Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! БОРЖНИКА у справі № 908/1823/26 (суддя Зінченко Н.Г.)
Фізична особа-підприємець Пачікова Катерина Валеріївна
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
СУДОВИЙ НАКАЗ
05.08.2026 Справа № 908/1823/26
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г. розглянувши заяву вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІКС 29.07.2026, (вх. № 2109/08-07/26 від 29.07.2026) про видачу судового наказу
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)
Боржник: Фізична особа-підприємець Пачікова Катерина Валеріївна, (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 26, прим. 37, РНОКПП 3398109267, 13.01.1993 р.н.)
про стягнення 3 649,22 грн.
УСТАНОВИВ
29.07.2026 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Пачікової Катерини Валеріївни, м. Мелітополь Запорізької області 3 649,22 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019. За порушення боржником грошового зобов’язання, заявник, окрім заявлених сум, просить стягнути з боржника 266,24 грн. судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 заяву вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІКС 29.07.2026, (вх. № 2109/08-07/26 від 29.07.2026) про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
Згідно зі статтею 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Із змісту заяви про видачу судового наказу, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» слідує, що заявник просить стягнути з боржника на свою користь 3 649,22 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року на підставі укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019, укладеного шляхом підписання Споживачем заяви-приєднання.
При цьому, заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення Оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії», та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
01.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Пачіковою Катериною Валеріївною (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги шляхом підписання Споживачем заяви-приєднання до договору.
Текст публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу розміщеного на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (ч. 2 ст. 639 ЦК України)
Згідно з Розділом 2 Договору «Предмет Договору» Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У відповідності з Розділом 3 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з Розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії» Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою від 14.03.2018 № 312 НКРЕКП, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору «Спосіб оплати» розрахунковим періодом є календарний місяць який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками комерційного обліку.
Відповідно до п. 5.10 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
В порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у Боржника виник борг за спожиту електричну енергію, обсяг якої підтверджується листом АТ «Запоріжжяобленерго» від 02.06.2026 № 007.3-66/3128 та складає 1000 кВт*год за лютий 2022, у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 5 972,26 грн.
Боржником частково погашена заборгованість у сумі 2 323,04 грн., що підтверджується довідкою від 16.06.2026 № 3288 та платіжними інструкціями № 469 від 24.12.2021 та № 495 від 04.02.2022.
Таким чином в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії у обсязі 1000 кВт*год за період з 01.02.2022 по 25.02.2022 у Боржника існує заборгованість у сумі 3 649,22 грн.
Як вбачається з заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, на підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами заявником надано суду договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019, повідомлення-лист від 02.06.2026 № 007.3-66/3128 адміністратора комерційного обліку – АТ «Запоріжжяобленерго». Також суду наданий розрахунок заборгованості. Спір стосується грошової вимоги та заявлена до стягнення з боржника заборгованість у розмірі 3 649,22 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (332800,00 грн.).
За приписами ст. 152 ГПК України однією з підстав для відмови у видачі судового наказу визначено, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Водночас, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020, розділ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Також доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.
Карантин, впроваджений в Україні з 12.03.2020 безперервно продовжувався до 30.06.2023 відповідними постановами Кабінету Міністрів України та скасований з 24:00 30.06.2023.
В подальшому, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності з 17.03.2022.
На теперішній час п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023 та передбачає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 31.10.2026 включно.
За таких обставин, Законами України від 15.03.2022 № 2120-ІХ та від 08.11.2023 № 3450-ІХ на законодавчому рівні запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.
Відповідно до ч. 4. ст. 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отримано судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, зареєстрованим місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Пачікової Катерини Валеріївни станом на час видачі судового наказу є: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 26, прим. 37.
Розглянувши вказану заяву, судом не виявлено підстав, передбачених ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, для відмови у видачі судового наказу.
Суд роз'яснює, що згідно із приписами п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
На підставі ст., ст. 11, 509, 525, 526, 598, 599, 625, 629, Цивільного Кодексу України, ст., ст. 173, 180, 193, 275 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки заявником за подання до суду заяви про видачу судового наказу сплачено судовий збір, то сума судового збору у розмірі 266,24 грн. підлягає стягненню з боржника.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін) Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).
Боржник має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Враховуючи викладене, у Господарського суду Запорізької області на теперішній час відсутня можливість відправлення процесуальних документів у справі № 908/3801/25 на адресу боржника, що зазначена у заяві про видачу судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, повідомлення судом боржника про видачу судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Пачікової Катерини Валеріївни, м. Мелітополь Запорізької області 3 649,22 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 слід здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Керуючись ст., ст. 147, 148, 154, 155 Господарського процесуального кодексу України, суд
НАКАЗУЄ
Відповідно до положень ч., ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.
Згідно із ч. 1 ст. 159 ГПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Дата набрання судовим наказом законної сили: «___»_________202__.
Строк пред’явлення судового наказу до виконання: «___»_________202__.
Дата видачі судового наказу стягувачу: «___»_________ 202__.
Судовий наказ розміщений у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.Г.Зінченко
_03_03.png)
