flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ НВП „Енерготрансінжиніринг” (м. Донецьк) по справі № 908/6082/14

26 грудня 2014, 10:30
 
 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
  УХВАЛА
24.12.2014 р.                                                                                                                                                               908/6082/14
 
Суддя                      Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши позовні матеріали
 
За позовом             Публічного акціонерного товариства „Фінростбанк” (м. Одеса)
 
До                            Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства „Енерготрансінжиніринг” (м. Донецьк)
 
                                 Про стягнення 2 568 595 долари США 84 центи США
 
В с т а н о в и в:
 
Позовна заява вих. № 2371 від 18.12.2014 року підлягає поверненню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у зв’язку з тим, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, не вказано доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно положень п. п. 3 та 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;…, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов …
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 156 з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) від 03.04.2013 року в розмірі 2 568 595 доларів США 84 центи США, з яких: 2 300 000 долари США – заборгованість за кредитом, 29 301, 37 долари США – заборгованість по процентам, 239 294,47 долари США – прострочена заборгованість по процентам.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 ГПК України, за позивачем закріплено зазначення ціни позову.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК України, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов’язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях).
Вказана правова позиція викладена в п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Позивачем в тексті позовної заяви не було вказано еквіваленту стягуваної суми в національній валюті України.
В наданому суду до позовних матеріалів „Розрахунку заборгованості” також вказана сума заборгованості в доларах США, без еквівалента в національній валюті України (гривні).
Отже, позивачем не було дотримано вимог ст. 54 ГПРК України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що до господарського суду Запорізької області ним була подана позовна заява вих. № 2371 від 18.12.2014 року на чотирьох пронумерованих аркушах.
При цьому, після аркушу під № 2 одразу йде аркуш № 4, тобто відсутній аркуш № 3 тексту позовної заяви.
Відсутність всіх аркушів позовної заяви не дає можливості суду встановити обставини позовної заяви, вказані позивачем, з’ясувати та оцінити докази, та лишає суд можливості належним чином призначити позовну заяву до розгляду по суті.
Відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, подання позовної заяви, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви, є підставою для повернення позовної заяви.
Вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Повернення позовної заяви на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Крім того, за вимогами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази повинні бути подані в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.     
Незасвідчені у встановленому порядку копії документів допустимими та належними доказами не являються.
Копії документів, які подаються до господарського суду, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України “Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації. ДСТУ 4163”, затвердженого наказам Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55.
Вказаним стандартом встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Вказана правова позиція викладена в п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Додані позивачем до оригінального примірника позовної заяви вих. № 2371 від 1812.2014 року копії документів встановленим вимогам не відповідають, а саме: копія позовної заяви вих. № 2371 від 18.12.2014 року і додані до копії позовної заяви документи не засвідчені позивачем вказаним вище способом.  
При повторному зверненні до суду вам необхідно врахувати викладені вище обставини.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.
Оскільки позивачем не було надано суду доказів сплати судового збору, то у даному випадку, відсутні підстави для повернення судового збору позивачу.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд –
 
                    У Х В А Л И В :
 
Позовну заяву вих. № 2371 від 18.12.2014 року і додані до позову документи повернути позивачу без розгляду.
 
Додаток: позовні матеріали на 35 (тридцяти п’яти) аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. № 2371 від 18.12.2014 року на чотирьох аркушах.
 
Суддя                                                                                          Л.С. Місюра