До відома сторін у справі № 908/1219/26 (суддя Педорич С.І.): до відповідача: Комунальне некомерційне підприємство “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (пров. Лікарняний, буд. 3, смт М

16 липня 2026, 11:59

До відома сторін у справі № 908/1219/26 (суддя Педорич С.І.): до відповідача: Комунальне некомерційне підприємство “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (пров. Лікарняний, буд. 3, смт Михайлівка, Василівський р-н, Запорізька обл., 72002; ел. пошта: mihcrb@post.ua; ідентифікаційний код юридичної особи 01992883)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 Справа №908/1219/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код юридичної особи 19480600)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (пров. Лікарняний, буд. 3, смт Михайлівка, Василівський р-н, Запорізька обл., 72002; ел. пошта: mihcrb@post.ua; ідентифікаційний код юридичної особи 01992883)

про стягнення коштів,

без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

22.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (скорочене найменування – ДПЗД “Укрінтеренерго”) до відповідача – Комунальне некомерційне підприємство “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (скорочене найменування – КПН “Михайлівська БЛ” МСР ВРЗО), про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період жовтень 2021 року в розмірі 139 292,28 грн, пеню в розмірі 6777,63 грн, інфляційні втрати в розмірі 72 989,15 грн, 15% річних в розмірі 92 906,29 грн. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 3743,58 грн просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 справу №908/1219/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 27.05.2026прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1219/26 та присвоєний справі номер провадження 3/63/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є пров. Лікарняний, буд. 3, смт Михайлівка, Василівський р-н, Запорізька обл., 72002.

Станом на момент звернення позивача до суду не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом – 72002.

Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Михайлівська селищна територіальна громада Василівського району Запорізької області (з 28.02.2022, код UA23040170000022547).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Тож повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснювався через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщено на сайт суду 27.05.2026.

Також суд додатково повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на зазначену в позові електронну адресу відповідача, а саме: mihcrb@post.ua (а.с. 46). Документ повернуто (не доставлено) з повідомленням про помилку.

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі №990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвал суду на адресу електронної пошти відповідача та розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Відповідач – КПН “Михайлівська БЛ” МСР ВРЗО, перебувало на постачанні електричної енергії постачальником “останньої надії” згідно з даними Оператора системи розподілу – Акціонерного товариства “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО” (далі – АТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО”, ОСР) протягом січня-лютого 2021 року.

За інформацією, отриманою від ОСР, Відповідач приєднався до публічного договору постачання електричної енергії Постачальником “останньої надії”, який відповідно частини 8 статті 64 ЗУ “Про ринок електричної енергії” вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, та у періоді жовтень 2021 року споживав електричну енергію від Постачальника “останньої надії” на умовах зазначеного договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 46 ЗУ “Про ринок електричної енергії” ОСР зобов’язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором. ОСР щомісяця надає постачальнику “останньої надії” звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (надалі – Звіти), на підставі яких постачальник “останньої надії” визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем. На виконання Договору ДПЗД “Укрінтеренерго” на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від ОСР, виставило Відповідачу на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2021 рокурахунок №000001992883/07/О10/22491 від 12.11.2021 та Акт №015662 купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 від 31.10.2021 на обсяг споживання електричної енергії – 22908 кВт.*год. на загальну суму 139292,28 грн (з ПДВ).

Зазначені рахунок та акт були надіслані на електронну адресу Відповідача 12.11.2021, а також рекомендованим поштовим відправленням 0100100284957, яке було отримано Відповідачем 30.11.2021, що підтверджується роздруківкою з системи Microsoft Outlook та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Невиконання відповідачем умов договору щодо оплати спожитої електроенергії стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період жовтень 2021 року в розмірі 139 292,28 грн, пені в розмірі 6777,63 грн, інфляційних втрат в розмірі 72 989,15 грн, 15% річних в розмірі 92 906,29 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір з постачальником “останньої надії”, чи була поставлена електрична енергія, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлена електрична енергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена поставлена електрична енергія), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Державне зовнішньоекономічної діяльності підприємство “Укрінтеренерго” (далі – Позивач, Постачальник, ДПЗД “Укрінтеренерго”) відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, статті 64 Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 (далі – ПРРЕЕ, Правила), виконує функції постачальника “останньої надії” та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої за постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344

Відповідно до частини 6 статті 64 Закону України “Про ринок електричної енергії” Позивач здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, що затверджується НКРЕКП (додаток 7 до ПРРЕЕ), є публічним договором приєднання та оприлюднений на офіційному вебсайті Позивача (https://uie.kiev.ua/wp-content/uploads/2025/06/Dogovir.pdf).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” є публічним договором приєднання, укладається на підставі дій споживача – споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто споживач безакцептно приймає умови Договору.

Згідно з частиною 8 статті 64 ЗУ “Про ринок електричної енергії” Постачальник “останньої надії” здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Згідно з п. 6.2.1 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником “останньої надії” у випадках, визначених у розділі III цих Правил.

Положенням пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника “останньої надії” в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника “останньої надії”, не пізніше дати такого переходу.

Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії” (у редакції, чинній до на момент виникнення спірних правовідносин) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор систем розподілу (далі – ОСР).

Функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії щодо Відповідача у спірний період часу виконувало Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (далі ОСР, наразі – АТ “Запоріжжяобленерго”).

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” відповідно до вимог ПРРЕЕ листом від 05.10.2021 №007-72/5342 надало Позивачу інформацію про переведення Відповідача на постачання електричної енергії до Позивача як постачальника “останньої надії” з 22 жовтня 2021 року.

Тож Комунальне некомерційне підприємство “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (далі – Відповідач, Споживач, КНП “Михайлівська БЛ” МСР ВРЗО) перебувало на постачанні електричної енергії у Позивача як постачальника “останньої надії” у період: січень - лютий 2021 року, жовтень 2021 року.

Отже, між ДПЗД “Укрінтеренерго” (Постачальником, позивач у справі), яке виконує функції постачальника “останньої надії” та діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та КПН “Михайлівська БЛ” МСР ВРЗО (Споживачем, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” (надалі - Договір) на умовах публічного договору приєднання споживача, постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” та комерційної пропозиції №4 від 10.06.2021, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 5.8. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно із умовами Комерційної пропозиції №4 від 10.06.2021 споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку Споживач зобов’язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 даної комерційної пропозиції. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Відповідно до пункту 5.10 Договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Пунктом 4.3. Комерційної пропозиції №4 від 10.06.2021 передбачено, що у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв’язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

На виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу ПАТ “Запоріжжяобленерго” на підставі звітів про фактичне споживання електричної енергії, за розрахунковий період жовтень 2021 року позивачем складено відповідачеві (а.с.21-24) рахунок №000001992883/07/О01/22491 від 12.11.2021 та акт №015662 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2021 року від 31.10.2021, за якими обсяг споживання електричної енергії визначено 22908 кВт.*год.139292,28 грн (з ПДВ).

Зазначені рахунок та акт надіслані на електронну адресу Відповідача (mihcrb@post.ua) - 12.11.2021 (на звороті а.с.25), а також рекомендованим поштовим відправленням 0100100284957, яке було отримано відповідачем 30.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (на звороті а.с.24).

Відповідач заборгованість за жовтень 2021 року не сплатив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію становить 139292,28 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався за спожиту електричну енергію у встановлений строк, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення 139292,28 грн. За невиконання грошового зобов’язання позивачем також нараховано пеню в розмірі 6777,63 грн, інфляційні втрати в розмірі 72 989,15 грн та 15% річних в розмірі 92 906,29 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо суми основного боргу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Виконання функцій постачальника “останньої надії” є одним із спеціальних обов’язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, відповідно до статті 62 Закону України “Про ринок електричної енергії” та “Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (зі змінами).

Положеннями ч.ч. 6, 8 статті 64 Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі - Закон) встановлено, що Постачальник “останньої надії” здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник “останньої надії” оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному вебсайті. Постачальник “останньої надії” здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник “останньої надії” має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник “останньої надії” зобов’язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному вебсайті (ч. 11 ст. 64 Закону).

На виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону, ДПЗД “Укрінтеренерго”, як постачальником “останньої надії”, на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”; Договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”; Додаток 1 до Договору “Комерційна пропозиція №4 від 10.06.2021” для постачання електричної енергії споживачам постачальником “останньої надії”; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником “останньої надії” та інше.

Відповідно до положень ч. 9 статті 64 Закону Постачальник “останньої надії” постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

Згідно висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.09.2021 у справі №910/8958/20 у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України “Про ринок електричної енергії” постачальник “останньої надії” надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника “останньої надії” відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником (пункт 8.23. постанови Верховного Суду).

Щодо заборгованості Споживача (відповідача) за спожиту електричну енергію постачальника “останньої надії”.

Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику “останньої надії” оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118 (далі – Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику “останньої надії” Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Тобто, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД “Укрінтеренерго” отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) за розрахунковий період.

ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсягрозподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання)), на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник “останньої надії”, визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Положеннями пункту 6.2. Тимчасового порядку встановлено, що до 8 числа М+1 (місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем) ОСР на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/ НЕК формують, зокрема: фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному електропостачальнику у місяці, у т. ч. з розбивкою по групі “а” та групі “б” та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу.

Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Датою отримання платіжного документа вважається зокрема, дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи).

Отже, на підставі звітів оператора системи розподілу ПАТ “Запоріжжяобленерго” про фактичне споживання електричної енергії за розрахунковий період жовтень 2021 року позивачем складено відповідачеві (а.с.21-24) рахунок №000001992883/07/О01/22491 від 12.11.2021 та акт №015662 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2021 року від 31.10.2021, за якими обсяг споживання електричної енергії визначено 22908 кВт.*год.в розмірі 139292,28 грн (з ПДВ).

Зазначені рахунок та акт надіслані на електронну адресу Відповідача (mihcrb@post.ua) - 12.11.2021 (на звороті а.с. 25), а також рекомендованим поштовим відправленням 0100100284957, яке було отримано відповідачем 30.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (на звороті а.с.24).

Пункт 3 частина 1 статті 57 Закону визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 2.1. глави 2 Договору встановлено, що Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно із п. 5.8. Договору – розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно із умовами Комерційної пропозиції №4 споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку Споживач зобов’язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 даної комерційної пропозиції. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Відповідно до пункту 5.10 Договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Отже встановлений пунктом 5.10. договору строк у 5 робочих днів на оплату отриманого рахунку скінчився 19.11.2021.

Відповідно до Комерційної пропозиції №4 ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником “останньої надії”, затвердженою постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179. Ціни Постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Загальний розмір спожитої та несплаченої відповідачем електричної енергії, поставленої позивачем як постачальником “останньої надії” за даними ОСР за період жовтня 2021 року становить 22908 кВт.*год. на суму 139292,28 грн (з ПДВ).

Судом установлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання в частині постачання електричної енергії, що підтверджується, зокрема Звітом про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2021 року та Актом купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2021 року, проте відповідач в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснив своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 139292,28 грн.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 139292,28 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 139292,28 грн.

Щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 15% річних.

Згідно з вимогами п.п. 2 та п.п. 6 п. 6.2 глави 6 Договору про постачання електричної енергії з постачальником “останньої надії” споживач зобов’язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов’язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.

Разом з тим, відповідно до положень п.п. 6 п. 7.1. глави 7 Договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов’язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (положення частини першої ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно із п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Розділом “Розмір пені” Комерційної пропозиції №4 (п.6.1) встановлено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з тим, Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Щодо розміру процентів, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов’язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Відповідно до Комерційної пропозиції №4 від 10.06.2026 (п.7.4) споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Тож сторони у Комерційній пропозиції №4 передбачили іншу проценту ставку, ніж встановлено ч. 2 ст. 625 ЦК України, – в розмірі 15 % від простроченої суми.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує пеню, інфляційні втрати та 15% річних.

За розрахунком позивача пеня нарахована на суму боргу 139292,28 грн за період 20.11.2021-23.02.2022 в розмірі 6777,63 грн.

Здійснивши розрахунок пені в юридичній інформаційно-пошуковій системі “Ліга:Закон”, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, за період 20.11.2021-23.02.2022 на обґрунтовану суму боргу в розмірі 139292,28 грн, суд встановив, що розрахунок відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними.

Відповідно до розрахунку позивача розмір 15% річних на суму боргу 139292,28 грн за період 20.11.2021-30.04.2026 становить 92906,29 грн.

Здійснивши розрахунок пені в юридичній інформаційно-пошуковій системі “Ліга:Закон”, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, за період 20.11.2021-30.04.2026 на обґрунтовану суму боргу в розмірі 139292,28 грн, суд встановив, що позивачем сума процентів розрахована арифметично неправильно, обґрунтована сума 15% річних становить 92848,80грн, яка підлягає стягненню.

У решті вимог щодо стягнення 15% річних в розмірі 57,49 грн слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

Позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 72989,15 грн, які розраховані за загальний період грудень 2021 року-квітень 2026 року.

Здійснивши розрахунок пені в юридичній інформаційно-пошуковій системі “Ліга:Закон”, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, заперіод грудень 2021 року-квітень 2026 року на обґрунтовану суму боргу в розмірі 139292,28 грн, суд встановив, що обґрунтована сума інфляційних втрат за вказаний період становить 97091,56 грн, що є більшим, ніж заявлено позивачем. Тож вимоги щодо стягнення інфляційних втрат задовольняються у заявленому позивачем розмірі – 72989,15 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором про постачання електричної енергії постачальник останньої надії на умовах комерційної пропозиції №4 від 10.06.2021 (а.с.10-20), звітом щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками доступу (а.с.21-22), рахунком на оплату та актом купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року (а.с.23-24), розрахунками заборгованості, пені, 15%процентів річних та інфляційних втрат (а.с.25-28), вимогою про сплату боргу та штрафних санкцій (а.с.29-30).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення основного боргу у розмірі 139 292,28 грн, інфляційних втрат у розмірі 72989,15 грн,15% річних у розмірі 92848,80 грн та пені в розмірі 6777,63 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3742,84 грн.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (пров. Лікарняний, буд. 3, смт Михайлівка, Василівський р-н, Запорізька обл., 72002; ел. пошта: mihcrb@post.ua; ідентифікаційний код юридичної особи 01992883) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код юридичної особи 19480600)заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 139292,28 грн (сто тридцять дев’ять тисяч двісті дев’яносто дві гривні 28 коп.), інфляційні втрати в розмірі 72989,15 грн (сімдесят дві тисячі дев’ятсот вісімдесят дев’ять гривень 15 коп.), 15% річних в розмірі 92848,80 грн (дев’яносто дві тисячі вісімсот сорок вісім гривень 80 коп.) та пеню в розмірі 6777,63 грн (шість тисяч сімсот сімдесят сім гривень 63 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову щодо стягнення 15% річних в розмірі 57,49 грн відмовити.

Стягнути з Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Михайлівська багатопрофільна лікарня” Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (пров. Лікарняний, буд. 3, смт Михайлівка, Василівський р-н, Запорізька обл., 72002; ел. пошта: mihcrb@post.ua; ідентифікаційний код юридичної особи 01992883)на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) суму судового збору в розмірі 3742,84 грн (три тисячі сімсот сорок дві гривні 84 коп.). Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.07.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич