До уваги ТОВ “АФОН ПЛЮС” по справі № 908/4936/14

номер провадження справи № 24/164/14

Запорізької області

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АФОН ПЛЮС” (83050,                             м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 3-Б, ідентифікаційний номер 36870056 )

до відповідача: Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. М. Горького, буд.13/7, ідентифікаційний номер 01125761)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20, ідентифікаційний номер 38699859)

про внесення змін до договору

від позивача: Железняк О.В., довіреність № 193/12 від 05.12.2014р.

від відповідача: Мастеров О.В., довіреність № 13/40-19-юр від 10.06.2014р.

від третьої особи: Білокінь О.М., довіреність № 12547/10/08-22-25 від 22.09.2014р.

 

17.11.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «АФОН ПЛЮС» з позовною заявою до Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт” про внесення змін до договору від 23.07.2014р. №57, а саме пункт 1.1 викласти в такій редакції: “Предметом настоящего договора является возмещение затрат Портового оператора по хранению угля в порту с 17.01.2014г. по момент перехода груза во владение грузовладельцам путем подписания акта приема – передачи бесхозного угля до момента вывоза его из порта (далее по тексту договора услуги) в количестве 2494, 100 тн (согласно биржевого договора от 18.07.2014г. между Бердянской ОГНИ, ООО «Фирма «Оникс» и ООО «АФОН ПЛЮС») путем его отгрузки по договору поставки от 05.06.2014г. № 2014/0605 АП- КТ/2014/06-12 от 15.06.2014г. между ООО «АФОН ПЛЮС» и ООО «КОАЛ ТРЕЙД», далее по тексту договора – Груз”, про внесення змін до договору від 23.07.2014р. № 57, а саме пункт 4.1.1 викласти в такій редакції «4.1.1 За хранение груза на открытых складских площадках Портового оператора с 17.01.2014г. до момента передачи данного груза в собственность. Включительно грузовладелец оплачивает возмещение затрат по хранению груза поставкам себестоимости хранения в следующих размерах: - с 17.01.2014г. – момент перехода права собственности на указанный груз – 0, 28 грн. /т в сутки», стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 291 718, 63 грн.

Ухвалою від 17.11.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/4936/14, присвоєно провадженню номер 24/164/14, справу призначено до розгляду на 12.12.2014р. Цією же ухвалою залучено до участі у справі третю особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20).

Розгляд справи відкладався на 24.12.2014р., на 29.12.2014р.

24.12.2014р. позивачем надана заява про уточнення позову, просить суд вважати пункт 1.1 договору від 23.07.2014р. за № 57 в такій редакції «1.1 Предметом настоящего договора является возмещение затрат Портового оператора по хранению угля в порту с 17.01.2014г. по 17.07.2014г. и по хранению угля с 18.07.2014г. до момента вывоза его из порта (далее по тексту договора услуги) в количестве 2494,100тн. (согласно биржевого договора от 18.07.14г. между Бердянской ОГНИ, ООО «Фирма «Оникс» и ООО «АФОН ПЛЮС») путем его отгрузки по договору поставки от 05.06.14г. № 2014/0605 АП-КТ/2014/06-12 от 05.06.14г. между ООО «АФОН ПЛЮС» и ООО «КОАЛ ТРЕЙД», далее по тексту договори - Груз.»: вважати пункт 4.1.1. договору від 23.07.2014р. за № 57 в такій редакції «4.1.1. За хранение груза на открытых складских площадках Портового оператора с 17.01.2014 до момента заключения договора купли-продажи - до 17.07.2014г. Включительно Грузовладелец оплачивает возмещение затрат по хранению Груза по ставкам себестоимости хранения в следующих размерах: С 17.01.2014г. -17.07.14г. - 0,28 грн/т в сутки.»; стягнути на поточний рахунок позивача № 26008051812551 в ПАТ «ПРИВАТБАНК», код банку 335496, ідентифікаційний код 36870056 надмірно сплачені кошти в розмірі 291 718, 63 гривень (двісті дев'яносто одна тисяча сімсот вісімнадцять гривень. 63 копійки).

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 29.12.2014р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. 23.07.2014р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 57. Предметом даного договору визначено відшкодування витрат Портового оператора по зберіганню вугілля з 28.11.2011р. по 17.07.2014 року відповідно до біржового договору між позивачем та Бердянською ОДПІ. Після підписання позивачем направлено копію даного договору до Бердянської ОДПІ, яка повідомила що майно обліковується за державою лише з 17.01.2014 року, тобто з цієї дати у ТОВ «Афон Плюс» виникли зобов’язання по біржовому договору сплатити витрати по зберіганню безхазяйного майна та відмовою відповідача надати інформацію про конкретні витрати понесені відповідачем при зберіганні саме даного безхазяйного майна. При укладенні договору від 23.07.2014 року відповідач приховав інформацію про те, що майно обліковувалось за Бердянською ОДПІ з 17.01.2014 року відповідно до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого ПКМ України від 25.08.1998р. №1340. З цієї дати Бердянська ОДПІ дійсно є володіє (розпоряджається) даним майном та може передавати свої права та обов’язки іншим особам. Так, відповідно до умов біржового договору, покупець несе витрати пов’язані з зважуванням, завантаженням та зберіганням товару (п. 3.2 договору).До цього часу відповідно до пункту 7.3 Продавець (Бердянська ОДПІ) несе відповідальність за збереження проданого товару до моменту підписання акту прийому – передачі майна. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечив проти задоволення позову. Свою позицію обґрунтував наступним:На території Порту, власником якого став позивач, (антрацит АКО кількістю 2494,1т) зберігалось з 28.11.2011р. Ймовірний власник вантажу (фірма «Індастрі Іст») після завантаження 27.11.2011 року основної партії вугілля на теплохід «Акар 3» відмовився від розпорядження ним. Подальший порядок дій Порту щодо розпорядження таким майном врегульовано нормами Декрету Кабінету Міністрів України № 33-93 від 08.04.1993р. «Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торгівельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни». Вирішення подальшої долі вантажу віднесено до компетенції Обласної комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що зберігаються понад установлені терміни у Бердянському морському торгівельному порту і на припортових залізничних станціях. Згідно п.3.1 засідання Обласної комісії від 24.12.2013р. прийнято рішення про передачу податковим органам, вугілля марки АКО кількістю 2494,1т. строк зберігання з 27.11.2011 року за умови вирішення питання про компенсацію затрат порту на зберігання вантажу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи пояснив, що 26.12.2014 року Протоколом засідання обласної комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що зберігаються понад установлені терміни у Бердянському морському торгівельному порту і на припортових залізничних станціях вирішено запропонувати Головному управлінню Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області розглянути питання щодо реалізації вантажу, що знаходяться понад установлені терміни у порту за умови вирішення питання компенсації затрат на зберігання вантажу. 17.01.2014р. згідно з вимогами Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998р. за № 1340, Порядку взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.13р. № 570, Бердянською ОДПІ здійснено опис та постановку на облік безхазяйного майна - вугілля Антрацит АКО у кількості 2494,1 т., що знаходилося на відкритій території ДП «Бердянський морський торгівельний порт», про що складено Акт опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 17.01.2014р. №1. Саме з цієї дати Бердянська ОДПІ є особою, яка здійснює розпорядження цим майном та відповідає за його зберігання. Даний факт підтверджується актом опису майна, постановкою на облік цього майна як безхазяйного та доручення обладміністрації щодо його реалізації для надходження коштів до бюджету. До 24.12.2013 року Бердянській ОДПІ не було відомо про існування такого майна та витрати на зберігання такого вантажу не можуть бути виставлені податковому органу. 18.07.2014р. на біржових торгах Запорізької товарної Біржі «Гілея» ТОВ «Афон Плюс» придбало у Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області вказане безхазяйне майно. Відповідно до протоколу біржових торгів № 1 (біржові торги № 5) від 18.07.2014р. укладено біржовий договір від 18.07.2014р. про купівлю даного вугілля у Бердянської ОДШ за ціною 587 086, 20 грн. 23.07.2014р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 57, предметом якого, зокрема, визначено відшкодування витрат Портового оператора по зберіганню вугілля відповідно до біржового договору між позивачем та Бердянською ОДПІ. Строк зберігання відповідно до умов договору визначено з 28.11.2011р. по 17.07.2014рг Проте, Бердянська ОДПІ розпоряджається даним майном з 17.01.2014р. - дати акту опису та постановки на облік. Бердянська ОДПІ листом від 24.07.2014 року № 9872/10/08-22-25 повідомляло порт про те, що правове регулювання відносин у сфері зберігання регулюється главою 66 ЦК України. Так, договір зберігання укладається у письмовій формі. На виконання цієї норми Закону, 21.01.2014р. № 996/10/11-015 (після поставлення на облік майна як безхазяйного) було направлено на адресу відповідача проект договору зберігання на безоплатній основі . Даний проект договору не повернений на адресу ОДПІ та не запропонований будь-який інший договір, який, на думку Порта, повинен бути укладений зважаючи на відносини по зберіганню майна. Таким чином укладення договору зберігання з визначенням суми зберігання не існує Окрім цього, відповідно до картки обліку вугілля, яке в подальшому визнано безхазяйним, оприбуткування портом фактично відбулось 01.08.2013 року, що свідчить про відсутність дій до 01.08.2013 року по збереженню цього майна, оскільки портом таке майно фактично не було прийнято. Тобто розрахунок відшкодування витрат, здійснений портом з 28.11.2011 року є таким, який не відповідає фактичним обставинам зберігання вугілля.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, третьої особи, суд

24.12.2013 року на засіданні Обласної комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що зберігаються понад установлені терміни у Бердянському морському торгівельному порту і на припортових залізничних станціях обговорювали шляхи звільнення територій Бердянського морського торгівельного порту від залежалих вантажів.

Пунктом 3 запропоновано Головному управлінню Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області розглянути питання щодо реалізації вантажу (антрацит АКО 2494,1т.) за умови вирішення питання компенсації затрат порту на зберігання вантажу.

17.01.2014 року Бердянська ОДПІ описала вугілля Антрацит АКО та поставила майно на облік як безхазяйне, склавши при цьому акт.

На виконання рекомендації Обласної комісії Бердянською ОДПІ 21.01.2014 року                 № 996/10/11-015 (після постановлення на облік майна як безхазяйного) направлено на адресу Порту проект договору зберігання на безоплатній основі. Даний проект договору не повернений на адресу Бердянської ОДПІ та не запропонований будь-який інший договір, який, повинен бути укладений зважаючи на відносини по зберіганню майна.

Встановлено, що між Портом та Бердянською ОДПІ не врегульовано питання щодо зберігання вантажу з 27.11.2014 року в договірному порядку. Суду не доведено, що Бердянська ОДПІ замовляла ці послуги і що сторонами встановлено договірні відносини та погоджено у будь-який спосіб відповідні витрати.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом діяльності відповідача є КВЕД 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту, що включає в себе експлуатацію шлюзів, діяльність пов’язану з навігацією, лоцманським проведенням суден, швартуванням до причалу, діяльність пов’язану з рятуванням суден, діяльністю маяків.

Так, відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України «Про морські порти України»             від 17.05.2012р. за № 4709- VІ визначено, що виключно державними підприємствами, установами, організаціями надаються послуги з:

1)     регулювання руху суден;

2)     забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт;

3)     навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;

4)     картографічного забезпечення мореплавства;

5)     забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин.

Відповідно до ст. 21 Закону «Про морські порти України», тарифи на спеціалізовані послуги, визначені Кабінетом Міністрів України (забезпечення лоцманського проведення, регулювання руху суден, забезпечення проведення криголамних робіт) є чітко регламентовані. Інші послуги є вільними та визначаються договором між суб’єктом господарювання, який надає такі послуги, та їх замовником.

Вирішити питання компенсації затрат порту на зберігання вантажу Обласна комісія 24.12.2013 року пропонувала саме двом сторонам Порту та Головному управлінню Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області. Жодного погодження (документу, договору, угоди та ін.) між цими органами суду не надано. Бердянська ОДПІ теж не надає жодного розпорядження, органу вищого рівня про зобов’язання нести витрати по зберіганню з 27.11.2011 року.

18.07.2014 року на біржових торгах Запорізької товарної Біржі «Гілея» ТОВ «АФОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 36870056) придбано у Бердянській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області безхазяйне майно - вугілля кам’яне Антрацит АКО- в кількості 2494,1 тонни, що знаходилось на відкритій території Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125761).

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору, поставка вважається здійсненою в момент підписання сторонами акту прийому передачі біржового товару на базисі поставки відповідно до умов цього Договору та підставі даних зважування товару на вагах Бердянського морського торговельного порту.

Відповідно до пункту 7.3., саме на Бердянську ОДПІ покладена відповідальність за збереження проданого товару до моменту підписання акту прийому – передачі майна.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України).

            23.07.2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 57. Предметом даного договору визначено відшкодування витрат Портового оператора по зберіганню вугілля з 28.11.2011 року по 17.07.2014 року відповідно до біржового договору між позивачем та Бердянською ОДПІ.

Але відповідач, крім протоколу обласної комісії не навів жодного обґрунтування, покладення обов’язку відшкодовувати витрати по зберіганню вугілля з 27.11.2011 року вільне розпорядження яким здійснював Порт.

Загальною ознакою похідного способу набуття права власності є правонаступництво, тобто перехід права власності від одних осіб до інших.

Таким чином, підстава набуття права власності в одних осіб є одночасно підставою для припинення права власності в інших осіб і навпаки.

Отже, важливе значення у таких випадках має визначення моменту, коли до набувача майна переходить право власності, адже з цього моменту переходить і тягар утримання власності (ст. 322) і ризик випадкового знищення чи пошкодження майна (ст. 323 ЦК).

Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.».

            Так позивачем придбано вугілля за ціною 587 086, 20 грн., а витрати на його зберігання відповідачем виставлені в сумі 440 543, 59 грн., що майже дорівнює ціні придбаного товару.

Стаття 1 Закону України «Про природні монополії» містить визначення поняття природної монополії, а відповідно до вимог статті 10 названого Закону суб'єкти природних монополій зобов'язані дотримуватися встановленого порядку ціноутворення, стандартів і показників безпеки та якості товару, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках.

Частина 2 ст. 652 ЦК встановлює умови, за одночасної наявності яких договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Що характеризується тим, що в договорі відсутня ціна договору, як істотна умова договору.

Господарський кодекс України відносить ціну договору до істотних умов.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст. 683 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, істотною є та умова, що станом на 23.07.2014 року позивач не є власником даного вугілля, так як акт прийму - передачі вказаного вугілля між Бердянською ОДПІ та ТОВ «АФОН ПЛЮС» не підписаний, а тому і нести відповідальність за збереження даного вантажу позивач не може в силу пункту 7.3 Біржового договору від 18.07.2014 року, так як позивач на момент укладення договору про відшкодування витрат на зберігання не є власником безхазяйного вугілля, а тому не може виступати в якості «Грузовладельца» та вільно розпоряджатися майном яке йому не передано у власність.

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

30.07.2014 року за № 59/14 відповідачу направлено протокол розбіжностей до договору № 57 від 23.07.2014р., відповідно до якого позивачем було надано пропозицію щодо зміни умов договору.

05.08.2014 року на адресу позивача відповідач надіслав лист про повернення протоколу розбіжностей без погодження.

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

Відшкодування витрат на зберігання речі відповідач прирівняв до вартості самої речі тим самим намагаючись позбавити права власності ТОВ «АФОН ПЛЮС».

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

            При укладанні договору відповідач достовірно був обізнаний у відсутності правочинів чи інших зобов’язань які б надавали йому право включати витрати по зберіганню речі до виникнення у держави право власності (розпорядження) на таке вугілля.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не спростував доводів позивача та висновків суду.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Суд звертає увагу, що позивачем не сплачено у встановленому розмірі суму судового збору. Так, у відповідності до Закону України “Про судовий збір”, судовий збір із позовної заяви майнового характеру сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірі мінімальних заробітних плат, а ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, у даному випадку, судовий збір повинен складати 7 052, 37 грн. (5 834, 37 грн. +1 218, 00 грн.).

Матеріали справи свідчать (квитанція від 04.11.2014р.) про оплату судового збору в сумі 5 835, 00 грн. Таким чином, збір внесено в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України в сумі 1 217, 37 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача.

Вважати пункт 1.1. договору від 23.07.2014р. № 57, в такій редакції «1.1 Предметом настоящего договора является возмещение затрат Портового оператора по хранению угля в порту с 17.01.2014г. по 17.07.2014г и по хранению угля с 18..07.2014г до момента вывоза его из порта (далее по тексту договора услуги) в количестве 2494,100тн. (согласно биржевого договора от 18.07.14г. между Бердянской ОГНИ, ООО «Фирма «Оникс» и ООО «АФОН ПЛЮС») путем его отгрузки по договору поставки от 05.06.14г. № 2014/0605 АП-КТ/2014/06-12 от 05.06.14г. между ООО «АФОН ПЛЮС» и ООО «КОАЛ ТРЕЙД», далее по тексту договора - Груз.».

Вважати пункт 4.1.1. договору від 23.07.2014р. № 57 в такій редакції «4.1.1 За хранение груза на открытых складских площадках Портового оператора с 17.01.2014 до момента заключения договора купли-продажи – до 17.07.2014г. Включительно Грузовладелец оплачивает возмещение затрат по хранению Груза по ставкам себестоимости хранения в следующих размерах: с 17.01.2014г. -17.07.2014г. – 0,28 грн./т в сутки.»

Стягнути з Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. М. Горького, буд.13/7, код ЄДРПОУ 01125761) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АФОН ПЛЮС” (83050, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 3-Б, на розрахунковий рахунок № 26008051812551 в ПАТ «ПРИВАТБАНК», код банку 335496, ідентифікаційний код 36870056) надмірно сплачені кошти в розмірі                       291 718 (двісті дев’яносто одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 63 коп. та 7 052 (сім тисяч п’ятдесят дві) грн. 37 коп. судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АФОН ПЛЮС” (83050, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 36870056) в доход Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку – 206) – 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 37 коп. судового збору.

Видати наказ.