flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ПАТ “Комерційний банк “Даніель”, м. Київ. та ТОВ “СТАТУС Р”

16 лютого 2015, 17:13
 номер провадження справи 7/145/14
     
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
 11.02.2015                                                                                                          Справа №  908/6164/14
     
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Даніель”, м. Київ.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАТУС Р”, м. Донецьк.
 
                                                                                               Суддя   Кутіщева – Арнет Н.С.    
 
 Представники:
від позивачів:   Леус М.Д., дов. № 1-04-2239 від 18.04.2014р
від відповідача: не з’явився.  
                                                                              
 
    До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Даніель” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАТУС Р” про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 07 березні 2013 № 06/К04/2013р., а саме: на заставне майно належне Товариству з обмеженою відповідальністю “СТАТУСР” (Код   ЄДРПОУ:   34899094;   юридична адреса:   83086, м.Донецьк, Ворошиловський р-н, пр.-тЛагутенка, буд. 13-Г, офіс. 419): - облігації процентні іменні Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБОРТРАНС” (код за ЄДРПОУ 31646774) в кількості 1013шт. (Одна тисяча тринадцять)штук, шляхом їх реалізації з аукціону за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності у ході виконавчого провадження   в   межах   закону   України   “Про виконавче провадження”,   для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Даніель” (код ЄДРПОУ2475516; адреса: 01033, м. Київ, вул. Московська, 8-Б) за Кредитним договором від 28 лютого2013року № 04/2013, у розмірі 35 468 687,24 грн. (Тридцять п'ять мільйонів чотириста шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 24 коп.).
         Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 526, 590, 1046 ЦК України, кредитний договір № 04/2013 від 28.02.2013р., договір застави № 06/К04/2013 від 20.06.2013р.
Ухвалою суду від 26.12.2014р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 21.01.2015р. В зв’язку з неявкою представника відповідача, судове засідання відкладалось до 11.02.2015р.    
 Повноважний представник відповідача в судове засідання, продовжене 11.02.2015р. не з’явився, повторно про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив. 
Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 26.12.2014р., 21.01.2015р., не надав суду витребувані матеріали.  
Ухвала про порушення провадження по справі та відкладення судового засідання, були внесені до державного реєстру судових рішень України, також внесена до офіційного веб - порталу “Судова влада України”.            
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Згідно статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 
           Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, 3.9.2., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 
          Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному   в   підпункті   3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. (Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013).
         Крім того позивач зазначив та надав, як доказ направлення відповідачеві копії цієї позовної заяви, копію належним чином завірених опису вкладення в цінний лист з фіскальним чеком, з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55)
Згідно із пунктом 2.2. постанови пленуму вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11, передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
        Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. 
         Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
         Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
         Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
         Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.       
          Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України. 
За клопотанням представника позивача, судовий процес здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу. 
 В судовому засіданні, продовженому 11.02.2015р., представником позивача надані додаткові пояснення по суті предмету спору, а також витребувані судом додаткові докази. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному об’ємі.    
            Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
           Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору, відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
          Розгляд справи закінчено 11.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі, в присутності представника позивача.    
          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
 
                                                      ВСТАНОВИВ:
 
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛАНДШАФТ-ПРЙСТИЖ” (далі -Позичальник/Боржник/Відповідач) і Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “Даніель”, (далі -Банк/Позивач/Заставодержатель) укладено кредитний договір №04/2013 від 28 лютого 2013 року із додатковими угодами до нього( (далі - кредитний договір) у відповідності з яким банком було надано кредит у сумі 30 405 000,00 (тридцять мільйонів чотириста п'ять тисяч гривень 00 коп.) (далі - кредит) у термін до 27 лютого 2014 року включно (додаткова угода № 8 до кредитного договору). Боржник зобов'язався погашати кредит та відсотки за користування кредитом у відповідності до умов кредитного договору.
07.03.2013 року, для забезпечення повернення кредиту, та на виконання умов кредитного договору між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю “СТАТУС Р” (далі - Заставодавець/Відповідач) укладено договір застави №06/К04/2013, за яким для забезпечення зобов'язань за кредитним договором заставодавець передає заставодержателю в заставу цінні папери, а саме: вид : облігації процентні іменні, емітент – Товариства з обмереженою відповідальністю “АВТОБОТРАНС” (код ЄДРПОУ 31646774), кількість - 1013 (одна тисяча тринадцять) штук, номінальна вартість 1000грн. 00 коп.   за одну облігацію, сумарна номінальна вартість 1013000грн. 00коп. 
Згідно з п.6.2 кредитного договору, у разі виникнення події невиконання зобов'язань (включаюпрострочку по сплаті суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, нарахованої пені і простроченим платежам) банк набуває право вимоги дострокового виконання зобов'язань і кредитному договору в повному обсязі.
Згідно до п. 8.1 кредитного договору, у випадку порушення якого-небудь із зобов'язань по сплати кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку за кожен випадок пеню і розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, до подій невиконання зобов'язань відносять позичальник не сплатив банку у строк платежі по погашенню кредиту, будь-яку іншу суму на користі банку, відповідно умов цього договору.
Згідно з підпунктом 3.1.4., 3.1. заставодержатель набуває права звернення стягнення, в разі порушення заставодавцем будь-якого зобов'язання за кредитним договором, втому числі, якщо на момент виконання основного зобов'язання воно не буде виконано.
За рахунок предмету застави, заставодержатель набув права задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, що визначається на момент їх фактичного задоволення (п.п.3.1.5; п. 4.2 договору застави).
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору - несплати наявної кредитної Заборгованості, позивач 03.04.14 на адресу відповідача направив вимогу від 02.04.14 № 1-04-1992 про сплату заборгованості, що підтверджує реєстр відправлень та фіскальний чек (копію долучена до матеріалів справи).
Але, відповідач заборгованість не сплатив, відповіді на вимогу не надав, що фактично підтверджує безспірність заборгованості.
Зобов'язання по кредитному договору, на момент розгляду спору по суті, відповідачем належним чином не виконані, заборгованість за кредитним договором, становить 35 468 687,24 грн. (тридцять п'ять мільйонів чотириста шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 24 коп.), що складається з:
- сума кредиту - 30 405 000,00 грн.;
- сума неустойки (пеня на прострочені відсотки - 42 280,67 грн. + пеня на прострочений кредит - 346 533,70 грн.) - 388 814,37 грн.;
-       сума не сплачених в строк відсотків за користування кредитом - 4 674 872,87 грн. (розрахунок заборгованості за кредитним договором від 28.02.2013 № 04/2013 долучений до матеріалів справи)
       Рішенням господарського суду Донецької області від 17.06.2014р. (справа №905/2602/14) було задоволено позов ПАТ “Комерційний банк “Двнієль” до ТОВ “Ландшафт-Престиж” про стягнення 35     468     687 грн. 24 коп., що складається з: 
- сума кредиту - 30 405 000,00 грн.;
- сума неустойки (пеня на прострочені відсотки - 42 280,67 грн. + пеня на прострочений кредит - 346 533,70 грн.) - 388 814,37 грн.;
- сума не сплачених в строк відсотків за користування кредитом - 4 674 872,87 грн.
      Згідно з п. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлені рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з пунктом 4.3. договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем будь-яким способом, який визначається самостійно заставодержателем та який передбачений та/або не заборонений цим договором або чинним законодавством України.
Згідно із частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст.ст. 11, 525, 530 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань); зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припинятися виконанням, поведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.
Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1054   ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити, в установлений договором строк, проценти.
 Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо іншене встановлено договором.
Відповідно до вимог ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. 
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язанім не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.  
Строк виконання зобов'язань за кредитним договором закінчився 27.02.2014р.  
            Враховуючи вищевикладене позовні вимоги, заявлені обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню. 
 Постановою Правління Національного Банку України від 15.04.14 № 217 в ПАТ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ДАНІЕЛЬ” відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію Банку.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16.04.14 № 29, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію (далі - Уповноважена особа Фонду) у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ДАНІЕЛЬ”, копію якого додаємо.
Відповідно до статті 46 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління та органів контролю ПАТ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ДАНІЕЛЬ”.
Дотримуючись норм п. 5 ч. 1 ст. 48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", передбачено, що Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Приписами п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону, передбачено, що Уповноважена особа Фонду має право: заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.
Пунктом 1 частиною третьою статті 47 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що на виконання своїх обов'язків повноважень уповноважена особа Фонду: діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких документів від імені банку.
Відповідно до пункту 22 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. 
        Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
         Керуючись ст. ст. 11, 525, 530, 589, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 175 ГК України; ст. ст. 1, 3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд
 
ВИРІШИВ:
 
       Позов Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Даніель” до   Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАТУС Р” задовольнити.
    Звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 07 березні 2013 №06/К04/2013р., а саме: на заставне майно належне Товариству з обмеженою відповідальністю “СТАТУСР” (код   ЄДРПОУ:   34899094;   юридична адреса:   83086, м.Донецьк, Ворошиловський р-н, пр.-тЛагутенка, буд. 13-Г, офіс. 419): - облігації процентні іменні Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБОРТРАНС” (код за ЄДРПОУ 31646774) в кількості 1013шт. (одна тисяча тринадцять) штук, шляхом їх реалізації з аукціону за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності у ході виконавчого провадження   в   межах   закону   України   “Про виконавче провадження”,   для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Даніель” (код ЄДРПОУ2475516; адреса: 01033, м. Київ, вул. Московська, 8-Б) за кредитним договором від 28 лютого2013року № 04/2013, у розмірі 35 468 687,24 грн. (тридцять п'ять мільйонів чотириста шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 24 коп.), що складається з: сума кредиту - 30 405 000,00 грн.; сума неустойки (пеня на прострочені відсотки - 42 280,67 грн. + пеня на прострочений кредит - 346 533,70 грн.) - 388 814,37 грн.; сума не сплачених в строк відсотків за користування кредитом - 4 674 872,87 грн.
      Видати наказ.
   Стягнути з Товариству з обмеженою відповідальністю “СТАТУС Р” (код ЄДРПОУ:   34899094;   юридична адреса: 83086, м.Донецьк, Ворошиловський р-н, пр.-тЛагутенка, буд. 13-Г, офіс. 419) в доход Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м.Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок №31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку – 206)    73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. 
Видати наказ.
            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
            Присутньому в судовому засіданні представнику позивача роз’яснена ст. 87 ГПК України. 
 
           Суддя                                                                                 Н.С. Кутіщева - Арнет