номер провадження справи 11/108/14
Господарський суд
Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03.12.2014 Справа № 905/3537/13-908/4613/14
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий – суддя Гончаренко С.А.,розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрометал Україна» (вул. Полтавський шлях, буд. 31, кв. 10, м. Харків, Харківська область, 61052; код ЄДРПОУ 33290985),
довідповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Камелот» (вул. Артема, буд. 108, м. Донецьк, Донецька область, 83048; адреса для листування: пр. Панфілова, буд. 1, оф.427, м. Донецьк, Донецька область, 83048, тел. (062) 347-76-11, код ЄДРПОУ 32051187),
відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача:не з’явився;
від відповідача:не з’явився;
про: стягнення 162729,67 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Петрометал Україна» про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Камелот» 162729,67 грн., які складаються з основного боргу в сумі 152200,00 грн., 1927,00 грн. пені, та 8602,67 грн. річних.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2013 порушено провадження у справі №905/3537/13.
23.08.2013 до господарського суду Донецької області від товариства з обмеженою відповідальністю «Петрометал Україна» надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 152200,00 грн. основного боргу, 19720,00 грн. пені та 8570,73 грн. 3% річних.
Відповідності до ст.1 Закону України «Про здіснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», ст. 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розпорядження Голови вищого господарського суду України від 02.09.2014 №28-р, розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема господарським судом Запорізької області.
Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями, справу №905/3537/13-908/4613/14 призначено до розгляду судді Гончаренко С.А.
Позивач підставою виникнення спору зазначає порушення відповідачем умов договору № 17/05-11 від 17.05.2011 в частині своєчасної та повної оплати виготовленої позивачем та поставленої відповідачу продукції. Заборгованість за договором на момент звернення до суду з позовною заявою складає 152200,00 грн. Тривала затримка оплати вартості поставленої продукції слугувала підставою для нарахування сум пені та річних. Разом з цим, позивач просить судові витрати віднести на відповідача.
Відповідач про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином (направлена на адресу відповідача ухвала поштою повернута не була).
Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, в судове засідання повноважного представника не направив. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини:
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зобов’язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Між сторонами у справі була досягнута домовленість щодо поставки позивачем на адресу відповідача резервуару сталевого, ємкістю 32 м.куб. (16+16) та колодязю технологічного 5000х1200х1200, загальною вартістю 197200,00 грн.
Вказана домовленість відображена в договорі № 17/05-11 від 17.05.2011 із додатком № 1 – специфікацією, який був направлений на адресу відповідача.
Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідно суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
24.06.2011 відповідач здійснив передплату в розмірі 20000,00 грн. (згідно банківської виписки з посиланням на договір № 17/05-11 від 17.05.2011). Не зважаючи на той факт що підписаний зі свого боку екземпляр договору відповідач не повернув позивачу, суд дійшов висновку, що в силу ст. 642 Цивільного кодексу України договір № 17/05-11 від 17.05.2011 є укладеним.
За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивач за видатковою накладною № РН-000118 від 18.08.2011 передав відповідачу обумовлені договором резервуар та технологічний колодязь загальною вартістю 197200,00 грн.
Факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується довіреністю № 116 від 18.08.2011.
Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3 Специфікації № 1 до договору № 17/05-11 від 17.05.2011 оплата здійснюється в два етапи: перший – передплата 50% від вартості товару (98600,00 грн. з ПДВ) протягом трьох банківських днів з дати підписання договору та специфікації; другий платіж – 50% від вартості товару (98600,00 грн. з ПДВ) по факту виготовлення товару.
Оскільки господарський суд не має відомостей про точну дату підписання договору відповідачем, датою укладання договору слід вважати 24.06.2011 (п’ятниця) – здійснення першого платежу (дія, якою ТОВ «Будівельна компанія «Камлот» підтвердила свою згоду на укладання договору). Виходячи з цього, сума передплати за договором мала бути перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ «Петрометал Україна» протягом трьох банківських днів – до 29.06.2011, а остаточний розрахунок в день передачі товару – 18.08.2011.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, належним чином не виконав, 28.04.2012 здійснив часткову оплату в сумі 20000,00 грн. та 25.10.2012 – 5000,00 грн. Таким чином, на момент прийняття рішення по справі за позивачем рахується заборгованість за поставленітоварно-матеріальні цінності в сумі 152200,00 грн.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як передбачено п.6.4 вказаного договору, у випадках прострочення платежів покупець, на вимогу продавця, сплачує пеню в розмірі 0,1% щоденно від суми невиконаних зобов’язань, але не більше ніж 10% вартості продукції по відповідній специфікації.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 19720,00 грн. що не перевищує обмеження, встановлене умовами договору.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача річні в сумі 8570,73 грн. за період з 30.06.2011 по 20.04.2013. Розрахунок 3% річних позивачем здійснено вірно, з урахуванням початку перебігу строку прострочення попередньої оплати та остаточного розрахунку, а також часткових оплат, здійснених відповідачем.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 152200,00 грн., 19720,00 грн. пені та 8570,73 грн. річних позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати, слід віднести на відповідача, оскільки спір саме з його вини доведено до судового вирішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Камелот» (вул. Артема, буд. 108, м. Донецьк, Донецька область, 83048; адреса для листування: пр. Панфілова, буд. 1, оф.427, м. Донецьк, Донецька область, 83048, код ЄДРПОУ 32051187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю«Петрометал Україна» (вул. Полтавський шлях, буд. 31, кв. 10, м. Харків, Харківська область, 61052; код ЄДРПОУ 33290985) 152200 (сто п’ятдесят дві тисячі двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 19720 (дев’ятнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. пені, 8570 (вісім тисяч п’ятсот сімдесят) грн. 73 коп. річних та 3609 (три тисячі шістсот дев’ять) грн. 81 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення в повному обсязі складено і підписане 04.12.2014р.
Суддя С.А.Гончаренко