ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
21.11.2014 р... Справа № 908/5104/14
Суддя господарського суду Запорізької області Хуторной В.М., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства “НОРД”, м. Донецьк;
до відповідача Лісничого Костянтина Миколайовича, с. НовогуйвинськеЖитомирського району Житомирської області
про зобов’язання укласти договори про викуп акцій
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “НОРД” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Лісничого Костянтина Миколайовича про зобов’язання укласти договір викупу акцій.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що вона підлягає поверненню заявникові, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви надано фіскальний чек №3262 від 14.11.2014 р. та опис вкладення від 14.11.2014 р. на ім’я Лісничий Костянтин Миколайович.
З наданого позивачем опису вкладення від 14.11.2014 р. не вбачається, що відповідачу було направлено позовну заяву від 14.11.2014 р. за №1440 , оскільки в описі вкладення зазначено про направлення відповідачу опису вкладення про направлення позову з додатками, що не може вважатися належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви у розумінні вищезазначених приписів.
Таким чином, позивачем не надано доказів направлення/вручення відповідачу копії позовної заяви №1440 від 14.11.2014 р.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, якщо не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Відповідно до 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”, який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” № 719-VII від 16.01.2014 р. на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1218 грн.
В якості доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано оригінал платіжного доручення №5809 від 18.08.2014 р. на суму 1218 грн.
Судом встановлено, що надане платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (далі – Інструкція).
Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті “М.П.” платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.
За приписами п. 2.14 Інструкції, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача – “Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
В даному випадку, на платіжному дорученні №5809 від 18.08.2014 р. реквізити “проведено банком” не містить підпису уповноваженої особи банку та печатки банку. На зворотному боці платіжного доручення відсутня відмітка про зарахування коштів до Державного бюджету України.
Таким чином, надане позивачем платіжне доручення №5809 від 18.08.2014 р. оформлене з порушенням вимог діючого законодавства та не може бути належним доказом сплати судового збору.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суд також звертає увагу позивача на те, що документи (додатки) які додаються до позву мають бути засвідчені у відповідності до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.
На підставі викладеного, керуючись п.4, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву і додані до неї документи повернути Публічному акціонерному товариству “НОРД” без розгляду.
Додаток: позовна заява 106 аркушах, в т. ч. оригінали документів: платіжне доручення №5809 від 18.08.2014 р., фіскальний чек №326 від 14.11.2014 р. та опис вкладення від 14.11.2014 р. на ім’я Лісничий Костянтин Миколайович.
Суддя В.М. Хуторной
_03_03.png)
