Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги Фізичної особи-підприємця Шестопал Сергія Івановича, Шестопал Алли Володимирівни у справі № 908/981/26 (суддя Дроздова С.С.)
13.07.2026 Справа № 908/981/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 02760363)
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Шестопал Сергія Івановича (вул. Перемоги, буд. 7, кв. 17, м. Токмак, Запорізька область, 71700, РНОКПП 2586106133)
до відповідача-2: Шестопал Алли Володимирівни (вул. Перемоги, буд. 7, кв. 17, м. Токмак, Запорізька область, 71700, РНОКПП 2918315728)
про стягнення 243 818 грн 18 коп.
без виклику сторін
Суть спору:
Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з Фізичної особи-підприємця Шестопал Сергія Івановича, Шестопал Алли Володимирівни заборгованість за Кредитним договором № 1179 від 28.10.2021, розмір якої станом на 14.04.2026 становить 243 818 грн 18 коп., з яких: 177 777 грн 75 коп. - прострочена заборгованість за основним боргом, 66 040 грн 43 коп. – заборгованість за процентами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 позовні матеріали № 908/981/26 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху.
Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву залишено без руху.
04.05.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду з обґрунтуванням.
Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/981/26. Присвоєно справі номер провадження 27/48/26 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 11.05.2026 відповідачам запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 10.06.2026.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на даний час продовжено.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, територія Токмацької міської територіальної громади є тимчасово окупованою територією з 26.02.2022.
У зв’язку з тим, що місцезнаходженням відповідачів-1,-2 є м. Токмак Запорізької області, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому відповідачі були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 11.05.2026 на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на електронну адресу відповідачів-1,-2 – myezvit@meta.ua.
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на електронну адресу відповідачів-1,-2 – myezvit@meta.ua з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про час та місце розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення –13.07.2026.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
УСТАНОВИВ:
28.10.2021року Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (далі – банк, позивач) та Фізичною особою підприємцем Шестопалом Сергієм Івановичем (далі – Позичальник) укладено кредитний договір № 1179 (далі – Кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк зобов’язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 3.1, 3.2 Кредитного договору визначено, що сума максимального ліміту кредитування становить 200 000,00 грн. Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 27 жовтня 2024 року.
Цільове призначення кредиту – придбання основних засобів (п. 3.7 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.8 Кредитного договору кредит надається в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника.
Згідно п. 3.10 Кредитного договору Позичальник здійснює повернення кредиту відповідно до графіку платежів, який є додатком 2 до цього договору, та забезпечує сплату процентів за користування кредитом відповідно до умов цього договору, та у випадках, визначених договором. Графік платежів підлягає корегуванню Банком.
За користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором (п. 3.15 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.4.1 Кредитного договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 26% (двадцять шість) процентів річних.
Згідно пп. 3.4.5 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:
При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом.
Якщо умовами договору встановлено зобов’язання Позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.
Підпунктом 3.4.6 Кредитного договору передбачено, що нараховані за період з дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються Позичальником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредиту – одночасно з погашенням сієї основної суми боргу.
Відповідно до п. 3.16 Кредитного договору, з метою виконання зобов’язання Позичальник, шляхом надання Банку розрахункового документу, направляє кошти на погашення заборгованості за цим Договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку (ів) Позичальника. Таке погашення проводиться з використанням рахунку UA493139570000037399000066358 (код Банку 313957) у валюті, що передбачена умовами цього Договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов’язанням. Підписанням цього Договору Позичальник доручає Банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості Позичальника за відповідним Зобов’язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.17. цього договору.
Пунктом 3.17 Кредитного договору встановлено, що виконання зобов’язання Позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості): - сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); - сплата несплаченої своєчасно частини основної суми боргу (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); - сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом; - сплата пені за непогашення у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце); - сплата пені за непогашення у строк процентів за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце); - сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; - сплата строкової частини основної суми боргу.
Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору виконання Позичальником зобов’язань за договором забезпечується порукою поручителя Шестопал Алли Володимирівни.
Так, з метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та Шестопал Аллою Володимирівною був укладений Договір поруки № 1 від 28.10.2021 (далі – Договір поруки).
У пункті 1 Договору поруки сторони погодили наступні терміни та їх визначення: Кредитний договір – Кредитний договір № 1179 від 28.10.2021, укладений між Кредитором та Боржником – фізичною особою – підприємцем Шестопалом Сергієм Івановичем, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладенні після його (цього договору) укладення.
Зобов`язання – зобов’язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору, в тому числі, але не виключно:
Згідно з умовами п. 2.1 Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне в майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
Відповідно до пункту 2.4 Договору поруки обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не с фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов’язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання Боржником зобов'язання, а також несе визначену законодавством відповідальність за порушення ним встановленого цим договором грошового зобов'язання, в тому числі щодо сплати коштів за користування чужими грошовими коштами (пункт 2.5 Договору поруки).
Пунктом 2.6 Договору поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор маг право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.6 Договорів поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимоги (пп. 3.2.4 Договору поруки).
Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки врегульовано наступне: цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами; до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 (десять) років; дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) становить 10 (десять) років з моменту підписання цих договорів сторонами та їх скріплення печатками сторін (за бажанням).
На виконання умов п.п. 3.1, 3.2, 3.7, 3.8. Кредитного договору 28.10.2021 Банком було перераховано на поточний рахунок Позичальника грошові кошти у сумі 200 000 грн 00 коп.
З виписки по рахунку 3739 вбачається, що 09.11.2021, 10.12.2021, 05.01.2022, 08.02.2022 Фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Сергієм Івановичем. здійснено погашення основного боргу в загальному розмірі 22 222 грн 25 коп., а також процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13 027 грн 70 коп. грн.
Таким чином, через неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору, щодо погашення основної суми боргу у строки, встановлені п. 3.10. та додатком 2 «Графік платежів за кредитним договором» до Кредитного договору, тобто здійснення повернення основної суми боргу щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, виникла прострочена заборгованість за основним боргом, а також заборгованість за процентами.
Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору у разі прострочення позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання Банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховуватись проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі:
які підлягають сплаті за весь час прострочення до дня фактичного повернення простроченої основної суми боргу або відповідної її частини. Зазначені в цьому підпункту проценти не є неустойкою, штрафом, пенею та сплачуються щомісячно у строки, аналогічні тим, які визначені пп. 3.4 цього договору.
Таким чином, згідно умов Кредитного договору, проценти річних нараховуються на суму простроченої основної суми боргу або відповідної її частини починаючи з дня (включно), наступного за днем, в який відповідно до умов цього Кредитного договору основна сума боргу або відповідна її частина підлягала поверненню Позичальником. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу за таке прострочення.
Тобто, з 24.02.2022 до закінчення 30-денного строку припинення/скасування воєнного стану кредитор не повинен здійснювати нарахування процентів річних, як міри відповідальності за невиконання грошового зобов’язання.
Крім того, у березні 2022 року Акціонерне товариство «Ощадбанк» запровадив кредитні канікули для клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу (інформацію, розміщено на офіційному сайті Банку за посиланням https://www.oschadbank.ua/biznes-klientam 2#credit Ця програма підтримки підприємців у важкі часи тривала до 31.05.2022, а 31.05.2022 була продовжена до 30.06.2022 (включно).
Кредитні канікули застосовувалися до клієнтів, які станом на 24.02.2022 не мали невиконаних зобов’язань зі сплати основної суми боргу, сум нарахованих процентів та комісійних винагород або строк прострочення виконання таких зобов’язань не перевищував 30 календарних днів.
З огляду на вищенаведене, Банком не застосуються до фізичної особи підприємця Шестопала Сергія Івановича проценти річних згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання позичальником грошового зобов’язання за кредитним договором № 1179 від 28.10.2021, починаючи з наступного дня за днем настання остаточного терміну повернення кожної з частин основної суми боргу та до закінчення періоду, визначеного п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, а саме:
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 27 777,79 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 11.07.2022, починаючи з 12.07.2022;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.08.2022, починаючи з 11.08.2022;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 12.09.2022, починаючи з 13.09.2022;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.10.2022, починаючи з 11.10.2022;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.11.2022, починаючи з 11.11.2022;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 12.12.2022, починаючи з 13.12.2022;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.01.2023, починаючи з 11.01.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.02.2023, починаючи з 11.02.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.03.2023, починаючи з 11.03.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.04.2023, починаючи з 11.04.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.05.2023, починаючи з 11.05.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 12.06.2023, починаючи з 13.06.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.07.2023, починаючи з 11.07.2023;- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.08.2023, починаючи з 11.08.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 11.09.2023, починаючи з 12.09.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.10.2023, починаючи з 11.10.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.11.2023, починаючи з 11.11.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 11.12.2023, починаючи з 12.12.2023;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.01.2024, починаючи з 11.01.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 12.02.2024, починаючи з 13.02.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 11.03.2024, починаючи з 12.03.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.04.2024, починаючи з 11.04.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.05.2024, починаючи з 11.05.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.06.2024, починаючи з 11.06.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.07.2024, починаючи з 11.07.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 12.08.2024, починаючи з 13.08.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,56 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 10.09.2024, починаючи з 11.09.2024;
- на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 555,40 грн, остаточний термін повернення позичальником кредитних коштів за яким настав 28.10.2024, починаючи з 29.10.2024.
З огляду на вищевикладене, Банк просить суд стягнути на його користь з Позичальника та Поручителя заборгованість за Кредитним договором, яка виникла, починаючи з 12.07.2022 та станом на 14.04.2026 становить 243 818 грн 18 коп., з яких: 177 777 грн 75 коп. - прострочена заборгованість за основним боргом; 66 040 грн 43 коп. – заборгованість за процентами, у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено Кредитний договір № 1179 від 28.10.2021.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (“Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та перерахував Позичальнику кредитні кошти у розмірі 200 000 грн 00 коп.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту у строк передбачений п. 3.2 Кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку та меморіальним ордером № 2312619309 від 28.10.2021.
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Передбачений Кредитним договором № 1179 від 28.10.2021 строк повернення кредиту закінчився 27.10.2024.
Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість в розмірі 177 777 грн 75 коп. за основним боргом та 66 040 грн 43 коп. заборгованість за процентами.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.
Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості суд відзначає, що позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов’язаними з обов’язком належного виконання основного зобов’язання за кредитним договором. Тому, ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз’єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов’язання залежно від суб’єктного складу останнього.
Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).
З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб’єктний склад основного зобов’язання.
Основне зобов’язання в даній справі з надання кредитних коштів виникло між юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб’єктної юрисдикції справи у спорі.
Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки № 1 від 28.10.2021.
Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договору поруки № 1 від 28.10.2021.
Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № 1 від 28.10.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Поряд з цим, судом встановлено, що зобов’язання за кредитним договором відповідачем-1 не виконані. Отже, зобов’язання за Основним договором не припинились, а оскільки Договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, то не припинилась і дія Договору поруки.
Крім того, п. 3.5 Кредитного договору передбачено обов’язок Позичальника зі сплати Банку комісійної винагороди. В цій частині спір відсутній.
Через неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений Кредитним договором строк, Банк направив Позичальнику та Поручителю на їх адреси електронної пошти повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання протягом 25 робочих днів з дати направлення даної пропозиції, здійснити повернення всієї суми кредиту та платежів за нарахованими процентами за користування кредитом.
Однак, вказані повідомлення (вимоги) Акціонерного товариства «Ощадбанк» були залишені Позичальником та поручителем без будь-якого задоволення та/або реагування.
Таким чином, у даному випадку, позивачем доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідачі не скористалися наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів-1,-2.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Ощадбанк” до Фізичної особи-підприємця Шестопал Сергія Івановича, Шестопал Алли Володимирівни задовольнити.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Шестопал Сергія Івановича, 21.10.1970 року народження (вул. Перемоги, буд. 7, кв. 17, м. Токмак, Запорізька область, 71700, РНОКПП 2586106133), Шестопал Алли Володимирівни, 25.11.1979 року народження (вул. Перемоги, буд. 7, кв. 17, м. Токмак, Запорізька область, 71700, РНОКПП 2918315728) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 02760363, рахунок № UA223139570000000003739692705 в АТ «Ощадбанк») заборгованість за Кредитним договором № 1179 від 28.10.2021, розмір якої станом на 14.04.2026 становить 243 818 (двісті сорок три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 18 коп., з яких: 177 777 (сто сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн 75 коп. прострочена заборгованість за основним боргом, 66 040 (шістдесят шість тисяч сорок) 43 коп. заборгованість за процентами.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шестопал Сергія Івановича, 21.10.1970 року народження (вул. Перемоги, буд. 7, кв. 17, м. Токмак, Запорізька область, 71700, РНОКПП 2586106133) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 02760363, рахунок № UA223139570000000003739692705 в АТ «Ощадбанк») 1 462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн 91 коп. судового збору.
Стягнути Шестопал Алли Володимирівни, 25.11.1979 року народження (вул. Перемоги, буд. 7, кв. 17, м. Токмак, Запорізька область, 71700, РНОКПП 2918315728) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 02760363, рахунок № UA223139570000000003739692705 в АТ «Ощадбанк») 1 462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн 91 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2026.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
_03_03.png)
