номер провадження справи 7/18/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2015 Справа № 39/47
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон”, м. Донецьк.
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ, Донецька область.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники сторін:
Від позивача: Вязміна М.Г., довіреність № 34 від 06.06.2013р.;
Від відповідача: не з’явився.
Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” до Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” про спонукання виконати мирову угоду, затверджену 10.12.2013р. господарським судом Донецької області.
Відповідно до розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р, розгляд справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.
Ухвалою суду від 04.02.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/18/15, судове засідання призначено на 18.02.2015р.
Згідно з листом Запорізької дирекції “Укрпошта” № 04-16-83 від 20.01.2015р., припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької області до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюються не в повному обсязі свої повноваження, а саме: м. Донецьк. Так, господарським судом Запорізької області від 04.02.2015р. складений акт про те, що поштове відправлення, а саме: ухвала суду від 04.02.2015р. по справі № 39/47 не прийнята до пересилання УДППЗ “Укрпошта” та повернулось до господарського суду Запорізької області на підставі вищезазначеного листа.
Враховуючи викладене, у господарського суду Запорізької області відсутня можливість відправлення ухвали від 04.02.2015р. по справі № 39/47, яка адресована: ТОВ “Регіон”, за адресою: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 97.
Також, 06.02.2015р. господарським судом Запорізької області було направлено електронне поштове відправлення на адресу позивача “Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон””: ухвала господарського суду Запорізької області від 04.02.2015р.. що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронної пошти вих. № 06-05/314 (витяг долучений до матеріалів справи).
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-062052/14, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення Антитерористичної операції, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.
1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, слід мати на увазі, що, згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
2) У разі, коли учасник судового процесу не значиться у згаданому
реєстрі, якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).
3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку)відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 нього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, - які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого суду, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).
4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час ї місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення зпосиланням на пункт 2 частини третьої статті 104, або пункт 2 частини другої статті 111 ГПК України.
Ухвала суду від 04.02.2015р. була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy).
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).
Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, увипадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов’язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
В судове засідання представник відповідача не з’явився. Про поважність причин неявки свого представника відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
В судовому засіданні, розпочатому 18.02.2015р., представник позивача надав суду документи, витребувані ухвалою суду від 04.02.2015р. (документи долучені до матеріалів справи).
В судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові докази щодо направлення відповідачу позовної заяви з додатками, також копії ухвали суду від 04.02.2015р. Відповідачем, 30.01.2015р. було отримано позовну заяву з додатками. (також є докази в матеріалах справи).
Відповідач правом на захист своїх інтересів не скористався.
Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Розгляд справи закінчено 18.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
10.12.13 господарським судом Донецької області було винесено ухвалу по справі № 39/47 про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження між Товариством з обмеженою відповідальністю“РЕГІОН” (надалі - позивач) та Публічним акціонерним товариством “Краматорський завод важкого верстатобудування” (надалі - відповідач) у наступній редакції:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіон”, в особі Іванова А.В., який діє на підставі довіреності №61 від 07.06.2013р., з однієї сторони та Публічне акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування”, в особі директора Разживіна М.О., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які є сторонами по справі №39/47, керуючись ст.121 ГПК України, уклали дану мирову угоду в процесі виконання судового рішення про наступне:
1. Сторони досягли згоди про те, що заборгованість відповідача згідно рішення господарського суду Донецької області по справі №39/47 від 13.11.2011р., може бути погашена у добровільному порядку шляхом визначення цієї мировою угодою.
2. Відповідач визнає свій залишок заборгованість перед позивачем по сплаті основного боргу – 5028042,94грн., пені – 416836,48грн., 3% річних – 61177,55 грн., інфляційні – 313950,27грн., відшкодування витрат за державним митом 20006,23грн., витрати на ІТЗ судового процесу 185,16грн., що разом становить 5840198,63грн. згідно рішення господарського суду Донецької області по справі №39/47 від 13.11.2011р.
3. Відповідач сплачує вказану заборгованість на користь позивача в наступному порядку:
- в жовтні 2013р. 500000,00грн.
- в листопаді 2013р. 500000,00грн.
- в грудні 2013р. 500000,00грн.
- в січні 2014р. 1000000,00грн.
- в лютому 2014р. 1000000,00грн.
- в березні 2014р. 1000000,00грн.
- в квітні 2014р. 1000000,00грн.
- в травні 2014р. 340198,63грн.
4. Наслідки затвердження судом мирової угоди сторонами відомі.
5. Після затвердження господарським судом Донецької області умов цієї мирової угоди та належного виконання сторнами обов’язків за нею, сторони вважають спір врегульованим.
6. Недодержання однією з сторін умов цієї угоди надає інший стороні право діяти в межах чинного законодавства для захисту своїх порушених прав.
7. Ця мирова угода набирає чинності з дати її затвердження господарським судом Донецької області та діє до повного виконання сторонами своїх забовязань.
8. Цю угоду укладено в 3 (трьох) оригінальних примірниках , що мають однакову юридичну силу: - 1 примірник для представлення в господарський суд і по 1 примірнику для сторін.
Відповідно до умов мирової угоди, відповідач зобов'язався по графіку в період з жовтня 2013 року по травень 2014 року, сплатити на користь позивача заборгованість розміром 5 840 198,63 грн.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Однак, у порушені договірних зобов'язань, що випливають з умов мирової угоди, в період з 31.10.13 по 30.12.13, відповідачем було здійснене часткове погашення заборгованості - 1 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2013р., 29.11.2013р.,30.12.2013р. (копії виписок додані до матеріалів справи).
Заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 340 198,63 грн. (5 840 198,63 грн. - 1 500 000,00 грн. = 4 340 198,63 грн).
Таким чином, відповідачем суттєво порушені умови мирової угоди у частині виконання графіку погашення заборгованості.
В порушенні умов мирової угоди відповідачем не сплачено 4 340 198 грн. 63 коп.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження” у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, власне ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб – платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника рахунки стягувача та боржника, тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішення;
6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.12.2014р. позивачу було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 10.12.2013р. по справі № 39/47, у зв’язку з незазначенням місцезнаходження, ідентифікаційного коду суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника, дати набрання законної (юридичної) сили рішенням, та строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, ухвала господарського суду Донецької області від 10.12.2013р. по справі № 39/47 про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню Державною виконавчою службою, згідно вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 7.9. Постанови Пленуму ВГСУ за № 9 від 17.10.12 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, позивач, у разі не виконання відповідачем зобов'язань, що випливають з умов мирової угоди, має право захистити свої інтереси шляхом подачі позовної заяви про спонукання боржника виконати умови мирової угоди в цілях примусового стягнення заборгованості з нього.
За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” до Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон” до Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” задовольнити.
Зобов’язати Публічне акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування”, 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6 (р/р № 26002301510689 у філії відділення “Промінвестбанк”, м. Краматорськ, МФО 334141, ЄДРПОУ 00222999) виконати мирову угоду, затверджену господарським судом Донецької області від 10.12.2013р. по справі № 39/47, шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон”,83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 97,(р/р 2600801519666 у Філії – АТ “Укрексімбанк”, м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 25096372) 4 340 198 (чотири мільйоні триста сорок тисяч сто дев’яносто вісім) грн. 63 (шістдесят три) коп. заборгованості за мировою угодою, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз’яснена ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет