Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” по справі № 908/302/22 (908/1617/26). Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
номер провадження справи 21/5/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2026 Справа № 908/302/22 (908/1617/26)
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО, за участю секретаря судового засідання Вікторії ПОДГАЙНОЇ, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/302/22 (908/1617/26)
За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” (вул. Доківська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 31329313, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в особі ліквідатора Забродіна О.М. (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОРП 2021” (вул. Велика Перспективна, буд. 46/91, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43747590, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТПРОМСЕРВІС” (вул. Нова, буд. 31-Б, офіс 126, м. Бориспіль, Київська область, 08301, код ЄДРПОУ 31094633; електронна пошта - glavbuh@mps.zp.ua; має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник Комарніцька Л.А., електронна пошта - berezskayalarisa@ukr.net)
про стягнення 500 000, 00 грн.
в межах провадження у справі № 908/302/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” (вул. Доківська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 31329313, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Ліквідатор - Забродін Олексій Михайлович (адреса для листування: а/с 76, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
За участю представників сторін:
представник ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” - адвокат Железняк - Кранг І.В., ордер (в режимі відеоконференції);
представник ТОВ “Метпромсервіс” - адвокат Комарніцька Л.А., ордер АР № 1198571 від 20.09.2024, свідоцтво ЗП № 001954 від 21.01.2019 (в режимі відеоконференції);
представник АТ “Запоріжжяобленерго” - адвокат Краснокутська Д.О., довіреність (в режимі відеоконференції)
СУТЬ СПОРУ:
Постановою від 03.10.2023 у справі № 908/302/22 Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “УКРПРОМЕКОЛОГІЯ” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою від 13.01.2026 у справі № 908/302/22 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича.
05.07.2026 ліквідатор банкрута в межах провадження у справі про банкрутство № 908/302/22, на підставі статті 7, частини третьої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОРП 2021” про стягнення грошових коштів у розмірі 500 000, 00 грн. (позовна заява, сформована в системі “Електронний суд” 05.07.2026).
Одночасно позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 09.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/302/22 (908/1617/26) та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 03.08.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТПРОМСЕРВІС” (вх. № 16223/08-08/26 від 27.07.2026) останнє залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, підготовче засідання відкладено, а відповідача зобов’язано подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 20.08.2026 підготовче засідання відкладено на 09.09.2026.
В межах підготовчого провадження до суду надійшла заява позивача (вх. № 19259/08-08/26 від 07.09.2026) про зміну предмета позову.
Ухвалою від 09.09.2026 з огляду на те, що заяву подано до закінчення підготовчого засідання з дотриманням вимог частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, зміну предмета позову прийнято судом, а підготовче засідання відкладено на 30.09.2026.
Ухвалою суду від 30.09.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 02.11.2026.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог ліквідатор зазначив, що за даними бухгалтерського обліку та банківської виписки з рахунку банкрута встановлено перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” на користь відповідача грошових коштів у розмірі 500 000, 00 грн. платежем від 27.01.2022 з призначенням: “сплата за обладнання зг. догов. № 3/2022/2701 від 27.01.2022 без ПДВ”.
Позивач наголошував, що договір № 3/2022/2701 від 27.01.2022, на підставі якого здійснено вказану оплату, а також будь-які первинні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі), що підтверджували б фактичне постачання відповідачем обладнання чи іншого товару, ліквідатору при прийманні-переданні документації банкрута передані не були та у матеріалах справи відсутні.
Первісно позовні вимоги обґрунтовувалися частиною другою статті 693 та статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Заявою про зміну предмета позову (вх. № 19259/08-08/26 від 07.09.2026), прийнятою судом ухвалою від 09.09.2026, позивач, посилаючись на статтю 42 Кодексу України з процедур банкрутства та висновок Верховного Суду, визначив предметом позову такі вимоги: визнати недійсним правочин (спростувати майнову дію) Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” щодо перерахування на користь відповідача грошових коштів у розмірі 500 000, 00 грн., здійсненого платежем від 27.01.2022, як такого, що вчинений безоплатно, без отримання банкрутом зустрічного майнового надання, з підстав, передбачених частиною другою статті 42 цього Кодексу; застосувати наслідки недійсності правочину (спростованої майнової дії), передбачені частиною третьою статті 42 цього Кодексу, та стягнути з відповідача на користь банкрута 500 000, 00 грн.
Позивач зазначав, що спірний платіж є майновою дією боржника, вчиненою протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, без рівноцінного зустрічного надання, а вимога про спростування майнової дії підлягає поєднанню з вимогою про стягнення коштів як ефективний спосіб захисту, спрямований на наповнення ліквідаційної маси.
Позиція відповідача.
Відповідач явку представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування позовних вимог суду не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку.
Відповідно до частини дев’ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа письмових пояснень по суті спору до суду не подала.
Судове засідання 02.11.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
У судовому засіданні 02.11.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши представників учасників справи, суд
УСТАНОВИВ:
Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до частини третьої статті 61 цього Кодексу ліквідатор з дня свого призначення здійснює заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості. Таким чином, позов заявлено ліквідатором у межах наданих йому законом повноважень та в належному порядку - в межах справи про банкрутство № 908/302/22.
Матеріалами справи підтверджується, що 27.01.2022 банкрут перерахував на користь відповідача 500 000, 00 грн. з призначенням платежу “сплата за обладнання зг. догов. № 3/2022/2701 від 27.01.2022 без ПДВ”, що підтверджується частковою випискою по рахунку позивача. Факт отримання відповідачем зазначених коштів відповідачем не спростований.
Водночас ані договір № 3/2022/2701 від 27.01.2022, ані будь-які первинні документи, що підтверджували б фактичне постачання відповідачем обладнання чи іншого товару на виконання цього платежу (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі), у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.
Доказів зустрічного надання на суму 500 000, 00 грн. відповідач суду не подав.
Спірний платіж здійснено 27.01.2022, тобто протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство № 908/302/22 (постановою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 боржника визнано банкрутом).
З огляду на прийняту судом зміну предмета позову спірні правовідносини підлягають оцінці за статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження, якщо вони порушили права боржника або кредиторів. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов’язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Оскільки відповідач не довів ані факту передання банкруту оплаченого товару (обладнання), ані наявності будь-якої іншої правової підстави для набуття спірних коштів, суд дійшов висновку, що перерахування банкрутом на користь відповідача 500 000, 00 грн. платежем від 27.01.2022 є майновою дією боржника, вчиненою безоплатно, без рівноцінного зустрічного надання з боку відповідача, в межах трирічного періоду, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Така майнова дія підлягає спростуванню на підставі частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а її наслідком відповідно до частини третьої статті 42 цього Кодексу є стягнення з відповідача на користь банкрута отриманих грошових коштів у розмірі 500 000, 00 грн.
При цьому суд враховує, що згідно з висновком Верховного Суду (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 911/666/24 (911/340/25)) вимога про визнання недійсним правочину (спростування майнової дії) боржника має бути поєднана з вимогою про повернення (стягнення) майна чи застосування інших наслідків недійсності, оскільки застосування статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства повинно бути спрямоване на збільшення ліквідаційної маси боржника, а не зводитися до декларативного встановлення факту недійсності.
Крім того, Верховний Суд у зазначеній постанові від 17.03.2026 деталізував критерії фраудаторності майнових дій боржника, вчинених у підозрілий період.
Суд вищої інстанції підкреслив, що правочини чи майнові дії, які зовні виглядають як виконання поточних зобов’язань, проте здійснюються в умовах очевидної фінансової кризи боржника та за наявності невиконаних вимог інших кредиторів, мають презумпцію фраудаторності, оскільки порушують принцип справедливого, чергового та пропорційного розподілу майнових ресурсів між всіма учасниками конкурсного процесу.
Заявлені у цій справі вимоги відповідають наведеному висновку.
Під об’єктом спростування в розумінні статті 42 КУзПБ слід розглядати будь-які односторонні чи двосторонні майнові дії боржника, які об’єктивно вплинули на структуру його активів або пасивів та призвели до порушення майнових інтересів конкурсних кредиторів.
Перерахування грошових коштів платіжною інструкцією є завершеним актом розпорядження майном боржника (окремою майновою дією на виконання зобов’язання), яка безпосередньо призводить до зменшення ліквідної маси банкрута, а відтак, підлягає самостійному судовому спростуванню в межах справи про банкрутство за спеціальними правилами КУзПБ.
Аналогічний підхід щодо захисту ліквідаційної маси шляхом спростування окремих майнових дій з перерахування коштів застосовується господарськими судами.
Зазначений підхід є сталим та послідовно застосовується господарськими судами України в аналогічних спорах, де предметом оскарження є виключно самостійні майнові дії з безготівкового перерахування коштів.
Зокрема, аналогічні висновки щодо правової природи платежу як майнової дії, яка підлягає спростуванню за ст. 42 КУзПБ у разі відсутності еквівалентного зустрічного надання, викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/21190/15, ухвалі Господарського суду міста Києва у справі № 910/12525/18, а також у постанові Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3165/23.
Зазначене свідчить про єдину та несуперечливу практику судової системи у питанні захисту ліквідаційної маси від одностороннього виведення грошових коштів боржником.
За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтями 76 - 79, 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а наявність обставини, на яку сторона посилається, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Надані позивачем докази перерахування коштів у сукупності з відсутністю будь-яких доказів зустрічного надання з боку відповідача є достатніми та більш вірогідними, ніж їх відсутнє спростування, а тому позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Ухвалою суду позивачу відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
З огляду на задоволення позову та надану позивачу відстрочку судовий збір у розмірі 6 000, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтею 2, частинами 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 197, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Спростувати майнову дію Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія”(код ЄДРПОУ 31329313) щодо перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОРП 2021” (код ЄДРПОУ 43747590) грошових коштів у розмірі 500 000 (п’ятсот тисяч) грн. 00 коп., здійсненого платежем від 27.01.2022.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОРП 2021” (код ЄДРПОУ 43747590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” (код ЄДРПОУ 31329313) грошові кошти у розмірі 500 000(п’ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОРП 2021” (код ЄДРПОУ 43747590) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам, третій особі (до електронних кабінетів/засобами поштового зв’язку).
Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 240 ГПК України повне рішення складено 09.11.2026.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників справи Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Укрпромекологія” по справі № 908/302/22 (908/1617/26).
_03_03.png)
