До уваги Державне підприємство “Донецька залізниця” відповідач у справі № 908/5462/14.

Запорізької області

За позовом: Публічного акціонерного товариства “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЧНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА” (87504, Донецька область,                            м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129, засоби зв’язку:                        тел. (0629) 56-40-03, (0629) 56-43-55, факс: (0629) 53-03-27, адреса електронної пошти: pvs@ilyish.donetsk.ua)

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062, м. Донецьк,              вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957, засоби зв’язку: тел. (0622) 19-44-00,          19-44-50, факс: (0622) 91-54-59, адреса електронної пошти: railway.dn.ua)

про відшкодування збитків в сумі 2 602, 93 грн.

 

 

від позивача: Шевелев В.Г., юрисконсульт 1 категорії відділу судової практики та виконання рішень юридичного управління ПуАТ “ММК ІМ. ІЛЛІЧА”, довіреність                  № 09/30 від 01.01.2014р.

від відповідача: не з’явився

 

 

ПуАТ “ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ДП “Донецька залізниця” про відшкодування суми збитків за незбереження прийнятого до перевезення вантажу на підставі залізничної накладної № 45177854 від 15.07.2014р. в сумі 2 602,93 грн.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 612 ЦК України, 175, 193, 224, 225 ГК України, ст. 110 Статуту залізниць України та ст. 64, 82 ГПК України.

Ухвалою від 03.12.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5462/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.12.2014р. о 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 25.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 30.12.2014р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 25.12.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання договору поставки № 40/2013/3673 від 23.12.2013р., укладеного між ПуАТ “ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА” та ТОВ "Торговий дім "ЄВРАЗ УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ, перевізником ДП “Донецька залізниця” по залізничній накладній № 45177854 від 15.07.2014р. в напіввагоні                               № 52735602 зі станції Роковата в адресу Комбінату була здійснена поставка залізної агломераційної руди.

По прибуттю на станцію Донецьк Донецької залізниці 15.07.2014р. було складено досилочну накладну № 45179298 на вищезазначений напіввагон, який потім було направлено на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний, де і було здійснено перевірку вантажу.

В результаті, 19.07.2014р. виявлена нестача в напіввагоні № 52735602 в кількості 4 600 кг та складений комерційний акт БН № 720900/419.

Відповідно до інформації, викладеної у комерційному акті, завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 600-700 мм, нерівномірна, холмообразна. Поверхня вантажу не маркована. Над 1-2 люками мається заглиблення розміром 2 200 мм х ширину вагону х до полу вагону. Над 6-7 люками заглиблення розміром 1 800 мм х на ширину вагону х до полу вагону. Вагон прибув у технічному відношенні несправним: з лівої сторони по ходу поїзду 1 люк зламаний, зазор 60 мм, 6-7 люки зламані, зазор 50 мм, 4 люк заламаний, зазор 70 мм, 7 люк прогнутий, зазор 50 мм.

Враховуючи вартість 1 тони агломераційної руди, розмір збитків з урахування ПДВ та норми природної втрати складає 2 602,93 грн.

Представник відповідача в судове засідання 25.12.2014р. не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

25.12.2014р. до суду надійшло клопотання відповідача від 18.12.2014р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю направлення представника для участі у судовому засіданні.

Клопотання відповідача судом не задоволено з огляду на те, що з моменту порушення провадження у справі (03.12.2014р.) у відповідача було достатньо часу для вжиття заходів щодо захисту своїх інтересів в суді при розгляді справи № 908/5462/14, в тому числі і за участі представника.

Крім того, заявляючи клопотання, відповідач не зазначив який саме представник не може прийняти участь у судовому засіданні та у зв’язку із якими конкретними обставинами. Не надано відповідачем і відзиву на позовну заяву.

Господарський суд також враховує категоричні заперечення представника позивача, який прибув в судове засідання з м. Маріуполь, проти відкладення розгляду справи.

До того ж, питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.   

Надані ж позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача ніяким чином не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

 

 

На підставі залізничної накладної № 45177854 від 15.07.2014р. ПАТ "ЄВРАЗ УКРАЇНА" (Вантажовідправник) зі станції Роковата Придніпровської залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ПуАТ “ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА” (Одержувач) відвантажило у напіввагонах № 52735602,                           № 52906286 руду залізну агломераційну (аглоруду).

 

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу 138 000 кг - по 69 000 кг. В кожному напіввагоні (п.24).

Вантаж розміщений та закріплений згідно Схемі № 01-08 СХ МТУ № МО 10/101 від 30.10.2008р. (п.20).

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 19.07.2014р. ПуАТ “ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА” отримало зазначений у згаданій залізничній накладній вантаж разом зі складеним комерційним актом БН 720900/419 про недостачу руди залізної (аглоруди) у напіввагоні № 52735602 у кількості 4 600 кг:

значиться по документам: брутто - не указано, тара - 22 000 кг, нетто - 69 000 кг.

виявилось при перевантаженні: брутто 86 400 кг, тара з брусу 22 000 кг, нетто 64 400 кг.

Як зазначено в комерційному акті БН 720900/419, завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 600-700 мм, нерівномірна, холмообразна. Поверхня вантажу не маркована. Над 1-2 люками мається заглиблення розміром 2 200 мм х ширину вагону х до полу вагону. Над 6-7 люками заглиблення розміром 1 800 мм х на ширину вагону х до полу вагону. Вагон прибув у технічному відношенні несправним: з лівої сторони по ходу поїзду 1 люк зламаний, зазор 60 мм, 6-7 люки зламані, зазор 50 мм, 4 люк заламаний, зазор 70 мм, 7 люк прогнутий, зазор 50 мм.

Переваження вантажу провадилось на 150 тонних електронних вагах ст. Сартана2 з повним зупиненням вагону. При повторному перевантаженні вагону недостача вантажу підтвердилась.

Комерційний акт підписано належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за N 567/6855: заступником ДС, прийомоздавальником, комерційним агентом та вантажоодержувачем. Зазначено, що завідуючого вантажним двором в штаті немає.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

 

За приписами статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого                             постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено і ч.2 ст.307 ГК України.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України від 04.07.1996р. N 273/96-ВР “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за  невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до   перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

 Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом.

Статтею 31 Статуту залізниць України унормовано, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

В пункті 3.8 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 3 статті 32 Статуту залізниць України та пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов’язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Згідно даних накладної № 45177854 від 15.07.2014р., вантаж розміщений та закріплений згідно Схемі № 01-08 СХ МТУ № МО 10/101 від 30.10.2008р. (п.20).

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, наведене дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону та розміщення вантажу у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.

Як зазначено в абз. 2 ч. 1 ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

В даному випадку 19.07.2014р. ПуАТ “ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА” отримало вантаж разом зі складеним комерційним актом БН 720900/419, який свідчить про недостачу залізної руди (аглоруди) у напіввагоні № 52735602 у кількості 4 600 кг.

Цим комерційним актом встановлено, що завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 600-700 мм, нерівномірна, холмообразна. Над 1-2 люками мається заглиблення розміром 2 200 мм х ширину вагону х до полу вагону. Над 6-7 люками заглиблення розміром 1 800 мм х на ширину вагону х до полу вагону. Вагон прибув у технічному відношенні несправним: з лівої сторони по ходу поїзду 1 люк зламаний, зазор 60 мм, 6-7 люки зламані, зазор 50 мм, 4 люк заламаний, зазор 70 мм, 7 люк прогнутий, зазор 50 мм.

Переваження вантажу провадилось на 150 тонних електронних вагах                               з повним зупиненням вагону.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури  вантажовідправника № 429 від 15.07.2014р., вартість 1 тони залізної руди агломераційної складає 665,71 грн. (з ПДВ).

Згідно ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

 

 

Відповідальна недостача (з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 1 % маси, зазначеної в перевізному документі) у спірному вагоні складає 690 кг. (69 000 х 1 %).

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 2 602, 93 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (розрахунок у позовній заяві перевірений судом.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

 

2. Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83062,                           м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957)  на користь Публічного акціонерного товариства “МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЧНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) 2 602 (дві тисячі шістсот дві) грн. 93 коп. збитків та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3.   Повне рішення складено 30.12.2014р.