номер провадження справи 24/186/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02.02.2015 р.
|
Справа №908/5600/14
|
|
м. Запоріжжя
|
|
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техничні тканини» ( 83008 , місто Донецьк , вулиця Югославська , 30 ; поштова адреса : 83062 , м. Донецьк , вулиця Ткаченко , дім 1 , квартира 9 ; тел. : 050 -677-66-25; код ОКПО 35865197).
до відповідача Фізичної особи – підприємця Мунтянова Ольга Миколаївна (69083 , м. Запоріжжя , вулиця Музикальна , будинок 20 ; ідентифікаційний номер 2464812783).
про стягнення суми .
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники:
Від позивача – Хохуля В.М. ( дов. від 13.01.2015 р.).
Від відповідача – не прибув.
ВСТАНОВЛЕНО:
08 грудня 2014 р. на адресу Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Техничні тканини» ( код ЄДРПОУ 35865197) надійшла позовна заява з вимогами до Фізичної особи – підприємця Мунтянова Ольга Миколаївна (ідентифікаційний номер 2464812783).
Ухвалою від 08.12.2014 р. за поданими матеріалами порушено провадження № 24/186/14 , розгляд господарської справи № 908/5600/14 був призначений на 21.01.2015 р.
09 грудня 2014 р. Господарським судом Запорізької області складений акт про те , що поштове відправлення ( ухвала суду від 08.12.2014 р.) у справі № 908/5600/14 не прийнято до пересилання УДППЗ «Укрпошта» на підставі листа Запорізької УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. № 04-16-1682.
Також , ухвала про порушення провадження у справі № 908/5600/14 від 08.12.2014 р. була розміщена на офіційному веб – порталі «Судова влада України».
Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/5600/14 , що була направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою поштового відділення « за закінченням терміну зберігання».
У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.01.2015 р. представника відповідача , судом відкладений розгляд справи на 02.02.2015 р.
Згідно інформації Державної реєстраційної служби України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців зареєстрована фізична особа – підприємець – Мунтянова Ольга Миколаївна , місце проживання : 69083 , Запорізька область, місто Запоріжжя , Шевченківський район, вулиця Музична , будинок 20.
Представнику позивача роз’яснені права та обов’язки , передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України .
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача не наполягав на проведенні звукозапису судового процесу технічними засобами .
В судовому засіданні 02.02.2015 р. Господарським судом Запорізької області за наявними у справі матеріалами відповідно до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України прийнято рішення .
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини . Згідно договору № 23-04/13 від 23.04.2013 р. була відвантажена продукція ( матраци , полотно неткане ) на загальну суму 33 826 , 00 грн. Сум а боргу на день подання позову до суду становить 23 826 , 00 грн. Просить позовні вимоги задовольнити .
Відповідач в судові засідання не прибув та не направив на адресу Господарського суду Запорізької області вмотивованого відзиву на позов.
Розглянувши матеріали господарської справи № 908/5600/14 , вислухавши пояснення представника позивача , суд -
В С Т А Н О В И В :
23 квітня 2013 р. між ТОВ «Техничні тканини» (консигнант) та ФОП Мунтянова О.М. ( консигнатор) підписаний договір № 23-04/13 , відповідно до розділу 1 якого , в порядку та на умовах , визначених цим договором , консигнант зобов’язується поставляти товари , визначені в специфікаціях до цього договору , консигнатору для їх продажу , а консигнатор зобов’язується прийняти товари на реалізацію та від свого імені продавати товари третім особам .
Предметом договору є товари , список яких наводиться в специфікаціях до договору . Найменування , кількість , часткове співвідношення за номенклатурою , ціна по цьому договору визначаються в бухгалтерських документах ( накладних) на передачу партії товару ( або в специфікаціях) , які є невід’ємною частиною договору.
Розділом 3 договору визначено , що консигнатор зобов’язується приймати всі необхідні заходи для безперешкодної поставки товарів покупцям відповідно до діючих правил торгівлі ; щомісячно до 30 числа надавати консигнанту повну інформацію про хід реалізації товару , їх запасу на составі .
Сторонами за договором узгоджений наступний порядок проведення розрахунків : консигнатор одержує плату шляхом утримання належних йому сум із коштів , одержаних після продажу товару , поставленого на консигнацію , але не пізніше дати , вказаної в специфікації. Консигнатор зобов’язаний перерахувати грошові кошти консигнанту на вказаний розрахунковий рахунок в узгоджені специфікацією терміни.
Пунктом 8.4 договору передбачено , що консигнант поставляє товари консигнатору не пізніше 5 – ти календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації на цю поставку .
Пунктом 9.4 передбачено , що за порушення консигнатором термінів перерахування коштів від продажу товару ( або термінів повернення товару , у випадках передбачених договором) ,консигнатор платить консигнанту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діє на день прострочення , від суми , яка підлягає перерахунку консигнанту згідно умовам цього договору за кожний календарний день прострочення .
Розділом 10 договору передбачено , що цей договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та ( або) його скріплення печатками сторін та діє на протязі одного року .У разі , якщо термін дії договору не буде продовжений сторонами , консигнатор зобов’язується у 5 – денний строк від дня спливу терміну дії цього договору повернути консигнанту вартість одержаного , але несплаченого по цьому договору товару ( або повернути нереалізований товар консигнанту у той же термін та у належному стані).
З матеріалів справи слідує , що сторонами 24 квітня 2013 р. оформлені видаткові накладні № 166 та № 167 від 24 квітня 2013 р. ( покупець – Мунтянова О.М.) на товар : -матрац ватний у кількості 1 одиниці вартістю 76 , 00 грн. ; - полотно неткане меланж 3750 п/м вартістю 33 750 , 00 грн.
Із змісту видаткових накладних № 166 та № 167 від 24 квітня 2013 р. слідує , що покупець одержала товар , що підтверджується відповідною відміткою ФОП та довіреністю від 25 квітня 2013 р.
Оцінивши надані позивачем документальні докази , суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог .
Із змісту договору консигнації № 23-04/13 від 24 квітня 2013 р. слідує , що вказаний договір був укладений на один рік ( розділ 10 договору), тобто до 24 квітня 2014 р., будь – яких додаткових угод про продовження терміну дії договору № 23-04/13 від 23 квітня 2013 р. суду не надано .
Таким чином , суд дійшов висновку , що у разі не укладення сторонами додаткової угоди про продовження терміну дії договору консигнації № 23-04/13 від 23.04.2013 р. вступає в дію пункт 10.4 договору згідно якого консигнатор зобов’язується у 5- ти денний строк від дня спливу терміну дії цього договору повернути консигнанту вартість всього одержаного , але не оплаченого за цим договором товару ( або повернути нереалізований товар консигнанту в той же термін та у належному стані).
За даними позивача відповідачем частково сплачена вартість одержаного товару в сумі 10 000 , 00 грн. , а відтак за підрахунками позивача залишок заборгованості становить 23 826, 00 грн.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки . Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків , зокрема є : - договори та інші правочини .
Статтями 626 - 629 Цивільного кодексу України передбачено , що договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов’язків .
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови ( пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства .
Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено , що зобов’язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно , виконати роботу , надати послугу , сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку .
У відповідності статей 526 , 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .
Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок , а кредитор – прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено договором або законом , не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено , якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання , строк ( термін) виконання якого визначений вказівкою на подію , яка неминуче має настати , підлягає виконанню з настанням цієї події .
Згідно із положеннями статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах , встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом .
Зобов’язання припиняється виконанням , проведеним належним чином.
Відповідно до положень статті 614 Цивільного кодексу України особа , яка порушила зобов’язання , несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності) , якщо інше не встановлено договором або законом.. Особа є невинуватою , якщо вона доведе , що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання . Відсутність своєї вини доводить особа , яка порушила зобов’язання .
Особа , яка порушила зобов’язання , звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання , якщо вона доведе , що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Оскільки умовами договору чітко передбачений обов’язок консигнатора або відшкодувати консигнанту вартість всього одержаного товару , або повернути нереалізований товар , позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 23 826 , 00 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені 2836 , 28 грн. відповідно до пункту 9.4 договору , яким передбачено , що за порушення консигнатором термінів перерахування коштів від продажу товару ( або повернення товару , у випадках , передбачених договором ) , консигнатор платить консигнанту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діє на день прострочення від суми , яку необхідно перерахувати консигнанту згідно умов цього договору за кожний день прострочення .
Проаналізувавши зміст договору консигнації № 23-04/13 від 23 квітня 2013 р. , суд дійшов висновку , що фактично сторонами не узгоджений період , на який консигнантом надається товар та період на протязі якого , товар повинен бути реалізований , а відтак термінами реалізації вважається строк дії договору ( один рік).
Розрахунок пені наведений позивачем в тексті позовної заяви , а саме , позивач вказує наступні періоди та суми : - з 15.04.2014 р. по 16.07.2014 р. ( сума боргу – 23 826 , 00 грн.) , сума нарахованої пені становить 992 , 21 грн.; - з 17.07.2014 р. по 06.11.2014 р. ( сума боргу – 23 826 , 00 грн.) , сума пені становить 1844, 07 грн.
Позивач підсумовуючи розрахунки пені вказує , що за період з 28.04.2013 р. по 06.11.2014 р. сума пені становить 2836 , 28 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.
Аналізуючи викладені правові норми суд дійшов висновку , що однією із складових алгоритму нарахування суми пені є період за який стягується штрафна санкція.
З розрахунків пені , які наведені позивачем в позовній заяві не є можливим визначити період за який стягується сума пені 2836 , 28 , або це період з 15.04.2014 р. по 06.11.2014 р., або період з 28.04.2013 р. по 06.11.2014 р.
Таким чином , суд дійшов висновку , що позивачем не визначений період стягнення суми пені.
Крім того , позивачем не надано жодного документального доказу , який би свідчив про часткове погашення суми боргу відповідачем .
Позовні вимоги в частині стягнення суми пені 2836 , 28 грн. залишаються судом без задоволення .
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних витрат в розмірі 3044 , 96 грн. та 3 % річних в розмірі 377 , 95 грн.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача сума інфляційних витрат за період з квітня по листопад 2014 р. становить 3044, 96 грн.
Суд не погоджується із періодом за який нараховуються інфляційні витрати , оскільки відповідно до умов договору , зокрема , пункту 10.4 , у випадку , якщо термін дії договору не буде продовжений сторонами , консигнатор зобов’язаний у 5 – денний термін від дня спливу дії цього договору повернути консигнанту вартість всього одержаного.
Договір консигнації № 23-04/13 підписаний сторонами 23.04.2013 р. ( додаткова угода про продовження дії договору не укладалась) , а відтак термін дії договору спливає 23.04.2014 р.
Таким чином , відповідач повинен був на протязі п’яти днів від дня спливу терміну дії договору відшкодувати вартість одержаного товару , а саме , граничний термін сплати є дата 28.04.2014 р. , тобто починаючи з 29.04.2014 р. рахується факт прострочення виконання зобов’язань відповідачем щодо виплати вартості одержаного товару або повернення товару.
Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат та 3% річних , суд знаходить їх такими , що підлягають задоволенню.
З огляду на викладені обставини у їх сукупності , позовні вимоги слід задовольнити частково .
Стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу 23 826 , 00 грн. , суму інфляційних витрат - 3044 , 96 грн. , суму 3% відсотків річних – 377 , 95 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково .
Стягнути з Фізичної особи – підприємця Мунтянова Ольга Миколаївна (69083 , м. Запоріжжя , вулиця Музикальна , будинок 20 ; ідентифікаційний номер 2464812783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техничні тканини» ( 83008 , місто Донецьк , вулиця Югославська , 30 ; поштова адреса : 83062 , м. Донецьк , вулиця Ткаченко , дім 1 , квартира 9 ; тел. : 050 -677-66-25; код ОКПО 35865197) суму основного боргу 23 826 (Двадцять три тисячі вісімсот двадцять шість ) грн. 00 коп. , суму інфляційних витрат 3044 ( Три тисячі сорок чотири ) грн. 96 коп. , суму 3% річних – 377 ( Триста сімдесят сім ) грн.95 коп., суму судового збору 1654 ( Одна тисяча шістсот п’ятдесят чотири) грн. 76 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в частині стягнення суми пені 2836 , 28 грн. відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 10.02.2015 р.
_03_03.png)
