До уваги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ”, Муковського Руслана Павловича, Муковської Юлії Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” № 908/439/26

                                                           

   До уваги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ”, Муковського Руслана Павловича, Муковської Юлії Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” № 908/439/26 (суддя Дроздова С.С.)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

07.07.2026                                                                                          Справа № 908/439/26

 

м. Запоріжжя Запорізької області   

        

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК”                           (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” (вул. Радянська, буд. 31, с. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, ідентифікаційний код юридичної особи 39305918)

до відповідача-2: Муковського Руслана Павловича (вул. Вороніна, буд. 13, кв. 229,               м. Запоріжжя, 69003, РНОКПП 2676512053)

до відповідача-3: Муковської Юлії Михайлівни (пр. Соборний, буд. 186, кв. 55,                    м. Запоріжжя, 69035, РНОКПП 2852719322)

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ” (вул. Радянська, буд. 1 Б, с. Розумівка, Запорізький район, Запорізька область, 70424, ідентифікаційний код юридичної особи 36415257)

до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” (вул. Радянська, буд. 1 Б, с. Розумівка, Запорізький район, Запорізька область, 70424,  ідентифікаційний код юридичної особи 31429619)

про стягнення 2 742 870 грн 49 коп.

 

за участю представників

від позивача: Тимчук О.П., довіреність № 04 від 01.01.2026, в режимі відеоконференції

від відповідачів-1: Демиденко Д.А., адвокат, ордер серія АР № 1299998 від 25.03.2026

від відповідачів-2, 3, 4, 5: не з’явились

 

Суть спору:

 

Акціонерне товариство “Акціонерний банк “РАДАБАНК” звернулося до  господарського суду  Запорізької області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ”, Муковського Руслана Павловича, Муковської Юлії Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО”                          2 575 908 грн 00 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 166 962 грн 49 коп. заборгованості за процентами.

            Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 позовні матеріали № 908/439/26 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/439/26, присвоєно справі номер провадження 27/20/26. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.03.2026.

19.03.2026 представником Муковської Ю.М. адвокатом Сухоруковою Н.М. за допомогою підсистеми “Електронний суд” подана до суду заява про вступ у справу як представника.

22.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” (відповідачем-1) в підсистемі “Електронний суд” сформований відзив на позову заяву.

24.03.2026 Акціонерним товариством “Акціонерний банк “РАДАБАНК” в підсистемі “Електронний суд” сформована відповідь на відзив.

Також, Акціонерним товариством “Акціонерний банк “РАДАБАНК” 24.03.2026 в підсистемі “Електронний суд” сформована заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

24.03.2026 представником Муковської Юлії Михайлівни (відповідача-3) адвокатом Сухоруковою Н.М. в підсистеми “Електронний суд” сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

            Ухвалою суду від 25.03.2026 поновлено відповідачу-3 Муковській Ю.М. строк для подання відзиву на позовну заяву, відкладено підготовче провадження, судове засідання  призначено на 22.04.2026.

02.04.2026 Муковською Юлією Михайлівною (відповідача-3) в підсистемі “Електронний суд” сформований відзив на позову заяву.

02.04.2026 Акціонерним товариством “Акціонерний банк “РАДАБАНК” в підсистемі “Електронний суд” сформована відповідь на відзив відповідача-3.

21.04.2026 представником Муковської Юлії Михайлівни (відповідача-3) адвокатом Сухоруковою Н.М. в підсистеми “Електронний суд” сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження до 02.06.2026 та відкладено підготовче засідання на 18.05.2026.

27.04.2026 Акціонерним товариством “Акціонерний банк “РАДАБАНК” сформована в системі “Електронний суд” заява про участь у судовому за садінні в режимі відеоконференції (зареєстровано 27.04.2026 вх. № 9164/08-08/26).

            Ухвалою суду від 27.04.2026 доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції 18.05.2026 о 12 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: пр. Дмитра Яворницького, буд. 65, м. Дніпро, 49000.

             11.05.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” (відповідачем-1) в підсистемі “Електронний суд” сформована заява, у якій останній просить суд, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинити провадження у справі № 908/439/26 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2029/26.

             17.05.2026 представником Муковської Юлії Михайлівни (відповідача-3) адвокатом Сухоруковою Н.М. в підсистеми “Електронний суд” сформована заява, у якій остання також, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинити провадження у справі №908/439/26 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2029/26.

             18.05.2026 Акціонерним товариством “Акціонерний банк “РАДАБАНК” сформовані в системі “Електронний суд” заперечення на клопотання (заяву).

Ухвалою суду від 18.05.2026:

- у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” та Муковської Юлії Михайлівни про зупинення провадження у справі відмовлено;

- закриття підготовчого провадження, призначено справу до розгляду по суті  02.06.2026;

- доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції 02.06.2026 о 12 год. 20 хв.. у приміщенні суду за адресою: пр. Дмитра Яворницького, буд. 65, м. Дніпро, 49000.

31.05.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” (відповідачем-1) в підсистемі “Електронний суд” сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

01.06.2026 представником Муковської Юлії Михайлівни (відповідача-3) адвокатом Сухоруковою Н.М. в підсистеми “Електронний суд” сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

01.06.2026 на адресу суд від Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” в підсистемі “Електронний суд” на адрес суду надішли оригінали документів в обґрунтування своїх позовних вимог для дослідження під час судового розгляду справи по суті.

            02.06.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

            Ухвалою суду від 02.06.2026 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 02.07.2026.

            Ухвалою суду від 02.07.2026 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 07.07.2026.

07.07.2026 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв’язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів-1,-2,-3,-4.-5 прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 2 575 908 грн 00 коп., заборгованість за процентами в розмірі 166 962 грн 49 коп.

            Представник відповідача-1 проти позову заперечив, на підставах викладених у відзиві, зазначивши, що  28.10.2021 між позивачем (або Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврічеське МБ” (далі по тексту – Відповідач-1, або Позичальник) укладено Кредитний договір № 29821/ЮКР-579/0 (далі по тексту - Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор зобов’язався надати Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 500 000 грн. зі сплатою процентів у розмірі Базової процентної ставки, яка розрахована як UIRD (3m) + 6% процентів річних, що на дату укладення кредитного договору становить 13,18% процентів річних. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору кредитні кошти призначені на/для поповнення обігових коштів. Пунктом 1.2. Договору визначено кінцевий термін повернення Кредитних коштів – 27.10.2023. В забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, нарахованих процентів, комісійних сплати винагород, також відшкодування інших витрат, пов’язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимоги Кредитора, з останнім укладено договори застави та поруки. Основним видом діяльності підприємства – Позичальника, яке було його головним джерелом прибутку, є вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. Свою господарську діяльність товариство здійснювало за своєю юридичною адресою – на території селища Веселе, Мелітопольського району Запорізької області. Веселівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 визнана територією, на якій ведуться бойові дії, або тимчасово окупованою Російською Федерацією на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. У зв’язку з введенням на території України воєнного стану, викликаного військовою агресією Російської Федерації, підприємство вимушено було фактично припинити свою діяльність, керівництво та його працівники - виїхати з окупованої території. За таких обставин підприємство, його основні засоби виробництва, сільськогосподарська техніка, що є предметом застави за Кредитним договором, результати господарської діяльності - залишились на не підконтрольній Україні тимчасово окупованій території, внаслідок чого Позичальник фактично втратив можливість користуватись власним майном, здійснювати контроль за його схоронністю та займатися основним видом своєї діяльності, який у минулому забезпечував гарантії платоспроможності підприємства як надійного партнера. Вказані обставини знаходяться поза волею Позичальника, є непередбачуваними, надзвичайними та невідворотними, що об'єктивно потягли за собою унеможливлення виконання договірних зобов'язань у встановлений термін та в повному обсязі не з його вини - у ТОВ «Таврічеське МБ» виникла заборгованість за вищевказаним Кредитним договором. З урахуванням листа ТПП України, Запорізькою обласною військовою адміністрацією, на підставі протоколу позачергового засідання регіональної комісії з питань техногенного-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Запорізької області від 14.03.2023 № 7 прийнято рішення про визнання наявності на території Запорізької області обставин непереборної сили у сільськогосподарських товаровиробників у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та затверджено перелік таких постраждалих товаровиробників, де зазначено і ТОВ “Таврічеське МБ”. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 22.12.2022 № 309, територія місця розташування та здійснення господарської діяльності ТОВ “Таврічеське МБ”, а саме: вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території України. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) дії або тимчасово окупованих федерацією» від 22.12.2022 № 309, територія місця Російською розташування та здійснення господарської діяльності ТОВ «Таврічеське МБ», а саме: вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

ТОВ «Таврічеське МБ» не здійснювало та не має наміру здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства держави-окупанта та обмежене у своїх правах, як юридична особа українського права на окупованій рф території, позбавлене можливості отримувати доходи на які воно розраховувало при укладанні кредитного договору, а тому – об’єктивно не має можливості виконати свої зобов’язання за ним. Слід зауважити, що незважаючи на викладені обставини та фактично припинення господарської діяльності відповідача, тобто зміни поза його волею умов, на які він розраховував при укладенні Кредитного договору, Відповідачем добросовісно вживались усі заходи щодо погашення заборгованості та станом на 28.11.2025 сплачено 1 039 092,00 за кредитним договором. Відповідач-1 зазначив, що 27.02.202 звертався до позивача із заявою про застосування мораторію за кредитним договором, про результати розгляду якої товариство на цей час не повідомлялось. Відповідач-1 вважає, що звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором здійснено позивачем передчасно, оскільки позбавляє відповідача можливості захистити свій інтерес шляхом реалізації свого законного права на відстрочення виконання зобов’язань за кредитним договором, не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних форс-мажорних обставин, які наразі виникли через війну. Також відповідач-1 зазначив, що враховуючи дату фактичного направлення поручителям вимог відповідно до доданих поштових накладних – 17.02.2026, з урахуванням поштового перебігу, останні були позбавлені можливості надати відповідь щодо отриманих вимог до подачі позовної заяви – 24.02.2026. Тобто, позивачем проігноровано вимогу, з якою Договір пов’язує виникнення зобов’язань у поручителів за Кредитним договором. До позовної заяви не додано жодних доказів щодо одержання цих вимог Поручителями – відповідачами у справі, що порушує баланс сторін Договору. Крім того, Кредитний договір, що є предметом позову, забезпечено договорами застави № 29821/ЮКР-579/0-РМ-1/02-1 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-РМ-2/02-1 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР/-579/0 РМ-3/02/1 10.10.2021 укладеними обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ". Відповідно до положень зазначених договорів, Позивач, як Заставодержатель, набуває права стягнення заборгованості за рахунок Предмета застави, якщо Кредит, проценти, комісія, штрафні санкції, що були забезпечені заставою, не сплачені у строк, передбачений Основним договором. Реалізація предмета застави, на який звернуто стягнення, здійснюється Заставодержателем будь-яким прийнятним для нього способом до повного погашення забезпечених заставою вимог (п. 2.11). При цьому Заставодержателя наділено правом задовольнити свої вимоги за рахунок сум страхового відшкодування в разі знищення, пошкодження або зіпсування предмета Застави. Враховуючи наведене, звернення стягнення на Предмет застави в рахунок погашення кредитної заборгованості є ефективним способом захисту і призводить до реального відновлення порушеного права позивача. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності (абз. 3 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг). Однак позивач визнаючи, що відповідач перебуває у нерівному становищі з точки зору економічних умов, заходів щодо позасудового вирішення спору шляхом звернення стягнення на заставне майно, що не перебуває в окупації не вживались, що безумовно призводить до порушення розумного балансу інтересів Сторін договору. Враховуючи наведене, відповідач-1 вважає, що позов подано передчасно, без врахування інтересів сторін та з ігноруванням договірних зобов’язань, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач скористався своїм правом та надав відповідь на відзив, зазначивши, що позивачем заявлені вимоги про стягнення простроченої заборгованості по кредиту та простроченої заборгованості по процентам. Інші вимоги, зокрема про стягнення штрафних санкцій, позивачем не заявлялись. Тож, відповідач не звільняється від виконання зобов’язання з повернення кредитних коштів за кредитним договором та нарахованих процентів. Кредитний договір № 29821/ЮКР/0 від 28.10.2021 не містить положень про порядок його виконання, відстрочення виконання зобов’язань чи розірвання договору у разі настання форс-мажорних обставин. Відсутність у позичальника коштів не є підставою для невиконання зобов’язань. Позичальник не позбавлений можливості здійснювати підприємницьку господарську за видами діяльності, що зазначені в його статуті та внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. ТОВ «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» звернулось до банку із Заявою (вих. № 02/27-4 від 27.02.2026) про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов’язаннями за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та додатково до заяви листом вих. № 03/12-1 від 12.03.2026 надало додаткові документи. АТ «АБ «РАДАБАНК» Листом від 18.03.2026 (вих. № 4704-1/02-4/2026) направив на електронну адресу позичальника вмотивовану відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов’язаннями за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 у зв’язку із невідповідністю ТОВ «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» сукупності умов, встановлених п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. Щодо тверджень відповідача-1 про передчасність пред’явлення банком позову до поручителів у зв’язку з неотриманням ними Вимог банку, позивач зазначив, що на виконання вимог п. 2.1 договору поруки позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою (вих. № 2672-1/02-4/2026 від 16.02.2026), до відповідача-3 з вимогою (вих. № 2673-1/02-4/2026 від 16.02.2026), до відповідача-4 з вимогою (вих. № 2671-1/024/2026 від 16.02.2026), до відповідача-5 з вимогою (вих. № 2670-1/02-4/2026 від 16.02.2026) про сплату заборгованості за кредитним договором, однак відповідачі Вимоги не виконали. Копії Вимог та доказів направлення їх відповідачу-2, відповідачу-3, вдповідачу-4, відповідачу-5 (копії Опису вкладення, накладної та фіскального чеку) додаються. За даними сервісу «Трекінг» Укрпошти, відправлення № 4900000984812 на адресу відповідача-2 (Вимога вих. № 2672-1/02-4/2026 від 16.02.2026) та відправлення № 4900000984804 на адресу відповідача-3 (вимога вих. № 2673-1/02 4/2026 від 16.02.2026) отримувачам не вручені та повернуті відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Рух відправлень № 4900000984812 та № 4900000984804 додається. Тож, порядок направлення Вимог згідно умов договорів поруки позивачем дотриманий. Неотримання вимог відповідачами знаходиться поза межами контролю та відповідальності з боку позивача. Дата отримання вимоги відповідачем не має правового значення. Значення має лише факт направлення вимоги позивачем в порядку, передбаченому договором. Відповідач-4 та відповідач-5 отримали Вимоги 26.02.2026р. (відправлення 4900000984790 та 4900000984782), однак до теперішнього часу заборгованість не сплатили. Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4.5 договорів поруки причини невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором жодним чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов’язань за цим договором. Всі поручителі (відповідач-2, відповідач-3, відповідач-4, відповідач-5) знаходяться на не окупованій території України та продовжують свою господарську діяльність. Тому банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з позичальника та поручителів. Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зауважує, що ефективним способом захисту прав позивача є звернення стягнення на предмет застави за договорами застави та пропонує позивачу застосувати цей спосіб. Але ж, згідно Договорів застави, все заставне майно знаходиться на окупованій території України. Тому такий спосіб захисту є неефективним для позивача. Позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту своїх прав. За зверненням позичальника, в 2024 році банком було виведено з-під застави та знято обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна із заставного майна, що є забезпеченням згідно Договору застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-1/02-1 від 28.10.2021, а саме: автомобіля VOLVO V90CC, тип – загальний легковий універсал-В, 2017 року випуску, реєстраційний номер АР9831ЕІ, ринковою вартістю 658 184,00 грн. Кошти від реалізації зазначеного автомобіля були направлені відповідачем-1 на часткове погашення заборгованості за кредитними договорами №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021. На підтвердження надаємо копію Листа відповідача вих. № 10/25, Копію Протоколу № 24.10.30-1 засідання Комісії по роботі з проблемними активами АТ «АБ «РАДАБАНК» від 30.10.2024, копію платіжної інструкції № 22 від 22.11.2024, копію платіжної інструкції № 23 від 22.11.2024 відповідач-1 не повідомляв позивача про знаходження іншого майна чи заставного майна на не окупованій території України.

Відповідачі-2,-3,-4,-5 у судове засідання не з’явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

   Відзив від відповідачів-2,-4,-5 на адресу суду у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Відповідач-3 проти позову заперечив, на підставах викладених у відзиві, зазначивши, що 28.10.2021 між Позивачем (або Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврічеське МБ” (далі – Відповідач 1, або Позичальник) укладено Кредитний договір № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор зобов’язався надати Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 500 000 грн. зі сплатою процентів у розмірі Базової процентної ставки, яка розрахована як UIRD (3m) + 6% процентів річних, що на дату укладення кредитного договору становить 13,18% процентів річних. Відповідно до п.3.1 кредитного договору кредитні кошти призначені на/для поповнення обігових коштів. Пунктом 1.2 Договору визначено кінцевий термін повернення Кредитних коштів – 27.10.2023. В забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісійних винаголод, також відшкодування інших витрат, пов’язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимоги Кредитора, з останнім укладено Договір поруки № 29821/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021– з Муковською Юлією Михайлівною. Як відомо відповідачу-3 – Муковській Ю.М., основним видом діяльності підприємства – Позичальника, яке було його головним джерелом прибутку, є вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. Свою господарську діяльність товариство здійснювало за своєю юридичною адресою – на території селища Веселе, Мелітопольського району Запорізької області. Веселівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 визнана територією, на якій ведуться бойові дії, або тимчасово окупованою Російською Федерацією на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376. Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, Позивачем на виконання вимог п.2.1 Договору поруки № 29821/ЮКР-579/0 П2, направлялась вимога на адреси поручителя Муковської Ю.М. Відповідача 3 у справі за кредитним договором – за № 2673-1/02-4/2026 від 16.02.2026р. про сплату заборгованості за кредитним договором, за змістом яких останню зобов'язано сплатити борг протягом семи днів з моменту отримання вимог, які, твердженням позивача, останні проігнорували. Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов’язань перед Кредитором за кредитним договором поручитель зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань вобсязі, заявленому Кредитором, протягом 7 днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора. Водночас, враховуючи дату фактичного направлення зазначених вимог відповідно до доданих поштових накладних – 17.02.2026 (трекномер 4900000984804), з урахуванням поштового перебігу, останні були позбавлені можливості надати відповідь щодо отриманих вимог до подачі позовної заяви – 20.02.2026. Згідно інформації з сайту Укрпошта https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, відправлення 4900000984804 (вимога №2673-1/02-4/2026 від 16.02.2026, прийнята на відділення 17.02.2026, та повернена Відправнику – Позивачу 09.03.2026 у зв’язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Тобто, Позивачем проігноровано вимогу, з якою Договір пов’язує виникнення зобов’язань у поручителя Муковської Ю.М. (відповідача-3) за Кредитним договором. До позовної заяви не додано жодних доказів щодо одержання цих вимог Поручителем – відповідача-3 Муковською Ю.М. у справі, що порушує баланс сторін Договору. Тобто, лише з моменту отримання письмової вимоги та не виконання її протягом 7 (семи) днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, поручитель є таким що прострочив свої грошові зобов`язання перед Кредитором. Крім того, враховуючи, що відповідні умови включено до договору поруки позивачем, прошу суд врахувати принцип сontra (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Відповідачем встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем 3 письмової вимоги про оплату заборгованості, та зворотного Позивачем не доведено. Відповідач 3 – Муковська Ю.М. зауважує, що позов є процесуальною вимогою позивача до суду про захист порушеного права, передумовою якого є факт порушення прав позивача з боку відповідача вже станом на день подання такого позову. Пред`явлення позову до поручителя не замінює вимогу кредитора до поручителя як умови настання строку виконання зобов`язання поручителем за договором поруки, що належить до сфери матеріального права. Тобто, поняття "пред`явлення вимоги" та "пред`явлення позову" мають різне змістовне наповнення та порядок реалізації. За вищевикладених обставин, Відповідач 3 вважає, що позивач як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не довів суду, що станом на день подання позову зобов`язання відповідача-3 з оплати заборгованості за кредитним договором настали, а терміни виконання цього зобов`язання є порушеними. Таким чином, Відповідач 3 приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості позову в частині вимоги про стягнення з Відповідача 3 заявлених позовних вимог, відтак, позовні вимоги у цій частині є передчасними, тому, задоволенню не підлягають. Аналогічна позицію має Відповідач-3 відносно вимог, які були пред’явлені поручителям Муковському Р.П., ТОВ «Лани Запоріжжя», ТОВ «Розумівське Агро». Позивач визнаючи, що відповідач перебуває у нерівному становищі з точки зору економічних умов, заходів щодо позасудового вирішення спору шляхом звернення стягнення на заставне майно, що не перебуває в окупації не вживались, що безумовно призводить до порушення розумного балансу інтересів Сторін договору, а також з урахуванням порушення п. 2.1.1. Договору поруки № 29821/ ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021, стороною якого є Муковська Ю.М. Крім того, при прийняті рішення по справі також прошу врахувати те, що відповідач Муковська Юлія Михайлівна не перебуває у шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей: Мак Лео Мішель Брайанівну та Мак Лео Маріанну Брайанівну, 17.04.2028 року народження, та з 2022 року у зв’язку з введенням на території України воєнного стану, викликаного військовою агресією російської федерації, проживає за кордоном для забезпечення життя, здоров’я та безпеки дітей, що на думку відповідача 3 є обґрунтованою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача під час воєнного стану, оскільки у разі прийняття рішення по справі на користь позивача – відповідач-3 буде позбавлена можливості утримувати своїх дітей, які вимушено перебувають з матір’ю за кордоном та в силу свого віку не мають змоги самостійно себе забезпечувати. Крім того, відповідачем-3 підтримано аналогічну позицію Відповідача-1 викладену у письмовому відзиві на позов та просить суд в задоволенні заявлених позовних відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача-3 зазначивши, що викладені у відзиві заперечення відповідача-3 повністю ідентичні запереченням, зазначеним у відзиві відповідача-1, а отже пояснення позивача та аргументи щодо наведених відповідачем-3 у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення такі ж самі, як і у відповіді на відзив відповідачу-1.

  Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області Муковський Руслан Павлович не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО» мають зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС.

Відповідно до відповіді № 2389787 від 26.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації Муковського Руслана Павловича є: вул. Вороніна, буд. 13, кв. 229, м. Запоріжжя, 69003, що відповідає адресі відповідача-3, зазначеній у позовній заяві.  

З метою повідомлення відповідачів-2,-4,-5 про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 02.03.2026 про відкриття провадження у справі № 908/439/26 направлено судом на поштову адресу Муковського Руслана Павловича та до електронних кабінетів підсистеми “Електронний суд” ЄСІКС – Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО».

Вказану ухвалу суду від 02.03.2026 отримано Муковським Русланом Павловичем – 09.03.2026, що підтверджується поштовою накладною № R067112217433 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО» – 03.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Інші ухвали суду теж направлялися на поштову адресу відповідча-2, проте деякі з них, а саме від 18.05.2026 та 02.06.2026 повернулися з відміткою засобу поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Крім того, сторони у справі були повідомлені про дату та час судових засідань через оголошення про виклик на сайті Господарського суду Запорізької області.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення позивача та відповідача через оголошення на веб-сайті Господарського суду Запорізької області з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням позивача та відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12 щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від   23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

            Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

            Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

            Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

            У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники  справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи № 908/645/26.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно до статті 210 ГПК України, суд дослідив документальні докази.

Заслухавши представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосиву вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз’яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

 

УСТАНОВИВ:

 

            Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

28.10.2021 між Акціонерним товариством «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (далі – банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» (далі – позичальник, відповідач-1) укладено Кредитний договір № 29821/ЮКР-579/0 (далі Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 умов Кредитного договору Кредитор зобов’язується на умовах цього Договору надати Позичальнику кредит у вигляді відновлюваної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 3 500 000,00 грн. зі сплатою процентів у розмірі Базової процентної ставки, яка розрахована як UIRD (3m) + 6% процентів річних, що на дату укладення кредитного договору становить 13,18% процентів річних.

Компенсаційна процентна ставка за кредитом на дату укладання договору встановлена на рівні 0% проценти річних – на період строку дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню COVID-19, спричиненої к SARS CoV-2, або обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни, та 3% проценти річних – з 91 дня після відміни строку дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню COVID-19, спричиненої к SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням, та є змінною в залежності від умов, що визначаються Порядком.

Розрахунок та умови застосування Базової та Компенсаційної процентної ставки викладені в п. 3.11, 3.12 Договору.

Компенсаційна та базова ставка за цим Договором розраховуються відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28.

У випадку припинення надання Фондом державної підтримки з дати виявлення Банком та/або Фондом будь-якого з фактів, що вказаний в п. 23 Порядку, Позичальник самостійно сплачує процентну ставку, яка розраховується як Базова процентна ставка + 5 % (п’ять) процентів річних.

Надання Кредиту (його частки) у межах ліміту, встановленого п.1.1. цього Договору здійснюється Банком після отримання заяви Позичальника з клопотанням про отримання відповідної суми кредиту за цим Договором.

            Згідно п. 1.2 Кредитного договору встановлює графік погашення кредиту та кінцевий термін погашення кредиту «27» жовтня 2023р.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредитні кошти призначені на/для поповнення обігових коштів.

Видача кредиту на вищезазначені цілі здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або окремої частини на поточний рахунок Позичальника чи шляхом перерахування суми кредиту за реквізитами, вказаними в Заяві позичальника про видачу кредитних коштів з урахуванням вимог п. 1.1 та п. 1.2 Кредитного договору.

Видача кредиту здійснюється на підставі Заяви позичальника про видачу кредитних коштів. Заява про видачу кредитних коштів має містити номер та дату заяви, посилання на кредитний договір, суму кредитних коштів, рахунок, на який мають бути направлені кредитні кошти. Заява про отримання кредитних коштів повинна бути підписана уповноваженою особою позичальника та скріплена печаткою Позичальника (за наявності).         Позичальник має право направляти Кредитору заяви на видачу кредиту/траншу за допомогою системи «Веб-банкінг для корпоративних Клієнтів». Заява має містити кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП), або удосконалений електронний підпис (далі - УЕП) уповноваженої особи Позичальника згідно з документами, наданими Позичальником Кредитору відповідно до умов діючого ДКБО СГ (далі - Договір банківського рахунку), укладеним між Позичальником та Кредитором.

Сторони визнають юридичну чинність всіх електронних документів (в тому числі листів Позичальника та заяв Позичальника на отримання кредиту/траншів кредиту), надісланих та отриманих за допомогою Системи Веб-банкінг для корпоративних Клієнтів”, та їх рівну юридичну силу документам на паперових носіях, підписаних уповноваженою особою Позичальника та скріплених печаткою Позичальника (за наявності).

Сторони домовились, що електронний документ, наданий Позичальником Кредитору, у тому числі заява на видачу траншу кредиту, який передається засобами СДОР “Веб-банкінг для корпоративних Клієнтів” та на який накладено КЕП або УЕП уповноваженої особи Позичальника, підтверджений/захищений іншими додатковими засобами захисту, якщо такі використовуються згідно з Договором банківського рахунку, є рівним за юридичною силою документу на паперовому носії, підписаному власноручним підписом уповноваженої особи Позичальника та скріпленому печаткою Позичальника (за наявності).

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору датою повного погашення кредиту вважається дата зарахування на відповідні рахунки кредитора:- кредиту у розмірі фактичної заборгованості,- нарахованих/обчислених процентів, комісійний винагород, неустойки, визначених цим договором.

Пунктом 3.4 Кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного дня, починаючи з дати надання кредиту на суму непогашеної заборгованості за кредитом згідно з методом “факт/факт”. Метод “факт/факт” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році за формулою: Сума процентів за один календарний день = Сума заборгованості по кредиту на кінець цього дня * Річна процентна ставка / фактична кількість днів у році * 100%.

При розрахунку строку користування Кредитом враховується дата надання Кредиту і не враховується дата погашення Кредиту.

Розмір та порядок сплати Банку процентів визначається цим Кредитним договором з урахуванням особливостей, встановлених Програмою кредитування “Доступні кредити 5-7-9%” та Порядком.

В межах строку кредитування, визначеного п. 1.1 цього Договору, з врахуванням встановленого Графіку погашення кредиту за цим Договором (у випадку його встановлення), Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами в розмірі Базової процентної ставки власними коштами.

Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно, в період з 25 числа до останнього банківського дня місяця та остаточно при повному погашенні Кредиту у термін, визначений п. 1.2, або достроково відповідно до умов цього Договору на рахунок IBAN відкритий у АТ “АБ “РАДАБАНК”, м. Дніпро.

Позичальник сплачує проценти в розмірі нарахованої Базової процентної ставки одночасно з зарахуванням на рахунок Позичальника компенсації з Ескроу рахунку Фонду в рахунок часткової компенсації (оплати) Базової процентної ставки за кредитом. Банк має право самостійно списувати нараховані проценти з рахунків Позичальника згідно п. 11 Договору (Договірне списання).

Сума Компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом за кредитом Позичальника (сума, яку банк перераховує на поточний рахунок Позичальника в день сплати процентів за Кредитом), розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього Договору, що визначається із застосуванням Базової процентної ставки, та сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього Договору, що визначається із застосуванням Компенсаційної процентної ставки, встановленою з урахування вимог Програми (Сума компенсації процентів = Базова ставка - Компенсаційна ставка).

Пунктом 3.6 Кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником строку погашення Кредиту або його частини відповідно до графіку, встановленого у п. 1.2 цього Договору, наступного робочого дня сума заборгованості, що не погашена у встановлений п. 1.2 цього Договору строк, вважається простроченою, а на суму простроченої заборгованості нарахування процентів здійснюється з розрахунку: Базова процентна ставка + 5% (П’ять) річних.

Підвищена процентна ставка нараховується починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми Кредиту (день погашення простроченої суми Кредиту не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений цим Договором в разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов'язання по поверненню Кредиту та/або його частини (в т.ч. після настання Кінцевого терміну повернення заборгованості відповідно до п. 1.2 Договору), який погоджений Сторонами.

У випадку такого збільшення розміру процентної ставки Сторони домовилися, що таке збільшення не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за цим Договором, що здійснюється Кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого Договору про внесення змін до цього Договору. Про зміну процентної ставки Банк повідомляє Позичальника в порядку, визначеному п. 12.2 Договору.

Повним погашенням простроченої заборгованості вважається приведення заборгованості за Кредитом у відповідність до п. 1.2 цього Договору.

При порушенні Позичальником зобов’язань по погашенню процентів, комісійних винагород згідно умов цього Договору, Кредиту відповідно до пункту 1.2 цього Договору, Позичальник додатково до суми погашення Кредиту, процентів, нарахованих за процентною ставкою, зазначеною в п. 3.6 цього Договору, зобов’язаний на вимогу Банку, сплатити штрафні санкції, передбачені розділом 9 цього Договору та нести відповідальність за порушення грошового зобов’язання відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.7 Кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов’язань по оплаті процентів, комісійних винагород або частки кредиту відповідно до умов цього договору, термін погашення кредиту вважається таким, що настав, в день, вказаний в повідомленні, направленому кредитором позичальнику згідно з пунктом 7.7 договору та Позичальник зобов’язаний не пізніше вказаного дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісійну винагороду та обчислену кредитором неустойку, а також інші платежі, що вказані в договорі.

Відповідно до п. 3.12 Кредитного договору розмір Базової процентної ставки є змінюваним та розраховується як сума значення індексу UIRD3m для національної валюти та відсотку:- для суб'єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, а саме: суб'єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD3m + 7 відсотків; суб'єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD3m + 6 відсотків; суб'єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD3m + 5 відсотків;- для суб'єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не більше Індексу UIRD3m + 7 відсотків;- для кредитів для кредитів, наданих з метою державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 Порядку (рефінансування існуючої заборгованості в банках України за кредитами суб’єктів підприємництва.), а саме для: суб'єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD3m + 7 відсотків; суб'єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD3m + 6 відсотків; суб'єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD3m + 5 відсотків, та переглядається Банком кожного календарного кварталу протягом всього строку кредитування Позичальника.

Зміна розміру Базової процентної ставки за Кредитом здійснюється Банком відповідно до умов Програми/Порядку та без внесення змін (доповнень) до цього Договору, шляхом надсилання Банком Позичальнику, а у разі збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами - поручителям, Заставодавцям/Іпотекодавцям письмового повідомлення про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами відповідно до п. 12.2 Договору протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова процентна ставка за користування кредитними коштами. Повідомлення обов’язково має містити значення процентної ставки за користування кредитними коштами, на яку буде проведено заміну діючої Базової процентної ставки (далі - Нова Базова процентна ставка), та дату починаючи з якої вона застосовується.

Нова Базова процентна ставка встановлюється Банком 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний день, наступного робочого дня, як сума значення індексу UIRD3m для національної валюти станом на попередній банківський день/ що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та відсотку, зазначеного в п. 3.12.1 цього Договору.

Порядок розрахунку Базової процентної ставки за користування кредитними коштами визначається законодавством і не потребує будь-якого погодження. Протягом строку дії договору Позичальник погоджується ознайомлюватися з порядком розрахунку Базової процентної ставки на офіційному сайті: https://bdf.gov.ua/programs/dostupni-kredyty-5-7-9/.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору за порушення строків погашення Кредиту, процентів, комісійних винагород за користування Кредитом, передбачених у т.ч. пунктами 1.2, 1.3, 3.5, 6.4 даного Договору, Позичальник зобов’язується сплатити на користь та на вимогу Кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. День усунення порушення не включається при розрахунку пені.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором, між Акціонерним товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» та Муковським Русланом Павловичем (далі - Поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки № 29821/ЮКР-579/0-П1 від 28.10.2021 (далі - Договір поруки-1).

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором, між Акціонерним товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» та Муковською Юлією Михайлівною (далі - Поручитель, відповідач-3) було укладено договір поруки № 29821/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021 (далі - Договір поруки-2).

 З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором, між Акціонерним товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ» (далі - Поручитель, відповідач-4) було укладено договір поруки № 29821/ЮКР-579/0-П3 від 28.10.2021 (далі - Договір поруки-3).

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором, між Акціонерним товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО» (далі - Поручитель, Відповідач-5) було укладено договір поруки № 29821/ЮКР-579/0-П4 від 28.10.2021 (далі - Договір поруки-4).

Умови Договорів поруки-1,-2,-3,-4 є ідентичні один одному.

Відповідно до п. 1.1 Договорів поруки Поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником його Боргових зобов'язань перед Кредитором за Кредитним Договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до Позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Пунктом 1.2.2 Договорів поруки передбачено, що боргові зобов’язання – це зобов’язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом (проценти, комісії), штрафних санкцій (пені, штрафи), витрат (судові, поштові, відрядження та інші) та збитків кредитора у зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань перед кредитором за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки Поручитель зобов'язаний:

2.1.1 у випадку невиконання Позичальником зобов'язань перед Кредитором за Кредитним Договором здійснити виконання Боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 7 (семи) днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора. Погашення здійснюється Поручителем шляхом перерахування в безготівковій формі або шляхом внесення готівкових коштів на рахунок IBAN № UA38 3065 0000 0003 7394 0100 0000 1 в АТ «АБ «РАДАБАНК»;

2.1.2 у разі невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов'язання повністю або частковою відповідати перед Кредитором як солідарний боржник всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Згідно п. 2.3 Договорів поруки Кредитор має право:

2.3.1 у випадку невиконання Позичальником зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором, заявити Поручителю вимогу про погашення заборгованості;

2.3.2 у випадку не виконання Поручителем вимогу Кредитора у добровільному порядку у строк встановлений у пункті 2.1.1, звернутися за стягненням заборгованості до суду;

2.3.3 у разі порушення Поручителем вимог пункту 2.1.1 Договору нарахувати та вимагати оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми не виконаного забезпечення порукою зобов'язання, за кожен день прострочення. Поручитель та Позичальник залишаються зобов'язаними перед Кредитором до того моменту поки зобов'язання за Кредитним договором не будуть виконанні у повному обсязі (п. 4.6 Договорів поруки).

На виконання вимог пункту 3.1 Кредитного договору позичальник звернувся до банку із Заявами № 82 від 01.11.2021, № 84 від 03.11.2021, № 85 від 04.11.2021, № 86 від 05.11.2021, № 87 від 17.11.2021, № 88 від 22.11.2021, № 91 від 26.11.2021, № 93 від 20.12.2021, № 94 від 22.12.2021, № 95 від 28.12.2021, № 96 від 30.12.2021, № 3 від 19.01.2022, № 4 від 27.01.2022, № 5 від 03.02.2022, № 6 від 07.02.2022 на видачу кредиту за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та просив зарахувати кошти на рахунок IBAN № UA973065000000026005300009056 в АТ «АБ « РАДАБАНК».

 Заяви були направлені за допомогою системи дистанційного обслуговування рахунку «iBank2Ua».

На підтвердження виконання банком своїх зобов’язань за кредитним договором позивачем надано Виписку по особовому рахунку № UA953065000000020632300003012 Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ”є.

Позичальник не виконав належним чином зобов’язання по своєчасному та повному поверненню кредиту, оплати процентів за кредитним договором, чим порушив умови пунктів 1.2, 6.1, 6.4 Кредитного договору.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” зобов’язань за Кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, а також невиконання Муковським Русланом Павловичем, Муковською Юлією Михайлівною, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ”, Товариством з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” (Поручителями) зобов’язань за Договорами поруки № 1 - 4 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за вказаним кредитним договором.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

  Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та Договорами поруки № 29821/ЮКР-579/0-П1 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П3 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П4 від 28.10.2021.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (“Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог пункту 3.1 Кредитного договору Позичальник звернувся до банку із Заявами № 82 від 01.11.2021, № 84 від 03.11.2021, № 85 від 04.11.2021, № 86 від 05.11.2021, № 87 від 17.11.2021, № 88 від 22.11.2021, № 91 від 26.11.2021, № 93 від 20.12.2021, № 94 від 22.12.2021, № 95 від 28.12.2021, № 96 від 30.12.2021, № 3 від 19.01.2022, № 4 від 27.01.2022, № 5 від 03.02.2022, № 6 від 07.02.2022 на видачу кредиту за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та просив зарахувати кошти на рахунок IBAN № UA973065000000026005300009056 в АТ «АБ «РАДАБАНК».

Заяви були направлені за допомогою системи дистанційного обслуговування рахунку «iBank2Ua».

На підтвердження виконання банком своїх зобов’язань за кредитним договором позивачем надано Виписку по особовому рахунку № UA953065000000020632300003012 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ».

Випискою підтверджуються операції з надання банком кредитних коштів згідно умов кредитного договору № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 на підставі заяв (листів) клієнта та винесення на прострочену заборгованість кредитного договору № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021.

 Позичальник не виконав належним чином зобов’язання по своєчасному та повному поверненню кредиту, оплати процентів за кредитним договором, чим порушив умови пунктів 1.2, 6.1, 6.4 Кредитного договору.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» за Кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 станом на 17.02.2026 становить 2 742 870 грн 49 коп., а саме: прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 2 575 908 грн 00 коп., прострочена заборгованість по процентам в розмірі 166 962 грн 49 коп.

Прострочена заборгованість по кредиту обліковується банком на відповідному рахунку, на підтвердження надаємо Виписку по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» № UA643065000000020634300004569. Відповідно до цієї Виписки прострочена заборгованість по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» за Кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 становить 2 575 908 грн 00 коп.

Заборгованість по несплачених процентах за період з 11.08.2023 по 16.02.2026 станом на 17.02.2026 становить 166 962 грн 49 коп. та підтверджується Випискою по особовому рахунку № UA 473065000000020685300004499, за яким обліковуються прострочені проценти.

Розрахунок заборгованості по процентам наведено у Розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021.

Крім того, позивач зазначив, що з 03.07.2023 нарахування процентів на строкову частину заборгованості здійснювалось за базовою ставкою в розмірі 19,96%, з 02.10.2023 за базовою ставкою в розмірі 20,25 %.

Про зміну базової процентної ставки банк повідомив позичальника листами вих. № 24386 від 04.07.2023 та вих. № 35889 від 02.10.2023 в порядку, передбаченому кредитним договором, копії листів додаються.

З 01.11.2023 процентна ставка за Кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 встановлена банком в односторонньому порядку в розмірі 0,000001% річних згідно Протоколу № 311023/1 засідання Кредитного комітету АТ «АБ «РАДАБАНК» від 31.10.2023.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

  Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Передбачений Кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 строк повернення кредиту закінчився 27.10.2023.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивач як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Проте, як убачається з наданих позивачем до позову банківських виписок по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ», відповідач-1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, в обумовлені договором строки не здійснив погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом.

Перевіривши розрахунок заборгованості по договору № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, наданий позивачем до позовної заяви, в частині заборгованості за кредитом та процентами, суд установив, що розрахунок здійснено вірно.

  Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (дійсний станом на дату видачі кредиту) ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).        Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку (п.п.42, 43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затв. постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018 надалі- Положення).

Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.

Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Згідно з пунктом 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

При цьому, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

  Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості суд відзначає, що позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов’язаними з обов’язком належного виконання основного зобов’язання за кредитним договором. Тому, ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

  Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз’єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов’язання залежно від суб’єктного складу останнього.

  Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

  З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб’єктний склад основного зобов’язання.

  Основне зобов’язання в даній справі з надання кредитних коштів виникло між юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб’єктної юрисдикції справи у спорі.

  Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами-2,-3,-4,-5 укладено Договори поруки № 29821/ЮКР-579/0-П1 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П3 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П4 від 28.10.2021.

Відповідачами-2,-3,-4,-5 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами даний Договорів поруки.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки № 29821/ЮКР-579/0-П1 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П3 від 28.10.2021, № 29821/ЮКР-579/0-П4 від 28.10.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Поряд з цим, судом встановлено, що зобов’язання за Кредитним договором відповідачем-1 не виконані. Отже, зобов’язання за Основним договором не припинились, а оскільки Договори поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, то не припинилась і дія Договорів поруки.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо тверджень відповідачів-1,-3 щодо настання для них форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) Документ сформований в системі “Електронний суд” 17.03.2026 4 бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 22.12.2022 р. № 309, територія місця розташування та здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ», а саме: вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Згідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов’язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов'язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.

Кредитний договір № 29821/ЮКР/0 від 28.10.2021 не містить положень про порядок його виконання, відстрочення виконання зобов’язань чи розірвання договору у разі настання форс-мажорних обставин.

Крім того, відповідачем – 1 не надано суду належних та допустимих доказів направлення на адресу Позивача повідомлення про настання для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» форс-мажорних обставин з відповідними доказами.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення простроченої заборгованості по кредиту та простроченої заборгованості по процентам. Інші вимоги, зокрема про стягнення штрафних санкцій, позивачем не заявлялись.

Таким чином, Відповідачі не звільняються від виконання зобов’язання з повернення кредитних коштів за кредитним договором та нарахованих процентів.

Щодо тверджень відповідачів – 1, 3 про те, що ефективним способом захисту прав позивача є звернення стягнення на предмет застави за договорами застави та пропонує позивачу застосувати цей спосіб.

Як пояснив представник позивача згідно Договорів застави, все заставне майно знаходиться на окупованій території України. Тому такий спосіб захисту є неефективним для позивача. За зверненням позичальника, в 2024 році банком було виведено з-під застави та знято обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна із заставного майна, що є забезпеченням згідно Договору застави № 29821/ЮКР-579/0-РМ-1/02-1 від 28.10.2021, а саме: автомобіля VOLVO V90CC, тип – загальний легковий універсал-В, 2017 року випуску, реєстраційний номер АР9831ЕІ, ринковою вартістю 658 184,00 грн. Кошти від реалізації зазначеного автомобіля були направлені відповідачем-1 на часткове погашення заборгованості за кредитними договорами № 29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021.

На підтвердження вказаного надано копію Листа відповідача вих. № 10/25, копію Протоколу № 24.10.30-1 засідання Комісії по роботі з проблемними активами АТ “АБ “РАДАБАНК” від 30.10.2024, копію платіжної інструкції № 22 від 22.11.2024, копію платіжної інструкції № 23 від 22.11.2024.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач-1 не повідомляв позивача про знаходження іншого майна чи заставного майна на неокупованій території України.

            Згідно статті 14 ГПК України позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту своїх прав. Обраний спосіб захисту порушеного права Позивача є належним, ефективним та відновлює порушене право і призводить до конкретного правового результату.

            Щодо застосування мараторію, суд зазначає наступне.

            Відповідно до п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX , позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб’єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов’язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності умов, встановлених цим пунктом.

            Товариство з обмеженою відпровідальністю «ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ» звернулось до банку із заявою (вих. № 02/27-4 від 27.02.2026) про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов’язаннями за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 та додатково до заяви листом вих. № 03/12-1 від 12.03.2026 надало додаткові документи.

            Акціонерне товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» листом від 18.03.2026 (вих. № 4704-1/02-4/2026) направило на електронну адресу позичальника вмотивовану відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов’язаннями за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 у зв’язку із невідповідністю сукупності умов, встановлених п. 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Щодо посилання відповідача на передчасність пред’явлення банком позову до поручителів, у зв’язку з неотриманням ними вимог банку, суд зазначає.

Відповідно до п. 5.3 Договорів поруки всі повідомлення, вимоги, що надсилаються сторонами згідно з цим договором, у тому числі Письмова вимога, яка надсилається кредитором відповідно до п. 2.1.1 цього договору, оформлюються в письмовій формі та направляються за допомогою поштового зв’язку рекомендованими листами із повідомленнями про вручення або вручаються іншій стороні (уповноваженому представнику) особисто. У разі відмови будь-якої сторони отримати письмове повідомлення, вимогу, в тому числі письмову вимогу, яка надсилається кредитором відповідно до п. 4.1.1, датою їх вручення вважається наступний день, що наступає після календарної дати здачі до установи зв’язку відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

            З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 2.1 Договорів поруки позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою (вих. № 2672-1/02-4/2026 від 16.02.2026), до відповідача-3 з вимогою (вих. № 2673-1/02-4/2026 від 16.02.2026), до відповідача-4 з вимогою (вих. № 2671-1/02 4/2026 від 16.02.2026), до відповідача-5 з вимогою (вих. № 2670-1/02-4/2026 від 16.02.2026) про сплату заборгованості за кредитним договором, однак відповідачі вимоги не виконали.

У зазначених вимогах Банк на підставі Договорів поруки, Кредитного договору просив поручителів у 7-ми денний строк від дня пред’явлення вимоги у повному обсязі сплатити прострочену заборгованість перед АТ “АБ “РАДАБАНК” за кредитним договором № 29821/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 станом на 16.02.2026 на загальну суму 2 742 870 грн 49 коп., а саме прострочену заборгованості по кредиту в сумі 2   575 908 грн 00 коп. та прострочену заборгованості за процентами в сумі 166 962 грн 49 коп.

На підтвердження направлення вказаних вимог на поштові адреси відповідачів-2,-3,-4,-5 позивачем надано описи вкладення у цінні листи, поштові накладні та фіскальні чеки, які містяться в матеріалах справи.

            За даними сервісу «Трекінг» Укрпошти, відправлення № 4900000984812 на адресу відповідача-2 (вимога вих. № 2672-1/02-4/2026 від 16.02.2026) та відправлення № 4900000984804 на адресу відповідача-3 (вимога вих. № 2673-1/02 4/2026 від 16.02.2026) отримувачам не вручені та повернуті відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

            Відповідач-4 та відповідач-5 отримали вимоги 26.02.2026 (відправлення 4900000984790 та 4900000984782), що підтверджується відповідними роздруківками з офіційного сайту АТ «Укрпошта», однак до теперішнього часу заборгованість не сплатили.

            Отже, порядок направлення вимог згідно умов договорів поруки позивачем дотриманий. Неотримання вимог відповідачами знаходиться поза межами контролю та відповідальності з боку позивача. Дата отримання вимоги відповідачем не має правового значення. Значення має лише факт направлення вимоги позивачем в порядку, передбаченому договором.

Разом з тим, відповіді позивач від відповідачів-1,-2,-3,-4,-5 не отримав, у строк для добровільного виконання зобов’язання грошові кошти відповідачами-1,-2,-3,-4,-5 не сплачені.

Крім того, суд зазначає, що подання цього позову до суду через підсистему «Електронниц суд» 20.02.2026 (зареєстровано 23.02.2026 за вх. № 565/08-07/26) ніяким чином не вплинуло на обов’язки відповідачів-4,-5 щодо здійснення оплати в строк до 05.03.2026, враховуючи отримання ними вимог – 26.02.2026. Доказів сплати заборгованості за Кредитним договором у вказаний строк ними суду також не надано.

Відповідно до п. 4.5 Договорів поруки причини невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором жодним чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов’язань за цим договором.

Отже, як пояснив представник Позивача, що всі поручителі (відповідач-2, відповідач-3, відповідач-4, відповідач-5) знаходяться на підконтрольній України території та продовжують свою господарську діяльність, а тому банк звернувся з цим позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з позичальника та поручителів.

Таким чином, у визначений термін заборгованість за кредитним договором Позичальником та Поручителями не була погашена.

            Отже, Позичальник та Поручителі були повідомлені про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у строки вказані у вимогах.

  Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії”).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

  Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

  Суд зазначає, що укладаючи договір сторони розраховували на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладанні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладанні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідач у справі самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Також суд відзначає, що відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан та дані фінансової звітності також з огляду на те, що майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 Господарського кодексу України).

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачем не застосовано до відповідачів відповідальності за порушення умов Кредитного договору, а саме не стягується будь-яких штрафних санкцій.

Таким чином, саме умовами Кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати кредиту та  процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом та  процентами є обґрунтованими.

Також суд звертає увагу, що, введення на території України режиму воєнного стану   є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за Кредитним договором.

            Враховуючи зазначене, стягненню солідарно з відповідачів-1,-2,-3,-4,-5 на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитом в розмірі 2 575 908 грн 00 коп., заборгованість за відсотками – 166 962 грн 49 коп.

            Враховуючи приписи статті 129 ГПК України, з відповідачів-1,-2,-3,-4,-5 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 6 582 грн 89 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд     

 

В И Р І Ш И В:

 

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” до                       Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ”, Муковського Руслана Павловича, Муковської Юлії Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” задовольнити.

 

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” (вул. Радянська, буд. 31, с. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, ідентифікаційний код юридичної особи 39305918), Муковського Руслана Павловича (вул. Вороніна, буд. 13, кв. 229, м. Запоріжжя, 69003, РНОКПП 2676512053), Муковської Юлії Михайлівни (пр. Соборний, буд. 186, кв. 55,   м. Запоріжжя, 69035, РНОКПП 2852719322), Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ” (вул. Радянська, буд. 1 Б, с. Розумівка, Запорізький район, Запорізька область, 70424, ідентифікаційний код юридичної особи 36415257), Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” (вул. Радянська, буд. 1 Б, с. Розумівка, Запорізький район, Запорізька область, 70424,  ідентифікаційний код юридичної особи 31429619) на користь Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127) 2 575 908 (два мільйони п’ятсот сімдесят п’ять тисячі дев’ятсот вісім) грн 00 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 166 962 (сто шістдесят шість тисяч дев’ятсот шістдесят дві) грн 49 коп. заборгованості за процентами.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ” (вул. Радянська, буд. 31, с. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, ідентифікаційний код юридичної особи 39305918) на користь Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127) 6 582 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн 89 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути з Муковського Руслана Павловича (вул. Вороніна, буд. 13, кв. 229, м. Запоріжжя, 69003, РНОКПП 2676512053) на користь Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127) 6 582 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн 89 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути з Муковської Юлії Михайлівни (пр. Соборний, буд. 186, кв. 55,   м. Запоріжжя, 69035, РНОКПП 2852719322) на користь Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127) 6 582 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн 89 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ” (вул. Радянська, буд. 1 Б, с. Розумівка, Запорізький район, Запорізька область, 70424, ідентифікаційний код юридичної особи 36415257) на користь Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127) 6 582 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн 89 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗУМІВСЬКЕ АГРО” (вул. Радянська, буд. 1 Б, с. Розумівка, Запорізький район, Запорізька область, 70424,  ідентифікаційний код юридичної особи 31429619) на користь Акціонерного товариства “Акціонерний банк “РАДАБАНК” (вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 21322127) 6 582 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн 89 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення оформлено та підписано 17.07.2026.

 

Суддя                                                                                              С.С. Дроздова

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

 

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.