flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ “Кримсервісоптторг”, м.Донецьк та ТОВ “Запорізька механізована колона № 1”,м. Запоріжжя.

12 лютого 2015, 10:55
 номер провадження справи 7/152/14
     
 
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
 04.02.2015                                                                                                                      Справа №  908/6277/14
                  
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька механізована колона             № 1”,м. Запоріжжя. 
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримсервісоптторг”,   м.Донецьк                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет
Представники
Від позивача: Безручко О.П., довіреність № 3112 від 31.12.2014 р.
Від відповідача: не з’явився
                                             
           Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ” визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.
До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізька механізована колона № 1” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримсервісоптторг” про визнання недійсним договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013 р.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справу № 908/6277/14 передано на розгляд судді Кутіщевій –АрнетН.С.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2014р. прийнято та порушено провадження у справі № 908/6277/14, присвоєно справі номер провадження 7/152/14 з призначенням судового засідання на 04.02.2015 р.
Заявлені вимоги позивач в судовому засіданні підтримав та обґрунтовує ст. ст. 92, 93, 203, 215 Цивільного кодексу України. Вважає, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 203 ЦК України не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення та виконання договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013 р.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/6277/14 від 30.12.2014 р., у зв’язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Донецьк, направлена не була поштою.
Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв’язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
На підставі викладеного, суд належним чином повідомив відповідача про час та місце судового засідання шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу        були     належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 04.02.2015 року за відсутності представника відповідача.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 04.02.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
03.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кримсервісоптторг” (відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька механізована колона № 1” (позивач по справі) було укладено договір поставки № КСО 030113 (надалі – договір).
Згідно умов договору, відповідач зобов’язався передати у власність позивача, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити матеріали, що визначені в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору (п. 1.1. договору).
 Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку позивача (п.2.4 договору).
Згідно п. 4.1 договору, товар поставляється узгодженими партіями, відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “Інкотермс” в редакції 2010р., які використовуються з урахуванням умов, обумовлених і цьому договорі. 
Виходячи з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Кримсервісоптторг” було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Запорізька механізована колона № 1” товар на загальну суму 8584796грн. 84коп., що відображено в специфікації № 1 від 03.01.2013р. та підтверджується видатковою накладеною № 4201 від 28.08.2013р.
Як свідчить роздруківка про рух грошових коштів на рахунку позивача, позивач перерахував на користь ТОВ “Кримсервісоптторг” суму 13482951,44 грн. грошових коштів з призначенням платежу: “сплата за обладнання згідно договору поставки № КСО 0301 від 03.01.2013 р”.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців статус відомостей відповідача –“ відомості не підтверджено. В стані припинення”. Згідно реєстру анульованих свідоцтв ПДВ реєстрація відповідача платником ПДВ анульовано, причина – надання декларацій про відсутність поставок. Вказавши, що оскільки всупереч ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, договір поставки № КСО 030113 від 03.01.2013р. був укладений з боку Постачальника (ТОВ “Кримсервісоптторг”) без наявності цивільної дієздатності, позивач звернувся із позовом до суду про визнання договору недійсним.
Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами   виникнення   цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори   та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільногозаконодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до   звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить   ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи, а саме: видаткова накладна № 4201 від 28.08.2013 р., роздруківка про рух грошових коштів на рахунку позивача, згідно яких, позивач перерахував на користь ТОВ “Кримсервісоптторг” суму 13482951,44 грн. грошових коштів (копії яких надані позивачем до матеріалів справи), свідчать про вчинення сторонами певних дій, спрямованих на виконання договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013р.  
Позивачем до матеріалів справи не надано будь-яких належних і допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, що при укладенні договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013р. ТОВ “Кримсервісоптторг” не мало права на поставку наступного товару.
Як свідчить ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно до ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як свідчить ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з підстави заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька механізована колона № 1” позову, суд констатує, що позивач не надав доказів вчинення правочину з боку ТОВ “Кримсервісоптторг” без наявності цивільної дієздатності.
Позивач не довів господарському суду, що в даному випадку має місце ознака, встановлена ч.2 ст. 203, необхідна для визнання недійсним договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013р. на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Крім того, у розумінні ст.1, ч.2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
У справі № 908/6277/14 позивач не визначив і не довів факт порушення будь-якого його права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого позивач звернувся до суду за захистом із позовною вимогою про визнання недійсним договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013р.
Наданий позивачем витяг з Єдиного державного реєстру станом на 25.12.2014р.   не може бути прийнятий судом, як належний документальний доказ, згідно зі ст. 34 ГПК України, в обґрунтування викладених обставин в позовній заяві, поскільки договір поставки був укладений між сторонами 03.01.2013р., а витяг наданий станом на 25.12.2014р.    
Позов є необґрунтованим, безпідставним і не підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
   Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
                                                                       ВИРІШИВ:
   В позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька механізована колона № 1” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримсервісоптторг” про визнання недійсним договору поставки № КСО 030113 від 03.01.2013р. відмовити. 
          Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
          Дата підписання “ 11” лютого 2015р.                        
         Присутнім представникам сторін в судовому засіданні судом роз’яснена ст. 87 ГПК України.
 
                              Суддя                                                                     Н.С. Кутіщева - Арнет