До уваги ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (третя особа) у справі № 905/3989/14-908/4509/14.

Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, ідентифікаційний код 36104221)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРУМ ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” (юридична адреса: 84603, Донецька область,                   м. Горлівка, вул. Катеринича, 1; адреса для листування: 61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, ідентифікаційний код 37735859)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1, ідентифікаційний код 31534348)

про стягнення 518 527, 50 грн.

                                                                                          Суддя Соловйов В.М.

від позивача: Резніченко П.А., довіреність № б/н від 16.06.2014р.

від відповідача: не з’явився  

від третьої особи: не з’явився  

 

31.10.2014р. до господарського суду Запорізької області від ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” надійшла заява від 30.10.2014р. № 10-573/14 "Про прийняття до провадження документів і матеріалів по справі № 905/3989/14" та копія позовної заяви від 11.06.2014р. № 6-349/14 ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” до відповідача ТОВ “ГІРНИЧІ МАШИНИ - ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” про стягнення з відповідача на користь позивача 358720, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2014р. (суддя Хуторной В.М.) позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі   № 905/3989/14-908/4509/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 03.12.2014р. о 09 год. 45 хв.

Ухвалою від 03.12.2014р. розгляд справи відкладений на 25.12.2014р. о 10 год. 00 хв.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 18.12.2014р. № П-506/14 у зв’язку із перебуванням судді Хуторного В.М. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи       № 905/3989/14-908/4509/14.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 18.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

 

 

 

Ухвалою від 22.12.2014р. справу № 905/3989/14-908/4509/14 прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. та розгляд справи призначено на 25.12.2014р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 25.12.2014р. продовжено строк розгляду спору по справі до 05.03.2015р. та розгляд справи відкладений на 23.02.2015р. о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 23.02.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 27.02.2015.р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 23.02.0215р. представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 358 720, 00 грн. основного боргу, 36 769, 90 грн. пені, 109 067, 68 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 13 969, 92 грн. - 3 % річних.  

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.04.2011р. між ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (Покупець) та ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (Позивач) укладений договір поставки № ГСМ-177-11.

Згідно п. 1.1 Договору, позивач зобов’язався в строки, обумовлені Договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язався прийняти цей товар і оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кількість, ціна за одиницю, асортимент Товару зазначається в Специфікації, яка є складовою та невід’ємною частиною Договору.

 

 

01.11.2013р. між Покупцем і позивачем складений акт звіряння взаємних розрахунків за Договором за період січень - жовтень 2013р., згідно з яким Покупець підтвердив свою заборгованість за отриманий від позивача Товар в сумі 438 720, 00 грн.

07.11.2013р. між Покупцем ТОВ “ГІРНИЧІ МАШИНИ - ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (“Новий боржник”) та позивачем на підставі ст. 520-523 ЦК України укладено договір про переведення боргу № 59/381 відповідно до якого Покупець шляхом заміни боржника у зобов'язанні перевів на Нового боржника свій борг перед Позивачем у розмірі 438 720, 00 грн.,що виник із Договору поставки                   № ГМС-177-11.

Згідно з п. 2.1 Договору № 59/381, Новий боржник зобов'язався перерахувати позивачу зазначену вище суму заборгованості Покупця протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Натомість, за період з 07.11.2013р. по 11.06.2014р. Новий боржник (відповідач) сплатив суму заборгованості лише частково, в сумі                   80 000, 00 грн.

Отже, станом на час розгляду справи прострочена заборгованість відповідача складає 358 720, 00 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання 23.02.2015р. не з’явився.

Про час і місце розгляду справи ТОВ “КОРУМ ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” повідомлений належним чином, про що свідчать клопотання відповідача від 19.12.2014р. про перенесення слухання справи та повідомлення від 28.01.2015р. про направлення на вимогу суду на адресу позивача акту звірки.   

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов’язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.   

Стаття 22 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. 

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи колегія суддів зазначає, що ч.1 стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (третя особа) в судове засідання 23.02.2015р. також не з’явилася.

В пункті 6 інформаційного листа від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" Вищий господарський суд України роз’яснив, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Оскільки згідно листа Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” від 03.11.2014р.            № 04-16-1551 та від 20.01.2015р. № 04-16-83 УДППЗ “Укрпошта” призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей, копії ухвал у справі № 905/3989/14-908/4509/14 на адресу третьої особи не направлялись, про що господарським судом Запорізької області складено відповідні акти.

У відповідності до Порядку ведення державного реєстру судових рішень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. № 740, всі винесені ухвали суду справі № 905/3989/14-908/4509/14 внесено та розміщено на офіційному веб-порталі “Судова влада України”.

Таким чином, господарським судом Запорізької області створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу також без участі представника третьої особи.

 

 

Між ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (Постачальник) та ЗАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (змінило найменування на ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК”) (Покупець) укладений договір № ГМС-177-11 від 06.04.2011р. за умовами якого Постачальник зобов’язується передати в обумовлені даним договором строки Покупцеві товар, а Покупець зобов’язується прийняти зазначений товар та оплатити за нього погоджену суму (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору, кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна товару за одиницю та по позиціям вказаним у специфікаціях до договору. Загальна сума даного договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовою та невід’ємною частиною даного договору.

Умови оплати - на протязі 30 календарних днів з моменту постачання товару (п.4.3 Договору).

Також до Договору сторони підписали Специфікацію № 16 від 06.03.2013р.,  відповідно до якої Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити Товар:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з ел. дв. ЗВР 180 М2 30/3000/660:660 у кількості 4 шт., ціна 51 025, 00 грн., без ПДВ, сума без ПДВ 204 100, 00 грн.;

Насос ЦНС 13-350 на рамі з ел. дв. ЗВР 180 М2 30/3000/660:1140 у кількості 2 шт., ціна 54 725, 00 грн., без ПДВ, сума без ПДВ 109 450, 00 грн.;

ПДВ 20 % - 62 710, 00 грн.;

Всього з ПДВ - 376 260, 00 грн.;

Термін постачання - березень 2013р.;

Постачальник здійснює поставку товару на умовах: EXW м. Донецьк у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів “INCOTERMS” в редакції 2000 року.

Оплата вартості товару проводиться з відстрочкою розрахунку 60 к.д. з дати постачання (а.с.17).

Крім того, сторонами Договору підписана специфікація № 17 від 24.05.2013р., відповідно до умов якої Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується оплатити та прийняти наступний товар:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з ел. дв ЗВР 180 М2 30/3000/660:1140 у кількості 2 шт., ціна без ПДВ 54 725, 00 грн., сума без ПДВ 109 450, 00 грн.

ПДВ 20 % - 21 890, 00 грн.

Всього з ПДВ - 131 340, 00 грн.

Термін постачання - травень 2013р.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах: EXW м. Донецьк,                          вул. Артема, 43 у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів “INCOTERMS” в редакції 2000 року.

Оплата вартості товару проводиться з відстрочкою розрахунку 60 к.д. з дати постачання (а.с.18).

На виконання умов договору № ГМС-177-11 від 06.04.2011р. ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (Постачальник) передало ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (Покупець) товар на загальну суму 438 720, 00 грн., а саме:

- За видатковою накладною № 03072 від 07.03.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/380:660 у кількості 2 шт., ціна без ПДВ 51 025, 00 грн., сума без ПДВ 102 050, 00 грн.

Сума ПДВ - 20 410, 00 грн.

Всього із ПДВ - 122 460, 00 грн. (а.с.19).

- За видатковою накладною № 03221 від 22.03.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/380:660 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 51 025, 00 грн., сума без ПДВ 51 025, 00 грн.

Сума ПДВ - 10 205, 00 грн.;

Всього із ПДВ - 61 230, 00 грн. (а.с.20).

- За видатковою накладною № 03263 від 26.03.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі 3 е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/660: 1140 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 54 725, 00 грн., сума без ПДВ 54 725, 00 грн.

ПДВ  - 10 945, 00 грн.

Всього із ПДВ - 65 670, 00 грн. (а.с.21).

- За видатковою накладною № 04252 від 25.04.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/660:1140 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 54 725, 00 грн., сума без ПДВ 54 725, 00 грн.

ПДВ - 10 945, 00 грн.

Всього із ПДВ  - 65 670, 00 грн. (а.с.22).

- За видатковою накладною № 05242 від 24.05.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/660: 1140 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 54 725, 00 грн., сума без ПДВ 54 725, 00 грн.

ПДВ - 10 945, 00 грн.;

Сума із ПДВ - 65 670, 00 грн. (а.с.23).

- За видатковою накладною № 06201 від 20.06.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/660: 1140 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 54 725, 00 грн., сума без ПДВ 54 725, 00 грн.

ПДВ - 10 945, 00 грн.

Всього із ПДВ - 65 670, 00 грн. (а.с.24).

- За видатковою накладною № 07041 від 20.06.2013р.:

Насос ЦНС 13-350 на рамі з е/дв ЗВР 180 М2 30/3000/380:660 у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 51 025, 00 грн., сума із ПДВ 51 025, 00 грн.

Сума ПДВ - 10 205, 00 грн.

Всього із ПДВ - 61 230, 00 грн. (а.с.25).

Заборгованість покупця за договором № ГМС-177-11 від 06.04.2011р. в загальній сумі 438 720, 00 грн. також підтверджується підписаним між ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” та ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” актом звіряння за період з січня 2013р. по жовтень 2013р. (а.с.26).

07.11.2013р. між ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (Первісний боржник), ТОВ “ГІРНИЧНІ МАШИНИ - ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК” (змінило найменування на ТОВ “КОРУМ ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД”) (Новий Боржник) та ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (Кредитор) укладений договір № 59/381 про переведення боргу (а.с.27-28).

Згідно п. 1 Договору про переведення боргу, цим Договором регулюються відносини, пов’язані із зміною зобов’язаної сторони (Первісного боржника) у зобов’язанні, що виникає із Договору поставки № ГМС -177-11 від 06.04.2011р. укладеного між Первісним боржником та Кредитором (Основний договір).

Пунктом 2 Договору про переведення боргу визначено, що первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов’язання) перед Кредитором у розмірі 438 720, 00 грн., який виник на підставі Основного договору та підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.11.2013р., підписаним між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно до п. 2.1 Договору про переведення боргу, виплата грошових коштів у зазначеному у цьому пункті розмірі здійснюється Новим боржником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора, вказаний у реквізитах цього Договору, на протязі 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору.

Відповідачем на виконання умов Договору про переведення боргу було частково погашено заборгованість у розмірі 80 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 24.04.2014р. та від 25.04.2014р. та актом звіряння взаємних розрахунків від 28.11.2014р., підписаного та скріпленого печатками ТОВ “КОРУМ ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” та ТОВ “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ”.

Доказів оплати відповідачем 358 720, 00 грн. за договором про переведення боргу № 59/381 від 07.11.2013р. сторонами суду не надано. 

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

 

Правовідносини сторін є господарськими.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

 

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір № ГМС-177-11 від 06.04.2011р. та договір про переведення боргу № 59/381 від 07.11.2013р.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Товар на суму 438 720, 00 грн. отриманий ПрАТ “ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК”, про що свідчать видаткові накладні № 03072 від 07.03.2013р. на суму 122 460, 00 грн., № 03221 від 22.03.2013р. на суму 61 230, 00 грн., № 03263 від 26.03.2013р. на суму 65 670, 00 грн., № 04252 від 25.04.2013р. на суму 65 670, 00 грн.,                № 05242 від 24.05.2013р. на суму 65 670, 00 грн., № 06201 від 20.06.2013р. на суму 65 670, 00 грн. та № 07041 від 20.06.2013р. на суму 61 230, 00 грн.

У Специфікаціях № 16 від 06.03.2013р. та № 17 від 24.05.2013р. сторони передбачили, що оплата вартості товару проводиться з відстрочкою розрахунку 60 календарних днів з дати постачання.

За умовами договору № 59/381 від 07.11.2013р. про переведення боргу Новий боржник (відповідач у справі) прийняв на себе борг (грошове зобов’язання) перед позивачем у розмірі 438 720, 00 грн., який виник на підставі договору № ГМС-177-11 від 06.04.2011р.

 

У відповідності до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згадані приписи законодавства дотримано.

Відповідно до п. 2.1 договору про переведення боргу, виплата грошових коштів у зазначеному у цьому пункті розмірі здійснюється Новим боржником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора, вказаний у реквізитах цього Договору, на протязі 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 202 ГК України унормовано, що господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави для припинення зобов’язання за договором № ГМС-177-11 від 06.04.2011р. та договором про переведення боргу № 59/381 від 07.11.2013р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Позивач також просить стягнути з відповідача 36 769, 90 грн. пені, 13 969, 92 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 109 067,68 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком. 

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 53 580, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 24.04.2014р. (138 днів прострочки) пеня складає 2 721, 57 грн.;

від суми боргу 61 230, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 24.04.2014р. (138 днів прострочки) пеня складає 3 110, 15 грн.;

від суми боргу 49 140, 00 грн. за 25.04.2014р. (1 день прострочки) пеня складає 25,58 грн.;

від суми боргу 34 810, 00 грн. за період з 25.04.2014р. по 26.10.2014р. (184 дні прострочки) пеня складає 3 917, 79 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 08.06.2014р. (183 дні прострочки) пеня складає 4 879, 97 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 08.06.2014р. (183 дні прострочки) пеня складає 4 879, 97 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 08.06.2014р. (183 дні прострочки) пеня складає 4 879, 97 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 08.06.2014р. (183 дні прострочки) пеня складає 4 879, 97 грн.;

від суми боргу 61 230, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 08.06.2014р. (183 дні прострочки) пеня складає 4 544, 44 грн.

Таким чином, правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 33 839, 41 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 33 839, 41 грн. пені. В частині стягнення пені в розмірі 3 252, 39 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором № ГМС-177-11 від 06.04.2011р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

від суми боргу 53 580, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 24.04.2014р. (138 днів прострочки) 3 % річних складає 607, 73 грн.;

від суми боргу 61 230, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 24.04.2014р. (138 днів прострочки) 3 % річних складає 694, 50 грн.;

від суми боргу 49 140, 00 грн. за 25.04.2014р. (1 день прострочки) 3 % річних складає 4,04 грн.;

від суми боргу 34 810, 00 грн. за період з 26.04.2014р. по 22.02.2015р. (303 дні прострочки) 3 % річних складає 866, 91 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 22.02.2015р. (442 дні прострочки) 3 % річних складає 2 385, 71 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 22.02.2015р. (442 дні прострочки) 3 % річних складає 2 385, 71 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 22.02.2015р. (442 дні прострочки) 3 % річних складає 2 385, 71 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 22.02.2015р. (442 дні прострочки) 3 % річних складає 2 385, 71 грн.;

від суми боргу 61 230, 00 грн. за період з 08.12.2013р. по 22.02.2015р. (442 дні прострочки) 3 % річних складає 2 224, 41 грн.

Таким чином, правомірним є нарахування відповідачу 3 % річних в розмірі 13 940, 43 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 13 940, 43 грн. 3 % річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 29,49 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 109 067, 68 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

 

 

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до “Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем, господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 53 580, 00 грн. за період з грудня 2013р. по квітень 2014р. (індекс інфляції 106,9505) втрати від інфляції складають 3 724, 10 грн.;

від суми боргу 61 230, 00 грн. за період з грудня 2013р. по квітень 2014р. (індекс інфляції 106,9505) втрати від інфляції складають 4 255, 81 грн.;

від суми боргу 34 810, 00 грн. за період з травня 2014р. по січень 2015р. (індекс інфляції 120, 9757) втрати від інфляції складають 7 301, 66 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з грудня 2013р. по січень 2015р. (індекс інфляції 129, 3842) втрати від інфляції складають 19 296, 63 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з грудня 2013р. по січень 2015р. (індекс інфляції 129, 3842) втрати від інфляції складають 19 296, 63 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з грудня 2013р. по січень 2015р. (індекс інфляції 129, 3842) втрати від інфляції складають 19 296, 63 грн.;

від суми боргу 65 670, 00 грн. за період з грудня 2013р. по січень 2015р. (індекс інфляції 129, 3842) втрати від інфляції складають 19 296, 63 грн.;

від суми боргу 61 230, 00 грн. з грудня 2013р. по січень 2015р. (індекс інфляції 129, 3842) втрати від інфляції складають 17 991, 97 грн.

 

 

Отже, згідно розрахунку суду загальна сума втрат від інфляції грошових коштів складає 110 460, 06 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки такого клопотання стосовно стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 109 067,68 грн. від позивача до господарського суду не надходило, суд задовольняє вимогу позивача в цій частині в сумі 109 067, 68 грн., тобто в межах позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми (з урахуванням збільшених позовних вимог) 518 527, 50 грн. в частині 2 959, 98 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

 

 

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРУМ ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” (юридична адреса: 84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1; адреса для листування: 61001, м. Харків,                                вул. Світло Шахтаря, 4/6, ідентифікаційний код 37735859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ” (83086,                             м. Донецьк, вул. Артема, 43, ідентифікаційний код 36104221) 358 720 (триста п’ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 33 839 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять дев’ять) грн. 41 коп. пені, 13 940 (тринадцять тисяч дев’ятсот сорок) грн. 43 коп. - 3 % річних, 109 067 (сто дев’ять тисяч шістдесят сім) грн. 68 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 10 311 (десять тисяч триста одинадцять) грн. 44 коп.витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення 3 252 (три тисячі двісті п’ятдесят дві) грн. 39 коп. пені та 29 (двадцять дев’ять) грн. 49 коп. - 3 % річних в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 27.02.2015р.