До уваги ТОВ «Батата» м. Донецьк, у справі № 905/3684/14-908/4561/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Експідішн Компані” (юридична адреса: 53070, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Широке,                    вул. Зоотехнічна, буд. 2; адреса для листування: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, а/с 255)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БАТАТА” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 51, офіс 3; адреса для листування: 83041, м. Донецьк, вул. Шахтна, буд. 7 А, тел.: (062) 340-25-50)

про стягнення 23500 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                           Суддя Н.А. Колодій

від позивача: не з’явився

від відповідача:  не з’явився

 

                                                           Суть спору:

    Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Експідішн Компані” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “БАТАТА” про стягнення 23500 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу копії матеріалів № 905/3684/14 передано на розгляд судді Колодій Н.А.. та присвоєно справі № 905/3684/14-908/4561/14.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 р. прийняті подані матеріали до розгляду, порушено провадження у справі № 905/3684/14-908/4561/14, присвоєно справі номер провадження 32/87/14 з призначенням судового засідання на 26.11.2014 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання 26.11.2014 р. не з’явився. Надіслав   на адресу суду клопотання, яким просить суд розглянути справу без участі представника позивача та повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та обґрунтовує їх ст.ст. 193, 307 Господарського кодексу України, 525, 526, 625, 909 Цивільного кодексу України та умовами договору № 20032014 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.03.2014 р. 

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно                  п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 03.11.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу      були      належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 26.11.2014 року за відсутності представників сторін.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 26.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

 

20.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “БАТАТА” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс Експідішн Компані” було укладено договір № 20032014 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом даного договору є взаємовідносини сторін, які виникають при плануванні, взаєморозрахунках та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміських та міжнародних сполученнях.

Пунктом 1.2 договору визначено, що перевізник зобов’язався виконати транспортне перевезення згідно маршруту на підставі разової заявки від замовника, яка є невід’ємною частиною договору, яка може бути отримана по факсу та має юридичну силу нарівні з оригіналом, а замовник– прийняти та оплатити перевезення в порядку передбачену договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору замовник забезпечує якісне оформлення товарно - транспортної документації, своєчасно вирішує питання: ліцензування, таможень обробка вантажів, ветеринарні та гарантійні сертифікати для безперешкодного проходження автопоїздів у всіх країнах транзиту та здійснення своєчасних розрахунків на перевезення..

Пунктом 2.3. договору визначено, що до організації перевезення замовник надає перевізнику факсом, електронною поштою або іншими видами зв’язку транспорту заявку, завірену підписами та печатками замовник.

В транспортній заявці замовник зазначає дату вантажу, адресу вантажу та відвантаження, контактні телефони та адресу відповідальних осіб на місці вантажу та відвантаження автомобіля, найменування та вагу вантажу, тип рухомого складу (пункт 2.4. договору).

Між сторонами узгоджено заявку від 06.05.2014 р., яка містить маршрут: Донецьк (Україна) - Костанай (Казахстан), дату подачі транспорту під завантаження, час та місце завантаження, вимоги до автомобілю, суму та термін оплати: 46000 б/н, 50% передплати по завантаженню, 50% по відвантаженню, інші дані, необхідні для здійснення перевезення, як того вимагає положення пункту 2.4 договору.

Відповідно до п. 5.5. договору, документом підтверджуючим факт надання транспортних послуг є Акт, підписаний обома сторонами.

Матеріали справи містять Акт № 34 від 24.05.2014 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 46000 грн., на якому є печатка та підпис відповідача.

Згідно п. 5.3. договору, замовник здійснює оплату транспортних послуг перевізника в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом п’яти банківських днів з моменту надання оригіналів ТТН, СМR, акта, податкової накладної, якщо інше не обумовлено в разовій заявці.

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача первинні документи для оплати, а саме оригінали: акту здачі – приймання робіт № 34 від 24.05.2014 р., заявки від 06.05.2014 р., рахунок на оплату № 28 від 13.05.2014 р., податкові накладні, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення від 30.05.2014 р.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за здійснене позивачем перевезення вантажів, а саме 14.05.2014 р. було зроблено передплату в розмірі 22500,00 грн. (платіжне доручення № 825 від 14.05.2014 р.), у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 23500 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачем була направлена відповідачу претензія вих. б/н від 28.05.2014 р. з вимогою сплатити заборгованість за договором в розмірі 23500 грн.

Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення, доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надіслані позивачем документи на вимогу суду в судове засідання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 23500 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

1.   Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Експідішн Компані” до Товариства з обмеженою відповідальністю “БАТАТА” про стягнення 23500 грн. задовольнити.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БАТАТА” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 51, офіс 3; адреса для листування: 83041,                  м. Донецьк, вул. Шахтна, буд. 7 А, код ЄДРПОУ 37135402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Експідішн Компані” (юридична адреса: 53070, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Широке, вул. Зоотехнічна, буд. 2; адреса для листування: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, а/с 255, код ЄДРПОУ 37861351) 23500 (двадцять три тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.                  00 коп. Видати наказ.