До уваги ТОВ “Поул Траст”, м. Київ та ПАТ Українська акціонерна страхова компанія “АСКА”

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Поул Траст”, м. Київ.

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія “АСКА”, м. Донецьк.

Від позивача: Калашнікова О.О., довіреність № 14 від 21.01.2015р.;

Від відповідача:  не з’явився.

16.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Поул Траст” звернулося в господарський суд Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про стягнення суми 348  643 грн. 37 коп. страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу за програмою “Мега-Каско”

Ухвалою суду від 17.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 06.05.2014р. Судові засідання відкладались до 16.06.2014р. Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.06.2014р., призначено автотоварознавчу експертизу та на підставі п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України, провадження у справі зупинялось до одержання результатів експертизи.

Згідно до ст.1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”, “У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України...”

На виконання зазначеної норми, Вищим господарським судом України було видано розпорядження від 02.09.2014 р. N 28-р “Про зміну територіальної підсудності справ”, відповідно до якого визначено, “що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами:

- господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, господарським судом Запорізької області;

- господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області, господарським судом Харківської області”

03.12.2014р. від судової незалежної експертизи України, на виконання вимог ухвали господарського суду Донецької області від 16.06.2014р. по справі № 905/2649/14 на адресу господарського суду Запорізької області направлено висновок судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-1-2-254/14 та матеріали справи № 905/2649/14.

Витягом з реєстру автоматизованого розподілу від 10.12.2014р. присвоєно номер справі № 905/2649/14 - 908/5659/14, справу призначено для розгляду судді:                        Кутіщевій – Арнет Н.С.

Ухвалою суду від 11.12.2014р. поновлено провадження по справі, позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/120/14, судове засідання призначено на 02.02.2015р. 

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу” зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2)    У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому
“реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3)   Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально
підтверджені підприємством зв'язку)відомості про неможливість здійснення
поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не
вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення” суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи”, що підтверджують отримання учасником   судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення зпосиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111^Ю   ГПК України.

Згідно з листом Запорізької дирекції “Укрпошта” № 04-16-1682 від 01.12.2014р., припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а саме: м. Донецьк.

Ухвала суду від 11.12.2014р. була направлена на електронну адресу відповідача вказаній позивачем у позовній заяві: aska_info@aska.com.ua, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою за вих. № 619 від 16.12.2014р. (долучений до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р.     № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, увипадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов’язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. 

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.  

 

 

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про причини неявки відповідач суд не повідомив. Відповідач не виконав вимоги суду викладені в ухвалу від 11.12.2014р. , витребувані матеріали не надав.

За клопотанням представника позивача судове засідання велося без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 02.02.2015р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

 

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

13 серпня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія (надалі - відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поул Траст" (надалі - позивач) було укладено договір СТД № 3130477 від 13.08.2013р. добровільного страхування транспортного засобу за програмою “МЕГА-КАСКО” за умовами якого відповідач застрахував належний позивачу транспортний засіб: вантажний самоскид – С марки Scania, д.н.з. АА 5812 ІН, страхова сума 460  000 грн. Вигодонабувачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Поул Траст”

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити   другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з розділом 13, строк дії договору з 14.08.2013р. до 13.08.2014р.

Сторони визначили, що загальна страхова премія до договору становить 5  888 грн., та страху вальна премія була сплачена позивачем повністю по підписання договору на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжному дорученню № 108 від 12.08.2013р. (долучений до матеріалів справи).

Матеріали справи свідчать, що31.08.2013року в м. Красний Луч Луганської області стався страховий випадок з застрахованим транспортним засобом, а саме: транспортний засіб було пошкоджено при виконанні операції розвантаження-навантаження.

Перелік страхових ризиків надано в п.2.6.договору, відповідно до якого ризик “Збиток” за цим договором - це пошкодження або знищення транспортного засобу, або його частин внаслідок виконання операцій навантаження або розвантаження, а також специфічних операцій, пов'язаних зі спеціальним призначенням застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до договору страхування транспортного засобу позивач зобов'язується сплатити страхову премію у встановлених цим договором страхування розмірі та строки, а відповідач бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку і на умовах, визначених цим договором страхування, з урахуванням франшизи.

При цьому, п.3.2.6.2 договору передбачено, що позивач зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повідомити відповідача про передачу транспортного засобу в оренду, позивач виконав і цей свій обов'язок - попередив відповідача згідно листа            від 14.08.2013 року. Оренда транспортного засобу оформлена згідно діючому законодавству України, угода нотаріально посвідчена.

Слід також зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Поул Траст” в квітні 2013 року звернулося до відповідача с проханням про страхування усіх транспортних засобів підприємства в кількості 43 ТЗ, в зв'язку з передачею їх в оренду, про що було відомо відповідачу з самого початку. Крім того, позивач бажав додати до стандартної програми страхування додатковий ризик - ризик пошкодження транспортного засобу в результаті виконання операцій навантаження-розвантаження ТЗ. відповідач погодився застрахувати цей додатковий ризик, додати його до умов договору за додаткову плату та надіслав нам тарифи страхування. Згідно цих домовленостей нами було укладено с відповідачем 10 договорів страхування за якими застраховано 20 транспортних засобів, усі ці засоби страхувалися в зв'язку з передачею їх в оренду, відповідачу це було відомо. Після того, як нами були заявлені вимоги про виплату страхового відшкодування за вищезазначеним страховим випадком, відповідач в односторонньому порядку відмовився від подальшого страхування наших транспортних засобів.

Згідно з п. 3.5.2. договору передбачено обов'язок позивача при настанні події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, повідомити відповідача не пізніше, ніж протягом 24 години в цілодобовий центр сервісної підтримки. Позивач негайно повідомив відповідача в центр, повідомлення було зареєстровано за номером - 5441. Також, позивач викликав органи ДАІ (копія довідки ДАІ додана до матеріалів справи)

Відповідно до п. 3.5.3. договору передбачено обов'язок позивача письмовозаявити про подію відповідачу протягом двох робочих днів. Позивач повідомив відповідача 22.08.2013р. року, та отримав від відповідача перелік документів, що потрібно надати додатково, а саме - рахунок СТО, калькуляція ремонтних робіт та реквізити для перерахування відшкодування. Усі документи були надані 16.09.2013 року, після чого відповідач повідомив що приймається рішення про виплату.

Таким чином позивач виконав усі обов'язки, передбачені договором страхування.

Відповідач згідно з п. 3.7.3 договору, зобов'язаний вжити заходів, щодо оформлення усіх необхідних документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, здійснити огляд пошкодженого об'єкта, скласти протокол огляду за встановленою формою.

Згідно з п. 3.7.4 договору, зобов'язаний організувати експертну оцінку суми матеріального збитку. За місцем події виїжджали представники Відповідача, які складали необхідні документи, в усній формі нас повідомили, що є також і експертна оцінка, але копій документів позивачу не надавалось.

Згідно з п.п. 3.7.5, 5.1 договору, відповідач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 днів з моменту складання страхового акту. Згідно з п. 5.2. страховий акт повинен бути оформлений протягом одного дня після одержання документів.

Таким чином страховий акт повинен був бути оформлений 17.09.2013 року, а виплата страхового відшкодування повинна була бути здійснена до 02 жовтня 2013р.

Згідно з п. 3.7.6 відповідач зобов'язаний повідомити письмово з обґрунтуванням мотивів про відстрочку у страховій виплаті протягом 15 днів з моменту одержання усіх документів, тобто до 01 жовтня 2013 року.

Згідно з п. 3.7.7 відповідач зобов'язаний повідомити про відмову в страховій виплаті протягом 15 днів з моменту виявлення обставин, які дають підставу для такої відмови.

25.12.2013 року позивачем була направлена відповідачу претензія з вимогою виплатити страхового відшкодування. 15.01.2014 року від відповідача надійшла відповідь, згідно з якою відповідач відмовився виплатити страхове відшкодування на посилаючись на те, що:

по-перше: транспортний засіб було передано в оренду, про що не було попереджено відповідача, як передбачено 3.2.6.2 договору, а саме: в письмовому виді протягом п'яти робочих днів з моменту передачі транспортного засобу в оренду;

по-друге: страхувальник не попередив компетентні органи, згідно п.3.3.2 договору.

Але таке ствердження не відповідає дійсності, тому що позивач виконав свої обов'язки: про передачу транспортного засобу в оренду в письмовому виді протягом п'яти робочих днів з моменту передачі транспортного засобу в оренду, попередження було передано особисто в канцелярію відповідача позивачем, що підтверджується письмовим повідомленням з вхідною відміткою відповідача від 14.08.2013 року, яка завірена печаткою відповідача;   крім того, страхувальник попередив компетентні органи, згідно п.3.3.2 договору, а саме ДАІ, що підтверджується довідкою з ДАІ.(доданої до матеріалів справи)

Стосовно попередження компетентних органів слід додати, що транспортний засіб було пошкоджено при виконанні операції розвантаження-навантаження, а це не є ДТП, це додатковий ризик, який був застрахований відповідачем та він є наслідком господарської діяльності, а не дорожньо-транспортної пригоди, тому ДАІ не є компетентним органом в цьому випадку, але ж позивач повідомив ДАІ, хоч це було і не обов'язково. В договорі страхування в розділі 5.3.1. детально прописано в яких випадках попереджаються компетентні органи та надають довідку: ДАІ - у випадку ДТП; відділ пожежної охорони - в випадку пожежі; органи внутрішніх справ - в випадку противоправних дій третіх осіб стосовно транспортного засобу, але у випадку позивача цей випадок - це наслідок господарської діяльності.

З пояснень позивача, документи стосовно попередження про передачу в оренду транспортного засобу та виклику ДАІ були у відповідача, але після отримання такої відповіді позивач додатково до претензії направив відповідачу повторно вказані документи та претензійний лист від 24.01.2014 року, в якому знову просив виплатити відшкодування, але відповіді не надійшло, ніяких документів у позивача відповідач додатково не затребував.

Крім того, в інтересах позивача до відповідача був направлений адвокатський запит від 25.10.2013 року з вимогою відшкодування та з проханням надати нам копії страхового акту та експертного висновку та інших документів, але ні документів ні відповіді на цій запит також не було надано до цього часу.

Згідно п. 4.1. договору, розмір страхового відшкодування визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою, передбаченою цим договором.

Розмір матеріального збитку у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу розраховується на підставі даних огляду пошкодженого транспортного засобу та висновку експерта - автотоварознавця, складеного відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України і чинної на дату настання події та викладених в ЗВІТІ № 38/01/14 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу та в Звіті № 38/01/14 про оцінку утилізаційної вартості пошкодженого транспортного засобу. (додані до матеріалів справи)

Згідно п. 4.3. договору, при пошкодженні застрахованого транспортного засобу, внаслідок якого його відновлення технічно неможливе, або сума розрахованого матеріального збитку перевищує 70 % вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку (повна конструктивна загибель), розмір матеріального збитку розраховується як вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку, зменшена на вартість залишків транспортного засобу, у тому числі придатних для подальшого використання, але не менше 70 % від вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку і не більше суми розрахованого матеріального збитку.

Щодо автотоварознавчої експертизи, на вирішення судової автототоварознавчої експертизи було поставлено наступні запитання:

- Яка ринкова вартість непошкодженого транспортного засобу “Сканія Р380С”, д.н.з.АА 5812 ІН на момент виникнення страхового випадку?

- Яка утилізаційна вартість транспортного засобу “Сканія Р380С”, д.н.з.АА 5812 ІН за наслідками виникнення страхового випадку?

- Яка сума розміру відновлювального ремонту транспортного засобу транспортного засобу “Сканія Р380С”, д.н.з.АА 5812 ІН?

- Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу “Сканія Р380С”, д.н.з.АА 5812 ІН на момент виникнення страхового випадку, з урахуванням фізичного зносу?

Згідно висновку судового експерта-автотоварознавця по справі № 905/2649/14 з визначенням ринкової та утилізаційної вартостей полусного транспортного засобу, вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, були надані наступні відповіді (висновки):

1.         Ринкова вартість непошкодженого колісного транспортного засобу Зсапіа
Р380С д.н.з. АА58121Н на момент виникнення страхового випадку 21.08.2013 р.
становить 466698,64 грн.

2.         Визначити утилізаційну вартість колісного транспортного засобу Зсапіа Р380С
д.н.з. АА5812ІН на момент виникнення страхового випадку 21.08.2013 р. без надання
додаткових вихідних даних або залучення фахівців у галузі економіки неможливо.

3.         Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Зсапіа
Р380С д.н.з. АА5812ІН на момент виникнення страхового випадку 21.08.2013 р.
становить 482382,33 грн.

4.         Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного
засобу Зсапіа Р380С д.н.з. АА5812ІН на момент виникнення страхового випадку
 21.08.2013 р. становить 466698,64 грн.

Виходячи з вищезазначеного, ринкова вартість транспортного засобу складає: 466  698 грн. 64 коп.

            Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної     небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом,   механізмом,   іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди   було   завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. 

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

 Згідно приписів     ст.ст. 525, 526 ЦК    України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання    має    виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових    актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

В розумінні ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України, та в силу положень Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальною особою є саме відповідач.

Отже, обов’язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе страховик в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 344  236 грн. 236 коп. суми страхового відшкодування, підлягає задоволенню.

Згідно п. 5.4. договору, відповідач несе відповідальність за порушення строків виплати страхового відшкодування шляхом сплати пені в розмірі 0,01 % від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення платежу. Виплата страхового відшкодування повинна була бути здійснена до 02 жовтня 2013 року. Таким чином, позивачем пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 4  407 грн. 04 коп.

Ринкова вартість на момент пошкодження складає 466 698, 64 гривні. Сума збитку - 100 % вартості вартість залишків - 120 732,48 гривень

Сума матеріального збитку визначається як вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку, зменшена на вартість залишків - 466 698, 64 -120732,48 = 345966,16 гривень (що складає 74,13 % вартості).

Таким чином сума страхового відшкодування дорівнюється сумі матеріального збитку за мінусом франшизи - 345966,16 - 0.5% = 344 236 (триста сорок чотири тисячі двісті тридцять шість) гривень 33 копійки.

Розрахунок пені:

Кількість днів затримки-з 02.10.2013 року по 07.02.2014 року - 128 днів

Розмір страхового відшкодування - 344 236,33 гривень.

344236,33 х 0,01% х 128 = 4407 гривень 04 копійки.

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен   день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 407 грн. 04 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

В частині стягнення 5000 грн. 00 коп. на правову допомогу, суд відмовляє, так як в судовому засіданні адвокат участі не приймав, належних доказів затрат не надано.

На підставі ст. 49. Господарського Процесуального Кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, несуть сторони, а стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони документально підтверджені витрати. (оригінал платіжного доручення № 65 від 09.07.2014р. за послуги по проведенню судової експертизи у сумі 3  000 грн. 00 коп. долучено до матеріалів справи).

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Поул Траст” до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія “АСКА”, підлягає задоволенню. 

            Керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 988, 989, 990 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Поул Траст” до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія “АСКА”, 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.100, (р/р № 26502500000448 в “Про кредит Банк”, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Поул Траст”, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 6, корп. 3, кв. 38 (р/р № 26006962498867 в ПАТ “ПУМБ”, МФО 334851, ЄДРПОУ 32921520, ІПН 329215226598) 344 236 (триста сорок чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 33) коп. страхового відшкодування, 4 407 (чотири тисячі чотириста сім) грн. 04 коп. пені, 3  000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на експертну оцінку, 6  972 (шість тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 87 коп. судового збору.