До уваги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль”, м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон”

За позовом: Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон”, м. Донецьк.

Від позивача: Гребенченко О.А., довіреність б/н, від 01.11.2014р.;               

Від відповідача:  не з’явився.

 

Заявлено позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон”, про стягнення грошових коштів в розмірі 60  444 грн. 29 коп., з яких: 50 562 грн. 44 коп. основного боргу, 5  313 грн. 30 коп. пены, 673 грн. 24 коп. 3% річних, 3  893 грн. 31 коп. інфляційних витрат. 

Ухвалою суду від 30.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/155/14, судове засідання призначено на 11.02.2015р.

Відповідно до листа Запорізької дирекції “Укрпошта” № 01-16-83 від 20.01.2015р., з 27.11.2014р. припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької до/з населених пунктів, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а саме: м. Донецьк.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу” зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому
“реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку)відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту, У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення” суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи”, що підтверджують отримання учасником   судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

За неможливості здійсни їй повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вичиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення зпосиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111^Ю   ГПК України.

 Ухвала суду від 30.12.2014р. суду була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). 

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, увипадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1   ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов’язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. 

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.           

До суду 11.02.2015р., через канцелярію суду представником позивача надані пояснення, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги на підставі, вказаних в позові і поясненнях (пояснення додані до матеріалів справи).

В судове засідання представник відповідача не з’явився. Про поважність причин неявки свого представника відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засідання представник позивача надав суду витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, станом на 21.01.2015р., згідно з яким, відповідач зареєстрований в ЄДР за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві за якою направлялися ухвали суду. Також, позивач надав докази направлення акту звірки взаємних розрахунків на адресу відповідача. Згідно листа від City Express, наданим позивачем у судовому засіданні, 02.02.2015р. по накладній № 381.00008833 нами було прийнято на доставку відправлення Гребенченко А. ,адресоване копанії “Кронос Дон” на адресу:                    (м. Донецьк, вул. Артема, 138 а). Дане відправлення прибуло в м. Донецьк 04.02.2015р. При доставці відправлення на вказану адресу, отримувач який знаходиться за адресою:                    (м. Донецьк, вул. Артема, 138 а), приймати відмовився.

Таким чином, представник позивача, надав суду документальні докази щодо намагання повідомити відповідача про дату та час судового засідання.

Представник позивача надав суду витребувані додаткові матеріали, по суті заявленого предмету спору.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному об’ємі.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача .

            Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 11.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі в присутності представника позивача. 

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

 

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

22 травня 2014 року між Дочірним підприємством з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль” (ндалі – позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон” (ндалі – відповідач, замовник) було укладено договір підряду № 03-06-2013-РКНД (ндалі - договір), згідно якого позивач виконує за дорученням відповідача монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі - роботи) по встановленню обладнання.

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.3.1, 5.3.2. ст. 5 договору, загальна ціна робіт становить 252 812,22 грн.,в тому числі ПДВ 20% - 42 135,37 грн. оплата за цим договором підряду здійснюється шляхом передплати в розмірі 50 %, що становить 126 406, 11 грн., протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання договору підряду, та залишок в розмірі 50% протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання робіт.

Згідно з п. 2.1. договору, замовник доручає, а підрядник виконує монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню обладнання на об’єкті, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх на умовах, які визначені договором.

Згідно з п. 3.1. договору, роботи виконуються підрядником своїми силами із обладнання, визначеного в специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору.

 Згідно з п. 3.2. договору, підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту отримання підрядником оплати згідно з п. 5.3.1 договору, та виконання замовником п. 4.1.5. договори та при умові перевірки комплектності обладнання. Згідно з п. 3.3. договору, строк виконання робіт буде складати: протягом 30 робочих днів, та при умові своєчасного та незалежного виконання замовником підготовчих робіт та своєчасного та належного виконання замовником інших положень договору. Підрядник вправі без будь-яких санкцій для себе збільшити строк вирішення робіт у випадку невиконання або неналежного виконання замовником цього договору та/або у випадку, якщо роботи не можуть бути виконані у встановлений строк з причин, які не залежать від підрядника.

Згідно з п. 3.5 договору, після закінчення виконання робіт підрядник надає замовнику акт-здачі приймання робіт в 2-х екземплярах, який замовник протягом 1 робочого дня з дня отримання зобов'язується підписати та повернути один екземпляр підряднику. У випадку наявності недоліків в роботах та/або будь-яких інших претензій у замовника до підрядника щодо виконання цього договору замовник зобов'язується підписати акт здачі-приймання робіт із зазначенням в ньомутаких недоліків робіт та/або таких претензій. Замовник втрачає право посилатись на недолікив роботах та/або пред'являти підряднику будь-які інші претензії щодо виконання підрядником договору, якщо такі недоліки та/або претензії не були зазначені Замовником при підписанні акту здачі-приймання робіт. протягом гарантійного терміну претензії щодо прихованих недоліків робіт можуть бути пред'явлені замовником підряднику у порядку та в межах, що встановлені пунктами 6.6-6.10 договору.

Відповідачем було сплачено за договором підряду 202 249,78 грн.,в тому числі 50% вартості робіт в якості передплати, що підтверджується випискою з банку № 2014/95 від 29.05.2014р., (копія додана до матеріалів справи).

Позивачем, за договором підряду, роботи виконані в повному обсязі, про що складено акт виконання монтажу устаткування від 30.05.2014 року, який підписаний позивачем та відповідачем без зауважень.(акт доданий до матеріалів справи).

Згідно з п. 4.1.1 договору, замовник зобов’язався здійснювати оплату та прийняти роботи в порядку та строки. визначені договором.

Відповідач, відповідно до п.5.3.2 договору, підряду повинен був до 06 червня 2014 року, включно, сплатити позивачу залишок вартості робіт в розмірі 50 562,44 грн.

Однак, відповідач, в порушення строку оплати, зазначеного в п. 5.3.2 ст. 5 договору підряду, не сплатив до цього часу кошти в розмірі 50 562,44 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду станом на 17.11.2014 року становить 50 562,44 грн.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.           

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).                                                          

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

На підставі вищезазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача 50 562 грн. 44 коп. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи (актом про виконання монтажу устаткування від 30.05.2014р. підписаний та скріплений печатками сторін) та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 7.5. договору, у випадку прострочення платежу згідно з п. 5.3.2. договору, замовник зобов’язаний також сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 7.5. договору, пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 5 315 грн. 30 коп. (детальний розрахунок пені доданий до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 315 грн. 30 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 893 грн. 31 коп. грн. втрат від інфляції та 673 грн. 24 коп. 3 % річних (детальний розрахунок суми індексу інфляції та 3 % річних доданий до матеріалів справи).

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 893 грн. 31 коп. грн. втрат від інфляції та 673 грн. 24 коп. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон” підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу   України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

 

Позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Дон”, 83004,                   м. Донецьк, вул. Артема, буд. 138-а (код ЄДРПОУ 37670907) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль”, 04655, м. Київ, вул. Межигірська, 82, (поточний рахунок № 26008003005900 в АБ “ІНГ Банк Україна”, м. Київ, МФО 300539, ЄДРПОУ 24261981) 50 562 (п’ятдесят тисяч п’ятсот шістдесят дві)грн. 44 коп. основного боргу, 5 315 (п’ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 30 коп. пені, 3 893 (три тисячі вісімсот дев’яносто три) грн. 31 коп. суми індексу інфляції, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 24 коп.          3 % річних, 1  827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп. судового збору.