ДО УВАГИ ПАТ «Азовзагальмаш» по справі 908/5690/14

 

 

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору поставки № ПСН-04942 від 15.04.2013р. за поставлену продукцію в сумі 44 134 грн. 94 коп., 3% річних за період з 01.04.2014 року по 03.12.2014 року в сумі 895 грн. 99 коп. та інфляційні витрати за період з квітень 2014 року по жовтень 2014 в сумі 6 443 грн. 70 коп.

Позивач надав суду пояснення в яких вказав наступне: договір поставки № ПСН-04942 від 15.04.2013р. (далі- договір) був укладений ТОВ “Компанія “Агро-Союз”, в особі директора філії ТОВ “Компанія “Агро-Союз” в м. Маріуполь. Доказом цього є: довідка з ЄДРПОУ щодо філії ТОВ “Компанія “Агро-Союз” в м. Маріуполь, у якій вказано, що позивач має філію у м. Маріуполь, ідентифікаційний код (37509872) та керівник (Лісняк В.В.) якої ідентичні вказаним у преамбулі та п. 14 договору та Положення про філії ТОВ “Компанія “Агро-Союз” в м. Маріуполь, у п. 3.1. якого вказано, що філія позивача має право від імені позивача укладати будь-які цивільно-правові угоди. Це цілком узгоджується з ч. 1 ст. 2, ч. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України відповідно до яких: учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи; філія не є юридичною особою; філія це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філії 7аділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Тобто стороною договору вважається не філія юридичної особи, а юридична особа, оскільки філія не вважається учасником цивільних відносин. Відбиток печатки філії  ТОВ “Компанія “Агро-Союз” в м. Маріуполь та підпис директора філії позивача Лісняка В.В., що містяться у п. 14 договору. При укладанні договору в преамбулі договору була допущена помилка в найменуванні позивача, а саме пропущено слово “Компанія ”,тому договір не слід вважати фактично укладеним з іншою юридичною особою. Претензію на спірну суму позивач відповідачу не пред’являв тому що: а) надсилання претензії відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України не є обов’язковим; б) позивач до подання позову впевнився, що пред’явлення претензії не призведе до погашення боргу, оскільки після неодноразових звернень по телефону до відповідача (який запевнив, що борг буде погашено), борг не було сплачено.

Відповідач надав суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи на 15 днів, у зв’язку з неможливістю явки представника відповідача з причин простою підприємства, проведенням антитерористичної операції, а також у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі для повного та всебічного розгляду справи, з метою забезпеченням рівності сторін судового процесу та реалізації принципу змагальності.

Клопотання відповідача, в частині відкладення розгляду справи, приймається судом та підлягає задоволенню, оскільки заявлене у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Проте, суд вказує відповідачу, що всі інші підприємства, які знаходяться в Донецькій області у т.ч. у м. Маріуполь, знаходять можливість та з’являються у судові засідання. Оскільки відповідач не може з’явитися до господарського суду Запорізької області, він не позбавлений права просити суд розглянути спір за його відсутністю, подавши при цьому відповідне клопотання.

Також, неможливість явки представника відповідача, не звільняє його від надання витребуваних судом документів та відзиву на позов.

Керуючись ст. ст. 22, 69, 77, 86 ГПК України, суд –