ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” по справі № 908/3395/25 (908/1302/26). Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

                                                                                    номер провадження справи 21/34/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026                                                            Справа № 908/3395/25 (908/1302/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО, за участю секретаря Вікторії ПОДГАЙНОЇ, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3395/25 (908/1302/26)

За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” (вул. Краснова Миколи, буд. 18, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 45125637, ел. пошта tov.oil.start@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в особі ліквідатора Бистрова Д.А. (вул. Незалежної України, буд. 35, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” (вул. Набережно-Лугова, буд. 4, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 42101464, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - Ковдій Марина Сергіївна, ел. пошта: marikovdiy@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “БРАЙЛ” (вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 44026583, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, ліквідатор - Комлик І.С., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 11 200 000, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3395/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” (вул. Краснова Миколи, буд. 18, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 45125637, ел. пошта: tov.oil.start@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Ліквідатор - Бистров Денис Анатолійович (вул. Незалежної України, буд. 35, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

ліквідатор - Бистров Денис Анатолійович, особисто, посв. (в залі суду)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” в особі ліквідатора Бистрова Д.А. звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. № 02-01/181 від 28.05.2026 (вх. № 1535/08-07/26 від 29.05.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” заборгованості за Договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022 у розмірі 11 200 000, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю “Брайл” перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” грошові кошти у розмірі 11 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3086 від 02.11.2022, а відповідач наданої фінансової допомоги не повернув. Право вимоги до відповідача позивач набув на підставі Договору про відступлення права вимоги № Б/14-04/Промц від 14.04.2023, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Брайл” (первісний кредитор), за яким до нового кредитора перейшло право вимагати від боржника сплати 11 200 000, 00 грн.

У відповіді на відзив (від 08.09.2026) позивач додатково зазначив, що договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не тягне недійсності цесії та не звільняє боржника від виконання зобов’язання.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

У відзиві (скороченому, від 06.07.2026) відповідач послався на те, що не був повідомлений сторонами договору цесії про відступлення права вимоги та не отримував доказів переходу прав до нового кредитора, у зв’язку з чим за приписами частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України має право не виконувати обов’язок новому кредиторові, а на підставі частини 2 статті 516 цього Кодексу ризик несприятливих наслідків неповідомлення несе новий кредитор.

Крім того, відповідач поставив під сумнів сам факт відступлення права вимоги, зазначивши про ненадання позивачем оригіналів договорів та платіжної інструкції (стаття 91 Господарського процесуального кодексу України), і просив залишити позовну заяву без руху, витребувати у позивача оригінали доказів, продовжити строк на подання відзиву та відмовити у позові.

Крім того, 23.09.2026 відповідач (за підписом представника Софієва С.С.) подав клопотання (вих. № 01/23.09.2026) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, обґрунтоване необхідністю реалізувати право на подання заперечення на відповідь на відзив, отриману 08.09.2026, та врахувати процесуальну позицію залученої третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Брайл” (первісний кредитор) - залучена до участі у справі ухвалою від 26.08.2026; письмових пояснень по суті спору суду не надала.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2026 у справі № 908/3395/25 Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бистрова Д.А.

Оскільки стороною спору є боржник, справа розглядається в межах провадження про банкрутство ТОВ “ОЙЛ СТАРТ” за правилами Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою від 01.06.2026 відкрито провадження з розгляду позовної заяви за правилами загального позовного провадження та вжито заходів забезпечення позову; ухвалами від 18.06.2026, 07.07.2026, 30.07.2026, 13.08.2026 та 26.08.2026 розгляд справи відкладався, при цьому ухвалою від 07.07.2026 відповідачу продовжено строк на подання відзиву до 17.07.2026, ухвалою від 26.08.2026 залучено третю особу та продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою від 10.09.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті на 24.09.2026.

У судовому засіданні 24.09.2026 до відкриття розгляду справи по суті суд розглянув клопотання відповідача від 23.09.2026 про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та відмовив у його задоволенні як необґрунтованому.

При цьому суд виходив із того, що завдання підготовчого провадження, визначені статтею 177 Господарського процесуального кодексу України, виконано, склад учасників справи сформовано, а підготовче провадження закрито ухвалою від 10.09.2026; відповідач і третя особа мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі для подання додаткових заперечень і доказів, однак цим правом не скористалися.

Повернення до стадії підготовчого провадження за таких обставин суперечило б завданням господарського судочинства та нівелювало б значення стадій судового процесу, а виняткових обставин, які б це виправдовували, відповідачем не наведено.

Відповідач і третя особа своїм правом надати додаткові заперечення на позов не скористалися, участі у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті не взяли, хоча про дату, час і місце засідання були повідомлені належним чином.

За приписами частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України неподання відзиву (заперечень) та неявка належно повідомленого учасника справи не перешкоджають розгляду справи за наявними матеріалами.

Судове засідання здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 24.09.2026 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення та повідомлено про те, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, заслухавши ліквідатора позивача учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

28.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Брайл” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” укладено Договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД, на виконання якого платіжною інструкцією № 3086 від 02.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю “Брайл” перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” 11 200 000, 00 грн. з призначенням платежу “оплата фінансової допомоги згідно Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022”.

Доказів повернення отриманих коштів відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів; договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

За підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків, та є обов’язковою до повернення.

Отже, за своєю правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики, а факт перерахування коштів за платіжною інструкцією № 3086 від 02.11.2022 підтверджує реальність укладення договору та виникнення у відповідача обов’язку повернути одержані кошти (статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України).

14.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Брайл” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № Б/14-04/Промц, за яким новий кредитор набув право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” виконання зобов’язань за Договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022, зокрема сплати 11 200 000, 00 грн.

За приписами статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав за правочином (відступлення права вимоги), при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Перевіряючи відповідність умов укладених правочинів вимогам цивільного законодавства, суд виходить із такого.

За статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (статті 6, 627 Цивільного кодексу України), а укладений договір є обов’язковим для виконання (стаття 629 цього Кодексу).

Договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022 за своїм змістом та правовою природою є договором позики (стаття 1046 Цивільного кодексу України, підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Умова про безвідсотковий (безоплатний) характер користування коштами не суперечить статті 1048 Цивільного кодексу України, яка допускає укладення договору позики без нарахування процентів.

Договір укладено у письмовій формі, що відповідає статті 1047 Цивільного кодексу України, за якою у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, письмова форма договору позики є обов’язковою незалежно від суми.

Оскільки договір позики є реальним і вважається укладеним з моменту передання грошей (частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу України), перерахування 11 200 000, 00 грн. за платіжною інструкцією № 3086 від 02.11.2022 свідчить про укладення договору та виникнення у позичальника обов’язку повернути одержану суму (стаття 1049 цього Кодексу).

Таким чином, умови договору в частині безоплатності, реального характеру зобов’язання та обов’язку повернення коштів відповідають наведеним нормам цивільного законодавства.

Договір про відступлення права вимоги № Б/14-04/Промц від 14.04.2023 за своїм змістом є правочином щодо заміни кредитора у зобов’язанні (пункт 1 частини 1 статті 512, стаття 514 Цивільного кодексу України).

Його предметом є відступлення первісним кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю “Брайл”) новому кредиторові (Товариству з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ”) права вимоги до боржника за основним договором № Б10/28ФД від 28.10.2022; за умовами договору до нового кредитора перейшло право вимагати сплати 11 200 000, 00 грн., а також право на стягнення штрафних санкцій за порушення основного зобов’язання, що узгоджується зі статтею 514 Цивільного кодексу України, за якою до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Визначення сторонами у пункті 2.4 договору моменту переходу права вимоги (з моменту набрання договором чинності) наведеній нормі не суперечить.

Договір відступлення вчинено у письмовій формі, тобто у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, як того вимагає стаття 513 Цивільного кодексу України.

Заміну кредитора здійснено без згоди боржника, що відповідає частині 1 статті 516 цього Кодексу, оскільки договором або законом іншого не встановлено.

Договором передбачено зустрічне грошове надання нового кредитора за відступлене право, а тому за своєю природою він є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договором дарування.

Водночас, враховуючи, що новий кредитор не є фінансовою установою, відступлення не пов’язане з наданням фінансової послуги за плату та здійснене в межах розміру відступленої вимоги, зазначений правочин не має ознак договору факторингу (статті 1077, 1079 Цивільного кодексу України), а є звичайним відступленням права вимоги (цесією), що відповідає сталій практиці Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу.

Обов’язки первісного кредитора з передання новому кредиторові документів, що засвідчують право вимоги (пункт 3.1 договору), та з письмового повідомлення боржника про відступлення (пункт 3.2 договору) відповідають статтям 517, 516 Цивільного кодексу України; наслідки їх невиконання визначені частиною 2 статті 516 та частиною 2 статті 517 цього Кодексу і не впливають на чинність самого договору відступлення.

Ознак невідповідності умов зазначених договорів вимогам статті 203 Цивільного кодексу України судом не встановлено; у встановленому законом порядку недійсними ці договори не визнавалися (стаття 215 Цивільного кодексу України), доказів їх фіктивності або інших підстав недійсності відповідач не надав.

За таких обставин обидва правочини є чинними та створюють для сторін відповідні права й обов’язки.

Заперечення відповідача суд оцінює критично з огляду на таке.

Доводи відповідача про неповідомлення його про відступлення права вимоги не спростовують наявності заборгованості та не є підставою для відмови у позові.

За частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 516 цього Кодексу, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а виконання боржником обов’язку первісному кредиторові є належним.

Таким чином, наслідком неповідомлення боржника є не недійсність договору відступлення права вимоги та не звільнення боржника від зобов’язання, а покладення на нового кредитора ризику виконання боржником зобов’язання первісному кредиторові.

Доказів виконання зобов’язання (повернення коштів) як первісному, так і новому кредиторові відповідач суду не надав.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.02.2022 у справі № 761/30670/20, від 22.09.2021 у справі № 348/1743/18, від 21.11.2018 у справі № 305/1362/15 та від 18.05.2022 у справі № 757/52448/18-ц, згідно з якими неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не є підставою для визнання недійсним договору цесії та не звільняє боржника від виконання зобов’язання, а лише пов’язується з можливим виконанням зобов’язання первісному кредиторові.

Посилання відповідача на частину 2 статті 517 Цивільного кодексу України (право не виконувати обов’язок новому кредиторові до надання доказів переходу прав) також не є підставою для відмови у позові, оскільки докази переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні (Договір про відступлення права вимоги № Б/14-04/Промц від 14.04.2023) надані відповідачу у складі матеріалів позовної заяви та досліджені у справі, тобто на час вирішення спору відповідач обізнаний про перехід права вимоги та підстави такого переходу.

За таких обставин зобов’язання підлягає виконанню на користь нового кредитора - позивача.

Доводи відповідача про сумнів у факті відступлення права вимоги та про ненадання оригіналів документів судом відхиляються.

Позивач надав до матеріалів справи копії Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022, платіжної інструкції № 3086 від 02.11.2022 та Договору про відступлення права вимоги № Б/14-04/Промц від 14.04.2023, зазначивши про наявність у нього оригіналу договору відступлення.

Відповідно до статей 76 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а обставина вважається доведеною, якщо наявні докази дають підстави вважати, що вона є більш вірогідною, ніж ні.

Відповідач, заперечуючи проти позову, жодних доказів на спростування факту отримання коштів, їх неповернення чи недійсності договору відступлення не надав, а тому за стандартом вірогідності доказів позовні вимоги є доведеними.

Заявлені відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без руху, витребування оригіналів доказів та продовження строку на подання відзиву вирішено судом на стадії підготовчого провадження; розширеного (повного) відзиву відповідач у продовжений судом строк не подав.

Згідно зі статтями 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, а його невиконання є порушенням, що зумовлює настання правових наслідків.

Оскільки відповідач обов’язок з повернення одержаних коштів не виконав, заборгованість у розмірі 11 200 000, 00 грн. є доведеною та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням наведеного позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Оскільки позов задоволено, судовий збір, сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 331, 20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 134 400, 00 грн., сплату якого позивачу було відстрочено ухвалою від 01.06.2026, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 46, 74, 80, 129, 232, 233, 238, 240, 241, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” (вул. Набережно-Лугова, буд. 4, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 42101464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” (вул. Краснова Миколи, буд. 18, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 45125637) заборгованість за Договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № Б10/28ФД від 28.10.2022 у розмірі 11 200 000 (одинадцять мільйонів двісті тисяч) грн. 00 коп., 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЦЕНТР УРФ” (вул. Набережно-Лугова, буд. 4, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 42101464) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 134 400 (сто тридцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам (до електронних кабінетів).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя                                                                             Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ СТАРТ” по справі № 908/3395/25 (908/1302/26).