flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ТОВ „Альтернативна теплоенергетична компанія” та ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго”, справа № 908/263/15-г

26 лютого 2015, 18:05
                                                                                                   № провадження справи 6/3/15

                                         ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
                                            Запорізької області 
 
                             Р І Ш Е Н Н Я
                                                                                                                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
м. Запоріжжя                                                                                             Справа № 908/263/15-г
      25.02.2015р.
 
За позовом                  Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго” (м. Горлівка Донецької області; адреса для листування: м. Донецьк; м. Маріуполь Донецької області)
 
До                                 Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернативна теплоенергетична компанія” (м. Донецьк; адреса з ЄДР: м. Новогродівка Донецької області) 
    
Про стягнення 19 854 грн. 74 коп.
 
                                                                                                          Суддя             Місюра Л.С.
 
За участю представників :
 
 

Від позивача:               Юрова Н.Б. – дов. від 12.09.2014р.

 
Від відповідача:           не з’явився
 
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області (м. Маріуполь Донецької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернативна теплоенергетична компанія” (м. Донецьк; м. Новогродівка Донецької області), про стягнення 19 854 грн. 74 коп., суд –
 
                                                            В С Т А Н О В И В:
 
Позивач просить стягнути з відповідача, на підставі договору про постачання електричної енергії № 902 від 14.03.2014 року, заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з березня 2014 року по квітень 2014 року в сумі 15 956 грн. 77 коп., заборгованість за реактивну електричну енергію за період з березня 2014 року по квітень 2014 року в сумі 871 грн. 52 коп., пеню за період з 04.04.2014 року по 30.09.2014 року за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з оплати вартості активної електричної енергії та реактивної електричної енергії в сумі 1 726 грн. 48 коп., 3% річних за період з 04.04.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 243 грн. 63 коп. та інфляційні нарахування за період з травня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 1 056 грн. 34 коп.
Розгляд справи відкладався.
25.02.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 19899023 від 14.01.2015 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтернативна теплоенергетична компанія” знаходиться за адресою: м. Новогродівка Донецької області,.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 
Ухвали суду від 15.01.2015 року про порушення провадження у справі та від 04.02.2015р. про відкладення розгляду справи направлялись судом відповідачу на зазначену адресу, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.
На день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвал, які направлялись відповідачу.
Крім того, позивачем в якості адреси відповідача було зазначено: м. Донецьк.
Однак, листами вих. № 04-16-682 від 01.12.2014р. та 04-16-83 від 20.01.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.
З огляду на вказане, у господарського суду була відсутня можливість направити ухвал суду від 15.01.2015 року та 04.02.2015 року відповідачу на адресу: м. Донецьк, про що складено відповідні акти від 15.01.2015 року та 04.02.2015 року, відповідно.
На підставі викладеного, ухвали суду від 15.01.2015 року про порушення провадження у справі та призначення засідання суду та від 04.02.2015 року були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
Проте, про місце, день та час судового засідання відповідач був повідомлений телефонограмами 03.02.2015 року та 06.02.2015 року відповідно, про що свідчать витяги з журналу реєстрації телефонограм та факсограм № 02-17/17 від 03.02.2015р. та № 02-17/19 від 06.02.2015р.
Крім того, тексти ухвал суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 15.01.2015 року та про відкладення розгляду справи від 04.02.2015 року були надіслані відповідачу на адресу його електронної пошти, про що свідчать відповідні витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/76 від 16.01.2015 року та № 06-05/289 від 04.02.2015 року.
Про те, що відповідачу було відомо про місце, день та час розгляду справи свідчать надані ним пояснення у справі. 
Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідачів про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не з’явився, витребувані судом документи не надав.
Відповідач надав суду письмові пояснення у справі від 17.02.2015р., в яких зазначив наступне: між сторонами даної справи виникли правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії № 902 від 14.03.2014 року, відповідно до якого у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію: активну на суму 15 956 грн. 77 коп. та реактивну на суму 871 грн. 52 коп. При цьому, надати на вимогу суду документи, якими опосередковано взаємовідносини сторін, відповідач не має змоги через відсутність доступу до них. Справа в тому, що первинне місце реєстрації відповідача - це місто Донецьк, де навесні 2014 року відбувалися суспільні потрясіння, а 07.04.2014 року в. о. Президента України Турчінов О. проголосив про початок на сході України, куди адміністративно віднесено Донецьку область, силової антитерористичної операції (АТО). Даний факт є загальновідомим і додаткової аргументації та доказування, в силу ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребує. Керівництвом відповідача було прийнято рішення про залишення співробітниками зони АТО задля збереження їх життів. З огляду на те, що антитерористична операція триває і досі, співробітники відповідача позбавлені можливості без ризику для життя потрапити до м. Донецька та вивезти бухгалтерські документи підприємства. З цієї ж причини, відповідачем фактично припинено облік власних зобов'язань, що й створило умови для такого тривалого прострочення оплати за отриману електричну енергію. Користуючись положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, відповідач просить суд врахувати викладені вище обставини, що стали причиною виникнення прострочення, маючи на увазі, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати на загальну суму 1 299 грн. 97 коп. компенсують втрати позивача, зменшити нараховану пеню з 1 726 грн. 48 коп. до 172 грн. 65 коп. Одночасно відповідач повідомляє про відсутність можливості направити свого повноважного представника для участі у судовому засідання, призначеному на 25.02.2015 року, та просить суд розгляд справи здійснити без участі представника відповідача, а рішення прийняти з урахуванням викладеного у даному поясненні. На підставі викладеного відповідач просить суд розгляд справи здійснити без участі представника відповідача, а рішення прийняти з урахуванням викладеного у даному поясненні. Визнати загальновідомим факт проведення з 07.04.2014 року на сході України (в тому числі м. Донецьку) силової антитерористичної операції та звільнити цей факт від доказування. Зменшити розмір штрафних санкцій - пені до 172 грн. 65 коп.
Клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та про зменшення пені приймається судом, оскільки вони заявлені відповідно до ст. 22 ГПК України.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:  
14.03.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 902, з додатками (надалі - договір).
Відповідно до умов р. 1 договору, позивач (постачальник за договором) продає електричну енергію відповідачу (споживачу за договором) для забезпечення потреб електроустановок відповідача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 52,7 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - Правила).
За умовами п. 2.2.2 договору, позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору. 
Відповідно до умов п. 7.5 договору, розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електричну енергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками № 5 „Порядок розрахунків” (надалі – додаток № 5) і № 6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (надалі – додаток № 6) до цього договору.
Згідно з п. 1 додатку № 5, розрахунковим вважається період з 00-00 годин 19 числа попереднього місяця до 24-00 годин 18 числа поточного місяця. У разі, коли дата закінчення розрахункового періоду співпадає з неробочим днем, момент зняття показів розрахункових лічильників електричної енергії в перший робочий день, наступний за неробочим днем (час та дата), вважається часом та датою закінчення розрахункового періоду та початку наступного за ним розрахункового періоду.
Відповідно до умов п. 5 додатку № 5, за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок для остаточного розрахунку. Період між датами початку та закінчення розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) та сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяла на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між позивачем та відповідачем „Акта прийняття-передавання товарно продукції (електроенергії)” (додаток № 10) та/або інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від відповідача… Положення зазначеного пункту також поширюються на порядок здійснення та зарахування плат за перетікання реактивної електроенергії.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу у березні 2014 року активної електроенергії у кількості 11 380 кВт. год. на суму 14 098 грн. 45 коп. і реактивної електроенергії у кількості 9 101 кВт. год. на суму 769 грн. 46 коп., а в квітні 2014 року – активної електроенергії у кількості 1 500 кВт. год. на суму 1 858 грн. 32 коп. і реактивної електроенергії у кількості 1 199 кВт. год. на суму 102 грн. 06 коп., що підтверджується двосторонньо підписаними Актами приймання – передавання товарної продукції (електроенергії) від 19.03.2014 року за березень 2014 року та від 19.04.2014 року за квітень 2014 року (ар. с. 24 - 29)
Відповідно до умов п. 10 додатку № 5 до договору, остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені цим договором та Правилами, здійснюються відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунка грошовими коштами на рахунки позивача, які вказані в розділі 10 договору, у термін, що не перевищує 5 (п’ять) операційних днів від дня отримання рахунку.
Згідно п. 17 додатку № 6 до договору за підсумками розрахункового періоду позивач видає відповідачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії, здійснені відповідно до зазначеного вище порядку.
Грошові кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються відповідачем на поточний рахунок позивача протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів. 
На оплату вартості спожитої в березні 2014 року та квітні 2014 року активної та реактивної електроенергії позивач виставив відповідачу відповідні рахунки ЭЭ № 69/902 від 27.03.2014р. на суму 14 098 грн. 45 коп., ЭЭ № 69/902 від 27.03.2014р. на суму 769 грн. 46 коп., ЭЭ № 69/902 від 25.04.2014 року на суму 1 858 грн. 32 коп. та ЭЭ № 69/902 від 25.04.2014 року на суму 102 грн. 06 коп. (ар. с. 24 - 28).
Вказані рахунки були отримані відповідачем 27.03.2014 р. та 25.04.2014 р., відповідно, про що міститься відповідні відмітки про отримання на копіях самих рахунків.
З урахуванням положень п. 10 додатку № 5 договору, відповідач мав провести оплату рахунку за активну електроенергію ЭЭ № 69/902 від 27.03.2014р. у строк по 03.04.2014 року, а рахунку ЭЭ № 69/902 віл 25.04.2014 р. – у строк по 06.05.2014 року (з врахуванням травневих святкових днів).
З урахуванням п. 17 додатку № 6 до договору відповідач мав провести оплату рахунку за ЭЭ № 69/902 від 27.03.2014р. на суму 769 грн. 46 коп. по 01.04.2014р., рахунку ЭЭ № 69/902 від 25.04.2014 року на суму 102 грн. 06 коп. - по 30.04.2014р. (з врахуванням переносу святкового дня – Пасхи з неділі 20.04.2014р. на понеділок 21.04.2014р.).
19.01.2015р. відповідач перерахував позивачу за активну електроенергію суму 2 000 грн., що підтверджується випискою банку від 29.01.2015р. Оскільки ця сума була погашена відповідачем після подачі позову, провадження по справі в цій частині слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки в цій частині відсутній предмет спору.
Судовий збір від цієї суми покладається на відповідача, оскільки спір до суду в цій частині був доведений з його вини.
Заборгованість за спожиту активну електричну в сумі 13 956 грн. 77 коп. та реактивну енергію в сумі 871 грн. 52 коп. не була оплачена відповідачем.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості спожитої активної енергії в сумі 13 956 грн. 77 коп. та реактивної енергії в сумі 871 грн. 52 коп.
Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості спожитої за березень та квітень 2014 року активної електричної енергії на суму 13 956 грн. 77 коп. та реактивної електричної енергії на суму 871 грн. 52 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не проводив оплату в строки, встановлені договором, за надані позивачем послуги з постачання активної та реактивної електричної енергії в березні та квітні 2014 року, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від вказаних сум заборгованості за період з 04.04.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 243 грн. 63 коп. та інфляційні витрати за період з травня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 1 056 грн. 34 коп., згідно наданого суду розрахунку (ар. с. 12, 13).
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що фактично з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати за вказаний позивачем період в сумі 1 544 грн. 19 коп., але суд не вважає за необхідне виходити за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати за період з травня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 1 056 грн. 34 коп. та 3 % річних за період з 04.04.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 243 грн. 63 коп.
Відповідно до умов п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 до цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі, обумовленому додатком № 5 до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3 % річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Згідно з умовами п. 10 додатку № 5 до договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної та реактивної електричної енергії в березні та квітні 2014 року за період з 04.04.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 1 726 грн. 48 коп., згідно наданого суду розрахунку (ар. с. 12, 13).
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, тому з відповідач підлягає стягненню пеня за період з 04.04.2014 року по 30.09.2014 року в сумі 1 726 грн. 48 коп.
Відповідач просить зменшити розмір пені до суми 172 грн. 65 коп.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає частковому задоволенню, в зв’язку з наступним:
Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.
У відповідності з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов’язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов’язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. 
Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі ступень виконання зобов’язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов’язання, те що не тільки відповідач, а і позивач знаходяться в зоні АТО, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до суми 1 000 грн.
В іншій части клопотання відповідача задоволенню не підлягає із зазначених вище підстав.
У частині стягнення пені в сумі 726 грн. 48 коп. у позові варто відмовити.
Судові витрати покласти на відповідача від усієї суми пені в розмірі 1 726 грн. 48 коп., тому що пеня позивачем нарахована обґрунтовано.
Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України. 
Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82 – 85 ГПК України, суд 
 
 В И Р І Ш И В:
 
Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернативна теплоенергетична компанія” (м. Донецьк; адреса з ЄДР: м. Новогродівка Донецької області,; код ЄДРПОУ ------------------) на користь Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго” (м. Горлівка Донецької області; адреса для листування: м. Маріуполь Донецької області,; код ЄДРПОУ -----------------) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 13 956 (тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 77 коп., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 871 (вісімсот сімдесят одна) грн. 52 коп., 3 % річних в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 63 коп., інфляційні витрати в сумі 1 056 (одна тисяча п’ятдесят шість) грн. 34 коп., пеню в сумі 1 000 грн., та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Надати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 2 000 грн. припинити. 
В іншій частині позову відмовити.
 
 
Повне рішення складено : 25.02.2015р.
 
 
 
Суддя                                                                                                       Л.С. Місюра