Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 9/225/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
16.12.2019 Справа № 908/3439/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 37573068 (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 206)
до відповідача: Верхових Людмили Василівни, РНОКПП 1793328840 (98211, Автономна Республіка Крим, село Семенівка, вул. Степова, буд. 18-А)
про стягнення суми 33576,99 грн., розірвання договору та виселення,
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області 11.12.2019 надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 02.12.2019 вих. № 84/02-03 до відповідача: Фізичної особи – підприємця Верхових Людмили Василівни, про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 27144,34 грн. та штрафних санкцій, а саме: пені у розмірі 4540,33 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1892,32 грн., розірвання договору оренди № 508/12 від 01.02.2002 нежитлового приміщення площею 17,95 кв.м., розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 177 та звільнення нежитлового приміщення шляхом виселення ФОП Верхових Л.В.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 11.12.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3439/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Позов обґрунтовано умовами договору оренди нежитлового приміщення № 508/12 від 01.02.2002, ст.ст. 17, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 51,52, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, ч.2 ст. 598, ст.ст. 599-609, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України.
Позивач у позовній заяві вказав про те, що 28.01.2016 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця Верхових Л.В., про що орендар не повідомив орендодавця. З посиланням на приписи ст.ст. 51, 52, 599-609 ЦК України позивач зазначив, що у випадку припинення суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Отже, звертаючись до господарського суду, позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб’єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов’язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної – особи підприємця не припинились. Також позивач зазначив, що позовна заява подана із застосовуванням ст. 30 ГПК України, так як орендоване майно знаходиться у місті Запоріжжя.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2019, отриманого на запит господарського суду відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадський формувань», 28.01.2016 було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця Верхових Людмили Василівни (за рішенням фізичної особи – підприємця).
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В частині 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи обраний спосіб захисту, категорію та складність справи, предмет позову, що включає позовні вимоги майнового та немайнового характеру, обсяг та характер доказів суд вважає за необхідне розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Викликати позивача в судове засідання шляхом вручення копії даної ухвали в порядку, передбаченому ст.242 ГПК України.
Відповідача викликати в суд через оголошення на офіційному себ-сайті судової влади України в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України.
Сторони та треті особи можуть брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч.ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України).
Представникам необхідно мати при собі документи, що відповідно до ст. 60 ГПК України, підтверджують їх повноваження (правовстановлюючі документи, ордер, довіреність тощо); документ, що посвідчує особу.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 60 ГПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Заяви по суті справи та документи (докази) повинні бути подані через канцелярію суду або направлені поштою з таким розрахунком щоб вони були отримані судом у встановлені строки. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).
Згідно з ч.ч. 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України). Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених ч. 9 ст.80 ГПК України.
При поданні копій документів необхідно додержуватись вимог ч.ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України, пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ4163-2003), затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, згідно з яким відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, документи, в тому числі заяви з процесуальних питань, які подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, скріплюються електронним цифровим
підписом (ЕЦШ учасника справи (його представника). Документи не скріплені ЕЦП судом не реєструються, відповідні заяви та клопотання залишаються без розгляду.
Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492.
«Гаряча» телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 16.12.2019.
Суддя О.С. Боєва
_03_03.png)
