flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни у справі № 908/1779/26 (суддя Дроздова С.С.)

30 вересня 2026, 15:44

                                                           

   До уваги Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни у справі № 908/1779/26 (суддя Дроздова С.С.)

 

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

29.09.2026                                                                                        Справа № 908/1779/26

 

м. Запоріжжя Запорізької області   

        

            Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи

за позовом:   Комунального некомерційного підприємства “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни

про стягнення 10 006 грн 11 коп.

 

            Без виклику представників сторін

 

                                                                   Суть спору:

 

Комунальне некомерційне підприємство “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради звернулося до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни про стягнення 10 006 грн 11 коп. заборгованості за орендну плата за період серпень 2023 року.

            Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 24.07.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1779/26 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

            Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1779/26, присвоєно справі номер провадження 27/107/26. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 29.07.2026 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 21.08.2026.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до відповіді № 3082214 від 27.07.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни є: вул. Куйбишева, буд. 43, смт. Більмак, Більмацький район, Запорізька область, 71001.

Селище міського типу Більмак Пологівського району Запорізької області перейменовано на селище міського типу Кам’янка (Постанова Верховної ради україни “Про перейменування селища міського типу Більмак Пологівського району Запорізької області” від 6 жовтня 2021 року № 1799-IX)

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на даний час продовжено.

            Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, територія Кам’янської селищної територіальної громади (Пологівський район) є тимчасово окупованою територією з 03.03.2022.

Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.

            Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

            Ураховуючи викладене відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду на сайті Господарського суду Запорізької області та надіслано примірник ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом на  електронну адресу відповідача – kotgan@ukr.net, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Крім того, про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач може дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду   від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від   17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від   23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1   статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

            Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

            Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

            Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

            У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники  справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

            У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.  178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення –29.09.2026.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

 

УСТАНОВИВ:

 

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2013 між Запорізькою обласною радою (Орендодавець), Комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (Балансоутримувач) та Фізичної особи-підприємця Котович Ганною Миколаївною (Орендар)укладено договір № 194-ОР/2013 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі – Договір оренди).

Згідно п.1.1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: нежитлові приміщення №№ 1377, 1378, 1379, 1380, 1381, 1382, 1383, 1384, 1385, 1408, 1409, 1410, 1411, 1412, 1413 та частина приміщення № 1398, літера К-9, інв. № 10310001, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10 (десять), яке перебуває на балансі комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку нерухомого майна і становить 343 090,00 грн. (триста сорок три тисячі дев'яносто грн. 00 коп.) за станом на 19 серпня 2013 року (далі - Майно).

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди вступ Орендаря у користування Майном настає одночасно із підписанням сторонами цього Договору та акту приймання-передачі вказаного Майна. В акті приймання-передачі вказується детальний опис та стан майна, що передається в оренду. Акт приймання-передачі складається в трьох примірниках, по одному для Орендодавця, Орендаря та Балансоутримувача.

На виконання умов п. 2.1 Договору оренди, 23.08.2013 між сторонами складено Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, переданого в оренду фізичній особі підприємцю Котович Ганні Миколаївні, відповідно до якого Орендодавцем та Балансоутримувачем передано, а Орендарем прийнято в оренду вищевказане нерухоме майно.

Згідно з п. 3.1 Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області (далі Методика), затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 24.11.2011 № 26. Місячна орендна плата за перший (базовий) місяць оренди (серпень) 2013 року за домовленістю сторін складає 5 723 грн. 87 коп. (п'ять тисяч сімсот двадцять три грн. 87 коп.), збільшена на індекс інфляції серпня 2013 року (без ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування орендної плати починається з дня підписання сторонами договору та акта приймання-передачі Майна.

Пунктом 3.2 Договору оренди визначено, що орендна плата встановлюється тільки у грошовій формі.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди, розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

 Пунктом 3.4 Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується Орендарем до обласного бюджету та на розрахунковий рахунок Балансоутримувача щомісячно, до 15 (п'ятнадцятого) числа (включно), наступного за тим, що підлягає оплаті, в пропорціях, визначених Методикою, а саме: 30 (тридцять) відсотків орендної плати Балансоутримувачу, 70 (сімдесят) відсотків — до обласного бюджету.

Відповідно до п. 3.5 Договору оренди, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни Методики її розрахунку, встановлення нових орендних ставок, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України та нормативно-правовими документами, затвердженими рішеннями Запорізької обласної ради.

Згідно з п. 5.2 Договору оренди, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

 Відповідно до п. 3.8 Договору оренди, до суми орендної плати не входять: - компенсація Балансоутримувачу за податки на землю; - додатково орендоване інше окреме індивідуально визначене майно, яке знаходиться на балансі Балансоутримувача; - відшкодовування витрат Балансоутримувача за надані Орендареві комунальні послуги на обслуговування будинку і прибудинкової території, тощо.

Відшкодування вищезазначених витрат відбувається відповідно до укладених угод між Балансоутримувачем і Орендарем та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.3 Договору оренди Орендар зобов’язується укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування Орендарем витрат на утримання орендованого Майна та надані йому комунальні послуги.

Відповідно до п. 12.1 Договору оренди, цей договір укладений строком на 10 років (десять років) та діє з двадцять третього серпня дві тисячі тринадцятого по двадцять третього серпня дві тисячі двадцять третього року включно.

 Пунктом 9.3. Договору оренди, Балансоутримувач зобов'язується при виникненні спорів за Договором оренди представляти інтереси Орендодавця в судах та органах державної виконавчої служби України.

На виконання п. 5.3 Договору оренди Комунальною установою «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (згідно Договору Балансоутримувач), та фізичною особою підприємецем Котович Ганною Миколаївною (згідно договору Орендар) укладено Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 194-В/13 від 23.08.2013 (далі – Договір на утримання майна), відповідно до якого відповідач зобов’язався брати участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт (п. 1.1 Договору): КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10 (надалі-Будівля), загальною площею 39998,51 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується нежитловими приміщеннями: №№ 1377, 1378, 1379, 1380, 1381, 1382, 1383, 1384, 1385, 1408, 1409, 1410, 1411, 1412, 1413 та частиною приміщення № 1398, загальною площею 172,68 кв.м, розташованого на шостому поверсі дев’ятиповерхової будівлі головного корпусу, літера К-9, інв. № 10310001, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, яке перебуває на балансі КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку нерухомого майна і становить 343 090,00 грн. (триста сорок три тисячі дев’яносто грн. 00 коп.) за станом на 19 серпня 2013 року (далі - орендоване Приміщення).

Згідно з п. п. 2.2.3 п. 2.2. Договору на утримання майна, Орендар зобов’язується Щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за обслуговування, утримання та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача, згідно розрахунку, наданого Балансоутримувачем. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період просрочки, від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення платежу з урахуванням індексації.

Цей договір укладено з «23» серпня 2013 р. по «23» серпня 2023 р включно (п. 5.1 Договору на утримання майна).

Позивач у позовній заяві зазначив, що всупереч умовам Договору оренди, починаючи у період серпень 2023 року, внаслідок несплати орендної плати за відповідачем утворилася заборгованість перед Комунальним некомерційним підприємством «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради в розмірі 10 006 грн 11 коп.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди передбачено, що Орендодавець має право розривати в односторонньому порядку цей Договір у разі, якщо Орендар допустив будь-яке з нижченаведених порушень за цим Договором, а саме: - невиконання Орендарем істотних умов договору оренди, визначених статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";- несплати або сплати в неповному обсязі Орендарем орендної плати за оренду нерухомого майна протягом трьох місяців підряд; невиконання або неналежне виконання орендарем умов цього договору оренди. У разі прийняття рішення про одностороннє розірвання цього Договору Орендодавець письмово повідомляє про це Орендаря з обґрунтуванням підстав такого розірвання. Договір є розірваним через 20 (двадцять) календарних днів з моменту направлення Орендарю відповідного листа (рекомендованого з повідомленням) про одностороннє розірвання договору.

Пунктом 12.8 Договору оренди передбачено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого Майна Орендарем; - загибелі орендованого Майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; прийняття Орендодавцем рішення про одностороннє розірвання Договору; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України або цим Договором.

23.08.2023 між Фізичною особою-підприємцем Котович Ганною Миколаївною, Запорізькою обласною радою та Комунальним некомерційним підприємством «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради укладено акт приймання-передачі нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР та розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, загальною площею 172,68 кв. м, а саме: нежитлові приміщення: №№1377, 1378, 1379, 1380, 1381, 1382, 1383, 1384, 1385, 1408, 1409, 1410, 1411, 1412, 1413 та частина приміщення № 1398 шостого поверху будівлі літера "К-9".

Станом на день припинення орендних відносин між сторонами за відповідачем рахувалася непогашена заборгованість перед Комунальним некомерційним підприємством «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за оренду плату за період серпень 2023 року у сумі 10 006 грн 11 коп.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, згідно з умовами Договору оренди, стало підставою звернення позивача до суду про стягнення за оренду плату за період серпень 2023 року в розмірі 10 006 грн 11 коп. на користь Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Договором № 318/2 оренди нежитлового приміщення по вул. Запорізькій, 2б.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). 

            Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

            Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

            У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

            Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

            Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ч. 3 ст. 759 ЦК України, Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до умов статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ... 

Виходячи з предмету оренди за Договором оренди від 23.08.2013,  правовідносини сторін щодо порядку користування майновим комплексом регулюються приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Судом встановлено, що з розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позову вбачається, що за серпень 2023 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 10 006 грн 11 коп. Інші нарахування за договором оренди за попередні періоди сплачені Орендарем у повному обсязі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач не заперечив факту укладення договору та існування між сторонами договірних правовідносин, а також не вказав про укладення сторонами інших договорів, крім долученого позивачем до позовної заяви.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати не спростував та доказів сплати на користь Балансоутримувача орендної оплати за користування нерухомим майном за заявлений позивачем спірний період  - серпень 2023 року, суду не надав.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 10 006 грн 11 коп. заборгованості з орендної плати є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

            Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог до відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.  

            Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд      

 

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради до Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Котович Ганни Миколаївни на користь Комунального некомерційного підприємства “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради заборгованість зі сплати орендної плати за серпень 2023 року в розмірі 10 006 (десять тисяч шість) грн 11 коп., 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору. 

           

            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення оформлено та підписано 30.09.2026.

 

 

Суддя                                                                                                  С.С. Дроздова

 

 

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

 

            Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.