До уваги ТОВ “Торнадо СВК” по справі № 908/58/15-г

 

Запорізької області

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Метал-Компані” (юридична адреса: вул. Київська, 8, м. Вишневе, Києво - Святошинський район, Київська область, 08132; поштова адреса: а/с 48Б, м. Вишневе, Києво - Святошинський район, Київська область, 08132) 

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Торнадо СВК” (пр. Панфілова, буд. 21, корпус 3, оф. 148, м. Донецьк, 83114)

про стягнення 43 527,98 грн.

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

 

06.01.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Метал-Компані” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Торнадо СВК” про стягнення з відповідача 43 527,98 грн., з яких: 34 082,70 грн. основного боргу, 1  427,07 грн. 3% річних та 8 018,21 грн. інфляції.

Ухвалою від 06.01.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/58/15-г, присвоєно провадженню номер 24/7/15, справу призначено до розгляду на 18.02.2015р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 18.02.2015р. розгляд справи відкладений на 05.03.2015р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 05.03.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог посилається на договір поставки № К-0044/4-10, укладений сторонами 04.10.2013р, на виконання умов якого 30.09.2013р. відповідачем було перераховано позивачу передплату в загальній сумі 436 105,99 грн. Позивачем у період з листопада 2013 року по грудень 2014 року включно було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 531 620,04 грн. Оскільки відповідач оплатив поставлену йому продукцію лише частково, у нього виникла заборгованість перед постачальником в сумі 34 082,70 грн. 04.12.2014р. відповідачу направлено претензію з вимогою негайного погашення заборгованості в сумі 34 062,70 грн. разом з актом звірення розрахунків. Проте дана претензія залишена без відповіді та без задоволення. Оскільки покупець допустив прострочення оплати поставленої продукції, позивачем нараховано до стягнення 3% річних в сумі 1 427,07 грн. та інфляційні нарахування в сумі 8 018,21 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 230 – 232, 526, 530, 611, 692 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в засідання не прибув, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Неявка представників сторін не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

 

Пунктом 4.1. договору визначено, що продукція вважається поставленою Постачальником і прийнятою Покупцем з моменту видачі видаткової накладної.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. 

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торнадо СКВ» перераховано ТОВ Альфа-Метал-Компані» передплату в загальній сумі 436105,99 грн. В свою чергу, на виконання умов договору, у період з листопада 2013 року по грудень 2014 року включно позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 531 620,04 грн., про що свідчать видаткові накладні, які скріплені печатками підприємств та підписані уповноваженими особами.

Оскільки відповідач, оплатив поставлену продукцію лише частково, 04.12.2014р.  позивачем направлено ТОВ «Торнадо СКВ» претензію з вимогою негайного погашення заборгованості в сумі 34 062,70 грн. та підписати акт звірки розрахунків та надати один примірник ТОВ «Альфа-Метал-Компані» в семиденний строк від дати отримання претензії.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобов’язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов’язання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов’язань. Сума боргу за поставлений, але не сплачений товар складає 34 082,70 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 34 082,70 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 1 427,07 грн. 3% річних за загальний період з 05.11.2013р. по 20.12.2014р. та 8 018,21 грн. інфляції за загальний період з лютого 2014рю по грудень 2014р.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Встановлено, що за отриманий товар відповідач розрахувався в сумі 497 537,34 грн. Решта вартість продукції сумі 34 082,70 грн. відповідачем оплачено не було. 

Оскільки договором, на підставі якого поставлено продукція, строк виконання відповідачем його зобов’язання щодо оплати товару не був визначений, (Покупець здійснює оплату на умовах 100% передплати) то боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Факт прострочення виконання грошового зобов’язання матеріалами справи доведений, проте, з урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 25,12 грн. за період з 12.12.2014р. по 20.12.2014р. В іншій частині вимоги відхиляються.

Вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права,» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що період прострочення становить з 12.12.2014р. по 20.12.2014р. вимоги в частині стягнення інфляції задоволенню не підлягають.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 431,61 грн. відноситься на відповідача.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торнадо СВК” (пр. Панфілова, буд. 21, корпус 3, оф. 148, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 37598721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Метал-Компані” (юридична адреса: вул. Київська, 8, м. Вишневе, Києво - Святошинський район, Київська область, 08132; поштова адреса: а/с 48Б, м. Вишневе, Києво - Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 34202711, р/р    26005024544401 в ПАТ «БАНК Фінанси та кредит» м. Київ, МФО 300131) – 34 082 (тридцять чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 70 коп. основного боргу, 25 (двадцять п’ять) грн. 12 коп. 3% річних та 1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 61 коп. судового збору.

 

 

 

Повне рішення складено 13.03.2015р.