До уваги ТОВ «Атлас Копко Україна» та ПАТ «Тельманівський кар’єр»

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» (04073,                     м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 3; адреса для листування: 02081, м. Київ,                               вул. Урлівська, 38-А, кв. 110)

до Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» (87123, Донецька область, Тельманівський район, с. Гранітне, вул. Южна, 21; адреса для листування: 83000,                             м. Донецьк, вул. Артема, 85)

про стягнення 56064,62 грн.

 

Від позивача: Мельник О.М. – представник за довіреністю № б/н від 17.11.14.

Від відповідача: не з’явився

 

До Господарського суду Запорізької області 02.12.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» про стягнення 56064,62 грн. заборгованості за Договором поставки № 1124 в межах довгострокових господарських зв’язків від 01.10.12., з яких: 44000,00 грн. – суми основного боргу, 1493,59 грн. – 3% річних, 8925,55 грн. – втрат від інфляції, 1645,48 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.14. порушено провадження у справі № 908/5429/14, справі присвоєно номер провадження 19/157/14, судове засідання призначено на 17.12.14. о 10-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.14., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.01.15. о 12-20.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.15. не з’явився, витребувані судом документи не подав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/129 та витяг з офіційного веб-порталу «Судова влада України», які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

 

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» (далі – Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Тельманівський кар’єр» (далі – Покупець) укладено Договір поставки № 1124 (далі – Договір).

Позивач посилається на те, що відповідно до двосторонньо підписаних Специфікації № 1 та видаткової накладної № 0000296640 від 05.09.13., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що Постачальник передав Покупцю товар загальною вартістю 80891,90 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлений товар в повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 44000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що свої зобов’язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідача товар, відповідно до Специфікації № 1, на загальну суму 80891,90 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами видатковою накладною № 0000296640 від 05.09.13. та рахунком-пропозицією № 296640 від 04.09.13., належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 9.1, 9.2 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.13., а в частині взятих на себе обов’язків, до їх повного виконання. Якщо сторони за один місяць до терміну закінчення дії цього Договору не виявили намір про припинення дії Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік.

Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

В матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення дії цього Договору, таким чином, з наведеного вбачається, що даний Договір був автоматично пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.

Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення дії Договору не звільняє боржника від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» за поставлений товар в розмірі 44000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» за неналежне виконання умов Договору становить 44000,00 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1493,59 грн. – 3 % річних та 8925,55 грн. – збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1493,59 грн. – 3 % річних та 8925,55 грн. – збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також позивач на підставі п. 6.3 Договору просить суд стягнути з відповідача 1645,48 грн. – пені.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що в випадку прострочення строку (терміну) оплати за отриманий Товар, Покупець, на вимогу Постачальник, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної вартості неоплаченого Товару, до моменту його оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1645,48 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1.            Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» задовольнити повністю.

2.            Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» (87123, Донецька область, Тельманівський район, с. Гранітне, вул. Южна, 21; адреса для листування: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 04628681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Копко Україна» (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 3; адреса для листування: 02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38-А, кв. 110, код ЄДРПОУ 34818882) 44000 (сорок чотири тисячі) грн. 00 коп. – основного боргу, 1493 (одну тисячу чотириста дев’яносто три) грн. 59 коп. – 3 % річних, 8925 (вісім тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 55 коп. – збитків від інфляції, 1645 (одну тисячу шістсот сорок п’ять) грн. 48 коп. – пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

4.      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.