flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ “Інвестбуд”, м. Северодонецьк Луганської області та ПАТ “Стромацемент”, м. Донецьк по справі 908/5565/14.

15 грудня 2014, 12:00
    
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
       
 08.12.2014                                                                                                Справа № 908/5565/14
 
   Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестбуд”, (м. Северодонецьк Луганської області)
до Публічного акціонерного товариства “Стромацемент” (м. Донецьк)
про стягнення суми,
 
ВСТАНОВИВ:
 
08.12.2014 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестбуд” про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Стромацемент” суми 5172556,53 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Станом на 01.01.2014 р. розмір мінімальної заробітної плати складає – 1218,00грн.
Як свідчать матеріали позовної заяви, ТОВ “Інвестбуд” заявлено позовну вимогу майнового характеру (стягнення 5172556,53 грн.). Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 73080,00грн. (не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).
Однак, як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви заявником взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Не надавши доказів сплати судового збору, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
За змістом ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.2013 р. єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Обставина, згідно з якою, через неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань, підприємство позивача опинилось у скрутному фінансовому становищі, ніяким чином не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки наявність дебіторської заборгованості ніяким чином не повинно мати наслідком несплату судового збору до державного бюджету України.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не наведено обставин які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для надання відстрочки сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв.постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270 (з наступними змінами та доповненнями).
За змістом п. 19 вказаного Порядку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"             від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в              п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
ТОВ “Інвестбуд” звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою, яка має вихідний номер 258 та датована 24.11.2014 року (дата та номер наявні на першому аркуші позовної заяви).
До позовних матеріалів в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу, надано роздруківку вихідних відправлень з електронної поштової адреси позивача.
З урахуванням вищевказаних положень законодавства та зважаючи на те, що єдиним та допустимим доказом направлення копії позовної заяви відповідачу є Опис вкладення у цінний лист, роздруківка вихідних відправлень з електронної поштової адреси позивача, не може розглядатись як належний доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу, оскільки з неї не вбачається, який саме документ було направлено відповідачу. Надані позивачем докази не свідчать про отримання відповідачем саме копії позовної заяви з додатками, оригінал якої надійшов до господарського суду. Крім того, суд не має можливості пересвідчитись, що на електронну адресу відповідача направлено саме копію позовної заяви з додатками, оригінал якої надійшов до суду.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими доказами.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В даному випадку, надана позивачем роздруківка вихідних відправлень з електронної поштової адреси позивача, ніяким чином не засвідчена, що позбавляє документ статусу належного та допустимого доказу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви відповідачу.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу. 
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ТОВ “Інвестбуд”, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.ст. 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -     
     УХВАЛИВ:
 
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестбуд”, м. Северодонецьк Луганської області без розгляду.
 
 
Суддя                                                                                  М.В. Мірошниченко