До уваги сторін та третіх осіб у справі № 908/426/26 (911/136/17) – рішення суду

      р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.08.2026                                                                   Справа №  908/426/26 (911/136/17)

 м.Запоріжжя Запорізької області  

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ю-Бейс” як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс”

до відповідача — Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бакалія-Трейд”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Радіус-Пі”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кастомс брокерідж сервіс”,

про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки,

у межах справи № 908/426/26

про банкрутство — Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ”
(код ЄДРПОУ 39628108),

 представники учасників справи не з’явилися,

УСТАНОВИВ:

           У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/136/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс”” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ” про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

              Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2025 позов задоволено частково.

            Суд визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс”” право іпотеки на належні відповідачу об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки і в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 34/1/13-KL від 13.02.2013 у сумі 276 986 548,97 грн звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на електронному аукціоні.

            У задоволенні позовних вимог у частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення 160 386 791,65 грн заборгованості за процентами за період із 30.04.2015 до 05.06.2024 відмовлено.

       Крім того, рішенням від 26.08.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс”” 348 315,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

           Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2025 залишено без змін.

          Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2026 замінено позивача у справі № 911/136/17 — Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс”” його правонаступником — Акціонерним товариством “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ю-Бейс””.

           Постановою Верховного Суду від 19.05.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ” задоволено частково.

           Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

           В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам, поданим позивачем на підтвердження складу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, не дослідили реальність, необхідність і розумність таких витрат, а також не надали оцінки запереченням відповідача.

           Верховний Суд вказав, що при новому розгляді необхідно перевірити документи, подані представником позивача, з’ясувати розмір обґрунтованих і пропорційних до предмета спору витрат із урахуванням критеріїв їх реальності, необхідності та розумності, а також надати оцінку аргументам усіх учасників справи.

           Після надходження матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області спір у скасованій частині прийнято до розгляду в межах справи № 908/426/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ”.

           Учасники справи у судове засідання не з’явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

            Неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду питання за наявними у справі матеріалами.

           Дослідивши подані сторонами докази та пояснення, врахувавши висновки Верховного Суду, суд встановив таке.

           18.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс”” подало заяву про стягнення з відповідача 550 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

           На підтвердження заявлених витрат позивачем подано договір про надання професійної правничої допомоги, документи щодо погодження розміру гонорару, акт приймання-передачі наданих послуг, опис наданої правничої допомоги та документи щодо виникнення у клієнта обов’язку сплатити погоджений гонорар.

            Відповідач заперечив проти покладення на нього заявлених витрат, зазначивши, що їх розмір не відповідає фактичному обсягу наданих адвокатом послуг, часу, витраченому на їх надання, та критеріям розумності й співмірності.

             Відповідач також звернув увагу на те, що окремі судові засідання мали незначну тривалість. Зокрема, судове засідання 04.02.2025 тривало близько трьох хвилин, а судове засідання 18.02.2025 — близько сорока однієї хвилини.

             Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов’язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

             За приписами частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

             Згідно із частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

              Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

              Отже, відсутність фактичної оплати гонорару на момент вирішення питання про розподіл судових витрат сама по собі не є підставою для відмови у його відшкодуванні, якщо обов’язок клієнта сплатити такий гонорар підтверджений договором та іншими належними доказами.

              Водночас наявність договору між адвокатом і клієнтом та визначення ними певного розміру гонорару не означають автоматичного покладення всієї погодженої суми на іншу сторону.

             Суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та клієнтом і не змінює розміру гонорару, погодженого сторонами договору. Проте при розподілі судових витрат суд визначає ту суму, яка з огляду на конкретні обставини справи може бути справедливо покладена на іншу сторону.

             Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт;

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт;

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

              За змістом частин п’ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу в разі недотримання вимог щодо їх співмірності.

             Відповідно до частини п’ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та можливого впливу результату її вирішення на репутацію сторони або публічного інтересу до справи;

- поведінку сторін під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи;

- дії сторін щодо досудового врегулювання спору та мирного вирішення спору під час його розгляду.

             При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв реальності витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи.

            Суд враховує, що справа є складною, має значну ціну позову, стосується звернення стягнення на декілька об’єктів нерухомого майна та земельних ділянок, а її матеріали містять значний обсяг доказів.

            Розгляд справи тривав значний проміжок часу, предмет і склад учасників справи неодноразово змінювалися, досліджувались кредитний договір, договір іпотеки, договори відступлення прав вимоги, обставини переходу права власності на предмет іпотеки, розрахунки заборгованості та правові наслідки перетворення об’єктів нерухомого майна.

            Представником позивача здійснювалося ознайомлення з матеріалами справи, підготовка процесуальних документів, заяв про зміну предмета та зменшення позовних вимог, письмових пояснень, розрахунків заборгованості, участь у судових засіданнях та правовий аналіз значного обсягу матеріалів.

            Зазначені обставини свідчать про фактичне надання позивачу професійної правничої допомоги та пов’язаність відповідних послуг із розглядом цієї справи.

            Разом із тим заявлена до відшкодування сума 550 000,00 грн не може бути визнана у повному обсязі розумною та необхідною для покладення на відповідача.

            Наданий опис робіт не містить достатньо деталізованого обліку часу щодо кожної окремої послуги, який дозволяв би перевірити відповідність вартості конкретної послуги фактично витраченому на неї часу.

             Частина зазначених у документах послуг має комплексний або узагальнений характер. Окремі дії є складовими підготовки одного процесуального документа або охоплюються іншими послугами, у зв’язку з чим їх окрема тарифікація призводить до часткового дублювання вартості правничої допомоги.

             Правовий аналіз матеріалів, підготовка правової позиції, вивчення судової практики та підготовка процесуального документа є взаємопов’язаними діями, а тому не в кожному випадку можуть розглядатися як цілком самостійні послуги для цілей покладення їх вартості на іншу сторону.

            Сам по собі значний розмір позовних вимог не може бути визначальним критерієм для обчислення гонорару, що підлягає компенсації, оскільки розмір відшкодування повинен відповідати насамперед фактичному обсягу та складності виконаної адвокатом роботи.

             Суд також бере до уваги тривалість судових засідань, обсяг фактичної участі представника позивача у них, а також те, що значна частина доказів і правових аргументів була сформована ще до укладення відповідного договору або використовувалась у пов’язаних судових провадженнях.

            При цьому суд не ставить під сумнів право позивача та його адвоката погодити між собою гонорар у сумі 550 000,00 грн. Однак зобов’язання клієнта перед адвокатом не є безумовно обов’язковим для відповідача, який не був стороною відповідного договору.

             Урахувавши складність справи, ціну позову, значення результату розгляду для сторін, обсяг матеріалів справи, характер і кількість підготовлених документів, фактичну участь адвоката в судових засіданнях, заперечення відповідача, а також необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає обґрунтованим, необхідним і розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу суму 150 000,00 грн.

              Такий розмір не змінює договірного зобов’язання між позивачем і адвокатом, а лише визначає суму, яка може бути покладена на іншу сторону за результатами розгляду справи.

              Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

               Судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено в сумі 276 986 548,97 грн із заявлених 437 373 340,62 грн, що становить 63,33 відсотка заявленої суми.

              Отже, на відповідача підлягає покладенню 63,33 відсотка від визначеного судом обґрунтованого розміру витрат на професійну правничу допомогу: 150 000,00 грн Ч 63,33 % = 94 995,00 грн.

              Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

            Суд також враховує, що Верховний Суд не здійснював розподіл судових витрат щодо задоволеної частини касаційної скарги у зв’язку з направленням справи на новий розгляд.

            Водночас матеріали, передані на новий розгляд, не містять належно підтвердженої заяви відповідача про визначення та відшкодування конкретного розміру витрат, понесених у суді касаційної інстанції саме у зв’язку з переглядом питання про витрати на професійну правничу допомогу.

             За таких обставин підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат, понесених у суді касаційної інстанції, відсутні.

            На підставі викладеного заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 94 995,00 грн.

           Керуючись статтями 73– 79, 86, 123, 126, 129, 232– 233, 236– 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

            Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс””, правонаступником якого є Акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ю-Бейс””, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДБАКАЛІЯ” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 1; код ЄДРПОУ 39628108) на користь Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ю-Бейс”” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 55; код ЄДРПОУ 43620141) 94 995 (дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

              У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

             Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

             Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

             У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

             Рішення може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів із дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

             Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2026.

Суддя                                                                                    О.О. Юлдашев

   До уваги сторін та третіх осіб у справі №  908/426/26 (911/136/17) – рішення суду