ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви
22.12.2014 Справа № 29/138
Суддя Немченко О.І., розглянувши матеріали заяви Пахомової Любові Петрівни про скасування судових наказів виданих господарським судом Донецької області від 14.11.2011 року у справі № 29/138
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авант Трейд” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2)
до відповідача: Фізичної особи підприємця Пахомової Любові Петрівни (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 23, кв. 1)
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області надійшла заява Пахомової Любові Петрівни про поновлення строків щодо прийняття заяви та скасування судових наказів виданих господарським судом Донецької області 14.11.2011 у справі № 29/138 про стягнення 338,00 грн. на компенсацію судових витрат (державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.) та про стягнення 3871,63 грн. (основного боргу в сумі 2350 грн. 80 коп., інфляційних витрат в сумі 225 грн. 74 коп., пені в розмірі 322 грн. 65 коп., 20 % річних у сумі 519 грн. 87 коп. та штрафу в сумі 452 грн. 57 коп.
Заява подана на підставі ст.ст. 100, 104, 105 ЦПК України.
Розглянувши матеріали заяви, суд відмовляє у прийнятті заяви про скасування судових наказів, на підставі наступного:
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Роз’яснення цієї норми також міститься у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції”, на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви (заяви), якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акта експертизи тощо).
Заявником, а саме як фізичною особою Пахомовою Любов’ю Петрівною, а не як фізичною особою – підприємцем (відповідачем у справі № 29/138) подана заява на підставі ст. 100,104,105 ЦПК України, які регламентують розгляд спрів у порядку наказного провадження саме в цивільному судочинстві.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” № 14 від 23.12.2011 року роз’яснено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. У випадках, встановлених законом, до суду із заявою про видачу судового наказу можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (частина перша статті 45, частина друга статті 95 Цивільного процесуального кодексу України. Перелік вимог, визначених частиною першою статті 96 ЦПК, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб; 5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
В даному випадку, у господарській справі № 29/138 було винесено рішення господарським судом зі спору між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” та фізичною особою – підприємцем Пахомовою Любою Петрівною, який розглядався саме в порядку господарського судочинства. На виконання цього рішення і було видано накази від 14.11.2011 р.
Отже, у господарського суду відсутні підстави для розгляду заяви про скасування судового наказу, поданої фізичною особою із посиланням на норми ст. 100, 104, 105 ЦПК України, які регулюють порядок здійснення наказного провадження у цивільному судочинстві.
Враховуючи, що в даному випадку, судові накази видані на виконання рішення господарського суду Донецької області у господарській справі № 29/138, яка розглядалась судом в порядку господарського судочинства, за правилами якого не передбачено саме скасування судових наказів, про що Пахомовою Любов’ю Петрівною було подано заяву у цій справі на підставі ст.ст. 100, 104, 105 ЦПК України, суд згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у прийнятті заяви Пахомової Любові Петрівни про поновлення строків щодо прийняття заяви та скасування судових наказів виданих господарським судом Донецької області 14.11.2011 у справі № 29/138 про стягнення 338,00 грн. на компенсацію судових витрат (державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.) та про стягнення 3871,63 грн. (основного боргу в сумі 2350 грн. 80 коп., інфляційних витрат в сумі 225 грн. 74 коп., пені в розмірі 322 грн. 65 коп., 20 % річних у сумі 519 грн. 87 коп. та штрафу в сумі 452 грн. 57 коп.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті заяви Пахомової Любові Петрівни про поновлення строків щодо прийняття заяви та скасування судових наказів виданих господарським судом Донецької області 14.11.2011 у справі № 29/138 про стягнення 338,00 грн. на компенсацію судових витрат (державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.) та про стягнення 3871,63 грн. (основного боргу в сумі 2350 грн. 80 коп., інфляційних витрат в сумі 225 грн. 74 коп., пені в розмірі 322 грн. 65 коп., 20 % річних у сумі 519 грн. 87 коп. та штрафу в сумі 452 грн. 57 коп.
Повернути заяву з доданими до неї матеріалами на 9 аркушах заявнику Пахомовій Любові Петрівні (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 23-1).
Суддя О.І. Немченко