнях перед ЄСПЛ, а саме, виключно до так званих “вимог про справедливу компенсацію” відповідно до статті 41 ЄКПЛ, тобто вимог заявників про компенсацію за порушення державою прав заявника, гарантованих ЄКПЛ. Таким чином, Практична Інструкція ЄСПЛ про Справедливу Компенсацію є абсолютно нерелевантною для визначення відповідальності Відповідачів у цій справі.

 

2174. Новомосковський Азот також посилався на принцип conditio sine qua non (відомий як тест “якби не”, як його називають у деяких юрисдикціях загального права), стверджуючи, що “загальновідомим альтернативним критерієм наявності причинно-наслідкового зв'язку є conditio sine qua non — це означає, що причинний зв'язок вважається встановленим за умови, що якби протиправна дія не відбулася, то й шкода заподіяна не була б. Даний критерій також активно використовується в ситуаціях спільного заподіяння шкоди, коли існує, як мінімум, дві протиправні дії, що стали причиною заподіяння шкоди”.[1785] Для повноти картини, тест “якби не” (або принцип conditio sine qua non) не є частиною українського деліктного права. Відповідним тестом для деліктів, вчинених “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів, є те, чи ці “взаємопов'язані, сукупні дії або дії з єдністю наміру” взяті в цілому, призвели до завдання шкоди. У наведеному вище прикладі щодо десяти осіб, які грабували магазин, одна з яких стояла на сторожі, цілком можливо, що дев'ять осіб, які фактично викрадали товари, могли б успішно здійснити крадіжку навіть без особи на сторожі, оскільки на той момент поблизу фактично не було людей. Але принаймні в українському праві немає законних підстав, чому в таких обставинах особа на сторожі не повинна нести відповідальність за шкоду, завдану “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” усіх десяти осіб.

 

2175. Підсумовуючи, щодо деліктів, вчинених “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів шкоди, українське законодавство вимагає прямого причинно-наслідкового зв'язку не між діями кожного конкретного співзаподіювача шкоди та шкодою, а між “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” взятими в цілому співзаподіювачів шкоди та шкодою.

 

2176. Нарешті, посилання Новомосковського Азоту на рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/2635/25 як на таке, що нібито підтверджує тлумачення українського законодавства Новомосковським Азотом,[1786] є помилковим. Та справа не стосувалася групового делікту. У тій справі позивач (власник заводу підйомно-транспортного обладнання) пред'явив позов до Російської Федерації як єдиного заподіювача шкоди, оскільки її військові нібито захопили завод позивача. Шість російських державних компаній були названі співвідповідачами на тій підставі, що вони нібито були альтер-его Російської Федерації і з цієї причини (і тільки з цієї причини) несли відповідальність за шкоду, присуджену Російській Федерації. Суд задовольнив позов проти Російської Федерації, але відхилив позов проти шести співвідповідачів на тій підставі, що позивач не довів, що вони були альтер-его Російської Федерації. Попутно суд також встановив, що позивач не довів, що шестеро співвідповідачів вчинили будь-які неправомірні дії, які мали прямий причинно-наслідковий зв'язок із шкодою. Чи намагався той конкретний суд, для повноти, визначити, чи можуть шість співвідповідачів бути притягнуті до відповідальності як співзаподіювачі, було б переосмисленням аргументації, що лежить в основі рішення іншого судді. Тому Суд погоджується з Позивачем, що у будь-якому разі, суть у тому, що рішення суду, про яке йдеться, ніяк не підтверджує неправильного тлумачення Новомосковським Азотом вимоги про прямий причинно-наслідковий зв'язок між кожним співзаподіювачем шкоди та шкодою.[1787]

 

2177. На підставі вищевикладеного, Суд констатує що правила, які Новомосковський Азот прагне застосувати до фактів цієї справи в пунктах 80-83 свого Першого Відзиву, а саме (i) обов'язковість прямого причинно-наслідкового зв'язку між кожним співзаподіювачем шкоди та шкодою у випадку завдання шкоди “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів шкоди, та (ii) правило conditio sine qua non, не є частиною українського законодавства.

 

2178. У той же час Суд дійшов до висновку, що Позивач чітко продемонстрував у цій справі, що завдана йому шкода, – неправомірне привласнення його підприємства в рамках Російської Кампанії 2022 року – була спричинена “взаємопов'язаними [та] сукупними діями” декількох співзаподіювачів шкоди, включаючи Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму, які зробили можливим, сприяли та полегшили проведення Російської Кампанії 2022 року. Таким чином, Позивач довів необхідний прямий причинно-наслідковий зв'язок між “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” декількох співзаподіювачів шкоди (включаючи Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму), взятих в цілому, та шкодою, завданою Позивачу.

 

2179. На додаток до вищезазначених аргументів, у своєму Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року він стверджує, що “Для встановлення факту заподіяння шкоди Відповідачем Позивачу необхідно також довести використання боєприпасів, нібито виготовлених з продукції Відповідача, під час переходу під контроль збройних сил Росії території, на якій розташоване Підприємство Позивача”.[1788] (Виділення додано) Це є некоректним. Дії, вчинені Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму, створили та сприяли створенню відповідних умов, за яких стало можливим розграбування підприємств на всій території України. Отже, Суд визнає, що Позивачеві не потрібно доводити, що саме та ракета, виготовлена з аміачної селітри, поставленої Новомосковським Азотом, була використана на території, де розташовувалося Підприємство Позивача. У цьому полягає суть концепції причинно-наслідкового зв’язку щодо заподіяння шкоди “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру”.

 

2180. Новомосковський Азот також стверджує, що “Російська військова операція розпочалася 24 лютого 2022 року. Територія, на якій розташоване Анадольське родовище, перейшла під контроль російських військ до 6 березня 2022 року. Як визнає сам Позивач, саме з лютого 2022 року нібито почалися передбачувані поставки. Однак технологічний цикл “доставка прекурсорів їх переробка виробництво боєприпасів доставка до місця застосування бойове застосування” займає тижні. Фізично неможливо, щоб перші поставки лютого 2022 року могли вплинути на події, що відбулися до 6 березня 2022 року. Навіть у рамках тієї ірраціональної причинно-наслідкової парадигми, яку пропонує Позивач, часовий фактор виключає будь-який зв'язок між передбачуваними поставками та вилученням Підприємства”.[1789] (Виділення додано). Аргументація Новомосковського Азоту позбавлена будь-якої логіки і, по суті, підтверджує твердження Позивача, оскільки неправомірне привласнення підприємства Позивача відбулося на початку вересня 2022 року, тобто приблизно через шість місяців після початку Російської Кампанії 2022 року. Таким чином, виходячи з власних аргументів Новомосковського Азоту, було більш ніж достатньо часу для того, щоб озброєння, виготовлене з поставок Новомосковського Азоту, було ефективно використано у Російській Кампанії 2022 року до завдання шкоди.[1790]

 

1. Вина з боку Відповідачів

 

2181. Щодо елемента (iv) – вини відповідача, в цивільному судочинстві вина вважається доведеною, якщо відповідач не спростує це припущення. Як зазначено вище, частина 2 статті 1166 Цивільного Кодексу передбачає: “Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини”. Перефразовуючи це положення, Верховний Суд постановив: “цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди”.[1791] Вина може бути у формі недбалості (невиконанням розумної обережності) або умислом (навмисним завданням шкоди). У деяких випадках вина може не вимагатися, наприклад, у разі деліктів з суворою відповідальністю.

 

2182. У своєму Першому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року він заперечив свою вину, оскільки, як він стверджував, “не бажав і не допускав настання будь-яких негативних наслідків для Позивача”.[1792] Як пояснено вище, “небажання” завдати шкоди іншій особі, навіть якщо це правда, не є доказом відсутності вини. Крім того, з огляду на факти та докази, розглянуті у Розділі ХI(B)(1) цього Рішення, твердження Новомосковського Азоту про те, що він “не допускав настання будь-яких негативних наслідків для Позивача”, є неправдивим.

 

2183. Новомосковський Азот також стверджував, що “він не передбачав, не повинен був і не міг передбачити настання будь-яких негативних наслідків для Позивача в результаті своєї комерційної діяльності. Після відвантаження продукції покупцеві Відповідач не має повноважень щодо контролю її подальшого руху та кінцевого використання”.[1793] З причин, обговорених у Розділі ХI(B)(1) цього Рішення, ці твердження не мають жодної достовірності.

 

1. Висновки про відповідальність Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму

 

2184. Суд приходить до висновку, що Позивач довів три елементи делікту, які він мав довести стосовно Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму. Ні Новомосковський Азот, ні інші Відповідачі не спростували цього і не спростували презумпцію вини з боку Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму. Отже, єдиний висновок, який Суд може зробити за цих обставин відповідно до статей 22, 1166 та 1190 Цивільного Кодексу України, є те, що Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму (які спільно з іншими співзаподіювачами шкоди завдали майнову шкоду Позивачу своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру”) зобов'язані відшкодувати майнову шкоду, завдану Позивачу, в повному обсязі, незалежно від їх відносної частки у завданні такої шкоди.[1794]

 

2185. З огляду на вищевикладене, Суд, відповідно до статей 22, 1166 та 1190 Цивільного Кодексу, визнає Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму (які спільно з іншими співзаподіювачами шкоди завдали Позивачу майнову шкоду своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями, з єдністю наміру”) зобов'язаними відшкодувати майнову шкоду, завдану Позивачу, у повному обсязі незалежно від їх відносного внеску у заподіяння такої шкоди.

 

1. З огляду на їхнє володіння, контроль та управління Групою ЄвроХім, Відповідачі Альтер-Его Єврохіму несуть перед Позивачем солідарну відповідальність разом із Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму

 

1. Огляд власності, контролю та управління Групою ЄвроХім

 

2186. Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму (Новомосковський Азот і Нєвінномисский Азот) входять до Групи ЄвроХім.

 

2187. Як зазначалося вище, згідно з власною заявою, Група ЄвроХім є “провідним світовим виробником добрив”.[1795] упродовж 2022 та 2023 років обсяг її продажів становив 12,9 млрд. доларів США та 10,1 млрд. доларів США, а загальні активи оцінювалися у 18,4 млрд. доларів США та 15,9 млрд. доларів США, чистий прибуток, розподілений її єдиному власнику, становив 3,037 млрд. доларів США та 1,485 млрд. доларів США.[1796]

 

2188. Група ЄвроХім була заснована приблизно в 2001 році російським бізнесменом Андрієм Мельниченком (Відповідач 27).[1797] Більша частина її виробничої діяльності продовжує здійснюватися в Росії. Однак Група має інтереси в багатьох країнах світу. Деякі з них знаходяться в ЄС, зокрема, заводи з виробництва добрив у Бельгії та Литві.[1798]

 

2189. Як Суд встановив нижче, незважаючи на складну корпоративну структуру, що включає два трасти, кілька компаній і численних фізичних осіб, пан Мельниченко в усі відповідні періоди (в тому числі після його нібито виходу на пенсію в березні 2022 року) був фактичним власником і контролером Групи ЄвроХім в цілому і Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХім зокрема. Як було встановлено Високим судом Англії у Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму від 31 липня 2025 року, винесеним за позовом ключової компанії Групи ЄвроХім, EAG (Відповідач 23)[1799] у справі, не пов'язаній з цією справою[1800], пан Мельниченко “активно брав участь у діяльності групи EuroChem на детальному рівні, і ... він повністю очікував, що люди [які займали ключові посади в різних компаніях Групи ЄвроХім] будуть виконувати його вказівки – що вони і робили. В обох випадках це характерно для поведінки практичного власника, людини, яка ... була “на вершині”” корпоративної групи.[1801] Серед іншого, після свого нібито виходу з корпоративних структур Групи ЄвроХім, пан Мельниченко почав використовувати свою дружину, пані Мельниченко (Відповідач 28), як довірену особу, яка потім призначала лояльних до пана Мельниченка службовців для управління корпоративними структурами відповідно до побажань пана Мельниченка.[1802]

 

2190. Тією мірою, якою це має відношення до цієї справи, структура власності та контролю ЄвроХіму наведена Позивачем у Додатку A-0074.[1803]

 

2191. У своїх власних загальнодоступних документах, вебсайтах і розкриттях інформації Група ЄвроХім та її кінцеві бенефіціари послідовно невизначено й ухильно говорили про точну структуру власності та контролю Групи ЄвроХім. Зокрема, нещодавні поправки до російського законодавства про реєстрацію компаній[1804] дозволили (хоча й не вимагали) російським компаніям, що підпадають під іноземні санкції або які ведуть діяльність на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, приховувати в російському державному реєстрі інформацію, яка раніше підлягала публічному розкриттю (наприклад, інформацію про акціонерів або власників таких компаній). Група ЄвроХім скористалася російськими обмеженнями на публічну інформацію і приховала інформацію про корпоративну власність російських підприємств Групи ЄвроХім з Російського Державного Реєстру. Аналогічно, у своєму рішенні від 2025 року Високий суд Англії описав свідків ключової компанії Групи ЄвроХім, EAG (Відповідач 23), які надали свідчення щодо власності та контролю над Групою ЄвроХім, як “ухильних або заплутаних”,[1805] “нечесних та ненадійних”[1806] та “безсовісних”[1807].

 

2192. Як вже зазначено Судом вище, Ухвалою Суду від 19 серпня 2025 року Суд, зобов'язав EAG надати Суду до дня підготовчого засідання (6 січня 2026 року) 13 категорій документів, що стосуються структури власності та контролю Групи ЄвроХім, про витребування яких клопотав Позивач, а саме:

 

2192.1     електронний лист від пана Фокіна до пана Мельниченка від 10 березня 2022 року, в якому згадується додаток із зазначенням банківських залишків, на який посилається пункт 82 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.2     проект угоди про відшкодування збитків (за якою пану Мельниченку та пані Мельниченко фактично було дозволено продовжувати користуватися трастовими активами), на який посилається пункт 83 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.3     декларація про довірче управління від 24 вересня 2015 року, на яку посилається пункт 102 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.4     документ, що підтверджує призначення паном Мельниченком, “як особою, що має повноваження призначати на посади в трасті Lineboro, пана Фокіна протектором трасту Lineboro в червні 2020 року”, як зазначено в пункт 109 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.5     підписана версія листа про відставку пана Мельниченка з посади бенефіціара Firstline Trust від 9 березня 2022 року разом з метаданими, що вказують найбільш ранню дату, коли його підпис з'явився на документі, як зазначено в пункті 113 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.6     документ або документи, датовані приблизно 17 березня 2022 року, якими пані Мельниченко призначила пана Фокіна протектором Firstline Trust і якими пані Мельниченко подала у відставку з посади протектора Firstline Trust, про що йдеться в пункті 114 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.7     рішення ради директорів Linetrust PTC в особі її тодішніх директорів, пані Скіттідес та пана Константінідеса, та за згодою пана Фокіна як протектора про передачу 8 750 акцій Linea та 2 000 акцій AIM Capital пані Мельниченко, датоване 7 травня 2022 року, на яке посилається пункт 116 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.8     меморандум під назвою “Майбутнє ЄвроХім” та електронний лист від 14 березня 2022 року, яким було розповсюджено меморандум, як зазначено в пункті 128 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.9     заява MCC EuroChem про передачу російських активів групи EuroChem, розглянута в пунктах134-136 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.10  письмові зобов'язання про те, що вони не укладали жодних угод або інших домовленостей, юридичних чи фактичних, які б дозволяли пану або пані Мельниченко впливати на діяльність EuroChem AG, як зазначено в пункті 140 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.11  “ланцюг електронних листів від січня 2022 року, що стосується бюджету групи EuroChem”, згаданий у пункті 146 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму;

 

2192.12  “окремий ланцюг електронних листів від січня 2022 року, що стосується протоколу нещодавнього засідання стратегічного комітету EuroChem”, згаданий у пункті 147 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму; і

 

2192.13  Електронний лист від пана Ширяєва (на той час генерального директора MCC EuroChem) до пана Мельниченка, датований 6 березня 2022 року, та відповідь пана Мельниченка на нього, в якій він назвав детальні розрахунки пана Ширяєва щодо рентабельності інвестицій у виробництво аміаку “нісенітницею” (або подібним словом) та наполягав на перерахунку, як зазначено в пункті 148 Англійського Рішення щодо ЄвроХіму.

 

2193. Докази, витребувані Судом у EAG були у вільному доступі EAG, оскільки в недавньому минулому були використані ним в рамках судочинства у Високому Суді Англії. Незважаючи на отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року[1808] ще 19 вересня 2025 року та знов 16 грудня 2025 року,[1809] та отримання нагадування про це в Ухвалі Суду від 10 лютого 2026 року,[1810] EAG так і не надав зазначені документи і не повідомив Суду жодної причини такого ненадання. За цих обставин Суд не може оцінити таке ненадання документів з боку EAG інакше, ніж як відверте і явно навмисне невиконання ухвали Суду, спрямоване на саботування цього провадження.

 

2194. Ненадання EAG запитуваних документів щодо структури власності та контролю над Групою ЄвроХіму, а також ненадання EAG відзиву на Позов або доказів на підтримку своїх заперечень (якщо такі є) проти Позову Позивача, не залишають Суду іншого вибору, як розглядати аспекти власності та контролю над Групою ЄвроХіму виключно на підставі наявних матеріалів справи, а саме:

 

2194.1     витягів з публічних реєстрів компаній;

 

2194.2     консолідованих звітів, поданих суб'єктами Групи ЄвроХім до національних органів влади;

 

2194.3     публічних заяв та інтерв'ю для преси, наданих паном Мельниченком;

 

2194.4     рішень Європейського суду (далі - Суд ЄС) від 22 січня та 26 лютого 2025 року за позовами пана Мельниченка і пані Мельниченко (окремо) стосовно санкцій ЄС, накладених на них і на суб'єкти Групи ЄвроХіму (відповідно - Рішення Суду ЄС у справі пана Мельниченка та Рішення суду ЄС у справі пані Мельниченко, відповідно),[1811] центральним питанням яких було те, чи володіли або контролювали пан та/або пані Мельниченко підприємствами Групи ЄвроХім, щодо чого пан та пані Мельниченки, а також EAG (яка офіційно підтримала їхні оскарження) мали можливість подати до Суду ЄС свої аргументи та документальні докази, що вони й зробили; та

 

2194.5     Англійського Рішення щодо ЄвроХіму[1812] у справі, не пов'язаній з цією справою,[1813]значна частина якого була присвячена питанню, чи, та яким чином пан Мельниченко володів та контролював Групу ЄвроХім. EAG була одним із двох позивачів у провадженні, яке призвело до винесення Англійського Рішення щодо ЄвроХіму, і як така мала можливість подати до Високого суду Англії свої аргументи, документальні докази та свідчення свідків.

 

2195. Щоб уникнути сумнівів, Рішення Суду ЄС та Англійське Рішення щодо ЄвроХіму були використані в наведеному нижче аналізі не тому, що вони мають певну юридичну силу в Україні. Вони її не мають. Вони були використані Позивачем як джерело доказів (таких як свідчення свідків, надані свідками з групи EuroChem, та документальні докази, описані в них) після того, як відповідні сторони (пан та пані Мельниченки, посадові особи різних структур Групи ЄвроХім) мали можливість оскаржити ці факти та докази в цих провадженнях. Те, що Суд ЄС та Високий Суд Англії дійшли висновків, подібних до тих, що наведені нижче, також є показовим.

 

2196. У випадку незгоди Відповідачів ЄвроХіму із обставинами, наведеними Позивачем щодо структури власності та управління Групи ЄвроХім, Відповідачі ЄвроХіму мали можливість оскаржити їх та надати відповідні докази в ході цього судового розгляду, але – незважаючи на цілий ряд суттєвих заяв у цьому провадженні (зокрема з боку Новомосковського Азоту), EAG, AIM Capital, Linea (CY), Linetrust PTC and EuroChem International - Відповідачі 21, 23, 24, 25, 26 та 29) не надали жодних фактів та доказів щодо цього.

 

2197. За власним визнанням Групи ЄвроХім:

 

“ЄвроХім - вертикально інтегрована група компаній, керована за допомогою спільної корпоративної власності”. [1814]

 

“Кінцевий контроль над Групою належить Linetrust PTC Ltd, приватній трастовій компанії, яка виступає як довірчий управитель безвідкличного дискреційного трасту, відомого як Firstline Trust”.[1815]

 

2198. Наскільки це має відношення до цієї справи, до складу Групи ЄвроХім входить низка хімічних виробничих компаній у Росії та за її межами, чотири з яких показано в нижньому ряду наведеної Позивачем у Додатку А-0074 Схеми ЄвроХіму. Дві найбільші виробничі компанії Групи ЄвроХім - Нєвінномисский Азот і Новомосковський Азот (Відповідачі 21 і 22 відповідно) - є Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму.

 

2199. Як встановлено Судом нижче, виробничі компанії належать і контролюються через структуру холдингових компаній і траст. Незважаючи на велику кількість таких холдингових компаній, структура ґрунтується на 100%-му володінні та контролі,[1816] який йде вгору по ланцюжку до:

 

2199.1     Зареєстрованої у Швейцарії компанії Групи ЄвроХім АГ (далі - EAG, Відповідач 23 у цій справі), яку Група ЄвроХім прагне позиціонувати як основну компанію у складі Групи ЄвроХім; та

 

2199.2     у підсумку до кінцевих бенефіціарних власників і контролерів, російського бізнесмена Андрія Мельниченка та його дружини Олександри Мельниченко (Відповідачі 27 і 28 відповідно). Це ґрунтується на доказах, поданих до Суду ЄС, і не було спростовано, незважаючи ані на спроби EAG, пана і пані Мельниченків це заперечувати, ані на складну корпоративну і трастову структуру, яку вони розробили.

 

2200. Таким чином, як детальніше пояснюється нижче, компанії Групи ЄвроХім тісно пов'язані та становлять єдину економічну групу, в якій члени корпоративної групи та їхні контролери несуть солідарну відповідальність згідно з критеріями, встановленими у Рішенні у Справі Жеваго.

 

2. У відповідний час EAG володів (через Російську Холдингову Компанію ЄвроХім) та контролював Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму.

 

2201. Суд встановив, що кожен із Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму - Новомосковський Азот та Нєвінномисский Азот - повністю належить та контролюється Акціонерним товариством “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім” (далі - Російська Холдингова Компанія ЄвроХім або МКК ЄвроХім),[1817] яке, своєю чергою, повністю належить та контролюється EAG (Відповідач 23), компанією, що зареєстрована у Швейцарії.[1818]

 

2202. Група ЄвроХім прагне позиціонувати EAG як центральну компанію Групи ЄвроХім.[1819] У звітності Групи ЄвроХім за роки, що закінчилися 31 грудня 2022 та 2023 років, тобто за роки, в які дії Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму завдали Шкоди Позивачу (далі - Звітність ЄвроХім за 2022-2023 роки), також визнається, що Новомосковський Азот та Нєвінномисский Азот були “основними дочірніми компаніями” Групи ЄвроХім, в яких EAG протягом того часу володіла “ 100%” акцій.[1820]

 

2203. За цих обставин було б неймовірно, якби керівництво EAG не мало доступу або не вивчало ретельно детальну інформацію про діяльність своїх “основних дочірніх компаній”, включно із запитами про джерела їхніх доходів.

 

2204. Крім того, генеральний директор та член ради директорів EAG Володимир Рашевський був серед лише 36 російських бізнес-лідерів, яких запросили відвідати ключову зустріч з президентом Путіним у перший день вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022 року), на якій, як обговорювалося в Розділі VI(D)(3)(a) цього Рішення, ймовірно, було досягнуто прямої або неявної домовленості про те, що президент Путін очікує, що запрошені та контрольовані ними підприємства нададуть підтримку Російській Кампанії 2022 року, а в обмін він дозволить їм брати участь у здобутках Російської Кампанії 2022 року. Якби пан Рашевський (або EAG) не мав операційного контролю над Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму у Росії, то запрошення Путіна пану Рашевському відвідати зустріч було б позбавлене сенсу (особливо беручи до уваги обмеженість запрошеної групи і момент, у який зустріч відбувалася). Причиною запрошення пана Рашевського могло бути лише те, що пан Рашевський та EAG мали операційний контроль над Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму в Росії.[1821]

 

2205. Отже, Суд погоджується з висновком Позивача, що було б неправдоподібно, що керівництво EAG не знало про постачання Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму інгредієнтів для вибухових речовин на Завод Свердлова, і, оскільки Російська Кампанія 2022 року продовжувала залишатися головною новиною в міжнародних ЗМІ, зрозуміло напевно (або, принаймні - досить ймовірно), що вибухові речовини, вироблені з використанням цих поставок, будуть використані в Російській Кампанії 2022 року (яка, як вони знали, була неправомірною) для заподіяння Шкоди особам, що перебувають у становищі Позивача. Незважаючи на це, керівництво EAG свідомо приймало доходи від таких поставок у вигляді дивідендів, що виплачуються EAG, і далі спрямовувало їх як дивіденди вгору за корпоративним ланцюжком Групи ЄвроХім. Як зазначалося вище, згідно зі Звітністю ЄвроХіму за 2022-2023 роки, чистий прибуток, розподілений одноосібному власнику EAG, склав 3,037 млрд. доларів США за 2022 рік і 1,485 млрд. доларів США за 2023 рік.[1822]

 

2206. На підставі доказів, поданих Позивачем, жоден зі Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму не мав ради директорів, і тому кожен керувався єдиним органом управління - генеральним директором. Генеральний директор міг бути призначений і знятий з посади (з причини або без причини) його єдиним акціонером, Російською Холдинговою Компанією ЄвроХім. Як уже пояснювалося вище в цьому Рішенні, відповідно до російського законодавства, мажоритарний акціонер (не кажучи вже про 100%-вого акціонера) в російському акціонерному товаристві (форма, в якій зареєстровано кожного Співзаподіювача Шкоди ЄвроХіму та Російську Холдингову Компанію ЄвроХім) мав усі повноваження призначати та звільняти (з причини або без) все керівництво компанії - чи то одноосібний орган управління (такий як генеральний директор), чи то всю раду директорів.[1823] Таким чином, Суд погоджується з Позивачем, що у відповідний період EAG, через Російську Холдингову Компанію ЄвроХім мав всі повноваження у повному обсязі контролювати Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму в Росії, зокрема припинити постачання Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму інгредієнтів для виробництва вибухових речовин, які, як передбачав або мав передбачити EAG, могли бути використані в Російській Кампанії 2022 року та з високою ймовірністю могли завдати шкоди особам, що перебувають у становищі Позивача.[1824]

 

3. У відповідний час AIM Capital володів 90% акцій EAG

 

1. Право власності

 

2207. Рухаючись від EAG вгору по ланцюжку володіння і контролю, звітність Групи ЄвроХім визнає, що “AIM Capital Ltd, зареєстровано в Республіці Кіпр, є безпосередньою материнською компанією EAG”.[1825]

 

2208. Назва цієї компанії збігається з першими літерами повного імені пана Мельниченка. (Це також відзначив як значущу обставину Високий Суд Англії в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму.)[1826]

 

2209. Хоча Група ЄвроХім публічно не розкриває, кому належало 10%, що залишилися в EAG, в Австралійській антидемпінговій заяві ЄвроХіма, поданій Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму, вони визнали, що 10%, що залишилися, належать їхньому власному прямому 100%-му акціонеру, Російській Холдинговій Компанії ЄвроХім (АТ “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім”).[1827] Це зворотне володіння не може бути розумно пояснене з погляду бізнесу, але ефект від цього залишається незмінним: Група ЄвроХім заснована на наскрізному 100%-му володінні аж до вершини ланцюжка володіння і контролю.

 

2210. У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму у липні 2025 року було зроблено висновок, що “ 100% акцій EuroChem AG належать кіпрській компанії AIM Capital Limited (“AIM Capital”)[1828] і що “до березня 2022 року ситуація була дещо складнішою, оскільки MCC EuroChem володіла 10% акцій EuroChem AG.”[1829] В Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму не вказано підстави для розбіжності між висновками щодо 2025 року та фінансовою звітністю Групи ЄвроХім за 2022-2023 роки, але суть залишається незмінною – з 2022 року до принаймні деякого часу в 2025 році всі або майже всі акції EAG належали AIM Capital, а отже, AIM Capital повністю контролювала EAG на час, що має значення для цієї справи. Крім того, в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначено, що в якийсь момент наприкінці 2022 року або на початку 2023 року 10% акцій EAG, які належали Російській Холдинговій Компанії ЄвроХім, були передані назад EAG[1830]).

 

1. Спроби AIM Capital позиціонувати себе як незалежного менеджера акцій EAG суперечать численним доказам, включаючи власні заяви компанії.

 

2211. Як зазначив Високий Суд Англії, “Назва цієї компанії [тобто AIM Capital] збігається з першими літерами повного імені пана Мельниченка”.[1831]

 

2212. AIM Capital прагне позиціонувати себе як повністю незалежного професійного управителя акціями в EAG. Зокрема, як більш детально обговорюється нижче, в PR-кампанії, очевидно, узгодженої з PR- і юридичними підрозділами інших компаній Групи ЄвроХім та іншого великого бізнесу пана Мельниченка, СУЕК (Сибірська вугільна енергетична компанія), AIM Capital у 2023 році опублікувала заяву під назвою “AIM Capital впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”.[1832] Однак, як відмітив Позивач, вихваляючи свою “прозорість і незалежність”, AIM Capital продовжує приховувати, що її материнська компанія, зареєстрована на Кіпрі Linea (CY) LTD, на 24,9% належала пані Мельниченко, а також те, що пані Мельниченко зберігає значний вплив на власника 74,1% акцій, що залишилися, в AIM Capital[1833] (Linetrust PTC Ltd, про що докладно зазначається нижче).

 

2213. Крім того, тоді як AIM Capital прагне створити враження, що він діє як незалежний управитель акціями Групи ЄвроХім, його власна заплутана і суперечлива публічна заява свідчить, що це не так, і що насправді AIM Capital (а також його материнська компанія Linea (CY)) робить те, що йому вказує Linetrust PTC Ltd. Публічна заява AIM Capital свідчить:

 

“Linea (CY) LTD і AIM Capital LTD очолюються управлінськими командами, які отримують підтримку керівництва досвідченої та авторитетної ради директорів Linetrust PTC Ltd.

 

Рада директорів [Linetrust PTC] під головуванням пана Рональда Кеннета Нобла, колишнього Генерального секретаря ІНТЕРПОЛУ, включає директорів пана Йоргоса Ліллікаса та пані Ірину Лучину Скіттідес. Стратегічне і повсякденне управління цими компаніями здійснюється відповідними радами директорів і командами менеджерів. Директори привносять у Linea (CY) LTD і AIM Capital LTD багатий досвід і лідерські якості, що дає їм змогу залишатися конкурентоспроможними та орієнтуватися в складному діловому середовищі.

 

Рада директорів Linetrust PTC Ltd здійснює нагляд і керівництво управлінськими групами компаній. Вони встановлюють стратегічні цілі та відстежують прогрес у їх досягненні, забезпечуючи дотримання застосовних законів і нормативних актів, а також належним чином керуючи ризиками”. [1834]

 

2214. Розглядаючи ці заяви по черзі можна констатувати що AIM Capital визнає, що Linea (CY) LTD та AIM Capital LTD очолюються управлінськими командами, які отримують підтримку керівництва досвідченої та авторитетної ради директорів Linetrust PTC Ltd і що “Рада директорів Linetrust PTC Ltd здійснює нагляд і керівництво управлінськими командами компаній. Вони встановлюють стратегічні цілі та відстежують прогрес на шляху до їх досягнення, ...”.[1835] Це рівносильно твердженню, що керівництво AIM Capital і Linea (CY) покладається на інструкції, дані йому радою директорів Linetrust PTC.

 

2215. Це також підриває будь-яку довіру до наступної заяви AIM Capital: “Стратегічне та повсякденне управління [AIM Capital і Linea (CY)] здійснюється їхніми відповідними радами директорів та управлінськими командами”. [1836]

 

2215.1         Роль AIM Capital нібито полягає в управлінні 100% пакетом акцій EAG. Ця функція не вимагає “повсякденного управління”, якщо тільки розглянута управлінська роль не містить або (a) повсякденного управління діяльністю виробничих і торговельних компаній Групи ЄвроХіму, або (б) передавання наосліп інструкцій щодо них від “досвідченої та авторитетної ради директорів Linetrust PTC Ltd” донизу за ланцюжком управління Групи ЄвроХім. Але це саме ті дії, які AIM Capital намагається заперечити у вищенаведеній заяві.

 

2215.2         Задеклароване “стратегічне... управління” пакетом акцій у Групі ЄвроХім включало б у себе такі питання, як:

 

2215.2.1      ухвалення рішень продавати або продовжувати тримати акції в EAG, але ця функція є на практиці недієвою, оскільки акції не переходили з рук у руки протягом приблизно 20 років, або

 

2215.2.2      голосування на зборах акціонерів EAG з таких питань, як стратегія Групи ЄвроХім, виплата дивідендів або призначення і звільнення керівництва EAG, - але беручи до уваги заяву AIM Capital про те, що її керівництво (і керівництво Linea (CY)) “отримує підтримку керівництва досвідченої та авторитетної ради директорів Linetrust PTC Ltd”, яка “здійснює нагляд і керівництво управлінськими групами [AIM Capital і Linea (CY),] встановлює стратегічні цілі та контролює прогрес на шляху до їх досягнення”, на практиці, для AIM Capital (і Linea (CY)) зовсім не залишається жодних занять у плані нібито проведеного з боку AIM Capital “стратегічного управління”.

 

2216. Проте з точки зору ведення безпосередньої господарської діяльності, немає жодної необхідності мати чотири окремі компанії (Linetrust PTC Ltd, Linea (CY), AIM Capital і EAG) з фактично схожими функціями, щоб виробляти добрива, якщо тільки у використанні такої схеми немає прихованого мотиву, який і обговорюється нижче.

 

2217. Таким чином, на підставі вищенаведених доказів, AIM Capital діяла просто як фасад, передаючи інструкції згори донизу корпоративним ланцюжком Групи ЄвроХім.

 

2218. Як описано нижче, розглянувши свідчення трьох свідків Групи ЄвроХім і документи Групи ЄвроХім, в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму Високий Суд Англії коротко охарактеризував діяльність AIM Capital таким чином: “AIM Capital фактично діяв як сховище документів для Firstline Trust” (пізніше пані Мельниченко).[1837]

 

1. Якби керівництво AIM Capital діяло незалежно і компетентно (як воно стверджує), воно б вжило заходів для запобігання вельми вірогідної майнової шкоди, заподіяної бізнесом, в якому воно було контролюючим акціонером.

 

2219. Як справедливо відзначив Позивач, будучи власником 90% акцій EAG, рада директорів AIM Capital мала б доступ до повної консолідованої фінансової звітності Групи ЄвроХім.[1838]

 

2220. Якби (як AIM Capital також розмито зазначає у своїй публічній заяві) її “стратегічне та оперативне управління здійснювалося [її] Радою] Директорів та управлінською командою]”,[1839] вона б ретельно перевірила таку звітність і тоді не могла б не помітити, що значна частина доходів, з яких вона отримувала дивіденди, походила від поставок інгредієнтів для вибухових речовин на Завод Свердлова, які, з великою ймовірністю, мали бути використані у Російській Кампанії 2022 року, що, у свою чергу, з великою ймовірністю могло завдати шкоди особам, які перебувають у становищі Позивача. Отже, виходячи з доказів, AIM Capital свідомо приймав кошти, що походили від таких поставок у формі дивідендів, що підлягали виплаті AIM Capital, і далі переправляв їх як дивіденди вгору по корпоративному ланцюжку Групи ЄвроХім.

 

2221. Будучи акціонером EAG з часткою 90%, AIM Capital мав повноваження розпустити раду директорів EAG, якщо вони схвалювали такі поставки. Натомість AIM Capital нічого не робив, продовжуючи отримувати фінансову вигоду від такої діяльності та передаючи її корпоративним ланцюжком.

 

4. Linea (CY) LTD (Кіпр) володіла 99,38% AIM Capital LTD (Кіпр), і наведені вище міркування щодо AIM Capital повністю застосовні до Linea (CY). Зі свого боку, Linetrust PTC (Кіпр) володіє 75,1%, а пані Мельниченко володіє 24,9% у Linea (CY) LTD.

 

1. Право власності

 

2222. Продовжуючи підніматися ланцюжком володіння і контролю Групи ЄвроХім, у Звітах ЄвроХім за 2022-2023 роки далі зазначено, що “Linea (CY) LTD, зареєстрована в Республіці Кіпр, володіє 99,38% випущеного акціонерного капіталу AIM Capital LTD і є кінцевою материнською компанією Групи [ЄвроХім]. Ні AIM Capital LTD, ні Linea (CY) LTD не випускають фінансову звітність, доступну для публічного використання”.[1840]

 

1. Linea (CY) діє виключно як фасад

 

2223. Як видно з публічної заяви AIM Capital, ця заява рівною мірою охоплює як AIM Capital, так і Linea (CY). Отже, міркування, викладені в попередньому Розділі XI (C)(3) цього Рішення, рівною мірою застосовні і до Linea (CY). А саме, що за наявними даними Linea (CY) діяв просто як фасад, передаючи інструкції зверху корпоративного ланцюжка Групи ЄвроХім униз по цьому ланцюжку.

 

2224. Крім того, схема корпоративної структури, яку можна знайти на веб-сайті AIM Capital, вказує, що двоє з трьох директорів Linea (CY) і Linetrust PTC є одними й тими самими: “Рональд К. Нобл - голова” та “Ірина Лучина”.[1841] Це робить щонайменше беззмістовною заяву AIM Capital про те, що Linea (CY) “очолюється управлінськими командами, які отримують підтримку керівництва досвідченої та авторитетної ради директорів Linetrust PTC LTD” і що “Рада директорів Linetrust PTC LTD здійснює нагляд і керівництво управлінськими командами [Linea (CY)]”. Фактично, заява AIM Capital означає, що директори AIM Capital отримують вказівки від себе, контролюють себе, встановлюють для себе стратегічні цілі та відстежують свій власний прогрес. Суд погоджується з Позивачем в тому, що це тільки підтверджує висновок про те, що Linea (CY) діяла просто як фасад, передаючи інструкції згори по корпоративному ланцюжку Групи ЄвроХім.[1842]

 

2225. У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначено, що на рівні Linetrust PTC пан Фокін був єдиним директором до 18 березня 2022 року. Протягом декількох місяців після цього директорами були пані Скітідес та пан Константінідес. Пані Скітідес здобула освіту в Московському державному університеті, після чого отримала право на заняття адвокатською діяльністю на Кіпрі. Вона є професійною довіреною особою та постачальником корпоративних послуг і працювала для та з різними значними російськими/СНД корпораціями, включаючи Cargotrans та декілька російських банків. Пан Ноубл був призначений директором Linetrust PTC 10 червня 2022 року. Пан Ліллікас був призначений 28 червня 2022 року. В якийсь момент пан Константінідес подав у відставку. Пан Ліллікас раніше був політиком на Кіпрі. На цій посаді він був відомий як прихильник Росії, публічно стверджуючи, що Кіпр не повинен застосовувати санкції ЄС проти Росії і що Кіпр повинен дозволити Росії розмістити військову базу на острові.[1843]

 

2226. Показово, що за підсумками допиту пана Ноубла Суддя Високого Суду Англії зазначив у своєму Рішенні щодо ЄвроХім наступне:

 

“Пан Ноубл

 

86. ... З червня 2022 року до 26 лютого 2024 року він був директором Linea та Linetrust PTC.

 

87. Пан Ноубл мав довгу та вражаючу кар'єру до цього, зокрема, з 2000 по 2014 рік він був Генеральним секретарем Інтерполу. Тому перед початком його усних свідчень я сподівався, що пан Ноубл буде об'єктивно зацікавлений у просуванні справи міжнародного верховенства права і тому буде готовий допомогти суду. Я був дуже розчарований. Як і пан Фокін, пан Ноубл був дуже незадовільним свідком.

 

88. Пан Ноубл у своїх свідченнях зазначив, що пані Скіттідес запросила його обійняти посади в Linea та Linetrust PTC, яка, за її словами, вважала за доцільне посилити механізми комплаєнсу та корпоративне управління. Знаючи про проблеми, що виникають через санкції, накладені на пана Мельниченка, пан Ноубл сказав, що він обійняв свої посади лише після зустрічі та обговорення питань з паном Мельниченком, а також з пані Мельниченко. Він сказав, що пан Мельниченко переконав його, що той позбувся своїх активів на користь трасту ще у 2006 році, і з того часу зменшив та обмежив свою участь та контроль, що призвело до його відставки з посади дискреційного бенефіціара у березні 2022 року, тож він більше взагалі не мав жодної участі. Пані Мельниченко сказала йому, що вона не має жодного інтересу чи участі в бізнесі та залишає всі питання трасту в руках протектора, пана Фокіна.

 

89. Пан Ноубл також зазначив у своїх свідченнях, що пан Мельниченко — принципова та чесна людина. Він також похвалив пані Скіттідес та пана Ліллікаса. Він не дав жодної оцінки пану Фокіну, але сказав, що мав багато взаємодій з паном Фокіним і познайомився з ним, коли вони обидва були в Дубаї у травні-червні 2022 року, з чого я роблю висновок, що йому було комфортно мати справу з паном Фокіним.

 

90. Після надання цих свідчень пан Ноубл відмовився давати свідчення. Він зробив це лише після того, як позивачі надіслали лист-запит, у якому він надав свої свідчення дистанційно з Дубая.

 

91. У своїх усних свідченнях пан Ноубл був войовничим, ухильним та перешкоджав відповіді. Здавалося, він вважав своїм обов'язком уникати прямої відповіді майже на будь-яке запитання.

 

...

 

93. ... з його свідчень випливли деякі вражаючі речі:

 

(1) Пан Ноубл заявив, що зазвичай він не дозволяє робити нотатки під час будь-яких індивідуальних зустрічей, на яких він присутній, і що він використовує лише “зникаючі повідомлення” (у WhatsApp та Signal), очевидно, тому що не хоче залишати паперових слідів.

 

(2) Хоча він намагався представити обговорення, які він мав з паном Мельниченком перед тим, як був прийнятий на посаду директора, як власне виконання обов'язків з належної перевірки, у мене склалося враження, що пан Мельниченко проводив співбесіду з паном Ноублом, щоб переконатися, що пан Ноубл є саме тією людиною, яку пан Мельниченко хоче бачити на чолі трастових компаній.

 

(3) У цьому контексті (тобто призначення пана Ноубла до правління Linetrust PTC та Linea та попередні співбесіди) пан Ноубл описав пана Мельниченка як “особу, яка приймає рішення”. Коли йому вказали на це, він заперечив, що вважає пана Мельниченка особою, яка приймає рішення. Я вважаю це швидке відступлення абсолютно непереконливим.

 

(4) З'ясувалося, що перед тим, як з'явитися для надання свідчень, пан Ноубл попросив пана Кряжевського надати документи, які той належним чином надав. З листа адвокатів позивачів випливає, що ці документи зберігалися в AIM Capital, від імені якої, очевидно, діяв пан Кряжевський, коли допомагав пану Ноублу в цьому. Серед документів був лист від 17 квітня 2023 року, який пані Мельниченко надіслала пану Ноублу як голові Linetrust PTC. Це, разом з деякими іншими ознаками, про які я згадую нижче, свідчить про те, що AIM Capital фактично діяла як сховище документів для Firstline Trust.

 

94. Загалом, я не вважав пана Ноубла надійним свідком.[1844]

 

1. Якби керівництво Linea (CY) діяло незалежно і компетентно (як стверджувалося), воно вжило б заходів для запобігання вельми вірогідної майнової шкоди, заподіяної бізнесом, у якому воно було контролюючим акціонером.

 

2227. Як справедливо зазначив Позивач, як акціонер із часткою в 99,38% у ланцюжку управління нижче, Linea (CY) повинен був мати доступ до повної консолідованої фінансової звітності Групи ЄвроХім, а отже не міг не помітити, що суттєву частину доходів, з яких він отримував дивіденди, було отримано від постачань інгредієнтів для вибухових речовин, які, цілком ймовірно, могли бути використані в Російській Кампанії 2022 року, що, цілком імовірно, могло завдати шкоди особам, які перебувають у становищі Позивача. Замість того щоб вжити заходів щодо викорінення такої діяльності, Linea (CY) свідомо приймав доходи, отримані від таких поставок, у вигляді дивідендів і далі спрямовував їх як дивіденди вгору за корпоративним ланцюжком Групи ЄвроХім.[1845]

 

1. Пані Мельниченко володіла 24,9% акцій Linea (CY), що (у поєднанні з іншими її повноваженнями) давало їй значний ефективний контроль над Групою ЄвроХім.

 

2228. Крім того, хоча в публічній заяві AIM Capital зазначено, що 75,1% акцій Linea (CY) LTD належить Linetrust PTC LTD і що Linetrust PTC LTD, як довірчий управитель Firstline Trust, здійснює контроль над Linea (CY) LTD,[1846] а у Звітах ЄвроХім за 2022-2023 роки підтверджується, що “Linea (CY) LTD володіє контрольним пакетом акцій, що належить Linetrust PTC LTD, як довірчому управителю дискреційного трасту Firstline Trust (“Firstline Trust”)”[1847] (без надання подробиць), у жодному з документів не зазначено власника 24,9% акцій Linea (CY), що залишилися.

 

2229. Фактично, з травня 2022 року дружина засновника Групи ЄвроХім пані Мельниченко стала власником решти 24,9% акцій Linea (CY) після того, як Linetrust PTC як довірчий керуючий Firstline Trust надав ці акції пані Мельниченко.

 

2230. Вперше про це публічно повідомило 30 серпня 2022 року російське контрольоване урядом інформаційне агентство Interfax (далі - Повідомлення Interfax про Linetrust). У Повідомленні Interfax про Linetrust було роз'яснено “після того, як [Сибірська вугільна енергетична компанія (СУЕК)] надала додаткову інформацію про структуру власності та управління”.[1848] (Загальновідомо, і це також підтверджується Interfax на підставі подання СУЕК, що СУЕК - це російська вуглевидобувна і переробна компанія, наразі афілійована з пані Мельниченко (а раніше - з паном Мельниченком), яка майже повністю належить AIM Capital, яка використовує структуру, аналогічну структурі Групи ЄвроХім). У повідомленні Interfax про Linetrust йдеться:

 

“ 99,38% випущеного акціонерного капіталу [AIM Capital LTD] належить кіпрській Linea (CY) LTD. Linetrust PTC LTD, як довірчий керуючий дискреційного Firstline Trust, володіє 75,1% Linea (CY) LTD. Бенефіціаром трасту є Олександра Мельниченко, дружина бізнесмена Андрія Мельниченка. ... Олександра Мельниченко володіє міноритарною часткою в розмірі 24,9% у Linea (CY) LTD”.[1849]

 

2231. Частка пані Мельниченко в Linea (CY) також підтверджується рішенням Суду ЄС, ухваленому на підставі поданих пані Мельниченко заяв і доказів, у якому йдеться про те, що 7 травня 2022 року довірчий керуючий Firstline Trust (Linetrust PTC) надав пані Мельниченко “значну частку в компанії, яка володіє портфелем контрольних пакетів акцій у Групі “ЄвроХім” і СУЕК”.[1850] Виходячи з вищевикладеної інформації про частку в структурі Групи ЄвроХім, такою часткою може бути тільки частка, що залишилася в Linea (CY).

 

2232. Таким чином, ґрунтуючись виключно на її 24,9% акцій у Linea (CY), пані Мельниченко має принаймні деякий контроль над Групою ЄвроХім. Фактично, як показано нижче, структура Firstline Trust та її керівництва є такою, що 24,9% акцій у поєднанні з впливом, який пані Мельниченко має на довірчого управителя, дає пані Мельниченко (та через неї пану Мельниченку) майже повний контроль над Групою ЄвроХім, на практиці зменшуючи повноваження рад Linea (CY) та AIM Capital.

 

5. Firstline Trust, його довірчий управитель Linetrust PTC LTD (Кіпр) і його бенефіціари (пан і пані Мельниченки)

 

1. Факти, відоміпро Firstline Trust

 

2233. Згіднозпублічноюзаявою AIM Capital, “остаточнийконтрольнадГрупоюналежить Linetrust PTC LTD, приватнійтрастовійкомпанії, щовиступаєякдовірчийуправительбезвідкличноїдискреційноїдовірчоївласності, відомоїяк Firstline Trust”.[1851]

 

2234. Такожвідомо, що 2006 рокупанМельниченкопередавсвоїакції Firstline Trust до EAG, зробившисебебенефіціаром Firstline Trust, асвоюдружинупаніМельниченко - вториннимбенефіціаром, якаавтоматичнозамінитьпанаМельниченкавразійогосмертіабовиходунапенсіюякбенефіціара.[1852] ВідповіднодоАнглійськогоРішеннящодоЄвроХіму, у 2015 роціоригінальнийтраст Firstline Trust буврозпущений, анаБермудахбувстворенийновийтраст, такожназваний Firstline Trust, алецьогоразудискреційний. Новий траст Firstline Trust управлявся компанією Linetrust PTC (яка на той час була зареєстрована на Бермудах) відповідно до Декларації про траст від 24 вересня 2015 року.[1853]

 

2235. Згідно з умовами Декларації про Траст, пан Мельниченко був єдиним дискреційним бенефіціаром, будучи єдиним призначеним Першим Бенефіціаром; у разі його смерті або відставки пані Мельниченко автоматично ставала єдиним дискреційним бенефіціаром, будучи призначеною Вторинним Бенефіціаром. Довірені особи (тобто Linetrust PTC) могли додавати або видаляти бенефіціара лише за згодою протектора, а протектор мав право знімати довірених осіб та призначати нового протектора. Протектора не було, поки пан Мельниченко залишався Першим Бенефіціаром; у разі, якщо пані Мельниченко ставала його наступницею, вона автоматично ставала протектором.[1854]

 

2236. У грудні 2017 року Linetrust PTC була припинена як компанія на Бермудських островах та зареєстрована як компанія, що продовжує свою діяльність на Кіпрі. Невдовзі після цього, 18 січня 2018 року, Linea CY була зареєстрована на Кіпрі. Ймовірно, акції Linea CY були потім передані до Firstline Trust, причому Linea CY одночасно отримала від Firstline Trust акції AIM Capital.[1855]

 

2237. Згідно з власною заявою EAG, “ 8 березня 2022 року [тобто за день до того, як ЄС запровадив санкції щодо пана Мельниченка у зв'язку з Російською Кампанією 2022 року] пан Мельниченко скористався своїм винятковим правом безповоротно припинити бути бенефіціаром трасту. Довірчі управителі визнали, що [дружина пана Мельниченка] Олександра Мельниченко автоматично стала спадкоємицею пана Мельниченка як бенефіціара”.[1856]

 

2238. У Позові Позивач зазначив, що він не знає, який закон застосовується до Firstline Trust. Договір довірчого управління (відповідно до якого був створений Firstline Trust) не був оприлюднений. Засоби масової інформації посилалися на юрисдикції Бермудських островів і Кіпру.[1857] У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначено, що Firstline Trust підпадає під дію законодавства Бермудських островів. [1858] Зрештою, це не має значення для цілей цієї справи, оскільки особливості основних цілей, принципів, наслідків і практики передання бізнесу або акцій у ньому в довірче управління, що стосуються цієї справи, загалом подібні в усьому світі.

 

1. Основні характеристики трастів, у які власники бізнесу передають свій бізнес

 

1. Загальна концепція трасту

 

2239. Загальновідомо, що трастове право бере свій початок з римського права. Більш сучасне трастове право розвивалося як частина англійського загального права, з якого трастове право розвивалося в інших юрисдикціях загального права з різними модифікаціями. Поява колишніх британських колоній і територій як офшорних юрисдикцій наприкінці 20 століття призвела до ухвалення законодавства, що регулює трасти, задля створення більшої визначеності правового середовища в цих юрисдикціях і, таким чином, залучення міжнародної клієнтури до їхніх відповідних професійних офшорних послуг, на які ці юрисдикції прагнули покладатися як на джерело доходу, зайнятості і, таким чином, економічного розвитку. Як зазначалося, незважаючи на певні відмінності в правовому регулюванні трастів, тією мірою, якою це стосується цієї справи, засади трастового права в різних юрисдикціях залишаються схожими.[1859]

 

2240. Коротше кажучи, траст - це правові відносини (а не юридична особа), в яких власник активів (таких як рухоме або нерухоме майно, акції або права, що передаються), що іменується в більшості юрисдикцій “засновником”, передає право власності на активи іншій особі, іменованій “довірчим управителем” (що може бути як юридичною, так і фізичною особою),[1860] для того, щоб довірчий управитель керував активами в інтересах призначених бенефіціарів.

 

2241. Траст створюється трастовим актом, підписаним засновником. Саме за трастовим актом довірчий управитель передає активи в траст і встановлює умови, на яких активи управлятимуться, а доходи розподілятимуться. Засновник, принаймні теоретично, відмовляється від прямого контролю над активами після того, як їх поміщено в траст, однак засновник може зберегти певні повноваження (наприклад, можливість призначати нових довірчих управителів або змінювати траст) за трастовим актом.[1861]

 

2242. Бенефіціаром може бути сам засновник, або член його сім'ї, або будь-яка третя особа (включно з фізичними або юридичними особами). Крім того, бенефіціарами можуть бути і ідентифіковані, і дискреційні особи, тобто особи, які можуть отримувати вигоду на розсуд довірчих управителів.[1862]

 

2243. Трастовий акт може також передбачати призначення “протектора”. Роль протектора полягає в нагляді за довірчими управителями та забезпеченні того, щоб вони управляли трастом відповідно до намірів засновника. Протектор зазвичай має певні повноваження, як-от право відстороняти або замінювати довірчих управителів чи накладати вето на певні рішення довірчих управителів.[1863]

 

1. Однією з основних цілей розміщення активів або акцій підприємства в офшорному трасті є захист цих активів від претензій кредиторів і від примусового виконання судових рішень щодо таких активів.

 

2244. Загальновідомо, що однією з основних причин, через яку більшість заможних людей передають свій бізнес у трасти, вказуючи при цьому себе та/або членів своєї сім'ї як бенефіціарів, є спроба зробити такі активи недоступними для своїх кредиторів. Фактично, саме так міжнародні постачальники трастових послуг (здебільшого юридичні фірми, які допомагають міжнародним клієнтам складати трастову документацію та надають професійних довірчих управителів) у міжнародних юрисдикціях рекламують свої послуги, пов'язані з трастами.

 

2245. Ось лише кілька прикладів:

 

2245.1         Офшорний юридичний центр, що базується в Панамі, який рекламує себе як такий, що “спеціалізується на захисті вашого багатства за допомогою індивідуальних офшорних юридичних рішень, які гарантують безпеку ваших активів і захист вашої спадщини”, у своїй рекламній статті під назвою “Найкращі офшорні трастові юрисдикції” пише: “Вибір кращої офшорної трастової юрисдикції є ключовим рішенням для приватних осіб та корпорацій, які шукають захист активів та фінансову конфіденційність. ... Основні переваги офшорного трасту - надійний захист активів. Офшорні трасти, зокрема трасти захисту активів, призначені для захисту активів від непередбачуваних кредиторів і судових рішень. Передаючи активи в офшорний траст, вони, як правило, виходять за межі національної правової системи, що ускладнює для кредиторів витребування активів. Розширена конфіденційність. Однією з основних переваг офшорних трастів є їхній акцент на конфіденційності та недоторканності приватного життя. Фінансова конфіденційність є відмінною рисою офшорних юрисдикцій, при цьому багато з них не вимагають публічного розкриття трастових документів, тим самим приховуючи деталі майна від суспільної уваги. Трасти можуть забезпечити конфіденційність спадщини і фінансових справ бенефіціара”.[1864]

 

2245.2         Провідна фірма, що працює на Бермудських островах, Appleby, пише у своїй рекламній статті під назвою “Посібник з трастів на Бермудських островах”: “Переваги дискреційного трасту [юридична форма, в якій був створений Firstline Trust] по суті двоякі: [a] Гнучкість, яку дає такий траст, дає змогу довірчим управителям під час здійснення своїх дискреційних повноважень ураховувати фактори, які не були передбачені під час створення трасту. Така гнучкість також дає змогу довірчим управителям захищати трастовий фонд від розтрати марнотратними бенефіціарами або від претензій їхніх кредиторів. Оскільки жоден із бенефіціарів не має юридично закріпленого інтересу або права на будь-яку частину трастового фонду, дискреційні трасти можуть забезпечувати захист від кредиторів і можуть мати вигідні податкові наслідки в країні доміциля, проживання або громадянства бенефіціара. ... Трасти захисту активів є модним продуктом в офшорному світі. ... [Бермудські острови] ухвалили концепцію “правомочного кредитора”, який має право протягом двох років із моменту розпорядження оскаржити передання (у траст) активу за вартістю, нижчою за ринкову, з основним наміром ошукати кредиторів”, однак після спливу двох років кредитори не можуть претендувати на майно, передане в траст.[1865]

 

2245.3         Кіпрський постачальник офшорних послуг AGP Law написав таке у статті на своєму веб-сайті під назвою “Кіпрський міжнародний траст: повне керівництво із захисту добробуту та управління активами”: “Кіпрський міжнародний траст (CIT) - це юридична угода, яка дає змогу особі (засновнику) передавати право власності на активи довірчому управителю, який управляє цими активами в інтересах призначених бенефіціарів. ... Ключові особливості кіпрського міжнародного трасту. Захист активів. Однією з найвагоміших причин створення кіпрського міжнародного трасту є неперевершений захист активів, який він забезпечує. Після того, як активи поміщаються в CIT, вони ефективно захищені від кредиторів, судових позовів і навіть майбутніх змін особистих обставин засновника. На Кіпрі активи, передані в траст, не можуть бути затребувані кредиторами після закінчення двох років з моменту їх передачі. Це означає, що кредитори, які прагнуть пред'явити претензії до засновника після того, як активи було передано в траст, обмежені суворими дворічними строками. Після закінчення цього терміну траст стає практично непроникним, за винятком випадків доведеного шахрайства або наміру обдурити кредиторів під час передачі”.[1866]

 

2246. Суд погоджується з Позивачем у тому, що за цих обставин очевидно, що однією з основних причин, через яку пан Мельниченко вирішив передати свою частку в Групі ЄвроХім компанії Firstline Trust, призначивши спочатку себе бенефіціаром, а потім забезпечивши (згідно з власною заявою EAG) те, що пані Мельниченко “автоматично стала спадкоємицею пана Мельниченка як бенефіціара”,[1867] було бажання зробити такі активи недоступними для їхніх кредиторів і запобігти виконанню судового рішення щодо таких активів.[1868]

 

iii.            Хоча теоретично засновник або бенефіціар трасту не може і не повинен давати вказівки довірчому керуючому щодо того, як управляти бізнесом, переданим у траст, а довірчий керуючий не повинен їх виконувати, на практиці контролювати такі комунікації практично неможливо.

 

2247. Для багатьох засновників і бенефіціарів, які вирішили помістити свій бізнес у траст, трасти були б непривабливим варіантом, якби на практиці (на відміну від суворого юридичного змісту) після передання бізнесу в траст такі засновники й бенефіціари не мали б ефективного способу донести до довірчого управителя свої погляди й побажання щодо того, як слід управляти їхнім бізнесом, та очікувати, що довірчі управителі візьмуть їхні погляди й побажання до уваги. Фактично, індустрія трастових послуг в офшорних юрисдикціях (як-от Кіпр, Бермудські острови, Британські Віргінські острови тощо) була б набагато менш привабливою для засновників і бенефіціарів і не зросла б так сильно, як нині, якби довірчий управитель не міг ураховувати погляди або побажання своїх відповідних засновників і бенефіціарів.

 

2248. Звичайно, у спробі створити видимість того, що довірчий управитель управляє трастовою власністю незалежно від засновника та бенефіціарів, міжнародна індустрія трастових послуг розробила складні формулювання трастових актів для досягнення такого ефекту. Але ніщо не заважає засновнику або бенефіціару неформально повідомляти те, що нібито є “просто думкою” співробітнику професійного постачальника трастових послуг, та/або цьому співробітнику передати цю “думку” нібито “для розгляду” офіційно призначеним довірчим управителем. Суду не відомо про трастове законодавство будь-якої юрисдикції, що накладає будь-які правові санкції на засновника і бенефіціарів, які передають такі “думки” і “побажання” довірчому управителю, або на довірчого управителя, що їх дотримується (якщо тільки такі думки і бажання не відповідають найкращим інтересам бенефіціарів, що було б малоймовірно на практиці).

 

2249. Крім того, у складніших трастових структурах (наприклад, у тій, що використовується Групою ЄвроХім), у яких траст перебуває на вершині ланцюжка корпоративної власності, а кілька приватних холдингових компаній (із непрозорим корпоративним управлінням і лише обмеженими обов'язками з подання публічної звітності) перебувають між трастом (і його довірчим управителем), з одного боку, та фактичним бізнесом, з іншого боку, у засновника й бенефіціарів (таких як пан і пані Мельниченки) є ще більше фактичних можливостей. Звісно, відповідні вказівки можуть не даватися у формі офіційних інструкцій, але цілком можуть бути дані неформально. На практиці контролювати такі комунікації практично неможливо.

 

1. Після початку Російської Кампанії 2022 року, коли пан Мельниченко продовжував залишатися фактичним власником і контролером Групи ЄвроХім, він знав (або мав знати), що постачання Групою ЄвроХім інгредієнтів для вибухових речовин може заподіяти шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача.

 

1. Юридична роль пана Мельниченка в Групі ЄвроХім напередодні та протягом перших кількох тижнів Російської Кампанії 2022 року

 

2250. У 2000-х роках пан Мельниченко заснував Групу ЄвроХім, став її мажоритарним акціонером і головою ради директорів.

 

2251. У 2006 році Мельниченко передав до Firstline Trust свої акції в EAG, призначив Linetrust PTC довірчим керуючим та зробив себе бенефіціаром, а свою дружину, пані Мельниченко, вторинним бенефіціаром, який автоматично заміняє пана Мельниченка у разі його смерті або відставки в якості бенефіціара.[1869] У 2015 році оригінальний Firstline Trust був розпущений, і на Бермудах був створений новий траст, також названий Firstline Trust, але на цей раз дискреційний, до якого були передані акції Групи ЄвроХім. Після початку Російської Кампанії 2022 року пан Мельниченко також продовжував залишатися членом Ради директорів EAG (посада, з якої він вийшов у відставку 8 березня 2022 року).[1870]

 

1. Фактична роль пана Мельниченка

 

2252. Ці формальні ролі пана Мельниченка в поєднанні з вищеописаною структурою власності та управління Групи ЄвроХім (починаючи з Firstline Trust і далі за ланцюжком) природно давали б змогу пану Мельниченку, з одного боку, сприйматися керівництвом усіх рівнів Групи ЄвроХім її фактичним власником, а з іншого боку, мати формальний (і з вищевказаних причин вирішальний) голос у Раді директорів EAG (і, таким чином, в усіх виробничих компаніях Групи ЄвроХім, які є нижчими за корпоративним ланцюжком).

 

2253. Поведінка і заяви пана Мельниченка напередодні Російської Кампанії 2022 року чітко показують, що він був не просто мовчазним бенефіціаром трасту, якому (трасту) належав контрольний пакет акцій Групи ЄвроХім, або одним із багатьох членів ради директорів EAG, а що він був фактичним власником Групи ЄвроХім, справжнім генеральним менеджером усього бізнесу, і контролером її виробничих компаній за всіма напрямами.

 

2254. Як приклад можна навести інтерв'ю пана Мельниченка, яке він дав 2015 року російському діловому журналу “Дела.ру” під назвою “Андрій Мельниченко: “У нас є калькулятор, ми вміємо рахувати гроші”. Як Андрій Мельниченко будує свій бізнес і про що він думає”, пан Мельниченко, як повідомляється, сказав таке:

 

“Я вважав, що ЄвроХім можна використовувати для створення провідної глобальної компанії в галузі, але не бачив жодних шансів побудувати щось глобально значуще у фінансовому секторі. У 2011 році Я став там контролюючим акціонером, а до 2013 року Я нарешті викупив частки Сергія [Попова] в СУЕК і СГК. Ці дві компанії і ЄвроХім складають основну частину мого поточного портфеля”.[1871]

 

“Наші виробничі потужності наразі розташовані в Росії, Казахстані, Бельгії, Литві, Китаї; у найближчому майбутньому ми також плануємо вийти на територію США. Наша мережа продажів в основному зосереджена в Росії, Україні, Євросоюзі, США, Туреччині, Китаї та Латинській Америці. Наші основні конкуренти - великі міжнародні компанії”. [1872]

 

2255. Розлоге інтерв'ю пана Мельниченка 2015 року Дела.ру, недвозначно демонструє, що пан Мельниченко є надійним, практичним бізнес-менеджером, який знає кожну деталь операційних, фінансових, маркетингових і стратегічних аспектів свого бізнесу. Як уже зазначалося, Дела.ру резюмує інтерв'ю у своєму заголовку: “Андрій Мельниченко: “У нас є калькулятор, ми вміємо рахувати гроші”. Як Андрій Мельниченко будує свій бізнес і про що він думає”, і наводить наступний вступний абзац до інтерв'ю пана Мельниченка:

 

“Діловий журналіст або бізнес-аналітик справді вражений масштабом плану, особливо в тій частині, яка стосується ЄвроХіму. Мельниченко ставить завдання вирости з дев'ятої компанії у світі, якою сьогодні є ЄвроХім, у компанію, що посяде третє місце у світовому рейтингу підприємств, які займаються добривами. Це відбудеться за рахунок триразового збільшення фізичних обсягів виробництва. Його стратегія: опора на широкий спектр мінерально-сировинних ресурсів, розташованих у Росії та країнах СНД; розгалужена збутова мережа, підкріплена логістичними активами; одночасний розвиток універсальних і спеціалізованих добрив і постійний тісний контакт із прямими споживачами. За останні п'ять років у ЄвроХім, СУЕК і СГК інвестовано понад 10 мільярдів доларів, 10 мільярдів буде інвестовано в наступні п'ять років. Термін окупності деяких довгострокових інвестицій становить двадцять років”. [1873]

 

2256. Вищевказані заяви, зроблені паном Мельниченком у його інтерв'ю 2015 року (коли структура Firstline Trust давно вже існувала, і акції EAG і СУЕК давно вже були де-юре власністю Firstline Trust, формально керованої Trustline PTC як довірчого керівника), різко розходяться з подальшими (2022 року) позиціями пана Мельниченка і Групи ЄвроХім, наприклад:

 

2256.1         з подальшими заявами пана Мельниченка в Суді ЄС про те, що “по суті, [пан Мельниченко] не є “власником” ЄвроХім і СУЕК, оскільки, по-перше, 2006 року він передав усі свої акції ЄвроХім і СУЕК довірчим управителям трасту під назвою Firstline Trust”, і “як бенефіціар трасту він не мав жодного права власності на ЄвроХім і СУЕК і не здійснював жодного контролю над ними”,[1874] і

 

2256.2         з публічною заявою EAG, опублікованою на її вебсайті з заголовком “Заява Групи ЄвроХім про власність і контроль”, у якій ідеться: “Будь-які повідомлення про те, що колишні або нинішні бенефіціари є власниками контрольного пакета акцій, частиною структури управління або впливають на справи компанії якимось чином, є явно неправдивими. ЄвроХім буде рішуче боротися з такими заявами, щоб захистити репутацію компанії як провідного світового виробника добрив”.[1875]

 

2257. Пан Мельниченко продовжував демонструвати той самий рівень деталізації своєї участі в бізнесі Групи ЄвроХім упродовж останніх років. У 2019 році він дав велике відеоінтерв'ю російській щоденній газеті “Російська Газета”. Воно ясно продемонструвало аналогічний рівень обізнаності пана Мельниченка і його участі в бізнесі Групи ЄвроХім. Навівши лише один приклад – пан Мельниченко каже:

 

“Якщо говорити про ЄвроХім, то завтра на форумі ми проведемо церемонію відкриття нашого нового заводу, який ми запускаємо в Ленінградській області. Це великий серйозний проект, мільйони тонн аміаку. Водночас завтра ми плануємо підписати документи про початок будівництва нашого наступного комплексу, також із виробництва аміаку, карбаміду і метанолу. Ось Ленінградська область, той самий майданчик, 2,5 мільярда доларів, нова історія. Це, напевно, два нові великі проєкти, які розпочне ЄвроХім. З інших історій ЄвроХіму триває будівництво наших калійних заводів у Пермі та Волгограді, загальний обсяг на сьогоднішній день до 7 мільярдів доларів”.[1876]

 

2258. У річному звіті EAG за 2019 рік пан Мельниченко згадується як “бенефіціарний акціонер” EAG, при цьому зазначається, що він “бере активну участь у бізнесі”. У річному звіті за 2020 рік пан Мельниченко згадується як “бенефіціар… EuroChem Group”. У річному звіті за 2021 рік він описаний як “кінцевий бенефіціарний власник” до своєї відставки.[1877]

 

2259. У червні 2021 року, за вісім місяців до початку Російської Кампанії 2022 року, під час свого виступу на престижному Петербурзькому економічному форумі (на якому часто виступає президент Путін), пан Мельниченко, зокрема, сказав:

 

“Ми підписали документи про розвиток кластера проектів у Кінгісеппі. Два роки тому ми запустили виробництво аміаку. Зараз там будується друга черга - установка з виробництва карбаміду, - розповів “РГ” основний акціонер і голова комітету зі стратегії ЄвроХіму Андрій Мельниченко. Фінансування проекту “ЄвроХім Північно-Захід-2” потребує 100 млрд рублів. Угода з Ленінградською областю передбачає формування умов для створення і розвитку інвестиційного проекту “Виробництво метанолу. Кінгісепп”, включно з маршрутизацією, будівництвом метанолопроводу, портового терміналу для відвантаження продукції та укладенням SPIC щодо нього. Вартість будівництва - 140 млрд. рублів. Крім того, інвестиції в порт в Усть-Лузі, будівництво якого вже почалося, потребуватимуть 300 млн доларів ...”.[1878]

 

2260. У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму описано два визначні електронні листи від січня 2022 року, які однаково демонструють, що не лише пан Мельниченко був тісно залучений до бізнесу Групи ЄвроХім, але й те, що керівництво EAG ставилося до нього як до контролера бізнесу. У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначено:

 

“ 146. Більше значення має ланцюжок електронних листів від січня 2022 року, що стосуються бюджету групи EuroChem. Бюджет був довгим документом (безперечно, понад 100 сторінок) і був переданий пану Мельниченку, який, очевидно, уважно його прочитав, а потім надав довгий і дуже детальний набір коментарів. Це цікаво не лише тому, що демонструє велику увагу, яку приділяв пан Мельниченко, та його впевненість у тому, що інші врахують його погляди, але й через реакцію одного з одержувачів, пана Васильєва. Він надіслав гумористичне повідомлення різним колегам, повідомляючи їм, що цього року “питань Акціонера щодо бюджету не 69, а лише 50 (поки що)!... це може свідчити про покращення якості підготовки бюджету на 38%!” З цього зрозуміло, що такі втручання пана Мельниченка були регулярним явищем, насправді вони були очікуваними; і що їм надавалося значення, оскільки менеджери EuroChem вважали його (за висловом пана Васильєва) “Акціонером”.

 

147. Аналогічно, окремий Ланцюжок електронних листів від січня 2022 року, пов'язаний з протоколом нещодавнього засідання стратегічного комітету ЄвроХіму. Він містив детальні коментарі пана Мельниченка щодо стратегії групи, що стосується EuroChem NW2 та нового заводу в Кінгісеппі. Пан Мельниченко заявив, що, на його думку, стратегічний комітет не врахував головного моменту, чітко пояснивши чому та зробивши висновок: “Я не можу погодитися”. Він надіслав ці коментарі до головної ради директорів [EAG], яка потім обміркувала, як діяти далі, “враховуючи коментарі AIM, наведені нижче”. Пана Мельниченка знову згадували як “Акціонера”.

 

…

 

150. Усі вони вийшли далеко за межі того, що можна було б очікувати або прийняти від простого невиконавчого директора без частки власності… .[1879]

 

2261. У цьому провадженні, Ухвалою від 19 серпня 2025 року, Суд запросив у EAG надати ці (та інші аналогічні) електронні листи, EAG отримав відповідну Ухвалу Суду 19 вересня 2025 року, але до цього часу відповідні матеріали не надав.

 

2262. У перший день повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого 2022 року, пан Мельниченко був одним із усього лише 36 бізнесменів, запрошених до Кремля для зустрічі з президентом Путіним і членами російського уряду нібито “для обговорення наслідків та протидію західним санкціям”. Як зазначила Рада ЄС у своїх документах про санкції щодо пана Мельниченка, “той факт, що його запросили на цю зустріч, показує, що він є членом внутрішнього кола олігархів, близьких до Володимира Путіна”, і що “[це] також показує, що він є одним із провідних бізнесменів, залучених до економічних секторів, які забезпечують істотне джерело доходу уряду Росії”.[1880] Як більш детально описано нижче, Суд ЄС відхилив оскарження паном Мельниченком цих висновків Європейської ради. Пан Мельниченко й надалі залишався серед провідних російських бізнесменів, які брали участь у з’їзді Російського союзу промисловців і підприємців у березні 2023 року, а потім знову у квітні 2024 року. Незважаючи на політичний контекст цих зустрічей або на те, що на них також був присутній президент Путін, важливим є сам факт участі пана Мельниченка в цих заходах. Пан Мельниченко не був би запрошений і не взяв би участь у якості заможнього колишнього бізнесмена, який наразі не бере участі в жодних справах Групи ЄвроХім і просто насолоджується спокійною пенсією. Його запросили на ці заходи, і він насправді на них був присутній, оскільки на відповідні дати він все ще залишався “одним із провідних російських бізнесменів” і, отже, мав право бути членом “зʼїзду Російського союзу промисловців і підприємців”. На заході в березні 2023 року президент Путін закликав присутніх “ставити патріотизм вище прибутку”. Пан Мельниченко був там, тому що він є людиною, яка може це зробити, контролюючи або принаймні впливаючи на справи прибуткового російського бізнесу, тобто Групи ЄвроХім.

 

2263. Будучи фактичним власником і безпосереднім керівником своєї Групи ЄвроХім, пан Мельниченко знав, що він і його Група ЄвроХім отримають великий зиск у разі успіху Російської Кампанії 2022 року. За даними Ради ЄС, після окупації Донбасу проросійськими сепаратистами, “компанії Групи ЄвроХім поставляли аміачну селітру до окупованих районів Донбасу”.[1881] Захоплення іншої частини України знов відкрило б цей ринок для пана Мельниченка і його Групи ЄвроХім. У зв'язку з цим примітно, що коли пан Мельниченко оскаржував санкції ЄС, він оскаржував практично кожне їхнє слово, за винятком того, що “той факт, що його запросили на зустріч [із президентом Путіним у перший день Російської Кампанії 2022 року, 24 лютого 2022 року], свідчить про те, що... він підтримує чи реалізує дії або політику, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні”. [1882]

 

2264. На основі доказів, наведених у цьому та попередніх розділах, корпоративна структура власності, що використовувалася паном Мельниченком між Firstline Trust та його довірчим управителем (Linetrust PTC), з одного боку, та виробничими компаніями Групи ЄвроХім – з іншого боку, була не більше ніж фасадом. Насправді, у відповідний час саме пан Мельниченко був фактичним власником бізнесу Групи ЄвроХім та його безпосереднім управителем, а не мовчазним бенефіціаром трасту, що володіє акціями, або одним із другорядних невиконавчих директорів.

 

iii.            Суд ЄС дійшов аналогічного висновку щодо ролі пана Мельниченка в Групі ЄвроХім.

 

2265. Примітно, що Суд ЄС дійшов аналогічного висновку, коли пан Мельниченко оскаржив санкції, введені Радою ЄС. Коротше кажучи, він постановив, що, незважаючи на структуру власності Групи ЄвроХім, пан Мельниченко здійснював “де-юре [і] де-факто контроль над ЄвроХім і СУЕК”. Обставини, за яких Європейський суд постановив це, були такими.

 

2266. Через два з половиною тижні після повномасштабного вторгнення в Україну, 9 березня 2022 року, ЄС ввів санкції проти пана Мельниченка на тій підставі, що:

 

“[Пан Мельниченко] - російський промисловець, який володіє великим виробником добрив Групи ЄвроХім і вугільною компанією СУЕК. [Пан Мельниченко] належить до найвпливовішого кола російських бізнесменів, які мають тісні зв'язки з російським урядом. Тому він бере участь в економічних секторах, що забезпечують істотне джерело доходу уряду Російської Федерації, який несе відповідальність за анексію Криму та дестабілізацію України.

 

24 лютого 2022 року, після початкових етапів російської агресії проти України, [пан Мельниченко] разом із [36 іншими] бізнесменами зустрівся з президентом Володимиром Путіним та іншими членами російського уряду, щоб обговорити наслідки і протидію західним санкціям. Той факт, що його запросили на цю зустріч, свідчить про те, що він є членом найближчого оточення Володимира Путіна і що він підтримує або реалізує дії чи політику, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні. Це також показує, що він є одним із провідних бізнесменів, залучених в економічні сектори, які забезпечують істотне джерело доходу уряду Росії, що несе відповідальність за анексію Криму та дестабілізацію України”.[1883]

 

2267. 17 травня 2022 року пан Мельниченко оскаржив у Суді ЄС практично кожне слово в документі про санкції,[1884] і, зокрема, пан Мельниченко заявив, що “по суті, він не є “власником” ЄвроХім і СУЕК, оскільки, по-перше, у 2006 році він передав усі свої акції ЄвроХім і СУЕК довірчим управителям трасту під назвою Firstline Trust”, і “як бенефіціар трасту він не користувався жодними правами власності на ЄвроХім і СУЕК і не здійснював жодного контролю над ними”.[1885] Пана Мельниченка представляли юристи в розгляді в Суді ЄС, він зробив розлогі заяви і надав докази в Суді ЄС.

 

2268. Суд ЄС відхилив доводи пана Мельниченка постановивши:

 

“ 70. У цій справі слід зазначити, що траст Firstline Trust був створений, як визнає [пан Мельниченко], з метою захисту і збереження його значного багатства. Загальновизнано, що в 2006 році [пан Мельниченко] передав опікунам цього трасту всі свої акції в СУЕК і ЄвроХімі, що дало йому змогу контролювати ці дві компанії, і що він став першим бенефіціаром трасту. Таким чином, у період з 2006 року по 8 березня 2022 року заявник був як засновником, так і першим бенефіціаром Firstline Trust, який, згідно з Додатком A.10, представленим заявником, є власником через дві компанії, створені на Кіпрі, портфеля контрольних пакетів акцій у ЄвроХімі та СУЕК.

 

71. Таким чином, заснувавши траст і призначивши себе його бенефіціаром, [пан Мельниченко] зберіг, через компанії та проміжні структури, згадані в § 70 вище, економічні інтереси в ЄвроХім і СУЕК. Той факт, що [пан Мельниченко] використовував проміжну юридичну структуру, таку як траст, не є таким, щоб завадити йому розглядатися як власник пакетів акцій, керованих цим трастом... З цього випливає, що можна вважати, що заявник, у своїй якості засновника і бенефіціара Firstline Trust, продовжував володіти, з економічного погляду, пакетами акцій в ЄвроХім і СУЕК.

 

72. Аргумент [пана Мельниченка] про те, що він не здійснює жодного юридичного чи фактичного контролю над ЄвроХімом та СУЕК, має бути відхилений як неефективний...”.[1886]

 

2269. Хоча рішення Суду ЄС не мають прямої дії в Україні, Суд дійшов висновку про те, що:

 

2269.1     опис свідчень пана Мельниченка є доказом того, що заявив пан Мельниченко, та

 

2269.2     висновки Суду ЄС щодо фактів, за якими пан Мельниченко мав змогу зробити заяви та подати докази у цій Справі, враховуються цим Судом як переконливі.

 

1. Висновки про роль пана Мельниченка в Групі ЄвроХім напередодні Російської Кампанії 2022 року

 

2270. Отже, підсумовуючи вищевказане, на основі наведених доказів, корпоративна структура власності, яка використовувалася паном Мельниченком між Firstline Trust і його довірчим управителем (Linetrust PTC), з одного боку, та виробничими компаніями Групи ЄвроХім, з іншого боку, була не більше ніж фасадом. Насправді пан Мельниченко був фактичним власником бізнесу Групи ЄвроХім і його безпосереднім управителем, а не мовчазним бенефіціаром трасту, який володів акціями, або одним із другорядних невиконавчих директорів.

 

2271. Виключно високий ступінь обізнаності пана Мельниченка в усіх деталях виробничих, фінансових, маркетингових і стратегічних аспектів бізнесу Групи ЄвроХім, продемонстрований у його власних публічних інтерв'ю вище (не кажучи вже про його юридичну роль у EAG в ролі невиконавчого члена ради директорів EAG), означав, що він був добре обізнаний про те, що його Група ЄвроХім поставляє на російські військові заводи з виробництва вибухових речовин інгредієнти для виробництва вибухових речовин. З огляду на масштаб Російської Кампанії 2022 року, який був загальновідомим (не кажучи вже про рівень контактів пана Мельниченка з російським урядом і президентом Путіним), було б неймовірним, якби пан Мельниченко не знав про значущість внеску Групи ЄвроХім у Російську Кампанію 2022 року або не розумів, що вона з високою ймовірністю може заподіяти шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача.

 

2272. Жодних відомих змін у описаних вище посаді та ролі пана Мельниченка (формальних або фактичних) не було принаймні до 8 березня 2022 року.

 

1. Задекларовані зміни в структурі власності та контролю Групи ЄвроХім 8 березня 2022 року не змінили того факту, що пан Мельниченко, як і раніше, є її власником і контролером, і, більше того, перетворили його дружину на інструмент володіння та контролю Групи ЄвроХім (оскільки постачання інгредієнтів для вибухових речовин Групою ЄвроХім на російські військові заводи з виробництва вибухових речовин фактично тривало).

 

2273. Згідно із заявою EAG, “ 8 березня 2022 року [тобто за день до того, як ЄС запровадив перший раунд санкцій щодо пана Мельниченка у зв'язку з Російською Кампанією 2022 року] пан Мельниченко скористався своїм винятковим правом безповоротно припинити бути бенефіціаром трасту. Довірчі управителі визнали, що [дружина пана Мельниченка] Олександра Мельниченко автоматично стала спадкоємицею пана Мельниченка як бенефіціара”.[1887] Того самого дня (8 березня 2022 року) пан Мельниченко також нібито пішов з посади невиконавчого члена Ради директорів Групи ЄвроХім.[1888]

 

2274. Як зазначається в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму, негайним наслідком відставки пана Мельниченка стало те, що пані Мельниченко автоматично стала дискреційним бенефіціаром. Вона також автоматично стала протектором Firstline Trust. 10 березня 2022 року пан Мельниченко підписав лист про відставку з посади невиконавчого директора EuroChem AG. Лист був датований 9 березня 2022 року (тобто того ж дня, коли його було призначено), але сторони дійшли згоди, що пан Мельниченко підписав його лише наступного дня.[1889]

 

2275. Крім того, 17 березня 2022 року пані Мельниченко призначила пана Фокіна протектором Firstline Trust, а сама пішла у відставку з цієї посади. 7 травня 2022 року рішенням правління Linetrust PTC – в особі її тодішніх директорів, пані Скіттідес та пана Константинідеса, та за згодою пана Фокіна як протектора – 8 750 акцій Linea та 2 000 акцій AIM Capital було передано пані Мельниченко. Це були міноритарні пакети акцій, але їхня вартість була значною – кілька мільярдів доларів США (або євро).[1890]

 

1. Роль пана Фокіна у здійсненні контролю пана Мельниченка над Групою ЄвроХім

 

2276. Пан Фокін відіграв важливу роль у здійсненні контролю пана Мельниченка над Групою ЄвроХім. Фокін фактично змішав функції, які мали бути захищені суворим розподілом повноважень. Нижче наведено опис дій Фокіна після початку Російської Кампанії 2022 року та нібито відставки Мельниченка з посади бенефіціара Firstline Trust, як це викладено в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму.

 

“Пан Фокін

 

75. Пан Андрій Фокін є громадянином Росії, який проживає на Кіпрі. Його нинішня посада - протектор Firstline Trust, на яку він був призначений 17 березня 2022 року. До 22 січня 2024 року він був директором AIM Capital. …

 

76. З усних свідчень пана Фокіна стало очевидно, що, хоча він більше не є директором AIM Capital, інші директори попросили його залишитися радником ради директорів; таким чином, він фактично все ще виконує певні функції в AIM Capital. Також стало відомо, що з 31 березня 2020 року до 18 березня 2022 року він також був директором Linetrust PTC. Дійсно, з 9 по 18 березня 2022 року він був єдиним директором Linetrust PTC, а з 9 березня по 22 червня 2022 року він був єдиним директором AIM Capital. З 25 лютого по 18 березня 2022 року він також був єдиним директором Linea. …

 

77. Під час перехресного допиту пан Фокін визнав, що він також був менеджером сімейного офісу пана Мельниченка. Він заявив, що не продовжував виконувати ці обов'язки після березня 2022 року, але я не бачив жодних документів, що підтверджують це, а пан Фокін відмовився назвати ім'я поточного менеджера сімейного офісу, якщо це не він. За цих обставин мені не зрозуміло, чи пан Фокін більше не виконує жодних функцій у сімейному офісі пана Мельниченка. Пан Фокін визнав, що часто подорожує до ОАЕ (зокрема, до Дубая) (де зараз проживає пан Мельниченко), і очевидно, що іноді він перебуває там протягом тривалого часу. Мені не зрозуміло, чому він, як простий протектор Firstline Trust, повинен їздити до ОАЕ.

 

78. Також стало очевидним, що пан Фокін брав участь у призначенні тих, хто прийшов йому на зміну на посаді директорів Linetrust PTC, тобто осіб, відповідальних за довірену особу Firstline Trust, – У своїх свідченнях він заявив, що обговорював ці призначення з паном Мельниченком. Зокрема, він брав участь у призначенні пані Ірини Скіттідес та пана Йоргіоса Ліллікаса, а також, як я припускаю, пана Іоанніса Константінідеса, про яких я розповім нижче.

 

79. Жодна з цих деталей не була викладена у свідченнях пана Фокіна. Ці свідчення обмежувалися поверхневими та банальними твердженнями щодо різних письмових зобов'язань, які він взяв на себе, у формі, подібній до тих, що були взяті на себе різними іншими особами (зокрема в EuroChem AG), про те, що як протектор Firstline Trust він не дозволить пану Мельниченку чинити будь-який вплив на активи Firstline Trust.

 

80. Коли позивачі [включаючи EAG] подали свідчення пана Фокіна, вони зазначили, що він не буде викликаний, оскільки перебуває за кордоном. Вони не запропонували надати пана Фокіна для дистанційного перехресного допиту. Пан Фокін також відхилив неодноразові прохання надати документи. Пан Фокін з'явився для надання свідчень лише тому, що ING надіслала лист-прохання до кіпрського суду, в результаті чого пан Фокін був змушений (під загрозою арешту) взяти участь у засіданні за допомогою відеозв'язку з Кіпру.

 

81. Пан Фокін завжди був ввічливим, але його небажання давати свідчення було очевидним, а його відповіді часто були ухильними або заплутаними. Детальний опис усіх незадовільних аспектів його свідчень надмірно подовжив би це рішення, але два моменти були особливо важливими.

 

82. По-перше, його запитали про електронний лист, який він надіслав пану Мельниченку 10 березня 2022 року, в якому йшлося про додаток із зазначенням банківських балансів, але який було оприлюднено з вилученням усієї інформації щодо цих банківських балансів. Спочатку він сказав, що не знає, про що йдеться, а потім (знаючи, що відповідна інформація була вилучена) заявив, що наявні грошові кошти були майже нульовими. Незабаром після цього я вимагав видалити редагування.. Вони свідчили про те, що 9 березня 2022 року було здійснено грошові перекази на суму понад 132 мільйони доларів США. Відповідні рахунки, як стверджувалося, належали пані Мельниченко або були предметом трастів на її користь, але з контексту очевидно, що пан Фокін і пан Мельниченко ставилися до них так, ніби вони належать пану Мельниченку.

 

83. По-друге, пана Фокіна запитали про реструктуризацію, яка була проведена щодо інших трастів, що належать пану та пані Мельниченкам, у якій брав участь пан Фокін (“трасти Valla”). Довірені особи трастів Valla відмовилися діяти без гарантії відшкодування збитків від пана Мельниченка, про що свідчить електронний лист від пана Фокіна до пана Мельниченка від 9 березня 2022 року. Проект гарантії було оприлюднено, спочатку у відредагованій формі. Я знову вимагав, щоб редагування було вилучено. Тоді стало очевидно, що проект гарантії згадував реструктуризацію як дію, здійснену паном Фокіним на підставі довіреності, щоб дозволити пану та пані Мельниченкам й надалі користуватися перевагами активів трасту. Крім того, його було складено так, щоб він мав дату 28 лютого 2022 року (тобто до накладення санкцій на пана Мельниченка), хоча його було підписано лише після 9 березня 2022 року. Під час дачі свідчень пан Фокін заперечив, що мав таку довіреність або що реструктуризація відбулася. Однак із документів, поданих у рамках судових проваджень в Італії та в ЄС, випливає, що, всупереч його свідченням, реструктуризація все-таки відбулася. Це означає, що, всупереч його свідченням, пан Фокін мав мати довіреність. Також було очевидно, як визнав пан Фокін, угода про відшкодування була підписана з неправильною датою.

 

84. … пан Фокін навмисно надав неправдиві свідчення”[1891]

 

2277. Отже, Суд повністю погоджується з висновками Позивача про те, що згідно з доказами, наданими Позивачем, принаймні в період, що має відношення до цієї справи, пан Фокін фактично поєднував свою роботу як протектора Firstline Trust, директора, а згодом і радника ради директорів AIM Capital, єдиного директора Linetrust PTC (та особи, яка призначала інших директорів Linetrust PTC) та особистого радника пана Мельниченка. Це повністю підриває заявлену незалежність довірених осіб Firstline Trust, EAG, AIM Capital та інших компаній Групи ЄвроХім від контролю та впливу пана Мельниченка. Це робить насмішкою письмові зобов'язання, підписані паном Фокіним (згадані в Англійському Судовому Рішенні щодо ЄвроХіму), які нібито захищали Групу ЄвроХім від впливу пана Мельниченка. Вищезазначені факти також свідчать про те, що, як мінімум, AIM Capital, EAG, пан Фокін та пан Мельниченко спільно намагалися представити зовнішньому світу картину контролю над управлінням Групи ЄвроХім, яка хибно зображувала пана Мельниченка як особу, яка не має нічого спільного з Групою ЄвроХім, хоча насправді він продовжував контролювати її.

 

1. Заяви пана Мельниченка та ставлення до нього керівництва Групи ЄвроХім після його нібито відставки в березні 2022 року

 

2278. Незважаючи на те, що пан Мельниченко нібито пішов у відставку з посади бенефіціара Firstline Trust, який володів акціями Групи ЄвроХім, та з посади директора EAG у березні 2022 року, протягом Російської Кампанії 2022 року пан Мельниченко продовжував публічно визнавати, що він є власником Групи ЄвроХім, і російські органи влади, державні установи та вище керівництво Групи ЄвроХім ставилися до нього як до власника та контролера Групи ЄвроХім, не маючи жодних заперечень з боку пана Мельниченка. Серед іншого:

 

2278.1     14 березня 2022 року (тобто після того, як пан Мельниченко пішов у відставку з усіх своїх посад у Групі ЄвроХім) меморандум, підготовлений низкою керівників вищої ланки EAG під назвою “Майбутнє “ЄвроХім””, був розповсюджений всередині EAG, зокрема серед членів правління, включаючи тодішнього генерального директора пана Рашевського. У ньому пропонувалося розділити Групу ЄвроХім на три кластери: кластер у Росії/СНД, міжнародний бізнес-кластер зі штаб-квартирою у Швейцарії та міжнародний торговельний кластер. У документі засуджувалося введення санкцій (які неодноразово називалися “нісенітницею”). У ньому йшлося про необхідність збереження та реалізації вартості для “історичного власника”, водночас визнаючи, що продовження бізнесу відбуватиметься “у формі та в терміни, що відповідають бажанням акціонерів”. Наприкінці зазначалося, що вища керівна команда має обов'язок протистояти знищенню вартості внаслідок санкцій, “...спільно з акціонерами”. Суддя Високого суду Англії зазначив: “Пан Гечлер (генеральний директор EAG) був неоднозначним щодо того, чи йшлося про пана Мельниченка – спочатку він погодився з цим, принаймні стосовно “історичного власника”, а потім змінив свою думку. Однак я не маю сумнівів, що це дійсно стосувалося пана Мельниченка. Автори документа мали намір звернутися до нього через пана Рашевського”.[1892] У ході цього судового розгляду EAG було надано достатньо можливостей (а фактично це було предметом Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року, яку EAG отримав 19 вересня 2025 року) надати документи, що стосуються цих обговорень, але EAG цього не зробив.

 

2278.2     У будь-якому разі, 7 липня 2022 року німецький тижневик процитував слова пана Мельниченка, в яких він назвав ЄвроХім і СУЕК “моїми компаніями”.[1893]

 

2278.3     Пан Мельниченко продовжував бути серед провідних російських бізнесменів, які брали участь у з'їзді Російського союзу промисловців і підприємців у березні 2023 року, а потім знову у квітні 2024 року. Як справедливо зазначив Високий суд Англії, незважаючи на політичний контекст цих зустрічей або той факт, що на них також був присутній президент Путін, важливим є сам факт участі пана Мельниченка в цих заходах. Пан Мельниченко не був би запрошений і не брав би участі в якості заможнього колишнього бізнесмена, який на даний момент не бере участі в жодних справах групи “ЄвроХім” і просто насолоджується спокійною пенсією. Він був запрошений і фактично брав участь у цих заходах, оскільки на відповідні дати він все ще залишався “одним із провідних російських бізнесменів” і, отже, мав право бути членом “конгресу Російського союзу промисловців і підприємців””.[1894]  На заході в березні 2023 року президент Путін закликав присутніх “ставити патріотизм вище за прибуток”. Пан Мельниченко був там, тому що він як і раніше залишався людиною, яка могла це зробити, контролюючи або принаймні впливаючи на справи прибуткового російського бізнесу, тобто Групи ЄвроХім.

 

2278.4         У інтерв'ю в американському ток-шоу 3 липня 2024 року пана Мельниченка запитали, чи належить йому компанія EuroChem (“одна з найбільших у світі компаній з виробництва добрив”), на що він відповів: “… це трохи складніше, але так...”.[1895]

 

2278.5         У прес-релізі, опублікованому в березні 2025 року Російським економічним університетом імені Плеханова, зазначено, що університет розпочав співпрацю з ЄвроХім за “безпосередньої участі” пана Мельниченка.[1896]

 

2278.6      Даючи свідчення в Високому Суді Англії, генеральний директор російського заводу Групи ЄвроХім, ЄвроХім НВ2, Ілля Бєлобородов засвідчив, що пан Мельниченко зазвичай називався і сприймався як “бенефіціар” і перебував “на вершині” структури Групи ЄвроХім. Він також зазначив, що, на його думку, після введення санкцій ЄС проти пана Мельниченка нічого істотно не змінилося.[1897] (Пан Бєлобородов був звільнений з посади через кілька днів після надання свідчень у Високому Суді Англії.[1898])

 

2279. Отже, не може бути жодних сумнівів, що пан Мельниченко залишався фактичним власником і контролером Групи ЄвроХім протягом усієї Російської Кампанії 2022 року, незважаючи на його нібито відставку.

 

2280. У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначається, що на всіх рівнях у Швейцарії та ЄС (включно з EAG) члени правління та вищі керівники підписали письмові зобов'язання про те, що вони не укладали жодних угод чи інших домовленостей, юридичних чи фактичних, які б дозволяли пану чи пані Мельниченкам чинити будь-який вплив на діяльність EAG.[1899] У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначається, що метою цих письмових зобов'язань було переконати відповідні органи ЄС у тому, що EAG запровадила належні запобіжні заходи – які в регуляторній термінології називаються “брандмауерами” – для запобігання здійсненню контролю з боку пана Мельниченка.[1900] Зокрема:

 

2280.1     По-перше, опис цих нібито письмових зобов'язань у Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму є досить розмитим. Далеко не зрозуміло, чи є ці письмові зобов'язання достатньо надійними, щоб запобігти здійсненню контролю з боку пана або пані Мельниченків. Наприклад, які конкретні дисциплінарні або грошові санкції вони передбачають щодо члена керівництва, який порушує письмові зобов'язання. Який спосіб (прямого або непрямого) спілкування з паном і пані Мельниченками або їхніми особистими радниками вимагають ці зобов'язання? Згідно з Англійським Рішенням щодо ЄвроХіму, ці письмові зобов'язання, здається, не спрацювали стосовно пана Фокіна, який, очевидно, підписав подібні письмові зобов'язання, але потім продовжував поєднувати свої обов'язки, працюючи, з одного боку, для AIM Capital, а з іншого — для сімейного офісу пана Мельниченка.[1901] Як зазначалося вище, EAG мав достатньо можливостей, і фактично отримав відповідне розпорядження від Суду,[1902] надати ці нібито письмові зобов'язання, які могли б прояснити вищезазначені питання, але до цього часу не зробив цього без будь-яких пояснень. Таким чином, EAG не надав в ході цього судового розгляду жодних доказів того, що на момент, який має значення для цієї справи, існували будь-які ефективні запобіжні заходи, які де-факто (а не тільки де-юре) дозволяли керівництву EAG та інших компаній Групи ЄвроХім протистояти контролю та впливу пана та пані Мельниченків.

 

2280.2     По-друге, далеко не факт, що ці письмові зобов'язання (навіть якщо вони були достатньо надійними) охоплюють усіх відповідних членів керівництва EAG. Достатньо, щоб один член ради директорів або радник члена ради просував погляди пана Мельниченка в раді директорів EAG, щоб потенційно забезпечити прийняття рішення всією радою. Знову ж таки, невиконання EAG ухвали Суду про надання відповідних документів викликає занепокоєння.

 

2280.3     По-третє, навіть якщо ці письмові зобов'язання були достатньо надійними і охоплювали всіх відповідних членів керівництва, не ясно, коли вони були виконані. Наприклад, у Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму зазначено, що пан Степан Солженіцин (який, згідно з Англійським Рішенням щодо ЄвроХіму, був членом ради директорів EAG з 20 грудня 2021 року і головою з 9 січня 2025 року) свідчив перед Високим Судом Англії, що він підписав письмові зобов'язання лише 16 березня і 9 червня 2022 року,[1903] тобто на відповідних стадіях Російської Кампанії 2022 року, яка дозволила неправомірне привласнення підприємства Позивача.

 

2281. З вищезазначених причин докази у справі, що розглядається в рамках цього провадження, є абсолютно недостатніми для того, щоб зробити висновок про те, що на час, який має значення для цієї справи, письмові зобов'язання, згадані в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму, які, як стверджується, були підписані членами правління EAG (та, можливо, інших європейських компаній Групи ЄвроХім), заважали пану Мельниченку здійснювати той контроль над усією Групою ЄвроХім, який історично і послідовно був дуже жорстким.

 

iii.            Роль пана Мельниченка в Групі ЄвроХім після змін від 8 березня 2022 року.

 

2282. Як заявив EAG, і як стверджував сам пан Мельниченко в Суді ЄС, пані Мельниченко просто замінила його в структурі власності Групи ЄвроХім. Але слід нагадати, що Європейський Суд постановив, що пан Мельниченко “здійснював [d ...] юридичний [і] фактичний контроль над ЄвроХімом і СУЕК”.[1904] Таким чином, призначення пані Мельниченко на місце пана Мельниченка в березні 2022 року перетворило пані Мельниченко на інструмент володіння і контролю над Групою ЄвроХім з 9 березня 2022 року.

 

2283. Згодом ЄС запровадив санкції щодо пані Мельниченко, які вона, як і її чоловік, оскаржила в Суді ЄС, але Суд ЄС також відхилив скаргу пані Мельниченко.

 

2284. Примітно, що згідно з рішенням Суду ЄС у справі про оскарження санкцій пані Мельниченко, 8 березня 2022 року пані Мельниченко стала не просто бенефіціаром Firstline Trust, а й його “протектором”.[1905] Як пояснювалося вище, протектор трасту має далеко не номінальну або церемоніальну роль. (Наприклад, відповідно до Закону про міжнародні трасти Кіпру протектор має широкі контрольні повноваження, “включно з правом консультувати довірчого управителя щодо здійснення повноважень довірчого управителя або щодо права довірчого управителя щодо згоди або вето і включає в себе право призначати або усувати довірчого управителя”).[1906] Таким чином, за наявними даними, роль пані Мельниченко була набагато більшою, ніж мовчазний бенефіціар Firstline Trust у той час, коли Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму завдавали шкоди Позивачу.

 

2285. Крім того, у рішенні Суду ЄС, винесеному у відповідь на оскарження пані Мельниченко накладених на неї санкцій, також зазначено, що, згідно з власною заявою пані Мельниченко, 7 травня 2022 року, на додачу до її ролі протектора Firstline Trust, довірчий управитель Firstline Trust (Linetrust PTC) надав пані Мельниченко “значний пакет акцій у компанії, що володіє портфелем контрольних пакетів акцій у Групі ЄвроХім та СУЕК”.[1907] Передбачається, що портфель, який розглядається, становить 24,9% у Linea (CY), яка, своєю чергою, володіє 99,38% від усієї частини Групи ЄвроХім, що залишилася (включно з усіма її холдинговими та виробничими компаніями). [1908]

 

2286. Решта 75,1% в Linea (CY) були збережені в Firstline Trust та, імовірно, управлялися довірчим керуючим (Linetrust PTC). Однак, як протектор Firstline Trust, пані Мельниченко мала право накладати вето на рішення довірчого управителя, “давати йому поради”, а також усувати його (з причини або без причини) і призначати нового довірчого управителя, якщо наявний довірчий управитель (у цьому разі Linetrust PTC) не робив того, що пані Мельниченко говорила довірчому управителю.

 

2287. У консолідованій звітності Групи ЄвроХім за 2022 рік підкреслюється, що “Єдиним дискреційним бенефіціаром Firstline Trust є пані Мельниченко, яка, як дискреційний бенефіціар, не володіє жодними правами власності або контролю над трастом”.[1909] Виходячи з вищевикладеного, це твердження в кращому випадку є неповним і таким, що вводить в оману.

 

2288. В Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму описано такі факти щодо ролі пані Мельниченко в Групі ЄвроХім та її взаємодії з керівництвом компаній Групи ЄвроХім після введення санкцій:

 

“ 166. ... у березні 2022 року пан Фокін брав участь у операціях з банківськими рахунками та довірчими активами, які, як видавалося, належали пані Мельниченко, але якими він і пан Мельниченко розпоряджалися так, ніби вони належали пану Мельниченку. Я також взяв до уваги свідчення пана Ноубла про те, що пані Мельниченко сказала йому, що вона не має інтересу та не бере участі в бізнесі, і залишила ці питання в руках пана Фокіна.

 

167. 17 квітня 2023 року пані Мельниченко надіслала пану Ноублу листа, в якому зазначила, що бажає відмовитися від статусу бенефіціара трасту “Firstline Trust” та скасувати стан речей, що склався станом на 7 березня 2022 року — іншими словами, відмовитися від своїх прав і офіційно поновити пана Мельниченка. Насправді цього ніколи не сталося. Однак єдиним правдоподібним поясненням того, що лист взагалі було надіслано, є те, що відставка пана Мельниченка в березні 2022 року на користь своєї дружини була маневром, який, як сподівалися він та його радники, дозволить як групі “ЄвроХім”, так і родині Мельниченків уникнути санкцій. Після того як стало зрозуміло, що це не спрацює (не в останню чергу через те, що санкції були накладені на пані Мельниченко), перехід до пані Мельниченко здавався таким, що втратив сенс; звідси й лист пані Мельниченко.

 

168. Я можу лише припустити, що тоді учасники процесу усвідомили, що поновлення пана Мельниченка в якості дискреційного бенефіціара зробить очевидним, що перехід до пані Мельниченко був лише стратегічним ходом, і що пан Мельниченко протягом усього часу залишався реальною силою, що стояла за Firstline Trust. Тому лист не був реалізований. Однак його значення є дуже істотним.

 

169. Здається очевидним, що в березні 2022 року пан Мельниченко відмовився від своїх прав як дискреційного бенефіціара Firstline Trust, знаючи, що пані Мельниченко автоматично замінить його. Він хотів, щоб вона діяла як його представник, ким, власне, вона і є.

 

170. Вражає те, що протектор не вважався необхідним для Firstline Trust, поки пан Мельниченко був дискреційним бенефіціаром, але протектор був визнаний необхідним після його відставки і після того, як пані Мельниченко стала дискреційним бенефіціаром. Вражає також те, що призначеною особою став пан Фокін, який працював на пана Мельниченка протягом декількох років і, мабуть, користувався великою повагою, оскільки йому довірили управління сімейним офісом пана Мельниченка.

 

171. Коли пану Мельниченку знадобився хтось, хто б тимчасово виконував функції протектора Lineboro Trust, у червні 2020 року він призначив пана Фокіна. Я не маю сумнівів, що пан Мельниченко також стояв за призначенням пана Фокіна протектором Firstline Trust 17 березня 2022 року. Крім того, я не маю сумнівів, що, незважаючи на свої заперечення, пан Фокін залишається в тісному контакті з паном Мельниченком. Як протектор, він може забезпечити, щоб Firstline Trust управлявся довіреною особою (тобто, насправді, пані Скітідес і паном Ліллікасом) відповідно до побажань пана Мельниченка.

 

172. Позивачі [тобто EAG та ЄвроХім ПЗ2] визнали, що аргументом банків було те, що пані Мельниченко була довіреною особою пана Мельниченка, але не робили жодних спроб переконати мене в протилежному. У своїх заключних зауваженнях вони лише зазначили: “Позивачі не в змозі оцінити характер відносин між паном та пані Мельниченками. У будь-якому разі, це твердження не має сенсу...”.

 

173. Твердження про те, що позивачі не в змозі оцінити це, є дивним, враховуючи, що вони викликали двох свідків, пана Фокіна та пана Ноубла, які бачили ці відносини на власні очі, але чиї свідчення в кінцевому підсумку підтримали банки в цьому питанні. Крім того, неправдивим є твердження, що це твердження не мало значення.

 

174. По-перше, з цього випливає, що той факт, що пан Мельниченко перестав бути дискреційним бенефіціаром Firstline Trust, чи то 8, чи то 10 березня 2022 року, не мав реального значення для структури власності. Справу слід розглядати так, ніби пан Мельниченко завжди залишався дискреційним бенефіціаром.

 

175. По-друге, той факт, що пані Мельниченко була довіреною особою пана Мельниченка, мав бути очевидним для Linetrust PTC в особі пані Скітідес та пана Константінідеса, а також для пана Фокіна як протектора, коли 7 травня 2022 року акції Linea та AIM Capital були передані пані Мельниченко. Той факт, що Linetrust PTC та ці особи вважали за можливе передати такі цінні пакети акцій довіреній особі, яка підпадала під санкції ЄС, є надзвичайно тривожним”.[1910]

 

2289. А з посиланням на реєстр акціонерів EAG станом на 28 жовтня 2022 року суддя Вищого Суду Англії зазначив:

 

“ 182. … У ньому було зафіксовано 90% акцій AIM Capital і 10% акцій [Російської Холдингової Компанії ЄвроХім], а в розділі “БB” (тобто бенефіціарний власник) пані Мельниченко була вказана як бенефіціарний власник усіх цих акцій. Таким чином, очевидно, що, принаймні до середини грудня 2022 року, всі учасники транзакції розглядали довірену особу пана Мельниченка як бенефіціарного власника AIM Capital, [Російської Холдингової Компанії ЄвроХім] і (отже, через них) [EAG]. Що б це не означало, це принаймні підтверджує, що інструкції пана Фокіна щодо цієї транзакції надходили від пана Мельниченка.”[1911]

 

1. Роль пані Мельниченко в Групі ЄвроХім після змін від 8 березня 2022 року.

 

2290. Пані Мельниченко не тільки була дружиною пана Мельниченка протягом майже 20 років, а й майже стільки ж років була названа вторинним бенефіціаром (який посів би місце пана Мельниченка, якби він пішов з посади бенефіціара, що і сталося 2022 року). З великими повноваженнями з фактичного контролю над Групою ЄвроХім, яку пан Мельниченко заснував і якою керував протягом чверті століття, пан і пані Мельниченки явно мали спільний економічний інтерес у Групі ЄвроХім. Було б абсолютно неймовірним, якби пан і пані Мельниченки не обговорювали регулярно управління Групою ЄвроХім з 2022 року. Як зробив висновок Суд ЄС у своєму рішенні про відхилення заяви пані Мельниченко, “по-перше, заявник скористався статками пана Мельниченка та отримав вигоду з його багатства, і, по-друге, зацікавлені особи [тобто пан та пані Мельниченки], на додачу до родинних зв'язків, що їх пов'язують, були пов'язані спільними економічними інтересами”.[1912] Дійсно, як один приклад, зазначений Судом ЄС, коли ЄС запровадив санкції щодо пана Мельниченка, “як бенефіціар спірного трасту, [пані Мельниченко] брала участь у схемі, розробленій з метою не допустити замороження активів, переданих паном Мельниченком у цей траст”.[1913]

 

2291. Отже, загалом, навіть якщо (що малоймовірно) у пані Мельниченко раніше не було жодних контролюючих повноважень над Групою ЄвроХім, то не пізніше 7 травня 2022 року вона отримала практично повний контроль і величезні повноваження в усій Групі ЄвроХім, якою вона могла керувати на власний розсуд, і, за доказами, вона координувала свої дії з паном Мельниченком. Заперечення того, що це було не так, надані пані Мельниченко та Групою ЄвроХім Європейському Суду у справі пані Мельниченко, не заслуговують на довіру. За доказами, трастова структура, розроблена паном і пані Мельниченками, яка включає Firstline Trust, його довірчого управителя, головну холдингову компанію Групи ЄвроХім (Linea (CY)) і кілька холдингових компаній, зданих в оренду, є просто обманом, фасадом для прикриття фактичного контролю паном і пані Мельниченками за Групою ЄвроХім.

 

2292. Використовуючи формулювання Рішення у Справі Жеваго, складна структура трасту, яку вигадали пан та пані Мельниченки, є не більше ніж “фасадом... [а структура трасту та безліч залучених до неї суб'єктів були] створені виключно для того, щоб уникнути відповідальності перед кредиторами або легального обходу приписів закону”,[1914] і це є випадком “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди”.[1915]

 

1. Висновки Суду ЄС щодо ролей пана та пані Мельниченків після змін від 8 березня 2022 року

 

2293. Примітно, що Суд ЄС дійшов дуже схожого висновку, коли пан і пані Мельниченки (в окремих заявах) оскаржували включення їх імен до санкційного списку.

 

2294. Пані Мельниченко оскаржила санкції на тій підставі, що, зокрема, “її не можна вважати “пов'язаною” з [паном Мельниченком], оскільки немає жодних доказів спільності інтересів між нею та її чоловіком, і що самих лише родинних зв'язків недостатньо”, а також “ані її чоловік, ані вона сама не є власниками або бенефіціарами активів, які перебувають у розпорядженні Firstline Trust. Крім того, вона заявляє, що не робила жодних активних дій, щоб стати їхнім бенефіціаром” і “У будь-якому разі бенефіціар трасту не має жодних прав на власність”. [1916] Пані Мельниченко мала можливість представити і фактично представила докази на підтримку своєї справи в Суді ЄС. Після розгляду цих доказів Суд ЄС відхилив доводи пані Мельниченко у своєму рішенні від 26 лютого 2025 року.[1917] Зокрема Суд ЄС постановив таке:

 

“ 95 ... як випливає з першого файлу WK (Додаток 11), тобто листа, надісланого юридичною фірмою національному органу держави-члена Європейського Союзу, [пані Мельниченко] є бенефіціаром трасту, створеного для захисту статків її чоловіка, а саме Firstline Trust, що управляє через дві компанії, створені на Кіпрі, активами Групи ЄвроХім та СУЕК, які обидві були створені її чоловіком. Після того, як її чоловік відмовився від свого статусу першого бенефіціара цього трасту, [пані Мельниченко] стала бенефіціаром і протектором Firstline Trust 8 березня 2022 року, тобто за день до того, як її ім'я було внесено до санкційних списків. Крім того, як зазначає [пані Мельниченко], 7 травня 2022 року довірчий управитель Firstline Trust передав їй чималий пакет акцій у компанії, що володіє портфелем контрольних пакетів акцій у Групі ЄвроХім та СУЕК. З цього випливає, що, як стверджує Рада, заявник, крім того, що він є бенефіціаром спірного трасту, побічно володіє значною часткою акцій у Групі ЄвроХім і СУЕК.

 

96 У світлі цих обставин, які не були поставлені під сумнів [пані Мельниченко], Рада мала право встановити, не припускаючись помилки в оцінці, по-перше, що заявник скористався статками пана Мельниченка та отримав вигоду з його багатства, і, по-друге, що зацікавлені особи, на додачу до родинних звʼязків, що їх пов'язують, були пов'язані загальними економічними інтересами; ці міркування виправдовують застосування критерію асоціації у цій справі [з метою накладення санкцій на пані Мельниченко].

 

97 Слід зазначити, що як бенефіціар трасту, що розглядається, [пані Мельниченко] брала участь у схемі, покликаній не допустити заморожування активів, переданих паном Мельниченком до цього трасту, унаслідок застосування обмежувальних заходів, вжитих проти нього (див. у зв'язку з цим рішення від 8 травня 2024 року в справі Ісмаїлова проти Ради, T-234/22, не опубліковано, в рамках апеляції, EU: T: 2024: 287, § 146). Відповідно, Рада мала право встановити, не припускаючись помилки в оцінці, наявність спільних інтересів між заявницею та її чоловіком.

 

98 Цей висновок не може бути поставлений під сумнів іншими аргументами, висунутими [пані Мельниченко].

 

99 По-перше, [пані Мельниченко] стверджує, що передача статусу бенефіціара Firstline Trust не може розглядатися як комерційна угода, оскільки ні вона, ні її чоловік не були власниками активів, що утримуються в Firstline Trust, на момент внесення їхніх імен до спірних списків. На її думку, представлені юридичні висновки підтверджують висновок про те, що бенефіціар трасту не користується правом власності або контролю над активами, утримуваними трастом. ...

 

100 У зв'язку з цим слід зазначити, що використання трастів і посередницьких компаній для управління активами не має ефекту дистанціювання спільних інтересів, які зв'язують осіб та охоплюють ці активи (дивитись, за аналогією, рішення від 8 травня 2024 року, Ісмаїлова проти Ради, T-234/22, ... EU:T:2024:287, § 151). У цій справі той факт, що акції Групи ЄвроХім та СУЕК опосередковано управляються трастом, що був створений для захисту статків пана Мельниченка та щодо якого заявник набув статусу бенефіціара після відмови пана Мельниченка від цього статусу, є достатнім для встановлення наявності спільних інтересів для цілей критерію асоціації.

 

101 Аргументи [пані Мельниченко], які ґрунтуються на тому факті, що бенефіціар трасту не має права власності або контролю над активами, які перебувають у розпорядженні трасту, і на тому факті, що вона та її чоловік не могли використовувати активи Firstline Trust одночасно, не ставлять під сумнів існування спільних інтересів для цілей критерію асоціації, які демонструються відповідно до необхідного правового стандарту статусом [пані Мельниченко] як бенефіціара трасту, створеного для захисту статків її чоловіка, а також підтверджуються тим фактом, що довірчий управитель Firstline Trust передав заявникові чималий пакет акцій у компанії, керованій цим трастом. Докази, надані [пані Мельниченко], показують щонайбільше те, що фідуціарне право власності на активи формально передано управителю трасту, що не змінює того факту, що заявниця є бенефіціаром трасту, створеного для захисту статків її чоловіка, що свідчить про економічний зв'язок між нею та останнім та її спільними інтересами. Цей зв'язок підтверджується тим фактом, що 7 травня 2022 року передача активів, якими керує траст, була проведена на користь [пані Мельниченко], і, таким чином, вона побічно володіє значним пакетом акцій у Групі ЄвроХім і СУЕК”. [1918]

 

2295. 17 травня 2022 року пан Мельниченко оскаржив до Суду ЄС санкції, накладені на нього у зв'язку з його роллю в Групі ЄвроХім після 8 березня 2022 року, стверджуючи, що “ 8 березня 2022 року він остаточно відмовився від повноважень бенефіціара трасту, а 9 березня 2022 року пішов у відставку з посади невиконавчого директора ради директорів двох компаній. У будь-якому разі, як бенефіціар трасту, він не користувався жодними правами власності на ЄвроХім і СУЕК і не здійснював жодного контролю над ними”.[1919]

 

2296. Суд ЄС відхилив доводи пана Мельниченка, постановивши таке:

 

“ 96. [Пан Мельниченко] заперечує, що є власником “ЄвроХіму” і СУЕК, і, зокрема, заявляє, що він відмовився від статусу бенефіціара Firstline Trust 8 березня 2022 року. Крім того, він заявляє, що Рада була проінформована... про відмову від статусу бенефіціара трасту. ...

 

97. У зв'язку з цим слід мати на увазі, по-перше, що, як зазначено в § 71 вище, той факт, що [пан Мельниченко] використовував проміжну правову структуру, таку як траст, не є таким, щоб завадити йому розглядатись як утримувачу пакетів акцій, якими керує цей траст ...

 

98. По-друге, загальновизнано, що в той самий час, коли [пан Мельниченко] відмовився від статусу бенефіціара, цей статус було надано пані Олександрі Мельниченко, яка на момент прийняття першої серії актів про утримання була його дружиною. Оскільки пані Мельниченко не є третьою особою, яка не має жодного зв’язку із [паном Мельниченком], той факт, що заявник відмовився від статусу бенефіціара на її користь, не може вважатися істотною зміною в його особистому становищі ... .

 

...

 

102 . ... з Додатків 1 і 2 другого файлу WK, зміст яких не заперечується [паном Мельниченком], випливає, що в березні 2022 року дружина [пана Мельниченка], пані Мельниченко, стала бенефіціаром Firstline Trust, що володіє через дві компанії, створені на Кіпрі, портфелем контрольних пакетів акцій у ЄвроХім та СУЕК. Як зазначено в § 98 вище, ця зміна бенефіціара не може вважатися істотною зміною в особистому становищі [пана Мельниченка], оскільки його дружина не може вважатися третьою стороною. Крім того, з Додатка 1 другого файлу WK, по суті, випливає, що після передання цих компаній його дружині через траст [пан Мельниченко] не відмовився від виплати дивідендів, а що таку виплату було просто відтерміновано.

 

103 Таким чином, слід зробити висновок, що, беручи до уваги, по-перше, той факт, що [пан Мельниченко] може вважатися утримувачем акцій, керованих Firstline Trust, ... і, по-друге, передачу статусу бенефіціара трасту його дружині, можна вважати, що [пан Мельниченко] зберіг економічні інтереси в обох цих компаніях і продовжував отримувати вигоду від цих активів”[1920] .

 

1. Висновки в Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму щодо ролі пана та пані Мельниченків у Групі ЄвроХім після змін 8 березня 2022 року

 

2297. На підставі доказів, наведених у Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму, суд дійшов наступного висновку:

 

2297.1         “Зрозуміло, що, незважаючи на корпоративну структуру [Групи ЄвроХім] та незважаючи на участь Firstline Trust, пан Мельниченко мав фактичний контроль над Групою ЄвроХім до березня 2022 року; він продовжував здійснювати фактичний контроль над групою в цілому під час прийняття рішень, пов'язаних з реструктуризацією, що відбулася у 2022/2023 роках; і, принаймні в Росії (і, ймовірно, стосовно компаній EuroChem з ОАЕ), я не сумніваюся, що він продовжує здійснювати фактичний контроль.”[1921]

 

2297.2         Зокрема, “пан Мельниченко активно цікавився та брав участь у діяльності трастів Firstline та Lineboro, а також у бізнесі ЄвроХім у період до запровадження санкцій” 9 березня 2022 року.[1922] “Втручання пана Мельниченка демонструють, що безпосередньо перед тим, як пана Мельниченка було позначено [як санкціонованого ЄС 9 березня 2022 року], він брав активну участь у бізнесі Групи ЄвроХім на детальному рівні та повністю очікував, що люди робитимуть так, як він казав – що вони й робили. В обох випадках вони характерні для поведінки практичного власника, того, хто був (як визнав пан Бєлобородов) “на самому верху””.[1923]

 

2297.3         “У березні 2022 року пан Мельниченко відмовився від своїх прав дискреційного бенефіціара Firstline Trust, знаючи, що пані Мельниченко автоматично замінить його. Він мав намір зробити її його довіреною особою; ким вона насправді і є”.[1924]

 

2297.4         “… пішовши у відставку, пан Мельниченко зміг ніби зникнути зі структури трасту. Однак, таким чином, він автоматично отримав право (через свою дружину) призначити пана Фокіна протектором”.[1925]  “Пан Фокін був людиною, на яку пан Мельниченко міг покластися у своїх бажаннях. Те, що пан Фокін діяв спочатку як голова Linetrust PTC, а потім як протектор, означало, що пан Мельниченко весь час зберігав ефективний контроль”.[1926]  Зокрема:

 

2297.4.1      “(1) Довірений заступник пана Мельниченка, пан Фокін, був головою компанії, яка виконувала обов'язки довіреної особи, до 18 березня 2022 року. На цій посаді він відповідав за призначення пані Скіттідес (яка досі є чинним директором довіреної особи) та пана Константінідеса (згодом його замінив пан Ліллікас).”

 

2297.4.2      “(2) Пан Фокін пішов з посади довіреної особи наступного дня після того, як обійняв посаду протектора, з широкими повноваженнями, які умови Трастового договору надавали протектору. Ці повноваження включали повноваження звільняти довірених осіб, і саме як протектор пан Фокін брав участь у призначенні пана Ліллікаса”.

 

2297.4.3      “(3) Пана Фокіна було призначено на посаду протектора пані Мельниченко, яка є довіреною особою пана Мельниченка”.

 

2297.4.4      “(4) Пані Мельниченко отримала повноваження призначати пана Фокіна протектором, оскільки умови Довірчого акту означали, що після виходу пана Мельниченка на пенсію вона автоматично ставала не лише новим дискреційним бенефіціаром, а й протектором. Після цього вона могла піти у відставку з посади протектора та обрати свого наступника, що вона негайно й зробила”.[1927]

 

2297.5         “Пан Мельниченко стояв… за призначенням пана Фокіна протектором Firstline Trust 17 березня 2022 року. Крім того,… незважаючи на свої заперечення, пан Фокін підтримує тісний контакт з паном Мельниченком. Як протектор, він може забезпечити, щоб Firstline Trust управлявся Довірчою особою (тобто насправді пані Скіттідес та паном Ліллікасом) відповідно до побажань пана Мельниченка”.[1928] Серед іншого, “приблизно до середини грудня 2022 року всі, хто брав участь в угоді [щодо реструктуризації групи EuroChem], вважали довірену особу пана Мельниченка [тобто пані Мельниченко] бенефіціарним власником AIM Capital, MCC EuroChem та (отже, через них) EuroChem AG”.[1929]

 

2297.6         “Відповідно, це… випадок, коли траст насправді не був дискреційним трастом, згідно з умовами Договору про траст. Ці умови дали пану Мельниченку можливість забезпечити призначення пана Фокіна на різні посади, які той обіймав протягом певного часу. Крім того, це випадок, коли виправдано використовувати прикметник [судді Бірсса] “безсовісний” для характеристики не лише пана Мельниченка, а й пана Фокіна”.[1930]

 

2297.7         “Ці висновки щодо характеру Firstline Trust, які частково є фактичними, а частково юридичними, доповнюють та підтверджують мою думку про те, що пана Мельниченка слід вважати “власником” активів Firstline Trust, включаючи [EAG]…”.[1931]

 

2297.8         Суддя Високого суду Англії також зазначив: “Це - висновки, до яких я дійшов, спираючись на фактичні докази, які, схоже, не були доступні Суду ЄС у справі T-271/22 [тобто оскарження паном Мельниченком санкцій до ЄС] – наприклад, докази щодо особливостей акта про відставку Мельниченка, щодо акцій, переданих пані Мельниченко 7 травня 2022 року, та щодо її спроби скасувати вихід пана Мельниченка на пенсію 17 квітня 2023 року; докази щодо реструктуризації, що відбулася після березня 2022 року, та ознаки того, що пан Мельниченко був причетний до рішень, які мали бути необхідні; і, перш за все, усні свідчення, які я отримав від пана Фокіна та пана Нобла, які пролили дуже багато світла на стосунки пана Фокіна з паном Мельниченком та вплив, який пан Мельниченко має на нього як на протектора та на директорів Linetrust PTC. Якби такі докази були доступні Суду Загальної юстиції, я вважаю, що це підтвердило б його точку зору”.[1932]

 

2298. Хоча Англійськe Рішення щодо ЄвроХіму було зосереджено на питанні, чи продовжував пан Мельниченко контролювати російські компанії Групи ЄвроХім, на основі доказів, обговорених вище, цей Суд дійшов висновку, що після корпоративної реструктуризації навесні 2022 року пан Мельниченко продовжував бенефіціарно володіти та контролювати всю Групу ЄвроХім, включаючи Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму, а також Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму.

 

vii.           Висновки цього Суду щодо ролі пана та пані Мельниченків в Групі ЄвроХім після змін від 8 березня 2022 року

 

2299. На підставі вищевикладених доказів Суд дійшов висновку, що задекларовані (формальні) зміни в структурі власності та контролю Групи ЄвроХім від 8 березня 2022 року не змінили того факту, що пан Мельниченко продовжував залишатися її власником і контролером, і, більше того, перетворив свою дружину на інструмент у структурі власності та контролю Групи ЄвроХім.

 

2300. За фактами, ні первісна передача паном Мельниченком своїх акцій в EAG компанії Firstline Trust і використання ланцюжка холдингових компаній для управління його бізнесом, ні зміни, які відбулися 8 березня 2022 року, не звільняють пана Мельниченка чи пані Мельниченко від відповідальності, від якої вони, вочевидь, намагалися ухилитися за шкоду, завдану Групою ЄвроХім. Використовуючи формулювання Рішення у Справі Жеваго, Суд має право зняти, і повинен у цьому випадку зняти, корпоративну завісу за обставин, серед іншого:

 

2300.1         де власник акцій використовує свою компанію (або в даному випадку траст із кількома підставними компаніями) “як фасад... [і вона була] створена виключно для уникнення відповідальності перед кредиторами або легального обходу приписів закону”;[1933] або

 

2300.2         у разі “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди”.[1934]

 

2301. На підставі вищевикладеного Суд встановив, що пан та пані Мельниченки, Linetrust PTC, Linea (СY), EAG несуть солідарну відповідальність за майнову шкоду, завдану Позивачу Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму.

 

6. Починаючи з EAG і далі по ланцюжку корпоративної власності ЄвроХіма - як і Російська Холдингова Компанія ЄвроХім, EuroChem International (Відповідач 29) є всього лише наскрізною компанією або просто підрозділом EAG.

 

2302. EAG діє як проміжна холдингова компанія, яка керує виробничими активами Групи ЄвроХім, включаючи:

 

2302.1     російські виробничі компанії Новомосковський Азот (Відповідач 21) і Нєвінномисский Азот (Відповідач 22), як детально описано вище;

 

2302.2     литовську виробничу компанію Lifosa AB, яка на 100% належить EAG[1935] і позиціонує себе як “одного з найбільших і найсучасніших виробників добрив у Європі”;[1936] а також

 

2302.3     бельгійську виробничу компанію EuroChem Antwerpen NV, яка, згідно з її вебсайтом, “виробляє 2,3 млн тонн мінеральних добрив щорічно” і “входить до міжнародної групи ЄвроХім з 1 квітня 2012 року”[1937] .

 

2303. За даними бельгійського реєстру, остання повністю належить і контролюється EAG (яка володіє 50,01% акцій EuroChem Antwerpen NV напряму та 49,99% опосередковано через EuroChem International (Відповідач 29)).[1938]

 

2304. З точки зору бізнесу EAG, посередництво EuroChem Internationa між EAG і бельгійською виробничою компанією, особливо через складну трикутну структуру володіння акціями, яка зрештою призводить до 100%-го володіння акціями (частково безпосередньо, а частково опосередковано), не містить у собі жодного реального змісту в Нідерландах. Якщо EAG, вочевидь, може управляти своєю литовською виробничою компанією (рекламованою як “один з найбільших ... виробників добрив у Європі”[1939]), не може бути жодних переконливих причин, через які EAG не може у такий самий спосіб напряму управляти своєю бельгійською виробничою компанією, особливо з огляду на те, що в усі відповідні періоди EuroChem International не мала повноцінної Ради директорів.

 

2305. Зокрема, протягом відповідного періоду директорами EuroChem International були:

 

2305.1     Володимир Скляр, який обіймає посаду директора EuroChem International з 10 липня 2014 року, будучи в той самий час директором двох попередніх 100%-вих акціонерів EuroChem International - зареєстрованих на Кіпрі компаній EuroChem A.M. Limited та EuroChem International Limited;[1940]

 

2305.2     TMF Management BV (далі - TMF), що обіймав посаду директора з 16 листопада 2010 року до 15 червня 2023 року;[1941] та який рекламує себе як “провідний постачальник адміністративних послуг”; [1942]

 

2305.3     Лукас Жюль Марі Дуйсенс, який з 10 березня 2010 року до 15 червня 2023 року[1943] обіймав посаду директора EuroChem International і фактично був одночасно керуючим директором TMF;[1944]

 

2305.4     Після очевидної відставки TMF і пана Дуйсенса з посад директорів EuroChem International 15 червня 2023 року, пана Стеліоса Фірілласа призначили директором, і він обіймав цю посаду з 20 червня 2023 року, але пробув на ній менше 9 місяців, до 1 березня 2024 року. Як і пан Скляр, пан Фіріллас був директором EuroChem A.M. Limited, колишнього 100-відсоткового акціонера EuroChem International.[1945]

 

2306. Крім того, EuroChem International була спочатку зареєстрована 12 грудня 2008 року як 100-відсоткове дочірнє підприємство Російської Холдингової Компанії ЄвроХім, яка залишалася її 100-відсотковою материнською компанією до 2014 року. Потім 100-відсотковий пакет акцій було передано в рамках Групи ЄвроХім спочатку зареєстрованій на Кіпрі компанії EuroChem A.M. Limited у 2014 році, потім через два місяці іншій зареєстрованій на Кіпрі компанії EuroChem International Limited, а потім EAG у 2018 році.[1946]

 

2307. Таким чином, принаймні на момент своєї реєстрації у 2008 році EuroChem International було створено як частину вертикального ланцюжка, в якому перебувають Російська Холдингова Компанія ЄвроХім та дві її дочірні компанії, які є Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму. Потім її перемістили в структурі Групи ЄвроХім на розсуд контролерів ЄвроХіма, а її директорами стали або постачальники адміністративних послуг, або колишні чи чинні директори холдингових компаній, які є її 100-відсотковими акціонерами.

 

2308. Позивач також послався як на найсвіжіший приклад на те, що 21 квітня 2026 року в рамках Нідерландського Розгляду EAG та EuroChem International подали апеляцію проти арешту їхніх активів у Нідерландах, в якій визнали:

 

“Не пізніше середини 2025 року [EAG] та ін. мають намір ліквідувати проміжну холдингову компанію [EuroChem International]. Цей намір обумовлений бажанням спростити структуру групи. З метою підготовки до запланованої ліквідації 6 листопада 2025 року [EuroChem International] продала та передала 49,99% акцій у капіталі ЄвроХім Антверпен [тобто бельгійська виробнича компанія Групи ЄвроХім, 51,01% акцій в якій, що залишилися, належать EAG] своєму єдиному акціонеру Групи ЄвроХім [EAG], (“Транзакція”)”.[1947]

 

2309. Позивач зазначає, що ця остання подія вкотре демонструє, що EAG, над якою, як було показано раніше, пан Мельниченко продовжує мати повне бенефіціарне право власності та оперативний контроль і від якого EAG отримує вказівки щодо перерозподілу активів між компаніями Групи ЄвроХім, продовжує ставитися до компаній Групи EAG як до сукупності взаємозамінних активів, що належать одному й тому ж власнику — пану Мельниченку, а також те, що корпоративні структури в рамках Групи ЄвроХім є цілком штучними.

 

2310. За фактами, очевидний висновок полягає в тому, що у відповідні часи, у кращому разі, як і Російська Холдингова Компанія ЄвроХім, EuroChem International не мала справжньої ради директорів та була просто проміжною ланкою без будь-яких реальних функцій ухвалення рішень. І Російська Холдингова Компанія ЄвроХім, і EuroChem International були по суті сховищами для документів в EAG. І на основі послідовних інтерв'ю пана Мельниченка, розглянутих вище, виробничі компанії Групи ЄвроХім розглядали його як реального власника і менеджера бізнесу, і як такі ефективно виконували його накази, хоча й оформлені у вигляді удаваних резолюцій з корпоративного управління, випущених компаніями в ланцюжку володіння Групою ЄвроХім. Власний опис Групи ЄвроХім свідчить про те, що: “ЄвроХім - це вертикально інтегрована група компаній, що управляється за допомогою спільної корпоративної власності”.[1948]

 

7. Відповідальність Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму (Відповідачі 23 - 29)

 

2311. Згідно з доказами, у відповідний час (коли вищевказана майнова шкода була завдана Позивачеві) два Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму були невід'ємною частиною Групи ЄвроХім. Вона фактично належала, контролювалася та управлялася паном та пані Мельниченками (Відповідачі 27 та 28 відповідно).

 

2312. З метою “захисту” своїх активів (або, інакше кажучи, використовуючи формулювання Рішення у Справі Жеваго, “уникнення відповідальності перед кредиторами”),[1949] Пан і пані Мельниченки заздалегідь створили та використовували корпоративну структуру (до якої входили Firstline Trust і кілька холдингових і сервісних компаній, включно з Linetrust PTC (Відповідач 26), Linea (CY) (Відповідач 25), AIM Capital (Відповідач 24), EAG (Відповідач 23), а також Російську Холдингову Компанію (ММК) і EuroChem International (Відповідач 29).

 

2313. Фактично Firstline Trust і холдингові та сервісні компанії були всього лише “фасадом”,[1950] і, за наявними даними, не мали незалежного бізнесу або незалежного управління. Їхнє відповідне керівництво підпорядковувалося стратегіям, рішенням і намірам пана Мельниченка. За наявними даними, це керівництво передавало вниз корпоративним ланцюжком рішення і погляди пана Мельниченка і спрямовувало доходи від його бізнесу (включно з доходами від поставок інгредієнтів для вибухових речовин на російські військові заводи) як дивіденди вгору по ланцюжку, щоб пан і пані Мельниченки могли отримати вигоду.

 

2314. Пан і пані Мельниченки були (і залишаються) фактичними власниками і контролерами бізнесу Групи ЄвроХім, керуючи цим бізнесом і його активами (використовуючи формулювання з Рішення у Справі Жеваго) “як своїм власним”.[1951] Таким чином, знову використовуючи формулювання з Рішення у Справі Жеваго, “власність, діяльність, інтереси [вищевказаних компаній] настільки спільно пов`язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх”.[1952] Протягом усього відповідного періоду Група ЄвроХім була яскравим прикладом “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди”.[1953]

 

2315. Виходячи з викладеного, відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго, Відповідачі, згадані у цьому Розділі, “становлять єдине ціле і неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх”, і тому Суд визнає Відповідачів 23-29 солідарно відповідальними із Співзаподіювачами Шкоди ЄвроХіму (Відповідачі 21 і 22) за завдану Позивачеві майнову шкоду.

 

8. Аргументи Новомосковського Азоту щодо відповідальності Відповідачів Альтер-Его

 

2316. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року Відповідач 21 виклав аргументи щодо неможливості застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго для покладання відповідальності за завдану шкоду на Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму. Примітно, ці питання зовсім не торкаються відповідальності самого Новомосковського Азоту, і Новомосковський Азот представив свої аргументи не на захист самого себе, а на захист Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму. Говорячи інакше, незважаючи на те, що Новомосковський Азот стверджував, що він є повністю незалежним від Групи ЄвроХім і якби останнє відповідало дійсності, Новомосковський Азот не став би захищати Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму. Факт того, що він тим не менш це зробив, ще раз викриває всю суть корпоративної структури ЄвроХіму - вона існує як єдине ціле, і однією з її головних цілей є захист активів, які бенефіціарно належать пану Мельниченку і якими він фактично керує.

 

1. Викривлення Новомосковським Азотом змісту законів України та постанов Верховного Суду

 

2317. Суд встановив, що аргументи Новомосковського Азоту значною мірою ґрунтуються на низці неправдивих тверджень щодо того, що нібито передбачено українським законодавством або постановами Верховного Суду. Зокрема:

 

2317.1     Новомосковський Азот стверджував, що “Стаття 541 ЦК України встановлює, що солідарна відповідальність виникає у випадках, прямо передбачених договором або законом”[1954] (виділення додано). Це неправильно. У цьому положенні законодавчої норми не міститься термін “прямо”. Це означає, що, всупереч аргументу Новомосковського Азоту, солідарна відповідальність може бути встановлена на підставі низки правових норм, у тому числі тих, що визначають загальні принципи права. Саме так вчинив Верховний Суд, зокрема, у Рішенні у Справі Жеваго.

 

2317.2     Новомосковський Азот також стверджував, що “За загальним правилом юридичні та фізичні особи індивідуально несуть відповідальність за заподіяну шкоду”.[1955] В українському законодавстві такого правового принципу не існує, а Новомосковський Азот не зміг пояснити, звідки він взяв цей нібито існуючий принцип.

 

2317.3     Новомосковський Азот також стверджував, що “Постанова ВСУ від 03.02.2025 у справі №910/8714/18 підтверджує: “зняття корпоративної завіси відбувається не у всіх випадках, коли компанія не в змозі самостійно задовольнити вимоги кредиторів, а лише у разі шахрайських дій, недобросовісних спроб ухилитися від виконання взятих на себе зобов'язань, порушення справедливості”[1956] Такого тексту в Постанові Верховного Суду немає. Насправді він міститься в Окремій думці судді Верховного Суду, який не погодився із зазначеною Постановою, а це означає, що наведений текст не тільки не є обов’язковим для нижчих судів, але й викладено з позиції, яка суперечить тому, що насправді постановив Верховний Суд.

 

2317.4     Новомосковський Азот також стверджував, що “Верховний Суд України також прямо зазначив, що “наявність таких виняткових обставин має аналізуватися в кожній конкретній справі, при цьому тягар доказування лежить на стороні, яка висуває вимоги про “проколювання корпоративної завіси””.[1957] Новомосковський Азот не надав жодних посилань на постанову Верховного Суду, з якої походить ця цитата. У Рішенні у Справі Жеваго ця цитата відсутня. Пошук заявником інших справ Верховного Суду також не дав жодних результатів.

 

2317.5     Так само цитата Новомосковського Азоту з Рішення у Справі Жеваго у пункті 269 є вкрай неточною.

 

2318. За таких обставин, Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року є вкрай ненадійним з точки зору цитованих у ньому правових джерел, та виклад Новомосковським Азотом відповідних принципів солідарної відповідальності та “проникнення за корпоративну завісу” є вкрай оманливим. Коректними є відповідні принципи та положення українського законодавства, викладені у Позові та у Відповіді на Відзиви.

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що доктрина “проколювання корпоративної завіси” виняток, а не правило

 

2319. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року останній правильно зазначає, що Верховний Суд “вказав, що “механізм “проколювання корпоративної завіси” є винятком із загальноприйнятого принципу відокремлення юридичних осіб з метою забезпечення справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільних правовідносин. Він являє собою відступ від принципів відокремлення майна та обмеженої відповідальності компанії та її учасників”.[1958] (Виділення додано). Цей принцип не викликає жодних суперечок.

 

2320. Однак, застосовуючи ці принципи до обставин цієї справи, Новомосковський Азот, здається, повністю ігнорує виділений текст.

 

2321. Крім того, Новомосковський Азот ігнорує той факт, що ці ключові слова (“з метою забезпечення справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільних правовідносин”) є лише прикладами — а не вичерпним переліком — обставин, за яких застосування доктрини “проколювання корпоративної завіси” є “виправданим та справедливим”. Оригінальне формулювання рішення у справі Barcelona Traction, на яке Верховний Суд спирався у своєму обґрунтуванні у Рішенні у Справі Жеваго, у відповідній частині звучить так:

 

“Багата практика, акумульована щодо цього питання на національному рівні, вказує на те, що завіса піднімається наприклад, для запобігання зловживання привілеями юридичної особи, як і у деяких випадках шахрайства, або посадових зловживань, для захисту третіх осіб, таких як кредитор або покупець, або для запобігання ухиленню від юридичних вимог або зобов'язань”.[1959]

 

2322. Слово “наприклад” дає зрозуміти, що хоча “проникнення за корпоративну завісу” є “виправданим та справедливим” як виняток, а не як правило, перелік таких обставин, наведений у Рішенні у Справі Жеваго, не є вичерпним, а є лише набором прикладів, у яких таке проникнення було б “виправданим та справедливим”.

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту щодо неможливості застосувати Критерії Рішення у Справі Жеваго до даної справи через “спеціальний банківський контекст”

 

2323. Новомосковський Азот також стверджував, що критерії проникнення за корпоративну завісу, викладені у Рішенні у Справі Жеваго, не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки Рішення у Справі Жеваго стосувалося спору, пов’язаного з банківською діяльністю (а саме, гарантування вкладів фізичних осіб).[1960]

 

2324. Цей аргумент є неправильним.

 

2324.1     По-перше, як прямо визнав сам Новомосковський Азот, Рішення у Справі Жеваго значною мірою ґрунтувалося на справі Barcelona Traction, яка, у свою чергу, стосувалася енергетичної компанії.

 

2324.2     По-друге, у рішенні у справі Barcelona Traction описано типи ситуацій, в яких проникнення за корпоративну завісу буде виправданим та справедливим, а не пов’язується з конкретною галуззю чи типом угоди.

 

2324.3     По-третє, у самому Рішенні у Справі Жеваго не наводиться жодних аргументів, які б свідчили про те, що проникнення за корпоративну завісу має обмежуватися гарантуванням вкладів фізичних осіб або банківським сектором.

 

2324.4     По-четверте, ще одним прецедентним рішенням Верховного Суду щодо “проникнення за корпоративну завісу”, про яке йдеться у Позові, є справа щодо Авдіївського заводу, який був коксохімічним підприємством.

 

2325. Таким чином, Рішення у Справі Жеваго розвиває загальні критерії та принципи “проникнення за корпоративну завісу”, не обмежуючи їх застосування лише банківським сектором.

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту щодо відсутності умислу на ухилення від особистих зобов'язань

 

2326. Новомосковський Азот стверджував, що “існує одна центральна умова, яку суд повинен встановити перш за будь-яку іншу” - “Умисел на ухилення від особистих зобов'язань”. [1961] Цей аргумент є неправильним. Знову цитуючи відповідний уривок зі справи Barcelona Traction, на якому Верховний Суд базував своє обґрунтування у Рішенні у Справі Жеваго:

 

“Багата практика, акумульована щодо цього питання на національному рівні, вказує на те, що завіса піднімається наприклад, для запобігання зловживання привілеями юридичної особи, як і у деяких випадках шахрайства, або посадових зловживань, для захисту третіх осіб, таких як кредитор або покупець, або для запобігання ухиленню від юридичних вимог або зобов'язань””,[1962]

 

2327. Отже по-перше, “запобігання ухиленню від юридичних вимог або зобов'язань” є лише одним із кількох пунктів у невичерпному переліку прикладів, за яких “проникнення за корпоративну завісу” було б “виправданим та справедливим”. По-друге, хоча “запобігання ухиленню від юридичних вимог або зобов'язань”, як правило, вимагає наявності умислу, всупереч аргументу Новомосковського Азоту у законодавстві або судовій практиці немає конкретної вимоги щодо необхідності конкретного доведення такого умислу. Такий умисел, як правило, випливає з обставин. По-третє, “Умисел на ухилення від особистих зобов'язань” зовсім не має бути спрямований на ухилення від конкретних зобов'язань, він може передбачати ухилення від будь-яких зобов'язань у майбутньому.

 

2328. Новомосковський Азот також стверджував, що “У постанові у справі Жеваго Верховний Суд встановив ключовий критерій: “відповідач свідомо і протягом значного періоду використовував схему володіння майном через інших осіб, підконтрольних йому, очевидно з метою ухилення від будь-якої відповідальності за своїми особистими зобов'язаннями (інакше кажучи, це усвідомлена стратегія відповідача)”[1963] Новомосковський Азот намагається ввести в оману, стверджуючи, що “Верховний Суд встановив [це] як ключовий критерій”. Це було лише встановленням обставин у цій конкретній справі.

 

2329. У будь-якому разі, перефразовуючи формулювання цього висновку з урахуванням обставин цієї справи, Суд погоджується із твердженням про те, що пан Мельниченко свідомо та протягом тривалого часу використовував схему володіння майном через інших осіб, підконтрольних йому, очевидно з метою ухилення від будь-якої відповідальності за шкоду, яку його російські компанії завдають особам, що перебувають у становищі Позивача (інакше кажучи, це свідома стратегія пана Мельниченка та компаній).[1964]

 

2330. Новомосковський Азот стверджував, що “У 2022 році у Притягнутих [у якості відповідачів] осіб не існувало жодних особистих зобов'язань перед Позивачем і, отже, від них не можна було “ухилятися””.[1965] Цей аргумент є неправильним. Як свідчать докази, у цій справі, упродовж усього відповідного періоду пан Мельниченко — особисто або використовуючи пані Мельниченко як інструмент контролю — мав повний контроль над компаніями Групи ЄвроХім, включаючи питання їхнього операційного управління. Серед іншого, саме з паном Мельниченком керівництво EAG консультувалося щодо структуризації Групи ЄвроХім, саме пан Мельниченко керував операційними питаннями дочірніх компаній Групи ЄвроХім, саме пан Мельниченко брав участь у зустрічах з паном Путіним у перший день Російської Кампанії 2022 року.

 

2331. У 2022 році дві компанії, бенефіціарним власником і фактичним керівником яких був пан Мельниченко (включно з тими, над якими він мав необмежений оперативний контроль) — Співзаподіювач шкоди ЄвроХіму — заподіяли шкоду Позивачу. Пан Мельниченко, завдяки довгостроковій, складній трастовій та корпоративній схемі, унеможливив будь-яке відшкодування збитків особам, що перебувають у становищі Позивача. Він також вивів інші активи, бенефіціарним власником та контролером яких він був (тобто Відповідачів-Альтер-Его ЄвроХіму), з-під досяжності кредиторів, таких як Позивач, за допомогою тієї самої трастової та корпоративної структури. За таких обставин Суд вважає безпідставним аргумент Новомосковського Азоту про те, що “Cама концепція ухилення від відповідальності передбачає попереднє зобов'язання якого тут просто немає”.[1966]

 

2332. Також безпідставними є твердження Новомосковського Азоту про те, що наявність міжнародного кримінального розслідування є обов'язковим критерієм для “проколювання корпоративної вуалі”.[1967]

 

1. Аргумент Новомосковського Азоту, що “жоден із шести критеріїв у справі Жеваго не виконано”

 

2333. Новомосковський Азот стверджував, що “жоден із шести критеріїв у справі Жеваго не виконано”.[1968] Цей аргумент є неправильним.

 

1. Kритерій об'єднання майна групи в “єдине ціле”

 

2334. Новомосковський Азот стверджував, що “Простий корпоративний контроль не може автоматично спричиняти “проколювання корпоративної завіси”. Інший підхід прямо суперечить українському цивільному праву, яке визнає правосуб'єктність юридичних осіб”, [1969] а також те, що, якби аргументи Позивача щодо Групи ЄвроХім були правильними, то “будь-яка холдингова структура у світі автоматично несла б відповідальність за делікти всіх своїх дочірніх товариств, що прямо суперечить ст. 96 ЦК України”.[1970] Ці аргументи Новомосковського Азоту повністю ігнорують численні докази у справі, що Група ЄвроХім (яка, щоб уникнути сумнівів, включає пана та пані Мельниченків, а також трастові та корпоративні структури, що знаходяться під їхнім контролем аж до операційних компаній), не є звичайною холдинговою структурою. Це структура, в якій пан Мельниченко у всі відповідні періоди мав не лише бенефіціарне право власності та контроль, а й оперативний контроль аж до найдрібнішого рівня.

 

2335. Отже, аргументи Новомосковського Азоту що “Група ЄвроХім є великим міжнародним промисловим концерном з окремими балансами, самостійними радами директорів та [нібито] незалежною операційною діяльністю”[1971] - повністю неспроможні, оскільки відображають лише форму, а не економічну та фактичну реальність.

 

1. Критерій використання юридичної особи як “фасаду”

 

2336. Новомосковський Азот стверджував, що “Цей критерій не виконано [тому-що] … Група компаній ЄвроХім “провідний світовий виробник добрив. Відповідач виробляє хімічну продукцію цивільного призначення, має реальні виробничі активи, реальних співробітників, реальний дохід та фінансову звітність, що публічно розкривається”.[1972] Ці обставини абсолютно не мають значення для питання використання юридичної особи як “фасаду”. Численні докази у цій справі свідчать, що у відповідний період кожна з трастових структур, холдингових компаній та операційних компаній виконувала прямі вказівки пана Мельниченка та/або його дружини, яка діяла як його посередник. Численні трастові та корпоративні структури існували в рамках Групи суто штучно, як “фасад”. Навіть на цьому пізньому етапі судового розгляду Група ЄвроХім не змогла пояснити – достатньо або взагалі – жодної обґрунтованої комерційної потреби в цих структурах, а центральна холдингова компанія групи ЄвроХім - EAG, продовжує ігнорувати ухвалу цього Суду про подання конкретних і вичерпних доказів щодо механізмів власності, контролю та управління в рамках Групи. Ця структура була створена з метою захисту активів пана Мельниченка (що включали компанії Групи ЄвроХім) від вимог кредиторів у випадках, таких як заподіяння шкоди Позивачу. Одночасно, ховаючись за дуже складною корпоративною структурою, пан Мельниченко продовжував відвідувати зустрічі в ексклюзивному колі оточення президента Путіна, включаючи ключову зустріч у перший день Російської Кампанії 2022 року.

 

iii.            Критерій “зловживання корпоративною структурою”

 

2337. Новомосковський Азот стверджував, що “Здійснення звичайних прав корпоративного контролю, передбачених статутом і законом, - призначення директорів, затвердження стратегічних рішень, консолідована звітність – не є зловживанням і не може слугувати підставою для “проколювання завіси”.[1973] Це, загалом, вірно. Однак, за висновками Суду, спосіб, у який Група ЄвроХім перебувала у власності, під контролем та управлінням у відповідний період, не був звичайним корпоративним контролем. Це був комплекс активів, яким у відповідний період пан Мельниченко керував на оперативному рівні, а різноманітні трастові та корпоративні структури існували здебільшого для видимості.

 

2338. Стосовно аргументу Новомосковського Азоту, що “Немає ані тверджень про те, що EuroChem Group AG давала будь-які вказівки російським компаніям щодо їхньої діяльності, ані доказів того, що будь-який із відповідачів групи “ЄвроХім” позбавлений організаційної та операційної незалежності”, [1974] Суд зазначає, що попри відсутність прямих доказів того, що EAG давала прямі вказівки Відповідачам Групи ЄвроХім, у матеріалах справи є достатньо доказів того, що пан Мельниченко давав організаційні вказівки всім компаніям у складі Групи ЄвроХім, а EAG, фактично, активно прагнула отримувати вказівки такого роду, і, отже, Відповідачі Групи ЄвроХім дійсно були позбавлені організаційної та операційної незалежності від пана Мельниченка. Він у всі відповідні періоди ставився до всіх компаній групи як до власних активів, а керівництво цих компаній було лише інструментом для здійснення його волі.

 

2339. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що “у 2022 році у Залучених осіб не існувало попереднього зобов'язання перед Позивачем, від якого вони могли б ухилятися за допомогою корпоративної структури”[1975] було розглянуто в попередніх розділах.

 

1. Kритерій “інтереси справедливості”

 

2340. Новомосковський Азот стверджував, що “Позивач тлумачить [критерій “інтереси справедливості”] розширювально, вважаючи, що труднощі з виконанням рішення проти Росії виправдовують стягнення з будь-якої іноземної материнської компанії будь-якого російського дочірнього підприємства”.[1976] Це не те, що стверджується у цій справі. Насправді Позивач доводить, і Суд погоджується із цим, що два операційні активи пана Мельниченка, щодо яких він мав право бенефіціарної власності та оперативного контролю (Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму), “взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру” разом з іншими Співзаподіювачами Шкоди завдали Шкоди Позивачу.[1977] Пан Мельниченко збагачувався за рахунок цієї діяльності та переправляв прибутки через інші корпоративні структури Групи ЄвроХім, які він створив. Тому з інтересами правосуддя несумісно, якби пан Мельниченко уникнув необхідності відшкодувати збитки, заподіяні Позивачу його двома операційними активами, захистивши інші активи, якими він продовжував фактично володіти та оперативно контролювати через трастові та корпоративні структури, створені виключно як інструменти для здійснення волі пана Мельниченка. (Будь-яке припущення про те, що Група ЄвроХім пана Мельниченка була звичайною корпоративною структурою, є необґрунтованим з причин, обговорених вище). Таким чином, відмова проникнути за “корпоративну завісу” в цьому випадку призвела б до “явно несправедливого результату”.

 

1. Посилання Новомосковського Азоту на рішення у справі №908/2635/25

 

2341. Посилання Новомосковського Азоту на рішення у справі №908/2635/25[1978] є безпідставним. Суд погоджується із твердженням Позивача про те, що у цій справі Позивач не намагався довести, що Відповідачі Групи ЄвроХім є альтер-его Російської Федерації. На підставі оцінки доказів Суд доходить висновку про те, що у цій справі Позивач стверджував, що Співзаподіювачі Шкоди ЄвроХіму заподіяли йому шкоду, а Відповідачі-Альтер-Его Групи ЄвроХім несуть відповідальність за цю шкоду відповідно до Критеріїв Рішення у Справі Жеваго, розглянутих у попередніх розділах.

 

1. Висновки щодо аргументів Новомосковського Азоту щодо відповідальності Відповідачів Альтер-Его

 

2342. Отже, підводячи підсумок:

 

2342.1     Аргумент Новомосковського Азоту про те, що справа Жеваго може застосовуватися до встановлення відповідальності виключно у банківському секторі[1979] – не вірний.

 

2342.2     Аргумент Новомосковського Азоту про те, що “умисне ухилення від особистих зобов'язань за допомогою корпоративної структури” не є ані “центральною умовою справи Жеваго”,[1980] ані єдиною обставиною, в якій “проколювання корпоративної завіси” є виправданим та справедливим. Інші обставини включають мету забезпечення справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільних правовідносин, або для захисту третіх осіб, таких як кредитор, і такий перелік обставин не є винятковим. У будь-якому випадку, у даній справі є “умисне ухилення від особистих зобов'язань за допомогою корпоративної структури”, як викладено вище.

 

2342.3     Досліджені Судом обставини та докази у цій справі явно демонструють відповідність Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму Критеріям Рішення у Справі Жеваго.

 

2342.4     Рішенні Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2635/25 та у справі № 908/2635/25 – абсолютно нерелевантно до цієї справи.

 

2343. Таким чином Суд доходить висновку про те, що у жодному з поданих Новомосковським Азотом Відзивах на Позов, він не зміг навести жодних обґрунтованих доводів, чому Суд не повинен “підняти корпоративну завісу” щодо Відповідачів Альтер-Его ЄвроХіму.

 

XII.               Підтримка російської Кампанії 2022 року групою Волга-Днєпр

 

1. Огляд Групи Волга-Днєпр

 

2344. Група Волга-Днєпр - російська вантажна авіакомпанія і логістична група, яка, зокрема, підтримала Російську Кампанію 2022 року шляхом перевезення військового обладнання для використання в Російській Кампанії 2022 року.

 

2345. Група Волга-Днєпр володіє парком спеціалізованих літаків з надвеликими трюмами, придатних для цих цілей, зокрема 12 літаками типу Ан-124, п'ятьма Boeing 747-8F і п'ятьма Іл-76ТД-90ВД (IV).

 

1. Група Волга-Днєпр сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року, надаючи транспортні послуги російським збройним силам під час підготовки та проведення Російської Кампанії 2022 року, що завдало Позивачу майнової шкоди, а отже, Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр несе солідарну відповідальність за цю шкоду

 

1. Транспортні послуги, надані Групою Волга-Днєпр для цілей Російської Кампанії 2022 року

 

2346. Одним словом, підтримка Групою Волга-Днєпр Російської Кампанії 2022 року включала в себе транспортування військової техніки, зокрема літаків, під час Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Спільне дослідження Київської школи економіки та Національного агентства з питань запобігання корупції

 

2347. Спільне дослідження, підготовлене Групою експертів Київської школи економіки та Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Дослідження КШЕ/НАЗК), засвідчило, що “літаки [Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр] брали активну участь у перевезеннях в інтересах Міністерства оборони РФ і російського військово-промислового комплексу в рамках підготовки російської військової машини і промисловості до повномасштабного вторгнення в Україну. Після початку повномасштабного вторгнення і введення санкційних обмежень діяльність компанії була в основному переорієнтована на перевезення санкційних товарів, включно з мікроелектронікою для російської зброї, з КНР, Індії, Туреччини, ОАЕ, В'єтнаму, Пакистану, Азербайджану і т. д.”.[1981]

 

2348. Далі в Дослідженні КШЕ/НАЗК було встановлено, що “наприкінці 2022 року літаки компанії були задіяні в перевезенні російських винищувачів Су-30, які проходили капітальний ремонт на 558-й ремонтній базі на аеродромі Барановичі в Республіці Білорусь”.[1982] Авіабаза Барановичі активно використовувалася Російською Федерацією для цілей Російської Кампанії 2022 року. Навіть підконтрольне російському уряду інформаційне агентство Interfax на другий день повномасштабного вторгнення повідомило, що “білоруські та російські льотчики беруть участь у перевірці боєготовності сил швидкого реагування Союзної держави на аеродромі Барановичі”.[1983]

 

2349. Дослідження КШЕ/НАЗК також показало, що “Крім того, літаки Групи [Волга-Днєпр] неодноразово вимикали [транспондери] при виконанні польотів до Ірану і Сирії, ймовірно, з метою приховати пункт призначення. Такими рейсами могли перевозитися особовий склад і військова техніка Збройних сил РФ із Сирії, а також БПЛА-камікадзе з Ірану”.[1984]

 

1. Рішення Вищого антикорупційного суду України від 29 серпня 2023 року

 

2350. Діяльність Групи Волга-Днєпр, яка дозволила, допомогла і сприяла проведенню Російської Кампанії 2022 року, також стала предметом докладного рішення Вищого антикорупційного суду України від 29 серпня 2023 року. Серед іншого, Вищий антикорупційний суд встановив, що:

 

“ 25.2 Згідно з інформацією, наданою Генеральною прокуратурою України, ТОВ “Авіакомпанія Волга-Днєпр” [тобто Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр] перевозило військову техніку під час підготовки Російської Федерації до повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, на YouTube міститься відео, на якому видно, що 7 лютого 2022 року літак Ан-124-100 [великий трюмний літак] авіакомпанії Волга-Днєпр приземлився на аеродромі Сормово, де завантажив бойовий літак МіГ-29УБ - навчально-бойовий варіант винищувача МіГ-29, який, однак, оснащений повним бойовим комплектом і може брати участь у реальних бойових діях (https://29mig.ru/mig29/). ...

 

25.3. Згідно з повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України № 222/10Д/4309 від 11 липня 2023 року, Група Волга-Днєпр, до якої входять Відповідачі, як і раніше, бере участь у виконанні державного оборонного замовлення. ...

 

...

 

Наприкінці 2022 року літаки Ан-124-100 Руслан, що належать Групі Волга-Днєпр, перевозили військові літаки Повітряно-космічних сил Росії, зокрема, винищувачі Су-30, які проходили капітальний ремонт на 558-му ремонтному підприємстві на аеродромі Барановичі, Республіка Білорусь.

 

...

 

25.5 Водночас аналіз збільшеної інтенсивності польотів ТОВ “Авіакомпанія Волга-Днєпр”, наприклад, до Китайської Народної Республіки, особливостей маршрутів таких польотів, а також місць розташування аеропортів, які відвідують, свідчить про причетність цих літаків до перевезення в Російську Федерацію вантажів військового та/або подвійного призначення.

 

...

 

25.5.2 Місцеві жителі Китаю розмістили в інтернеті відеозапис посадки Ан-124 100 “Руслан” ТОВ “Авіакомпанія Волга-Днєпр” в аеропорту “Чженчжоу-Сіньчжень” з наступним коментарем: “літак прибув для забору військової допомоги - спорядження, бронежилетів, касок, одягу і т. д.”, а також для таємного доставлення верстатів для оборонної промисловості та комплектуючих до них з КНР на територію Російської Федерації...; https://defence-ua.com/news/rf_activno_schos_vivozit_z_kitaju_litakami_an_124_ruslan_rejsi_led_ne_kozhnogo_dnja-9791.html; https://focus.ua/voennye-novosti/538865-stanki-oruzhie-ili-odezhda-chto-rf-mozhet-perebrasyvat-iz-kitaya-defense-express

 

25.5.3. 4 лютого 2023 року газета The Wall Street Journal опублікувала статтю ідентичного змісту, в якій йшлося про таке: “...китайські державні оборонні компанії відправляють до Російської Федерації навігаційне обладнання, технології придушення радіосигналів і запасні частини для винищувачів на російські оборонні підприємства, що потрапили під санкції. Про це свідчать митні дані, вивчені американськими журналістами” ...

 

...

 

25.5.7. Крім того, Головне управління розвідки Міністерства оборони України в листі ... від 11 липня 2023 року повідомило, що літаки Ан-124-100 “Руслан”, зокрема, літаки з номерами НОМЕР_18, НОМЕР_21, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_26, НОМЕР_30, які належать ТОВ “Авіакомпанія “Волга-Дніпро”, справді перевозили військову та спеціальну техніку, інші засоби та знаряддя збройної агресії Російської Федерації проти України”.[1985]

 

2. Санкції проти Групи Волга-Днєпр

 

2351. Група Волга-Днєпр та її компанії зазнали санкцій з боку Європейського Союзу та низки національних урядів, включно з Україною, кожен з яких вказав, що причиною таких санкцій стала логістична підтримка, яку надала Група Волга-Днєпр військовим Російської Федерації для цілей Російської Кампанії 2022 року. Зокрема:

 

2351.1     Санкції проти Групи Волга-Днєпр було введено Радою національної безпеки і оборони України, яка заявила, що “компанія працює в секторах, які мають стратегічне значення для російського уряду, і надає великі [обсяги] матеріальної (транспортної, логістичної та іншої) підтримки для дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України”;[1986]

 

2351.2     24 квітня 2024 року Європейський Союз запровадив санкції проти компанії “Волга-Днєпр-Москва” (холдингова компанія Групи Волга-Днєпр), заявивши: “Група Волга-Днєпр - провідний російський авіаперевізник, що спеціалізується на перевезенні великовагових вантажів за допомогою внутрішніх і міжнародних чартерних і регулярних перевезень. З початку агресивної війни Росії проти України Група Волга-Днєпр відіграє важливу роль в обслуговуванні військово-промислового комплексу Росії та забезпеченні повітряних перевезень для російських військових цілей. Група Волга-Днєпр також є материнською компанією ТОВ “Авіакомпанія Волга-Днєпр”, тобто Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр.[1987]

 

2351.3     23 серпня 2023 року Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо Авіакомпанії Волга-Днєпр (тобто Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр) та її холдингової компанії Волга-Днєпр-Москва.[1988]

 

3. Короткий виклад фактів

 

2352. Загалом, як було викладено вище у цьому Рішенні, Позивачеві було завдано майнової шкоди у вигляді неправомірного привласнення його активів і бізнесу в рамках Російської Кампанії 2022 року. Вищеописані дії Співзаподіювачів Шкоди Волга-Днєпр (поряд з діями інших співзаподіювачів шкоди) з надання транспортних послуг для цілей Російської Кампанії 2022 року, активно допомагали і сприяли проведенню Російської Кампанії 2022 року.

 

2353. Фактично Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр “передбачав або повинен був передбачити”, що його дії дадуть змогу та сприятимуть проведенню Російської Кампанії 2022 року, і що, як такі, “взаємопов'язані [та] сукупні дії” Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр та інших співзаподіювачів шкоди з високою ймовірністю заподіють шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача: або у вигляді фізичної шкоди майну, або втрати доходу внаслідок фізичної руйнації майна, або порушення безпеки навколишнього середовища й економічної дестабілізації в результаті військових дій і подальшої окупації, або - як це сталося в даному випадку - привласнення та подальшого перерозподілу бізнес-активів Позивача, що, виходячи з попередніх кампаній Росії в Криму та на Донбасі, Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр передбачав або повинен був передбачити як одну з цілком очевидних цілей Російської Кампанії 2022 року.

 

2354. Цілком очевидно, що дії співзаподіювачів шкоди (зокрема Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр) були “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” - створити умови для проведення Російської Кампанії 2022 року і забезпечити її успіх.[1989]

 

4. Згідно з чинним законодавством Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр несе відповідальність перед Позивачем за майнову шкоду, заподіяну Позивачу.

 

1. Короткий виклад норм матеріального права, застосовних до деліктної відповідальності

 

2355. Посилаючись на застосовні правові положення, розглянуті вище в Розділі IV цього Рішення, згідно з застосовними колізійними нормами українського законодавства та застосовними міжнародними договорами, українське законодавство є правом, застосовним до деліктної відповідальності, якщо “дія або подія”, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України. [1990]

 

2356. Згідно з українським законодавством, для встановлення деліктної відповідальності необхідна наявність таких елементів: (і) фактична шкода, (іі) неправомірність поведінки, що заподіяла шкоду, (ііі) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та поведінкою відповідача чи “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, та (ііі) вина заподіювача шкоди.[1991]

 

2357. У той час як у цій справі має бути доведено перші три елементи делікту, четвертий елемент - вина - презюмується. Якщо ця презумпція не буде спростована під час судового розгляду, вона буде юридичною підставою для висновку про наявність вини особи, яка завдала шкоди.[1992]

 

2358. Суд дійшов висновку про те, що елементи (i)-(iii) доведено Позивачем, а презумпцію вини (елемент (iv)) не спростовано Відповідачами, то особи (які заподіяли шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру) несуть солідарну відповідальність перед потерпілим у повному обсязі, незалежно від їхнього відносного вкладу в заподіяння такої шкоди.[1993]

 

1. Застосування матеріального права до цих фактів

 

2359. Застосуємо до наведених вище фактів кожен елемент делікту по черзі:

 

1. Шкода

 

2360. Що стосується елемента (i) - шкоди – Суд дійшов висновку про те, що Позивач продемонстрував і довів у цій справі, що він зазнав реальної шкоди у вигляді неправомірного привласнення всього його бізнесу (включно з основними засобами, установками, обладнанням і правами на видобуток та переробку корисних копалин, що називається в українському законодавстві “єдиним майновим комплексом” у рамках Російської Кампанії 2022 року.[1994] Жоден із Відповідачів не заперечував проти факту привласнення Нєдрами ДНР підприємства Позивача, а також не надав жодних доказів, які б це спростовували.

 

1. “Неправомірність” поведінки відповідачів

 

2361. Що стосується елемента (ii) - “неправомірність” поведінки відповідачів - як уже пояснювалося,[1995] закон, що застосовується до деліктної відповідальності (тобто українське право), також застосовується до визначення того, чи були дії співзаподіювачів шкоди “неправомірними”.

 

2362. Як пояснювалося вище, Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр надавав послуги з перевезення військової техніки (зокрема бойових літаків) під час Російської Кампанії 2022 року. Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр “передбачав або повинен був передбачити”, що його дії сприятимуть і полегшуватимуть проведення Російської Кампанії 2022 року, і що у зв'язку з цим “взаємопов'язані [і] сукупні дії” Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр та інших співзаподіювачів шкоди з високою ймовірністю заподіють шкоду особам, які перебувають у становищі Позивача.

 

2363. Російська Кампанія 2022 року та, відповідно, дії Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, що допомагав та сприяв їй, були “неправомірними”, оскільки вони суперечили внутрішньому законодавству України та міжнародним договорам, учасником яких є Україна (і які є частиною українського законодавства). [1996]

 

2364. По-перше, дії Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, внаслідок яких Позивачу було заподіяно майнову шкоду, порушили загальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України “утримуватися від дій, що могли б порушити права інших осіб”.[1997]

 

2365. По-друге, далі і як альтернатива, Російська Кампанія 2022 року, якій активно сприяв Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр, була неправомірною відповідно до міжнародного права, яке є невід'ємною частиною українського права. Зокрема:

 

2365.1     Систематичне, масове привласнення і перерозподіл приватних українських активів на окупованих територіях, що було невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року, являло собою (i) порушення статей 46 та/або 47 Гаазького Положення, що забороняють конфіскацію приватної власності і мародерство;[1998] (ii) воєнний злочин відповідно до статті 8(2)(b)(xiii) Римського Статуту;[1999] і (iii) порушення прав, викладених у статті 1 Протоколу № 1 ЄКПЛ, а також практика незабезпечення таких прав;[2000] і

 

2365.2     збройне вторгнення та окупація території України Російською Федерацією, що були невід'ємною частиною Російської Кампанії 2022 року та засобом систематичного, масового привласнення та перерозподілу приватних українських активів, є (і) порушенням статті 2(4) Статуту ООН, яка передбачає, що всі члени ООН “утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй”, [2001] (ii) злочином агресії згідно зі статтею 8bis(1) Римського статуту; [2002] та (iii) (після 16 березня 2022 року) порушенням постанови Міжнародного Суду ООН 16 III 22, виданої в цей день, яка мала обов'язкову силу і створила міжнародно-правове зобов'язання для Російської Федерації і яка наказувала Російській Федерації “негайно призупинити військові операції” і “забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть скеровуватись або підтримуватись нею, а також будь-які організації та особи, які можуть перебувати під її контролем чи керівництвом, не робили жодних кроків на підтримку” Російської Кампанії 2022 року”.[2003]

 

2366. Відповідно, дії Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр зі створення умов, надання допомоги та сприяння Російській Кампанії 2022 року, як описано вище, були “неправомірними”.

 

iii.            “Причинно-наслідковий зв'язок”

 

2367. Що стосується елемента (iii) - причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та поведінкою відповідача або “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру” кількох співзаподіювачів шкоди, то, як було показано вище, Шкода, заподіяна Позивачеві - неправомірне привласнення його активів і бізнесу Російською Федерацією в рамках Російської Кампанії 2022 року - була спричинена “взаємопов'язаними [та] сукупними діями” кількох співзаподіювачів шкоди, зокрема й Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, що надавав допомогу та сприяння в проведенні Російської Кампанії 2022 року.

 

1. Вина з боку відповідачів

 

2368. Що стосується елемента (iv) - вини відповідачів, то, як зазначалося вище, вина відповідачів презюмується. Тому не Позивач має доводити вину Відповідачів, а Відповідачі мають довести відсутність такої.

 

1. Висновки про відповідальність Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр

 

2369. Суд дійшов висновку, що Позивач довів три елементи делікту, які він мав довести, за відсутності спростування презумпції вини Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр. Отже єдиний висновок, який Суд може зробити за таких обставин, це визнати Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр (який спільно з іншими співзаподіювачами шкоди завдав майнової шкоди Позивачу своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру”) відповідальним за компенсацію заподіяної Позивачу майнової Шкоди у повному обсязі, незалежно від його відносного внеску у заподіяння такої шкоди.[2004]

 

2370. З огляду на вищевикладене, Суд відповідно до статей 22, 1166 та 1190 Цивільного кодексу України визнає Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр (який спільно з іншими співзаподіювачами шкоди заподіяв Позивачу майнову шкоду своїми “взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями, з єдністю наміру”) зобов'язаним відшкодувати майнову шкоду, заподіяну Позивачу, у повному обсязі незалежно від його відносного внеску у заподіяння такої шкоди.

 

2371. Розмір відповідальності розглядається в Розділі XIII цього Рішення.

 

1. В силу володіння, контролю та управління Групою Волга-Днєпр Відповідачі Альтер-Его Волга-Днєпр несуть відповідальність перед Позивачем солідарно з Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр.

 

1. Огляд володіння, контролю та управління Групою Волга-Днєпр на початковому етапі Російської Кампанії 2022 року

 

2372. Структура власності та контролю Групи Волга-Днєпр на початковому етапі Російської Кампанії 2022 року наведена у Додатку А-0103, наданого Позивачем.[2005]

 

2373. Як зазначалося, Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр є Відповідач 30 (російська компанія ТОВ “Авіакомпанія Волга-Днєпр”). Чотири Відповідачі Альтер-Его Волга-Днєпр (Відповідачі 31-34) по черзі розглядаються нижче.

 

1. Відповідач 31 (Волга-Днєпр-Москва)

 

2374. Станом на лютий 2022 року (коли Група Волга-Днєпр брала участь у наданні допомоги та сприянні в проведенні Російської Кампанії 2022 року), Компанія Волга-Днєпр-Москва використовувалася Групою Волга-Днєпр як одна з основних холдингових компаній для контролю над Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр. Зокрема, Волга-Днєпр-Москва була наскрізною холдинговою компанією, що дозволяла її 100-відсотковому власнику, [2006] Volga-Dnepr Logistics BV (Відповідач 32), володіти 100-відсотковою часткою у Співзаподіювачі Шкоди Волга-Днєпр. Volga Dnepr BV володіла:

 

2374.1     51% у Співзаподіювачі Шкоди Волга-Днєпр напряму, а

 

2374.2     інші 49% - через Волга-Днєпр-Москва. [2007]

 

2375. У підсумку Волга-Днєпр-Москва контролювалася панами Ісайкіним і Шкляником (Відповідачі 33 і 34, відповідно) через Volga Dnepr BV. [2008]

 

1. Відповідач 32 (Volga-Dnepr BV)

 

2376. Станом на лютий 2022 року (коли Група Волга-Днєпр брала участь у підтримці Російської Кампанії 2022 року), Volga-Dnepr BV використовувалася Групою Волга-Днєпр як основна холдингова компанія для контролю над Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр. Як зазначалося вище, Volga-Dnepr BV була 100-відсотковим (частково прямим і частково непрямим) власником Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр - їй належали:

 

2376.1     51% у Співзаподіювачі Шкоди Волга-Днєпр напряму, і

 

2376.2     решта 49% - через свою 100%-ву російську дочірню компанію Волга-Днєпр-Москва (Відповідач 31).[2009]

 

2377. Зі свого боку, Volga-Dnepr BV безпосередньо належала двом кінцевим власникам Групи Волга-Днєпр: пану Ісайкіну (Відповідачі 33), який володів контрольним 75-відсотковим пакетом акцій Volga-Dnepr BV та пану Шклянику (Відповідач 34), який володів міноритарним, 25-відсотковим пакетом акцій.[2010]

 

iii.            Відповідач 33 пан Ісайкін

 

2378. Пан Ісайкін є засновником і на момент вчинення неправомірних дій Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр був власником контрольного 75-відсоткового пакета акцій і президентом Групи Волга-Днєпр.[2011],[2012] Як такий, він був основним контролером Групи Волга-Днєпр і Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр.

 

1. Застосування Критеріїв Рішення у Справі Жеваго до Групи Волга-Днєпр

 

2379. Як показано вище, на ранній стадії Російської Кампанії 2022 року, коли Група Волга-Днєпр загалом (і Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр зокрема) надавала допомогу та сприяння Російській Кампанії 2022 року, що заподіяла майнову шкоду Позивачеві, Група Волга-Днєпр загалом (і Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр зокрема) прямо чи побічно перебувала у власності, під контролем та управлінням пана Ісайкіна. Для цієї мети він використовував дві наскрізні холдингові компанії: “Волга-Днєпр-Москва” (Відповідач 31) і Volga-Dnepr BV (Відповідач 32) як дві холдингові компанії. Таким чином, використовуючи формулювання Рішення у Справі Жеваго:

 

2379.1     Група Волга-Днєпр “становила єдине ціле”, і, зокрема, що стосується компаній, які входять до Групи Волга-Днєпр, їхні “майно, діяльність, інтереси ... настільки спільно пов'язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежувати їх”;[2013]

 

2379.2     пан Ісайкін використовував ці компанії “як фасад... (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально, [а компанії були] створені виключно для уникнення відповідальності перед кредиторами або легального обходу приписів закону”;[2014]

 

2379.3     це був точний випадок “зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов'язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди заподіяної шкоди”,[2015]

 

2379.4     пан Ісайкін здійснював “фактичне управління активами групи компаній як власними”;[2016] і

 

2379.5     “в інтересах справедливості... визнання за компанією самостійної правосуб'єктності призводить до очевидно несправедливого результату”, коли реальні контролери компаній Групи Волга-Днєпр пан Ісайкін, який був пособником та сприяв у заподіянні Шкоди Позивачеві, уникнув би відповідальності.[2017] Зокрема, він мав повну можливість змусити Групу Волга-Днєпр припинити надання допомоги та сприяння в проведенні Російської Кампанії 2022 року, але навмисно вважав за краще не робити цього щонайменше до серпня 2022 року, тим самим порушивши “загальні принципи цивільного права, передбачені пунктом 6 частини 1, статті 3 Цивільного кодексу України, [такі як] справедливість, добросовісність та розумність [та не виконали свого обов'язку, який передбачає, що] “Під час здійснення своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, що могли б порушити права інших осіб...”.[2018]

 

2380. На підставі вищевикладеного, відповідно до критеріїв Рішення у Справі Жеваго, Відповідач 31 (Волга-Днєпр-Москва), Відповідач 32 (Volga-Dnepr BV), Відповідач 33 (пан Ісайкін) мають нести солідарну відповідальність з Відповідачем 30 (Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр”) за заподіяну Позивачеві майнову шкоду.

 

1. Відчуження часток, яке нібито мало місце, у Групі Волга-Днєпр паном Ісайкіним і паном Шкляником після введення міжнародних санкцій не має значення

 

2381. Після введення міжнародних санкцій проти пана Ісайкіна та пана Шкляника, у серпні 2022 року вони нібито розпорядилися всіма своїми частками в Групі Волга-Днєпр, зокрема, передали всі ці частки ключовим членам правління Групи Волга-Днєпр.[2019]

 

2382. За інформацією, опублікованою в ЗМІ, структуру Групи Волга-Днєпр в серпні 2022 року було змінено. [2020]

 

2383. У цій справі не досліджувалось те, чи були ці передбачувані зміни реальними, або ж насправді пан Ісайкін зберіг свій контроль і вплив над Групою Волга-Днєпр. Зрештою, це абсолютно неважливо для цілей цієї справи. Важливим є те, що на момент вчинення неправомірних дій Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр та пан Ісайкін володіли, контролювали та керували Групою Волга-Днєпр загалом (та Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр зокрема), що сприяло проведенню Російської Кампанії 2022 року, внаслідок якої Позивачеві була заподіяна майнова шкода.

 

XIII.           Розрахунок збитків

 

1. Введення

 

2384. У Розділах VI-XII цього Рішення, Суд встановив, що Позивач зазнав шкоди у вигляді втрати свого підприємства (яке в українському законодавстві називається “єдиним майновим комплексом”, або “ЄМК”) внаслідок його неправомірного привласнення в результаті взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру кількох співзаподіювачів шкоди.

 

2385. Позивач висунув вимогу про стягнення (а) реальних збитків та (б) інфляційних втрат і відсотків за ставкою 3% річних.

 

2386. Основні положення українського законодавства, застосовні до розрахунку ціни Позову Позивача, були викладені в Розділі IV(B)(2) вище. Для зручності нижче наводиться їхній стислий виклад та застосування до обставин справи.

 

1. Реальні Збитки

 

1. Форма та процесуальні строки подання та доведення реальних збитків та заперечень щодо них

 

1. Способи та процесуальні строки доведення збитків у разі втрати ЄМК, та наслідки їх порушення

 

2387. Як уже пояснювалося Судом у Розділі I(C)(15)(c)(ii) вище, відповідно до частини 3 статті 162 ГПК, розрахунок ціни позову (яка в даній справі становить розмір завданої Позивачу шкоди та пов’язаних з нею нарахувань) повинен бути наданий Позивачем у його Позові,[2021] копія якого направляється всім учасникам справи до подання позовної заяви до суду.[2022]

 

2388. Відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, відповідач, у свою чергу, зобов’язаний надати свої заперечення щодо наведених позивачем обставин, зокрема і розміру позовних вимог, у відзиві на позовну заяву.[2023] При цьому частина 4 статті 165 ГПК передбачає, що “якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього”. Частина 4 статті 13 ГПК встановлює, що “Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій”.

 

2389. Щодо форм доведення збитків у разі втрати ЄМК в позові та відзиві, будь-яка сторона у справі могла доводити чи спростовувати певну оцінку ЄМК Позивача:

 

2389.1            або шляхом “судової експертизи”, виконаної “експертом або експертною установою” у відповідності до статті 98 ГПК та статті 7-1 Закону України про Судову Експертизу (яка дозволяє будь-якій особі укласти договір з експертом чи експертною установою), або

 

2389.2            шляхом подання звіту про “оцінку майна та майнових прав” або “рецензії” на оцінку, виконану “оцінювачем”, як встановлено Законом про Оцінку.

 

2390. Різниця між “експертом” та “оцінювачем” полягає у формальних вимогах до їхньої кваліфікації та сертифікації, які передбачені Законом про Судову Експертизу, з одного боку, та Законом про Оцінку, з іншого боку.

 

2391. Відповідно до частини 4 пункту 1 Розділу I Методики Оцінки Збитків 2022 року, встановлено, що “оцінка (визначення розміру) збитків … здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами [Закону про Оцінку] або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із [Законом про Судову Експертизу]”. (Виділення додано)

 

1. Застосування вказаних положень до обставин справи

 

2392. 25 липня 2025 року Позивач подав Позов про відшкодування шкоди та її розрахунок, до якого додав Звіт про Оцінку Збитків від 10 липня 2025 року,[2024] складений на підставі Закону про Оцінку, підготовлений компанією “Nexia DK. Valuation Services LLC” (далі - Оцінювач) (юридична адреса: Україна, 79013, м. Львів, вул. С. Єфремова, будинок 32а), незалежним ліцензованим українським оцінювачем, який входить до Групи компаній “Nexia DK. Аудитори та консультанти”, провідної світової мережі незалежних аудиторських та консалтингових фірм.

 

2393. З урахуванням кількох випадків зупинення провадження у справі, строк подання відзивів, а отже, і відповідних заперечень у справі, закінчився 2 лютого 2026 року. Таким чином, будь-яка незгода з розрахунком збитків, наведеним у Позові та Звіті про Оцінку Збитків, мала бути заявлена кожним Відповідачем до закінчення цього строку разом із відповідними доказами (якщо Відповідач мав намір посилатися на докази).

 

2394. Лише два Відповідачі подали Відзиви на Позов по суті справи:

 

2394.1            Відповідач 18 (Rosneft AET) подав Відзив на Позов (від 23 січня 2026 року) 28 січня 2026 року. У ньому Rosneft AET заперечував виключно правомірність нарахувань інфляційних втрат та відсотків річних, але не наводив жодних заперечень щодо розрахунку реальних збитків Позивача (або змісту Звіту про Оцінку Збитків). У Відзиві на Позов (від 23 січня 2026 року) Rosneft AET включив клопотання про надання Rosneft AET додаткового строку для подання відзиву до 8 лютого 2026 року.[2025] Це було незрозуміле клопотання, оскільки воно було включено до Відзиву, який компанія Rosneft AET вже подала 28 січня 2026 року, але коли Суд під час підготовчого засідання запитав у адвоката Rosneft AET Сидоренка, чи наполягає він на цьому клопотанні, адвокат Rosneft AET Сидоренко відповів “ні”. Нарешті, на запитання Суду безпосередньо перед закриттям підготовчого провадження у справі 10 лютого 2026 року щодо того, чи має він якісь додаткові заяви та клопотання, адвокат Rosneft AET Сидоренко також відповів негативно, і не повідомив Суд про будь-які причини, що заважали йому висловити незгоду з розрахунком реальних збитків (або змістом Звіту про Оцінку Збитків) або про подання доказів, які він бажав подати до Суду, але не мав часу для їх отримання.

 

2394.2            Відповідач 21 (Новомосковський Азот) подав Відзив на Позов 4 лютого 2026 року (Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року),[2026] який не містив будь-яких заперечень або доказів щодо розрахунку збитків Позивача (і змісту Звіту про Оцінку Збитків).

 

2395. Жоден з Відповідачів не подав до закриття підготовчого провадження у справі 10 лютого 2026 року ні висновків “судової експертизи”, замовленої таким Відповідачем, ні свій власний звіт про “оцінку майна та майнових прав”, ні “рецензію” на Звіт про Оцінку Збитків, поданий Позивачем у якості додатку до Позову.

 

2396. При цьому, лише за лічені дні до судового засідання з розгляду справи, призначеного на 28 квітня 2026 року, вони вперше в цьому провадженні висловили незгоду з розрахунком реальних збитків Позивача та зі змістом відповідних частин Звіту про Оцінку Збитків:

 

2396.1            Новомосковський Азот – у Другому Відзиві від 21 квітня 2026 року,[2027] без жодного намагання довести, що Новомосковський Азот не заперечив проти розрахунку збитків Позивача (та змісту Звіту про Оцінку Збитків) у встановлений законом термін, з підстав, що не залежали від нього;[2028]

 

2396.2            Rosneft AET – в Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року,[2029] в якому Rosneft AET заявив свої заперечення проти розрахунку збитків Позивача (та змісту Звіту про Оцінку Збитків). У тому ж Клопотанні, Rosneft AET заявляв, що раніше не заперечував проти розрахунку збитків Позивача з підстав начебто незалежних від нього, а саме внаслідок того, що своєчасно не зміг дізнатись про певні (неконкретизовані ним) “факти та обставини”.

 

2397. Відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, постають два питання:

 

2397.1            Перше питання - чи вбачається незгода Rosneft AET та Новомосковського Азоту щодо розрахунку реальних збитків (та змісту Звіту про Оцінку Збитків) з наданих разом із їхніх Відзивами на Позов доказів, “що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог”. Відповідь на це питання – ні, не вбачається.

 

2397.2            Друге питання – чи довели Rosneft AET та Новомосковський Азот, що незаперечення ними у їхніх Відзивах на Позов розрахунку реальних збитків (та змісту Звіту про Оцінку Збитків), мало місце “з підстав, що не залежали від них”. Щодо Rosneft AET, як детально встановлено Судом у Розділі I(C)(15)(c)(iii) та I(C)(16) вище, Rosneft AET цього не довів. Щодо Новомосковського Азоту, останній навіть не намагався цього довести. (тією мірою, якою заяви Новомосковського Азоту про неможливість знайти українського адвоката, могли слугувати поясненням таких “підстав, що не залежали від нього”, Суд детально розглянув зазначені заяви у Розділі I(C)(8)(c) та встановив, що вони не відповідають дійсності, є бездоказовими та (або) необґрунтованими).

 

2398. Отже, відповідно до частини 4 статті 165 ГПК, Rosneft AET та Новомосковський Азот “позбавляється права заперечувати проти” розміру реальних збитків, зазначених у Позові та визначених у Звіті про Оцінку Збитків.

 

2399. Як також вже відмітив Суд, до Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків, Rosneft AET додав Так Звану Рецензію від 23 квітня 2026 року на Звіт про Оцінку Збитків. Як Суд встановив вище (у Розділі I(C)(15)(b)), через відсутність у виконавця (ТОВ “Нерухомість-Футура”) та у оцінювача (Ставніченко Олександра Миколайовича) встановлених законом кваліфікації та кваліфікаційних свідоцтв, вони не мали права рецензувати Звіт про Оцінку Збитків Позивача. Тому Так Звана Рецензія не має статусу “рецензії” у розумінні Закону про Оцінку, і, навіть у разі своєчасного подання до Суду, Так Звана Рецензія не може бути доказом у справі.

 

2400. Як вже відмічав Суд, посилання з боку Rosneft AET у цьому контексті на загальні положення статті 42 (“Учасники справи мають право: … 2) подавати докази …”) та статті 74 ГПК (“Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень”) – зовсім не означає, що відповідач може робити це коли завгодно. Пункт 4 частини 2 статті 42 ГПК прямо встановлює, що “Учасники справи зобов’язані: … 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом”.

 

2401. У Розділі I(C)(15)(с)(iv) вище Суд також детально розглянув питання щодо необхідності призначення в цій справі Судом Судової Експертизи з Оцінки Збитків (про що йшлося у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків) і встановив, що передбачені законом підстави для її проведення відсутні.

 

2402. Проте, з метою всебічного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи, Суд розглянув нижче в цьому Розділі аргументи Rosneft AET та Новомосковського Азоту (а також аргументи, викладені в Так Званій Рецензії, поданій Rosneft AET.

 

2. Розмір компенсації відповідно до Цивільного Кодексу

 

2403. Суд встановив, що Позивач зазнав шкоди у вигляді втрати свого підприємства (яке в українському законодавстві називається “єдиним майновим комплексом”, або “ЄМК”) внаслідок його неправомірного привласнення в результаті взаємопов'язаних, сукупних дій або дій з єдністю наміру кількох співзаподіювачів шкоди.

 

2404. Як пояснювалося вище в Розділі IV(C), відповідно до частини 3 статті 22 Цивільного Кодексу, у цивільному делікті “збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі”. У цьому випадку договірне обмеження збитків відсутнє, а закон не передбачає компенсацію в меншому або більшому розмірі.

 

2405. Як також пояснювалося вище в Розділі IV(C), належним засобом захисту, на який позивач має право за таких обставин відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного Кодексу, є відшкодування “реальних збитків”, тобто такого відшкодування, яке поставило би його в становище до порушення його прав (тобто “втрати, яких [позивач] зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права”).[2030]

 

2406. Відповідно до вищевказаного положення Цивільного Кодексу, згідно з Методикою Оцінки Збитків 2022 року, оцінка збитків, завданих ЄМК, має здійснюватися шляхом визначення її “справедливої ринкової вартості” або “ринкової вартості”, тобто грошового еквіваленту, за яким майно перейшло б з рук у руки між гіпотетичним охочим та спроможним покупцем і гіпотетичним охочим і спроможним продавцем, які діють на відстані витягнутої руки на відкритому й необмеженому ринку, коли жодний із них не примушений до купівлі або продажу, або не примушений до продажу майна, тощо.[2031]

 

2407. Більш детальні положення щодо розрахунку реальних збитків, завданих у рамках Російської Кампанії 2022 року, були встановлені Методикою Оцінки Збитків 2022 року, і їхнє застосування розглянуто Судом вище з урахуванням аргументів, висунутих Позивачем та Відповідачами.

 

3. Оціночна вартість реальних збитків

 

2408. За допомогою розрахунків, викладених у Звіті про Оцінку Збитків, поданому у якості додатку до Позову Позивача, Оцінювач встановив, що реальні збитки Позивача, представлені справедливою ринковою вартістю його неправомірно привласненого ЄМК, із застосуванням дохідного підходу та методу дисконтування грошових потоків (далі - ДГП), становлять 28 927 701 000 гривень.[2032]

 

2409. Жоден з Відповідачів не надав власних розрахунків реальних збитків Позивача.

 

2410. Як зазначалося вище, лише два Відповідачі (Відповідач 18 (Rosneft AET) та Відповідач 21 (Новомосковський Азот)) подали до Суду свої загальні заперечення щодо розрахунків, викладених у Звіті про Оцінку Збитків, а Rosneft AET також подав Так Звану Рецензію на Звіт про Оцінку Збитків.[2033] Незважаючи на те, що ці заперечення були подані через кілька місяців після закінчення процесуального строку для їх подання, і жоден із відповідачів не довів, що таке несвоєчасне подання мало місце “з підстав, що не залежали від нього”,[2034] і незважаючи на те, що Так Звана Рецензія була складена виконавцем та оцінювачем, які не мали права на таку оціночну діяльність, вона не є “рецензією” у розумінні Закону про Оцінку і не може бути прийнята Судом як доказ[2035] - з метою повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи, Суд, тим не менш, розглянув у цьому Розділі нижче всі викладені в них аргументи.

 

4. Підхід і метод оцінки реальних збитків

 

2411. Пункти 7.1 та 7.2 Розділу III Методики Оцінки Збитків 2022 року передбачають, що оцінка збитків, яких зазнав ЄМК, має проводитися шляхом визначення вартості відновлення ЄМК загалом з використанням або майнового підходу (за яким вартість підприємства оцінюється переважно на основі вартості належних йому матеріальних активів), або на підставі дохідного підходу (за яким оцінка базується переважно на майбутніх доходах підприємства):

 

“ 7. Визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення єдиних майнових комплексів підприємств (далі - ЄМК), установ та організацій усіх форм власності здійснюється із такими особливостями:

 

7.1. Оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок зменшення вірогідності одержання майбутніх економічних вигід від дебіторської заборгованості, пошкодження, втрати та(або) знищення ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для відновлення такого майна як об’єктів у цілому з урахуванням стану, яке це майно мало на дату заподіяння шкоди, беручи до уваги його склад, вік, стан активів та склад зобов’язань.

 

7.2. Для оцінки реальних збитків щодо ЄМК підприємств, які знищені, застосовують майновий та дохідний підходи”.

 

2412. У Звіті про Оцінку Збитків, доданому до Позову Позивачем, використано дохідний (а не майновий) підхід, у зв’язку із тим, що нематеріальні активи та гудвіл ЄМК Позивача (такі як договірні та адміністративні права (наприклад, на видобуток корисних копалин) становили значну частину вартості знищеного ЄМК, та для використання підходу з позиції доходів наявні достатні дані.[2036]

 

2413. Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків[2037] та Так Звана Рецензія (Питання 3, 4 и 5),[2038] намагаються виправдати використання майнового (а не дохідного) підходу для оцінки реальних збитків Позивача “як обов’язкового до використання” згідно з Методикою Оцінки Збитків 2022 року, і стверджують, що застосування дохідного підходу у Звіті про Оцінку Збитків є безпідставним.

 

2414. У Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року хоча й не стверджується прямо, що до розрахунку реальних збитків ЄМК Позивача мав застосовуватися майновий (а не дохідний) підхід, зазначається, що “Перша і найбільш очевидна підстава для сумнівів у заявленій сумі - її радикальна невідповідність фінансовим даним самого Позивача. Згідно з фінансовою звітністю [Позивача] за 2022 рік, балансові показники підприємства на початок і кінець звітного періоду” [2039] були досить низькими порівняно з оцінкою вартості підприємства Позивача, зазначеною у Звіті про Оцінку Збитків. Новомосковський Азот також стверджував, що “Таке багаторазове перевищення ринкової оцінки над балансовою вартістю нетипове для традиційної гірничодобувної промисловості і не може бути визнане достовірним без незалежної експертної перевірки”.[2040]

 

2415. Суд зазначає, що таке порівняння було б виправданим лише в тому випадку, якби вартість ЄМК Позивача розраховувалася на основі майнового (а не дохідного) підходу, оскільки за дохідним підходом вартість матеріальних активів ЄМК не має жодного значення, а стосовно підприємств, спочатку зареєстрованих як мікропідприємство (як на той час був зареєстрований Позивач), нематеріальні активи (як, наприклад, 20-річна ліцензія Позивача на розробку родовища із залишком ліцензійних запасів граніту в 42,9 млн м3) можуть і зовсім не включатися до балансу, або включатися лише за ціною придбання (як, наприклад, збір за видачу спеціального дозволу на видобуток корисних копалин, розмір якого не має нічого спільного ані з вартістю ліцензійних ресурсів, ані з сумою майбутніх доходів підприємства від їх розробки). Отже, як правильно зазначив Позивач, з цих причин твердження Новомосковського Азоту про “невідповідність між балансовими даними та заявленим “реальним збитком” [Позивача] є не просто значною - вона є разючою”[2041] - є повністю нерелевантними.[2042] Як зазначив Суд, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET і Новомосковський Азот права на ці заперечення, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов, але Суд їх розглянув.

 

2416. На підставі наведених нижче обставин Суд встановив, що відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року до оцінки ЄМК Позивача має застосовуватися дохідний (а не майновий) підхід, який і було застосовано у Звіті про Оцінку Збитків. А (як прямі, так і непрямі) аргументи Відповідачів про те, що слід було застосувати майновий підхід, є неправильними.

 

2417. Пункт 7.5. розділу III Методики Оцінки Збитків 2022 року визначає, що дохідний підхід (а не підхід оцінки активів, тобто майновий підхід) має застосовуватися за обставин, коли (а) нематеріальні активи та гудвіл (такі як договірні та адміністративні права) становлять значну частину вартості знищеного ЄМК, або (б) дохідний підхід дає суму реальних збитків вищу, ніж майновий підхід:

 

“ 7.5. Дохідний підхід застосовують за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для застосування такого підходу у випадках коли вартість знищеного, втраченого ЄМК значною мірою формувалася нематеріальними активами та гудвілом. Значення реальних збитків, що отримане з використанням дохідного підходу, береться за основу в тих випадках, коли воно перевищує значення реальних збитків, яке отримане з використанням майнового підходу.” (Виділення додано)

 

2418. Суд виснує, що і сама Так Звана Рецензія, яка при цьому містить зворотній висновок, і аргументи Новомосковського Азоту, лише підтверджують і (а), і (б).

 

2419. По-перше, як зазначається у самій Так Званій Рецензії, так і в аргументах Новомосковського Азоту, стверджується, що Позивач мав лише відносно скромні матеріальні активи (згідно з балансом Позивача станом на 1 січня 2022 року, наведеним у Так Званій Рецензії, балансова вартість становила лише 10 463 500 гривень.[2043] При цьому, найціннішим активом Позивача були його права на 20 років (з переважним правом продовження) на розробку Родовища із залишком у 42,9 млн м3 ліцензійних запасів граніту[2044] (існування, дійсність та обсяг яких не були оскаржені жодним Відповідачем, і навіть сам Rosneft AET надав у додатку до Клопотання Rosneft AET про Виклик Свідків лист Державної служби геології та надр України, яка підтвердила дійсність Ліцензії).

 

2420. Ні оцінювач, ні Суд не можуть ігнорувати зазначений нематеріальний актив для цих цілей. За таких обставин, безсумнівно, що “вартість знищеного, втраченого ЄМК значною мірою формувалася нематеріальними активами”. Тому (як визначає вищезазначений Пункт 7.5 розділу III Методики Оцінки Збитків 2022 року), має застосовуватись дохідний (а не майновий) підхід.

 

2421. По-друге, навіть без будь-яких складних розрахунків, у разі застосування майнового підходу, вартість підприємства Позивача становила б суму, що відповідає балансовій вартості (10 463 500 гривень). На цю різницю і звертає увагу Новомосковський Азот.[2045] При цьому, безсумнівно, що дохід, який Позивач отримав би від розробки ліцензійних запасів граніту в 42,9 млн м3, і відповідно, вартість підприємства Позивача при застосуванні дохідного підходу, була б незрівнянно вищою. Це і показує вартість ЄМК Позивача, встановлена у Звіті про Оцінку Збитків.

 

2422. Додатковий аргумент, який відображений у Так Званій Рецензії полягає в тому, що, згідно з балансом Позивача станом на кінець 2021 та 2022 років, Позивач “не володіє нематеріальними активами”.[2046] Однак, як уже зазначив Суд, Позивач на законних підставах вів облік та звітував за правилами, передбаченими для мікропідприємств (і, мабуть, через відсутність істотних доходів від продажів у період простою підприємства та після неправомірного привласнення його підприємства) залишався зареєстрованим як таке. Мікропідприємства не враховують у своєму балансі нематеріальні активи (такі, як права на розробку природних копалин), на що й вказує Звіт про Оцінку Збитків. Однак це зовсім не означає, що у Позивача був відсутній такий нематеріальний актив. Автор Так Званої Рецензії повсюдно змішує цілі та процедури бухгалтерського обліку підприємства,[2047] з одного боку, та цілі й процедури оцінки підприємства з використанням дохідного підходу, з іншого. З огляду на це, різні посилання в Так Званій Рецензії[2048] на національні та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (зокрема, НП(С)БО 1, 8, 14, 15, 16 25 и 33) у зв’язку з використанням дохідного підходу – зовсім нерелевантні.

 

2423. Отже, відповідно до пункту 7.5. Розділу III Методики Оцінки Збитків 2022 року, до оцінки ЄМК Позивача мав бути застосований дохідний (а не майновий) підхід, що й було зроблено у Звіті про Оцінку Збитків.

 

2424. Визначившись, що застосуванню підлягає дохідний підхід, як передбачено Методикою Оцінки Збитків 2022 року, у Звіті про Оцінку Збитків потім застосовується метод дисконтування грошових потоків з використанням підходу ex-ante для визначення справедливої ринкової вартості неправомірно привласненого ЄМК Позивача. [2049]

 

5. Визначення дати спричинення збитку та базової дати оцінки збитків

 

2425. Відповідно до Звіту про Оцінку Збитків та доказів, досліджених у цій справі, Позивач остаточно втратив контроль над своїм ЄМК 1 вересня 2022 року, коли Позивач більше не мав доступу до свого ЄМК (далі - Дата Втрати, Дата Оцінки).[2050]

 

2426. Методика Оцінки Збитків 2022 року передбачає, що незалежно від (пізнішої) дати, коли відбулася втрата активу в ході Російської Кампанії 2022 року, базова сума збитків повинна розраховуватися на основі фінансових даних станом на 31 грудня 2021 року, яка зазначена у Звіті про Оцінку Збитків як Базова Дата Оцінки.[2051] Базова Дата Оцінки з одного боку достатньо наближена до початку Російської Кампанії 2022 року (24 лютого 2022 року), а з іншого, не дозволяє надзвичайній імовірності масового привласнення українських бізнес-активів в ході Російської Кампанії 2022 року (відомій по досвіду попередніх Кампаній Росії проти України) серйозно негативно вплинути на оцінку вартості бізнес-активів в Україні, зокрема таких, як ЄМК Позивача.

 

2427. Методика Оцінки Збитків 2022 року додатково передбачає, що:

 

2427.1     вартість (привласненого або пошкодженого) активу на Базову Дату Оцінки потім конвертується в долари США за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на Базову Дату Оцінки (27,28 грн за 1 долар США); та

 

2427.2     на дату фактичних збитків вартість у доларах США перераховується в українські гривні за офіційним курсом НБУ, що діє на той момент.

 

2428. Відповідні положення Методики Оцінки Збитків 2022 року в розділі III, пункті 7.4. містять такі положення з цього приводу:

 

“ 7.4. …

 

Значення облікових показників вартості майна станом на 31 грудня 2021 року, що використовують для вказаних видів активів та зобов’язань для визначення розміру складових реальних збитків, спочатку враховують в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Значення курсу для перерахунку облікових показників вартості засноване на офіційному курсі гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року та становить 27,28 гривні за умовну грошову одиницю. Після визначення розміру реальних збитків для вказаних видів активів в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.”

 

6. Аргумент Rosneft AET щодо того, що оцінювач Позивача не проводив особистий огляд підприємства Позивача

 

2429. Вперше у цьому провадженні, Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року стверджувало, що Звіт про Оцінку Збитків “складено без натурального обстеження об'єктів і за відсутності документальних доказів їх існування, цілісного майнового комплексу зокрема. Цим порушено пункти 50-53 Національного стандарту № 1 [НСО №1], якими передбачено необхідність ознайомлення оцінювачем з об’єктом оцінки”.[2052]

 

2430. Як вже зазначив Суд, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET права на ці заперечення, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов, але Суд розглянув і їх також.

 

2431. Стосовно вимоги “натурального обстеження об'єктів” Суд відмічає, що ані пункти 50-53 НСО №1, на які посилався Rosneft AET, ані НСО №1 взагалі не встановлюють таких вимог. Пункт 51 НСО №1 встановлює черговість певних дій оцінювача, серед яких перелічується і “ознайомлення з об'єктом оцінки”. При цьому цей пункт не встановлює, що таке ознайомлення обов’язково має включати “особистий огляд”. Пункт 56 НСО №1 далі встановлює, що “Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: ... письмову заяву оцінювача про … особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки)”, а пункт 7 розділу ІІ Методики Оцінки Збитків 2022 року прямо встановлює, що “Особистий огляд об’єкта оцінки проводиться оцінювачем … зокрема з урахуванням режимних обмежень та за умови наявності доступу до такого об’єкта …”.

 

2432. На час складання Звіту про Оцінку Збитків, ЄМК Позивача знаходився на тимчасово окупованій території України та більше не знаходився під контролем Позивача, як це було зазначено у Звіті про Оцінку Збитків. Тому аргумент Rosneft AET щодо особистого огляду об’єкта (відносно якого Rosneft AET використовує невірний термін “натурального обстеження об'єктів”) є некоректним ні з юридичної ні з фактичної точки зору.

 

7. Аргумент Rosneft AET про відсутність “визначеного законодавством документа” про втрату ЄМК Позивача

 

2433. Вперше у цьому провадженні, Клопотання Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року[2053] та Так Звана Рецензія (Питання 1),[2054] з посиланням на пункт 10 Методики Оцінки Збитків 2022 року, стверджували, що “Під час оцінки (визначення розміру) збитків відповідно до цієї Методики необхідним є отримання визначеного законодавством документа, який підтверджує, що втрата … майна відбулася внаслідок збройної агресії”. Далі у Так Званій Рецензії стверджується, що, оскільки Позивач нібито не надав такого “визначеного законодавством документа”, оцінка збитків відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року взагалі не мала проводитися. Такий висновок є неправильним. Як зазначив Суд, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET права на ці заперечення, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов, але і їх також Суд розглянув.

 

2434. Суд зазначає, що, хоча Методика Оцінки Збитків 2022 року встановлює перелік таких документів щодо втрати певних категорій майна (примітно, що кожен із таких переліків закінчується словосполученням на кшталт “та інші документи”), вона не встановлює такого переліку документів щодо втрати ЄМК.

 

2435. Але, Фонд державного майна України, який регулює оціночну діяльність в Україні та видав саму Методику Оцінки Збитків 2022 року, повідомив оцінювачів, суб’єктів оціночної діяльності та замовників оцінки майна, що при застосуванні Методики Оцінки Збитків 2022 року може застосовуватися Орієнтовний перелік документів, що можуть використовуватися під час оцінки збитків. Цей Орієнтовний перелік серед іншого включає категорію - “інше”,[2055] тим самим не обмежуючи коло доказів, якими може бути підтверджена відповідна втрата. Позивач доводить втрату ЄМК у вигляді неправомірного його привласнення “Нєдрами ДНР”, зокрема, Заявою Свідка Ковиліної[2056], у якій описані обставини втрати ЄМК Позивачем, а також повідомленнями, опублікованими на сайті “Нєдра ДНР”, про те, що з осені 2022 року останній проводив активні роботи на Кар’єрі Позивача.[2057] Як встановив Суд у Розділі VII вище, вказані докази є достатніми для підтвердження втрати ЄМК, а також для проведення оцінки на підставі Методики Оцінки Збитків 2022 року.

 

8. Аргументи Rosneft AET про відсутність документальної бази Звіту про Оцінку Збитків

 

2436. Також вперше у цьому провадженні у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року стверджувалось, що Звіт про Оцінку Збитків нібито “складено … за відсутності документальних доказів … існування” об’єкта. Насправді відповідні докази були детально викладені як у Звіті про Оцінку Збитків, так і в Позові Позивача, тому зазначений аргумент не відповідає дійсності.

 

2437. Зокрема, Rosneft AET зазначає, що у Звіті про Оцінку Збитків безпідставно використано у якості “основної фактичної бази для оцінки”[2058] Заяви Свідків Ракші та Ковиліної ще до того, як Суд оцінив їхню повноту, правдивість, належність та допустимість. Аргумент Rosneft AET є необґрунтованим і позбавленим будь-якої логіки.[2059] По-перше, Позивач мав додати Звіт про Оцінку Збитків до свого Позову як доказ розміру понесених ним збитків (що він і зробив). Тому логічно, що Оцінювач мав покладатися на інформацію та докази (у тому числі, письмові та електронні докази та свідчення свідків), повнота, правдивість, належність та допустимість яких ще не була досліджена Судом. Якщо під час судового розгляду справи Суд визнав би відповідний доказ недопустимим (або обставину, на яку він посилається, недоведеною), Суд зробив би висновок, що відповідна частина Звіту про Оцінку Збитків, яка ґрунтувалася на такому доказі або обставині, є необґрунтованою, і тому не доводить відповідну частину суми збитків. Але твердження про те, що Оцінювач не може покладатися на будь-які представлені йому докази (зокрема, показання свідків) у своїй оцінці, позбавлене будь-якої логіки. Суд також зазначає, що тією мірою, якою Звіт про Оцінку Збитків посилався на Заяву Свідка Ракші, остання є по суті путівником по документах, на які посилається Свідок Ракша. А посилання у Звіті про Оцінку Збитків на Заяву Свідка Ковиліної є витягами з Позову, які містять ті самі виноски з посиланнями на Заяву Свідка Ковиліної. Тому твердження Rosneft AET про те, що Звіт про Оцінку Збитків необґрунтовано використовував “як основної фактичної бази для оцінки” Заяви Свідків Ракші та Ковиліної, не відповідає матеріалам справи і, з практичної точки зору, нічого не доводить.

 

2438. При тому, що Суд розглянув вищезазначені аргументи по суті, як вже зазначалося, частина 4 статті 165 ГПК позбавляла Rosneft AET права на них, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов.

 

9. Аргумент Rosneft AET про те, що підприємство Позивача нібито не являло собою “ЄМК”

 

2439. Також вперше у цьому провадженні у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року,[2060] та у Так Званій Рецензії (Питання 2)[2061], під сумнів ставиться наявність у Позивача у відповідний період часу ЄМК, який був неправомірно привласнений “Нєдрами ДНР”.

 

2440. Зокрема, у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків стверджується, що “великі сумніви викликає наявність у Позивача єдиного майнового комплексу, оскільки з відкритих джерел (відображено у рецензії̈ на звіт) вбачається, що підприємство Позивача не мало власних виробничих потужностей̆, а повний виробничий цикл забезпечувався шляхом залучення інших юридичних осіб”.

 

2441. Разом з тим Так Звана Рецензія визнає, що Позивача “згідно з нормами цивільного законодавства можна визнати як єдиний майновий комплекс (ЄМК)”, але оскільки Позивач забезпечував видобуток та переробку продукції переважно шляхом залучення послуг третіх осіб (таких як транспортні послуги, вибухові роботи та послуги з дроблення каменю), а штат Позивача налічував лише кілька осіб, “норм щодо визнання в бухгалтерському обліку ЄМК як об’єкту бухгалтерського обліку не існує. В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” чітко визначені об’єкти бухгалтерського обліку, серед яких такого об’єкту ЄМК не має. Тому висновок Оцінювача про те, що ЄМК визнається в національній практиці бухгалтерського обліку як об’єкт такого обліку повністю необґрунтовано”. (Виділення додано)

 

2442. Суд розглянув і ці аргументи, незважаючи на те, що як уже зазначалося, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET права на ці заперечення, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов.

 

2443. Суд погоджується з тим, що Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” дійсно не передбачає бухгалтерського обліку ЄМК. Але це жодним чином не впливає на те, що ЄМК визнається цивільним законодавством як актив (незалежно від того, яка з частин його виробничої діяльності ґрунтувалася на договірних відносинах із третіми особами та незалежно від обсягу власних основних засобів Позивача), а також те, що втрата ЄМК призводить до збитків які підлягають стягненню в рамках господарського провадження, і що до їх розрахунку в даній справі застосовується Методика Оцінки Збитків 2022 року.

 

2444. З огляду на це, аргумент Rosneft AET та висновки Так Званої Рецензії з цього приводу не мають відношення до питання оцінки збитків Позивача загалом, і відповідно до Методики Оцінки Збитків 2022 року, зокрема.

 

10. Аргумент Так Званої Рецензії Rosneft AET та Новомосковського Азоту щодо “безперервного функціонування існуючого бізнесу”

 

2445. У Так Званій Рецензії, наданій Rosneft AET, (Питання 6)[2062] правильно стверджується, що при застосуванні дохідного підходу має бути дотримано принцип про “безперервне функціонування існуючого бізнесу”.

 

2446. Водночас, всупереч твердженням автора та рецензента Так Званої Рецензії (які навіть не мали відповідної кваліфікації), принцип “безперервності діяльності” при застосуванні дохідного підходу передбачає, що бізнес працюватиме необмежений час у найближчому майбутньому.

 

2447. На підтвердження своїх висновків щодо порушення принципу “безперервності діяльності” Так Звана Рецензія посилається на незадовільні фінансові та виробничі показники підприємства Позивача за 2019 та 2020 роки. Однак, згідно з матеріалами справи, на яких базується Позов Позивача та Звіт про Оцінку Збитків, підприємство Позивача протягом 2019 та 2020 років (інакше кажучи, підприємство, що практично простоювало) істотно відрізнялося від підприємства Позивача на кінець 2021 року, коли відповідно до доказів, поданих Позивачем, повний виробничий цикл підприємства Позивача було відновлено. (Твердження у Так Званій Рецензії, що “Операційна діяльність повністю зупинилася ще до початку повномасштабних бойових дій”,[2063] суперечить чисельним доказам, наданим Позивачем Оцінювачу, які свідчать про те, що промислова діяльність Позивача якраз була відновлена до кінця 2021 року.[2064]

 

2448. Хоча попередня фінансова та виробнича історія підприємства в принципі може братися до уваги, її релевантність має визначатися з урахуванням обставин конкретного підприємства. Для підприємства, яке відновило виробничу діяльність, його попередня фінансова та виробнича історія за період простою не є визначальною для аналізу “безперервності діяльності”.

 

2449. Питання для оцінювача полягає в тому, чи працюватиме підприємство необмежений час у найближчому майбутньому. Після відновлення діяльності підприємства оцінювач може обґрунтовано припустити, що воно працюватиме необмежений час у найближчому майбутньому.

 

2450. З огляду на обставини цієї справи, посилання у Так Званій Рецензії на фінансову звітність Позивача за 2021 та 2022 роки також не є показовими.

 

2451. Згідно з обставинами справи, встановленими Судом в Розділі V, виробнича діяльність підприємства Позивача була відновлена до кінця 2021 року, і в цей же час існував істотний (і зростаючий) попит на продукцію Позивача. Хоча Позивач уклав Договір Поставки на всю свою початкову продукцію з D&D Immobilien, згідно зі Звітом про Оцінку Збитків та доданими до нього доказами, Позивач міг укласти аналогічні договори на порівнянних цінових умовах і з іншими покупцями. Таким чином, наприкінці 2021 — на початку 2022 року встановилася “безперервність діяльності” Позивача (у розумінні застосування дохідного підходу). Як Суд зазначив вище, Методика Оцінки Збитків 2022 року передбачає, що незалежно від (пізнішої) дати, коли відбулася втрата активу в ході Російської Кампанії 2022 року, базова сума збитків повинна розраховуватися на основі фінансових даних станом на 31 грудня 2021 року. Таким чином, зазначені фінансові дані ще не показали б істотного доходу, оскільки підприємство Позивача почало б отримувати доходи лише з травня 2022 року. Однак звітність за 2022 рік також не показала б відповідні доходи, оскільки підприємство Позивача було неправомірно привласнено шляхом серії дій співзаподіювачів шкоди з березня по вересень 2022 року. При цьому оцінювач правомірно міг би визначити прогноз майбутніх доходів Позивача станом на кінець 2021 року (як того і вимагає Методика Оцінки Збитків 2022 року) на підставі наявної у нього документації та інформації (такої як відповідні договори, стан ринку тощо).

 

2452. Подібні аргументи Новомосковський Азот також наводив у своєму Другому Відзиві (поданому задовго після закінчення терміну подачі відзиву на позов без жодного пояснення причин такої пізньої подачі). Він стверджував (без надання будь-яких доказів щодо цього), що застосування методу дисконтованого грошового потоку (ДГП), який був використаний у Звіті про Оцінку Збитків, “передбачає наявність надійної бази вихідних даних: стійкої операційної історії, підтверджених виробничих показників та обґрунтованих прогнозів майбутніх грошових потоків. У даній справі жодна з цих умов не виконана”[2065]тому що “підприємство Позивача функціонувало в нормальному режимі менше двох місяців з січня до початку березня 2022 року”.[2066] З причин, які Суд виклав вище в цьому Розділі, Суд вважає ці аргументи Новомосковського Азоту також необґрунтованими.

 

2453. Суд ще раз зазначає, що частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET та Новомосковський Азот права на вищевказані заперечення, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов, і Так Звана Рецензія (оскільки вона складена автором та оцінювачем без відповідної кваліфікації) зовсім не повинні братися до уваги Судом, але Суд, тим не менш, розглянув зазначені аргументи з метою всебічного, повного та об’єктивного встановлення всіх обставин справи.

 

11. Аргументи Rosneft AET щодо неврахування поточного фінансового стану підприємства Позивача у Звіті про Оцінку Збитків

 

2454. Також вперше у цьому провадженні у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року стверджується, що Звіт про Оцінку Збитків “не проаналізував та врахував поточний фінансовий стан підприємства (неплатоспроможність Позивача та відсутність у нього необхідного майна та ресурсів), чим порушив приписи [НСО №3] … . Підприємство Позивача з 2019 року є збитковим, а в 2021 році фактично припинило операційну діяльність”.[2067] (Виділення додано) Аргумент Rosneft AET не відповідає обставинам справи, є юридично неправильним і позбавленим будь-якої логіки.

 

2455. По-перше, НСО №3 не передбачає аналізу “поточного фінансового стану підприємства” (тобто на дату складання оцінки або розгляду справи). Суть розрахунку компенсації за втрату ЄМК полягає в тому, щоб компенсувати його ринкову вартість станом на час до моменту втрати. “Поточний фінансовий стан підприємства”, у тому числі неплатоспроможність Позивача, яка наступила як результат втрати Позивачем його ЄМК в принципі не можуть прийматись до уваги для цілей оцінки. Пункт 16 НСО №3 встановлює, що “Розрахунок грошового потоку ґрунтується на результатах аналізу показників фінансово-господарської діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, за період, що передує даті оцінки, та прогнозний період”. У такому прогнозі можуть враховуватися лише ті фактори, які були відомі до дати втрати, а не після неї. Інакше це суперечило б основоположним принципам такої оцінки.

 

2456. По-друге, поняття “за період, що передує даті оцінки” є різним для кожного підприємства, і оцінювач повинен визначити відповідний період. Згідно з обставинами справи, описаними в Позові та в Розділі V(B) Заяви Позивача від 5 січня 2026 року, підприємство Позивача дійсно практично не функціонувало щонайменше близько десяти років, і лише у 2021 році його діяльність було відновлено. З огляду на це, релевантний “період, що передує даті оцінки” був доволі коротким, але Звіт про Оцінку Збитків містить відповідний аналіз показників фінансово-господарської діяльності підприємства за цей період, та на основі результатів такого аналізу проведено розрахунок грошового потоку на прогнозний період, як того вимагає пункт 16 НСО № 3. З огляду на вищезазначене, заяви Rosneft AET про те, що “Підприємство Позивача з 2019 року є збитковим” не є релевантними, а що “в 2021 році фактично припинило операційну діяльність” не відповідає доказам, наданим Позивачем (які детально розглядаються нижче).

 

2457. По-третє, аргумент Rosneft AET про “відсутність у [Позивача] необхідного майна та ресурсів”, який Rosneft AET продовжує повторювати у своїх заявах, спотворює реальні обставини цієї справи. Згідно з матеріалами справи, найціннішим активом Позивача були його права на 20 років (з переважним правом продовження) на розробку Родовища із залишком ліцензійних запасів граніту в 42,9 млн м3 (існування, дійсність та обсяг яких не були оскаржені жодним Відповідачем, включно з Rosneft AET). До кінця 2021 року Позивач уклав довгостроковий договір на оренду 47,2 га землі (також з переважним правом продовження) навколо кар’єру на Родовищі (існування та дійсність якого також не були оскаржені жодним із Відповідачів, включно з Rosneft AET). Позивач також надав докази укладення договорів із третіми особами, які утворили і на практиці забезпечували повний виробничий процес Позивача – від видобутку до виробництва кінцевого товару. Навіть попри те, що деякі з останніх договорів оскаржувалися кількома відповідачами, твердження Rosneft AET про “відсутність у [Позивача] необхідного майна та ресурсів” не відповідають обставинам справи та доказам, які не були спростовані у цій справі.

 

2458. При тому, що Суд розглянув вищезазначені аргументи по суті, як зазначалося вище, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET права на них, оскільки вони не містились у Відзиві на Позов.

 

12. Аргумент Так Званої Рецензії щодо застосування порівняльного підходу для оцінки збитків Позивача

 

2459. У Так Званій Рецензії (Питання 7)[2068] стверджується, що рішення Оцінювача у Звіті про Оцінку Збитків, поданого Позивачем у додатку до Позову, не використовувати порівняльний метод при оцінці, є помилковим.

 

2460. Цей аргумент також був вперше викладений у Так Званій Рецензії (яка в принципі не може бути прийнята Судом як доказ), і, як зазначив Суд, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET права на це заперечення.

 

2461. У будь-якому випадку, Суд зазначає, що Методика Оцінки Збитків 2022 року, на яку як Позивач, так і Rosneft AET посилаються як на таку, що застосовується, не передбачає застосування для оцінки ЄМК порівняльного методу взагалі. Методика Оцінки Збитків 2022 року надає Оцінювачу можливість вибору виключно між (а) дохідним підходом та (б) майновим підходом.

 

13. Аргумент Так Званої Рецензії щодо порівняння собівартості щебня на підприємстві Позивача з іншими виробниками

 

2462. У Так Званій Рецензії (Питання 8)[2069] також наведено приклади 5 (п’яти) українських підприємств з виробництва гранітного щебню, на яких (як стверджується її авторами) собівартість виробництва щебню становила від 83,59 % чистого доходу від реалізації продукції до 103 % (тобто підприємства навіть були збитковими). (Згідно з розрахунками у Звіті про Оцінку Збитків, собівартість виробництва щебню на підприємстві Позивача становила 29,29%.) На цій підставі у Так Званій Рецензії висловлюється сумнів щодо розміру собівартості виробництва на підприємстві Позивача.

 

2463. Це черговий аргумент, який уперше в цій справі наведено у Так Званій Рецензії, яку Суд у жодному разі не може прийняти як доказ, і який не був відображений у Відзиві Rosneft AET на Позов, тому, в принципі, Суд може не брати цей аргумент до уваги. Проте Суд його розглянув.

 

2464. По-перше, Суд зазначає, що відповідні норми оцінки не вимагають, щоб оцінювач проводив порівняння фінансових та виробничих показників між підприємством, що оцінюється, з одного боку, та іншими підприємствами галузі. Також у Так Званій Рецензії не наводиться посилання на будь-яку правову норму з цього приводу.

 

2465. По-друге, собівартість (і, відповідно, рентабельність) на різних підприємствах є дуже різною. Собівартість у такій галузі, як гірничодобувна, залежить від великої кількості факторів. Тому саме по собі порівняння собівартості різних підприємств без урахування всіх відповідних факторів не є показовим.

 

2466. Особливо нерепрезентативним є порівняння такої вузької статистичної вибірки, як 5 підприємств, тим більше, що критерії включення підприємств до вибірки взагалі не визначені.

 

2467. У Так Званій Рецензії також стверджується, що “підтвердити розрахунок вартості виробництва … неможливо через відсутність первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку”, тому Звіт про Оцінку Збитків нібито не відповідає НСО № 3. Це не так. Щодо діяльності Позивача, який відновив своє виробництво до кінця 2021 року, Оцінювач мав використовувати ту документацію, яка, на його професійну думку, найкраще відображає прогнозну собівартість виробництва. З пункту 120.5 Звіту про Оцінку Збитків випливає, що при його складанні щодо собівартості продукції, “ 120.5 моделювання валового доходу, собівартості продукції та інших операційних витрат (адміністративних, збутових та інших) базувалося на ретроспективних даних фінансової звітності за 2019-2021 роки (форма 2 бухгалтерської звітності), експертизі договору з IMMOBILEN, плану санації, експертному висновку № 348 від 26 червня 2023 року та протоколі загальних зборів учасників позивача № 04-01/22 від 01 квітня 2022 року. Оцінювач провів маркетинговий аналіз ринку, представлений у розділі H, та проаналізував рівень цін на продукцію та перспективи подальшого розвитку галузі”. Документи такого типу регулярно використовуються для прогнозування таких показників. Тому Суд не вбачає жодних невідповідностей між діями Оцінювача в цій частині та вимогами чинних норм.

 

14. Аргумент Новомосковського Азоту, що ціна за Договором Поставки з D&D Immobilien не могла використовуватися як “ринкова” для розрахунку вартості ЄМК Позивача

 

2468. Вперше в цьому провадженні у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, він стверджував, шо використання ціни за Договором Поставки з D&D Immobilien як “ринкової” є неправильним тому, що “його ринковий характер - тобто відповідність умовам незалежної комерційної угоди - не доведений”.[2070]

 

2469. Але, як правильно зазначив Позивач,[2071] насправді, Оцінювач провів аналіз ринкових цін на продукцію цієї галузі (щебінь 5*20 та відсів) незалежно від ціни, вказаної в Договорі Поставки з D&D Immobilien, навів у Звіті про Оцінку Збитків ринкові дані за відповідний період, та вказав, що станом на Дату Оцінки розрахункова середня ціна на щебінь становила 677 грн/т, середня ціна на відсів становила 173 грн/т. Відповідно, розраховані середні ціни на основну продукцію підприємства Позивача відповідають ринковим цінам на продукцію галузі.[2072]

 

15. Аргументи Так Званої Рецензії щодо розрахунку збитків експертом Давидовою за Договором Поставки з D&D Immobilien

 

2470. Як Суд вже зазначив вище, до подачі Позову у цій справі, у Попередніх Провадженнях щодо Збитків за Договором Поставки (справа №908/1955/22(908/2261/23) та справа №908/1955/22(908/1654/24), Позивач просив відшкодування упущеної вигоди за Договором Поставки з D&D Immobilien, понесеної не пізніше серпня 2022 року, з причин тимчасової неможливості виконати Договір Поставки в результаті перебування на території Кар’єру російських військових та техніки. На відміну від Попередніх Проваджень щодо Збитків за Договором Поставки, у цій справі Позивач стягує збитки від неправомірного привласнення його ЄМК Нєдрами ДНР у вересні 2022 року. У Попередніх Провадженнях щодо Збитків за Договором Поставки, у якості доказу розрахунку упущеної вигоди за Договором Поставки Позивач подавав розрахунок збитків, проведений експертом Давидовою. (Наявність вказаних розрахунків також було розкрито Позивачем у цій справі.)

 

2471. У Так Званій Рецензії (Питання 9)[2073] стверджується, що “розрахунки експерта Давидової О.В. стосовно упущеної вигоди за контрактом з [D&D Immobilien] не можуть бути прийняті при оцінці реальних збитків [Позивача] через те, що вони проведені для розрахунку упущеної вигоди саме за контрактом, а не за всім Єдиним майновим комплексом, який Оцінювачем був прийнятий за базу”.[2074] Це дійсно так, але Звіт про Оцінку Збитків не розраховує ринкову вартість ЄМК Позивача (ані частково, ані повністю) як упущену вигоду за Договором Поставки з D&D Immobilien. Як уже було детально роз’яснено у Розділі I(C)(14)(d) вище Договір Поставки з D&D Immobilien використовується у Звіті про Оцінку Збитків як одне (з декількох) джерел встановлення ринкової ціни продукції Позивача, при цьому ціна за Договором Поставки з D&D Immobilien знаходиться в тому ж діапазоні, що й усі інші цінові показники, на які посилається Звіт про Оцінку Збитків.

 

2472. У Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків також стверджується, що “Висновок оцінювача щодо упущеної вигоди за контрактом [із D&D Immobilien] не може бути безпосередньо врахований при визначенні реальних збитків ЄМК, оскільки контракт не є нематеріальним активом, а діяльність підприємства до початку повномасштабної агресії вже була збитковою”.[2075] В цьому контексті Суд зазначає, що, як випливає зі змісту Звіту про Оцінку Збитків, Оцінювач зовсім не намагається цього зробити. Як уже зазначалося вище, у цій справі Позивач не стягує жодної упущеної вигоди за Договором Поставки з D&D Immobilien. Звіт про Оцінку Збитків лише використовує ціну, зазначену в Договорі Поставки з D&D Immobilien на продукцію Позивача, для прогнозування ціни на майбутні періоди, за якою Позивач продавав би свою продукцію, якби його ЄМК не було неправомірно привласнено в рамках Російської Кампанії 2022 року. При цьому, ціна, вказана в Договорі Поставки з D&D Immobilien, є лише одним із кількох цінових показників на ринку, і всі такі цінові показники знаходяться в тому ж діапазоні.

 

2473. Rosneft AET також посилається на Додатки D-001 – D-008 (корпоративні документи D&D Immobilien, які вже були розглянуті Судом вище (у зв’язку з Клопотанням Rosneft AET про проведення Експертизи Договору Поставки), і без жодного обґрунтування протилежного критично зазначає, що “вказані документи не були враховані Оцінювачем, проте мають значення для правильного визначення розміру збитків та мають бути враховані”.[2076] З причин, зазначених у Розділі I(C)(14)(b), Суд не вбачає жодних підстав, за якими зазначені документи мають значення для правильного визначення розміру збитків.

 

2474. Отже, вищевказані аргументи Rosneft АЕТ і Так Званої Рецензії є необґрунтованими, та в будь-якому випадку не можуть бути прийняті Судом до уваги через вимоги частини 4 статті 165 ГПК, оскільки вони не містились у Відзиві Rosneft АЕТ на Позов.

 

16. Аргументи Rosneft AET щодо недостатньої кількості співробітників у штатному розкладі Позивача

 

2475. Вперше у цьому провадженні, у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року, зазначалося, що “при оцінці збитків не враховано, що середня кількість працівників Позивача - 0 осіб у 2020 р. так 1 особа у 2022 р., що ставить під сумнів можливість такого суб’єкта господарювання виконати свої зобов'язання за контрактом з D&D Immobilien”.[2077] Виробничий процес на будь-якому підприємстві може базуватися як на персоналі, з яким укладено трудові договори, так і на персоналі, що надається третіми особами; навіть основні засоби, задіяні у виробничому процесі, можуть перебувати як у власності компанії, так і в оренді, або взагалі бути частиною пакету послуг, що надаються третіми особами. Зокрема, використовуючи очевидні приклади:

 

2475.1            Не слід очікувати, що успішний бізнес із доставки їжі буде мати у своєму штаті кухарів, а у власності – кухонне приладдя.

 

2475.2            Рівно як і сервіси таксі здебільшого не наймають водіїв і не купують автомобілі у власність. На практиці всі ці речі досягаються шляхом створення мережі підрядників на контрактній основі.

 

2475.3            Успішній авіакомпанії зовсім не обов’язково мати у власності літаки (загальновідомо, що їх зазвичай беруть у лізинг), мати власних інженерів для їхнього обслуговування (як також загальновідомо, вони часто обслуговуються спеціалізованими компаніями), мати у штатному розкладі тисячі бортпровідників (їх можна наймати через спеціалізовані компанії) або сотні кухарів і печей для приготування бортового харчування (це можуть робити спеціалізовані постачальники).

 

2476. З доказів, наведених Позивачем, на яких ґрунтується Звіт про Оцінку Збитків, випливає, що виробничий процес Позивача здебільшого базувався на договорах із постачальниками спеціалізованих послуг. Окрім загальних міркувань щодо підозрілості зазначених договорів, жоден із Відповідачів (включно з Rosneft AET) не надав ані конкретних аргументів, ані доказів, які б свідчили про те, що такі договірні відносини були недійсними. З огляду на це, дані про середню кількість співробітників у штатному розкладі Позивача є абсолютно не релевантними як для Звіту про Оцінку Збитків, так і для питання про виробничий процес Позивача в цілому.

 

2477. В даному випадку Суд також бере до уваги, що, як було показано в ході допиту свідка Ковиліної, основну організаційну роботу включно з виконанням важливих менеджерських функцій виконував персонал Славутича, як власника Позивача.

 

2478. До того ж, Суд розглянув вищезазначені аргументи по суті незважаючи на те, що частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET права на них, оскільки вони не містились у Відзиві Rosneft AET на Позов.

 

17. Аргумент Новомосковського Азоту щодо сумнівності можливості зростання видобутку на ЄМК Позивача

 

2479. Вперше у цьому провадженні у Другому Відзиві Відповідача 12 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, він стверджував, що “припущення [у Звіті про Оцінку Збитків]: зростання видобутку з 3,5 до 7,2 млн тон/рік … не має жодної емпіричної бази: кар'єр функціонував протягом шести тижнів, і жодних даних про його виробничі можливості в довгостроковій перспективі не існує. Прогноз зростання … з таким коротким терміном експлуатації є не економічною оцінкою, а спекуляцією”.[2078]

 

2480. Але як справедливо зазначив Позивач,[2079] докази, подані Позивачем як до Суду, так і Оцінювачу, засвідчили, що Позивач мав як технічні можливості для збільшення обсягів виробництва з 3,5 до 7,2 млн тон на рік у період 2022– 2026 років, так і попередньо сформований намір це зробити. Крім того, ринкове дослідження, проведене оцінювачем, встановило, що існував ринок, який зростав для Продукції Позивача і який би поглинув зазначене збільшення обсягів виробництва.[2080] Слід зазначити, що збільшення обсягів видобутку з 3,5 до 7,2 млн тон на рік не носить одномоментного характеру. Прогноз передбачає поступове, поетапне нарощення обсягів видобутку та переробки щебню з року в рік протягом усього прогнозного періоду, який становив 7 років. Таким чином, мова йде не про двократне зростання видобутку, як помилково зазначає Новомосковський Азот, а про середній рівень видобутку за прогнозний період, який становить близько 5 млн тон на рік.

 

2481. Як вже зазначалося раніше, відповідно до правил частини 4 статті 165 ГПК, Суд не був зобов’язаний і міг взагалі не брати даний аргумент Новомосковського Азоту до уваги, оскільки він не містився у його Першому Відзиві. Однак Суд вирішив його розглянути та визнав необґрунтованим.

 

18. Аргумент Новомосковського Азоту про семирічний горизонт

 

2482. Також вперше у цьому провадженні у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, він стверджував що “застосування методу ДГП із семирічним горизонтом прогнозування до підприємства, яке не має задокументованої стійкої операційної історії, є методологічно некоректним”.[2081]

 

2483. Але як справедливо зазначив Позивач,[2082] що стосується семирічного горизонту (інакше кажучи, періоду, після якого будь-який подальший дохід дисконтується до нуля), то світовий досвід застосування методу ДГП передбачає використання прогнозних періодів у межах 5– 10 років; такий діапазон вважається загальноприйнятим для оцінки підприємств, що здійснюють видобуток корисних копалин, оскільки він дозволяє врахувати як операційні ризики, так і довгострокові перспективи; вибір семирічного періоду відповідає міжнародним стандартам оцінки та забезпечує баланс між достатньою довжиною прогнозу для відображення економічних вигод і уникненням надмірної спекулятивності при довгостроковому прогнозуванні; такий горизонт планування є звичайним щодо застосування до підприємств, зокрема, на українському ринку, та укладається у строк дії Ліцензії Позивача.

 

2484. Відповідно до правил частини 4 статті 165 ГПК, Суд не був зобов’язаний і міг взагалі не брати даний аргумент Новомосковського Азоту до уваги, оскільки він не містився у його Першому Відзиві. Однак Суд вирішив його розглянути та визнав необґрунтованим.

 

19. Аргумент Новомосковського Азоту про неправильне застосування ставки дисконтування

 

2485. Також вперше у цьому провадженні у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, він стверджував, що “Застосована ставка дисконтування не відображає країновий ризик, політичний ризик і, особливо, ризик припинення діяльності в зоні активного збройного конфлікту. Кар'єр розташований на території, визнаній тимчасово окупованою з 6 березня 2022 року. Продовження комерційної діяльності на цій території в найближчому майбутньому має гіпотетичний характер - цей фактор повинен радикально збільшувати ставку дисконтування і, відповідно, зменшувати розрахункову приведену вартість грошових потоків.” [2083]

 

2486. Як справедливо зазначив Позивач,[2084] Підприємство Позивача було неправомірно привласнене не в результаті одноразової події, а в результаті поступового привласнення в рамках Російської Кампанії 2022 року. Отже, відповідну дату оцінки та відповідний країновий ризик необхідно було оцінити на час до початку Російської Кампанії 2022 року, що відповідає Методиці Оцінки Збитків 2022 року.

 

2487. Таким чином фактори, на які посилається Новомосковський Азот, не можуть вплинути на оцінку, адже саме для усунення їх впливу, як Суд зазначив вище, Методика Оцінки Збитків 2022 року і передбачає, що незалежно від (пізнішої) дати, коли відбулася втрата активу в ході Російської Кампанії 2022 року, базова сума збитків повинна розраховуватися на основі фінансових даних станом на 31 грудня 2021 року, яка зазначена у Звіті про Оцінку Збитків як Базова Дата Оцінки).[2085] Базова Дата Оцінки з одного боку достатньо наближена до початку Російської Кампанії 2022 року (24 лютого 2022 року), а з іншого, не дозволяє надзвичайній імовірності масового привласнення українських бізнес-активів в ході Російської Кампанії 2022 року серйозно негативно вплинути на оцінку вартості бізнес-активів в Україні, зокрема таких, як ЄМК Позивача.

 

2488. Як вже зазначалося раніше, відповідно до правил частини 4 статті 165 ГПК, Суд не був зобов’язаний і міг взагалі не брати даний аргумент Новомосковського Азоту до уваги, оскільки він не містився у його Першому Відзиві. Однак Суд вирішив його розглянути та визнав необґрунтованим.

 

20. Посилання Rosneft AET на частину 6 статті 11 Закону про Окуповані Території

 

2489. Вперше у цьому провадженні у Клопотанні Rosneft AET щодо Оцінки Збитків вiд 24 квiтня 2026 року, стверджувалося що згідно з частиною 6 статті 11 Закону про Окуповані Території, на тимчасово окупованій території “будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений із порушенням вимог цього Закону, інших Законів України, вважається недійсним із моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю”.[2086]

 

2490. Ця норма неприйнятна до обставин справи. Позов ґрунтується саме на неправомірному привласненні ЄМК Позивача, а не на будь-якому “правочині щодо нерухомого майна”.

 

2491. При тому, що Суд розглянув вищезазначений аргумент по суті, частина 4 статті 165 ГПК позбавляла Rosneft AET права на нього, оскільки він не містився у Відзиві Rosneft AET на Позов.

 

21. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що розрахунок реальних збитків не відповідає “правовим стандартам доведення збитків, встановленим українським законодавством та судовою практикою”

 

2492. Вперше у цьому провадженні у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, він стверджував, що Звіт про Оцінку Збитків, Поданий Позивачем, нібито не відповідав “правовим стандартам доведення збитків, встановленим українським законодавством та судовою практикою”.[2087]

 

2493. Новомосковський Азот згадує Постановy Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6, яка “прямо вказує, що для стягнення збитків необхідно довести не тільки факт їх заподіяння, а й конкретний розмір” та що “Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, має бути достовірно встановлений, а не приблизно визначений на основі спекулятивних прогнозів”.[2088]

 

2494. Як вірно зазначив Позивач,[2089] це і зроблено у Звіті про Оцінку Збитків. Наводячи цей аргумент Новомосковський Азот явно не зміг продемонструвати (не кажучи вже про доведення) будь-якого такого порушення.

 

22. Аргумент Новомосковського Азоту про те, що розрахунок реальних збитків не відповідає судовій практиці ЄСПЛ

 

2495. Вперше у цьому провадженні у Другому Відзиві Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, він стверджував, що Звіт про Оцінку Збитків, Поданий Позивачем, нібито не відповідав правовим стандартам доведення збитків, встановленим судовою практикою ЄСПЛ, зокрема пункту 9 Практичної вказівки Голови ЕСПЛ від 28 березня 2007 року (у редакції від 9 червня 2022 року) (далі – Інструкція ЄСПЛ).

 

2496. Новомосковський Азот зазначив, що в Інструкції ЄСПЛ встановлено, що “заявник повинен надати відповідні докази, щоб, по можливості, підтвердити не тільки наявність збитку, але й його розмір або вартість”.[2090]

 

2497. Однак, як вірно вказав Позивач,[2091] i що очевидно випливає з тексту згаданої Інструкції ЄСПЛ, [2092] ця Інструкція ЄСПЛ є практичною інструкцією щодо застосування статті 41 ЄКПЛ, згідно з якою Європейський суд з прав людини може присудити компенсацію за порушення державою прав заявника, що звернувся до ЄСПЛ.

 

2498. Ця практична інструкція не застосовується поза межами провадження в ЄСПЛ.

 

2499. При тому, що Суд розглянув вищезазначений аргумент по суті, як було зазначено раніше, частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Новомосковський Азот права посилатися на нього, оскільки він не містився у Першому Відзиві Новомосковського Азоту на Позов.

 

23. Висновки Суду стосовно аргументів Відповідачів щодо оцінки реальних збитків, понесених Позивачем

 

2500. Як вказано Судом в Розділі XIII(В), у Звіті про Оцінку Збитків, поданому в якості додатку до Позову, Оцінювач встановив, що сума реальних збитків Позивача у вигляді справедливої ринкової вартості ЄМК Позивача, неправомірно привласненого в межах Російської Кампанії 2022 року, становила 28 927 701 000 гривень.[2093]

 

2501. Жоден із Відповідачів не надав власних розрахунків ринкової вартості ЄМК Позивача.

 

2502. Як зазначалося вище, лише два Відповідачі (Rosneft AET та Новомосковський Азот) подали до Суду свої загальні заперечення щодо розрахунків, викладених у Звіті про Оцінку Збитків, але, як пояснив Суд, жоден із Відповідачів не довів, що таке пізнє подання мало місце “з підстав, що не залежали від нього”,[2094] і за таких обставин частина 4 статті 165 ГПК позбавляє Rosneft AET та Новомосковський Азот права на них, оскільки вони не містилися у Відзивах на Позов, поданих у відповідний строк. Rosneft AET також подав Так Звану Рецензію на Звіт про Оцінку Збитків, але вона не може бути взята Судом до уваги, оскільки складена виконавцем та рецензентом, які не мали відповідної кваліфікації та сертифікації для здійснення оціночної діяльності у відповідній галузі. Проте Суд розглянув аргументи Відповідачів по суті та визнав їх необґрунтованими.

 

2503. За таких обставин, Суд встановлює як доведений розмір реальних збитків Позивача у вигляді справедливої ринкової вартості ЄМК Позивача, у сумі 28 927 701 000 гривень.

 

1. Інфляційні втрати та річні проценти

 

1. Вимоги Позивача щодо нарахування “інфляційних втрат” та процентів за ставкою 3% річних і заперечення Rosneft AET

 

2504. Як правильно пояснив Позивач у Позові, і як також роз’яснено у Розділі IV(B)(2)(b) цього Рішення, відповідно до статей 22 та 1166 Цивільного Кодексу право потерпілого від делікту на відшкодування заподіяної шкоди виникає з моменту її заподіяння; що з цієї дати і до фактичної виплати відшкодування потерпілий від делікту також отримує право на: (i) “втрати від інфляції” та (ii) “річні проценти” за ставкою 3 % річних, що регулюються частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу.

 

2505. У Відзиві Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року Rosneft AET стверджував, що ані збитки від інфляції, ані 3% річних не застосовуються до зобов'язання Rosneft AET (і, ймовірно, інших Відповідачів-Альтер-Его) на тій підставі, що в даному випадку “прострочення такого [грошового] зобов'язання не настало”,[2095] оскільки початком строку виконання “деліктного зобов'язання” є дата “пред'явлення вимоги”.[2096] Суд розглянув та відхилив цей аргумент як необґрунтований, з причин, детально розглянутих у Розділі IV(B)(2)(b)(ііі) цього Рішення.

 

2506. Позивач надав розрахунок інфляційних втрат та процентів за ставкою 3% річних, нарахованих з 1 вересня 2022 року до Дати Позову (10 липня 2025 року) у Позові, а 30 квітня 2026 року, розрахунок станом на дату ухвалення Судом цього Рішення (30 квітня 2026 року).

 

2. Інфляційні втрати та проценти за ставкою 3% річних

 

2507. Як пояснювалося вище в Розділі IV(B)(2), нарахування інфляційних втрат і процентів за ставкою 3% річних на суму компенсації за завдану майнову шкоду (тобто в цьому разі суму реальних збитків), регулюються частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу, в якій зазначено таке:

 

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

 

...

 

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.” (Виділення додано)

 

1. Інфляційні втрати

 

2508. Виходячи з вищевказаних положень, інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості (у цьому випадку суми реальних збитків) на сукупний індекс інфляції за весь період з моменту настання строку оплати реальних збитків (тобто з Дати Втрати, а саме з 1 вересня 2022 року). Відповідно, формула розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу виглядає наступним чином:[2097]

 

Інфляційні втрати = Реальні збитки × Сукупний індекс інфляції / 100% - Реальні збитки,

 

де Сукупний індекс інфляції - це сукупний індекс інфляції за період з дати привласнення до дати розрахунку, тобто добуток місячних індексів за вказаний період. Індекси споживчих цін офіційно публікуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України у сфері статистики.

 

2509. За даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері статистики сукупний індекс інфляції з Дати Втрати (1 вересня 2022 року) до Дати Рішення (30 квітня 2026 року) дорівнює:

 

101,90% × 102,50% × 100,70% × 100,70% × 100,80% × 100,70% × 101,50% × 100,20% × 100,50% × 100,80% × 99,40% × 98,60% × 100,50% × 100,80% × 100,50% × 100,70% × 100,40% × 100,30% × 100,50% × 100,20% × 100,60% × 102,20% × 100,00% × 100,60% × 101,50% × 101,80% × 101,90% × 101,40% × 101,20% × 100,80% × 101,50% × 100,70% × 101,30% × 100,8% × 99,8% × 99,8% × 100,3% × 100,9% × 100,4% × 100,2% × 100,7% × 101,0% × 101,7%= 139,17684%[2098]

 

2510. Таким чином, інфляційні втрати Позивача з Дати Втрати (1 вересня 2022 року) до Дати цього Рішення (30 квітня 2026 року) розраховуються наступним чином:

 

Інфляційні втрати = Реальні збитки (28 927 701 000 грн.) × Сукупний індекс інфляції (139,17684%) / 100% - Реальні збитки (28 927 701 000 грн.) = 11 332 959 000 грн.

 

2511. Таким чином, інфляційні втрати Позивача, нараховані на суму реальних збитків в період з Дати Втрати (1 вересня 2022 року) до Дати цього Рішення (30 квітня 2026 року), становлять 11 332 959 000 грн.[2099]

 

1. 3% річних, які додаються до інфляційних втрат

 

2512. Як також пояснювалося вище, виходячи з вищевказаних положень частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу, формула розрахунку 3% річних на суму реальних збитків (які додаються до інфляційних втрат), повинна розраховуватися за такою формулою:[2100]

 

Річні проценти = Сума прострочення × 3% / 100% × Кількість днів прострочення / Кількість днів у році

 

2513. У таблиці нижче наведені відповідні дані, що використовуються у вищевказаній формулі, та розраховані проценти у розмірі 3% від суми реальних збитків, нараховані з Дати Втрати (1 вересня 2022 року) до Дати цього Рішення (30 квітня 2026 року):

 

 Таблиця: Розрахунок процентів на суму Реальних збитків за ставкою 3% річних

	Дата початку періоду застосування процентної ставки		Дата закінчення періоду дії відповідної процентної ставки		Кількість днів прострочки протягом періоду дії процентної ставки		Прострочена сума реальних збитків       (тис. грн.)		Процентна ставка (% річних)		Сума процентів за період (тис. грн)
	01.09.2022		30.04.2026		1337		28       927 701		3.0%		3       178       877

 

 

 =2514.        Відповідно, нараховані проценти за ставкою 3% річних на суму реальних збитків з Дати Втрати (1 вересня 2022 року) до Дати цього Рішення (30 квітня 2026 року) становлять 3 178 877 000 грн.[2101]

 

1. Зведена інформація про розмiр збиткiв

 

2515. На підставі вищевикладеного, збитки Позивача станом на дату цього Рішення (30 квітня 2026 року) складають:

 

2515.1     реальні збитки у розмірі 28 927 701 000 грн;

 

2515.2     інфляційні втрати, нараховані на суму реальних збитків з Дати Втрати до Дати Звіту, у розмірі 11 332 959 000 грн; та

 

2515.3     проценти за ставкою 3% річних, що додані до інфляційних втрат, нараховані з Дати Втрати до Дати цього Рішення в розмірі 3 178 877 000 грн.

 

1. Зменшення суми стягнення на користь Позивача із урахуванням суми збитків, підтверджених рішеннями у Попередніх Провадженнях щодо збитків за Договором Поставки з D&D Immobilien

 

2516. Як пояснив Позивач в Розділі XIII(E) Позову, його Позов є третім позовом, поданим Позивачем до Суду у зв'язку зі шкодою, заподіяною Позивачу та яка так чи інакше пов’язана з його єдиним майновим комплексом.

 

2516.1     Рішенням Суду у Першому Попередньому Провадженні щодо Договору Поставки (справа №908/1955/22(908/2261/23), Суд встановив, що Позивач був позбавлений можливості своєчасно виконати Договір Поставки з D&D Immobilien в результаті дій Російської Федерації (а саме, оскільки російські військові та їх обладнання тимчасово розташовувались на території кар’єру з початку березня 2022 року), та в результаті, Договір Поставки було припинено за угодою сторін 29 серпня 2022 року, в результаті чого Позивач зазнав шкоди у вигляді упущеної вигоди за Договором Поставки в розмірі 242 185 552,00 євро (які являють собою різницю між (і) загальною ціною Договору, яку Позивач міг би реально отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, та (іі) сумою витрат Позивача на виробництво загального обсягу продукції, передбаченого Договором) (далі - Упущена Вигода за Договором Поставки). Своїм рішенням у Першому Попередньому Провадженні щодо Договору Поставки Суд стягнув Упущену Вигоду за Договором Поставки солідарно з Російської Федерації як з винуватця заподіяної шкоди, та з Російської державної корпорації розвитку “ВЕБ РФ” як альтер-его Російської Федерації. (У Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки Позивач не вимагав стягнення ані інфляційних втрат, ані відсотків, і у своїх рішеннях Суд їх не стягнув.) Рішення Суду в Першому Попередньому Провадженні щодо Договору Поставки не було оскаржено протягом відповідного строку та набрало законної сили 13 жовтня 2023 року.

 

2516.2     Рішенням Суду у Другому Попередньому Провадженні щодо Договору Поставки (справа №908/1955/22(908/1654/24)), Суд стягнув Упущену Вигоду за Договором Поставки ще з трьох відповідачів - ПАО Газпром, Газпром Капітал та Газпром Інтернешнл (Відповідачі 01, 05 та 06 у цій справі відповідно) - з тієї підстави, що вони є альтер-его Російської Федерації, солідарно з Російською Федерацією. Рішення Суду в Другому Попередньому Провадженні щодо Договору Поставки не було оскаржене протягом відповідного строку та набрало законної сили 19 вересня 2024 року.

 

2517. У Розділі XIII(E) Позову Позивач визнає, що отримання ним як (а) упущеної вигоди за Договором Поставки згідно з рішеннями, винесеними в Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки, так і (б) збитків у формі компенсації за неправомірне привласнення всього ЄМК Позивача, призведе певною мірою до безпідставного збагачення. Тому у Позові Позивач просив Суд у судовому рішенні у цій справі встановити, що “будь-яка сума, стягнута Позивачем (або від його імені) за Попередніми Рішеннями, окрім відшкодування судових витрат Позивача, стягнутих за Попередніми Рішеннями, має застосовуватися для зменшення відповідальності Відповідачів за цією справою згідно з рішенням, винесеним у цій справі”.[2102]

 

2518. Суд погоджується з Позивачем у тій мірі, що, незважаючи на те, що справедлива ринкова вартість ЄМК Позивача (яка є предметом Позову у цій справі) є зовсім іншим збитком, який виник у інший час та за інших обставин, ніж Упущена Вигода за Договором Поставки, отримання Позивачем і того, і іншого, призведе до часткового безпідставного збагачення. Зокрема, якби права Позивача не були порушені протягом березня-серпня 2022 року, і Позивачу не довелося б розривати Договір Поставки, при тому, що справедлива ринкова вартість ЄМК Позивача залишалася б такою ж, як визначено вище, виробничі потужності Позивача були б частково зайняті (за обсягом і за часом) виконанням Договору Поставки.

 

2519. Якщо б судових рішень, ухвалених у Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки, не існувало, то Суд стягнув би у цій справі на користь Позивача повну суму його реальних збитків у розмірі справедливої ринкової вартості ЄМК Позивача, розрахованої вище (тобто 28 927 701 000 гривень плюс інфляційні втрати та проценти за ставкою 3% річних). Однак, оскільки судові рішення, ухвалені у Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки існують та мають юридичну силу, Суд вважає за необхідне вирахувати гривневий еквівалент суми, встановлених ними збитків у сумі 242 185 552,00 євро за курсом НБУ на дату цього Рішення - 30 квітня 2026 року (тобто 12 492 003 427,8 гривень за курсом 51,5803 гривень за євро) із загальної суми збитків, понесених Позивачем за неправомірне привласнення його ЄМК (28 927 701 000 - 12 492 003 427,8 = 16 435 697 572,2 гривень).

 

2520. Що стосується інфляційних втрат та процентів за ставкою 3% річних, то з дати неправомірного привласнення ЄМК до такого нарахування (тобто дати цього Рішення) інфляційні втрати та відсотки за ставкою 3% річних нараховуються на повну суму справедливої ринкової вартості ЄМК Позивача, зазначеної вище (тобто на 28 927 701 000 гривень). З дати винесення цього Рішення (та зазначеного вирахування) інфляційні втрати та відсотки за ставкою 3% річних нараховуються на суму, що залишилася (тобто на 16 435 697 572,2 гривень).

 

2521. Суд відхиляє клопотання Позивача щодо, по суті, умовного вирахування суми, стягнутої на підставі судових рішень, винесених у Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки, із суми, стягнутої на підставі цього Рішення (іншими словами, у тій мірі, в якій час від часу, Позивач стягуватиме суми за судовими рішеннями, винесеними у Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки). На думку Суду, встановлення такої процедури в цьому Рішенні може призвести до практичної неможливості для Відповідачів у цій справі (за винятком Відповідачів 01, 05 та 06) відстежувати такі платежі та знати, яка сума продовжує належати до сплати з них, і, внаслідок цього, до потенційної невизначеності самого Рішення. Судові рішення у Попередніх Провадженнях щодо Договору Поставки набрали законної сили, Позивач отримав безумовне право на стягнення за ними, і стягнення повністю перебуває в руках Позивача.

 

XIV.            РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА РІШЕННЯ СУДУ

 

2522. Керуючись статтями 73-79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

 

ВИРІШИВ:

 

2522.1  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект” про стягнення майнової шкоди, у розмірі 40 557 216 000,00 грн, задовольнити частково.

 

2522.2  Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект” наступні суми:

 

2522.2.1      реальні збитки в розмірі шістнадцять мільярдів чотириста тридцять пʼять мільйонів шістсот девʼяносто сім тисяч пʼятсот сімдесят дві гривні 20 копійок (16 435 697 572,2 грн);

 

2522.2.2      інфляційні втрати (які на дату ухвалення цього рішення становлять одинадцять мільярдів триста тридцять два мільйони девʼятсот пʼятдесят девʼять тисяч гривень 00 копійок (11 332 959 000,00 грн.), та

 

2522.2.3      проценти за ставкою 3% річних (які на дату ухвалення цього рішення становлять три мільярди сто сімдесят вісім мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч 00 гривень (3 178 877 000 грн.) та

 

2522.2.4        такі суми, які продовжують нараховуватися на фактичну (несплачену) суму реальних збитків з дня, наступного за днем ухвалення цього рішення до моменту його виконання:

 

2522.2.4.1                               інфляційні втрати за формулою: Інфляційні Втрати = Реальні Збитки × Сукупний Індекс Інфляції (за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері статистики) / 100% - Реальні Збитки,

 

2522.2.4.2                               проценти у розмірі 3% річних, -

 

солідарно з наступних Відповідачів:

 

2522.2.5      Публічного акціонерного товариства “Газпром”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027700070518 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 197229, Санкт-Петербург, Лахтинський проспект, будинок 2, корп. 3, будова 1;

 

2522.2.6      Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром експорт”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027739898284 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 191023, Санкт-Петербург, площа Островського, будинок 2А, літера А;

 

2522.2.7      Публічного акціонерного товариства “Газпром Нєфть”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1025501701686 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 190000, Санкт-Петербург, Поштамтська вулиця, будинок 3-5, літер А, частина приміщення 1Н, кабінет 2401;

 

2522.2.8      Акціонерного товариства “Газпромбанк”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027700167110 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 117420, Москва, вулиця Наметкіна, будинок 16, корпус 1;

 

2522.2.9      Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром капітал”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1087746212388 в Російському державному реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 195277, Санкт-Петербург, Великий Сампсонієвський проспект, будинок 28, корпус 2, літер Д, приміщення 43-Н;

 

2522.2.10   Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед”, зареєстрованої в Російській Федерації за номером 1223900013952 в Російському Державному Реєстрі; Адреса в Російській Федерації: Російська Федерація, 236006, Калінінградська область, Калінінград, Сонячний бульвар, будівля 3, офіс 4; Адреса в Республіці Узбекистан: Представництво Газпром Інтернешнл в Республіці Узбекистан: 107-B Amir Temur Ave., Tashkent, 100084, Republic of Uzbekistan;

 

2522.2.11   Товариства з обмеженою відповідальністю “Западная Азія”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1207800041206 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 190068, Санкт-Петербург, набережна Рєкі Мойки, будинок 74, літер А, приміщення 1-Н, частина приміщення 61, робоче місце 2;

 

2522.2.12   Gazprom Neft Badra B.V., компанії, зареєстрованої в Нідерландах під номером 34266014 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 817566302; Адреса: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands;

 

2522.2.13   Gazprom Neft Middle East B.V., компанії, зареєстрованої в Нідерландах під номером 55653464 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 851803854; Адреса: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands;

 

2522.2.14   Акціонерного товариства “Рязанська нєфтєпєрєрабативающая компанія”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1026200870321 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 390011, Рязанська область, Рязань, район Южний промузел, будинок 8;

 

2522.2.15   Товариства з обмеженою відповідальністю “РН-Аеро”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1087746656711 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 119071, Москва, вул. Мала Калузька, будинок 15, поверх 2;

 

2522.2.16   Публічного акціонерного товариства “Нєфтяная компанія “Роснєфть”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700043502 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 115035, Москва, Софійська набережна, будинок 26/1;

 

2522.2.17   Товариства з обмеженою відповідальністю “РН - Іностранниє проекти”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1107746925692 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 119071, Москва, Мала Калузька вулиця, будинок 15, будова 17, офіс 144/7, 1 поверх;

 

2522.2.18   RN Refining & Marketing GmbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччина під номером HRB 167578 у Комерційному Реєстрі Берлінського окружного суду (Шарлоттенбург); Адреса: Behrenstraße 18, D - 10117 Berlin, Germany;

 

2522.2.19   AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччини за номером HRB 9880 у Комерційному Реєстрі окружного суду Нейруппіна; Адреса: Schwedt/Oder, Germany;

 

2522.2.20   Rosneft Holdings Ltd S.A., компанії, зареєстрованої в Люксембурзі під номером В117914; Адреса: 16 Allée Marconi L - 2120, Luxembourg, Luxembourg;

 

2522.2.21   Rosneft Deutschland GmbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччині за номером HRB 184025 у Комерційному Реєстрі Берлінського окружного суду (Шарлоттенбург); Адреса: Behrenstraße 18, D - 10117 Berlin, Germany;

 

2522.2.22    Акціонерного товариства “Новомосковська акціонерна компанія “Азот”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027100507378 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 301651, Тульська область, Новомосковський район, Новомосковськ, вулиця Связи, будинок 10;

 

2522.2.23   Акціонерного товариства “Нєвінномисский Азот”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1022603620885 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 357107, Ставропольський край, Невинномиськ, вул. Нізяєва, будинок 1;

 

2522.2.24   EuroChem Group AG, компанії, зареєстрованій у Швейцарії під номером CHE-306.864.578 у торговому реєстрі Швейцарії; Адреса: Baarerstrasse 37, 6300 Zug, Switzerland;

 

2522.2.25   AIM Capital Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 133817; Адреса: Vasili Michaelidi 23, ARETI Tower, CY-3026, Limassol, Cyprus;

 

2522.2.26   Linea (CY) Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр під державним реєстраційним номером UN 378886; Адреса: Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus;

 

2522.2.27   Linetrust PTC Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 377863; Адреса: Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus;

 

2522.2.28   Мельниченка Андрія Ігоровича, громадянина Російської Федерації, народився 8 березня 1972 року в Гомелі, СРСР (нині Білорусь); Адреса: Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, Switzerland;

 

2522.2.29   Олександри Мельниченко, громадянки Хорватії та Сербії, народилася 21 квітня 1977 року в Белграді, Югославія (нині Республіка Сербія); Адреса: Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, Switzerland;

 

2522.2.30   EuroChem International Holding B.V., компанії зареєстрованої в Нідерландах під номером 34319332 у Торговому реєстрі Нідерландів; Адреса: Siriusdreef 17, 2I32WT Hoofddorp, Netherlands;

 

2522.2.31   Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1077328004841 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 432064, Ульяновська область, Ульяновськ, вул. Карбишева, будинок 14;

 

2522.2.32   Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700590521 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 141411, Москва, Міжнародне шосе, будинок 28Б, будова 3;

 

2522.2.33   Volga-Dnepr Logistics B.V., компанії зареєстрованої в Нідерландах під номером RSIN у торговому реєстрі Нідерландів 815198024; Адреса: Schiphol Boulevard 127, 1118BG Schiphol, the Netherlands;

 

2522.2.34   Ісайкіна Олексія Івановича, громадянина Російської Федерації та Республіки Кіпр, народився 09 вересня 1952 року в м. Талас, Киргизька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР; Адреса: Російська Федерація, 119334, Москва, вулиця Косигіна, 19 корп. 1, квартира 54.

 

2522.3                Стягнути в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) судовий збір з:

 

2522.3.1      Публічного акціонерного товариства “Газпром”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027700070518 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 197229, Санкт-Петербург, Лахтинський проспект, будинок 2, корп. 3, будова 1, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.2      Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром експорт”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027739898284 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 191023, Санкт-Петербург, площа Островського, будинок 2А, літера А, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.3      Публічного акціонерного товариства “Газпром Нєфть”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1025501701686 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 190000, Санкт-Петербург, Поштамтська вулиця, будинок 3-5, літер А, частина приміщення 1Н, кабінет 2401, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.4      Акціонерного товариства “Газпромбанк”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027700167110 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 117420, Москва, вулиця Наметкіна, будинок 16, корпус 1, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.5      Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром капітал”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1087746212388 в Російському державному реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 195277, Санкт-Петербург, Великий Сампсонієвський проспект, будинок 28, корпус 2, літер Д, приміщення 43-Н, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.6      Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед”, зареєстрованої в Російській Федерації за номером 1223900013952 в Російському Державному Реєстрі; Адреса в Російській Федерації: Російська Федерація, 236006, Калінінградська область, Калінінград, Сонячний бульвар, будівля 3, офіс 4; Адреса в Республіці Узбекистан: Представництво Газпром Інтернешнл в Республіці Узбекистан: 107-B Amir Temur Ave., Tashkent, 100084, Republic of Uzbekistan, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.7      Товариства з обмеженою відповідальністю “Западная Азія”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1207800041206 у Російському Державному Реєстрі; адреса: Російська Федерація, 190068, Санкт-Петербург, набережна Рєкі Мойки, будинок 74, літер А, приміщення 1-Н, частина приміщення 61, робоче місце 2, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.8      Gazprom Neft Badra B.V., компанії, зареєстрованої в Нідерландах під номером 34266014 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 817566302; Адреса: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.9      Gazprom Neft Middle East B.V., компанії, зареєстрованої в Нідерландах під номером 55653464 у комерційному реєстрі Нідерландів, RSIN 851803854; Адреса: Brigantijn 3, 1186WM Amstelveen, Netherlands, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.10   Акціонерного товариства “Рязанська нєфтєпєрєрабативающая компанія”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1026200870321 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 390011, Рязанська область, Рязань, район Южний промузел, будинок 8, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.11   Товариства з обмеженою відповідальністю “РН-Аеро”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1087746656711 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 119071, Москва, вул. Мала Калузька, будинок 15, поверх 2, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.12   Публічного акціонерного товариства “Нєфтяная компанія “Роснєфть”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700043502 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 115035, Москва, Софійська набережна, будинок 26/1, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.13   Товариства з обмеженою відповідальністю “РН - Іностранниє проекти”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1107746925692 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 119071, Москва, Мала Калузька вулиця, будинок 15, будова 17, офіс 144/7, 1 поверх, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.14   RN Refining & Marketing GmbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччина під номером HRB 167578 у Комерційному Реєстрі Берлінського окружного суду (Шарлоттенбург); Адреса: Behrenstraße 18, D - 10117 Berlin, Germany, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.15   AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччини за номером HRB 9880 у Комерційному Реєстрі окружного суду Нейруппіна; Адреса: Schwedt/Oder, Germany, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.16   Rosneft Holdings Ltd S.A., компанії, зареєстрованої в Люксембурзі під номером В117914; Адреса: 16 Allée Marconi L - 2120, Luxembourg, Luxembourg, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.17   Rosneft Deutschland GmbH, компанії, зареєстрованої у Федеративній Республіці Німеччині за номером HRB 184025 у Комерційному Реєстрі Берлінського окружного суду (Шарлоттенбург); Адреса: Behrenstraße 18, D - 10117 Berlin, Germany, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.18    Акціонерного товариства “Новомосковська акціонерна компанія “Азот”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1027100507378 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 301651, Тульська область, Новомосковський район, Новомосковськ, вулиця Связи, будинок 10, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.19   Акціонерного товариства “Нєвінномисский Азот”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1022603620885 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 357107, Ставропольський край, Невинномиськ, вул. Нізяєва, будинок 1, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.20   EuroChem Group AG, компанії, зареєстрованій у Швейцарії під номером CHE-306.864.578 у торговому реєстрі Швейцарії; Адреса: Baarerstrasse 37, 6300 Zug, Switzerland, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.21   AIM Capital Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 133817; Адреса: Vasili Michaelidi 23, ARETI Tower, CY-3026, Limassol, Cyprus, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.22   Linea (CY) Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр під державним реєстраційним номером UN 378886; Адреса: Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus; , у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок)

 

2522.3.23   Linetrust PTC Ltd, компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр за державним реєстраційним номером UN 377863; Адреса: Floor 4, Vasilis Michaelides 23, Limassol, 3026, Cyprus, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.24   Мельниченка Андрія Ігоровича, громадянина Російської Федерації, народився 8 березня 1972 року в Гомелі, СРСР (нині Білорусь); Адреса: Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, Switzerland, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.25   Олександри Мельниченко, громадянки Хорватії та Сербії, народилася 21 квітня 1977 року в Белграді, Югославія (нині Республіка Сербія); Адреса: Villa Via Puzzainas 5, Suvretta, St. Moritz, Switzerland, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.26   EuroChem International Holding B.V., компанії зареєстрованої в Нідерландах під номером 34319332 у Торговому реєстрі Нідерландів; Адреса: Siriusdreef 17, 2I32WT Hoofddorp, Netherlands, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.27   Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр”, зареєстрованого в Російській Федерації під номером 1077328004841 в Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 432064, Ульяновська область, Ульяновськ, вул. Карбишева, будинок 14, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.28   Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва”, зареєстрованого в Російській Федерації за номером 1027700590521 у Російському Державному Реєстрі; Адреса: Російська Федерація, 141411, Москва, Міжнародне шосе, будинок 28Б, будова 3, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.29   Volga-Dnepr Logistics B.V., компанії зареєстрованої в Нідерландах під номером RSIN у торговому реєстрі Нідерландів 815198024; Адреса: Schiphol Boulevard 127, 1118BG Schiphol, the Netherlands, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок);

 

2522.3.30   Ісайкіна Олексія Івановича, громадянина Російської Федерації та Республіки Кіпр, народився 09 вересня 1952 року в м. Талас, Киргизька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР; Адреса: Російська Федерація, 119334, Москва, вулиця Косигіна, 19 корп. 1, квартира 54, у сумі 35 124,8 грн. (тридцять пʼять тисяч сто двадцять чотири гривні 80 копійок).

 

2522.4      У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

 

 

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено в судовому засідання 30 квітня 2026 року

 

Повний текст судового рішення складено та підписано – 30 червня 2026 року

 

 

Суддя                                                                                                             О.О. Юлдашев

 

 

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

 

 

[1] Додаток A-0002 - Ухвала Господарського суду Запорізької області від 27 жовтня 2022 року про порушення провадження у справі про банкрутство № 908/1955/22 щодо Позивача

 

[2] Доступно за посиланням https://www.bailii.org/ew/cases/EWHC/Comm/2025/1938.html#app1

 

[3] Для розгляду клопотання Позивача про витребування документів у EAG та вирішення інших процесуальних клопотань, Суд поновив і відразу після їх вирішення, знову зупинив провадження у справі

 

[4] Додаток А-0679 – Лист, отриманий судом 14 жовтня 2025 року від Центрального органу кантону Цуг (Швейцарія), що підтверджує отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 19 вересня 2025 року

 

[5] Додаток A-0680 - Документи, що підтверджують відправку 27 листопада 2025 року та отримання ухвали суду від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 16 грудня 2025 року поштою за адресою зареєстрованого офісу EАG

 

[6] Ухвала Суду від 10 лютого 2026 року про Закриття Підготовчого Провадження, пункт 135

 

[7] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, прохальна частина, пункт 1

 

[8] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, прохальна частина, пункт 2

 

[9] Див. Ухвалу про Закриття Підготовчого Провадження, Розділ III(А)(8) i це Рiшення, Розділ III(А)(9)

 

[10] Див. це Рiшення, Розділ ІІІ(A)

 

[11] Див. Ухвалу про Закриття Підготовчого Провадження, Розділ I(B)(3)(с)(i) i це Рiшення, Розділ II(F)(3)(с)(i)

 

[12] Див. Ухвалу про Закриття Підготовчого Провадження, Розділ I(B) i це Рiшення, Розділ II(F)

 

[13] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, прохальна частина, пункт 3

 

[14] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, прохальна частина, пункт 4

 

[15] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, прохальна частина, пункт 5

 

[16] Додаток A-0436 – Звіт Володимира Халаімова, датований 2025 роком та поданий EAG та EuroChem International до Суду Амстердама в Нідерландах (далі - Звіт Халаімова-2). В пункті 51 Пояснень Відповідача 18 (Rosneft AET) від 16 квітня 2026 року, Rosneft AET просив Суд не брати до уваги Звіт Халаімова-1 (Додаток А-0434) та Звіт Халаімова-2 (Додаток А-0436) на тій підставі, що вони надані російською мовою, без перекладу на українську мову. При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 86 ГПК, “Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності”. Фактично, обставина, яку Позивач намагався довести Звітом Халаімова-2, зводиться до того що, ще у 2025 році EAG і EuroChem International (Відповідачі 23 і 29, відповідно) подали до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права відносно їх спору з Позивачем. Керуючись вищезазначеними положеннями, розглядаючи Звіт Халаімова-2 без використання Судом його знань російської та будь-якої іншої іноземної мови, Суд зазначає, що на сторінці для підписання (сторінка 71), де зазначене кирилицею ім'я його підписанта, вказано кирилицею “Владимир Халаимов” (що відповідає імені українського адвоката із свідоцтвом № 1546, виданого 22 квітня 2013 року), що документ датований “ 2025” (тобто задовго до встановленого Судом терміну подання відзиву на Позов, та враховуючи це, місяць його підписання, зазначений російською мовою, в даному випадку – неважливий), що місцем підписання його є “Симферополь” (інакше кажучи, місто на тимчасово окупованій території України), що його титульна сторінка виглядає як документ, який був поданий в рамках судочинства, сторонами якого зазначені “EuroChem Group A.G.” (що відповідає найменуванню Відповідача 23 у цій справі) та “EuroChem International Holdings B.V.” (що відповідає найменуванню Відповідача 29 у цій справі), і що протилежною стороною є “Автодорк

 

[17] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункт 1

 

[18] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункт 3

 

[19] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункт 4

 

[20] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункт 5

 

[21] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET), від 23 січня 2026 року, Розділ ІІІ, пункт 18

 

[22] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[23] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[24] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[25] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[26] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[27] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[28] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[29] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[30] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[31] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, прохальна частина, пункт 1

 

[32] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, прохальна частина, пункт 2

 

[33] Частина 1 статті 76 ГПК встановлює наступне: “Стаття 76. Належність доказів. 1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. ...”

 

[34] Додаток А-0477 — Школа громадського здоров’я Єльського університету опублікувала звіт під назвою “Свідомі спільники: роль “Газпрому” та “Роснєфті” у перевезенні та ідеологічній обробці українських дітей” від 25 березня 2026 року (далі - Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей), chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://medicine.yale.edu/download-file/b9ac2577-9407-479c-a5da-05b98511b9db/ (доступно за посиланням: https://medicine.yale.edu/lab/khoshnood/publications/reports)

 

[35] Додаток А-0477– Звіт Єльського Університету про Незаконне Переміщення Дітей, сторінка 9

 

[36] Додаток А-0479 - Копія листа Запорізької міської ради на запит Позивача про надання інформації від 17 березня 2026 року

 

[37] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 16

 

[38] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 15

 

[39] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 17

 

[40] Пояснення Позивача Позивача від 23 квітня 2026 на Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, пункти 21-29

 

[41] Відзив на Позов Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункти 2-3

 

[42] Ухвала про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, пункт 533.7

 

[43] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 18

 

[44] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 19

 

[45] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 19

 

[46] Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, прохальна частина, пункт 2

 

[47] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 94 (Виділення додано.)

 

[48] Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, прохальна частина, пункт 3

 

[49] Заява Rosneft AET про Зловживання, сторінка 2, абзац 2

 

[50] Див. Пояснення Позивача від 1 квітня 2026 року, Розділ В(3)

 

[51] Ухвала Суду про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Розділ II(А) (1), (2), (3). (5) та (6)

 

[52] Ухвала Суду про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Розділ II

 

[53] (а) Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року на 11 сторінках про призначення експертизи з оцінки і викликати для допиту у судове засідання оцінювачів, які склали Звіт про Оцінку Збитків, поданий Позивачем, (б) Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року на 21 сторінках про призначення судової експертизи (встановлення відносної давності виготовлення документа) щодо Договору Поставки, (в) Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 27 квітня 2026 року на 20 сторінках про повернення до стадії підготовчого провадження

 

[54] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, прохальна частина, пункт 1

 

[55] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, прохальна частина, пункт 2

 

[56] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункти 49– 51, та Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 42

 

[57] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ 2.1

 

[58] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 26

 

[59] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY та Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.4

 

[60] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY та Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.5

 

[61] Див. Розділ II(F)

 

[62] Див. Розділ II(F)

 

[63] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 138

 

[64] Додаток A-0434 – Звіт Володимира Халаімова, датований 2025 роком та поданий Газпром Інтернешнл, West Asia, GPN-Badra BV та GPN Middle East BV до Суду Амстердама в Нідерландах (далі – Звіт Халаімова-1). У пункті 51 Пояснень Відповідача 18 (Rosneft AET) від 16 квітня 2026 року, Rosneft AET просив Суд не брати до уваги Звіт Халаімова-1 (Додаток А-0434) та Звіт Халаімова-2 (Додаток А-0436) на тій підставі, що вони надані російською мовою, без перекладу на українську мову. При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 86 ГПК, Суд “оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності”. Фактично, обставина, яку Позивач намагався довести Звітом Халаімова-1, зводиться до того, що ще у 2025 році Газпром Інтернешнл, West Asia, GPN-Badra BV та GPN Middle East BV (Відповідачі 06, 07, 08 та 09 відповідно) подали до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (42-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права стосовно їхнього спору з Позивачем. Керуючись вищезазначеними положеннями, розглядаючи Звіт Халаімова-1 без використання Судом його знань російської та будь-якої іншої іноземної мови, Суд зазначає, що на сторінці для підписання (сторінка 41), де зазначено кирилицею ім’я його підписанта, вказано кирилицею “Владимир Халаимов” (що відповідає імені українського адвоката зі свідоцтвом № 1546, виданим 22 квітня 2013 року), що документ датований “ 2025” (тобто задовго до встановленого Судом терміну подання відзиву на Позов, та з огляду на це, місяць його підписання, зазначений російською мовою, у даному випадку – не має значення), що місцем його підписання є “Симферополь” (інакше кажучи, місто на тимчасово окупованій території України), що його титульна сторінка виглядає як документ, який був поданий у рамках судочинства, сторонами якого зазначені “ГАЗПРОМ ИНТЕРНЭШНЛ ЛИМИТЕД ИЛЛК”, “ВЕСТ АЗИЯ”, “ГАЗПРОМ НЕФТЬ БАДРА Б.В.”, та “ГАЗПРОМ НЕФТЬ MIDDLE EAST B.V.”, (що відповід

 

[65] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ 2.1, Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 26

 

[66] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.5

 

[67] Додаток A-0436 – Звіт Володимира Халаімова, датований 2025 роком та поданий EAG та EuroChem International до Суду Амстердама в Нідерландах (далі – Звіт Халаімова-2). У пункті 51 Пояснень Відповідача 18 (Rosneft AET) від 16 квітня 2026 року, Rosneft AET просив Суд не брати до уваги Звіт Халаімова-1 (Додаток А-0434) та Звіт Халаімова-2 (Додаток А-0436) на тій підставі, що вони надані російською мовою, без перекладу на українську мову. При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 86 ГПК, Суд “оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності”. Фактично, обставина, яку Позивач намагався довести Звітом Халаімова-2, зводиться до того, що ще у 2025 році EAG та EuroChem International (Відповідачі 23 та 29, відповідно) подали до Амстердамського суду в Нідерландах детальний (73-сторінковий) експертний звіт досвідченого українського адвоката (Володимира Халаімова) щодо питань українського права стосовно їхнього спору з Позивачем. Керуючись вищезазначеними положеннями, розглядаючи Звіт Халаімова-2 без використання Судом його знань російської та будь-якої іншої іноземної мови, Суд зазначає, що на сторінці для підписання (сторінка 71), де зазначено кирилицею ім’я його підписанта, вказано кирилицею “Владимир Халаимов” (що відповідає імені українського адвоката зі свідоцтвом № 1546, виданим 22 квітня 2013 року), що документ датований “ 2025” (тобто задовго до встановленого Судом терміну подання відзиву на Позов, та з огляду на це, місяць його підписання, зазначений російською мовою, у даному випадку – не має значення), що місцем його підписання є “Симферополь” (інакше кажучи, місто на тимчасово окупованій території України), що його титульна сторінка виглядає як документ, який був поданий у рамках судочинства, сторонами якого зазначені “EuroChem Group A.G.” (що відповідає найменуванню Відповідача 23 у цій справі) та “EuroChem International Holdings B.V.” (що відповідає найменуванню Відповідача 29 у цій справі), і що протилежною стороною

 

[68] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункти 49-51; Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункти 7-8;

 

[69] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункти 7– 8

 

[70] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY та Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.5 та додатки до неї

 

[71] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 53

 

[72] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункти 5-6; Див. також Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункти 5-6; Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 9

 

[73] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 5.1.4

 

[74] Ухвала про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Розділ III(А)(8)(b)(iii).

 

[75] Ухвала про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Розділ III(А)(8)(b)(iii).

 

[76] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ 2.1, Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 26

 

[77] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2

 

[78] Додаток A-0434 – Звіт Халаімова-1.

 

[79] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 53.

 

[80] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 53.

 

[81] Пояснення Позивача від 28 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року.

 

[82] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 49.

 

[83] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про припинення/залишення/відкладення, пункт 13; Другий відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 50; Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 55– 59.

 

[84] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 13; Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 51; Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 60-62

 

[85] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 13; Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 52; Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 63-65.

 

[86] Єдиний державний реєстр судових рішень, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107443963

 

[87] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 61

 

[88] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 64

 

[89] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/ Залишення/Відкладення, пункт 14

 

[90] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/ Залишення/Відкладення, пункт 11; Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 49

 

[91] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 80-82

 

[92] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 11; Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 50

 

[93] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункт 43

 

[94] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункт 44

 

[95] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 44

 

[96] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/ Залишення/Відкладення, пункт 11; Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 49

 

[97] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункти 66-71

 

[98] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункти 54-56

 

[99] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункти 83-86

 

[100] Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №9901/527/21, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107152111

 

[101] Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі №9901/522/21, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107370526

 

[102] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункти 9-10; Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 90,

 

[103] Єдиний державний реєстр судових рішень, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105596526

 

[104] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 57; Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 77

 

[105] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 57

 

[106] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 58

 

[107] Перший Меморандум до Другого Відзиву Новомосковського Азоту, пункт 77

 

[108] Перший Меморандум до Другого Відзиву Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 61

 

[109] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 57

 

[110] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункт 41

 

[111] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункт 27;

 

[112] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 28-29;

 

[113] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 13-20; Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 17

 

[114] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 17; Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 22-25;

 

[115] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункт 12

 

[116] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 17; Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 22-25;

 

[117] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 18

 

[118] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 19, Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 5-7

 

[119] Доступно за посиланням: https://www.coe.int/en/web/Conventions/full-list/?module=declarations-by-treaty&numSte=005&codeNature=10&codePays=U

 

[120] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункти 28-29

 

[121] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 19

 

[122] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, пункт 19

 

[123] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункти 8-11

 

[124] Перший Меморандум Новомосковського Азоту, пункт 11

 

[125] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/ Залишення/ Відкладення, прохальна частина, пункт 1

 

[126] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, прохальна частина, пункт 2

 

[127] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/ Залишення/ Відкладення, прохальна частина, пункт 3

 

[128] Додаток А-0898 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 10 березня 2026 року Ухвали про закриття підготовчого провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[129] Додаток А-0999 – Документи, що підтверджують відправлення та отримання Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 20 квітня 2026 року Ухвали про закриття підготовчого провадження поштою на його юридичну адресу;

 

[130] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Припинення/Залишення/Відкладення, прохальна частина, пункти 33-35

 

[131] Додаток A-0077 – Документи, що підтверджують відправлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті за посиланням: info@nak-azot.com

 

[132] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункт 6

 

[133] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункт 8

 

[134] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункт 5

 

[135] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункт 7

 

[136] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункт 12

 

[137] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, Розділи Б та В

 

[138] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункт 15

 

[139] Клопотання Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року про Третіх Осіб, пункти 16-17

 

[140] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиалнням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[141] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункт 7

 

[142] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункт 8

 

[143] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункт 9.

 

[144] Позов Позивача, пункти 909-912

 

[145] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункт 13

 

[146] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункт 13

 

[147] Хоча судова практика Європейського суду справедливості (ЄСС) не є обов'язковою для українських судів, варто зазначити, що подібну позицію щодо оцінки доказів ЄСС висловлював у численних справах, зокрема у рішеннях від 14 березня 2018 року, Kim and Others v Council and Commission, T-533/15 та T-264/16, EU:T:2018:138, пункт 107, та від 1 червня 2022 року, Prigozhin проти Ради, T-723/20, EU:T:2022:317, пункт 59; та від 22 січня 2025 року, Melnichenko проти Ради, T-271/22, пункт 40

 

[148] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункти 16-17

 

[149] Клопотання Новомосковського Азоту про Виключення Доказу А-0390, пункт 26

 

[150] Додаток A-0127 – Заява Свідка Ковиліної, Голови Правління Приватного акціонерного товариства “Компанії з управління активами “Славутич-Інвест”, контролюючого акціонера Позивача (далі – Заява Свідка Ковиліної)

 

[151] Додаток A-0126 – Заява Свідка Ракші

 

[152] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 5, передостанній абзац

 

[153] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 5, останній абзац

 

[154] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 6, перший повний абзац

 

[155] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 6, другий повний абзац

 

[156] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 6, передостанній і останній абзаци, і сторінка 7, перший та другий абзаци

 

[157] Доступно за посиланням: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/88180484/

 

[158] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Виклик Свідків, сторінка 7, останній абзац

 

[159] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, Розділ V(B)(1)(b)

 

[160] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 8, перший повний абзац

 

[161] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, Розділ V(B)(1)(b)

 

[162] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 22 квітня 2026 року про Виклик Свідків, сторінка 8, третій повний абзац

 

[163] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Виклик Свідків, прохальна частина, пункт 2

 

[164] Додаток A-0125 - Договір Поставки від 22 листопада 2021 року між Позивачем та D&D Immobilien Invest GMBH, Відень, Австрія, на поставку Позивачем Покупцю 3,5 млн. тон гранітного щебеню та гранітного відсіву на рік (Договір Поставки)

 

[165] Позов, пункти 346 та 363

 

[166] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 399

 

[167] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 363.2; Згідно з Ліцензією, виданою в 2013 році, загальний обсяг запасів категорій A+B+C1 становить 42 910 500 м3. (Див. Додаток A-0117 – Ліцензія, в якій зазначено: “Категорія A+B+C1 – 16181,5 (A – 2747,5; B – 2875,0; C1 – 10559,0), C2 – 26729 тис. м3”. (Слова “тисяч м3” стосуються всіх цифр.) Загальні запаси розраховуються як A+B+C1. Середня щільність граніту в Україні становить від 2,7 до 3,9 тон на 1000 м3. (Див. Додаток A-0467 – Royal Stone, “Як розрахувати вагу гранітної плити”, доступно за посиланням: https://granit-royalstone.com/yak-porahuvaty-vagu-granitnoyi-plyty/.) Відповідно, загальна вага запасів граніту в Родовищі становить щонайменше 42 910 500 x 2,7 = 115 858 350 тон. Загальний обсяг поставок за Договором Поставки протягом 5-річного терміну його дії становить 17 500 000 тон. (Див. Додаток A-0125 – Договір Поставки.) Відповідно, відсоток, який становлять 17 500 000 тон від загального обсягу запасів, становить не більше 15,1 %

 

[168] Позов, Розділ VII(A)

 

[169] Позов, Розділ VII(A) та Додаток A-0127 – Заява Свідка Ковиліної, пункти 24-32

 

[170] Позов, Розділ VII(A), Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункти 24-32, Додаток A-0219 - Підписана між Покупцем і Позивачем від 29 серпня 2022 року угода про розірвання Договору Поставки

 

[171] Позов, Розділ VII(В), Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 32

 

[172] Позов, Розділ VII(В), Додаток A-0223 - Публікація “Ціни реалізації продукції з 11.11.2022 р.”, опублікована 20 лютого 2022 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, доступно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/tseny-realizatsii-produktsii-s-11-11-2022-g-2

 

[173] Додаток А-0227- Публікація “Державна корпорація “НЄДРА” активно розробляє Анадольське Родовище корисних копалин”, опублікована 10 червня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, доступно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/№vosti/a

 

[174] Додатки D-0001-D-0005 до Клопотання про Експертизу Договору Поставки –Річні фінансові звіти D&D Immobilien за 2020– 2024 роки, відповідно, розділ під назвою “PDF СТВОРЕНО”: “ 12.08.2021”, “ 01.09.2022”, “ 20.09.2023”, “ 20.04.2024” та “ 29.09.2025” – остання дата є очевидною помилкою перекладу на українську мову, оскільки відповідна дата в німецькому тексті вказує “ 29.09.2025”

 

[175] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункти 401-402

 

[176] Додаток A-0125 – Договір Поставки, статті 1.2 та 1.4

 

[177] Додаток A-0125 – Договір Поставки, статті 3.1 та 3.2

 

[178] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) від 24 квітня 2026 року про Експертизу Договору Поставки, сторiнка 15, пункти 6-9

 

[179] Додаток A-0115 — Звіт про Оцінку Збитків, пункт 77

 

[180] Додаток A-0115 — Звіт про Оцінку Збитків, пункт 78

 

[181] Додаток A-0115 — Звіт про Оцінку Збитків, пункти 132-133

 

[182] Так Звана Рецензія, надана Rosneft AET, сторінка 2

 

[183] Так Звана Рецензія, надана Rosneft AET, сторінка 75

 

[184] Так Звана Рецензія, надана Rosneft AET, сторінка 2

 

[185] Так Звана Рецензія, надана Rosneft AET, сторінка 75

 

[186] Окреме Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Повернення до Стадії Підготовчого Провадження від 27 квітня 2026 року, сторінка 14

 

[187] Так Звана Рецензія, надана Rosneft AET, сторінка 75

 

[188] Частина 3 статті 162 ГПК передбачає: “ 3. Позовна заява повинна містити: … 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; …”

 

[189] Частина 1 статті 164 ГПК встановлює: “ 1. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів…”

 

[190] Частина 4 статті 165 ГПК передбачає: “ 3. Відзив повинен містити: …5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;… ”

 

[191] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків

 

[192] Клопотання Відповідача18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінки 2-7

 

[193] Додаток A-0678 – Документи, що підтверджують вручення 23 вересня 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження Центральним органом Бранденбурга Відповідачу 18 (Rosneft AET) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[194] Клопотання Відповідача18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 7

 

[195] Додаток A-0117 - ліцензія на розробку Родовища, видана Позивачу Державною службою геології та надр України 7 лютого 2013 року

 

[196] Додаток A-0120 - Протокол засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин при Міністерстві геології УРСР № 3238 від 06 липня 1971 року щодо запасів гранітів та діоритів на родовищі, яке належить до Кар'єру Позивача, сторінка 11; та Додаток A-0121 - Статистична форма 5-гр станом на 1 січня 2022 року, подана Позивачем до Державної служби геології та надр України

 

[197] Додаток A-0119 - Договір оренди земельної ділянки № 7 від 1 вересня 2021 року між Хлібодарівською територіальною громадою як орендодавцем та Позивачем як орендарем.

 

[198] Розділи I(С)(14), I(С)(15), I(С)(16) вище

 

[199] Окреме Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Повернення до Стадії Підготовчого Провадження від 27 квітня 2026 року, сторінка 14

 

[200] Окреме Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Повернення до Стадії Підготовчого Провадження від 27 квітня 2026 року, сторінка 15

 

[201] Додаток A-0678 – Документи, що підтверджують вручення 23 вересня 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження Центральним органом Бранденбурга Відповідачу 18 (Rosneft AET) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[202] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункт 3

 

[203] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків, прохальна частина, пункт 1

 

[204] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків, сторінка 8-9

 

[205] Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків, сторінка 9

 

[206] Окреме Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Повернення до Підготовчого Провадження від 27 квітня 2026 року, розділ 4

 

[207] Окреме Клопотання Відповідача 18 (Rosneft AET) про Повернення до Підготовчого Провадження від 27 квітня 2026 року, розділ 5

 

[208] Закон України “Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах” від 19 жовтня 2000 року № 2052-III: “Верховна Рада України постановляє: … Приєднатися від імені України до Конвенції ... з такими заявами та застереженнями: ... 6) до статті 15 Конвенції: ... якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів;”

 

[209] Ухвала про Відкриття Провадження, резолютивна частина, пункт 13

 

[210] Додаток A-0127 – Заява Свідка Ковиліної, Голови Правління Приватного акціонерного товариства “Компанії з управління активами “Славутич-Інвест”, контролюючого учасника Позивача (далі – Заява Свідка Ковиліної)

 

[211] Додаток A-0126 – Заява Свідка Ракші

 

[212] Частина 1 статті 66 ГПК: “ 1. Свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.”

 

[213] Клопотання представника Відповідач 18 (Rosneft АЕТ) адвоката Сидоренка І.О. від 29 квітня 2026 року про відкладення розгляду справи (далі – Перше Клопотання Сидоренка про Відкладення)

 

[214] Додаток А-1070 - Розклад судових засідань судді Майстренка у Солом’янському районному суді міста Києва на 29 квітня 2026 року

 

[215] Встановивши, що для цього немає підстав оскільки відповідно до норм ГПК та правової позиції Верховного Суду саме за Позивачем, а не за Відповідачами чи Судом, є право вибору кола осіб, до яких пред'являється позов, дивитись Ухвалу про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Розділ II(А) (1), (2), (3), (5) та (6)

 

[216] Ухвала про Закриття Підготовчого Провадження від 10 лютого 2026 року, Розділ II(С)

 

[217] Додаток A-0001 - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України щодо Позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект”)

 

[218] Додаток A-0001 - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України щодо Позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект”)

 

[219] Додаток A-0002 - Ухвала Господарського суду Запорізької області від 27 жовтня 2022 року про порушення провадження у справі про банкрутство № 908/1955/22 щодо Позивача

 

[220] Відповідно до статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про Банкрутство): “ 2. ... збори кредиторів приймають одне з таких рішень: ... схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації...”. Стаття 1 Кодексу з процедур банкрутства також передбачає, що “...санація - система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника...”

 

[221] Додаток A-0003 - Ухвала Господарського суду Запорізької області від 28 березня 2023 року про запровадження процедури санації та призначення пані Венської керуючим санацією Позивача у справі про банкрутство № 908/1955/22 щодо Позивача.

 

[222] Додаток A-0004 - Веб-сайт ПАО “Газпром”, https://sustainability.gazpromreport.ru/2018/about-gazprom/, сторінка “Про Групу Газпром”

 

[223] Додаток А-0005 - Часткова схема корпоративної структури Групи Газпром.

 

[224] Додаток A-0006 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо ПАО Газпром станом на 19 березня 2025 року

 

[225] Додаток А-0004 - Веб-сайт ПАО “Газпром”, https://sustainability.gazpromreport.ru/2018/about-gazprom/, сторінка “Про групу Газпром”

 

[226] Додаток А-0007 - Офіційний сайт ПАО Газпром https://www.gazprom.ru/, сторінка “Про Газпром”, https://web.archive.org/web/20220202175418/https://www.gazprom.ru/about/

 

[227] Додаток А-0006 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо ПАО Газпром від 19 березня 2025 року; та Додаток А-0007 - Офіційний веб-сайт ПАО Газпром https://www.gazprom.ru/, розділ “Про Газпром”, https://web.archive.org/web/20220202175418/https://www.gazprom.ru/about/

 

[228] Додаток А-0009 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Газпром експорт” (Відповідач 02) станом на 19 березня 2025 року

 

[229] Додаток А-0010 - Офіційний веб-сайт ТОВ “Газпром експорт”, https://gazpromexport.ru, сторінка під назвою “Діяльність компанії” доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20220201122626/http:/www.gazpromexport.com/statistics/

 

[230] Додаток А-0009 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Газпром експорт” (Відповідач 02) станом на 19 березня 2025 року; та Додаток А-0010 - Офіційний веб-сайт “Газпром експорт”, https://gazpromexport.ru, сторінка “Діяльність компанії”, доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20220201122626/http:/www.gazpromexport.com/statistics/

 

[231] Додаток А-0012 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ПАТ “Газпром Нєфть” (Відповідач 03) станом на 19 березня 2025 року

 

[232] Додаток А-0013 - Офіційний веб-сайт Газпром Нєфті https://www.gazprom-neft.ru/ сторінка під назвою “Про “Газпром Нєфть”, https://www.gazprom-neft.ru/company/about/

 

[233] Додаток А-0012 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо компанії “Газпром Нєфть” (Відповідач 03) станом на 19 березня 2025 року; та Додаток А-0013 - Офіційний веб-сайт Газпром Нєфті https://www.gazprom-neft.ru/ сторінка під назвою “Про “Газпром Нєфть”, https://www.gazprom-neft.ru/company/about/

 

[234] Додаток А-0015 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо “Газпромбанку” станом на 19 березня 2025 року

 

[235] Додаток А-0016 - Офіційний веб-сайт “Газпромбанку”, https://www.gazprombank.ru/about/bank/, сторінка під назвою “Про Газпромбанк”

 

[236] Додаток А-0015 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо “Газпромбанку” станом на 19 березня 2025 року; та Додаток А-0016 - Офіційний веб-сайт “Газпромбанку”, https://www.gazprombank.ru/about/bank/, сторінка “Про Газпромбанк”

 

[237] Додаток А-0018 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Газпром Капітал” станом на 19 березня 2025 року

 

[238] Додаток А-0019 - Офіційний веб-сайт “Газпром Капітал”, https://www.gazpromcapital.ru/, головна сторінка

 

[239] Додаток А-0018 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Газпром Капітал” станом на 19 березня 2025 року; та Додаток А-0019 - Офіційний веб-сайт компанії “Газпром Капітал”, https://www.gazpromcapital.ru/, головна сторінка

 

[240] Додаток А-0021 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпром Інтернешнл станом на 19 березня 2025 року

 

[241] Додаток А-0022 - Офіційний веб-сайт МК ТОВ “Газпром Інтернешнл Лімітед” за посиланням: https://www.gazprom-international.ru/ сторінка “Про компанію”, на якій вказана адреса електронної пошти “Газпром Інтернешнл”, доступно за посиланням: https://www.gazprom-international.ru/contacts/

 

[242] Додаток А-0021 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо МК ТОВ “Газпром Інтернешнл Лімітед” від 19 березня 2025 року; та Додаток А-0022 - Офіційний веб-сайт МК ТОВ “Газпром Інтернешнл Лімітед” https://www.gazprom-international.ru/, сторінка “Контакти”, доступно за посиланням: https://www.gazprom-international.ru/contacts/

 

[243] Додаток А-0022 - Офіційний веб-сайт МК ТОВ “Газпром Інтернешнл Лімітед” https://www.gazprom-international.ru/, сторінка “Контакти”, https://www.gazprom-international.ru/contacts/”

 

[244] Додаток А-0431 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Западная Азія” станом на 12 вересня 2025 року

 

[245] Додаток А-0431 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Западная Азія” станом на 12 вересня 2025 року

 

[246] Додаток А-0026 - Витяг з торгового реєстру Нідерландів щодо компанії GPN-Badra BV станом на 17 березня 2025 року

 

[247] Додаток А-0026 - Витяг з торгового реєстру Нідерландів щодо компанії GPN-Badra BV станом на 17 березня 2025 року

 

[248] Додаток А-0028 - Витяг з торгового реєстру Нідерландів щодо компанії GPN Middle East BV станом на 17 березня 2025 року

 

[249] Додаток А-0028 - Витяг з торгового реєстру Нідерландів щодо компанії GPN Middle East BV станом на 17 березня 2025 року

 

[250] Додаток А-0036 - Роздруківка з офіційного веб-сайту ПАО Роснєфть, веб-сторінка під назвою “Про Роснєфть - Роснєфть з першого погляду”, доступна за посиланням https://www.rosneft.com/about/Rosneft_today/, отримана 21 травня 2025 року

 

[251] Додаток А-0037 - Часткова схема корпоративної структури Групи Роснєфть

 

[252] Додаток A-0038 – Виписка з Російського Державного Реєстру стосовно Рязанскої Нєфтєперерабативающей Компанії станом на 6 липня 2025 року

 

[253] Додаток A-0038 – Виписка з Російського Державного Реєстру стосовно Рязанскої Нєфтєперерабативающей Компанії станом на 6 липня 2025 року

 

[254] Додаток А-0039 – Виписка з Російського Державного Реєстру стосовно РН-Коммерція станом на 6 липня 2025 року

 

[255] Додаток А-0040 – Виписка з Російського Державного Реєстру стосовно ТОВ “РН-Трейд” станом на 6 липня 2025 року

 

[256] Додаток А-0041 - Сторінка офіційного сайту ПАО Роснєфть щодо Рязанскої Нєфтєперерабативающей Компанії – Контактна інформація: тільки російською мовою: https://www.rosneft.ru/about/Glance/OperationalStructure/Pererabotka/rnpk/Kontakti/

 

[257] Додаток А-0043 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН-Аеро станом на 6 липня 2025 року

 

[258] Додаток А-0043 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН-Аеро станом на 6 липня 2025 року

 

[259] Додаток А-0039 – Виписка з Російського Державного Реєстру стосовно РН-Коммерція станом на 6 липня 2025 року

 

[260] Додаток А-0040 – Виписка з Російського Державного Реєстру ТОВ “РН-Трейд” станом на 6 липня 2025 року

 

[261] Додаток A-0044 – Офіційний Веб-Сайт Роснєфті, веб-сторінка щодо РН-Аэро: https://www.rosneft.ru/business/Downstream/petroleum_product_sales/aviazapravka/

 

[262] Додаток А-0046 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ПАО “НК “Роснефть” (Відповідач 15) станом на 29 квітня 2025 року

 

[263] Додаток А-0047 - Виписка з Російського державного реєстру щодо ТОВ “РН НефтьКапіталІнвест” станом на 29 квітня 2025 року, пункти 33,36 (99,9999994609788% статутного капіталу компанії належить ПАО “Нєфтяная компанія “Роснєфть”)

 

[264] Додаток А-0048 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “РН Капітал” станом на 29 квітня 2025 року, пункт 31,34 (100% статутного капіталу компанії належить ТОВ “РН-Трейд”); Додаток А-0049 - Виписка з Російського Державного Реєстру стосовно ТОВ “РН Трейд” станом на 29 квітня 2025 року, пункти 37,40 (99,9999996437604% статутного капіталу компанії належить ПАО “Нєфтяная компанія “Роснєфть”)

 

[265] Додаток А-0050 - Інформація з офіційного веб-сайту ПАО “НК “Роснєфть”, сторінка “Структура акціонерного капіталу”, доступна за посиланням https://www.rosneft.ru/Investors/structure/share_capital/

 

[266] Додаток А-0046 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ПАО “НК “Роснєфть” (Відповідач 15) станом на 29 квітня 2025 року

 

[267] Додаток А-0051 - Веб-сайт “Роснєфти”, https://rosneft.ru/about/contacts/, сторінка під назвою “Про Роснефть - Контакти”, яка містить адресу та електронну адресу ПАО “НК “Роснєфть”

 

[268] Додаток А-0053 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “РН-Іностранниє проекти” (Відповідач 16) станом на 29 квітня 2025 року

 

[269] Додаток А-0037 - Часткова схема корпоративної структури Групи Роснєфть

 

[270] У фінансовій звітності Роснєфті за 2021 рік ПАО Роснєфть вказало RN-Foreign Projects серед своїх основних консолідованих дочірніх компаній, в яких Роснєфть володіє “ 100% ... голосуючих акцій”, і охарактеризувало її як “холдингову компанію”. Додаток A-0054 — Консолідована фінансова звітність ПАО Роснєфть за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року (далі — Фінансова звітність Роснєфті за 2021 рік), https://www.rosneft.com/upload/site2/document_cons_report/Rosnseft_IFRS_12m2021_en.pdf, сторінка 82; Витяг з Російського Державного Реєстру від 29 квітня 2025 року показує, що ПАО Роснєфть як і раніше володіє 100% часткою в RN-Foreign Projects. Додаток A-0053 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Відповідача 16 (RN-Foreign Projects), пункт 30

 

[271] Додаток А-0055 - Інформаційний сайт List-Org https://www.list-org.com/company/6444915, інформаційний сайт RBK Companies https://companies.rbc.ru/id/1107746925692-ooo-obschestvo-s-ogranichennoj-otvetstvennostyu-rn-inostrannyie-proektyi/, на якому вказані адреси електронної пошти компанії RN-Foreign Projects, отримані 30 квітня 2025 року

 

[272] Додаток А-0057 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, доступна за посиланням https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7, Примітка 1 до фінансової звітності: “RN Refining & Marketing GmbH ... з місцезнаходженням у Берліні, зареєстрована в торговому реєстрі окружного суду Шарлоттенбурга під номером HRB 167578”

 

[273] Додаток А-0058 - Витяг з Комерційного Реєстру Німеччини для компанії RN Refining станом на 30 квітня 2025 року, доступний за посиланням: https://www.unternehmensregister.de

 

[274] Додаток А-0037 - Часткова схема корпоративної структури Групи Роснєфть

 

[275] Додаток А-0057 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, доступна за посиланням https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7, Примітка 1 до фінансової звітності: “Єдиним акціонером RNRM є LLC “РН-Foreign Projects”, Москва, Росія”

 

[276] Додаток А-0057 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, доступна за посиланням https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7, Примітка 1 до фінансової звітності: “Єдиним акціонером RNRM є LLC “РН-Foreign Projects”, Москва, Росія”

 

[277] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року про передачу акцій компаній Rosneft Deutschland та RN Refining в довірче управління відповідно до статті 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини (Розпорядження Федерального Мережевого Агенства Німеччини про Довірче Управління), пункти 2-4

 

[278] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року про передачу акцій компаній Rosneft Deutschland та RN Refining в довірче управління відповідно до статті 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини (Розпорядження Федерального Мережевого Агенства Німеччини про Довірче Управління), пункти 2-4, та Розділ X(C)(3) нижче

 

[279] Додаток А-0060 - Європейський сервіс пошуку компаній North Data, https://www.northdata.com/RN%20Refining%20&%20Marketing%20GmbH,%20Berlin/Amtsgericht%20Charlottenburg%20(Berlin)%20HRB%20167578%20B, який містить адресу RN Refining

 

[280] Додаток А-0063 - Виписка з Комерційного реєстру підприємств Німеччини щодо Rosneft AET станом на 06 травня 2025 року, доступна за посиланням: https://www.unternehmensregister.de;

 

[281] Додаток А-0064 - Річна фінансова звітність RN Refining за фінансовий рік з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, завантажено 30 квітня 2025 року, доступна за посиланням: https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7

 

[282] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року про передачу акцій компаній Rosneft Deutschland та RN Refining в довірче управління відповідно до параграфу 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини розділ І(1), пункт 3

 

[283] Додаток А-0065 - Пошукова система європейських компаній North Data https://www.northdata.com/AET-Raffineriebeteiligungsgesellschaft%20mbH,%20Schwedt%2FOder/Amtsgericht%20Neuruppin%20HRB%209880, на якому вказана адреса Rosneft AET, завантажено 06 травня 2025 року

 

[284] Додаток А-0067 – Роздруківка з веб-сайту корпоративної інформаційної служби Dun & Bradstreet, що містить інформацію про компанію Rosneft Luxembourg, доступна за адресою https://www.dnb.com/business-directory/company-profiles.rosneft_holdings_ltd_sa.d7c795d0ba1c12b622afd890739719e6.html

 

[285] Додаток А-0036 - Часткова схема корпоративної структури Групи Роснєфть

 

[286] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та кліматичного захисту від 14 вересня 2022 року про передачу акцій RN Refining і Rosneft Deutschland в довірче управління відповідно до параграфу 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини, в якому зазначено: “Компанія RN Refining & Marketing GmbH з головним офісом у Берліні зареєстрована в торговому реєстрі окружного суду Шарлоттенбурга – розділ B – під номером HRB 167578 B (“RN Refining & Marketing”). Єдиним акціонером є ТОВ “РН-Іностранниє проекти” (далі - RN-Foreign Projects)” з головним офісом у Російській Федерації. Таким чином, RN-Foreign Projects володіє всіма акціями RN Refining Marketing (прямо) і Rosneft Deutschland (опосередковано через Rosneft Holding Ltd. SA). RN Refining & Marketing також підтримує Rosneft Deutschland в якості сервісної компанії, надаючи стандартизовані адміністративні послуги в області контролінгу, бухгалтерського обліку та звітності, а також RN Refining & Marketing володіє 66,7% часткою в AET Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, яка, в свою чергу, володіє 25% часткою в PCK Raffinerie GmbH. Таким чином, Rosneft Deutschland, яка володіє 37,5% акцій НПЗ PCK, і її дочірня компанія RN Refining & Marketing володіють контрольним пакетом акцій НПЗ PCK. У 2021 році НПЗ PCK виробило близько 10,3 млн тонн нафтопродуктів, у тому числі близько 3,7 млн тонн дизельного палива. Технічні вимоги НПЗ PCK дозволяють переробляти тільки обмежену кількість конкретних марок мінеральних масел”.

 

[287] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та кліматичного захисту від 14 вересня 2022 року про передачу акцій RN Refining і Rosneft Deutschland в довірче управління відповідно до параграфу 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини, в якому зазначено: “Компанія RN Refining & Marketing GmbH з головним офісом у Берліні зареєстрована в торговому реєстрі окружного суду Шарлоттенбурга – розділ B – під номером HRB 167578 B (“RN Refining & Marketing”). Єдиним акціонером є ТОВ “РН-Іностранниє проекти” (далі - RN-Foreign Projects) з головним офісом у Російській Федерації. Таким чином, RN-Foreign Projects володіє всіма акціями RN Refining Marketing (прямо) і Rosneft Deutschland (опосередковано через Rosneft Holding Ltd. SA). RN Refining & Marketing також підтримує Rosneft Deutschland в якості сервісної компанії, надаючи стандартизовані адміністративні послуги в області контролінгу, бухгалтерського обліку та звітності, а також RN Refining & Marketing володіє 66,7% часткою в AET Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, яка, в свою чергу, володіє 25% часткою в PCK Raffinerie GmbH. Таким чином, Rosneft Deutschland, яка володіє 37,5% акцій НПЗ PCK, і її дочірня компанія RN Refining & Marketing володіють контрольним пакетом акцій НПЗ PCK. У 2021 році НПЗ PCK виробило близько 10,3 млн тонн нафтопродуктів, у тому числі близько 3,7 млн тонн дизельного палива. Технічні вимоги НПЗ PCK дозволяють переробляти тільки обмежену кількість конкретних марок мінеральних масел”.

 

[288] Додаток А-0067 - Роздруківка з веб-сайту служби корпоративної розвідки Dun & Bradstreet інформації щодо компанії Rosneft Luxembourg, доступної за адресою https://www.dnb.com/business-directory/company-profiles.rosneft_holdings_ltd_sa.d7c795d0ba1c12b622afd890739719e6.html

 

[289] Додаток А-0069 - Реєстраційна інформація з Комерційного реєстру підприємств Німеччини щодо Rosneft Deutschland станом на 06 травня 2025 року, доступна за посиланням: https://www.unternehmensregister.de

 

[290] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та кліматичного захисту від 14 вересня 2022 року про передачу акцій RN Refining та Rosneft Deutschland у довірче управління відповідно до розділу 17 Закону Німеччини про енергетичну безпеку, розділ I(1), третій абзац

 

[291] Додаток А-0070 - Офіційний веб-сайт Rosneft Deutschland https://www.rosneft.de/, сторінка “Контакти”, яка містить адресу та електронну пошту Rosneft Deutschland, https://www.rosneft.de/kontakt

 

[292] Додаток А-0072 - Веб-сайт Групи ЄвроХім, www.eurochem.com, сторінка під назвою “Глобальні операції”, https://www.eurochemgroup.com/about-us/global-operations/

 

[293] Додаток А-0073 - Витяг із заповненої анкети, поданої Новомосковським Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії, датований 19 жовтня 2020 року, включаючи схему корпоративної структури Групи ЄвроХім, https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565-007-questionnaire-exporter-_jsc_novomoskovsky_azot.pdf та https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/non-confidential_exhibit_a-1_eurochem_corporate_structure_0.pdf, (далі - Австралійське антидемпінгове подання ЄвроХіма), стор. 51, відповідь ЄвроХіма на питання H2-2

 

[294] Додаток А-0074 - Часткова схема корпоративної структури Групи ЄвроХім

 

[295] Додаток А-0075 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Новомосковського Азоту

 

[296] Додаток А-0075 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Новомосковського Азоту, та Додаток А-0076 - Офіційний веб-сайт Новомосковського Азоту, доступно за посиланням: www.nak-azot.com, веб-сторінка під назвою “Контакти”

 

[297] Додаток А-0078 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо АТ “Нєвінномисский Азот”

 

[298] Додаток А-0078 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо АТ “Нєвінномисский Азот”

 

[299] Додаток А-0079 - Веб-сайти Групи ЄвроХім https://euro-chem.org/kontakty.html та https://www.eurochem.ru/sustainability-story/uvedomlenie-o-provedenii-obshhestvennyh-obsuzhdenij-3/ з електронними адресами Нєвінномисского Азоту

 

[300] Додаток А-0081 - Витяг зі Швейцарського торгового реєстру щодо EAG

 

[301] Додаток А-0081 - Витяг зі Швейцарського торгового реєстру щодо EAG, та Додаток А-0082 - Офіційний веб-сайт EAG www.eurochemgroup.com, веб-сторінка під назвою “Зв'язатися з нами”

 

[302] Додаток А-0084 - Витяг з реєстру компаній Кіпру щодо AIM Capital

 

[303] Додаток А-0084 - Витяг з реєстру компаній Кіпру щодо AIM Capital, та Додаток А-0085 - Офіційний веб-сайт AIM Capital доступно за посиланням: www.aimcapital.eu, веб-сторінка під назвою “Контакти”, доступно за посиланням: https://www.aimcapital.eu/contact-us/

 

[304] Додаток А-0086 - Прес-реліз AIM Capital Ltd від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Капітал” запровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[305] Додаток А-0088 - Витяг з Державного реєстру Республіки Кіпр щодо компанії Linea (CY), доступно за посиланням: https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/SearchResults.aspx?name=Linea%20%28CY%29%20Ltd&number=%25&searchtype=optStartMatch&index=1&tname=%25&sc=0

 

[306] Додаток А-0088 - Витяг з Державного реєстру Республіки Кіпр щодо компанії Linea (CY), доступно за посиланням: https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/SearchResults.aspx?name=Linea%20%28CY%29%20Ltd&number=%25&searchtype=optStartMatch&index=1&tname=%25&sc=0

 

[307] Додаток А-0090 - Витяг з Державного реєстру Республіки Кіпр щодо компанії Linetrust PTC, доступно за посиланням: https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/SearchResults.aspx?name=Linetrust%20PTC%20LTD&number=%25&searchtype=optStartMatch&index=1&tname=%25&sc=0

 

[308] Додаток А-0090 - Витяг з Державного реєстру Республіки Кіпр щодо компанії Linetrust PTC, доступно за посиланням: https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/SearchResults.aspx?name=Linetrust%20PTC%20LTD&number=%25&searchtype=optStartMatch&index=1&tname=%25&sc=0

 

[309] Додаток А-0092 - Регламент Ради ЄС щодо імплементації Регламенту (ЄС) 2022/396 від 9 березня 2022 року про імплементацію Регламенту (ЄС) № 269/2014 щодо обмежувальних заходів у зв'язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 721 у Додатку I, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L:2022:080:FULL&from=EN

 

[310] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22), рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, п. 114, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, дата перегляду 21 травня 2025 року

 

[311] Додаток А-0093 - Прес-фотографія майна Пана Мельниченка у Санкт-Моріці, доступно за посиланням: https://www.fotoswiss.com/-/galleries/st-moritz-saint-moritz-san-moritz-sankt-moritz/suvretta-stmoritz/suvretta-via-puzzainas-5#media_7df2597e-f975-4b2e-b8eb-0c93a0893c08

 

[312] Додаток А-0094 - Геолокація “Андрій Ігорович Мельниченко (російський олігарх, Via Puzzainas 5, 7500 St. Moritz, Switzerland” на картах Google, розміщення за посиланням: https://www.google.com/maps/place/Andrei+Igorewitsch+Melnitschenko+(Russian+Oligarch,+Via+Puzzainas+5,+7500+St.+Moritz,+%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F/@46.4852231,9.8058256,17z/data=!4m6!3m5!1s0x47848200e7aaab21:0xff81468922e86afe!8m2!3d46.4852231!4d9.8084059!16s%2Fg%2F11sv82blgm?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D

 

[313] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22), рішення Генерального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, титульна сторінка, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[314] Додаток А-0095 - Роздруківки з веб-сайту юридичної фірми FAR Avocats із зазначенням загальної електронної адреси FAR Avocats та електронних адрес пані Мирон і пана П'єрі, доступно за посиланням: https://www.far-avocats.fr/team, яка представляла інтереси пана Мельниченка у справі “Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T -271/22), рішення Суду загальної юрисдикції (Перша палата)

 

[315] Додаток А-0096 - Роздруківки з веб-сайту юридичної фірми WJ Avocats, що містять поштову адресу та загальну електронну адресу WJ Avocats, яка (за посередництва Амелі Бошмен) представляла інтереси Пана Мельниченка та Пані Мельниченко у справах “Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T -271/22) та “Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T-498/22), відповідно, доступні за посиланням: https://wjavocats.com/en/the-team/

 

[316] Додаток А-0097 - Роздруківка професійної сторінки К. Затшлера, старшого адвоката на офіційному веб-сайті Колегії адвокатів Ірландії, який представляв інтереси Пана Мельниченка та Пані Мельниченко у справах “Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T -271/22) та “Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T-498/22), відповідно, з інформацією про поштову та електронну адреси пана К. Затшлера, доступну за посиланням https://www.lawlibrary.ie/members/carsten-zatschler-sc/

 

[317] Додаток А-0099 - Регламент (ЄС) № 269/2014 від 13 вересня 2023 року про обмежувальні заходи щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, позиція 1172 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32023R1765

 

[318] Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-498/22), рішення Загального суду (Перша палата) від 26 лютого 2025 року, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[319] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-271/22), рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, параграф 114

 

[320] Додаток А-0093 - Прес-фотографія майна Пана Мельниченка в Санкт-Моріці, доступно за посиланням: https://www.fotoswiss.com/-/galleries/st-moritz-saint-moritz-san-moritz-sankt-moritz/suvretta-stmoritz/suvretta-via-puzzainas-5#media_7df2597e-f975-4b2e-b8eb-0c93a0893c08

 

[321] Додаток А-0094 - Геолокація “Андрій Ігорович Мельниченко (російський олігарх, Via Puzzainas 5, 7500 St. Moritz, Switzerland” на картах Google, місцезнаходження за посиланням: https://www.google.com/maps/place/Andrei+Igorewitsch+Melnitschenko+(Russian+Oligarch,+Via+Puzzainas+5,+7500+St.+Moritz,+%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F/@46.4852231,9.8058256,17z/data=!4m6!3m5!1s0x47848200e7aaab21:0xff81468922e86afe!8m2!3d46.4852231!4d9.8084059!16s%2Fg%2F11sv82blgm?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D

 

[322] Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-498/22), рішення Генерального суду (Перша палата) від 26 лютого 2025 року, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[323] Додаток А-0095 - Роздруківки з веб-сайту юридичної фірми FAR Avocats із зазначенням загальної електронної адреси FAR Avocats та електронних адрес пані Мирон і пана П'єрі, доступно за посиланням: https://www.far-avocats.fr/team, яка представляла інтереси Пана Мельниченка у справі “Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T -271/22), рішення Суду загальної юрисдикції (Перша палата)

 

[324] Додаток А-0096 - Роздруківки з веб-сайту юридичної фірми WJ Avocats, що містять поштову адресу та загальну електронну адресу WJ Avocats, яка (за посередництва Амелі Бошмен) представляла інтереси Пана Мельниченка та Пані Мельниченко у справах “Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T -271/22) та “Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T-498/22), відповідно, доступні за посиланням: https://wjavocats.com/en/the-team/

 

[325] Додаток А-0097 - Роздруківка професійної сторінки К. Затшлера, старшого радника на офіційному веб-сайті Колегії адвокатів Ірландії, який представляв інтереси Пана Мельниченка та Пані Мельниченко у справах “Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T -271/22) та “Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу” (справа T-498/22), відповідно, з інформацією про поштову та електронну адреси пана К. Затшлера, доступна за посиланням https://www.lawlibrary.ie/members/carsten-zatschler-sc/

 

[326] Додаток А-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International

 

[327] Додаток А-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International

 

[328] Додаток А-0103 - Часткова схема корпоративної структури Групи Волга-Днєпр

 

[329] Додаток А-0104 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр”

 

[330] Додаток А-0104 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр”

 

[331] Додаток А-0105 - Офіційний веб-сайт Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, https://www.volga-dnepr.com/about/contacts/

 

[332] Додаток А-0107 - Витяг з Російського державного реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва”, отриманий 26 травня 2025 року

 

[333] Додаток А-0107 - Витяг з Російського державного реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр Москва”, отриманий 26 травня 2025 року

 

[334] Додаток А-0105 - Офіційний веб-сайт компанії Волга-Днєпр Москва, https://www.volga-dnepr.com/about/contacts/

 

[335] Додаток А-0109 - Витяг з державного реєстру щодо Volga-Dnepr Logistic B.V. станом на 17 червня 2025 року

 

[336] Додаток А-0109 - Витяг з державного реєстру щодо Volga-Dnepr Logistic B.V. станом на 17 червня 2025 року

 

[337] Додаток А-0111 - Перелік Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США щодо Пана Ісайкіна, доступний за посиланням https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=50248

 

[338] Додаток А-0111 - Перелік Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США щодо Пана Ісайкіна, доступний за посиланням https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=50248

 

[339] Позов, Розділ II(C)(1), пункт 198

 

[340] Позов, Розділ XI

 

[341] Позов, Розділ IX

 

[342] Позов, Розділ II(C)(1), пункти 199-200

 

[343] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 158

 

[344] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 159

 

[345] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2, пункт 160 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 159.3)

 

[346] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2, пункт 161 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 160)

 

[347] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, прохальна частина, пункт 5

 

[348] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.13

 

[349] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 21

 

[350] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, Розділ ІV. Насправді, як справедливо зазначив Позивач (Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 136), таке формулювання Новомосковським Азотом надає однобоке і оманливе тлумачення Позову Позивача. Новомосковський Азот вдається лише до часткової цитати Позову, яка говорить про те, що Російська Федерація була одним із заподіювачів шкоди, при цьому приховуючи той факт, що наступне за ним речення Позову (як і Позов в цілому) описує спричинення шкоди Позивачу декількома особами співзаподіювачами шкоди (включаючи, зокрема, Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму, у тому числі Новомосковський Азот).

 

[351] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 33

 

[352] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 34.

 

[353] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 35

 

[354] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, прохальна частина, пункт 2

 

[355] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.3. (Для повноти інформації EAG також зазначає, що “відповідно, розгляд справи не може бути належним чином проведений без участі Росії”. Цей аргумент вже розглянуто в Розділі II(С) вище.)

 

[356] EAG помилково використовує термін “експропріація”. Насправді, Позов посилається на “неправомірне привласнення” підприємства Позивача компанією Нєдра ДНР (яка, згідно з Позовом, на той момент не була державною компанією Російської Федерації, а була нібито “державною” компанією невизнаної Донецької Народної Республіки - інакше кажучи, компанією організованої групи озброєних повстанців).

 

[357] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.3

 

[358] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.5

 

[359] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.4

 

[360] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, прохальна частина, пункти 1-3

 

[361] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 22

 

[362] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 19.

 

[363] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[364] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea (CY) i Linetrust PTC, відповідно) від 3 лютого 2026 року, пункт 1.3. Виділення жирним шрифтом додано. Насправді, позов Позивача не містить такої заяви. Він стверджує, що під час неправомірного привласнення підприємства Позивача, Нєдра ДНР була нібито “державною” компанією невизнаної Донецької Народної Республіки, інакше кажучи, компанією організованої групи озброєних повстанців (Див., зокрема, Позов Позивача, пункт 5).

 

[365] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 1.10. Насправді, Позов Позивача не містить жодних заяв з цього приводу. Як пояснює Позивач, лише наприкінці вересня 2022 року (інакше кажучи, лише після заподіяння Позивачу на початку вересня 2022 року шкоди, яка є предметом його Позову), “Донецька Народна Республіка” була нібито включена до складу Російської Федерації, а “Нєдра ДНР” була перереєстрована в державну компанію Російської Федерації. Статус компанії Нєдра ДНР після привласнення нею підприємства Позивача є цікавою фоновою інформацією про подальші події, але не може привести до висновку про те, що під час заподіяння Позивачу шкоди “Надра ДНР виступала як орган державної влади, що виконує функції управління державним майном в інтересах та від імені Російської Федерації”.

 

[366] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт1.5. При цьому Позов Позивача зворотного не стверджує і на зворотному твердженні не базується.

 

[367] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт1.6. При цьому, як справедливо зазначив Позивач у Заяві Позивача від 9 лютого 2026 року (пункт101) обставини також не оскаржуються в Позові і є нерелевантними для визначення відповідальності Відповідачів 24-26. Позивачу зовсім не обов'язково доводити, що Відповідачі 24-26 заподіяли Позивачу шкоду. Позивачу достатньо довести, що шкода була заподіяна за участю осіб, зв'язок яких з Відповідачами 24-26 (та іншими Відповідачами Альтер-Его) є таким, що підпадає під критерії Рішення у Справі Жеваго, і таким чином, Суд може визнати останніх зобов'язаними відшкодувати шкоду солідарно з відповідними співзаподіювачами шкоди.

 

[368] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт1.7

 

[369] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року року, пункт 1.9. Насправді Позов не містить такого твердження. У зазначеному абзаці стверджується, що “Нєдра ДНР” була “одним із ключових співзаподіювачів шкоди”, а не “основним” або “єдиним” заподіювачем шкоди.

 

[370] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 1.8

 

[371] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea (CY) i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт1.12

 

[372] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea (CY) i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[373] Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120313

 

[374] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 45

 

[375] Стисло в Розділі I Позову, а більш детально, з посиланнями на правові норми та обставини справи, у відповідних розділах Позову

 

[376] Позов, Розділ ХI(В)(2)

 

[377] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 34.

 

[378] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 34

 

[379] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 36

 

[380] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 138

 

[381] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 139

 

[382] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 140-144

 

[383] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункти 40-41

 

[384] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 42

 

[385] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 145

 

[386] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 43

 

[387] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, Розділ II(C)(3)(b)

 

[388] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 44

 

[389] Коротко викладено в Розділі I Позову, а більш детально, з посиланнями на правові норми, судову практику та обставини справи, у відповідних розділах Позову

 

[390] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт1.6. При цьому Позов Позивача зворотного не стверджує і на зворотному твердженні не базується.

 

[391] EAG помилково використовує термін “експропріація”.

 

[392] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.3

 

[393] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.5

 

[394] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.4

 

[395] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 19

 

[396] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 22

 

[397] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 20(i) (див. також пункти 19-22)

 

[398] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 24. Позов Позивача не містить таких тверджень і не ґрунтується на таких обставинах.

 

[399] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт21. Знову ж таки, Позов Позивача не містить таких тверджень і не ґрунтується на них.

 

[400] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункти 36-43

 

[401] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт2.2

 

[402] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункти 14-16. (Виділення додано)

 

[403] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.2

 

[404] Рішення Верховного Суду України від 20 березня 2020 року у справі №910/2360/19, пункт 9.19, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88324489

 

[405] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.2

 

[406] Заява EuroChem International від 3 лютого 2026 року, пункти 14-16. (Виділення додано)

 

[407] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2, пункт174 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 179)

 

[408] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, Розділ II(C)(3)(a)

 

[409] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 185

 

[410] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2, пункт 185 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 185)

 

[411] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, Розділ II(C)(3)(b)

 

[412] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2, пункт 185 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 185)

 

[413] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова -2, пункт 185 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 190)

 

[414] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2, пункт 186 (в перекладі Позивача в його Заяві від 5 січня 2026 року, пункт 191)

 

[415] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункти 96-98

 

[416] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункти 118-124

 

[417] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 78

 

[418] Додаток A-0008 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів Відповідачу 01 (ПАО Газпром) 25-26 липня 2025 року поштою та електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[419] Додатки A-0007 – Офіційний веб-сайт ПАО Газпром https://www.gazprom.ru/, сторінка під назвою “Про Газпром”, https://web.archive.org/web/20220202175418/https://www.gazprom.ru/about/; поштова та електронна адреси доступні за посиланням https://www.gazprom.ru/ в розділі контактна інформація.

 

[420] Додаток A-0571 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 01 (ПАО Газпром) 14 серпня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[421] Додаток A-0006 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ПАО Газпром станом на 19 березня 2025 року

 

[422] Додатки A-0670 та A-0672 — Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом Суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[423] Додаток А-0838 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 04 лютого 2026 року та отримання Російським Центральним Органом 26 лютого 2026 року запиту про видачу свідоцтва про вручення Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) копії Ухвали про Відкриття Провадження відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення, на виконання запиту суду, надісланого до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року

 

[424] Закон України “Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах” від 19 жовтня 2000 року № 2052-III: “Верховна Рада України постановляє: … Приєднатися від імені України до Конвенції ... з такими заявами та застереженнями: ... 6) до статті 15 Конвенції: ... якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів;”

 

[425] Додаток A-0572 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 01 (ПАО Газпром) 29 серпня 2025 року поштою за юридичною адресою ПАО Газпром

 

[426] Додаток A-0502 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 01 (ПАО Газпром) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти ПАО Газпром, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[427] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього Суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[428] Додаток А-0994 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 01 (ПАО Газпром) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 20 квітня 2026 року;

 

[429] Додаток А-0840 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 01 (ПАО Газпром) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[430] Додаток A-0011 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 02 (Газпром Експорт) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[431] Додаток Додаток A-0010 – Офіційний веб-сайт “Газпром Експорт”, https://gazpromexport.ru, сторінка під назвою “Діяльність компанії” https://web.archive.org/web/20220201122626/, http://www.gazpromexport.com/statistics/, на якій вказано електронну адресу та номер телефону “Газпром Експорт”

 

[432] Додаток A-0573 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 02 (Газпром Експорт) 18 серпня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[433] Додаток A-0009 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ТОВ “Газпром Експорт” (Відповідач 02) станом на 19 березня 2025 року; та Додаток A-0010 – Офіційний веб-сайт “Газпром Експорт”, https://gazpromexport.ru, сторінка під назвою “Діяльність компанії” https://web.archive.org/web/20220201122626/, http://www.gazpromexport.com/statistics/, на якій вказано електронну адресу та номер телефону “Газпром Експорт”

 

[434] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом Суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[435] Додаток A-0574 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 02 (Газпром Експорт) 29 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу Газпром Експорт

 

[436] Додаток A-0504 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 02 (Газпром Експорт) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти Газпром Експорт, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[437] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[438] Додаток А-0995 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 02 (Газпром Експорт) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 20 квітня 2026 року

 

[439] Додаток А-0841 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 02 (Газпром Експорт) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[440] Додаток A-0014 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 03 (Газпром Нєфть) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану на його офіційному веб-сайті

 

[441] Додаток A-0013 – Офіційний веб-сайт компанії “Газпром Нєфть” https://www.gazprom-neft.ru/, сторінка під назвою “Про компанію “Газпром Нєфть”, https://www.gazprom-neft.ru/company/about/; поштова та електронна адреси доступні за посиланням  в розділі контактна інформація.

 

[442] Додаток A-0575 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 03 (Газпром Нєфть) 14 серпня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[443] Додаток A-0012 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо компанії “Газпром Нєфть” (Відповідач 03) станом на 19 березня 2025 року; та Додаток A-0013 – Офіційний веб-сайт Газпром Нєфті https://www.gazprom-neft.ru/ сторінка під назвою “Про “Газпром Нєфть”, https://www.gazprom-neft.ru/company/about/

 

[444] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[445] Додаток A-0576 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 03 (Газпром Нєфть) 1 вересня 2025 року поштою за юридичною адресою Газпром Нєфть.

 

[446] Додаток A-0506 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 03 (Газпром Нєфть) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти Газпром Нєфті, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[447] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[448] Додаток А-0996 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 03 (Газпром Нєфть) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 21 квітня 2026 року

 

[449] Додаток А-0842 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 03 (Газпром Нєфть) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[450] Додаток A-0017 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 04 (Газпромбанк) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану на його офіційному веб-сайті

 

[451] Додаток A-0016 – Офіційний веб-сайт Газпромбанку, https://www.gazprombank.ru/about/bank/, сторінка під назвою “Про Газпромбанк”

 

[452] Додаток A-0015 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпромбанку станом на 19 березня 2025 року

 

[453] Додаток A-0669 – Документи, що підтверджують невдалої доставки Позову та доданих до нього документів Відповідачу 04 (Газпромбанк) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[454] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[455] Додаток A-0508 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 04 (Газпромбанк) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти Газпромбанку, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[456] Додаток A-0577 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачу 04 (Газпромбанк) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[457] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[458] Додаток А-0843 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 04 (Газпромбанк) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[459] Додаток A-0020 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 05 (Газпром Капітал) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[460] Додаток A-0019 – Офіційний веб-сайт Газпром Капітал, https://www.gazpromcapital.ru/, головна сторінка

 

[461] Додаток A-0578 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 05 (Газпром Капітал) 21 серпня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[462] Додаток A-0018 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпром Капітал станом на 19 березня 2025 року; та Додаток A-0019 – Офіційний веб-сайт Газпром Капітал, https://www.gazpromcapital.ru/, головна сторінка

 

[463] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[464] Додаток А-0579 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 05 (Газпром Капітал) 1 вересня 2025 року поштою за юридичною адресою Газпром Капітал

 

[465] Додаток A-0510 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 05 (Газпром Капітал) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу Газпром Капітал, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[466] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[467] Додаток А-0997 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 05 (Газпром Капітал) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 23 квітня 2026 року

 

[468] Додаток А-0844 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 05 (Газпром Капітал) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[469] Додаток A-0023 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[470] Додаток A-0022 – Офіційний веб-сайт Газпром Інтернешнл https://www.gazprom-international.ru/, сторінка під назвою “Контакти”, доступно за посиланням: https://www.gazprom-international.ru/contacts/

 

[471] Додаток A-0021 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпром Інтернешнл станом на 19 березня 2025 року; та Додаток A-0022 – Офіційний веб-сайт Газпром Інтернешнл https://www.gazprom-international.ru/, сторінка під назвою “Контакти”, доступно за посиланням:  https://www.gazprom-international.ru/contacts/

 

[472] Додаток A-0580 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Позову та доданих до нього документів Відповідачу 06 (Газпром Інтернешнл) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[473] Додаток A-0023 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 24 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу його представництва в Республіці Узбекистан, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[474] Додаток A-0022 – Офіційний веб-сайт Газпром Інтернешнл https://www.gazprom-international.ru/, сторінка під назвою “Контакти”, доступно за посиланням: https://www.gazprom-international.ru/contacts/ (інформація доступна при натисканні на – “Представництво МК ТОВ “Газпром Інтернешнл Лімітед” в Республіці Узбекистан”)

 

[475] Додаток A-0582 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) 4 серпня 2025 року поштою на адресу його представництва в Республіці Узбекистан

 

[476] Додаток A-0022 – Офіційний веб-сайт Газпром Інтернешнл https://www.gazprom-international.ru/, сторінка під назвою “Представництво МК ТОВ Газпром Інтернешнл Лімітед в Республіці Узбекистан”, https://www.gazprom-international.ru/contacts/12/ (інформація доступна при натисканні на – “Представництво МК ТОВ “Газпром Інтернешнл Лімітед” в Республіці Узбекистан”)

 

[477] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[478] Додаток A-0581 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) у його головному офісі 25 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу Газпром Інтернешнл

 

[479] Додаток A-0513 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) у його головному офісі 12 серпня 2025 року електронною поштою Газпром Інтернешнл, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[480] Додаток A-0583 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) 18 серпня 2025 року поштою на адресу його представництва в Республіці Узбекистан

 

[481] Додаток A-0514 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу представництва Газпром Інтернешнл в Республіці Узбекистан, опублікований на офіційному веб-сайті

 

[482] Додаток A-0434 – Звіт Халаімова-1

 

[483] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[484] Додаток А-0998 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 06 (Газпром Інтернешнл) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 22 квітня 2026 року

 

[485] Додаток А-0845 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 06 (Газпром Інтернешнл) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[486] Додаток A-0025 – Документи, що підтверджують направлення 26 липня 2025 року Позову та доданих до нього документів Відповідачу 07 (GPN Middle East Projects LLC)(після зміни – West Asia), Додаток А-0431 – Витяг  з Російського Державного Реєстру щодо West Asia станом на 12 вересня 2025 року

 

[487] Додаток A-0585 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Позову та доданих до нього документів Відповідачу 07 (West Asia) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[488] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[489] Додаток A-0586 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачу 07 (West Asia) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[490] Додаток A-0434 – Звіт Халаімова-1

 

[491] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[492] Додаток A-0587 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 08 (GPN-Badra BV) 5 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу;

 

[493] Додаток A-0026 – Витяг з Нідерландського комерційного реєстру щодо Gazprom Neft Badra B.V. станом на 17 березня 2025 року

 

[494] Додаток А-0590 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 08 (GPN Badra B.V.) 29 серпня поштою на адресу зареєстрованого офісу GPN-Badra B.V;

 

[495] Додаток A-0434 – Звіт Халаімова-1

 

[496] Додаток А-0847 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 08 (GPN-Badra BV) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 03 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[497] Додаток А-0848 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 08 (GPN-Badra BV) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[498] Додаток A-0591 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 09 (GPN Middle East BV) 5 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[499] Додаток A-0028 – Витяг з Нідерландського комерційного реєстру щодо GPN Middle East BV станом на 17 березня 2025 року

 

[500] Додаток A-0594 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 09 (GPN Middle East BV) 29 серпня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу GPN Middle East BV

 

[501] Додаток A-0434 – Звіт Халаімова-1

 

[502] Додаток А-0850 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 09 (GPN Middle East BV) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 03 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[503] Додаток А-0848 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 09 (GPN Middle East BV) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[504] Додаток A-0042 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 13 (Рязанська нєфтєперерабативающая компанія) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[505] Додаток A-0041 – Сторінка офіційного сайту ПАО Роснєфть щодо Рязанської нєфтєперерабативающої компанії - Контактна інформація:  https://www.rosneft.ru/about/Glance/OperationalStructure/Pererabotka/rnpk/Kontakti

 

[506] Додаток A-0038 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Рязанської нєфтєперерабативающої компанії станом на 6 липня 2025 року

 

[507] Додаток A-0673 – Документи, що підтверджують невдалу доставку поштою Позову та доданих до нього документів до неї Відповідачу 13 (Рязанська нєфтєперерабативающая компанія) на його юридичну адресу в Росії

 

[508] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[509] Додаток A-0522 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 13 (Рязанськая нєфтєперерабативающая компанія) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти Рязанської нафтопереробної компанії, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[510] Додаток A-0605 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачу 13 (Рязанська нєфтєперерабативающая компанія) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[511] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[512] Додаток А-0851 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 13 (Рязанськая нєфтєперерабативающая компанія) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[513] Додаток A-0045 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 14 (РН-Аеро) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адреси електронної пошти, опубліковані на його офіційному веб-сайті

 

[514] Додаток A-0044 – Офіційний веб-сайт Роснефти, веб-сторінка, що стосується РН-Аеро: https://www.rosneft.ru/business/Downstream/petroleum_product_sales/aviazapravka/

 

[515] Додаток A-0043 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо РН-Аеро станом на 6 липня 2025 року

 

[516] Додаток A-0606 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Позову та доданих до нього документів Відповідачу 14 (РН-Аеро) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[517] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[518] Додаток A-0524 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 14 (РН-Аеро) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу РН-Аеро, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[519] Додаток A-0607 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 14 (РН-Аеро) 27 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу РН-Аеро

 

[520] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[521] Додаток А-0852 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 14 (РН-Аеро) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[522] Додаток A-0052 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 15 (ПАО Роснєфть) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[523] Додаток A-0051 – Веб-сайт “Роснєфти”, https://rosneft.ru/about/contacts/, сторінка під назвою “Про Роснєфть – Контакти”, на якій вказано адресу та електронну адресу “Роснєфти”.

 

[524] Додаток A-0046 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо ПАО Роснєфть (Відповідач 15) станом на 29 квітня 2025 року

 

[525] Додаток A-0608 – Документи, що підтверджують невдалу доставку поштою Позову та доданих до нього документів Відповідачу 15 (ПАО Роснєфть) на його юридичну адресу в Росії

 

[526] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[527] Додаток A-0527 – Підтвердження отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 15 (ПАО Роснєфть) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу ПАО Роснєфть, опубліковану на офіційному веб-сайті компанії

 

[528] Додаток A-0609 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 15 (ПАО Роснєфть) 9 вересня 2025 року поштою на юридичну адресу ПАО Роснєфть

 

[529] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[530] Додаток А-0853 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 15 (ПАО Роснєфть) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[531] Додаток A-0056 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 16 (RN - Foreign Projects) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану на його офіційному веб-сайті

 

[532] Додаток A-0055 – Російський інформаційний сайт List-Org https://www.list-org.com/company/6444915, інформаційний сайт RBK Companies https://companies.rbc.ru/id/1107746925692-ooo-obschestvo-s-ogranichennoj-otvetstvennostyu-rn-inostrannyie-proektyi/, на якому вказано електронні адреси RN - Foreign Projects

 

[533] Додаток A-0053 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо RN - Foreign Projects (Відповідач 16) станом на 29 квітня 2025 року

 

[534] Додаток A-0610 – Документи, що підтверджують невдалу доставку поштою Позову та доданих до нього документів Відповідачу 16 (RN - Foreign Projects) на його юридичну адресу в Росії

 

[535] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[536] Додаток A-0529 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 16 (RN - Foreign Projects) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти RN - Foreign Projects, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[537] Додаток A-0611 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 16 (RN - Foreign Projects) 16 жовтня 2025 року поштою на юридичну адресу RN - Foreign Projects

 

[538] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[539] Додаток А-0854 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 16 (RN - Foreign Projects) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на її електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[540] Додаток A-0062 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 17 (RN-Refining) 25-26 липня 2025 року електронною поштою на адресу його довіреної особи, Федерального Мережевого Агентства.

 

[541] Додаток A-0061 – Роздруківка з веб-сайту Федерального Мережевого Агентства Німеччини, сторінка “Контакти”, https://www.bundesnetzagentur.de/EN/General/contact/start.html

 

[542] Додаток A-0058 – Витяг з Німецького комерційного реєстру щодо компанії RN-Refining станом на 30 квітня 2025 року

 

[543] Додаток A-0612 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Позову та доданих до нього документів Відповідачу 17 (RN-Refining) поштою на його зареєстровану адресу в Німеччині

 

[544] Додаток A-0613 та A-0674 – Документи, що підтверджують направлення Центральному органу Берліна 19 серпня 2025 року та отримання Центральним органом Берліна 5 вересня 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеного Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачу 17 відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[545] Додаток A-0532 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження довіреною особою Відповідача 17 (RN-Refining) 12 серпня 2025 року

 

[546] Додаток A-0613 (i)– Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 17 (RN-Refining) 26 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу RN-Refining

 

[547] Додаток А-0855 – Документи, що підтверджують направлення 19 березня 2026 року Центральному Органу БерлінаУхвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачу 17 (RN-Refining) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[548] Додаток A-0857 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 17 (RN-Refining) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 10 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[549] Додаток А-0858 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 17 (RN-Refining) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[550] Додаток A-0063 – Витяг з Німецького комерційного реєстру підприємств щодо компанії Rosneft АЕТ (Відповідач 18) станом на 6 травня 2025 року

 

[551] Додаток A-0066 – Документи, що підтверджують направлення 25 липня 2025 року  Позову та доданих до нього документів поштою на офіційну адресу Відповідачу 18 (Rosneft AET)

 

[552] Додаток A-0681 – Лист суду до Позивача від 4 грудня 2025 року, в якому Позивачу повідомляється про надання доступу до матеріалів судової справи представнику Відповідача 18 (Rosneft AET) на його запит від 1 грудня 2025 року

 

[553] Додаток A-0678 – Документи, що підтверджують вручення 23 вересня 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження Центральним органом Бранденбурга Відповідачу 18 (Rosneft AET) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[554] Додаток А-0861 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 18 (Rosneft AET) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[555] Додаток A-0860 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 18 (Rosneft AET) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 08 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[556] Додаток A-0619 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 19 (Rosneft Luxembourg) 18 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[557] Додаток A-0067 – Роздруківка з веб-сайту корпоративної розвідувальної служби Dun & Bradstreet інформації про компанію Rosneft Luxembourg, https://www.dnb.com/business-directory/company-profiles.rosneft_holdings_ltd_sa.d7c795d0ba1c12b622afd890739719e6.html

 

[558] Додаток A-0636 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 19 (Rosneft Luxembourg) 2 вересня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[559] Додаток А-0862– Документи, що підтверджують направлення 19 березня 2026 року Відповідачу 19 (Rosneft Luxembourg) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[560] Додаток А-0863 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 19 (Rosneft Luxembourg) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 03 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[561] Додаток A-0071 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його веб-сайті, та на адресу електронної пошти його довіреної особи, Федерального Мережевого Агентства

 

[562] Додаток A-0070 – Офіційний веб-сайт Rosneft Deutschland https://www.rosneft.de/, сторінка “Контакти”, яка містить адресу та електронну адресу Rosneft Deutschland, https://www.rosneft.de/kontakt

 

[563] Додаток A-0070 – Офіційний веб-сайт Rosneft Deutschland https://www.rosneft.de/, сторінка “Контакти”, яка містить адресу та електронну адресу Rosneft Deutschland, https://www.rosneft.de/kontakt

 

[564] Додаток A-0061 – Роздруківка з веб-сайту Федерального Мережевого Агентства Німеччини, сторінка “Контакти”, https://www.bundesnetzagentur.de/EN/General/contact/start.html

 

[565] Додаток A-0623 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) 14 серпня 2025 року поштою на адресу, зазначену в Німецькому комерційному реєстрі підприємств

 

[566] Додаток A-0067 – Роздруківка з веб-сайту корпоративної розвідувальної служби Dun & Bradstreet з інформацією про компанію Rosneft Luxembourg, доступна за адресою https://www.dnb.com/business-directory/company-profiles.rosneft_holdings_ltd_sa.d7c795d0ba1c12b622afd890739719e6.html

 

[567] Додаток A-0625 та A-0675 – Документи, що підтверджують направлення Центральному органу Берліна 19 серпня 2025 року та отримання Центральним органом Берліна 5 вересня 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеного судового рішення про початок провадження Відповідачу 20 відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[568] Додаток A-0536 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) 12 серпня 2025 року електронною поштою на його електронну адресу, опубліковану на його веб-сайті

 

[569] Додаток A-0037 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти його довіреної особи, Федерального Мережевого Агентства

 

[570] Додаток A-0624 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) 26 серпня 2025 року поштою на адресу Rosneft Deutschland, зазначену в Німецькому комерційному реєстрі підприємств

 

[571] Додаток А-0864 – Документи, що підтверджують направлення 19 березня 2026 року Центральному Органу Берліна Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачу 20 (Rosneft Deutschland) відповідно до положень Гаазької конвенції про Повідомлення

 

[572] Додаток A-0865 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 10 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[573] Додаток А-0866 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 20 (Rosneft Deutschland) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[574] Додаток A-0077 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті (info@nak-azot.com)

 

[575] Додаток A-0076 – Офіційний веб-сайт Новомосковського Азоту, www.nak-azot.com, веб-сторінка під назвою “Контакти”

 

[576] Додаток A-0075 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Новомосковського Азоту

 

[577] Додаток A-0671 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Позову та доданих до нього документів Відповідачу 21 (Новомосковський Азот) поштою на його юридичну адресу в Росії

 

[578] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[579] Додаток A-0539 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу Новомосковського Азоту, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[580] Додаток A-0626 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 02 вересня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[581] Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азота) від 4 лютого 2026 року, прохальна частина, пункт 1

 

[582] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[583] Додаток А-0999 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 21 (Новомосковський Азот) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 20 квітня 2026 року

 

[584] Додаток А-0898 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[585] Додаток A-0080 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 22 (Нєвінномисский Азот) 25 липня 2025 року електронною поштою на адреси, опубліковані на його офіційному веб-сайтіnevinazot@eurochem.ru та info@euro-chem.org)

 

[586] Додаток A-0079 – Веб-сайти Групи ЄвроХімhttps://euro-chem.org/kontakty.html та https://www.eurochem.ru/sustainability-story/uvedomlenie-o-provedenii-obshhestvennyh-obsuzhdenij-3/, на яких вказано електронні адреси Нєвінномисского Азоту

 

[587] Додаток A-0078 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо компанії Нєвінномисский Азот

 

[588] Додаток A-0627 – Документи, що підтверджують невдалу доставку поштою Позову та доданих до нього документів Відповідачу 22 (Нєвіномисский Азот) за його юридичною адресою в Росії

 

[589] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[590] Додаток A-0542 – Підтвердження отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 22 (Нєвінномисский Азот) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти Нєвінномисского Азоту, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[591] Додаток A-0628 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 22 (Нєвінномисский Азот) 26 серпня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[592] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[593] Додаток А-1000 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 22 (Нєвінномисский Азот) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 22 квітня 2026 року

 

[594] Додаток А-0899 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 22 (Нєвінномисский Азот) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[595] Додаток A-0083 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 25 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 23 (EAG) 25 липня 2025 року електронною поштою

 

[596] Додаток A-0083 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 25 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 23 (EAG) 25 липня 2025 року електронною поштою та A-0082 – офіційний веб-сайт EAG www.eurochemgroup.com, веб-сторінка під назвою “Зв'яжіться з нами”

 

[597] Додаток A-0629 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 23 (EAG) 05 серпня 2025 року поштою

 

[598] Додаток A-0082 – Офіційний веб-сайт EAG www.eurochemgroup.com, веб-сторінка під назвою “Зв’яжіться з нами”

 

[599] Додаток A-0544 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 23 (EAG) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти EAG

 

[600] Додаток A-0630 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 23 (EAG) 21 серпня 2025 року поштою на адресу зареєстрованого офісу EAG

 

[601] Додаток A-0632 – Лист, отриманий судом 25 вересня 2025 року від Центрального Органу Кантону Цуг (Швейцарія), що підтверджує отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 23 (EAG) 8 вересня 2025 року

 

[602] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ I, останній абзац: зокрема, що EAG “не має жодного відношення до подій, описаних у позовній заяві... [EAG] не брав участі в будь-яких рішеннях, пов’язаних з вилученням або націоналізацією активів Позивача. Тим більше не брав участі у військових діях. Залучення [EAG] до участі в цій справі як Відповідача є необґрунтованим та не має під собою правових підстав”

 

[603] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[604] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2   

 

[605] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункти 18-23 і 240-307

 

[606] Доступно за посиланням https://www.bailii.org/ew/cases/EWHC/Comm/2025/1938.html#app1

 

[607] Додаток А-0679 – Лист, отриманий судом 14 жовтня 2025 року від Центрального органу кантону Цуг (Швейцарія), що підтверджує отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 19 вересня 2025 року

 

[608] Додаток A-0680 - Документи, що підтверджують направлення 27 листопада 2025 року та отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 16 грудня 2025 року поштою за адресою зареєстрованого офісу AEG

 

[609] Ухвала про Закриття Підготовчого Провадження, пункт 135

 

[610] Додаток А-0900 – Документи, що підтверджують направлення 19 березня 2026 року Центральному Органу Кантону Цуг Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачу 23 (EAG) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[611] Додаток A-0901 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 23 (EAG) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 02 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[612] Додаток А-0902 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 23 (EAG) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[613] Додаток A-0087 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 25 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 24 (AIM Capital) 25 та 26 липня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану в публічних оголошеннях AIM Capital

 

[614] Додаток A-0086 – Прес-реліз AIM Capital Ltd від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[615] Додаток A-0633 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 24 (AIM Capital) 6 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[616] Додаток A-0085 – Офіційний веб-сайт AIM Capital www.aimcapital.eu, веб-сторінка під назвою “Контакти”, https://www.aimcapital.eu/contact-us/

 

[617] Додаток A-0546 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 24 (AIM Capital) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану в публічних оголошеннях AIM Capital

 

[618] Додаток A-0636 (i)– Документи, що підтверджують отримання Ухвалі про Відкриття Провадження Відповідачем 24 (AIM Capital) 5 вересня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[619] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC ) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[620] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[621] Додаток А-0904 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 24 (AIM Capital) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 06 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[622] Додаток А-0905 - Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 24 (AIM Capital) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[623] Додаток A-0637 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 25 (Linea (CY)) 6 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[624] Додаток A-0088 – Витяг з Публічного реєстру Республіки Кіпр щодо Linea (CY), https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/SearchResults.aspx?name=Linea%20%28CY%29%20Ltd&number=%25&searchtype=optStartMatch&index=1&tname=%25&sc=0

 

[625] Додаток A-0640 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 25 (Linea (CY)) 5 вересня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[626] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[627] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[628] Додаток А-0907 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 25 (Linea CY) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 06 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[629] Додаток A-0641 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 26 (Linetrust PTC) 6 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[630] Додаток A-0090 – Витяг з Публічного реєстру Республіки Кіпр щодо Linetrust PTC, https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/DrcorPublic/SearchResults.aspx?name=Linetrust%20PTC%20LTD&number=%25&searchtype=optStartMatch&index=1&tname=%25&sc=0

 

[631] Додаток A-0544 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 26 (Linetrust PTC) 5 вересня 2025 року поштою за адресою його зареєстрованого офісу

 

[632] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[633] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[634] Додаток А-0909 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 26 (Linetrust PTC) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 06 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[635] Додаток A-0098 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 25 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 27 (паном Мельниченком) 25 липня 2025 року електронною поштою на адреси електронної пошти його адвокатів, які представляли його в справі № T-271/22 в Європейському суді справедливості

 

[636] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-271/22), рішення Загального суду ЄС (Перша палата) від 22 січня 2025 року, титульна сторінка, https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[637] Додаток A-0645 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 27 (паном Мельниченком) 5 серпня 2025 року поштою на його адресу проживання у Швейцарії

 

[638] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22), Рішення Загального суду ЄС (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункт114, https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670; Додаток A-0093 – Фотографії з ЗМІ, на яких зображено нерухомість пана Мельниченка в Санкт-Моріці, https://www.fotoswiss.com/-/galleries/st-moritz-saint-moritz-san-moritz-sankt-moritz/suvretta-stmoritz/suvretta-via-puzzainas-5#media_7df2597e-f975-4b2e-b8eb-0c93a0893c08; Додаток A-0094 – Геолокація “Андрій Ігорович Мельниченко (російський олігарх, Via Puzzainas 5, 7500 Санкт-Моріц, Швейцарія” на картах Google, місцезнаходження за посиланням: https://www.google.com/maps/place/Andrei+Igorewitsch+Melnitschenko+(Russian+Oligarch,+Via+Puzzainas+5,+7500+St.+Moritz,+%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F/@46.4852231,9.8058256,17z/data=!4m6!3m5!1s0x47848200e7aaab21:0xff81468922e86afe!8m2!3d46.4852231!4d9.8084059!16s%2Fg%2F11sv82blgm?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxNS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D

 

[639] Додатки A-0550, A-0551, A-0552, A-0553, A-0554 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 27 (паном Мельниченком) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адреси електронної пошти його адвокатів, які представляли його в справі № T-271/22 в Європейському суді справедливості

 

[640] Додаток A-0646 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 27 (паном Мельниченком) 18 вересня 2025 року поштою на його адресу проживання у Швейцарії

 

[641] Додаток A-0648 – Лист, отриманий судом 11 листопада 2025 року від Центрального органу кантону Граубюнден, Швейцарія, з доданим сертифікатом від 23 жовтня 2025 року у формі, рекомендованій Гаазькою Конвенцією про Повідомлення, та супровідними документами, що підтверджують, що Ухвала про Відкриття Провадження була вручена Відповідачу 27 (пану Мельниченку) 8 жовтня 2025 року за адресою Via Puzzainas 2, 7500 St Moritz (Швейцарія) шляхом доставки зазначеного Ухвалі про Відкриття Провадження за вищевказаною адресою пану Мельниченку

 

[642] Додаток А-0912 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 27 (Пан Мельниченко) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу

 

[643] Додаток A-0911 – Документи, що підтверджують направлення  та отримання Відповідачем 27 (Пан Мельниченко) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 08 квітня 2026 року поштою на його адресу

 

[644] Додаток A-0649 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 28 (пані Мельниченко) 5 серпня 2025 року поштою на його адресу проживання у Швейцарії

 

[645] Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-498/22), рішення Загального Суду ЄС (Перша палата) від 26 лютого 2025 року, https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670;

 

[646] Додаток A-0100 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 25 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 28 (пані Мельниченко) 25 липня 2025 року електронною поштою на адреси електронної пошти його адвокатів, які представляли його в справі Європейського суду № T-498/22

 

[647] Олександра Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-498/22), рішення Загального Суду ЄС (Перша палата) від 26 лютого 2025 року, https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670; Додаток A-0095 – Роздруківки з веб-сайту юридичної фірми FAR Avocats, що містять загальну електронну адресу FAR Avocats та електронні адреси пані Мірон і пана П’єрі, https://www.far-avocats.fr/team, яка представляла пана Мельниченка в судовому процесі в Європейському суді у справі Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22), рішення Загального суду (Перша палата); Додаток A-0096 – Роздруківки з веб-сайту юридичної фірми WJ Avocats, що містять поштову адресу та загальну електронну адресу WJ Avocats, яка (в особі Амелі Бошемен) представляла інтереси пана Мельниченка та пані Мельниченко у справі Європейського суду Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22) та Олександри Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-498/22) відповідно, доступні за адресою https://wjavocats.com/en/the-team/; Додаток A-0097 – Роздруківка професійної сторінки К. Затшлера, старшого радника на офіційному веб-сайті Колегії адвокатів Ірландії, який представляв інтереси пана Мельниченка та пані Мельниченко у справі Європейського суду Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T -271/22) та Олександри Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T-498/22), відповідно, з інформацією про поштову адресу та адресу електронної пошти пана К. Затшлера, https://www.lawlibrary.ie/members/carsten-zatschler-sc/

 

[648] Додатки A-0556, A-0557, A-0558, A-0559, A-0560 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 28 (пані Мельниченко) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адреси електронної пошти його адвокатів, які представляли його в справі № T-498/22 в Суді ЄС

 

[649] Додаток A-0650 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 28 (пані Мельниченко) 18 вересня 2025 року поштою на його адресу проживання у Швейцарії

 

[650] Додаток A-0652 – Лист, отриманий судом 11 листопада 2025 року від Центрального Органу Кантону Граубюнден, Швейцарія, з доданим сертифікатом від 23 жовтня 2025 року у формі, рекомендованій Гаазькою Конвенцією про Повідомлення, та супровідними документами, що підтверджують, що Ухвала про Відкриття Провадження була вручена Відповідачу 28 (пані Мельниченко) 8 жовтня 2025 року за адресою Via Puzzainas 2, 7500 St Moritz (Швейцарія) шляхом вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження за вищевказаною адресою пані Мельниченко через її чоловіка (пана Мельниченка, Відповідача 27)

 

[651] Додаток А-0912 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 28 (Пані Мельниченко) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу

 

[652] Додаток A-0914 – Документи, що підтверджують направлення та отримання Відповідачем 28 (Пані Мельниченко) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 08 квітня 2026 року поштою на його адресу

 

[653] Додаток A-0653 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 29 (EuroChem International) 05 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[654] Додаток A-0101 – Витяги з Нідерландського торгового реєстру щодо EuroChem International Holding BV

 

[655] Додаток A-0656 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 29 (EuroChem International) 1 жовтня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[656] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[657] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[658] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, прохальна частина

 

[659] Додаток A-0436 – Звіт Халаімова-2 

 

[660] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункти 18-23 і 240-307

 

[661] Додаток А-0916 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 29 (EuroChem International) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 03 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[662] Додаток А-0917 - Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 29 (EuroChem International) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[663] Додаток A-0106 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 30 (Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[664] Додаток A-0105 – Офіційний веб-сайт Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр, https://www.volga-dnepr.com/about/contacts/

 

[665] Додаток A-0657 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 30 (Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр) 1 вересня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[666] Додаток A-0104 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Волга-Днєпр”

 

[667] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[668] Додаток A-0564 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 30 (Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу електронної пошти “Волга-Днєпр”, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[669] Додаток A-0658 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 30 (Співзаподіювачем Шкоди Волга-Днєпр) 29 серпня 2025 року поштою на юридичну адресу Співзаподіювача Шкоди Волга-Днєпр

 

[670] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[671] Додаток А-1001 – Документи, що підтверджують направлення 23 березня 2026 року Відповідачу 30 (Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр) на юридичну адресу поштою Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження та її отримання 24 квітня 2026 року

 

[672] Додаток А-0918 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 30 (Співзаподіювач Шкоди Волга-Днєпр) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його  веб-сайті

 

[673] Додаток A-0108 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 31 (Волга-Днєпр-Москва) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, вказану на його офіційному веб-сайті

 

[674] Додаток A-0105 – Офіційний веб-сайт компанії Волга-Днєпр-Москва, https://www.volga -dnepr.com/about/contacts/

 

[675] Додаток A-0659 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 31 (Волга-Днєпр-Москва) 28 серпня 2025 року поштою на його юридичну адресу

 

[676] Додаток A-0104 – Витяг з Російського Державного Реєстру щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія Волга-Днєпр”

 

[677] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[678] Додаток A-0566 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 31 (Волга-Днєпр-Москва) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу Волга-Днєпр-Москва, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[679] Додаток A-0660 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 31 (Волга-Днєпр-Москва) 26 вересня 2025 року поштою на юридичну адресу Волга-Днєпр-Москва

 

[680] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[681] Додаток А-0919 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 31 (Волга-Днєпр-Москва) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[682] Додаток A-0110 – Документи, що підтверджують направлення Позову та доданих до нього документів 25 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 32 (Volga-Dnepr BV) 25 липня 2025 року електронною поштою на його електронну адресу, вказану в торговому реєстрі Нідерландів

 

[683] Додаток A-0109 – Витяг з Державного реєстру щодо Volga-Dnepr Logistic B.V. станом на 17 червня 2025 року

 

[684] Додаток A-0661 – Документи, що підтверджують отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 32 (Volga-Dnepr BV) 5 серпня 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[685] Додаток A-0109 – Витяг з Державного реєстру щодо Volga-Dnepr Logistic B.V. станом на 17 червня 2025 року

 

[686] Додаток A-0568 – Документи, що підтверджують направлення Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачу 32 (Volga-Dnepr BV) 12 серпня 2025 року електронною поштою на його електронну адресу, зазначену в Нідерландському торговому реєстрі

 

[687] Додаток A-0664 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 32 (Volga-Dnepr BV) 29 серпня 2025 року 2025 року поштою на адресу його зареєстрованого офісу

 

[688] Додаток А-0921 – Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 32 (Volga-Dnepr BV) Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження 07 квітня 2026 року поштою на його юридичну адресу

 

[689] Додаток А-0922 - Документи, що підтверджують отримання Відповідачем 32 (Volga-Dnepr BV) 10 березня 2026 року Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження електронною поштою на його електронну адресу, вказану на його веб-сайті

 

[690] Додаток A-0111 – Список Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США щодо пана Ісайкіна, доступний за адресою https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=50248

 

[691] Додаток A-0665 – Документи, що підтверджують невдалу доставку Позову та доданих до нього документів Відповідачу 33 (пану Ісайкіну) поштою на його адресу проживання в Росії

 

[692] Додатки A-0670 та A-0672 – Документи, що підтверджують направлення до Російського Центрального Органу 20 жовтня 2025 року та отримання Російським Центральним Органом 21 листопада 2025 року копії Ухвали про Відкриття Провадження разом із запитом суду про вручення зазначеної Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[693] Додаток A-0666 – Документи, що підтверджують отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 33 (паном Ісайкіним) 10 вересня 2025 року поштою за адресою його проживання

 

[694] Додаток А-0839 – Документи, що підтверджують направлення 17 квітня 2026 року Російському Центральному Органу Ухвали про Закриття Підготовчого Провадження разом із запитом цього суду про вручення зазначеної ухвали Відповідачам у Російській Федерації (Відповідачі 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 13, 14, 15, 16, 21, 22, 30, 31, 33, 34) відповідно до положень Гаазької Конвенції про Повідомлення

 

[695] Більш детальний огляд міститься в Розділі IV(B)(1)(c) цього Рішення

 

[696] Більш детальний огляд міститься в Розділі IX(C) цього Рішення

 

[697] Більш детальний огляд міститься в Розділі IX(D) цього Рішення

 

[698] Більш детальний огляд міститься в Розділі IX(E) цього Рішення

 

[699] Більш детальний огляд міститься в Розділі X цього Рішення

 

[700] Більш детальний огляд міститься в Розділі XI цього Рішення

 

[701] Більш детальний огляд міститься в Розділі XII цього Рішення

 

[702] Більш детальний огляд міститься в Розділі VII цього Рішення

 

[703] Більш детальний огляд міститься в Розділі VI(B)(4)(a) цього Рішення

 

[704] Більш детальний огляд міститься в Розділі IX(D) цього Рішення

 

[705] Більш детальний огляд міститься в Розділі VII цього Рішення

 

[706] Більш детальний огляд міститься в Розділі VI цього Рішення

 

[707] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 8. (Виділення додано).

 

[708] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 6

 

[709] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 7

 

[710] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 8

 

[711] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 8

 

[712] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 10

 

[713] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147

 

[714] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 8

 

[715] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 8

 

[716] Позов Позивача, Розділи III(A)(2) та (3)

 

[717] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 16

 

[718] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 8

 

[719] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.1

 

[720] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.8

 

[721] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 7

 

[722] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 5

 

[723] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 9

 

[724] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.8

 

[725] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.9

 

[726] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 5

 

[727] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 10

 

[728] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 6

 

[729] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.9.2

 

[730] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.9.1

 

[731] Заява Позивача вiд 9 лютого 2026 року, пункти 64.2, 84-85

 

[732] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 25(i)

 

[733] Відзив Відповідачa 18 (Rosneft AET) від 23 cічня 2026 року, пункт 10

 

[734] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 19

 

[735] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 3.1

 

[736] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 5.1

 

[737] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункти 5.1.2 та 5.1.3, а також див. пункт 5.1.1, в якому EAG стверджує, що “Неупередженим органом, який забезпечує право EAG на справедливий суд, є швейцарські суди”. (Виділення додано)

 

[738] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 25

 

[739] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 25(ii)

 

[740] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункти 3.2-3.3

 

[741] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.11

 

[742] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.13

 

[743] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.14

 

[744] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.15

 

[745] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 3.16

 

[746] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 61

 

[747] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 60.2

 

[748] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункти 60.1, 92.1

 

[749] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункти 62, 94, 117.2

 

[750] Заява Позивача від 9 лютого 2026 року, пункт 60.2

 

[751] Рішення Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2025 року у справі № 908/1017/25, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129926094

 

[752] Рішення Господарського суду Луганської області від 7 серпня 2025 року у справі № 21б/5014/2469/2012(913/150/25), доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129441150

 

[753] Рішення Господарського суду Запорізької області від 26 вересня 2023 року у справі № 908/1754/23, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113995215

 

[754] Рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня 2025 року у справі № 910/14559/24, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128686785

 

[755] Рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2025 року у справі № 910/3442/24, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127643919

 

[756] Рішення Господарського суду Харківської області від 9 червня 2025 року у справі № 922/209/25, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128293679

 

[757] Заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року на Другий Відзив Новомосковського Азоту, пункт 32

 

[758] Заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року на Другий Відзив Новомосковського Азоту, пункт 33

 

[759] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 62

 

[760] Заперечення Позивача від 28 квітня 2026 року на Другий Відзив Новомосковського Азоту, пункт 33

 

[761] Micallef v. Malta [Загальна палата], № 17056/06, ЄСПЛ 2009-XV, Рішення від 15 жовтня 2009 року, пункти 93-94

 

[762] За винятком Відповідача 18 (Rosneft AET), заяви про відвід якого та ухвали за ними описані в Розділі I вище

 

[763] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункти 5.1.2 та 5.1.3; Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 25

 

[764] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.9.1

 

[765] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 57

 

[766] Доступно за посиланням: https://rm.coe.int/1680a5ef57

 

[767] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 25 (Новомосковський Азот посилався на загальне положення статті 5 Конвенції ООН про Імунітети у пункті 15); Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, пункт 4.1.

 

[768] Проект висновків Комісії з міжнародного права щодо ідентифікації звичаєвого міжнародного права, висновок 2, висновок 3 та коментар 3 до висновку 2.

 

[769] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, Розділ III(C)(1)(b) та судова практика декількох іноземних держав, на яку послався Позивач у вказаному Розділі

 

[770] Додаток A-0438 – Рішення Апеляційного суду Брюсселя від 16 травня 2013 року (Touax-Belgium), пункт 9 (“не можна вважати, що ця оцінка становить порушення власності, прав, інтересів або діяльності держав-членів організації”).

 

[771] Додаток A-0439 – Рішення Верховного суду Великої Британії від 17 січня 2017 року (Belhaj v Straw)

 

[772] Додаток A-0440 – Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини, 25 листопада 2020 року

 

[773] Додаток A-0441 – Рішення Верховного апеляційного суду Південної Африки від 29 квітня 2025 року

 

[774] Дивіться, зокрема, Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 19, Заяву Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.7 і Заяву Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункти 2.9-2.14

 

[775] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, Розділ III(С)

 

[776] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ III. (Виділення додано). У Заяві Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, Розділі 2, EAG повторила та перефразувала кілька своїх аргументів щодо суверенного імунітету, які вже містилися в Заяві Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, і (знову) заперечила проти юрисдикції цього суду на підставі суверенного імунітету.

 

[777] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 19

 

[778] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.5. (Виділення додано)

 

[779] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.4

 

[780] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.5

 

[781] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 14

 

[782] Позов Позивача, Розділ I. Зокрема, Нєдра ДНР стала державною компанією Російської Федерації лише наприкінці вересня 2022 року, тоді як заподіяння шкоди (інакше кажучи, безпідставне привласнення підприємства Позивача компанією Нєдра ДНР, яка на той час була “державною” компанією (невизнаної) Донецької Народної Республіки (інакше кажучи, компанією організованої групи озброєних повстанців), мало місце на початку вересня 2022 року

 

[783] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 15

 

[784] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 20. (Виділення додано.)

 

[785] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.1

 

[786] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.6

 

[787] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.7

 

[788] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.8

 

[789] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.9

 

[790] Заява Відповідач 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.1 (Виділення додано)

 

[791] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 13 (Виділення додано)

 

[792] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CYi Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.6

 

[793] Заява Відповідачів 24-26 (AIM Capital, Linea CY i Linetrust PTC) від 3 лютого 2026 року, пункт 2.7

 

[794] Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 26 (Виділення додано)

 

[795] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.9

 

[796] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, Заголовок Розділу III(В)

 

[797] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 22

 

[798] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.8

 

[799] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.8

 

[800] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.9

 

[801] Заява Відповідач 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 2.7; Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, Розділ III(В)

 

[802] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 30

 

[803] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ 4.3

 

[804] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 30

 

[805] Заява Відповідача 23 (EAG) від 23 грудня 2025 року, Розділ 4.3

 

[806] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 221

 

[807] Відзив Відповідачa 18 (Rosneft AET), Розділ VI і Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, Розділ ІІІ

 

[808] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків

 

[809] Наприклад, Додаток A-0117 – Ліцензія на розробку Родовища від 07 лютого 2013 року

 

[810] Наприклад, Додаток A-0125 – Договір Поставки від 22 листопада 2021 року між Позивачем та компанією D&D Immobilien Invest GMBH, Відень, Австрія, на поставку Позивачем Покупцю 3,5 мільйонів тон гранітного щебню та гранітного відсву в рік (Договір Поставки).

 

[811] Наприклад, Додаток A-0214 – Лист Позивача Покупцеві від 25 березня 2022 року; Додаток A-0215 - Лист Покупця Позивачеві від 4 квітня 2022 року; Додаток A-0216 - Лист Покупця Позивачу від 27 червня 2022 року; Додаток A-0217 - Лист Позивача Покупцеві від 30 червня 2022 року; Додаток А-0218 – Лист Покупця Позивачеві від 20 серпня 2022 року

 

[812] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 109

 

[813] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункти 26-30

 

[814] Див. Постанови Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 910/20940/21 (910/19964/23) доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125876101, та від 03 березня 2025 року у справі № 910/628/20 доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126150882

 

[815]Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 910/17662/19, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99818578

 

[816] Постанова Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 910/5174/21, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110394437

 

[817]Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 910/17662/19, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99818578

 

[818] Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631900; постанова Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97966561

 

[819] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункти 32-33

 

[820] Постанова Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/5408/21, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106078971

 

[821] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 114

 

[822] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків

 

[823] Наприклад, Додаток A-0117 – Ліцензія на розробку Родовища від 07 лютого 2013 року

 

[824] Наприклад, Додаток A-0125 – Договір Поставки от 22 листопада 2021 року між Позивачем та компанією D&D Immobilien Invest GMBH, Відень, Австрія, на поставку Позивачем Покупцю 3,5 мільйонів тон гранітного щебню та гранітного відсіву в рік (Договір Поставки).

 

[825] Наприклад, Додаток A-0214 – Лист Позивача Покупцеві від 25 березня 2022 року; Додаток A-0215 - Лист Покупця Позивачеві від 4 квітня 2022 року; Додаток A-0216 - Лист Покупця Позивачу від 27 червня 2022 року; Додаток A-0217 - Лист Позивача Покупцеві від 30 червня 2022 року; Додаток А-0218 – Лист Покупця Позивачеві від 20 серпня 2022 року

 

[826] Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року в справі № 711/9146/16ц, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/85646722 , постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року в справі № 587/2051/18, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98298873

 

[827] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 119; аналогічний аргумент з посиланням на положення частини 4 статті 96 ГПК міститься в Запереченнях Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункт 34

 

[828] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 112, (Виділення додано)

 

[829] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 113 (Виділення додано)

 

[830] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 115

 

[831] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 119

 

[832] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 110 (включаючи примітку 44)

 

[833] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026, пункт 111, а також у примітці 2

 

[834] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункт 49

 

[835] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункт 53

 

[836] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункт 53

 

[837] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзив, пункти 52

 

[838] Постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/354/20, доcтупно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95240514

 

[839] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026, пункт 111, а також у примітці 3

 

[840] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункт 66

 

[841] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункти 152-156

 

[842] Основні правила щодо деліктної відповідальності (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України) передбачають наступне: “ 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала” (Виділення додано).

 

[843] Див. статтю 1219 Цивільного кодексу Російської Федерації: “Закон, що застосовується до зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди. 1. Зобов'язання, що виникають з делікту, регулюються законом країни, в якій відбулася дія або інша обставина, що стала підставою для позову про відшкодування шкоди. У разі якщо внаслідок такого діяння або інших обставин шкода була заподіяна в іншій країні, може застосовуватися право цієї країни, якщо правопорушник передбачав або повинен був передбачити заподіяння шкоди в цій країні”. доступно за посиланням: https://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_34154/3c3c689a2191101dc364cf3043774477ce37582c/ (Виділення додано)

 

[844] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 92

 

[845] Включно з питаннями цивільно-правової правоздатності та дієздатності, створення, діяльність, або ліквідація юридичних осіб та чинність рішень їх органів, а також статус та правоздатність фізичних осіб

 

[846] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункт 101

 

[847] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункт 102

 

[848] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункт 103

 

[849] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункти 240-245

 

[850] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункти 108 та 109

 

[851] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[852] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[853] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[854] Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, частина 6 статті 13 передбачає: “Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права”. Господарський процесуальний кодекс України, частина 4 статті 236 передбачає: “При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду”.

 

[855]Постанова Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 369/7171/16-ц, “За змістом частини першої статті 1190 ЦК України спільність діяння є у випадку його неподільності між кількома особами, а також, коли неможливо встановити, яка їхня дія та в якій мірі спричинила настання наслідку у вигляді завданої шкоди” доступно за посиланням: https://reyestr.cort.gov.ua/Обзор/110147148

 

[856]Постанова Верховного Суду від 04 червня 2021 року у справі № 753/21343/14-с, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97565606

 

[857] Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84375478

 

[858] Додаток А-0116 - Огляд арбітражу інвестиційних договорів, випуск 8, Компенсація за експропріацію, доступний за адресою https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=056f9704-9182-466d-b8da-7b6fbad9226a#:~:text=In%20almost%20all%20the%20investment,the%20investment%2C%20whichever%20is%20earlier.

 

[859] Додаток А-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, пункт J(1)(a)

 

[860] Додаток А-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, пункт J(2)(a)

 

[861] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 107

 

[862] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 105

 

[863] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 117

 

[864] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 118-124

 

[865] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 123

 

[866] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147

 

[867] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 153

 

[868] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 153

 

[869] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 151

 

[870] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 153

 

[871] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 151

 

[872] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 152(1)

 

[873] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 152(2)

 

[874] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 152(3)

 

[875] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 155

 

[876] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 155

 

[877] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 152(4)

 

[878] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 154

 

[879] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункти 151-155: Верховний Суд постановив наступне:

 

“ 151. Чинне законодавство [України] не містить норм загального характеру, які б регулювали “підняття корпоративної завіси” між учасником та юридичною особою (частково такі положення включені у спеціальне законодавство - Закон “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Кодекс України з процедур банкрутства). Отже, для визначення випадків, коли судом може застосовуватися ця доктрина необхідно звернутися до доктринальних джерел та судової практики.

 

152. В українських та закордонних доктринальних джерелах та судовій практиці… у якості підстав для підняття судом корпоративної завіси найчастіше називають такі випадки:

 

1) якщо юридична особа та учасник становлять єдине ціле (майно, діяльність, інтереси компанії та учасника настільки спільно пов'язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх);

 

2) використання учасником юридичної особи як фасаду, схеми, оболонки (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально, фактично вона керується учасником, створена виключно для уникнення відповідальності перед кредиторами або легального обходу приписів закону);

 

3) якщо юридична особа фактично діяла як агент або володіла майном в інтересах учасника (коли компанія діє як агент чи номінальний власник майна учасника, суто в його інтересах як принципала чи бенефіціарного власника);

 

4) в інтересах справедливості (усі інші випадки, коли визнання за компанією самостійної правосуб'єктності призводить до очевидно несправедливого результату).

 

153. Підняття корпоративної завіси означає, що майно, права та обов'язки, що належать певній юридичній особі, розглядаються як майно, права та обов'язки іншої особи, найчастіше її учасників, керівників або інших компаній групи. Особливістю цієї доктрини є відсутність виключного переліку випадків або умов, за яких правосуб'єктність юридичної особи може не братися до уваги. Суд не визнає правосуб'єктність юридичної особи лише у конкретному спорі, і лише у певних правовідносинах, оскільки це потрібно для досягнення справедливого та розумного вирішення спору, при цьому сама юридична особа не припиняє своє існування.

 

154. Загальними засадами цивільного законодавства згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК є справедливість, добросовісність та розумність. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 ст. 13 ЦК).

 

155. Підставами для застосування доктрини підняття корпоративної завіси може бути зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов'язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди, фактичне управління активами групи компаній як власними.

 

[880] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 163

 

[881] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147, пункт 164

 

[882] Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року, у справі № 905/671/19, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987465

 

[883] Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року, у справі № 905/671/19, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987465, пункт 136

 

[884] Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року, у справі № 905/671/19, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987465, пункт 142

 

[885] Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року, у справі № 905/671/19, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987465, пункт 143

 

[886] Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року, у справі № 905/671/19, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987465, пункт 145

 

[887] Заява Відповідача 23 (EAG) від 2 лютого 2026 року, пункт 4.7

 

[888] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 22

 

[889] Заява Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 23(іі) та 23(ііі)

 

[890] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 88

 

[891] Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви, пункти 86-88

 

[892] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft АЕТ) на Відповідь на Відзиви, пункт 89, а також див. пункти 88-91 для контексту

 

[893] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 48

 

[894] Відзив Ввідповідача 18 (Rosneft АЕТ) від 23 січня 2026 року, пункт 49

 

[895] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, пункти 139-140, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147 (Виділення додано)

 

[896] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, пункти 141, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147 (Виділення додано)

 

[897] Постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, пункти 143, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147 (Виділення додано)

 

[898] Позов Позивача, Розділ IX

 

[899] Позов Позивача, Розділ X

 

[900] Позов Позивача, Розділ XI

 

[901] Позов Позивача, Розділ XII

 

[902] Позов Позивача, Розділ VI(B)

 

[903] Позов Позивача, пункт 932

 

[904] Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункт 117

 

[905] Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 4 лютого 2026 року, пункт 119

 

[906] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 50(v)

 

[907] Додаток A-0001 - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України щодо Позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Автодоркомплект”)

 

[908] Додаток A-0117 – Спеціальний дозвіл на розробку Родовища, видана Позивачу Державною службою геології та надр України 7 лютого 2013 року (Ліцензія).

 

[909] Додаток A-0118 - Гірничий відвід, виданий Позивачеві на Родовище Державною службою України з гірничого нагляду та промислової безпеки, від 09 квітня 2013 року № 2506

 

[910] Додаток A-0119 - Договір оренди земельної ділянки № 7 від 1 вересня 2021 року між Хлібодарівською територіальною громадою як орендодавцем та Позивачем як орендарем.

 

[911] Додаток A-0120 - Протокол засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин при Міністерстві геології УРСР № 3238 від 06 липня 1971 року щодо запасів гранітів та діоритів на родовищі, яке належить до Кар'єру Позивача, сторінка 11

 

[912] Додаток A-0117 - Ліцензія на розробку Родовища, видана Позивачеві Державною службою геології та надр України 7 лютого 2013 року (Ліцензія). Ліцензія містить: “Категорія А+В+С1- 16181,5 (А - 2747,5; В - 2875,0; С1- 10559,0), С2- 26729 тис. м(3)”. (Слова “тис м3” відносяться до всіх цифр.) Загальні запаси розраховуються як A+B+C1+C2.

 

[913] Додаток A-0121 - Статистична форма 5-гр станом на 1 січня 2022 року, подана Позивачем до Державної служби з геології та надр України

 

[914] Додаток A-0122 - Міхєєва, Оксана (21 грудня 2021 року), “Мотивації проросійських і проукраїнських комбатантів у контексті російської військової інтервенції на Донбасі”, Війна на українському Донбасі, Видавництво Центрально-Європейського університету, сторінки 67-82, доступно за посиланням: https://dokumen.pub/the-war-in-ukraines-donbas-origins-contexts-and-the-future-9789633864203.html; Додаток A-0123 - Резолюція Європейського парламенту від 17 квітня 2014 року щодо тиску Росії на країни Східного партнерства і, зокрема, щодо дестабілізації східної України, № 2014/2699 (RSP), розділи B і C, доступно за посиланням: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-7-2014-0457_EN.html

 

[915] Додаток A-0124 - Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, розділ II, пункт 2 “Волноваський район”, з якого видно, що Хлібодарівська сільська територіальна громада Волноваського району Донецької області України залишалася під контролем України до 6 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text

 

[916] Додаток A-0443 – Справа №2 “Горний Відвід Анадольського гранітного кар'єру Курського Треста “Будматеріалів”, історичні матеріали періоду 1971 – 2004 років.

 

[917] Додаток A-0444 – Свідоцтво про державну реєстрацію Анадольського Граніту від 10 грудня 2001 року № 181604 із Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України АА №051921 Головного управління статистики у Донецькій області Державного Комітету статистики України

 

[918] Додаток A-0445 – Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Анадольського Граніту від 22 березня 2005 року

 

[919] Додаток A-0446 – Перелік документів, підготовлених компанією Анадольський Граніт та доданих до заяви про видачу спеціального дозволу на видобуток граніту з Анадольського Родовища кристалічних порід

 

[920] Додаток A-0117 – Ліцензія на розробку Родовища, видана Позивачу Державною службою геології та надр України 7 лютого 2013 року (Ліцензія).

 

[921] Див. фотографію в Додатку A-0447 – фотографія, зроблена у червні 2021 року на території Карʼєру Позивача поблизу села Анадоль, на якій видно існуючий відвал відходів на території Родовища

 

[922] Див. наприклад, ухвалу Донецького обласного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 200/3286/20-а (ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр” проти Державного комітету геології та надр України, з ТОВ “Автодоркомплект” як третьою стороною на боці Відповідача), в якій Анадольський Граніт оскаржував видачу Ліцензії на користування надрами Позивачу “https://reyestr.court.gov.ua/Review/88490979”. Після придбання компанією Славутич частки в капіталі Позивача та компанії Анадольський Граніт, за заявою компанії Анадольський граніт Позов було залишено без розгляду.

 

[923] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 347

 

[924] Додаток A-0127 – Заява Свідка Аліни Андріївни Ковиліної, Голови правління Приватного акціонерного товариства Компанії з управління активами “Славутич-Інвест”, контролюючого акціонера Позивача (Заява Свідка Ковиліної)

 

[925] Показання Свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[926] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 348

 

[927] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 348; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[928] Див., наприклад, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року про залишення позову без розгляду у справі № 200/3286/20-а (ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр” проти Державної служби геології та надр України, з ТОВ “Автодоркомплект” як третьою стороною на боці Відповідача), в якій Анадольський Граніт оскаржував видачу Ліцензії на користування надрами Позивачу. Після придбання компанією Славутич частки в капіталі Позивача та компанії Анадольський Граніт, за заявою компанії Анадольський граніт Позов було залишено без розгляду, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90515720.

 

[929] Додаток A-0448 – Історичний витяг з Державного реєстру України щодо ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр”

 

[930] Додаток A-0449 – Історичний витяг з Державного реєстру України щодо Позивача

 

[931] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 352

 

[932] Позов Позивача, пункти 334-336, Додаток A-0117 – Ліцензія на користування надрами для розробки Родовища, видана Позивачу Державною службою геології та надр України 7 лютого 2013 року; та Додаток A-0118 – Гірничий Відвід, виданий Позивачу для Родовища Державною службою України з нагляду за гірничою справою та промисловою безпекою, від 09 квітня 2013 року № 2506

 

[933] Позов Позивача, Розділ V(D), Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункти 353-368; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[934] Позов Позивача, пункт 337 та Додаток А-0119 – Договір оренди землі № 7 від 1 вересня 2021 року між Хлібодарівською сільською територіальною громадою як орендодавцем та Позивачем як орендарем; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[935] Додаток A-0450 – Витяг з Реєстру прав власності України щодо договору оренди землі Позивача, укладеного 21 вересня 2021 року

 

[936] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 354;

 

[937] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 354; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[938] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 355-364; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[939] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 356; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[940] Додаток A-0451 – Фотографія електророзподільної мережі, встановленої на території Позивача навесні 2021 року; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[941] Додаток A-0452 – Офіційний веб-сайт Sandvik AB , який містить основну інформацію про бурову установку Leopard DI650i, доступний за адресою https://www.mining.sandvik/en/products/equipment/surface-drill-rigs/leopard-di650i-down-the-hole-drill-rig/

 

[942] Додаток A-0453 – Договір оренди № 2312/21 від 23 грудня 2021 року, за яким Позивач орендував у Semat LLC з екіпажем автономну гусеничну бурову установку з дизельним двигуном, призначену для буріння свердловин великої потужності Leopard DI550

 

[943] Додаток A-0454 – Акт надання бурових послуг № 1 від 4 січня 2022 року та № 78 від 28 січня 2022 року відповідно до Договору оренди № 2312/21 від 23 грудня 2021 року, укладеного між Позивачем та ТОВ “Семат”.

 

[944] Додаток A-0455 – Платіжне доручення щодо оплати бурових послуг від 6 січня 2022 року (№ 1) та 11 лютого 2022 року (№ 31) із відміткою банку

 

[945] Додаток M-008 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Копія договору між Позивачем та ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод” № 400422 від 10 січня 2022 року про надання послуг з підриву на території Позивача.

 

[946] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт, На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[947] Додаток A-0456 – Платіжні доручення від Позивача до Підрядника з Підривання № 2 від 12 січня 2022 року на суму 366 813 грн та № 5 від 24 січня 2022 року на суму 224 380 грн, з банківськими підтвердженнями про здійснення платежів.

 

[948] Додаток M-0010(ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Договір про надання послуг компанією Полар Позивачу з використанням навантажувача фронтального LIUGONG CLG856H, № 48/4 від 08 грудня 2021 року, статті 1.1 та 1.2

 

[949] Додаток A-0459 – Роздруківка з веб-сайту Аларіт Спецтехніка щодо навантажувача фронтального LIUGONG CLG856H, доступно за посиланням: https://liugong.ua/frontalnyij-pogruzchik-856h

 

[950] Додаток A-0457 – Угода № 16/09/2020H-2 від 16 вересня 2020 року про придбання Поларом навантажувача фронтального LIUGONG CLG856H у компанії “Аларіт Спецтехніка”

 

[951] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[952] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 35.1;

 

[953] Додаток M-0010(ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Договір про надання послуг компанією Полар Позивачу з використанням “гусеничного екскаватора VOLVO EC 460BLC PRIME”, № 48/1 від 08 грудня 2021 року

 

[954] Додаток A-0460 – Роздруківка з веб-сайту Volvo, на якій зображено гусеничний екскаватор VOLVO EC 460BLC PRIME, доступно за посиланням: https://www.volvoce.com/global/en/products-and-services/past-products/crawler-excavators/volvo-b-prime-series/ec460b/

 

[955] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[956] Додаток M-0010(ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Договір про надання транспортних послуг компанією Полар Позивачу з використанням п'яти 40-тонних вантажівок, № 48/5 від 08 грудня 2021 року

 

[957] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт. На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[958] Додаток M-0009 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Контракт між Позивачем та Анадольський Граніт про надання Анадольський Граніт послуг з дроблення гірських порід обсягом 3,5 мільйона тон на рік, № 21 від 4 січня 2022 року

 

[959] Додаток A-0461 – Договір між компанією Полар як продавцем та Анадольський Граніт як покупцем про придбання компонентів для комплексу з подрібнення гірських порід, датований 14 грудня 2020 року

 

[960] Додаток A-0462 – Відео комплексу для дроблення гірських порід, встановленого на території Позивача, від вересня 2021 року, зняте після завершення монтажних та випробувальних робіт співробітниками компанії Полар і надане Позивачу.

 

[961] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[962] Додаток M-0010 (i) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Договір між Позивачем та Полар про надання послуг з дроблення каменю в обсязі 3,5 млн тон на рік, № 34 від 7 грудня 2021 року

 

[963] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[964] Додаток A-0463 – Фотографія модуля збагачення піску M-20 на об'єкті Позивача

 

[965] Додаток M-0010 (ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Контракт на надання транспортних послуг компанією Полар Позивачу з використанням п'яти 40-тоних вантажівок, № 48/5 від 8 грудня 2021 року

 

[966] Фотографію якого Позивач надав з веб-сторінки на офіційному веб-сайті Caterpillar у пункті 356.9 Заяви Позивача від 05 січня 2026 року, дивитися також Додаток A-0464 – Веб-сторінка на офіційному веб-сайті Caterpillar, присвячена середньовантажним колісним навантажувачам 950 GC, доступно за посиланням: https://www.cat.com/ru_RU/products/new/equipment/wheel-loaders/medium-wheel-loaders/18548328.html

 

[967] Додаток M-0010 (iv) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Договір про надання послуг з навантаження компанією Полар Позивачу з використанням середньотонажного колісного навантажувача Caterpillar 950 GC, № 48/2 від 08 грудня 2021 року

 

[968] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[969] Фотографію якого Позивач надав з веб-сторінки на офіційному веб-сайті Caterpillar у пункті 356.9 Заяви Позивача від 05 січня 2026 року, дивитися також Додаток A-0465 – Веб-сторінка на офіційному веб-сайті Caterpillar, присвячена міні-навантажувачам 216B, доступно за посиланням: https://www.cat.com/ru_RU/products/new/equipment/skid-steer-and-compact-track-loaders/skid-steer-loaders/17817586.html

 

[970] Додаток M-0010 (ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) – Договір про надання послуг з навантаження компанією Полар Позивачу з використанням міні-навантажувача Caterpillar 216B, № 48/3 від 08 грудня 2021 року

 

[971] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-40; Показання свідка Ковиліної А.А., надані в ході допиту під час судового засідання 28 квітня 2026 року (з урахуванням письмових записів свідка, приєднаних до матеріалів справи) Адвокат Rosneft AET Сидоренко не поставив ані Ракші І.В., ані Ковиліній А.А. будь-яких питань, відповіді на які могли б поставити під сумнів їх свідчення в цій частині. Жоден учасник справи не спростував вказані обставини та не заперечував щодо фактичного виконання зазначених робіт. На цій підставі Суд визнав факт виконання зазначених робіт доведеним.

 

[972] Додаток A-0128 - План розвитку гірничих робіт на Анадольському Родовищі гранітів та діоритів на 2022 рік, затверджений директором Позивача 17 грудня 2021 року

 

[973] Додаток М-001 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) - Документи, що підтверджують кваліфікацію пана Ракші І.В. як гірничого інженера та експерта з розробки та видобування надр

 

[974] Додаток М-008 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) - Договір № 400422 від 10 січня 2022 року між Позивачем та ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод” на надання послуг з вибухових робіт для звільнення породи з Кар'єру для подальшої переробки; Додаток М-009 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) - Договір №. 21 від 04 січня 2022 року між Позивачем та ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр” на надання послуг з первинного дроблення породи дробарками ДСК 1 та ДСК 12; Додаток М-010 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) - Низка договорів між Позивачем та ТОВ “Полар” на подальшу переробку та навантаження щебеню на техніку підрядника, зокрема: договори на подальше дроблення та завантаження породи: (i) Договір №. 34 від 07 грудня 2021 року, (ii) Договір № 48/4 від 08 грудня 2021 року, (iii) Договір № 48/3 від 08 грудня 2021 року, (iv) Договір № 48/2 від 08 грудня 2021 року, (v) Договір № 48 від 08 грудня 2021 року, (vi) Договір № 48/1 від 08 грудня 2021 року. Ці контракти передбачали надання таких послуг на наступному обладнанні підрядника: (a) послуги з дроблення гірських порід з використанням американського дробильного комплексу Cadillac 2000 і американської дробарки Titan; (b) послуги фронтального навантажувача Liugong CLG856H (навантаження породи в самоскиди); c) послуги міні-навантажувача CATERPILLAR-216B (розчищення ґрунту); d) послуги навантажувача CATERPILLAR-950G (навантаження підірваної породи в самоскиди), e) послуги екскаватора HYUNDAI R210LC-7 (згрібання щебеню та сортування), (f) послуги гусеничного екскаватора VOLVO EC 460BLC PRIME (навантаження підірваної породи в самоскиди), (g) послуги вантажного спеціалізованого самоскида IVECO TRAKKER, модель AD 380T41 (6x4) з кузовом IBEKO-AMT (16 куб. м) (вивезення ґрунту).

 

[975] Додаток A-0126 – Заява Свідка Ракші, пункт 39

 

[976] Додаток A-0129 - Звіт економічної експертизи №348 від 26 червня 2023 року Ольги Давидової, сторінка 14, пункти 7-8, і сторінка 15, пункти 1 і 3

 

[977] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункти 16-18

 

[978] Додаток A-0115 — Звіт про Оцінку Збитків, пункт 77

 

[979] Додаток A-0115 — Звіт про Оцінку Збитків, пункт 78

 

[980] Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[981] Додаток A-0432 – Апеляція Gazprom International у Нідерландах, доданий Доказ P 64

 

[982] Додаток A-0432 – Апеляція Gazprom International у Нідерландах, доданий Доказ P 67 (що містить витяг з Австрійського торгового реєстру щодо D&D Immobilien); Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[983] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 361; Показання свідка Ковиліної А.А. на допиті у судовому засіданні з розгляду справи

 

[984] Див., наприклад, (i) Рішення у Справі Жеваго (постанова Верховного Суду України від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147), та (ii) рішення Загального суду (Перша палата) у справі Європейського суду Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T ‑271/22)

 

[985] Додаток A-0125 - Договір Поставки від 22 листопада 2021 року між Позивачем та D&D Immobilien Invest GMBH, Відень, Австрія, на поставку Позивачем Покупцю 3,5 млн. тонн гранітного щебеню та гранітного відсіву на рік (Договір Поставки)

 

[986] Додаток A-0125 - Договір Поставки, пункт 4.1

 

[987] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункти 37-38. дивитися відповідні контракти: Додаток М-008 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) - Договір № 400422 від 10 січня 2022 року між Позивачем та ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод” на надання послуг з вибухових робіт для звільнення породи з кар'єра для подальшої переробки; Додаток М-009 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) - Договір №. 21 від 04 січня 2022 року між Позивачем та ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр” на надання послуг з первинного дроблення породи дробарками ДСК 1 та ДСК 12; Додаток М-010 до Заяви Свідка Ракші (Додаток A-0126) Ряд договорів між Позивачем та ТОВ “Полар” на подальшу переробку та навантаження щебеню на техніку підрядника, зокрема: договори на подальше дроблення та навантаження породи: (i) Договір №. 34 від 07 грудня 2021 року, (ii) Договір № 48/4 від 08 грудня 2021 року, (iii) Договір № 48/3 від 08 грудня 2021 року, (iv) Договір № 48/2 від 08 грудня 2021 року, (v) Договір № 48 від 08 грудня 2021 року, (vi) Договір № 48/1 від 08 грудня 2021 року. Ці контракти передбачали надання таких послуг на наступному обладнанні підрядника: (a) послуги з дроблення гірських порід з використанням американського дробильного комплексу Cadillac 2000 і американської дробарки Titan; (b) послуги фронтального навантажувача Liugong CLG856H (навантаження породи в самоскиди); c) послуги міні-навантажувача CATERPILLAR-216B (розчищення ґрунту); d) послуги навантажувача CATERPILLAR-950G (навантаження підірваної породи в самоскиди), e) послуги екскаватора HYUNDAI R210LC-7 (згрібання щебеню та сортування), (f) послуги гусеничного екскаватора VOLVO EC 460BLC PRIME (навантаження підірваної породи в самоскиди), (g) послуги вантажного спеціалізованого самоскида IVECO TRAKKER, модель AD 380T41 (6x4) з кузовом IBEKO-AMT (16 куб. м) (вивезення ґрунту).

 

[988] Додаток A-0127 - Свідчення Аліни Андріївни Ковиліної, Голови Правління Приватного акціонерного товариства “Компанії з управління активами “Славутич-Інвест”, контролюючого акціонера Позивача (Заява Свідка Ковиліної), пункти 13-15

 

[989] Додаток A-0115 — Звіт про Оцінку Збитків, пункти 132-133

 

[990] Додаток A-0126 - Заява Свідка Ракші, пункт 39

 

[991] Додаток A-0129 - Звіт економічної експертизи №348 від 26 червня 2023 року Ольги Давидової, сторінка 14, пункти 7-8, і сторінка 15, пункти 1 і 3

 

[992] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункти 16-18

 

[993] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункт 132-133

 

[994] Згідно з Ліцензією, виданою в 2013 році, загальний обсяг запасів категорій A+B+C1 становить 42 910 500 м3. (Див. Додаток A-0117 – Ліцензія, в якій зазначено: “Категорія A+B+C1 – 16181,5 (A – 2747,5; B – 2875,0; C1 – 10559,0), C2 – 26729 тис. м3”. (Слова “тисяч м3” стосуються всіх цифр.) Загальні запаси розраховуються як A+B+C1. Середня щільність граніту в Україні становить від 2,7 до 3,9 тон на 1000 м3. Додаток A-0467 – Royal Stone, “Як розрахувати вагу гранітної плити”, доступно за посиланням: https://granit-royalstone.com/yak-porahuvaty-vagu-granitnoyi-plyty/. Відповідно, загальна вага запасів граніту в Родовищі становить щонайменше 42 910 500 x 2,7 = 115 858 350 тон. Загальний обсяг поставок за Договором Поставки протягом 5-річного терміну його дії становить 17 500 000 тон. (Див. Додаток A-0125 – Договір Поставки.) Відповідно, відсоток, який становлять 17 500 000 тон від загального обсягу запасів, становить не більше 15,1 %

 

[995] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункт 132-133

 

[996] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункт 131, таблиця 2

 

[997] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International на слуханнях 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.1; Див. також Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International на слуханнях 21 листопада 2025 року, пункт 33;

 

[998] Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, частина 2 статті 13 у відповідній частині має таке формулювання: “Здійснення господарської діяльності юридичними особами, … місцезнаходженням … яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України”.

 

[999] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 371

 

[1000] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International на слуханнях 21 листопада 2025 року, пункт 36

 

[1001] Додаток A-0126 – Заява Свідка Ракші та додані до нього документи

 

[1002] Суд також відзначає, що адвокат Rosneft AET, очевидно, намагався поставити під сумнів вірогідність свідчень свідка Ковиліної, вимагаючи від неї відповіді на питання про кількість працівників у шаті Позивача у 2020 році. Той факт, що пані Ковиліна не знала відповіді на дане питання Суд не знаходить дивним, адже, як вона пояснила до цього, під її керівництвом перебувають 26 фондів, які володіють понад 200-ми підприємствами. Як у своїй письмовій Заяві свідка, так і свідченнях в судовому засіданні, Свідок Ковиліна пояснила, що вона спілкувались з директором Позивача Кірєєвим, який, у сворю чергу, опікувався операційними питаннями.

 

[1003] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International на слуханні 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.5.

 

[1004] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункти 375-380

 

[1005] З причин, описаних у Позові, пункти 494-500

 

[1006] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 383

 

[1007] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 31

 

[1008] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.9

 

[1009] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 381

 

[1010] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 384

 

[1011] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.9

 

[1012] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункти 132-133

 

[1013] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 35

 

[1014] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункти 132-133

 

[1015] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункт 77

 

[1016] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункт 78

 

[1017] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункти 132-133

 

[1018] Згідно з Ліцензією, виданою в 2013 році, загальний обсяг запасів категорій A+B+C1 становить 42 910 500 м3. (Див. Додаток A-0117 – Ліцензія, в якій зазначено: “Категорія A+B+C1 – 16181,5 (A – 2747,5; B – 2875,0; C1 – 10559,0), C2 – 26729 тис. м3”. (Слова “тисяч м3” стосуються всіх цифр.) Загальні запаси розраховуються як A+B+C1. Середня щільність граніту в Україні становить від 2,7 до 3,9 тон на 1000 м3. (Див. Додаток A-0467 – Royal Stone, “Як розрахувати вагу гранітної плити”, доступно за посиланням: https://granit-royalstone.com/yak-porahuvaty-vagu-granitnoyi-plyty/.) Відповідно, загальна вага запасів граніту в Родовищі становить щонайменше 42 910 500 x 2,7 = 115 858 350 тон. Загальний обсяг поставок за Договором Поставки протягом 5-річного терміну його дії становить 17 500 000 тон. (Див. Додаток A-0125 – Договір Поставки.) Відповідно, відсоток, який становлять 17 500 000 тон від загального обсягу запасів, становить не більше 15,1 %

 

[1019] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункти 132-133

 

[1020] Додаток A-0115 – Звіт про Оцінку Збитків, пункт 131, таблиця 2

 

[1021] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International на слуханні 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.8

 

[1022] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 391.1

 

[1023] Додаток A-0468 – Звіт Інтерфаксу від 10 серпня 2020 року, доступно за посиланням: https://www.interfax.ru/business/721086

 

[1024] Додаток A-0321 – Статистика цін на європейський природний газ TTF, доступно за посиланням: https://tradingeconomics.com/commodity/eu-natural-gas

 

[1025] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 391.2

 

[1026] Наприклад див.: Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20 “ 220. Розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням розумних витрат на його отримання, які він поніс би, якби не відбулося порушення права”, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100918610; Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 червня 2023 року у справі № 910/6090/22 “ 67. … розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права”, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112227425; Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2023 року у справі № 905/125/20 “ 9.68. … розмір упущеної вигоди … має визначатися виходячи з розміру доходу, … за виключенням його витрат на отримання доходів…”, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109175801

 

[1027] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 391.3

 

[1028] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 391.4

 

[1029] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.7

 

[1030] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 394

 

[1031] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.4

 

[1032] Додаток A-0432 – Апеляція Gazprom International до Апеляційного суду Амстердама, Додаток P64

 

[1033] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 400

 

[1034] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 33

 

[1035] Додаток A-0125 – Договір Поставки, статті 1.2 та 1.4

 

[1036] Додаток A-0125 – Договір Поставки, статті 3.1 та 3.2

 

[1037] Додаток A-0432 – Апеляція Gazprom International до Апеляційного суду Амстердама, Додаток P67, Додаток D-0002 Відповідача 18 Rosneft AET (річний фінансовий звіт D&D Immobilien за 2021 рік)

 

[1038] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.1;

 

[1039] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 34;

 

[1040] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 404

 

[1041] Додаток A-0125 – Договір Поставки, стаття 1.2

 

[1042] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 34;

 

[1043] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 34;

 

[1044] Додаток A-0466 – Нотатки виступу и Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.1;

 

[1045] Позов Позивача, пункт 337, та Додаток A-0119 – Договір оренди землі № 7 від 1 вересня 2021 року між Хлібодарівською сільською територіальною громадою як орендодавцем та Позивачем як орендарем

 

[1046] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.1; Див. також Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International для слухання 21 листопада 2025 року, пункт 34;

 

[1047] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.3;

 

[1048] Додаток A-0432 – Апеляція Gazprom International до Апеляційного суду Амстердама, Додаток P67

 

[1049] Додаток A-0432 – Апеляція Gazprom International до Апеляційного суду Амстердама, Додаток P67

 

[1050] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.4

 

[1051] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 420

 

[1052] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.6

 

[1053] Додаток A-0469 – Звіт Human Rights Watch під назвою “Наше місто зникло: руйнування Маріуполя, Україна, Росією”, від лютого 2024 року, ISBN: 979-8-88708-101, доступно за посиланням: https://www.hrw.org/sites/default/files/media_2024/02/ukraine0224web_0.pdf, сторінка 2

 

[1054] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.2,

 

[1055] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 430

 

[1056] Додаток A-0470 – Стаття інтернет-видання “Корреспондент.НЕТ” під назвою “Головний шахрай “Еліта-Центру” розшукується в Росії та Ізраїлі”, доступно за посиланням: https://ua.korrespondent.net/business/268205-golovnogo-aferista-eliti-centr-rozshukuyut-u-rosiyi-ta-izrayili; Додаток A-0471 – Репортаж інтернет-видання “Лівий берег” “Організатор “Еліта-Центру” втік з-під домашнього арешту. У його квартирі знайшли тільки електронний браслет”, доступно за посиланням: https://lb.ua/society/2016/07/26/341113_organizator_elitatsentra_sbezhal.html

 

[1057] Додаток A-0470 – Стаття інтернет-видання “Корреспондент.НЕТ” під назвою “Головний шахрай “Еліта-Центру” розшукується в Росії та Ізраїлі”, доступно за посиланням: https://ua.korrespondent.net/business/268205-golovnogo-aferista-eliti-centr-rozshukuyut-u-rosiyi-ta-izrayili; Додаток A-0471 – Репортаж інтернет-видання “Лівий берег” “Організатор “Еліта-Центру” втік з-під домашнього арешту. У його квартирі знайшли тільки електронний браслет”, доступно за посиланням: https://lb.ua/society/2016/07/26/341113_organizator_elitatsentra_sbezhal.html

 

[1058] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 430.2

 

[1059] Див., наприклад, Додаток A-0472 – Стаття Олексія Святогора під назвою “НЕСТ-Покровський Посад оголосив дефолт. Навіть Молдова шукає організаторів афери”, опублікована в інтернет-виданні під назвою “Кримінальна Україна” від 30 березня 2009 року, доступно за посиланням: https://cripo.com.ua/investigations/?p=69570/; Додаток A-0473 – стаття Олексія Святогора під назвою “НЕСТ-Покровський Посад – імітація метастазів”, опублікована в інтернет-виданні під назвою “ГОВОРИ: Вільне слово: тебе почують”, доступно за посиланням: https://vilneslovo.com/nest-pokrovskiy-posad-mimikriruyushchiye-metastazy/;

 

[1060] Додаток A-0474 – Витяг з Державного реєстру України щодо інвестиційно-будівельної компанії “НЕСТ-Покровський Посад”, в якій пан Святогор зазначений як директор, а приватне підприємство “ПолісЮрСервіс” – як єдиний власник частки статутного капіталу. У свою чергу, Додаток A-0475 – Витяг з Державного реєстру України щодо приватного підприємства “ПолісЮрСервіс”, в якій пан Святогор зазначений як директор і єдиний власник частки статутного капіталу.

 

[1061] Додаток A-0472 – Стаття Олексія Святогора під назвою “НЕСТ-Покровський Посад оголосила дефолт. Навіть Молдова шукає організаторів афери”, опублікована в інтернет-виданні під назвою “Кримінальна Україна” від 30 березня 2009 року, доступно за посиланням: https://cripo.com.ua/investigations/?p=69570/, (Виділення додано).

 

[1062] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International для слухання 30 жовтня 2025 року, пункт 3.5.2

 

[1063] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 431

 

[1064] Позов Позивача, пункти 347-348, Заява Позивача від 05 січня 2026 року, Розділ V(B)(1)

 

[1065] Додаток M-0010(ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток А-0126) – Договір про надання послуг компанією Полар Позивачу з використанням фронтального навантажувача LIUGONG CLG856H, № 48/4 від 08 грудня 2021 року, статті 1.1 та 1.2: “1.1. ... Підрядник [тобто Полар] зобов'язується надавати послуги за допомогою транспорту ... під час виконання робіт з видобутку гірських порід та виробництва гранітного щебеню та просіювання на території кар'єру Родовища граніту Анадол ... . 1.2. Послуги за цим договором виконуються за допомогою ... фронтального навантажувача LIUGONG CLG856H ...”

 

[1066] Додаток M-0010(ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток А-0126) – Договір про надання транспортних послуг компанією Полар Позивачу з використанням п'яти 40-тонних вантажівок, № 48/5 від 08 грудня 2021 року

 

[1067] Додаток M-0010 (i) до Заяви Свідка Ракші (Додаток А-0126) – Договір між Позивачем та компанією Полар про надання послуг з дроблення каменю в обсязі 3,5 млн тон на рік, № 34 від 7 грудня 2021 року

 

[1068] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International на слуханні 21 листопада 2025 року, пункт 35.1;

 

[1069] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 437

 

[1070] Додаток A-0457 – Договір № 16/09/2020H-2 від 16 вересня 2020 року про придбання компанією Полар фронтального навантажувача LIUGONG CLG856H у компанії Alarit Special Equipment

 

[1071] Додаток A-0459 – Роздруківка з веб-сайту Alarit Special Equipment щодо фронтального навантажувача LIUGONG CLG856H

 

[1072] Додаток M-0010(ii) до Заяви Свідка Ракші (Додаток А-0126) – Договір про надання послуг компанією Полар Позивачу № 48/4 від 08 грудня 2021 року, статті 1.1 та 1.2

 

[1073] Додаток A-0461 – Договір від 14 грудня 2020 року, за яким ТОВ “Полар” продало, а ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр” придбало комплекс для дроблення гірських порід ДРО-1

 

[1074] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 348

 

[1075] Додаток A-0476 – Роздруківка з Google Streetview адреси Позивача та компанії Полар (м. Маріуполь, вул. Грецька, 206)

 

[1076] Додаток M-009 до Заяви Свідка Ракші (Додаток А-0126) – Договір від 4 січня 2022 року, за яким ТОВ “Анадольський гранітний кар'єр” мало надавати Позивачу послуги з дроблення гірських порід

 

[1077] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, пункт 343

 

[1078] Додаток A-0461 – Договір від 14 грудня 2020 року, за яким ТОВ “Полар” продало, а ТОВ “Анадолійський гранітний кар’єр” придбало комплекс з дроблення гірських порід

 

[1079] Додаток A-0458 – Нотатки виступу EAG та EuroChem International на слуханні 21 листопада 2025 року, пункт 35.2

 

[1080] Додаток A-0449 – Історичний витяг з Державного реєстру України щодо Позивача

 

[1081] Додаток A-0448 – Історичний витяг з Державного реєстру України щодо ТОВ “Анадолійський гранітний кар'єр”

 

[1082] Додаток A-0466 – Нотатки виступу Gazprom International на слуханнях 30 жовтня 2025 року, пункт 3.6

 

[1083] Дивитися, зокрема, Додаток A-0130 - повідомлення Reuters під назвою “Київські протестувальники збираються, ЄС обіцяє допомогу” від 12 грудня 2013 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/us-ukraine-idUSBRE9BA04420131212/

 

[1084] Додаток A-0131 - Повідомлення Kyiv Post під назвою “Парламент ухвалив заяву про прагнення України до європейської інтеграції”, від 22 лютого 2013 року, доступно за посиланням: https://www.kyivpost.com/post/6963.

 

[1085] Додаток A-0132 - Репортаж Newsweek Бушак, Леція під назвою “Київський менестрель вуличної революції”, від 18 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20140304021040/http://mag.newsweek.com/2014/02/21/kiev-s-minstrel-street-revolution.html

 

[1086] Додаток A-0133 - Повідомлення Kyiv Post “Близько 700 протестувальників госпіталізовано за останні два місяці”, від 30 січня 2014 року, доступно за посиланням: https://archive.kyivpost.com/article/content/ukraine-politics/some-700-protestors-hospitalized-in-past-two-months-335897.html

 

[1087] Додаток A-0134 - Повідомлення Інтерфакс Україна “Двадцять двоє підозрюваних у стрілянині на Майдані оголошені в розшук, ще 13 будуть оголошені в розшук - прокурор України” від 09 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://en.interfax.com.ua/news/general/238709.html

 

[1088] Додаток A-0135 - Управління Верховного комісара ООН з прав людини, Відповідальність за вбивства в Україні з січня 2014 року по травень 2016 року, 14 липня 2016 року, доступно за посиланням: https://www.ohchr.org/en/documents/country-reports/accountability-killings-ukraine-january-2014-may-2016

 

[1089] Додаток A-0136 - репортаж Washington Post під заголовком “Парламент України щойно кинув президента Януковича під автобус. Це чудова новина”, від 20 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/news/worldviews/wp/2014/02/20/ukraines-parliament-just-threw-president-yanukovych-under-the-bus-thats-great-news; Додаток A-0137 - репортаж New York Times під заголовком “Archrival is freed as Ukraine Leader Flees”, від 22 лютого 2014 року, доступно за посиланням: http://www.nytimes.com/2014/02/23/world/europe/ukraine.html?; Додаток A-0138 - репортаж New York Times “Україна поспішає змінити владу і загладити розкол”, від 23 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.nytimes.com/2014/02/24/world/europe/ukraine.html?; Додаток A-0139 - репортаж ТАСС “Спікер Ради. Ми визнаємо важливість зв'язків з Російською Федерацією і готові до діалогу з її керівництвом”, від 23 лютого 2014 року, https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/998011; Додаток A-0140 - повідомлення BBC “Путін. Росія допомогла Януковичу захопити Україну”, від 24 жовтня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-29761799;

 

[1090] Додаток A-0141 - репортаж BBC під назвою “Україна: Спікер Олександр Турчинов названий тимчасовим президентом” від 22 лютого 2013 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-26312008.

 

[1091] Додаток A-0142 - Репортаж BBC під назвою “Путін розкриває секрети російської змови із захоплення Криму”, від 9 березня 2015 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-31796226

 

[1092] Додаток A-0143 - Звіт Wall Street Journal під назвою “Контрольно-пропускні пункти в Криму викликають побоювання сецесії”, від 28 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.wsj.com/articles/SB10001424052702304071004579410931310849454

 

[1093] Додаток A-0144 - Повідомлення Reuters під назвою “Путін визнає, що російські війська були розгорнуті в Криму”, від 17 квітня 2014 року, доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20151221225433/http://uk.reuters.com/article/russia-putin-crimea-idUKL6N0N921H20140417; Додаток A-0145 - Повідомлення Washington Post під назвою “Висловлювання Путіна викликають побоювання щодо майбутніх кроків проти України”, від 17 квітня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/world/putin-changes-course-admits-russian-troops-were-in-crimea-before-vote/2014/04/17/b3300a54-c617-11e3-bf7a-be01a9b69cf1_story.html.

 

[1094] Додаток A-0146 - Постанова Верховної Ради Криму № 1630-6/14 “Про організацію та проведення республіканського/місцевого референдуму з питань підвищення статусу і повноважень Автономної Республіки Крим” від 27 лютого 2014 року, доступно за посиланням: http://crimea.gov.ru/act/11610, ; Додаток A-0147 - Репортаж RT під назвою “Кримський парламент регіональний референдум”, від 27 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.rt.com/news/ukraine-crimea-parliament-government-056/; Додаток A-0148 - Репортаж The Guardian “Захоплення кримського парламенту розпалює російсько-українську напруженість”, від 27 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2014/feb/27/ukraine-pro-russian-gu

 

[1095] Додаток A-0149 - Постанова Верховної Ради Республіки Крим про незалежність Криму від 17 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20140319060200/http://www.rada.crimea.ua/act/11748; Додаток A-0150 - Репортаж The Guardian під назвою: “Крим подав заявку на входження до складу Російської Федерації після голосування за вихід зі складу України”, від 17 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2014/mar/17/ukraine-crimea-russia-referendum-complain-result;

 

[1096] Додаток A-0151 - Указ Президента Російської Федерації про визнання Республіки Крим незалежною державою, від 17 березня 2014 року, доступний за посиланням: http://en.kremlin.ru/events/president/news/20596;

 

[1097] Додаток A-0152 - Репортаж BBC під назвою “Криза на Україні: Путін підписує договір між Росією і Кримом” від 18 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-26630062;

 

[1098] Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України від 24 березня 2014 року, https://vienna.mfa.gov.ua/storage/app/sites/113/imported_content/5df4280e1af03.pdf;

 

[1099] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf

 

[1100] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, справа PCA № 2017-16, Остаточне рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180074_0.pdf, пункт 7

 

[1101] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, справа PCA № 2017-16, Остаточне рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180074_0.pdf, Дивитись малюнок: Кримські активи Нафтогазу (як представлено в арбітражному рішенні у справі “НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації”, справа № 2017-16 PCA), сторінка 6

 

[1102] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf

 

[1103] Розпорядження Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 66-рп від 3 березня 2014 року

 

[1104] Додаток A-0153 - Повідомлення Інтерфакс-Україна “Українська власність буде націоналізована, заявив перший заступник голови Ради міністрів”, від 6 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://interfax.com.ua/news/general/194758.html

 

[1105] Додаток A-0154 - Репортаж РІА Новини “Інтерв'ю з Сергієм Аксьоновим”, від 10 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://ua.interfax.com.ua/news/general/194758.html

 

[1106] Додаток A-0155 - Повідомлення Інтерфакс Україна “Об'єкти “Чорноморнафтогазу” і “Укрзалізниці” в Криму будуть націоналізовані” від 12 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://ua.interfax.com.ua/news/general/195468.html

 

[1107] Додаток A-0156 - Повідомлення РИА Новости “Спікер Верховної Ради Криму: “Україна - це потопаючий Титанік. Крим від нього відпливає”, від 13 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://ria.ru/20140313/999288175.html

 

[1108] Додаток A-0157 - Репортаж CNN під назвою “У той час як російські війська проводять навчання неподалік, лідер України заявляє, що мир все ще можливий” від 14 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://edition.cnn.com/2014/03/13/world/europe/ukraine-crisis/index.html

 

[1109] Розпорядження Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 110-рп від 13 березня 2014 року про призначення пана Хартинова новим головою Чорноморнафтогазу.

 

[1110] Додаток A-0158 – Стаття на Мінпром під назвою “Як “маленькі зелені чоловічки” представили ЧорноморНафтогаз Газпрому”, від 18 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://minprom.ua/opinion/149638.html

 

[1111] Додаток A-0159 - Повідомлення Reuters під назвою “Крим розглядає приватизацію енергетичних компаній, можливий продаж Росії - звіт” від 14 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/business/crimea-eyes-energy-firm-privatisation-possible-sale-to-russia-report-idUSL6N0M92GE/

 

[1112] Додаток A-0160 - Повідомлення Reuters “Газпром пропонує розробку нафти і газу в Криму - РІА” від 18 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/business/gazprom-proposes-oil-and-gas-development-in-crimea-ria-idUSL6N0MF1X0/

 

[1113] Додаток A-0161 - Постанова Державної Ради Республіки Крим № 1758-6/14 від 17 березня 2014 року (далі - Постанова про Експропріацію ЧорноморНафтогазу), стаття 1

 

[1114] “Кримське республіканське підприємство”, або по-російськи Чорноморнафтогаз, пізніше змінило свою назву на “Державне унітарне підприємство Республіки Крим Чорноморнафтогаз” 25 листопада 2014 року

 

[1115] Додаток A-0161 - Постанова про експропріацію ЧорноморНафтогазу, стаття 5

 

[1116] Додаток A-0162 - РИА Новости, “Кримська економіка - Самодостатня” від 18 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://ria.ru/20140318/999930668.html,

 

[1117] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове арбітражне рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункти 110-111

 

[1118] Додаток A-0163 - Повідомлення Інтерфаксу “Влада Криму передасть ЧорноморНафтогаз російському “Газпрому” від 18 березня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.interfax.ru/russia/365543

 

[1119] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункт 114

 

[1120] Додаток A-0164 - Повідомлення РБК “Влада Криму визначилася з датою аукціону з продажу “ЧорноморНафтогазу”, від 27 березня 2014 року, доступно за посиланням: www.rbc.ru/economics/27/03/2014/57041a2b9a794761c0ce85e4

 

[1121] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункт 115.

 

[1122] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункти 116-122

 

[1123] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункт 123

 

[1124] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункт 124

 

[1125] НАК “Нафтогаз України” та інші проти Російської Федерації, Справа PCA № 2017-16, Часткове рішення, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180072.pdf, пункти 123-125

 

[1126] Додаток A-0165 - Повідомлення Reuters під назвою “США ввели санкції проти газової компанії в Криму, націлені на Газпром” від 12 квітня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/world/u-s-sanctions-crimea-gas-company-in-move-aimed-at-gazprom-idUSBREA3A1L7/#:~:text=Russia%20denies%20having%20such%20plans,oil%20company%20could%20face%20sanctions,

 

[1127] Додаток A-0165 - Повідомлення Reuters під назвою “США ввели санкції проти газової компанії в Криму, націлені на Газпром” від 12 квітня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/world/u-s-sanctions-crimea-gas-company-in-move-aimed-at-gazprom-idUSBREA3A1L7/#:~:text=Russia%20denies%20having%20such%20plans,oil%20company%20could%20face%20sanctions

 

[1128] Арбітражне рішення у справі “АТ “ДТЕК Крименерго” проти Російської Федерації”, справа PCA № 2018-41, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/180426.pdf. Арбітражний суд ЮНСІТРАЛ, сформований відповідно до російсько-українського ДПП, визнав Російську Федерацію відповідальною за експропріацію її активів і присудив 267 млн. дол.

 

[1129] Додаток A-0166 - Указ Президента Російської Федерації від 13 листопада 2023 року № 855 “Про передачу акцій акціонерного товариства “Крименерго”, що перебувають у федеральній власності, у власність Республіки Крим”, доступно за посиланням: http://publication.pravo.gov.ru/document/0001202311130004

 

[1130] Stabil LLC and Others v. Russian Federation, ЮНСІТРАЛ, Справа PCA № 2015-35, Остаточне рішення від 12 квітня 2019 року, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/italaw16549.pdf.

 

[1131] Stabil LLC and Others v. Russian Federation, ЮНСІТРАЛ, Справа PCA № 2015-35, Остаточне рішення від 12 квітня 2019 року, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/italaw16549.pdf

 

[1132] Додаток A-0167 - Повідомлення Reuters під заголовком “Ексклюзив: Російська нафтова компанія “Татнефть” управляла кримською заправкою попри санкційний ризик”, від 20 грудня 2017 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/business/exclusive-russian-oil-firm-tatneft-ran-crimea-fuel-station-despite-sanctions-r-idUSKBN1EE0WA/

 

[1133] Арбітражне рішення у справі “Ощадбанк проти Російської Федерації”, справа PCA №2016-14, доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/italaw171188.pdf

 

[1134] Додаток A-0168 - Повідомлення Інтерфаксу під назвою “ВТБ об'єднається з найбільшим банком Криму в 2025 році”, доступно за посиланням: https://interfax.com/newsroom/top-stories/103125/

 

[1135] Додаток A-0169 - доповідь корпорації RAND (Кофман, Майкл; Мігачева, Катя; Ничипорук, Брайан; Радін, Ендрю; Ткачова, Олеся; Оберхольцер, Дженні) “Уроки російських операцій у Криму та Східній Україні” (2017), доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20220217091710/http://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR1400/RR1498/RAND_RR1498.pdf

 

[1136] Додаток A-0170 - доповідь Бібліотеки Палати громад Великої Британії, “Конфлікт в Україні: Хронологія (2014 - переддень вторгнення 2022 року)”, 22 серпня 2023 року, доступно за посиланням: https://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/CBP-9476/CBP-9476.pdf

 

[1137] Додаток A-0122 - Міхєєва, Оксана (21 грудня 2021 р.), “Мотивації проросійських і проукраїнських комбатантів у контексті російської військової інтервенції на Донбасі”, Війна на українському Донбасі, Central European University Press, сраниці 67-82, ISBN 9789633864203, S2CID 245625967, доступно за посиланням: https://dokumen.pub/the-war-in-ukraines-donbas-origins-contexts-and-the-future-9789633864203.html

 

[1138] Додаток A-0171 - Umland, Andreas, (Європейська рада з міжнародних відносин) “The Glazyev Tapes: Докопатися до коріння конфлікту в Україні”, 1 листопада 2016 року, доступно за посиланням: https://ecfr.eu/article/commentary_the_glazyev_tapes_getting_to_the_root_of_the_conflict_in_7165/,

 

[1139] Додаток A-0172 - Міжнародна кризова група, “Конфлікт на українському Донбасі: A Visual Explainer”, доступно за посиланням: https://www.crisisgroup.org/content/conflict-ukraines-donbas-visual-explainer, Додаток A-0173 - репортаж BBC під назвою “Українська криза: Протестувальники проголошують Донецьку “республіку”, від 7 квітня 2025 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/news/world-europe-26919928

 

[1140] Додаток A-0172 - Міжнародна кризова група, “Конфлікт в українському Донбасі: Візуальне пояснення”, доступно за посиланням: https://www.crisisgroup.org/content/conflict-ukraines-donbas-visual-explainer

 

[1141] Додаток A-0174 - The Guardian (Walker, Shaun) звіт під назвою “Російські військові машини в'їжджають в Україну, конвой із гуманітарною допомогою зупиняється біля кордону”, від 14 серпня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2014/aug/14/russian-military-vehicles-enter-ukraine-aid-convoy-stops-short-border; Додаток A-0175 - Reuters (CNBC) звіт під назвою “Конвой із російською гуманітарною допомогою перевірено; НАТО зафіксувало “вторгнення” в Україну”, від 15 серпня 2025 року, доступно за посиланням: https://www.cnbc.com/2014/08/15/russia-masses-military-vehicles-as-aid-convoy-waits-near-ukraine-border.html#_gus

 

[1142] Додаток A-0176 - Звіт The New York Times під назвою “Лідер України каже, що “величезні партії зброї” надходять із Росії”, від 28 серпня 2014 року, доступно за посиланням: https://www.nytimes.com/2014/08/29/world/europe/ukraine-conflict.html

 

[1143] Україна та Нідерланди проти Росії, заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 і 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року, пункт 363.

 

[1144] Додаток A-0177 - Доповідь France Diplomatie “Розуміння ситуації в Україні з 2014 до 24 лютого 2022 року”, доступний за посиланням: https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/ukraine/situation-in-ukraine-what-is/understanding-the-situation-in-ukraine-from-2014-to-24-february-2022/

 

[1145] Додаток A-0177 - Доповідь France Diplomatie “Розуміння ситуації в Україні з 2014 до 24 лютого 2022 року”, доступний за посиланням: https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/ukraine/situation-in-ukraine-what-is/understanding-the-situation-in-ukraine-from-2014-to-24-february-2022/

 

[1146] Додаток A-0172 - Міжнародна кризова група, “Конфлікт в українському Донбасі: Візуальне пояснення”, доступно за посиланням: https://www.crisisgroup.org/visual-explainers/conflict-ukraines-donbas-visual-explainer

 

[1147] Додаток A-0178 - Державний департамент США, “Доповідь про права людини в Україні за 2021 рік”, доступно за посиланням: https://www.state.gov/wp-content/uploads/2022/04/313615_UKRAINE-2021-HUMAN-RIGHTS-REPORT.pdf

 

[1148] Додаток A-0179 - Указ Глави ДНР “Про виявлення, взяття на облік і прийняття в муніципальну власність безхазяйного нерухомого майна та відумерлого майна”, від 28 квітня 2021 року, доступний за посиланням: https://denis-pushilin.ru/doc/ukazy/Ukaz_N116_28042021.pdf

 

[1149] Додаток A-0177 - Доповідь France Diplomatie “Розуміння ситуації в Україні з 2014 до 24 лютого 2022 року”, доступний за посиланням: https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/ukraine/situation-in-ukraine-what-is/understanding-the-situation-in-ukraine-from-2014-to-24-february-2022/

 

[1150] Додаток A-0172 - Міжнародна кризова група, “Конфлікт в українському Донбасі: Візуальне пояснення”, доступно за посиланням: https://www.crisisgroup.org/content/conflict-ukraines-donbas-visual-explainer

 

[1151] Україна та Нідерланди проти Росії, заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 і 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року, пункт 363

 

[1152] Додаток A-0180 - Стаття Reuters під назвою “Російські сили на кордоні України більші, ніж будь-коли з 2014 року, кажуть США” від 8 квітня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis-usa-idUSKBN2BV2Z3/

 

[1153] Додаток A-0181 - Стаття в The New York Times під назвою “Росія висуває тонкі загрози, які є більш далекосяжними, ніж вторгнення в Україну”, датована 16 січня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.nytimes.com/2022/01/16/world/europe/russia-ukraine-invasion.html

 

[1154] Додаток A-0182 - Репортаж BBC під заголовком “Буде важко - але напруга спаде”. Як Рада Безпеки півтори години переконувала Путіна визнати ЛНР і ДНР”, від 21 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/russian/features-60472017

 

[1155] Додаток A-0183 - Офіційний сайт міста Москви, повідомлення від 21 лютого 2022 року “Сергій Собянін взяв участь у засіданні Ради Безпеки Російської Федерації”, доступно за посиланням: https://www.mos.ru/mayor/themes/10299/8082050/

 

[1156] Додаток A-0184 - Репортаж BBC під заголовком “Українська криза: Росія вводить війська в контрольовані повстанцями регіони”, від 22 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/news/world-europe-60468237

 

[1157] Додаток A-0185 - Офіційний сайт Ради Федерації Росії, повідомлення від 22 лютого 2022 року під назвою “Рада Федерації дала згоду на використання Збройних сил Росії за межами Російської Федерації”, http://council.gov.ru/en/events/news/133443/.

 

[1158] Додаток A-0186 - Повний текст телевиступу Президента Росії Путіна рано вранці 24 лютого 2022 року, опублікований на офіційному сайті Президента Росії за посиланням http://kremlin.ru/events/president/news/67843

 

[1159] Додаток A-0187 - Стаття в The Wall Street Journal під назвою “Росія розпочинає військову операцію в Україні: Байден називає крок неспровокованою атакою, обіцяючи подальші дії проти Москви; Київ каже, що першу хвилю ударів спрямовано на військові об'єкти, летовища та урядові установи по всій країні”, датована 24 лютого 2022 року, доступна за посиланням: https://www.wsj.com/articles/ukraine-shifts-to-war-footing-tells-citizens-to-leave-russia-11645616181

 

[1160] Додаток A-0188 - Стаття BBC під назвою “Замість швидкої “спецоперації” - рік кривавої війни: Російське вторгнення на Україну в 12 картах”, датована лютим 2023 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/russian/extra/55zo0asjz3/russian-invasion-in-maps#group-section-Nastuplenie-na-Kiev-UCaVTJW5HO

 

[1161] Додаток A-0124 - Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад і територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Розділ II, пункт 2 “Волноваський район”, з якого видно, що Хлібодарівська територіальна громада залишалася під контролем України до 6 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text

 

[1162] Відеоінтерв'ю Андрія Гурульова, депутата Держдуми РФ від правлячої партії “Єдина Росія” президента Путіна, члена Комітету з аудиту видатків на оборону, національну безпеку та правоохоронну діяльність і Комітету з оборони, датоване 6 січня 2025 року, доступно за посиланням: https://kursk-news.net/society/2025/01/06/499739.html

 

[1163] Додаток A-0189 - Репортаж BBC “Путін пропонує США російські та українські рідкісні мінерали”, від 25 лютого 2025 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/news/articles/c4gdx7488g5o

 

[1164] Рішення Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2024 року у справі “Фермерське господарство “СЮ Жнива” проти ПАО Газпром та ін. (справа № 908/1100/22(908/1655/24)), Розділ IV

 

[1165] Додаток A-0190 - Репортаж BBC під назвою “Куди Росія везе вкрадене Україною зерно?”, датований 27 червня 2022 року, доступний за посиланням: https://web.archive.org/web/20220627050935/https://www.bbc.com/news/61790625

 

[1166] Додаток A-0191 - Репортаж CNN (Lister, Tim; Fylyppov, Sanyo) під назвою “Російські судна, що перевозили вкрадене українське зерно, відвернулися від середземноморських портів - але не всі”, датований 15 червня 2022 року, доступний за посиланням: https://edition.cnn.com/2022/05/12/europe/russia-ship-stolen-ukraine-grain-intl-cmd/index.html

 

[1167] Додаток A-0192 - Стаття Financial Times під назвою “Як Росія таємно вивозить зерно з окупованої України”, датована 22 жовтня 2022 року, доступна за посиланням: https://archive.ph/20221030063237/https://www.ft.com/content/89b06fc0-91ad-456f-aa58-71673f43067b

 

[1168] Додаток A-0192 - Стаття Financial Times під назвою “Як Росія таємно вивозить зерно з окупованої України”, датована 22 жовтня 2022 року, доступна за посиланням: https://archive.ph/20221030063237/https://www.ft.com/content/89b06fc0-91ad-456f-aa58-71673f43067b

 

[1169] Додаток A-0193 - Записи британської компанії Pawell Shipping Co LLP, доступні за посиланням: https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/company/OC428060/officers, у яких у якості членів у відповідний час були зазначені такі особи: (i) Сергій Ткачов з апартаментів 113, 145/3 Таганрозька вулиця, Ростов-на-Дону, Росія, та (ii) Марія Вовк, 41 Садова вулиця, Азов, Ростовська область, 346780, Росія

 

[1170] Додаток A-0193 - Записи британської компанії Pawell Shipping Co LLP, доступні за посиланням: https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/company/OC428060/officers, у яких у якості членів у відповідний час були зазначені такі особи: (i) Сергій Ткачов з апартаментів 113, 145/3 Таганрозька вулиця, Ростов-на-Дону, Росія, та (ii) Марія Вовк, 41 Садова вулиця, Азов, Ростовська область, 346780, Росія

 

[1171] Додаток A-0192 - Звіт Financial Times під назвою “Як Росія таємно вивозить зерно з окупованої України”, доступний за посиланням: https://archive.ph/20221030063237/https://www.ft.com/content/89b06fc0-91ad-456f-aa58-71673f43067b

 

[1172] Додаток A-0194 - Звіт Bloomberg “Як російські кораблі відмивають зерно, вкрадене з окупованої України”, від 17 жовтня 2022 року, доступний за посиланням: https://www.bloomberg.com/graphics/2022-russian-stolen-grains/?embedded-checkout=true

 

[1173] Рішення Господарського суду Запорізької області від 3 грудня 2024 року у справі “ТОВ “Іртіс” проти ПАО Газпром та ін. (справа № 908/2101/24(908/2218/24)), Розділ IV

 

[1174] Додаток A-0195 - скріншот сайту “Офіційний сайт уряду Запорізької області”, доступний за посиланням: https://zo.gov.ru/news/show_group/vyyavlennoe_besxozyajnoe_imushhestvo/all/2022.

 

[1175] Додаток A-0196 - скріншот сайту “Офіційний сайт уряду Запорізької області”, Публікація про виявлення об'єктів безхазяйного майна від 19 серпня 2022 року, доступно за посиланням: https://zo.gov.ru/news/show/vyyavlennye_obekty_besxozyajnogo_imushhestva

 

[1176] Додаток A-0197 - Звіт ISW під назвою “Оновлена інформація про Російську окупацію” від 7 травня 2025 року, доступний за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-occupation-update-may-8-2025/; Додаток A-0198 - Звіт ISW під назвою “Оновлена інформація про Російську окупацію” від 10 квітня 2025 року, доступний за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-occupation-update-april-10-2025/

 

[1177] Додаток A-0199 - Ліцензія на розробку Бобриківського родовища срібла і золота, видана Державною службою геології та надр України ТОВ “Донецький кряж”

 

[1178] Додаток А-0200 - Звіт компетентної особи (згідно з міжнародно визнаним кодексом Австралазійського об'єднаного комітету із запасів руди) про мінеральні ресурси золото-срібного родовища Бобрикове від 16 липня 2013 року

 

[1179] Додаток A-0201 - Наказ Департаменту з надрокористування по Південному федеральному округу Російської Федерації від 13 серпня 2024 року № 55

 

[1180] Додаток A-0202 - Положення про Федеральне агентство з надрокористування, затверджене постановою Уряду Російської Федерації від 17 червня 2004 року № 293, зі змінами та доповненнями, доступно за посиланням: https://rosnedra.gov.ru/about/regulations/, пункти 1 і 2

 

[1181] Додаток A-0203- Звіт SecDev під назвою “Війни за мінерали” від 7 квітня 2025 року, доступний за посиланням: https://flashnote.secdev.com/p/the-mineral-wars

 

[1182] Додаток A-0204 - Звіт із зовнішньої політики під назвою “Захоплення ресурсів України Росією” (Захоплення ресурсів Росії в Україні), від 28 квітня 2022 року, доступний за посиланням: https://foreignpolicy.com/2022/04/28/ukraine-war-russia-resources-energy-oil-gas-commodities-agriculture/

 

[1183] Додаток A-0205 - Наталія Кацер-Бучковська, “Майбутнє критично важливих сировинних матеріалів: як Україна відіграє стратегічну роль у глобальних ланцюжках поставок”, Всесвітній економічний форум, доступно за посиланням: https://www.weforum.org/stories/2024/07/the-future-of-critical-raw-materials-how-ukraine-plays-a-strategic-role-in-global-supply-chains/

 

[1184] Україна та Нідерланди проти Росії, скарги № 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року

 

[1185] Додаток A-0206 – Доповідь ООН “Положення в області прав людини під час російської окупації території України та її наслідків, 24 лютого 2022 року – 31 грудня 2023 року”, пункти 81-82, 112-115, 123 доступно за посиланням: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/2024-03-20-OHCHR-Report-Occupation-Aftermath-en.pdf.

 

[1186] Україна та Нідерланди проти Росії, скарги № 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року

 

[1187] Додаток A-0203- Звіт SecDev під назвою “Війни за мінерали” від 7 квітня 2025 року, доступний за посиланням: https://flashnote.secdev.com/p/the-mineral-wars

 

[1188] Процес над головними воєнними злочинцями, 14 листопада 1945 - 1 жовтня 1946 року, Нюрнберг, 1947, том 1, сторінка 254, рішення Міжнародного військового суду в Нюрнберзі від 1 жовтня 1946 року, сторінка 80, доступно за посиланням: https://crimeofaggression.info/documents/6/1946_Nuremberg_Judgement.pdf.

 

[1189] Міжнародний суд ООН Доповіді про рішення, консультативні висновки та постанови, Законність погрози ядерною зброєю або її застосування, консультативний висновок від 8 липня 1996 року, доступно за посиланням: https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf, пункти 79-80: “ 79. Безсумнівно, саме тому, що багато норм гуманітарного права, які можна застосувати у збройних конфліктах, мають настільки фундаментальне значення для поваги до людської особистості та “елементарних міркувань гуманності”, як висловився Суд у своєму рішенні від 9 квітня 1949 року у справі Ковфу-Каннел (1. C. J. Reports 1949, p. 22), Гаазька та Женевська конвенції мають широке приєднання. Крім того, цих основоположних норм повинні дотримуватися всіма1 державами незалежно від того, ратифікували вони конвенції, що їх містять, чи ні, оскільки вони є непорушними принципами міжнародного звичаєвого права. 80. Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі вже 1945 року встановив, що гуманітарні норми, включені до Положення, доданого до IV Гаазької конвенції 1907 року, “визнані всіма цивілізованими націями і розглядаються як такі, що декларують закони та звичаї війни” (Суд над головними військовими злочинцями, 14 листопада 1945 року - 1 жовтня 1946 року, Нюрнберг, 1947, том 1, сторінка 254).

 

[1190] Стаття 43 Гаазького Положення говорить: “Влада законної влади фактично перейшла до рук окупанта, останній повинен вжити всіх залежних від нього заходів для відновлення і забезпечення, наскільки це можливо, громадського порядку і безпеки, дотримуючись при цьому, якщо це не буде абсолютно виключено, законів, які діють у країні”.

 

 

 

[1191] Дивитися серед іншого: Лоізідіу проти Туреччини, ЄСПЛ, (заява № 15318/89), Постанова від 18 грудня 1996 року

 

[1192] Римський статут Міжнародного кримінального суду, доступно за посиланням https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf.

 

[1193] Статут Організації Об'єднаних Націй, Глава I, доступно за посиланням: https://www.un.org/en/about-us/un-charter/chapter-1

 

[1194] Статут Організації Об'єднаних Націй, Глава I, доступно за посиланням: https://www.un.org/en/about-us/un-charter/chapter-1

 

[1195] Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 02 березня 2022 року, що засуджує російське вторгнення в Україну, доступно за посиланням: https://digitallibrary.un.org/record/3965290?v=pdf#files

 

[1196] Римський статут Міжнародного кримінального суду, доступно за посиланням: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf

 

[1197] Римський статут Міжнародного кримінального суду, доступно за посиланням: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf

 

[1198] Резолюція 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН (Визначення агресії), ухвалена на 2319-му пленарному засіданні 14 грудня 1974 року, Додаток, стаття 3

 

[1199] Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи, постанова від 16 березня 2022 року, I.C.J. Reports 2022, сторінка 211 (Постанова 16 III 22): дивитись пункт 48 (резолютивна частина про юрисдикцію) та пункти 17-47 (аргументація про юрисдикцію).

 

[1200] Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи, постанова від 16 березня 2022 року, I.C.J. Reports 2022, сторінка 211 (Постанова 16 III 22): дивитись пункт 86

 

[1201] Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи, постанова від 16 березня 2022 року, I.C.J. Reports 2022, сторінка 211 (Постанова 16 III 22): дивитись пункт 84

 

[1202] Додаток A-0207- Карта, підготовлена Інститутом вивчення війни, що показує зміни в лініях фронту російського військового вторгнення в Україну і території України, окуповані Російською Федерацією, станом на 16 березня 2022 року, доступно на сайті https://experience.arcgis.com/experience/c5eeec0f7ce5469ab6fc70176327fb0e/

 

[1203] Додаток A-0208 - Карта, підготовлена Інститутом вивчення війни, що показує зміни в лініях фронту російського військового вторгнення в Україну і на території України, окуповані Російською Федерацією, станом на 1 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://experience.arcgis.com/experience/6314230485b64d71b3b9ef65192a205c;

 

[1204] Додаток A-0209- Заява міністра оборони Росії Сергія Шойгу від 24 травня 2022 року в ТАСС, доступно за посиланням: https://tass.ru/armiya-i-opk/14711509.

 

[1205] Додаток A-0210- Заява заступника голови Ради Безпеки РФ Дмитра Медведєва від 25 квітня 2023 року в ТАСС, доступно за посиланням: https://tass.com/politics/1609151/amp

 

[1206] Додаток A-0211 - Заява від 28 червня 2023 року міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова в ТАСС, доступно за посиланням: https://tass.com/politics/1639975

 

[1207] Додаток A-0212 - Заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 10 грудня 2024 року в Reuters, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/kremlin-says-ukraine-war-will-go-until-putins-goals-are-met-battlefield-or-by-2024-12-10/.

 

[1208] Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи, постанова від 16 березня 2022 року, I.C.J. Reports 2022, сторінка 211 (“I.C.J.”). Reports 2022, сторінка 211 (Постанова 16 III 22): дивитися пункт 84

 

[1209] Публікація Постанови 16 III 22 на веб-сайті МС, доступно за посиланням: https://www.icj-cij.org/node/106135

 

[1210] Додаток A-0213 - Публікації про Постанову 16 III 22 Міжнародного суду в російських і міжнародних ЗМІ: (i) повідомлення Reuters під назвою “Всесвітній суд наказує Росії припинити військові дії в Україні”, від 16 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/world-court-rule-emergency-measures-ukraine-vs-russia-case-2022-03-16/; (ii) повідомлення Aljazeera під назвою “Суд ООН наказує Росії припинити вторгнення в Україну”, від 16 березня 2022 року, доступно за посиланням:https://www.aljazeera.com/news/2022/3/16/un-court-orders-russia-to-cease-military-operations-in-ukraine; (iii) повідомлення The Guardian під назвою “Міжнародний суд ООН зобовʼязав Росію припинити вторгнення в Україну”, від 16 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2022/mar/16/un-international-court-of-justice-orders-russia-to-halt-invasion-of-ukraine

 

[1211] Україна та Нідерланди проти Росії, заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року

 

[1212] Україна та Нідерланди проти Росії, заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року, пункт 20

 

[1213] Україна та Нідерланди проти Росії, заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року, пункт 2

 

[1214] Україна та Нідерланди проти Росії, заяви №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, ЄСПЛ, Рішення від 9 липня 2025 року, пункти 1443-1453

 

[1215] Більш детальну інформацію та докази дивитися в Розділі VIII цього Рішення

 

[1216] Більш детальну інформацію та докази дивитися в Розділі IX цього Рішення

 

[1217] Більш детальну інформацію та докази дивитися в Розділі X цього Рішення

 

[1218] Більш детальну інформацію та докази дивитися в Розділі XI цього Рішення

 

[1219] Більш детальну інформацію та докази дивитися в Розділі XII цього Рішення

 

[1220] Більш детальну інформацію та докази дивитися в Розділ VII цього Рішення

 

[1221] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункти 21-24

 

[1222] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, - пункти 24 і 31

 

[1223] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункти 24-25

 

[1224] Додаток A-0214 - Лист Позивача Покупцеві від 25 березня 2022 року

 

[1225] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 27

 

[1226] Додаток A-0215 - Лист Покупця Позивачеві від 4 квітня 2022 року

 

[1227] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 28

 

[1228] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 29

 

[1229] Додаток A-0216 - Лист Покупця до Позивача від 27 червня 2022 року

 

[1230] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 30

 

[1231] Додаток A-0217 - Лист Позивача Покупцеві від 30 червня 2022 року

 

[1232] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 31

 

[1233] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 32

 

[1234] Додаток A-0218 - Лист покупця Позивачеві від 20 серпня 2022 року

 

[1235] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 32

 

[1236] Додаток A-0219 - Підписана між Покупцем і Позивачем від 29 серпня 2022 року угода про розірвання Договору

 

[1237] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункт 32

 

[1238] Додаток A-0220 - Повідомлення ТАСС під назвою “[Державна корпорація] “Нєдра” інвестує 400 мільйонів рублів у розвиток гірничодобувної промисловості ДНР”, від 14 січня 2024 року, доступно за посиланням: https://tass.ru/ekonomika/19686149, “Держкорпорацію було створено за рішенням глави ДНР у 2020 році. Метою створення корпорації є забезпечення економічної безпеки регіону, зокрема мінерально-сировинної незалежності. Є найбільшим видобувачем і виробником гранітів та інертних матеріалів - піску та щебеню - у ДНР”.

 

[1239] Додаток A-0127 - Заява Свідка Ковиліної, пункти 33-35

 

[1240] Додаток A-0221 - Інформація, опублікована на офіційному сайті Міністерства закордонних справ Російської Федерації під назвою “Донецька і Луганська народні республіки, Херсонська і Запорізька області”, доступна за посиланням: https://chennai.mid.ru/en/rossiya_indiya/about_russia/regions/#:~:text=On%20October%205%2C%20Russian%20President%20Vladimir%20Putin,on%20September%2030%2C%202022%20(more%20details%20here)

 

[1241] Додаток A-0222 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Державної корпорації “Нєдра” станом на 23 червня 2025 року

 

[1242] Додаток A-0223 - Публікація “Ціни реалізації продукції з 11.11.2022 р.”, опублікована 20 лютого 2022 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА” за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/tseny-realizatsii-produktsii-s-11-11-2022-g-2

 

[1243] Додаток A-0224- Публікація “Фахівці геолого-маркшейдерської служби Державної корпорації “НЄДРА” готуються до проведення буропідривних робіт”, опублікована 23 квітня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА” за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/spetsialisty-geologo-markshejderskoj-sluzhby-gosudarstvennoj-korporatsii-nedra-provodyat-podgotovku-k-burovzryvnym-rabotam

 

[1244] Додаток A-0225- Публікація “Ведуться роботи з відновлення видобутку граніту в гранітних кар'єрах республіки”, опублікований 19 квітня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА” за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/na-granitnykh-karerakh-respubliki-provodyatsya-raboty-po-vozobnovleniyu-dobychi-granita

 

[1245] Додаток A-0226- Публікація “Фахівці геолого-маркшейдерської служби Державної корпорації “НЄДРА” проводять планові роботи на гранітних кар'єрах”, опублікована 26 червня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА” за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/spetsialisty-geologo-markshejderskoj-sluzhby-gosudarstvennoj-korporatsii-nedra-provodyat-planovye-raboty-na-granitnykh-karerakh

 

[1246] Додаток А-0227- Публікація “Державна корпорація “НЄДРА” активно розробляє Анадольське Родовище корисних копалин”, опублікований 10 червня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА” за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/№vosti/a

 

[1247] Додаток A-0228 - Повідомлення FINANCIAL TIMES під назвою “НАТО стурбоване роллю Білорусі в нападі на Україну”, від 25 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.ft.com/content/875bd999-1feb-4e2d-9455-30653a63a071

 

[1248] Додаток A-0229- Звіт ISW під назвою “Підтверджені російські сили, розгорнуті в Білорусі станом на 25 січня 2022 року”, від 26 січня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.understandingwar.org/map/russian-forces-belarus-january-25-2022

 

[1249] Додаток A-0230 - Повідомлення Міністерства оборони Республіки Білорусь “Підбито попередні підсумки спільного оперативного навчання “Союзна рішучість-2022” (Відео), від 20 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.mil.by/ru/news/144795/

 

[1250] Додаток A-0231 - Повідомлення Reuters під назвою “За словами американських чиновників, російське нарощування військ на кордоні з Україною містить у собі кров для поранених”, від 29 січня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-buildup-ukraine-border-includes-blood-wounded-us-officials-say-2022-01-28; Додаток A-0232 - Повідомлення Reuters під назвою “ЕКСКЛЮЗИВ: Росія переміщує запаси крові поблизу України, що посилює стурбованість США, заявляють офіційні особи”, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/exclusive-russia-moves-blood-supplies-near-ukraine-adding-us-concern-officials-2022-01-28/

 

[1251] Додаток A-0233 - Звіт Politico під назвою “Байден попереджає про російське вторгнення в Україну протягом кількох днів”, від 17 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.politico.eu/article/us-joe-biden-warns-of-russia-invasion-of-ukraine-within-days/

 

[1252] Додаток A-0234 - Звіт The Guardian під назвою “Розвідка США вважає, що Росія наказала вторгнутися в Україну - звіти”, від 20 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/us-news/2022/feb/20/russia-invasion-ukraine-biden-blinken-us-national-security-council

 

[1253] Додаток A-0235 - Репортаж BBC під назвою “Українська криза: Росія тримає війська в Білорусі на тлі побоювань щодо України”, від 20 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/news/world-europe-60451955

 

[1254] Додаток A-0236 - Витяг зі звіту ОБСЄ під назвою “Звіт про порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, вчинені в Україні з 24 лютого 2022 року”

 

[1255] Додаток A-0237 - Повідомлення “Української правди” під назвою “Ворог спробував прорвати кордон у Київській області”, від 24 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/24/7325371/

 

[1256] Додаток A-0238 - Репортаж CNN під назвою “Росія атакує Україну” від 24 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22, відео під назвою “Дивіться: Танки входять в Україну через кордон Білорусі”

 

[1257] Додаток A-0239 - Повідомлення Reuters під назвою “Зображення показують нове розгортання сил, 150 вертольотів на півдні Білорусі - Maxar”, від 26 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/images-show-new-deployments-forces-150-helicopters-southern-belarus-maxar-2022-02-25/

 

[1258] Додаток A-0239 - Повідомлення Reuters під назвою “Зображення показують нове розгортання сил, 150 вертольотів на півдні Білорусі - Maxar”, від 26 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/images-show-new-deployments-forces-150-helicopters-southern-belarus-maxar-2022-02-25/

 

[1259] Додаток A-0240 - Звіт “Докази співучасті режиму Лукашенка у військовій агресії Росії проти України” Міжнародної мережі стратегічних дій з безпеки спільно з білоруською моніторинговою групою “Гаюн” від 24 вересня 2023 року (далі - Звіт iSANS/Гаюн). Звіт підкріплений великими фото- і відеоматеріалами, зібраними “Гаюном” і геолокаційно та/або іншим чином перевіреними iSANS, посилання на матеріали яких наведено в основній частині Звіту iSANS/Гаюн. Звіт iSANS/Гаюн доступно за посиланням: https://isans.org/wp-content/uploads/2024/12/evidence-of-complicity-of-the-lukashenko-regime-in-russian-military-aggression-against-ukraine-eng-upd-sept-2023-3.pdf.

 

[1260] Додаток A-0241 - Звіт ISW під назвою “Оцінка російської наступальної кампанії, 11 грудня”, датований 11 грудня 2022 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-offensive-campaign-assessment_11-24/

 

[1261] Додаток A-0240 - Звіт ISANS/Гаюн

 

[1262] Додаток A-0242 - Публікація ТСН “Білорусь запустила 4 балістичні ракети в бік України - Збройні сили України”, від 24 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://tsn.ua/ru/ato/iz-belarusi-vypuscheno-4-ballisticheskie-rakety-v-napravlenii-ukrainy-vsu-1986703.html

 

[1263] Додаток A-0243 - Стенограма брифінгу Пентагону 3 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.defense.gov/News/Transcripts/Transcript/Article/2954139/senior-defense-official-holds-a-background-briefing/

 

[1264] Додаток A-0244 - Стаття Foreign Policy під назвою “Лукашенко дозволяє Путіну використовувати Білорусь для нападу на Україну” від 24 лютого 2022 року, доступна на https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/

 

[1265] Додаток A-0245 - відеоінтерв'ю Лекса Фрідмана з президентом Зеленським від 5 січня 2025 року, що має назву “Володимир Зеленський: Україна, війна, мир, Путін, Трамп, НАТО і свобода | Lex Fridman Podcast”, доступне за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=u321m25rKXc, транскрипт доступний на https://lexfridman.com/volodymyr-zelenskyy-transcript ; Додаток A-0246 - Повідомлення Kyiv Independent “Лукашенко вибачився перед Зеленським за роль Білорусі, заперечуючи відповідальність на початку вторгнення Росії, каже Зеленський”, від 6 січня 2025 року, доступне на https://kyivindependent.com/lukashenko-apologized-to-zelensky-for-russias-full-scale-invasion-zelensky-says/

 

[1266] Додаток A-0247 - повідомлення БелТА “Це був вимушений крок: Лукашенко про пуск ракет з території Білорусі по позиціях в Україні”, від 27 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://belta.by/president/view/lukashenko-podtverdil-chto-s-territorii-belarusi-byli-zapuscheny-rakety-po-pozitsijam-v-ukraine-no-eto-487330-2022

 

[1267] Додаток A-0248 - Відеозапис президента Білорусі Лукашенка на телевізійній нараді з керівництвом Ради безпеки Білорусі 1 березня 2022 року, опублікований SkyNews 1 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://news.sky.com/video/ukraine-invasion-belarusian-president-talks-over-map-of-ukraine-12555168

 

[1268] Додаток A-0249 - Репортаж The Guardian під назвою “Лукашенко каже, що у нього “немає жалю” про те, що Білорусь допомогла Росії вторгнутися в Україну”, від 27 січня 2025 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2025/jan/26/lukashenko-says-he-has-no-regrets-about-belarus-helping-russia-to-invade-ukraine

 

[1269] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1270] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1271] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1272] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1273] Додаток A-0250 - Повідомлення Генерального штабу Збройних сил України у Facebook від 10 жовтня 2022 року, доступне за посиланням: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid034WNoYsPX22Fd413PLchpSQFwRKVbkdFyn1arb1mgDE77bT6PRTLWSXNN64fXu41Ml

 

[1274] Додаток A-0251 – дивитись фотографію, опублікована Deutsche Welle у статті “Білоруси ведуть “залізничну війну” проти російських військ?”, 28 березня 2022 року, під заголовком “Військова техніка біля білорусько-українського кордону, лютий 2022 року”, доступно за посиланням: https://www.dw.com/ru/belorusy-vedut-protiv-rossijskih-vojsk-relsovuju-vojnu/a-61283409

 

[1275] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1276] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1277] Додаток A-0251 - Deutsche Welle, “Білоруси ведуть “рейкову війну” проти російських військ?”, 28 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.dw.com/ru/belorusy-vedut-protiv-rossijskih-vojsk-relsovuju-vojnu/a-61283409

 

[1278] Додаток A-0252 - Повідомлення Reuters під назвою “Білорусь розглядає ширше застосування смертної кари після антивоєнної залізничної диверсії”, від 27 квітня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/belarus-eyes-wider-death-penalty-use-after-anti-war-railway-sabotage-2022-04-27/

 

[1279] Додаток A-0240 - Звіт iSANS/Гаюн

 

[1280] Додаток A-0253 - Відео, опубліковане білоруською моніторинговою групою Гаюн Проєкт на своєму акаунті в Telegram, про білорусько-український прикордонний пункт пропуску Сеньківка-Веселівка (з українського боку), доступно за посиланням: https://t.me/Hajun_BY/133

 

[1281] Додаток A-0254 - Повідомлення “Української правди” під заголовком “Російським військам перед нападом на Україну видали продовольство на 3 дні”: СБУ публікує відео з полоненим солдатом”, від 2 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/03/2/7327483/

 

[1282] Додаток A-0255 - Репортаж Sky News під назвою “Війна в Україні: Захоплені російські документи розкривають 10-денний план Москви із захоплення країни та вбивства її лідерів”, від 1 грудня 2022 року, доступно за посиланням: https://news.sky.com/story/ukraine-war-captured-russian-documents-reveal-moscows-10-day-plan-to-take-over-the-country-and-kill-its-leaders-12759836

 

[1283] Додаток A-0256 - Репортаж BBC під назвою “Українська криза: Російське інформаційне агентство видаляє переможну редакційну статтю”, від 28 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.bbc.com/news/technology-60562240

 

[1284] Додаток A-0257 - Звіт ISW під назвою “Оновлення попередження про ситуацію між Росією та Україною: первісна оцінка наступальної кампанії Росії”, від 24 лютого 2025 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russia-ukraine-warning-update-initial/

 

[1285] Додаток A-0257 - Звіт ISW під назвою “Оновлення попередження про ситуацію між Росією та Україною: первісна оцінка наступальної кампанії Росії”, від 24 лютого 2025 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russia-ukraine-warning-update-initial/

 

[1286] Додаток A-0258 - репортаж ABC News під назвою “ 64-кілометровий російський військовий конвой наближається до Києва. Ось що ми знаємо на даний момент”, від 2 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.abc.net.au/news/2022-03-02/a-massive-russian-convoy-is-approaching-kyiv-heres-what-we-know/100874820.

 

[1287] Додаток A-0259 - Репортаж The Guardian під назвою “Величезний російський військовий конвой може бути передвісником облоги Києва”, від 1 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2022/mar/01/vast-russian-military-convoy-kyiv-siege-ukraine

 

[1288] Додаток A-0260 - Репортаж CNN під назвою “Ось що ми знаємо про 40-мильну російську колону за межами столиці України”, від 3 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://edition.cnn.com/2022/03/03/europe/russian-convoy-stalled-outside-kyiv-intl/

 

[1289] Додаток A-0261 - Репортаж NDTV World під назвою “США: 40-мильний російський конвой, що прямує до Києва, “продовжує зупинятися”, від 7 березня 2022 року, доступно за посиланням https://www.ndtv.com/world-news/russias-40-mile-convoy-headed-to-kyiv-continues-to-be-stalled-us-2807647

 

[1290] Додаток A-0262 - Репортаж Альджазіри під назвою “Супутникові знімки показують, що колона російської армії під Києвом розсіялася”, від 11 березня 2022 року, доступно за посиланням https://www.aljazeera.com/news/2022/3/11/satellite-images-show-russian-army-convoy-near-kyiv-re-deployed

 

[1291] Додаток A-0263 - Репортаж Альджазіри під назвою “Україна “відвойовує всю Київську область”, поки Росія дивиться на схід” від 3 квітня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.aljazeera.com/news/2022/4/3/ukraine-retakes-whole-kyiv-region-as-russian-troops-pull-back

 

[1292] Додаток A-0264 – Повідомлення: “Нарада з питань безпеки”, опублікований на офіційному сайті Президента Білорусі від 10 жовтня 2022 року, доступно за посиланням: https://president.gov.by/ru/events/soveshchanie-po-voprosam-bezopasnosti

 

[1293] Додаток A-0265 - Репортаж ISW під назвою “Оцінка російської наступальної кампанії, 10 жовтня [2022]”, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-offensive-campaign-assessment_10-25/

 

[1294] Додаток A-0241 - Звіт ISW під назвою “Оцінка російської наступальної кампанії, 11 грудня”, від 11 грудня 2022 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-offensive-campaign-assessment_11-24/

 

[1295] Додаток A-0266 - ISW, “Тихе завоювання Росією Білорусі”, січень 2025 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russias-quiet-conquest-belarus/, сторінка 31

 

[1296] Додаток A-0267 - Генеральний штаб Збройних сил України, Facebook, 12 жовтня 2022 року, доступно за посиланням: https://facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid02Pf3cSvrwVRsVocEcMYLhFBngtbxVwZgyCz17s6HJC9NQ6a5hkLLcsvHHrpEpRMZQl; Додаток A-0268 - [“Постачання зброї з Білорусі в Росію збільшилися на тлі СВО”, Sputnik Білорусь, 17 травня 2023 року, доступно за посиланням: https://sputnik.by/20230517/postavki-vooruzheniy-iz-belarusi-v-rf-uvelichilis-na-fone-svo-1075658072.html; Додаток A-0269 - Данило Крамаренко, “Полігон “Білорусь”. Як Лукашенко допомагає Росії у війні і чому він боїться перемоги Путіна”, РБК Україна, 19 квітня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.rbc.ua/ukr/news/poligon-bilorus-k-lukashenko-dopomagae-rf-1681844038.html; Додаток A-0270 - Томас Гроув і Саммер Саїд, “Росія звертається до давніх замовників зброї, щоб збільшити військовий арсенал”, Wall Street Journal, 8 листопада 2023 року, доступно за посиланням: https://www.wsj.com/world/russia-turns-to-longtime-arms-customers-to-boost-war-arsenal-5111bac4.

 

[1297] Дивитися також Додаток A-0271 - Генеральний штаб Збройних сил України, Facebook, 6 жовтня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.facebook.com/photo/?fbid=426544162992001; Додаток A-0272 - Генеральний штаб Збройних сил України, Facebook, 12 жовтня 2022 року, доступно за посиланням: https://facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid02Pf3cSvrwVRsVocEcMYLhFBngtbxVwZgyCz17s6HJC9NQ6a5hkLLcsvHHrpEpRMZQl; Додаток A-0273 - РБК Україна, 19 квітня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.rbc.ua/ukr/news/poligon-bilorus-k-lukashenko-dopomagae-rf-1681844038.html; Додаток A-0274 - “Білоруські заводи виробляють військову техніку для російських військових, повідомляє білоруський Гаюн”, Новий голос України, 22 січня 2023 року, доступно за посиланням: https://english.nv.ua/nation/belarusian-factories-producing-military-equipment-for-russia-ukraine-war-50299180.html

 

[1298] Додаток A-0275 - “Окупанти продовжують закидати на територію Білорусі безпілотники-камікадзе “Шахед-136”, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, 11 жовтня 2022 року, доступно за посиланням: https://gur.gov.ua/content/okupanty-prodovzhuiut-perekydaty-na-terytoriiu-bilorusi-dronykamikadze-shahed136.html

 

[1299] Додаток A-0276 - Білоруський проєкт Гаюн, X, 4 грудня 2023 року, доступно за посиланням: https://twitter.com/Hajun_BY/status/1731756491663688159; Додаток A-0277 - Українська правда, “Білорусь передала Росії додаткові 24 танки”, Yahoo News, 21 жовтня 2022 року, доступно за посиланням: https://news.yahoo.com/belarus-transfers-additional-24-tanks-150729020.html

 

[1300] Додаток A-0278 - “Понад 130 000 тонн за рік: Режим Лукашенка постачає в Росію боєприпаси, що транспортуються до Криму та прикордонних районів Грузії”, Довідка Мотолко, 10 червня 2023 року, доступно за посиланням: https://motolko.help/ru-news/bolshe-130-tonn-za-god-rezhim-lukashenko-snabzhaet-rf-boepripasami-kotorye-vezut-i-v-krym-i-v-prigraniche-s-gruziej/; Додаток A-0279 - “Інформація про вивезення боєприпасів з арсеналів Республіки Білорусь на 2022 та початок 2023 року”, Співтовариство білоруських залізничників, 10 червня 2023 року, доступно за посиланням: https://belzhd.info/military-transportation/informacziya-po-vyvozu-boepripasov-s-arsenalov-hraneniya-respubliki-belarus-za-2022-nachalo-2023-goda/; Додаток A-0280 - Білоруський Гаюн, Проєкт X 2

 

[1301] Додаток A-0266 - ISW, “Тихе завоювання Росією Білорусі”, січень 2025 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russias-quiet-conquest-belarus/, сторінка 31

 

[1302] Додаток A-0241 - Звіт ISW під назвою “Оцінка російської наступальної кампанії, 11 грудня”, від 11 грудня 2022 року

 

[1303] Додаток A-0266 - ISW, “Тихе завоювання Росією Білорусі”, січень 2025 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russias-quiet-conquest-belarus/, сторінки 69-80

 

[1304] Додаток A-0281 - Катерина Степаненко, Джордж Баррос, Грейс Маппес, Ніколь Волков і Фредерік В. Каган, “Оцінка наступальної кампанії Росії, 23 березня 2023 року”, ISW, 23 березня 2023 року, доступно за посиланням: https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-offensive-campaign-assessment_23-19/; Додаток A-0282 - “Майже 1,5 тисячі російських військовослужбовців перебувають на території Білорусі - Держприкордонслужба України”. Інтерфакс, 22 червня 2023 року, доступно за посиланням: https://interfax.com.ua/news/general/918267.html; Додаток A-0283 - Укрінформ, “Оперативна обстановка на кордонах і пунктах пропуску”, YouTube, 15 липня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=PzwwJm3Z8X8&ab_channel=UkrinformTV; “Росія виводить військовий контингент із союзної Білорусі”, Додаток A-0284 - The Moscow Times, 8 вересня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.themoscowtimes.com/2023/09/08/russia-withdraws-military-contingent-from-allied-belarus-a82405; Додаток A-0285 - Катерина Шварц, “Российская Федерация вывела всю свою авиацию из Беларуси: опубликованы подробности”. Уніан, 8 вересня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.unian.net/world/rf-vyvela-vsyu-svoyu-aviaciyu-iz-belarusi-opublikovany-podrobnosti-12386598.html.

 

[1305] Додаток A-0286 - Звіт Головного управління розвідки Міністерства оборони України “Білорусь готується прийняти 20 000 осіб, мобілізованих з Російської Федерації”, від 29 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://gur.gov.ua/content/v-bilorusi-hotuiutsia-pryiniaty-20-tysiach-mobilizovanykh-z-rf.html

 

[1306] Додаток A-0287 - Пресреліз Міністерства торгівлі США “Казначейство посилює санкції щодо військової підтримки Росією Білорусі та режиму Лукашенка”, від 9 серпня 2024 року, доступно за посиланням: https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy2533

 

[1307] Додаток A-0228 - Повідомлення FINANCIAL TIMES під назвою “НАТО стривожене роллю Білорусі в нападі на Україну”, від 25 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.ft.com/content/875bd999-1feb-4e2d-9455-30653a63a071

 

[1308] Додаток A-0288 - Рішення Європейської ради (CFSP) 2024/1864 від 29 червня 2024 року, що змінює Рішення 2012/642/CFSP щодо обмежувальних заходів у зв'язку із ситуацією в Білорусі та участю Білорусі в російській агресії проти України, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L_202401864, Преамбула, пункт 2.

 

[1309] Додаток A-0288 - Рішення Європейської ради (CFSP) 2024/1864 від 29 червня 2024 року, що змінює Рішення 2012/642/CFSP щодо обмежувальних заходів у зв'язку із ситуацією в Білорусі та участю Білорусі в російській агресії проти України, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L_202401864, Преамбула, пункт 3

 

[1310] Додаток A-0288 - Рішення Європейської ради (CFSP) 2024/1864 від 29 червня 2024 року, що змінює Рішення 2012/642/CFSP щодо обмежувальних заходів у зв'язку із ситуацією в Білорусі та участю Білорусі в російській агресії проти України, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L_202401864, Преамбула, пункт 4

 

[1311] Додаток A-0289 - Пресреліз Європейської Ради “Участь Білорусі в агресивній війні Росії проти України: нові обмежувальні заходи ЄС, спрямовані на торгівлю, послуги, транспорт і боротьбу з обходом”, від 29 червня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2024/06/29/belarus-involvement-in-russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-new-eu-restrictive-measures-target-trade-services-transport-and-anti-circumvention/

 

[1312] Додаток A-0290 - Пресреліз Міністерства торгівлі США “Торгівля накладає широкі експортні обмеження на Білорусь за сприяння подальшому вторгненню Росії в Україну”, від 2 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.commerce.gov/news/press-releases/2022/03/commerce-imposes-sweeping-export-restrictions-belarus-enabling-russias

 

[1313] Додаток A-0290 - Пресреліз Міністерства торгівлі США “Торгівля накладає широкі експортні обмеження на Білорусь за сприяння подальшому вторгненню Росії в Україну”, від 2 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.commerce.gov/news/press-releases/2022/03/commerce-imposes-sweeping-export-restrictions-belarus-enabling-russias

 

[1314] Додаток A-0287 - Пресреліз Міністерства торгівлі США “Казначейство посилює санкції щодо Білорусі за військову підтримку Росії та режиму Лукашенка”, від 9 серпня 2024 року, доступно за посиланням: https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy2533

 

[1315] Додаток A-0291 - Пресреліз уряду Великої Британії “Велика Британія запроваджує санкції проти Білорусі за її роль у російському вторгненні в Україну”, від 1 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.gov.uk/government/news/uk-imposes-sanctions-on-belarus-for-its-role-in-the-russian-invasion-of-ukraine

 

[1316] Додаток A-0291 - Пресреліз уряду Великої Британії “Велика Британія запроваджує санкції проти Білорусі за її роль у російському вторгненні в Україну”, від 1 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.gov.uk/government/news/uk-imposes-sanctions-on-belarus-for-its-role-in-the-russian-invasion-of-ukraine

 

[1317] Додаток A-0291 - Пресреліз уряду Великої Британії “Велика Британія запроваджує санкції проти Білорусі за її роль у російському вторгненні в Україну”, від 1 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.gov.uk/government/news/uk-imposes-sanctions-on-belarus-for-its-role-in-the-russian-invasion-of-ukraine

 

[1318] Додаток A-0292 - пресреліз уряду Канади під назвою “Канада вводить додаткові санкції проти керівництва Білорусі”, від 17 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.canada.ca/en/global-affairs/news/2022/03/canada-imposes-additional-sanctions-on-belarusian-leadership.html

 

[1319] Додаток A-0004 - сайт ПАО Газпром, сторінка “Про Групу Газпром” доступна за посиланням: https://sustainability.gazpromreport.ru/2018/about-gazprom/

 

[1320] Додаток A-0293 - Звіт Міжнародного енергетичного агентства під назвою “Глобальна енергетична криза”, доступно за посиланням: https://www.iea.org/topics/global-energy-crisis

 

[1321] Додаток A-0294 -Reuters стаття під назвою “Російські сили на кордоні з Україною більші, ніж будь-коли з 2014 року, заявляють США” від 8 квітня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/article/world/russian-force-on-ukraine-border-larger-than-any-time-since-2014-us-says-idUSKBN2BV2Z2/

 

[1322] Додаток A-0295 -New York Times звіт під назвою “Росія висловлює приховані загрози, більш далекосяжні, ніж вторгнення в Україну”, 16 січня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.nytimes.com/2022/01/16/world/europe/russia-ukraine-invasion.html

 

[1323] Додаток A-0296 - Доповідь Атлантичної Ради під назвою “Газпром привів у дію російське вторгнення в Україну” від 3 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/energysource/gazprom-set-the-russian-invasion-of-ukraine-in-motion/

 

[1324] Додаток A-0297 - Financial Times повідомляє: “Низькі рівні запасів газу в Газпрому викликають питання щодо поставок із Росії до Європи. Путін заявив, що наказав компанії закачувати більше газу на свої об'єкти в Німеччині та Австрії” від 27 жовтня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.ft.com/content/576a96f7-e41d-4068-a61b-f74f2b2d3b81

 

[1325] Додаток A-0298 – Стаття Reuters повертає “Російський Газпром і Siemens Energy розходяться в думках з приводу затримки турбіни” від 27 липня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/business/energy/gazprom-says-it-hasnt-received-nord-stream-1-turbine-blames-siemens-energy-2022-07-27/

 

[1326] Додаток A-0299 - Стаття Reuters “Siemens Energy: витік моторного мастила не є причиною зупинки турбіни Nord Stream” від 2 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/business/energy/siemens-energy-engine-oil-leak-no-reason-stop-nord-stream-turbine-2022-09-02/

 

[1327] Додаток A-0300 - Стаття Reuters “Росія, як вважають, почала заповнювати газові сховища Європи після 8 листопада” від 27 жовтня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russia-pump-gas-into-european-storage-once-domestic-stocks-filled-putin-2021-10-27/, (Виділення додано)

 

[1328] Додаток A-0301 - Звіт Міжнародного енергетичного агентства під назвою “Газовий ринок і постачання з Росії” від лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.iea.org/reports/russian-supplies-to-global-energy-markets/gas-market-and-russian-supply-2

 

[1329] Додаток A-0296 - Звіт Атлантичної ради під назвою “Газпром привів у дію російське вторгнення в Україну” від 3 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/energysource/gazprom-set-the-russian-invasion-of-ukraine-in-motion/

 

[1330] Додаток A-0296 - Звіт Атлантичної ради під назвою “Газпром привів у дію російське вторгнення в Україну” від 3 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/energysource/gazprom-set-the-russian-invasion-of-ukraine-in-motion/

 

[1331] Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 2 березня 2022 року, що засуджує російське вторгнення в Україну, доступно за посиланням: https://digitallibrary.un.org/record/3965290?v=pdf#files

 

[1332] Додаток A-0302 - Стаття Reuters під назвою “Сербський Вучич заявив, що погодив трирічний контракт на постачання газу з Путіним”, 29 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/serbias-vucic-says-agreed-3-year-gas-supply-contract-with-putin-2022-05-29/#:~:text=Saved-,Serbia's%20Vucic%20says%20he%20agreed%20a%20three,gas%20supply%20contract%20with%20Putin&text=BELGRADE%2C%20May%2029%20(Reuters),with%20Russian%20President%20Vladimir%20Putin.

 

[1333] Додаток A-0303 - Стаття RTS під назвою “Сербський Вучич заявив, що узгодив трирічний контракт на поставку газу з Путіним”, 29 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.rts.rs/vesti/politika/4831485/vucic-o-razgovoru-s-putinom-imacemo-veoma-povoljnu-cenu-gasa-ugovor-na-tri-godine.html, (Виділення додано).

 

[1334] Додаток A-0304 - Звіт Europan Western Balcans під назвою “Сербія “помилково” підтримує резолюцію ООН щодо України, Москва приймає вибачення Вучича”, від 25 лютого 2025 року, доступно за посиланням: https://europeanwesternbalkans.com/2025/02/25/serbia-mistakenly-backs-un-resolution-on-ukraine-moscow-accepts-vucics-apology/

 

[1335] Додаток A-0305 -Le Monde Стаття під назвою “Незважаючи на опір Угорщини, ЄС досяг угоду про часткове ембарго на російську нафту”, від 30 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.lemonde.fr/en/international/article/2022/05/31/despite-hungary-s-reluctance-the-european-union-has-cobbled-together-an-agreement-on-a-partial-embargo-on-russian-oil_5985243_4.html

 

[1336] Додаток A-0305 -Le Monde Стаття під назвою “Незважаючи на опір Угорщини, ЄС досяг угоду про часткове ембарго на російську нафту”, від 30 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.lemonde.fr/en/international/article/2022/05/31/despite-hungary-s-reluctance-the-european-union-has-cobbled-together-an-agreement-on-a-partial-embargo-on-russian-oil_5985243_4.html

 

[1337] Додаток A-0306 -Reuters, Стаття під назвою “Угорщина веде переговори з Росією про купівлю більшої кількості газу” від 21 липня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/hungary-talks-with-russia-about-buying-more-gas-2022-07-21/

 

[1338] Додаток A-0306 -Reuters, Стаття під назвою “Угорщина веде переговори з Росією про купівлю більшої кількості газу” від 21 липня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/hungary-talks-with-russia-about-buying-more-gas-2022-07-21/

 

[1339] Додаток A-0306 -Reuters, Стаття під назвою “Угорщина веде переговори з Росією про купівлю більшої кількості газу” від 21 липня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/hungary-talks-with-russia-about-buying-more-gas-2022-07-21/

 

[1340] Додаток A-0307 -Reuters, Стаття під назвою “Довірені особи Москви в окупованих регіонах України повідомляють про велику кількість голосів за приєднання до Росії” від 22 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/moscows-proxies-occupied-ukraine-regions-report-big-votes-join-russia-2022-09-27/

 

[1341] Додаток A-0308 -The Guardian, Стаття під назвою “На окупованій Україні відбуваються “референдуми” про приєднання до Росії”, від 27 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2022/sep/23/occupied-parts-of-ukraine-prepare-to-vote-on-joining-russia

 

[1342] Додаток A-0309 - Доповідь ООН під назвою “Так звані референдуми на контрольованій Росією Україні “не можна вважати законними”: глава політичного управління ООН”, від 27 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://news.un.org/en/story/2022/09/1128161

 

[1343] Додаток A-0310 – Стаття Reuters під назвою “Виконавчий орган ЄС пропонує восьмий пакет санкцій проти Росії” від 28 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-urges-eu-cap-russian-oil-price-now-under-new-sanctions-2022-09-28/

 

[1344]Додаток A-0311 - Звіт Reuters під назвою “Угорщина не може підтримати нові енергетичні санкції ЄС проти Росії - уряд” від 29 вересня 2022 року, доступний за адресою https://www.reuters.com/world/europe/hungary-cannot-support-any-new-eu-energy-sanctions-against-russia-govt-2022-09-29/

 

[1345] Додаток A-0312 - Пресреліз Ради ЄС від 6 жовтня 2022 року під назвою “ЄС ухвалює останній пакет санкцій проти Росії за неправомірну анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України”, доступний за адресою: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2022/10/06/eu-adopts-its-latest-package-of-sanctions-against-russia-over-the-illegal-annexation-of-ukraine-s-donetsk-luhansk-zaporizhzhia-and-kherson-regions/

 

[1346] Додаток A-0313 - Репортаж Euronews під назвою: “Війна в Україні: Угорщина блокує 18 млрд. євро допомоги Києву і поглиблює розкол з ЄС”, від 6 грудня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.euronews.com/business/2022/12/06/eu-ministers-delay-key-votes-on-tax-deal-and-ukraine-aid-over-hungary-impasse,

 

[1347] Додаток A-0313 - Репортаж Euronews під назвою: “Війна в Україні: Угорщина блокує 18 млрд. євро допомоги Києву і поглиблює розкол з ЄС”, від 6 грудня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.euronews.com/business/2022/12/06/eu-ministers-delay-key-votes-on-tax-deal-and-ukraine-aid-over-hungary-impasse

 

[1348] Додаток A-0313 - Репортаж Euronews під назвою: “Війна в Україні: Угорщина блокує 18 млрд. євро допомоги Києву і поглиблює розкол з ЄС”, від 6 грудня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.euronews.com/business/2022/12/06/eu-ministers-delay-key-votes-on-tax-deal-and-ukraine-aid-over-hungary-impasse

 

[1349] Додаток A-0314 – BBC, Стаття під назвою “Угорщина заблокувала 50 млрд. євро фінансування ЄС для України”, від 15 грудня 2023 року, доступна за адресою https://www.bbc.com/news/world-europe-67724357

 

[1350] Додаток A-0314 - BBC Стаття під назвою “Угорщина заблокувала 50 млрд. євро фінансування ЄС для України”, від 15 грудня 2023 року, доступна за адресою https://www.bbc.com/news/world-europe-67724357

 

[1351] Додаток A-0315 -Reuters, Стаття під назвою “Лідери ЄС ізолювали Орбана, щоб укласти угоду про допомогу Україні” від 1 лютого 2024 року, доступна за адресою: https://www.reuters.com/world/europe/eu-leaders-isolated-orban-seal-ukraine-aid-deal-2024-02-01/

 

[1352] Додаток А-0316 - Стаття Moscow Times під назвою: “ЄС поновлює санкції проти Росії після того, як Угорщина зволікала” від 27 січня 2025 року, доступний за адресою https://www.themoscowtimes.com/2025/01/27/eu-renews-russia-sanctions-after-hungary-stalling-a87753

 

[1353] Додаток A-0317 - Стаття CNN під назвою “Країни G7 домовилися обмежити ціну на російську нафту” від 2 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://edition.cnn.com/2022/09/02/business/russia-oil-price-cap-g7-intl-hnk/index.html

 

[1354] Додаток A-0318 - Стаття Reuters під назвою “Путін заявив, що Росія припинить постачання енергоносіїв, якщо Захід запровадить цінові обмеження” від 7 вересня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/business/energy/putin-blames-germany-west-nord-stream-1-shutdown-2022-09-07/

 

[1355] Додаток A-0319 - Стаття Reuters під назвою “Росія і Білорусь домовилися про тіснішу енергетичну та економічну інтеграцію” від 9 вересня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/russia-belarus-agree-closer-energy-economic-integration-2021-09-09/

 

[1356] Додаток A-0320 - ТАСС, Стаття під назвою: “Путін: ціна російського газу для Білорусії у 2022 році залишиться на рівні 2021 року” від 9 вересня 2021 року, доступно за посиланням: https://tass.ru/ekonomika/12347373, скачано 20 квітня 2024 року; Додаток A-0319 - Reuters, стаття під назвою: “Росія і Білорусь домовилися про тіснішу енергетичну та економічну інтеграцію” від 9 вересня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/russia-belarus-agree-closer-energy-economic-integration-2021-09-09/

 

[1357] Додаток A-0321 - Статистика цін на природний газ у Європі TTF, доступно за посиланням: https://tradingeconomics.com/commodity/eu-natural-gas

 

[1358] Додаток A-0322 - Повідомлення ТАСС під назвою: “Газпром продовжив контракти на постачання газу до Білорусі на 2023-2025 роки” від 7 лютого 2023 року, доступно за посиланням https://tass.ru/ekonomika/16987577

 

[1359] Використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6, в якому йшлося: “ 3....Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими”.

 

[1360] Додаток A-0321 - Статистика цін на природний газ у Європі TTF, доступно за посиланням https://tradingeconomics.com/commodity/eu-natural-gas,

 

[1361] Додаток A-0323 - Повідомлення Interfax під назвою “Росія і Білорусь погодили всі основні параметри ціноутворення в енергетичному секторі” від 20 грудня 2022 року, доступно за посиланням https://www.interfax.ru/business/877692 (Виділення додано.)

 

[1362] Додаток A-0324 - Повідомлення ТАСС під назвою “Новак: Росія і Білорусь обговорять умови постачання газу після 2025 року” від 24 травня 2024 року, доступно за посиланням https://tass.ru/ekonomika/20898901, (Виділення додано.)

 

[1363] Додаток A-0322 - Повідомлення ТАСС під назвою “Газпром продовжив контракти на поставку газу до Білорусі на 2023-2025 роки” від 7 лютого 2023 року, доступно за посиланням https://tass.ru/ekonomika/16987577

 

[1364] Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) (Визначення агресії), прийнята на 2319-му пленарному засіданні 14 грудня 1974 року, Додаток, Стаття 3

 

[1365] Додаток A-0012 - Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо Газпром Нєфті (Відповідач 03) станом на 19 березня 2025 року

 

[1366] Додаток A-0325 - Доповідь Головного управління розвідки Міністерства оборони України під назвою “Російський Газпром створює власну приватну військову компанію” від 7 лютого 2023 року, https://gur.gov.ua/en/content/hazprom-stvoriuie-vlasnu-pryvatnu-viiskovu-kompaniiu.html

 

[1367] Додаток A-0325 - Доповідь Головного управління розвідки Міністерства оборони України під назвою “Російський Газпром створює власну приватну військову компанію” від 7 лютого 2023 року, https://gur.gov.ua/en/content/hazprom-stvoriuie-vlasnu-pryvatnu-viiskovu-kompaniiu.html

 

[1368] Додаток A-0326 - Financial Times стаття під назвою “Поток” і “Факел”: підтримувані Газпромом ополченці, які воюють в Україні - російська державна газова компанія набрала, оснастила й оплатила охоронців для участі у вторгненні”, датована 2 червня 2023 року, доступно за посиланням https://www.ft.com/content/4dd0aa0a-4b37-4082-8db0-0b969c539677, (Виділення додано). Стаття містить фотографію під заголовком: “Два солдати з пов'язаного з Газпромом батальйону “Факел”. Члени батальйону добровільно записуються на службу за зарплату, а не за призовом у регулярні збройні сили”.

 

[1369] Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) (Визначення агресії), ухвалена на 2319-му пленарному засіданні 14 грудня 1974 року, Додаток, Стаття 3;

 

[1370] Додаток A-0327 - Консолідована фінансова звітність ПАО Газпром від 31 грудня 2020 року, Примітка 9, доступно за посиланням: https://www.gazprom.com/f/posts/13/041777/consolidated-report-fs-gazprom-2021-en.pdf, “У березні 2020 року Група придбала звичайні акції Газпромбанку (Акціонерне товариство) в одного зі своїх акціонерів, унаслідок чого частка Групи в голосуючих акціях збільшилась із 46,02 % до 49,88 %”; дивитися також Додаток A-0328 - Консолідована фінансова звітність ПАО Газпром від 31 грудня 2025 року, Примітка 16, доступно за посиланням: https://www.gazprom.com/f/posts/75/494286/gazprom-ifrs-2024-12mnth-en.pdf - демонструє той самий рівень володіння ПАО Газпром у Газпромбанку в розмірі 49,88%; дивитися також Додаток A-0329 - Звіт російського агентства Topbanki.ru про Газпромбанк, доступно за посиланням: https://topbanki.ru/bank/gazprombank/, - показує, що ПАО Газпром володіє 49,88%, а ВЕБ.РФ володіє 8,02% акцій Газпромбанку

 

[1371] Банк GPB International SA зі штаб-квартирою в Люксембурзі, GPB Financial Services Hong Kong Limited зі штаб-квартирою в Гонконзі, GPB Financial Services Limited і GPB-DI Holdings Limited зі штаб-квартирою в Кіпрі, Gazprombank (Switzerland) Ltd зі штаб-квартирою в Швейцарії і GPB Africa and Middle East Pty Ltd зі штаб-квартирою в Південній Африці.

 

[1372] Додаток A-0330 - Пресреліз Міністерства фінансів США від 21 листопада 2024 року, доступний за адресою https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy2725#:~:text=Gazprombank%20is%20a%20conduit%20for,Putin's%20brutal%20war%20against%20Ukraine

 

[1373] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html

 

[1374] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html

 

[1375] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html

 

[1376] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html, також дивитись скріншоти повідомлень з форуму “Nachfin.info” Vkontakte від червня 2022 року про отримання (або затримки) “бойових” виплат на платіжні картки Газпромбанку військовослужбовцями Центрального військового округу РФ, опубліковані Радіо Свобода в рамках розслідування Радіо Свобода щодо Газпромбанку

 

[1377] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html

 

[1378] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html, дивитись фотографії пана і пані Заїк із соціальних мереж, опубліковані Радіо Свобода в межах розслідування Радіо Свобода щодо Газпромбанку

 

[1379] Додаток A-0331 -Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РСЄ/РС) Звіт під назвою: “Росія платить солдатам за війну в Україні через Газпромбанк. Він все ще не перебуває під західними санкціями (розслідування)” від 28 червня 2022 року (Розслідування РСЄ Газпромбанку), доступний за адресою: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-hazprombank-viyna-sanktsiyi/31913940.html

 

[1380] Додаток A-0330 - Прес-реліз Міністерства фінансів США від 21 листопада 2024 року, доступний за адресою https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy2725#:~:text=Gazprombank%20is%20a%20conduit%20for,Putin's%20brutal%20war%20against%20Ukraine

 

[1381] Використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6, в якому йшлося: “ 3....Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими”.

 

[1382] Дивитися Розділ IV(A)(1) цього Рішення.

 

[1383]Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3.

 

[1384] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення

 

[1385] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення

 

[1386] Дивитися Розділ VII цього Рішення

 

[1387] Дивитися Розділ IV(В) цього Рішення

 

[1388]Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України говорить: “При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб ...”

 

[1389] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1390] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1391] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1392] Дивитися Розділ VI(E)(2)(с) цього Рішення

 

[1393] Дивитися Розділ VI(E)(2)(d) цього Рішення

 

[1394] Дивитися Розділ VI(E)(2)(e) цього Рішення

 

[1395] Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) (Визначення агресії), прийнята на 2319-му пленарному засіданні 14 грудня 1974 року, Додаток, Стаття 3

 

[1396] Додаток A-0004 - сайт ПАО Газпром, сторінка “Про Групу Газпром”, доступно за посиланням: https://sustainability.gazpromreport.ru/2018/about-gazprom/

 

[1397] Додаток A-0332 - роздруківка сторінки Газпрому, доступно за посиланням: https://www.gazprom.ru/investors/stock/structure/

 

[1398] Додаток A-0333 - Статут ПАО Газпром, затверджений рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАО Газпром від 30 червня 2023 року, протокол № 1, стаття 1.1: “Акціонерне товариство Газпром ... є публічним акціонерним товариством”.

 

[1399] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства”, стаття 66.1: “Члени ради директорів (наглядової ради) товариства обираються загальними зборами акціонерів у порядку, передбаченому цим Федеральним законом та статутом товариства, на термін до наступного річного загальних зборів акціонерів”, Додаток A-0333 - Статут ПАО Газпром, затверджений рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАО Газпром від 30 червня 2023 року, протокол № 1, стаття 35.1: “Члени Ради директорів товариства обираються загальними зборами акціонерів”, стаття 35.1: “Члени Ради директорів товариства обираються загальними зборами акціонерів

 

[1400] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства”, стаття 66.1.3: “З дозволу загальних зборів акціонерів повноваження всіх членів ради директорів (наглядової ради) товариства можуть бути припинені достроково”; Додаток A-0333 - Статут ПАО Газпром, затверджений рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАО Газпром від 30 червня 2023 року, протокол № 1, стаття 35.2: “За рішенням загальних зборів акціонерів повноваження всіх членів ради директорів товариства можуть бути припинені достроково”.

 

[1401] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства”, стаття 69.1: “Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) або одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) і колегіальним виконавчим органом товариства (правлінням, дирекцією). Виконавчі органи підзвітні раді директорів (наглядовій раді) товариства та загальним зборам акціонерів”; Додаток A-0333 - Статут ПАО Газпром від затверджено рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАО Газпром від 30 червня 2023 року, протокол № 1, стаття 38.1 “Виконавчими органами Товариства є: Голова Правління Товариства (одноосібний виконавчий орган) та Правління Товариства (колегіальний виконавчий орган)”. Стаття 38.2: “До компетенції виконавчих органів Товариства належать усі питання керівництва поточною діяльністю Товариства, за винятком питань, віднесених до компетенції Загальних зборів акціонерів або Ради директорів Товариства”.

 

[1402] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства”, стаття 69.3: “Утворення виконавчих органів товариства та дострокове припинення їхніх повноважень здійснюються за рішенням загальних зборів акціонерів, якщо статутом товариства вирішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства”. Додаток A-0333 - Статут ПАО Газпром, затверджений рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАО Газпром від 30 червня 2023 року, протокол № 1, стаття 38.5: “Голова Правління та члени Правління Товариства обираються Радою директорів Товариства строком на 5 років”.

 

[1403] Додаток A-0335 - The Times, Бойес Роджер “Коментар: Газпром - не гравець ринку, а політична зброя”, доступно за посиланням: https://www.thetimes.co.uk/article/comment-gazprom-is-not-a-market-player-its-a-political-weapon-nhj35gckkj3

 

[1404] Додаток A-0009 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпром Експорт (Відповідач 03) станом на 19 березня 2025 року

 

[1405] Додаток A-0336 - Федеральний закон Російської Федерації від 8 лютого 1998 року № 14-ФЗ “Про товариства з обмеженою відповідальністю” (зі змінами та доповненнями), стаття 40: “Одноособовий виконавчий орган товариства (генеральний директор, президент та ін.) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, що визначається статутом товариства...”

 

[1406] Додаток A-0336 - У перевіреній консолідованій фінансовій звітності Групи Газпром Нєфть станом на 31 грудня 2021 року (за тиждень до початку Російської Кампанії 2022 року) зазначено: “Компанія [Газпром Нєфть] є публічним акціонерним товариством згідно із законодавством Російської Федерації. Головною компанією Групи [Газпром Нєфть], що володіє 95,7% акцій Компанії, є ПАО Газпром (далі іменоване “Головна компанія”).

 

[1407] Додаток A-0327 - Консолідована фінансова звітність ПАО Газпром від 31 грудня 2020 року, Примітка 9, доступно за посиланням: https://www.gazprom.com/f/posts/13/041777/consolidated-report-fs-gazprom-2021-en.pdf, “У березні 2020 року Група придбала звичайні акції Газпромбанку (Акціонерне товариство) в одного зі своїх акціонерів, унаслідок чого частка Групи в голосуючих акціях збільшилась із 46,02 % до 49,88 %”; дивитися також Додаток A-0328 - Консолідована фінансова звітність ПАО Газпром від 31 грудня 2025 року, Примітка 16, доступно за посиланням: https://www.gazprom.com/f/posts/75/494286/gazprom-ifrs-2024-12mnth-en.pdf - демонструє той самий рівень володіння ПАО Газпром у Газпромбанку в розмірі 49,88%; дивитися також Додаток A-0329 - Звіт російського агентства Topbanki.ru про Газпромбанк, доступно за посиланням: https://topbanki.ru/bank/gazprombank/, - показує, що ПАО Газпром володіє 49,88%, а ВЕБ.РФ володіє 8,02% акцій Газпромбанку

 

[1408] Додаток A-0338 - Закон Російської Федерації “Про державну корпорацію розвитку ВЕБ.РФ” від 20 квітня 2007 року зі змінами та доповненнями, опублікованими на офіційному сайті ВЕБ.РФ, “Стаття 2. Правове становище ВЕБ.РФ. (1) ВЕБ.РФ є державною корпорацією, створеною Російською Федерацією... (7). Контроль і нагляд за діяльністю ВЕБ.РФ відповідно до законодавства Російської Федерації здійснюють Рахункова палата Російської Федерації та інші органи державної влади Російської Федерації ...”

 

[1409] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства”, стаття 69.1: “Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) або одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) і колегіальним виконавчим органом товариства (правлінням, дирекцією). Виконавчі органи підзвітні раді директорів (наглядовій раді) товариства та загальним зборам акціонерів”.

 

[1410]Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3.

 

[1411] Рішення у Справі Жеваго, пункт 153

 

[1412] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1413] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1414] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(3)

 

[1415] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1416] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1417] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(4)

 

[1418] Рішення у Справі Жеваго, пункт 154

 

[1419] Рішення у Справі Жеваго, пункти 151-155

 

[1420] Додаток A-0005 - Часткова схема корпоративної структури Групи Газпром (слід розглядати в сукупності з описом у цьому Рішенні).

 

[1421] Додаток A-0004 - Сайт ПАО Газпром, сторінка з назвою “Про Групу Газпром”, доступно за посиланням: https://sustainability.gazpromreport.ru/2018/about-gazprom/, (Виділення додано).

 

[1422] Додаток A-0328 - Консолідована фінансова звітність ПАО Газпром від 31 грудня 2025 року, Примітка 31, доступно за посиланням: https://www.gazprom.com/f/posts/13/041777/consolidated-report-fs-gazprom-2021-en.pdf

 

[1423] Додаток A-0339 - Презентація аукціону компанії Газпром Капітал щодо північноморських активів Групи Газпром для аукціону, який планувалося провести 6 червня 2024 року; Додаток A-0340 - Повідомлення Interfax від 1 березня 2024 року під назвою “Газпром продає північноморські активи, діапазон публічної пропозиції від 159 млн євро до 344 млн євро”, доступно за посиланням: https://interfax.com/newsroom/top-stories/99997/#:~:text=The%20company%20plans%20to%20sell,of%20the%20Sillimanite%20gas%20field.

 

[1424] Додаток A-0336 - Федеральний закон Російської Федерації від 8 лютого 1998 року № 14-ФЗ “Про товариства з обмеженою відповідальністю” (зі змінами та доповненнями), стаття 40: “Одноосібний виконавчий орган товариства (генеральний директор, президент тощо) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, що визначається статутом товариства...”.

 

[1425]Додаток A-0341 - Річний звіт Газпрому за 2022 рік від 30 червня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.gazprom.ru/f/posts/56/691615/gazprom-annual-report-2022-ru.pdf

 

[1426] Додаток A-0342 - Федеральний закон Російської Федерації “Про консолідовану фінансову звітність” від 27 липня 2010 року № 208-ФЗ передбачає: “консолідована фінансова звітність складається відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності”.

 

[1427] Додаток A-0343 - Міжнародні стандарти фінансової звітності, МСФЗ (IFRS) 10, пункт 5, доступно за посиланням: https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-10-consolidated-financial-statements/, (Виділення додано).

 

[1428] Додаток A-0343 - Міжнародні стандарти фінансової звітності, МСФЗ (IFRS) 10, пункт 5, доступно за посиланням: https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-10-consolidated-financial-statements/, Частина 10, пункт 8

 

[1429] Додаток A-0343 - Міжнародні стандарти фінансової звітності, МСФЗ (IFRS) 10, пункт 5, доступно за посиланням: https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-10-consolidated-financial-statements/, частина 10, пункт 7. (Виділення додано)

 

[1430] Додаток A-0344 - Розкрита консолідована фінансова звітність, підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року Газпром Капіталу, доступно за посиланням: https://www.gazpromcapital.ru/reports/

 

[1431] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1432] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1433] Додаток A-0345 - Звіт з розвідки та видобутку під назвою: “Газпром у підвішеному стані після втрати європейського ринку”, від 3 січня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.upstreamonline.com/production/gazprom-in-limbo-after-loss-of-european-market/2-1-1382583

 

[1434] Додаток A-0346 -Reuters, стаття під назвою “Російський експортер газу зазнає збитків, оскільки Європа залишається осторонь”, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/business/energy/gazproms-grandeur-fades-europe-abandons-russian-gas-2025-03-13/

 

[1435] Додаток A-0009 - Витяг з Російського Державного Реєстру щодо Газпром Експорт (Відповідач 02) станом на 19 березня 2025 року

 

[1436] Як уже зазначалося, Додаток A-0336 - Федеральний закон Російської Федерації від 08 лютого 1998 року № 14-ФЗ (ред. від 08 серпня 2024 року) “Про товариства з обмеженою відповідальністю” з цього приводу передбачає таке: “Стаття 40. Одноосібний виконавчий орган товариства. 1. Одноособовий виконавчий орган товариства (директор, генеральний директор тощо) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, що визначається статутом товариства, якщо статутом товариства прийняття рішення про його утворення не віднесено до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства. ...”

 

[1437] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1438] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(3)

 

[1439] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1440] Додаток A-0328 - Консолідована фінансова звітність ПАО Газпром від 31 грудня 2025 року, Примітки 7 і 31, доступно за посиланням: https://www.gazprom.com/f/posts/75/494286/gazprom-ifrs-2024-12mnth-en.pdf

 

[1441] Додаток A-0336 - Аудійована консолідована фінансова звітність Групи Газпром Нєфть станом на 31 грудня 2021 року, сторінка 5. Дивитися також Додаток A-0347 - Огляд компанії Газпром Нєфть: Ефективна нафтогазова компанія, опубліковано Газпромбанком 11 квітня 2024 року, доступно за посиланням: https://gazprombank.investments/blog/reviews/gazprom-neft/

 

[1442] Додаток A-0348 - Статут Газпром Нєфть, затверджений рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Газпром Нєфть від 18 грудня 2020 року: “ 14.1. Вищим органом управління Товариства є Загальні збори акціонерів; ...19.1. Рада директорів - орган управління Товариства, який... здійснює загальне керівництво діяльністю Товариства, за винятком вирішення питань, віднесених до компетенції Загальних зборів акціонерів; ...19.3. Члени Ради директорів обираються Загальними зборами...; 24.1. Виконавчими органами Товариства є Генеральний директор і Правління; 24.1.

 

[1443] Додаток A-0348 - Статут Газпром Нєфть, затверджений рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Газпром Нєфть від 18 грудня 2020 року, пункт 3.3. (Виділення додано).

 

[1444] Додаток A-0336 - Аудована консолідована фінансова звітність Групи Газпром Нєфть станом на 31 грудня 2021 року, сторінка 66.

 

[1445] АТ “Газпромнефть ННГ” (100 %), ТОВ “Газпромнефть-Оренбург” (100 %), ТОВ “Газпром Нєфть шельф” (100 %), ТОВ “Газпромнефть-Хантос” (100 %), ТОВ “Газпромнефть Заполяр'я” (100 %), ТОВ “Моретояханафтогаз” (100 %), Gazprom Neft Badra B.V. (Нідерланди, 100 %), Gazprom Neft Middle East B.V. (Нідерланди, 100 %), ТОВ “Газпромнефть-Ямал” (90 %), АТ “Південжуралнафтогаз” (87 %), ТОВ “Газпромнефть-Восток” (51 %), ТОВ “Газпромнефть-Салий” (51 %), ТОВ “Газпромнефть-Салим” (51 %), ТОВ “Газпром Нефть-Сахалін” (100 %), ТОВ “Газпромнефть-Палян” (100 %).

 

[1446] Додаток A-0026 - Виписка з торговельного реєстру Нідерландів для GPN Badra BV станом на 17 березня 2025 року: “Єдиний акціонер: “West Asia, Набережна річки Мойкі, буд. 74, літер А, приміщення I-N, I частина приміщення 61, робоче місце 2, року Санкт-Петербург, 190068, Російська Федерація Єдиний державний реєстр юридичних осіб Російської Федерації Російська Федерація за номером 1207800041206 20-07-2021 (дата реєстрації: 21-07-2021)”

 

[1447] Додаток A-0349 - Звітність GPN Badra BV за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінки 1 (розділ “Основна діяльність”) та 2 (розділ “Установа”). У своїй звітності за 2023 рік GPN Badra BV повідомила, що “основною діяльністю Компанії [тобто GPN Badra BV] є управління проєктом Бадра, що полягає в розвідці, розробці та видобутку вуглеводнів на нафтовому родовищі Бадра, розташованому в Іраку. ... 1 лютого 2010 року “GPN Finance B.V.” придбала Компанію. ... Кінцевою материнською компанією є Публічне акціонерне товариство “Газпром” (державний реєстраційний номер 1027700070518), що є компанією, створеною та такою, що діє відповідно до законодавства Російської Федерації”. (Виділення додано)

 

[1448] ТОВ “Газпромнефть-Центр” (100%), ТОВ “Газпромнефть-Регіонал” (100%), ТОВ “Газпромнефть-Аеро” (100%), ТОВ “Газпромнефть Марін Бункер” (100%), Gazprom Neft Trading Gmbh (Австрія, 100%), ТОВ “Газпромнефть-Термінал” (100%).

 

[1449] До них належать, в основному, російські товариства з обмеженою відповідальністю: ТОВ “Газпромнефть - мастильні матеріали” (100%), ТОВ “Газпромнефть - бітумні матеріали” (100%), ТОВ “Газпромнефть НТЦ” (100%), GPN-Finance (100%), GPN-Invest (100%), ТОВ “Газпромнефть Східно-Європейські Проекти” (100%), ТОВ “Газпромнефть Шиппінг” (100%), ТОВ “Газпромнефть Постачання” (тобто закупівлі) (100%), ТОВ “ДПН-Салимські Проекти” (100%). Дивитися також Додаток A-0350 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо GPN-Invest станом на 15 березня 2025 року, сторінка 3, розділ “Свідоцтва про учасників/засновників юридичної особи”, в якій зазначено: “Повне найменування - ПАТ “Газпром Нефть”, розмір частки (%) - 100”.

 

[1450] Додаток A-0336 - Федеральний закон від 08 лютого 1998 року № 14-ФЗ (ред. від 08 серпня 2024 року) “Про товариства з обмеженою відповідальністю”

 

[1451] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства” в редакції, чинній у 2022 і 2023 роках

 

[1452] Додаток A-0348 - Статут Газпром Нєфті, пункт 3.3. (Виділення додано).

 

[1453] Рішення у Справі Жеваго, пункти 153, 152(1)

 

[1454] Додаток A-0351 - Свідчення Ліноса Дімітріоса Чу від 13 липня 2018 року, дані Високому суду Англії у справі Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” проти Публічного акціонерного товариства “Газпром”, позов № CL-2018-0000345, пункт 62.1, доступно за посиланням: https://jusmundi.com/fr/document/other/en-national-joint-stock-company-naftogaz-of-ukraine-v-public-joint-stock-company-gazprom-ii-witness-statement-of-linos-dimitrios-choo-friday-13th-july-2018#other_document_18079

 

[1455] Додаток A-0351 - Свідчення Ліноса Дімітріоса Чу від 13 липня 2018 року, дані Високому суду Англії у справі Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” проти Публічного акціонерного товариства “Газпром”, позов № CL-2018-0000345, доступно за посиланням: https://jusmundi.com/fr/document/other/en-national-joint-stock-company-naftogaz-of-ukraine-v-public-joint-stock-company-gazprom-ii-witness-statement-of-linos-dimitrios-choo-friday-13th-july-2018#other_document_18079, пункт 62.4

 

[1456] Додаток A-0351 - Свідчення Ліноса Дімітріоса Чу від 13 липня 2018 року, дані Високому суду Англії у справі Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” проти Публічного акціонерного товариства “Газпром”, позов № CL-2018-0000345, доступно за посиланням: https://jusmundi.com/fr/document/other/en-national-joint-stock-company-naftogaz-of-ukraine-v-public-joint-stock-company-gazprom-ii-witness-statement-of-linos-dimitrios-choo-friday-13th-july-2018#other_document_18079,, пункт 62.6

 

[1457] Додаток A-0351 - Свідчення Ліноса Дімітріоса Чу від 13 липня 2018 року, дані Високому суду Англії у справі Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” проти Публічного акціонерного товариства “Газпром”, позов № CL-2018-0000345, доступно за посиланням: https://jusmundi.com/fr/document/other/en-national-joint-stock-company-naftogaz-of-ukraine-v-public-joint-stock-company-gazprom-ii-witness-statement-of-linos-dimitrios-choo-friday-13th-july-2018#other_document_18079,, пункт 62.6

 

[1458] Додаток A-0351 - Свідчення Ліноса Дімітріоса Чу від 13 липня 2018 року, дані Високому суду Англії у справі Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” проти Публічного акціонерного товариства “Газпром”, позов № CL-2018-0000345, доступно за посиланням: https://jusmundi.com/fr/document/other/en-national-joint-stock-company-naftogaz-of-ukraine-v-public-joint-stock-company-gazprom-ii-witness-statement-of-linos-dimitrios-choo-friday-13th-july-2018#other_document_18079,, пункт 62.8

 

[1459] Додаток A-0351 - Свідчення Ліноса Дімітріоса Чу від 13 липня 2018 року, дані Високому суду Англії у справі Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” проти Публічного акціонерного товариства “Газпром”, позов № CL-2018-0000345, доступно за посиланням: https://jusmundi.com/fr/document/other/en-national-joint-stock-company-naftogaz-of-ukraine-v-public-joint-stock-company-gazprom-ii-witness-statement-of-linos-dimitrios-choo-friday-13th-july-2018#other_document_18079,, пункт 63

 

[1460] Додаток A-0352- Рішення Комісії відповідно до статті 6(1)(b) Регламенту Ради № 139/2004/Справа № COMP/M.6910-GAZPROM/WINTERSHALL/TARGET COMPANIES від 03 грудня 2013 року, пункт (1) “.... Європейська комісія отримала повідомлення про плановану концентрацію...... відповідно до якої (i) ПАО Газпром (Газпром, Російська Федерація) придбає...... Wingas GmbH (“Wingas”, Німеччина) і Wintershall Erdgas Handelhaus GmbH & Co. KG (“WIEN”, Німеччина), і (ii) Газпром і Wintershall Holding GmbH (“Wintershall”, Німеччина) набувають спільного контролю над Wintershall Noordzee BV (“WINZ”) і Wintershall Services BV (.......) за допомогою обміну активами. Wingas і WIEH наразі спільно контролюються Газпромом і Wintershall, тоді як WINZ і Wintershall Services наразі винятково контролюються Wintershall (далі - “сторони, що повідомляють”, або “сторони пропонованої угоди”)”, доступно за посиланням: https://ec.europa.eu/competition/mergers/cases/decisions/m6910_1109_2.pdf

 

[1461] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1462] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1463] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(3)

 

[1464] Додаток A-0036 - Роздруківка сторінки офіційного сайту ПАО Роснєфть, веб-сторінка під назвою “Про компанію Роснєфть - Роснєфть з першого погляду”, доступна за адресою https://www.rosneft.com/about/Rosneft_today/.

 

[1465] Дивитися, зокрема, Додаток A-0356 - Додаток до Регламенту Ради (ЄС) 2022/336 від 28 лютого 2022 року “Реалізація Регламенту (ЄС) № 269/2014 щодо обмежувальних заходів проти дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету, громадянству та національній безпеці”, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2022.058.01.0001.01.ENG&toc=OJ%3AL%3A2022%3A058%3ATOC: “ 1999 року пан Сєчін став заступником глави адміністрації Володимира Путіна, 2008 року - заступником прем'єр-міністра, а 2012 року - головним виконавчим директором “Роснєфті”.

 

[1466] Додаток A-0357 - Стаття Washington Post під заголовком “Російський державний нафтовий гігант Роснєфть допомагає Володимиру Путіну посилити економічну хватку” від 7 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/business/state-run-russian-oil-behemoth-rosneft-helps-vladimir-putin-tighten-his-economic-grip/2014/02/07/c725a702-8d06-11e3-95dd-36ff657a4dae_story.html.

 

[1467] Додаток A-0358 - Стаття Forbes “Сіре звеличення Кремля. Як глава Роснєфти Ігор Сєчін сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у 800 мільйонів доларів. Історія від Forbes” датована 4 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://forbes.ua/inside/ciriy-kardinal-kremlya-yak-glava-rosnefti-igor-sechin-skolotiv-nechuvaniy-dlya-derzhsluzhbovtsya-kapital-u-800-mln-istoriya-vid-forbes-04052022-5817.

 

[1468] Додаток A-0357 - Стаття The Washington Post під назвою “Російський державний нафтовий гігант “Роснєфть” допомагає Володимиру Путіну посилити економічну хватку” датована 7 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/business/state-run-russian-oil-behemoth-rosneft-helps-vladimir-putin-tighten-his-economic-grip/2014/02/07/c725a702-8d06-11e3-95dd-36ff657a4dae_story.html

 

[1469] Додаток A-0358 - Стаття Forbes “Сіре піднесення Кремля. Як глава “Роснєфті” Ігор Сєчін сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у 800 мільйонів доларів. Історія від Forbes” датована 4 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://forbes.ua/inside/ciriy-kardinal-kremlya-yak-glava-rosnefti-igor-sechin-skolotiv-nechuvaniy-dlya-derzhsluzhbovtsya-kapital-u-800-mln-istoriya-vid-forbes-04052022-5817.

 

[1470] Додаток A-0358 - Стаття Forbes “Сіре піднесення Кремля. Як глава “Роснєфті” Ігор Сєчін сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у 800 мільйонів доларів. Історія від Forbes” датована 4 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://forbes.ua/inside/ciriy-kardinal-kremlya-yak-glava-rosnefti-igor-sechin-skolotiv-nechuvaniy-dlya-derzhsluzhbovtsya-kapital-u-800-mln-istoriya-vid-forbes-04052022-5817.

 

[1471] Додаток A-0357 - Стаття Washington Post під назвою “Російський державний нафтовий гігант “Роснєфть” допомагає Володимиру Путіну посилити економічну хватку” датована 7 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/business/state-run-russian-oil-behemoth-rosneft-helps-vladimir-putin-tighten-his-economic-grip/2014/02/07/c725a702-8d06-11e3-95dd-36ff657a4dae_story.html.

 

[1472] Додаток A-0357 - Стаття у Washington Post під назвою “Російський державний нафтовий гігант “Роснєфть” допомагає Володимиру Путіну посилити економічну хватку” датована 7 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/business/state-run-russian-oil-behemoth-rosneft-helps-vladimir-putin-tighten-his-economic-grip/2014/02/07/c725a702-8d06-11e3-95dd-36ff657a4dae_story.html.

 

[1473] Додаток A-0357 - Стаття у Washington Post під назвою “Російський державний нафтовий гігант “Роснєфть” допомагає Володимиру Путіну посилити економічну хватку” датована 7 лютого 2014 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/business/state-run-russian-oil-behemoth-rosneft-helps-vladimir-putin-tighten-his-economic-grip/2014/02/07/c725a702-8d06-11e3-95dd-36ff657a4dae_story.html.

 

[1474] Додаток A-0356 - Додаток до Регламенту Ради (ЄС) 2022/336 від 28 лютого 2022 року “Реалізація Регламенту (ЄС) № 269/2014 про обмежувальні заходи проти дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету, громадянству та національній безпеці”, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2022.058.01.0001.01.ENG&toc=OJ%3AL%3A2022%3A058%3ATOC: “[Сєчін відноситься до тих людей з оточення Путіна, які отримують фінансові вигоди та важливі доручення в обмін на підпорядкування і лояльність. Президент доручає йому важливі та складні завдання і нагороджує його керівництвом “Роснєфті” і великим багатством”. “Роснєфть” Ігоря Сєчіна брала участь у фінансуванні виноградників палацового комплексу під Геленджиком, який, як вважається, перебуває в особистому користуванні президента Путіна.”

 

[1475] Додаток A-0359 - Витяг із санкційного списку OFAC SDN, доступно за посиланням: https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=16692:

 

[1476] Додаток A-0360 - Офіційний сайт уряду США, “Оголошення про додаткові санкції Казначейства щодо російських державних службовців і організацій” від 28 квітня 2014 року, доступно за посиланням: https://home.treasury.gov/news/press-releases/jl2369: “Ігор Сєчін - президент і голова правління Роснєфти, провідної російської нафтової компанії та однієї з найбільших у світі нафтових компаній, що торгуються на біржі. Роснєфть є державною компанією і не потрапила під санкції. З 2008 по 2012 рік Сєчін обіймав посаду заступника голови уряду Російської Федерації. Крім того, з 2004 до 2008 року Сєчін був заступником глави адміністрації президента Путіна. Сєчін продемонстрував абсолютну відданість Володимиру Путіну - ключовий компонент його нинішнього становища”.

 

[1477] Додаток A-0356 - Додаток до Регламенту Ради (ЄС) 2022/336 від 28 лютого 2022 року “Про імплементацію Регламенту (ЄС) № 269/2014 щодо обмежувальних заходів проти дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету, громадянству та національній безпеці”, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2022.058.01.0001.01.ENG&toc=OJ%3AL%3A2022%3A058%3ATOC.

 

[1478] У лютому 2005 року три контролюючі акціонери ЮКОСа - кіпрська компанія Hulley Enterprises Limited (“Hulley”), кіпрська компанія Yukos Universal Limited (YUL) та кіпрська компанія Veteran Petroleum Limited (VPL) (разом іменовані - позивачі ЮКОСа) - ініціювали арбітражні розгляди проти Росії, які розглядали паралельно за повної участі сторін на всіх відповідних стадіях розгляду, що через процедурні причини призвели до винесення трьох практично ідентичних рішень. Для більшої ефективності нижче наводяться посилання на одне з цих трьох рішень, яке іменується Рішення щодо ЮКОСа: - Veteran Petroleum Limited (Cyprus) v Russian Federation, PCA Case No. AA 228, Final Award dated 18 July 2014, (російська версія: доступно за посиланням: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/italaw4157_0.pdf, англійська версія: https://www.italaw.com/sites/default/files/case-documents/italaw3280.pdf).

 

[1479] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 804, посилаючись на пункти 776-803

 

[1480] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 811

 

[1481] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 820

 

[1482] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 975

 

[1483] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 978

 

[1484] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 966-967 і 976

 

[1485] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 980

 

[1486] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 981

 

[1487] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 982

 

[1488] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1024

 

[1489] Рішення щодо ЮКОСа, пункти 1005-1006

 

[1490] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1020

 

[1491] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1020

 

[1492] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1037

 

[1493] Рішення щодо ЮКОСа, пункти 984-986

 

[1494] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 984

 

[1495] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 985

 

[1496] Рішення щодо ЮКОСа, пункти 1007-1010

 

[1497] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1179

 

[1498] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1180

 

[1499] Рішення щодо ЮКОСа, пункт 1474

 

[1500] Додаток A-0361 - Річний звіт Роснєфті за 2017 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2017_eng.pdf, сторінка 188

 

[1501] Додаток A-0361 - Річний звіт Роснєфті за 2017 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2017_eng.pdf, сторінка 168

 

[1502] Додаток A-0362 - Річний звіт Роснєфті за 2019 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2019_eng.pdf, сторінка 32

 

[1503] Додаток A-0363 - SourceMaterial, звіт під назвою: “BP під тиском через постачання палива для російської армії”, від 26 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.source-material.org/bp-under-pressure-over-fuel-for-russian-military/

 

[1504] Додаток A-0363 - SourceMaterial, звіт під назвою: “BP під тиском через постачання палива для російської армії”, від 26 лютого 2022 року, доступно за посиланням: https://www.source-material.org/bp-under-pressure-over-fuel-for-russian-military/

 

[1505] Додаток A-0364 - Звіт Роснефти “Про соціально-економічний розвиток за 2018 рік”, доступно за посиланням: https://www.rosneft.ru/upload/site1/document_file/Rosneft_CSR18_RU_Book.pdf

 

[1506] Додаток A-0365 - Повідомлення на офіційному сайті Президента Російської Федерації “Розширене засідання Колегії Міністерства оборони Російської Федерації” від 21 грудня 2020 року, доступно за посиланням: http://en.special.kremlin.ru/events/president/news/64684.

 

[1507] Додаток A-0366 - Повідомлення Washington Post під назвою “Росія планує масштабний військовий наступ на Україну за участю 175 000 військовослужбовців, попереджає американська розвідка” від 3 грудня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021/12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html; та Додаток A-0367 - Повідомлення The Guardian під назвою “США попереджають, що Росія має плани “великомасштабного” нападу на Україну” від 1 грудня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.theguardian.com/world/2021/dec/01/us-warns-russia-plans-large-scale-attack-on-ukraine. Подібні повідомлення були опубліковані всіма великими світовими виданнями, і два вищевказані джерела є лише прикладами.

 

[1508] Додаток A-0363 - SourceMaterial, звіт під назвою: “BP під тиском через паливо для російської армії” доступно за посиланням: https://www.source-material.org/bp-under-pressure-over-fuel-for-russian-military/

 

[1509] Додаток A-0368 - Стаття Financial Times під заголовком: “BP під тиском через зв'язки з “Роснєфтю” і постачання палива для російської армії” від 26 лютого 2022 року, доступний за адресою: https://www.ft.com/content/24ee9fcb-0ee5-4487-9185-0bc12b6fde0c

 

[1510] РН-Аеро на 99,9999% належить РН-Комерція і на 0,0001% - російському товариству з обмеженою відповідальністю “РН-Трейд” (далі - РН-Трейд) (Додаток A-0043 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН-Аеро станом на 6 липня 2025 року). Своєю чергою: (i) РН-Комерція на 99,9999992654766% належить ПАО Роснєфть, провідній холдинговій компанії Групи Роснєфть, та на 0,0000007345234% - РН Трейд (Додаток A-0039 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН-Комерція станом на 6 липня 2025 року); та (ii) РН Трейд на 99,9999996437604% належить ПАО Роснєфть та на 0,0000003562396% - РН Комерція. (Додаток А-0340 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “РН-Трейд” станом на 6 липня 2025 року).

 

[1511] Додаток A-0369 - Роздруківка з веб-сторінки РН-Аеро з сайту Роснєфті, доступно за посиланням: https://www.rosneft.ru/business/Downstream/petroleum_product_sales/aviazapravka/.

 

[1512] Додаток A-0370 - Повідомлення на офіційному сайті Кремля “Відвідування 344-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу Міноборони Росії ... Торжок, 27 березня 2024 року” про відвідування президентом Путіним військової авіабази в Торжку 28 березня 2024 року, http://kremlin.ru/events/president/news/73749.

 

[1513] Додаток A-0371 - Репортаж Радіо Свобода під заголовком “Звідки російські літаки обстрілюють ракетами територію України” від 22 березня 2022 року, доступно за посиланням: https://ru.krymr.com/a/rossiya-ukraina-aerodromy-raketniye-udary/31765201.html,

 

[1514] Додаток A-0372 - Звіт Defence Express під назвою “Оборонна розвідка Великої Британії: Атака БПЛА на російську авіабазу Сеща ставить під загрозу стратегічні активи” від 15 травня 2023 року, доступно за посиланням: https://en.defence-ua.com/news/the_uk_defense_intelligence_uav_attack_on_russias_seshcha_air_base_puts_strategic_assets_at_risk-6713.html.

 

[1515] Додаток A-0373 - Сторінка офіційного сайту Роснєфті, присвячена Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії доступно за посиланням: англійською мовою: https://www.rosneft.com/about/Rosneft_today/Operational_structure/Refining/rnpk/, російською мовою: https://www.rosneft.ru/about/Glance/OperationalStructure/Pererabotka/rnpk/.

 

[1516] Додаток A-0374 - Повідомлення ТАСС під назвою “Російський суд зобов'язав Яндекс заблокувати доступ до фотографій і карт нафтопереробних заводів”, від 3 січня 2025 року, доступно за посиланням: https://tass.ru/proisshestviya/22816221

 

[1517] Додаток A-0375 - Рішення Хамовницького районного суду міста Москви від 24 грудня 2024 року у справі № 2-4268/24, доступно за посиланням: https://mos-gorsud.ru/rs/hamovnicheskij/cases/docs/content/80e15970-c202-11ef-ab60-2d74fa59bc6d

 

[1518] Додаток A-0041 - Сторінка офіційного сайту Роснєфті, присвячена Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії - Інформація про підприємство: доступно за посиланням: https://www.rosneft.ru/about/Glance/OperationalStructure/Pererabotka/rnpk/history/: “Акціонерне товариство “Рязанская Нєфтєперерабативающая Компанія” (АТ “РНПК”)” (англійською мовою - “Joint Stock Company “Ryazan Oil Refining Company (JSC “RORC”).

 

[1519] Додаток A-0041 - Сторінка офіційного Роснєфті, присвячена Рязанській Нєфтєперерабативающей Компанії - Контактна інформація: тільки російською мовою доступно за посиланням: https://www.rosneft.ru/about/Glance/OperationalStructure/Pererabotka/rnpk/Kontakti/

 

[1520] Додаток A-0376 - Повідомлення в Telegram-каналі Уряду Рязанської області Павла Малькова від 13 березня 2024 року, доступно за посиланням: https://t.me/pavelmalkov_official/2668

 

[1521] Додаток A-0377 - Повідомлення РБК “У Рязанській області загорівся нафтопереробний завод після атаки безпілотника” від 13 березня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.rbc.ru/politics/13/03/2024/65f139839a794765ad42d7ad

 

[1522] Додаток A-0378 - Репортаж Української правди під назвою “Нафтопереробні заводи в Рязанській і Воронезькій областях атаковані безпілотниками ГУР - джерело”, від 1 травня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2024/05/1/7453728/

 

[1523] Додаток A-03798 - повідомлення в телеграм-каналі Baza з двома відео великої пожежі та описом: “Безпілотники атакували Рязанський нафтопереробний завод. Там почалася пожежа. За словами очевидців, атака сталася близько третьої години ночі. Очевидці повідомляють, що було чути гуркіт, а потім прогриміли два вибухи. Наразі на нафтопереробному заводі працюють аварійні служби. За попередніми даними, постраждалих немає. Офіційного підтвердження поки що немає”, від 1 травня 2024 року, доступно за посиланням: https://t.me/bazabazon/27452

 

[1524] Додаток A-0380 - Оцінка російської наступальної кампанії ISW від 27 липня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-july-27-2024: “За повідомленнями, українські сили завдали успішних ударів із безпілотників по нафтопереробному заводу та російським військовим аеродромам у Саратовській, Рязанській і Мурманській областях у ніч із 26 на 27 липня [2024 року]. Джерела в українських спецслужбах повідомили українським ЗМІ, що Головне управління військової розвідки України (ГУР) завдало удару, зокрема, по нафтопереробному заводу в Рязанській області”.

 

[1525] Додаток A-0381 - Повідомлення Медіазони “Московський суд зобов'язав Яндекс видалити зображення Рязанського заводу Роснєфті з мап через атаки безпілотників”, від 3 січня 2025 року, доступно за посиланням: https://zona.media/news/2025/01/03/rnpk.

 

[1526] Додаток A-0375 - Рішення Хамовницького районного суду міста Москви від 24 грудня 2024 року у справі № 2-4268/24, доступно за посиланням: https://mos-gorsud.ru/rs/hamovnicheskij/cases/docs/content/80e15970-c202-11ef-ab60-2d74fa59bc6d.

 

[1527] Додаток A-0375 - Рішення Хамовницького районного суду міста Москви від 24 грудня 2024 року у справі № 2-4268/24, доступно за посиланням: https://mos-gorsud.ru/rs/hamovnicheskij/cases/docs/content/80e15970-c202-11ef-ab60-2d74fa59bc6d

 

[1528] Додаток A-0374 - Повідомлення ТАСС під заголовком “Російський суд зобов'язав Яндекс заблокувати доступ до фотографій і карт нафтопереробного заводу”, від 3 січня 2025 року, доступно за посиланням: https://tass.ru/proisshestviya/22816221.

 

[1529] Додаток A-0375 - Рішення Хамовницького районного суду міста Москви від 24 грудня 2024 року у справі № 2-4268/24, доступно за посиланням: https://mos-gorsud.ru/rs/hamovnicheskij/cases/docs/content/80e15970-c202-11ef-ab60-2d74fa59bc6d

 

[1530] Додаток A-0382 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2020_eng.pdf, сторінки 424 і 212 (Виділення додано).

 

[1531] Додаток A-0382 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2020_eng.pdf, сторінка 424 (Виділення додано)

 

[1532] Додаток A-0382 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2020_eng.pdf, сторінка 212 (Виділення додано)

 

[1533] Додаток A-0382 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2020_eng.pdf, перша та остання сторінки

 

[1534] Додаток A-0383 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2024 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2024_eng.pdf, перша та остання сторінки

 

[1535] Додаток A-0384 - Консолідована фінансова звітність ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_cons_report/Rosneft_IFRS_12m2020_eng.pdf, перша та остання сторінки

 

[1536] Додаток A-0385 - Консолідована фінансова звітність ПАО Роснєфть за 2024 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/12m2024_ENG.pdf, перша та остання сторінки

 

[1537] Додаток A-0036 – Доповнена часткова схема корпоративної структури Групи Роснєфть, представлена Позивачем у Відповіді Позивача на Відзіви Відповідачів у цій справі

 

[1538] Додаток A-0038 - Виписка з Російського Державного реєстру щодо Рязанської Нєфтєперерабативающей Компанії станом на 6 липня 2025 року

 

[1539] Додаток A-0039 - Виписка з Російського Державного реєстру щодо РН-Коммерція станом на 6 липня 2025 року

 

[1540] Додаток A-0040 - Виписка з Російського Державного реєстру щодо товариства з обмеженою відповідальністю “РН Трейд” станом на 6 липня 2025 року

 

[1541] Додаток A-0038 - Виписка з Російського Державного реєстру щодо Рязанської Нєфтєперерабативающей Компанії станом на 6 липня 2025 року

 

[1542] Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства”, стаття 66.1: “Члени ради директорів (наглядової ради) товариства обираються загальними зборами акціонерів у порядку, встановленому цим Федеральним законом і статутом товариства, на строк до наступних річних загальних зборів акціонерів”

 

[1543] Додаток A-0336 - Федеральний закон Російської Федерації від 8 лютого 1998 року № 14-ФЗ “Про товариства з обмеженою відповідальністю” (зі змінами): стаття 33(2)(4): “ 2. До компетенції загальних зборів учасників товариства належать: ... 4) формування виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень, а також прийняття рішення про передання повноважень одноособового виконавчого органу товариства управителю, затвердження такого управителя та умов договору з ним, якщо статут товариства не відніс вирішення цих питань до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства;” Стаття 40: “Єдиний виконавчий орган товариства (генеральний директор, президент та інші) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, визначений статутом товариства, а також на строк, визначений статутом товариства, який визначається...”.

 

[1544] Додаток A-0054 - Консолідована фінансова звітність ПАО Роснєфть за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року (Фінансова Звітність Роснєфті за 2021 рік), доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_cons_report/Rosnseft_IFRS_12m2021_en.pdf, сторінка 82

 

[1545] Додаток A-0043 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН-Аеро станом на 6 липня 2025 року

 

[1546] Додаток A-0039 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН-Коммерція станом на 6 липня 2025 року

 

[1547] Додаток A-0040 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо РН Трейд станом на 6 липня 2025 року

 

[1548] Додаток A-0336 - Федеральний закон Російської Федерації від 8 лютого 1998 року № 14-ФЗ “Про товариства з обмеженою відповідальністю” (зі змінами): Стаття 33(2)(4): “ 2. Компетенція загальних зборів учасників товариства включає: ... 4) формування виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень, а також прийняття рішення про передання повноважень одноособового виконавчого органу товариства управителю, затвердження такого управителя та умов договору з ним, якщо статут товариства не покладає вирішення цих питань на раду директорів (спостережну раду) товариства;” Стаття 40: “Єдиний виконавчий орган товариства (генеральний директор, президент та інші) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, встановлений статутом товариства...”

 

[1549] Додаток A-0336 - Федеральний закон Російської Федерації від 8 лютого 1998 року № 14-ФЗ “Про товариства з обмеженою відповідальністю” (зі змінами): Стаття 33(2)(4): “ 2. Компетенція загальних зборів учасників товариства включає: ... 4) формування виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень, а також прийняття рішення про передання повноважень одноособового виконавчого органу товариства управителю, затвердження такого управителя та умов договору з ним, якщо статут товариства не покладає вирішення цих питань на раду директорів (спостережну раду) товариства;” Стаття 40: “Єдиний виконавчий орган товариства (генеральний директор, президент та інші) обирається загальними зборами учасників товариства на строк, встановлений статутом товариства...”

 

[1550] Додаток A-0054 - Консолідована фінансова звітність ПАО Роснєфть за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року (Фінансова Звітність Роснєфті за 2021 рік), доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_cons_report/Rosnseft_IFRS_12m2021_en.pdf, сторінка 82

 

[1551] Додаток A-0382 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2020_eng.pdf, сторінки 424 і 212 (Виділення додано).

 

[1552] Додаток A-0375 - Рішення Хамовницького районного суду міста Москви від 24 грудня 2024 року у справі № 2-4268/24, доступно за посиланням: https://mos-gorsud.ru/rs/hamovnicheskij/cases/docs/content/80e15970-c202-11ef-ab60-2d74fa59bc6d. (Виділення додано).

 

[1553] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 86

 

[1554] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 87

 

[1555] Дивитись, зокрема, Розділи X(B)(1) та (2) цього Рішення

 

[1556] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 88

 

[1557] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 88

 

[1558] Дивитись Розділ X(B)(1) цього Рішення

 

[1559] Дивитиь Розділ X(B)(2) цього Рішення

 

[1560] Дивитись Розділ X(B)(3) цього Рішення

 

[1561] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 88

 

[1562] Хоча судова практика Суду ЄС не є обов’язковою для українських судів, варто зазначити, що подібне зауваження було зроблено Судом ЄС у рішеннях від 15 листопада 2023 року у справі OT проти Ради, T‑193/22, пункт 116, та від 22 січня 2025 року у справі Мельниченко проти Ради, T‑271/22, пункт 40

 

[1563] Хоча судова практика Суд ЄС не є обов’язковою для українських судів, варто зазначити, що подібну позицію щодо оцінки доказів Суд ЄС займав у численних справах, зокрема у рішеннях від 14 березня 2018 року у справі Кім та інші проти Ради та Комісії, T‑533/15 та T‑264/16, EU:T:2018:138, пункт 107, та від 1 червня 2022 року у справі “Пригожин проти Ради”, T‑723/20, не опубліковано, EU:T:2022:317, пункт 59; а також від 22 січня 2025 року у справі “Мельниченко проти Ради”, T‑271/22, пункт 40

 

[1564] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 88

 

[1565] Копії Позову та доданих до нього документів були отримані: (i) РН-Аеро електронною поштою 25– 26 липня 2025 року на адреси, опубліковані на її офіційному веб-сайті, info@rn-aero.rosneft.ru та sales@rn-aero.rosneft.ru (Додаток А-0045); (ii) Рязанською Нєфтєперерабативающою компанією - електронною поштою 25– 26 липня 2025 року на адресу, опубліковану на її офіційному веб-сайті, rnpk@rnpk.rosneft.ru (Додаток A-0042), та (iii) ПАО Роснєфть електронною поштою 25– 26 липня 2025 року на адресу, опубліковану на її офіційному веб-сайті, postman@rosneft.ru (Додаток А-0052). Ухвала Суду про Відкриття Провадження була отримана: (i) РН-Аеро 12 серпня 2025 року електронною поштою на зазначені вище адреси (Додаток А-0524) та 27 серпня 2025 року поштою на її юридичну адресу (Додаток А-0607); (ii) Рязанською Нєфтєперерабативающою компанією - електронною поштою 12 серпня 2025 року (Додаток А-0522); та ПАО Роснєфть 12 серпня 2025 року електронною поштою на зазначену вище електронну адресу (Додаток А-0527) та 9 вересня 2025 року поштою на її юридичну адресу (Додаток А-0609).

 

[1566] Використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6, в якому йдеться про таке: “3. ... Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими”.

 

[1567] Дивитися Розділ IV(A)(1) цього Рішення

 

[1568] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1569] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1570] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, і Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1571] Дивитися Розділ VII цього Рішення

 

[1572] Дивитися Розділ IV(В)(1) цього Рішення

 

[1573] Дивитися Розділ IV(В)(1) цього Рішення.

 

[1574] Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України говорить: “Під час здійснення своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб...”.

 

[1575] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1576] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1577] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1578] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1579] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1580] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1581] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 92

 

[1582] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 89

 

[1583] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 89

 

[1584] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 94

 

[1585] Дивитися Розділ VI(B)(1) цього Рішення, і Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1586] За винятком періоду адміністративного управління з боку німецької влади, як описано в Розділі X(C)(3) цього Рішення, але таке управління протягом лише частини відповідного періоду не змінює того факту, що в більш ранній період, коли було скоєно протиправну поведінку, ПАО Роснєфть повністю контролювало всіх Відповідачів Альтер-Его Роснєфті

 

[1587] Додаток A-0382 - Річний звіт ПАО Роснєфть за 2020 рік, доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_file/a_report_2020_eng.pdf, сторінки 424 та 212 (Виділення додано).

 

[1588] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1589] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1590] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(3)

 

[1591] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1592] Рішення у Справі Жеваго, пункт 153

 

[1593] Додаток A-0036 – Доповнена часткова схема корпоративної структури Групи Роснєфть, надана Позивачем

 

[1594] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1595] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1596] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1597] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(3)

 

[1598] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1599] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 90

 

[1600] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 30

 

[1601] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 29

 

[1602] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 66

 

[1603] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 31

 

[1604] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 97

 

[1605] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 88

 

[1606] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункти 55 та 56

 

[1607] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 57

 

[1608] У фінансовій звітності ПАО Роснєфть за 2021 рік ПАО Роснєфть включило РН-Іноземні Проекти до числа своїх ключових консолідованих дочірніх компаній, у яких Роснєфті належить “ 100% ... голосуючих акцій”, і назвало її “холдинговою компанією”. Додаток A-0054 - Консолідована фінансова звітність ПАО Роснєфть за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року (Фінансова Звітність Роснєфті за 2021 рік), доступно за посиланням: https://www.rosneft.com/upload/site2/document_cons_report/Rosnseft_IFRS_12m2021_en.pdf, сторінка 82; Виписка з Російського Державного Реєстру від 29 квітня 2025 року засвідчує, що ПАО Роснєфть продовжує володіти 100% часткою в РН-Іноземні Проекти. Додаток A-0053 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Відповідача 16 (РН-Іноземні Проекти), пункт 30.

 

[1609] Додаток A-0057 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, доступно за посиланням: https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7, Примітка 1 до фінансової звітності: “Єдиним акціонером RN Refining є РН-Іноземні Проекти, Москва, Росія”.

 

[1610] Додаток A-0057 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, доступно на сайті доступно за посиланням: https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7, Примітка 1 до фінансової звітності: “Єдиним акціонером RN Refining є РН-Іноземні Проекти, Москва, Росія”.

 

[1611] Додаток A-0386 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, доступно за посиланням: https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7, Примітка 1 до фінансової звітності.

 

[1612] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1613] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року про передачу акцій компаній Rosneft Deutschland та RN Refining в довірче управління відповідно до параграфу 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини (Розпорядження Федерального Мережевого Агенства Німеччини про Довірче Управління), пункти 2-4

 

[1614] Додаток А-0059 - Розпорядження Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року про передачу акцій компаній Rosneft Deutschland та RN Refining в довірче управління відповідно до параграфу 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини (Розпорядження Федерального Мережевого Агенства Німеччини про Довірче Управління), пункти 2-4, та Розділ X(C)(3) нижче

 

[1615] Позов, пункт 863; Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 32

 

[1616] Додаток A-0064 - Фінансова звітність RN Refining за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року, доступна за адресою: https://www.bundesanzeiger.de/pub/de/suchergebnis?7.

 

[1617] Додаток A-0059 - Наказ Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року щодо передання акцій RN Refining і Rosneft Deutschland під опіку відповідно до пункт 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини, свідчить: “RN Refining & Marketing GmbH, штаб-квартира якої розташована у Берліні, зареєстрована в торговому реєстрі окружного суду Шарлоттенбурга - секція B - під номером HRB 167578 B (“RN Refining & Marketing”). Єдиним акціонером є РН-Іноземні Проекти, штаб-квартира якого знаходиться в Російській Федерації. Таким чином, РН-Іноземні Проекти володіє всіма акціями RN Refining Marketing (безпосередньо) і Rosneft Deutschland (опосередковано через Rosneft Holding Ltd. SA). RN Refining & Marketing також підтримує Rosneft Deutschland як сервісну компанію, надаючи стандартизовані адміністративні послуги з контролінгу, бухгалтерського обліку та звітності, а також RN Refining & Marketing володіє 66,7% акцій AET Raffineriebeteiligungsgesellschaft mbH, яка своєю чергою володіє 25% акцій PCK Raffinerie GmbH. Таким чином, контрольний пакет акцій НПЗ PCK належить компанії Rosneft Deutschland, що володіє 37,5 % акцій, та її афілійованій компанії RN Refining & Marketing. У 2021 році на заводі PCK було вироблено близько 10,3 млн тонн нафтопродуктів, зокрема близько 3,7 млн тонн дизельного палива. Технічні вимоги заводу PCK дають змогу переробляти тільки обмежену кількість певних сортів мінерального масла”.

 

[1618] Додаток A-0059 - Наказ Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року щодо передання акцій RN Refining і Rosneft Deutschland під опіку відповідно до пункт 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини

 

[1619] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 25

 

[1620] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункти 34, 35 та 36

 

[1621] Додаток B-0004 до Відзиву Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, – Витяг із Закону про товариства з обмеженою відповідальністю Федеративної Республіки Німеччина (витяг із зазначеного Закону англійською мовою та переклад на українську мову)

 

[1622] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 211

 

[1623] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 75

 

[1624] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 211

 

[1625] Додаток B-0004 до Відзиву Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року – Bитяг із Закону про товариства з обмеженою відповідальністю Федеративної Республіки Німеччина (витяг із зазначеного Закону англійською мовою та переклад на українську мову), пункт 60 Німецького Закону про ТОВ в повному обсязі: “пункт 48. Збори акціонерів. (1) Рішення акціонерів приймаються на зборах. Збори можуть також проводитися по телефону або за допомогою відеозв'язку, якщо всі акціонери висловлять свою згоду на це в текстовій формі. (2) Збори не потрібно проводити, якщо всі акціонери висловлять свою згоду на відповідне розпорядження в текстовій формі або шляхом подання своїх голосів у текстовій формі. (3) Якщо всі акції компанії належать одному акціонеру або, крім того, компанії, цей акціонер зобов'язаний задокументувати це в письмовій формі та підписати документ без затримки після прийняття рішення.

 

[1626] Додаток B-0004 до Відзиву Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року – Bитяг із Закону про товариства з обмеженою відповідальністю Федеративної Республіки Німеччина (витяг із зазначеного Закону англійською мовою та переклад на українську мову), пункт 53 Німецького Закону про ТОВ у відповідній частині передбачає: “пункт 53. Форма внесення змін до статуту. (1) Будь-яка зміна до статуту вимагає рішення акціонерів. (2) Рішення вимагає більшості у три чверті від загальної кількості голосів. Статут може встановлювати додаткові вимоги. … (4) Рішення про збільшення зобов’язань, які акціонери мають відповідно до статуту, може бути прийняте лише за згодою всіх зацікавлених акціонерів”.

 

[1627] Додаток B-0004 до Відзиву Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року – Bитяг із Закону про товариства з обмеженою відповідальністю Федеративної Республіки Німеччина (витяг із зазначеного Закону англійською мовою та переклад на українську мову), пункт 60 Німецького Закону про ТОВ у відповідній частині передбачає: “пункт 60. Підстави для ліквідації компанії. (1) Товариства з обмеженою відповідальністю ліквідуються … 2. рішенням акціонерів; якщо інше не передбачено статутом, таке рішення вимагає більшості в три чверті голосів, поданих до голосування”

 

[1628] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 93

 

[1629] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 75

 

[1630] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 36

 

[1631] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 37

 

[1632] Відповідь на Відзиви, пункт 214

 

[1633] Додаток B-0006 Відзиву Rosneft AET – Статут Rosneft AET, пункт 9.5.4: “ 5. Рішення з питань, що мають істотне економічне значення для Компанії, приймаються більшістю не менше 80% капіталу, а також, зокрема, щодо: … 5.4 призначення та відкликання директорів;”

 

[1634] Додаток B-0006 Відзиву Rosneft AET – Статут Rosneft AET, пункт 11.2

 

[1635] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 79: “Щодо пункту 214 [Відповіді на Відзиви]. Призначення керівників є одним із основних завдань зборів акціонерів, див. § 46 п. 5 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю (GmbHG). Статут AET передбачає додаткову вимогу, згідно з якою для цього необхідне рішення, прийняте 80-відсотковою більшістю голосів. На відміну від цього, § 11 п. 2, речення 2 статуту AET лише зазначає, в якості пояснення, що загальні збори акціонерів, як найвищий орган GmbH, можуть давати вказівки керуючим директорам. Це слугує лише посиланням, оскільки відповідає основоположним принципам структури GmbH: це право акціонерів прямо врегульовано в § 37(1) GmbHG, згідно з яким керівники повинні дотримуватися положень статуту та вказівок зборів акціонерів; див., наприклад, Lutter/Hommelhoff/Bayer § 37 GmbHG, примітки 1 та 17. Це пояснення Позивачем загального очевидного принципу (який у будь-якому разі застосовувався б навіть без статті 11 п. 2, речення 2 статуту AET) жодним чином не означає, що RN Refining & Marketing GmbH може самостійно “видавати обов’язкові інструкції загального або конкретного характеру” керівникам: якщо обов’язкові інструкції/ вказівки стосуються питання, що має істотне економічне значення, або питання, щодо якого статут або чинне законодавство передбачають кваліфіковану більшість, такі обов’язкові інструкції/ вказівки НЕ МОЖУТЬ прийматися самостійно акціонерами RN Refining & Marketing GmbH.”

 

[1636] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 78

 

[1637] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункти 34, 37

 

[1638] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 34

 

[1639] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 34

 

[1640] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 73

 

[1641] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 80. (Виділення додане)

 

[1642] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 80

 

[1643] Видання DW, публікація: “Німеччина: Яку користь для Росії має угода з казахстанською нафтою?”, доступна за посиланням https://www.dw.com/en/germany-how-does-its-kazakh-oil-deal-benefit-russia/a-64849621

 

[1644] Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини від 14 березня 2023 року у справі про оскарження рішення Федерального агентства з мереж Німеччини ECLI:DE:BVerwG:2023:140323U8A2.22.0, пункти 77-94, (Виділення додано), https://www.bverwg.de/140323U8A2.22.0

 

[1645] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 80.

 

[1646] Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 92 (Виділення додано)

 

[1647] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт44; Додаток B-0008 – Річний звіт Eni за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, сторінки 1 та 454

 

[1648] Додаток Rosneft AET С-0001 - витяг з Річного Звіту Еnі за 2022 рік (стор. 1, 414)

 

[1649] Дивіться, серед іншого, Заперечення Відповідача 18 (Rosneft AET) на Відповідь на Відзиви, пункт 81

 

[1650] Пояснення Позивача вiд 23 квiтня 2026 року на Заперечення Rosneft AET на Відповідь на Відзиви; та Додаток A-0856, Витяг з Річного Звіт Eni SpA за 2022 рік, сторінка 386, доступно за посиланням: https://www.eni.com/assets/documents/eng/reports/2022/Annual-Report-2022.pdf

 

[1651] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 32

 

[1652] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 29

 

[1653] Див., серед іншого, Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року (що Rosneft AET була створена “єдиною метою діяльності [Rosneft AET] є володіння міноритарною часткою в PCK Raffinerie GmbH”); пункт 47.3, в якому Rosneft AET намагається довести те саме на підставі своїх фінансових звітів за 2023 рік; Додаток B-0003 Відзиву Rosneft AET, тобто фінансова звітність Rosneft AET за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, щодо якої Rosneft AET зазначає у примітці 31: “Така річна фінансова звітність чітко показує, що Відповідач [18] не здійснює власної операційної діяльності, а займається виключно управлінням інвестиціями (як зазначено в Статуті Відповідача як мета діяльності компанії)”.

 

[1654] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 145

 

[1655] Відповідь на Відзиви, пункт 219

 

[1656] Відповідь на Відзиви, пункт 221

 

[1657] Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини від 14 березня 2023 року у справі про оскарження рішення Федерального агентства з мереж Німеччини ECLI:DE:BVerwG:2023:140323U8A2.22.0, пункт 77, (Виділення додано), доступно за посиланням: https://www.bverwg.de/140323U8A2.22.0

 

[1658] Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини від 14 березня 2023 року у справі про оскарження рішення Федерального агентства з мереж Німеччини ECLI:DE:BVerwG:2023:140323U8A2.22.0, пункт 78, (Виділення додано) доступно за посиланням: https://www.bverwg.de/140323U8A2.22.0

 

[1659] Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини від 14 березня 2023 року у справі про оскарження рішення Федерального агентства з мереж Німеччини ECLI:DE:BVerwG:2023:140323U8A2.22.0, пункт 87, (Виділення додано) доступно за посиланням: https://www.bverwg.de/140323U8A2.22.0

 

[1660] Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини від 14 березня 2023 року у справі про оскарження рішення Федерального агентства з мереж Німеччини ECLI:DE:BVerwG:2023:140323U8A2.22.0, пункт 93, (Виділення додано) доступно за посиланням: https://www.bverwg.de/140323U8A2.22.0

 

[1661] Рішення Федерального адміністративного суду Німеччини від 14 березня 2023 року у справі про оскарження рішення Федерального агентства з мереж Німеччини ECLI:DE:BVerwG:2023:140323U8A2.22.0, пункт 94, (Виділення додано), доступно за посиланням: https://www.bverwg.de/140323U8A2.22.0

 

[1662] Додаток A-0059 - Наказ Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року щодо передання акцій RN Refining і Rosneft Deutschland під опіку відповідно до пункт 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини, пункт I(1), третій абзац

 

[1663] Додаток A-0059 - Наказ Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року щодо передання акцій RN Refining і Rosneft Deutschland під опіку відповідно до пункт 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини, пункти 2-4

 

[1664] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 26. У пункті 66 Rosneft AET робить подібну заяву з посиланням на дату подання Позову Позивача.

 

[1665] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 60.

 

[1666] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 63

 

[1667] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 62

 

[1668] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 65. Такий самий аргумент перефразовується Rosneft AET у пунктах 68, 69

 

[1669] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 64

 

[1670] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 73

 

[1671] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 72

 

[1672] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 66

 

[1673] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 70

 

[1674] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 67. Повна цитата звучить так: “Сам лише факт історичного корпоративного контролю не утворює складу делікту чи юрисдикційної прив'язки”. Юрисдикційний аспект цього питання обговорювався у відповідному Розділі цього Рішення про юрисдикцію.

 

[1675] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 71.

 

[1676] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 47.1(i)

 

[1677] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 28

 

[1678] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 47.1

 

[1679] Дивитись Розділ X(C)(3) цього Рішення

 

[1680] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 47.2

 

[1681] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 47.3

 

[1682] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 47.4

 

[1683] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 47.5

 

[1684] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 54

 

[1685] Див., зокрема, Альберт та інші проти Угорщини, № 5294/14, ЄСПЛ 2020 (7 липня 2020 р.), пункти 105 та 106; Спільна узгоджена думка, пункт 7

 

[1686] Альберт та інші проти Угорщини, № 5294/14, ЄСПЛ 2020 (7 липня 2020 р.), пункт 139

 

[1687] Додаток A-0059 — Наказ Федерального міністерства економіки та захисту клімату від 14 вересня 2022 року щодо передання акцій RN Refining і Rosneft Deutschland під опіку відповідно до пункт 17 Закону про енергетичну безпеку Німеччини, пункти 2– 4

 

[1688] Лекіч проти Словенії [GC], № 36480/07, ECHR 2018, пункт 54

 

[1689] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 54

 

[1690] Відповідь на Відзиви, пункт 234

 

[1691] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1692] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1693] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1694] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(3)

 

[1695] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1696] Додаток A-0387 - офіційний сайт Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: www.eurochemgroup.com, домашня сторінка

 

[1697] Додаток A-0388- Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінки 4-5; Додаток A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінки 4-5.

 

[1698] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[1699] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[1700] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[1701] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[1702] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[1703] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data.

 

[1704] Додаток A-0391 - Експертний висновок експерта з вибухових речовин пана Герасимова Віктора Миколайовича від 20 червня 2025 року (Експертний Висновок з Вибухових Речовин), пункт 19

 

[1705] Додаток A-0390 - Звіт Reuters під назвою “Російські мільярдери, чиї хімічні заводи живлять військову машину Росії”, від 30 грудня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.reuters.com/world/europe/russian-billionaires-whose-chemical-factories-fuel-russias-war-machine-2024-12-30/#:~:text=Eurochem%20is%20one%20of%20the,analysis%20of%20the%20railway%20data

 

[1706] Додаток A-0392 - Веб-сторінка під назвою “Новомосковське акціонерне товариство Азот” з російського сайту Групи Єврохім, доступно за посиланням: https://www.eurochem.ru/nak-azot/

 

[1707] Додаток A-0393 - Веб-сторінка під назвою “Нєвінномисский Азот” з російського сайту Групи Єврохім, доступно за посиланням: https://www.eurochem.ru/nevinnomysskij-azot/

 

[1708] Додаток A-0394 - Цивільний кодекс РФ, статті 113-114: “Стаття 113. Основні положення про унітарне підприємство. 1. Унітарним підприємством визнається комерційна організація, не наділена правом власності на закріплене за нею власником майно. ... Державні та муніципальні підприємства діють в організаційно-правовій формі унітарних підприємств. У випадках і порядку, що передбачені законом про державні та муніципальні унітарні підприємства, на базі державного або муніципального майна може бути створено унітарне казенне підприємство (казенне підприємство). 2. Майно державного або муніципального унітарного підприємства перебуває у державній або муніципальній власності і належить такому підприємству на праві господарського відання або оперативного управління. 3. Установчим документом унітарного підприємства є його статут, що затверджується уповноваженим державним органом або органом місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. ... 6. Унітарне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. ... Власник майна казенного підприємства несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями такого підприємства у разі недостатності його майна.” “... Стаття 114. Створення унітарного підприємства та його статутний капітал. 1. Унітарне підприємство створюється від імені публічно-правового утворення (стаття 125) за рішенням уповноваженого на те державного органу або органу місцевого самоврядування”.

 

[1709] Додаток A-0395 - Російський довідник компаній “Федресурс”, запис про завод імені Свердлова, доступно за посиланням: https://fedresurs.ru/companies/a981027e-d976-4a57-91cf-6d7d6ca2711b?attempt=1

 

[1710] Додаток A-0396 - Сайт заводу ім. Свердлова, сторінка, на якій раніше була стаття під заголовком “Завод ім. Свердлова - лідер серед промислових підприємств із виробництва боєприпасів і спецхімії”, доступно за посиланням: https://web.archive.org/web/20230602181524/http://www.sverdlova.ru/

 

[1711] Додаток A-0397 - Рішення Ради ЄС (CFSP) 2023/1218 від 23 червня 2023 року щодо внесення змін до Рішення 2014/145/CFSP стосовно обмежувальних заходів щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 228 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32023D1218, (Виділення додано).

 

[1712] Додаток A-0391 - Експертний висновок експерта з вибухових речовин пана Герасимова Віктора Миколайовича від 20 червня 2025 року (Експертний Висновок з Вибухових Речовин), пункти 38, 42

 

[1713] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 19, 40

 

[1714] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 8-9, 16

 

[1715] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 8

 

[1716] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 9

 

[1717] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 13

 

[1718] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 16

 

[1719] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 17

 

[1720] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 18

 

[1721] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 7, 20, 24-28

 

[1722] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 11

 

[1723] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 21, 29-30

 

[1724] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункт 12

 

[1725] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 22, 25 - 28

 

[1726] Додаток A-0391 - Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 31-32, 41

 

[1727] Додаток A-0398 - Пресреліз Генерального штабу Збройних Сил України в месенджері Telegram від 14 червня 2025 року про нанесення авіаудару по Нєвінномисскому Азоту, доступний за адресою https://t.me/GeneralStaffZSU/25457

 

[1728] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункти 136-138

 

[1729] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 137 (Виділення додано)

 

[1730] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 137 (Виділення додано).

 

[1731] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 137 (Виділення додано).

 

[1732] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 137

 

[1733] Хоча судова практика Європейського суду справедливості (ЄСС) не є обов'язковою для українських судів, слід зазначити, що подібне зауваження було зроблено ЄСС у рішеннях від 15 листопада 2023 року, OT проти Ради, T-193/22, пункт 116, та від 22 січня 2025 року, Мельниченко проти Ради, T-271/22, пункт 40

 

[1734] Хоча судова практика Європейського суду справедливості (ЄСС) не є обов'язковою для українських судів, варто зазначити, що подібну позицію щодо оцінки доказів ЄСС висловлював у численних справах, зокрема у рішеннях від 14 березня 2018 року, Kim та інші проти Ради та Комісії, T-533/15 та T-264/16, EU:T:2018:138, пункт 107, та від 1 червня 2022 року, Prigozhin проти Ради, T-723/20, не опубліковано, EU:T:2022:317, пункт 59; та від 22 січня 2025 року, Melnichenko проти Ради, T-271/22, пункт 40

 

[1735] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 245

 

[1736] Додаток A-0077 – Документи, що підтверджують  отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті info@nak-azot.com

 

[1737] Додаток A-0539 – Документи, що підтверджують  отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 12 серпня 2025 року електронною поштою на адресу Новомосковського Азоту, опубліковану на його офіційному веб-сайті

 

[1738] Додаток A-0626 – Документи, що підтверджують  отримання Ухвали про Відкриття Провадження Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 2 вересня 2025 року поштою на юридичну адресу Новомосковського Азоту

 

[1739] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 246

 

[1740] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 3

 

[1741] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 137

 

[1742] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 248

 

[1743] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 3

 

[1744] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 1

 

[1745] Додаток A-0392 – Веб-сторінка під назвою “[Новомосковське акціонерне товариство] Азот” з російського веб-сайту групи ЄвроХім, доступно за посиланням:  www.eurochem.ru, https://www.eurochem.ru/nak-azot/

 

[1746] Додаток A-0391 – Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 19, 40

 

[1747] Додаток A-0391 –Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 38, 42

 

[1748] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 1

 

[1749] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 2

 

[1750] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 251

 

[1751] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 2

 

[1752] Додаток A-0391 –Експертний Висновок з Вибухових Речовин, пункти 19, 40

 

[1753] Додаток A-0395 – Довідник російських компаній “Федеральний ресурс”, запис про Завод Свердлова, доступно за посиланням: https://fedresurs.ru/companies/a981027e-d976-4a57-91cf-6d7d6ca2711b?attempt=1

 

[1754] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 252

 

[1755] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 3

 

[1756] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 253

 

[1757] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 136, частина 4

 

[1758] Використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6, у якому йшлося: “ 3. ... Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими”.

 

[1759] Більш детальну інформацію дивитися в Розділі IV (A)(1) цього Рішення

 

[1760] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 66

 

[1761] Дивитися Розділ IV(В)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3.

 

[1762] Дивитися Розділ IV(В)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1763]Дивитися Розділ IV(В)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1764] Дивитися Розділ VII цього Рішення

 

[1765] Дивитися Розділ IV(В)(1) цього Рішення

 

[1766] Додаток A-0397 - Рішення Ради ЄС (CFSP) 2023/1218 від 23 червня 2023 року про внесення змін до Рішення 2014/145/CFSP щодо обмежувальних заходів стосовно дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 228 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32023D1218, (Виділення додано).

 

[1767] Додаток A-0099 - Регламент (ЄС) № 269/2014 від 13 вересня 2023 року щодо обмежувальних заходів стосовно дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 893 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32023R1765: запис 893: “Компанії Групи ЄвроХім постачали аміачну селітру на окуповані території Донбасу. СУЕК уклала контракти з кримськими санаторіями на програми оздоровлення співробітників”. Хоча EAG і СУЕК оскаржували в Європейському суді низку положень санкційних інструментів Ради Європи, вони не оскаржували вищевикладене.

 

[1768] Додаток A-0099 - Регламент (ЄС) № 269/2014 від 13 вересня 2023 року щодо обмежувальних заходів стосовно дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 893 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32023R1765

 

[1769]Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України говорить: “Під час здійснення своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, що можуть порушити права інших осіб...”

 

[1770] Дивитися Розділ VI(E)(2)(a) цього Рішення

 

[1771] Дивитися Розділ VI(E)(2)(b) цього Рішення

 

[1772] Дивитися Розділ VI(E)(2)(e) цього Рішення

 

[1773] Дивитися Розділ VI(E)(2)(с) цього Рішення

 

[1774] Дивитися Розділ VI(E)(2)(d) цього Рішення

 

[1775] Дивитися Розділ VI(E)(2)(e) цього Рішення

 

[1776] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 73; Дещо подібний аргумент міститься у Заяві Відповідача 29 (EuroChem International) від 3 лютого 2026 року, пункт 23(i), в якому стверджується, що діяльність “спільних винуватців” (ймовірно, Співзаподіювачі Шкоди Єврохіму, такі як Новомосковський Азот) є “законна комерційна діяльність (виробництво/постачання хімічних речовин для цивільного використання) відрізняється за своїм характером, метою та правовим характером від суверенного/експропріаційного акту “Надр ДНР” та/або Російської Федерації”;

 

[1777] Дивитися Розділ XI(B)(1) цього Рішення

 

[1778] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 196

 

[1779] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 194

 

[1780] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 196

 

[1781] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 75

 

[1782] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 261

 

[1783] Доступно за посиланням: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/pd_satisfaction_claims_eng

 

[1784] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 75

 

[1785] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 79

 

[1786] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 85

 

[1787] Відповідь Позивача на Відзиви, пункт 265

 

[1788] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 192.  У пункті 193 Новомосковський Азот зазначає, що Позивач не довів, що озброєння, виготовлене з використанням інгредієнтів, поставлених Новомосковським Азотом, застосовувалося на території, де розташоване Підприємство Позивача.

 

[1789] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 218

 

[1790] Пояснення Позивача від 28 квітня 2026 року, пункти 53-54

 

[1791] Постанова Верховного Суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-c, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84375478

 

[1792] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 88

 

[1793] Перший Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 4 лютого 2026 року, пункт 88

 

[1794] Дивитися Розділ VI(B)(1) цього Рішення та Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1795] Додаток A-0387 - офіційний сайт ЄвроХім, доступно за посиланням: www.eurochemgroup.com, домашня сторінка

 

[1796] Додаток A-0388- Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінки 4-5; Додаток A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінки 4-5.

 

[1797] Який також заснував групу СУЕК, що спеціалізується на видобутку та торгівлі вугіллям, а також на логістиці, однією з провідних компаній якої була Сибірська вугільна енергетична компанії АТ (“СУЕК АГ” – згодом перейменована на Terra Brown AG)

 

[1798] Рішення Високого суду Англії від 31 липня 2025 року у справі LLC Eurochem North-West-2 & Anor проти Societe Generale SA & Ors [2025] EWHC 1938 (Comm) (31 липня 2025 р.), доступне за адресою https://www.bailii.org/ew/cases/EWHC/Comm/2025/1938.html#app1) (Англійське Рішення щодо ЄвроХіму), пункт 11

 

[1799] Рішення Високого суду Англії від 31 липня 2025 року у справі LLC Eurochem North-West-2 & Anor проти Societe Generale SA & Ors [2025] EWHC 1938 (Comm) (31 липня 2025 р.), доступне за адресою https://www.bailii.org/ew/cases/EWHC/Comm/2025/1938.html#app1) (Англійське Рішення щодо ЄвроХіму).

 

[1800] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму стосувалося облігацій на вимогу на загальну суму понад 280 млн євро (далі - Облігації), випущених п'ятьма європейськими банками (включно з Societe Generale S.A., Міланським відділенням Societe Generale S.A., ING Bank N.V. та Міланським відділенням ING Bank N.V., разом іменовані - Банки) на користь ТОВ “ЄвроХім Північний Захід-2” (далі - ЄвроХім ПЗ2), російської дочірньої компанії EAG, в якій EAG володіє акціями через російську холдингову компанію ЄвроХім, яку Високий суд Англії назвав “ММК ЄвроХім АТ” (тобто так само, як EAG володіє акціями двох Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХіму). Після введення санкцій ЄС проти пана та пані Мельниченків на початку 2022 року, ЄвроХім ПЗ2 вимагала виплати за Облігаціями. Банки відмовилися виплачувати кошти, мотивуючи це тим, що це було б незаконним через санкції ЄС. 23 грудня 2024 року ЄвроХім ПЗ2 уклала договір про переуступку та прийняття зобов'язань (далі - Переуступка ЄвроХім), за яким вона переуступила доходи від Облігацій на користь EAG. Однак Банки продовжували відмовлятися від виплати за Облігаціями на кількох підставах, зокрема через те, що, з огляду на структуру власності та контролю над компаніями Групи ЄвроХім, “облігації фактично належать, перебувають у власності, у володінні або під контролем пана Мельниченка”, а отже, виплата за Облігаціями буде порушенням санкцій ЄС. Одне з ключових питань, яке розглядалося Високим судом Англії, “в основному стосувалося того, чи є ЄвроХім ПЗ2 або ЄвроХім АГ власністю або під контролем пана або пані Мельниченків”. Після розгляду численних документальних доказів та свідчень свідків, у Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму було зроблено висновки, підсумовані в попередньому абзаці, і з цих причин відхилено позови EAG та ЄвроХім ПЗ2.

 

[1801] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт149

 

[1802] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 456

 

[1803] Додаток A-0074 - Схема власності та контролю Групи ЄвроХім (має розглядатися в поєднанні з описом, наведеним у цьому Рішенні)

 

[1804] Федеральний закон Російської Федерації від 8 серпня 2001 року № 129-ФЗ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та індивідуальних підприємців” зі змінами та доповненнями

 

[1805] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 81 та 91

 

[1806] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 85

 

[1807] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 289

 

[1808] Додаток А-0679 – Лист, отриманий судом 14 жовтня 2025 року від Центрального органу кантону Цуг (Швейцарія), що підтверджує отримання Ухвали Суду від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 19 вересня 2025 року

 

[1809] Додаток A-0680 - Документи, що підтверджують відправку 27 листопада 2025 року та отримання Ухвали суду від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 16 грудня 2025 року 2025 року поштою за адресою зареєстрованого офісу EАG

 

[1810] Ухвала Суду від 10 лютого 2026 року про Закриття Підготовчого Провадження, пункт 135

 

[1811] (a) Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (справа T‑271/22), рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року (Рішення Суду ЄС у справі пана Мельниченка), та (b) рішення суду ЄС від 26 лютого 2025 року у справі T‑498/22, Олександра Мельниченко, за підтримки EuroChem Group AG та Сибірської вугільної енергетичної компанії АТ (СУЕК) проти Ради Європейського Союзу, за підтримки Королівства Бельгія, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, (Рішення Суду ЄС у справі пані Мельниченко)

 

[1812] Рішення Високого суду Англії від 31 липня 2025 року у справі LLC Eurochem North-West-2 & Anor проти Societe Generale SA & Ors [2025] EWHC 1938 (Comm) (31 липня 2025 р.), доступне за адресою https://www.bailii.org/ew/cases/EWHC/Comm/2025/1938.html#app1) (Англійське Рішення щодо ЄвроХіму).

 

[1813] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму стосувалося облігацій на вимогу на загальну суму понад 280 млн євро (далі - Облігації), випущених п'ятьма європейськими банками (включно з Societe Generale S.A., Міланським відділенням Societe Generale S.A., ING Bank N.V. та Міланським відділенням ING Bank N.V., разом іменовані - Банки) на користь ТОВ “ЄвроХім Північний Захід-2” (далі - ЄвроХім ПЗ2), російської дочірньої компанії EAG, в якій EAG володіє акціями через Російську холдингову компанію ЄвроХім, яку Високий суд Англії назвав “ММК ЄвроХім АТ” (тобто так само, як EAG володіє акціями двох Співзаподіювачів Шкоди ЄвроХім). Після введення санкцій ЄС проти пана та пані Мельниченків на початку 2022 року, ЄвроХім ПЗ2 вимагала виплати за Облігаціями. Банки відмовилися виплачувати кошти, мотивуючи це тим, що це було б незаконним через санкції ЄС. 23 грудня 2024 року ЄвроХім ПЗ2 уклала договір про переуступку та прийняття зобов'язань (далі - Переуступка ЄвроХім), за яким вона переуступила доходи від Облігацій на користь EAG. Однак Банки продовжували відмовлятися від виплати за Облігаціями на кількох підставах, зокрема через те, що, з огляду на структуру власності та контролю над компаніями Групи ЄвроХім, “облігації фактично належать, перебувають у власності, у володінні або під контролем пана Мельниченка”, а отже, виплата за Облігаціями буде порушенням санкцій ЄС. Одне з ключових питань, яке розглядалося Високим судом Англії, “в основному стосувалося того, чи є ЄвроХім ПЗ2 або ЄвроХім АГ власністю або під контролем пана або пані Мельниченків”. Після розгляду численних документальних доказів та свідчень свідків, у Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму було зроблено висновки, підсумовані в попередньому абзаці, і з цих причин відхилено позови EAG та ЄвроХім ПЗ2.

 

[1814] Додаток A-0073 - Витяг із заповненої анкети, поданої Новомосковським Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії та датованої 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи “ЄвроХім”, доступно за посиланням: https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565-007-questionnaire-exporter-_jsc_novomoskovsky_azot.pdf та https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/non-confidential_exhibit_a-1_eurochem_corporate_structure_0.pdf; Додаток A-0399 - Витяг із заповненої анкети, поданої Нєвінномисским Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії та датованої 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи “ЄвроХім”. Схема корпоративної структури Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565_-_006_-_questionnaire_-_exporter_-_nevinnomyssky_azot_jsc.pdf і https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/non-confidential_exhibit_a-1_eurochem_corporate_structure.pdf (спільно іменовані - Австралійські Антидемпінгові Заяви ЄвроХіму). Дивитися в кожній Австралійській Антидемпінговій Заяві ЄвроХім на сторінці 51, відповідь ЄвроХім на питання H2-2, (Виділення додано).

 

[1815] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital” впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1816]Зокрема за допомогою перехресного володіння акціями у двох випадках. Одним із таких перехресних володінь є володіння EAG, яка тільки на 90% належить її прямій материнській компанії AIM Capital, але решта 10% належать власному російському холдинговому дочірньому підприємству EAG, Акціонерному товариству “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім”. Ще одним перехресним володінням є бельгійське виробниче дочірнє підприємство EuroChem Antwerpen NV, яке тільки на 50,01% належить EAG безпосередньо, решта 49,99% в ньому належать EuroChem International Holding BV.

 

[1817] Для Новомосковського Азоту дивитися Додаток A-0075 - Виписка з Російського Державного Реєстру для Новомосковського Азоту. Для Нєвинномисского Азоту дивитися Додаток A-0078 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Нєвинномисского Азоту. У витягах йдеться про те, що кожен із Новомосковського Азоту та Нєвинномисского Азоту має “єдиного акціонера”, але не розкриває його особистість із поміткою “доступ до інформації обмежений” із посиланням на Федеральний закон Російської Федерації від 8 серпня 2001 року № 129-ФЗ (тобто російські правила, що дають змогу російським компаніям, які перебувають під іноземними санкціями або діють на окупованих територіях України, приховувати від загального доступу у Російському Державному Реєстрі інформацію про своїх акціонерів). Однак 17 жовтня 2020 року Група ЄвроХім розкрила свою повну корпоративну структуру в австралійських антидемпінгових заявах ЄвроХіма (Додаток A-0073 і A-0399), заявивши, що Новомосковський Азот і Нєвинномисский Азот на 100% належать Російській Холдинговій Компанії ЄвроХім (Акціонерне товариство “Минерально-хімічна компанія ЄвроХім”), дивись Додаток А-1 у кожній Заяві (наприкінці Додатка).

 

[1818] Див. Анлгійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 13: “Усі акції MCC EuroChem належать компанії EuroChem AG, зареєстрованій у Швейцарії.”

 

[1819] Додаток A-0400 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Акціонерного товариства “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім” (Російська Холдингова Компанія ЄвроХім) підтверджує, що компанія існує, але не надає жодної інформації щодо своїх акціонерів, посилаючись на російські правила, що дозволяють російським компаніям, які перебувають під санкціями або діють на окупованих територіях України, не публікувати певної інформації, а також не публікувати інформацію щодо своїх акціонерів. Однак, Антидемпінгові заяви ЄвроХіма в Австралії (Додаток A-0073 і A-0399), Додаток A-1 (наприкінці кожного Додатка), показують, що Російська Холдингова Компанія ЄвроХім на 100% належить EAG, швейцарській холдинговій компанії Групи ЄвроХім (і остання також володіє 10% у Російській Холдинговій Компанії ЄвроХім в порядку зворотного володіння акціями). Додаток A-0075 - Виписка з Російського Державного Реєстру для Новомосковського Азоту, в якій зазначено, що Новомосковський Азот має “єдиного акціонера”, але його особистість не розкривають, з позначкою “доступ до інформації обмежений” та посиланням на Федеральний закон Російської Федерації від 8 серпня 2001 року № 129-ФЗ, що дозволяє особам, зареєстрованим у Російському Державному Реєстрі, не публікувати такої інформації, якщо вони перебувають під іноземними санкціями чи провадять діяльність на окупованій території. Однак 19 жовтня 2020 року Група ЄвроХім розкрила свою корпоративну структуру у відповідь на розслідування Австралійської антидемпінгової комісії, заявивши, що Новомосковський Азот на 100% належить Російській Холдинговій Компанії ЄвроХім. Дивитися Додаток A-0073 - Витяг із заповненої анкети, поданої Новомосковським Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії та датованої 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/non-confidential_exhibit_a-1_eurochem_corporate_structure_0.pdf, і Додаток A-0399 -

 

[1820] Додаток A-0388- Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінка 38; A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінка 38.

 

[1821] Пан Рашевський нібито залишив свої посади в EAG лише 15 березня 2022 року, через три тижні після початку Російської Кампанії 2022 року, після того, як його було включено до санкційного списку ЄС, але це не змінило структуру Групи ЄвроХім та її постійних поставок для виробництва зброї, що використовувалася в Російській Кампанії 2022 року.

 

[1822] Додаток A-0388- Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінки 4-5; Додаток A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінки 4-5.

 

[1823] Дивитися Додаток A-0334 - Федеральний закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства” в редакції, чинній у 2022 і 2023 роках. У ньому з цього приводу передбачено таке: Стаття 66.1.3: “З дозволу загальних зборів акціонерів повноваження всіх членів ради директорів (наглядової ради) товариства можуть бути припинені достроково”. Стаття 69.1: “Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) або одноосібним виконавчим органом товариства (директором, генеральним директором) та колегіальним виконавчим органом товариства (правлінням, дирекцією). Виконавчі органи підзвітні раді директорів (наглядовій раді) товариства та загальним зборам акціонерів”. Стаття 69.3: “Утворення виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень здійснюються за рішенням загальних зборів акціонерів, якщо статутом товариства вирішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів (наглядової ради) товариства”.

 

[1824] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 472

 

[1825] Додаток A-0388 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінка 8; Додаток A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінка 8.

 

[1826] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 14(1)

 

[1827] Додаток A-0073 - Витяг із заповненої анкети, поданої Новомосковським Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії та датований 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565-007-questionnaire-exporter-_jsc_novomoskovsky_azot.pdf та, Додаток A-0399 - Витяг із заповненої анкети, поданої Нєвинномисским Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії та датований 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565_-_006_-_questionnaire_-_exporter_-_nevinnomyssky_azot_jsc.pdf

 

[1828] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 14(1)

 

[1829] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 14

 

[1830] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 117

 

[1831] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 107: “ 107. З EuroChem AG і нижче ситуація до березня 2022 року була дещо складнішою, оскільки MCC EuroChem володіла 10 % акцій EuroChem AG.”

 

[1832] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital LTD впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1833] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 478

 

[1834] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital LTD впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1835] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital LTD впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1836] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital LTD впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1837] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 93

 

[1838] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 484

 

[1839] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital LTD впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1840] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital LTD впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1841] Додаток A-0401 - корпоративна структура Групи ЄвроХім, що міститься у файлі, який можна знайти на веб-сайті AIM Capital, https://web.archive.org/web/20240326160451/https://demo31.clip.mk/

 

[1842] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 489

 

[1843] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 119-120

 

[1844] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 86-94

 

[1845] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 492

 

[1846] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму

 

[1847] Додаток A-0388- Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, сторінка 38; Додаток A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінка. 38.

 

[1848] Додаток A-0402 - Interfax Стаття під назвою “СУЕК зобов'язується призупинити виплати на користь Мельниченка та Рашевського, доки вони залишаються під санкціями ЄС”, від 30 серпня 2022 року з приміткою “Новину змінено після того, як [СУЕК] надала додаткову інформацію про структуру власності та управління” (Звіт Interfax про Linetrust), доступно за посиланям: https://interfax.com/newsroom/top-stories/82681/

 

[1849] Додаток A-0402 - Interfax Стаття під назвою “СУЕК зобов'язується призупинити виплати на користь Мельниченка та Рашевського, доки вони залишаються під санкціями ЄС”, від 30 серпня 2022 року з приміткою “Новину змінено після того, як [СУЕК] надала додаткову інформацію про структуру власності та управління” (Звіт Interfax про Linetrust), доступно за посиланям: https://interfax.com/newsroom/top-stories/82681/

 

[1850] Рішення Суду ЄС від 26 лютого 2025 року у справі T-498/22, Олександра Мельниченко, підтримана Групою ЄвроХім, та Сибірська вугільна енергетична компанія (СУЕК) проти Ради Європейського Союзу, підтримана Королівством Бельгія, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, (Рішення Суду ЄС у справі пані Мельниченко), пункт 95: “...Крім того, як зазначає [пані Мельниченко], 7 травня 2022 року довірчий управитель Firstline Trust передав їй чималий пакет акцій у компанії, яка володіє портфелем контрольних пакетів акцій у Групі ЄвроХім та СУЕК...”. (Виділення додано)

 

[1851] Додаток A-0086 - Пресреліз AIM Capital LTD від 16 червня 2023 року, розміщений на Accesswire, під назвою “AIM Capital впровадила прозору структуру власності та нагляду в умовах санкцій”, доступно за посиланням: https://finance.yahoo.com/news/aim-capital-implemented-transparent-structure-200000100.html

 

[1852] Додаток A-0403 - Репортаж Euronews під назвою “Як російський мільярдер захистив активи від європейських санкцій” від 27 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.euronews.com/next/2022/05/27/ukraine-crisis-melnichenko-exclusive,

 

[1853] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 102

 

[1854] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 103. Для повноти картини, хоча це менше стосується цієї справи, 20 жовтня 2015 року було створено Lineboro Trust. На той момент довірчою особою була бермудська компанія під назвою Meritus Trust Company Limited (“Meritus”), а пан Мельниченко був її призначальником. Цілі Lineboro Trust стосуються управління Linetrust PTC. (Див. Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 104)

 

[1855] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 105-106

 

[1856] Додаток A-0404 - Заява EAG під назвою “Заява Групи ЄвроХім про права власності та контроль” від 21 червня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.eurochemgroup.com/media-announcements/eurochem-group-statement-on-ownership-and-control/

 

[1857] Додаток A-0403 – Репортаж Euronews під назвою “Як російський мільярдер захистив свої активи від європейських санкцій”, від 27 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.euronews.com/next/2022/05/27/ukraine-crisis-melnichenko-exclusive: “До 8 березня Мельниченко володів двома компаніями через ланцюжок трастів і корпорацій, що простягався від Москви і швейцарського міста Цуг до Кіпру і Бермудських островів, згідно з юридичними документами, переглянутими Reuters”.

 

[1858] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 102

 

[1859]Див. Додаток A-0405 - Закони Кіпру про міжнародні трасти 1992-2013 років (консолідація), Офіс комісара з правових питань у Нікосії, серпень 2017 року. (Закон Кіпру про Міжнародні Трасти).

 

[1860] Див. Додаток A-0405 - Закони Кіпру про міжнародні трасти 1992-2013 років (консолідація), Офіс комісара з правових питань у Нікосії, серпень 2017 року. (Закон Кіпру про Міжнародні Трасти), 2(b) від 20(I)/2012

 

[1861] Див. Додаток A-0405 - Закони Кіпру про міжнародні трасти 1992-2013 років (консолідація), Офіс комісара з правових питань у Нікосії, серпень 2017 року. (Закон Кіпру про Міжнародні Трасти), 2(c) від 20(I)/2012, Розділ 4(A) (5 із 20(I)/2012)

 

[1862] Див. Додаток A-0405 - Закони Кіпру про міжнародні трасти 1992-2013 років (консолідація), Офіс комісара з правових питань у Нікосії, серпень 2017 року. (Закон Кіпру про Міжнародні Трасти),

 

[1863] Див. Додаток A-0405 - Закони Кіпру про міжнародні трасти 1992-2013 років (консолідація), Офіс комісара з правових питань у Нікосії, серпень 2017 року. (Закон Кіпру про Міжнародні Трасти), Розділ 1 (2(c) від 20(I)/2012): ““протектор” означає особу, іншу, ніж довірчий управитель, якій надано повноваження будь-якого характеру трастовим документом, що створює або підтверджує траст, включно з повноваженнями консультувати довірчого управителя стосовно здійснення повноважень довірчого управителя або стосовно права довірчого управителя стосовно згоди чи вето, а також включає повноваження призначати або відстороняти довірчого управителя”.

 

[1864] Додаток A-0406 - Реклама Offshore Law Center під назвою “Найкращі офшорні трастові юрисдикції” від 17 травня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.offshorelawcenter.com/best-offshore-trust-jurisdictions (Виділення додано)

 

[1865] Додаток A-0407 - “Посібник із трастів на Бермудських островах”, опублікований Appleby, доступно за посиланням: https://www.applebyglobal.com/publications/trusts-in-bermuda/, (Виділення додано)

 

[1866] Додаток A-0408 - Стаття AGP Law (Кіпр) під назвою “Кіпрський міжнародний траст: абсолютний посібник із захисту добробуту та управління активами” від 16 жовтня 2024 року, доступно за посиланням: https://www.agplaw.com/cyprus-international-trust-an-absolute-guide-to-wealth-protection-and-asset-management/#:~:text=The%20role%20of%20the%20protector,to%20veto%20certain%20trustee%20decisions, (Виділення додано)

 

[1867] Додаток A-0404- Заява EAG під назвою “Заява Групи ЄвроХім про права власності та контроль” від 21 червня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.eurochemgroup.com/media-announcements/eurochem-group-statement-on-ownership-and-control/

 

[1868] Заява Позивача від 5 січня 2026 року, пункт 511

 

[1869] Додаток A-0403 - репортаж Euronews “Як російський мільярдер приховував активи від європейських санкцій”, від 27 травня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.euronews.com/next/2022/05/27/ukraine-crisis-melnichenko-exclusive,

 

[1870] Додаток A-0409 - Пресреліз Групи ЄвроХім від 10 березня 2022 року під назвою “Андрій Мельниченко залишає Раду директорів ЄвроХім і йде з посади основного бенефіціара”, доступно за посиланням: https://www.eurochemgroup.com/media-announcements/andrey-melnichenko-resigns-from-eurochem-board-of-directors-and-withdraws-as-main-beneficiary/; Дивитися також - Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункт 58, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1871] Додаток A-0410 - Репортаж “Дела.ру” на основі інтерв'ю з паном Мельниченком під назвою “Андрій Мельниченко: “У нас є калькулятор, ми вміємо рахувати гроші”. Як Андрій Мельниченко будує свій бізнес і про що він думає”, від 29 червня 2016 року, доступно за посиланням: https://dela.ru/interview/152571/,

 

[1872] Додаток A-0410 - Репортаж “Дела.ру” на основі інтерв'ю з паном Мельниченком під назвою “Андрій Мельниченко: “У нас є калькулятор, ми вміємо рахувати гроші”. Як Андрій Мельниченко будує свій бізнес і про що він думає”, від 29 червня 2016 року, доступно за посиланням: https://dela.ru/interview/152571/

 

[1873] Додаток A-0410 - Репортаж “Дела.ру” на основі інтерв'ю з паном Мельниченком під назвою “Андрій Мельниченко: “У нас є калькулятор, ми вміємо рахувати гроші”. Як Андрій Мельниченко будує свій бізнес і про що він думає”, від 29 червня 2016 року, доступно за посиланням: https://dela.ru/interview/152571/

 

[1874] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T-271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 58 і 69, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1875] Додаток A-0411 - Публічна заява EAG під назвою “Заява Групи ЄвроХім про права власності та контроль” від 21 червня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.eurochemgroup.com/media-announcements/eurochem-group-statement-on-ownership-and-control/.

 

[1876] Додаток A-0412 - Репортаж Myslo News під назвою “Андрій Мельниченко: “Інвестиції в нове виробництво складуть 2,5 млрд. доларів” від 14 червня 2019 року про відеоінтерв'ю пана Мельниченка, яке було дано російській щоденній “Російській гГзеті”, доступно за посиланням: https://myslo.ru/news/company/2019-06-14-andrej-mel-nichenko-investicii-v-novoe-proizvodstvo-sostavyat-2-5-milliarda-dollarov, (Додаток A-0413 - інтерв'ю Андрія Мельниченка “Російській газеті” щодо інвестицій Єврохіму в нові виробничі потужності, доступно за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=jwlyEiFsPqQ)

 

[1877] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 145

 

[1878] Додаток A-0414 - Стаття “Російської Газети” про презентацію пана Мельниченка на Санкт-Петербурзькому економічному форумі від 4 червня 2021 року, доступно за посиланням: https://rg.ru/2021/06/04/melnichenko-to-chto-stroim-eto-peredovye-tehnologii.html?utm_referrer=https%3A%2F%2Fen.wikipedia.org%2F

 

[1879] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 146, 147, 150

 

[1880] Додаток A-0092 - Регламент Ради ЄС про впровадження Регламенту (ЄС) 2022/396 від 9 березня 2022 року щодо впровадження Регламенту (ЄС) № 269/2014 стосовно обмежувальних заходів щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 721 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L:2022:080:FULL&from=EN

 

[1881] Додаток A-0099 - Регламент (ЄС) № 269/2014 від 13 вересня 2023 року щодо обмежувальних заходів стосовно дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, запис 893 у Додатку I, доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32023R1765

 

[1882] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 51-53, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, (Виділення додано)

 

[1883] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T-271/22), Рішення Спільного суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункт 11. Згодом ЄС піддав пана Мельниченка ще кільком раундам санкцій, доступне за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1884] Дивитися Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 51-53, “Той факт, що він був запрошений на [зустріч] [з президентом Путіним 24 лютого 2022 року], показує, що... він підтримує або реалізує дії чи політику, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні”. доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1885] Дивитися Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 58 і 69, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1886] Дивитися Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 70-72, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1887] Додаток A-0404 - Заява EAG під назвою “Заява Групи ЄвроХім про права власності та контроль” від 21 червня 2022 року, доступно за посиланням: https://www.eurochemgroup.com/media-announcements/eurochem-group-statement-on-ownership-and-control/.

 

[1888] Додаток A-0409 - Пресреліз Групи ЄвроХім від 10 березня 2022 року під назвою “Андрій Мельниченко залишає Раду директорів ЄвроХім і йде з посади основного бенефіціара”, доступно за посиланням: https://www.eurochemgroup.com/media-announcements/andrey-melnichenko-resigns-from-eurochem-board-of-directors-and-withdraws-as-main-beneficiary/; Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункт 58, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1889] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 112-113

 

[1890] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 114-115

 

[1891] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 75-84

 

[1892] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 128-132

 

[1893] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 146-147

 

[1894] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 201-204

 

[1895] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 200

 

[1896] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 200

 

[1897] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 70

 

[1898] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 67

 

[1899] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 140, також пункт 61

 

[1900] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 140

 

[1901] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 75-85

 

[1902] Додаток А-0679 – Лист, отриманий судом 14 жовтня 2025 року від Центрального органу кантону Цуг (Швейцарія), що підтверджує отримання судової ухвали від 19 серпня 2025 року Відповідачем 23 (EAG) 19 вересня 2025 року.  EAG отримав відповідне рішення суду 19 вересня 2025 року через Центральний орган кантону Цуг (Швейцарія).

 

[1903] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 61. У Англійському Рішенні щодо ЄвроХіму не пояснюється, у чому полягали відмінності між двома наборами письмових зобов'язань, підписаних паном Солженіциним.

 

[1904] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду ЄС  (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 70-72, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1905] Рішення Суду ЄС від 26 лютого 2025 року у справі T-498/22, Олександра Мельниченко, підтримана Групою ЄвроХім, та Сибірська вугільна енергетична компанія (СУЕК) проти Ради Європейського Союзу, підтримана Королівством Бельгія, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, (Рішення Європейського Суду у справі пані Мельниченко), пункт 95: “Заявниця стала бенефіціаром і протектором Firstline Trust 8 березня 2022 року, тобто за день до того, як її ім'я було включено до санкційних списків”, (Виділення додано).

 

[1906] Додаток A-0405 - Кіпрський Закон про Міжнародні Трасти (Зведений), Розділ 1 (2(c) з 20(I)/2012): ““протектор” означає особу, іншу, ніж довірчий управитель, якій надано повноваження будь-якого характеру трастовим документом, що створює або підтверджує траст, включно з повноваженнями консультувати довірчого управителя стосовно здійснення повноважень довірчого управителя або стосовно права довірчого управителя стосовно згоди чи вето, а також включає повноваження призначати чи відстороняти довірчого управителя”.

 

[1907] Рішення Європейського Суду у справі пані Мельниченко, пункт 95: “...Крім того, як зазначає [пані Мельниченко], 7 травня 2022 року довірчий управитель Firstline Trust передав їй чималий пакет акцій у компанії, що володіє портфелем контрольних пакетів акцій у Групи ЄвроХім та СУЕК...”, доступне за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, (Виділення додано).

 

[1908] Дивитися Часткову схему корпоративної структури Групи ЄвроХім

 

[1909] Додаток A-0389 - Консолідована звітність Групи ЄвроХім за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, сторінка 38

 

[1910] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункти 166- 175

 

[1911] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 182

 

[1912] Рішення Європейського Суду у справі пані Мельниченко, пункт 96, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1913] Рішення Європейського Суду у справі пані Мельниченко, пункт 97, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1914] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1915] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1916] Рішення Європейського Суду від 26 лютого 2025 року у справі T-498/22 Олександра Мельниченка (підтримано ЄвроХім АГ та ін.) проти Ради Європейського союзу (підтримано Королівством Бельгія), пункт 89, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1917] Рішення Європейського Суду від 26 лютого 2025 року у справі T-498/22 Олександра Мельниченка (підтримано ЄвроХім АГ та ін.) проти Ради Європейського союзу (підтримано Королівством Бельгія), пункт 89, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1918] Рішення Європейського Суду від 26 лютого 2025 року у справі T-498/22 Олександра Мельниченка (підтримано ЄвроХім АГ та ін.) проти Ради Європейського союзу (підтримано Королівством Бельгія), доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=295750&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670, пункти 95-101

 

[1919] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 70-72, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1920] Андрій Мельниченко проти Ради Європейського Союзу (Справа T -271/22), Рішення Загального суду (Перша палата) від 22 січня 2025 року, пункти 96-98, 102 і 103, доступно за посиланням: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text=&docid=294484&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=15555670

 

[1921] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 303

 

[1922] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 109

 

[1923] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 149

 

[1924] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 169

 

[1925] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 287

 

[1926] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 288

 

[1927] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 286

 

[1928] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 171

 

[1929] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 181

 

[1930] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 289

 

[1931] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 290

 

[1932] Англійське Рішення щодо ЄвроХіму, пункт 291

 

[1933] Постанова Верховного Суду України від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, доступно за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147 (Рішення у Справі Жеваго), пункт 152(2)

 

[1934] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1935] Додаток A-0415 - Фінансовий звіт Lifosa AB за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, Розділ A “Загальна інформація. Акціонер”

 

[1936] Додаток A-0416 - Веб-сторінка “Про нас” веб-сайту Lifosa AB, доступно за посиланням: https://www.lifosa.com/en/about-us/ab-lifosa/47.

 

[1937] Додаток A-0417 - Веб-сторінка “Про нас” веб-сайту EuroChem Antwerpen, доступно за посиланням: https://www.werkenbijeurochem.be/EuroChem-Antwerpen

 

[1938] Додаток A-0418 - Виписка з Бельгійського публічного реєстру щодо EuroChem Antwerpen

 

[1939] Додаток A-0416 - Веб-сторінка “Про нас” веб-сайту Lifosa AB., доступно за посиланням: https://www.lifosa.com/en/about-us/ab-lifosa/47,

 

[1940] Дивитися Додаток A-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International Holding B.V. (EuroChem International) із зазначенням пана Скляра як директора з 10 липня 2014 року та історії володіння акціями EuroChem International, в якій (i) EAG є 100%-им акціонером з 15 травня 2018 року; (ii) до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem International Limited як 100%-им акціонером з 31 липня 2014 року по 15 травня 2018 року; (iii) і до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem A.M. Limited в якості 100% акціонера з 23 травня 2014 року по 31 липня 2014 року; і (iv) до цього Російська Холдингова Компанія ЄвроХіму (Відкрите акціонерне товариство “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім” з державним реєстраційним номером 1027700002659) в якості 100% акціонера з 12 грудня 2008 року по 23 травня 2014 року; та Додаток A-0419 - Витяги з російського проспекту цінних паперів, затвердженого Російською Холдинговою Компанією “ЄвроХіма” 9 вересня 2015 року (тільки сторінки 1 і 104 російської версії), у яких пан Скляр і пан Фіріллас зазначені як директори EuroChem A.M. Limited

 

[1941] Додаток A-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International Holding B.V. (EuroChem International)

 

[1942] Додаток A-0420- Роздруківка з сайту TMF Management BV

 

[1943] Додаток A-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International Holding B.V. (EuroChem International) із зазначенням пана Скляра як директора з 10 липня 2014 року та історії володіння акціями EuroChem International, в якій (i) EAG є 100%-им акціонером з 15 травня 2018 року; (ii) до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem International Limited як 100%-им акціонером з 31 липня 2014 року по 15 травня 2018 року; (iii) і до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem A.M. Limited в якості 100% акціонера з 23 травня 2014 року по 31 липня 2014 року; і (iv) до цього Російська Холдингова Компанія ЄвроХім (Відкрите акціонерне товариство “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім” з державним реєстраційним номером 1027700002659) в якості 100% акціонера з 12 грудня 2008 року по 23 травня 2014 року; та Додаток A-0419 - Витяги з російського проспекту цінних паперів, затвердженого Російською Холдинговою Компанією ЄвроХім 9 вересня 2015 року (тільки сторінки 1 і 104 російської версії), у яких пан Скляр і пан Фіріллас зазначені як директори EuroChem A.M. Limited

 

[1944] Додаток A-0421 - Кредитна угода між поданою до Комісії з цінних паперів і бірж США компанією від 10 грудня 2018 року, підписана Л. Дж. М. Дуйсенсом від імені TMF як “керуючого директора”, доступно за посиланням: https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1296435/000129643519000067/executionversionjpm_neenah.htm,

 

[1945] Додаток A-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International Holding B.V. (EuroChem International) із зазначенням пана Скляра як директора з 10 липня 2014 року та історії володіння акціями EuroChem International, в якій (i) EAG є 100%-им акціонером з 15 травня 2018 року; (ii) до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem International Limited як 100%-им акціонером з 31 липня 2014 року по 15 травня 2018 року; (iii) і до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem A.M. Limited в якості 100% акціонера з 23 травня 2014 року по 31 липня 2014 року; і (iv) до цього Російська Холдингова Компанія ЄвроХім (Відкрите акціонерне товариство “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім” з державним реєстраційним номером 1027700002659) в якості 100% акціонера з 12 грудня 2008 року по 23 травня 2014 року; та Додаток A-0419 - Витяги з російського проспекту цінних паперів, затвердженого Російською Холдинговою Компанією ЄвроХім 9 вересня 2015 року (тільки сторінки 1 і 104 російської версії), у яких пан Скляр і пан Фіріллас зазначені як директори EuroChem A.M. Limited

 

[1946] Додаток A-0101 - Витяги з Торгового реєстру Нідерландів щодо EuroChem International Holding B.V. (EuroChem International) із зазначенням пана Скляра як директора з 10 липня 2014 року та історії володіння акціями EuroChem International, в якій (i) EAG є 100%-им акціонером з 15 травня 2018 року; (ii) до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem International Limited як 100%-им акціонером з 31 липня 2014 року по 15 травня 2018 року; (iii) і до цього зареєстрована на Кіпрі компанія EuroChem A.M. Limited в якості 100% акціонера з 23 травня 2014 року по 31 липня 2014 року; і (iv) до цього Російська Холдингова Компанія ЄвроХім (Відкрите акціонерне товариство “Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім” з державним реєстраційним номером 1027700002659) в якості 100% акціонера з 12 грудня 2008 року по 23 травня 2014 року; та Додаток A-0419 - Витяги з російського проспекту цінних паперів, затвердженого Російською Холдинговою Компанією ЄвроХім 9 вересня 2015 року (тільки сторінки 1 і 104 російської версії), у яких пан Скляр і пан Фіріллас зазначені як директори EuroChem A.M. Limited

 

[1947] Пояснення Позивача від 28 квітня 2026 року, пункт 74, Додаток А-0993 – Апеляційна скарга, датована 21 квітня 2026 року від EAG та EuroChem International у Нідерландському Розгляді щодо скасування арешту майна Групи ЄвроХім у Нідерландах, вчиненого Позивачем у зв’язку з його Позовом у цій справі, пункт 3.12

 

[1948] Додаток A-0073 - Витяг із заповненої анкети, поданої Новомосковським Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії, датованої 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565-007-questionnaire-exporter-_jsc_novomoskovsky_azot.pdf та https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/non-confidential_exhibit_a-1_eurochem_corporate_structure_0.pdf, Додаток A-0399 - Витяг із заповненої анкети, поданої Нєвінномисским Азотом до Австралійської антидемпінгової комісії, датованої 19 жовтня 2020 року, включно зі схемою корпоративної структури Групи ЄвроХім, доступно за посиланням: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/565_-_006_-_questionnaire_-_exporter_-_nevinnomyssky_azot_jsc.pdf і https://www.industry.gov.au/sites/default/files/adc/public-record/non-confidential_exhibit_a-1_eurochem_corporate_structure.pdf (спільно іменовані Австралійські Антидемпінгові Заяви ЄвроХіму). Дивитися в кожній Австралійській Антидемпінговій Заяві ЄвроХім на сторінці 51, відповідь ЄвроХім на питання H2-2, (Виділення додано).

 

[1949] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1950] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[1951] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[1952] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(1)

 

[1953] Рішення у Справі Жеваго, пункт 151

 

[1954] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 265

 

[1955] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 265

 

[1956] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 271

 

[1957] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 270

 

[1958] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 268

 

[1959] Barcelona Traction, Light and Power Company, Limited, Judgment, I.C.J. Reports 1970, p. 3, пункт 59. (Виділення додано)

 

[1960] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 273-277

 

[1961] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 278

 

[1962] Barcelona Traction, Light and Power Company, Limited, Judgment, I.C.J. Reports 1970, p. 3, пункт 59 (Виділення додано)

 

[1963] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 279

 

[1964] Пояснення Позивача від 28 квітня 2026 року, пункт 68

 

[1965] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 281

 

[1966] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 281

 

[1967] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 280

 

[1968] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 281

 

[1969] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 284

 

[1970] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 285

 

[1971] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 286

 

[1972] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 288

 

[1973] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 293

 

[1974] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 294

 

[1975] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 295

 

[1976] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 298

 

[1977] Пояснення Позивача від 28 квітня 2026 року, пункт 81

 

[1978] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 299-301

 

[1979] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 303

 

[1980] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 304

 

[1981] Додаток A-0422 - Дослідження під назвою: “Шляхи війни, роль російської логістичної інфраструктури у війні проти України”, витяг, повна версія доступна на сайті https://trap.org.ua/publications/fihurant-trap-aggressor-pid-sanktsii-velykoi-brytanii-potrapyla-aviakompaniia-volha-dniepr/, сторінки 4 і 5.

 

[1982] Додаток A-0422 - Дослідження під назвою: “Шляхи війни, роль російської логістичної інфраструктури у війні проти України”, витяг, повна версія доступна на сайті https://trap.org.ua/publications/fihurant-trap-aggressor-pid-sanktsii-velykoi-brytanii-potrapyla-aviakompaniia-volha-dniepr/

 

[1983] Додаток A-0423- Повідомлення Interfax під назвою “Білоруські та російські льотчики тренуються на аеродромі Барановичі в рамках перевірки готовності сил швидкого реагування Союзної держави”, від 25 лютого 2022 року2, доступне на сайті https://interfax.com/newsroom/top-stories/74214/.

 

[1984] Додаток A-0422 - Дослідження під назвою “Шляхи війни, роль російської логістичної інфраструктури у війні проти України”, витяг, повна версія доступна на https://trap.org.ua/publications/fihurant-trap-aggressor-pid-sanktsii-velykoi-brytanii-potrapyla-aviakompaniia-volha-dniepr/, сторінки 4 і 5

 

[1985] Єдиний державний реєстр судових рішень України, Рішення Вищого антикорупційного суду від 29 серпня 2023 року у справі № 991/7229/23, доступно за посиланням: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/administrative/judgments/991_7229_23_29-08-2023.pdf.

 

[1986] Єдиний державний реєстр судових рішень України, Рішення Вищого антикорупційного суду від 29 серпня 2023 року у справі № 991/7229/23, доступно за посиланням: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/administrative/judgments/991_7229_23_29-08-2023.pdf

 

[1987] Додаток A-0424 - Виконавчий регламент Ради (ЄС) 2025/527 від 14 березня 2025 року, що реалізує Регламент (ЄС) № 269/2014 про обмежувальні заходи щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, запис 438 (щодо Групи Волга-Днєпр”, a.k.a. Volga Dnepr Moscow, a.k.a. Група Волга-Днєпр), доступно за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ%3AL_202500527&qid=1742218670627 (Виділення додано).

 

[1988] Додаток A-0425 - Прес-реліз Міністерства фінансів США від 23 серпня 2024 року, доступний за адресою https://ofac.treasury.gov/recent-actions/20240823.

 

[1989] Використовуючи формулювання Постанови Пленуму Верховного суду від 27 березня 1992 року № 6, яка свідчила: “ 3. ... Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими”.

 

[1990] Дивитися Розділ IV(A)(1) цього Рішення

 

[1991] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1992] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, а також Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[1993] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення, і Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, пункт 3

 

[1994] Дивитися Розділ VII цього Рішення

 

[1995] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення

 

[1996] Дивитися Розділ IV(B)(1) цього Рішення.

 

[1997] Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України говорить: “Під час здійснення своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, що могли б порушити права інших осіб…”.

 

[1998] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[1999] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[2000] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[2001] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[2002] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[2003] Дивитися Розділ VI(E)(2) цього Рішення

 

[2004] Дивитися Розділ VI(B)(1) цього Рішення, і Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, пункт 3

 

[2005] Додаток A-0103 - Часткова схема корпоративної структури Групи Волга-Днєпр (слід розглядати в сукупності з описом, викладеним у цьому Рішенні).

 

[2006] Додаток A-0107 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва”.

 

[2007] Додаток A-0426 - Російський видавничий дім “Коммерсантъ”, повідомлення під заголовком: “Волга-Днєпр в обхід санкцій. Найбільша вантажна авіакомпанія Росії змінює власника”, від 12 серпня 2022 року, доступно за посиланням https://www.kommersant.ru/doc/5504470.

 

[2008] Додаток A-0427 - Стаття Forbes “Неприбуткова AirBridgeCargo виплатила своєму засновнику ₽8 млрд. у вигляді дивідендів” від 7 серпня 2023 року, розміщена за адресою: https://www.forbes.ru/milliardery/493798-ubytocnaa-ejrbridzkargo-zaplatila-svoemu-osnovatelu-8-mlrd-dividendov

 

[2009] Додаток A-0107 - Виписка з Російського Державного Реєстру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Волга-Днєпр-Москва”.

 

[2010] Додаток A-0427 - Стаття Forbes “Неприбуткова AirBridgeCargo виплатила своєму засновнику ₽8 млрд. у вигляді дивідендів” від 7 серпня 2023 року, длступна за адресою: https://www.forbes.ru/milliardery/493798-ubytocnaa-ejrbridzkargo-zaplatila-svoemu-osnovatelu-8-mlrd-dividendov

 

[2011] Додаток A-0111 - Перелік Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США щодо пана Ісайкіна, доступно за адресою: https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=50248.

 

[2012] Додаток A-0427 - Стаття Forbes “Неприбуткова AirBridgeCargo виплатила своєму засновнику ₽8 млрд. у вигляді дивідендів” від 7 серпня 2023 року, розміщена за адресою: https://www.forbes.ru/milliardery/493798-ubytocnaa-ejrbridzkargo-zaplatila-svoemu-osnovatelu-8-mlrd-dividendov

 

[2013]Постанова Верховного суду України від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/118788147 (Рішення у Справі Жеваго), пункт 152(1)

 

[2014] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(2)

 

[2015] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[2016] Рішення у Справі Жеваго, пункт 155

 

[2017] Рішення у Справі Жеваго, пункт 152(4)

 

[2018] Рішення у Справі Жеваго, пункт 154

 

[2019] Додаток A-0426 - Російський видавничий дім Коммерсантъ, повідомлення під заголовком: “Волга-Днєпр в обхід санкцій. Найбільша вантажна авіакомпанія Росії змінює власника”, від 12 серпня 2022 року, доступне на сайті https://www.kommersant.ru/doc/5504470.

 

[2020] Схема Групи Волга-Днєпр A-0429- Передбачувані зміни в структурі власності Групи Волга-Днєпр в серпні 2022 року

 

[2021] Частина 3 статті 162 ГПК передбачає: “ 3. Позовна заява повинна містити: … 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; …”

 

[2022] Частина 1 статті 164 ГПК встановлює: “ 1. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів…”

 

[2023] Частина 4 статті 165 ГПК передбачає: “ 3. Відзив повинен містити: …5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;… ”

 

[2024] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків

 

[2025] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, прохальна частина, пункт 3

 

[2026] Відповідач 21 (Новомосковський Азот) отримав копію Позову зі Звітом про Оцінку Збитків 25 липня 2025 року (Додаток A-0077 – Документи, що підтверджують відправки Позову та доданих до нього документів 26 липня 2025 року поштою та отримання Позову та доданих до нього документів Відповідачем 21 (Новомосковський Азот) 25 липня 2025 року електронною поштою на адресу, опубліковану на його офіційному веб-сайті info@nak-azot.com)

 

[2027] Дивитися Розділ I(С)(7) вище

 

[2028] Для повноти викладення Суд зазначає, що загальні аргументи Новомосковського Азоту щодо того, що він нібито не міг знайти юристів для представлення своїх інтересів у справі, були визнані Судом необґрунтованими та (або) такими, що не відповідають дійсності, і в будь-якому разі, Новомосковський Азот не пояснив, у чому полягала відмінність між ситуацією щодо цього питання до терміну подання відзиву (2 лютого 2026 року), з одного боку, та ситуацією на дату подання Другого відзиву Новомосковського Азоту від 21 квітня 2026 року.

 

[2029] Дивитися Розділ I(C)(15)

 

[2030] Детальнішу інформацію дивитися в Додатку A-0115 - Звіт про Оцінку Збитку, Розділ I(1)(a)

 

[2031] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, Розділ I(1)(b)

 

[2032] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, Розділ F, пункт 20, а більш детальну інформацію про розрахунки дивитися в Розділі I

 

[2033] Дивитися Розділи I(C)(7) i I(C)(15) цього Рiшення

 

[2034] Дивитися Розділи I(C)(7) i I(C)(15)(c) цього Рiшення

 

[2035] Дивитися Розділ I(C)(15)(b) цього Рiшення

 

[2036] Детальнішу інформацію дивитися в Додатку A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ I(1)(c) та Методика оцінки збитків 2022 року, Розділ III(7.5)

 

[2037] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 4

 

[2038] Так Звана Рецензія, сторінки 22-37

 

[2039] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункт 310

 

[2040] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункт 314

 

[2041] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункт 312

 

[2042] Пояснення Позивача щодо Другого Відзиву Новомосковського Азоту від 27 квітня 2026 року, пункти 85-94

 

[2043] Так Звана Рецензiя, сторінка 79

 

[2044] Додаток A-0120 - Протокол засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин при Міністерстві геології УРСР № 3238 від 06 липня 1971 року щодо запасів гранітів та діоритів на родовищі, яке належить до Кар'єру Позивача, сторінка 11; Додаток A-0121 - Статистична форма 5-гр станом на 1 січня 2022 року, подана Позивачем до Державної служби геології та надр України

 

[2045] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 310

 

[2046] Так Звана Рецензія, сторінка 30

 

[2047] До прикладу, пункти 1 и 2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, встановлюють: “ 1. Цим Національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. 2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством”.

 

[2048] Так Звана Рецензія, сторінки 30-37

 

[2049] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділи I(1)(c)-(g)

 

[2050] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ F, пункт 19

 

[2051] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ I(1)(d)

 

[2052] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 3

 

[2053] Клопотання Відповідача18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінки 3 - 4

 

[2054] Так Звана Рецензія, сторінки 12-14

 

[2055] Доступно за посиланням: https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/press-list/spf-estimate-announcements/17176.html

 

[2056] Додаток A-0127 – Заява Свідка Ковиліної

 

[2057] Додаток A-0223 - Публікація “Ціни реалізації продукції з 11.11.2022 р.”, опублікована 20 лютого 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, доступно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/tseny-realizatsii-produktsii-s-11-11-2022-g-2; Додаток A-0224 - Публікація “Фахівці геолого-маркшейдерської служби Державної корпорації “НЄДРА” готуються до проведення буропідривних робіт”, опублікована 23 квітня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, доступно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/spetsialisty-geologo-markshejderskoj-sluzhby-gosudarstvennoj-korporatsii-nedra-provodyat-podgotovku-k-burovzryvnym-rabotam; Додаток A-0225 - Публікація “Ведуться роботи з відновлення видобутку граніту в гранітних кар'єрах республіки”, опублікований 19 квітня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, доступно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/na-granitnykh-karerakh-respubliki-provodyatsya-raboty-po-vozobnovleniyu-dobychi-granita; Додаток A-0226 - Публікація “Фахівці геолого-маркшейдерської служби Державної корпорації “НЄДРА” проводять планові роботи на гранітних кар'єрах”, опублікована 26 червня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, достуно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/novosti/spetsialisty-geologo-markshejderskoj-sluzhby-gosudarstvennoj-korporatsii-nedra-provodyat-planovye-raboty-na-granitnykh-karerakh); Додаток А-0227 - Публікація “Державна корпорація “НЄДРА” активно розробляє Анадольське Родовище корисних копалин”, опублікований 10 червня 2023 року на офіційному сайті Державної корпорації “НЄДРА”, доступно за посиланням: https://nedra-dnr.ru/press-tsentr/№vosti/a

 

[2058] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 9

 

[2059] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 3

 

[2060] Клопотання Відповідача18 (Rosneft AET) щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 4

 

[2061] Так Звана Рецензія, Питання 2 сторінки 14-22

 

[2062] Так Звана Рецензія, сторінки 37-55

 

[2063] Так Звана Рецензія, сторінка 38

 

[2064] Заява Позивача від 05 січня 2026 року, Розділ V(B)

 

[2065] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 315

 

[2066] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 316

 

[2067] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 3

 

[2068] Так Звана Рецензія, сторінки 55-58

 

[2069] Так Звана Рецензія, сторінки 58-65

 

[2070] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот) від 21 квітня 2026 року, пункт 317(iv)

 

[2071] Пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот), пункт 99

 

[2072] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, пункт 132

 

[2073] Так Звана Рецензія, сторінки 58-65

 

[2074] Так Звана Рецензія, сторінки 65-66

 

[2075] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 3

 

[2076] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 5

 

[2077] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінка 4

 

[2078] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 317(i)

 

[2079] Пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту), пункт 96

 

[2080] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, пункт 78

 

[2081] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункти 316 i 317(ii)

 

[2082] Пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту), пункт 97

 

[2083] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 317(iii)

 

[2084] Пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот), пункт 98

 

[2085] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ I(1)(d)

 

[2086] Клопотання Відповідача18 Rosneft AET щодо Оцінки Збитків від 24 квітня 2026 року, сторінки 3

 

[2087] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 318

 

[2088] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 320

 

[2089] Пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковський Азот), пункт 100.3

 

[2090] Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту) від 21 квітня 2026 року, пункт 320

 

[2091] Пояснення Позивача від 27 квітня 2026 року на Другий Відзив Відповідача 21 (Новомосковського Азоту), пункт 100.3

 

[2092] Доступно за посиланням: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/pd_satisfaction_claims_eng

 

[2093] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ F, пункт 20, а більш детальну інформацію про розрахунки дивитися в Розділі I

 

[2094] Дивитися Розділи I(C)(7) i I(C)(15)(c) цього Рiшення

 

[2095] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 107

 

[2096] Відзив Відповідача 18 (Rosneft AET) від 23 січня 2026 року, пункт 105

 

[2097] Дивитися також Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, J(1)(a)

 

[2098] Додаток А-1002А - Додатковий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних до Звіту про Оцінку Збитків, пункт 6

 

[2099] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ F, пункт 21.1, а подальші подробиці розрахунку дивитися в розділах J(1)(b), Додаток А-1002А - Додатковий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних до Звіту про Оцінку Збитків, пункт 6

 

[2100] Дивитися також Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ J(2)(a)

 

[2101] Додаток A-0115 - Звіт про Оцінку Збитків, розділ F, пункт 21.2, і подальші подробиці розрахунку дивитися в розділах J(2)(b), Додаток А-1002А - Додатковий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних до Звіту про Оцінку Збитків, пункт 6

 

[2102] Позов Позивача, пункт 1097

 

 

До уваги відповідачів 1-34 у справі № 908/1955/22(908/2314/24)- рішення суду