До уваги ТОВ «Шляхове будывництво «Альтком», м. Донецьк про винесення судового рішення від 15.01.2015 р. у справі № 905/8138/13-908/5214/14.

 

 

за позовом: Приватної агрофірми “ДНІСТЕР” (81635, Львівська область, Миколаївський район, с. Верин; поштова адреса: 81600, Львівська область, м. Миколаїв, Майдан Незалежності, буд.4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “АЛЬТКОМ” (83060, м. Донецьк, Куйбишевський р- н, вул.. Шахтарів Донбасу, буд.163)

про стягнення 720 825 грн. 00 коп.

від позивача – Котягін А.С. – довіреність вих. № 5/14 від 01.05.2014 р. (в судовому засіданні 16.12.2014 р., в судовому засіданні 15.01.2015 р. був присутній без належної довіреності);

від відповідача – не з’явився

          Господарським судом Запорізької області розглядається справа № 905/8138/13-908/5214/14 за позовом Приватної агрофірми “ДНІСТЕР” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “АЛЬТКОМ” про стягнення 720 825 грн. 00 коп. заборгованості та 32 000 витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст. 44 Господарського процесуального кодексу України і обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки товарів № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р. та наявністю за відповідачем перед позивачем простроченої заборгованості в сумі 720 825 грн. 00 коп. та договором № 01/10/13 про надання правової допомоги від 01.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р., справу №905/8138/13-908/5214/14 призначено до розгляду на 16.12.2014 р., про що сторони були повідомлені належним чином, поштовим, електронним та телефонним зв’язком.

 04.12.2014 р. та 11.12.2014 р. до канцелярії суду від позивача у справі надійшли документи на виконання вимог суду.

В судовому засіданні 16.12.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача 720 825 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар та 32     000 грн. 00 коп. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2014 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалу суду не виконав.

Враховуючи неявку представника відповідача, а також необхідність надання позивачем обґрунтованого та документально підтвердженого розрахунку суми боргу, проведення сторонами звірки взаєморозрахунків та надання суду акту звірки, суд відклав розгляд справи до 15.01.2015 р. о 15 год. 30 хв., про що сторони були повідомлені належним чином. 

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2015 р. не з’явився. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані судом, відповідачем не надано.

З огляду на неможливість надсилання на адресу відповідача ухвал суду, оскільки поштове обслуговування м. Донецьк не здійснюється, судом було передано секретарю Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “АЛЬТКОМ” Іванченко О.В. телефонограму про те, що ухвалою суду від 16.12.2014 р. розгляд справи №905/8138/13-908/5214/14 відкладено на 15.01.2014 р. на 15 год. 30 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Заопрізької області. Текст ухвали розміщено на сторінці офіційного веб-порталу “Судова влада України” в мережі Інтернет. На зазначену представником відповідача електронну пошту, було направлено електронний текст ухвали про відкладення.

Враховуючи зазначене, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Станом на день розгляду справи в суді Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “АЛЬТКОМ” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключено, що підтверджується витягом з цього реєстру.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За заявою представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

 

 

 

06.09.2011 р. між Приватною агрофірмою “ДНІСТЕР” (постачальник, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “АЛЬТКОМ” (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 поставки товарів (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується постачати покупцеві пісок будівельний просіяний за ціною 37 грн. 50 коп. за 1 куб.м. (надалі – товар), а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору.

У п. 1.2 договору погоджено, що предметом постачання є товар, визначений у замовленнях, які узгоджуються сторонами, згідно асортименту, що пропонується постачальником.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість даного договору становить 5    000    000 грн. (п’ять мільйонів гривень 00 коп.) з ПДВ.

За умовами пунктів 2.1.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору ціни на товари узгоджені і зафіксовані у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору. Найменування, кількість, ціна товару вказуються у специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору і передаються покупцеві при постачанні чергової партії. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, передбаченою сторонами у специфікації до договору.

Сторони підписали специфікацію до договору, в якій узгодили поставку піска будівельного просіяного в кількості 130    000 куб.м. за ціною 37 грн. 50 коп., в. т.ч. ПДВ, на загальну суму 4    875    000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.5 договору розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються покупцем за фактом постачання товару на протязі 5 (п’яти) календарних днів від дати відвантаження кожної поставленої партії товару.

Датою постачання є дата фактичної передачі товарів постачальником та прийняття товарів покупцем згідно з накладними (п. 3.2 договору).

У п. 4.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2011 р.

Договір та специфікація підписані та скріплені печатками з обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.09.2011 р. по 05.07.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар (пісок будівельний просіяний) на загальну суму 9    060    825 грн. 00 коп. На підтвердження факту здійснення поставок сторони оформляли видаткові накладні, які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Докази висунення претензій та зауважень щодо поставленого товару та супровідної документації з боку відповідача відсутні.

Відповідач оплатив придбаний товар частково, сплативши загалом 8    340    000 грн. 00 коп. Залишок неоплаченого товару складає 720    825 грн. 00 коп.

У зв’язку з наявністю цієї заборгованості позивач звернувся до господарського суду з даним позовом на підставі умов договору поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р.

Стягнення з відповідача на користь позивача 720    825 грн. 00 коп. основного боргу було предметом судового розгляду у цій справі.

Дослідивши видаткові накладні, якими оформлена поставка товару на спірну суму, судом встановлено, що вказані видаткові накладні не містять посилання на договір поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р.

У довіреностях на отримання товару також відсутнє посилання на договір поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р.

Загальна сума поставленого товару за цими накладними (9    060    825 грн. 00 коп.) перевищує узгоджену сторонами у специфікації до договору суму поставки (4    875    000 грн. 00 коп.), а частина поставок, починаючи з 1 січня 2012 року, здійснена поза межами строку дії договору поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р. Умов щодо пролонгації дії договору даний договір не містить. Будь-яких інших додаткових угод, додатків чи специфікацій позивачем також надано не було.

Отже, зазначені видаткові накладні не можуть вважатися невід’ємними частинами договору поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р. та не свідчать про те, що товар був поставлений позивачем саме на виконання умов договору поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011 р.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (на підставі якої, у т.ч. були заявлені позовні вимоги) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами   виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена    за    допомогою    телетайпного,    електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Зміст прав та обов’язків сторін, по яких сторонами досягнута згода, свідчить про укладення між сторонами окремих правочинів купівлі-продажу товару, що оформлені відповідними видатковими накладними. Так, позивач, здійснивши поставку товару на підставі видаткових накладних, які містять відомості про вид, кількість та ціну товару, а відповідач, у свою чергу, прийнявши товар на таких умовах, уклали правочин, який за своїм змістом містить істотні умови договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, оплата мала бути здійснена відповідачем після прийняття товару.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В порушення вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу, відповідач не оплатив поставлений товар після його прийняття в повному обсязі, сплативши лише частину його вартості на суму 8    340    000 грн. 00 коп. Залишок заборгованості складає 720    825 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач не спростував факт наявності спірної заборгованості перед позивачем, доказів відсутності чи погашення спірної заборгованості не надав.

При цьому, суд враховує, що позивачем не доведено належними доказами поставку товару відповідачу за зазначеними видатковими накладними, борг по яким складає 720    825 грн. 00 коп., саме на виконання умов договору поставки № 95-ДСА/Р/П/Ж/1-5 від 06.09.2011р. та специфікації, однак у змісті позовної заяви позивач також посилався на положення ст.11 та ст. 526 Цивільного кодексу України та видаткові накладні, за якими у відповідача перед позивачем утворився борг, заявлений до стягнення.

Борг, заявлений до стягнення підтверджується матеріалами справи.

В абзаці 7 підпункту 3.12 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. 

На підставі вищевикладеного, з метою захисту прав позивача, враховуючи те, що позивачем доведено і матеріалами справи підтверджується правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 720    825 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно видаткових накладних, суд визнав позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 14 416 грн. 50 коп. покладається на відповідача.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 32    000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У пунктах 6.3, 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 01/10/13 від 01.10.2013 р., укладений позивачем із адвокатом Котягіним А.С., який представляє інтереси позивача в даній справі, та платіжне доручення № 807 від 14.11.2013 р. про оплату послуг адвоката в сумі 32    000 грн. 00 коп. Згідно з п. 5.1 договору про надання правової допомоги за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар в розмірі 32    000 грн. 00 коп. А також, акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 09.11.2013 р., підписаний з боку обох сторін.

При цьому, суд враховує, що сторони договору про надання правової допомоги мають право визначити відповідний розмір витрат на правову допомогу, однак, суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Суд вважає, що з огляду на обставини справи (предмет позову складається лише з суми основного боргу по видаткових накладних, з урахуванням їх часткової оплати) справа є не досить складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та завищеними. Враховуючи рівень складності справи та тривалість розгляду справи, присутність адвоката в судових засіданнях та виконання ним вимог суду, затрату часу та певних зусиль з боку адвоката, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7    000 грн. 00 коп.

Суд враховує, що п. 4 рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 держава гарантує юридичній особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. При цьому, суд враховує, що ці витрати відшкодовуються з урахуванням норм чинного законодавства та конкретних обставин, встановлених судом при розгляді конкретної господарської справи.

Суд вважає розумним та співрозмірним розміром витрат на послуги адвоката для даної справи – 7    000 грн. 00 коп.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд обмежує розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката та стягує з відповідача на користь позивача 7    000 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката.

 

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 48, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

1.   Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “АЛЬТКОМ” (83060, м. Донецьк, Куйбишевський р- н, вул.. Шахтарів Донбасу, буд.163, код ЄДРПОУ 32794511, з рахунків, встановлених державним виконавцем при виконанні судового рішення у цій справі) на користь Приватної агрофірми “ДНІСТЕР” (81635, Львівська область, Миколаївський район, с. Верин; поштова адреса: 81600, Львівська область, м. Миколаїв, Майдан Незалежності, буд.4, код ЄДРПОУ 03762064) 720    825 (сімсот двадцять тисяч вісімсот двадцять п’ять) 00 коп. заборгованості, 14 416 (чотирнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 50 коп. судового збору та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 7    000 (сім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.