До уваги ДП «Донецька залізниця» у справі № 908/4584/14

 

за позовом Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Шевченко, буд. 1,                            тел.: (0623) 87-91-66, 56-33-62)

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062, м. Донецьк,                  вул. Артема, буд. 68)

про стягнення 4552,53 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Суддя Н.А. Колодій

від позивача: Огненний А.Б., довіреність № 09/29 від 01.01.2014 р.

від відповідача:   не з’явився

 

                                                           Суть спору:

 

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р.                  №    28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” з позовною заявою до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення 4552,53 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4584/14, присвоєно справі номер провадження 32/91/14 з призначенням судового засідання на 26.11.2014 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 26.11.2014 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 03.12.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2014 р. позовні вимоги підтримав та обґрунтовує ст.ст. 110, 114, 115 Статуту залізниць України, ст. ст. 16, 22, 623, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст. 224, 37, 314 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання за викликом не з’явився, але надіслав на адресу господарського суду Запорізької області відзив (вх. № 2022/216 від 20.11.2014 р.) в якому зазначив, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу       були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 04.11.2014 року за відсутності представників сторін.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 03.12.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2014 року ТОВ “ДТЕК Свєрдловантрацит” по залізничній накладній № 53821146 зі станції Должанська Донецької залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” відвантажило у напіввагоні № 66631631 вантаж - антрацит. При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу 69000кг. У накладній відображено, що вантаж ущільнений та маркований вапном.  

На станції Волноваха здійснено комісійне переважування спірного вагону, за результатами якого складений комерційний акт AQ654363/14/276 від 19.05.2014 року, відповідно до якого у спірному вагоні виявилось: що по документу значиться: брутто - не зазначено, тара 22200 кг, нетто-69000 кг. Фактично з’ясувалось: вага брутто 85900 кг, тара -22200кг, нетто 63700 кг., що менше документа на 5300 кг.

У вказаному комерційному акті зазначено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 40см. Поверхня вантажу рівномірно маркована вапном. З півдня на – 7 мм розвантажувальними люками по ходу поїзда заглиблення розміром довжиною 200 см, шириною 200 см, усередину 100 см. У районі поглиблення маркування порушено. З права з півдня по ходу поїзда є ізлом верхнього листа проміж балки сьомого розвантажувального люка, нещільне прилягання кришки люка до поперечної балки, щілина довжиною 100 см, шириною 30 см, забита дошкою. Течі вантажу не має. Вагон технічно не справлений. Вагон безвірний, люки закриті на запірний механізм. Перевантаження вантажу здійснював комерційний агент Крива В.Е. у присутності ДСЗ Чангли В.В. представника ЛО на                    ст. Волноваха слідчого Гетта М.А. 17.05.2014 р., поданий на шлях ремонту, при повторному перевантаженні комерційним агентом Протасенко Л.В. у присутності ДСЗ Чангли В.В. 12.05.2014 р. нестача ваги 5300 кг підтвердилась.

          Комерційний акт підписаний належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

          В комерційному акті AQ654363/14/276 від 19.05.2014 зазначено, що вагон № 66631631 в технічному відношенні виявився несправним.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов’язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

   Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

 Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом.

           Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Пунктом 3.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” №04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування           (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов’язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Згідно даних накладної № 53821146 вантаж завантажено у вагон відправником, вантаж розміщено й закріплено згідно СМГС Ср.2 ЇЗ-5 Гл. 1 п.4.1, п.4,3, п.8 прил.14.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.

          Зауваження з боку залізниці до стану спірного вагону та вантажу у ньому відсутні і на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення, при цьому відстань між станціями відправлення та призначення 313 км.

         Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. 

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури вантажовідправника                      № 488 від 30.05.2014р. вартість  1 тони вугілля АС 6-13 складає 967,80 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Нестача згідно комерційного акту AQ654363/14/276 від 19.05.2014 року у вагоні №66631631 складає 5300 кг. Таким чином, відповідальна недостача (з урахуванням норми недостачі на антрацит, який зданий до перевезення у вологому стані, складає 2% у спірному вагоні складає 1380 кг.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві, вартість недостачі, яку позивач просить стягнути з відповідача, розрахована з урахуванням норми недостачі вантажу з застосуванням 2% та складає 4552,53 грн. Розрахунок позовних вимог судом перевірено.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає вимоги позивача про стягнення                4552 грн.53 коп. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

1.                     Позов Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення 4552,53 грн. задовольнити.

2.                     Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062,                    м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1,                   код ЄДРПОУ 00191129) збитки у розмірі 4552 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Видати наказ.