До відома, Державного підприємства “Торезантрацит”

номер провадження справи 31/138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

05.04.2019 Справа № 905/3773/14-908/5138/14

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд” від 19.03.2019 р. про заміну сторони виконавчого провадження (Стягувача) її правонаступником

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд”

До відповідача: Державного підприємства “Торезантрацит”

про стягнення 16 075 254,34 грн.

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд”

орган примусового виконання: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Представники сторін:

Від позивача (стягувача): не з’явився

Від відповідача (боржника): не з’явився

Від заявника: не з’явився

Від ДВС: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.03.2019р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд” надійшла заява від 19.03.2019р. про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Ухвалою суду від 26.03.2019р. вказану скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 05.04.2019р.

Представники сторін та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду. Клопотань від про розгляд справи без уповноважених представників або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд” обґрунтована наступними обставинами: рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. у справі №905/3773/14-908/5138/14 задоволено позов ТОВ «Український лізинговий фонд» до ДП “Торезантрацит” про стягнення заборгованості щодо сплати поточних лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №Ш-04/ФЛ. На виконання рішення судом було видано наказ від 03.02.2015р. про примусове виконання рішення. ТОВ «Український лізинговий фонд» пред’явлено наказ для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 04.03.2015р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46732499, на час звернення з заявою виконавче провадження зупинено. ТОВ “Четвертий лізинговий фонд” є правонаступником ТОВ «Український лізинговий фонд», в частині виконання зобов’язань з боку ДП “Торезантрацит” за Договором та всіх зобов’язань , що випливають з Договором або пов’язані з ним, як юридична особа, яка була створена в результаті реорганізації шляхом виділу. 03.07.2018р., у зв’язку із неможливістю направлення на поштову адресу ДП “Торезантрацит” поштової кореспонденції, ТОВ «Український лізинговий фонд» та ТОВ “Четвертий лізинговий фонд” на електроні адреси ДП «Торезантрацит” повторно направлено повідомлення про зміну кредитора правонаступником. Заявник вказує, що зазначені вище обставини встановленні рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2018р. у справі №905/1737/18, яке набрало законної сили. ТОВ “Четвертий лізинговий фонд” просить суд замінити сторону виконавчого провадження №46732499, що відкрито на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.01.2015р. у справі №905/3773/14-908/5138/14, а саме стягувача з ТОВ «Український лізинговий фонд» на його правонаступника ТОВ “Четвертий лізинговий фонд”.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи №905/3773/14-908/5138/14 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд” від 19.03.2019р. про заміну сторони виконавчого провадження (Стягувача) її правонаступником, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.01.2015р. у справі №905/3773/14-908/5138/14 було задоволено у повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” та стягнуто з Державного підприємства “Торезантрацит” заборгованість зі сплати лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу у розмірі 47 164 368,84 грн.; пеню в розмірі 3 843 539,38 грн.; штраф у розмірі 4 720 405, 63 грн.; 3 % річних у розмірі 545 335,94 грн.; інфляційних втрат у розмірі 3 520 190,75 грн. та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

03.02.2015р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.01.2015р. у справі №905/3773/14-908/5138/14 було видано наказ про примусове виконання судового рішення.

04.03.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуром Г.І. було видано Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№46732499.

13.02.2019р. зупинено виконання ВП№46732499. Так, відповідно до витягу з Інформації про виконавче провадження станом на 18.03.2019р., державним виконавцем вказано підставу для зупинення виконавчого провадження - ч. 8 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 14 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій на період дії обставин, визначених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

Суд враховує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 52 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Слід відзначити, що правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про фінансовий лізинг»,у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

Згідно з ст.512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/1737/18 встановлено наступні факти: «20 червня 2017 року відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю  «Український лізинговий фонд» №17/06-20 вирішено створити шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Український лізинговий фонд» нову юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю з найменуванням - Товариства з обмеженою відповідальністю "Четвертий лізинговий фонд" та затверджено розподільчий баланс  (а.с. 218-222 том І).

30.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Український лізинговий фонд» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Четвертий лізинговий фонд" підписано акт приймання-передавання майна прав та обов'язків. За вказаним актом приймання-передавання майна прав та обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю  «Український лізинговий фонд»  передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Четвертий лізинговий фонд" прийнято, права і зобов'язання (обов'язки) по відношенню до Державного підприємства «Торезантрацит» (код підприємства 32366906), що виникли, а також  ті які виникнуть в майбутньому на підставі договору фінансового лізингу №Ш-04/ФЛ від 02.09.2010р. з урахуванням всіх додаткових угод до нього. Окрім прав вимоги в сумі 57  668  876,38 грн. зі строком сплати до 31.12.2020р. відповідно до Додаткової угоди №4 від 15.04.2013р. до договору фінансового лізингу №Ш-04/ФЛ від 02.09.2010р.

Відповідно до Акту приймання-передавання права власності на майно від 30.09.2017р. (а.с. 227) до позивача перейшло право власності на предмет лізингу за договором фінансового лізингу №Ш-04/ФЛ від 02.09.2010р.»

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2018р. у справі №905/1737/18 є преюдиційними при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд” від 19.03.2019р. про заміну сторони виконавчого провадження (Стягувача) її правонаступником та не потребують доказування. ТОВ «Четвертий лізинговий фонд” до своєї заяви додано документи на які є посилання у зазначеному рішенні, а саме: протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю  «Український лізинговий фонд» №17/06-20 від 20.06.2017р. та акт приймання-передавання майна прав та обов'язків від 30.09.2017р.

Заявником до заяви додано Протокол №1 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Четвертий лізинговий фонд” від 21.06.2017р., відповідно до якого було ухвалено створити ТОВ «Четвертий лізинговий фонд” в результаті реорганізації ТОВ “Український лізинговий фонд”.

Як вбачається з п. 1.1. Статуту ТОВ «Четвертий лізинговий фонд”: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Четвертий лізинговий фонд» (надалі – Товариство) утворене внаслідок виділу з ТОВ «Український лізинговий фонд» (ідентифікаційний код 37859096) у частині прав та обов’язків відповідно до розподільного балансу.».

Крім того, у Витягу з ЄДРПОУ №1005127909 станом на 18.03.2019р., також, зазначено, що ТОВ «Четвертий лізинговий фонд” є правонаступником ТОВ «Український лізинговий фонд”

Відповідно до ч. 7 ст. 327 ГПК України, у разі вирішення питання про: виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження - суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене, зважаючи обмежений строк розгляду цієї заяви, а також враховуючи, що заявником підтверджено усі обставини викладені у заяві, то суд приходить до висновку щодо задоволення заяви ТОВ “Четвертий лізинговий фонд” від 19.03.2019р. про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Керуючись ст., ст. 52, 233-235, 327, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Четвертий лізинговий фонд” від 19.03.2019 р. про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задовольнити.

2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні №46732499, яке відкрито на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 03.02.2015р. у справі №905/3773/14-908/5138/14 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Четвертий лізинговий фонд».

3. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Суддя                                                                                                   К.В.Проскуряков

Дана ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.