До уваги Фермерського господарства “Шанс” у формі приватного підприємства, м. Донецьк. Справа № 908/56/15-г

номер провадження справи 10/5/15

 

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, м. Київ

до відповідача: Фермерського господарства “Шанс” у формі приватного підприємства, м. Донецьк.

про стягнення 301 675 грн. 54 коп.

від відповідача – не з’явився;

 

У судовому засіданні було прийнято рішення.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, м. Київ з позовом до Фермерського господарства “Шанс” у формі приватного підприємства, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 301 675 грн. 54 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 209 932 грн. 27 коп., дооцінки вартості неоплаченого товару в розмірі 33 589 грн. 16 коп., 36% річних в розмірі 9 317 грн. 54 коп., пені в розмірі 6 850 грн. 12 коп., штрафу в розмірі 41 986 грн. 45 коп. за договором поставки № ДН-9/14 від 19.03.2014 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 05.01.2015 р., справу № 908/56/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/56/15-г, присвоєно справі номер провадження 10/5/15 та призначено судове засідання на 16.01.2015 р.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2015 р. не з’явився, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив. Відзив до суду не надав.

Представник позивача у судове засідання 16.01.2015 р. не з’явився, ніяких клопотань на адресу суду не направив.

Про час та місце проведення судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв’язку із неявкою в судове засідання представників сторін, ненадання відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 16.02.2015 р. о 10 год. 30 хв.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез’явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Представник відповідача у судове засідання 16.02.2015 р. не з’явився, Відзив до суду не надав. Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання 16.02.2015 р. не з’явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка сторін не перешкоджала вирішенню спору у судовому засіданні 16.02.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом було винесено рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

19 березня 2014 року, між ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" та ФГ "ШАНС " у формі приватного підприємства, було укладено Договір поставки № ДН-9/14 (далі - Договір).

За даним Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду Товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива.

Загальна сума Договору визначається сукупністю додатків та /або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1. Договору та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна (п. 2.3. Договору).

Відповідно до умов Договору, додатків до нього та видаткових накладних, ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" передано, а відповідачем отримано Товар, на загальну суму 257 266, 92 грн.

Факт передачі Товару ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" та його отримання Відповідачем підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №1750 від 15.04.2014 р. на суму 6 903,90 грн.;

- видаткова накладна №1752 від 15.04.2014 р. на суму 70 777,80 грн.;

- видаткова накладна №1760 від 15.04.2014 р. на суму 9 571,31 грн.;

- видаткова накладна №1834 від 16.04.2014 р. на суму 1 080,60 грн.;

- видаткова накладна № 1862 від 16.04.2014 р. на суму 104 540,85 грн.;

- видаткова накладна №1925 від 17.04.2014 р. на суму 20 924,50 грн.;

- видаткова накладна №1927 від 17.04.2014 р. на суму 11 960,52 грн.;

- видаткова накладна №2371 від 24.04.2014 р. на суму 1 460,22 грн.;

- видаткова накладна №2372 від 24.04.2014 р. на суму 13 370,08 грн.;

- видаткова накладна №2699 від 28.04.2014 р. на суму 537,56 грн.;

- видаткова накладна №2700 від 28.04.2014 р. на суму 5 028,58 грн.;

- видаткова накладна №3675 від 14.05.2014 р. на суму 4 676,00 грн.;

- видаткова накладна №4904 від 04.06.2014 р. на суму 6 435,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору.

До Договору між сторонами, було укладено додатки № 1,2,3,4,5,6 відповідно до умов яких кінцевою датою оплати вартості поставленого товару є 20 жовтня 2014 року.

Проте, відповідач у порушенні чинного цивільного та господарського законодавства України, умов договору та додатків лише частково оплатив вартість поставленого товару, на суму 47 334, 65 грн., що підтверджується наступним:

Таким чином, на день подання позову до суду заборгованість відповідача, становить 209 932 гривні 27 копійок.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.1.1. Договору, Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а також: додатково штрафні санкції у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.

Ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України, передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

За змістом ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Ст. 611 ЦК України, встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором:

- у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання;

- у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання;

- у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ч. 2 ст. 549 ЦК України, визначає що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Таким чином, правовою природою:

- пені є те, що це штрафна санкція, яка має тривалий характер нарахування;

- розраховується за кожен день прострочки від суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання;

- штрафу є те, що це штрафна санкція, яка встановлюється за майже будь-яке порушення зобов'язання, невиконання або неналежне виконання, обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Має разовий характер нарахування.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором (пеню, штраф), що стягується за прострочення не грошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Оскільки, штрафна санкція, яка встановлена п. 7.1.1. договору розраховується у відсотках (у розмірі 20 %) від суми несплаченого боргу та має одноразовий характер нарахування, то по своїй правовій природі вона являється штрафом.

В разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом з цього договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним Додатком до Договору (п. 7.8. Договору).

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.9. Договору).

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 36% річних та пені здійснюється за період з 21.10.2014 р. по 04.12.2014 р.

Сума нарахованих 36 % річних становить 9 317 гривні 547 копійок.

Сума нарахованого штрафу становить 41 986 гривня 45 копійок.

Сума нарахованої пені становить 6 850 грн. 12 копійок

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 4.1., 4.2.постанови пленуми Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачається:

-Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Пунктом 2.4. договору, сторони передбачили, що у разі зміни курсу гривні до долара США, Постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого Покупцем товару.

Сторони погодили застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс Долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору (п.3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, в тому випадку коли курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу дол. США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = А1/А2 х В, де С - сума належна до оплати, В - ціна товару на момент підписання додатку, А1 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу дол.. США до гривні) на день перерахування коштів, А2 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу дол.. США до гривні) на день підписання відповідного додатку. При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику, як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч. 1 цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США на курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол.. США до гривні на день проведення оплати.

Всі платежі за цим договором здійснюються Покупцем з урахуванням п. 3.4. договору.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З додатків №1,2,3,4,5,6 до договору, вбачається, що на день його укладення, курс гривні по відношенню до долара США на міжбанківській валютній біржі становив 13,5 грн. за 1 долар.

Станом на 04.12.2014 р. міжбанківський курс гривні по відношенню до долара США (курс долара - продаж, мін.) - 15.6000 грн. за 1 дол.

Таким чином, дооцінка вартості неоплаченого товару становить 33 589 гривень 16 копійок.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язань або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору поставки, відповідач зобов'язання за вказаними Договорами належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Фермерське господарство “ШАНС” у формі приватного підприємства, м. Донецьк в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договору поставки № ДН-9/14 від 19.03.2014 р. і добровільно не сплатив борг.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача письмового відзиву не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду надав клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, м. Київ до Фермерського господарства «ШАНС» у формі приватного підприємства, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 301 675 грн. 54 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 209 932 грн. 27 коп., дооцінки вартості неоплаченого товару в розмірі 33 589 грн. 16 коп., 36% річних в розмірі 9 317 грн. 54 коп., пені в розмірі 6 850 грн. 12 коп., штрафу в розмірі 41 986 грн. 45 коп. за договором поставки № ДН-9/14 від 19.03.2014 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

 

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, м. Київ до Фермерського господарства “ШАНС”, м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ШАНС" у формі приватного підприємства (83095, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Токарева, будинок, 92, Код ЄДРПОУ 0660188253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 8, п/р 26006156006100 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 35472893) - 209 932 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві) гривні 27 копійок - суму основної заборгованості, 33 589 (тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 16 копійок - дооцінку вартості неоплаченого товару; 36% річних у розмірі 9 317 (дев'ять тисяч триста сімнадцять) гривень 54 копійки.; пеню у розмірі 6 850 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 12 копійок.; штраф у розмірі 41 986 (сорок одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 45 копійок та судовий збір в розмірі 6050 (шість тисяч п’ятдесят) грн. 00 коп.