До уваги ТОВ ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго” та ФОП Екзархо І.В. , справа № 908/201/15-г.

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області (м. Маріуполь Донецької області) до Фізичної особи – підприємця Екзархо Ігоря Вікторовича м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 146 328 грн. 35 коп., суд –

 

 

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача, на підставі договору про постачання електричної енергії № 11/7201 від 04.02.2014 року, заборгованість за спожиту активну електричну енергію в липні 2014 року в сумі 72 665 грн. 86 коп., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в липні 2014 року в сумі 60 544 грн. 47 коп., пеню за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 6 384 грн. 64 коп., 3% річних за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 752 грн. 54 коп. та інфляційні нарахування за період з серпня .2014 року по листопад 2014 року в сумі 5 980 грн. 84 коп.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 19883782 від 13.01.2015 року, відповідно до якого Екзархо Ігор Вікторович проживає за адресою: проспект Ілліча, буд. 17, кв. 3, м. Маріуполь Донецької області, 87504.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 13.01.2015 року були надіслана позивачу на адресу для листування, вказану в тексті позовної заяви, а відповідачу – на адресу, зазначену в Спеціальному витягу з ЄДР.

Листом вих. № 04-16-1682 від 01.12.2014р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, тому ухвала суду від 13.01.2015 року про порушення провадження у справі та призначення засідання суду була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

До судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком на шість місяців.

Суд приймає пояснення позивача.

До судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з не можливістю явки в судове засідання представника позивача, але потім від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Клопотання позивача приймаються судом, оскільки вони подані у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

Суд приймає клопотання позивача та відповідача про розгляд справи за відсутністю їх представників, та вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників позивача та відповідача, за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, всі заяви та клопотання позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:  

04.02.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 11/7201, з додатками (надалі - договір).

Відповідно до умов р.1 договору, позивач (постачальник за договором) продає електричну енергію відповідачу (споживачу за договором) для забезпечення потреб електроустановок відповідача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 49,4 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України , зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - Правила).

Відповідно до умов п. 7.5 договору, розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електричну енергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками № 5 „Порядок розрахунків” (надалі – додаток № 5) і № 6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (надалі – додаток № 6) до цього договору.

 Згідно з п. 1 додатку № 5, розрахунковим вважається період з 00-00 годин 22 числа попереднього місяця до 24-00 годин 21 числа поточного місяця. У разі, коли дата закінчення розрахункового періоду співпадає з неробочим днем, момент зняття показів розрахункових лічильників електричної енергії в перший робочий день, наступний за неробочим днем (час та дата), вважається часом та датою закінчення розрахункового періоду та початку наступного за ним розрахункового періоду.

Відповідно до умов п. 5 додатку № 5, за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок для остаточного розрахунку. Період між датами початку та закінчення розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) та сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяла на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між позивачем та відповідачем „Акта прийняття-передавання товарно продукції (електроенергії)” та/або інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від відповідача… Положення зазначеного пункту також поширюються на порядок здійснення та зарахування за перетікання реактивної електроенергії.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу електроенергії у липні 2014 року у кількості 51 145 кВт. год., що підтверджується двосторонньо підписаним Актом приймання – передавання товарної продукції (електроенергії) від 21.07.2014 року за липень 2014 року (ар. с. 26).

Відповідно до умов п. 10 додатку № 5 до договору, остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію , спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені цим договором та Правилами, здійснюються відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунка грошовими коштами на рахунки позивача, які вказані в розділі 10 договору, у термін, що не перевищує 5 (п’ять) операційних днів від дня отримання рахунку.

На оплату вартості спожитої в липні 2014 року електроенергії у кількості 51 145 кВт. год. позивач виставив відповідачу рахунок за активну електроенергію ЭЭ № 11/7201 від 21.07.2014 року на суму 72 795 грн. 70 коп., який був отриманий відповідачем, про міститься відповідна відмітка про отримання на копії самого рахунку (ар. с. 27).

При цьому, за відповідачем рахувалась переплата з оплати вартості спожитої електричної енергії на суму 129 грн. 84 коп., і саме на суму переплати була зменшена сума, яка підласе оплати відповідачем за спожиту електричну енергію в липні 2014 року, та остаточно становить 72 665 грн. 86 коп. (72 795 грн. 70 коп. – 129 грн. 84 коп. = 72 665 грн. 86 коп.).

Отже, з урахуванням положень п. 10 додатку № 5 договору, відповідач мав провести оплату рахунку за активну електроенергію ЭЭ № 11/7201 від 21.07.2014 року, у строк по 28.07.2014 року.

Заборгованість в сумі 72 665 грн. 86 коп. за спожиту електричну енергію не була оплачена відповідачем.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії в липні 2014 року на суму 72 665 грн. 86 коп.

Відповідач визнав наявність боргу в сумі 72 665 грн. 86 коп., що підтверджується двостороннє підписаним актом звірки від 21.01.2015р. та заявою відповідач про визнання боргу від 22.01.2015р.

Відповідно до п. 5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 01 жовтня поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою, встановленою додатком № 7 „Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем” до цього договору… Пропозиції відповідача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є приоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у позивача. У випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією, відповідач надає обґрунтування очікуваного обсягу споживання. У разі ненадання відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем на рівні фактичних обсягів споживання відповідних періодів поточного року, оформлюються додатком № 8 „Договірні величини споживання електричної енергії” та надаються відповідачу для розгляду та узгодження. У випадку, якщо відповідач протягом 20 днів з моменту відправлення позивачем оформленого додатку № 8 „Договірні величини споживання електричної енергії” не повідомить позивача про результати розгляду наданого додатку та/ або не поверне оформлений у встановленому порядку примірник додатку на адресу позивача, пропозиції позивача вважаються прийнятими сторонами.

Згідно п. 5.2 договору, визначені згідно з пунктом 5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком № 8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії .

На виконання умов договору сторонами було погоджено договірні величини споживання електричної енергії на 2014 року шляхом підписання додатку № 8 (ар. с. 25).

Відповідно до погоджених сторонами договірних величин споживання електричної енергії на 2014 рік, було погодження надання позивачем відповідачу електричної енергії у ліпні місяці 2014 року у кількості 0,1 тис. кВт. год., тобто 100 кВт. (ар. с. 25).

Фактично, відповідачем було спожито в липні 2014 року електроенергії у кількості 51 145 кВт. год., тобто на 51 045 кВт. год. більше, ніж передбачено умовами договору.

Відповідно до умов п. 4.2.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності , визначених згідно із вимогами розділу № 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

За умовами п. 7 додатку № 5 до договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається відповідачем при підбитті підсумків розрахункового періоду, позивач надає відповідачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунок № 11/7201.153303 від 22.07.2014 року на оплату вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії у липні 2014 року у кількості 51 045 кВт. год. на суму 60 544 грн. 47 коп., який був отриманий відповідачем того ж дня – 22.07.2014 року, про що міститься відповідна відмітка про отримання на копії самого рахунку (ар. с. 28).

Отже, з урахуванням положень п. 10 додатку № 5 договору, відповідач мав провести оплату рахунку № 11/7201.153303 від 22.07.2014 року на суму 60 544 грн. 47 коп., у строк по 29.07.2014 року.

Заборгованість в сумі 60 544 грн. 47 коп. за перевищення договірних величини споживання електричної енергії не була оплачена відповідачем.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості перевищення договірних величини споживання електричної енергії в липні 2014 року на суму 60 544 грн. 47 коп.

Відповідач визнав наявність боргу в сумі 60 544 грн. 47 коп., що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки від 21.01.2015р. та заявою відповідач про визнання боргу від 22.01.2015р.

Відповідач, свої зобов’язання щодо своєчасності та повноти проведення оплати за надані позивачем послуги, не виконував належним чином.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії в липні 2014 року на суму 72 665 грн. 86 коп.   та вартості перевищення договірних величини споживання електричної енергії в липні 2014 року на суму 60 544 грн. 47 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач згідно умов договору не проводив оплату за надані позивачем послуги з постачання електричної енергії в липні 2014 року на суму 72 665 грн. 86 коп., то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, на ці грошові кошти знецінилися за цей час.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від вказаної суми заборгованості за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 752 грн. 54 коп. та інфляційні витрати за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року в сумі 5 980 грн. 84 коп., згідно наданого суду розрахунку (ар. с. 12, 13).

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, тому з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 752 грн. 54 коп. та інфляційні витрати за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року в сумі 5 980 грн. 84 коп.

Відповідно до умов п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 до цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі, обумовленому додатком № 5 до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3 % річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з умовами п. 10 додатку № 5 до договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої в липні 2014 року електричної енергії на суму 72 665 грн. 86 коп. за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 6 384 грн. 64 коп., згідно наданого суду розрахунку (ар. с. 12, 13).

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, тому з відповідач підлягає стягненню пеня за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 6 384 грн. 64 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин та добровільності їх визнання відповідачем.

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

Позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, про що прямо зазначає в своїх письмових поясненнях № 51юр.-54/15 від 26.01.2015р.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки та відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, той факт, що наданий час на території  Донецької області триває активна фаза АТО, а також те, що відповідач фактично не відмовляється від виконання своїх зобов’язань перед позивачем, враховуючи згоду позивача, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та надати розстрочку виконання рішення у даній справі про стягнення загальної суми 149 254 грн. 92 коп. строком на шість місяців, з проведення щомісячних виплат в наступному порядку: до 03.03.2015 року – суми 24 875 грн. 82 коп., до 03.04.2015 року – суми 24 875 грн. 82 коп., до 03.05.2015 року – 24 875 грн. 82 коп., до 03.06.2015 року – суми 24 875 грн. 82 коп., до 03.07.2015 року – суми 24 875 грн. 82 коп. та до 03.08.2015 року – суми 24 875 грн. 82 коп. 

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 35, 44 – 49, 75, 82 – 85, 121 ГПК України, суд 

 

 В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Екзархо Ігоря Вікторовича (м. Маріуполь Донецької області) на користь Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго” (м. Горлівка Донецької області; адреса для листування: м. Маріуполь Донецької області) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 72 665 (сімдесят дві тисячі шістсот шістдесят п’ять) грн. 86 коп., заборгованість зі сплати вартості перевищення договірних величини споживання електричної енергії в сумі 60 544 (шістдесят тисяч п’ятсот сорок чотири) грн. 47 коп., 3 % річних в сумі 752 (сімсот п’ятдесят дві) грн. 54 коп., інфляційні витрати в сумі 5 980 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят) 84 коп., пеню в сумі 6 384 (шість тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 64 коп. та судовий збір в сумі 2 926 (дві тисячі дев’ятсот двадцять шість) грн. 57 коп., розстрочивши виконання рішення на шість місяців з проведення щомісячних виплат в наступному порядку: до 03.03.2015 року – суми 24 875 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп., до 03.04.2015 року – суми 24 875 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп., до 03.05.2015 року – 24 875 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп., до 03.06.2015 року – суми 24 875 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп., до 03.07.2015 року – суми 24 875 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп. та до 03.08.2015 року – суми 24 875 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 82 коп. Надати наказ.