номер провадження 17/125/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя
19.01.15 справа № 908/5003/14
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Везувій Сервіс”, 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 18
до відповідача: приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, тел.: (050) 648-36-90, (099) 074-81-72, (098) 220-93-41, (062) 217-23-59, факс (062) 332-23-49
про стягнення 284 000,89 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Прокопенко В.М., довіреність від 01.10.13 б/н
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
18.11.14 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Везувій Сервіс” (далі ТОВ “Везувій Сервіс”) з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” (надалі ПрАТ “Донецьксталь” – МЗ”) за договором від 07.12.11 № 3300004251 суми основного боргу в розмірі 284 000,89 грн.
18.11.14 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ “Везувій Сервіс” до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 18.11.14 судом порушено провадження у справі № 908/5003/14, якій присвоєно № провадження 17/125/14. У сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 10.12.14.
Ухвалами від 10.12.14 та 24.12.14 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 24.12.14 та 19.01.15 відповідно.
У засіданні суду 19.01.15, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату складення повного рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, вказував наступне. 07.12.11 між сторонами у справі укладено договір № 3300004251 на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 385074 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково в сумі 198 309,87 грн. Отже, як зазначав позивач, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 186 764,13 грн. Також, позивач вказував, що умовами спірного договору сторони передбачили перерахунок курсової вартості товару внаслідок зміни курсу Євро, що за розрахунком позивача складає 67 396,32 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму основного боргу за спірним договором в розмірі 284 000,89 грн.
Відповідач в судові засідання за викликом не з’явився. 22.12.14 та 16.01.15 на адресу суду надійшли заяви від ПрАТ “Донецьксталь” – МЗ” в яких останній вказує, що підприємство знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що обумовлює неможливість виконання останнім прийнятих на себе договірних зобов’язань. Також, враховуючи тяжке фінансово-економічне становище відповідач, керуючись ст.ст. 22, 83 ГПК України, просить суд у випадку задоволення вимог позивача розстрочити виконання рішення у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
07.12.11 між товариством з обмеженою відповідальністю “Везувій Сервіс” (Постачальник) та приватним акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” (Покупець) укладено договір № 3300004251 за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов’язався передати, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити згідно умов цього договору продукцію виробничо-технічного призначення. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару обумовлюються сторонами в додатках та/або додатковою угодою, які є невід’ємною частиною цього договору.
Умовами п. 3.4. договору визначено, що по факту відвантаження товару Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок, видаткову накладну (товарно-транспортну накладну) при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом, сертифікат якості, інші спеціальні документи.
Пунктами 3, 4 додаткової угоди від 08.12.11 № 1 до договору передбачено, що поставка товару здійснюється в строки, визначені в письмовій заявці Покупця. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, що визначена в накладній.
Згідно із п. 6 додаткової угоди від 08.12.11 № 1 до договору, оплата продукції здійснюється в гривнах по курсу встановленому НБУ на день оплати.
Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.12.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи № 908/5003/14, 27.02.12, 05.03.12 та 26.03.12 на виконання умов спірного договору ТОВ “Везувій Сервіс” поставлено відповідачу товар на загальну суму 385 074 грн.
Факт здійснення поставки товару відповідачу на вказану вище суму підтверджується наявними в матеріалах цієї справи належним чином засвідченими доказами, а саме:
- видатковими накладними від 27.02.12 № 2/15 на суму 190 923,48 грн., від 05.03.12 № 3/03 на суму 64 716,84 грн. та від 26.03.12 № 3/14 на суму 129 433,68 грн.;
- товарно-транспортними накладними від 27.02.12 № 000146, від 05.03.12 № 3/03 та від 26.03.12 № 3/14;
- виставленими на оплату рахунками від 27.02.12 № 2/15, від 05.03.12 № 3/03 та від 26.03.12 № 3/14;
- довіреностями, виданими ПрАТ “Донецьксталь” – МЗ” уповноваженому представнику на отримання від ТОВ “Везувій Сервіс” товарно-матеріальних цінностей за договором від 07.12.11.
Умовами п. 3.2. договору сторони визначили, що Покупець зобов’язаний здійснювати оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на наступних умовах: 50% суми вартості партії товару протягом 10 календарних днів після підписання додатку та 50 % протягом 20 календарних днів після поставки товару Покупцю.
Відповідно до п. 3.3. договору, оплата за товар здійснюється в Національній валюті України – гривнах. Оскільки товар, що постачається є імпортним, його вартість, у випадку зміни НБУ курсу євро до гривні на дату оплат по відношенню до курсу, визначеному в додатках до договору підлягає пропорціональній зміні. Така зміни буде відбуватись автоматично та не потребує ніякого додаткового узгодження сторонами. В даному випаду пропорційно змінюються суми, що належать до сплати Покупцем та загальна сума договору в гривні, а також вартість товару в гривні.
Згідно з п. 3.5. договору, після здійснення оплати Покупцем при зміні курсу євро до гривні на дату оплати відносно курсу євро до гривні на дату підписання додатку до договору, Постачальник протягом 2-х робочих днів направляє Покупцю наступні документи, що визначають фактичну вартість товару в гривнях на день оплати:
- рахунок з коригуванням ціни товару;
- корегуючи податкову накладну.
Як свідчать матеріали справи, позивачем виписано відповідачу коригуючи рахунки від 10.10.14 № ВС-1 до рахунку від 05.03.12 № ВС-3/03 та від 10.10.14 № ВС-2 до рахунку від 26.03.12 № ВС-3/14, згідно з якими до сплати належить сума курсової різниці в розмірі 29 840,44 грн. та 67 396,32 грн. відповідно.
За змістом п. 3.2. договору, Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на наступних умовах: 50% суми вартості партії товару протягом 10 календарних днів після підписання додатку та 50% протягом 20 календарних днів після поставки товару Покупцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар з урахуванням його курсової різниці здійснив частково на суму 198 309,87 грн., чим порушив умови договору.
Доказів сплати відповідачем решти суми боргу в розмірі 284 000,89 грн. (284 000,89 грн. = 385 074 грн. (сума поставленого товару за видатковими накладними) – 198 309,87 грн. (сума оплаченого відповідачем товару) + 97 236,76 грн. (сума курсової різниці, що нарахована відповідно до п. 3.3. договору від 07.12.11) за поставлений позивачем товар матеріали справи цієї не містять.
Факт наявності основної заборгованості у розмірі 284 000,89 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.
Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога ТОВ “Везувій Сервіс” про стягнення з ПрАТ “Донецьксталь” – МЗ” за договором від 07.12.11 № 3300004251 суми основного боргу в розмірі 284 000,89 грн. доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.
При розгляді справи судом враховано положення статей 55 та 124 Конституції України, а також рішення Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» згідно з якими:
- кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55);
- юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124);
- право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом, або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист (п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб»).
А тому, з підстав викладених у наведених вище статтях Конституції України та рішенні Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб», судом, через безпідставність, залишаються поза увагою доводи відповідача викладені в листі від 22.12.14 № 17/31 в частині того, що, дослівно: «… в порушення п. 7.4 договору позивач у цій справі жодного разу не звернувся до відповідача стосовно необхідності своєчасної оплати відвантаженої продукції, а відразу в жовтні 2014 року звернувся з позовною заявою до суду.
Тобто, суд виходить з того, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, ін. нормативно-правовими актами у залежність від використання суб’єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у т.ч. досудового врегулювання спору. А обов’язкове досудове врегулювання спору, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.
Представник відповідача надав суду заяву від 15.01.15 № 17/31-вх-2014, якою просить суд, враховуючи тяжке фінансове становище, розстрочити виконання рішення у цій справі.
Представник позивача заперечив проти вказаної вище заяви.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у заяві від 15.01.15 № 17/31-вх-2014, з’ясувавши правову позицію позивача щодо вказаної заяви, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення в даному випадку оскільки розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежить від обставин справи. Тяжке фінансове положення відповідача не є винятковими обставинами, що унеможливлюють виконання рішення у справі № 908/5003/14, а отже і не можуть бути підставою для відстрочення його виконання. При цьому, доданий відповідачем сертифікат (висновок) торгово-промислової палати України № 1358 про настання обставин непереборної сили судом не приймається до уваги оскільки останнім торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.14 при здійсненні господарської діяльності відповідача з дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння і сплати податків та обов’язкових платежів, які не стосуються предмету спору у цій справі.
Приймаючи до уваги викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у цій справі.
Приймаючи до уваги
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 5 680,02 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 69, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, код ЄДРПОУ 34850132, п/р 26000198063161 в Донецькій філії ПАТ «Кредітпромабнк» м. Донецьк, МФО 335593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Везувій Сервіс” (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 18, код ЄДРПОУ 34366562, р/р 26005010036640 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) – 284 000 (двісті вісімдесят чотири тисячі) грн. 89 коп. основного боргу та 5 680 (п’ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 02 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.01.15
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
