flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До відома Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Люммакс”, м. Сніжне Донецької області

04 березня 2015, 16:58
Номер провадження справи 34/172/14

 
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
РІШЕННЯ
Іменем України
            23.02.2015 р.                                                           Справа № 918/1754/14-908/6013/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.
За участю представників: від позивача – Неудачін Р.В., довіреність № 272/11.5.2 від 12.06.2014р.; від відповідача – не з’явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 918/1754/14-908/6013/14,
за позовом: Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” (33023, м. Рівне, вул. Київська, буд. 4);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Люммакс” (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Островського, буд. 35); 
про стягнення суми,
 
Сутність спору:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.12.2014р. передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області позовну заяву Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Люммакс” про стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛН-48 від 07.07.2011 р. у розмірі 3483622,13 грн.
За результатами проведеного 22.12.2014р. автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/1754/14-908/6013/14, присвоєно справі номер провадження 34/172/14. Справа призначена для розгляду на 04.02.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.2015р., на підставі ст. 77 ГПУ України, розгляд справи відкладений на 16.02.2015р.
Також ухвалою від 04.02.2015р. судом відмовлено у задоволені заяви позивача вих. № 2309/1700-2 від 11.12.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать ТОВ “Торгова компанія “Люммакс”, в межах ціни позову в розмірі 3483622,13 грн. та судових витрат, сплачених позивачем, а саме судового збору в розмірі 71499,44 грн. та вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України здійснювати відносно ТОВ “Торгова компанія “Люммакс” реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до статуту, пов'язаних із зміною юридичної адреси (місцезнаходження), внесення запису щодо рішення засновників про припинення, державної реєстрації припинення юридичної особи.
Ухвалою господарського суду від 16.02.2015р. розгляд справи № 918/1754/14-908/6013/14 відкладено на 23.02.2015р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов кредитного договору № КЛН-48 від 07.07.2011р. та чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті основної заборгованості за кредитом в сумі 1360000 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 905986,78 грн., внаслідок чого у ТОВ “Торгова компанія “Люммакс” виникла заборгованість. Також внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов’язань за кредитним договором, позивачем нараховано йому пеню, 3% річних та втрати від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту (з 07.02.2012р. по 24.11.2014р.) та процентів (01.08.2011р. по 31.10.2014р.).
Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2015р. підтримав заявлені позовні вимоги, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання 04.02.2015р., 16.02.2015р. та 23.02.2015р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. З огляду на неможливість направлення поштової кореспонденції в м. Донецьк, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвали суду у даній справі від 23.12.2014р., 04.02.2015р., 16.02.2015р. було розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні”.
За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
07.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством “ВТБ Банк” (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Люммакс” (Позичальник, відповідач у справі) був укладений Кредитний договір № КЛН-48, умови якого сторонами змінювалися та доповнювалися шляхом укладення договорів № 1 від 30.09.2011р., № 2 від 19.01.2012р., № 3 від 30.03.2012р. про внесення змін до Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору (в редакції договору № 3 від 30.03.2012р. про внесення змін до Кредитного договору) Банк на умовах цього договору зобов’язується надати Позичальнику кредит в сумі 1500000,00 грн., а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 06.07.2012р., а також сплатити Плату за кредит та виконати інші зобов’язання у повному обсязі на умовах та в/терміни, визначені даним договором.
Згідно п. 1.1.2. договору (в редакції договору № 3 від 30.03.2012р. про внесення змін до Кредитного договору) Позичальник зобов’язаний повернути кредит відповідно до графіку повернення, що міститься у даному пункті.
Згідно умов п. 3.1.1. Кредитного договору, передбачено отримання Банком плати за користування кредитними коштами - у вигляді процентів за користування кредитом.
Так, пунктом.3.1.2. Кредитного договору (з врахуванням змін внесеними у нього договором № 2 від 19.01.2011р.), встановлено, що за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу 18% (вісімнадцять) процентів річних, по траншам, наданим до 18.01.2012р. (включно), а по траншам, наданим починаючи з 19.01.2012р. (включно) базовий розмір процентів фіксується в заявці та не перевищує 25 % річних.
Договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань згідно у повному обсязі (п.9.4. Кредитного договору).
Як свідчать матеріали справи, позивачем надані відповідачу наступні транші на загальну суму 1650000,00 грн.:
-         734000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 42712 від 11.07.2011р.;
-         178000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 14283 від 26.07.2011р.;
-         100000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 30297 від 16.08.2011р.;
-         78000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 18385 від 17.08.2011р.;
-         178000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 36443 від 15.09.2011р.;
-         100000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 28144 від 20.01.2012р.;
-         282000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 31260 від 20.01.2012р.;
В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором, у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість по кредиту в сумі 1360000 грн.
02.11.2012р. ПАТ “ВТБ Банк” на адресу відповідача направлено лист-вимогу за вих. № 1423/1700-2 про сплату заборгованості по кредиту, прострочених процентів та штрафних санкцій.
                                                                                                      Однак, відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконав, кредитні кошти в сумі 1360000 грн. позивачу не повернув.
Також позивачем, відповідно до умов кредитного договору нараховано відповідачу проценти за користування кредитними коштами, які станом на 24.11.2014р. складають 905986,78 грн.
Зобов’язання по сплаті процентів відповідачем також не виконано, проценти в сумі 905986,78 грн. не сплачені.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань, банк звернувся до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір, укладений між сторонами по даній справі, є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На день розгляду спору відповідач заборгованість за кредитним договором не погасив.
Факт наявності у відповідача перед ПАТ “ВТБ Банк” заборгованості за тілом кредиту в сумі 1360000 грн. та по процентам за користування кредитними коштами в сумі 905986,78 грн. підтверджується матеріалами справи.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме:
- на суму тіла кредиту банком станом на 24.11.2014р. нараховано 3% річних в розмірі 104109,85 грн. та інфляційні витрати в розмірі 237458,39 грн.;
- на суму прострочених процентів за користування кредитом банком станом на 24.11.2014р. нараховано 3% річних в сумі 26853,17 грн. та інфляційні витрати в розмірі 121313,13 грн.;
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення відповідачем зобов’язання по оплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитом суд вважає доведеним, тому вимоги про стягнення 3% річних (нарахованих позивачем на суму тіла кредиту – 104109,85 грн. та на суму прострочених процентів 26853,17 грн. станом на 24.11.2014р.) і втрат від інфляції (нарахованих позивачем на суму тіла кредиту – 237458,39 грн. та на суму прострочених процентів 121313,13 грн.станом на 24.11.2014р.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача:
- пені в розмірі 564049,30 грн. нарахованої на прострочене тіло кредиту станом на 24.11.2014р.;
- пені в розмірі 163851,51 грн. нарахованої на прострочені проценти за користування кредитом станом на 24.11.2014р.;
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.1. кредитного договору сторони узгодили, що у разі прострочення Позичальником зобов’язань з повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом, враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
 Враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з нього: суми 564049,30 грн. (пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту станом на 24.11.2014р.), суми 163851,51 грн. (пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом станом на 24.11.2014р.), є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
 
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
            ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Люммакс” (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Островського, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 36449142) на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” (33023, м. Рівне, вул. Київська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 14359319) суму 1360000 (один мільйон триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, суму 905986 грн. (дев’ятсот п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 78 коп. заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, суму 104109 (сто чотири тисячі сто дев’ять) грн. 85 коп. 3% річних за прострочене тіло кредиту; суму 26853 (двадцять шість тисяч вісімсот п’ятдесят три) грн. 17 коп. 3% річних за прострочені проценти; суму 237458 (двісті тридцять сім тисяч чотириста п’ятдесят вісім) грн. 39 коп. втрат від інфляції за прострочене тіло кредиту; суму 121313 (сто двадцять одна тисяча триста тринадцять) грн. 13 коп. втрат від інфляції за прострочені проценти; суму 564049 (п’ятсот шістдесят чотири тисячі сорок дев’ять) грн. 30 коп. – пені за прострочене тіло кредиту, суму 163851 (сто шістдесят три тисячі вісімсот п’ятдесят одна) грн. 51 коп. – пені за прострочені проценти, суму 69672(шістдесят дев’ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 44 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.02.2015р.
           
              Суддя                                                                      А.О. Науменко