До уваги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк , справа № 908/229/15-г

 

      04.02.2015р.

 

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” м. Бердянськ Запорізької області до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (м. Маріуполь Донецької області), про стягнення 243 473 грн. 36 коп., суд –

 

 

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за проданий товар в сумі 201 825 грн. 07 коп., на підставі договору купівлі – продажу № 11-13-252 від 29.04.2013 року, а також інфляційні витрати за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 36 381 грн. 99 коп., 3 % річних за період з 24.01.2014р. по 09.12.2014р. в сумі 5 266 грн. 30 коп.

В матеріалах справи містяться Спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 19890825 та № 19890808 від 13.01.2015 року, відповідно до яких Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” знаходиться за адресою: вул. К.Лібкнехта, буд. 177-А, м. Маріуполь Донецької області, 87547.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 

Ухвала суду від 14.01.2015 року про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була направлена відповідачу на адресу зі спеціального витягу, що підтверджується вихідним реєстраційним номером, який зазначений на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення простої кореспонденції, копії яких залучені до матеріалів справи.

Листом вих. № 04-16-1682 від 01.12.2014р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвалу суду від 14.01.2015 року відповідачу на адресу вул. Артема, буд. 85, м. Донецьк, 83001, про що складено відповідний акт від 14.01.2015 року.

На підставі викладеного, ухвала суду від 14.01.2015 року про порушення провадження у справі та призначення засідання суду була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Крім того, про місце, день, час проведення судового засідання, предмет спору відповідач був повідомлений телефонограмою від 16.01.2015 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

До того ж, ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 14.01.2015 року була направлена відповідачу на адресу його електронної пошти, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/75 від 16.01.2015 року.

Відповідач надав суду відзив на позову заяву, в якому вказав наступне: між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу від 29.04.2013 року № 11-13-252. Згідно п. 4.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем на протязі 35 календарних днів з моменту отримання товару. Однак, внаслідок важкого фінансового становища, спричиненого невідповідністю тарифів на послуги водопостачання та водовідведення їх реальної собівартості, проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, збільшенням затрат на відновлення об’єктів водопостачання та водовідведення, збільшенням тарифів на електроенергію, тощо, відповідача було позбавлено можливості своєчасно перерахувати суму за поставлений товар на користь позивача. Так, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором купівлі - продажу від 29.04.2013р. № 11-13-252 за даними бухгалтерського облікускладає 201 825 грн. 07 коп.

Відповідач надав суду клопотання №03/02/06 від 04.02.2015р., в якому просить розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Клопотання відповідача приймається судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

29.04.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу № 11-13-252, з додатком (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору, позивач (продавець за договором) зобов’язується передати у власність відповідача (покупця за договором) товар, згідно специфікацій (додатків), а відповідач – прийняти та провести оплату за отриманий товар, у відповідності до умов даного договору.

Згідно з умовами п. 2.1 договору, товар за цим договором – це технічна масла та змазки.

Відповідно до приписів п. 2.2 договору, ціна, номенклатура, кількість товару вказуються в специфікаціях (додатках), які є невід’ємною частиною даного договору.

За умовами п. 2.3 договору, сума договору складається із сум, вказаних в специфікаціях які є невід’ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору сторонами була підписана специфікація № 1 щодо поставки товару по договору, в якій погодили найменування, кількість, ціну та вартість товару, який поставляється позивачем відповідачу в рамках договору (ар. с. 12).

В п. 5.3 договору сторони визначили, що право власності на товар переходить в момент фактичного приймання товару та підтверджується датою підписання відповідачем видаткової накладної.

На виконання умов договору позивач продав відповідачу 19.12.2013 року товару на суму 203 491 грн. 07 коп., що підтверджується видатковою накладною № АТ-1912010 від 19.12.2013р., рахунком-фактурою № АТ-1912010 від 19.12.2013р., товарно-транспортною накладною № АТ-0001912010 від 19.12.2013р.

25.12.2013 року позивач продав відповідачу товар на суму 18 334 грн., що підтверджується видатковою накладною № АТ-2512036 від 25.12.2013р., рахунком-фактурою № АТ-2512036 від 25.12.2013р., товарно-транспортною накладною № АТ-0002512036 від 25.12.2013 року.

Товар на загальну суму 221 825 грн. 07 коп. був отриманий відповідачем   на підставі довіреності 12 ААД № 834945 від 19.12.2013 року, без будь-яких зауважень та заперечень, видаткові накладні були підписані у двосторонньому порядку та скріплені печатками підприємств.

Згідно з п. 4.1 договору, платежі за поставлений по специфікації товар здійснюються в національній валюті України, на підстав рахунків – фактур, виставлених позивачем, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 35-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Проданий позивачем товар відповідач оплатив частково, в сумі 20 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку від  04.07.2014р.

Заборгованість в сумі 201 825 грн. 07 коп. відповідачем не оплачена.

Відповідач у відзиву на позов визнав, що заборгованість в сумі 201 825 грн. 07 коп. не оплачена.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар в сумі 201 825 грн. 07 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв’язку з інфляційними процесами в державі.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 36 381 грн. 99 коп. та 3 % річних за загальний період з 24.01.2014 року по 09.12.2014 року в загальній сумі 5 266 грн. 30 коп., згідно наведеного в тексті позову розрахунку (ар. с. 5).

Відповідач заперечень по нарахуванню інфляційних витрат та 3% річних суду не надав.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що фактично за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 року від суми заборгованості 201 825 грн. 07 коп. сума інфляційних витрат становить 37 811 грн. 23 коп., а 3 % річних від суми 183 491 грн. 07 коп. (неоплачена сума за видатковою накладною № АТ-1912010 від 19.12.2013р.) за період з 24.01.2014р. по 09.12.2014р. становить 4 826 грн. 07 коп., а від суми 18 344 грн. за період з 30.01.2014р. по 09.12.2014р. – 473 грн. 43 коп. що разом становить 5 299 грн. 50 коп.

Однак, суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, тому спір розглядається в рамках заявленої до стягнення суми. 

За таких підстав, з відповідача підлягають стягненню витрати від інфляції за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 36 381 грн. 99 коп. та 3 % річних від суми 183 491 грн. 07 коп. (неоплачена сума за видатковою накладною № АТ-1912010 від 19.12.2013р.) за період з 24.01.2014р. по 09.12.2014р. в сумі 4 795 грн. 90 коп., а від суми 18 344 грн. за період з 30.01.2014р. по 09.12.2014р. – 470 грн. 40 коп., що разом становить суму 5 266 грн. 30 коп.

Судовий збір покладається на відповідача в сумі 4 869 грн. 46 коп., відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв’язку з переплатою позивачем судового збору при зверенні до суду з позовною заявою, відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 35 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85, ГПК України, суд –

 

         В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити. Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (м. Донецьк; адреса зі спеціального витягу: м. Маріуполь Донецької області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” (м. Бердянськ Запорізької області) основний борг в сумі 201 825 (двісті одна тисяча вісімсот двадцять п’ять) грн. 07 коп., інфляційні витрати в сумі 36 381 (тридцять шість тисяч триста вісімдесят одна) грн.. 99 коп., 3 % річних в сумі 5 266 (п’ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 30 коп., та судовий збір в сумі 4 869 грн. 46 коп. Надати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” (м. Бердянськ Запорізької області) судовий збір у розмірі 35 (тридцять п’ять) грн. 70 коп., сплачений платіжним дорученням № 911 від 03.12.2014р. Оригінал вказаного платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 908/229/15-г.

Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України  Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Агрінол” (м. Бердянськ Запорізької області) судового збору у розмірі 35 (тридцять п’ять) грн. 70 коп., сплаченого платіжним дорученням № 911 від 03.12.2014р.