До уваги ККП Маріупольської міської ради „МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА” м. Маріуполь Донецької області, ПАТ „АЗОВЗАГАЛЬМАШ” м. Маріуполь Донецької області, справа № 908/5853/14

 

 

 

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА” м. Маріуполь Донецької області до Публічного акціонерного товариства „АЗОВЗАГАЛЬМАШ” м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 834 417 грн. 53 коп., суд –

 

 

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 834 417 грн. 53 коп. на підставі договору на відпуск теплової енергії № 72-и1/пр-01944 від 01.10.2005 року.

Позивач надав суду заяву, в якій вказав, що на підставі договору на відпуск теплової енергії № 72-и1/пр-01944 від 01.10.2005 року поставив відповідачу за період з січня 2014 року по липень 2014 року гарячу воду та опалення на суму 1 341 018 грн. 57 коп. (за мінусом 20 грн. 41 коп. – сума коригування за липень 2014 року). За вказаний період відповідач оплатив надані йому послуги частково, на суму 506 601 грн. 04 коп. Неоплаченою відповідачем залишилась заборгованість в сумі 834 417 грн. 53 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Позивач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: ККП «Маріупольтепломережа» заявлено позовні вимоги до ПАТ «Азовзагальмаш» за весь опалювальний період 2013-2014р.р., позовні вимоги розраховані з урахуванням усіх платежів, які були здійснені відповідачем на дату подання позову до суду. Платіж від 29.11.2013р. на суму 6 341 грн. 36 коп., згідно до тексту банківській виписки, було зараховано в оплату рахунків за вересень - жовтень 2013р. В розрахунку ціни позову ця сума складається з сальдо - 131,05 грн. та рахунку за жовтень – 6 210 грн. 31 коп. Сальдо на 01.11.2013р. (з урахуванням платежу від 29.11.2013р.) відсутнє. Рахунок за листопад 2013р. сплачено у повному обсязі 27.12.2013р. Сальдо на 01.12.2013р. (з урахуванням платежу від 27.12.2013р.) відсутнє. Рахунок за грудень 2013р. на суму 231 401 грн. 26 коп., сплачено у повному обсязі двома платежами від 14.01.2014р. в сумі 7 074 грн., та від 07.03.2014р. на суму 224 327 грн. 26 коп. (7 074,00 + 224 327,26 = 231 401 грн. 26 коп.). Сальдо на 01.01.2014р. відсутнє. Платіж від 07.03.2014р. на суму 350 000 грн. зараховано згідно до тексту банківській виписки за опалення в грудні-січні 2014р. (224 327 грн. 26 коп. зараховано в оплату за грудень +125 672 грн. 74 коп. зараховано в оплату за січень = 350 000,00 грн.). Рахунок за січень 2014р. на суму 506 601 грн. 04 коп., сплачено частково в сумі 125 672 грн. 74 коп., платіж від 07.03.2014р. Борг за січень 2014р. складає 380 928 грн. 30 коп. (506 601,04 - 125 672,74=380 928 грн. 30 коп.) Рахунок за лютий 2014р. на суму 556 811 грн. 85 коп., сплачено частково у сумі 380 928 грн. 30 коп., платіж від 31.03.2014р. зараховано згідно до тексту банківській виписки за опалення в лютому 2014р. Борг за лютий 2014р. складає 175 883 грн. 55 коп. (556 811,85 -380 928,30=175 883 грн. 55 коп.). Щодо рахунку, виставленого за серпень 2014р., позивач пояснює, що рахунок за гарячу воду виставляється згідно до дислокації до договору: 1,58м^З щомісяця. Рахунок за липень 2014р. було виставлено 22.07.2014р. за повний місяць. 24.07.2014р. постачання гарячої води було припинено, у серпні також не було постачання гарячої води. Таким чином, позивач у серпні 2014р. провів перерахунок наданих послуг щодо постачання гарячої води, та виставило коригувальний рахунок на від'ємну суму 20 грн. 41 коп., про що зазначено у рахунку. Взаєморозрахунки між сторонами відображені у таблиці, яка наведена в письмових поясненнях позивача № 19/01 від 19.01.2015р. Загальна нарахована сума за рахунками складає 1 592 132 грн. 97 коп., загальна сума сплати 757 715 грн. 44 коп., сума боргу 834 417 грн.53 коп. Щодо сум, вказаних у розрахунку ціни позову до позовної заяви, позивач пояснює, що у графі «до сплати» допущено описку слід читати 1 592 132 грн. 97 коп. Крим того, листом відповідача від 09.04.2014р. за № 257/1-98 було визнано заборгованість станом на 01.04.2014р. в сумі 819 136 грн. 52 коп. Лист було отримано факсом. Позивачем при поданні позову було враховано тяжкий фінансовий стан підприємства, та подано позов без нарахування пені, передбаченої п. 4.3 договору, інфляції та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України. Позивач підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 834 417 грн. 53 коп. і судовий сбір 16 688 грн.35 коп.

Позивач надав суду письмові пояснення на заперечення відповідача № 115/01 від 02.03.2015р., де вказав наступне: 18.02.2015 у судовому засіданні позивач ознайомився з запереченнями відповідача щодо невизнання суми боргу. Позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: в запереченнях відповідач посилається на те, що позивач не повідомив його про зміну тарифів, що, на думку відповідача, є порушенням умов договору, а саме п. 4.6, 4.7 договору. Така думка відповідача є безпідставною. Відповідно до п. 4.6 договору у разі зміни тарифів, нові тарифи є обов’язковими для застосування сторонами. Стосовно порядку встановлення тарифів на теплову енергію Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг пояснюємо, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування і постачання тепловій енергії. При цьому, тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче за граничний рівень рентабельності, встановлений Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (ст. 6) встановлення тарифів на комунальні послуги віднесено до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. При цьому, тарифи на комунальні послуги повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Таким чином, тарифи на теплову енергію не є постійними, вони змінюються виходячи з собівартості теплової енергії і встановлюються уповноваженим органом державної влади. Нові тарифи було введено в дію з 01.04.2014р. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 217 від 31.03.2014р. Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживач (крім населення) ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа». ККП «Маріупольтепломережа» повідомило споживачів про введення в дію нових тарифів надав оголошення у місцеву газету «Приазовский рабочий» № 51 від 09.04.2014р. Крім того, ККП ММР «Маріупольтепломережа» повідомило відповідача письмово про зміну тарифу на теплову енергію, лист було отримано 30.04.2014р. представником підприємства. Тариф на гарячу воду було затверджено рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 157 від 16.04.2014р. Наказом ККП «Маріупольтепломережа» № 242 від 28.04.2014р. тариф введено в дію з 10.05.2014р. Про зміну тарифу на гарячу воду відповідача повідомлено письмо, лист надіслано на його адресу рекомендованим листом. Таким чином, відповідача було повідомлено про введення в дію нового тарифу на теплову енергію та нового тарифу на гарячу воду. Тарифи є обов’язковими для застосування їх сторонами, відповідно до п. 4.6 договору. Посилання відповідача на п.4.7 договору також є безпідставним. Вказаний пункт договору передбачає що споживач зобов’язаний заздалегідь повідомити про зміну обсягів теплоспоживання. Усі перерахунки проводяться з моменту повідомлення про зміни. Тобто пункт передбачає обов’язок споживача (відповідача), а не постачальника (позивача). Таким чином, посилання відповідача на те що, позивач не повідомив його про введення в дію нових тарифів є безпідставними. На підстави вищевикладеного, позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач надав суду письмові пояснення на заяву відповідача про надання відстрочки на виконання рішення суду №114/01 від 02.03.2015р., де вказав наступне: 18.02.2015 у судовому засіданні позивач ознайомившись з заявою відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення суду, вважає заяву безпідставною та просить відмовити в її задоволенні з наступних підстав. При пред’явленні позову ККП ММР «Маріупольтепломережа» врахувало тяжкий фінансовий стан ПАТ «Азовзагальмаш», та подало позов без нарахування пені, передбаченої п. 4.3 договору, інфляції та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України. При нарахуванні сума штрафних санкцій перевищувала би 200 000 грн. Позивач подав до стягнення суму боргу, що склалася за опалювальний період 2013р. - 2014р. Таким чином, відповідач був повинен сплатити вказану суму, до серпня 2014р. (включно), тобто до виникнення обставин, на які посилається. Позивач в теперішній час продовжує надання послуг щодо опалення приміщень підприємства, в зв’язку з чим з вересня 2014р. по лютий 2015р. опалювальний період утворилась нова сума боргу, що перевищує 90 000 грн. Позивач та відповідач знаходяться в одному місті, та на них однаково впливає нестабільна суспільно-економічна ситуація в регіоні, викликана проведенням антитерористичної операції. ККП ММР «Маріупольтепломережа» приймає активну участь у боротьбі з тероризмом в період проведення антитерористичної операції (рішення Маріупольської міської ради № 6/42-4710 від 30.10.2014р.) Крім того, у результаті обстрілу мікрорайону «Східний» 24.01.2015р. було спричинено збиток майну підприємства: пошкоджено будівлі 4-х центральних теплових пунктів. ККП ММР «Маріупольтепломережа» також знаходиться в скрутному фінансовому стані. Сума боргу ККП ММР «Маріупольтепломережа» перед НАК «Нафтогаз України» за судовими рішеннями перевищує 200 000 000 грн. В зв’язку з чим Державною виконавчою службою накладено арешт на все майно підприємства. В ККП «Маріупольтепломережа» за період 2012-2014р. було скорочено 313 штатних одиниць, при тому що обсяги виробництва теплової енергії залишаються незмінними, ККП ММР «Маріупольтепломережа» продовжує надавати послуги споживачам, у тому числі відповідачу. Відповідно до п. 7. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Позивач вважає, що він знаходиться у однакових умовах з відповідачем. Матеріальний стан відповідача не є виключною обставиною, оскільки позивач знаходиться у такому саме стані. Тобто сторони знаходяться у рівних обставинах и тому надання відстрочки відповідачу суттєво позначиться на фінансовому стані позивача. На підстави вищевикладеного, позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Відповідач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: ціни, вказані в рахунках – фактурах за квітень – липень 2014р., більш ніж ті, що передбачені п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 8 від 04.03.2014р. Доказів доведення до відома від подача про нові тарифи за опалення та гаряче водопостачання та додаткових угод відносно змін умов договору відносно вартості послуг позивач в матеріли справи не надав.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців,  з підстав вказаних в заяві № 234 від 17.02.2015р.

Заява відповідача була прийнята, оскільки заявлена відповідно до ст. 22 ГПК України.

В матеріалах справи міситься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 19792629 від 17.12.2014 року, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство „АЗОВЗАГАЛЬМАШ” знаходиться за адресою: ------------------ м. Маріуполь Донецької області, -----------.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. 

Крім того, ухвали суду від 18.12.2014 року про порушення провадження у справі, та від 28.01.2015 року і 18.02.2015 року про відкладення розгляду справи були розміщені на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту, оскільки листами № 04-16-1682 від 01.12.2014р. та № 04-16-83 від 20.01.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей.

Крім того, ухвали суду від 18.12.2014 року про порушення провадження у справі, та від 28.01.2015 року і 18.02.2015 року про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу на адресу електронної пошти підприємства, про що свідчать Витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/33 від 12.01.2015р., № 06-05/88 від 17.01.2015р., № 06-05/224 від 30.01.2015р., № 06-05/225 від 30.01.2015р. та № 06-05/475 від 18.02.2015р., які залучені до матеріалів справи.

Про те, що відповідач був повідомлений про місце, день та час судових засідань свідчать наявні в матеріалах справи клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення та заява про надання відстрочки виконання рішення.

Від відповідача поступило клопотання, в якому відповідач просить розглянути справу за відсутністю його представника. 

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню з наступних підстав:  

01.10.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на відпуск теплової енергії № 72-и1/пр-01944 з додатками та додатковими угодами (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору, позивач (постачальник за договором) передає теплову енергію для об’єктів відповідача (споживача за договором), перелічених у додатку до даного договору.

Перелік об’єктів, до яких передається теплова енергія, був погоджений сторонами у дислокаціях, копії яких залучені до матеріалів справи.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що сторони зобов’язується керуватися діючим законодавством України та нормативними документами, що регламентують поставку теплової енергії.

Відповідно до умов п. 3.1 договору позивач зобов’язався забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії об’єктам відповідача, у відповідності до умов даного договору.

Згідно з п. 3.2 договору відповідач зобов’язався щомісячно оплачувати послуги теплопостачання у відповідності з об’єктами тепло споживання.

На виконання умов договору позивач у період з січня 2014р. по липень 2014 року включно поставив на об’єкти відповідача теплову енергію на загальну суму 1 341 018 грн. 57 коп. (за мінусом 20 грн. 41 коп. – суми корегування за липень 2014р.)

Відповідно до умов п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди № 8 від 04.03.2014р., відповідач за отриману теплову енергію проводить оплату за фіксованими тарифами, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду. Оплата проводиться згідно виставлених рахунків у строк, що не перевищує п’ять банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається позивачем під розпис уповноваженій особі або працівникам організації (установи, підприємства та інш.) відповідача. У випадку неотримання рахунку до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач зобов’язаний самостійно отримати рахунок у позивача. Вартість послуг за опалення при розрахунку за засобами обліку (опалювальна площа 29578,73м³) за тарифом 839,94 грн. за 1 Гкал., в т.ч. ПДВ – 20%; за гаряче водопостачання за нормами споживання у випадку використання 1,58м³ в місяць за тарифом 40,18 грн. за 1 м³, в т.ч. ПДВ – 20 %, в місяць – 63 грн. 48 коп.

На виконання умов договору відповідач отримав під розпис від позивача рахунки на оплату. Рахунки та докази дати їх отримання відповідачем під розпис від позивача – залучені до матеріалів справи (т. 1, ар. с. 39-49, 55-65).

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вартість отриманої за спірний період теплової енергії відповідач оплатив частково в сумі 506 601 грн. 04 коп., що підтверджується наданими суду банківськими виписками від 07.03.2014р. на суму 350 000 грн. (із вказаної суми позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості за січень 2014р. - 125 672 грн. 74 коп., сума 224 327 грн. 26 коп. була зарахована позивачем в оплату за грудень 2013р., оскільки у банківській виписці вказано, що це оплата за грудень/січень 2014р.), від 31.03.2014р. на суму 380 928 грн. 30 коп. (ар. с. 50-54).

Заборгованість в сумі 834 417 грн. 53 коп. за теплопостачання не була оплачена відповідачем.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості поставленої позивачем теплової енергії на суму 834 417 грн. 53 коп.  

Зобов’язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 834 417 грн. 53 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, з підстав, вказаних в заяві № 234/175 від 17.02.2015р.

Позивач заперечує проти надання відповідачу відстрочки, з підстав, вказаних у письмових поясненнях №114/01 від 02.03.2015р.

Заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, в зв’язку з наступним :

Відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

З пункту 6 статті 83 ГПК України вбачається, що відстрочення виконання рішення суду є правом суду, а не обов’язком.

 Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проводив часткові оплати, що свідчить про те, що у відповідача є грошові кошти для виконання рішення суду.

До того ж, слід вказати, що позивач також, як і відповідач, знаходиться в. Маріуполь Донецької області, тобто в зоні проведення АТО, а тому нестабільна ситуація в цьому регіоні однаково впливає на фінансовий стан як позивача, так і відповідача.

Відповідач не надав суду доказів не повернення (не оплати) відповідачу  з бюджету бюджетної заборгованості по прибутковому податку та ПДВ. Надані відповідачем постанова Донецького окружного адміністративного суду не підтверджують факт набрання ними законної сили та факт їх не виконання.

 Відповідач не надав первинні документи на підтвердження фінансово - економічних труднощів підприємства відповідача, що виникли в період з жовтня 2013 року і продовжуються по теперішній день, пов’язані зі зміною кон’юнктури ринку, що спричинило за собою зниження планованих обсягів виробництва і скорочення дохідної частини бюджету.

Відповідач не надав первинні документи, які підтверджують заборгованість підприємства по заробітній платі.

Враховуючі все вищевикладене, а також приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зазначені вище, суд не знаходить підстав для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам, а також в зв’язку з наступним:

Відповідач вказує на те, що ціни, вказані в рахунках – фактурах за квітень – липень 2014р., більш ніж ті, що передбачені п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 8 від 04.03.2014р. 

Договором не передбачено повідомлення позивачем відповідача про зміну тарифів.

ККП «Маріупольтепломережа» повідомило споживачів про введення в дію нових тарифів, надав оголошення у місцеву газету «Приазовский рабочий» № 51 від 09.04.2014р. Ксерокопія газети знаходиться в матеріалах справи.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 – 49, 75, 82 – 85, ст. 121 ГПК України, суд –

 

     В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „АЗОВЗАГАЛЬМАШ” (---------------, м. Маріуполь Донецької області, -----------; код ЄДРПОУ --------------) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА” (------------- м. Маріуполь Донецької області, -----------; код ЄДРПОУ ---------------) основний борг в сумі 834 417 (вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 16 688 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 35 коп. Надати наказ.