До уваги Приватного науково-виробничого підприємства “ТЕРМО”, м.Донецьк по справі № 908/6319/14

 

За позовом: Публічного акціонерного товариства “ФІНРОСТБАНК”, м. Одеса

до відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства “ТЕРМО”, м.Донецьк

 Представники:

від позивача: не з’явився. 

від відповідача:  Войченко С.В. – адвокат, договір № 04-2014/юо від 05.02.2014р.

                                                                                

          До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми 2233205грн. 55коп. заборгованості за кредитним договором № 171 від 21.10.2013р.    

Ухвалою суду від 30.12.2014р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 11.02.2015р. Судове засідання відкладалось до 23.02.2015р.  

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк. Додатково ухвала розміщена на офіційному веб - порталі “Судова влада України”.

Судовий процес ведеться без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

19 лютого 2015р. на адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Клопотання судом прийнято до розгляду. Суд попереджав позивача, що зайнятість юриста в іншому судовому засіданні не звільніє сторону від виконання законних вимог суду, надання всіх витребуваних матеріалів та направлення іншого  компетентного представника для участі в судовому процесі, згідно ст. 28 ГПК України.  

 В судовому засіданні, продовженому 23.02.15р. представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання подано згідно зі ст.ст. 22, 69 ГПК України, судом прийнято до розгляду.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 23.02.2015р., на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, відповідно до якого відповідач просить суд призначити у справі судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій. 

 Розгляд зазначеного клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи по суті було відкладено до наступного судового засідання.

04.03.2015р. від відповідача надійшло клопотання про відкликання клопотання про призначення судової економічної експертизи. 

Від відповідача, через канцелярію господарського суду 23.02.2015р., на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого, відповідач просить суд витребувати у Публічного акціонерного товариства “ФІНРОСТБАНК”: копію кредитної справи ПНВП “Термо” за Кредитним договором № 171 від 21.10.2013р.; зобов’язати позивача надати суду оригінал кредитної справи за кредитним договором № 171 від 21.10.2013р. для огляду; зобов’язати позивача надати підтвердження відсутності пролонгації Кредитного договору № 171 від 21.10.2013р.   

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Розглянувши в судовому засіданні, продовженому  23.02.2015р., клопотання відповідача про витребування доказів у справі, суд вважає за доцільне задовольнити вказане вище клопотання, в зв’язку з неможливістю самостійно відповідачем подати ці докази.

Від відповідача, через канцелярію господарського суду 23.02.2015р. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач  проти позову заперечує та зазначає, що твердження позивача, що доказами надання позивачем відповідачу кредитних коштів є банківська виписка по рахунках, є надуманими та безпідставними оскільки суперечать вимогам Закону України «Про Національний банк України», а також положенням Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та є не чим іншим, як бажанням Позивача видати бажане за дійсне. Крім того, позивач не надав суду жодного первинного бухгалтерського документу (платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, розрахункового чеку, платіжної вимоги, меморіального ордеру), оформленого у відповідності з вимогами діючого законодавства.

  Враховуючи заперечення, викладені в відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.  

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 30.12.2014р., 11.02.2015р., 23.02.2015р.  у справі № 908/6319/14 позивача було зобов’язано надати суду:  

 - копію кредитної справи Приватного науково-виробничого підприємства “ТЕРМО” за Кредитним договором №171 від 21.10.2013р.;

- оригінал кредитної справи за кредитним договором №171 від 21.10.2013р. (для огляду);

- підтвердження наявності або відсутності пролонгації кредитного договору №171 від 21.10.2013р.;

- надати суду меморіальні ордери;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору;

- оригінали всіх наявних документів, копії яких додані до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні);

- витяги від Державного реєстратора про включення позивача та відповідачів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день звернення до суду з даним позовом;

- на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування - оригінал і належну копії Статуту (Положення).

Позивач, вимоги   суду   не виконав, витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явися на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджало вирішенню спору.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.11. зазначено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, зокрема, залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 4 п. 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.11. зазначено, що у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (ч. 2 п. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про судове рішення” № 6 від 23.03.12.).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про судове рішення” № 6 від 23.03.12. зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що позивачем вимоги ухвал суду від  23.02.2015р. у справі № 908/6319/14 не виконано, витребувані судом докази не надано, поважних причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не вказано, а також враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи на підтвердження надання кредиту відповідачу, суд дійшов висновку, що ці обставини перешкоджають вирішенню даного спору по суті заявлених позовних вимог.

 Суд звертає увагу позивача на той факт, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись 3, 22, 28, 33, 34, п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –