номер провадження справи № 24/211/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2015р. справа № 908/6165/14
за позовом: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” (вул. Молодіжна, буд. 23, с. Тарасівка, Троїцький район, Луганська область, 92144)
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Константа -Агро” (вул. Кобозєва, буд. 12, м. Донецьк, 83086)
про стягнення 444 341, 20 грн.
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: не прибув.
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
25.12.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Константа -Агро” 444 341,20 грн. за договором купівлі-продажу від 02.01.2012р. № 12/08.
Ухвалою від 25.12.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/6165/14, присвоєно провадженню номер 24/211/14, справу призначено до розгляду на 02.02.2015р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.
Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 02.02.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Позивач в судове засідання не прибув, в обґрунтування позову посилається на 02.01.2012р. між сторонами укладений договір купівлі – продажу № 12/08, на виконання умов якого позивач передав відповідачу товар на загальну суму 444 341,20грн. Однак, в порушення умов п.5 договору відповідач отриманий товар не оплатив. Отже сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 444 341,20 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. 264-271 Господарського кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, заявою від 21.01.2015р. визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
02.01.2012р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Константа -Агро” (Покупець) укладено договір купівлі – продажу № 12/08, за умовами якого (п.1) Продавець зобов’язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити кормові добавки та складові комбікормів (товар).
Ціна, кількість, асортимент та умови продажу товару Покупцю обумовлено в накладних, рахунках, які є невід’ємною частиною (п. 2.).
Згідно п. 4. оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, на умовах обумовлених сторонами додатково.
Відповідно до п. 5. договору, Покупець здійснює оплату за товар згідно висталених рахунків.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконував свої зобов'язання за договором, у період з 29.03.2013р. по 17.06.2013р. передав відповідачу товар на загальну сума 444 341,20 грн., про що свідчать видаткові накладні, копії яких залучено до матеріалів справи. На оплату товару відповідачу виставлені рахунки-фактури, в яких визначено строк оплати.
Відповідач вартість товару в строк, визначений в рахунках не оплатив.
Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 444 341,20 грн., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.
За таких обставин суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 444 341,20 грн. документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Так, ч. 1 вказаної статті Закону визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У відповідності до ст. 4 Закону, судовий збір із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 2 відсоток ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Ціна заявленого позову складає 444 341,20 грн., тобто судовий збір складає 8 886,82 грн. Додане до позовної заяви платіжне доручення № 2 від 12.12.2014р. свідчить про оплату судового збору в сумі 9 271,72 грн. Отже, сбір внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
За таких обставин, Сільськогосподарському ТОВ “Тарасівське” підлягає поверненню 384,90 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 2 від 12.12.2014р.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 8 886,82 грн. відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Константа -Агро” (вул. Кобозєва, буд. 12, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 30947526) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” (вул. Молодіжна, буд. 23, с. Тарасівка, Троїцький район, Луганська область, 92144, код ЄДРПОУ 30714041) – 444 341 (чотириста сорок чотири тисячі триста сорок одна) грн. 20 коп. основного боргу та 8 886 (всім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 82 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
ПовернутиСільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” (вул. Молодіжна, буд. 23, с. Тарасівка, Троїцький район, Луганська область, 92144, код ЄДРПОУ 30714041) з державного бюджету судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 90 коп., сплачений за платіжним дорученням № 2 від 12.12.2014р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/6165/14, про що винести ухвалу.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 10.02.2015р.
_03_03.png)
