номер провадження справи 19/168/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2015 справа № 908/5767/14
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» (87302, Донецька область, Амросіївський район, м. Амросіївка, вул. Заводська, 1)
про стягнення 931217,98 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: Суберляк Д.В. – представник за довіреністю № 2390-К-О від 15.07.14.
Від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Запорізької області 11.11.14. звернулось Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» про стягнення 931217,98 грн. за Договором банківського обслуговування № б/н від 03.02.11., з яких: 476266,54 грн. – сума основного боргу, 227092,36 грн. – заборгованості за відсотками, 100338,90 грн. пені, 42864,00 грн. – заборгованості за винагородою, 84656,18 грн. - штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті наданого кредиту, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.14. порушено провадження у справі № 908/5767/14, справі присвоєно номер провадження 19/168/14, судове засідання призначено на 15.01.15. о 11-00.
Від позивача через канцелярію господарського суду 13.01.15. надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та письмові пояснення у справі щодо розрахунку суми боргу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.01.15. розгляд справи № 908/4782/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 10.02.15. о 12-00.
Представник позивача в судовому засіданні 10.02.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 10.02.15. вдруге не з’явився, письмовий відзив на позовну заяву суду не подав, про поважні причини неявки суд не повідомляв, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/655 від 22.12.14., та № 06-05/117 від 20.01.15. та витяг з офіційного веб-порталу «Судова влада України», які містяться в матеріалах справи..
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5767/14.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
03.02.11. Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» (далі – Позичальник) подано Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заяву про відкриття поточного рахунку (далі – Заява) в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – Банк).
Відповідно до вказаної вище Заяви, Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв’язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі – Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.
Позивач вказує на те, що Умови та правила надання банківських послуг (надалі – Умови) та Тарифи банку, розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 03.02.11.
Пунктом 3.2.1.1.1 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок Клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв’язку Банка та Клієнта.
Відповідно до приписів п. 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов’язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв’язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.2.1.1.6 Умов).
Згідно з п. 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання Угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку).
Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку Заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах визначеної суми, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов’язань сторонами.
Як зазначено позивачем, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» свої зобов’язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» кредитний ліміт в розмірі 500000,00 грн., враховуючи часткові погашення відповідача, сума боргу Позичальника за тілом кредиту склала 476266,54 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено заборгованість по кредиту, чим порушено умови Договору банківського обслуговування № б/н від 03.02.11. та вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 931217,38 грн. (з яких: 476266,54 грн. – сума основного боргу, 227092,36 грн. – заборгованості за відсотками, 100338,90 грн. пені, 42864,00 грн. – заборгованості за винагородою, 84656,18 грн. - штрафу).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
За приписами ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом надання Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитного ліміту, загальною сумою 500000,00 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач, в порушення умов Договору банківського обслуговування № б/н від 03.02.11., заборгованість за кредитом сплатив частково, внаслідок чого, борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» перед позивачем за Договором банківського обслуговування № б/н від 03.02.11. становить 476266,54 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» 476266,54 грн. – заборгованості по кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 227092,36 грн., пені в розмірі 100338,90 грн., винагороди в розмірі 42864,00 грн. та штрафу в розмірі 84656,18 грн., суд зазначає наступне:
Пунктом 3.2.1.4 Умов встановлений порядок розрахунків, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована відсоткова ставка). Порядок розрахунку відсотків є наступним:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнуління в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок відсотків здійснюється за відсотковою ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості
При не обнулюванні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому воно підлягало обнулюванню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати «періоду», в якому дебетове сальдо підлягає обнулінні.
В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, за який дебетове сальдо підлягало обнулюванні, починаючи з 91-го дня після закінчення «періоду», кредит вважається простроченим, а грошові зобов’язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов’язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов’язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт виплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов’язань.
Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» припустилось прострочки оплати кредиту більше ніж 90 днів, в зв’язку з чим відповідачу Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» всього було нараховано та ним не сплачено 227092,36 грн. – відсотків за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 227092,36 грн. відсотків за користування кредитом є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також на підставі п. 3.2.1.2.2.7 Умов позивач просить суд стягнути з відповідача 42864,00 грн. винагороди.
Пунктом 3.2.1.2.2.7 Умов встановлено, що Клієнт зобов’язується сплатити Банку винагороду у відповідності з п.п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11 Умов.
Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сума грошової винагороди в розмірі 42864,00 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, в зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п.п. 3.2.1.5.1 Умов просить суд стягнути з відповідача 100338,90 грн. –пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за Договором та на підставі п. 3.2.1.5.8 84656,18 грн. – штрафу.
Згідно з п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.2.1.5.8 встановлено, що в разі порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, Клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 10 5 від суми позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100338,90 грн. –пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за Договором та 84656,18 грн. – штрафу.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЦЕМЕНТ» (87302, Донецька область, Амросіївський район, м. Амросіївка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33320134) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 476266 (чотириста сімдесят шість тисяч двісті шістдесят шість) грн. 54 коп. – заборгованості за кредитом, 227092 (двісті двадцять сім тисяч дев’яносто дві) грн. 36 коп. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 100338 (сто тисяч триста тридцять вісім) грн. 90 коп. – пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за Договором, 42864 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. – винагороди, 84656 (вісімдесят чотири тисячі шістсот п’ятдесят шість) грн. 18 коп. – штрафу, 18624 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 36 коп. – судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.02.15.
Суддя І.В. Давиденко