flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ПАТ“Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ та ТОВ “Виробниче об’єднання “Іліташ”, м. Донецьк

27 січня 2015, 11:11
 номер провадження справи 7/86/14         
     
 
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ 
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
 19.01.2015                                                                                                            Справа №908/4203/14
               
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ.
 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання “Іліташ”, м. Донецьк.
                                                                    Суддя   Кутіщева – Арнет Н.С.    
 
 
Представники:
від позивача: Єременко В.Б.,   довіреність № 09-32/1329 від 19.11.2013р.
від відповідача: не з’явився.
                                                                                
          До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою   про стягнення суми 22 309    965 грн. 80 коп. заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 316/07 від 25.12.2007р., яка складається з 19 515542,47 грн. заборгованість за тілом кредиту; 200.000,00грн. прострочена заборгованість за кредитом; 2 261 096,59грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами; 219 171,07 грн. нараховані відсотки за період з 01.05.2014р. по 26.05.2014р.; 2000,00грн. прострочена заборгованість за комісією за управління кредитною лінією; 2810, 96 грн. пені за простроченим кредитом, 109303,45грн. сума пені за простроченими процентами; 41,26грн. сума пені за простроченою комісією.
            Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 527, ст. ст. 530, 610, 1050, 1054 ЦК України, договір № 2006-252 від 24.11.2006р. Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. 
Ухвалою суду від 23.10.2014р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 05.11.2014р. Судове засідання відкладалось до 05.11.2014р, 03.12.2014р., 22.12.2014р., 05.01.2015р., 19.01.2015р. 
22 грудня 2014р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду спору, з метою ознайомлення з матеріалами справи та реалізації ним права на надання змістового відзиву.
Клопотання подані згідно зі ст.ст. 22, 69 ГПК України, судом були прийняті до розгляду та задоволені. Продовжувався строк розгляду спору для надання відповідачу додаткового часу для належної підготовки до судових засідань.   
05 січня 2015р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору. Клопотання подані згідно зі ст. ст. 22, 69 ГПК України, судом було прийнято до розгляду та задоволено.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк. Крім того, на виконання Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р., ухвали були розміщені на офіційному веб-порталі “Судова влада України”, а також направлені на адресу електронної пошти відповідача. 
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Згідно статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судовий процес вівся із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.
Представник відповідача в судове засідання, продовжене 19.01.2015р. не з’явився. Про причини неявки представника відповідач суд належним чином не повідомив. 
Відповідач скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, але без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах, не надав суду відзив на повну заяву, не направив повноважного, компетентного представника для участі у судовому засіданні.
           Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 
          Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному   в   підпункті   3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. (Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013).
        Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. 
         Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
         Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
         Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
         Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.        
          Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України. 
 В судовому засіданні, продовженому 19 січня 2015р., позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що, на виконання ухвали господарського суду Запорізької області, позивачем здійснено обґрунтований розрахунок по процентам за користування кредитом та пені за простроченими процентами, а також пені за простроченою комісією, поскільки, відповідно до ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014р., на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорамита договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися, у період з 14 квітня 2014 року, з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам -підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорамиі договорами позики у період проведення актитерористичної операції.”
В зв’язку з тим, що сума 2 810,96 грн. (дві тисячі вісімсот десять грн. 96 коп.) заборгованість зі сплати пені за простроченим кредитом з 30.04.2014р. по 26.05.2014р.) підпадає бід дію мараторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями згідно Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014р., позивач просить суд стягнути з відповідача 19 515 542,47 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорокдвігрн.47 коп.) заборгованість за тілом кредиту; 200 000,00 (двісті тисяч грн. 00коп грн.)прострочена заборгованість за кредитом; 2 261 096,59 (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча дев'яносто шість грн. 59 коп.)грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами; 219 171,07 (двісті дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна грн. 07коп.) нараховані відсотки, за період з 01.05.2014р. по 26.05.2014р.; 2000,00грн. (дві тисячі грн. 00коп.) прострочена заборгованість за комісією за управління кредитною лінією; 109303,45грн. (сто дев'ять тисяч триста три грн. 00 коп.) сума пені за простроченими процентами; 41,26грн.(сорок одна грн. 26 коп.) сума пені за простроченою комісією.
         Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
          Спір розглядається в сумі 22  307  154 грн. 84 коп. 
            Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
           Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору, відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
          Розгляд справи закінчено 19.01.2015р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.    
          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
                                                      ВСТАНОВИВ:
 
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі кредитного договору є господарськими.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та в якому передбачаються мета, сума істрок кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.   
25 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі – позивач), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (далі - кредитодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Іліташ” (далі –позичальник - відповідач) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №316/07 на суму 21 500 000,00 грн. (двадцять один мільйон п'ятсот тисяч грн. 00 копійок) (надалі - договір кредиту).
Відповідно до п. 1.3договору, кредит надавався на рефінансування кредитної заборгованості за кредитним договором №2006-252 від 24.11.2006р., укладеного з ВАТ “Родовід Банк”; на рефінансування кредитної заборгованості за кредитним договором №2006-294 від 22.12.2006р., укладеного з ВАТ “Родовід Банк”.
Датою повернення кредиту встановлено 24.12.2010 року, (п.1.2 кредитного договору).
         Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредит надається банком шляхом перерахування позичкових коштів в межах суми, визначеної п. 1.1договору при кредитуванні в іноземній валюті, на поточний рахунок позичальника, для подальшої оплати розрахункових документів та/або зарахування на рахунок 2900 для подальшого продажу на біржі та зарахування національної валюти на поточний рахунок позичальника для використання у відповідності із цільовим призначенням кредиту, при кредитуванні в національній валюті шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника на рахунки контрагентів позичальника.
За надання кредиту позичальник сплачує одноразово банку комісійну винагороду в розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн. (п.2.1 кредитного договору)
Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування ним за ставкою 14 % річних у гривні (п. 2.2 кредитного договору).
За послуги з управління фінансового кредиту у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку щомісячно комісійну винагороду в розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн. (п.2.1 кредитного договору)
Відповідно п.2.4 кредитного договору, у випадку порушення позичальником встановленого п.1.2 строку повернення всіх кредитних коштів, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом по ставці 20% річних за кошти видані в гривні.
        Нарахування неустойки у вигляді пені за кредитним договором регулюється п.2.5 договору.
        Відповідно до п.2.11 кредитного договору, банк має право, з метою забезпечення належного та своєчасного   виконання   зобов'язань позичальника по погашенню кредиту,   комісій та неустойки,    здійснювати    договірне    списання    грошових   коштів    з    будь-яких   рахунків позичальника у т.ч. №2600330123337.
Договором про внесення змін № 2від 10.09.2010 року до кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 316/07 від 25.12.2007р. внесені зміни в преамбулу кредитного договору та номер рахунку.
Договором про внесення змін № 316/07/3-87від 22.12.2010 року до кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 316/07 від 25.12.2010р. змінено суму кредитної лінії 19 915 542,47 грн. змінено графік повернення кредитної лінії та змінено розмір відсоткової ставки на 14% річних за кредитом наданим в гривні. Змінено п.1.2 Датою повернення кредиту встановлено 21.12.2013р.
Договором про внесення змін № 316/07/4-42/3 від 28.10.2011 року до кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 316/07 від 25.12.2007р. внесені зміни у права позичальника самостійно визначати чергу погашення заборгованості по кредитному договору з 30.08.2011р. по 30.09.2011р.
Договором про внесення змін № 316/07/6-1 від 21.01.2013 року до кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 316/07 від 25.12.2007р. внесені зміни в п. 1.1 “встановлена сума заборгованості за кредитним договором станом на 21.01.2013р. 19 715 542,47 грн.”, змінено графік повернення кредитної лінії, змінений рахунок погашення кредитної заборгованості на №37399620289275 відкритий у обласному відділенні ПАТ Промінвестбанк в м.Луганськ, змінено п.2.2 договору, змінено графік повернення кредитної лінії
Договором про внесення змін № 316/07/7-21 від 04.12.2013 року до кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 316/07 від 25.12.2007р. Змінено п.1.2 Датою повернення кредиту встановлено 31.10.2014р., або через 10 днів з моменту настання випадків, передбачених в п.3.3.4 договору. 
Згідно п. 3.2.2 кредитного договору, позичальник взяв на себе обов'язок вчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за користування кредитом.
Однак, в обумовлені договором строки та в порушення ст.ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, відповідач своїх зобов'язань по кредитному договору не виконав. 
Відповідно до п. 3.3.4. кредитного договору, кредитор має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) повернення кредиту у повному обсязі у випадку, якщо не сплачено кредит згідно графіку та відсотки за користування кредитом письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Кредитор належним чином та у повному обсязі виконав свої обов'язки, установлені кредитним договором, шляхом своєчасної оплати кредитних коштів, відповідно до п.1.3 кредитного договору.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, зокрема, щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами (п. 3.2.1-3.2.2 кредитного договору).
05 червня 2014 року відповідачу було направлено повідомлення - вимогу № 326-08-01-3/39 про усунення порушень та сплату заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №316/07 від 25.12.2007р., з вимогою сплати протягом 10 (десяти) днів з дня отримання вимоги ПАТ Промінвестбанк заборгованість в розмірі 22 309 965,80 (двадцять два мільйони триста дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 80 коп.).
Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
 На момент розгляду спору по суті, відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань, внаслідок чого заборгованість відповідача складається з: 19 515 542,47 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорокдвігрн.47 коп.) заборгованість за тілом кредиту; 200 000,00 (двісті тисяч грн. 00 коп.)грн.. прострочена заборгованість за кредитом; 2 261 096,59 (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча дев'яносто шість грн. 59коп.)грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами; 219 171,07 (двісті дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна грн. 07 коп.) нараховані відсотки за період з 01.05.2014р. по 26.05.2014р.; 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) прострочена заборгованість за комісією за управління кредитною лінією; 109 303,45 грн. (сто дев'ять тисяч триста три грн.. 00 коп.) сума пені за простроченими процентами; 41,26 грн. (сорок одна грн. 26 коп.) сума пені за простроченою комісією, пред’явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.
         Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення вищезазначених сум підлягають задоволенню.          
          Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
           Керуючись ст. ст. 610, 639, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 175, 345 ГК України; ст. ст. 1, 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд
 
ВИРІШИВ:
 
           Позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об’єднання “Іліташ” задовольнити.
        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Іліташ” (83086, м.Донецьк, Ворошиловський район, просп. Павших комунарів, буд.7, код ЄДРПОУ 23187892) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”   (01001 м. Київ, пров. Шевченка, 12, Код ЄДРПОУ 00039002) 19 515 542,47 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорокдвігрн.47 коп.) заборгованість за тілом кредиту; 200 000,00 (двісті тисяч грн. 00коп грн.)прострочена заборгованість за кредитом; 2 261 096,59 (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча дев'яносто шість грн. 59 коп.)грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами; 219 171,07 (двісті дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна грн. 07коп.) нараховані відсотки за період з 01.05.2014р. по 26.05.2014р.; 2000,00грн. (дві тисячі грн. 00коп.) прострочена заборгованість за комісією за управління кредитною лінією; 109303,45грн. (сто дев'ять тисяч триста три грн. 00 коп.) сума пені за простроченими процентами; 41,26грн.(сорок одна грн. 26 коп.) сума пені за простроченою комісією, 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 судового збору. 
    Видати наказ. 
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання “ 26” січня 2015р.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача роз’яснена ст. 87 ГПК України. 
 
           Суддя                                                                                 Н.С. Кутіщева - Арнет