До відома Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” та Мироненка Віктора Анатолійовича по справі №908/1003/26 (суддя Федько О.А.)

До відома Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” та Мироненка Віктора Анатолійовича по справі №908/1003/26 (суддя Федько О.А.)

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 27.08.2026                                                                                            Справа №  908/1003/26

 м.Запоріжжя Запорізької області  

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,

за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу №908/1003/26

за позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001,      м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (69063, м.Запоріжжя,             пр. Соборний, буд. 48)

до відповідача-1: Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” (70313, Запорізька область, Пологівський район, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 14)

до відповідача-2: Мироненка Віктора Анатолійовича (70313, Запорізька область, Пологівський район, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 14)

про солідарне стягнення заборгованості      та звернення стягнення на предмет застави,

 

за участю представників сторін:

від позивача – Плескачова Т.В., довіреність №19/4-02/86 від 07.01.2026;

від відповідача-1 – не з’явився;

від відповідача-2 – не з’явився.

 

Процесуальні дії по справі.

23.04.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1203/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 23.04.2026) Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до відповідачів: Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” та Мироненка Віктора Анатолійовича про:

- солідарне стягнення простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії    № 1110 від 28.05.2021 в розмірі 1 084 519,75 грн;

- звернення стягнення на предмет застави, згідно Договору застави транспортних засобів № 1 від 28.05.2021, укладеного між акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та фермерським господарством “ЯРОВІТ-М”, а саме: трактор колісний MASSEY FERGUSON 6713, 2017 р.в., зав. №TABMC200CH5362008, двигун №H5D497033, державний реєстраційний № 21851 АР, свідоцтво про реєстрацію серія ОМ №087796, видане ГУ Держпродспоживслужба в Запорізькій області 26.02.2021, що належить фермерському господарству “ЯРОВІТ-М” на праві власності, в рахунок погашення заборгованості фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” перед акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк” за Договором кредитної лінії № 1110 від 28.05.2021 станом на 23.12.2025 у розмірі 1 084 519 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) гривень 75 копійок, шляхом його реалізації на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” з дотриманням вимог Закону України “Про заставу”.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.04.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №908/1003/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2026 позовну заяву АТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Запорізького обласного управління АТ “Державний ощадний банк України” (вхід. №1203/08-07/26 від 23.04.2026) залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 15.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1003/26, присвоєно справі номер провадження 6/50/26, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2026 о/об 10 год. 30 хв.

Відповідно до п. 21 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.05.2026 відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу – АТ “Ощадбанк” в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі “Електронний Суд” ЄСІКС. 

Оскільки місцезнаходженням відповідачів – 1, 2 є тимчасово окупована територія України, відповідачів повідомлено про прийняття судом до розгляду позовної заяви, відкриття провадження у даній справі та викликано в судове засідання 11.06.2026 шляхом розміщення тексту такої ухвали суду 18.05.2026 на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/) та додатково її направлено на повідомлену позивачем адресу електронної пошти відповідачів: natascha2204@ukr.net.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи, відповідачі отримали ухвалу суду від 15.05.2026 цього ж дня.

Ухвалою суду від 11.06.2026 підготовче засідання відкладено на 01.07.2026 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі                      № 908/1003/26, призначено справу № 908/1003/26 до судового розгляду по суті на 13.08.2026 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.08.2026 в порядку ст. 216 ГПК України була оголошена перерва до 27.08.2026 о 12 год. 00 хв.

Відповідачів викликано в судове засідання 27.08.2026 шляхом розміщення тексту ухвали суду 13.08.2026 на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/) 17.08.2026 та додатково її направлено на адреси електронної пошти відповідачів: natascha2204@ukr.net.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи, відповідачі отримали ухвалу суду 17.08.2026.

Відповідачі в судове засідання 27.08.2026 не з’явились, про причини неявки суду не повідомили. Будь-яких заяв, клопотань від відповідачів до суду не надходило.

З огляду на не повідомлення відповідачами про наявність поважних причин неявки в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.

У судовому засіданні 27.08.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

 

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що 28.05.2021 між Банком та фермерським господарством “ЯРОВІТ-М” укладений договір кредитної лінії № 1110 за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” та частково забезпечений гарантією держави, в рамках Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 та укладеного між Міністерством фінансів України та АТ “Ощадбанк” Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020. З метою забезпечення належного виконання Відповідачем - 1 зобов’язань за Кредитним договором 28.05.2021 між Банком та фермерським господарством “ЯРОВІТ-М” був укладений Договір застави транспортних засобів №1, за умовами якого предметом застави є трактор колісний MASSEY FERGUSON 6713, 2017 р.в., зав. №TABMC200CH5362008, двигун №H5D497033, державний реєстраційний № 21851 АР. Також цього ж дня між Банком та Мироненком Віктором Анатолійовичем був укладений Договір поруки № 1 від 28.05.2021. Окрім поруки, виконання Позичальником зобов`язання за Договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Позивач доводить, що зобов’язання за кредитним договором виконав належним чином та перерахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти у розмірі 2 000   000,00 грн. У зв’язку з настанням гарантійного випадку (порушенням позичальником графіку повернення кредитних коштів) позивач направив 06.12.2023 Гаранту вимогу про сплату за гарантією суми в розмірі 1   000   000,00 грн. 03.01.2024 Гарант перерахував Банку суму для відшкодування за кредитною операцією в розмірі 1   000   000,00 грн. Позичальник та Поручитель зобов’язання за кредитним договором та договором поруки належним чином не виконали, кредитні кошти в установлені строки не повернули, проценти та комісію за користування кредитом не сплатили. Станом на 23.12.2025 за кредитним договором обліковується заборгованість у загальному розмірі 1   084   519,75 грн, з яких 1   000   000,00 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом), 81   636,41 грн – проценти за користування кредитом та 2   883,34 грн – комісія.

Відповідачі не скористались правом на подання до суду відзиву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що судом згідно чинного законодавства вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

 

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28 травня 2021 року між акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (надалі – Банк, АТ “Ощадбанк”, Кредитор, Заставодержатель, Позивач) та фермерським господарством “ЯРОВІТ-М” (надалі – ФГ “ЯРОВІТ-М”, Позичальник, Боржник, Заставодавець, Відповідач-1) укладений договір кредитної лінії № 1110 (надалі – Договір, Кредитний договір).

За змістом пунктів 2.1., 3.1., 3.2., 3.8. Договору Банк зобов'язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сума та валюта максимального ліміту складає 2   000   000,00 гривень. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 27 травня 2024 року. Цільове призначення кредиту – поповнення оборотного капіталу.

У п. 3.3 Договору наведений Графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування: до 26.12.2023 (включно) – 2   000   000,00 грн, 27.12.2023 – 26.01.2024 (включно) - 1   666 6660,00 грн; 27.01.2024 – 26.02.2024 (включно) – 1   333   332,00 грн, 27.02.2024 – 26.03.2024 (включно) – 999   998,00 грн, 27.03.2024 – 26.04.2024 (включно) – 666   664,00 грн, 27.04.2024 – 27.05.2024 (включно) – 333   330,00 грн.

Пунктами 3.5 - 3.6 Кредитного договору встановлено порядок розрахунку розміру процентів за користування кредитом.

Так, відповідно до підпункту 3.5.1. Договору за користування кредитом Позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС – розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; Індекс UІRD (3m) – Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб; Маржа – доданок, який виражений у процентах, що становить 7 (сім) процентів.

Згідно з до пп. 3.5.2. Договору на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп. 3.5.1. цього договору, розмір базової процентної ставки становить 13,71% (тринадцять цілих сімдесят одна сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов’язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3. цього Договору.

При цьому, сторони дійшли згоди, що максимальна процентна ставка за користування кредитними коштами не може перевищувати 30% річних (абз. 3 п.п. 3.5.3 Кредитного договору).

У пункті 3.6. Договору встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Порядку, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов’язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/ або порушень умов договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме: – протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором кредитної лінії в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв’язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19. Договору; протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором кредитної лінії проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 3 (три цілих) процента річних; решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв’язку з наданням Позичальником компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в пункті 3.19. Договору, або позичальником у випадках та у строки визначені Договором.

Відповідно до п. 3.7 Договору Позичальник сплачує Банку: комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п’ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору; комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,35 (нуль цілих тридцять п’ять сотих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок ПозичальникаUA903139570000026007300973886, відкритий в Банку (п. 3.9. Договору).

Згідно з п. 3.11. Договору з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.

Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3. цього Договору (підпункт 3.11.1. Договору).

Відповідно до підпункту 3.18.1. Договору з урахуванням умов програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п’ятнадцять) календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами програми.

За умовами пунктів 3.16., 3.19. Договору, Позичальник щомісяця забезпечує сплату повної суми процентів за користування кредитом та перерахування коштів для погашення заборгованості (в т. ч. погашення простроченої заборгованості) на рахунок Банку UA203139570000037390000173886, код банку 313957 та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов`язанням.

Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов’язання за іншими договорами, укладеними з Банком (пп. 4.3.1. Договору).

У відповідності до пп. 4.3.2. Договору Позичальник зобов`язався також у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 8.6 Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Виконання Позичальником зобов`язань за Договором забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік”,    постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.20 №1151 “Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році” (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.20 №1317 “Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році” (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 №375 (далі - Гарант) та АТ “Ощадбанк” (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.20 (далі - Договір гарантії).

За умовами п. 2.1 Договору, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Пункт 2.7 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов`язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.

Пунктами 3.1 - 3.3 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 5.1 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.

Відповідно до п. 5.5 Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

За заявою Позичальника, кредит був включений АТ “Ощадбанк” до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 Договору гарантії, 28.05.2021 між Банком та відповідачем-1 укладений Додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 1110 від 28.05.2021.

Відповідно до Розділу 2 Додаткового договору №1 від 28.05.2021, сторони приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за Кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору наступним (п. 2.1).

Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятими для себе. Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та Договором про надання Гарантії (пункт 2.2.1.2  пункту 2.2 “Додаткові запевнення і гарантії Позичальника”).

Підпунктом 2.2.1.3 Додаткового договору передбачено, що Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у спосіб та згідно процедур встановлених Порядком та Договором гарантії.

У п 2.7. Додаткового договору № 1 до Договору кредитної лінії № 1110 від 28.05.2021 встановлено, що в доповнення до інших комісійних винагород Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотків річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця / останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

30.09.2021 між Банком та Позичальником укладено Додатковий договір №2 до Договору кредитної лінії, відповідно до умов якого сторони доповнили пункт 4.3 статті  Договору новими підпунктами 4.3.18-4.3.19.

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, між АТ “Ощадбанк” та Мироненком Віктором Анатолійовичем (далі - Поручитель, Відповідач 2) був укладений договір поруки №1 від 28.05.2021 (далі - Договір поруки).

Під “зобов'язанням” в договорі поруки розуміється зобов'язання Боржника (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору (договору кредитної лінії № 1110 від 28.05.2021) (п. 2. та п. 13 п.п. 1.1 розділу 1 Договору поруки).

Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Божник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.

Згідно з п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов`язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов`язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні  боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).

Підпунктами 3.2.3, 3.2.4 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і з будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. З метою реалізації відповідно до умов договору  права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов’язаний, пред’явити (направити) Поручителю Вимогу.  Ненаправлення кредитором вимоги  не позбавляє кредитора  права вимагати у поручителя виконання зобов’язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки).

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов’язується здійснити виконання порушеного зобов’язання протягом 10 десяти календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі (пп. 3.2.7 Договору поруки).

Якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4 цього договору та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.8 Договору поруки).

Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом десяти років з моменту його підписання сторонами; до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк  позовної давності тривалістю 10 років; дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).

30.09.2021 між Банком та Поручителем укладено Додатковий договір №1 до договору поруки, у п. 1.1 якого встановлено, що даним Додатковим договором №1 Поручитель підтверджує надану Кредитору фінансову поруку (солідарну, в повному обсязі) в забезпечення виконання зобов’язань боржника – Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” перед Банком за Договором кредитної лінії №1110 від 28.05.2021, у зв’язку зі зміною, за згодою Поручителя, умов кредитування Боржника за Кредитним договором, а також підтверджує, що ознайомлений та згоден зі всіма умовами Додаткового договору №2 від 30.09.2021 до Кредитного договору.

З метою забезпечення належного виконання Відповідачем-1 зобов’язань за Кредитним договором, 28 травня 2021 року між Банком та Фермерським господарством “ЯРОВІТ-М” був укладений Договір застави транспортних засобів №1 (надалі - Договір застави).

За змістом п. 1.1. Договору застави Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання Зобов’язання, що випливає з Кредитного договору передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, Предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності.

У пункті 2 розділу “Визначення та їх тлумачення” Договору застави термін  “зобов’язання” - це зобов’язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору, в тому числі, але не виключно: 1. повернути Заставодержателю кредитні кошти надані у розмірі 2 000 000,00 (два мільйони гривень 00 копійок) гривень із терміном повернення не пізніше “ 27” травня 2024 року, із погашенням згідно графіку та на умовах визначених у Кредитному договорі; 2. сплатити Заставодержателю проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі; 3. сплатити Заставодержателю комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі; 4. сплатити на користь Заставодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов’язань за Кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов Кредитного договору; 5. відшкодувати Заставодержателю в повному обсязі Збитки, понесені у випадку неналежного виконання Заставодавцем зобов’язань за Кредитним договором, в тому числі витрати понесені Заставодержателем, втрачені грошові кошти та/ або неодержані ним доходи.

Згідно п. 1.3. Договору застави, предметом застави за цим Договором є транспортні засоби, зазначені в Додатку №1 до цього Договору, що є невід’ємною частиною цього Договору, а саме: трактор колісний MASSEY FERGUSON 6713, 2017 р.в., зав. №TABMC200CH5362008, двигун №H5D497033, державний реєстраційний № 21851 АР, свідоцтво про реєстрацію серія ОМ №087796, дата свідоцтва про реєстрацію – 26.02.2021, видане ГУ Держпродспоживслужба в Запорізькій області 26.02.2021, договірна вартість 650506,00 грн  (надалі – Предмет застави).

Відповідно до п. 3.1.4. Договору застави, у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов’язання за Кредитним договором та/або обов’язків за цим договором, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити за рахунок його свої вимоги в повному обсязі.

Згідно з п. 6.4. Договору застави, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, у тому числі: за рішенням суду у встановленому законодавством та цим договором порядку; одним із наступних способів звернення стягнення в позасудовому порядку, а саме: передача Предмета застави у власність Заставодержателя в рахунок виконання Зобов’язання, що забезпечується цим договором; продаж / передача Заставодержателем Предмета застави третій особі покупцю будь-яким не забороненим законодавством способом.

Згідно з п.п 3.1.3. та 6.5. Договору застави, спосіб звернення стягнення на Предмет застави обирається Заставодавцем самостійно та на власний розсуд.

17.08.2021 на виконання умов Договору кредитної лінії № 1110 від 28.05.2021, Банк надав на рахунок Позичальника кредит на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 2   000   000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку обліку за основним боргом UA973139570000020631000173886 (т. 1, арк.спр. 67).

Через непогашення позичальником  основної суми боргу за наданим траншем в розмірі 2   000   000,00 грн протягом 365 днів з моменту його отримання, 17.08.2022 прострочена сума боргу за кредитом  в розмірі 2   000   000,00 грн  перенесена позивачем на рахунок простроченої заборгованості.

25.09.2023 Банк направив відповідачу-1 (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту, якою просив у 25-денний строк погасити заборгованість перед Банком за Кредитним договором в загальному розмірі 2 478 912,68 грн.

У зв'язку з настанням гарантійного випадку (Позичальник у строк до 17.08.2022 згідно з графіком не здійснив платіж за основним боргом, та в подальшому не сплатив всі наступні платежі згідно з графіком), АТ “Ощадбанк” направив Гаранту вимогу №70/4-01/1497 від 06.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 1000 000,00 грн (т. 1, арк.спр. 17).

За результатами розгляду зазначеної вимоги 03.01.2024 Гарант перерахував Банку суму в розмірі 1 000 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості ФГ “ЯРОВІТ-М” за основним боргом (т. 1, арк.спр. 224).

На виконання п. 6.1. Договору гарантії, Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості ФГ “ЯРОВІТ-М” перед державою в сумі 1 000 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Банк листами від 05.07.2024 та від 05.11.2025  звертався до Позичальника та Поручителя з вимогами про погашення заборгованості за Кредитним договором № 1110 від 28.05.2021.

Вимоги Банку залишені відповідачами без виконання.

05.11.2025 на електронну пошту Мироненка В.А. (Заставодавця) було направлено Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання, за яким Банк вимагав у тридцятиденний строк  з дати направлення цієї вимоги  виконати  порушене зобов’язання ФГ “ЯРОВІТ-М”  за договором кредитної лінії №1110 від 28.05.2021, яка станом на 30.10.2025 становить 2   084   344,74 грн. Також було повідомлено про намір Банку у разі непогашення заборгованості реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет застави (т. 1 арк. спр. 28).

Одночасно з надісланням вимоги 06.11.2025 було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів №1, серія та номер: №1, виданий: 28.05.2021, видавник: Філія – Запорізьке обласне управління АТ “Ощадбанк”. (т.1, арк. спр. 30).

Вимога залишена Заставодавцем без відповіді. Договору про передачу предмета застави у власність Заставодержателя матеріали справи не містять.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем-1 (Позичальником) умови Кредитного договору не виконані, заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом  та комісійна винагорода за обслуговування кредиту у встановлені договором строки не сплачувались.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача-1 за кредитом станом на 23.12.2025 складає 1   000   000,00 грн, за процентами за користування кредитом станом на 16.08.2022 – 81   636,41 грн. Відповідно д п. 3.7 Кредитного договору банком за період 28.05.2021 – 23.12.2025 нараховано комісію, розмір якої станом на 23.12.2025 складає 2833,34 грн.

Зазначена заборгованість позичальником та поручителем     не погашена, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Доказів погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісією    відповідачі на час розгляду справи суду не надали.

 

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість сторін, спрямована навстановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Договором кредитної лінії №1110 від 28.05.2021, договором поруки №1 від 28.05.2021 та договором застави транспортних засобів №1 від 28.05.2021.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що Банком 17.08.2021 було надано Позичальнику (відповідачу-1), а відповідачем-1 отримано кредитні кошти в розмірі 2 000   000,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку відповідача за загальний період з 28.05.2021 по 23.12.2025 (т.1, арк.спр. 67). Отже позивач - АТ “Ощадбанк” як Кредитодавець, свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частини першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 599 ЦК України  зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як убачається із наданих позивачем до позову банківських виписок по рахунку ФГ “ЯРОВІТ-М”, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в сумі 1   000   000,00 грн суду не надав.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2  ст.554 ЦК України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. У разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

Підстав для припинення Договору поруки №1 від 28.05.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили,  доказів погашення заборгованості за кредитним договором суду не надали. 

Відтак, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 1   000   000,00 грн, та задовольняє позов в цій частині.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів суми процентів за користування кредитом за період з 31.05.2022 по 16.08.2022 в розмірі 81   636,41 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом установлено, що за умовами  кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3. цього Договору (підпункт 3.11.1. Договору).

Оскільки відповідачем-1 сума траншу в розмірі 2   000   000,00 грн була отримана 17.08.2021, відтак заборгованість мала бути погашена не пізніше 16.08.2022.

Також судом установлено, що 25.09.2023 Банк направив відповідачу-1 вимогу про відкликання кредиту, якою просив у 25-денний строк погасити заборгованість перед Банком за Кредитним договором в загальному розмірі 2   478   912,68 грн. 03.01.2024 гарант (держава) перерахувала Банку гарантійну суму в розмірі 1   000   000,00 грн.

За умовами Кредитного договору (п. 3.5, 3.16) сторони погодили порядок розрахунку базової процентної ставки, яка є змінюваною, перегляд її розміру, порядок сплати процентів. 

За умовами пунктів 3.16, 3.19 Договору, Позичальник щомісяця забезпечує сплату повної суми процентів за користування кредитом та перерахування коштів для погашення заборгованості (в т. ч. погашення простроченої заборгованості) на рахунок Банку UA203139570000037390000173886, код банку 313957 та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов`язанням.

Оскільки  кінцевим терміном погашення кредиту є 16.08.2022, позивачем правомірно нараховані проценти за користування кредитом по 16.08.2022 .

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, які станом на 16.08.2022 складають 81   636,41 грн, суд дійшов висновку, що такий  розрахунок є правильними.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість по відсоткам в сумі 81   636,41 грн станом на час прийняття рішення відповідачами не погашена,  позовна вимога про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно 81   636,41 грн заборгованості за відсотками підлягає задоволенню судом.

Стосовно заявленої до стягнення суми комісійної винагороди за період з 17.08.2022 по 23.12.2025 в розмірі 2416,69 грн суд зазначає, що позивачем не доведено надання послуги з обслуговування кредиту після закінчення строку кредитування, як то встановлено у п. 3.11.1 кредитного договору.

Як установлено  судом, у п. 3.11.1 кредитного договору сторонами погоджено, що Позичальник зобов’язаний здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу.

Виходячи за наведеного вище, строк повернення траншу сплив – 16.08.2022.

Відтак,  з 17.08.2022  позивач не обслуговує кредит та за умовами пункту 3.7 Кредитного договору не має підстав для стягнення з позичальника суми комісійної винагороди.

Здійснивши перерахунок суми комісійної винагороди, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає сума комісії  в розмірі 416,65 грн, яка нарахована відповідачеві-1 станом на 16.08.2022.

В іншій частині позовних вимог про стягнення комісії за кредитне обслуговування суд відмовляє, оскільки такі вимоги заявлені безпідставно.

У зв’язку з невиконанням Позичальником та Поручителем зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди Банк, ураховуючи умови договору застави транспортних засобів №1 в рахунок погашення заборгованості просить звернути стягнення на предмет застави.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою.

Як свідчать матеріали справи, для забезпечення виконання зобов’язань за Договором кредитної лінії №1110 від 28.05.2021 між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (Заставодержатель, позивач у справі) та Фермерським господарством “ЯРОВІТ-М” (Заставодавець, відповідач-1 у справі) 28.05.2021 укладено договір застави транспортних засобів №1 (надалі – Договір застави)..

Правовідносини щодо звернення стягнення на предмет застави врегульовані положеннями    ЦК України,    Закону України “Про заставу”,    Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1   ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За змістом ч. 1, 2   ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Аналогічні положення передбачено ст.   1,   3,   4 Закону України “Про заставу”.

Згідно ч. 3, 4   ст. 577 ЦК України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави рухомого майна є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Статтею 582 ЦК України   визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Частиною першою статті 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до    ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1, 2   ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій   статті 591 ЦК України   визначено, що реалізація предмета застави, на яке звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання застави рухомого майна здійснюється ЦК України,    Законом України “Про заставу” № 2654-ХІІ, а також спеціальним Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (далі – Закон    № 1255-IV).

Згідно зі   ст.19 Закону України “Про заставу”, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 Закону України “Про заставу”   передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.   При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов`язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.   Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст.ст.   20,   21 Закону України “Про заставу”, реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно із частинами першою, четвертою статті 23 Закону № 1255-IV відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено    законом    чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1255-IV звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому    законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Процедура звернення стягнення на заставлене рухоме майно передбачає активні дії заставодавця, який повинен передати предмет обтяження, якщо той перебуває у його володінні. А саме стаття 27 Закону № 1255-IV закріплює порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та передбачає, що, якщо інше не встановлено цим    Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (далі - Державний реєстр обтяжень) відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з   частиною другою   статті 28 цього Закону.

У    статті 28 Закону № 1255-IV вказані правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача. Так, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими    статтею 8    цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов`язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими   статтею 8   цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує вимогу обтяжувача щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Строк, визначений частиною другою цієї статті, не може бути встановлений за домовленістю обтяжувача та боржника меншим ніж 30 днів, якщо хоча б одним боржником (за забезпеченим обтяженням зобов`язанням, майновим поручителем тощо) за відповідним забезпечувальним обтяженням є фізична особа та/або забезпечене відповідним обтяженням зобов`язання не пов`язане зі здійсненням хоча б одним боржником за таким зобов`язанням підприємницької діяльності, а також не може бути меншим, ніж зазначений у Державному реєстрі обтяжень строк, встановлений обтяжувачем з вищим пріоритетом та боржником.

Статтею 30 зазначеного Закону передбачено право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження.    Так, обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов’язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов’язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Частиною четвертою статті 43 Закону № 1255-IV визначено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі    статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру обтяжень на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

У пункті 4 частини другої статті 25 Закону № 1255-IV передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

У частині третій вказаної статті зазначено, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом та підтверджено наявними у справі доказами, 28.05.2021 між Банком та відповідачем-1 укладено договір застави транспортних засобів, за умовами якого предметом застави є трактор колісний MASSEY FERGUSON 6713, 2017 р.в., зав. №TABMC200CH5362008, двигун №H5D497033, державний реєстраційний № 21851 АР, свідоцтво про реєстрацію серія ОМ №087796, видане ГУ Держпродспоживслужба в Запорізькій області 26.02.2021.

У п. 6.1. договору застави, сторонами погоджено, що заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором.

За умовами п.6.5. договорів застави, спосіб звернення стягнення на предмет застави обирається заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов`язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Матеріали справи не містять доказів виконання Позичальником (ФГ “ЯРОВІТ-М”) зобов`язань за Кредитним договором, зокрема, повернення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1   000   000,00 грн, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 81   636,41 грн та комісійної винагороди в розмірі 416,65 грн.

Матеріали справи містять докази дотримання позивачем статей 24, 27 Закону України № 1255-IV, а саме АТ “Державний ощадний банк України” 06.11.2025, тобто до початку процедури звернення стягнення, зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором №1 від 28.05.2021.

При цьому, процедура звернення стягнення на заставлене рухоме майно передбачає активні дії заставодавця, який повинен передати предмет обтяження, якщо той перебуває у його володінні.

Як установлено судом, позивач    05.11.2025 направив відповідача-2, як заставодавцю, повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, в якому вимагав протягом 30 календарних днів виконати порушене зобов’язання та погасити заборгованість за кредитним договором. У разі невиконання зазначеної вимоги протягом встановленого строку, Банк повідомив про намір звернути стягнення на предмет застави .

Доказів вчинення заставодавцем дій    з метою передання предмета застави банку, матеріали справи не містять.

За наведених обставин, у зв`язку з невиконанням Фермерським господарством “ЯРОВІТ-М” зобов`язання, що виникло на підставі Кредитного договору, позивач як заставодержатель за Договором застави вправі задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок застави за Договором застави способами, що визначені Цивільним кодексом України та Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, в тому числі за рішенням суду.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 по справі №235/3619/15-ц зазначено, що виходячи зі змісту поняття “ціна”, як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України “Про іпотеку” можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України “Про іпотеку” встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону (ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна).

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відтак, зважаючи на економічні процеси, обумовлені повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України та відповідно високий рівень інфляції, наявність у сторін права на апеляційне та касаційне оскарження даного рішення, що може зайняти значний проміжок часу, суд вбачає доцільним визначити вартість предмета застави на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час виконавчого провадження.

Беручи до уваги встановлені вище обставини щодо порушення відповідачем-1 умов договору, а також з огляду на дотримання позивачем процедури для звернення стягнення на предмет застави, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави. При вирішенні питання щодо звернення стягнення на предмет застави у цій справі суд врахував, що застосування банком іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржниками права, окрім стягнення заборгованості, не є подвійним стягненням, оскільки позивачем заявлено вимогу не про стягнення цієї ж суми, а заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави у межах забезпечення відповідачем-1 виконання зобов`язання за договором кредитної лінії.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів погашення 1000000,00 грн заборгованості за кредитом, 81636,41 грн заборгованості за процентами та 416,65 грн комісії не надали.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

 

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

З Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 19476,96 грн. З Мироненка Віктора Анатолійовича підлягає стягненню на корить позивача судовий збір в розмірі 6492,32 грн.

Судові витрати за сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 59,20 грн покладаються на  позивача.

 

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” (70313, Запорізька область, Пологівський район, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37120595) та Мироненка Віктора Анатолійовича (70313, Запорізька область, Пологівський район, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 14, 11.08.1963 р.н., РНОКПП 2323311338) на користь Акціонерного товариства “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, рахунок UA223139570000000003739692705, ідентифікаційний код юридичної особи 02760363) заборгованість за договором кредитної лінії №1110 від 28.05.2021: заборгованість за кредитом в розмірі 1   000   000,00 грн (один мільйон гривень 00 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 81   636,41 грн (вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять шість гривень 41 коп.) та заборгованість за комісією в розмірі 416,65 грн (чотириста шістнадцять гривень 65 коп.).

В рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” (ідентифікаційний код юридичної особи 37120595, вул. Молодіжна, буд. 14, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, Пологівський р-н, Запорізька обл., 70313) перед Акціонерним товариством “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ” (ідентифікаційний код юридичної особи 00032129, вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001) в особі філії – Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (ідентифікаційний код юридичної особи 02760363, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 48, рахунок UA223139570000000003739692705) за Договором кредитної лінії № 1110 від 28.05.2021 станом на 23.12.2025 у розмірі 1   082   053,06 (один мільйон вісімдесят дві тисячі п’ятдесят три гривні 06 копійок), з якої  заборгованість за кредитом - 1   000   000,00 грн (один мільйон гривень 00 коп.), заборгованість за процентами - 81   636,41 грн (вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять шість гривень 41 коп.), заборгованість за комісією -  416,65 грн (чотириста шістнадцять гривень 65 коп.), звернути стягнення на предмет застави за  Договором застави транспортних засобів № 1 від 28.05.2021, укладеним між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та Фермерським господарством “ЯРОВІТ-М”, а саме: трактор колісний MASSEY FERGUSON 6713, 2017 р.в., зав. №TABMC200CH5362008, двигун №H5D497033, державний реєстраційний № 21851 АР, свідоцтво про реєстрацію серія ОМ №087796, видане ГУ Держпродспоживслужба в Запорізькій області 26.02.2021, що належить Фермерському господарству “ЯРОВІТ-М” на праві власності.

Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення  публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Початкову ціну продажу предмета застави визначити на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог Закону України “Про заставу”.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства “ЯРОВІТ-М” (70313, Запорізька область, Пологівський район, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 37120595) на користь Акціонерного товариства “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”  (69063,                  м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, рахунок UA223139570000000003739692705, ідентифікаційний код юридичної особи 02760363)  судовий збір в розмірі 19476,96 грн (дев’ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 96 коп.).

Стягнути з Мироненка Віктора Анатолійовича (70313, Запорізька область, Пологівський район, село Новозлатопіль, Розівська ТГ, вул. Молодіжна, буд. 14, 11.08.1963 р.н., РНОКПП 2323311338) на користь Акціонерного товариства “ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”  (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, рахунок UA223139570000000003739692705, ідентифікаційний код юридичної особи 02760363) судовий збір в розмірі 6492,32 грн (шість тисяч чотириста дев’яносто дні гривні 32 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами  ст. 238 ГПК України та підписано -07.09.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

 

 

Суддя                                                                                   О.А. Федько