ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” по справі № 908/2289/23 (908/1717/26). Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” по справі № 908/2289/23 (908/1717/26). Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

                                       номер провадження справи 21/26/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026                                                             Справа № 908/2289/23 (908/1717/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО, за участю секретаря судового засідання Вікторії ПОДГАЙНОЇ, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2289/23 (908/1717/26)

За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в особі ліквідатора Савченка Вячеслава Анатолійовича (пр-т. Трубників, буд. 56/436-1, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, приміщення ПП “БАСВА”, офіс 71, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради (вул. Перспективна, буд. 180, м. Нікополь, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53219, код ЄДРПОУ 03341339, ел. пошта: vodokanal.law@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення боргу у розмірі 5 613 239, 55 грн.

в межах провадження у справі № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Ліквідатор - Савченко Вячеслав Анатолійович (пр-т. Трубників, буд. 56/436-1, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, приміщення ПП “БАСВА”, офіс 71, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

від позивача - Одринський К.А., адвокат (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Козадаєва Н.Ю. (в режимі відеоконференції);

від АТ “Запоріжжяобленерго” - Краснокутська Д.О., адвокат (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” (далі - ТОВ “ВЕК “ПАЛІВЕНЕРГО”, Постачальник, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою (вих. № 02-14/272 від 16.07.2026, вх. № 1991/08-07/26 від 17.07.2026) про стягнення з Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради (далі - КП “НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ”, Споживач, відповідач) заборгованості за договором постачання електричної енергії у загальному розмірі 5 613 239, 55 грн., з яких: 3 574 815, 07 грн. основного боргу, 1 602 394, 98 грн. інфляційного збільшення (інфляційних втрат) та 436 029, 50 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 75Д/544 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.12.2021), за умовами якого Постачальник зобов’язався передати Споживачу електричну енергію, а Споживач -прийняти та оплатити її за договірною ціною 2,504620 грн./кВт·год без ПДВ.

За результатами постачання у січні 2022 року відповідач спожив 1 189 407 кВт·год електричної енергії на суму 3 574 815, 07 грн. (у т. ч. ПДВ).

Факт та обсяг постачання підтверджуються актом приймання-передачі, актом-рахунком купівлі-продажу та рахунком на оплату за січень 2022 року, а також даними оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Дніпровські Електромережі”.

Оплату відповідач не здійснив; на надіслану претензію № 601 від 22.04.2022 (отриману 05.05.2022) заборгованість не сплатив.

У зв’язку з простроченням грошового зобов’язання позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував інфляційне збільшення та 3 % річних за період з 20.06.2022.

У відповіді на відзив (вх. № 18445/08-08/26 від 25.08.2026) позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що посилання на недоліки оформлення актів приймання-передачі є формальним приводом для ухилення від оплати фактично спожитої електричної енергії; що розрахунки між ТОВ “ВЕК “ПАЛІВЕНЕРГО” та ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” не припинили та не зменшили грошове зобов’язання відповідача, а сплачені ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” кошти є оплатою ціни договору відступлення права вимоги, стороною якого відповідач не є; що договір відступлення визнано недійсним у судовому порядку; що відповідальність за статтею 625 ЦК України зумовлена простроченням грошового зобов’язання боржником.

Позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 18245/08-08/26 від 21.08.2026) проти позову заперечив, вважаючи вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Зазначив, що Постачальник порушив передбачені договором строки та порядок оформлення акту приймання-передачі електричної енергії та рахунку за січень 2022 року (не надав їх у строк до 05–07 лютого 2022 року, а лише з претензією від 22.04.2022); що акт-рахунок купівлі-продажу договором не передбачений; що ціну електричної енергії було збільшено в односторонньому порядку (3,334455 грн./кВт·год з ПДВ замість договірної); що надіслані документи мають істотні недоліки (підписані Свєташовою Т.В., тоді як директором станом на 31.12.2021 та 31.01.2022 був Логійко І.С.; акт звірки містить період, що передує даті укладення договору).

Крім того, відповідач послався на те, що після укладення договору про відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2022 позивач втратив право вимоги, а ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” сплатило позивачу 3 816 843, 04 грн., внаслідок чого купівельна спроможність грошових коштів збережена, майнові втрати позивача відсутні, а тому відсутні підстави для стягнення основного боргу, інфляційного збільшення та 3 % річних.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2024 у справі № 908/2289/23 Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 20.05.2026 у справі № 908/2289/23 ліквідатором Товариства призначено арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича.

Відповідно до абзаців третього та сьомого частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, і формує ліквідаційну масу.

З огляду на наведене ліквідатор Товариства має право на звернення до суду з цим позовом про стягнення дебіторської заборгованості.

Згідно з частиною 1, абзацами 1, 3, 4 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори щодо стягнення грошових зобов’язань.

Ухвалою від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/2289/23 про банкрутство ТОВ “ВЕК “ПАЛІВЕНЕРГО”, відкрито провадження з розгляду позовної заяви та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; цією ж ухвалою відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 67 358, 87 грн. до прийняття рішення по суті.

Ухвалою від 10.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2026, 09 - 20.

Ухвалою від 21.09.2026 відкладено підготовче засідання на 29.09.2026, 14 - 00.

Судове засідання 29.09.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 29.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про те, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази у їх сукупності, заслухавши представників учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

31.12.2021 за результатами процедури публічної закупівлі між відповідачем (Споживач) та позивачем (Постачальник) укладено договір № 75Д/544 про постачання електричної енергії споживачу.

За пунктом 2.1 договору Постачальник зобов’язався передати Споживачу електричну енергію у кількості 1 300 000 кВт·год відповідно до Специфікації (Додаток № 1) на об’єкти Споживача (Додаток № 2), а Споживач -прийняти та оплатити її. Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 сторони погодили договірну ціну активної електричної енергії у розмірі 2,504620 грн./кВт·год без ПДВ (3,005544 грн./кВт·год з ПДВ).

Відповідно до пункту 13.1 договір діє до 31.01.2022, а в частині виконання зобов’язань Споживача щодо оплати -до повного їх виконання (пункт 13.2).

За результатами постачання електричної енергії у січні 2022 року відповідач спожив 1 189 407 кВт·год електричної енергії загальною вартістю 3 574 815, 07 грн. (2 979 012, 56 грн. без ПДВ та 595 802, 51 грн. ПДВ), що відповідає договірній ціні.

Зазначені обставини підтверджуються актом приймання-передачі електричної енергії № 75Д/544/38 від 31.01.2022, актом-рахунком купівлі-продажу електричної енергії № 75Д/544/38 від 31.01.2022 (дублікат від 21.07.2022) та рахунком на оплату № 75Д/544/886 від 31.01.2022.

Факт та обсяг спожитої відповідачем електричної енергії підтверджуються також даними незалежного суб’єкта - оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Дніпровські Електромережі”, викладеними у довідці № 22322/100 від 27.07.2022 про обсяги розподіленої електричної енергії.

Згідно з цією довідкою обсяг розподіленої КП “НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ” (код ЄДРПОУ 03341339) електричної енергії за січень 2022 року становить 1 189 407 кВт·год, що повністю узгоджується із заявленим позивачем обсягом.

Претензію № 601 від 22.04.2022 про заборгованість за поставлену електричну енергію з рахунком та актом отримано відповідачем 05.05.2022, що підтверджується описом поштового відправлення.

Оплату вартості спожитої електричної енергії відповідач не здійснив; станом на дату розгляду справи основний борг у розмірі 3 574 815, 07 грн. залишається несплаченим.

Оцінюючи заперечення відповідача, суд виходить із такого.

Щодо посилань на недоліки оформлення первинних документів.

Факт постачання та споживання відповідачем електричної енергії у січні 2022 року є доконаним і підтверджується не лише документами Постачальника, а й об’єктивними даними комерційного обліку, що фіксуються та надаються незалежним оператором системи розподілу.

Недоліки в оформленні паперових первинних документів (у тому числі строки їх складення, зазначення особи, яка їх підписала, назва документа чи період акта звірки) не спростовують фізичного факту отримання відповідачем товару електричної енергії та не звільняють його від обов’язку оплатити фактично спожите.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Використання відповідачем процедурних недоліків документообігу як підстави для повного невиконання грошового зобов’язання за наявності підтвердженого факту споживання суперечить принципам добросовісності та розумності (пункт 6 статті 3, стаття 13 ЦК України).

За таких обставин відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні.

Щодо ціни електричної енергії.

Позовні вимоги про стягнення основного боргу заявлено виходячи з договірної ціни 2,504620 грн./кВт·год без ПДВ, погодженої Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021; заявлена сума основного боргу 3 574 815, 07 грн. відповідає цій ціні та фактичному обсягу споживання.

Той факт, що з претензією раніше надсилався акт-рахунок на суму 4 759 228, 94 грн. (за ціною 3,334455 грн./кВт·год з ПДВ), на розмір заявлених у цій справі позовних вимог не впливає, оскільки позивач вимагає оплати саме за договірною ціною.

Відтак заперечення відповідача щодо одностороннього збільшення ціни стосовно предмета цього позову правового значення не мають.

Щодо розрахунків з ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” та відступлення права вимоги.

Договір про відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2022, укладений між ТОВ “ВЕК “ПАЛІВЕНЕРГО” та ТОВ “ІНТЕР КОЗАК”, визнано недійсним рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі № 908/2289/23 (провадження № 21/26/23), яке набрало законної сили 25.06.2024.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи за участю тих самих осіб.

Згідно зі статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

З огляду на це право вимоги до відповідача до ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” не переходило і належить позивачу.

Кошти у розмірі 3 816 843, 04 грн., сплачені ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” на користь ТОВ “ВЕК “ПАЛІВЕНЕРГО”, є оплатою ціни договору відступлення права вимоги, а не погашенням грошового зобов’язання відповідача за спожиту електричну енергію; відповідач стороною цього правочину не є, а взаємні розрахунки первісного і нового кредиторів виконання відповідачем свого обов’язку з оплати товару не стосуються.

Правові наслідки недійсності договору відступлення (реституція) виникають у відносинах між його сторонами і не впливають на обов’язок боржника.

Відповідно до статей 512, 514, 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; заміна кредитора у зобов’язанні не припиняє самого зобов’язання.

Оскільки відповідач вартість спожитої у січні 2022 року електричної енергії не сплатив, його грошове зобов’язання перед позивачем залишається невиконаним, а посилання на відсутність майнових втрат позивача є безпідставними.

Щодо основного боргу.

Відповідно до статей 11, 509, 526, 530, 610, 612, 692 ЦК України та статей 173, 174, 175, 193, 275 ГК України відповідач як споживач за договором постачання електричної енергії зобов’язаний оплатити прийняту енергію.

Згідно з пунктом 5.6 договору оплата рахунка має бути здійснена у строк до 45 календарних днів від дати його отримання Споживачем.

Отримавши рахунок 05.05.2022, відповідач був зобов’язаний сплатити вартість електричної енергії не пізніше 19.06.2022, чого не зробив.

За таких обставин вимога про стягнення основного боргу у розмірі 3 574 815, 07 грн. є доведеною та обґрунтованою.

Щодо інфляційного збільшення та 3 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення коштів унаслідок інфляції та в отриманні компенсації за неналежне виконання зобов’язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16).

Розмір 3 % річних є мінімальним і не підлягає зменшенню судом, а інфляційні втрати не є штрафними санкціями та входять до складу грошового зобов’язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24).

Оскільки прострочення грошового зобов’язання настало з 20.06.2022, нарахування позивачем інфляційного збільшення у розмірі 1 602 394, 98 грн. та 3 % річних у розмірі 436 029, 50 грн. за період з 20.06.2022 по 13.07.2026 відповідає вимогам статті 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично правильним та обґрунтованим.

Питання застосування позовної давності судом не вирішується, оскільки відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а відповідач такої заяви не подавав.

Відповідно до статей 76 - 79, 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів, а наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За результатами оцінки доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та достатніми доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 67 358, 87 грн. було відстрочено позивачу ухвалою від 29.07.2026 до прийняття рішення по суті.

Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 67 358, 87 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 14, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради (вул. Перспективна, буд. 180, м. Нікополь, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53219, код ЄДРПОУ 03341339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “ПАЛІВЕНЕРГО” (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) 5 613 239 (п’ять мільйонів шістсот тринадцять тисяч двісті тридцять дев’ять) грн. 55 коп. з яких: 3 574 815 (три мільйони п’ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот п’ятнадцять) грн. 07 коп. основного боргу, 1 602 394 (один мільйон шістсот дві тисячі триста дев’яносто чотири) грн. 98 коп. інфляційного збільшення (інфляційних втрат) та 436 029 (чотириста тридцять шість тисяч двадцять дев’ять) грн. 50 коп. 3 % річних.

Стягнути з Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради (вул. Перспективна, буд. 180, м. Нікополь, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53219, код ЄДРПОУ 03341339) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 67 358 (шістдесят сім тисяч триста п’ятдесят вісім) грн. 87 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 240 ГПК України повне рішення складено 01.10.2026.

Суддя                                                                                Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “ПАЛІВЕНЕРГО” по справі № 908/2289/23 (908/1717/26).