До уваги відповідачів по справі № 908/1504/26 - ПСГП “ПРИМОРСЬКИЙ” (код ЄДРПОУ 30815005), Ліпченко Микола Миколайович (РНОКПП 1607148077), Ліпченко Сергій Миколайович (РНОКПП 2481208270)

06 листопада 2026, 09:16

номер провадження справи 5/111/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Справа № 908/1504/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянув справу

За позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363)

До відповідачів:

1 – Приватного сільськогосподарського підприємства “ПРИМОРСЬКИЙ” (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005; електронна пошта: sp_primorskiy@ukr.net)

2 – Ліпченка Миколи Миколайовича (вул. Морська, буд. 51, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; РНОКПП 1607148077; дата народження: 01.01.1944)

3 – Ліпченка Сергія Миколайовича (вул. 30 років Перемоги, буд. 27, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; РНОКПП 2481208270; дата народження: 07.12.1967)

про стягнення 9 089 317,32 грн..,

За участю представників сторін:

Від позивача: Прохода І.В. (в залі суду) - довіреність № 19/4-02/35 від 02.01.2026;

Від відповідача-1: не з’явився;

Від відповідача-2: не з’явився;

Від відповідача-3: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

22.06.2026 через підсистему “Електронний суд” ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до відповідачів: 1 - Приватного сільськогосподарського підприємства “ПРИМОРСЬКИЙ”, 2 – Ліпченко Миколи Миколайовича, 3 – Ліпченко Сергія Миколайовича про стягнення 9 089 317,32 грн..

22.06.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Згідно з ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Приписами ч. 7 ст. 176 ГПК України закріплено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 176 ГПК України).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації Ліпченка Миколи Миколайовича (РНОКПП 1607148077; дата народження: 01.01.1944), за вказаними параметрами особу не знайдено.

За результатами запиту щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, згідно відповіді у Ліпченка Миколи Миколайовича (РНОКПП 1607148077; дата народження: 01.01.1944) - 4 Довідки ВПО відсутні.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації Ліпченка Сергія Миколайовича (РНОКПП 2481208270; дата народження: 07.12.1967), за вказаними параметрами особу не знайдено.

За результатами запиту щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, згідно відповіді у Ліпченка Сергія Миколайовича (РНОКПП 2481208270; дата народження: 07.12.1967) - 4 Довідки ВПО відсутні.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1504/26 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.07.2026 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 20.07.2026 № 908/1504/26 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.08.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.09.2026 о 10 год. 45 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою та вкотре запропоновано відповідачам – 1-3 до призначеної дати надіслати на адреси суду та позивачу відзиви на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.09.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 26.10.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано позивачу завчасно до наступного судового засідання надіслати на адреси суду та відповідачам – 1-3 довідку, що виконавчі дії стосовно примусового стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021 та звернення стягнення на предмети застави не проводились.

На виконання вищевказаної ухвали, 06.10.2026 від позивача до суду надійшла заява, в якій АТ “Державний ощадний банк України” повідомив суд про відсутність виконавчих написів вчинених за договором застави обладнання №1 від 11.08.2021 та договором застави транспортних засобів №1 від 11.08.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 26.10.2026 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою підсистеми “Електронний суд” ЄСІКС.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що 11.08.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк, АТ «Ощадбанк», Кредитор, Заставодержатель, Позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством «ПРИМОРСЬКИЙ» (ПСП «ПРИМОРСЬКИЙ», Позичальник, Боржник, Заставодавець, Відповідач-1) укладений договір кредитної лінії № 1156 (Договір кредитної лінії, Договір) за програмою фінансової державної підтримки суб’єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» (надалі – Програма), реалізація якої здійснюється на підставі «Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28 та укладеного між Банком та Фондом розвитку підприємництва (надалі – Фонд) договору про співробітництво за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Відповідно до умов договору, Банк зобов'язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку на умовах визначених цим договором. Кредит надається Позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії із максимальним лімітом кредитування 8 900 000,00 грн.. частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 10.08.2024. З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії, 11.08.2021 між АТ «Ощадбанк» та Ліпченком Миколою Миколайовичем (Поручитель-1, Відповідач-2) укладений договір поруки №1 від 11.08.2021 (Договір поруки - 1, разом – Договори поруки); та Ліпченком Сергієм Миколайовичем (надалі – Поручитель-2, Відповідач-3) укладений договір поруки №2 від 11.08.2021 (Договір поруки - 2, разом – Договори поруки). Крім цього, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії, 11.08.2021 між Банком та ПСП «ПРИМОРСЬКИЙ» укладений Договір застави обладнання №1 (Договір застави 1), відповідно до умов якого ПСП «ПРИМОРСЬКИЙ» передано у заставу Банку транспортні засоби, зазначені в Додатку №1 до Договору застави 1, що є невід’ємною частиною цього договору. В порушення умов Договору кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021, Договору поруки № 1 від 11.08.2021, Договору поруки № 2 від 11.08.2021, Договору застави обладнання № 1 від 11.08.2021 відповідачі 1-3 не повернули кредитні кошти Банку. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів - 1-3 загальну суму заборгованості у розмірі 9 089 317,32 грн.., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом) – 8 900 000,00 грн..; проценти за користування кредитом - 189 317,32 грн.. В рахунок погашення заборгованості ПСП «ПРИМОРСЬКИЙ» розмір якої станом 13.04.2026 складає 9 089 31732 грн.., звернути стягнення на предмет застави, згідно Договору застави обладнання № 1 від 11.08.2021.

Представники відповідачів – 1-3 у жодне судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначених судових засідань повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду на електронну пошту та оприлюдненням тексту вказаної ухвали суду на офіційному веб-сайті “Судова влада України” в мережі Інтернет.

Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідачів – 1-3 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Станом на 26.10.2026 письмових відзивів на позовну заяву від відповідачів до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до бази даних “Діловодство спеціалізованого суду” Господарського суду Запорізької області у Приватного сільськогосподарського підприємства “ПРИМОРСЬКИЙ” (код ЄДРПОУ 30815005) відсутній електронний кабінет у підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Також про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі мали можливість дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

17.06.2026 Позивач також додав докази направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами на електронну пошту відповідача-1: sp_primorskiy@ukr.net.

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів – 1-3 через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про час та місце розгляду справи.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями cт. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

26.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (Банк, АТ “Ощадбанк”, Кредитор, Заставодержатель, Позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством “ПРИМОРСЬКИЙ” (ПСП “ПРИМОРСЬКИЙ”, Позичальник, Боржник, Заставодавець, Відповідач-1) укладений договір кредитної лінії № 1156 (Договір кредитної лінії, Договір) за програмою фінансової державної підтримки суб’єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” (Програма), реалізація якої здійснюється на підставі “Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 та укладеного між Банком та Фондом розвитку підприємництва (надалі – Фонд) договору про співробітництво за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 3.2., 3.8. Договору, кредитної лінії Банк зобов'язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку на умовах визначених цим договором. Кредит надається Позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії із максимальним лімітом кредитування 8 900 000,00 грн.. частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 10 серпня 2024 року. Кредит надається з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9. Договору кредитної лінії).

У п. 3.3. Договору кредитної лінії сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- до 10.06.2024 (включно) – 8 900 000,00 грн..;

- з 11.06.2024 по 10.07.2024 (включно) – 5 930 000,00 грн..;

- з 11.07.2024 по 10.08.2024 – 2 960 000,00 грн..

Відповідно до п.п. 3.5.1. Договору, за користування кредитом Позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули:

БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де:

БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

Індекс(3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7 (сім) процентів.

Згідно з пп. 3.5.2. Договору кредитної лінії на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп. 3.5.1. цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 13,93% (тринадцять цілих дев'яносто три сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов’язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3. цього договору.

Умовами пункту 3.6 Договору також встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Порядку, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за Договором в розмірі Базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв’язку з наданням Позичальнику Компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку Компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 цього Договору (пп. 3.6.1.1. Договору кредитної лінії);

- протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за Договором проценти в розмірі Компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3 (три цілих) процентів річних (пп. 3.6.1.2. Договору кредитної лінії);

- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП (компенсаційна частина процентів), яка розраховується як різниця між Базовою процентною ставкою та Компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв’язку з наданням Позичальнику Компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку Компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 цього Договору, або Позичальником у випадках та у строки визначені цим Договором.

Відповідно до п. 3.7. Договору кредитної лінії Позичальник сплачує Банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п’ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення Договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п’ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення Договору.

Пунктом 3.11 Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 цього Договору.

Порядок сплати процентів за користування кредитом врегульовано п. 3.16. Договору кредитної лінії.

Згідно з пп. 3.16.1. Договору кредитної лінії, проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу – в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу – у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу мала бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом.

Якщо умовами Договору встановлено зобов’язання Позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти обчислюється аналогічно до викладеного вище.

Умови (обставини), наявність (настання) або відсутність яких обумовлює строк/ термін сплати процентів (відповідної їх частин); частина процентів, яка підлягає сплаті за таких умов (обставин) у зазначений строк/термін; строк/термін сплати процентів (відповідної їх частини), а також порядок сплати процентів (відповідної їх частини) обумовлено сторонами у пп. 3.16.2. Договору кредитної лінії.

Відповідно до пп. 3.16.3. Договору кредитної лінії, Позичальник щомісяця забезпечує сплату процентів шляхом перерахування необхідної суми коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19. цього Договору. Враховуючи порядок виплати Фондом Компенсації у випадках та в строки/терміни, визначені пп. 3.16.2 Договору, зобов’язання Позичальника щодо забезпечення сплати процентів може бути виконане шляхом списання Банком суми процентів з рахунку ескроу та наступними перерахуванням таких коштів на рахунок, визначений у п. 3.19 цього Договору.

За умови своєчасного перерахування Позичальником КПС на рахунок, зазначений в п. 3.19. цього Договору, або при настанні іншого строку/терміну сплати КЧП, визначеного пп. 3.16.2. Договору, Банк не пізніше закінчення строку/терміну сплати процентів (їх частин), передбаченого пп. 3.16.2.1. Договору, здійснює перерахування з рахунку ескроу КЧП на рахунок, зазначений в п. 3.19. цього Договору. Якщо Позичальник сплатить КПС з порушенням строку/терміну, встановленого пп. 3.16.2.1. Договору, але не більше ніж на 15 календарних днів (за умови наявності у Позичальника права на отримання Компенсації та відсутності підстав для призупинення надання Компенсації), то Банк здійснює перерахування з рахунку ескроу КЧП на рахунок, зазначений в п. 3.19. цього Договору в такий день сплати Позичальником зазначеної КПС (пп. 3.16.4. Договору кредитної лінії).

Згідно з пп. 3.16.5. Договору кредитної лінії, сторони засвідчують розуміння того, що Позичальник забезпечує сплату повної суми процентів шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19. цього Договору, у випадках та за періоди, визначені пп. 3.16.2. Договору.

Відповідно до пп. 3.16.6. Договору кредитної лінії, якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання Позичальником зобов’язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня._

Пунктом 3.17. Договору кредитної лінії встановлено, що з урахуванням умов Програми Позичальник втрачає (позбавляється) право на отримання Компенсації зокрема, але не виключно у наступних випадках:

- встановлення фактів надання Позичальником недостовірно/недійсної інформації та/або ненадання Позичальником інформації, яка є необхідною для отримання державної допомоги відповідно до умов Програми, що призвело до виплати Компенсації на користь Позичальника, який не мав права на отримання такої Компенсації (пп. 3.17.1. Договору кредитної лінії);

- нецільового використання кредиту (пп. 3.17.2. Договору кредитної лінії); - виявлення протягом дії цього договору Банком та/або Фондом факту щодо того, що Позичальник та інші суб’єкти господарювання, які входять з ним до однієї групи пов’язаних контрагентів протягом будь-якого трирічного періоду (який мав місце після 02.08.2017) отримали сукупну суму державної допомоги/підтримки за будь-якими її напрямками, протягом періоду дії цього Договору, яка дорівнює або перевищує суму 200 000,00 (двісті тисяч) євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на останній день фінансового року (пп. 3.17.3. Договору кредитної лінії);

- втрати Позичальником статусу суб’єкта малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва, на якого поширюються умови Програми (пп. 3.17.4. Договору кредитної лінії);

- зміни основного виду господарської діяльності на такий, який не відповідає умовам Програми (пп. 3.17.5. Договору кредитної лінії);

- належності Позичальника до суб’єктів, які визначені ст. 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, які унеможливлюють надання Позичальнику державної допомоги (пп. 3.17.6. Договору кредитної лінії);

- визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги наданої Позичальнику Компенсації, державною допомогою недопустимою для конкуренції (пп. 3.17.7. Договору кредитної лінії).

Відповідно до пп. 3.18.1. Договору кредитної лінії, з урахуванням умов Програми призупиняється надання Компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п’ятнадцять) календарних днів виконання зобов’язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання Компенсації Позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості.

Згідно з п. 3.19. Договору кредитної лінії з метою виконання зобов’язання Позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим Договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку(-ів) Позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини Процентів списується з рахунку ескроу). Виконання зобов’язань за Договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку UA633139570000026003300500178 (код Банку 313957) у валюті, що передбачена умовами цього Договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов’язанням. Підписанням цього Договору Позичальник доручає Банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості Позичальника за відповідним зобов’язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.20. Договору.

Відповідно до п. 3.4. Договору кредитної лінії, виконання Позичальником зобов’язань за договором забезпечується: порукою поручителів Ліпченка Миколи Миколайовича та Ліпченка Сергія Миколайовича, заставою обладнання.

З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором:

1) між АТ “Ощадбанк” та Ліпченком Миколою Миколайовичем (надалі – Поручитель-1, Відповідач-2) укладений договір поруки № 1 від 11.08.2021 (надалі – Договір поруки - 1, разом – Договори поруки);

2) між АТ “Ощадбанк”, Позичальником та Ліпченком Сергієм Миколайовичем (надалі – Поручитель-2, Відповідач-3) укладений договір поруки № 2 від 11.08.2021 (надалі – Договір поруки - 2, разом – Договори поруки).

Згідно з умовами п. 2.1. Договорів поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов’язався відповідати перед Кредитором солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов’язання за Договором кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2. Договорів поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

Відповідно до п. 2.4. Договорів поруки, обсяг зобов`язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов`язання за Договором кредитної лінії, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язання, а також несе визначену законодавством відповідальність за порушення ним встановленого цим договором грошового зобов`язання, в тому числі щодо сплати коштів за користування чужими грошовими коштами (п. 2.5. Договорів поруки).

Пунктом 2.6. Договорів поруки обумовлено, що Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступниками Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2. Договорів поруки).

Підпунктом 3.2.3. Договорів поруки встановлено, що Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.6. Договорів поруки).

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4. Договорів поруки).

У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.7. – 3.2.8. Договорів поруки).

Відповідно до пп. 3.3.5 Договорів поруки, виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок Кредитора. Зобов’язання Поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок Кредитора, визначений Кредитним договором, для погашення заборгованості за ним або у Вимозі, направленої Кредитором відповідно до умов цього Договору.

Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договорів поруки врегульовано наступне:

- до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років;

- дія поруки за цим Договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього Договору сторонами та їх скріплення печатками сторін (за бажанням).

З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов’язань, що випливають з Договору кредитної лінії, в тому числі, але не виключно: повернути Заставодержателю кошти надані у розмірі 8 900 000 грн.. із терміном повернення не пізніше «10» серпня 2024 року; сплатити Заставодержателю проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі; сплатити Заставодержателю комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі; сплатити на користь Заставодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору; відшкодувати Заставодержателю в повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання Заставодавцем зобов’язань за кредитним договором, в тому числі витрати понесені Заставодержателем, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи.

11.08.2021 між Банком та ПСП “ПРИМОРСЬКИЙ” укладений Договір застави обладнання №1 (Договір застави-1), відповідно до умов якого ПСП “ПРИМОРСЬКИЙ” передано у заставу Банку основні засоби – обладнання та устаткування, зазначені в Додатку №1 до Договору застави-1, що є невід’ємною частиною цього договору, а саме:

- EINBOCK CHOPSTAR EMS-8 reihig HG RG, Просапний культиватор Chopstar EMS-8 рядків HG RG 2021 року, заводський номер №2011051308, інвентарний №2462;

- Подрібнювач рулонів соломи стаціонарний ИСС – 180, рік випуску 2019, заводський №035, інвентарний №2580;

- Подвійний прикочувальний коток – ґрунтоущільнувач VarioPack S 110 WDP 70, 2017 року, заводський № 442805, інвентарний № 2454 - (надалі – Предмет застави-1).

Право власності Заставодавця на Предмет застави-1, облік Предмету застави-1 на балансі Заставодавця підтверджується: контрактами (договорами) на поставку (придбання) обладнання, рахунками-фактурами, документами, що підтверджують повну оплату вартості майна, що складає Предмет застави, перелік яких (документів) наведено в додатку №1 до цього договору; балансовою довідкою Заставодавця №1 від 11.08.2021 про облік майна, що складає Предмет застави-1 та передається в заставу Заставодержателю за цим договором, на балансі Заставодавця.

Згідно з п. 1.4. Договору застави-1 договірна вартість Предмета застави становить 1 852 000 (один мільйон вісімсот п'ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп.

Сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за Заставодержателем на Предмет застави-1, який знаходиться у володінні Заставодавця, незалежно від місця зберігання такого Предмета застави-1 (п. 1.5. Договору застави-1).

Відповідно до п. 1.8. Договору застави-1, на період дії цього договору Предмет застави-1 залишається у володінні та користуванні Заставодавця, з урахуванням обмежень, які накладено на заставу відповідно до п. 2.1-2.5 цього договору.

У відповідності до п. 1.11. Договору застави-1, при частковому виконанні Заставодавцем зобов’язання застава, встановлена цим договором, зберігається у повному обсязі.

Відповідно до пп. 3.1.3. Договору застави-1, Заставодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави-1.

Заставодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов’язання за кредитним договором та/або обов’язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, кредитним договором, звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, витрати, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням умов кредитного договору та/ або цього договору, а також витрати Заставодержателя, пов’язані з пред’явленням вимоги за кредитним договором та зі звернення стягнення на Предмет застави за цим договором (в тому числі витрати, пов’язані з реалізацією Предмету застави та вартість послуг незалежного експерта-суб’єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета застави (пп. 3.1.4. Договору застави-1).

У відповідності до пп. 3.1.15. Договору застави-1, Заставодержатель має право надіслати Заставодавцю письмову вимогу про усунення порушених зобов’язань за кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на Предмет застави та у порядку, визначеному цим договором, звернути стягнення на Предмет застави, якщо протягом 30-денного (тридцятиденного) строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не в повному обсязі.

Право застави виникає у Заставодержателя з моменту підписання цього договору (п. 4.1. Договору застави-1).

У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/ або законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на Предмет застави у порядку, визначеному цим Договором (п. 4.2. Договору застави-1).

Згідно з п. 6.1. Договору застави-1, Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати Предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов зобов’язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов’язання, що складає зобов’язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Також, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадках, визначених цим договором та законодавством, зокрема в разі, якщо будь-яка із запевнень та гарантій, наданих Заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною та/або інша особа набула права стягнення на Предмет застави. Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на підставі рішення суду та виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законодавством, або в позасудовому порядку згідно законодавства та цього Договору (п. 6.2. Договору застави-1).

Згідно з п. 6.4. Договору застави-1, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, у тому числі за рішенням суду у встановленому законодавством та цим Договором порядку.

Спосіб звернення стягнення на Предмет застави обирається Заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов’язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на Предмет застави (п. 6.5. Договору застави-1).

23.06.2025 Заставодержатель до початку процедури звернення стягнення зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 97890429, про що за вих. № 55/5.4-02/82686/2025 від 23.06.2025 разом із повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання було повідомлено Заставодавця про необхідність в 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов’язань за Договором кредитної лінії.

11.08.2021 між Банком та ПСП “ПРИМОРСЬКИЙ” укладений Договір застави транспортних засобів №1 (Договір застави-2), відповідно до умов якого ПСП “ПРИМОРСЬКИЙ” передано у заставу Банку транспортні засоби, зазначені в Додатку №1 до Договору застави-2, що є невід’ємною частиною цього договору, а саме:

- трактор колісний JOHN DEERE 8335R, 2016 р.в., № кузова 1RW8335RCGP109936, двигун №RG6090G022523, 15747АР, EE №048195;

- комбайн зернозбиральний РСМ-152 ACROS-595 PLUS, 2015 р.в., ЕЕ №048197, кузов №R0ACR595013983, двигун №7858960, 15746АР в комплекті з: жатка РСМ-081.27, 7,0м уніфікована ЕСКРП, ПЛ, ЄГР, зав. №R0PS0700015073, рік випуску 2015; комплект стеблепідйомника до жатки 7м 17 592, зав. №б/н; візок транспортний 142.29, зав. №005083; платформа для підбірника МСМ – 081.08.01.000 ЄГР, зав. №MOPU1301014150; підбирач МСМ 10.08.07.000-03 до комбайнів «Вектор», «ACROS530» з уніф. жатками зав. №ROHR0400006745;

- трактор колісний JOHN DEERE 6110В, 2019 р.в., кузов №1YR6110BLKN500676, двигун №UG4045L023072, ЕЕ №178978, 19301АР;

- комбайн зернозбиральний РСМ-152 ACROS-595 PLUS, 2015 р.в., кузов №R0ACR595012747, двигун №78170490, ІС №032913, 13929АР, в комплекті з: жатка РСМ-081.27, 7,0м уніфікована ЕСКРП, ПЛ, ЄГР, зав. №R0PS0700013870, рік випуску 2015; комплект стеблепідйомника до жатки 7м 17 592, зав. №б/н; візок транспортний 142.29, зав. №005369;

- обприскувач самохідний CASE IH PATRIOT 4430, 2018 р.в., кузов №JFGYS444PJT047487, двигун №Е021-050038, ОМ №024487, 20046АР (надалі – Предмет застави-2).

Право власності Заставодавця на Предмет застави-2, облік Предмету застави-2 на балансі Заставодавця підтверджується: контрактами (договорами) на поставку (придбання) обладнання, рахунками-фактурами, документами, що підтверджують повну оплату вартості майна, що складає Предмет застави-2, перелік яких (документів) наведено в додатку №1 до цього договору; балансовою довідкою Заставодавця №1 від 11.08.2021 про облік майна, що складає Предмет застави-2 та передається в заставу Заставодержателю за цим договором, на балансі Заставодавця.

Згідно з п. 1.4. Договору застави-2 договірна вартість Предмета застави становить 11 602 189 (одинадцять мільйонів шістсот дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень 00 коп.

Сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за Заставодержателем на Предмет застави-2, який знаходиться у володінні Заставодавця, незалежно від місця зберігання такого Предмета застави-2 (п. 1.5. Договору застави-2).

Відповідно до п. 1.8. Договору застави-2, на період дії цього договору Предмет застави-2 залишається у володінні та користуванні Заставодавця, з урахуванням обмежень, які накладено на заставу відповідно до п. 2.1-2.5 цього договору.

У відповідності до п. 1.11. Договору застави-2, при частковому виконанні Заставодавцем зобов’язання застава, встановлена цим договором, зберігається у повному обсязі.

Відповідно до пп. 3.1.3. Договору застави-2, Заставодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави-2.

У відповідності до пп. 3.1.15. Договору застави-2, Заставодержатель має право надіслати Заставодавцю письмову вимогу про усунення порушених зобов’язань за кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на Предмет застави та у порядку, визначеному цим договором, звернути стягнення на Предмет застави, якщо протягом 30-денного (тридцятиденного) строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не в повному обсязі.

Право застави виникає у Заставодержателя з моменту підписання цього договору (п. 4.1. Договору застави-2).

Згідно з п. 6.1. Договору застави-2, Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати Предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов зобов’язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов’язання, що складає зобов’язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно з п. 6.4. Договору застави-2, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, у тому числі за рішенням суду у встановленому законодавством та цим Договором порядку.

23.06.2025 Заставодержатель до початку процедури звернення стягнення зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 97890177, про що за вих. № 55/5.4-02/82686/2025 від 23.06.2025 разом із повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання було повідомлено Заставодавця про необхідність в 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов’язань за Договором кредитної лінії.

Судом встановлено, що на виконання умов п.п. 2.1., 3.1., 3.2., 3.9. Договору кредитної лінії 12.08.2021 Банком було надано Позичальнику кредитні кошти у сумі 760 000,00 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Банку для обліку основного боргу за Договором UA493139570000020633000809062 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178; 13.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 100 000,00 грн..; 16.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 510 200,00 грн..; 17.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 1 440 300,00 грн..; 18.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 165 200,00 грн..; 19.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 218 400,00 грн.., 20.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 322 700,00 грн.., 25.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 110 200,00 грн.., 26.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 612 700,00 грн.., 27.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 181 100,00 грн.., 30.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 211 900,00 грн.., 31.08.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 163 500,00 грн.., 01.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 601 200,00 грн.., 02.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 146 500,00 грн.., 03.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 134 700,00 грн.., 06.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 581 200,00 грн.., 07.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 139 600,00 грн.., 09.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 91 600,00 грн.., 10.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 101 100,00 грн.., 13.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 399 400,00 грн.., 14.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 71 300,00 грн.., 15.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 125 200,00 грн.., 16.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 232 900,00 грн.., 20.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 549 100,00 грн.., 22.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 237 000,00 грн.., 23.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 126 300,00 грн.., 30.09.2021 на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів UA633139570000026003300500178 Банком було перераховано кошти в сумі 566 700,00 грн..

Таким чином, діючий за договором ліміт кредиту було вичерпано, а тому зважаючи на приписи пп. 3.11.1., пп. 3.16.6. Договору кредитної лінії, Позичальник повинен був здійснити погашення отриманого 12.08.2021 залишку траншу в сумі 760 000,00 грн.. не пізніше 12.08.2022; отриманого 13.08.2021 траншу в сумі 100 000,00 грн. – не пізніше 15.08.2022; отриманого 16.08.2021 траншу в сумі 510 200,00 грн. – не пізніше 16.08.2022; отримано 17.08.2021 траншу в сумі 1 440 300,00 грн. – не пізніше 17.08.2022; отриманого 18.08.2021 траншу в сумі 165 200,00 грн. – не пізніше 18.08.2022; отриманого 19.08.2021 траншу в сумі 218 400,00 грн. – не пізніше 19.08.2022; отриманого 20.08.2021 траншу в сумі 322 700,00 грн. – не пізніше 22.08.2022; отриманого 25.08.2021 траншу в сумі 110 200,00 грн. – не пізніше 25.08.2022, отриманого 26.08.2021 траншу в сумі 612 700,00 грн. – не пізніше 26.08.2022, отриманого 27.08.2021 траншу в сумі 181 100,00 грн. – не пізніше 29.08.2022, отриманого 30.08.2021 траншу в сумі 211 900,00 грн. – не пізніше 30.08.2022, отриманого 31.08.2021 траншу в сумі 163 500,00 грн. – не пізніше 31.08.2022, отриманого 01.09.2021 траншу в сумі 601 200,00 грн. – не пізніше 01.09.2022, отриманого 02.09.2021 траншу в сумі 146 500,00 грн. – не пізніше 02.09.2022, отриманого 03.09.2021 траншу в сумі 134 700,00 грн. – не пізніше 05.09.2022, отриманого 06.09.2021 траншу в сумі 581 200,00 грн. – не пізніше 06.09.2022, отриманого 07.09.2021 траншу в сумі 139 600,00 грн. – не пізніше 07.09.2022, отриманого 09.09.2021 траншу в сумі 91 600,00 грн. – не пізніше 09.09.2022, отриманого 10.09.2021 траншу в сумі 101 100,00 грн. – не пізніше 12.09.2022, отриманого 13.09.2021 траншу в сумі 399 400,00 грн. – не пізніше 13.09.2022, отриманого 14.09.2021 траншу в сумі 71 300,00 грн. – не пізніше 14.09.2022, отриманого 15.09.2021 траншу в сумі 125 200,00 грн. – не пізніше 15.09.2022, отриманого 16.09.2021 траншу в сумі 232 900,00 грн. – не пізніше 16.09.2022, отриманого 20.09.2021 траншу в сумі 549 100,00 грн. – не пізніше 20.09.2022, отриманого 22.09.2021 траншу в сумі 237 000,00 грн. – не пізніше 22.09.2022, отриманого 23.09.2021 траншу в сумі 126 300,00 грн. – не пізніше 23.09.2022, отриманого 30.09.2021 траншу в сумі 566 700,00 грн. – не пізніше 30.09.2022.

Всупереч взятим на себе зобов’язанням погашення основної суми боргу було здійснено Позичальником лише один раз 24.08.2022 в сумі 34 592,75 грн. Банком зазначені кошти спрямовано на погашення прострочених процентів.

На виконання умов Договору кредитної лінії, на суму наданих траншів нарахування процентів за користування кредитом не здійснюється у наступному порядку:

по траншу від 12.08.2021 на суму 760 000,00 грн. – до 13.08.2022;

по траншу від 13.08.2021 на суму 100 000,00 грн. – до 16.08.2022;

по траншу від 16.08.2021 на суму 510 200,00 грн. – до 17.08.2022;

по траншу від 17.08.2021 на суму 1 440 300,00 грн. – до 18.08.2022;

по траншу від 18.08.2021 на суму 165 200,00 грн. – до 19.08.2022;

по траншу від 19.08.2021 на суму 218 400,00 грн. – до 20.08.2022;

по траншу від 20.08.2021 на суму 322 700,00 грн. – до 23.09.2022;

по траншу від 25.08.2021 на суму 110 200,00 грн. – до 26.09.2022;

по траншу від 26.08.2021 на суму 612 700,00 грн. – до 27.09.2022;

по траншу від 27.08.2021 на суму 181 100,00 грн. – до 30.09.2022;

по траншу від 30.08.2021 на суму 211 900,00 грн. – до 31.09.2022;

по траншу від 31.08.2021 на суму 163 500,00 грн. – до 01.09.2022;

по траншу від 01.09.2021 на суму 601 200,00 грн. – до 02.09.2022;

по траншу від 02.09.2021 на суму 146 500,00 грн. – до 03.09.2022;

по траншу від 03.09.2021 на суму 134 700,00 грн. – до 06.09.2022;

по траншу від 06.09.2021 на суму 581 200,00 грн. – до 07.09.2022;

по траншу від 07.09.2021 на суму 139 600,00 грн. – до 08.09.2022;

по траншу від 09.09.2021 на суму 91 600,00 грн. – до 10.09.2022;

по траншу від 10.09.2021 на суму 101 100,00 грн. – до 13.09.2022;

по траншу від 13.09.2021 на суму 399 400,00 грн. – до 14.09.2022;

по траншу від 14.09.2021 на суму 71 300,00 грн. – до 15.09.2022;

по траншу від 15.09.2021 на суму 125 200,00 грн. – до 16.09.2022;

по траншу від 16.09.2021 на суму 232 900,00 грн. – до 17.09.2022;

по траншу від 20.09.2021 на суму 549 100,00 грн. – до 21.09.2022;

по траншу від 22.09.2021 на суму 237 000,00 грн. – до 23.09.2022;

по траншу від 23.09.2021 на суму 126 300,00 грн. – до 24.09.2022;

по траншу від 30.09.2021 на суму 566 700,00 грн. – до 01.10.2022.

За розрахунком позивача, станом на 13.04.2026 заборгованість приватного сільськогосподарського підприємства “ПРИМОРСЬКИЙ” перед Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” за Договором кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021, становить 9 089 317,32 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) – 8 900 000,00 грн.; проценти за користування кредитом – 189 317,32 грн.

23.06.2025 позивачем на електронну адресу відповідача-1 (sp_primorskiy@ukr.net) направлено повідомлення № 55/5.4-02/82686/2025 від 23.06.2025 про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання.

Як зазначено у позовній заяві, враховуючи що направлення повідомлення в письмовій формі поручителям (відповідачам – 2 та 3) є неможливим внаслідок їх перебування на тимчасово-окупованій території, у договорах поруки № 1 від 11.08.2021 та № 2 від 11.08.2021 відсутні адреси електронної пошти поручителів, але у договорі кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021, що підписаний поручителем Ліпченком М.М. як керівником підприємства та в тристоронньому договорі поруки № 2 від 11.08.2021 з іншим поручителем Ліпченком С.М. зазначена електронна адреса позичальника sp_primorskiy@ukr.net, Банком на адресу електронної пошти, визначену в договорі кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021: sp_primorskiy@ukr.net направлено вимогу № 55/5.4-02/82670/2025 від 23.06.2025 про виконання забезпеченого порукою зобов’язання (для поручителя Ліпченка М.М.) та вимогу № 55/5.4-02/82671/2025 від 23.06.2025 про виконання забезпеченого порукою зобов’язання (для поручителя Ліпченка С.М.).

Проте, вищевказані вимоги АТ “Державний ощадний банк України” залишені без відповіді та задоволення.

Враховуючи наявну заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.

Доказів виконання відповідачами-2 та 3 свого договірного зобов’язання за Договорами поруки матеріали справи не містять.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладений договір кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, та надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 8 900 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунках ПСП “ПРИМОРСЬКИЙ”.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи також вбачається, що відповідач-1 скористався кредитними коштами, проте не виконав у повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту у строк, передбачений п. 3.11.1. Договору, що підтверджується виписками по рахунку, наданими позивачем до матеріалів справи, та не спростовано відповідачами.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача-1 перед позивачем з основного боргу у розмірі 8 900 000,00 грн.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 8 900 000,00 грн. є підтвердженими, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Згідно з пп. 3.5.1. Договору кредитної лінії, за користування кредитом Позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі – Базова процентна ставка), яка є змінюваною і розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування із застосуванням формули вказаної в п.п. 3.5.1.

За розрахунком позивача, заборгованість за простроченими процентами за користуванням кредитом становить 189 317,32 гривень.

Відповідачі – 1-3 не надали заперечень чи контррозрахунку суми прострочених процентів, яка заявлена до стягнення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 189 317,32 грн. є підтвердженими, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що в забезпечення виконання відповідачем-1 зобов’язань за Кредитним договором між Банком та поручителем (Ліпченком Миколою Миколайовичем – відповідач-2) укладений договір поруки № 1 від 11.08.2021, а також між Банком та поручителем (Ліпченком Сергієм Миколайовичем – відповідач-3) укладений договір поруки № 2 від 11.08.2021.

Відповідачем-2 та відповідачем-3 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами вказаних Договорів поруки.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Підпунктом 3.2.3 Договорів поруки встановлено, що Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього Договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.6 Договорів поруки).

З метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договорів поруки).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Позивачем на адресу, зазначену в договорі кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021- sp_primorskiy@ukr.net направлено вимогу № 55/5.4-02/82670/2025 від 23.06.2025 про виконання забезпеченого порукою зобов’язання (для поручителя Ліпченка М.М.) та вимогу № 55/5.4-02/82671/2025 від 23.06.2025 про виконання забезпеченого порукою зобов’язання (для поручителя Ліпченка С.М.).

Доказів виконання зобов’язань за договором поруки відповідачем-2 та відповідачем -3 не надано.

З урахуванням викладеного, оскільки основна заборгованість за кредитом у розмірі 8 900 000,00 грн. та процентами у розмірі 189 317,32 грн. станом на час ухвалення рішення суду не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 та 3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо звернення стягнення на предмет застави суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом ч.1 ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України “Про заставу”).

Позивачем та відповідачем-1 укладений договір застави обладнання № 1 від 11.08.2021 та договір застави транспортних засобів № 1 від 11.08.2021.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.584 ЦК України, ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України “Про заставу”, у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом (ч.1 ст.585 ЦК України, ч.1 ст.16 Закону України “Про заставу”).

За змістом ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України “Про заставу” визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.590 ЦК України, ч.ч.1, 5 ст.20 Закону України “Про заставу”, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч.ч.7, 8 ст.20 Закону України “Про заставу”).

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Як встановлено судом, між банком та відповідачем-1 укладені договори застави обладнання № 1 від 11.08.2021 та застави транспортних засобів № 1 від 11.08.2021.

Позивач 23.06.2025 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмети застави, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 97890177 та № 97890429.

Таким чином, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачами -1-3 зобов`язань за кредитним договором та договорами поруки щодо повернення тіла кредиту у визначений кредитним договором строк та сплаті процентів за користування кредитом станом на 13.04.2026 утворилась заборгованість у загальній сумі 9 089 317,32 грн., яка станом на дату прийняття рішення у цій справі - 26.10.2026 не погашена, внаслідок чого у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого відповідачем-1 в заставу майна шляхом звернення стягнення на предмет застави за договорами застави, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання, відповідачами не виконані зобов’язання належним чином та порушено строк оплати у повному обсязі.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі не надали належних та допустимих доказів сплати заборгованості.

Позивач і відповідач-1 є суб’єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу – у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним – і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов’язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129¹ Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22 лютого 2007 року в справі “Красуля проти Росії”, від 5 травня 2011 року в справі “Ільяді проти Росії”, від 28 жовтня 2010 року в справі “Трофимчук проти України”, від 9 грудня 1994 року в справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 1 липня 2003 року в справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 7 червня 2008 року в справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп проти Вірменії”) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати па кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України” (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс 'Горіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N 303-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за вимогу про солідарне стягнення покладаються на відповідачів – 1-3 у рівних частинах, а саме по 36 357,27 грн. з кожного, а витрати зі сплати судового збору за вимоги про звернення стягнення на предмет застави покладаються на відповідача-1 у розмірі 218 143,62 грн.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства “ПРИМОРСЬКИЙ” (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005), Ліпченка Миколи Миколайовича (вул. Морська, буд. 51, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; РНОКПП 1607148077; дата народження: 01.01.1944), Ліпченка Сергія Миколайовича (вул. 30 років Перемоги, буд. 27, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; РНОКПП 2481208270; дата народження: 07.12.1967) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) заборгованість у розмірі 9 089 317 (дев'ять мільйонів вісімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 32 коп., в т.ч.: прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом) на суму 8 900 000 (вісім мільйонів дев’ятсот тисяч) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом на суму 189 317 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 32 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
В рахунок погашення заборгованості Приватного сільськогосподарського підприємства «ПРИМОРСЬКИЙ» (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005) перед акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001) в особі філії – Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 48, рахунок UA223139570000000003739692705) за Договором кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021, розмір якої станом 13.04.2026 складає 9 089 317 (дев’ять мільйонів вісімдесят дев’ять тисяч триста сімнадцять) грн. 32 коп., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом) на суму 8 900 000 (вісім мільйонів дев’ятсот тисяч) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом на суму 189 317 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 32 коп., звернути стягнення на предмет застави, згідно Договору застави обладнання № 1 від 11.08.2021, укладеного між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) та приватним сільськогосподарським підприємством «ПРИМОРСЬКИЙ» (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005), а саме:

- EINBOCK CHOPSTAR EMS-8 reihig HG RG, Просапний культиватор Chopstar EMS-8 рядків HG RG 2021 року, заводський номер №2011051308, інвентарний №2462, рік випуску 2021;

- Подрібнювач рулонів соломи стаціонарний ИСС – 180, рік випуску 2019, заводський №035, інвентарний №2580;

- Подвійний прикочувальний коток – грунтоущільнувач VarioPack S 110 WDP 70, рік випуску 2017, заводський № 442805, інвентарний №2454, що належить приватному сільськогосподарському підприємству «ПРИМОРСЬКИЙ» (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005) на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про заставу». Видати наказ після набрання рішенням чинності.

В рахунок погашення заборгованості Приватного сільськогосподарського підприємства «ПРИМОРСЬКИЙ» (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005) перед акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001) в особі філії – Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02760363, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 48, рахунок UA223139570000000003739692705) за Договором кредитної лінії № 1156 від 11.08.2021, розмір якої станом 13.04.2026 складає 9 089 317 (дев’ять мільйонів вісімдесят дев’ять тисяч триста сімнадцять) грн. 32 коп., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом) на суму 8 900 000 (вісім мільйонів дев’ятсот тисяч) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом на суму 189 317 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 32 коп., звернути стягнення на предмет застави, згідно Договору застави транспортних засобів № 1 від 11.08.2021, укладеного між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) та приватним сільськогосподарським підприємством «ПРИМОРСЬКИЙ» (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005), а саме:

- трактор колісний JOHN DEERE 8335R, 2016 р.в., № кузова 1RW8335RCGP109936, двигун №RG6090G022523, 15747АР, EE №048195;

- трактор колісний JOHN DEERE 6110В, 2019 р.в., кузов №1YR6110BLKN500676, двигун №UG4045L023072, ЕЕ №178978, 19301АР;

- обприскувач самохідний CASE IH PATRIOT 4430, 2018 р.в., кузов №JFGYS444PJT047487, двигун №Е021-050038, ОМ №024487, 20046АР, що належить приватному сільськогосподарському підприємству «ПРИМОРСЬКИЙ» (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005) на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про заставу». Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Стягнути Приватного сільськогосподарського підприємства “ПРИМОРСЬКИЙ” (вул. Центральна, буд. 49, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; код ЄДРПОУ 30815005) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) витрати зі сплати судового збору у розмірі 254 500 (двісті п'ятдесят чотири тисячі п’ятсот) грн. 89 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Стягнути з Ліпченка Миколи Миколайовича (вул. Морська, буд. 51, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; РНОКПП 1607148077; дата народження: 01.01.1944) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) витрати зі сплати судового збору у розмірі 36 357 (тридцять шість тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 27 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Стягнути з Ліпченка Сергія Миколайовича (вул. 30 років Перемоги, буд. 27, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72102; РНОКПП 2481208270; дата народження: 07.12.1967) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) витрати зі сплати судового збору у розмірі 36 357 (тридцять шість тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 27 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2026.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.