До уваги “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Донецька область, м. Горлівка та Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш”

 

 

За позовом: Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Донецька область, м. Горлівка.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш”, м. Донецьк.

 Від позивача: Натовська Т.І., довіреність № 24 від 27.01.2014р.;

 Від відповідача:  не з’явився.

25 травня 2014 року Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” Державного підприємства “Національна енергетична компанія” “Укренерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою № 01-16/1542 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш” штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань по виконанню робіт з капітального ремонту м’якої покрівлі в сумі 2  258 грн. 80 коп. 

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 905/3628/14. Судове засідання призначено на 24.06.2014р. Судове засідання відкладалось на 04.08.2014р. (копія ухвал додані до матеріалів справи).

Проте, у зв’язку з проведенням на території Донецької області анти терористичної операції розгляд справи не закінчено.

Відповідно до Розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності справ”, відповідно до якого визначено, “що розгляд господарських справ, підсудних   господарським   судам,   розташованим   в   районі   проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами:

              - господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області;

У зв'язку з цим, ДП “НЕК “Укренерго” в особі Донбаської ЕС надає документи, які вважає достатніми для винесення відповідного судового рішення.

Заявлено позов Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” доТовариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш”про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 2  258 грн.80 коп.

Ухвалою суду від 22.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/136/14, судове засідання призначено на 05.01.2015р. Судове засідання відкладалось на 04.02.2015р.

Суд звертав увагу сторін на те, що неможливість явки представника не звільняє сторін від обов’язку виконати вимоги суду та надати витребуванні судом матеріали.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу” зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2)    У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому
“реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3)   Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально
підтверджені підприємством зв'язку)відомості про неможливість здійснення
поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не
вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення” суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи”, що підтверджують отримання учасником   судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення зпосиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111^Ю   ГПК України.

 Ухвали суду від 22.12.2014р. та 05.01.2015р. суду були розміщені на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). 

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1   ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. 

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.         

Представник відповідача, в судове засідання продовжене 04.02.2015р., повторно не з’явився. Про причини неявки представка відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву відповідач не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.  

До суду 28.01.2015р. від позивача надійшли додаткові пояснення та додаткові документи, витребувані ухвалою суду від 22.12.2014р. (пояснення та документи долучені до матеріалів справи).

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

            Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 04.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі в присутності представника позивача. 

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

 

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

26 червня 2013р. між державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”(надалі – позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Енергомаш” (надалі – підрядник, відповідач) укладено договір № 30-4/2643-13/306, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи з капітального ремонту м’якої покрівлі будинку ГЩУ на ПС 220 кВ “Краснодонська”, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити їх на умовах, визначених договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 

Згідно з пунктом 5.1. договору, термін виконання робіт складає 25 робочих днів, відповідно до графіка виконаннюробіт. Підрядник приступає до роботи не пізніше ніж через 14 днів після підписання договору.

Відповідальність за порушення підрядником договірних зобов'язань обумовлена пунктом 7.3. договору, яким визначено, що за порушення термінів виконання зобов'язань з виконання робіт передбачених пунктом 5.1., підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки.

Враховуючи положення пункту 5.1. договору, відповідач повинен був приступити до робіт не пізніше 10.07.2013 та виконати їх в строк до 14.08.2013 (включно). Проте, фактично, роботи виконані 30.08.2013, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року. Таким чином, прострочення виконання зобов'язань склало 15 календарних днів.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору становить 132  047,00 грн., крім того ПДВ 26  409,40 грн. Всього 158  456, 40 грн.

Згідно з п. 3.3. договору, ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р.   (підписаний сторонами та скріплений печатками), сторони погодили фактичний розмір виконаних робіт у сумі 150  586 грн. 80 коп. Таким чином, відповідно до п. 3.3. договору, сторони зменшили ціну договору.

Доказами виконання умов договору учасниками правовідносин є оформлений сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. та платіжне доручення від 27.09.201р. № 1079. що підтверджує оплату позивачем виконаних по договору робіт на загальну суму 150  586,80 грн. (акт приймання та платіжне доручення додані до матеріалів справи).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. підтверджує виконання робіт відповідачем лише 30.08.2013р., в той час, як відповідно до умов договору, роботи повинні були бути виконані до 14 серпня 2013р. (включно).

Заборгованості сторін один перед іншим не має, про що складено акт звірки взаєморозрахунків позивача та відповідача за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., який направлений електронною поштою на адресу відповідача (звіт про направлення та вручення електронного листа додано до матеріалів справи).

На виконання п. 9.1 договору, з метою досудового врегулювання спору, 06.09.2013р. та 12.12.2013р. позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату штрафних санкцій (отримані уповноваженим представником відповідача 20.09.2013р. та 19.12.2013р. відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень). Однак, відповідач позивачу відповіді не надав, оплату заборгованості за штрафними санкціями у сумі 2  258,90 грн. не здійснив.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі та в строк, передбачений умовами договору.

Відповідач свої зобов’язання за умовами договору прострочив, в результаті чого позивачем була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 2  258 грн. 80 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.           

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).                                                          

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Пеня нараховувалась відповідачем відповідно до п. 7.3. договору в розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт за кожен день затримки, що відповідає ст. 231 ГПК України.

Розмір нарахованої відповідачу пені склав 2  258 грн. 80 коп. з розрахунку:

150  586 грн. 80 коп. х 0,1% = 2  258 грн. 80 коп., де:

150  586 грн. 80 коп. – вартість несвоєчасно виконаних робіт;

0,1% - розмір штрафних санкцій, передбачений пунктом 7.3 договору;

15 – кількість днів прострочення виконання зобов’язання. 

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

На підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 2  258 грн.                 80 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш”, підлягає задоволенню.   

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, Господарського кодексу   України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”                в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш”, 83037,                 м. Донецьк, вул. Жигульовська, 10, (п/р № 26005186645005 в Донецькому РУ “Приватбанк”, МФО 335496, код ЄДРПОУ 25112929) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Донецька область, м. Горлівка, 84601, пр. Леніна, 11 (п/р 26004015117372 у філії “Укрексімбанк” в м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 23344104) 2 258 (дві тисячі двісті п’ятдесят вісім) грн. 80 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань по договору, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.