До уваги ТОВ „Богдан - Лізинг” та ТОВ „АПК-ЗЕРНОРЕСУРС”

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан - Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „АПК-ЗЕРНОРЕСУРС” м. Донецьк, про стягнення 60 560 грн. 02 коп., суд –

 

 

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, по договору фінансового лізингу № 001/13-АВТ від 24.01.2013 року, в сумі 58 716 грн. 64 коп. та пеню в сумі 1 843 грн. 38 коп.

Позивач надав суду пояснення до позовної заяви, в яких вказав наступне: у позивача наявні такі відомості щодо засобів зв’язку з відповідачем ТОВ «АПК-Зерноресурс»: телефони – 062-336-75-33, 336-75-17, 336-75-06, 062-341-14-48 – інформація з ЄДР, o.limar@ukrinvest.ua – електронна пошта бухгалтера, dartyomov@mail.ru – електронна пошта працівника відповідача. Предмет лізингу – автомобіль ISUZU, модель NQR 71 R, 2012р. випуску, державний реєстраційний номер АА 3786 КК. Доказ реєстрації предмета лізингу – Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААЕ048704, видане ВРЕВ-13 УДАІ в м. Києві. Рахунки позивача: рах. 26508011603789 в ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», МФО 380582; рах. 2600124671 в ПАТ «Укргазпромбанк» м. Київ, МФО 3200843. Позивач звертається з позовною заявою про стягнення лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів, а саме: платіж, що мав відбутися 20.05.2014р., несплачений залишок платежу у сумі 6 598 грн. 03 коп.; платіж, що мав відбутися 20.06.2014р., несплачений залишок платежу у сумі 8 726 грн. 67 коп.; платіж, що мав відбутися 20.07.2014р., повністю несплачений платіж у сумі 14 596 грн. 74 коп.; платіж, що мав відбутися 20.08.2014р., повністю несплачений платіж у сумі 14 514 грн. 08 коп.; платіж, що мав відбутися 20.09.2014р., повністю несплачений платіж у сумі 14 281 грн. 12 коп. пунктом 2.6 договору фінансового лізингу передбачено, що «у випадку існування прострочених лізингових платежів сторони по даному договору узгодили, що всі платежі лізингоодержувача, які надходять до лізингодавця по договору, зараховуються в такій послідовності: в першу чергу сплачуються нараховані штрафні санкції; в другу чергу погашаються прострочені лізингові платежі; в третю чергу погашаються поточні лізингові платежі згідно договору. У випадку існування прострочених лізингових платежів лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача грошові кошти відповідно до вищенаведеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.». Відповідно до вищевказаного та в зв’язку з постійними про строчками по сплаті лізингових платежів відповідачем, позивач отримані кошти зарахував на погашення раніше прострочених платежів. Розрахунок пені здійснено за формою: Пеня = (Подвійна облікова ставка НБУ* Сума простроченого платежу* Кількість днів прострочки): (360*100). Облікова ставка НБУ згідно Постанови № 212 від 14.04.2014р. – 9,5%. Облікова ставка НБУ згідно постанови № 417 від 15.07.2014р. – 12,5%. Пеня за період з 21.06.2014р. по 20.07.2014р: Пеня = (9,5*2*15324,70*30) : (360*100) = 242 грн. 64 коп. Пеня за період з 21.07.2014р. по 20.08.2014р.: Пеня = (12,5*2*29921,44*31) : (360*100) = 644 грн. 14 коп. Пеня за період з 21.08.2014р. по 20.09.2014р.: Пеня = (12,5*2*44435,52*31) : (360*100) = 956 грн. 60 коп. Загальна сума нарахованої пені = 242 грн. 64 коп. + 644 грн. 14 коп. + 956 грн. 60 коп. = 1 843 грн. 38 коп. З приводу направлення рахунків на оплату лізингових платежів позивач повідомляє наступне: пунктом 2.1 договору фінансового лізингу передбачено, що «лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та на умовах даного договору.». Абзацом другим пункту 2.5 договору фінансового лізингу передбачено, що «якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов’язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує дню сплати. Датою виконання будь-якого платежу до договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингодавець за 3 (три) робочі дні до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставляє лізингоодержувачу рахунок на оплату лізингового платежу за поточний розрахунковий період з урахуванням положень договору. Неотримання лізингоодержувачем рахунку на оплату лізингового платежу не позбавляє лізингоодержувача обов’язку по сплаті чергового лізингового платежу, розрахованого у відповідності з договором, який лізингоодержувач зобов’язаний сплатити не пізніше строку, визначеного графіком лізингового платежу.». З огляду на вищенаведене позивач підкреслює, що сплата лізингових платежів повинна відбуватися до графіку сплати лізингових платежів. Рахунки на оплату лізингових платежів відправляються електронною поштою та існують, в першу чергу як «пам’ятка», для кращого обслуговування лізингоодержувачів. Їх обов’язковістю для відправлення відповідачу або спосіб надсилання договором не передбачені. В подальшому простою поштою лізингоодержувачам відправляються документи за кілька місяців. Позивач також повідомляє, що обов’язковість направлення претензії до подачі позову договором фінансового лізингу не передбачена. Відповідно претензії не направлялися. При направлені позовної заяви до господарського суду позивач керувався рішенням № 15-рп/2002 Конституційного суду України від 9 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 та рекомендацією Президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004р. № 04-5/212 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого арбітражного суду України». Зокрема, у рішенні № 15-рп/2002 Конституційного суду України від 9 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 зазначено, що обов’язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Таким чином, рішення № 15-рп/2002 Конституційного суду України від 9 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 та рекомендацією Президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004р. № 04-5/212 визначено, що положення частини другої статі 124 Конституції України, щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Отже, з дати оприлюднення зазначеного рішення Конституційного суду України місцеві господарські суди мають у порядку, передбаченому ГПК України, приймати до свого провадження, як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог, яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. На виконання ухвали суду позивач надав копії банківських виписок по платежам відповідача по договору фінансового лізингу. Також позивач надав суду загальну інформацію щодо платежів відповідача по договору фінансового лізингу, яка залучена до матеріалів справи.

Відповідач надав суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату після 06.03.2015р. у зв’язку з наступними обставинами: по-перше, відповідач не отримав копію позовної заяви, у зв’язку з чим не має можливості ознайомитись з вимогами позивача та їх обґрунтуванням. Ця обставина унеможливлює надання відповідачем відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень та документів в обґрунтування відзиву. Таким чином, відповідач не має можливості реалізувати своє право на захист у судовій справі. По-друге, відповідачем подано до Торгово-промислової палати України заяву, щодо засвідчення форс-мажорних обставин за договором № 001/13-АВТ від 24.01.2013р. із позивачем. Отримання висновку Торгово-промислової палати України буде мати істотне значення для прийняття рішення щодо будь-яких спорів, які випливають з вказаного договору. По-третє, представники відповідача не мають ніякої фізичної можливості явитись в судове засідання 17.02.2015р. у зв’язку із веденням перепускної системи виїзду із зони АТО. Після з’ясування інформації щодо порушення провадження у справі та призначення дати розгляду справи на 17.02.2015р. відповідачем подано заяву про отримання перепусток для представників, проте час розгляду заяви та надання перепустки фактично складає від двох тижнів і більше. Крім того, відповідач вважає за необхідне повідомити суд проте, що відповідач вже звертався до Торгово-промислової палати України із заявами про засвідчення настання обставин непереборної сили для продовження граничних строків подання податкових декларацій та сплати податків та обов’язкових платежів. За результатами розгляду цих звернень відповідачем були отримані відповідні сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про визнання настання обставин непереборної сили.

Клопотання відповідача, приймається судом та підлягає задоволенню, оскільки заявлене у відповідності до ст. 22 ГПК України, однак суд звертає увагу відповідача на те, що він пише, що не отримував копії позовної заяви та доданих до неї документів, однак при цьому не повідомляє суд та позивача про адресу поза межами АТО, електрону адресу на які йому можна направити копію позовної заяви з додатками.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 19976263 від 27.01.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „АПК-ЗЕРНОРЕСУРС” знаходиться за адресою: бульвар Шевченка, буд. 6-Б, м. Донецьк, 83015.

Ухвала суду від 27.01.2015 року була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листом вих. № 04-16-682 від 01.12.2014р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. у місто Донецьк.

З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвалу суду від 27.01.2015 року відповідачу на адресу: бульвар Шевченка, буд. 6-Б, м. Донецьк, 83015, про що складено відповідний акт від 27.01.2015 року.

У зв’язку з неявкою відповідача та з урахуванням його клопотання, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 ГПК України, суд –

 

 

 Розгляд справи відкласти до 12.03.2015 об 10 год. 00 хв.

Зобов’язати позивача заздалегідь, але не пізніше 02.03.2015р.виконати дії танадати документи, витребувані ухвалою суду від 27.01.2015р., а також надати суду: детальний розрахунок пені, окремо по кожній сумі, з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГПК Україні, з посиланням на всі підтверджуючі суми документи; детальний розрахунок суми основного боргу, з зазначенням суми яка підлягає до оплати, дата її оплати по графіку, з вказівкою сум часткової оплати по кожному платежу окремо, документів (назва, дата) підтверджуючих часткову оплату та сум, які залишились несплачені по кожному платежу окремо; письмові пояснення з урахуванням наданих відповідачем документів; всі рахунки, у т.ч. рахунок № СФ-09810 від 16.07.2014р.; № СФ-09927 від 18.08.2014р.; № СФ-10042 від 18.09.2014р. та докази направлення (вручення) їх відповідачу; у випадку повідомлення відповідачем його адреси поза межами АТО, направити йому копію позовної заяви та доданих до неї документів на адресу поза межами АТО та на електрону адресу; докази своєчасного направлення – надати суду; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів – надати суду для справи, оригінали надати в судове засідання – для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

 

Зобов’язати відповідача заздалегідь, але не пізніше 02.03.2015р. виконати дії танадати документи, витребувані ухвалою суду від 27.01.2015р. (яка була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області); оригінали витребуваних документів - в судове засідання для огляду, належним чином засвідчені читаємі копії документів – надати суду для доручення до матеріалів справи; письмові пояснення на позов - надати суду (в т.ч. на диску, дискеті, флешці); у випадку неможливості направити письмові пояснення та додані до них документи поштою – надіслати на адресу електронної пошти господарського суду Запорізької області: E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua /із зазначенням номеру справи, судді та дати слухання/; письмово вказати суду всі наявні засоби зв’язку з вами (номери телефонів, факсів, адресу електронної пошти, адресу для листування поза межами зони АТО, за наявності можливості);а також: своєчасно повідомити позивача про поштову адресу поза межами АТО та електрону адресу, на які позивач може направити відповідачу копію позову та додатків до нього; докази своєчасного направлення позивачу повідомлення про адресу відповідача поза межами АТО – надати суду; письмові пояснення на позовну заяву по кожній вимозі окремо з посиланням на конкретні норми чинного законодавства; всі рахунки, у т.ч. рахунок № СФ-09810 від 16.07.2014р.; № СФ-09927 від 18.08.2014р.; № СФ-10042 від 18.09.2014р.;Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника за наявності можливості.