До уваги комунальне підприємство по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради господарським судом прийнято рішення у справі № 908/5652/14

Запорізької області 

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6

до відповідача: комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради, 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ушева, буд. 1

від відповідача: не з’явився

 

09.12.14 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради (надалі КПТ “Вуглик”) за договором про закупівлю природного газу від 31.01.12 № 26/2012/БО-7 індексу інфляції в розмірі 1 476 612,43 грн. та 3 % річних в сумі 544 516,51 грн.

09.12.14 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ “НАК “Нафтогаз України” до розгляду судді Корсуну В.Л. 

Ухвалою від 09.12.14 судом порушено провадження у справі № 908/5652/14 якій присвоєно № провадження 17/144/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 14.01.15.

Ухвалою віл 14.01.15 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 02.02.15.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 02.02.15, на підставі ст. ст. 82¹, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення. 

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 31.01.12 між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу № 26/2012/БО-7, на виконання умов якого позивач в період з січня 2012 р. по квітень 2012 р. поставив  відповідачу природний газ на загальну суму 13 783 399,63 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, зобов’язання щодо оплати поставленого газу в строк, встановлений у договорі відповідач не виконав. Отже, у зв’язку з порушення відповідачем строків виконання основного зобов’язання, позивачем нарахувано відповідачу індекс інфляції в розмірі 1 476 612,43 грн. та 3% річних в сумі 544 516,51 грн. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 611 ЦК України та ст.ст. 22, 193, 231 ГК України просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.   

 Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом, станом на 08.12.14, тобто станом на час порушення провадження у цій справі в суді, місцезнаходженням комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради є: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ушева, буд. 1, що співпадає з адресою, зазначеною у позові. 

Інформація про час та місце розгляду справи № 908/5242/14 також була розміщена судом на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Список справ, призначених до розгляду на сьогодні - 02.02.15 та 11.12.14, 15.01.15 в розділі «Новини та події суду», що підтверджується роздрукованим (долучено судом до матеріалів справи) витягом із вказаного офіційного веб-порталу під заголовком: «До уваги комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради у справі № 908/5652/14».

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.13 у справі № 905/2532/13 судом задоволено частково позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області про стягнення 13 608 187,37 грн. основного боргу, 36 945,76 грн. інфляційних, 382320,17 грн. – 3% річних, 964837,97 грн. – 7% штрафу, 1034047,79 грн. пені.

Згідно з вказаним вище рішенням суд вирішив:

- розмір стягуваної суми пені зменшити до 517 023,90 грн.;

- розмір стягуваної суми штрафу зменшити до 482 418,99 грн.;

- стягнути з комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” – 13 547 208,58 грн. боргу за поставлений в період з січня 2012 року по квітень 2012 року на підставі договору від 31.01.12 № 26/2012/БО-7 природний газ,  517 023,90 грн. - пені, 482 418,99 грн. - штрафу, 382 320,16 грн. - 3% річних, 68 400,20грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Як свідчать матеріали цієї справи, рішення господарського суду Донецької області від 25.06.13 у справі № 905/2532/13 залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.13 та постановою Вищого господарського суду України від 23.10.13.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов’язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили, встановлений і ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.10 № 2453-VI, відповідно до припису якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України законодавець передбачив, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

 

 

Однак, як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за борг, що був встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.13 у справі № 905/2532/13.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов’язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, у т.ч. передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦК України).

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. В даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, у зв’язку з непогашенням стягнутої за вказаним судовим рішенням суми боргу за період з січня 2012 року по квітень 2012 року позивачем заявлено до стягнення 1 476 612,43 грн. індексу інфляції за період з березня 2013 року по травень 2014 року (включно) та 544 516,51 грн. 3% річних за період з 21.02.13 по 24.06.14.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Це правило базується на основах справедливості і витікає з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов’язання за рахунок другої. 

Грошовим є зобов’язання, по якому боржник зобов’язується сплатити кредитору визначену суму грошових коштів.

Частина 2 ст. 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. 

Тобто, ст. 625 ЦК України, перебуваючи у главі 51 ЦК України “Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання”, передбачає санкцію за порушення боржником грошового зобов’язання (за прострочення боржника), а не зобов’язання з оплати. Сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3 % річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Перевіривши додані позивачем до матеріалів цієї справи розрахунки 3% річних в сумі 544 516,51 грн. за період з 21.02.13 по 24.06.14 та індексу інфляції в сумі 1 476 612,43 грн. за період з березня 2013 року по травень 2014 року (включно) суд знаходить їх обґрунтованими та арифметично правильними, а тому вимоги позивача задовольняються судом повністю. 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2¹, 4², 4³, 4⁵, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 82, 82¹, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Стягнути з комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ушева, буд. 1, код ЄДРПОУ 30500344) на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, п/р 26002301921 в АТ “Ощадбанк”, МФО 300465) – 544 516 (п’ятсот сорок чотири тисячі п’ятсот шістнадцять) грн. 51 коп. 3% річних, 1 476 612 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 43 коп. індексу інфляції та 40 422 (сорок тисяч чотириста двадцять дві) грн. 58 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.