До уваги ТОВ «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» та ТОВ «АГРОТРАНС»

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» (70545, Запорізька область, Оріхівський район, с. Преображенка, вул. Труда, 46; адреса для кореспонденції: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 69, кв. 21)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» (83062, м. Донецьк,                            вул. Ткаченко, 134)

про стягнення 32217,82 грн.

Від позивача: Качан О.Г. – представник за довіреністю № б/н від 01.12.14.

Від відповідача: не з’явився

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.05.14. порушено провадження у справі № 905/3038/14, судове засідання призначено на 11.06.14. о 10-10.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 28-р від 02.09.14. «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» на підставі подання Державної судової адміністрації України № 8-4166/14 від 26.08.14 та № 8-4211/14 від 29.08.14., ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», ст. 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами, зокрема, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області 13.11.14. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» надійшли матеріали справи                  № 905/3038/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» про стягнення 32217,82 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 168П від 04.11.13., з яких: 27500,00 грн. – заборгованості, 2750,00 грн. – штрафу, 1610,82 грн. – пені, 357,00 грн. – 3% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., справі присвоєно номер 905/3038/14-908/4903/14, справу № 905/3038/14-908/4903/14 передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті вартості отриманого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.11.14. прийнято справу № 905/3038/14-908/4903/14 до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 19/141/14, судове засідання призначено на 04.12.14. о 11-50.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.14. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 905/3038/14-908/4903/14 відкладено на 17.12.14. о 14-30.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.14. повторно не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не подав.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 905/3038/14-908/4903/14.

 

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

04.11.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ»(далі – Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» (далі – Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 168П (далі – Договір).

Позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» рахунок-фактури № У-00000646 від 06.11.13. в розмірі 55000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив позивачу 50 % попередньої оплати в сумі 27500,00 грн. за рахунком-фактурою № У-00000646 від 06.11.13., що підтверджується платіжними дорученнями: № 33 від 06.11.13. та № 747 від 06.11.13. та банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ», належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що після отримання товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» в порушення умов п. 6.1.2 Договору несплачено вартість товару в розмірі 27500,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» було надіслано лист-претензію № 208 від 19.12.13. з вимогою про сплату останнім суми боргу в розмірі 27500,00 грн. до 30.12.13.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказаний вище лист-претензію позивача та доказів оплати суми боргу в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в повному обсязі вартість отриманого товару не сплачено, чим порушено умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» до суду з даним позовом склала 27500,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що свої зобов’язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачу передано у власність відповідача товар на загальну суму 55000,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств актом приймання-передачі товару на суму 45833,33 грн. без ПДВ та видатковою накладною № У-0000466 від 07.11.13. на суму 55000,00 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» рахунок-фактури № У-00000646 від 06.11.13. в розмірі 55000,00 грн.

Відповідач оплатив позивачу 50 % попередньої оплати в сумі 27500,00 грн. за рахунком-фактури № У-00000646 від 06.11.13., що підтверджується платіжними дорученнями: № 33 від 06.11.13. та № 747 від 06.11.13. та банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ», належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи..

Однак, відповідачем, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, у встановлений Договором строк свої зобов’язання перед позивачем в повному обсязі не виконано, 50 % вартості отриманого товару в строк до 21.11.13. не оплачено, в зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ»становить 27500,00 грн.

Крім того, наявність заборгованості в розмірі 27500,00 грн. не заперечується відповідачем, що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.13. по 18.12.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами свої зобов’язань.

Таким чином, оскільки відповідачем належним чином не виконано свої зобов’язання, даний Договір на час виконання зобов’язань та на даний час є діючим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сума основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» за неналежне виконанням умов Договору в частині розрахунків за отриманий товар становить 27500,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» в частині стягнення 27500,00 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач несвоєчасно оплатив вартість наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 357 грн. – 3% річних за період з 22.11.13. по 28.04.14.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, перерахувавши суму 3 % річних, судом встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку отриманої суми, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 354,86 грн. – 3 % річних за період з 22.11.13. по 28.04.14. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Також, позивач на підставі п. 7.3 Договору просить суд стягнути з відповідача 1610,82 грн. – пені за період з 22.11.13. по 28.04.14. та на підставі п. 7.4 Договору 2750,00 грн. – штрафу.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми несплати (недоплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання Покупцем свого зобов’язання щодо оплати.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань, що випливають з цього Договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 % відсотків від ціни товару, вказаної у п. 1.2 Договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми пені та штрафу, судом встановлено, що розрахунок штрафу вірний, а при розрахунку пені позивачем допущено помилку.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1601,03 грн. за період з 23.11.13. по 28.04.14. (за обґрунтованим розрахунком суду) та 2750,00 грн. – штрафу (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

 

 

1.            Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» задовольнити частково.

2.            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАНС» (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, 134, код ЄДРПОУ 32637082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЦТВО ПІДСИЛЕНОЇ ТЕХНІКИ» (70545, Запорізька область, Оріхівський район, с. Преображенка, вул. Труда, 46; адреса для кореспонденції: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 69, кв. 21, код ЄДРПОУ 37547090) 27500 (двадцять сім тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. – основного боргу, 2750 (дві тисячі сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. – штрафу, 1610 (одну тисячу шістсот десять) грн. 82 коп. – пені, 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 00 грн. – 3 % річних, 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 32 коп. – судового збору.

5.      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.