До уваги ТОВ “Агрофірма “Мічуріне” та ТОВ “Бекон-Інвест-Агро” про винесення судового рішення від 20.01.2015 р. у справі № 908/6245/14.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мічуріне” (87130, Донецька область, Тельманівський район, с. Мічуріне, вул.. Шевченка, буд. 62)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-Інвест-Агро” (87130, Донецька область, Тельманівський район, с. Мічуріне, вул. Шевченка, буд. 62)

про стягнення 511 762 грн. 00 коп.

 

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Господарським судом Запорізької області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мічуріне” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-Інвест-Агро” про стягнення 511 762 грн. 00 коп. основного боргу. 

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 246-271 та глави 26 Господарського кодексу України, а також умов договору купівлі-продажу № 1 від 27.02.2014 р. і обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 р. справу призначено до розгляду на 20.01.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судове засідання 20.01.2015 р. не з’явились.

Позивач причин неявки свого представника не повідомив.

Відповідач надіслав суду заяву про визнання позову в повному обсязі, просить розглянути справу за відсутності його представника.

Позивач був повідомлений про судовий розгляд справи належним чином, шляхом направлення на його адресу судом ухвали про порушення провадження у справі від 26.12.2014 р. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні позивач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

Ухвала суду від 26.12.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/6245/14 направлена Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мічуріне” на зазначену в позові адресу: 87130, Донецька область, Тельманівський район, с. Мічуріне, вул.Шевченка, буд. 62, яка згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи в суді є місцезнаходженням позивача.

Крім того, до відома учасників справи копію ухвали суду від 26.12.2014 р. у справі № 908/6245/14 було розміщено на офіційному веб-порталі “Судова влада України”.

Отже, позивач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, в судовому засіданні 20.01.2015 р., суд

 

 

27.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бекон-Інвест-Агро” (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мічуріне” (продавцем) було укладено договір № 1 купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити кормові добавки та складові комбікормів: зернові, вітаміни, мікроелементи, сільгоспсировину, а також продукти її переробки, висівки пшеничні, жмих соняшниковий, жмих соєвий, шрот соняшниковий, шрот соєвий, БВМД, БВД, СМЕ (в асортименті), іменоване надалі “товар”.

Пунктом 2 договору передбачено, що ціна, кількість, асортимент та умови продажу товару покупцю обумовлюються у накладних, рахунках, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5 договору покупець здійснює оплату за товар згідно виставлених рахунків.

У п. 14 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами даного договору взятих на себе зобов’язань.

Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками.

На виконання умов договору, в період з 31.07.2014 р. по 29.08.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 511 762 грн. 00 коп. за видатковими накладними № 275 від 31.07.2014 р. на суму 147  034 грн. 00 коп., № 340 від 29.08.2014 р. на суму 355  992 грн. 00 коп., № 341 від 29.08.2014 р. на суму 8  736 грн. 00 коп.

Докази висунення претензій та зауважень щодо поставленого товару та супровідної документації з боку відповідача відсутні.

Для оплати товару позивачем виписані рахунки № 58 від 31.07.2014 р. на суму 147  034 грн. 00 коп., № 75 від 29.08.2014 р. на суму 355  992 грн. 00 коп., № 76 від 29.08.2014 р. на суму 8  736 грн. 00 коп.

Відповідач не здійснив оплату отриманого товару.

Враховуючи несплату відповідачем позивачу заборгованості за поставлений товар в сумі 511 762 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 511 762 грн. 00 коп. було предметом судового розгляду в цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Як встановлено судом правовідносини сторін було врегульовано договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем умов договору та поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 511  762 грн. 00 коп. Виставлення рахунків на оплату.

В порушення умов п. 5 договору, відповідач не здійснив оплату отриманого товару на суму 511 762 грн. 00 коп. згідно виставлених рахунків.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Факт наявності простроченої заборгованості відповідача перед позивачем в заявленій до стягнення сумі 511  762 грн. 00 коп. підтверджений матеріалами справи, та підтверджується самим відповідачем у заяві про визнання позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено, і матеріалами справи підтверджується правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача   511  762 грн. 00 коп. основного боргу.

Суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 511 762 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар.

На підставі ст.  49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 10 235 грн. 24 коп. покладається на відповідача.

 

Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

 

1.   Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-Інвест-Агро” (87130, Донецька область, Тельманівський район, с. Мічуріне, вул. Шевченка, буд. 62, код ЄДРПОУ 32715749, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем при виконанні судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мічуріне” (87130, Донецька область, Тельманівський район, с. Мічуріне, вул. Шевченка, буд. 62, код ЄДРПОУ 32715775) 511 762 (п’ятсот одинадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу та 10 235 (десять тисяч двісті тридцять п’ять) грн. 24 коп. судового збору. Видати наказ.